Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
?
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 330.101+336.221(477)
Вишневська Олена Миколаївна
ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ І ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ
ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ:
ПОЛІТЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ
Спеціальність 08.01.01 – Економічна теорія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Донецьк – 2003
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано в Донецькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк)
|
Науковий керівник |
доктор економічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України Тарасенко Галина Дем’янівна, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедрою економічної теорії |
|
Офіційні опоненти: |
|
|
доктор економічних наук, професор Дмитриченко Лілія Іванівна, Донецький національний університет, професор кафедри економічної теорії |
|
|
кандидат економічних наук Єгорова Тетяна Михайлівна, Міністерство фінансів України, заступник начальника управління аналітичного забезпечення – начальник відділу департаменту організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Міністра |
|
|
Провідна установа |
|
|
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії |
Захист відбудеться "26" листопада 2003 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д11.051.01 Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, великий зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.
Автореферат розіслано 23 жовтня 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Овечко Г.С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Реалізація стратегічного курсу України на побудову соціально орієнтованої економіки європейського типу вимагає радикального підвищення ефективності суспільного сектору господарства і його центрального елементу – податкової системи. Разом з тим загальновизнано, що саме в цьому відношенні залишається багато невирішених проблем. Одна з головних причин такого положення – недостатній розвиток податкової теорії періоду трансформаційних перетворень економіки.
У промислово розвинених країнах наука про податки спирається на надійний фундамент результатів, що накопичувалися протягом багатьох десятиліть у рамках відомих наукових напрямів, таких як податкові теорії економіки добробуту, оптимального оподаткування, суспільного вибору. У їхній розвиток вагомий внесок зробили фахівці зі світовим ім'ям: Е. Аткінсон, Дж. Б'юкенен, Ч. Маклур, Р. Масгрейв, Дж. Стігліц, В. Танці, М. Фелдстайн та інші. Проте, за визнанням основоположника сучасних теорій суспільних фінансів Р. Масгрейва, навіть у розвинених країнах у сфері оподаткування багато проблем ще далекі від остаточного вирішення й подальші перспективи у цьому відношенні поки залишаються невизначеними.
Що ж стосується вітчизняних досліджень, то багато з них присвячені переважно прикладним аспектам оподаткування, а фундаментальні роботи О. Василика, І. Луніної, П. Мельника, В. Опаріна, А. Соколовської, В. Федосова, що з'явилися в останні роки, не охоплюють усього спектра виникаючих тут актуальних питань. Особливо великі прогалини спостерігаються в частині політекономічного обґрунтування принципів оподаткування, адекватних умовам трансформаційних перетворень і переходу на інноваційний шлях розвитку економіки. Необхідність подальших досліджень у цій сфері визначили вибір теми і методів дослідження, його мету і задачі.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію підготовлено відповідно до плану наукових досліджень Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України (тема "Політична економія: актуальні проблеми в умовах транзитивності", номер державної реєстрації Н-21-99) та Інституту економіки промисловості НАН України, м. Донецьк (теми "Наукові основи формування системи місцевих фінансів", номер державної реєстрації 0198U005735, і "Напрямки реформування податкової системи України", номер державної реєстрації 0101U001182). У рамках зазначених тем автором особисто виконане обґрунтування нової системи принципів оподаткування і розроблені пропозиції по удосконаленню податкового законодавства.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є політекономічне обґрунтування принципів побудови і шляхів реформування податкової системи України. Для її досягнення в роботі поставлено і вирішено комплекс теоретичних, методичних і практичних задач:
виявлено роль і форми податків на різних етапах розвитку суспільства і матеріального виробництва;
досліджено еволюцію поглядів і розкрито економічну сутність і функції податків у сучасних умовах;
виконано політекономічний аналіз основних моделей податків: як еквівалентного обміну між платниками податків і урядом і як примусових однобічних платежів;
обґрунтовано цілісну систему принципів оподаткування;
виконано аналіз і виявлено особливості рівня, складу, ставок і структури податків в Україні;
сформовано кластери країн-членів ЄС, що є однорідними за характеристиками застосовуваних у них податків, і на цій основі конкретизовано напрямок європейського вектора розвитку податкової системи України;
розроблено рекомендації з удосконалення податкової системи України і пропозиції по внесенню змін і доповнень до чинного законодавства.
