Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
3
Національна академія Державної прикордонної служби України
імені Богдана Хмельницького
ЩЕГОЛЄВА Тетяна Леонідівна
УДК 355. 233 / 237
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ
ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН
ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ
Спеціальність 13.00.04
“Теорія і методика професійної освіти”
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Хмельницький –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.
Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор
РОМАНИШИНА Людмила Михайлівна,
Національна академія Державної прикордонної
служби України імені Богдана Хмельницького,
кафедра педагогіки та психології, професор
кафедри.
Офіційні опоненти:
доктор педагогічних наук, професор ГРИНЬОВА Валентина Миколаївна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. Сковороди, Науково-дослідний інститут педагогіки та психології, директор інституту;
кандидат педагогічних наук МІРОШНІЧЕНКО Валентина Іванівна, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра теорії та історії держави і права, старший викладач.
Провідна установа: Національний авіаційний університет, кафедра педагогіки і психології, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.
Захист відбудеться “ 24 ” квітня 2007 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).
Автореферат розісланий “ 24 ” квітня 2007 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат педагогічних наук,
доцент Ю. І. Сердюк
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Нові історичні умови вимагають зміни культури військовослужбовців прикордонної служби на якісно новій основі. Кваліфікований військовий повинен мати високий рівень професійної культури –це забезпечить його повноцінну фахову діяльність в умовах сучасного суспільства. У „Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті” як основне завдання для системи освіти нашої держави передбачено виховання людини демократичного світогляду та культури, яка дотримується прав і свобод особистості, з повагою ставиться до традицій народів і культур світу, мовного вибору особистості, виховання культури миру й міжособистісних відносин. Такий підхід обумовив необхідність генерувати новий тип особи прикордонника-професіонала.
Аналіз літературних джерел виявив різні підходи до розуміння феномену культури як: ціннісний (І. Громов, В. Тугаринов), особистісний (Б. Ананьєв, Л. Круглова), діяльнісний (К. Альбуханова-Славська, Е. Маркарян). Проблеми професійної культури особистості розглядаються у дослідженнях А. Барабанщикова, Є. Барбіної, В. Гриньової, І. Ісаєва, Н. Кузьміної. Питання формування та розвитку творчого потенціалу військових фахівців були в центрі уваги науковців І. Біжана, С. Здіорука, М. Нещадима. Формування високої професійної культури майбутніх фахівців розглядали з позицій антропологічного підходу І. Аносов, Б. Бім-Бад, А. Непринцев. Для розвитку професійної культури майбутніх офіцерів-прикордонників особливе значення має формування високого рівня правової культури (П. Біленчук, С. Сливка, В. Царенко), іншомовної комунікативної компетенції (І. Зімня, В. Сафонова, А. Солодка). Але ці дослідження не відображають специфічну сферу формування професійної культури курсантів-прикордонників у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу.
Актуальність та практична доцільність розробки питання формування професійної культури майбутніх офіцерів-прикордонників додатково зумовлена недостатньою увагою викладачів вищих військових навчальних закладів до зазначеної проблеми. Це сформувало низку суперечностей між: задовільним та необхідним високим рівнем професійної культури курсантів; суттєвими змінами у змісті й підходах до навчання у ВВНЗ (особистісно-орієнтованого, комунікативного та діяльнісного); необхідністю застосування інноваційних технологій (модульно-рейтингової, проектної та кредитно-модульної) у підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників та наявною традиційною технологією навчання.
Актуальність проблеми, наявні суперечності та можливість їх усунути обумовили вибір теми дисертаційного дослідження ,,Формування професійної культури майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького і є складовою науково-дослідної роботи „Міжособистісні відносини курсантів-прикордонників” (Шифр №206 – 1403 І). Тема дисертації затверджена Вченою радою Національної академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького (протокол № 11 від 1.04.2003 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол № 8 від 31.10.2006 р.).
Об’єкт дослідження: професійна культура курсантів вищих військових навчальних закладів.
Предмет дослідження: психолого-педагогічні умови формування професійної культури майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці моделі формування професійної культури майбутніх офіцерів прикордонників та психолого-педагогічних умов її дієвості.
Згідно з предметом та метою, дисертаційне дослідження спрямоване на розв’язання таких завдань:
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання (положення про єдність конкретного та абстрактного, емпіричного й теоретичного); основні закони та принципи діалектики (причина і наслідок, загальне і часткове, просте і складне) та правової онтології; системний підхід до опису явищ об’єктивної дійсності, основні принципи дидактики, професійної підготовки офіцерів, нові педагогічні технології (технологія особистісно-орієнтованого навчання), а також нормативні документи в галузі освіти та Державної прикордонної служби України. Теоретичну основу дослідження складають роботи: з професійної культури особистості (А. Барабанщиков, Є. Барбіна, Н. Кузьміна, О. Мороз, В. Омеляненко, Г. Хозяінов); концептуальні положення теорії та практики педагогічної культури курсантів ВВНЗ (Т. Іванова, А. Лобач, В. Ягупов); з формування та розвитку творчого потенціалу військових фахівців (С. Здіорук, В. Михайлівський, М. Нещадим, А. Ростунов).
