Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
19
19
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М.І.ПИРОГОВА
ГОДЛЕВСЬКА НАТАЛІЯ АРКАДІЇВНА
УДК 618.3-06-037-084:612.397.7.
ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ОЖИРІННЯ У
ВАГІТНИХ ЖІНОК ТА ЙОГО УСКЛАДНЕНЬ
14.01.01. акушерство та гінекологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового
ступеня кандидата медичних наук
ВІННИЦЯ –
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі акушерства та гінекології №1 Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук,
Жук Світлана Іванівна, Вінницький державний медичний університет, доцент кафедри акушерства та гінекології №1
Офіційні опоненти:
- доктор медичних наук, професор Венцківський Борис Михайлович, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1 Національного медичного університету ім. акад. О.О.Богомольця МОЗ України, головний акушер-гінеколог МОЗ україни
- доктор медичних наук, Франчук Анатолій Юхимович, професор кафедри акушерства та гінекології Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України
Провідна установа: Київський науково-дослідний Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, акушерський відділ екстрагенітальної патології
Захист дисертації відбудеться 22 червня 1999 р. о 12 годині на засіданні Спеціалізованої Вченої Ради (К.05.600.01) при Вінницькому державному медичному університеті ім.М.І.Пирогова (286018, м. Вінниця, вул. Пирогова,56).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова (286018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56).
Автореферат розісланий 19 травня 1999 р.
Вчений секретар Спеціалізованої Вченої
Ради, кандидат медичних наук, доцент Покидько М.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми
Ожиріння, яке визначається як надмірне накопичення жиру організмом, за останні роки стало інтернаціональною проблемою. Всесвітня Організація Охорони Здоров’я і міжнародна група з питань вивчення ожиріння проголосила “епідемію ожиріння у глобальному масштабі“.
На нинішній час кількість людей, які мають ожиріння збільшилась з 14,5% в 1980 році до 22,5%. Проблема охоплює всі демографічні групи людства, включаючи і вагітних жінок (Н.С. Луценко, 1986; М.М.Шехтман,1987; Е.Н.Хрисанфова,1990; Fields S.J., Vainder M.,1996).
Не дивлячись на те, що експерти з питань вивчення ожиріння погодились у думці про всесвітню важливість цієї проблеми, причини її як і раніше залишаються вивченими недостатньо (Н.С.Луценко,1986; Е.Н.Хрисанфова,1990; Stevens J., Cai J.,1998).
Аліментарне ожиріння, яке найчастіше має місце у вагітних, супроводжується цілим рядом метаболічних ускладнень, головним з яких є надлишкове утворення жиру з вуглеводів (ліпогенез) та відкладання його в жирових депо (Н.Г.Голего,1980; Н.С.Луценко,1986; Hollman M. et al.,1996). Враховуючи те, що при вагітності завжди виникають зміни в обміні речовин, в функціях різних органів та систем при поєднанні ожиріння та вагітності на фоні вже існуючих порушень, вагітність може стати фактором ризику для подальшого погіршення цих процесів. Це підтверджується, насамперед, рядом ускладнень, які виникають у вагітних жінок з ожирінням: ранні та пізні гестози, самовільні аборти, завмерлі вагітності, загроза переривання вагітності, аномалії розвитку плода, гіпоксичні стани плода внаслідок порушення в системі гемостазу, хронічна фетоплацентарна недостатність в подальшому гостра фетоплацентарна недостатність та гіпоксія плода безпосередньо в пологах (И.З.Закиров,1986; П.Н.Веропотвелян,1995)
В наслідок порушень обміну речовин в організмі вагітної відбуваються значні зміни та порушення в мікроциркуляторному руслі, особливо при ІІ-ІІІ ст. ожиріння. Це проявляється у сповільненні об’єму кровотоку у міжворсинчатому просторі та матково-плацентарному басейні. Внаслідок цих порушень мікроциркуляції при ожирінні у вагітних, часто виникають пізні гестози (Т.И.Акулич,И.Д.Аржавкина,1984; Ю.И.Барашнев,1991).
