Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
УКРАЇНСЬКА ІСТОРИЧНА НАУКА У ХХ СТОЛІТТІ
Методичний посібник
Для студентів історичного факультету
Затверджено
на засіданні кафедри історії слов’ян
Протокол № 5 від 3 грудня 2009 р.
Донецьк - 2009
ББК Т1(4УКР)6
УДК 930(477)«19»(075)
Українська історична наука у ХХ столітті. Методичний посібник.(Для студентів історичного факультету) / Укл. Л.А. Ковальська. – Донецьк: ДонНУ, 2009. – 24 с.
У методичному посібнику подано роз’яснення щодо різних видів роботи студента з вивчення курсу. Наведено методичні рекомендації до окремих видів самостійного вивчення матеріалу. Вивчення процесу становлення, реорганізації та сучасного стану української історичної науки передбачає ознайомлення з діяльністю державних закладів історичної науки в Україні, аналіз історичних умов виникнення наукових історичних центрів за кордоном та їх вклад у вивчення історії. Видання містить матеріали, які допоможуть організувати самостійну роботу студентів. Вивчення предмету пропонується за принципами кредитно-модульної системи навчання.
|
Рецензент |
Удалова Т.М., доцент кафедри історії України, к.і.н. |
|
Відповідальний за випуск |
Безпалов М.Є., професор, завідувач кафедри історії слов’ян, д.і.н. |
ПЕРЕДМОВА
Методичний посібник з дисципліни самостійного вибору «Українська історична наука у ХХ столітті» допомагає студентам розкрити особливості розвитку української історичної науки. Структура методичного посібника відповідає кредитно-модульній системі навчання (ECST) в умовах реалізації Болонського процесу в Україні, сприяє ефективному повторенню і засвоєнню матеріалу з теми. Посібник підготовлений на основі джерельного матеріалу, новітніх наукових досліджень та історичних розвідок.
Курс знайомить студентів з системою знань про сутність, загальні закономірності та особливості становлення історичної науки в Україні, сприяє розвитку гуманістичного світогляду та уміння об’єктивно сприймати і оцінювати особливості становлення української історичної науки. Під час вивчення розкриваються методологічні та наукові погляди українських істориків, їх біографічні дані. Визначаються місце і роль науковців у становленні та розвитку історичної науки України. Предмет окреслює структуру історичної науки та особливості її розвитку в суперечливих історичних умовах.
При підготовці методичного посібника було залучено навчально-методичні напрацювання суміжних історичних дисциплін, використано наукові доробки української та зарубіжної історичної науки. У посібнику застосовано навчально-методичні розробки, використання яких дозволяє орієнтуватися в процесах становлення української історичної науки, які передбачають оволодіння методами самостійного аналізу джерел та літератури, використання навичок самостійної роботи з джерелами різного типу. Шляхом залучення методу самоконтролю, розвивати свої аналітичні здібності на основі вивчення доробку українських істориків, розвивати професійні та особистісні якості.
Методи організації роботи студента, наведені у посібнику, спрямовані на ознайомлення та засвоєння студентами структури української історичної науки як цілісної системи, загальних закономірностей і особливостей розвитку української історичної науки, головних фактів, подій, персоналій, що характеризують функціонування української історичної науки, особливостей і значення поглядів істориків, наукових шкіл української історичної науки.
До методичного посібника включено тематичний план лекцій, короткий зміст лекційного матеріалу, запропоновано практичні завдання та питання для самостійного кронтролю, список джерел і літератури з указаної дисципліни, плани та література до семінарських занять. Посібник містить структуру організації самостійної роботи студента з питаннями для самостійного опрацювання навчального матеріалу, перелік тем для підготовки та захисту рефератів. Наведено зразки тематичних завдань для контролю знань, тестові завдання та перелік питань до модульного і підсумкового контролю, а також критерії оцінювання навчальних досягнень студента.
СТРУКТУРА ТА КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ
Вступна лекція. Дослідження історії України в ХХ ст.
Історія становлення та розвитку української історичної науки у ХХ ст. Місце української історичної науки у світовій науці. Значення наукових праць українських істориків для цілісного сприйняття історичного процесу. Історична значущість накопиченого наукового досвіду для державотворчих процесів та збагачення методологічними надбаннями сучасної історичної науки України.
Питання для самоконтролю: 1) Охарактеризуйте процес становлення української історичної науки на межі ХІХ та ХХ ст. 2) Визначте етапи розвитку української історичної науки у історичних умовах ХХ ст. 3) Які ви знаєте фундаментальні праці з історії України?
Практичні завдання: 1) Скласти хронологічну таблицю розвитку історичної науки в Україні. 2) Зробити аналіз тенденцій розвитку історичної науки в Україні в ХХ та ХХІ столітті.
Інститут історії України Національної Академії Наук України
Висвітлення основних періодів сімдесятирічної діяльності провідної установи історичного профілю в Україні. Стисла характеристика історіографічного здобутку науковців, головні напрямки досліджень вчених, чільні напрями діяльності.
