Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
16
Інститут педагогіки АПН України
УДК 37.370.176
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ У СФЕРІ МЕНЕДЖМЕНТУ
13.00.01 –загальна педагогіка та історія педагогіки
автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ-2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Херсонському державному університеті.
Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор
Андрієвський Борис Макійович,
Херсонський державний університет,
професор кафедри педагогіки початкової освіти
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Мороз Олексій Григорович, Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, завідуючий кафедрою педагогіки і психології вищої школи;
кандидат педагогічних наук, доцент Островерхова Надія Михайлівна, Інститут педагогіки АПН України, старший науковий співробітник лабораторії управління освітніми закладами
Провідна установа Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса.
Захист відбудеться “13” листопада 2003 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: м.Київ-53, вул.Артема, 52-д.
З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України.
Автореферат розісланий “ 11 “ жовтня 2003 року
Вчений секретар
спеціалізованої ради Березівська Л. Д.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. В умовах соціально-економічних перетворень в Україні виникає потреба радикального вдосконалення управлінського механізму на принципах демократизації, підприємництва та конкурентоспроможності. Управлінцям і господарникам нового типу в ринкових умовах необхідні такі якості, як ділова ініціатива, уміння орієнтуватися в ринковій кон’юнктурі, мати нахили до ризику. Як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти України ХХІ ст., сучасна управлінська діяльність вимагає від керівних кадрів усіх сфер і рівнів осмислення й опанування суті інноваційної управлінської парадигми, кардинальної перебудови системи підготовки молоді до свідомого вибору професії у сфері менеджменту.
Нестача спеціалістів-професіоналів у сфері менеджменту розглядається в сучасних умовах як одна з нагальних проблем економіки України. Незважаючи на те, що до професій сфери менеджменту ставляться складні й жорсткі вимоги, вони (військовий менеджер, бізнес менеджер, шоу менеджер, менеджер освіти та ін.) на сьогодні, за даними соціологічних досліджень, є досить престижними. Молодь із задоволенням їх обирає, однак, як правило, не усвідомлює того, що ефективність управлінської діяльності залежить від багатьох суб’єктивних і об’єктивних факторів.
Запорукою успішної майбутньої трудової діяльності є, як відомо, готовність особистості до професійного самовизначення згідно із здібностями, інтересами і бажаннями. Розв’язання цієї проблеми передбачає створення відповідного середовища в загальноосвітній школі, одне із завдань якої –виявляти і розвивати в учнів природні нахили, створювати чітку, цілеспрямовану систему профорієнтаційної роботи, яка включала б професійну освіту, консультацію, діагностику та професійну мотивацію й систему стимулювання старшокласників до оволодіння основами майбутніх професій. Незважаючи на те, що деякі дослідники (В.Брагіна, Ю.Васильєва) ставлять під сумнів готовність випускників неповної середньої школи до усвідомленого професійного самовизначення, на наш погляд, планомірний, систематичний, неперервний процес профорієнтації сприятиме підготовці учнів до адекватного вибору своєї трудової діяльності в майбутньому, в тому числі й менеджерської.
Загальним проблемам формування готовності випускників загальноосвітніх навчальних закладів до вибору професії присвячені дослідження К.Альбуханової-Славської, С.Батишева, Є.Богучарової, Є.Климова, Н.Коломінського, Г.Костюка, Д.Узнадзе, В.Чебишевої, Я.Цехмістера та ін.
У психолого-педагогічній літературі розглядається низка аспектів щодо визначення готовності учнів до вибору професії: соціологічний, економічний, природничо-науковий, ергономічний, психологічний. Але найістотнішим є психологічний (П.Атутов, Б.Ломов). Що стосується педагогічного аспекту готовності людини до конкретної трудової діяльності, то вона розглядається з позиції врахування комплексу інтегрованих якостей особистості (А.Ковальов, Б.Пуні) та властивостей, які забезпечують ефективність діяльності (Н.Левітов). Загальним проблемам профорієнтаційної роботи в школі, трудовому навчанню і вихованню присвячені праці С.Батишева, Е.Костяшкіна, В.Мадзігона, О. Мороз, А.Нісімчука, Є.Павлютенкова, В.Полякова, А.Сазонова, В.Симоненка, Д.Тхоржевського, М.Тименка, В.Сухомлинського, Б.Федоришина, С.Чистякової, М.Янцура та ін. Питання щодо відповідних особистісних і професійних якостей працівника сфери менеджменту розглядаються в працях Н.Коломінського, В.Рибалко, О.Романовського та ін.