Для реалізації поставлених завдань були використані методи дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння, синтез, систематизація, класифікація, узагальнення, моделювання) з метою визначення стану розробленості проблеми у теорії і практиці; емпіричні (педагогічне спостереження, анкетування, інтерв’ювання, бесіди, опитування, тестування, дискусії, самооцінка) для виявлення динаміки змін у рівнях сформованості професійної культури курсантів при вивченні дисциплін гуманітарного циклу ; для визначення достовірності одержаних результатів, а також для якісної та кількісної обробки отриманих даних були застосовані статистичні методи. Провідним методом був педагогічний експеримент, що охоплював констатувальний та формувальний етапи.
Експериментальна база та етапи дослідження. В експерименті брали участь курсанти Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Дослідно-експериментальною роботою на різних етапах було охоплено 360 майбутніх офіцерів-прикордонників та 20 викладачів. Дослідження здійснювалося у три етапи.
На першому етапі (2002 р.) вивчено стан розробленості досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній літературі, проаналізовано шляхи розв’язання проблеми, обґрунтовано об’єкт, предмет, конкретизовано завдання дослідження, розроблено методику експериментальної роботи.
На другому етапі (2003 – 2004 рр.) здійснено констатувальний експеримент та узагальнено зібраний фактичний матеріал з питань дослідження, визначено й обґрунтовано основні психолого-педагогічні умови та розроблено модель підвищення професійної культури офіцерів-прикордонників.
На третьому етапі (2005 – 2006 рр.) проведено формувальний експеримент, систематизовано та узагальнено результати досліджень, здійснено математичну обробку даних, впроваджено теоретичні та практичні результати дослідження у навчальний процес вищих військових навчальних закладів, оформлено результати наукового пошуку, визначено перспективи подальших досліджень.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що:
Практичне значення дослідження полягає в: обґрунтуванні шляхів формування професійної культури майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу, розробці моделі такої підготовки та психолого-педагогічних умов її реалізації; підготовці методичних рекомендацій для викладачів з досліджуваної проблеми; визначенні можливості застосовувати послідовність дій викладачів у організації процесу підвищення професійної культури майбутніх офіцерів-прикордонників.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт № 132 від 05.09.2006 р.); Харківського національного університету внутрішніх справ (акт № 348 від 14.11.2006 р.); Одеського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (акт № 2645 від 19.09.2006 р.); Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ (акт № 158 від 17.10.2006 р.).
Особистий внесок автора: у статті, опублікованій у співавторстві з А.А. Кучеренком, дисертанткою проведено наукове обґрунтування складових професійної культури майбутніх офіцерів-прикордонників. У навчальному посібнику з англійської мови, написаному у співавторстві з В.М. Беляєвою, дисертантці належать тексти для аудіювання та контрольні тести. Інші результати є самостійними результатами практичної діяльності дисертантки.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження отримали схвальні відгуки на: міжнародній конференції „Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (м. Хмельницький, 2005 р.); всеукраїнських науково-теоретичних конференціях: „Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України” (м. Хмельницький, 2006 р.); „Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України” (м. Ялта, 2006 р.); всеукраїнських педчитаннях „Буде школа, буде село –буде держава” до дня народження О.А. Захаренка (м. Черкаси, 2006 р.).
Публікації. Основні положення і результати дослідження викладені у десятьох публікаціях, вісім з яких одноосібні (п’ять статей у фахових виданнях ВАК України) та одному навчальному посібнику.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, 12 додатків. Повний обсяг дисертації складає 246 сторінок, основний зміст дисертації викладений на 163 сторінках і містить 5 рисунків, 16 таблиць. Список використаних літературних джерел налічує 230 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; сформульовано гіпотезу і методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи; подано відомості про експериментальну базу, апробацію та впровадження результатів дослідження.
У першому розділі дисертації –,,Формування професійної культури майбутнього офіцера-прикордонника як педагогічна проблема” розглянуто питання основних дефініцій дослідження (сутність поняття культури та його аналіз, професійної культури прикордонників (зміст та складові), професійної культури викладача, культурно-антропологічний підхід до освіти, інноваційні технології навчання, проаналізовано стан сформованості професійної культури курсантів при вивченні дисциплін гуманітарного циклу.
