Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Види понять за обємом і змістом
В залежності від обєму, поняття можуть бути пустими, одиничними та за-гальними.
ьПустими називаються поняття, обєми яких не включають жодного реально-го предмета, явища, події “вічний двигун”, “кентавр”, “еліксир молодості”, “машина часу”, “Донецька державна академія управління” тощо.
ьОдиничним є поняття, обєм якого включає лише один предмет, явище або подію. Це, як правило, власні назви “Афіни”, “Найбільше місто в світі”, “Фундатор формальної логіки”, “Сучасний президент України” тощо.
ьЗагальними є поняття, обєм яких включає понад один предмет “країна”, “студент”, “наука”, “місто”, “менеджмент”, “сервіс”, “грамотний” тощо.
Серед загальних понять виділяють реєстровані і нереєстровані. Реєстрова-ними є поняття, в яких кількість предметів піддається реальному обліку “тво-ри Т.Г.Шевченка”, “міста України”, “мер міста”. Нереєстровані поняття не під-даються обліку “людина”, “зірка”, “крапля”, “тварина” тощо їх перелічити в принципі неможливо.
Крім цього, до числа загальних належать також універсальні поняття, обєм яких настільки значний, що його неможливо перевищити. До таких понять на-лежать, наприклад, філософські категорії “час”, “простір”, “рух”, “Всесвіт”, “матерія”, “свідомість” та інші.
У свою чергу за змістом формальна логіка виділяє вісім видів понять, які для зручності поєднані у чотири пари:
Конкретні абстрактні;
Позитивні негативні;
Відносні і безвідносні (парні і непарні);
Сукупні і несукупні
ьКонкретними є поняття, які називають предмет або явище “книга”, “гро-за”, “Хомутенко Микола Григорович”, “ДонДУУ”, “менеджер”, “колектив”, “конституція” тощо.
ьАбстрактні поняття називають (від лат. Abstractio “відволікання”) не предмет, а окремі його властивості. Вони відволікаються від предмета влас-не і зосереджуються на його якостях “доброта”, “успішність”, “краса”, “че-рвоний”, “недбалий”, “начитаний” тощо.
ьПозитивними називають поняття, в яких відбиваються присутні в предметі ознаки або вказується на предмет як на наявний “учень”, “освічений”, “лі-дер”, “порядок”, “добрий”, “банк”, “статистика”, “етикет”, “правосвідомість” тощо.
ьНегативними є поняття, в яких наявність ознаки заперечується “недо-брий”, “неграмотний”, “малокультурний”, “небілий”, “неосвічений”, “непра-вомірний” тощо.
ьВідносні (парні) поняття, які мають органічну єдність і не можуть мисли-тися окремо тоді вони втрачають смисл “батьки діти”, “право - ліво”, “начальник підлеглий”, “верх низ”, “південний полюс північний по-люс” і т.ін.
ьБезвідносні (непарні) поняття мисляться поза всяким звязком і не мають ло-гічної пари “троянда”, “лопата”, “книга”, “студент ДонДУУ”, “економіст”, “підприємець” тощо.
ьСукупні поняття називають групу, клас однорідних предметів як одне ціле “композиція”, “колекція”, “стадо”, “отара”, “колектив”, “сузіря”, “група”, “табун” і т. ін.
ьНесукупні показують предмет, який може мислитися в однині “водій”, “студент”, “професор”, “спортсмен” тощо.
Таким чином кожне поняття може бути характеризоване з позицій обєму і змісту. Наприклад:
“Колектив” загальне за обємом, конкретне, непарне, сукупне і позитивне по-няття;
“Радіостанція” загальне обємом, конкретне, позитивне, непарне, несукупне поняття;
“Добрий” загальне за обємом, абстрактне, позитивне, парне, несукупне по-няття.
Взаємовідношення між поняттями
Відзначимо, що у різних понять бувають загальні ознаки те, що їх обєднує або відзрізняє. Скажімо “студент” і “спортсмен” мають загальну озна-ку це люди і різні ознаки сфери діяльності. Якщо у понять немає загальних ознак, то їх називають непорівняними. Такими є, скажімо, поняття “герань” та “доменна піч” відносин між ними бути не може. У свою чергу, поняття, які мають загальні ознаки називають порівнюваними. Вони бувають сумісними обєми їх повністю або частково співпадають і несумісними - обєми їх не спів-падають в жодному з елементів.