Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Розумове виховання — цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку
розумових сил і мислення учнів, прищеплення їм культури розумової праці.
Мета розумового виховання — забезпечення засвоєння учнями основ наук,
розвиток їх пізнавальних здібностей і формування на цій основі наукового
світогляду. Його зміст — система фактів, понять, положень з усіх галузей
науки, культури і техніки. Освічена людина повинна володіти основами
наук, техніки, мистецтва і культури. Ці знання мають бути
систематизовані, постійно поповнюватися.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Наука не ходить по лісі, а по людях.
Науки ні вода не затопить, ні вогонь не спалить.
Науки не носить за плечима.
Наука — срібло, а практика — золото.
Чим більше науки, тим довші руки.
Грамота не хвороба, літ не збавить.
Нема науки без муки.
Нема муки без науки.
Учись змолоду — пригодиться на старість.
З усіх скарбів знання найцінніше, тому що воно не може бути ні вкраденим, ні загубленим, ані знищеним.
Здобудеш освіту – побачиш більше світу.
Виховання, як золото, - дорого цінується скрізь.
Учитись ніколи не пізно.
Знання багато місця не займає.
Учись не до старості, а до смерті.
Не соромно не знати, соромно не вчитись.
Пташка красна своїм пір’ям, а людина – знанням.
Спочатку аз та буки, а потім підуть і науки.
Хто не знає — людей питає.
Корінь навчання гіркий, а плід його солодкий.
Гарно того навчати, хто хоче все знати.
Добре розумного вчити.
Книга корисна, коли її читають.
Грамоті учиться — завжди пригодиться.
Книга вчить, як на світі жить.
Книжку читай — розуму набирай.
Людина без книги, як риба без води.
Не всякий, хто читає, в читанні силу знає.
Без науки нічого не прийде в руки.
Ученому світ, а невченому тьма.
Учи другого і сам помудрієш.
Учися доброму, погане на ум не прийде.
Наука не мука, за плечима не носить.
Не вчи орла літати, а рибу — плавати.
Ніхто вченим не родиться.
Шануй учителя, як родителя.
Щоб других навчити, треба самому вміти.
Найвища школа — саме життя.
- Книжка — маленьке віконце, та через нього увесь світ видно.
- Усі хочуть уміти, та не всі — вчитися.
- Час — великий учитель і добрий порадник.
- Терпіння дає уміння.
-Від науки голова не болить.
- Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться.
- Учений іде, а неучений слідом спотикається.
- Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь.
- Чого навчився, того за плечима не носити.
- Усе добре переймай, а злого уникай.
- Умієш помилятися, умій і виправлятися.
- Багато знає, тільки нічого не вміє.
- На те коня кують, щоб не спотикався.
- Розуму багато, та дома не ночує.
- Живи своїм розумом, а не чужим.
-Усяк по-своєму з ума сходить.
-Голова без розуму, що млин без води.
- Голова як гарбуз, а розуму — ані ложки.
- Де розумному горе, там дурному сміх.
- Розумний научить, а дурень намучить.
- Голова не на те, щоб тільки кашкет носити.
-Заднім розумом діла не виправиш.
-Золото без розуму — болото.
-Сумнів — початок мудрості.
- Хто не знає, той не сумнівається.
- Кому Бог розуму не дав, тому й коваль не укує.
- Краще з розумним двічі загубити, ніж із дурнем раз знайти.
- Мудрий не все каже, що зна, а дурень не все знає, що каже.
- Ліпше з розумним в пеклі, ніж з дурним у небі.
- Мудрий все мовчить, а сто дурнів навчить.
- Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
- Виріс, а розуму не виніс.
- Розумний не здивується, а дурний не зрозуміє.
-Одна розумна голова добре, а дві ще ліпше.
- Розумна голова не на ті плечі попалася.
- Розумна голова, та тільки на слова.
-З дурнем подружишся – свій розум втратиш.
- Розумний біля вогню нагріється, а дурний — спалиться.
- Розумний мовчить, коли дурень кричить.
- Світлий розум, щире серце у дорозі не спіткнеться.
- Свого розуму в чужу голову не вложиш.