Процес підготовки нової генерації офіцерів потребує достатнього рівня їх професійної культури. Під професійною культурою розуміємо рівень оволодіння певною галуззю професійних знань, або відповідної діяльності. Військові теоретики та педагоги (Д. Іщенко, С. Максименко, В. Мірошніченко, Б. Олексієнко, В. Царенко, В. Хома,) визначили, що професійна культура прикордонника пов’язана з призначенням і сутністю діяльності органів охорони кордону, специфікою формування морально-службових відносин, вивченням принципів побудови прикордонної структури. Встановлено (Є. Федик, В. Шевчук), що до складу професійної культури входять три основні складові: професійно-моральна, професійно-психолого-педагогічна та професійно-технологічна. Професійно-моральна культура - це володіння нормами моралі та втілення цих норм і принципів у практичну діяльність. Професійно-психолого-педагогічна культура –це уміння володіти собою, знання закономірностей педагогічних та психологічних процесів. До професійно-технологічної культури належать ступінь засвоєння фахівцем необхідних навичок виконання службових обов’язків, уміння творчо застосовувати їх у нестандартних ситуаціях. Тобто, професійна культура прикордонника –це результат професіоналізму, що обумовлений науковою організацією праці, інтелектом особи прикордонника, його морально-психологічним станом, педагогічним і службовим етикетом. До основних функцій професійної культури прикордонників В. Мірошніченко, В. Царенко, В. Хома зараховують: формування почуття моральної та юридичної відповідальності; сприяння дотриманню сформованого позитивного стереотипу поведінки; вироблення моральної обґрунтованості службових взаємовідносин; виховання готовності до бездоганного виконання свого службового обов’язку; вироблення культури професійних дій, узгодження державних (суспільних) і особистих інтересів прикордонника; попередження професійної деформації. Професійна культура прикордонника призначена визначати межі поширення моральних норм на службову діяльність, відтворювати загальнолюдські цінності; відображати норми службової поведінки офіцера; давати їй критично-ціннісний аналіз, сприяти вибору тих чи інших правил взаємостосунків і принципів професійної моралі.
Важлива роль у формуванні професійної культури належить освітньому середовищу. Аналіз праць антропологічного характеру (І. Аносов, І. Вільш), показав, що освітнє середовище повинно складатися з таких компонентів: пізнавальний (стимулювання мислення, пам’яті, уваги); творчий (стимулювання допитливості, самостійності, пошукової і дослідницької діяльності); моральний (створення комфортної атмосфери, свобода і доброта, взаєморозуміння). Ми адаптували виділені І. Аносовим принципи до ВВНЗ, виокремивши принципи: оптимальності, гуманізації, економії сил, засобів і часу, індивідуальності та конкретності доручень, єдності теорії та практики, постійного і доброзичливого контролю за процесом засвоєння понять і набуття вмінь. Впровадження цих принципів потребує інноваційних технологій: особистісно-орієнтованої, проектної, кредитно-модульної. Питання особистісно-орієнтованого навчання знайшло відображення у працях І. Беха, Е. Бондаревської, О. Савченко, І. Якиманської. Ми розуміємо мету навчання на основі особистісно-орієнованої технології як гармонійне формування і всебічний розвиток особистості, повне розкриття творчих сил курсантів. До особливостей особистісно-орієнтованого навчання у ВВНЗ належать: забезпечення культурного розвитку і саморозвитку особистості курсантів; перспектива реалізації себе повною мірою в навчальній діяльності за допомогою особистих здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій, суб’єктного досвіду. З цією метою використовували: різноманітні форми і методи навчальної діяльності, які були орієнтовані на особистість конкретного курсанта; створення атмосфери зацікавленості кожного курсанта в роботі всієї академічної групи; стимулювання майбутніх офіцерів до вільного висловлювання своєї думки; підтримання бажань знаходити свій спосіб роботи; проведення аналізу роботи курсантів на заняттях; створення педагогічних ситуацій для прояву ініціативи та самостійності у роботі, самовираження та самовдосконалення своєї професійної культури.
З метою підвищення професійної культури курсантів викладачі, які викладають дисципліни гуманітарного циклу, будували навчальну роботу з використанням таких складників: представлення елементів змісту освіти у вигляді особистісно-орієнтованих задач професійного спрямування; засвоєння змісту в умовах діалогу з забезпеченням суб’єктно-смислового спілкування, рефлексії, самовираження особистості; імітація соціально-рольових і просторово-часових умов. Значне підвищення рівня професійної культури одержали при використанні проектної технології. Проектування, як особливий варіант організації методичної діяльності, передбачає наявність у людини готових концептуально-технологічних схем, які дають абстрактне нормативне описання ходу і результатів відповідної освітньої діяльності. Доведено, що метод проектів є ефективним під час вивчення курсантами ВВНЗ дисциплін гуманітарного циклу. Нами було виділено його мету та основні теоретичні положення, які були реалізовані для підвищення професійної культури курсантів ВВНЗ під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу: курсанти самостійно, з інтересом набувають теоретичних знань якісного оволодіння мовою, основами знань з педагогіки, психології та історико-правничих дисциплін; формуються дослідницькі вміння; розвивається системне мислення, формуються комунікативні вміння.
За модульної організації процесу навчання, інтереси курсанта не обмежуються, результати роботи ґрунтуються на самооцінці навчальної діяльності. Розробка змісту та організації навчального процесу будувалась на результатах досліджень А. Алексюка, В. Бондаря, Л. Романишиної, І. Романюка, П. Стефаненка. Н. Шиян. Ми спрямували свої напрацювання у площину кредитно-модульної технології навчання, що було доцільним, адже у системі професійної підготовки фахівців із вищою освітою здійснюється модернізація в контексті Європейських вимог. Ми виходили з того, що кредитно-модульна технологія –це організація навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Беручи до уваги розробки фахівців (Я. Болюбаша, В. Журавського, В. Кременя, М. Степка), авторські дослідження відзначимо, що кредитно-модульна технологія навчання сприяє зменшенню недоліків, які існують за традиційної технології навчання: недостатньої гнучкості в системі підготовки фахівців та низького рівня їх адаптації до вітчизняного та світового ринків праці; відсутності систематичної навчальної діяльності студентів; низького рівня пізнавальної активності студентів; значних витрат часу на проведення екзаменаційної сесії.
