Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Розділ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
4.1 Охорона праці
4.1.1 Організація системи охорони праці регіональних органах управління
Державна політика України щодо охорони праці виходить із конституційного права кожного громадянина на належні безпечні і здорові умови праці та пріоритету життя і здоров'я працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності.
Управління охороною праці в країні поділяється на рівні:
— загальнодержавний;
— регіональний (обласний, районний, міський, районний у місті, селищі, селі);
— галузевий;
— виробничий (рівень підприємств).
Державне управління охороною праці здійснюють (див. рис.4.1).
Управління охороною праці на всіх рівнях — державному, регіональному, галузевому, на рівні підприємства, підприємців базується на законодавчих та нормативно-правових актах про охорону праці. Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної політики щодо управління охороною праці, визначає функції міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці, затверджує національну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища.
Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється Законами України «Про охорону праці», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, „Про охорону здоров’я”, „Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку”, „Про дорожній рух”, „Про загальнообов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”. іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи.
Рис. 4.1. Державне управління охороною праці
Рішення, прийняті спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання усіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.
Діяльність місцевих державних адміністрацій спрямовується на те, щоб у повсякденному житті набував практичного змісту та підтверджувався найголовніший принцип державної політики — пріоритет життя і здоров'я працівників. В умовах переходу до ринкової економіки, створення численних підприємств та інших господарств з недержавними формами власності, що не мають галузевого підпорядкування, незмірно зростає значення місцевих органів державної виконавчої влади в організації безпечних і здорових умов праці, усуненні причин виробничого травматизму та професійних захворювань.
Голова держадміністрації області відповідає за проведення державної політики у сфері охорони праці, забезпечує задоволення потреб підприємств у засобах охорони праці та аудит у цій галузі. Облдержадміністрація розробляє регіональну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища з відповідним фінансуванням. Програма формується на підставі конкурсу проектів і бізнес-планів. На фінансування наукових програм виділяються конкурсні гранти. Фінансування програм проводиться за рахунок як державного і регіонального бюджету, так і Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань, ініціативних, благодійних та інших фондів.
Законами «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування» передбачено, що захист прав, свобод і законних інтересів громадян є одним з головних принципів, на яких ґрунтується місцеве та регіональне самоврядування. Отже, порушення цих прав, пов'язане з невиконанням вимог законодавства про охорону праці, є об'єктом та предметом діяльності місцевих державних адміністрацій та місцевого самоврядування.
Органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції:
— затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;
— приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують належне утримання, ефективну й надійну експлуатацію об'єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, додержання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об'єктах. Для виконання цих функцій сільські, селищні, міські ради створюють у складі свого виконавчого органу відповідний підрозділ або призначають спеціаліста з охорони праці.
Асоціації, корпорації, концерни та інші об'єднання визначають свої повноваження в галузі охорони праці статутами або договорами між підприємствами, які утворили об'єднання. Для виконання делегованих об'єднанням функцій у їхніх апаратах створюються служби охорони праці.
До працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці (ч. 1 ст. 25 Закону).
Застосування персональних комп'ютерів і ЕОМ дозволило значно підвищити продуктивність праці, змінити характер і зміст праці. Комп'ютеризація, поряд з незаперечними перевагами, тягне за собою і багато проблем. Фахівці різних напрямків прийшли до висновку, що причиною відхилень у стані здоров'я користувачів є не стільки самі комп'ютери, а скільки не достатня дотримання принципів ергономіки. Для того, що б активне застосування комп'ютерних технологій не стало додатковим чинником погіршення здоров'я, вкрай необхідно, що б робоче місце відповідало гігієнічним вимогам безпеки. Комп'ютер робить вплив на організм людини двома складовими:
Вже в перші роки комп'ютеризації було відзначено специфічне зорове стомлення у користувачів дисплеїв, що отримало назву «комп'ютерний зоровий синдром». Першою причиною цього синдрому була еволюційно пристосована зорова система для сприйняття об'єктів у відбитому світлі, а не для роботи з дисплеєм, оскільки зображення на дисплеї принципово відрізняється від звичного людського ока - воно світитися і мерехтить, а так само кольорове комп'ютерне зображення не відповідає природним кольорам. При тривалій роботі за комп'ютером не буває необхідних фаз розслаблення, і працездатність очей знижується з причини їх тривалого напруги. Зорове стомлення виражається в затуманення зору, труднощі при перенесенні погляду з ближніх об'єктів на дальні, роздвоєння об'єктів, спотворення їх забарвлення, а так само неприємні відчуття в області очей - печіння, почервоніння повік і болю при русі очних яблук.
