Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 58
ВСТУП
Однією із структур, яка покликана забезпечити надходження коштів до дохідної частини бюджету є Державна податкова служба, яка здійснює податкову політику і організовує стягнення податків і зборів до бюджету. Державна податкова служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується йому. Головним завданням Державної податкової служби є методологічне забезпечення та контроль за дотриманням чинного податкового законодавства, правильності обчислення податкових зборів та обов’язкових платежів, повнотою та своєчасністю їх внесення до бюджету та державних цільових фондів, а також запобігання злочинам, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Основне місце в системі податкових органів відводиться Державним податковим інспекціям. Головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення,повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів та внесків до державних цільових фондів,встановлених законодавством України.
Базою проходження економічної практики є Державна податкова інспекція в Дарницькому районі міста Києва.
ДПІ в Дарницькому районі м. Києва є державним податковим органом у системі органів виконавчої влади, яка підпорядковується державній податковій адміністрації в м. Києві і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики.
ДПІ в Дарницькому районі у своїй діяльності керується Конституцією України, Податковим кодексом України, Законами України, іншими законами, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, рішеннями Верховної Ради України та місцевих Рад народних депутатів.
ДПІ в Дарницькому районі м. Києва в процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, з підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Метою практики є поглиблення знань та отримання практичних вмінь та навичок в прийнятті самостійних рішень, поглиблення та застосування на практиці теоретичних та практичних знань, оволодіння сучасними формами та методами фінансової роботи, формування відповідальності при прийнятті управлінського рішення, вміння орієнтуватися в сучасних умовах трансформації економіки України, закріплення отриманих теоретичних знань зі спеціальних дисциплін, набуття практичних навичок проведенні облікової, масово-роз’яснювальної, консультативної, прогнозно-аналітичної та контрольно-перевірочної роботи податкової служби.
Тому, при проходженні практики у ДПІ Дарницького району м. Києва перед нами постають такі завдання як:
Таким чином, проходження практики є важливим для студентів. Студенти повинні зробити науковий аналіз, можливо, внести пропозиції щодо модернізації та удосконалення певного економічного процесу (організації роботи обчислення податків та ін.).
1. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ДАРНИЦЬКОЇ ДПІ М. КИЄВА
Державна податкова інспекція Дарницького району м. Києва є органом державної податкової служби у системі органів виконавчої влади, яка підпорядковується Державній податковій адміністрації у м. Києві і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. ДПІ є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, інші печатки і штампи, відповідні бланки, рахунки в органах Державного казначейства України. ДПІ у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно – правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів ДПС вищого рівня. Гранична чисельність працівників ДПІ затверджується головою регіональної ДПА. Структура ДПІ затверджується головою регіональної ДПА за погодженням з організаційно-розпорядчим підрозділом цієї ДПА щороку в термін до 15 грудня.
ДПІ очолює начальник (Карпусенко Геннадій Володимирович), який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Державної податкової адміністрації України у порядку, визначеному законодавством. Начальник ДПІ має заступників (Шамчук Жанна Іванівна, Дереконь Володимир Миколайович, Михайленко Віталій Сергійович, Онишко Тетяна Вікторівна, Сидоренко Любов Владиславівна), які призначаються на посаду та звільняються з посади головою регіональної ДПА, крім тих, які призначаються на посаду відповідно до законодавства. У разі відсутності начальника ДПІ його обов’язки виконує перший заступник (Шамчук Жанна Іванівна, Дереконь Володимир Миколайович). Начальник ДПІ здійснює керівництво ДПІ, несе персональну відповідальність перед головою регіональної ДПА та Головою ДПА України за виконання покладених на ДПІ завдань і здійснення нею своїх функцій, а також відповідає за ефективність використання і збереження переданого в оперативне управління ДПІ державного майна; розподіляє обов’язки між заступниками та визначає сутність їх відповідальності; призначає на посаду та звільняє з посади працівників ДПІ, крім тих, які призначаються на посаду та звільняються з посади в іншому порядку визначеному законодавством; підписує накази та розпорядження ДПІ; застосовує до працівників заходи заохочення та дисциплінарного стягнення (впливу) відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про державну службу» та Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України (для працівників податкової міліції), крім тих працівників, які призначаються на посади та звільняються з посади в іншому порядку визначеному законодавством; уживає заходів щодо забезпечення ефективної роботи працівників ДПІ; забезпечує дотримання працівниками ДПІ трудової, виконавчої дисципліни та законодавства про державну таємницю; забезпечує проведення особистого прийому громадян; здійснює інші повноваження, передбаченні законодавством.
ДПІ Дарницького району м. Києва станом на 01 січня 2013р. має такі структурні підрозділи:
1. Керівництво (6 чол.):
Начальник (1 чол.);
Перший заступник начальника (1 чол.);
Начальник головного відділу податкової міліції – перший заступник начальника державної податкової інспекції (1 чол.);
Заступник начальника (2 чол.).
2. Управління адміністративно-господарського забезпечення (13 чол.):
Загальний відділ (7 чол.);
Відділ матеріально-технічного та речового забезпечення (5 чол.).
3. Відділ персоналу (3 чол.).
4. Відділ фінансування, бухгалтерського обліку та звітності (5 чол.).
5. Відділ взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю (3 чол.).
6. Головний відділ податкової міліції (40 чол.).
7. Слідчий відділ (5 чол.).
8. Юридичний відділ (8 чол.).
9. Сектор забезпечення доступу до публічної інформації та розгляду звернень громадян (2 чол.).
10. Організаційно-розпорядчий відділ (4 чол.).
11. Управління оподаткування юридичних осіб (31 чол.):
Відділ адміністрування податку на прибуток (7 чол.);
Відділ адміністрування податку на додану вартість (9 чол.);
Відділ контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість (6 чол.);
Відділ місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів (6 чол.);
Сектор адміністрування акцизного податку (2 чол.).
12. Управління оподаткування фізичних осіб (37 чол.):
Відділ адміністрування податків на доходи фізичних осіб (5 чол.);
Відділ податкового контролю фізичних осіб (7 чол.);
Відділ майнових податків та моніторингу з питань оподаткування фізичних осіб (6 чол.);
Відділ оподаткування самозайнятих осіб (12 чол.);
Відділ податкового контролю юридичних осіб (6 чол.).
13. Управління інформатизації та обліку платників податків (28 чол.):
Відділ супроводження інформаційних систем та адміністрування баз даних (8 чол.);
Відділ обліку платників податків та обробки податкової звітності (19 чол.).
14. Управління погашення податкового боргу (12 чол):
Відділ організації погашення податкового боргу (6 чол.);
Відділ організації роботи з безхазяйним майном (5 чол.).
15. Управління прогнозування, аналізу, обліку та звітності (15 чол.):
Відділ прогнозування та аналізу (5 чол.);
Відділ обліку та звітності (9 чол.);
16. Управління податкового контролю (38 чол.):
Відділ планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи (5 чол.);
Відділ перевірок платників податків (7 чол.);
Відділ спеціальних перевірок (7 чол.);
Відділ особливо важливих перевірок (8 чол.);
Відділ зустрічних звірок (7 чол.);
Сектор перевірок фінансових установ та контролю за операціями у сфері ЗЕД (3 чол.).
Основними завданнями ДПІ Дарницького району є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, неподаткових платежів, установлених законодавством; здійснення контролю за погашенням податкового боргу, а також інших платежів, контроль за якими покладено на органи ДПС; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб та Єдиного банку даних і платників податків – юридичних осіб; запобігання корупції в органах ДПС та виявлення її факторів; роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, інших платежів.
Державна податкова інспекція виконує наступні функції: здійснює контроль за додержанням законодавства про податки і платежі; забезпечує своєчасність подання платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і платежів, а також перевіряють вірогідність цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування та обчислення податкових платежів; забезпечує повний облік платників податків та платежів, а також своєчасність їх надходження; перевіряє законність валютних операцій, дотримання порядку розрахунків із споживачами з використанням контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використання для розрахунків за товари, роботи та послуги; забезпечує застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених законодавчими актами України за порушення законодавства про податки, а також стягнення адміністративних штрафів за ці порушення, допущені службовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; проводить всебічні перевірки фактів приховування та заниження сум податків і платежів; аналізує причини та оцінює дані про факти порушення законодавства про оподаткування; в межах своєї компетенції під час здійснення контрольних функцій з’ясовує неправомірність дій підприємств, установ, організацій та громадян, що можуть свідчити про злочинну діяльність або створювати умови для такої діяльності, та передає наявну інформацію з цих питань відповідним спеціальним органам з боротьби з організованою злочинністю; подає відповідним фінансовим органам звіти про надходження до бюджетів податків та платежів тощо.
2. ОБЛІК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
Облік платників податків дозволяє уникнути потенційної можливості ухилення від сплати податків їх платниками, створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю перерахування податків і зборів до бюджету та державних цільових фондів. В ДПІ облік платників податків забезпечує управління інформатизації та обліку платників податків. Працівники відділів управління виконують наступні роботи: прийом документів від платників податків, зборів, обов’язкових платежів; взяття їх на облік; формування облікової справи платників податків (реєстраційної частини); ведення банку даних та реєстрів платників; ведення журналів обліку платників податків – юридичних та фізичних осіб, що є суб’єктами підприємницької діяльності; видача документів, що підтверджують перебування платника на податковому обліку; підтримку облікових даних в активному стані; звірка з органами державної реєстрації та виявлення платників, що ухиляються від сплати податків.
Управління інформатизації та обліку платників податків є структурним підрозділом ДПІ і безпосередньо підпорядковується першому заступнику начальника. Його відділи здійснюють роботу відповідно до завдань, визначених положенням про відділ та річними і квартальними планами. У своїй діяльності відділи керуються Конституцією України, законодавчими та нормативними актами Верховної Ради України, Указами Президента України, Постановами Кабінету Міністрів України з питань обліку платників податків, постановами колегій і розпорядженнями ДПА України, постановами колегій і розпорядженнями ДПА в Київській області, іншими нормативними, інструктивними та методичними документами, наказами та розпорядженнями Дарницької ДПІ, річними і квартальними планами.
Основними завданнями відділу обліку платників податків та обробки податкової звітності є забезпечення повного обліку платників податків в об’єднаній державній податковій інспекції; формування баз даних і підтримка їх в актуальному стані; ведення державного реєстру фізичних осіб. Функції відділу: реєстрація та облік платників податків; формування та ведення баз даних державної податкової служби районного рівня; контроль за повнотою та достовірністю інформаційних ресурсів ДПС України; інформаційна робота з органами державної податкової служби і зовнішніми організаціями; адміністрування ПДВ; збереження документів на паперових носіях; введення даних до системи автоматизованої обробки даних; загальне діловодство; модернізація державної податкової служби України; роз’яснення податкового законодавства. Облік платників створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю перерахування податків і зборів до бюджетів і цільових фондів.