У дослідженні визначено позитивні зміни від впровадження інновацій у навчальний процес: інтенсифікація навчально-виховного процесу, вдосконалення методів і засобів; покращення програм з навчальних дисциплін за рахунок раціонального поділу матеріалу на модулі; підвищення рівня професійної культури курсантів; забезпечення об’єктивної перевірки якості засвоєння теоретичного та практичного матеріалу кожного модуля; стимулювання пошукової самостійної роботи курсантів протягом усього періоду навчання ВВНЗ; розвиток творчих здібностей курсантів. За баченням С. Кубіцького, діяльність офіцера відрізняється від будь-якої іншої діяльності: своєрідність цілей та результатів (керування підлеглими в бою, підвищення бойової готовності підрозділу, навчання і виховання підлеглих);особливий характер об’єкта діяльності (люди та військова техніка); регламентованість (визначається завданнями, військовими і бойовими статутами, настановами, інструкціями, наказами, розпорядженнями); особливі засоби діяльності (зброя, мовні засоби, радіоелектронні пристрої комунікації); інтенсивність функціонування техніки та висока інтелектуальна напруга у ході здійснення функцій діяльності. Це враховувалось при визначенні професійно важливих якостей майбутніх офіцерів: морально-етичні; професійні; ділові та індивідуально-психологічні. Досягти високого рівня розвитку особистісних професійних якостей без високої професійної культури неможливо.
Аналіз основних функцій професійної культури дав змогу виявити такі вимоги до курсантів: відповідати „соціальному портрету” офіцера; володіти високим культурним рівнем; бути готовим до виконання типових та нетипових завдань діяльності майбутнього офіцера-прикордонника. Відповідно до моделі майбутнього офіцера-прикордонника, культурний рівень передбачає: знання іноземної мови; володіння загальнокультурними і гуманітарними знаннями (світової та вітчизняної історії, літератури, мистецтва); загальна ерудиція; спрямованість до самовдосконалення; уміння критично оцінювати і прогнозувати політичні, економічні, культурні події; розуміння суті економічних взаємин у суспільстві; знання основ зовнішньої та внутрішньої політики держави, знання її історії і специфіки розвитку; знання та виконання норм законодавства; знання основних положень воєнної доктрини України; знання військової історії, історії Прикордонних військ; знання державної мови; висока культура і такт під час виконання службових обов’язків на кордоні та у взаємовідносинах з місцевим населенням. Беручи до уваги, що в моделі офіцера-прикордонника на перше місце поставлено володіння курсантами іноземними мовами та знання предметів правничого циклу, було обрано для дослідження дисципліни гуманітарного циклу. Були визначені компоненти такої діяльності: мотиваційний, морально-орієнтаційний, пізнавально-операційний, емоційно-вольовий, психофізичний, аналітичний (Т. Сєрова). Мотиваційний компонент включає професійні установки, інтереси, прагнення займатись обраною справою, професійну спрямованість навчання. Морально-орієнтаційний компонент –це сукупність морально-професійної етики, професійних поглядів, переконань, принципів, готовність діяти за цими принципами. Пізнавально-операційний компонент –це увага, уявлення, сприйняття, дії, операції, прийоми, необхідні для майбутнього професіонала. Емоційно-вольовий компонент базується на почуттях, емоційному тонусі, цілеспрямованості, наполегливості та рішучості. Психофізичний компонент у своїй основі передбачає здібності, упевненість у своїх силах, прагнення доводити справу до логічного закінчення, здатність довільно керувати своєю поведінкою, активність і саморегуляцію, динамічність. Аналітичний компонент передбачає здатність аналітично мислити, характеризує самооцінку власної професійної готовності до майбутньої діяльності.
На констатувальному етапі експерименту визначали реальний стан сформованості професійної культури курсантів. Відомо, що будь-який вид діяльності знаходиться у прямій залежності від рівня знань, вмінь та навичок курсантів (за основу взяли мовленнєву діяльність). Результати, отримані за допомогою спостереження, анкетування, опитування, співбесід, ввідних письмових робіт показали, що загальний відсоток курсантів, які у сукупності за всіма видами мовленнєвої діяльності перебувають на низькому рівні, складає 64,79%, а 3,74% курсантів перебувають на високому рівні. Вивчення думки майбутніх офіцерів (354 курсанти) щодо визначальних і найголовніших якостей офіцера-професіонала показало, що до таких курсанти віднесли: вміння швидко приймати адекватні рішення; освіченість, широкий кругозір; комунікабельність; відповідальність; високий рівень загальної культури; наполегливість; впевненість; професійна компетентність; моральність.
У другому розділі –,,Практична реалізація ефективного формування професійної культури майбутніх офіцерів-прикордонників при вивченні дисциплін гуманітарного циклу” розглянуто питання про основні шляхи та психолого-педагогічні умови формування професійної культури курсантів при вивченні дисциплін гуманітарного циклу, модель формування цієї культури, методику проведення дослідження та аналіз результатів.