Питання для самоконтролю: 1) Проаналізуйте основні періоди діяльності Інституту історії України НАНУ. 2) Визначте головні напрями досліджень учених Інституту історії України НАНУ. 3) Які відомі науковці працювали в цьому інституті в різні часи?
Практичні завдання: 1) Скласти порівняльну таблицю наукової діяльності учених Інституту історії України НАНУ. 2) Підготувати реферат-доповідь «Інститут історії України Національної Академії Наук України –координуючий центр науки ХХІ століття».
Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАНУ
Орієнтація на оптимальне поєднання загальноукраїнської й регіональної тематики. Співпраця з іноземними науковими кафедрами українознавства.
Зосередження на дослідженні тем, пов’язаних із системним міждисциплінарним вивченням актуальних проблем у культурі, суспільно- політичної думки, політичної історії України, як складової частини загальноєвропейського та світового історичного процесу.
Питання для самоконтролю: 1) Визначте етапи становлення та розвитку Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ. 2) Охарактеризуйте стан діяльності Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ. 3) Перелічте відомих науковців інституту та їх праці.
Практичні завдання:1) Скласти схему порівняння співпраці Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ з різними науковими установами України та закордону. 2) Розробити можливий тематичний план роботи Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАНУ на майбутнє.
Нукове товариство імені Тараса Шевченка. Українське наукове товариство
Організація наукової роботи, її популяризація українською мовою. Видання і структура Нукового товариства імені Тараса Шевченка та Українського наукового товариства. Публікація оригінальних праць та оглядів, неопрацьованих джерельних матеріалів. Співпраця українських вчених з Наддніпрянщини і Галичини. Зменшення наукового впливу товариства і входження до складу УАН.
Питання для самоконтролю: 1) Проаналізуйте визначні дати у діяльності НТШ та УНТ. 2) Визначте напрями сучасної діяльності Нукового товариства ім. Шевченка. 3) Які основні напрямки історичних досліджень проводить товариство?
Практичні завдання: 1) Скласти порівняльну таблицю діяльності Нукового товариства ім. Т. Шевченка та Українського наукового товариства за хронологічним принципом. 2) Зробити хронологічний аналіз історичних праць товариств що розглядаються в темі.
Українське історичне товариство
Час заснування та засновник товариства. Видання Українського історичного товариства. Вивчення джерельних матеріалів до історії України у західних архівах і бібліотеках. Участь у наукових конференціях американських і канадських наукових товариств. Співпраця з іншими українськими закордонними науковими структурами.
Питання для самоконтролю: 1) Проаналізуйте співпрацю УІТ із закордонними та українськими науковими установами. 2) Визначте завдання, які ставили перед собою організатори Українського історичного товариства. 3) Яких дослідників-істориків товариства ви знаєте та їх вклад в науку?
Практичні завдання: 1) Скласти хронологічну таблицю діяльності Українського історичного товариства. 2) Перелічити керівників і науковців УІТ та їх внесок в історичну науку.
Дослідники історії України
Біографічні дані українських істориків та науковців. Огляд наукових підходів до дослідження історичного процесу. Еволюційний процес у науково-методологічній діяльності істориків та його трансформація до державницьких позицій. Значення наукового надбання українських істориків для сучасної української історичної науки.
Питання для самоконтролю: 1) Проаналізуйте умови наукової діяльності українських вітчизняних та закордонних істориків. 2) Визначте найбільш сприятливі етапи наукової діяльності української історичної науки. 3) Як виникають історичні школи та наукові напрямки дослідження?
Практичні завдання: 1) Скласти порівняльну таблицю наукової діяльності й досягнень українських вітчизняних та зарубіжних істориків за хронологічним принципом. 2) Зробити аналіз історичних праць сучасних істориків.
Українські закордонні наукові історичні заклади та організації. Український вільний університет.
Значення першого вищого навчального закладу та інших наукових установ української еміграції за кордоном. Активний вплив Українського вільного університету на наукове та суспільно-політичне життя в Україні. Його значення, як важливого осередку інтелектуального життя українців у Німеччині та світі.
Питання для самоконтролю: 1) Розкрийте особливості утворення та фукціонування Українського вільного університету. 2) Визначте основні напрямки діяльності українських закордонних наукових історичних закладів та організацій. 3) Які структурні підрозділи мав УВУ? Хто був засновником УВУ?
Практичні завдання: 1) Скласти хронологічну таблицю утворення, дяльності українських закордонних наукових історичних закладів та організацій і поставлених перед ними завдань. 2) Розкрити структуру та зміст діяльності УВУ за кордоном.
Наукові історичні періодичні видання України. «Український історичний журнал».Журнал «Український історик»
Процес становленя і розвитку названих історичних журналів, вплив політичної кон’юнктури, ідеологічний тиск, зміни у редакторській політиці. Розширення джерельної бази досліджень, введення до наукового обігу нових матеріалів, нагромадження наукового потенціалу. Визначення ролі видань, як орієнтира у формуванні нової вітчизняної науки.