Ускладнення вагітності у жінок з ожирінням та причини, які їх обумовили, приводять в подальшому до серйозних порушень перебігу пологів та післяпологового періоду. Серед них несвоєчасне відходження навколоплідних вод, яке супроводжується морфологічними змінами плодових оболонок, хоріонамніоніт, а згодом і післяпологові септичні ускладнення (Н.Ф.Мельченко,1980; Я.П.Сольський,1981; Чернуха Е.А.,1990; Johnson S.R.,1987). При ожирінні пологи часто ускладнюються слабкістю пологової діяльності з стійкою внутрішньоутробною гіпоксією плода, що в подальшому приводить до збільшення оперативних втручань та оперативного розродження під час пологів (Чернуха Е.А.,1990; Шехтман М.М.,1991).
Серед причин ожиріння деякі автори відзначають важливу роль спадкових факторів, і, зокрема, генетичній схильності до патології, яка вивчається. Поодинокі публікації підтверджують цю гіпотезу, але не дозволяють скласти цілісної уяви про дану проблему (Е.Н.Хрисанфова,1990; Garn,1981,1988)
Профілактична спрямованість сучасної медицини, як і раніше, наполегливо вимагає розробки основ медичного прогнозу. В наш час в клінічній практиці виникло нове профілактичне направлення–прогнозування патології з використанням клініко-лабораторних досліджень, яке дозволяє значно підвищити якість діагностики і прогнозування для вчасної профілактичної корекції (Е.Т.Михайленко, П.Г.Жученко,1989; В.К.Чайка,1994).
Індивідуальне прогнозування є вагомим допоміжним чинником у проведенні профілактичних заходів у запобіганні виникнення патології.
У зв'язку з цим, базуючись на сучасних даних літератури і результатах власних досліджень, ми дещо змістили акценти в профілактиці розвитку ожиріння у вагітних з застосуванням системної ензимотерапії, виходячи з основних патогенетичних причин виникнення цієї патології.
Отже, комплекс теоретичних і профілактичних питань проблеми ожиріння у вагітних вимагає детального її вивчення та уточнення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукової тематики кафедри акушерства та гінекології №1 Вінницького державного медичного університету:“Клініко-математичні методи прогнозування, профілактики, лікування деяких видів акушерської і гінекологічної патології внаслідок дії факторів зовнішнього середовища і виробництва”, 1996-2000 НДР Вінницького державного медичного університету ім.М.І.Пирогова. Шифр теми:616-099:616,621-08:547.23.
№ держреєстрації 0196V004907.
Мета роботи. Розробка та наукове обгрунтування методу прогнозування та профілактики ожиріння у вагітних на основі вивчення факторів ризику, які сприяють даній патології, соматотипологічних, генетичних і біохімічних показників вагітних жінок.
Відповідно до поставленої мети сформульовані основні завдання дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів
Вперше вивчено особливості соматотипу жінок з різними ступенями ожиріння за модифікованою методикою Хіт-Картера, які характеризуються зменшенням L-компоненту та збільшенням F- і М-компонентів.
Вперше вивчені асоціації еритроцитарних антигенів крові за 5-ти компонентною системою у вагітних з ожирінням, які характеризуються наявністю О(І)М,Р(+)Rh(+)Нр 2-1 та О(І)MNР(+)Rh(+)Нр2-1.
Вперше доведено, що ожиріння у вагітних частіше зустрічається у осіб від ендогамних шлюбів, що свідчить про вагомий внесок спадковості у розвиток цієї патології.
Вперше в комплексі оцінено конституцію вагітних жінок з ожирінням з урахуванням генетичних, соматотипологічних та біохімічних показників і на основі цього проведено індивідуальне прогнозування виникнення ожиріння.