Як основні шляхи підвищення професійної культури курсантів-прикордонників обрали: використання особистісно-орієнтованого, проектного та контекстного навчання, кредитно-модульної технології; створення відповідного технологіям освітнього середовища; підвищення творчої майстерності викладачів; наявність узгодженої науково-методичної діяльності трьох кафедр: суспільно-економічних дисциплін, педагогіки та психології, англійської мови і перекладу. У якості методів формування професійної культури прикордонника використали: наукова організація праці; збільшення практичного досвіду; переконання; критика і самокритика; заохочення і стягнення. Метод переконання використовували для перетворення зовнішніх стимулів впливу на внутрішні, формування свідомого ставлення до дійсності. Правильне поєднання морального і матеріального заохочення активізує позитивне ставлення до обов’язків, створює умови для прояву ініціативи, творчості та утверджує віру в себе. Покарання має носити справедливий характер та допомагати покараному усвідомити свою провину. А наукова організація праці в органах охорони кордону вирішує три завдання: економічне; психофізіологічне; соціальне. Формуванню високого рівня професійної культури курсантів експериментальних груп суттєво сприяли рольові ігри, тренінги, які відображали не тільки предметний, але і соціальний та деонтологічний зміст майбутньої професійної діяльності. Ця спільна діяльність орієнтована не лише на засвоєння знань і умінь, але і на побудову системи відносин, форм співробітництва, які дають можливість активізувати сам процес засвоєння знань, регулювати структуру діяльності викладача і курсантів, розвивати рефлексивні якості особи на основі засад планування, оцінки, контролю та корекції знань. Ділова гра і навчальні тренінги спрямовані на розвиток професійно значущої особи. Широко використовувалися в навчальному процесі мікроситуації, які пов’язані з професійною діяльністю. Основним їх спрямуванням було формування у курсантів навичок професійно-орієнтованого спілкування та розвиток ситуативних мовленнєвих висловлювань і дискусій. Мовленнєва ситуація як форма спілкування спрямована на стимулювання комунікативної діяльності за темою заняття, поширення знань з іноземної мови, відповідає створенню мотивації для її вивчення.
Одним із показників професійної культури прикордонника є професійна правосвідомість, яка є оціночним відображенням специфіки нормативно-правового регулювання у сфері здійснення його оперативно-службової діяльності, що формується на основі психічних, інтелектуальних, емоційних і вольових процесів, має здатність до збагачення внаслідок вільної взаємодії з іншими формами свідомості та здійснює регулювальний вплив на поведінку прикордонника при виконанні обов’язків із охорони державного кордону України. Правосвідомість забезпечує трансформацію правових знань у правові професійні звички, виробляє відповідні почуття, емоції (В. Царенко, В. Хома, В. Мірошніченко). З метою активізації процесу формування професійної культури офіцерів-прикордонників, застосовували взаємозв’язки кафедр гуманітарного профілю, обравши за основу поглиблене вивчення курсантами іноземної мови. Формування правосвідомості прикордонників та вдосконалення теоретичних знань та практичних вмінь в галузі педагогіки і психології, історико-правничих дисциплін додатково відбувалося під час вивчення курсантами іноземної мови, шляхом використання англійських текстів з різних гуманітарних дисциплін, що вимагало взаємопов’язаної структури досліджуваних дисциплін. Іноземна мова, у нашому випадку, виконує інтегративну функцію навчання і через взаємозв’язок змісту сполучається з іншими дисциплінами гуманітарного циклу. Такий підхід потребував постійної роботи викладачів із матеріалом загальнокультурного, педагогічного, філософського та юридичного змісту. Була проведена координація планів і змісту лекцій та семінарів з викладачами гуманітарних дисциплін. Освітній потенціал іноземної мови сприяв розвитку та формуванню морально-етичних якостей особистості.
Основною вимогою формування професійної культури є наявність психолого-педагогічних умов, які розуміємо як поєднання елементів змісту, методів, прийомів, організаційних форм навчання, що позитивно впливають на ефективність і результативність навчально-виховного процесу. Було обрано такі психолого-педагогічні умови: розвиток пізнавального інтересу, активності, самостійності в навчальній діяльності; стимулювання механізмів самовдосконалення у процесі навчання; використання культурно-освітнього потенціалу іноземної мови.
Перша психолого-педагогічна умова обумовлена тим, що результати підвищення професійної культури курсантів виражаються у: цілеспрямованості пізнавальних дій та їх доцільності; характері знань, умінь, способів діяльності, у мобільності їх використання; бажанні розширити та поглибити пізнавальну діяльність. Від активності самостійної пізнавальної діяльності майбутніх офіцерів залежить кінцевий результат. Реалізація цієї умови здійснювалась шляхом: введення рейтингу, складання планів індивідуальних досягнень курсанта, розробки індивідуальних проектів з питань міжнародних відносин, використання ігрового методу. Виділення такої психолого-педагогічної умови як стимулювання механізмів самовдосконалення у процесі навчання зумовлено тим, що професійне самовдосконалення фахівця –це свідомий, цілеспрямований процес підвищення рівня професійної компетентності і розвитку професійно значущих якостей у відповідності до зовнішніх соціальних вимог, умов професійної діяльності та особистої програми розвитку. Одним із найбільш доцільних та оптимальних способів визначення, а пізніше й корекції ступеня адекватності самооцінки, виступають психологічні тести, які були використані. Практичним аспектом на етапі безпосередньої практичної діяльності, є знайомство курсантів із акмеологічним аналізом та акмеограмою, які допомагають у процесі самовдосконалення особистості. Акмеограма –система акмеологічних вимог, умов і факторів, які сприяють розвитку професіоналізму конкретних суб’єктів праці, це індивідуальний зріз резервів у суб’єкта, перспектив, оцінки його потенційних можливостей. Розробка акмеограми здійснювалася за єдиною типовою методичною схемою.