Для взяття на облік платники податків - юридичні особи подають в органи державної податкової служби за своїм місцезнаходженням такі документи: заяву за формою №1-ОПП; завірені в нотаріальному порядку копії статуту (якщо це потрібно для створюваної організаційної форми підприємства), установчих договорів з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію; копію положення (для бюджетних установ, благодійних організацій); копію свідоцтва про державну реєстрацію; копію довідки про включення до ЄДРПОУ з присвоєним їй ідентифікаційним кодом. Копії положень, які затверджуються постановами Кабінету Міністрів України чи Указами Президента України, а також копії положень бюджетних установ нижчого рівня, які затверджені відповідними розпорядчими документами бюджетних установ вищого рівня, нотаріального засвідчення не потребують. Установи та організації, створення яких визначено відповідними законами України, статути (положення) не подають.
Платники податків - філії для взяття на облік подають в органи державної податкової служби за своїм місцезнаходженням такі документи: заяву за ф. №1-ОПП; завірену в нотаріальному порядку копію установчих документів юридичної особи; копію довідки за формою №4-ОПП про взяття на облік платника податків - юридичної особи; копію рішення про створення філії, прийнятого юридичною особою; копію положення про філію, затвердженого юридичною особою; копію довідки про включення філії до ЄДРПОУ з присвоєним їй ідентифікаційним кодом. Усі документи подає особисто власник, засновник або уповноважена ним особа, або призначений керівник, або головний бухгалтер. Документи приймаються лише за наявності паспорта особи, яка подає документи, довідок про присвоєння ідентифікаційного номера з ДРФО власників, засновників, директора та головного бухгалтера. Заяви приймають відділи обліку та реєструють у канцелярії. Приймання заяви фіксується в журналі реєстрації заяв та повідомлень про взяття на облік (перереєстрацію, реорганізацію, внесення змін) платників податків за ф. №2-ОПП. Перевірку паспортних даних та встановлення місцезнаходження платника податків виконують підрозділи податкової міліції. Заява заповнюється друкарським способом або від руки чорнилом темного кольору друкованими літерами та підписується власником, засновником або призначеним керівником чи головним бухгалтером підприємства. На обліку в органах державної податкової служби повинні перебувати угоди про розподіл продукції та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, при виконанні яких виникають обов’язки за сплатою податків і зборів, передбачених законодавством. Документи, що стосуються договору чи угоди, зберігаються в особовій справі платника податків.
Узяття на облік платника податків - юридичної особи (філії) здійснюється органом державної податкової служби протягом двох робочих днів після надходження заяви за ф. №1-ОПП за наявності всіх поданих документів. Дані із заяви про взяття на облік заносяться до районного рівня Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб і фіксуються в журналі за ф. №2-ОПП. Після взяття платника податків на облік (перереєстрації, реєстрації змін чи доповнень) орган державної податкової служби ставить на першому примірнику, змінах та доповненнях до статуту (положення) платника податків відмітку (штамп) про взяття його на облік за підписом відповідальної особи і видає (замінює) йому довідку про взяття на облік платника податків за ф. №4-ОПП. Підрозділи обліку платників податків після взяття на облік платника податків формують його облікову справу (реєстраційну частину) з переліків документів, визначених Інструкцією про порядок обліку платників податків, яка зберігається до ліквідації платника податків або зняття його з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в Іншому, тобто у випадку зміни місцезнаходження платника податків (зі зміною адміністративного району), у підрозділі обліку юридичних осіб. Підрозділ, який веде облік платників податків, не пізніше наступного дня після взяття платника податків на облік друкує та передає списки платників податків, узятих на облік, до підрозділів з питань оподаткування юридичних осіб для подальшого контролю за поданням ними податкової звітності. Підрозділи з питань оподаткування формують облікову справу (звітну частину) на кожного платника.
Фізичній особі – платнику податків надається ідентифікаційний номер, який надсилається до органу ДПС за місцем проживання фізичної особи, а особам які не мають постійного місця проживання, - за місцем отримання доходів чи за місцезнаходженням об’єкта оподаткування. Про реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів видається картка фізичної особи – платника податків. Для отримання картки громадянин України пред’являє паспорт громадянина України або паспортний документ, що містить необхідні для реєстрації реквізити: прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, місце народження та місце проживання. Присвоєння ідентифікаційного номера здійснюється у двотижневий термін від дня подання облікової картки фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів (форма №1ДФ). Інформація про присвоєння номера направляється каналами електронної пошти до державного податкового органу за місцем реєстрації фізичної особи. Фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності після одержання свідоцтва про державну реєстрацію звернутися до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання для взяття на податковий облік з такими документами: заява за ф. №5-ОПП; копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи; документ, що посвідчує особу (паспорт). Працівники підрозділів з обліку платників податків до взяття суб’єкта підприємницької діяльності на облік як платника податків перевіряють подані документи, дані із заяви за ф. №5-ОПП заносяться до Реєстру фізичних осіб. Після взяття платника податків на облік органи державної податкової служби видають йому довідку про взяття на облік за ф. №4-ОПП. Платник податків зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня відкриття/закриття рахунку (включаючи день відкриття/закриття) подати особисто або надіслати поштою, з повідомленням про вручення, на адресу органу державної податкової служби, в якому він взятий на облік, повідомлення про відкриття/закриття поточних рахунків в установах банків. Підрозділ з питань оподаткування фізичних осіб вносить інформацію про відкриті/закриті рахунки платників податків до Реєстру фізичних осіб. Підрозділ обліку платників податків після взяття платника податків на облік формує його облікову справу, яка зберігається до ліквідації платника податків до зняття його з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття н облік в іншому, тобто у випадку зміни місця проживання платника, податків (із зміною адміністративного району). Облікова справа з описом документів на другий день після взяття платника податків на облік закріплюється за Інспектором, про що робиться відмітка в журналі за ф. №7-ОПП. Реєстраційна і звітна частина облікової справи зберігається в підрозділі з питань оподаткування фізичних осіб. Облік фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності ведеться в журналі обліку платників податків і зборів фізичних осіб за ф. №7-ОПП. Інформація про взятих на облік платників податків або зміни щодо них щотижня вносяться в зазначений журнал, підписуються керівником органу державної податкової служби, завіряються печаткою і підшиваються.
3. МАСОВО-РОЗ’ЯСНЮВАЛЬНА РОБОТА СЕРЕД ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
Своєчасне і повне надходження податків та інших обов’язкових платежів у бюджет неможливе без належного виконання платниками податків вимог законодавства щодо оподаткування. З метою ознайомлення платників податків з основами податкового законодавства та змінами існуючих вимог, податковою інспекцією здійснюється ряд заходів по вказаному питанню. Здійснення цих заходів в ДПІ Дарницького району міста Києва забезпечується відділом взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю.
Відділ взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю (далі - відділ) є структурним підрозділом державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва та підпорядковується заступнику начальника ДПІ. Відділ у своїй роботі керується Конституцією України, Законами України «Про державну службу», «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телебачення і радіомовлення» та іншими законами, указами Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими нормативними, інструктивними, методичними матеріалами ДПА України, ДПА у м. Києві, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва та Положенням відділу.
Метою проведення роботи з платниками податків щодо роз`яснення податкового законодавства є: своєчасне доведення до платників податків актуальної інформації щодо змін та доповнень чинного податкового законодавства; роз`яснення порядку застосування норм податкового законодавства; профілактика недопущення платниками податків несвідомих і випадкових помилок при застосуванні податкового законодавства; запобігання порушенням та забезпечення наповнення дохідної частини бюджетів та державних цільових фондів на добровільній основі; підвищення рівня податкової культури та відповідальності платників за своєчасну сплату податків; досягнення взаєморозуміння та сприяння налагодженню партнерських відносин між платниками податків та державою тощо.
Масово-роз`яснювальна робота серед платників податків ведеться у секторі зв’язків з громадськістю по обслуговуванні платників податку і містить наступні процедури: навчання платників податку; листування з платниками податків, розгляд заяв (окрім скарг) громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування; підготовка ( крім методичних матеріалів ), випуск та розсилка інформаційних матеріалів та власної друкованої продукції; консультативні послуги платникам податків через масову інформацію (радіо, телебачення тощо); навчання співробітників ДПІ щодо організації роботи з платниками податків та надання їм практичної допомоги; вивчення та поширення передового досвіду роботи з платниками податків; пропаганда та організація передплати на журнал «Вісник податкової служби України»; пропаганда податкової політики держави через засоби масової інформації; узагальнення найбільш частих звернень платників податків і висвітлення їх у пресі та доведення до ДПА України; підтримання у контрольному стані законодавчої бази і нормативних документів у зв’язку із змінами і доповненнями тощо.
Головними завданнями відділу є: формування податкової культури населення та платників податків; інформування платників податків щодо податкового законодавства; консультативно-роз’яснювальна робота з питань податкового законодавства та інших нормативно-правових актів про податки, збори, обов’язкові платежі та неподаткові доходи, що сплачуються до бюджетів та державних цільових фондів; пропаганда поваги з боку держави до платників податків; забезпечення зворотнього зв’язку платників податків з органами влади; сприяння добровільній сплаті податків.
Керівництво відділом здійснює начальник відділу. Начальник відділу повинен мати повну вищу економічну освіту, досвід роботи за фахом не менше 1 року та високі ділові якості. На час відсутності начальника відділу його обов’язки покладаються на головного державного податкового інспектора. Для забезпечення виконання функцій начальнику відділу надається право: очолювати і нести персональну відповідальність за виконання завдань, що стоять перед відділом; вносити пропозиції щодо поліпшення масово-роз’яснювальної роботи серед платників податків; вимагати від працівників відділу чіткого, своєчасного і високоякісного виконання обов’язків і функцій, передбачених трудовим законодавством та Положенням про відділ та посадовими інструкціями. Начальник відділу несе відповідальність за неналежне виконання завдань і функцій, передбачених цим положенням та чинним законодавством.
Відділ взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю працює в тісній взаємодії з іншими підрозділами ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.