Питання для самоконтролю: 1) Визначте роль «Українського історичного журналу» у формуванні української історичної науки. 2) Сформулюйте основні етапи розвитку «Українського історика». 3) Яка мета діяльності періодичних видань історичного спрямування?
Практичні завдання: 1) Скласти хронологічну таблицю-порівнння утворення та напрямків діяльності наукових журналів «Український історичний журнал» та «Український історик». 2) Зробити аналіз діяльності історичних журналів у різних історичних умовах.
Регіональні центри української історичної науки
Регіоналістика, як вектор української історичної науки. Напрямки досліджень регіональних історичних центрів. Координація наукових розробок та спільних програм у середовищі наукових досліджень в класичних університетах та на гуманітарних кафедрах вищих навчальних закладів України.
Питання для самоконтролю: 1) Визначте історичні передумови регіоналізації української історичної науки. 2) Охарактеризуйте об’єктно-предметну сферу української історичної регіоналістики. 3) Які завдання покликана виконувати регіоналістика і що її відрізняє від краєзнавства?
Практичнізавдання: 1) Скласти порівняльну таблицю «Регіоналістика у світовому та українському контексті». 2) Розкрити зміст і напрями історичного краєзнавства та історичної регіоналістики.
Сучасна історична наука в Україні
Процес переформатування методики досліджень сучасної української історичної науки. Введення до наукового обігу нових джерел. Постановка малодосліджених проблем та дискусійних питань. Запровадження сучасних цивілізаційних напрямків методології світової історичної науки. Антропоцентричний підхід в сучасному дослідному інструментарії. Залучення суміжних наукових дисциплін до вивчення проблем української історії. Поєднання нової та існуючої фактологічної історичної бази та її переосмислення з урахуванням новітніх досягнень світової історичної науки.
Питання для самоконтролю: 1) Проаналізуйте процес переформатування методики досліджень сучасної української історичної науки. 2) Визначте напрями для дослідження маловідомих і нерозкритих подій історії України. 3) Які найбільші наукові проекти та теми виконує сучасна історична наука?
Практичні завдання: 1) Скласти порівняльну таблицю діяльності сучасних наукових історичних центрів. 2) Розробити можливий перспективний план роботи історичних наукових центрів України на майбутнє за тематичним принципом.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
Джерела
Антонович В.Б. Про козацькі часи на Україні / В.Б. Антонович; [Післям. М.Ф. Слабошпицького]. – К.: Дніпро, 1991. – 238 с.
Антонович В. Коротка історія Козаччини / В.Антонович – К.: Україна, 1991. – 158 с.
Апанович О.М. Розповіді про запорозьких козаків / О.М.Апанович. – К.: Дніпро, 1991. – 335 с.
Аркас М.М. Історія України-Русі / М.М.Аркас. – К.: Вища школа, 1991. – 456 с.
Багалій Д.І. Історія Слобідської України / Д.І.Багалій. – Харків: Основа, 1990. – 256 с.
Велика історія України: У 2-х томах. [ Зі вступом І.П. Крип’якевич]. – К.: Глобус, 1993. – Т.1. – 352с; Т.2. – 400 с.
Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа [ Сост. Ф.П. Шевченко, В.А. Смолий]. – К.: Лыбидь, 1990. – 400 с.
Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні / М. Грушевський. – К.: Освіта, 1992. – 192 с.
Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть / М. Грушевський. – К.: Тов-во «Знання» України, 1991. – 240 с.
Грушевський М.С. Ілюстрована історія України / [ АН України, Фін-т укр. археогр., Ін-т історії України]. – К.: Наукова думка, 1992. – 544 с.
Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / [Редкол.: П.С. Сохань (голова) та ін.]. – К.: Наукова думка, 1991-1998.
Дорошенко Д. Історія України: З малюнками: Для школи й родини / Д. Дорошенко. – К.: Освіта, 1993. – 238 с.
Енциклопедія Українознавства. В 11 т. / [Гол. ред. В. Кубійович]. – Львів: Молоде життя, 1993.
Енциклопедія Українознавства: Загальна частина / [Перевидання в Україні]. – Т.1-3. – К.: «Віпол», 1994-1995. – 1230 с.
Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України / [Ред. Я. Грицак, О. Романів.]. – Львів: Вид-во НТШ у Львові, 1992. – 230 с.
Історія української культури / [За заг. ред. І.Крип’якевича.]. – К.: Либідь, 1994. – 656 с.
Крип’якевич І.П. Історія України / [Відп. редактори Ф.П. Шевченко, Б.З. Якимович.]. – Львів: Світ, 1990. – 520 с.
Михайло Грушевський – науковець і політик у контексті сучасності: Збірник наукових праць / [За заг. ред. В.І. Сергійчука.]/ – К.: Українська Видавнича Спілка, 2002. – 400 с.
Огієнко І. Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу. / Видання третє. – Вінніпег: Тов-во «Волинь», 1970. – 272 с.
Полонська-Василенко Н. Історія України: у 2 томах / Н.Полонська-Василенко. – К.: Либідь, 1993. – 640 с.
