Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТЕМА 6
КОНТРОЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ У СФЕРІ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ
Перевіркою правильності нарахування та сплати непрямих податків з юридичних осіб займається відділ оподаткування юридичних осіб.
Що стосується ПДВ та акцизного податку, то відділ виконує наступні функції: адміністрування податку на додану вартість; розгляд заяв платників щодо реєстрації як платника податку на додану вартість та прийняття рішень про реєстрацію платника ПДВ або рішень про відмову у реєстрації; передача відповідних документів до підрозділу обліку платників податків для включення до реєстру платників податку на додану вартість, контроль за поверненням свідоцтв платників ПДВ; здійснення заходів щодо забезпечення надходжень до бюджету ПДВ; контроль за сплатою податку; аналіз надходжень, аналіз податкової звітності платника податку; взаємодія з місцевими органами влади та іншими організаціями з питань повноти та своєчасності сплати податку на додану вартість; участь у формуванні прогнозних показників по ПДВ, визначення бази оподаткування; підготовка пропозицій та вжиття заходів по розширенню бази оподаткування та кола платників з метою виявлення та забезпечення повного обліку платників податку на додану вартість та об’єктів оподаткування, які не перебувають на обліку в ДПІ та не враховуються при визначенні бази оподаткування ПДВ; здійснення заходів по упередженню росту податкового боргу з ПДВ, контроль за їх виконанням; виявлення неврегульованих питань з адміністрування ПДВ та надання пропозицій ДПС в області для їх вирішення; інформаційна та аналітична робота з відшкодування ПДВ, координація роботи з цього питання з відповідними підрозділами; взаємодія структурних підрозділів ДПІ для складання протоколу звірки даних щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів; опис та аналіз факторів, податкових ризиків і передача їх до ДПС в області; здійснення заходів для отримання додаткової інформації про платника податку; проведення доперевірочного аналізу; проведення камеральних перевірок; здійснення донарахувань та застосування штрафних (фінансових) санкцій; надання відповіді на звернення платників податків.
Головним нормативно-правовим документом, який регламентує справляння податку на додану вартість та акцизного податку є Податковий кодекс України.
Податок на додану вартість є непрямим податком. Під поняттям непрямих податків розуміють податки, що обчислюються на основі цін або фактичних характеристик товарів та послуг. Розмір непрямих податків безпосередньо не залежить від доходів платника, а визначається за вартісним або кількісними характеристиками здійснюваних ним оподатковуваних операцій.
Податок на додану вартість є видом універсального акцизу, який установлюється за єдиною ставкою до всього обороту. Це основний вид непрямого оподаткування, який забезпечує велику частку податкових надходжень будь-якого бюджету.
Для цілей оподаткування платником податку є:
1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;
2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:
4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;
7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.
Щодо реєстрації осіб як платників податку на додану вартість ставляться певні вимоги. У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів або послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.
Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку [16].
Якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
Якщо особа прийняла рішення про реєстрацію як платника податку на додану вартість, то така особа подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше було досягнуто граничного обсягу оподатковуваних операцій.
У разі добровільної реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу ДПСне пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів або послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
База оподаткування операцій з постачання товарів або послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
У разі ввезення на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей) базою оподаткування є їх сумарна фактурна вартість, визначена відповідно до статей 234 та 374 Митного кодексу України.
У разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей) частіше одного разу протягом однієї доби базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, ввезених у наступних після першого ввезення протягом однієї доби.
У разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 1000 євро, через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро.
У разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 500 євро, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро.
У разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей) через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, сумарна вага яких перевищує 50 кг, базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг.
Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 17 та 0 відсотків.
За нульовою ставкою оподатковуються операції з:
а) у митному режимі експорту;
б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим;
в) у митному режимі безмитної торгівлі; у митному режимі вільної митної зони.
а) для заправки або забезпечення морських суден, що:
б) для заправки або забезпечення повітряних суден, що:
в) для заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі;
г) для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством;
ґ) магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. У разі подальшого вивезення таких товарів за межі митної території України податок не справляється (у тому числі за нульовою ставкою).
3) постачання таких послуг:
а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.
в) послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси.
г) послуги з перевезення пасажирів швидкісними поїздами Інтерсіті+.
Податковий кодекс України також визначає перелік операцій, що не є об’єктом оподаткування та звільнені від оподаткування.
При обчисленні ПДВ використовують такі поняття, як податкове зобов’язання та податковий кредит. Податкове зобов’язання – сума податку на додану вартість, отримана (нарахована) в результаті продажу (відвантаження, надання) товарів (робіт, послуг).
Податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду або сума сплаченого ПДВ у результаті придбання товарів (робі,послуг). Суму ПДВ для сплати до бюджету розраховується шляхом зменшення податкового зобов’язання на величину податкового кредиту.