Ще одна специфічна риса впливу комп'ютерів на організм людини - це синдром повторюваних дій. Повторювані дії призводять до накопичення продуктів розпаду в м'язах, що викликає хворобливі відчуття, особливо в області кистей рук.
Постава - це положення тіла під час виконання роботи. Не секрет, що тривала робота за комп'ютером сприяє порушенню постави. Правильна постава необхідна для профілактики захворювань шиї, рук, спини. При роботі за комп'ютером краще всього сидіти на 2,5 см вище, ніж зазвичай. Голову необхідно тримати рівно по відношенню до обох плечах, голова не повинна нахилятися до правого або лівого плеча. Неприпустимо згорблене положення, яке збільшує навантаження на хребет і сприяє розтягуванню м'язів, що підтримують осанку. Згорблене положення може призводити до синдрому зап'ястного каналу, грижі міжхребцевих дисків. Не можна висувати голову вперед, оскільки це призводить до прогину шийного відділу хребта, обмеження кровотоку в судинах шиї, що, в свою чергу, може привести до головних болів, болів в шиї і кистях рук. Сильні м'язи сприяю збереженню правильної постави протягом більш тривалих періодів часу, що підвищує продуктивність роботи. Сутулість викликає надмірне навантаження на плечовий пояс, що призводить до напруження плечових м'язів. Сутулість може призвести до розвитку синдрому ущемлення плеча і синдрому зап'ястного каналу. Регулярне виконання комплексу т.зв. ерг-вправ допоможе збільшити кровотік, що видалить продукти розпаду, зменшить втому і збільшить загальну продуктивність і ефективність роботи.
Синдром зап'ястного каналу (СЗК, медична назва - карпальний тунельний синдром) являє собою травму зап'ястя. Через зап'ястний канал проходять серединний нерв і 9 сухожиль м'язів кисті. Серединний нерв забезпечує чутливість поверхні великого, вказівного і середнього пальців з боку долоні Серединний нерв так само іннервує м'язи, що забезпечують рухи великого, вказівного і середнього пальців. Патологія серединного нерва призводить до його розпухання разом з сухожиллями кисті, що призводить до накопичення продуктів розпаду в області зап'ястного каналу. Якщо користувач не робить регулярних перерв і вправ, продукти розпаду викликають розпухання і розвиток СЗК. Для видалення продуктів розпаду, що викликають хворобливі відчуття, в першу чергу, необхідно нормальний кровообіг. Симптомами СЗК є:
Заходами профілактики СЗК можна вважати:
Необхідно, що б монітор мав можливість регулювання параметрів (яскравість, контраст і ін), підтримував три енергозберігаючих режиму (очікування, призупинення, сон). Рекомендується, щоб частота вертикальної розверстки монітора була не менше 75 Гц (користувач перестає помічати мерехтіння екрану, яке призводить до швидкого уставаніе очей). Вже досить давно поширені т.зв., рідкокристалічні монітори (LCD), які позбавлені багатьох недоліків (електромагнітне випромінювання, магнітне поле, мерехтіння і т.д.).