- Дурень думкою багатіє.
- Осла пізнаєш по вухах, вола — по рогах, а дурня — по словах.
- Посади дурня за стіл, а він і ноги на стіл.
- Хто багато питає, той багато знає.
- Що вміти, того за поясом не носити.
- Око бачить далеко, а розум – ще далі.
-Де сила не зможе, там розум допоможе.
- Розум за гроші не купиш.
- Розумного за ділом пошли — одне слово скажи, дурня пошли — три скажи та й сам за ним піди.
- Два хитрих мудрого не переважать.
- Чого Івась не навчився, того й Іван не буде знати.
Коли це буває,
Що клен запалає?
А прихопив морозець
Та повіяв вітерець,
Весь вогонь на землю впав,
Зовсім клен без листя став.
(Восени)
Я без сторін і без кутів,
Як звуся, відгадай.
І на малюнках дітлахів
У сонечку впізнай.
(Круг)
Він стояв хвостом махав.
- Хто такий? - питаю.
- Гав!
І відтоді, всім скажу,
Я із ГАВОМ тим дружу!
(Собака)
Ось до класу всіх скликає
Голосистий цей дзвінок,
І ми радо поспішаєм
Не в садок, а на …
(Урок)
Є шапка – нема голови,
Є нога – нема черевика.
(Гриб)
Через воду він проводить,
А сам з місця вік не сходить.
(Міст)
Я руда, низького росту,
Хитра я і довгохвоста.
На курей я вельми ласа –
В них таке смачненьке м'ясо…
Вовку-брату я сестриця,
А зовуть мене…
(Лисиця)
Запорошила дорожки,
Разукрасила окошки.
Радость детям подарила
И на санках прокатила.
(Зима)
Ігри на розвиток мовленнєвої та розумової діяльності
учнів молодшого шкільного віку
Мета:
• формувати мовлення учнів, вміння точно відповідати на запитання так, як вимагає завдання;
• стимулювати мовленнєву активність, розвивати здатність виражати свої думки вголос;
• формувати вміння вести діалог у ході навчальної діяльності, розповідати послідовно, викладати свої думки;
• розвивати просторову уяву, творчу активність.
1. КРОКИ
У ведучого м'яч. Діти шикуються в одну довгу лінію на певній відстані від дорослого, і кожний задумує слово на задану тему, наприклад дерево. Ведучий кидає м'яч одному з гравців, гравець ловить м'яч і по складах вимовляє своє слово, роблячи на кожен склад один крок. Завдання гравця –якнайшвидше (останнім) дістатися до ведучого, тобто придумати найдовші (найкоротші) слова.
Тему гри можна довільно змінювати.
2. ЗАКІНЧИ СЛОВО
Учитель кидає дитині м'яч і вимовляє перший склад слова (першу літеру), а учень, упіймавши м'яч, повинен закінчити слово й кинути м'яч учителю. Наприклад, склад «ма»: малий, мак, машина, масло, ...
3. НОВЕ ЗАСТОСУВАННЯ
Придумайте не менш як п'ять нових способів застосування для таких знайомих предметів, як ножиці, лампа, відро, іграшка та ін.
Наприклад, пенал – футляр для окулярів; м’яка іграшка – подушка; пляшка – годівничка для птахів.
4. СВЯТКОВА ЛИСТІВКА
До свята ввічливі люди надсилають одне одному листівки із привітаннями. При цьому вони завжди звертають увагу на малюнок листівки та слова вітання. Уявіть, що в одному місті вирішили святкувати одразу кілька нових свят: День пустощів, День посмішок, День добра тощо.
Допоможіть мешканцям міста, намалюйте листівки й привітайте одне одного з цими святами.
5. ХТО БІЛЬШЕ СТВОРИТЬ РИМ
Вчитель підбирає декілька предметних картинок і просить дітей знайти риму до зображених на них предметів. Наприклад:
Квітки – дітки
Сонечко – гіллячко
Олівець – прапорець
Машинка – картинка
Хлопчик – мізинчик
6. ЗГАДАЙ
Дітям пропонується до 10 предметів, які вони уважно розглядають. Слід заздалегідь попередити їх про те, що про ці предмети будуть поставлені запитання (якого кольору, з чого зроблено, як використовуються та ін.). Діти мають відповісти на будь-які запитання, що стосуються наданих їм предметів.