Третьою психолого-педагогічною умовою є використання культурно-освітнього потенціалу іноземної мови. Вона передбачала наступні складові: розширення потрібнісно-мотиваційної сфери вивчення іноземної мови; збільшення обсягу професійних знань і умінь; надбання досвіду кроскультурної комунікації і кроссоціокультурних відносин. Для реалізації цієї психолого-педагогічної умови збільшували обсяг професійних знань і умінь за рахунок залучення різних джерел іншомовної інформації за допомогою використання відео- і аудіо матеріалів, Інтернету, організації позааудиторних зустрічей з носіями англійської мови. Ми дійшли висновку, що розширення сфери застосування засвоєних професійно-орієнтованих знань доцільно проводити в рамках мовних практикумів, практик, позанавчальних освітніх традиційних і нетрадиційних заходів.
Процес засвоєння знань, спрямований на професійну діяльність, забезпечує послідовне, безперервне і систематичне наближення курсанта до умов служби на кордоні, трансформацію навчально-пізнавальної діяльності в професійну. Готовність до такої діяльності ми визначали, використовуючи рівні готовності: репродуктивний, реконструктивний, активно-пошуковий та креативний, а вони пов’язані із професійною культурою курсантів. Репродуктивний та реконструктивний рівні відповідають низькому рівневі професійної культури; активно-пошуковий –середньому, а креативний –високому. Репродуктивний рівень готовності до професійної діяльності характеризується нестійкою мотивацією до майбутньої професії; наявністю обмеженого кола професійних знань, умінь і навичок; потребою сторонньої допомоги. Реконструктивний рівень характеризується потребою в активізації мисленнєвої діяльності; відсутністю внутрішнього джерела стимуляції та оволодіння знаннями, навичками і вміннями. Активно-пошуковий рівень передбачає здатність курсантів виявляти найбільш доцільні шляхи розв’язання пропонованих завдань, але вони потребують постійної ініціативи з боку інших. Креативний рівень характеризується глибокими і стійкими мотивами професійної діяльності; різнобічними і міцними знаннями, навичками і вміннями зі спеціальності; у них сформована адекватна самооцінка продуктів власної діяльності. Такий вибір базувався на рівнях засвоєння знань за В. Безпальком. На основі досліджень була створена модель формування професійної культури майбутніх офіцерів –прикордонників у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Під моделлю ми розуміємо схематичне зображення систематизованого комплексу основних закономірностей діяльності викладача та курсанта, що включає: мету, організацію навчального процесу у ВВНЗ (використання принципів, форм, методів і засобів особистісно орієнтованого навчання), психолого-педагогічні умови (розвиток пізнавального інтересу, активності, самостійності в навчальній діяльності; стимулювання механізмів самовдосконалення у процесі навчання; використання культурно-освітнього потенціалу іноземної мови), компоненти (мотиваційного, когнітивного та рефлексивного блоків), результату (рис.1).
Значний акцент у запропонованій моделі зроблено на організацію навчального процесу курсантів. До основних принципів навчання належать: активності; індивідуального підходу; неперервного удосконалення. Використання принципу активності обумовлюється обов’язковістю досягнення успіху в навчальній діяльності на основі змістової мотивації. Принцип індивідуального підходу передбачає врахування особистісних якостей курсантів. Доцільність використання принципу неперервного удосконалення змісту навчання: протягом невеликого проміжку часу не завжди можливо підібрати найбільш раціональні прийоми діяльності; з часом відбуваються певні зміни в умовах та засобах, які використовувалися під час навчання, що призводить до деякого зміщення оптимального способу діяльності; увага курсантів не зосереджується лише на певному матеріалі, а створюються умови для самостійного пошуку та самовдосконалення.
Реалізація змісту навчання студентів здійснювалася на основі удосконалення навчального матеріалу з іноземної мови, педагогіки, психології (професійне спрямування). Відповідно до критеріїв (професійно-діловий, спонукально-цільовий, результативний) ми виділяємо такі рівні сформованості професійної культури курсантів ВВНЗ: низький –притаманна пасивність діяльності з підвищення професійної культури, що обмежена наявним способом дії; середній –властива активність, прагнення до аналізу і розвитку способу дій із вдосконалення професійної культури; високий –характерна внутрішньо стимульована розумова активність, самостійна постановка проблем і їх вирішення. Результати дослідження впливу психолого-педагогічних умов на формування професійної культури курсантів відображені в табл. 1.