Неправильне положення рук при роботі з клавіатурою призводить до хронічних поразок кисті. Клавіатура повинна бути віддалена від краю столу на 10-15 см, лікті повинні знаходитися паралельно поверхні столу і під прямим кутом до плеча. Сучасні ергономічні моделі мають оптимальну площу для клавіатури. Монітор повинен розташовуватися на відстані витягнутої руки, а верхня межа повинна бути на рівні очей або не нижче 15 см нижче рівня очей. Простір під робочим кріслом і столом повинно бути достатнім для зручного згинання та розгинання колін. Робоче крісло повинно бути зручним, повинно забезпечувати фізіологічно раціональну робочу позу. Крісло повинне бути з підлокітниками і мати можливість повороту, зміни висоти кута нахилу сидіння і спинки. Важливо, щоб всі регулювання були незалежними, легко здійсненними і мали надійну фіксацію.
Працівники, задіяні на роботах, пов'язаних з періодичною або постійною роботою за комп'ютером, піддаються впливу факторів виробничої небезпеки, основними з яких є:
- Підвищений рівень напруги в електричному ланцюзі, замикання якої може пройти через тіло працюючого.
- Підвищений рівень рентгенівського випромінювання.
- Підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання.
- Підвищений рівень інфрачервоного випромінювання.
- Можливість ураження статичною електрикою.
- Запиленість повітря робочого приміщення.
- Підвищений вміст важких (+) аероіонів.
- Нерівномірний розподіл яскравості в полі зору.
- Підвищений рівень пульсації світлового потоку.
2. Хімічні.
- Підвищений вміст у повітрі вуглекислого газу, озону, аміаку, фенолу, формальдегіду та ін
3. Психофізіологічні.
- Напруга зору.
- Напруга пам'яті.
- Напруга уваги.
- Тривале статичне напруження.
- Відносно великий обсяг інформації, що обробляється в одиницю часу.
- Монотонність праці в окремих випадках.
- Нераціональна організація робочого місця.
До основних шкідливих факторів при роботі з комп'ютером відносять: тривале сидяче положення, електромагнітне випромінювання, навантаження на зір, перевантаження кистьових суглобів, можливість захворювань органів дихання, алергії, порушення нормального перебігу вагітності та ін
^ Тривале сидяче положення приводить до напруги м'язів шиї, голови, рук і плечей, остеохондрозу, у дітей - ще й до сколіозу. Тривале сидяче положення ще приводить до застою крові в тазових органах і, як наслідок, до простатиту й геморою. Не секрет, що малорухливий спосіб життя призводить до ожиріння. Остеохондроз виникає при порушенні міжхребцевих дисків, яке призводить до випинання в яку або сторону (грижі міжхребцевого диска). Грижа може зашкодить спинний мозок і нервові відростки. Наслідки можуть бути найрізноманітнішими, від болів в спині і кінцівках, до паралічу кінцівок і смерті. Одна з поширених причин остеохондрозу - дистрофія м'язів спини. Людина, провідний в основному сидячий спосіб життя, цілком може захворіти остеохондрозом. Ознаки початку захворювання: дискомфорт у спині та больові відчуття, головні болі, порушення роботи внутрішніх органів. До факторів ризику захворювання гемороєм відносять: сидячий спосіб життя, ожиріння, надмірне вживання копчених, гострих, солоних і пряних продуктів, запальні захворювання малого таза та ін Ожиріння виникає через нераціональне харчування, малорухомого і в тому числі сидячого способу життя, неадекватної реакції на стресові ситуації, надмірно довгий сон, застосування гормональних препаратів, перевантаження організму харчовими жирами і ін Ожиріння призводить до збільшення навантаження на серце, зміни конфігурації та положення серця в грудній порожнині, підвищення вмісту холестерину в крові, в результаті він відкладається на стінках судин ( атеросклероз). Підвищений скупчення жиру всередині грудної порожнини впливає на роботу органів дихання, що призводить до появи задишки та гіпоксії органів і тканин.