Хоч на даний час нагромаджено позитивний досвід підготовки старшокласників до професійного самовизначення, більшість праць цього спрямування виконана за інших умов функціонування системи освіти. Тому зміст, форми й педагогічні засоби профорієнтаційної роботи мають бути відповідно доопрацьовані, адаптовані до нових соціально-економічних умов з урахуванням реалій сьогодення.
Серед дисертаційних досліджень останніх років, що стосуються питань професійної орієнтації, слід відзначити роботи Л.Каращук, В.Лапшиної, О.Тополь, В.Шаркунової та ін.. Однак вони досліджували лише окремі аспекти проблеми, які пов’язані з готовністю старшокласників до професійного самовизначення (формування економічного мислення учнів, їх готовність до вибору професій сфери підприємницької діяльності, теоретичні й практичні основи менеджменту, економічної освіти та виховання молоді тощо).
Водночас питання щодо відтворення кадрового управлінського потенціалу, зокрема підготовки старшокласників до вибору професії у сфері менеджменту, у контексті сучасних вимог до цього часу не були предметом спеціального наукового аналізу.
Актуальність і недостатній рівень розробленості проблеми, а також значні потенційні можливості загальноосвітніх шкіл, що неповною мірою реалізуються в професійному самовизначенні їхніх випускників, зумовили вибір теми нашого дослідження “Формування готовності старшокласників до вибору професії у сфері менеджменту”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Обрана тема входить до плану науково-дослідної роботи Херсонського державного університету за напрямом “Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи”(0198U007532) та затверджена бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №5 від 04.06.1999р.).
Об’єкт дослідження: процес підготовки учнів старших класів до професійного самовизначення.
Предмет дослідження: дидактичне забезпечення процесу формування в старшокласників готовності до свідомого вибору професії у сфері менеджменту.
Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічно ефективні зміст, форми і методи підготовки старшокласників до свідомого вибору професії у сфері менеджменту.
Гіпотеза дослідження.
Ефективність формування в старшокласників готовності до свідомого вибору професії у сфері менеджменту істотно підвищиться якщо: розглядати профорієнтаційну роботу як органічну складову навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу; забезпечити суб’єктів профорієнтаційної діяльності сучасними діагностиками визначення відповідності психофізіологічних характеристик старшокласників вимогам, що ставляться до професій у сфері менеджменту; вибрати педагогічно доцільні методи, засоби та організаційні форми профорієнтаційної роботи, спрямовані на свідомий вибір старшокласниками професії в сфері менеджменту, в тому числі факультативного курсу “Основи менеджменту”; ураховувати вплив комплексу чинників на професійне самовизначення старшокласників; відповідно готувати педагогічні кадри до профорієнтаційної роботи.
Для реалізації мети дослідження поставлено такі завдання:
Методологічною основою дослідження є філософські положення про пізнання й відображення дійсності в людській свідомості, системно-структурний підхід до аналізу діалектичного взаємозв’язку соціальних явищ і процесів. Методологія дослідження базувалася на ідеях цілісності, системного й комплексного підходів як засобів усебічного та багатоступеневого аналізу педагогічної дійсності, самореалізації як механізму оволодіння особистістю функціями соціальної ролі.
Теоретичними джерелами дослідження були наукові розробки науковців, виконані в рамках теорії дидактики про взаємозв’язок навчання, виховання і розвиток учнів, профорієнтації й професійного самовизначення старшокласників, особистісно діяльнісного підходу до формування готовності до свідомого вибору майбутньої трудової діяльності; основні положення щодо розвитку освіти в Україні, викладені у відповідних державних документах.
У ході дослідження ми керувалися розробками вітчизняних і зарубіжних науковців із теорії управління (С.Батишев, Н.Коломінський, А.Макаренко, В.Маслов, Н.Островерхова, В.Сухомлинський) та менеджменту (П.Друкер, Л.Довгань, В.Жигалов, А.Кредісов, М.Мескон, Ф.Хміль, Г.Щекін); загальної психології (Б.Ананьєв, Л.Виготський, Г.Костюк, О.Леонтьєв); дидактики (Ю.Бабанський, С.Гончаренко, О.Савченко); особистісного підходу (І.Бех, В.Серіков); формування готовності до вибору професії (Є.Климов, Г.Костюк, В.Моляко, Н.Ничкало, Є.Павлютенков, В.Симоненко, М.Тименко, Д.Узнадзе, В.Чебишева) та професії у сфері менеджменту (Ю.Жуков, А.Козаков, Н.Кунгурова, Є.Павлютенков, В.Крижко, М.Хайбулаев, В.Яровий та ін.).