В ДПІ встановлені інформаційні стенди, де вказуються зміни до податкового законодавства, зразки заповнення декларацій і розрахунків, банківські рахунки, на які зараховуються сплачені податки, інформація слідчих підрозділів про податкові правопорушення. Працівники відділу періодично складають звітність про роботу з платниками податків по роз’ясненню податкового законодавства. У звітах зазначаються кількісні показники їх роботи, наводяться дані про випуск власної друкованої продукції та ін. Такі звіти направляються органам ДПС вищого рівня щоквартально, а у скороченому вигляді щомісячно. Індивідуальна роз’яснювальна робота з платниками податків здійснюється шляхом надання відповідей на письмові запити, консультацій за телефоном та на особистому прийомі.
4. ФІСКАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ АСПЕКТИ НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ
4.1. ФІСКАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ АСПЕКТИ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Податком на додану вартість Дарницькій ДПІ займається відділ адміністрування податку на додану вартість, який знаходиться у складі управління оподаткування юридичних осіб. Основним завданням відділу є здійснення контролю за дотриманням господарюючими суб’єктами – юридичними особами законодавчих та інших нормативних актів з питань оподаткування ПДВ, правильності обчислення, повноти та своєчасності їх сплати до бюджету. Відділ забезпечує повний облік платників податків по ПДВ, організовує подання платниками декларацій і накладних по ПДВ та інших документів, пов’язаних з обчисленням непрямих податків.
Функції відділу, щодо адміністрування ПДВ: вивчення та аналіз питань своєчасності та повноти надходжень до бюджету непрямих податків; камеральні перевірки податкових декларацій, розрахунків та інших зборів-документів, пов’язаних з обчисленням ПДВ; накладання фінансових санкцій за порушення строків надання звітності по непрямим податкам та притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у порушенні податкового законодавства; проведення тематичних перевірок юридичних осіб з питань повноти і своєчасності перерахувань належних сум ПДВ до державного бюджету; розгляд листів, запитань та скарг платників податків з питань застосування податкового законодавства.
Платниками податку є як фізичні, так і юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність в Україні. Обов’язковою для оподаткування є діяльність на суму, яка перевищує 300 тис. гривень за 12 попередніх календарних місяців. В випадку, якщо обсяг діяльності не перевищує вищевказану суму, але суб’єкт вже є зареєстрованим платником ПДВ, він може обрати касовий метод сплати ПДВ — сплачувати цей податок вже після отримання виручки за товар, проданий на умовах подальшої оплати (а не після поставки, як в загальному випадку). Об’єктом оподаткування є продаж товарів (робіт, послуг) на митній території України (здійснюване як резидентами, так і нерезидентами), завезення товарів і послуг (в тому числі в вигляді оренди чи лізингу) та вивезення товарів та послуг за межі митної території України. Не є платниками ПДВ філії, оскільки відповідно до Податкового Кодексу України вони не можуть отримати статус платника ПДВ окрім випадків. Коли вони проводять самостійну діяльність і головне підприємство делегує їм ведення податкового обліку в частині ПДВ.
Будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. Для кожної особи в свою чергу приходить повідомлення, у якому зазначено про взяття на облік чи зняття з обліку платника податків у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання). Після отримання повідомлення, платник податку отримує довідку про взяття його на облік. У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій. У разі добровільної реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних. Якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день. Щодо декларації по ПДВ, то вона складається у двох примірниках. Один подається до ДПІ, другий – залишається в установі, організації.
4.2. ФІСКАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ АСПЕКТИ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ
Адмініструванням акцизного податку займається сектор адміністрування акцизного податку, який є структурним підрозділом управління оподаткування юридичних осіб та підпорядковується начальнику управління. У своїй роботі сектор керується Конституцією України, Податковим Кодексом України, законодавчими актами Верховної Ради України, Указами Президента України, декретами та постановами Кабінету Міністрів України, наказами, розпорядженнями ДПА у м. Києві, а також іншими нормативними, інструктивними, методичними документами та Положенням про сектор. Законодавчими актами акцизного збору є Податковий Кодекс України та Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Згідно ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли. Ставки податку встановлюються відповідно до визначень розділу І ПКУ: адвалорні, специфічні, адвалорні та специфічні одночасно (обчислюється податок з тютюнових виробів);
Якщо платник податку є платником податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, та імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду органу державної податкової служби за місцем реєстрації декларацію акцизного податку. Базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.
Особливостями оподаткування алкогольних напоїв є те, що суб’єкт господарювання зобов’язаний сплатити податок або подати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів), податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов’язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції. Також під час отримання спирту етилового неденатурованого підприємство-векселедавець за участю представника державної податкової служби на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунок акцизного податку виходячи з фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням вже сплаченої суми податку або наданого податкового векселя із зазначенням остаточної суми податку, яка підлягає сплаті.
Що стосується обчислення податку з тютюнових виробів обчислення сум податку здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками. При визначенні податкового зобов’язання на сигарети одного найменування сума акцизного податку, обчислена одночасно за встановленими адвалорною та специфічною ставками акцизного податку, не повинна бути меншою встановленого мінімального акцизного податкового зобов’язання. За наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках. Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів, здійснюють органи державної податкової служби.
У разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Марки акцизного податку для вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном та кольором. Продаж марок акцизного податку вітчизняним виробникам алкогольних напоїв і тютюнових виробів провадиться на підставі: довідок про сплату суми податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію (для алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований); заявки-розрахунку кількості марок акцизного податку (далі заявка-розрахунок); звіту про використання марок, придбаних у попередньому місяці, за затвердженою центральним органом податкової служби формою у двох примірниках, один з яких залишається у продавця марок, другий (з відміткою продавця) у виробника; платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення. Форми довідок та заявки-розрахунку затверджуються центральним органом Державної податкової служби. Кількість марок акцизного податку, яку можна отримати залежить від сплаченої суми податку. Марки акцизного податку, не використані для маркування товарів через їх пошкодження, приймаються від покупців марок для утилізації з відшкодуванням фактично сплачених сум податку відповідно до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Плата за марки поверненню не підлягає.
5. ФІСКАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ АСПЕКТИ ПРЯМИХ ПОДАТКІВ З ФІЗИЧНИХ ОСІБ
5.1. ФІСКАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ АСПЕКТИ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ
Найбільшу питому вагу серед прямих податків має податок на прибуток підприємств. Контроль за його справлянням здійснює відділ адміністрування податку на прибуток. Що знаходиться у складі Управління оподаткування юридичних осіб. В своїй практичній роботі він керується Конституцією України, постановами ВРУ, указами КМУ, ДПАУ. Облік платників податку на прибуток здійснюється згідно Податкового Кодексу України.
Платниками податку на прибуток є: із числа резидентів - суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами; із числа нерезидентів - фізичні або юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі - філії), що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж та кий платник податку, територіальної громади. інші платники з особливим режимом оподаткування (наприклад, НБУ та його установи, крім госпрозрахункових).
Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.
Декларація з податку на прибуток підприємства (ФОРМУ ДЕКЛАРАЦІЇ ТА ДОДАТКИ ДО НЕЇ ВСТАВИТИ ДАЛІ ПО ТЕКСТУ - ) подається всіма платниками податку на прибуток підприємств (крім страховиків, банків та підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, для яких установлені окремі форми та порядки складання декларацій). Декларація включає основну форму ( - ТУТ) та 11 додатків до неї ( - І ТУТ). Платники податку на прибуток самостійно визначають суму податку, що належить до сплати. На основі даних платника податків заповнюється Декларація про прибуток підприємства яка подається до ДПІ для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду. Платники податку мають право подавати звіт про суми пільг в оподаткуванні за встановлений період. Надлишково внесені в бюджет суми податку, нараховані за звітний період наростаючим підсумком з початку року, зараховуються в рахунок наступних платежів чи повертаються платнику податку не пізніше десяти робочих днів з дня письмової заяви такого платника.
Основним завданням цього управління є здійснення контролю за дотриманням господарюючими суб’єктами законодавчих та нормативних актів з питань оподаткування прибутку. Для виконання вищевказаних задач управління оподаткування юридичних осіб має виконувати такі основні функції: вивчення і аналіз своєчасності та повноти надходжень до бюджету податку на прибуток підприємств, банків, інших фінансових установ та страхових організацій, справляння плати за торгові патенти; надання методичної і практичної допомоги платникам податку на прибуток та плати за торговий патент; проведення навчально-роз’яснювальної роботи працівниками відділу стосовно форм і методів організації роботи справляння податків.
Працівник канцелярії, отримавши від платника декларацію, візуально в присутності платника перевіряє всі форми поданої звітності щодо наявності реквізитів платника, підписів посадових осіб, печаток, одиниць виміру, додатків і довідок. Декларація, яка не відповідає вимогам перевірки, повертається платнику і вважається не прийнятою. Декларації, які відповідають вимогам перевірки, реєструються в книзі реєстрації звітності і їм присвоюється вхідний номер. Відділи Управління оподаткування юридичних осіб, що відповідають за справляння прямих податків, отримують не пізніше першого числа місяця, наступного за звітним від відділу обліку податкові декларації для їх перевірки, яка здійснюється у місячний термін. Якщо в ході перевірки податковим інспектором були виявлені помилки у податковій декларації, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання, складається акт про результати проведення перевірки податкової звітності. На підставі акту керівник або заступник ДПІ приймає рішення, в якому зазначається сума донарахованих податкових зобов’язань та сума штрафу. Про прийняття рішення податковий орган письмово повідомляє платника податку. Перевірені декларації податковий інспектор передає до облікової справи платника податку. За наслідками перевірок інспектором відділу прямих податків, щоквартально надається доповідна записка керівнику підрозділу про наслідки розгляду декларацій про прибуток за звітний період для наступного інформування керівника інспекції. У доповідній записці податковий інспектор відображає дані про: кількість складених актів про наслідки попередньої перевірки декларацій; суми донарахованого податку на прибуток та пені; суми зменшеного податку на прибуток; суми від’ємного значення об’єкту оподаткування.
Інспектор по закріплених за ним платниках готує висновки про необхідність включення платника в план проведення документальних перевірок. В них обов’язково вказуються причини необхідності проведення документальної перевірки по кожному платнику. Висновки підписує керівник управління оподаткування юридичних осіб. Така доповідна записка разом з висновками до 30 числа третього місяця, наступного за звітним кварталом, надається керівнику ДПІ для розгляду та передачі висновків підрозділам податкового аудиту.
5.2. ФІСКАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ АСПЕКТИ СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
Спрощена система оподаткування керується Податковим Кодексом України. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності розповсюджується на юридичних осіб – СПД будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньо облікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн. СПД –юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.
