Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
31
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
|
УДОСКОНАЛЕННЯ АГРОТЕХНІКИ ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ ДЕКОРАТИВНИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН |
06.03.01 –лісові культури і фітомеліорація
кандидата сільськогосподарських наук
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України
|
Науковий керівник – Офіційні опоненти: Провідна установа – |
доктор біологічних наук, професор Калініченко Олександр Анастасійович, Національний аграрний університет, професор кафедри дендрології та лісової селекції доктор біологічних наук, професор Кузнєцов Сергій Іванович, Національний аграрний університет, професор кафедри ландшафтної архітектури і садово-паркового будівництва кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Ірклієнко Сергій Петрович, Український центр підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів лісового господарства, директор Український державний лісотехнічний університет, кафедра лісових культур і селекції Міністерства освіти і науки України, м. Львів |
Захист відбудеться “11” березня 2004 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.09 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41
Автореферат розісланий “06” лютого 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Кравець П.В.
Актуальність теми. В умовах розвитку житлового і промислового будівництва й суцільної урбанізації середовища особливої актуальності набуває проблема створення стійких та високодекоративних насаджень на території сельбищної частини міста (І.П. Григорюк, 1996). В даних умовах порушений або навіть повністю знищений родючий шар ґрунту, оголена материнська порода або намитий шар піску товщиною до 3 м, підвищена щільність і лужність ґрунту, зменшена його вологість, підвищена концентрація вуглекислого газу у повітрі та його температура влітку.
Для успішного вирішення питань озеленення територій сельбищної частини міст і закладки лісових культур у міських лісах, які, наприклад, тільки у м. Києві займають до 10% лісових земель, важливе значення має якість садивного матеріалу, що забезпечує швидке пристосування рослин до умов після пересаджування і їх повноцінну життєдіяльність в стресових умовах урбанізованого середовища (О.О. Лаптєв, 1998). Тому актуальною є розробка елементів технологій вирощування деревних рослин з використанням сучасних, екологічно безпечних і ефективних агрохімікатів, що дозволяє отримувати підвищений вихід якісного та стійкого садивного матеріалу (П.Г. Дульнєв, О.А. Калініченко, П.П. Яворовський, 2002).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання даної роботи пов’язане з науковими дослідженнями Науково-інженерного центру “АКСО” НАН України за госпдоговором № 13/169 Н від 01.08.1998 р., з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи “Розробка та впровадження нових технологічних прийомів вирощування посадкового матеріалу основних лісових культур для заліснення забруднених радіонуклідами територій” та договором № 17/2000 від 24.02.2000 р. між об'єднанням “Київзеленбуд” та Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України по держбюджетній темі: “Розробка наукових основ і на їх підставі агрохімічних рекомендацій по покращенню стану та догляду за деревними насадженнями м. Києва”.
Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи було удосконалення агротехніки вирощування високоякісного садивного матеріалу видів деревних рослин для насаджень сельбищної частини міста Києва, міських та приміських лісів.
Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні задачі:
. Виявити сучасні протруйники, стимулятори росту, мікроелементи, а також плівкоутворювачі, ефективні для передпосівної обробки насіння хвойних і листяних місцевих й інтродукованих деревних видів, які використовуються для озеленення, створення міських та приміських лісів.
2. Дослідити вплив вуглеамонійних солей (ВАС), комплексних мінеральних добрив на основі ВАС (ВІДАКСів) і стимулятора росту триману-1 на ріст та розвиток сіянців у розсадниках.
. Дослідити дію стимулятора росту триману-1 на ріст і розвиток садивного матеріалу деревних рослин, які вирощуються із живців та саджанців в контейнерах.
4. Вивчити вплив мінерального живлення і водопостачання на фізіологічні процеси деревних саджанців, встановити захисну дію плівкоутворюючих полімерних регуляторів росту полістимуліну К й полістимуліну А-6 з пролонгованою цитокініновою та ауксиновою активністю на кореневі системи рослин після пересаджування.
. Розробити методику спектральної листової діагностики стану деревних рослин на ранніх етапах виникнення посухи і дефіциту мінерального живлення.
Об’єкт дослідження –вирощування високоякісного і біологічно стійкого садивного матеріалу сосни звичайної, берези повислої, дуба звичайного, дуба червоного, липи дрібнолистої, клена гостролистого, гіркокаштана звичайного, липи широколистої, туї західної і самшиту вічнозеленого для озеленення міст та створення міських лісів.
Предмет досліджень –реакція насіння сосни звичайної на передпосівну обробку агрохімікатами, берези повислої та жолудів дуба звичайного на триман-1. Реагування сіянців сосни звичайної, дуба червоного і липи дрібнолистої на кореневе й позакореневе підживлення ВАС, ВІДАКСами та обробку триманом-1, живців і саджанців туї західної та самшиту вічнозеленого на обробку триманом-1. З’ясування зміни фізіологічних процесів у саджанців клена гостролистого, гіркокаштана, липи широколистої і дуба червоного за водного й мінерального дефіциту у ґрунті, а також обробки кореневих систем полімерними регуляторами росту при пересаджуванні. Дослідження спектрального стану листків саджанців деревних видів рослин в умовах водного і мінерального дефіциту.