Запропоноване профілактичне лікування з застосуванням системної ензимотерапії виявилось адекватним методом корекції жирового обміну у вагітних з ожирінням і дозволило знизити кількість ускладнень у жінок з зазначеною патологією.
Практична значимість одержаних результатів
Концентрація показників жирового обміну (холестерин та b-ліпопротеіди) можуть бути використані в якості допоміжних при діагностиці ступеню ожиріння у вагітних
-запропонована нова, більш ефективна методика індивідуального прогнозування ожиріння у вагітних, яка враховує дані соматотипу, сполучення еритроцитарних антигенів крові, вплив ендо- і екзогамії, дані деяких біохімічних показників;
-розроблена і впроваджена в практику нова методика визначення ступеня ожиріння у вагітних жінок з ожирінням;
-розроблений і впроваджений в практику новий ефективний метод профілактичного комплексного лікування з застосуванням системної ензимотерапії у вагітних з порушенням жирового обміну, який дозволяє запобігти виникненню ускладнень вагітності та пологів у жінок з ожирінням.
Особистий внесок здобувача
Отримані дані є результатом самостійної роботи дисертанта. Автором самостійно проаналізована наукова література та патентна інформація з проблеми ожиріння у вагітних. Здобувач самостійно проводила формування груп хворих, інструментальні та лабораторні методи обстеження вагітних, первинну обробку результатів клінічних, лабораторно-біохімічних методів дослідження. Особисто дисертантом проведено статистичний аналіз результатів дослідження, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та запропоновані практичні рекомендації, забезпеченно їх впровадження в медичну практику та відображення в опублікованих працях.
Апробація результатів дослідження
Основні положення роботи доповідались на заключній студентській науковій конференції Вінницького державного медичного університету ім.М.І.Пирогова(1997), наукових конференціях молодих вчених Вінницького державного медичного університету ім.М.І.Пирогова (1998,1999), на ІІ міжнародному Конгресі по інтегративній антропології у м.Вінниці (1998р.), на симпозиумі з міжнародною участю “Актуальні проблеми клінічної фармакології”(м.Вінниця,1998), на засіданні Вінницького обласного відділення Української асоціації акушерів-гінекологів (1999).
Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедр акушерства і гінекології та науково-дослідного центру. Результати дослідження використовуються в практичній роботі пологових будинків №1 і №2 м.Вінниці, Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. М.І.Пирогова, центрі матері та дитини м.Вінниці та навчальному процесі на кафедрах акушерства та гінекології №1 та №2 Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова.
Публікації
По темі дисертації опубліковано 5 наукових робіт, серед них –в фахових журналах (Педіатрія, акушерство та гінекологія; Вісник Вінницького державного медичного університету).
Структура і обсяг дисертації
Дисертаційна робота викладена на 135 сторінках машинопису і складається із вступу, огляду літератури, п’яти розділів власних досліджень, обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, бібліографічного покажчику літератури, який нараховує 188 джерел, з яких 73 іноземних. Робота ілюстрована 31 таблицею та 26 малюнками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження
Проведено динамічне клінічне, лабораторне і генетичне обстеження 262 вагітних жінок, з яких у 131 було діагностовано нормальну вагу тіла (контрольна група) і у 131 –різні ступені ожиріння (основна група), серед них 80 жінок не мали ожиріння до вагітності, у 52 вагітних визначена І ст ожиріння, у 17 –ІІ ст, у 11 –ІІІ ст ожиріння. 58 вагітних жінок мали ожиріння до вагітності. З них І ст визначена у 28, ІІ ст - у 17 і ІІІ ст - у 6 вагітних.
Усі обстежувані перебували на обліку в жіночій консультації та стаціонарному лікуванні в відділенні патології вагітних пологового будинку №1 м.Вінниці за період з 1997 по 1999 роки.
Для визначення ступеня ожиріння у вагітних жінок, які ставали на облік в жіночу консультацію з наявністю ожиріння застосовували показники Брока, Ноордена, Даненпорта.
