Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Інститут психології ім. Г. С. Костюка
АПН України
Федик Ольга Петрівна
Психологічні особливості професійної
підготовки студентів до майбутньої
спортивно-педагогічної діяльності
19.00.07 – педагогічна та вікова психологія
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника.
|
Науковий керівник |
Доктор психологічних наук, професор Орбан Лідія Ернестівна, Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника, кафедра соціальної психології, завідувач |
|
Офіційні опоненти |
Доктор психологічних наук, професор Боришевський Мирослав Йосипович, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, лабораторія психології особистості, завідувач Кандидат психологічних наук, доцент Папуча Микола Васильович, Ніжинський педагогічний університет ім. М. Гоголя, кафедра психології, доцент |
Провідна установа
Дрогобицький державний педагогічний університет
ім. І. Франка, Міністерство освіти України, кафедра психології
Захист відбудеться 22 червня 1999 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 252033, Київ – 33, вул. Паньківська, 2.
Автореферат розісланий “ 21 “ травня 1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Алексєєва М. І.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження випливає з нової економічної, соціально-психологічної ситуації, що склалася в суспільстві, з актуалізації уваги психолого-педагогічної практики на ролі психологічного фактору в розвитку і становленні спеціаліста. Особистісний компонент у даному випадку і є тою психологічною змінною, котра вносить індивідуальне забарвлення в будь-яку роботу, в тому числі в спортивно-педагогічну діяльність. Отже, професіоналізм діяльності та значення в ньому особистості стають сьогодні провідними напрямками підготовки майбутніх спеціалістів.
Проблема психологічних особливостей ефективності професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності є, з одного боку, окремим питанням загальної системи професійної підготовки спеціалістів та їх психологічного забезпечення, а з другого, - вона акумулює численність проблем психологічної науки, пов’язаних із властивостями особистості, її психічними станами, потенційними можливостями, що обумовлюють успішність професійної підготовки.
Передумови побудови необхідного алгоритму продуктивного вирішення задач професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності створюються вивченням і розвитком наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених професійному становленню особистості. Серед них проблеми соціальної і професійної орієнтації, професійного самовизначення та самоутвердження молодого покоління (В.А.Токарєва, І.Д.Багаєва, Л.Е.Орбан, В.П.Казьмиренко, М.І.Пірен, М.В.Савчин, Ю.Л.Трофімов, І.С.Кон та ін.), підготовки педагогічних кадрів (М.І.Дяченко, Л.В.Кондрашова, О.В.Киричук, Л.О.Кандибович,
В.А.Семиченко, Т.С.Яценко та ін.), праці, що досліджують різні аспекти ефективності професійної діяльності (К.О.Абульханова-Славська, Л.П.Буєва, Н.В.Кузьміна, Г.В.Ложкін та ін.).
Вивченню досліджуваної проблематики сприяли праці, в яких розкриваються психологічні особливості особистості та її розвитку (О.О.Бодальов, Л.Ф.Бурлачук, Н.В.Чепелєва, Л.В.Долинська, Т.М.Титаренко, І.Д.Пасічник, С.Л.Рубінштейн, Б.Ф.Ломов, Л.С.Виготський, Л.І.Божович, Б.Г.Анан’єв, С.Д.Максименко,
Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, В.О.Татенко та ін.).
Особливий пласт досліджень, які складають суттєву передумову даного, пов’язаний з роботами, що безпосередньо виходять на проблеми спортивно-педагогічної діяльності (В.А.Алаторцев, А.Ц.Пуні, І.Г.Станіславська, Г.М.Гагаєва, В.П.Уманський, В.Б.Чесноков, М.В.Туленков, В.М.Мельніков, А.А.Ісаєв, А.О.Деркач, Є.П.Ільїн, Є.Н.Приступа, О.Ю.Сідорко, В.Т.Яловик, М.В.Журін, В.Л.Скітнєвський, Ложкін Г.В., Гуменюк Н.П. та ін.).
Аналіз літератури показав, що значущість у ній психологічного аспекту в професійній підготовці майбутніх спеціалістів спортивно-педагогічної діяльності в сучасних умовах представлена недостатньо, він є одним із найменш вивчених, адже донедавна вчені більше уваги приділяли питанням технологічної підготовки спортсмена. Таким чином, аналіз психологічних особливостей професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності обумовлений новою психолого-педагогічною ситуацією, яка склалася в фізкультурно-спортивній сфері та яка характеризується складністю і суперечливістю процесів соціально-економічного, духовного перетворення суспільства, недостатньою компетентністю та підготовленістю багатьох фізкультурних кадрів для роботи в нових умовах, переходом спортивних організацій, клубів, команд на ринкові форми організаційно-господарської діяльності.
Отже, вирішення проблеми підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності залежить від підвищення ефективності навчання спеціалістів з фізичної культури і спорту, від своєчасної розробки алгоритму продуктивного вирішення задач професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності, пошуку більш гнучких підходів до організації спільної діяльності людей в системі фізкультурного руху.