Смолій В.А. Українська державна ідея XVII-XVIII століть: проблеми реформувння, еволюції, реалізації / В.А.Смолій, В.С.Степанков – К.: Альтернативи, 1997. – 368 с.
Субтельний О. Україна: Історія / [Пер. з англ. Ю.І. Шевчука; Вст. ст. С.В. Кульчицького.]. / 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 1993. – 720 с.
Література
ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Семінар 1. Українська історична наука.
Література.
Верменич Я.В. Історична регіоналістика в Україні // Український історичний журнал. – 2001. – №6. – С.3-21.
Енциклопедія Українознавства. В 11 т. / [Гол. ред. В. Кубійович.]. – Львів: Молоде життя, 1993.
Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України / [Ред. Я. Грицак, О. Романів.]. – Львів: Вид-во НТШ у Львові, 1992. – 230 с.
Золотi імeнa України. Народженi Україною. Меморiальний альманах: У 2 т. -Т. 1. – К., 2002.
Ісаєвич Я. Перші українські академії // Київська старовина. – 1998. – №6. – С.3-11.
Крип’якевич І.П. Історія України / [Відп. редактори Ф.П. Шевченко, Б.З. Якимович.]. – Львів: Світ, 1990. – 520 с.
Михайло Грушевський – науковець і політик у контексті сучасності: Збірник наукових праць / [За заг. ред. В.І. Сергійчука.] – К.: Українська Видавнича Спілка, 2002. – 400 с.
Полонська-Василенко Н. Історія України: у 2 томах. – К.: Либідь, 1993. – 640 с.
Семінар 2-3. Вклад в українську історичну науку науковців з-за кордону.
Література.
Верба І. Життя і творчість Н.Д. Полонської-Василенко (1884-1973). – К., 2000. – С.160-186.
Верба І. Олександр Оглоблин: Життя і праця в Україні: До 100-річчя з дня народження. – К., 1999. – С.243-267.
Винар Л. Силуети епох // Український історик. – 1993. – № 1-4. – С.213-216.
Енциклопедія Українознавства. В 11 т. / [Гол. ред. В. Кубійович.] – Львів: Молоде життя, 1993.
Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України / [Ред. Я. Грицак, О. Романів.] – Львів: Вид-во НТШ у Львові, 1992. – 230 с.
Полонська-Василенко Н. Історія України: у 2 томах. – К.: Либідь, 1993. – 640 с.
Ульяновські С. i В. Дмитро Дорошенко // Українська культура: [Лекцiї за редакцiєю Д.Антоновича.]. – К., 1993.
Семінар 4-5. Видатні українські історики.
Література.
Михайло Грушевський – науковець і політик у контексті сучасності: Збірник наукових праць / [За заг. ред. В.І. Сергійчука.]/ – К.: Українська Видавнича Спілка, 2002. – 400 с.
Дубравська М.М. Д.I. Яворницький: Життя. Фольклористично-етнографiчна діяльність. – К. 1972.
Кравченко В.В. Д.И. Багалий: научная и общественно-политическая деятельность. – Харьков, 1990.
Крип’якевич І.П. Історія України / [Відп. редактори Ф.П. Шевченко, Б.З. Якимович.]. – Львів: Світ, 1990. – 520 с.
Апанович О.М. Розповіді про запорозьких козаків / [О.М.Апанович.]. – К.: Дніпро, 1991. – 335 с.
Антонович В.Б. Про козацькі часи на Україні / В.Б. Антонович; [Післям. М.Ф. Слабошпицького]. – К.: Дніпро, 1991. – 238 с.
Семінар 6-7. Сучасні дослідники історії України.
Література.
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України: наукова діяльність, структура, працівники. – Львів, 2001.
Коваль М.В., Рубльов О.С. Інститут історії України НАН України: перше двадцятиріччя (1936-1956 рр.) // Український історичний журнал. – 1996. – №6. – С.52.
Реєнт О.П. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу // Український історичний журнал. – 1999. – №3.
Смолій В.А. До читачів «Українського історичного журналу» // Український історичний журнал. – 1997. – №4. – С.9.
Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея XVII-XVIII століть: проблеми реформувння, еволюції, реалізації. – К.: Альтернативи, 1997. – 368 с.
Солдатенко В.Ф. Курас Іван Федорович // Українськi iсторики ХХ столiття. Бiобiблioграфiчний довiдник. Серiя «Українські icтopики». Вип. 2. – Ч. 1. – Київ – Львiв, 2003. – С.173-175.
Стеблій Ф. Відділ історії України // Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України: наукова діяльність, структура, працівники. – Львів, 2001. – С. 52-54.
Семінар 8. Стан і перспективи розвитку історичної науки в Україні.
Література.
Верменич Я.В. Історична регіоналістика в Україні // Український історичний журнал. – 2001. – №6. – С.3-21.
Смолій В.А. До читачів «Українського історичного журналу» // Український історичний журнал. – 1997. – №4. – С.9.
Реєнт О.П. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу // Український історичний журнал. – 1999. – №3.
Коваль М.В. Флагман вітчизняної історіографії // Український історичний журнал. – 1997. – №4. – С.12.