У вагітних, які мали нормальну вагу тіла до 12 тижнів вагітності визначали оригінальний індекс, отриманий нами в результаті досліждення, за допомогою якого методом сигмальних відхилень визначали ризик розвитку ожиріння у них під час вагітності та його ступенів.
У 152 вагітних вивчено деякі показники жирового обміну (холестерин, b-ліпопротеіди) та основні біохімічні показники(концентрація гемоглобіну, кількість еритроцитів та тромбоцитів, протромбіновий індекс, фібріноген, загальний білок крові).
Для визначення ролі спадкових факторів у виникненні ожиріння, а також для з’ясування зв’язку останнього з ендо- і екзогамією та генетичними маркерами, визначено ступінь екзогамії у досліджуваних жінок, із яких 167 були ендогамними, а 95 екзогамними. З метою виділення ендо- і екзогамних груп використовували модель, яка враховувала походження предків (Никитюк Б.А., Филлипов Б.И.,1975).
Крім цього у 195 вагітних визначено еритроцитарні антигени крові по 5 системам (АВО,Rh-фактор,MN,Р,гаптоглобін сироватки) з подальшою оцінкою можливих їх сполучень. Наряду з цим у 262 вагітних проведені соматотипологічні дослідженння. Для вивчення соматотипу вагітних користувались методикою Хіт-Картера (1990), яка найбільш точно і фізіологічно дозволяє оцінити особливості конституції, включаючи визначення трьох компонентів складу тіла людини (ендо-, мезо-, ектоморфного).
Генетичні та соматотипологічні дослідження, клініко-математичний аналіз виконували в науково-дослідному центрі Вінницького медичного державного університету ім.М.І.Пирогова.
Профілактичне лікування порушень жирового обміну та ускладнень вагітності у жінок з ожирінням було застосовано у 33 жінок з використанням системної ензимотерапії (вобензим). Паралельно проводилось спостереження за жінками групи порівняння, де вагітні з ожирінням отримували загальноприйняте лікування.
Оцінка адекватності і ефективності застосованих методів лікування проводились за допомогою клінічного та лабораторного методів дослідження до початку лікування та після курсу вищезазначеної терапії.
Статистична обробка отриманих даних проводились за допомогою стандартних пакетів програми “Statistica 5,0”для “Windows-98”.
Основні результати дослідження
Аналіз результатів проведених досліджень показав, що ожиріння у вагітних за нашими даними має місце у 18,6% випадків.
При порівнянні показників структури ускладнень вагітності та родів вагітних основної та контрольної груп встановлено, що ожиріння частіше має місце у жінок з порушенням характеру менструальної функції (70,23%), у них в анамнезі в 32,06% мали місце самовільні аборти, в 15,15% запальні процеси статевих органів, в 4,5% непліддя, в 3,03% фіброміома матки.
У 46,96% жінок з ожирінням під час вагітності розвивався ранній токсикоз і пізні гестози, у 24,42% мала місце загроза переривання вагітності, у 15,90% вагітність ускладнилась фетоплацентарною недостатністю та внутрішньоутробною гіпоксією плода, у 32,06% жінок розвинулась анемія.
Що стосується безпосередньо ускладнень пологів та післяпологового періоду, то у жінок з ожирінням в 21,37% випадків мало місце несвоєчасне відходження навколоплідних вод, в 25,0%- слабкість пологової діяльності, в 15,15%-гіпоксія плода, в 17,55%-кровотечі в послідовому і раньому післяпологовому періодах, оперативне розродження в 78,9%, ручне втручання в порожнину матки в 12,98%, післяпологові септичні ускладнення в 15,64% випадків.