^ Навантаження на зір. Людське око реагує на найдрібнішу вібрацію тексту і на мерехтіння екрану. М'язи ока, керуючі кришталиком, перебувають у постійній напрузі, що обов'язково призводить до втрати гостроти зору. Немаловажне значення для профілактики зорових дисфункцій надають: правильний чи рекомендований підбір кольору, шрифтів, компоновки вікон у використовуваних додатках, орієнтація дисплея монітора. Тривала робота за комп'ютером - це величезне навантаження на очі, оскільки зображення на моніторі складається не з безперервних ліній, як на папері, а з окремих точок, які світяться і мерехтять. У користувача неминуче погіршується зір, очі починають сльозитися, з'являється головний біль, втома, зображення двоїться і спотворюється.
^ Перевантаження суглобів кистей рук приводить головним чином до такого явища, як синдром зап'ястного каналу (див. вище).
Робота за комп'ютером і стреси. Стрес - це емоційні переживання, внутрішнє напруження, викликані подіями в житті. Стрес виникає, в першу чергу, при втраті або пошкодженні інформації. Причини: відсутність резервних копій, комп'ютерні віруси, поломки жорстких дисків, робочі помилки. Іноді стреси є причиною інфарктів. Стреси бувають емоційно позитивними і емоційно негативними, короткочасними і довгостроковими, гострими і хронічними, фізіологічними і психологічними (інформаційними й емоційними). Робота за комп'ютером є одним з факторів, що викликають стрес (стресором). Реакція організму на стрес являє собою запуск біохімічних процесів, які спрямовані на придушення екстремальній ситуації. Стресові ситуації і пов'язані з ними переживання викликають в організмі численні негативні зрушення.
^ Робота за комп'ютером і органи дихання. Захворювання органів дихання у даному контексті носять в основному алергічний характер. Це пояснюється тим, що за час довгої роботи комп'ютера корпус і плати останнього виділяють в повітря ряд шкідливих речовин, а так само комп'ютер створює навколо себе електростатичне поле, яке притягує пил, який осідає в легенях. Так же комп'ютер деіонізірует навколишнє середовище і зменшує вологість повітря. Алергія - це підвищена чутливість організму до різних подразників, що виявляється в специфічних реакціях при контакті з ними. Це викликає такі симптоми алергії як риніт, сльозоточивість, шкірний висип, анафілактичний шок. Комп'ютер є досить серйозним джерелом низки алергенів. Приміром, корпус монітора, нагріваючись до 50-55 ° С починає виділяти в повітря пари тріфенілфосфата. Крім монітора нагрівається і материнська плата, блок живлення, процесор, відеокарта, які так само можуть виділяти в навколишнє середовище шкідливі органічні та неорганічні речовини (фтор-, хлор-, фосфоровмісні). Крім того, в комп'ютері є дуже багато місць, де накопичується пил і бруд, розмножуються мікроби і грибки. Пил отримує від екрану монітора слабкий статичний заряд, якого вистачає, що б пил осідав на тілі користувача і в його дихальних шляхах. При алергії підвищується стомлюваність, посилюється дратівливість і знижується імунітет. Алергія провокує ряд захворювань: екзему, гемолітичну анемію, бронхіальну астму та ін Найбільш тяжким проявом алергії є анафілактичний шок, який супроводжується утрудненням дихання, судомами, втратою свідомості, зниженням артеріального тиску і часто смерті. ^
Фахівці різних напрямків прийшли до висновку, що причиною відхилень у стані здоров'я користувачів є не стільки самі комп'ютери, а скільки не достатня дотримання принципів ергономіки. Для того, що б активне застосування комп'ютерних технологій не стало додатковим чинником погіршення здоров'я, вкрай необхідно, що б робоче місце відповідало гігієнічним вимогам безпеки.