Ісаєвич Я. Перші українські академії // Київська старовина. – 1998. – №6. – С.3-11.
Гуржій О.І. «Український історичний журнал» та проблеми вітчизняної медієвістики в другій половині ХХ ст. / О.І.Гуржій, Л.І.Капітан – К., 2004. – 256с.
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА
СРС є одним із головних видів процесу навчання в системі вищої освіти. Широке використання можливостей самостійної роботи забезпечує глибоке засвоєння студентами знань, оволодіння методами наукового мислення, виховання у них творчого, активного ставлення до предмета, що вивчається, та сучасних реалій.
Посібник орієнтує на самостійне вивчення студентами різноманітних джерел і наукової літератури, що висвітлюють головні питання процесу становлення і розвитку української історичної науки у ХХ ст.
|
Види самостійної роботи |
Терміни виконання |
Форма контролю та звітності |
Максимальна кількість балів |
|
1. Підготовка до семінарських занять |
До семінару |
Участь у семінарських заняттях |
5 |
|
2. Підготовка до дискусії (доповнення) |
До семінару |
Участь у дискусії |
5 |
|
3.Опрацювання літератури (підготовка реферату-доповіді) |
Раз на модуль |
Реферат |
10 |
|
4. Тестові зрізи |
Два рази на модуль |
Контрольна робота |
5 |
|
5. Опрацювання монографії |
Протягом семестру |
Конспект |
10 |
|
6. Складання історико-порівняльної, хронологічної таблиці |
Протягом семестру |
Таблиця |
10 |
|
7. Ведення конспекту |
Протягом семестру |
Конспект |
5 |
|
Усього балів за СРС |
50 |
Питання для самостійного опрацювання
1. Теоретичні основи дослідження української історичної науки у ХХ ст.
2. Значення української історичної науки у ХХ ст. для світової науки.
3. Інститут історії Національної Академії Наук України.
4. Наукова діяльність Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича.
5. Вклад Наукового товариства ім. Шевченка в історичну науку України.
6. Український вільний університет – вищий навчальний заклад української еміграції.
7. Регіональні наукові центри української історичної науки.
8. Українські наукові журнали «Український історичний журнал» та «Український історик» як орієнтири у формуванні вітчизняної історіографії.
9. Історія Слобожанщини у творах Дмитра Багалія.
10. Дмитро Дорошенко – представник державницької школи.
11. Михайло Грушевський та його історична школа.
12. Історія козацтва у творчості Д.Яворницького та О.Апанович.
13. Український історик Володимир Антонович.
14. Формування історичних поглядів Бориса Крупницького.
15. Перший Митрополит Української автокефальної православної церкви, iсторик Василь Липкiвський.
16. Iсторик, iсторiософ В’ячеслав Липинський.
17. Українознавчі дослідження Володимира Кубійовича.
18. Iсторик, полiтолог, академiк НАН України Iван Курас.
19. Теорiя aвтохтонності ранньослов’янських племен на території України Михайла Брайчевського.
20. Iсторик-публiцист Володимир Гнaтюк.
21. Iсторик-археолог Борис Мозолевський.
Перелік тем для написання рефератів
1. Теоретичні основи дослідження української історичної науки у ХХ ст.
2. Становлення та розвиток української історичної науки у ХХ ст.
3. Значення української історичної науки у ХХ ст. для світової науки.
4. Інститут історії Національної Академії Наук України.
5. Наукова діяльність Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича.
6. Вклад Наукового товариства ім. Шевченка в історичну науку України.
7. Популяризація української історії Українським науковим товариством.
8. Значення Українського вільного університету як першого вищого навчального закладу української еміграції.
9. «Український історичний журнал» – орієнтир у формуванні нової вітчизняної історіографії.
10. «Український історик» – найбільше історичне видання української еміграції.
11. Історія Слобожанщини у творах Дмитра Багалія.
12. Історик Микола Аркас.
13. Український історик Володимир Антонович.
14. Дмитро Дорошенко – представник державницької школи.
15. Михайло Грушевський та його історична школа.
16. Історія козацтва у творчості Д.Яворницького та О.Апанович.
17. Українознавчі студії Володимира Кубійовича.
18. Iсторик, полiтолог, академiк НАН України Iван Курас.
19. Теорiя aвтохтонності ранньослов’янських племен на території України Михайла Брайчевського.
20. Iсторик-публiцист Володимир Гнaтюк.
21. Iсторик-археолог Борис Мозолевський.
22. Ілля Шульга як історик-краєзнавець України.
23. Стан розвитку сучасної історичної науки в Україні.
24. Перспективи розвитку української історичної науки.
Література
Апанович О. Спогади про видатну вчену і незвичайну особистість // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. та спогадів: (Пам’яті О. Компан). – К., 2000. – Число 4. – Ч.1. С.13.
Верба І. Життя і творчість Н.Д. Полонської-Василенко (1884-1973). – К., 2000. – С.160-186.
Верба І. Олександр Оглоблин: Життя і праця в Україні: До 100-річчя з дня народження. – К., 1999. – С.243-267.