В розвитку багатьох фізіологічних і патологічних процесів приймають участь як екзогенні, так і ендогенні фактори. В повній мірі це відноситься і до вагітності як генетично детермінованого процесу, і до ускладнень, що виникають під час вагітності та пологів. Згідно новим даним, які розроблені у НДЦ ВДМУ ім.М.І.Пирогова проф. Коганом Б.Й. при патологічних процесах виділяються дві групи ознак:- констатуючі, які змінюються в процесі онтогенезу (АТ, вага тіла, біохімічні параметри тощо) і прогностичні, суворо генетично детерміновані, які не зазнають онтогенетичного впливу - маркери крові (колір райдужної оболонки, дерматогліфічні показники, антигени крові).
Вивчивши наявність вірогідної різниці у розподілі окремих еритроцитарних і сироваткових антигенів крові у жінок з нормальною вагою тіла і з ожирінням, а також враховуючи той факт, що в організмі присутні не окремі антигени, а їх сукупність, провели дослідження генетичних маркерів у комплексі.
Аналіз отриманих результатів свідчить про те, що у жінок з ожирінням частіше відмічено А(ІІ)MNP(+)Rh(+)Нр2-1 та А(ІІ)NP(+)Rh(+)Нр2-1.
Враховуючи високу прогностичну цінність сполучень антигенів крові, їх відносно легке визначення, достатньо високу частоту зустрічаємості в популяції, вважаєм за доцільне рекомендувати використання показника асоціацій антигенів крові для прогнозування ожиріння у вагітних.
Другим, не менш важливим аспектом мультифакторіальних захворювань, є вивчення конституції людини, яка практично поєднується з генетикою, так як вирішує близькі з нею задачі. За даними Е.Н.Хрисанфової (1990) конкретні соматотипи характеризуються різними показниками імунітету, гормональною насиченістю організму, біохімічними константами, схильністю до захворювань.
Проведений нами аналіз соматотипологічних досліджень за методикою Хіт-Картера показав, що на відміну від контрольної групи при ожирінні, відмічено зниження показника ектоморфії (кісткового) від 1,15±0,003 бала до 0,5±0,003 бала (р<0,001). Паралельно при цьому зростає F-компонент (ендоморфний, жировий) від 7,46±0,11 до 8,26±0,10 бала (p<0,001) і М-компонент (мезоморфний) від 2,75±0,11 до 4,43±0,16 бала.
Отримані дані можуть також бути покладені в основу розробок критеріїв прогнозування ожиріння у вагітних.
За останні роки в біологічній і медичній науці все частіше знаходить відбиток аналізу гетеролокальних шлюбів, які будуються на феномені гетерозису, який обумовлений перебудовою генної структури популяції і розширенням шлюбних зв’язків.
При порівнянні жінок з нормальною вагою тіла і з ожирінням ендо- і екзогамних груп встановлено, що нормальна вага тіла при ендогамних шлюбах спостерігалась у 53,43%, а екзогамних- 46,56%. Ожиріння відмічено у 74,04% при ендогамних шлюбах і в 25,75% - при екзогамних. Отже, на фоні помірної екзогамії значно рідше виникає ожиріння, що зумовлено звуженням шлюбних зв’язків і, можливо, в значній мірі залежить від спадкових факторів.
В поняття конституції сучасні вчені (Frisancho,1981; Borcan,1982,) вкладають не тільки особливості будови тіла, але й деякі інші показники, зокрема біохімічні константи.
При ожирінні, де відбуваються глибокі зміни в обміні речовин ми вивчали показники жирового обміну.
Згідно нашим даним у вагітних з ожирінням рівень холестерину складав 8,01±1,76 ммоль/л, в контрольній групі-4,65±0,15 ммоль/л. Рівень b-ліпопротеідів у жінок основної групи становив 67,32±1,77 од.опт.щільн. у порівнянні з контрольною групою- 53,27±0,96 од.опт.щільн., при чому слід відзначити, що зростання цих показників відбувається з збільшенням ступеня ожиріння.