У Державній податковій інспекції Дарницького району контроль за справлянням ПДВ здійснює відділ адміністрування податку на додану вартість. Він є структурним підрозділом Управління оподаткування юридичних осіб. До функціональних обов’язків відділу належать здійснення контролю за дотриманням юридичними особами податкового законодавства; контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків та неподаткових платежів до бюджету, а також внесення у встановленому законодавством порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства. У своїй роботі відділ керується Конституцією України, законодавчими актами Верховної Ради України, Указами Президента України, декретами та постановами Кабінету Міністрів України, наказами, розпорядженнями ДПА у м. Києві, а також іншими нормативними, інструктивними, методичними документами.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва не поширюється на: суб’єктів підприємницької діяльності, які проводять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов’язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти; суб’єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов’язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних паливо-мастильних матеріалів; суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють: видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню; суб’єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Податкового Кодексу України в частині придбання спеціального патенту; довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово – кредитні установи; суб’єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам – учасникам та засновникам даних суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25%; фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами; спільну діяльність, визначену у ПКУ.
5.3. ФІСКАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ АСПЕКТИ ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ
Плата за землю належить до загальнодержавних та обов’язкових платежів. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель згідно із Податковим Кодексом України. Власники землі та користувачі, крім орендарів, сплачують плату за землю у вигляді земельного податку, що визначається залежно від якості та місцезнаходження земельної ділянки. Платниками плати за землю є власники землі і землекористувачі, яким земля передана у власність або надана в користування, в тому числі на умовах оренди. Об’єктом оподаткування плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди.
У Державній податковій інспекції Дарницького району контроль за справлянням земельного податку здійснює відділ місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів. Він є структурним підрозділом Управління оподаткування юридичних осіб. У своїй роботі відділ керується Конституцією України, законодавчими актами Верховної Ради України, Указами Президента України, декретами та постановами Кабінету Міністрів України, наказами, розпорядженнями ДПА у м. Києві, а також іншими нормативними, інструктивними, методичними документами.
Платники самостійно обчислюють суму земельного податку і в строк до 1 лютого поточного року подають розрахунки земельного податку у відділ приймання та реєстрації первинних документів. Працівники відділу проводять реєстрацію розрахунків і в кінці кожного дня відповідальний працівник формує реєстр розрахунків, що поступили за день, і на наступний день разом із розрахунками передає в управління оподаткування юридичних осіб для перевірки правильності обчислення податку. Нарахування земельного податку з юридичних осіб проводиться у картках особових рахунків за станом на 1 січня поточного року і береться з графи 25 з подальшою розбивкою вказаної суми помісячно рівними частками до кінця року. Земельний податок сплачується юридичними особами рівними частками щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним. Облік надходжень земельного податку з юридичних осіб ведеться за даними виписок установ банків і копій платіжних документів. За земельні ділянки надані в оренду, справляється орендна плата за землю. Розмір, умови і терміни внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем і орендарем. Нарахування земельного податку з фізичних осіб проводиться у відповідних картках особових рахунків, а також у книгах податкового обліку щорічно за станом на 1 травня поточного року.
В базу даних платників земельного податку фізичних осіб заносяться всі необхідні відомості про землевласника або землекористувача, місцезнаходження та розмір земельної ділянки, документ, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, підстава для надання пільг, згідно діючого законодавства та їх види, сума нарахованого податку. Про всі зміни, що відбулися протягом року і впливають на нарахування податку вносяться зміни у базу платників податку і проводиться перерахунок податку. Платіжні повідомлення вручаються платникам податку під розпис до 15 липня поточного року. Земельний податок з фізичних осіб сплачується рівними частками двома термінами: до 15 серпня і до 15 листопада. На суми земельного податку, не внесені у встановлений термін, нараховується пеня у розмірі 0.3% від суми заборгованості за кожний день прострочення. Контроль за повнотою та своєчасністю сплати та надходження коштів до місцевого бюджету покладено на Відділ адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів, ресурсних (рентних) та неподаткових платежів. З метою забезпечення повного обліку платників плати за землю, працівники відділу щорічно, після отримання розрахунків земельного податку, проводять звірку з відділом земельних ресурсів.
6. ФІСКАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОДАТКУ ТА РЕСУРСНИХ ПЛАТЕЖІВ
Збір за спеціальне використання води. У Дарницькому районі м. Києва контроль за справлянням ресурсних та екологічних платежів здійснює відділ місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів відповідно до розділу XVI ПКУ. Платниками податку є суб`єкти підприємницької діяльності - водокористувачі незалежно від форм власності, включаючи підприємства гідроенергетики та водного транспорту.
Плата за користування надрами. Плата справляється за користування надрами для видобування корисних копали і загальнодержавного та місцевого значення відповідно до Розділу XІ Податкового Кодексу України. Платниками цього збору є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які здійснюють видобування корисних копалин. Об’єктом справляння є обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів, який включає в себе як обсяг видобутку так і залишені не видобутими з надр корисних копалин. Розрахунок плати визначається надрокористувачами самостійно. Базовий податковий період становить календарний квартал. Розрахунок подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду (кварталу) до органів ДПС за місцезнаходженням родовища корисних копалин, що експлуатується для видобування корисних копалин чи місцезнаходженням ділянки надр, що використовуються в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Плату за користування надрами для видобування корисних копалин і в цілях, ні пов’язаних з видобуванням корисних копалин необхідно сплачувати протягом 10 календарних днів, наступних за останнім граничним днем подання розрахунку. Від плати звільняються землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб, тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її переробки) або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих ним у власність чи користування земельних ділянках (ДОДАТОК ПРО ЗЕМЛЮ).
Екологічний податок. У разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу. Платники податку та податкові агенти складають податкову декларацію екологічного податку, подають її протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, які сплачують податок до або в день подання митної декларації:
Органи державної податкової служби залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів.
Органи державної податкової служби залучають за попереднім погодженням працівників органу державної санітарно-епідеміологічної служби та органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки для перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів радіоактивних відходів.
Збір за спеціальне використання лісових ресурсів. Контроль за справлянням збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду здійснюється відповідно до Розділу XVII Податкового Кодексу України. Посадові особи, винні в порушенні чинного законодавства, притягуються до адміністративної відповідальності, згідно Кодексу про адміністративне правопорушення. Контроль здійснюється шляхом перевірки правильності визначення бази оподаткування даними податками за допомогою перевірки правильності визначення обсягів використання даних ресурсів в господарській діяльності платника податку. Податкові органи перевіряють діяльність всіх лісових господарств з питань своєчасності й повноти надходжень у бюджет лісового доходу, правильності обчислення, своєчасності й правильності розподілу лісового фонду, видачі ордерів і лісорубних квитків, оформлених лісгоспами і лісництвами відпуску деревини за лісорубними квитками і ордерами, достовірності матеріальної оцінки лісу, повноти стягування недоїмок лісового доходу. Не раніше, ніж один раз на рік контролюються дотримання лісгоспами органами правил лісокористування, правильність ведення обліку відпуску деревини, видачі бланків квитків і ордерів, подання звітності, своєчасність складання й розгляду актів щодо лісопорушників, тощо.
Збір за використання радіочастотного ресурсу України. Використання радіочастотного ресурсу в Україні здійснюється на платній основі, порядок сплати збору за використання радіочастотного ресурсу регламентується розділом XV Податкового Кодексу України. Збір за використання радіочастотного ресурсу України стягується з метою формування джерела коштів на фінансування заходів щодо ефективного його використання. Користувачі радіочастотного ресурсу України сплачують такі збори і платежі: одноразовий платіж за видачу ліцензії на використання радіочастот; щомісячний збір за використання радіочастотного ресурсу. Спеціальні користувачі радіочастотного ресурсу в Україні та радіоаматори звільняються від сплати передбачених зборів і платежів.
7. ФІСКАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ АСПЕКТИ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості. Не є об’єктом оподаткування об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності), об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, будівлі дитячих будинків сімейного типу, садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, гуртожитки. Базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом ДПС за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості. Податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за формою, встановленою у порядку, визначеному ПКУ. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу ДПС за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності. Орган ДПС надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Збір за місця для паркування транспортних засобів. Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів інвалідів. Базою оподаткування є площа об’єкта оподаткування. Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною або міською радою. Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду. Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей). У разі невнесення суб’єктом господарювання збору у встановлений строк, дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення. Суб’єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до ПКУ підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному органу державної податкової служби. При цьому торговий патент підлягає поверненню органу державної податкової служби, який його видав, а суб’єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.
Туристичний збір. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк. Ставка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору, визначеної ПКУ. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених ПКУ, за вирахуванням ПДВ. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання. Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
8. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОГО АУДИТУ ТА ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ
Управління податкового контролю (далі – управління) є самостійним структурним підрозділом ДПІ. Основним завданням управління є здійснення контролю за додержанням юридичними особами податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів, інших обов’язкових платежів, а також здійснення контролю за додержанням встановленого порядку розрахунків із споживачами з використанням реєстраторів розрахункових операцій, комп’ютерних систем та інших форм обліку. В своїй діяльності управління займається відбором платників податків для документальних перевірок; контролем за розрахунковими операціями у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, здійснюється участь у засіданнях господарських судів. надання інформації регіональній ДПІ у разі визнання судом рішення контролюючого орану або органу стягнення щодо інструкцій, податкових роз’яснень, форм обов’язкової звітності недійсними, а також оскарження такого рішення. Надаються відповіді на звернення платників податків, а також регіональним ДПІ пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства. Управління працює з суб’єктами господарської діяльності щодо виявлення та усунення ризиків. Здійснюється організація і проведення перевірок за завданнями підрозділів податкової міліції, по запитах правоохоронних органів, при проведенні ними спеціальних операцій з питань дотримання вимог податкового законодавства суб’єктами господарювання, а також згідно з постановами слідчих підрозділів, прийнятих в ході розслідування кримінальних справ. Після перевірки, якщо виявленні порушення, здійснюється підготовка і передача оперативному управлінню податкової міліції матеріалів перевірок суб’єктів господарської діяльності щодо порушення останніми податкового законодавства з ознаками злочину.