Нагальна потреба у висококваліфікованих спеціалістах з фізичного виховання і спорту, а також недостатня розробка цієї проблеми в науковій психолого-педагогічній літературі обумовили вибір теми дослідження: “Психологічні особливості професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям дослідження має зв’язок з науковими програмами Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника, тема дисертації входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри соціальної психології названого університету.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка студентів.
Предмет дослідження - психологічні фактори, що забезпечують ефективність підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності.
Мета дослідження – науково обгрунтувати зміст професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності, виявити та проаналізувати психологічні чинники, що забезпечують її ефективність.
Основна гіпотеза дослідження. Ефективність професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності обумовлена цілим комплексом психологічних факторів: особистісними характеристиками майбутнього спеціаліста спортивно-педагогічної діяльності (рівень психологічного розвитку, рівень розвитку самооцінки, мотиваційна сфера, загальні і спеціальні якості, здібності); рівнем засвоєння теоретичних знань, практичних вмінь і навичок, психологічною налаштованістю на професію; психологічним забезпеченням системи професійної підготовки майбутніх спеціалістів.
Відповідно до предмета, мети та гіпотези визначено такі завдання дослідження:
1. Провести теоретичний аналіз проблеми професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності, розширити і поглибити її психологічний зміст шляхом вивчення структурних компонентів підготовки.
2. Визначити основні напрямки методичного забезпечення емпіричного дослідження проблеми професійної підготовки студентів до спортивно-педагогічної діяльності.
3. Виявити та проаналізувати особистісні характеристики спеціаліста спортивно-педагогічної діяльності, що обумовлюють успішність його професійної підготовки.
4. Розробити та описати алгоритм продуктивного вирішення задач професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності.
Наукова новизна полягає у експериментальному розкритті впливу психологічно значущих факторів на процес професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності, показано, що цей процес перебуває під впливом соціально-економічних перетворень в Україні, особливостей соціалізації підростаючого покоління, особливостей навчально-виховної системи; розширений і поглиблений психологічний зміст професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності; уточнено поняття “психологічна готовність” стосовно спортивно-педагогічної діяльності, конкретизована психологічна структура знань і вмінь студента; вперше представлений і описаний алгоритм продуктивного вирішення задач професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності; аналізуються такі особистісні характеристики студента, як його мотиваційна сфера, якості та здібності, рівень розвитку самооцінки.
Теоретичне значення одержаних результатів полягає у розширенні та поглибленні уявлень про процес професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності, у здійсненні якісного аналізу змісту такої підготовки, у з'ясуванні психологічних особливостей, що забезпечують її ефективність, в обгрунтуванні алгоритму продуктивного вирішення задач професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і рекомендації, що містяться в роботі, можуть бути використані спеціалістами спортивно-педагогічної діяльності в їх професійній діяльності для формування здорового способу життя, фізичного загартування вихованців. Отримані результати можуть також бути використані спеціалістами – вченими, організаторами фізичної культури і спорту в дослідній, управлінській і педагогічній діяльності. Окремі теоретичні та методичні розробки автора лягли в основу підготовки концепції розвитку навчально-виховного процесу в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання.
Впровадження результатів дослідження в практику. Теоретичний аналіз і результати експериментального дослідження використовувались при читанні лекцій і проведенні практичних занять з курсів “Психологія фізичного виховання”, “Психологія спорту” для студентів філософського фактультету спеціальності “Психологія” Прикарпатського університету ім. В.Стефаника, в практиці роботи автора в якості викладача Івано-Франківського коледжу фізичного виховання, в курсах лекцій для вчителів фізичної культури в Івано-Франківському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників.
На захист виносяться такі основні положення:
1. Процес професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності детермінований зовнішніми обставинами, що характерні для соціального середовища на сучасному етапі розвитку суспільства (економічна, соціально-психологічна ситуація в країні, особливості соціалізації підростаючого покоління, особливості навчально-виховної системи та ін.) та індивідуальними властивостями особистості.
2. Розроблений і описаний алгоритм продуктивного вирішення задач професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності дозволяє не тільки констатувати стан справ, що склався, але й вносити корективи, прогнозувати і виробляти потрібний рівень готовності до спортивно-педагогічної діяльності.
3. Ефективність професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності обумовлена високим рівнем сформрваності психологічної готовності студентів до обраного виду діяльності, психологічної налаштованості на професію, сформованості ціннісного відношення до неї; адекватністю самооцінки, розвинутою потребнісно-мотиваційною сферою, наявністю загальних і спеціальних якостей, здібностей; впровадженням алгоритму продуктивного вирішення задач професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності.
Надійність та вірогідність отриманих результатів забезпечується використанням взаємодоповнюючих методів, адекватних меті, об'єкту, предмету та завданням, а також належною обробкою даних експериментальної роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки роботи доповідались на традиційних щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Прикарпатського університету ім. В.Стефаника (1996 – 1998 рр.), на психологічних читаннях, обласних, міських конференціях вчителів, практичних психологів Івано-Франківської області, науково-методичних конференціях викладачів Івано-Франківського коледжу фізичного виховання.