Вимоги до метеоумов. Температура в теплий період року 22-25 ° С, в холодний період року 21-24 ° С, відносна вологість повітря 40-60%, швидкість руху повітря 0,1-0,2 м / с. Інтенсивність теплового випромінювання від нагрітих поверхонь, освітлювальних приладів не повинна перевищувати 35 Вт / м ². Для створення комфортних метеоумов доцільно установка ефективної системи вентиляції та кондиціонування, забезпечення відповідних площі і об'єму робочого приміщення. Одним з найважливіших заходів по оздоровленню повітряного середовища є пристрій вентиляції та опалення. Чистота повітряного середовища досягається видаленням забрудненого, нагрітого або іонізованого повітря з робочого приміщення з подачею свіжого повітря. Для підтримки нормального мікроклімату необхідний достатній обсяг вентиляції, для чого в приміщеннях з працюючими комп'ютерами передбачається кондиціонування повітря, яка здійснює підтримання постійних параметрів мікроклімату незалежно від зовнішніх умов. Параметри мікроклімату підтримуються в холодну пору року за рахунок систем водяного опалення з нагріванням води до 100 ° С, а в теплу пору року - за рахунок кондиціонування, з параметрами відповідають вимогам санітарним нормам безпеки РНБ 4.02.01-03. Нормовані параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вмісту шкідливих речовин мають відповідати вимогам СанПіН 9-131 РБ2000.
Вимоги до освітлення. Створення оптимальної світловий середовища займає важливе місце в комплексі заходів з охорони праці і оздоровлення умов праці при роботі з ЕОМ і комп'ютерною технікою. Приміщення, оснащені ЕОМ і комп'ютерною технікою повинні мати як природне, так і штучне освітлення. У таких приміщеннях використовується природне бічне одностороннє висвітлення в денний час, у вечірній час використовується штучне загальне рівномірне освітлення. Нормований рівень освітленості для роботи з комп'ютерами становить 400 Лк, а КЕО = 4%. У робочих приміщеннях повинні передбачатися заходи для обмеження сліпучої дії світлових прорізів, що мають високу яскравість, а так само прямих сонячних променів. У разі, коли екран комп'ютера звернений до віконного отвору, передбачаються спеціальні екрануючі пристрої, вікна рекомендується забезпечувати светорассеивающими шторами, жалюзі або сонцезахисної плівкою з металевим покриттям. У випадках, коли одного виду освітлення недостатньо, влаштовують спільне освітлення. Додаткове штучне освітлення створює хорошу видимість інформації на екрані монітора, тексту на папері та інших матеріалів для роботи. При цьому в полі зору працюючих забезпечуються оптимальні яскравості оточуючих поверхонь, виключена або гранично обмежена відображена бляклість від екрану в результаті відбиття світлового потоку від джерел світла і світильників. При периметральном розташуванні комп'ютерів світильники розташовуються локалізовано над робочим місцем ближче до переднього краю, зверненого до користувача. У якості джерела штучного освітлення використовуються люмінесцентні лампи денного світла потужністю 65-80 Вт, коефіцієнт пульсації не повинен перевищувати 5%. Існують спеціальні люмінесцентні лампи, що імітують повний спектр природного сонячного світла. Не можна застосовувати світильники без розсіювачів та екрануючих грат. Чистку шибок віконних прорізів і світильників слід проводити не рідше 2-х разів на рік.
Виробничий шум. Основними джерелами шуму в робочих приміщеннях, оснащених комп'ютерною технікою є принтери, МФУ і кондиціонери, а в самих комп'ютерах - вентилятори охолодження і трансформатори блоку живлення. Заходи захисту від шуму полягають у використанні малошумного обладнання та застосуванні звукопоглинальних пристроїв. У даних умовах шум, як правило, не перевищує допустимих меж, оскільки в комп'ютерній техніці немає обертових вузлів і механізмів.
Електробезпека. Робоче приміщення, оснащене ЕОМ і комп'ютерною технікою відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою. У такого роду приміщеннях обов'язковим є:
Площа на одне робоче місце для дорослих користувачів повинна складати не менше 6 м ², а об'єм не менше 20 м ³. Для внутрішнього оздоблення приміщень повинні використовуватися дифузно відображають матеріали з коефіцієнтом відображення: 0,7-0,8 (для стелі), 0,5-0,6 (для стін) і 0,3-0,5 (для підлоги). Поверхня підлоги має бути рівною, без вибоїн, неслизькою, зручною для очищення, прибирання, мати антистатичні властивості. Особливу увагу необхідно приділяти пожежної безпеки, оскільки пожежі в приміщеннях з комп'ютерною технікою пов'язані з небезпекою для життя людей і великими матеріальними втратами.