Методи дослідження. Досягненню мети й роз’ясненню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження. Зокрема, теоретичні (вивчення, аналіз та узагальнення філософської, психолого-педагогічної, управлінської літератури, синтез, порівняння, моделювання, систематизація) дали змогу виявити й узагальнити дослідницькі матеріали з проблеми, спрогнозувати процес дослідження; емпіричні: діагностичні (анкетування, інтерв’ю, бесіда, тестування), спостереження, ранжування, самоспостереження, рейтинг сприяли вивченню стану проблеми в практиці, створенню умов для формування в старшокласників готовності до свідомого вибору професії в сфері менеджменту. Методи моделювання використано для розробки структурно-функціональної моделі формуванняв в учнів готовності до вибору професії у сфері менеджменту. Експериментальні методи (діагностичний, констатуючий, формуючий експерименти) дали можливість перевірити гіпотезу. Експериментальні дані оброблялися методами математичної статистики з використанням комп’ютера, що сприяло уточненню висновків та основних теоретичних положень.
Експериментальна база дослідження: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №44 м.Херсона; загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №28 ім.О.С.Пушкіна м.Херсона; загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №34 м.Херсона.
Основні етапи: дослідження охоплювало період 1997-2002р. і проводилося в кілька етапів, на кожному з яких залежно від завдань застосовувалися спеціальні методи й прийоми.
На першому етапі (1997-1998) вивчався стан розробки даної проблеми, з’ясовувалися наявні суперечності в системі формування в старшокласників готовності до вибору професії в сфері менеджменту; розроблено програму дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету; прогнозувались очікувані результати, а також можливі негативні наслідки експерименту.
На другому етапі (1998-1999) основну увагу приділено обґрунтуванню й добору відповідного матеріально-технічного, методичного та кадрового забезпечення експерименту; окреслено його форми і методи, а також систему критеріїв ефективності результатів, визначено експериментальні об’єкти.
На третьому етапі (1999-2002) оброблялися й аналізувалися результати формуючого експерименту, вносилися корективи; систематизовано й узагальнено експериментальний матеріал, частково впроваджено здобуті результати в діяльність загальноосвітніх навчальних закладів; розроблено відповідні рекомендації щодо реалізації на практиці технології формування у старшокласників готовності до професійного самовизначення у сфері менеджменту.
Наукова новизна здобутих результатів: уперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено структурно-функціональну модель формування в старшокласників готовності до свідомого професійного самовизначення у сфері менеджменту, яка передбачає вивчення й порівняння психофізіологічних якостей особистості з вимогами, що висуває професія до людини, врахування комплексу факторів впливу на професійне самовизначення (зміст навчальних предметів, профорієнтаційна робота педагогічного колективу, сім’я, засоби масових комунікацій, сфера дружніх стосунків, організація суспільно корисної та виробничої діяльності, позакласна та позашкільна робота); формування адекватної професійної мотивації, використання потенційних можливостей змісту соціально-економічних дисциплін середньої школи шляхом реалізації міжпредметних зв’язків і факультативного курсу “Основи менеджменту” та педагогічно доцільних методів, організаційних форм, а також забезпечення зворотного зв’язку у процесі цілеспрямованої профорієнтаційної роботи; визначено організаційно-педагогічні умови формування готовності до вибору професії у сфері менеджменту; удосконалено критерії та показники вимірів готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері менеджменту; набули подальшого розвитку наукові положення про організацію профорієнтаційної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах.
Теоретичне значення здобутих результатів полягає в розкритті суті готовності старшокласників до свідомого вибору професії у сфері менеджменту та системи критеріїв її визначення (наявність ієрархії професійних інтересів, сформованість професійних мотивів, професійно важливі якості, конструктивні здібності, об’єктивно необхідний рівень знань про професії у сфері менеджменту, сформованість спеціальних умінь, критичність мислення, здатність до об’єктивної оцінки своєї профпридатності); розробці й обґрунтуванні методів та організаційних форм ефективної підготовки учнів старших класів до свідомого вибору професії у сфері менеджменту.