Основними завданнями сектору перевірок фінансових установ та контролю за операціями у сфері ЗЕД, що знаходиться у складі Управління податкового контролю, є: контроль за дотриманням вимог діючого валютного законодавства України при здійсненні резидентами зовнішньоекономічної діяльності; забезпечення застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених законодавчими актами України, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність підприємств, за порушення валютного законодавства; здійснює контроль за погашенням векселів та письмових зобов’язань; видача довідок про відсутність за межами України валютних цінностей; видача дозволів підприємствам на купівлю валюти; підтвердження дозволів на купівлю валюти банківською установою.
Сектор перевірок фінансових установ та контролю за операціями у сфері ЗЕД: контролює своєчасність надходження на територію України валютної виручки, товарів по імпорту та збалансованість бартерних (товарообмінних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності; забезпечує застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій; аналізує та вносить пропозиції про застосування до підприємств-порушників валютного законодавства санкцій відповідно до законодавства, займається перевірками з питань дотримання чинного валютного законодавства. В цілому сектором проводяться два види перевірок: позапланові тематичні перевірки (підставою для проведення яких є листи банків щодо порушення строків повернення в України виручки отриманої в іноземній валюті) результати оформляються актом проведення перевірки; комплексні документальні перевірки з питань дотримання чинного валютного законодавства (у складі бригади виконуючої перевірку підприємства згідно національного плану проведення перевірок.)
Спостерігається збільшення кількості позапланових перевірок, що проводяться відділом податкового контролю юридичних осіб, що пов’язано з виявленими порушеннями податкового законодавства платниками податків. За результатами перевірок до бюджету до нараховуються суми податків та зборів, які не були перераховані вчасно.
9. ФІСКАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ АСПЕКТИ ПОДАТКІВ З ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Контроль за нарахуванням та сплатою податків з фізичних осіб є важливим, оскільки дані надходження є найбільшим джерелом наповнення районного бюджету. Нарахування та сплата податку з доходів фізичних осіб регулюється Розділом IV Податкового Кодексу України.
Відповідальним за адміністрування податку з доходів громадян в Дарницькій ДПІ є управління адміністрування податків з фізичних осіб, основними функціями якого є перевірка правильності визначення сукупного оподатковуваного доходу, утримання прибуткового податку, надання пільг, своєчасності і повноти перерахування до бюджету утриманих сум підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх підпорядкування, фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності, виявлення та притягнення до оподаткування громадян, які ухиляються від декларування своїх доходів, відображають занижені розміри отриманих доходів та недостовірні дані в податкових деклараціях.
Платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України. Об’єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи. Об’єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України; загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті. Згідно ПКУ, у разі, якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту. Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.
До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору; доходи від продажу об’єктів прав інтелектуальної (промислової) власності; сума (вартість) подарунків у встановлених межах, страхові суми; дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування); дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової шкоди; дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів; інші доходи, інвестиційний прибуток дохід у вигляді вартості успадкованого майна; кошти або майно (немайнові активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, підтверджених обвинувальним вироком суду, незалежно від призначеної ним міри покарання. Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
10. ОБЛІК НАДХОДЖЕНЬ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ
Обліком надходжень податків і зборів у ДПІ Дарницького району м. Києва здійснює відділ обліку та звітності у складі управління прогнозування, аналізу, обліку та звітності. Відділ здійснює свою роботу відповідно до завдань, визначених Законом України «Про Державний бюджет України». У своїй практичній діяльності управління керується Конституцією України, законодавчими актами Верховної ради України, указами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами та розпорядженнями Державної податкової адміністрації України, ДПА в Київській області, а також іншими нормативними, інструктивними, методичними документами.
Всю сукупність робіт по веденню обліку податків, зборів, інших обов’язкових платежів та складенню звітності можна умовно розділити на три етапи.
На першому етапі здійснюють ведення оперативного обліку та контролю платежів, складення і подання вищестоящим органам звітності відповідної форми. Основними завданнями обліку на першому етапі є: відкриття карток особових рахунків платників за кожним видом платежів; відображення в особових рахунках платників інформації про нараховані, відстрочені, розстрочені та сплачені податкові зобов’язання, податковий борг та його погашення, переплати, відшкодування з бюджету тощо в розрізі платників податків та платежів; підведення підсумків в особових рахунках платників, їх перевірка та закриття; формування за даними особових рахунків зведеної інформації в спеціальних реєстрах; складення і подання вищестоящим податковим органам та органам місцевого самоуправління відповідного рівня звітності про нарахування, надходження, податковий борг та переплату платежів до бюджету.
На другому етапі обліку відбувається обробка звітної інформації, яка формується в нижчестоящих податкових органах та передається до вищестоящих. Тобто інформація з ДПІ у Дарницькому районі м. Києва передається до ДПА у м. Київ. На підставі інформації, що надходить від нижчестоящих органів, формуються звітні дані, призначені як для внутрішнього користування, так і для передачі до відділу Головного управління обліку і звітності Державної податкової адміністрації України.
Прийом інформації від податкових органів вищого рівня, її обробка, формування звітної інформації відділом Головного управління обліку і звітності Державної податкової адміністрації України — це третій етап обліку податків, зборів та інших обов’язкових платежів. До цього ж етапу відноситься і функція Державної податкової служби України — інформування органів державної влади.
Органи державної податкової служби для ведення оперативного обліку платежів, що надходять до бюджету, одержують відповідні документи від органів Державного казначейства України та інших установ згідно з чинними порядками передачі інформації.
11. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З АРМ, ЯКІ ФУНКЦІОНУЮТЬ В ДПІ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА
Автоматизованим адмініструванням податків в Дарницькій ДПІ займається відділ супроводження інформаційних систем та адміністрування баз даних у складі управління інформатизації та обліку платників податків. Управління інформатизації та обліку платників податків безпосередньо підпорядковується начальнику ДПІ або першому заступнику начальника ДПІ. Управління здійснює свою роботу відповідно до завдань, визначених чинним законодавством України. Управління у своїй практичній діяльності керується Конституцією України, законодавчими актами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами та рішеннями Кабінету Міністрів України, нормативними актами ДПА України, та іншими інструктивними і методичними документами. Управління очолює начальник, який призначається на посаду головою ДПА Києва. Посаду начальника управління може займати особа, яка має вищу освіту, досвід роботи з сучасними засобами обчислювальної техніки, знає операційні системи, системні програмні засоби, системи керування базами даних, та має стаж роботи на керівних посадах.
Основними завданнями управління є: забезпечення впровадження та функціонування АІС «Податки»; забезпечення захисту інформації, що перебуває в комп’ютерних системах ДПА і передається по каналах обміну інформацією, організація та координація робіт структурних підрозділів ДПІ з питань комп’ютеризації.
До функцій Управління відносяться: організація і проведення робіт по впровадженню програмних продуктів в дослідну та промислову експлуатацію; супроводження всіх АРМ, розроблених для автоматизації податків з фізичних та юридичних осіб; проведення контролю за впровадженням і функціонуванням складових частин АІС «Податки»; супроводження системного програмного забезпечення і систем управління базами даних, що використовуються при створенні АІС «Податки»; збір і аналіз зауважень та пропозицій по вдосконаленню програмно-технічних комплексів, технології обробки інформації і передача їх до Головного управління АІС «Податки» юридичних осіб ДПА України; впровадження в ДПІ програмно-технічних комплексів та організаційних заходів щодо обмеження доступу та захисту інформації обмеженого використання (що містить державну, службову або комерційну таємницю) в базах даних та при передачі її каналами електронного зв’язку та в локальних обчислювальних мережах (ЛОМ); забезпечення своєчасної передачі інформації, що надходить на адресу підрозділів ДПІ від ДПА України та м. Києва засобами електронної пошти; забезпечення функціонування локальної обчислювальної мережі ДПІ; контроль за ефективністю використання комп’ютерної техніки та впровадженням АРМів в ДПІ.
Управління має такі АРМ: АРМ В5 «Про підприємства, що незаконно тримають валютні цінності на рахунках та вкладах за межами України з наслідками перевірок ДПА»; АРМ В7 «Інформація щодо здійснення суб’єктами підприємницької діяльності операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах»; АРМ Т6 «Про стан недоїмки в іноземній валюті»; АРМ «Держдоходи»; АРМ «Пільги»; АРМ «Облік ПДВ»; АРМ «Взаємозаліки»; АРМ «Аудит».
Потрібно відмітити, що всі АРМи містять 5 основних режимів і, як правило, відображені в головному меню. Перший режим – це створення нормативно-довідникової інформації (НДІ), створюється на рівні ДПА України. Другий режим – це введення, коректування інформаційних баз даних. Третій режим - це обробка даних, проведення розрахунків. Четвертий режим – це вивід інформації на принтер, отримання довідок, формування звітних файлів. П’ятий режим – це серверні чи системні функції.
Автоматизована інформаційна система «Реєстр платників податків» (АІС «РПП») призначена для обліку суб’єктів оподаткування в Дарницькій ДПІ. АІС «РПП» складається з таких модулів: первинного введення інформації Plato Plus; адміністрування користувачів Grants; обміну даними Zrpv. Програмне забезпечення первинного введення інформації є структурною частиною АІС «РПП» –Plato Plus. Титул основної форми відображається наступна інформація: назва АРМу – АІС «Реєстр платників податків»; інформація про користувача; код і назва, на яку налаштовано систему.
Кожній зареєстрованій юридичній особі за допомогою цього АРМа в режимі «Звітність» / «Довідка» роздруковується довідка про взяття на облік, яка йому необхідна для відкриття рахунку в банку. По кожному виду платежу ведеться картка особового рахунку платника. Картку можна проглянути за квартал або з початку року (вибравши відповідний режим формування). Картку можна переглянути і роздрукувати на принтері. Для обліку нарахування сум введення реєстру рішень, протоколів та актів використовується АІС АУДИТ. Для прийому звітності, декларацій, розрахунків платників податків використовується АРМ БЕСТ ЗВІТ. Щоденно відбувається рознесення уплати із банківського реєстру. У всіх податкових інспекціях здійснюється автоматизоване рознесення платежів за допомогою АРМа БАНК. Відомості про платників податків, про алгоритми та методи обробки податкової інформації, про систему захисту податкової інформації, інші матеріали, що використовують не підлягають розголошенню. За невиконання цих вимог передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.
