гальними. ьПустими називаються поняття об~єми яких не включають жодного реального предмета явища поді
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Види понять за об’ємом і змістом
В залежності від об’єму, поняття можуть бути пустими, одиничними та за-гальними.
ьПустими називаються поняття, об’єми яких не включають жодного реально-го предмета, явища, події – “вічний двигун”, “кентавр”, “еліксир молодості”, “машина часу”, “Донецька державна академія управління” тощо.
ьОдиничним є поняття, об’єм якого включає лише один предмет, явище або подію. Це, як правило, власні назви – “Афіни”, “Найбільше місто в світі”, “Фундатор формальної логіки”, “Сучасний президент України” тощо.
ьЗагальними є поняття, об’єм яких включає понад один предмет – “країна”, “студент”, “наука”, “місто”, “менеджмент”, “сервіс”, “грамотний” тощо.
Серед загальних понять виділяють реєстровані і нереєстровані. Реєстрова-ними є поняття, в яких кількість предметів піддається реальному обліку – “тво-ри Т.Г.Шевченка”, “міста України”, “мер міста”. Нереєстровані поняття не під-даються обліку – “людина”, “зірка”, “крапля”, “тварина” тощо – їх перелічити в принципі неможливо.
Крім цього, до числа загальних належать також універсальні поняття, об’єм яких настільки значний, що його неможливо перевищити. До таких понять на-лежать, наприклад, філософські категорії “час”, “простір”, “рух”, “Всесвіт”, “матерія”, “свідомість” та інші.
У свою чергу за змістом формальна логіка виділяє вісім видів понять, які для зручності поєднані у чотири пари:
Конкретні – абстрактні;
Позитивні – негативні;
Відносні і безвідносні (парні і непарні);
Сукупні і несукупні
ьКонкретними є поняття, які називають предмет або явище – “книга”, “гро-за”, “Хомутенко Микола Григорович”, “ДонДУУ”, “менеджер”, “колектив”, “конституція” тощо.
ьАбстрактні поняття називають (від лат. Abstractio – “відволікання”) не предмет, а окремі його властивості. Вони відволікаються від предмета влас-не і зосереджуються на його якостях – “доброта”, “успішність”, “краса”, “че-рвоний”, “недбалий”, “начитаний” тощо.
ьПозитивними називають поняття, в яких відбиваються присутні в предметі ознаки або вказується на предмет як на наявний – “учень”, “освічений”, “лі-дер”, “порядок”, “добрий”, “банк”, “статистика”, “етикет”, “правосвідомість” тощо.
ьНегативними є поняття, в яких наявність ознаки заперечується – “недо-брий”, “неграмотний”, “малокультурний”, “небілий”, “неосвічений”, “непра-вомірний” тощо.
ьВідносні (парні) – поняття, які мають органічну єдність і не можуть мисли-тися окремо – тоді вони втрачають смисл – “батьки – діти”, “право - ліво”, “начальник – підлеглий”, “верх – низ”, “південний полюс – північний по-люс” і т.ін.
ьБезвідносні (непарні) поняття мисляться поза всяким зв’язком і не мають ло-гічної пари – “троянда”, “лопата”, “книга”, “студент ДонДУУ”, “економіст”, “підприємець” тощо.
ьСукупні поняття називають групу, клас однорідних предметів як одне ціле – “композиція”, “колекція”, “стадо”, “отара”, “колектив”, “сузір’я”, “група”, “табун” і т. ін.
ьНесукупні показують предмет, який може мислитися в однині – “водій”, “студент”, “професор”, “спортсмен” тощо.
Таким чином кожне поняття може бути характеризоване з позицій об’єму і змісту. Наприклад:
“Колектив” – загальне за об’ємом, конкретне, непарне, сукупне і позитивне по-няття;
“Радіостанція” – загальне об’ємом, конкретне, позитивне, непарне, несукупне поняття;
“Добрий” – загальне за об’ємом, абстрактне, позитивне, парне, несукупне по-няття.
Взаємовідношення між поняттями
Відзначимо, що у різних понять бувають загальні ознаки – те, що їх об’єднує або відзрізняє. Скажімо “студент” і “спортсмен” мають загальну озна-ку – це люди і різні ознаки – сфери діяльності. Якщо у понять немає загальних ознак, то їх називають непорівняними. Такими є, скажімо, поняття “герань” та “доменна піч” – відносин між ними бути не може. У свою чергу, поняття, які мають загальні ознаки називають порівнюваними. Вони бувають сумісними – об’єми їх повністю або частково співпадають і несумісними - об’єми їх не спів-падають в жодному з елементів.
2. Рекреационный потенциал Австрии.html
3. Социальная педагогика и самопознание Раскройте сущность этнопедагогики как составной части педагог
4. издательского совета Московского университета Рецензенты- Р
5. Телевізійний приймач з можливістю прийому сигналів у форматі MPEG-2
6. Htted highbouncing lover I must hve you' THOMS PRKE D'INVILLIERS The Gret Gtsby Chpter 1 In my younger nd more vulnerble yers my fther gve me some dvice t
7. і Визначте підприємства які можна зарахувати до організаційно правових форм підприємництва- а
8. х ~ сер. 90х гг. Демократизация общественной жизни начавшаяся в середине 80х годов провозглашение сувере
9. C Builderді~ ~~деу ортасы
10. Упражнения по теме «Определение понятий
11. ОБЩАЯ ХАРКА АИП- АНАЛ
12. . Эвакуация при пожаре Пожарные риски
13. Шесть вопросов об отпуске без сохранения зарплаты
14. публичность т.е
15. Лабораторная работа 21
16. Искусство Италии 16 века
17. Юридическая Ответственность
18. Синтез сдвигающих регистров
19. у деревьев и 117 ~ у неба я по крайней мере должен был бы воспринимать целое разделенным именно на такие част
20. элементы массивов состоящих из 40 элементов каждый