Верменич Я.В. Історична регіоналістика в Україні // Український історичний журнал. – 2001. – №6. – С.3-21.
Дубравська М.М. Д.I. Яворницький: Життя. Фольклористично-етнографiчна діяльність. – К. 1972.
Енциклопедія Українознавства. В 11 т. / Гол. ред. В. Кубійович. – Львів: Молоде життя, 1993.
Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України / Ред. Я. Грицак, О. Романів. – Львів: Вид-во НТШ у Львові, 1992. – 230 с.
Золотi імeнa України. Народженi Україною. Меморiальний альманах: У 2 т. -Т. 1. – К., 2002.
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України: наукова діяльність, структура, працівники. – Львів, 2001.
Ісаєвич Я. Перші українські академії // Київська старовина. – 1998. – №6. – С.3-11.
Коваль М.В., Рубльов О.С. Інститут історії України НАН України: перше двадцятиріччя (1936-1956 рр.) // Український історичний журнал. – 1996. – №6. – С.52.
Кравченко В.В. Д.И. Багалий: научная и общественно-политическая деятельность. – Харьков, 1990.
Крип’якевич І.П. Історія України / Відп. редактори Ф.П. Шевченко, Б.З. Якимович. – Львів: Світ, 1990. – 520 с.
Курас І.Ф. Бiобiблiографiя. (Серія «Бiобiблiографiя вчениx України»). – К., 2005.
Михайло Грушевський – науковець і політик у контексті сучасності: Збірник наукових праць / За заг. ред. В.І. Сергійчука. – К.: Українська Видавнича Спілка, 2002. – 400 с.
Полонська-Василенко Н. Історія України: у 2 томах. – К.: Либідь, 1993. – 640 с.
Реєнт О.П. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу // Український історичний журнал. – 1999. – №3.
Смолій В.А. До читачів «Українського історичного журналу» // Український історичний журнал. – 1997. – №4. – С.9.
Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея XVII-XVIII століть: проблеми реформувння, еволюції, реалізації. – К.: Альтернативи, 1997. – 368 с.
Солдатенко В.Ф. Курас Іван Федорович // Українськi iсторики ХХ столiття. Бiобiблioграфiчний довiдник. Серiя «Українські icтopики». Вип. 2. – Ч. 1. – Київ – Львiв, 2003. – С.173-175.
Стеблій Ф. Відділ історії України // Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України: наукова діяльність, структура, працівники. – Львів, 2001. – С. 52-54.
Ульяновські С. i В. Дмитро Дорошенко // Українська культура: Лекцiї за редакцiєю Д.Антоновича. – К., 1993.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТА
|
Оцінка за шкалою ECTS |
Оцінка за бальною шкалою, що використовується в ДонНУ |
Оцінка за національною шкалою |
|
А |
90-100 |
5 (відмінно) |
|
Відповідь студента послідовна, вичерпна, науково обгрунтована. Студент вільно володіє навчальним матеріалом, хронологією навчального курсу, уміє аналізувати історичні події і процеси, грунтовно висвітлює історію питання, вказує на недоліки чи переваги у розв’язанні певної проблеми, може відстояти свої погляди, відповідь підкріплює документами і порівняннями. Самостійна підготовка до виступу на 90-100 %. Студент використовує дуже добру літературну мову. При відповіді можливі лише незначні неточності. |
||
|
В |
80-89 |
4 (добре) |
|
Вище середнього рівня. Відповідь студента на теоретичні питання послідовна, повна, науково обгрунтована. Студент простежує історію вивчення певної проблеми чи історичної події, обізнаний з науковими працями, уміє критично оцінити їх. Відповідь підкріплює джерелами та порівняннями. Самостійна підготовка до виступу на 80-90 %. Володіє культурою мовлення. При відповіді студент допустив окремі неточності в хронології, аргументуванні подій і процесів, які в цілому не впливають на правильні висновки та узагальнення. |
||
|
С |
70-79 |
4 (добре) |
|
Відповідь студента достатньо повна з нечастим порушенням послідовності викладення матеріалу. Студент дав в цілому правильну відповідь, успішно виконав завдання, знає хронологію і періодизацію курсу. Самостійна підготовка до виступу на 70-80 %. Володіє культурою усного мовлення. При відповіді студент допустив незначну кількість помилок. |
||
|
D |
60-69 |
3 (задовільно) |
|
Студент засвоїв основний навчальний матеріал в обсязі, необхідному для розуміння історії; правильно висвітлює окремі факти та історичні процеси. Але для відповіді були характерні такі недоліки: невміння проаналізувати історичні процеси і події в цілому, зайва деталізація; нездатність виділити характерні риси і особливості історичного розвитку; слабка аргументація; відсутність узагальнювальних висновків. Самостійна підготовка до виступу на 60-70 %. Рівень мовленнєвої культури задовільний. |