12. ПРОГНОЗНО-АНАЛІТИЧНА РОБОТА ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ
Прогнозно-аналітичною роботою у ДПІ у Дарницькому районі м. Києва займається відділ прогнозування та аналізу у складі управління прогнозування, аналізу, обліку та звітності. Працівники цього відділу виконують такі завдання: займаються обробкою інформації, зібраної працівниками інших відділів; проводять аналіз взаємозалежності сплачених податків з результатами фінансово-господарської діяльності їх платників; проводять аналіз фактів, які впливають на фінансовий стан підприємств і доходи громадян;вивчають обсяг податкового тиску на платників податків; вивчають причини не донарахування податків і зборів до бюджетів. Працівники цього відділу мають доступ до баз даних, щоб не тільки мати змогу вивчити базу оподаткування, а й шляхи її збільшення. Даний відділ займається вивченням стану розрахунків з бюджетом платників податків з бюджетами різних рівнів та державними цільовими фондами. На основі цих даних робиться прогноз на майбутні періоди по сплаті податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Після проведення відділом контрольно-перевірочної роботи різних форм перевірок та донарахування до бюджетів штрафних санкцій відділом економічного аналізу та аудиту визначається ефект від проведення даного роду заходів.
Також до завдань працівників цього відділу відноситься визначення розбіжностей між запланованою сумою надходжень і фактичною сумою надходжень податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
13. СТЯГНЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Стягнення податкової заборгованості здійснюється управлінням погашення податкового боргу, що підпорядковується заступнику начальника ДПІ у відповідності до загальнодержавного розподілу обов’язків. Основними завданнями управління погашення податкового боргу є організація роботи по стягненню податкового боргу. Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь – які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, майно платників податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня коли органи державної податкової інспекції отримали підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства.
Робота з стягнення податкової заборгованості у Дарницькій ДПІ здійснюється працівниками відділу організації погашення податкового боргу у складі управління погашення податкового боргу.
Стягнення податкової заборгованості має такі заходи:
Проведення співбесіди з посадовими особами боржника. Співбесіду проводить податковий керуючий. Мета – проінформувати платника податків щодо заходів які можуть бути застосовані у разі не погашення податкового боргу, пояснити обов’язковість дотримання податкової дисципліни та неможливість уникнути сплати зобов’язань, отримання від боржника необхідну інформацію щодо причин виникнення податкового боргу та можливостей його погашення.
Податкова застава. Є першочерговим заходом забезпечення примусового стягнення податкової заборгованості, щодо погашення невиконаних зобов’язань. Мета – забезпечення збереження у власності боржника всього майна і майнових прав, у разі непогашення податкової заборгованості коштами органи стягнення здійснюють заходи щодо продажу необхідної частини майна боржника з подальшим спрямуванням коштів, виручених від реалізації, на погашення заборгованості.
Адміністративний арешт активів. Це виключний спосіб забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Цей захід полягає у забороні вчиняти платником будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій щодо їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані. Адміністративний арешт може бути повним (виключна заборона на реалізацію прав розпорядження або користування його активами) або умовним (обмеження платника щодо реалізації прав розпорядження або користування його активами).
Продаж активів, що перебувають у податковій заставі. Це виключний, передостанній захід (перед процедурою визнання боржника банкрутом). Застосовується якщо вище згадані заходи не призвели до позитивного результату. Продаж може проводитись не раніше 30-го календарного дня з моменту надіслання платнику другої податкової вимоги, після прийняття відповідного рішення. У разі, коли фізична особа не сплачує в установлені строки узгодженої з податковими органами або іншими контролюючими органами суми податкових зобов’язань, податковий орган направляє такому платнику податків податкові повідомлення та вимоги. Метою направлення податковими органами фізичним особам податкових повідомлень та вимог-створення запобіжних заходів для забезпечення погашення цією особою податкового боргу в добровільному порядку. Порядок застосування засобів стягнення податкової заборгованості з фізичних осіб є процедурою поетапною: проведення процедури співбесіди з платником податків (фіз. особою); застосування податкового компромісу; застосування адміністративного арешту активів фізичної особи (як винятковий спосіб); подання позовів до суду (господарського суду).
Застосування процедури банкрутства. Банкрутство – це визнана судом неплатоспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури. Це крайній захід примусового стягнення податкової заборгованості. Згідно з законодавством України, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредиторів до боржника сукупно складають не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом 3 місяців після встановленого для їх погашення строку. Процедура банкрутства боржника, який має безнадійну податкову заборгованість, складається з 5 етапів, які схематично можна викласти так: збір документів, необхідних для підготовки заяви про порушення справи про банкрутство; підготовка заяви про банкрутство боржника та подання її до суду; порушення судом справи про банкрутство боржника (не пізніше ніж на п’ятий день з дня надходження заяви). Введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; відкриття судом ліквідаційної процедури (у двотижневий строк з дня прийняття ухвалення про порушення провадження у справі про банкрутство), призначення ліквідатора; затвердження судом ліквідаційного балансу. Винесення ухвали про ліквідацію юридичної особи-банкрута.
14. НАДАННЯ ПЛАТНИКАМ ПОДАТКІВ РОЗСТРОЧОК І ВІДСТРОЧОК ЗІ СПЛАТИ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ)
З метою усунення впливу негативних факторів на розвиток фінансових відносин та забезпечення стабільного і ефективного економічного зростання, у сферу податкового регулювання включаються відносини, пов’язані не лише з виникненням та погашенням податкових зобов'язань, але й зі зміною термінів їх сплати - перенесення установлених строків сплати податків і зборів на більш пізніші терміни. Шляхом проведення поступових розрахунків з бюджетом, платники отримують можливість вийти із скрутного фінансового становища, залишитися платоспроможними, зберегти робочі місця працюючим. Мета застосування процедури відстрочення або розстрочення сплати платежів до бюджетів – надати платнику можливість своєчасно виконувати свої зобов’язання перед бюджетом та уникати подальшого накопичення боргів.
Підставою для розстрочення чи відстрочення податкових зобов’язань платника податків є надання ним достатніх доказів щодо існування загрози виникнення податкового боргу, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення податкових зобов’язань та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Звіт про виконання відповідного бюджету має містити розрахунок втрат його доходів від розстрочень, відстрочень сплати податкових зобов’язань платників податків та/або податкового компромісу.
Розстрочення або відстрочення не може бути надано щодо податкових зобов’язань із ввізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість при ввезенні товарів (робіт, послуг) на митну територію України, внесків до Пенсійного фонду чи інших внесків у межах державного або обов’язкового соціального страхування. Також розстрочення (відстрочення) не надається на сплату податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати робітників і службовців, оскільки його платниками є громадяни.
Органами ДПІ облік відстрочених та розстрочених сум платежів у особових рахунках платників ведеться на підставі: рішень про відстрочення або розстрочення податкових зобов’язань, наданих органами, які згідно з чинним законодавством мають право приймати такі рішення; договору між платником податків та органом ДПІ, якщо рішення про надання відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов’язань приймається органом ДПІ. В договорі визначається вид платежу, сума відстрочки (розстрочки), сума сплати (проценти), термін сплати зазначених сум; рішення про скасування прийнятого рішення про відстрочення (розстрочення) сплати податкових зобов’язань; інших документів, якщо такі передбачено чинним податковим законодавством.
Інформація про укладені договори вноситься до журналу реєстрації надання розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань (боргу) та автоматично імпортується до картки особового рахунку платника. Після цього паперовий витяг з журналу передається до підрозділу обліку і звітності для проведення звірки повноти та правильності відображення розстрочених (відстрочених) сум в картках особових рахунків. У разі переведення платника на облік до іншого органу ДПІ за таким платником зберігається право на відстрочення (розстрочення) податкових зобов’язань. Підставою для обліку розстрочення (відстрочення) є договір, укладений за попереднім місцем обліку, якщо термін дії такого договору на момент реєстрації за новим місцем обліку не скінчився. Інформація щодо розстрочених (відстрочених) сум передається та приймається в автоматичному режимі.
15. ПРЕТЕНЗІЙНО-ПОЗОВНА РОБОТА ОРГАНІВ ДПС УКРАЇНИ
Претензійно-позовна робота в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ведеться сектором забезпечення доступу до публічної інформації та розгляду звернень громадян. Працівники цього сектору у своїй практичній діяльності керуються Конституцією України, законами України, постановами ВРУ, актами Президента України та КМУ, нормативно-правовими актами ДПА України, відповідної ДПА, та іншими нормативно-правовими актами. Сектор забезпечення доступу до публічної інформації та розгляду звернень громадян є самостійним функціональним підрозділом у складі ДПІ, що підпорядковується безпосередньо начальнику ДПІ.
Основними завданнями сектору є: організація правової роботи в ДПІ, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог актів законодавства працівниками ДПІ; організація та участь у реалізації правової політики, спрямованої на забезпечення надходжень до бюджетів усіх рівнів; забезпечення супроводження справ у судах, здійснення захисту донарахованих сум податків і зборів у судовому порядку.
Документація, яка ведеться при проведенні претензійно-позовної роботи: реєстр претензій, що надійшли; реєстр претензій, що готуються та пред’являються; реєстр позовних заяв, пред’явлених до суб’єктів господарювання; реєстр позовних заяв, пред’явлених до суб’єктів фізичних осіб; реєстр позовних заяв, пред’явлених суб’єктами господарювання; реєстр позовних заяв (скарг), пред’явлених фізичними особами; реєстр актуальних та резонансних справ.
В ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ведеться журнал вхідної документації, в якому реєструються документи, що надходять в ДПІ. Вихідні документи реєструються на загальних підставах в загальному журналі вихідної кореспонденції ДПІ.
16. РОБОТА З ПІДБОРУ КАДРІВ ТА ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ОРГАНАМИ
В ДПІ у Дарницькому районі м. Києва підбір кадрів для органів ДПС здійснює Головний спеціаліст з питань роботи персоналу у відділі персоналу, який здійснює: оформлення і облік прийняття на роботу, звільнень і переведень, кадрів, відпусток, заохочень і дисциплінарних стягнень, резерву кадрів, роботи щодо підвищення кваліфікації; оформлення і облік трудових книжок; складання звітів по кадрах. Правильна організація обліку кадрів є необхідною передумовою для успішного проведення всієї аналітичної і оперативної роботи з кадрами.