Публікації: зміст дисертаційного дослідження знайшов відображення у п’яти наукових статтях, трьох навчально-методичних розробках автора.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний текст дисертації викладено на 143 сторінках, список використаних джерел нараховує 229 найменувань. Робота містить 11 таблиць, 14 рисунків та 10 додатків.
Основний зміст роботи
У вступі обгрунтована актуальність теми дослідження, визначені об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження, розкрита наукова новизна, теоретична і практична значущість роботи, наводяться відомості про впровадження та апробацію результатів дослідження, формулюються положення, що виносяться на захист.
У першому розділі “Теоретичні передумови вивчення проблеми професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності” аналізуються науково-теоретичні підходи до розробки проблеми професійної підготовки майбутніх спеціалістів спортивно-педагогічної діяльності у психолого-педагогічному та соціальному аспектах, фактори, що впливають на цей процес, подається сутнісна характеристика психологічних детермінант професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності, представлено зміст і структуру психологічної підготовки студента до спортивно-педагогічної діяльності.
Аналіз наукової педагогічної та психологічної літератури свідчить про наявність в даний час декількох напрямків у вирішенні питання про характерологічні особливості готовності до професійної діяльності: вивчення змістовної характеристики поняття “загальна готовність до праці” (С.Д.Максименко, Т.Д.Щербан, К.К.Платонов, С.Л.Рубінштейн, П.А.Рудик, Д.Н.Узнадзе, Г.В.Ложкін та ін.); аналіз основних структурних компонентів і показників готовності до педагогічної діяльності (Г.О.Балл, А.О.Деркач, Л.П.Овсянецька, В.А.Семиченко, В.А.Сластенін, Л.Я.Рубіна, А.Ц.Пуні, М.В. Папуча та ін.); пошуки рівнів сформованості психологічної готовності (М.Й.Боришевський, М.І.Дяченко, Л.А.Кандибович, О.М.Коропецька, М.В.Левченко, Л.В.Кондрашова, Л.Е.Орбан та ін.); виокремлення показників моральної готовності (І.М.Гоян, О.В.Іващенко, Т.В.Іванова та ін.); пошуки шляхів оптимізації формування готовності до різних аспектів педагогічної діяльності (М.В.Тоба, О.М.Коропецька, Л.В.Долинська, Р.С.Немов, Н.В.Чепелєва та ін.).
Аналізуючи наукову літературу з досліджуваної проблематики Л.В. Кондрашова підкреслює, що вчені готовність розглядають на функціональному та на особистісному рівнях. Функціональний підхід застосовується у працях Н.Д.Левітова, Г.М.Гагаєвої, Є.П.Ільїна, Л.С.Нерсесяна, В.Н.Пушкіна та ін. Дослідники аналізують готовність у зв’язку з психічними функціями, формування яких вважається необхідним для забезпечення результативності професійної діяльності, визначається як особливий психічний стан, цілісний прояв особистості, що займає проміжну позицію між психічними процесами та якостями особистості.
Щодо вивчення готовності як підготовленості, то до цього напрямку можна віднести роботи В.А.Крутецького, А.Ц.Пуні, М.І.Дяченка, Л.А.Кандибович, Є.Г.Козлова, С.Д.Максименка, Т.Д.Щербан, О.В.Киричука, С.В.Терещука та ін. Сутність готовності розглядається ними у безпосередньому зв’язку з формуванням, розвитком і удосконаленням психічних процесів, станів, якостей особистості, необхідних для успішного виконання діяльності.
Ось чому в даному дослідженні “психологічна готовність” і “професійна підготовка” до спортивно-педагогічної діяльності розглядаються в тісному взаємозв’язку.
Психологічна готовність – це прояв сутнісних властивостей і стану особистості. У дисертації вона розглядається і як “властивість” або “ознака” окремої особистості, і як інтегральний показник діяльної сутності особистості, міра її професійної зрілості, рівень професійної культури.
Професійна підготовка студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності аналізується з погляду цілісного явища, інтегральної ознаки, що включає в себе формування та розвиток спеціальних здібностей, вмінь і навичок. Разом з тим – це формування зацікавленості спеціаліста у передачі своїх знань і вмінь іншим; позитивного ставлення до даного виду діяльності; розвиток вмінь володіння способами та прийомами, що необхідні в цьому виді діяльності; розвиток самоконтролю, самоаналізу, самооцінки своєї діяльності.
З урахуванням задоволення потреб особистості в дослідженні виокремлюються три аспекти підготовки майбутніх спеціалістів спортивно-педагогічної діяльності: професійно-педагогічний – набуття майбутніми спеціалістами спеціальних знань і навиків, котрі необхідні для успішної спортивно-педагогічної діяльності; особистісний – самоствердження, самореалізація, самооцінка індивіда; соціальний – соціалізація особистості та внесення її вкладу в розвиток навчання і виховання.