7. ЗАБУТИЙ ПРЕДМЕТ
Учитель кладе перед дитиною на стіл малюнки із зображенням якихось предметів (від 3 до 20) й у розбивку називає їх, «забувши» згадати про один з них. Дитина повинна сказати, що саме забули» назвати.
Подібно до цього можна попросити дитину відновити ряд із 5-7 слів, не пов'язаних між собою за змістом. Другого разу ряд читається не повністю, одне зі слів опускається. Дитина повинна відновити пропущене слово (а надалі і його місце в ряду).
8. ВІДТВОРЕННЯ
Учням називають предмет чи явище і пропонують охарактеризувати його. Наприклад, кішка – м'яка, пухнаста, із пазурами, вусата. Загальна кількість слів, що пропонуються вперше – не більш як 10, у подальшому їх кількість поступово зростає до 20. Після того як кожне з них отримає пояснення, дитині пропонують згадати або намалювати все те, що назвав учитель.
9. ЛАНЦЮЖОК СЛІВ
Учням пропонується якась тема, за якою вони мають підбирати слова. Учитель та учень по черзі називають слова. Учитель промовляє слово, дитина повторює перше слово і від себе додає ще одне. Далі повторюються вже два попередні слова й додається ще одне. Той, хто не зуміє повторити всі слова або переплутає їх порядок, програє.
Для кращого запам'ятовування слів можна попросити дитину зобразити слова, що пропонуються для запам'ятовування.
10. «ВИГЛЯНУЛО СОНЕЧКО»
Вправа полягає в тому, щоб підібрати певну кількість означень для іменника.
Кожний з учасників повторює попередній ряд, додаючи наприкінці своє означення. Наприклад:
Виглянуло вранішнє сонечко
Виглянуло вранішнє яскраве сонечко
Виглянуло вранішнє яскраве сонечко з промінчиками...
Можуть бути використані різні варіанти, наприклад: Бабуся спекла пиріг. Це був ... Бабуся складає у свою валізу ....
11. НЕСКІНЧЕННЕ РЕЧЕННЯ
Вчитель називає якесь слово, а потім кожний із гравців по черзі додає до нього своє слово, повторюючи все попереднє повністю. При розростанні речення слова можуть стояти в різних його позиціях (на початку, у кінці, усередині), але додавати їх слід з урахуванням змісту. Наприклад, вихідне слово сонце: світить сонце; яскраво світить сонце; на небі яскраво світить весняне сонце ....
12. МАЛЮНКОВЕ ПИСЬМО
Колись люди не знали літер. Заміть літер та слів вони малювали малюнки. Спробуйте, подібно до стародавніх людей, «написати» за допомогою малюнків короткого листа вашому другу:
Мені купили новий портфель.
Я люблю морозиво.
Передайте свого листа другові й перевірте, чи зможе він його прочитати.
13. ДОТОРКНИСЯ ДО ...
Дитині пропонується якомога швидше знайти й доторкнутися до всіх синіх (високих, гладких, тих, що починаються на літеру «к» і т. ін.) предметів.
14. Я ЗНАЮ...
Зі словами: «Я знаю п'ять імен дівчаток ...» (назв міст, тварин і т. ін.), дитина підкидає м'яч і до кожного кидка додає слово.
15. ЗАГАЛЬНЕ РЕЧЕННЯ
Гра навчить будувати логічно завершене речення, познайомить із простими та складними реченнями.
Вчитель пропонує усім разом скласти цікаве красиве речення. Умова: він починає речення, промовляючи 2 перші слова, а діти додають по одному слову так, щоб вийшло логічно завершене речення. Якщо хтось із гравців відчув, що речення склалося, закінчилося, він каже: «Стій!»
Завдання учителя - правильно розпочати речення. Наприклад, На лісовій галявині... і т. ін.
16. ЯКБИ...
Гра навчить уміння будувати логічно завершене речення, перевтілюватися, ставши на точку зору іншого.