||
|
E |
50-59 |
3 (задовільно) |
|
Відповідь на питання неповна, слабкий рівень усвідомлення матеріалу. Виклад не достатньо логічний. студент не може самостійно зробити висновки й узагальнення. Рівень підготовки до виступу на 50-60 %. Допущено багато помилок, а рівень знань відповідає лише мінімальним критеріям. Мовлення студента характеризується певними огріхами. |
||
|
FX |
30-49 |
2 (незадовільно) повторне складання |
|
Студент дуже слабко знає матеріал, відтворює лише меншу половину його, припускається грубих помилок у висвітленні історичних подій і процесів, у знанні хронології, не усвідомлює історичний процес; відсутня аргументація; нездатний зробити висновки. Виклад матеріалу незв’язний, часто завченими неосмисленими фразами. Підготовка на 30-50 %. Мова студента бідна. |
||
|
F |
0-29 |
2 (незадовільно) повторне вивчення |
|
Студент зовсім не засвоїв навчальний матеріал. Відповідає неусвідомлено, уривчастими фразами, не знає хронології та історичних процесів. Рівень підготовки студента на 0-29%. Мова студента бідна. |
ЗРАЗКИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТА
Тестові завдання для модульного контролю
1. Покажіть, які роботи відносяться до:
А) Статті і брошури
1.Джерела Б) Періодика та преса
В) Монографії
Г) Дисертації та автореферати
Д) Мемуари
Е) Листування
2.Література Є) Збірники документів і матеріалів
Ж) Архівні матеріали
2. Визначте рік створення Інституту історії НАН України:
1) 1918 рік 2) 1928 рік 3) 1934 рік 4) 1936 рік
3. Назвіть автора та його роботу:
1) М.Аркас А) Ілюстрована історія України
2) М.Грушевський Б) Історія Слобідської України
3) Н.Полонська-Василенко В) Історія Запорізьких козаків
4) Д.Яворницький Г) Велика історія України
5) І.Крип’якевич Д) Історія України
6) Д.Багалій Е) Історія України-Русі
4. Вкажіть, які наукові установи видавали вказані періодичні видання:
|
1) «Український історичний журнал» |
А) Українське історичне товариство |
|
2) «Український історик» |
Б) Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ |
|
3) «Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність» |
В) Наукове товариство ім.Шевченко |
|
4) «Записки НТШ» |
Г) Історичний факультет ДонНУ |
|
5) «Історичні і політологічні дослідження» |
Д) Українське наукове товариство |
|
6) «Записки Українського Наукового Товариства» |
Е) Інститут історії НАНУ |
5. Назвіть рік і місце заснування Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ:
1) 1931 рік 2) 1936 рік 3) 1940 рік 4) 1951 рік
6. Визначте сьогоднішніх редакторів запропонованих періодичних видань:
1. «Український історичний журнал» А) Л.Винар
2. «Український історик» Б) В.Смолій
7. Вкажіть, який журнал було перейменовано на «Український історичний журнал»:
1) «Вопросы философии»; 2) «Радянський історик»; 3) «Вопросы истории»;
4) «Преподавание истории в школе»; 5) «Дніпро»; 6) «Советская Украина».
8. Назвіть дослідника, що очолив новостворений Інститут історії НАНУ:
1) Л.Винар; 3) Н.Полонська-Василенко
2) А.Сараджев; 4) Д.Багалій
9. Розподіліть істориків, що працювали А) в Україні та Б) в еміграції:
1. М.Аркас; 16. В.Антонович;
2. Д.Багалій; 17. Д.Яворницький;
3. І.Крип’якевич; 18. О.Апанович;
4. В.Кубійович; 19. Н.Полонська-Василенко;
5. Д,Дорошенко; 20. К.Штеппа;
6. Л.Винар; 21. М.Брайчевчький;
7. М.Грушевський; 22. С.Кульчицький;
8. О.Субтельний; 23. О.Оглоблин;
9. І.Курас; 24. Б.Крупницький;
10. М.Василенко; 25. Ф.Вовк;
11. В.Смолій; 26. А.Кримський;
12. О.Барвінський; 27. В.Степанков;
13. В.Липинський; 28. М.Кордуба;
14. О.Компан; 29. П.Тронько;
15. Б.Мозолевський; 30. Ю.Шаповал.
10. Назвіть, яка інституція є координатором історичної науково-дослідної програми «Реабілітовані історією»:
А) Українське історичне товариство;
Б) Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ;
В) Наукове товариство ім.Шевченко;
Г) Історичний факультет ДонНУ;
Д) Інститут історії НАНУ.
11. Вкажіть правильну дату заснування та першого голову Українського наукового товариства:
1) 1907 рік; А) В.Смолій;
2) 1927 рік; Б) М.Грушевський;
3) 1947 рік; В) І.Курас.
12. Вкажіть місце і дату створення Українського вільного університету:
1) Прага 1911 рік. 2) Відень 1921 рік. 3) Мюнхен 1931 рік.
