Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE \* MERGEFORMAT 2
МІЖНАРОДНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Ректор
професор ___________А.Ф. Крижановський
____________2012 р.
Історія економічних учень
навчальної дисципліни
підготовки молодших спеціалістів
(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)
Напрям підготовки 5.03050401 Економіка підприємства
(шифр і назва напряму)
ПНЗЕ 13
2012 рік
РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: кафедра економіки і міжнародних економічних відносин
РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ: к.е.н., доцент Заїнчковський Борис Броніславович
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри економіки і МЕВ
Протокол від. 31 серпня 2012 року № 1
Завідувач кафедри______________________Головченко О.М.
31 серпня 2012 року
Обговорено та рекомендовано до видання: Науково-методична комісія Міжнародного гуманітарного університету за напрямом підготовки 5.03050401 Економіка підприємства 31 серпня 2012 року, протокол №1
Вступ
1.Мета та завдання навчальної дисципліни
Предметом вивчення навчальної дисципліни є історія виникнення, розвитку, боротьби і зміни економічних поглядів, концепцій, теорій.
Міждисциплінарні зв’язки: Історія економічної учень досліджує фази розвитку економічної науки, які характеризуються поглибленням розподілу праці між науковцями, становленням і розвитком окремих прикладних за своїм характером економічних наук. Знання цієї учбової дисципліни слугуватиме розумінню внутрішньої єдності і системності всього циклу економічних дисциплін. Такі знання можуть слугувати основою для забезпечення такої єдності в учбовому процесі.
2.1. Мета викладання навчальної дисципліни: Сприяти поглибленню і розширенню світогляду студентів шляхом формування наукових уявлень про історію інтелектуальних зусиль, за посередництвом яких людство пізнавало своє економічне життя.
2.2.Основними завданнями вивчення є:
Поглиблені знання історії економічної думки людства являються необхідною і основоположною умовою подолання догматизму і примітивізму, що існує як ідеологічна спадщина адміністративно-командної системи практично як у фундаментальній економічній теорії, так і в усіх прикладних економічних дисциплінах.
Засвоєння теоретичного відображення соціально-економічних процесів, їх форм і проблем починаючи з часів переважаючого панування відносин безпосередньої особистої залежності і до сучасних часів переважаючого панування обміну праці на працю в формі товарно-грошових відносин. Усвідомлення цінності такої наукової спадщини людства як засобу для ґрунтовного усвідомлення економічного і соціально-класового підґрунтя програм різних суспільних рухів, політичних партій і т. ін., Сприяння формуванню світогляду сучасних молодих економістів на наукових засадах.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: про досягнення видатних представників історії економічної думки в контексті уявлень про економічний розвиток тих країн, в умовах яких вони жили і творили.
вміти:
а) самостійно засвоювати праці видатних науковців керуючись як тими методологічними підходами, які вони застосовували в своїх дослідженнях, так і сучасними оцінками історичної долі тих чи інших економічних учень;
б) поглиблювати в подальшому свої знання про еволюцію економічної думки, пов’язуючи розвинуті нею поняття, категорії і принципи з фактами економічної дійсності;
в) підводити різні факти, тенденції, процеси під усвідомлені таким чином категорії, щоб робити ці факти, тенденції і процеси для себе зрозумілими, тобто сприймати їх не тільки за допомогою емоцій, не тільки за посередництвом здорового глузду (тією мірою, якою наділила ним дану людину природа), а й за допомогою розуму.
г) самостійно розвивати в собі якості інтелігента (адже інтелігент – це людина, яка спроможна самостійно пізнавати дійсність не тільки за допомогою пристрастей, здорового глузду, але і перш за все – за допомогою розуму).
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 60 годин/2 кредита ECTS.
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Економічне життя та економічна думка Стародавнього Світу
Тема 1. Предмет і завдання курсу.
Предмет історії економіки. Періодизація господарчої історії людства.
Предмет історії економічної думки. Завдання курсу: поглиблення знань з економічної теорії; формування уявлень про закономірність і тенденції розвитку економічної думки; аналіз наукового внеску окремих шкіл і напрямків в економічну теорію; розгорнута характеристика сучасних економічних концепцій.
Метод дослідження в історії економічної думки.
Найважливіші фази становлення економічної теорії в історії цивілізації. Місце історії економічної думки в системі економічних наук. Значення розуміння історії економічної думки для формування світогляду і підготовки сучасного економіста.