У цілому, психологічна готовність майбутнього спеціаліста до здійснення спортивно-педагогічної діяльності трактується в роботі як інтегральне особистісне новоутворення, що вміщує в собі оптимальну суму знань, необхідну систему вмінь і навиків, психологічну установку на досягнення поставленої мети, мотиви, якості, потреби, здібності, стан індивіда, тобто все те, що складає професійний склад особистості спеціаліста та його реальне ставлення до названого виду діяльності. При визначенні суттєвих характеристик готовності враховується психічний стан особистості, сукупність її певних якостей і властивостей, набір професійних вмінь і навиків. У роботі підкреслюється, що готовність до спортивно-педагогічної діяльності неможливо зводити до забезпечення заданого “настрою” особистості працювати в обраній сфері діяльності або до виховання окремих якостей і властивостей, до простої їх суми. Готовність до спортивно-педагогічної діяльності передбачає створення таких необхідних відношень, установок, професіоналізму, властивостей і якостей особистості, які забезпечують можливість майбутньому спеціалістові свідомо й сумлінно, зі знанням справи і творчо виконувати свої професійні функції та обов’язки. Готовність до виконання спортивно-педагогічної діяльності є не тільки провідним мотивом у змісті всіх потреб, але й слугує показником психолого-педагогічної культури, загальної соціальної орієнтації людини, в значній мірі визначаючи професійне самопочуття, моральний склад, рівень педагогічної майстерності педагога, його професійну компетентність і надійність. Вона виступає і як риса особистості, і як регулятор професійної поведінки, і як умова результативності спортивно-педагогічної діяльності.
У другому розділі “Методичне забезпечення дослідження” розкрито програму дослідження та подано характеристику методів вивчення психологічних особливостей професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності та способи обробки експериментального матеріалу.
Дослідна робота по виявленню психологічних особливостей професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності проводилась в основному на базі Івано-Франківського коледжу фізичного виховання. Серія локальних опитувань, спостережень проводилась у Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника, Тернопільському державному педагогічному університеті ім. Володимира Гнатюка, Львівському державному інституті фізичної культури. Дослідження було спрямоване на вирішення наступних задач: розкриття специфіки формування у студентів пізнавальних інтересів, значущих властивостей і якостей, зацікавленості, адекватної самооцінки; вивчення мотиваційної сфери особистості студента; виявлення ефективних шляхів формування психологічної готовності майбутніх спеціалістів до спортивно-педагогічної діяльності. У цілому всіма формами дослідження було охоплено 369 студентів, 110 вчителів фізичної культури, 30 тренерів, 130 вихованців.
Теоретичний та емпіричний підходи обумовили вибір двох блоків методик: методики, що орієнтовані на вимірювання особистісних характеристик майбутнього спеціаліста спортивно-педагогічної діяльності – мотиви навчання, адекватність самооцінки, загальні і спеціальні здібності та якості, знання, вміння і навички, активність студента у вивченні тонкостей обраної професії; методики, що спрямовані на вимірювання критеріїв ефективності застосування психологічних напрямків роботи в системі професійної підготовки майбутнього спеціаліста.
Вимірювання критеріїв ефективності застосування психологічних напрямків роботи в системі професійної підготовки майбутнього спеціаліста спортивно-педагогічної діяльності (задоволеність, наполегливість, самостійність та ін.) визначалось: якістю знань студентів; опитуванням експертів; індивідуальними бесідами з вчителями на предмет їхньої задоволеності професійною підготовкою у вузі; аналізом навчальної документації.
Дослідження включало експеримент на виявлення дієвості етапів психологічного забезпечення системи професійної підготовки студентів до майбутньої роботи: тренінгові методики, оцінювання, психокорекція, консультування, моделювання ситуацій, розв’язання психолого-педагогічних задач.
Обробка емпіричних матеріалів дослідження проводилась за допомогою кореляційного аналізу за Спірменом. Достовірність різниць між показниками визначалась за t – критерієм Стьюдента.
У третьому розділі “Аналіз психологічних особливостей професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності” визначається зміст, шляхи та способи підвищення рівня професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності, розкриваються особистісні характеристики спеціаліста спортивно-педагогічної діяльності, пропонується алгоритм продуктивного вирішення задач професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності, обгрунтовується психологічне забезпечення системи професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності.
Проведене дослідження дозволило виявити найбільш значущі якості спеціаліста спортивно-педагогічної діяльності. За оцінкою спортсменів найвищі бали за ознакою зачущості одержали дві групи якостей: 1 – якості, що характеризують ставлення спортивного організатора до спорстменів, 2 – якості, що характеризують взаємостосунки спортивного організатора зі спортсменами. Важливу роль спортсмени відводять таким якостям, які характеризують загальні принципи відношення до людей і взаємостосунки тренера з учнями: повага до вихованців (64,3%), доброзичливість (51,3%), готовність допомогти (40,1%), вміння знайти підхід до кожного спортсмена (34,3%) та ін.
Показовим є те, що вчителі фізичної культури зі стажем роботи до п'яти років надають перевагу якостям, що характеризують ставлення педагога до себе (31,5%), інтелект, волю, емоційно-динамічні якості, способи діяльності та поведінки (36,10%), а вчителі зі стажем роботи більше п'яти років - якостям, що характеризують взаємостосунки спортивного організатора з вихованцями (44,20%).