Об'єкт дослідження – принципи побудови та особливості функціонування податкових систем України та інших європейських країн.
Предмет дослідження – економічні відносини, що виникають у процесі формування системи податкових доходів суспільного сектору господарства.
Методи дослідження. Теоретичну і методичну базу дослідження складають теорія пізнання, праці класиків економічної науки, провідних вітчизняних і зарубіжних учених з проблем суспільних фінансів. Зокрема, у роботі використано:
методи формальної і діалектичної логіки – для дослідження ролі, сутності і функцій податків, обґрунтування пропозицій по удосконаленню податкової системи України;
методи статистичного кореляційного і кластерного аналізу – для виявлення факторів, що впливають на рівень і структуру податків, для формування однорідних за фіскальними параметрами груп європейських країн.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку теоретичних і науково-методичних положень, що визначають шляхи удосконалення податкової системи України на основі використання адаптованих до умов економічних трансформацій принципів оподаткування.
До найбільш важливих результатів, що визначають наукову новизну дисертаційної роботи, відносяться такі:
уперше:
розроблено новий методичний підхід до обґрунтування принципів оподаткування, який засновано на послідовному виконанні процедур: виділення базисних принципів оподаткування і дослідження їх особливостей та сфери застосування; ідентифікації комплексу обмежень (вихідних передумов) базисних принципів; подальшого зняття частини обмежень і обґрунтування додаткових принципів оподаткування, що враховують особливості сучасного етапу функціонування суспільного сектору господарства;
з використанням методів багатомірного статистичного аналізу проведено угрупування країн-членів ЄС за факторами, що визначають рівень і структуру податків; на основі ідентифікації специфіки податків у кожному із сформованих кластерів та з урахуванням значень параметрів, що характеризують національні особливості України, уточнено фіскальний напрямок європейського вектора її розвитку;
удосконалено:
періодизацію еволюції ролі і форм податків на основі врахування комплексу з чотирьох взаємопов'язаних економічних факторів: способу виробництва, основних джерел національного доходу, напрямів державних витрат і способів їхнього фінансування;
систему принципів оподаткування за рахунок її структуризації на базисні (еквівалентності і платоспроможності) і додаткові (гнучкості, субсидіарності, політичної відповідальності, чистого доходу, нейтральності, економічності, первинності бухгалтерського обліку) принципи;
дістали подальшого розвитку:
методика міждержавного порівняльного аналізу рівня податків з урахуванням чинника тіньової економіки;
методичні підходи до підвищення ефективності податкової системи України і приведення її у відповідність з європейськими вимогами, що передбачають формування нового інституціонального середовища оподаткування, заснованого, на відміну від нинішньої ситуації, на фіскальній транспарентності, безумовному дотриманні прав платників податків і явно вираженому зв'язку між податками і зворотним потоком суспільних послуг.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання розроблених принципів оподаткування і пропозицій по реформуванню податкової системи сприятиме підвищенню обґрунтованості й ефективності податкової політики України. За результатами виконаних досліджень були підготовлені наукові доповіді і доповідні записки органам влади різних рівнів, а окремі викладені в них пропозиції використано в процесі удосконалення господарського законодавства (лист Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України № 15-24/84 від 06.02.2002 р. і лист Центру законодавчих ініціатив при Донецькій обласній Раді № 16/11-17 від 28.11.2002 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертації отримані здобувачем самостійно. В ній викладений авторський підхід до вирішення наукової задачі обґрунтування принципів оподаткування і розробки пропозицій по удосконаленню податкової системи України. Більшу частину наукових публікацій з теми дослідження (9 з 10) підготовлено одноосібно.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати дослідження обговорювалися й були схвалені на міжнародній і регіональних науково-практичних конференціях: "Проблеми теории и практики управления в современной экономике" (м. Донецьк, 1999 р.); "Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года" (м. Донецьк, 1999 р.); "Город, регион, государство: проблеми распределения полномочий" (м. Донецьк, 2000 р.); "Налогообложение в промышленном регионе: теория, практика і перспективы развития" (м. Донецьк, 2001 р.); "Актуальні проблеми і досвід місцевого самоврядування в Східно-українському регіоні" (м. Донецьк, 2001); " Налогообложение в промышленном регионе: теория, практика и перспективы развития" (м. Донецьк, 2002 р.).