Що стосується концентрації загального білка, то при І ст. ожиріння його вміст склав 70,54±0,08 г/л, при ІІ ст.- 69,32±0,20 г/л і при ІІІ ст.- 65,03±0,09 г/л. Гіпопротеінемія у вагітних з ожирінням призводить до розвитку анемії, що проявляється зниженням гемоглобіну та еритроцитів. Так, в основній групі нами відмічено зниження гемоглобіну від 123±2,18 г/л при І ст. до 117±0,89 г/л при ІІІ ст. ожиріння. Вміст еритроцитів знижувався від 3,8±0,25 10л при І ст. до 3,15±0,77 10л при ІІІ ст. ожиріння.
При вивченні згортувальної та фібрінолітичної системи крові нами виявлено, що протромбіновий індекс і рівень фібріногену зростали з збільшенням ступеня ожиріння (92,30±1,76% при Іст, 101,0±0,20%при ІІІст ожиріння; 4,01±1,73 г/л при Іст і 5,10±0,55 г/л при ІІІст ожиріння).
Що стосується кількості тромбоцитів, то з збільшенням ступеня ожиріння вони мали тенденцію до зниження (від 220±10,8 10л до 185±10,6 10л).
Питання прогнозування і профілактики будь-якої патології і особливо акушерської, надзвичайно актуальні, так як, математичні методи прогнозування дозволяють уточнити діагноз і прогноз виникнення патології, яка вивчається. Нами в основу індивідуального прогнозування були покладені найбільш вагомі показники (за результатами особистих досліджень), які впливають на виникнення ожиріння у вагітних, а саме: L- і M- компоненти соматотипу, генетичні маркери крові, деякі біохімічні показники (холестерин, b-ліпопротеіди). В результаті проведеного аналізу було отримано рівняння, в яке почергово підставляли данні кожної конкретної жінки прогнозуючи у неї можливість виникнення ожиріння під час вагітності.
В процесі виконання дисертаційної роботи нами встановлено, що ожиріння у вагітних може мати місце до вагітності, а інколи розвивається під час вагітності. Саме ці випадки ми пов’язуємо з генетичною схильністю патології, що вивчається, що і спонукало нас визначити особливості прирісту маси тіла жінки під час вагітності в залежності від будови тіла.
В результаті проведеної роботи встановлено, що для вагітних жінок, які мали нормальну вагу тіла до вагітності характерний максимальний приріст ваги за час вагітності, а для жінок, які мали ожиріння до вагітності він був мінімальний. Так, у жінок з нормальною вагою максимальний приріст ваги приходився на 23-26 тижнів вагітності (в середньому 450 г за тиждень), а загальний приріст ваги за весь термін вагітності становив 10,73±3,25 кг. У жінок з дефіцитом ваги відмічено різке зростання ваги тіла після 13-14 тижнів, з максимальним значенням в строки 19-22 тижня (в середньому 650 г за тиждень). Загальний приріст ваги за вагітність у таких жінок склав 12,07±2,82 кг. У жінок з ожирінням нами помічено деяке зниження ваги тіла в ранніх строках вагітності, з послідовним наростанням її після 15-16 тижнів. Максимальний приріст був відмічений в 21-22 тижні вагітності (в середньому 450 г за тиждень), а загальний приріст за термін вагітності склав 8,3±3,12 кг.
У зв’язку з цим, нами запропоновано нову методику визначення ступеня ожиріння у вагітних за допомогою оригінального індексу, значення якого отримували шляхом розділення приросту ваги жінки за весь термін вагітності на вагу, з якою жінка ставала на облік в жіночу консультацію. При значенні індексу в межах 0,13-0,16 констатували І ст. ожиріння, при значенні 0,16-0,19 ІІ ст. ожиріння, при індексі 0,19-0,22 ІІІ ст. ожиріння.