Вчитель пропонує дітям закінчити речення, яке він почав. Воно будується за такою схемою: Якби я був кимсь (чимось), то я б ..., тому що (щоб) .... Наприклад:
Якби я був вітерцем, то я б ..., тому що ... .
Якби я був олівцем, то я б ..., тому що ... .
17. ЦІКАВИЙ
Діти створюють коло. Той, що водить, називає літеру, з якої мають починатися відповіді. Потім він звертається до кожного й ставить короткі запитання: «Хто?», «Куди?», «Коли?», «Навіщо?» і т. ін. Завдання гравців - одразу ж відповідати.
Переможцем стає учасник, який назвав останнє слово.
18. СЛОВО-КАЗКА
Гра допоможе у розвитку образного мислення, творчої уяви, збагатить словниковий запас.
Вчитель пише на дошці слово, за допомогою якого потрібно створити казочку. Слово пишеться вертикально і «розшифровується», наприклад:
Ш – шість
К – котик
О – око
Л – любить
А – апетит
На основі цих придуманих слів діти мають скласти казку.
19. БУВАЄ - НЕ БУВАЄ
Гра сприяє розширенню словникового запасу, формуванню уміння аналізувати інформацію, розвиткові уважності й довільності.
Вчитель промовляє речення. Якщо твердження правдиве (таке буває), діти плещуть у долоні, якщо ні - тупотять ногами.
Діти грають м’ячем. Вітер зве дівчинку. На березі спіють яблука. Ножицями чистять картоплю. Сонце спить у ліжку.
20. НАВІЩО Й ЧОМУ?
Гра розвиває логічне мислення дитини.
Вчитель ставить запитання, а дитина повинна на нього логічно відповісти. Запитання мають бути трьох видів:
1) на припущення, вгадування, домислювання;
2) на з'ясування причини або смислу подій;
3) на прийняття рішення та планування власних дій.
Запитання першого типу:
- Як ти вважаєш, для чого мама ходить на роботу?
- ... для чого нам потрібні книги?
-... для чого людина спить?
-... навіщо нам потрібен телефон?
Запитання другого типу:
- Чому вода у холодильнику замерзає?
- Чому предмети падають униз, а не вгору?
Запитання третього типу:
- Як довідатися, котра година.
- Катруся пішла гуляти й заблукала. Що робити? Що треба знати, щоб ніколи більше не загубитися?
Фізичне виховання
Фізичне виховання — система соціально-педагогічних заходів, спрямованих
на зміцнення здоров'я та загартування організму, гармонійний розвиток
форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих
рухових навичок та вмінь.
1. Баранець
Гру можна проводити на спортивному майданчику або в залі. Обирається “баранець”. Решта - його “хвостики”. Баранець тримає скакалку або лозинку. Учасники гри утворюють ланцюжок, у якому першим стоїть “баранець”.
За сигналом “хвостики” починають бігти за “баранцем”, а той намагається доторкнутися лозинкою (скакалкою) до останнього в ланцюжку гравця. Для цього “баранець” то прискорює, то сповільнює біг, повертається то праворуч, то ліворуч або й зовсім зупиняється.
“Хвостики” намагаються не “відриватися” від свого ведучого й стараються уникнути його дотику. Той, до кого баранець доторкнувся або хто “відірвався” від ланцюжка, вибуває з гри. Перемагає той, хто найдовше протримався “хвостиком”. Потім він стає “баранцем”.
2. Бездомний заєць
Гравці, крім двох, стають парами у коло (обличчям один до одного), взявшись за руки. Один із гравців - “заєць”, інший - “вовк”. “Заєць”, який тікає від “вовка”, ховається в середину пари. Той, до кого “заєць” став спиною, стає “безпритульним зайцем”. Якщо “вовкові” вдається наздогнати “зайця”, вони міняються ролями.