Незалежно від стажу роботи, вчителі фізичної культури серед характерних труднощів, що відчувають в роботі називають: нестачу сучасних психолого-педагогічних знань (50,85%), слабке володіння психологією міжособистісних відносин (22,03%).
Дослідження показало, що наявність можливості спілкуватися з дітьми(58,33%), професійно зростати (37,50%) є вагомими мотивуючими чинниками задоволення спортивно-педагогічною діяльністю вчителів фізичної культури зі стажем роботи до п’яти років.
Співставляючи ціннісні орієнтації вчителів фізкультури зі стажем роботи до п’яти років та зі стажем роботи більше п’яти років, слід підкреслити, що респонденти першої групи надають первагу сімейному щастю (56.4%), спілкуванню (43,2%), матеріальному добробуту (44,3%), професійному зростанню (36,7%), вільному часу (35,2%). З набуттям соціального досвіду, практичних навичок зростає значення таких цінностей, як наявність суспільного авторитету (49,7%), творчий характер праці (44,2%). Підвищується інструментальна цінність виконавської дисципліни, відповідальності.
Дані щодо визначення рівня готовності вчителів фізичної культури показали, що вчителі переоцінюють свої теоретичні знання, неадекватно оцінюють методичні знання. Аналіз структури вмінь вчителя фізичної культури також вказує на завищену самооцінку гностичного (48,8%), організаційного (57,8%) та комунікативного (67,2%) компонентів вмінь (див. табл.1).
Таблиця 1
Аналіз структури вмінь вчителів фізичної культури за самооцінкою
та оцінкою експертів (в %)
В цілому, результати дослідження дають підставу говорити про наявність проблеми щодо розвитку адекватної самооцінки у майбутніх спеціалістів, про необхідність оптимізації у зв’язку з цим системи їх навчання та підготовки.
Проведене дослідження та отримані результати дозволили розробити алгоритм продуктивного вирішення задач професійної підготовки майбутніх спеціалістів спортивно-педагогічної діяльності, який передбачає в загальному вигляді систему дій, пов’язану з виконанням трьох основних груп задач (нами була використана методика побудови алгоритму, розроблена Л.Е.Орбан):
1. Аналіз фактичного стану справ, що дозволяє виявити суперечності між рівнем розвитку теорії та практики оптимізації процесу професійної підготовки спеціалістів спортивно-педагогічної діяльності та об’єктивною потребою суспільства в його інтенсифікації; між наявним рівнем розвитку спеціаліста, обумовленим недостатніми знаннями, та об’єктивною необхідністю, що викликає потребу нового знання в професійному зростанні; між об’єктивною необхідністю у ліквідації некомпетентності педагогів, що здійснюють процес підготовки майбутніх спеціалістів, і опірністю їх окремої частини, авторитарним стилем взаємовідносин, інерцією мислення.
2. Проектування потрібного рівня готовності майбутнього спеціаліста, моделювання вимог до його спортивно-педагогічної діяльності як важливої соціально-психологічної умови оптимізації досліджуваного процесу.
3. Психокорекція професійного розвитку, створення умов для дієвості та ефективності процесу професійної підготовки майбутнього спеціаліста спортивно-педагогічної діяльності.
Реалізація загального алгоритму вимагає впровадження відповідних часткових алгоритмів, тобто виконання дій по кожній із названих груп.
Запропонований алгоритм продуктивного вирішення задач професійної підготовки майбутніх спеціалістів спортивно-педагогічної діяльності не є чимось сталим, незмінним, тим більше, коли мова йде про навчально-виховний процес, який передбачає творчість, активність, урахування індивідуальних особливостей учасників взаємодії. Апробація на практиці названого алгоритму показала, що можлива варіативність, імпровізація урахування його інтегральних показників:
1. Психодіагностика знань, вмінь, навичків, здібностей і якостей студента, визначення рівня розвитку самооцінки. 2. Вивчення мотивів навчання, взаємовідносин у групі. 3. Моделювання вимог до майбутнього спеціаліста спортивно-педагогічної діяльності. 4. Проектування потрібного рівня готовності. 5. Формування пізнавальних інтересів, значущих властивостей і якостей, зацікавленості, самооцінки. 6. Оцінювання результатів праці, поведінки, потенціалу розвитку, самооцінки. 7. Допомога у самопізнанні та самоосвіті. 8. Індивідуальна робота зі студентами, консультування. 9. Психокорекція професійного розвитку. 10. Стимулювання самопідготовки, саморозвитку.
Дослідження допомогло виявити такі шляхи вдосконалення професійної підготовки майбутніх спеціалістів до здійснення спортивно-педагогічної діяльності: 1) вдосконалення психологічного забезпечення теоретико-методичної підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності, що передбачає підвищення науково-теоретичного рівня викладання дисциплін психолого-педагогічного спрямування; розгляд навчального матеріалу під кутом зору задач спортивно-педагогічної діяльності; стимулювання самопідготовки та саморозвитку; корекція діючих навчальних програм і планів, розробка нових; 2) удосконалення психологічного забезпечення практичної підготовки студентів до здійснення спортивно-педагогічної діяльності, що передбачає організацію діяльності з урахуванням індивідуальних властивостей особистості студента; формування пізнавальних інтересів, значущих властивостей і якостей, зацікавленості, адекватної самооцінки; допомогу в самопізнанні та самоосвіті; проведення консультування з метою психокорекції професійного розвитку.