Тема 2 Економічна думка Стародавнього Світу
Економічні передумови становлення рабовласницького суспільства, особливості формування економічних поглядів у країнах Стародавнього Світу.
Економічна думка Стародавнього Сходу. Економічна думка Стародавнього Вавилону . Закони царя Хаммурапі. Економічна думка Стародавнього Єгипту. Економічна думка Стародавньої Індії. “Артхашастра”. Економічна думка Стародавнього Китаю. Конфуціанство (Кун Фу цзи, Мен-цзи, Сюнь-цзи), моізм ( Мо-цзи), легізм ( Шан Ян ), даосизм ( Лао-цзи ). Трактат “Гуань-цзи”.
Господарча система в Стародавній Греції. Господарча система в Стародавньому Римі.
Економічна думка античного світу. Економічна думка Стародавньої Греції. Економічні погляди Ксенофонта, Платона.
Формування початків наукового методу в працях Аристотеля. Аристотель про мінову вартість, природу грошей, економіку та хрематистика.
Стародавній Рим – брати Гракхи, Катон, Варрон, Колумелла.
Економічні погляди раннього християнства.
Змістовий модуль 2. Економічна думка доби феодалізму і утвердження капіталізму
Тема 3. Економічна думка доби середньовіччя і зародження буржуазного суспільства
Становлення і розвиток європейського феодалізму. Господарча діяльність в епоху середньовіччя (V- XVI ст.) на українських землях.
Особливості формування економічної думки доби середньовіччя .
Економічні ідеї доби феодалізму в Західній Європі. “Салічеська правда”, “Капітулярій про вілли”. Економічні погляди каноністів. Тома Аквінат.
Економічна думка в арабських країнах. Ібн Хальдун.
Економічна думка України доби середньовіччя. “Руська правда ((ХI-ХII ст.) ”Повість временних літ”. “Повчання дітям” Володимира Мономаха. Галицько-Волинський літопис. Полемічні рукописи 80-х років ХУI cт.
Мислителі Реформації. М.Лютер і Ж.Кальвін. Комуністичні утопії пізнього середньовіччя (Т.Мор, Т.Кампанелла, Уінстенлі).
Меркантилізм. Теорія грошового балансу раннього меркантилізму. В.Стаффорд (Англія), Г.Скаруффі (Італія) та інші. Теорія торгового балансу пізнього меркантилізму. Т.Мен (Англія), А.Монкретьєн (Франція) та інші.
Вклад української соціально-економічної думки кінця ХУII –ХУШ ст. в ідеї меркантилізму. Г.Грабянка та С.Величко – ідеологи козацької старшини.
Історичні умови формування економічних поглядів буржуазного суспільства з кінця ХУI і впродовж ХУШ ст.
Зародження англійської класичної політекономії (В.Петті). Р.Кантільон про процес обороту суспільного капіталу та підприємництво.
Французьке відгалуження класичної політекономії. Критика П.Буагільбером меркантилізму та його практичні рекомендації по реформуванню економіки Франції. Представники класичної політичної економії у Франції другої половини ХVIII ст. Ф.Кене і А.Р.Ж. Тюрго
Альтернативний підхід Ф.Галіані та Е.Б.Кондільяка до вивчення економічних явищ.
Тема 4. Англійська класична політична економія. Альтернативна німецька історична школа
А. Сміт – економіст мануфактурного періоду. Його праця “Дослідження про природу і причини багатства націй.” А.Сміт про багатство та обставини які його визначають. Розподіл праці та обставини, що його викликають і обмежують. Походження грошей та їх використання. Вчення про цінність та доходи основних класів – заробітну плату, прибуток, земельну ренту. Про наслідки втручання держави в економіку.
А.Сміт про капітал і його нагромадження.
Становлення та розвиток індустріальної промислової системи в Англії. Промисловий переворот у Франції.
Д.Рікардо – економіст епохи промислового перевороту. Його праця "Початки політичної економії і оподаткування".
Особливості промислового перевороту в Німеччині.
Зародження і етапи розвитку альтернативної історичної школи в Німеччині.. Засновники напряму (Е. Берк, А.Мюлер, Ф.Ліст). Економічні погляди Ф.Ліста.
Стара історична школа. Предмет і метод дослідження. Опозиція класичній школі. Критика гедонізму. Інституціоналізм історичної школи (В.Рошер, К.Кніс, Б.Гільдебранд).
Нова історична школа. Критика методу класичної політичної економії. Дослідження соціальних проблем, ролі соціальних інститутів (Г.Шмоллер, Л.Брентано, К.Бюхер).