При тривалій роботі за комп'ютером необхідно виконувати ряд вимог, що стосуються режиму праці та відпочинку:
4.1.2. Заходи щодо покращання умов праці в регіональних органах управління
Під час виконання завдань та функцій в регіональних органах управління працівники піддаються дії шкідливих чинників. До таких чинників можна віднести шим, вібрацію, малу освітленість приміщень, дія електромагнітного випромінювання та інше.
Працівники служби охорони праці мають право видавати керівникам підприємств, установ, організацій та їх підрозділам обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків. Приписи спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці.
Посадові особи мають вимагати усунення від роботи працівників, які не пройшли медичний огляд, навчання, інструктаж, перевірку знань з охорони праці, чи не мають допуску до відповідних робіт, чи порушують нормативні акти про охорону праці, надсилати керівнику підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, що порушують вимоги щодо охорони праці.
Для пом’якшення негативного впливу наведених факторів та реалізації державної політики у сфері охорони праці потрібно запровадити наукове управління процесом поліпшення умов і безпеки праці на підприємствах різних форм власності, опрацювати новий інструментарій для економічної оцінки впливу витрат з охорони праці на ефективність виробництва. Для цього необхідно опрацювати та запровадити у працеохоронну практику комплекс науково обгрунтованих сучасних методологій, методик та рекомендацій щодо економічного управління охороною праці на всіх рівнях.
До заходів щодо поліпшення умов і безпеки праці відносяться всі види діяльності, спрямовані на попередження, нейтралізацію або зменшення негативної дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на працівників.
До цих заходів належать:
Навчання та інструктажі працівників із питань охорони праці є одним із основних принципів державної політики в галузі охорони праці і складовою системи управління охороною праці. Згідно з Типовим положенням про навчання з питань охорони праці усі працівники при прийнятті на роботу і періодично в процесі роботи проходять на підприємстві навчання у формі інструктажів із питань охорони праці, вивчають правила надання першої долі карської допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правила поведінки при виникненні аварій. Працівники, що виконують роботи підвищеної небезпеки, а також де є необхідність у професійному відборі, при прийнятті на роботу проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці та періодичне навчання і перевірку знань в термін, встановлений відповідними галузевими нормативними актами, але не рідше одного разу на рік.
До позитивних економічних результатів впливу умов праці на людину слід віднести підвищення продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів. Сприятливі умови забезпечують піднесення продуктивності праці за рахунок як інтенсивних змін (скорочення витрат робочого часу на виробництво одиниці продукції), так і екстенсивних (збільшення ефективності використання робочого часу завдяки зниженню цілоденних втрат за тимчасовою непрацездатністю та виробничим травматизмом).
Зростання продуктивності праці супроводжується також досягненням високої якості роботи держслужбовців. За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15—20 % . Так, нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці на 6—13 %. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21 %, а раціональне фарбування робочих приміщень — на 25% .
Слід зазначити, що позитивні економічні результати тісно пов’язані як з особистими факторами (дієздатність, працездатність), так і з соціальними наслідками. Зростання продуктивності праці пов’язано зі скороченням цілоденних витрат робочого часу, зумовлених тимчасовою непрацездатністю, підвищенням використання робочого часу і продовженням періоду активної трудової діяльності.
4.1.3. Інженерні рішення з охорони праці
Розрахунок штучного освітлення
Для площі залу засідань 6 х 20 = 120 м2, висотою приміщення 3 м підрахувати кількість світильників з двома лампами типу ЛДЦ-80. Нормативне значення освітленості 200 лк. Коефіцієнт відбиття стін та стелі 0,7 та 0,5.
Світловий потік однієї лампи визначаються за формулою:
Фл=, (4.1)
де Е - нормативне значення освітленості, лк;
k - коефіцієнт запасу ( К=1,3-1,8);
S - площа приміщення, м;
Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (z=1,1-1,15);
N - кількість світильників;
η - коефіцієнт використання світлового потоку.