Практична значущість результатів дослідження визначається поглибленням знань про механізм професійного самовизначення старшокласників. Створено і впроваджено в практику загальноосвітніх шкіл орієнтовну програму навчально-виховної діяльності учнів старших класів, спрямовану на формування в старшокласників готовності до свідомого вибору майбутньої професійної діяльності у сфері менеджменту, а також методику діагностики відповідності психофізіологічних характеристик особистості вимогам професій сфери менеджменту. Розроблені факультативний курс “Основи менеджменту” та методичні рекомендації можуть бути використані в навчально-виховному процесі всіх типів загальноосвітніх шкіл і спеціальних закладів освіти, які здійснюють економічну підготовку учнів.
Матеріали дослідження впроваджено на курсах підвищення кваліфікації Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (м.Херсон, довідка №01-7/171 від 13.09.02р.); загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №44 м.Херсона (довідка №131 від 26.06.02р.); загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №28 ім.О.С.Пушкіна м.Херсона (довідка №591 від 27.06.02 р.); загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №34 м.Херсона (довідка №28 від 26.06.02 р.); використовуються у процесі педагогічної практики в Херсонському державному університеті (інженерно-технологічний факультет) довідка № 03-10/1087 від 12.09.03р.
Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечуються чіткістю й визначеністю методологічних і теоретичних положень, тривалим характером дослідження, адекватністю використаних методів дослідження поставленим завданням, ґрунтовністю кількісного та якісного аналізу здобутих даних, повнотою і репрезентативністю вибірок, підтвердженням результатів дослідження у масовій практиці.
Апробація і впровадження результатів дисертації. Основні положення дослідження обговорювались на міжвузівських науково-практичних конференціях “Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи” (м.Херсон, 1998); Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Від творчого вчителя –до творчого учня” (м.Херсон, 1999); “Економіка України і педагогічна освіта” (м.Херсон, 2001); обласній конференції “Шляхи реалізації особистісно орієнтованого навчання у вивченні природничо-математичних дисциплін” (м.Херсон, 2002). Результати доповідались на засіданнях та науково-методичних семінарах кафедр педагогіки та психології, методики трудового навчання та профорієнтації Херсонського державного університету.
Публікації: теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження висвітлено у 8 одноосібних публікаціях: 6 у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, та двох методичних рекомендаціях.
Структура дисертації складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (216 назв.) на 16 сторінках, додатків (11) на 21 сторінці. Основний зміст викладено на 165 сторінках. Повний обсяг –ст. Наведено 9 таблиць, 9 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, викладено стан розробленості досліджуваної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання, розкрито методологічні основи та методи дослідження, визначено наукову новизну, теоретичне і практичне значення, вірогідність здобутих результатів, наведено відомості щодо їх апробації та впровадження.
У першому розділі “Готовність старшокласників до професійного самовизначення у сфері менеджменту як проблема педагогічної теорії і практики” висвітлено теоретичні передумови та існуючу шкільну практику підготовки молоді до свідомого вибору професії, визначено чинники формування в старшокласників готовності до свідомого вибору професії у сфері менеджменту, уточнено поняття “готовність до вибору професії у сфері менеджменту”, проаналізовано вимоги до працівника сфери менеджменту, визначено психофізіологічні якості особистості, потрібні для оволодіння учнями старших класів загальноосвітніх шкіл цією професією.
Кінцевим результатом профорієнтаційних впливів на особистість є її професійне самовизначення, що розглядається нами як орієнтація людини у світі професії, наміри стосовно можливостей самореалізації в конкретних соціальних умовах, життєвий досвід, усвідомлення особистістю свого “Я” . У дисертації підкреслюється, що професійна орієнтація визначається як планомірний педагогічний процес, котрий забезпечує формування в особистості інтересу до обраного виду діяльності, відповідних нахилів і здібностей, а також мотивації психологічної готовності до вибору професії.
У дослідженні наведено результати вивчення стану професійної орієнтації у практиці сучасної школи, які свідчать про те, що питання підготовки молоді до свідомого вибору професії, як і раніше, залишається актуальним. Зміна пріоритетів, вимог молоді, широта її інтересів та інформованість зумовлюють потребу вдосконалити систему профорієнтаційної роботи школи, одним із основних недоліків якої є неврахування здібностей, інтересів учнів. Профорієнтація молоді ускладнюється сучасним економічним становищем країни, відсутністю всебічної інформації про ринок праці, недостатнім усвідомленням старшокласниками своїх можливостей порівнянно з професійними вимогами.