3. Бій півнів
На землі (підлозі) креслять коло діаметром 2 м. Гравців ділять на дві команди, і вони стають у дві шеренги біля кола одна навпроти одної. Капітани посилають по одному гравцю зі своїх команд у коло. Кожен із цих гравців стає на одну ногу (другу підіймає), руки кладе за спину. За сигналом “півні” починають виштовхувати плечем і тулубом один одного з кола, причому намагаються не оступитись. Кому це вдається, стає переможцем і виграє одне очко для своєї команди. Гра триває доти, поки всі не побувають у ролі півнів. Виграє команда, гравці якої більше разів були переможцями.
Якщо учасник, який перебуває в колі, стає на обидві ноги, його вважають переможеним. Якщо ж під час виштовхування обидва гравці вийдуть з кола, перемога нікому не присуджується, а на їхнє місце стає наступна пара. Під час поєдинку не дозволяється забирати руку з-за спини.
Цю гру можна проводити й без розподілу на команди. Гравці за бажанням виходять в середину кола на змагання. Переможець залишається, а проти нього виходить новий гравець, який бажає помірятися силою.
Потрібно стежити за правилами гри. Гравцям забороняється виштовхувати один одного руками.
Гра сприяє розвитку сил, спритності, кмітливості, здатності до самооцінки, вміння оцінювати сили товаришів, а також вчить наполегливості у досягненні мети.
4. Білки, жолуді, горіхи
Дітей розподіляють на трійки. Вони беруться за руки і утворюють кола на всій території майданчика. Кожен гравець у колі дістає назву: “Білка”, “Жолудь”, “Горіх”. Одного з дітей вибирають ведучим.
На виклик учителя “Горіхи!”, “Білки!” або “Жолуді!” діти швидко міняються місцями в різних колах, а ведучий намагається зайняти місце в одній із трійок, дістаючи назву гравця, який вибув. Учень, що залишився без місця, стає ведучим. Перемагають діти, які жодного разу не були в ролі ведучого.
5. Бузьки (українська народна гра)
Усі учасники гри малюють собі кола діаметром 1 м (можна використати гімнастичні обручі) і стають у них на одній нозі. Учитель говорить: “Бузьки полетіли!”. Всі учасники гри бігають по майданчику, махають “крилами”.
Учитель забирає одне “гніздо” і говорить: “Бузьки прилетіли!”. Всі учасники займають будь-які “гнізда” і стоять на одні нозі. Хто не має “гнізда” і не може стояти на одній нозі - вибуває з гри.
6. Виклик номерів
Усі гравці діляться на дві команди і стають в одну шеренгу. У кожній команді вчитель рахує по порядку всіх гравців. Потім називає номер. Гравці, у який цей номер, виконують рухові дії (наприклад, біжать, перестрибують тощо). Команда, гравець якої першим виконає рухову дію, отримує очко.
7. Вище землі
Гравці довільно займають місця на майданчику чи у спортивному залі. Вибирають ведучого.
За сигналом ведучий намагається наздогнати когось із гравців і доторкнутись до нього рукою. Той гравець, до якого доторкнулись, зупиняється і голосно говорить: “Я ведучий!”
Щоб не впіймав ведучий, можна стати “вище землі” (тут у пригоді стануть гімнастичні лави, драбини, кінь, козел, перекладина, бруси і т.д.). Стояти “вище землі” можна 5 секунд, потім знову треба перебігати.
Коли гравець стає “вище землі”, ведучий відходить від нього на 2 м і говорить: “Раз, два, три з цього місця зійди!”, і гравець має перебігти з цього місця на інше.
8. Вітер і флюгер
Учитель спершу з'ясовує, чи знають учні, де північ, південь, захід і схід, а потім пропонує їм таку гру.
Учитель - “вітер”, учні - “флюгери”. Коли вчитель говорить: “Вітер дме з півдня”, “флюгери” повертаються на південь і витягують руки вперед (долоні разом). Коли вчитель каже: “Вітер дме зі сходу” - “флюгери” повертаються на схід. Якщо вчитель говорить: “Буря”, “флюгери” обертаються на місці, “штиль” - усі завмирають. Гру проводять у швидкому темпі. Переможцем вважають того, хто зробить найменше помилок.