З формуль 4.1 визначаємо кількість світильників:
N=, (4.2)
Для визначення кількості світильників підраховуємо спочатку індекс приміщення:
і, (4.3.)
де і - довжина і ширина приміщення,м;
- висота світильника над робочою поверхнею, м.
і
Потім визначається за таблицями залежно від типу світильника, коефіцієнтів відбиття (стін), (стелі) та індексу приміщення коефіцієнт використання світлового потоку η= 0,6. За таблицями також визначаємо коефіцієнт запасу k=1.5 та коефіцієнт нерівномірності освітлення z=1,1. Світловий потік однієї лампи Фл=3800 лм.
Отже можемо знайти кількість світильників:
N==9шт.
Для площі залу засідань 120 м2, висотою приміщення 3 м потрібно 9 світильників з двома лампами типу ЛДЦ-80.
4.1.4. Заходи щодо підвищення пожежної безпеки в регіональних органах управління
Вимоги пожежної і вибухової безпеки складаються з вимог до систем запобігання пожежі та пожежного захисту, а також до вибухопопередження і вибухозахисту.
Вимоги до системи запобігання пожежі задовольняють в результаті проведення таких заходів: максимально можливого застосування неспалимих, важко спалимих і спалимих речовин і матеріалів; обмеження маси та (або) об'єму горючих речовин, матеріалів і найбільш безпечного способу їхнього розміщення; ізоляції горючого середовища; підтримання концентрації горючих газів, пари, суспензій і (або) окислювача в суміші поза межами їхнього запалювання; достатньої концентрації флегматизатора в повітрі об'єкта, що підлягає захисту (його складової частини); підтримання температури і тиску, при яких поширення полум'я неможливе; максимальної механізації і автоматизації технологічних процесів, пов'язаних з оберненням спалимих речовин; установлення пожежонебезпечного устаткування по можливості в ізольованих приміщеннях або на відкритих майданчиках; використання для спалимих речовин герметичного устаткування і тари; використання пристроїв захисту виробничого устаткування зі спалимими речовинами від пошкоджень і аварій; установлення відмикаючих, відсікаючих та інших пристроїв; використання ізольованих відсіків, камер, кабін тощо.
Вимоги до системи протипожежного захисту задовольняють застосування: засобів виявлення пожеж, пожежегасіння і відповідної пожежної техніки; автоматичних установок пожежної сигналізації й пожежегасіння; основних будівельних конструкцій об'єктів з регламентованими границями вогнестійкості і поширення вогню; насичення конструкцій об'єктів антипіренами та нанесенням на їхню поверхню вогнезахисних фарб (сполук); обладнання, яке забезпечує обмеження поширення пожежі; організації своєчасної евакуації людей; засобів колективного та індивідуального захисту людей від небезпечних чинників пожеж; систем протидимного захисту.
До організаційних заходів щодо створення пожежної безпеки входять: організація пожежної охорони (профілактичного та оперативного обслуговування об'єкта), вивчення робітниками, службовцями і населенням правил пожежної безпеки, інструкцій про порядок роботи з пожежонебезпечними речовинами і матеріалами з додержанням протипожежного режиму і дії людей при виникненні пожежі, виготовлення та застосування засобів наочної агітації.
Для попередження вибуху необхідно вилучити утворення вибухонебезпечного середовища і джерела ініціювання вибуху. У повітрі виробничих приміщень це досягають за рахунок здійснення таких заходів: контролю складу повітряного середовища; застосування герметичного виробничого устаткування; робочої і аварійної вентиляції; відводу вибухонебезпечного середовища.
Запобігти дії на людей небезпечних і шкідливих факторів, які виникають у результаті вибуху, і зберегти матеріальні цінності (вибухозахист) можна за допомогою:
- встановлення мінімально необхідної кількості вибухонебезпечних речовин, які застосовують у даному виробничому процесі; ізоляції вибухонебезпечних ділянок виробництва, розміщення їх у захисних кабінах;
- застосування вогнеперепон, гідрозатворів, інертних газових або парових завіс;
- використання обладнання, розрахованого на тиск вибуху;
- захисту апаратів від руйнування під час вибуху за допомогою пристроїв аварійного скидання тиску (запобіжні мембрани і клапани); застосування швидкодіючих відсічених і зворотних клапанів; використанням систем активного заглушення вибуху.