Показниками ефективності психологічного забезпечення теоретико-методичної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності є: розвиток пізнавальних інтересів (пізнавальний аспект мотивації), значущих властивостей і якостей, адекватної самооцінки знань.
Експертне вивчення провідних мотивів навчання на етапі констатуючого і формуючого експерименту показало, що у студентів третього курсу (експериметальна група) переважають пізнавальні мотиви (2,6 бала), в той час, як у них на другому курсі переважали індивідуально-особистісні мотиви (1,9 бала). Цей результат говорить про зростання і актуалізацію в даному віковому періоді потреб студентів у набутті знань, у поглибленому вивченні дисциплін психолого-педагогічного циклу, про отримання задоволення від навчання, інтерес до пізнання нового і невідомого. Таких показників, в кінцевому рахунку, і передбачалося досягти.
Проведення дослідно-експериментальної роботи розширило “репертуар” якостей і властивостей, значущих для спортивно-педагогічної діяльності. Якщо на початку констатуючого експерименту студенти серед важливих якостей та здібностей організатора фізичної культури і спорту називали здатність відчувати свої особисті недоліки, ясність та логічність мислення, вміння творчо вирішувати проблеми, сміливість у прийнятті рішень, чесність, справедливість, то на етапі формуючого експерименту число значущих поповнили такі якості, як комунікабельність, емпатія, ввічливість, довіра, вимогливість, активність, самостійність, уміння переконувати, вміння цінувати час.
Оцінка розвитку теоретичних (2,5 бала за оцінкою експертів) і методичних (2,3 бала за оцінкою експертів) знань у студентів свідчить про достатній (вище середнього) показник теоретичної готовності, а значить, і про ефективність проведеної на етапі формуючого експерименту роботи. Це підтверджує доцільність та обгрунтованість розробленої в дисертації системи теоретичної підготовки студентів до майбутньої спортиво-педагогічної діяльності.
Результати дослідження вказують також на сформований адекватний рівень самооцінки: величина розходження між оцінкою експертів і самооцінкою становить 0,15.
Вивчення рівня взаємовідносин між організатором фізичної культури і спорту та вихованцями показало, що студенти експериментальної групи мають вищі показники за емоційним (7,1 бала) та за поведінковим (6,8 бала) параметром. Гностичний параметр залишився майже на тому ж рівні (4,7 бала і 4,9 бала), що є свідченням не відсутності знань у організаторів масової фізичної культури і спорту, а актуалізації в шкільному віці (особливо серед підлітків) уваги до проблем спілкування та взаємовідносин. Високі показники за емоційним і поведінковим параметрами можуть виступати в якості індикаторів авторитетності тренера, задоволеності вихованців його роботою.
Оскільки комунікативна діяльність студента є надзвичайно важливою для вихованців, її результати можуть також слугувати показником задоволеності та авторитетності студента. Співставлення отриманих даних по загальній виборці з результатами, що одержані від вихованців, де проходили практику студенти експериментальної групи, свідчить про високі показники (так, почуття задоволеності від міжособистісної взаємодії з вчителем фізичної культури вихованці оцінили в 2,3 бала, задоволення емоційно-психологічною атмосферою в групі однолітків, розвиток ініціативи під час спілкування – 2,4 бала, сформованість у підлітків уміння отримувати знання під час спілкування, оволодівати навичками компенсації знань, яких бракує, досягнення взаєморозуміння в процесі взаємодії з вчителем фізкультури -–2,3 бала, сформованість у підлітків уміння володіти собою, стримувати свої емоції, здатність на адекватну емоційну реакцію – 2,5 бала, сформованість у підлітків уміння слухати та говорити під час взаємодії – 2,3 бала, сформованість у підлітків уміння доброзичливо, зацікавлено та терпляче ставитися до співрозмовника – 2,4 бала), а водночас, і про ефективність запровадженої нами системи практичної підготовки майбутніх спеціалістів спортивно-педагогічної діяльності.
Аналіз отриманих результатів показав високий рівень практичної готовності студентів до спортивно-педагогічної діяльності (експериментальна група в ході констатуючого і формуючого експерименту отримала такі оцінки експертів: гностичні вміння оцінені відповідно в 1,6 та 2,4 бала, конструктивні вміння – 1,5 та 2,5 бала, організаційні вміння – 1,6 та 2,4 бала, комунікативні – 1,5 та 2,4 бала, рухові – 1,6 та 2,4 бала), вказав на сформований адекватний рівень самооцінки: величина розходження між оцінкою експертів і самооцінкою становить 0,18.