Рис 1. Модель формування професійної культури майбутніх
офіцерів-прикордонників
За результатами досліджень за період експерименту збільшився відсоток курсантів ЕГ, які перебувають на високому рівні сформованості професійної культури від 8,33%до 15%, на середньому рівні він збільшився на 13,33% і зменшився на низькому рівні на 20%. У курсантів КГ зміни менш суттєві. Одночасно визначали рівні сформованості мотивації та самостійної навчально-пізнавальної діяльності.
Таблиця 1
Рівні сформованості професійної культури курсантів ВВНЗ
|
Рівні професійної культури курсантів |
Початок експерименту |
Кінець експерименту |
|
|
КГ |
ЕГ |
КГ |
ЕГ |
|
Абс. од. |
у % |
Абс. од |
у % |
Абс. од. |
у % |
Абс. од. |
у % |
|
|
Високий |
6 |
,0 |
,33 |
,67 |
,0 |
|||
|
Середній |
27 |
,0 |
,0 |
,0 |
,33 |
|||
|
Низький |
27 |
,0 |
,67 |
,33 |
,67 |
|||
|
Всього |
60 |
Вони узгоджуються з рівнями сформованості професійної культури курсантів. Для цих показників одержали ту ж закономірність. Достовірність самооцінки курсантів була підтверджена результатами експертного аналізу групою викладачів-експертів.
Проведене дослідження підтвердило правильність висунутої гіпотези дослідження –розроблена модель та психолого-педагогічні умови забезпечують більш високі результати формування професійної культури майбутніх офіцерів-прикордонників.
ВИСНОВКИ
Статистична обробка результатів підтвердила правильність гіпотези, вірогідність і не випадковість отриманих у ході дослідження показників.
Наше дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Ґрунтовного вивчення потребують питання про роль дисциплін правничого циклу в процесі підвищення професійної культури курсантів. Серед подальших наукових розробок –обґрунтування акмеологічних підходів до процесу формування високого рівня професійної культури курсантів ВВНЗ.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮДИСЕРТАЦІЇ
1. Бєляєва В.М., Щеголєва Т.Л. Англійська мова: Навчальний посібник. –Хмельницький: Видавництво Національної академії ДПСУ, 2003. –с.
2. Щеголєва Т.Л. Комунікативний підхід до формування професійно-важливих якостей курсантів ВВНЗ // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Зб. наук. праць –Київ-Вінниця –. –Вип.. 8. –С. 527–.
3 Щеголєва Т.Л. Педагогічне спілкування, як форма мовленнєвої діяльності у курсантів ВВНЗ // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. –. –№ 4. –С. 81–.
4. Щеголєва Т.Л. Культурно-антропологічний підхід до освіти –основа реалізації культурно-освітнього потенціалу іноземних мов // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. –Київ-Запоріжжя –. –Вип. 36. –С. 358–.
. Щеголєва Тетяна. Професійна культура майбутніх офіцерів-прикордонників як педагогічна проблема // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. –. –№ 9. –С. 46–.
6. Кучеренко А.А., Щеголєва Т.Л. Дотримання міжнаціонального ділового етикету як складова політичної культури офіцера-прикордонника // Збірник наукових праць № 37. Частина ІІ. –Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2006. –№ 37. ч. ІІ. –С. 85–.
7. Щеголєва Т.Л. Організаційно-педагогічні умови підвищення професійної значущості вивчення іноземних мов курсантами ВВНЗ // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції. –Хмельницький –. –С. 145–.
. Щеголєва Т.Л. Роль умінь і навичок мовленевої діяльності у формуванні освітнього потенціалу курсантів // Матеріали всеукраїнської науково-теоретичної конференції „Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України”. –Хмельницький: Вид-во Національної академії ПСУ –. –С. 73–.
. Щеголєва Т.Л. Модель педагогічної системи підвищення культурно-освітнього рівня курсантів ВВНЗ // Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України / Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. –Ялта –. –С.150-156.
10. Щеголєва Т.Л. Формування мовленнєвих умінь і навичок курсантів при вивченні іноземної мови// Буде школа –буде село –буде держава. Матеріали Всеукраїнських педагогічних читань, присвячених Дню народження О.А. Захаренка: м. Черкаси, 2 лютого 2006 р./ Ред. Кол.: Л.І. Прокопенко (гол. Ред.) та ін. –Умань, Вид. Оміда, Київ, 2006. –С. 77–.
АНОТАЦІЇ
Щеголєва Т.Л. Формування професійної культури майбутніх прикордонників у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 –„Теорія і методика професійної освіти”. –Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2007.
Дисертаційне дослідження присвячене формуванню професійної культури майбутніх офіцерів-прикордонників на прикладі гуманітарних дисциплін, які представлені іноземною мовою (англійською), педагогікою, психологією та історико-правничими дисциплінами. У роботі теоретично обґрунтована та експериментально перевірена модель формування професійної культури, у яку включено: мету, принципи, зміст, форми і методи навчання, засоби навчання, психолого-педагогічні умови, компоненти (мотиваційний, когнітивний, рефлексивний), рівні сформованості професійної культури (високий, середній, низький), результат. Модель є дієвою за наявності психолого-педагогічних умов (розвиток пізнавального інтересу, активності, самостійності в навчальній діяльності; стимулювання механізмів самовдосконалення у процесі навчання; використання культурно-освітнього потенціалу іноземної мови). Результати досліджень показали позитивну динаміку сформованості професійної культури, мотивації та самостійної навчально-пізнавальної діяльності.