Проаналізовано зміст і структуру профорієнтаційної роботи на етапі становлення та розвитку самосвідомості учнів на рівні 8-9-х класів, фактичний стан підготовки старшокласників до професійного самовизначення у практиці профорієнтаційної роботи сучасної загальноосвітньої школи.
Доведено, що підготовка до свідомого вибору професії вимагає адаптації принципів дидактики в контексті профорієнтації, де вони набувають додаткового специфічного забарвлення. У результаті аналізу відповідних психолого-педагогічних джерел адаптовано вихідні положення особистісно орієнтованого підходу до підготовки учнівської молоді, розроблені співробітниками відділу психології трудової та професійної підготовки ІПППО АПН України. Визначено ряд важливих принципів, на основі яких доцільно здійснювати профорієнтаційну роботу. Це, зокрема, принципи гуманізації, особистісного підходу в профільному та професійному навчанні й вихованні учнівської молоді, наступності, єдності соціалізації та індивідуалізації у професійному становленні особистості, соціально-особистісного прагматизму та партнерства у професійному розвитку й самовираженні фахівця, психологізації професійної підготовки та діяльності, гармонізації професійного розвитку і праці особистості.
Профорієнтаційна робота школи з формування готовності до вибору професії у сфері менеджменту має будуватись на актуалізації пізнавальної та емоційно-вольової сфер особистості, на усвідомленні необхідності й суспільної значущості майбутньої професії, яку обирає старшокласник, та базуванні на принципах поваги до особистості, впевненості в тому, що кожний із учнів талановитий і його розвиток залежить від учителя, наукового обґрунтування та організаційно-методичного забезпечення навчально-виховного процесу; зменшення дистанції між учнем і педагогом. Зміст і структура навчання як динамічний процес мають постійно вдосконалюватися відповідно до змін життя суспільства.
Реалізація системи принципів потребує відповідного конструювання змісту, методів організаційних форм і засобів підготовки учня до свідомого вибору майбутньої професії у сфері менеджменту і здійснюється в процесі взаємодії школи з іншими соціальними інститутами: сім’єю, середніми спеціальними та вищими навчальними закладами, територіальним центром профорієнтації молоді та ін.
Під готовністю старшокласників до вибору професії в сфері менеджменту ми розуміємо інтегроване особистісне утворення, що охоплює відповідні бажання, мотиви, потреби, інтереси та ціннісні орієнтації особистості; здібності до самоконтролю, самовдосконалення і професійного самовизначення; спеціальні знання й уміння, а також комплекс індивідуально типологічних особливостей і професійно важливих якостей.
Визначення готовності передбачає насамперед виявлення відповідності психофізіологічних показників особистості вимогам конкретної професійної діяльності. З цією метою обґрунтовано орієнтовну характеристику старшокласника, здатного працювати у сфері менеджменту. Вона включає біопсихічні якості, особливості протікання психічних процесів, досвід особистості та її професійну спрямованість. Така характеристика сприяє у процесі профорієнтації активному опануванню старшокласниками професіографічної інформації, вивченню та осмисленню змісту професійної праці й відповідних нормативів.
Здобуті дані констатуючого експерименту свідчать, що в багатьох респондентів відсутня цілісна система мотивів професійного визначення. Провідними, як виявилось, є матеріальні домагання, прагнення досягти високого соціального рівня, стабільного майбутнього в умовах міста. При цьому мотивам, що безпосередньо визначають професійний інтерес, відводиться роль другорядних, не принципових, а власне професійна діяльність у сфері менеджменту розглядається як засіб досягнення своїх більш загальних цілей, що фактично перебувають поза самою професією. Водночас, цілком зрозуміло, що для повної реалізації свого “Я”, очікуваної самореалізації слід зробити правильне професійне самовизначення. Вирішальне значення тут має передусім усвідомлення характеру діяльності, її змісту, специфічних параметрів особистості.
Як показали результати нашого дослідження, на процес вибору майбутньої професії впливає комплекс внутрішніх (задатки, здібності, система ціннісних орієнтацій) і зовнішніх (засоби масової інформації, школа, сім’я, навколишнє середовище) чинників. У роботі розкрито їх ієрархічну структуру, взаємозв’язки та значущість впливу на вибір професії у сфері менеджменту.