13. Назвіть праці істориків і кількість їх томів:
1) М.Грушевський «Історія України-Руси» А) 1 том
2) Н.Полонська-Василенко «Історія України» Б) 11 томів
3) М.Аркас «Історія України-Русі» В) 1 том
4) В.Кубійович «Енциклопедя українознавства» Г) 2 томи
5) М.Грушевський «Ілюстрована історія України» Д) 3 томи
6) Д.Яворницький «Історія Запорізьких козаків» Е) 11 томів
14. Зазначте правильну дату заснування та першого голову Українського історичного товариства:
1) 1955 рік; А) О.Оглоблин;
2) 1965 рік; Б) Л.Винар;
3) 1975 рік; В) Д.Дорошенко.
15. Назвіть вченого-історика, під керівництвом якого було видано «Енциклопедію Українознавства»:
1. Любомир Винар. 4. Олександр Оглоблин.
2. Михайло Грушевський. 5. Іван Крип’якевич.
3. Володимир Кубійович. 6. Дмитро Дорошенко.
16. Виберіть правильну дату заснування та першого редактора єдиного українського історичного журналу «Український історик» поза Україною:
1) 1955 рік; А) Л.Винар;
2) 1965 рік; Б) М.Грушевський;
3) 1975 рік; В) І.Крип’якевич.
17. Вкажіть, який видавничий орган мало Українське наукове товариство:
1) «Записки НТШ»;
2) «Український історичний журнал»;
3) «Український історик»;
4) «Записки Українського Наукового Товариства»;
5) «Історичні і політологічні дослідження».
18. Визначте, який дослідник займався визначеною історичною проблемою:
1) Олена Апанович; А) історія культури;
2) Володимр Кубійович; Б)історія Запорізького січового лицарства;
3) Іван Крип’якевич; В) українська державна ідея;
4) Валерій Смолій; Г) українознаство.
19. Виберіть, яка із запропонованих наукових інституцій видала багатотомник «Історія Української РСР»: А) Українське історичне товариство; Б) Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ; В) Наукове товариство ім.Шевченко; Г) Інститут історії України НАНУ.
20.Назвіть істориків-регіоналістів дослідників історії Донбасу.
Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів
1. Історія становлення української історичної науки на початку ХХ ст.
2. Розвиток української історичної науки у ХХ ст.
3. Місце української історичної науки у світовій науці.
4. Значення накопиченого наукового досвіду для цілісного сприйняття історичного процесу.
5. Фундаментальні праці з історії України.
6. Періоди діяльності Інституту історії України НАНУ.
7. Напрями діяльності та досліджень науковців Інституту історії України НАНУ.
8. Поєднання загальноукраїнської та регіональної тематики у діяльності Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАНУ.
9. Міждисциплінарне дослідження актуальних проблем культури та суспільно-політичної думки Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАНУ.
10. Політична історія України як складова загальноєвропейського та світового історичного процесу у діяльності Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАНУ.
11. Організація, структура та періодичні наукові видання Наукового товариства ім. Шевченка.
12. Завдання та діяльність Наукового товариства ім. Шевченка.
13. Сучасна дослідна діяльність Наукового товариства ім. Шевченка.
14. Наукова робота Українського наукового товариства в галузі історії.
15. Координація та співпраця українських вчених Наддніпрянщини і Галичини у межах Українського наукового товариства.
16. Заснування Українського історичного товариства.
17. Періодичні видання Українського історичного товариства.
18. Співпраця Українського історичного товариства з іноземними науковими установами.
19. Значення Українського вільного університету як першого вищого українського навчального закладу в еміграції.
20. Вплив Українського вільного університету на наукове та суспільно-політичне життя в Україні.
21. Український вільний університет як важливий осередок інтелектуального життя українців у Німеччині та світі.
22. Процес становлення та розвитку «Українського історичного журналу».
23. Процес становлення та розвитку журналу «Український історик».
24. Вплив політичної кон’юктури та ідеологічний тиск на редакторську політику «Українського історичного журналу».
25. Роль «Українського історичного журналу» та «Українського історика» в якості орієнтира у формуванні нової вітчизняної історіографії.
26. Маловідомі дослідники історії України (М.Іванишев, Ф.Вовк, І.Джиджора, О.Компан, М.Кордуба, К.Штепа).
27. Регіоналістика як вектор української історичної науки.
28. Координація регіональних історичних наукових розробок та спільних програм.
29. Процес становлення сучасної історичної науки в Україні.
30. Запровадження новітніх методологічних підходів аналізу нових історичних джерел та матеріалів.
31. Постановка нових малодосліджених проблем та дискусійних питань.
32. Українознавчі студії В.Кубійовича.
33. Дослідники історії України А.Жуковський та О.Субтельний.
34. Науково-дослідна історична діяльність Л.Винара.
35. Історія Слобожанщини у творах Д.Багалія.
36. Організатор науково-історичного життя України М.Грушевський.
37. Історія козацтва у творчості Д.Яворницького та О.Апанович.
38. Наукова програма «Реабілітовані історією» під керівництвом П.Тронька у дослідженнях донецьких істориків.
39. Проблематика 20-50 рр. ХХ ст. у творах С.Кульчицького та Ю.Шаповала.
40. Українська державна ідея у працях сучасних істориків (В.Смолій, В.Степанков, С.Кульчицький).