Публікації. За темою дослідження опубліковано 10 робіт, у тому числі 6 у фахових періодичних виданнях. Загальний обсяг публікацій – 3,15 д.а., з яких особисто автору належить 3,01 д.а.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел з 152 найменувань і 4 додатків. Загальний обсяг роботи (до списку використаних джерел) – 174 с., з яких 11 рисунків займають 7 і 14 таблиць – 8 с.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету і задачі дисертації, показано наукову новизну одержаних результатів, практичне значення висновків та рекомендацій.
Перший розділ "Основи теорії податків" визначає, що в історичній перспективі відносне значення податків незмінно зростає. Сьогодні в розвинених країнах світу вони становлять у середньому близько 40% ВВП, що приблизно в 4 рази більше, ніж 100 років тому. Таке положення пояснюється тим, що тепер податки – це не просто джерело фінансових ресурсів на утримання органів влади і національну оборону, а один з найбільш дієвих інструментів регулювання макро- і мікроекономічних процесів.
Податки формують фінансову основу функціонування держави і є невід'ємним елементом системи соціально-економічних відносин, характер і ступінь участі якого змінюються відповідно до еволюції суспільства і матеріального виробництва. Тому немає і не може бути податкових систем, які б однаково підходили для всіх часів і народів. Кожен історичний період і особливості окремих країн накладають свій відбиток на способи побудови механізму фінансування державних видатків. Як свідчать результати політекономічного аналізу, до низки головних факторів, що визначають еволюцію ролі і форми податків, відносяться не тільки рівень розвитку матеріального виробництва, але й основні джерела національного доходу і функції держави, що реалізуються через напрями урядових витрат (табл. 1).
Тому на сьогодні чимало країн, що розвиваються, усе ще змушені стягувати переважно непрямі податки на зовнішню торгівлю і спрощені форми прямих податків. У постіндустріальному суспільстві, для якого є характерними великі масштаби суспільного сектору господарства і застосування новітніх інформаційних технологій, на перший план висунулися податки, що менше від інших перешкоджають на громадженню у вигляді розвитку особистих здібностей і творчого потенціалу громадян – це універсальні непрямі податки на споживання й обов'язкові відрахування на соціальне страхування.
Дослідження еволюції поглядів на економічну сутність і функції податків показало, що податки мають специфічну суспільну властивість – двоїстий характер. Відображаючи реальні протиріччя, які властиві економіці в умовах демократії, вони виступають водночас і як еквівалентні платежі громадян в обмін на суспільні послуги обраних органів влади, і як форма примусового вилучення частини їхніх доходів. Таким чином, якщо характеризувати економічну сутність податків, то в демократичній державі, що реалізує умови суспільного договору, вони є добровільними еквівалентними внесками у власних інтересах кожного громадянина, а за формою її прояву через сферу публічно-правового регулювання – незалежними від бажання окремого індивіда обов'язковими безеквівалентними платежами.
У цьому зв'язку підкреслюється, що в даному випадку відносини приневолення – це не є чимось тільки зовнішнім і ворожим відносно громадян, насправді – втіленням їхньої власної волі і вільного вибору, що надає фундаментальну цінність моральним підвалинам у взаємовідносинах між членами суспільства. Однак такий стан справ формується не автоматично, а за умови безперебійного функціонування механізму зворотного зв'язку між органами представницької демократії, з одного боку, та їхніми виборцями – платниками податків, з іншого. В цьому сенсі ефективність податкової системи в сучасних умовах є заручником ступеня досконалості демократичних інститутів.