Враховуючи викладені дані про велику кількість ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду у вагітних з ожирінням та можливість прогнозування цього стану нами запропоновано курси профілактичного лікування з застосуванням системної ензимотерапії для їх попередження. Патогенетичне обгрунтування цього методу профілактики ми знаходим у тому, що при ожирінні у вагітних спостерігається підвищення рівня всіх показників жирового обміну, особливо холестерину та b-ліпопротеідів. Стійка гіперхолестеринемія сприяє розвитку пізніх гестозів вагітності на фоні ожиріння, що в подальшому призводить до порушень в мікроциркуляторному руслі, які проявляються хронічною фетоплацентарною недостатністю та затримкою розвитку плода. Часто на фоні ожиріння виникає варикозне розширення вен, що пов’язано зі сповільненням кровообігу у вагітних з ожирінням. Зазначені ускладнення при ожирінні у вагітних створюють умови для активації згортуючої та фібрінолітичної систем крові.
Враховуючи те, що системні ензимні препарати мають властивість нормалізувати жировий обмін за рахунок зниження холестерину, b-ліпопротеідів, тригліцеридів, покращувати реологічні властивості крові та мікроциркуляцію, сприяють розчиненню фібріну, підвищують рівень загального білка крові, гемоглобіну та еритроцитів (М.А.Репина,1996) ми призначали їх з метою нормалізації патологічних процесів, які відбуваються в організмі вагітних з ожирінням.
Під нашим спостереженням знаходилося дві групи жінок: до першої (30) увійшли ті, що отримували загальноприйняте лікування, спрямоване на покращення і регуляцію обміну речовин в організмі вагітної (дієтичне харчування, лікувальна фізкультура, вітамінотерапія), а в другій спостерігались 33 вагітні з ожирінням, які поряд з загальноприйнятим лікуванням отримували вобензим по 3 драже 4 рази на добу на протязі 2-3 тижнів.
Ефективність лікування оцінювали клінічною динамікою перебігу вагітності та даними деяких лабораторних показників. Так, рівень холестерину у жінок першої групи зменшився з 6,87±1,18 ммоль/л при І ст. ожиріння до 5,95±0,11 ммоль/л, при ІІ ст. ожиріння –з 7,98±0,12 до 6,35±0,02 ммоль/л, при ІІІ ст. –з 8,35±0,25 до 7,34±1,12 ммоль/л. Рівень b-ліпопротеідів знизився при І ст. ожиріння від 63,33±0,27 до 60,02±0,12 од.опт.щільн., при ІІ ст. –з 67,14±1,15 до 60,03±0,18 од.опт.щільн., при ІІІ ст.–з 72,04±0,10 до 65,08±0,12 од.опт.щільн.
У вагітних з другої групи відмічені значні покращення показника загального білку крові: до лікування рівень білка був 69,56±0,68 г/л, а після курсу ензимотерапії він склав 74,87±0,42 г/л, рівень гемоглобіну до лікування склав 120,33±1,10 г/л, а після лікування 129,08±0,71 г/л, кількість еритроцитів збільшилась від 3,25±0,03 10л до 4,02±0,12 10л.
При застосуванні вобензиму в комплексному лікуванні також відбувається достовірне зменшення протромбінового індексу з 96,13±0,77% до 89,34±0,29%, фібріногену з 5,01±1,19 до 3,80±0,67 г/л, збільшення кількості тромбоцитів з 196±1,90 до 210±1,88 10л.
При ультразвуковому дослідженні стану плодів вагітних з ожирінням після курсового лікування з застосуванням системної ензимотерапії значно покращилися показники його внутрішньоутробного стану.
У жінок з другої групи також значно зменшувалась тривалість пологів, патологічна крововтрата під час пологів була мінімальною, а оцінка критеріїв новонароджених за шкалою Апгар була значно вищою у порівнянні з новонародженими першої групи.
Запропонований нами метод профілактичного лікування був ефективним у 85%, у зв’язку з чим він може бути рекомендований для широкого впровадження в практику.