В цілому у ході дослідно-експериментальної роботи підтвердилось припущення про те, що ефективність професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності обумовлена особистісними характеристиками спеціаліста (рівень розвитку мотиваційної сфери, адекватність самооцінки, наявність значущих якостей і властивостей), психологічним забезпеченням системи професійної підготовки (психодіагностика, моделювання, оцінювання, психокорекція та ін.). Проведене дослідження сприяло активізації психологічного фактору в становленні та розвитку майбутнього спеціаліста, посиленню уваги з боку студентів до дисциплін психологічного циклу, значному росту пізнавальної активності студентів, удосконаленню теоретичної та практичної підготовки майбутніх спеціалістів здійснювати спортивно-педагогічну діяльність.
Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки:
1. Встановлено, що виявлення та аналіз психологічних особливостей професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності обумовлені новою психолого-педагогічною ситуацією, яка склалася у фізкультурно-спортивній сфері та яка характеризується складністю і суперечливістю процесів соціально-економічного та духовного перетворення суспільства, недостатньою компетентністю і підготовленістю багатьох фізкультурних кадрів для роботи в нових умовах, переходом спортивних організацій, клубів, команд на ринкові форми організаційно-господарської діяльності.
2. Систематизовано найбільш значущі якості організатора масової фізичної культури і спорту, актуалізація яких розглядається в дослідженні як його професійний і ціннісний внесок у життєдіяльність спортивної групи, оскільки вони здійснюють суттєвий вплив на ефективність діяльності тренера. Характер даного впливу залежить від ступеню відповідності особистісних якостей організатора фізичної культури і спорту специфіці групової спортивної діяльності, рівня підготовленості спортсменів. Не будь-який набір якостей спортивного організатора забезпечує ефективну його взаємодію з учнями, а лиш той, який є значущим для останніх, відповідає вимогам реальної діяльності та активно проявляється в ній.
3. Мотиваційна сфера спортивного організатора по відношенню до спортсменів є внутрішньою психологічною основою, емоційним фоном, на якому розгортаються всі акти взаємодії між ними. Вона впливає на стиль керівництва спортивним колективом, соціально-перцептивні вміння тренера, активність його взаємодії зі спортсменами і тим самим здійснює суттєвий вплив на авторитет спортивного організатора в групі, задоволеність спортсменів і самооцінку команди.
4. Оптимізація процесу професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності забезпечується за рахунок розробки та впровадження алгоритму продуктивного вирішення досліджуваних задач.
5. У ході дослідно-експериментальної роботи в цілому підтвердилось ймовірне припущення про те, що ефективність професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності обумовлена особистісними характеристиками спеціаліста, психологічним забезпеченням системи професійної підготовки. Проведене дослідження сприяло активізації психологічного фактору в становленні та розвитку майбутнього спеціаліста, посиленню уваги до дисциплін психологічного циклу з боку керівництва навчального закладу та студентів, значному зростанню пізнавальної активності студентів.
Дослідження не претендує на вичерпне розкриття даної теми. Перспективи її подальшого вивчення пов’язуються з поглибленим аналізом інтегральних показників алгоритму продуктивного вирішення задач професійної підготовки студентів до спортивно-педагогічної діяльності, пошуком більш гнучких форм і методів вивчення досліджуваної проблематики.
Основний зміст дисертації відображено в наступних публікаціях:
1.Федик О.П. Соціально-психологічні аспекти професійного становлення спеціаліста – викладача, організатора масової фізичної культури і спорту: Методичні рекомендації. – Івано-Франківськ, 1996. – 29 с.
2.Федик О.П. Методичні розробки лабораторних занять з психології: Методичні розробки. – Чернівці, 1996. – 48 с.
3.Федик О.П. Психологічна готовність студентів до майбутньої професії як фактор ефективної спортивно-педагогічної діяльності //Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: Вид-во “Плай” Прикарпатського університету, 1996. – Ч.1. – С.63-68.
4.Федик О.П. Соціокультурний контекст професійної підготовки організатора масової фізичної культури і спорту //Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: Вид-во “Плай” Прикарпатського університету, 1996. – Ч.2. – С.62-67.
5.Федик О.П. Основні параметри професійної діяльності спеціалістів з фізичної культури і спорту //Психологія професійної діяльності і спілкування /За ред. Л.Е.Орбан, Д.М.Гриджука. – К.: “Преса України”, 1997. – С. 85-96.
6.Федик О.П. Професійна зрілість і життєвий шлях //Психолого-педагогічні особливості професійної діяльності і спілкування: Навчально-методичний посібник. – Івано-Франківськ, 1997. – С. 4-12.
7.Федик О.П. Особистісні якості організатора фізичної культури і спорту та їх вплив на ефективність тренерської діяльності //Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: Вид-во “Плай” Прикарпатського університету, 1998. – Вип.2. – Ч. 1. – С. 122-128.
8.Федик О.П. Самооцінка особистості як фактор професійного становлення майбутнього викладача – організатора фізичної культури і спорту //Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: Вид-во “Плай” Прикарпатського університету, 1998. – Вип. 2. – Ч. 2. – С. 98-103.
Федик О. П. Психологічні особливості професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 1999.