Третя хвиля історичної школи. Започаткування соціал-націоналістичних ідей. Теорія державного регулювання та свідомо сформованого суспільства. Ідеї соціального плюралізму В.Зомбарт, М.Вебер. Соціальний напрям в політичній економії. Ідеї реформізму (Р.Штаммлер, Р.Штольцман).
Змістовий модуль 3. Економіка і економічна думка періоду розвинутого капіталізму
Тема 5. Подальша розробка основ політичної економії економістами 20-60-х років ХIХ ст. (Самостійно).
Розвиток наукової спадщини А.Сміта в працях Д.Рікардо, Т.Р.Мальтуса, У.Томпсона, Ж.Ш.Л.Сімон де Сісмонді, П.Ж.Прудона, К.І.Родбертуса-Ягецова, Дж.Міля, Дж.Ст.Мілля, Ж.Б.Сея, Дж.Р.Мак-Куллоха, і Н. У.Сеніора.
Тема 6. Австрійська , Лозаннська, Лондонська та Кембриджська школи економічної думки.
Витоки концепції загальної економічної рівноваги та граничної корисності – О.Курно, Й.Тюнен, Г.Г.Госсен.
Австрійська (віденська) школа. “Основи вчення про народне господарство” К. фон Менгера як системний виклад маржиналістського підходу до вивчення економічних явищ.
Популяризація маржиналістських концепцій. Теорія капіталу і відсотку. Завершення теорії цінності в цілому та розробка на цій основі рекомендацій для економічного устрою держави. – О. фон Бьом-Баверк, Ф.фон Візер.
Англійський варіант (лондонська школа) маржиналізму – В.Ст.Джевонс. Теорія граничної корисності, цінності, обміну, пропозиції праці і капіталу в його працях. Лозаннська школа. Економічна рівновага. Ринкове саморегулювання. Теоретичні моделі Л.Вальраса, В.Паретто.
Американське відгалуження маржиналізму. Дж.Б.Кларк.
Передумови становлення кембриджської школи та її роль у розвитку економічної думки кінця ХІХ та першої третини ХХ ст.
А.Маршалл та його “Принципи економічної науки”. Нове визначення предмету досліджень у зв’язку з більш ретельною розробкою прикладних аспектів економічної теорії. Акцентування висновків А.Сміта та Д.Рікардо про природу мінової вартості, потреб та ряду інших категорій. Дослідження відносин попиту. Дослідження відносин пропозиції. Головна царина досліджень – відносини між силами попиту та силами пропозиції. Зрівноважена модель. Дослідження змін у часі при такий віддачі, що зростає, що знижується, що залишається незмінною. Розподіл національного доходу.
А.С.Пігу про єдність соціальної та економічної сфер суспільства. Поглиблення теорії добробуту або теорії економічного оптимуму.
Дослідження проблем незавершеної конкуренції. Дж.В.Робінсон.
Значення економічної спадщини кембриджської школи для подальшого розвитку світової економічної думки. Теорія монополістичної конкуренції Е.Чемберліна. Дослідження ринків і цін у „прикладній економіці” Ф.Перру.
Тема 7. Капіталізм доби монополістичної конкуренції. Кейнсіанство і інституціоналізм.
Теорія монополістичної конкуренції Е.Чемберліна. Дослідження ринків і цін у „прикладній економіці” Ф.Перру.
Й.Шумпетер. Його праця “Теорія економічного розвитку” як подальше дослідження економічного розвитку капіталістичної системи. Нове тлумачення ролі підприємця, природи прибутку та ролі монополій в економічному розвитку. Узагальнення світового процесу розвитку економічної думки. Порівняльний аналіз капіталістичної та соціалістичної економік. Дослідження природи демократії.
Нова інтерпретація ролі держави в економічних процесах. Г.Мюрдаль. Подальша розробка проблем економічної динаміки на основі праць К.Вікселля та Г.Мюрдаля. Теорія мультиплікатора Р.Кана. Застосування економіко-математичних методів для пояснення функціонування економіки (М.Калецькі, Р.А.К.Фріш).
Дж.М.Кейнс і класична політична економія. Його праця “Загальна теорія зайнятості, відсотка та грошей”(1936). Визначення предмету дослідження та особливості методу. Задані, незалежні та залежні змінні величини в моделі капіталістичного господарства Дж.М.Кейнса. Теорія інвестицій, зайнятості, мультиплікатор. Кейнсіанські рекомендації для державного регулювання економіки.