Висновки
Список праць опублікованих за темою дисертації
АНОТАЦІЯ
Годлевська Н.А. Прогнозування та профілактика ожиріння у вагітних жінок та його ускладнень.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук по спеціальності 14.01.01 –акушерство і гінекологія. Вінницький державний медичний університет ім М.І.Пирогова МОЗ України, Вінниця, 1999 рік.
Проведено комплексне дослідження у вагітних жінок з нормальною вагою тіла та з різними ступенями ожиріння з визначенням особливостей соматотипу, еритроцитарних антигенів крові та їх асоціацій, впливу ендо- і екзогамії, стану жирового обміну та інших біохімічних показників. У вагітних з ожирінням встановлено виражені зміни в показниках ліпідного спектру крові, білковому обміні. На основі показників соматотипу, генетичних маркерів крові, біохімічних даних розроблений індивідуальний метод прогнозування ожиріння. Виведено оригінальну методику визначення ступеня ожиріння у вагітних, які його набули під час вагітності. З метою корекції жирового обміну та профілактики ускладнень під час вагітності та пологів запропоновано використання профілактичного лікування з використанням системної ензимотерапії.
Ключові слова: вагітність, ожиріння, соматотип, жировий обмін, прогнозування, профілактика, системна ензимотерапія.
АННОТАЦИЯ
Годлевская Н.А. Прогнозирование и профилактика ожирения у беременных женщин и его осложнений.- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01- акушерство и гинекология. Винницкий государственный медицинский университет им. Н.И.Пирогова, МЗ Украины, Винница, 1999 год.
Защищается дисертационная работа и 5 научных статей, которые содержат данные об особенностях конституции и определении соматотипа беременных с ожирением по методике Хит-Картера, структуре акушерской патологии при разных степенях ожирения, применении энзимных препаратов при ожирении.
Целью дисертационной работы явилась разработка и научное обоснование метода прогнозирования и профилактики ожирения у беременных на основе изучения факторов риска, которые способствуют данной патологии, соматотипологических, генетических и биохимическких показателей беременных.
Проведено комплексное обследование беременных с нормальным весом и разными степенями ожирения с определением особенностей соматотипа, эритроцитарных антигенов крови и их ассоциаций, влияния ендо- и екзогамии, состояния жирового обмена и других биохимических показателей. У беременных с ожирением выявлены значительные нарушения в показателях липидного спектра крови, белковом обмене. На основе показателей соматотипа, маркеров крови, биохимических показателей был разработан индивидуальный метод прогнозирования ожирения. Выведена оригинальная методика определения степени ожирения у беременных, у которых ожирение развилось во время беременности. С целью коррекции жирового обмена и профилактики осложнений во время беременности и родов предложено профилактическое лечение с применением системной энзимотерапии.
Ключевые слова: беременность, ожирение, соматотип, жировой обмен, прогнозирование, профилактика, системная энзимотерапия.
Summary
Godlevskaya N.A. Prognosis and prophylactic of obesity in pregnant and its complications. - Manuscript.
Thesis for a candidate’s degree by specialty 14.01.01 - obstetrics and gynecology.- Vinnitsa State Medical University named after N.I. Pirogova, Ministry of the Public Health of Ukraine, Vinnitsa, 1999.
It was made complex investigation of pregnant women with normal body weight and the different stage of obesity by the somatotype’s parameters, erythrocyte’s antigens and their association, influence of exo- and endogamy, fat metabolism characteristics, and other biochemical features. In the pregnants with obesity were revealed the significant changes in the parameters of lipid spectrum of the blood, and protein’s metabolism. On the basis of the somatotype’s characterics, blood’s antigens, biochemical features —the individual method for the obesity’s prognosis was established. It was obtained author’s method for the determining of the stage of obesity in the pregnant, when this pathology was developed during pregnancy. With the aim of correction of the fat metabolism and for complication’s prophylactic while pregnancy and labor being proposed the prophylactic treatment with applying of systemic enzyme therapy.
Key words: pregnancy, obesity, somatotyping, fat metabolism, prognosis, prophylactic, systemic enzyme therapy.