Дисертацію присвячено проблемі психологічних особливостей професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності. Шляхом вивчення структурних компонентів професійної підготовки розширено і поглиблено її психологічний зміст. Уточнено поняття “психологічна готовність” стосовно спортивно-педагогічної діяльності. Виявлено та проаналізовано особистісні характеристики спеціаліста спортивно-педагогічної діяльності, що обумовлюють успішність його професійної підготовки. Розроблено та описано алгоритм продуктивного вирішення задач професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності, ефективність впровадження якого підтверджено практично.
Ключові слова: психологічна готовність, професійна підготовка, спортивно-педагогічна діяльність, мотивація, самооцінка, якості та здібності.
Fedyk O. P. Psycological peculiarities of professional preparation of student for future sport-pedagogical activity. Manuscript.
Dissertation for the scientific degree of the candidate of psycology, speciality 19.00.07. – pedagogical and development psycology. – G.S. Kostyuk institute of Psychology, academy of pedagogical Sciences of Ukrain.-Kyiv, 1999.
The thesis is dedicated to the problem of psycological aspect of professional preparation of students for future sport-pedagogical activity. Having studied the overall structure mode up by the components of vocational training. The understanging of the psycological readiness has been given a clearer definition. The individual features of the sport-pedagogical specialist, which are critical for the succes of professional preparation have been indentified and analysed. The algorythm for effectyvely solving the problem of vocational training of students for future sport-pedagogical activity has been developed and described. The trials have demonstrated its effectiveness.
Key words: psycological readiness, professional preparation, sport-pedagogical activity, motivation, self-assesment, qualities and capabilities.
Федык О. П. Психологические особенности профессиональной подготовки студентов к будущей спортивно-педагогической деятельности. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины, Киев, 1999.
Диссертация посвящена проблеме психологических особенностей профессиональной подготовки студентов к будущей спортивно-педагогической деятельности. Путем изучения структурных компонентов профессиональной подготовки расширено и углублено ее психологическое содержание. Уточнено понятие “психологическая готовность” относительно спортивно-педагогической деятельности. Выявлены и проанализированы личностные характеристики специалиста спортивно-педагогической деятельности, которые обуславливают успешность его профессиональной подготовки. Разработан и описан алгоритм продуктивного решения задач профессиональной подготовки студентов к их будущей спортивно-педагогической деятельности, эффективность внедрения которого подтверждена практически.
Выводы и рекомендации, сделанные в работе, могут быть использованы специалистами спортивно-педагогической деятельности в их профессиональной деятельности для формирования здорового образа жизни и физического развития воспитанников. Полученные результаты могут также быть использованы специалистами-учеными, организаторами физической культуры и спорта в исследовательской, управленческой и педагогической деятельности.
Работа состоит из введения, трех глав, выводов, списка использованной литературы, приложения.
Во введении обосновывается актуальность темы исследования, определяются объект, предмет, цель и задачи, раскрывается научная новизна, теоретическая и практическая значимость работы, указывается сфера апробации результатов и внедрение их в практику, формулируются положения, выносимые на защиту.
В первой главе – “Теоретические предпосылки изучения проблемы профессиональной подготовки студентов к будущей спортивно-педагогической деятельности” – анализируются научно-теоретические подходы к изучению проблемы профессиональной подготовки будущих специалистов спортивно-педагогической деятельности в психолого-педагогическом и социальном аспектах, факторы, которые влияют на этот процес, дается характеристика психологических детерминант професиональной подготовки студентов к будущей спортивно-педагогической деятельности, представлены содержание и структура к спортивно-педагогической деятельности.
В исследовании выделяются три аспекта подготовки будущих специалистов спортивно-педагогической деятельности: професионально-педагогический – приобретение будущими специалистами специальных знаний и навыков, необходимых для успешной спортивно-педагогической деятельности; личностный – самоутверждение, самореализация, самооценка индивида; социальный – социализация личности и внесение ее вклада в развитие обучения и воспитания.
Во второй главе – “Методическое обеспечение исследования” – раскрыта программа исследования, дана характеристика методов изучения психологических особенностей профессиональной подготовки студентов к будущей спортивно-педагогической деятельности и показатели обработки экспериментального материала.
В третьей главе – “Анализ психологических особенностей профессиональной подготовки студентов к будущей спортивно-педагогической деятельности” – определяется содержание, пути и способы повышения уровня профессиональной подготовки студентов к будущей спортивно-педагогической деятельности, изучаются личностные характеристики специалиста спортивно-педагогической деятельности, предлагается алгоритм продуктивного решения задач профессиональной подготовки студентов к будущей спортивно-педагогической деятельности, обосновывается психологическое обеспечение системы профессиональной подготовки студентов к будущей спортивно-педагогической деятельности.
В выводах подводятся основные итоги теоретико-экспериментального исследования, на основе полученных данных делаются обобщающие выводы, которые подтверждают сформулированные гипотезы.
Ключевые слова: психологическая готовность, профессиональная подготовка, спортивно-педагогическая деятельность, мотивация, самооценка, качества и способности.