Варто також зазначити що підприємства даного регіону спеціалізуються на виробництві сільськогосподарської продукції, а тому вони в більшості випадків обирають спеціальний режим оподаткування ПДВ.
Обрати спеціальний режим може сільськогосподарське підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених ним сільськогосподарських товарів/послуг, в якій їх питома вага становить не менше 75 % вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Якщо суб’єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 % вартості всіх товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування ПДВ і орган ДПС виключає його з реєстру суб’єктів спецрежиму оподаткування та може повторно включити до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності відповідних підстав [1].
Визначене за спецрежимною декларацією перевищення податкових зобов’язань над податковим кредитом до бюджету не перераховується, а залишається в розпорядженні підприємства для відшкодування вартості інших виробничих цілей. Акумулюється така сума сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в банках та використовується для відшкодування вартості інших виробничих цілей.
Основним первинним документом з ПДВ є податкова накладна – первинний податковий документ, що підтверджує виникнення податкового зобов'язання у платника податку в зв'язку з продажем товарів, робіт, послуг і одночасно підтверджує право на податковий кредит у покупця - платника податку у зв'язку з придбанням таких товарів. Податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань у 2 примірниках (оригінал передається покупцю, копія залишається у продавця).
В податковій накладній зазначаються наступні дані: порядковий номер та дата виписки накладної; повна або скорочена назва продавця товарів; податковий номер платника податку; місцезнаходження продавця товару; повна або скорочена назва покупця товару; опис товарів, їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.
Звітним податковим періодом є один календарний місяць, а у деяких випадках календарний квартал.
Податкова декларація (додаток 6.1) подається за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.
З метою перевірки правильності заповнення податкової декларації проводиться камеральна перевірка такої декларації. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника податків. Єдиним місцем проведення камеральної перевірки є приміщення контролюючого органу .
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов’язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, виявлення арифметичних та методологічних помилок.
Під час проходження практики я взяла участь у перевірці податкових декларацій з податку на додану вартість, в ході якої була перевірена правильність відображення сум податкового кредиту та податкового зобов’язання. В ході перевірки було не виявлено порушення.
Якщо було б виявлено порушення, то за результатами перевірки було б складено акт про результати перевірки в 2 примірниках, один з яких був направлений підприємству. В акті зазначався б вид перевірки, посадові особи, які її здійснили, опис порушення та висновки. Акт підписується особою, яка провела таку перевірку та керівником підприємства.
Також важливим непрямим податком є акцизний податок. Платниками акцизного податку виступають:
Об'єктом оподаткування акцизним податком є операції з:
Згідно Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, нафтопродукти, скраплений газ,легкові автомобілі, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.
Особливістю акцизного податку є те, що для його визначення можуть використовуватися два види ставок – специфічні та адвалорні. В деяких випадках ці ставки використовуються одночасно.
Базовим податковим періодом для сплати акцизного податку є календарний місяць. Платник податку подає не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним податкову декларацію з акцизного податку органу державної податкової служби за місцем реєстрації .
Провівши аналіз кількості платників податку на додану вартість, зареєстрованих в державній податковій інспекції в м. Чернівцях можна сказати, що їх кількість у 2010 та 2012 роках була змінною, а саме: у 2012 році збільшилася на 49 платників порівняно з 2011 роком та на 229 платників порівняно з 2010 роком (рис. 6.1).
Рис. 6.1. Динаміка кількості зареєстрованих платників ПДВ (додаток 1.8 – 1.10)
Як видно з даних рис. 6.2, у 2010 році частка надходжень від податку на додану вартість 27,3%, проте у 2011 – продемонструвала зменшення до 26,4% у загальній структурі, а у 2012 році збільшення до 28,2% (додаток 1.11 – 1.13).
Рис. 6.2. Частка ПДВ в загальних податкових надходженнях за 2010 -2012 роки
В загальній структурі надходжень податків та зборів ДПІ в м. Чернівцях, податок на додану вартість займає досить значну частку. Проаналізувавши надходження податку на додану вартість у 2010 – 2012 роках до ДПІ в м. Чернівцях, можна сказати, у 2010 - 2011 роках надходження зазнали не досить суттєвих змін, а у 2012 – значно збільшилися. Зростання становило 38482 тис.грн або на 1,2% у 2012 році порівняно з 2010 роком та 39416,4 тис. грн. або 1,8% (дод. 6.14).
Що ж до акцизного податку, то за 2010 – 2012 роки прослідковується аналогічна ситуація щодо кількості зареєстрованих платників податків, що і з ПДВ.
Отже, можна зробити висновок, що непрямі податки ДПІ в м. Чернівцях представлені податком на додану вартість та акцизним податком. Провівши аналіз, встановлено, що частка надходжень від податку на додану вартість в загальній структурі не значна і коливається в межах 1,8 %. Також варто відзначити зростання надходжень від цього податку в 2011 році. Це пов’язано з виходом підприємств із фінансово економічної кризи та збільшенням обсягів виробництва.