Документація по особовому складу створюється у результаті роботи з кадрами по їх підбору, розстановці, просуванню, підготовці, перепідготовці, вихованню і відображає діяльність організації з питань прийняття, переміщення, звільнення працівників. Забезпечення висококваліфікованими і зацікавленими працівниками, що надалі послужить гарантією ефективної діяльності організації, є найбільш значимим завданням кадрової служби. Прийняття на державну службу на посади третьої-сьомої категорії здійснюється на конкурсній основі. Конкурсні процедури сприяють підняттю престижу посади, притягненню більшої кількості кандидатів, підвищенню об’єктивності рішення при прийомі на роботу. Основним завданням конкурсу дати оцінку претенденту при прийомі на роботу та відібрати такого працівника, що у стані досягти очікуваного організацією результату. Професійний підбір кадрів в ДПІ є одним із важливих етапів підбору персоналу і включає наступні етапи: створення кадрової комісії; формування вимог до робочих місць; об’ява про конкурс в засобах масової інформації; медичне обстеження здоров’я та працездатності кандидатів; оцінка кандидатів на психологічну стійкість; аналіз захоплень та шкідливих звичок кандидатів; комплексна оцінка кандидатів по рейтингу і формування кінцевого списку; висновок кадрової комісії щодо вибору кандидатури на вакантну посаду; затвердження у посаді, укладання контракту; оформлення та здача у відділ кадрів кадрових документів кандидата.
Документи, які необхідно надати для прийому та оформлення на роботу: листок з обліку кадрів; особиста заява про прийом на роботу; трудова книжка; рекомендаційний лист (характеристика); копія документу про освіту; фотокартка працівника. Після оформлення перерахованих вище кадрових документів і здачі їх в ДПІ проводиться комплексна оцінка потенціалу та якостей кандидатів. Об’єм та ступінь деталізації оцінки залежать від категорії працівника і важливості його робочого місця. Чим вищий рівень управління, тим більша деталізація і достовірність оцінки. Це займає приблизно 2-3 тижні. Після проведення співбесіди, на якій кандидатові надається можливість виявити своє бачення щодо вирішення конкретних практичних ситуацій та продемонструвати свої професійні навички, комісія у складі начальника, начальника відділу кадрів здійснює аналіз та оцінку професійних здібностей кандидата на вакантну посаду. У разі позитивного рішення щодо прийому на роботу у відділ кадрів подаються наступні документи: наказ про прийом на роботу; контракт співпрацівника; посадова інструкція; договір про повну матеріальну відповідальність (для матеріально-відповідальних осіб); акт приймання - передачі робочого місця (матеріальних цінностей).
Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: порушення умов реалізації права на державну службу; недотримання пов’язаних із проходженням державної служби вимог; досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби; відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії; виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі; відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги; неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів.
У відділі кадрів ведуться особові справи працівників ДПІ
17. МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
29.06.2012 Державною податковою службою України спільно зі Світовим банком завершено роботи за проектом «Модернізація державної податкової служби України – 1», що фінансувалися за кошти позики Світового банку відповідно до Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, ратифікованої Законом України від 30 листопада 2003 року № 1317-ІV.
У 2013 році відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2012 року № 1007-р передбачено розпочати запровадження електронного сервісу «Електронний кабінет платника податків». «Електронний кабінет платника податків» є одним з основних інструментів для надання на безоплатній основі послуг платникам податків з використанням електронного сервісу, який сприятиме правильному і зручному обчисленню та своєчасній сплаті податків і зборів. Створення нового електронного сервісу відбувалось у рамках контракту на створення інформаційної системи «Податковий блок», укладеного між ДПС України та компанією EPAM Systems Inc. Роботи за контрактом здійснювалися у межах проекту «Модернізація державної податкової служби України − 1», що фінансувався відповідно до Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 04 вересня 2003 року № 4698-UA.
Електронний кабінет платника податків − це персональне автоматизоване робоче місце платника податків. Робота з персональним Електронним кабінетом може здійснюватися з будь-якого, підключеного до Інтернету комп’ютера, після авторизації користувача. Електронний кабінет буде доступний як юридичним, так і фізичним особам. Для роботи в Електронному кабінеті платника податків необхідно здійснити наступні кроки: отримати електронні цифрові підписи, які безкоштовно видаються Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту державної податкової служби, його представництвами у м. Києві, які є в кожному районі м. Києва, та секторами реєстрації користувачів при ДПС в АР Крим, областях та м. Севастополі. (детальну інформацію про адреси видачі розміщено на сайті Акредитованого центру сертифікації ключів); відкрити в Інтернеті веб-сторінку «Електронний кабінет платника податків», авторизуватись за допомогою особистого електронного ключа та розпочати роботу в Електронному кабінеті.
Більшість сервісів Електронного кабінету платника податків буде запущено у 2014 році. У 2013 році відкриється он-лайн доступ до інформації про стан розрахунків з бюджетом, зокрема про заборгованість, і можливість електронного декларування. У 2013 році запрацюють перші два сервіси «Податкова звітність» та «Розрахунки з бюджетом».
Сервіс «Податкова звітність» забезпечить платникам податків можливість електронного декларування в он-лайн режимі. За допомогою цього сервісу платники податків зможуть в режимі он-лайн: заповнити або імпортувати сформовану у визначеному форматі (XML – форматі) податкову звітність; здійснити її перевірку; подати податкову звітність до органів ДПС − знову ж таки в он-лайн режимі; переконатися у тому, що звітність прийнято, не чекаючи кілька годин; переглянути подану звітність; переглянути індивідуальний податковий календар, який надаватиме інформацію про терміни подання податкової звітності та сплати платежів.
Сервіс «Розрахунки з бюджетом» надасть доступ платникам податків до інформації про стан їх розрахунків з бюджетом і, зокрема до інформації про заборгованість зі сплати податків. Запровадження інших електронних сервісів, які платники податків зможуть отримати через Електронний кабінет платника податків, буде здійснюватись поступово. Передбачається, що в подальшому, крім зазначених, в Електронному кабінеті платник податків отримає наступні можливості: здійснювати перегляд документів, виданих йому органами ДПС − довідок, торгових патентів, свідоцтв, інформації про свої об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, переліку податкових пільг, які їм використовуються відповідно до чинного законодавства та повідомлень та нагадувань, що надходитимуть від органів ДПС з питань оподаткування (наприклад, нагадування про розбіжності в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних платника податків з даними його контрагентів. Ця інформація надаватиметься для можливості самостійного виправлення платником цих розбіжностей без штрафних санкцій); здійснювати розрахунок пені; формувати та заповнювати платіжні документи щодо сплати податків; здійснювати сплату зобов’язань до бюджету за допомогою банківських систем типу Інтернет-банкінг; здійснювати офіційне листування з органами ДПС з питань оподаткування; отримувати консультаційні послуги у режимі on-line або за попередньо надісланими питаннями; повідомляти про зміну своїх реєстраційних та облікових даних, даних про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням; подавати заяви на реєстрацію платником окремих податків.
Цей електронний сервіс дозволить розширити спектр послуг для платників податків та за рахунок дистанційного обслуговування платників істотно зменшити час на подання податкової звітності, спростити ведення бізнесу й обмежити до мінімуму контакти платників зі співробітниками податкової служби. Зокрема, перевага нового сервісу в тому, що податкова звітність подаватиметься в режимі реального часу, і платник одразу буде бачити, як показники його звітності вплинули на стан його розрахунків з бюджетом.
Актуалізація програмного забезпечення в Електронному кабінеті виконується автоматично.
Електронний кабінет платника податків забезпечує роботу з пакетом податкової звітності − набором файлів електронних документів податкової звітності, між якими встановлено зв’язок щодо їх належності до однієї податкової декларації. На кожен прийнятий пакет документів в Електронному кабінеті буде видано одну квитанцію про прийняття податкової декларації з додатками.
Таким чином, Електронний кабінет платника податків забезпечує не лише подання звітності в режимі он-лайн з одночасним отриманням квитанції про її приймання, а й можливість перегляду поданої звітності та відображення інформації, як подана звітність вплинула на стан розрахунків платника з бюджетом.
Нормативно-правове та організаційно-технічне забезпечення запровадження сервісу «Електронний кабінет платника податків» передбачено Національним планом дій на 2012 рік в рамках Програми економічних реформ на 2010 − 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».
Указом Президента України від 24.12.2012 № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» реорганізовано Державну податкову службу України та Державну митну службу в Міністерство доходів і зборів України.
18. ОХОРОНА ПРАЦІ В ДПІ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА
Згідно Конституції України, права та гарантії людини на життя, здоров’я та безпеку визначаються як найважливіша соціальна цінність, а згідно статті 27 Конституції України реалізація права трансформується в обов’язок держави захищати життя і здоров’я людини. Одним із напрямків такого захисту є підвищення безпеки людини під час виконання нею службових обов’язків.
Закони України «Про охорону праці» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначають основні шляхи реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності.
Безпечні умови праці – це не тільки здоров’я людини та її впевненість у завтрашньому дні, це значною мірою ефективність та продуктивність праці, економія розмаїтих засобів та ресурсів, які при нехтуванні охороною праці доводиться витрачати на відновлення працездатності постраждалих, та підтримку тих людей, які вже не можуть працювати. Так для прикладу в США та Німеччині де рівень виробничого травматизму та професійних захворювань значно нижчий ніж на Україні охорона праці давно розглядається як наука і виступає в ролі економічного важеля в боротьбі з необґрунтованими збитками.
Нажаль в Україні охорона праці на сьогодні знаходиться не в кращому стані, що пов’язано насамперед із відсутністю необхідних коштів. Поганий стан справ у галузі охорони праці приводить до того, що в країні щорічно травмується понад 80 тисяч чоловік, з них близько 2 тисячі чоловік гине, від 5 до 10 тисяч отримують професійні захворювання. В результаті економіка зазнає значних збитків та підвищується соціальна напруга в суспільстві. Як свідчить аналіз травматизму, більше ніж 70% нещасних випадків, трапляються з організаційних причин.
За загальним принципом все господарство країни можна поділити на виробничу та невиробничу сфери. До невиробничої сфери входять фінансові та банківські установи, державні контролюючі органи до, яких відноситься і Державна податкова служба, заклади освіти і культури. Традиційно вважалося, що тут немає серйозних проблем у створенні безпечних умов праці. Такій підхід є абсолютно невірним і призводить до виникнення багатьох проблем, яких легко уникнути проводячи необхідну роботу по охороні праці.
Останнім часом держава почала приділяти увагу охороні праці людей, що зайняті в невиробничій сфері значно більше уваги, що пов’язано не тільки зі збільшенням кількості працівників, які займаються насамперед розумовою працею, а також із збільшенням кількості самих небезпечних факторів, яке відбувається головним чином за рахунок підвищення комп’ютеризації робіт. Проблеми, пов’язані з охороною праці не обминули і Державну податкову інспекцію Дарницького району м. Києва.