У дисертації проаналізовано структуру коефіцієнтів значущості груп чинників та їх ранжування. Доведено, що під час формування готовності до вибору професії у сфері менеджменту слід запобігати таким помилкам: поділ професій на “престижні” й “непрестижні”; ототожнення навчального предмета з професією; перенесення ставлення до людини –представника професії –на саму професію; уникнення вибору професії під чиїмось впливом та застарілим уявленням про характер праці.
Розв’язання проблеми профорієнтації молоді потребує зміни консервативних позицій на більш гнучкі, мобільні, що діють на основі врахування індивідуальних ритмів розвитку кожного учня, залишають право на самобутність, унікальність, вимагають створення необхідних умов для позитивного розвитку.
У другому розділі “Організаційно-педагогічні умови формування в старшокласників готовності до професійного самовизначення у сфері менеджменту” розроблено критерії та рівні сформованості готовності до свідомого вибору професії у сфері менеджменту, обґрунтовано модель і дидактичне забезпечення поетапного формування такої готовності, проаналізовано хід та аналіз результатів експерименту з проблеми дослідження.
Соціальна зумовленість, наявність складних і багаторівневих зв’язків, детермінованість та ієрархічність компонентів готовності до професійної діяльності вимагають її розгляду з позиції системно-комплексного підходу. Він передбачає врахування як внутрішньої логіки розвитку, так і умов, що впливають на професійне самовизначення старшокласників і забезпечують цілісність системи.
Структура готовності учнів до вибору професії у сфері менеджменту передбачає мотиваційно-ціннісний (мотиви, потреби, інтереси, ціннісні орієнтації), професійно-практичний (спеціальні знання, конструктивні, організаторські та комунікативні вміння), професійно-відповідний (наявність професійно значущих якостей) та самооцінній (профінформаційні знання, рефлексивність, наявність програми з професійного становлення та готовності до оптимального професійного самовизначення) компоненти.
Алгоритм оцінки готовності особистості до професійного визначення здійснюється за певною схемою: зміст компонента готовності (наявність ієрархії професійних орієнтацій, відповідних здібностей, знань, уявлень тощо); ситуації вияву (у процесі діагностування, спостереження під час уроків, у позакласній діяльності та ін); критерії оцінки (наявність відповідних знань, обсяг та вияв знань); практична модель (уміння обґрунтовувати, приймати рішення, наявність бажання, здатності тощо).
Структурний аналіз одержаних матеріалів дослідження дав змогу обґрунтувати механізм визначення рівнів готовності старшокласників до вибору професії у сфері менеджменту (високий, середній і низький), що характеризуються наявністю певного ступеня якісних і кількісних виявів означеної якості.
Розроблена модель поетапної підготовки старшокласників до професійного самовизначення у сфері менеджменту грунтується насамперед на принципах особистісно-діяльнісного підходу, активного характеру мислення та розвитку, цілеспрямованого, організованого впливу й керування самостійною діяльністю учнів як суб’єктів навчання з опорою на зону найближчого розвитку. Модель складається із цілепокладання, змістового, процесуального та управлінського блоків (рис.1). Вона передбачає діагностику відповідності особистості вимогам до професії у сфері менеджменту; створення умов, які забезпечують сформованість необхідних якостей і умінь для задоволення потреб у виборі бажаної професії.
Змістовий блок моделі передбачає врахування ступеня співвідношення обсягу змісту дисциплін соціально-економічного компонента середньої освіти. Органічний взаємозв’язок між навчальними предметами (історія, географія, економіка і трудове навчання) здійснюється шляхом реалізації міжпредметних зв’язків та інтегрованого підходу до профорієнтаційної роботи. Як системоутворювальний елемент змістового блоку виступає розроблений та обґрунтований факультативний курс “Основи менеджменту” для профільного навчання у 8 (9)-х класах.
Програма курсу має проблемну спрямованість та блочно-модульну структуру і складається з основного (базового) та додаткового (спецкурси) рівнів. Вона розрахована на два роки (8-9-й класи) по 32 год. (заняття один раз на тиждень): 8-й клас –основний (базовий), 9-й клас –додатковий (спецкурси) рівні.
cc
c7
d1
cf
d1
d5
f1