Формування ортодоксальної теорії “неокласичного синтезу” (П.Самуельсон).
Найважливіші моделі державного регулювання економіки розробленої на основі вчення Дж.М.Кейнса і в зв’язку з цим вченням: модель ІS-LM Дж.Р.Хікса; 45-градусна модель П.Самуельсона-А.Хансена; крива Філіпса.
Американський інституціоналізм початку ХХ ст. та його основні етапи розвитку. Соціально-психологічний інституціоналізм Т.Веблена. Соціально-психологічний інституціоналізм Дж.М.Коммонса. Кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм У.Мітчелла. Дж.М.Кларк.
Соціальний, технологічний інституціоналізм (Дж.К.Гелбрейт). Теорія “конвергенції”. “Нове індустріальне суспільство”.
Змістовий модуль 4. Економіка і економічна думка 20-початку 21 ст.
Тема 8. Сучасні провідні теорії функціонування економіки
Криза ортодоксального кейнсіанства. Наступ консерватизму. Ф.фон Гайек.
Монетаризм . Кількісна теорія грошей. Чиказька школа. М.Фрідмен. Історичні умови утвердження теорії і практики монетаризму в економіці і політиці розвинутих капіталістичних держав. Англійський напрям монетаризму. Українські послідовники монетаризму. Досягнення та прорахунки.
«Економіка пропозиції» . А.Лаффер.
Теорія «раціональних передбачень». Р.Лукас, Т.Саржент, С.Фішер.
Теорія і практика соціальної ринкової економіки. Неолібералізм в Німеччині. Фрайбурзька школа ордолібералізму. Теорія порядку. В.Ойкен і його концепція «ідеальних типів господарських систем». В.Рьопке, А.Мюллер-Армак. Практичне використання напряму. Л.Ерхард.
Теорія трансакційних витрат та теорія економічнх прав власності Р.Коуза (США). Теорія трансформації капіталізму. “Народний капіталізм”. “Колективний капіталізм” Мінза та А.Берлі.
Теорія трансформації і футурологія. “Постіндустріальне суспільство” Д.Белла. “Суперіндустріальне суспільство” А.Тоффлера. “Суспільство нової цивілізації “, “цілісної гуманної цивілізації”. Футурологія і глобальне моделювання.
Сучасне ринкове господарство в Німеччині та Японії. Загальні риси та розбіжності.
Тема 9. Еволюція економічних поглядів вітчизняних економістів.
Економічні проблеми в працях декабристів, О.Герцена, М.Огарьова, М.Г.Чернишевського.
Економічна програма революційних народників. Економічні концепції ліберального народництва.
Розвиток буржуазної політичної економії в Росії наприкінці ХІХ –початку ХХ ст. Російська критична школа (Н.Каблуков, А.Чупров). Історична школа (І.Янжул, І.Кауфман, І.Кулішер).
Розвиток політичної економії в університетах України (Т.Степанов, М.Бунге, І.Вернадський, М.Вольський, А.Антонович, І.Цехановський, М.Косовський, Д.Піхно, Р.Орженцький, Є Слуцький).
Відображення марксизму в працях українських та російських економістів. Економічні погляди Г.В.Плеханова, С.Подолинського, М.Зібера, І.Я.Франка.
Розвиток економічної думки в Галичині. Економічні погляди О.Терлецького, Н.Навроцького, М.Павлика.
Наукові здобутки М.І. Тугана-Барановського. Визначення предмету політичної економії. Теорія ринків, економічних криз, кон’юнктури. Вчення про прибуток, зарплату, ренту. Соціалістичний ідеал та засоби його досягнення.
М.Кондратьєв про економічні цикли.
Економічна думка перехідного періоду. Об'єктивні та суб'єктивні причини утвердження сталінщини і формування адміністративно-командної системи. Негативний вплив сталінщини на розвиток економічної теорії.
Допоміжна
- Аникин А.В. Путь исканий: Социально-экономические идеи в России до марксизма. – М.:Политиздат ,1990 – 415 с.
Першоджерела з історії економічних учень
Мертенса, 1891. - 452 с.
Інформаційні ресурси
1. http://en.wikisource.org/wiki/The Wealth of Nations/Book 1
2. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Econom/smit/01.php
3. http://ek-lit.narod.ru/marsod.htm
5.Засоби діагностики успішності навчання: виконання індивідуального завдання, контрольних і робіт, тестових завдань.
Навчальну програму розробив: доцент Заїнчковський Борис Броніславович