Міри вибухозахисту мають бути установлені в нормативно-технічній документації на конкретні виробничі процеси.
До організаційних і організаційно-технічних заходів щодо забезпечення вибухобезпеки входять: розробка системи інструктивних матеріалів наочної агітації, регламентів та норм ведення технологічних процесів, правил поводження з вибухонебезпечними речовинами і матеріалами; організація навчання, інструктажу і допуску до роботи обслуговуючого персоналу вибухонебезпечних виробничих процесів; здійснення контролю і нагляду за додержанням норм технологічного режиму, правил і норм техніки безпеки, промислової санітарії і пожежної безпеки
Керівник органу управління повинен визначити обов'язки посадових осіб (у тому числі заступників керівника) щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.
Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях тощо).
На структурі з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, у тому числі визначені:
можливість паління (місце для куріння), застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;
порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних);
правила проїзду та стоянки транспортних засобів;
місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання);
порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір'я, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;
порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;
порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;
порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;
порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо);
порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;
дії працівників у разі виявлення пожежі;
порядок збирання членів добровільної пожежної дружини та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні.
Працівники мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах, під час проходження пожежно-технічного мінімуму тощо, витяги з наказу (інструкції) з основними положеннями слід вивішувати на видних місцях.
У будівлях та спорудах, котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб мають бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.
Необхідність забезпечення планами (схемами) евакуації одноповерхових будівель та споруд визначається місцевими органами державного пожежного нагляду, виходячи з їх пожежної небезпеки, кількості розміщуваних людей, площі тощо.
Повинен бути встановлений порядок (система) оповіщення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити всіх працівників.
У приміщеннях на видних місцях біля телефонів слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежної охорони.
4.2. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
У сучасних умовах розвитку різноманітні галузі народного господарства усе більш насичуються новими, і, часом, надзвичайно небезпечними речовинами і матеріалами, особливо синтетичними і полімерними, при горінні яких виділяються токсичні, небезпечні для життя людей гази. Різко зростає енергооснащеність виробництва. Ускладнюються технологічні процеси.
Усі об'єкти повинні бути забезпечені пожежним інвентарем і устаткуванням, згідно затвердженого переліку.
Весь персонал зобов'язаний знати розташування засобів пожежегасіння і вміти користатися ними при виникненні пожежі, у тому числі: вогнегасниками всіх типів, пожежними кранами з брандспойтами, азбестовою полотниною, піском, а також засобами автоматичного пожежегасіння. Повинні бути створені добровільні пожежні дружини (ДПД) з бойовими розрахунками. Весь персонал зобов'язаний негайно:
- сповістити про це телефоном майстру, інженеру зміни, диспетчеру;
- повідомити в пожежну команду за телефоном 01 чи пожежним оповіщувачем;
- прийняти особисто необхідні заходи для ліквідації пожежі.
Забороняється зберігати і класти на парові лінії й інші пальні комунікації дрантя, папір і ін. пальні матеріали. Паління дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.
При виконанні вимог даної інструкції, правил і норм з пожежної безпеки, що могло призвести чи спричинити пожежу, нещасний випадок або аварію, винні несуть відповідальність у дисциплінарному чи судовому порядку, в залежності від характеру наслідків.
При виникненні пожежі працівник повинен негайно вжити наступних заходів:
По приїзді підрозділу воєнізованої пожежної команди до місця пожежі, робітник інформує підрозділ ВПК про місце, розмір і характер пожежі; про заходи безпеки при роботах з ліквідації пожежі; про вжиті заходи з ліквідації пожежі; про види допомоги, яка потребується від підрозділу ВПК.