9. Влуч м'ячем
Діти шикуються в коло на майданчику, у центрі стоїть учень із маленьким м'ячем у руках. Він підкидає м'яч угору і називає ім'я будь-кого з дітей. Усі швидко розбігаються, а учень, ім'я якого назвали, намагається спіймати м'яч. Як тільки учень спіймав або взяв м'яча, він голосно вигукує : “Стій!”. Усі зупиняються, а ведучий кидає м'яча у будь-кого, намагаючись влучити в ноги. Той, у кого влучили, стає ведучим. Якщо йому не вдається влучити у когось з гравців, то він швидко піднімає м'яча, бере його в руки і знову вигукує “Стій!” дітям, які в цей час тікають від нього.
Якщо ведучому не вдасться за три кидки в кого-небудь влучити, гра повторюється спочатку.
10. Влуч у мішень
Учні утворюють дві команди і стають на протилежних сторонах майданчика. Кожний гравець тримає в руках малий м'яч, посередині майданчика лежить великий м'яч.
Учитель дає сигнал, після чого всі водночас кидають свої м'ячі у великий м'яч, намагаючись зсунути його на бік суперника. Коли м'яч буде зрушено, гравці збирають свої м'ячі й стають на місця; гра продовжується.
Виграє команда, яка більше разів зрушить м'яч суперника.
11. Клас, струнко!
Учитель стоїть обличчям до дітей, які вишикувалися в одну шеренгу. Він подає команди. Команда виконується тільки в тому разі, коли перед нею вчитель говорить слово „клас”. Той, хто помиляється, робить крок уперед, але продовжує грати. Гра триває не більше трьох хвилин. Після її закінчення вчитель називає найбільш уважних. Згідно з правилами гри, крок уперед роблять і ті гравці, які не виконали своєчасно правильної команди.
12. Мисливці і качки
У центрі креслять велике коло. Гравців розраховують на перший - другий, і перші номери входять у коло. Перші номери - „качки”, другі - „мисливці”; другі одержують м'яч - волейбольний або баскетбольний.
Мисливці перекидають м'яч один одному, намагаючись влучити ним у тих качок, які ближче до м'яча. „Качка” виходить з гри, якщо в неї поцілили м'ячем. Гра триває, доки не буде вибито всіх „качок”. Після цього гравці міняються ролями. Виграє команда, яка витратить менше часу або за призначений час „виб'є” більше гравців другої команди.
Правилами гри „мисливцям” не дозволяється вступати всередину кола, а „качки” не мають права покидати його.
Влучання зараховується, якщо м'яч торкнувся будь-якої частини тіла, крім голови, і м'яч при цьому не відскочив від підлоги або від іншого партнера.
У процесі гри треба добиватися колективності дій гравців, використовуючи якнайбільше передач між партнерами. В окремих випадках доцільно самому керівникові взяти участь у грі.
13. Білі ведмеді
Креслять невелике коло. Це „крижина”. Решта простору - „море”. Його на майданчику обмежують лініями. Обирають ведучого - „білого ведмедя”. Решта гравців - „ведмежата”. „Ведмідь” іде на крижину, „ведмежата” розташовуються довільно по всьому майданчику.
„Ведмідь” кричить: „Виходжу на ловлю!”, біжить з крижини в море і починає ловити „ведмежат”. Як тільки піймає кого-небудь, відводить його на крижину. Потім ловить друге „ведмежа”. Кожна пара пійманих, узявшись за руки, допомагає ловити інших. Наздогнавши кого-небудь, вони швидко з'єднують руки так, щоб пійманий гравець опинився між руками. Після цього вони кричать: „Ведмідь, на допомогу!” „Ведмідь” підбігає і „квачить” пійманого. Гра триває доти, поки не переловлять усіх „ведмежат”. Гравець, якого піймали останнім, вважається найспритнішим і наступного разу стає “білим ведмедем”.
Згідно з правилами гри пари можуть ловити гравців, тільки оточивши їх руками; забороняється під час ловлі хапати гравців; гравці, які вибігли за межі „моря”, вважаються пійманими і стають на крижину; „ведмежа”, оточене парою гравців, має право вислизнути з обіймів, поки його не „поквачив” ”ведмідь”; якщо „ведмідь” піймає першу пару „ведмежат”, то сам більше не ловить, а тільки „квачить”.