У відповідності із Законом України «Про охорону праці» в ДПІ введена посада спеціаліста з охорони праці. До його функцій входить:
Функції по плануванню заходів з охорони праці в ДПІ покладені не тільки на спеціаліста з охорони праці, їх виконують також керівники відділів та начальник ДПІ. На начальників відділів покладаються такі функції з планування охорони праці:
Керівник ДПІ займається загальним керівництвом охороною праці в податковій інспекції:
В інспекції намагаються створити всі умови для безпечної роботи: регулярно проводяться навчання та перевірки знань з охорони праці, розроблено посадові інструкції з охорони праці для кожного робочого місця, всі працюючі забезпечені засобами індивідуального та колективного захисту. Такий серйозний підхід до питань охорони праці дозволив уникнути нещасних випадків та професійних захворювань – з часу створення ДПІ не було жодного нещасного випадку і жодного разу лікарі не встановлювали, що захворювання виникло в результаті професійної діяльності.
Охорона праці в ДПІ здійснюється на основі таких нормативних актів:
На основі типових положень розроблено ряд положень з питань охорони праці по Дарницькій ДПІ. Розроблено та затверджено 8 інструкцій з охорони праці, відповідно до переліку посад та професій. Розробка інструкцій здійснювалася безпосередньо спеціалістом з охорони праці при погодженні з відповідними відділами та юристом. Всі інструкції затверджено керівником ДПІ. Комплект інструкцій зберігається в спеціаліста з охорони праці, а також відповідні інструкції розповсюджуються серед працівників інспекції.
Система заходів, що призвані підвищити безпеку праці пов’язана не тільки з розробкою інструкцій та проведенням навчання по охороні праці а й з комплексом технічних та профілактичних заходів, які спрямовані на приведення умов праці персоналу ДПІ у відповідності з державними стандартами.
Головними небезпечними факторами при роботі службовців ДПІ безпосередньо в адміністративному будинку є фактори, які пов’язані із використанням електронно-обчислювальної техніки (ПЕОМ).
До них відносяться наступні:
Зменшити негативний вплив вищеперерахованих факторів можна за рахунок правильної організації робочого місця. В Дарницькій ДПІ цьому питанню приділяється велика увага. Організацію робочого місця користувача ЕОМ в податковій інспекції в більшості випадків можна охарактеризувати такими показниками:
При розміщенні робочих місць з персональними ЕОМ виконуються наступні правила:
- рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів знаходиться в межах 300-500 лк. У приміщеннях де неможливо забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення застосовуються світильники місцевого освітлення
- використовується система вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.
Організація робочого місця користувача ЕОМ забезпечує відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру та особливостей трудової діяльності.
Відносно будівель виконуються такі правила:
Проте небезпечні фактори в роботі працівників податкової інспекції пов’язані не тільки з їх робочими місцями. Існує багато інших джерел небезпечних факторів, основними з яких є наступні:
Що стосується пожежної безпеки. то тут робота спеціаліста з охорони праці, на якого в ДПІ покладено також і функції по контролю за станом пожежної безпеки, визначена у відповідності з загальнонаціональними нормативними актами та стандартами, які чинні для будь-яких підприємств та організацій, з поправкою на відповідні умови функціонування.
Відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» та Інструкції ДПА України «Про заходи протипожежної безпеки у службових приміщеннях» службою охорони праці Дарницької ДПІ розроблена і затверджена керівником ДПІ «Інструкція по додержанню правил пожежної безпеки в адміністративному будинку Дарницької ДПІ».
Цією інструкцією визначені:
Дана інструкція також визначає заходи щодо підвищення протипожежної безпеки основними з яких є такі:
Дарницька ДПІ в достатній кількості забезпечена засобами протипожежної безпеки. Так, кожен кабінет обладнано протипожежною сигналізацією, на кожному поверсі та у підвалі знаходяться протипожежні крани (по два на поверх ). Всі протипожежні гідранти укомплектовано пожежними рукавами.
Одним із недоліків протипожежної охорони в ДПІ є те, що ємність з піском та хімічний вогнегасник, використання яких в разі загоряння електроприладів є єдино можливим, знаходяться тільки на першому поверсі.
З метою підвищення пожежної безпеки на всіх працівників Дарницької ДПІ покладені наступні обов’язки:
Створення в ДПІ добровільної пожежної дружини (ДПД) є важливим елементом підвищення пожежної безпеки. На неї покладається багато функцій і завдань. Так, члени ДПД здійснюють контроль за дотриманням в податковій інспекції встановлених правил пожежної безпеки. здійснюють нагляд за справністю засобів протипожежного захисту та засобів первинного пожежогасіння, проводять навчання персоналу податкової інспекції стосовно правил та заходів пожежної безпеки.
Режимна робота в органах ДПС направлена на захист працівників від загрози фізичного впливу з боку платників податків. Одним із найважливіших напрямків роботи щодо захисту персоналу податкової інспекції є створення спеціального пропускного режиму в адміністративному будинку ДПІ. Згідно з яким право входу до приміщення податкової інспекції мають:
У вихідні дні пропускний режим більш жорсткий. Право входу до адміністративного будинку ДПІ у вихідні дні мають тільки начальник ДПІ, його заступники, начальники відповідних відділів та працівники, яких викликали для виконання роботи. Сторонні особи можуть заходити до приміщення ДПІ у вихідний день тільки у разі, якщо вони виконують роботи по обслуговуванню будинку, при наявності попередньої домовленості з керівником інспекції та документів що підтверджують особу.
Крім того право входу до адміністративного будинку ДПІ в будь-який час у супроводі працівників чергової частини податкової міліції мають працівники аварійних та рятувальних служб у ситуації, яка потребує їх негайного втручання.
Режимна робота в податковій інспекції пов’язана також з тим, що більшість її працівників використовують інформацію, яка не підлягає розголосу. З метою захисту персоналу податкової інспекції від можливого фізичного тиску, який окремі платники податків можуть використовувати з метою отримання такої інформації чи зумисного її викривлення при Дарницькій ДПІ створено спеціальний підрозділ податкової міліції. Працівники підрозділу фізичного захисту супроводжують податкових інспекторів під час проведення ними виїзних документальних перевірок. Вони також охороняють посадових осіб податкової інспекції, щодо яких існує протягом певного періоду реальна загроза фізичного впливу з боку окремих платників податків.
Загалом можна сказати, що охорона праці в Дарницькій ДПІ знаходиться на достатньо високому рівні. Перевага у роботі служби охорони праці віддається профілактичним заходам, що повністю відповідає державній політиці в даній галузі. З часу створення Дарницької ДПІ тут не було жодного випадку виробничого травматизму чи професійного захворювання. Це результат постійної цілеспрямованої роботи керівника податкової інспекції та спеціаліста з охорони праці.
Проте деякі, загалом незначні, проблеми не обминули і цю установу. До недоліків у роботі служби охорони праці в Дарницькій ДПІ можна віднести наступні моменти:
З метою покращення охорони праці в Дарницькій ДПІ пропоную:
З метою підвищення пожежної безпеки пропоную на поверхах та в підвалі розмістити ящики з піском та, по мірі фінансування. хімічні вогнегасники.
Також дуже великий вплив на рівень конфліктності та травматизму в колективі відіграє атмосфера взаємовідносин між працівниками. У ДПІ Дарницького району м. Києва взаємовідносини між членами виробничого колективу підтримуються на стабільно високому професійному рівні.
ВИСНОВКИ
За період проходження практики в ДПІ Дарницького району м. Києва я ознайомився з роботою всіх її підрозділів. На практиці закріпив отримані теоретичні знання. Ознайомився з порядком заповнення та перевірки правильності заповнення декларацій. Приймав участь у проведенні тематичних, камеральних та комплексних документальних перевірок, при проведенні яких проводив перевірку первинних документів, відповідність записів у журналах-ордерах, на основі яких ведеться фінансова та податкова звітність. На практиці ознайомився з порядком застосування штрафних санкцій, методикою нарахування пені, стягнення адміністративних штрафів за порушення чинного податкового законодавства. Ознайомився з порядком складання акту перевірки.
Можна зробити такі висновки, що завдяки поліпшенню рівня організації роботи по збору податків стабілізувалися надходження до всіх видів бюджетів. З’явилася можливість прогнозувати надходження податків, а також трохи знизити податковий тиск на платників податків. Складність впровадження і застосування нових законів у результаті величезної роботи, проведеної податковою службою в галузі методичного забезпечення, поступово стала відходити на другий план і платники податку адаптувалися до нового законодавства. Однак платіжна криза, скорочення загального обсягу грошової маси, високі процентні ставки за кредит, відсутність оборотних коштів у платників, відсутність вітчизняного ринку збуту і втрата закордонного попиту, низька купівельна спроможність населення, викликана невиплатами заробітної плати, пенсій і допомог, не дали змоги побачити в повній мірі позитивні моменти початку податкової реформи, елементом якої є удосконалення та розвиток податкової служби.
Поряд з позитивними моментами в роботі податківців, існують і певні негативні моменти. У підрозділах податкових служб недостатньо приділяється уваги податковому менеджменту, спрямованому на управління процесом справляння податків і відносинам, що виникають у процесі податкових потоків. При цьому не використано всі можливості організації податкового менеджменту, зокрема передового досвіду і законодавчої бази. Проблеми, які існують у відділенні, пов’язані також з тим, що у відділах працює недостатня кількість робітників при великих обсягах роботи. Ці проблеми виникають на основі загальної економічної ситуації в країні, інспекція не може дозволити собі утримувати велику кількість персоналу. Тим не менш, робота у відділах налагоджена, існує тісний взаємозв’язок між підрозділами, інспекція обладнана сучасною комп’ютерною технікою, що дозволяє автоматизувати робочі місця і підвищити ефективність роботи. Кожен працівник чітко знає свої обов’язки та дотримується чинного законодавства у своїй роботі згідно посадових інструкцій.
Інспекція проводить консультаційну роботу з платниками податків через ЗМІ, дошки оголошень.
У районі створений сприятливий клімат для платників податків, надаються консультації при виникненні будь-яких питань. А в разі несплати податків застосовуються жорсткі методи по вилученню недоїмки до бюджету. Для цього залучаються підрозділи податкової міліції. Тобто відділ має зовнішні зв’язки із силовими структурами і працює при зустрічних курсах.
У зв’язку з прийняттям нових законів перед податковими адміністраціями постають нові завдання. Кожен з працівників ДПІ на своїй ділянці роботи повинен не перешкоджати підприємцям, а навпаки сприяти усуненню адміністративних бар’єрів під час спілкування з податковою адміністрацією, сприймати підприємця не як потенційного порушника, а бачити в ньому важливого учасника процесу формування доходної частини бюджету.