Ключові слова: майбутні офіцери-прикордонники, професійна культура, модель, психолого-педагогічні умови, самостійна навчально-пізнавальна діяльність, мотивація, гуманітарні дисципліни.
Щеголева Т.Л. Формирование профессиональной культуры будущих офицеров-пограничников в процессе изучения дисциплин гуманитарного цикла. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности: 13.00.04 - „Теория и методика профессионального образования”. –Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого, Хмельницкий, 2007.
В диссертации рассмотрены вопросы формирования профессиональной культуры будущих офицеров-пограничников в процессе изучения гуманитарных дисциплин: английского языка, педагогики, психологии, права. Были определены профессионально значимые качества, присущие курсантам высших военных учебных заведений: морально-этические, профессиональные, деловые, индивидуально-психологические. Теоретически обоснованы методы повышения профессиональной культуры офицеров-пограничников: научная организация труда, обогащение практического опыта; убеждение, критика и самокритика; поощрение и наказание. Результаты эксперимента показали, что практически реализовать задания по формированию высокой профессиональной культуре курсантов-пограничников можно через согласованную научно-методическую деятельность трех кафедр: кафедры общественно-экономических дисциплин; кафедры педагогики и психологии, кафедры английского языка и перевода. Иностранный язык выполняет существенную интегративную функцию и через взаимосвязь содержания объединяется с другими предметами гуманитарного цикла.
Процесс формирования профессиональной культуры курсантов обусловлен наличием психолого-педагогических условий. Под психолого-педагогическими условиями понимают такое соединение элементов содержания, методов, приемов, организационных форм обучения, которые положительно влияют на эффективность и результативность учебно-воспитального процесса. К таким условиям отнесли: развитие познавательного интереса, активности, самостоятельности в учебной деятельности; стимулирование механизмов самоусовершенствования в процессе обучения; использование культурно-образовательного потенциала иностранного языка.
В исследовании определены компоненты формирования профессиональной культуры: мотивационный, когнитивный и рефлексивный. Выделено такие иерархические уровни сформированности профессиональной культуры курсантов: низкий (курсантам свойственна пассивность деятельности); средний (курсантам свойственна активность, стремление к анализу и развитию способа действий по усовершенствованию профессиональной культуры); высокий (для курсантов характерна внутренне стимулированная активность, самостоятельная постановка проблем и их решение). В ходе исследований разработана и аргументирована модель формирования высокого уровня профессиональной культуры курсантов будущих офицеров-пограничников, которая включает: цель, принципы, содержание, формы и методы обучения, средства обучения, психолого-педагогические условия, компоненты, критерии (профессионально-деловой, мотивационно-целевой и результативный); уровни сформированности профессиональной культуры (высокий, средний и низкий), результат. Модель функционирует при наличии психолого- педагогических условий.
Исследованы основные пути повышения профессиональной культуры курсантов-пограничников: применение личностно-ориентированного, проектного и контекстного обучения, кредитно-модульной технологии; создание соответствующего технологиям образовательной среды; повышение творческого мастерства преподавателей; наличие общности научно-методической деятельности кафедр: общественно-экономических дисциплин, педагогики и психологии, английского языка и перевода.
Анализ результатов формирующего эксперимента показал, что значительно повысился уровень мотивации курсантов экспериментальных групп. Наблюдались существенные сдвиги относительно стимулирования механизмов самоусовершенствования в процессе обучения, что позитивно повлияло на процесс самопознания и самооценивания. Динамика по всем компонентам профессиональной культуры свидетельствует про улучшение результатов учебной деятельности при изучении иностранных языков, педагогики, психологии, историко-правовых дисциплин.
Ключевые слова: будущие офицеры-пограничники, профессиональная культура, модель, психолого-педагогические условия, самостоятельная учебно-познавательная деятельность, мотивация, гуманитарные дисциплины.
Shchegoleva T.L. Formation of the professional culture of the future border-guard officers while studying humanitarian disciplines. –Manuscript.
Dissertation for obtaining the scientific degree of the candidate of pedagogical sciences on speciality 13.00.04 –“Theory and methods of vocational education”. – The National Academy of State Borderguard Service of Ukraine named after Boghdan Khmelnytskyi, 2007.
The dissertation research is dedicated to formation of the professional culture of future border-guard officers on the example of humanitarian disciplines which are represented by a foreign language (English), pedagogy, psychology, history and law disciplines. The model of formation of the professional culture has been theoretically substantiated and experimentally verified and it includes: purpose, principles, content, forms and methods of teaching, teaching facilities, psycho-pedagogical conditions, components (motivative, cognitive, reflective) levels of formation of the professional culture (high, middle, low), result. A model is active on the base of psycho-pedagogical conditions (development of cognitive interest, activity, independence in educational activity; stimulation of mechanisms of self-perfection in the process of teaching; usage of cultural educational potential of foreign language). The results of researches showed the positive dynamics of formation of the professional culture, motivation and independent educational cognitive activity.
Key words: future border-guard officers, professional culture, model, psycho-pedagogical conditions, independent educational cognitive activity, motivation, humanitarian disciplines.