У другому розділі "Формування системи принципів оподаткування" обґрунтовано, що особливості податкових систем, застосовуваних у тих чи інших умовах, визначаються принципами оподаткування. Фінансова наука, починаючи з часу свого відокремлення в окрему галузь економічного знання, висунула багато (більше десяти) різних принципів оподаткування. Однак традиційні дослідження страждають істотним недоліком, пов'язаним з тим, що в процесі обґрунтування принципів, як правило, не вказують чітко всі ті вихідні посилки й обмеження, у межах яких вони зберігають свою справедливість.
У цьому зв'язку методику дослідження проблеми було запропоновано побудувати інакше. А саме, почати з найбільш простих (базисних) моделей податкових відносин, але з явно і чітко вираженими положеннями про те:
по-перше, на яких ідеях (чи неявних посилках) їх засновано;
по-друге, які податкові проблеми можуть бути за їх допомогою вирішено;
по-третє, які обмеження (вихідні передумови) даної моделі, що використовується;
по-четверте, яка можлива сфера застосування отриманих результатів дослідження.
В процесі подальшого розвитку базисних моделей вихідні обмеження знімаються і, завдяки цьому, в дослідження включається комплекс нових факторів, які визначають специфіку сучасної соціально-економічної і політичної ситуації.
Застосування даної методики дозволило обґрунтувати систему принципів оподаткування, що складається з двох підсистем.
Таблиця 1. –
Податки на різних етапах державного і господарського розвитку
|
Історичні періоди |
Спосіб виробництва |
Основні джерела доходів |
Основні напрями державних витрат |
Основні джерела фінансування |
Форми оподаткування |
Роль податків |
|
Давні рабовласницькі держави (Єгипет, Греція, Рим) |
Рабовласницький |
Сільське господарство |
Високі непродуктивні витрати на утримання верховної влади, збройні сили, видовища. Незначні продуктивні витрати – на інфраструктуру |
Данина, домени, податки |
Непряме оподаткування торгівлі й імпорту товарів. Епізодичне пряме натуральне чи грошове оподаткування |
Мобілізація доходів |
|
Середньовічна Європа |
Феодальний |
Сільське господарство, ремісництво |
Високі непродуктивні витрати на утримання голови держави і державного апарату, збройні сили. Відносно невисокі продуктивні витрати – на інфраструктуру |
Домени, регалії, податки |
Прямі різноманітні, але однотипні в натуральній і грошовій формі податки на землю, індивідуумів. Непряме оподаткування торгівлі |
Мобілізація доходів, регулювання окремих сторін господарського життя |
|
Класичний капіталістичний період |
Капіталістичний |
Промислове виробництво |
Продуктивні витрати на інфраструктуру, у т.ч. промислову. Непродуктивні – на утримання державного апарату, збройні сили |
Податки, монополії |
Пряме грошове оподаткування доходів фізичних осіб. Акцизи та інші непрямі податки на торгівлю |
Мобілізація і перерозподіл доходів, регулювання економічних про-цесів на мікро-рівні |
|
Сучасний період - розвинені держа-ви |
Змішана економіка |
Надання послуг, промислове виробництво |
Високі продуктивні витрати на формування людського капіталу (освіта, охорона здоров'я), НДКР, інформаційну і промислову інфраструктуру. Високі непродуктивні витрати – на соціальне забезпечення, вирішення екологічних проблем. Відносно невисокі витрати – на утримання державного апарату, національну оборону |
Податки |
Непряме універсальне оподаткування споживання. Пряме грошове оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб. Обов'язкові відрахування на соціальне страхування |
Мобілізація і перерозподіл доходів, корегування екстерналій, інструмент мікро- і макроекономічного регулювання |
Перша – базисні, загальновизнані у економічній теорії принципи оподаткування:
принцип вигоди або еквівалентності (benefit principle) – відповідність податків вигодам, які отримано платниками від користування суспільними послугами – який визначає, за що вносяться податки, але безвідносно до того, як ці платежі розподілено між окремими індивідами;
принцип платоспроможності (ability-to-pay principle) – відповідність податків спроможності платників їх вносити – що визначає, як зобов'язання по сплаті податків повинні бути розподілені між платниками, але безвідносно до того, за що вони вносяться (вимоги горизонтальної і вертикальної рівності) (рис. 1).
c2
c2
d1
Y e3.