Методи дослідження. У роботі використано екосистемний підхід, методи визначення показників ґрунту і рослинного матеріалу, графоаналітичного й кореляційного аналізу та біометрії рослин. Інтерпретація експериментальних даних проводилась з погляду єдності рослинного організму і умов зовнішнього середовища.
Наукова новизна одержаних результатів досліджень. Вперше для деревних рослин відібрано сучасні, екологічно безпечні, сертифіковані в Україні протруйники, стимулятори росту, мікроелементи, плівкоутворювачі і комплексні мінеральні добрива на основі вуглеамонійних солей, які підвищують схожість та енергію проростання насіння сосни звичайної. Вивчена ефективність передпосівної обробки жолудів дуба звичайного і насіння берези повислої стимулятором росту триманом-1. Досліджена дія ВАС, ВІДАКСів і триману-1 на біометричні показники сіянців сосни звичайної, дуба червоного, липи дрібнолистої, туї західної й самшиту вічнозеленого, вирощених із живців в умовах плівкової теплиці та їх саджанців в контейнерах.
Вперше досліджено вплив водного і мінерального дефіциту на фізіологічні процеси саджанців клена гостролистого, гіркокаштана звичайного, липи широколистої й дуба червоного, полістимуліну К та полістимуліну А-6 на рослини при пересаджуванні.
Вперше запропоновані формули для розрахунку вмісту азоту, фосфору, калію, води, водного дефіциту і хлорофілу в листках дуба червоного та клена гостролистого для спектральної діагностики їх стану.
Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведених досліджень відібрано найефективніші протруйники, стимулятори росту, мікроелементи і плівкоутворювачі для передпосівної обробки насіння сосни звичайної, а також встановлені оптимальні концентрації триману-1 для передпосівної обробки насіння берези повислої та жолудів дуба звичайного.
Перед посівом запропоновано насіння сосни звичайної, дуба червоного обробляти триманом-1 і підживлювати однорічні сіянці цих видів ВАС або ВІДАКСами, які збільшують їхні біометричні показники в 1,5 –рази та підвищують стійкість рослин до несприятливої дії едафічних факторів при їх пересаджуванні.
Рекомендовано застосовувати триман-1 при вирощуванні садивного матеріалу туї західної і самшиту вічнозеленого із живців у контейнерах, що збільшує їхні біометричні показники на 50 –%. Полістимулін К і полістимулін А-6 при пересаджуванні саджанців клена гостролистого, гіркокаштана, липи широколистої й дуба червоного сприяють відновленню водного балансу, підсиленню інтенсивності дихання коренів та фотосинтетичних процесів у пересаджених рослин.
Наукові і методичні розробки впроваджені у виробництво при вирощуванні сіянців й саджанців на лісових та декоративних розсадниках Київзеленбуду. Вони застосовуються при створенні і реконструкції насаджень на території м. Києва й міських лісів та лісових земель об'єднання „Чорнобильліс”.
Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто здійснив інформаційний пошук, проаналізував і узагальнив дані літературних джерел, оволодів сучасними методиками досліджень, провів лабораторні, вегетаційні та польові досліди, за результатами яких підготував до друку наукові праці. Експериментальні дані отримані самостійно і в співавторстві. Методичні підходи до спектральної діагностики стану деревних рослин за умов водного і мінерального дефіциту у ґрунті розроблено разом із старшим науковим співробітником Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, кандидатом біологічних наук Ткачовим В.І.
Здобувач брав участь у розробці рекомендацій виробництву “Вуглеамонійні солі, комплексні добрива на їх основі та регулятор росту і розвитку рослин триман-1 для сільськогосподарського виробництва та лісорозведення” (2002) і підготовці розділу “Використання нових агрохімікатів у лісовому господарстві”. Дисертант є співавтором рекомендацій “Застосування полімерних регуляторів росту і добрив для підвищення життєздатності саджанців деревних порід” (2001), а також методичних рекомендацій “Наукове обґрунтування і удосконалення агротехніки вирощування декоративних деревних рослин за умов водного і мінерального дефіциту” (2002).
Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертації доповідалися на засіданні науково-технічної координаційної ради Київської міської державної адміністрації та Національної Академії наук України (Київ, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції “Лісівницькі дослідження в Україні” (Розточчя Львівської області, 2002), Міжнародній конференції “Photosynthesis and Crop Production” (Київ, 2002), Міжнародній науково-технічній конференції “Сертифікація лісів України в контексті розвитку сучасної лісової політики” (Київ, 2002), ІV Міжнародній конференції „Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку” (Донецьк, 2003), V з’їзді фізіологів рослин Росії (Пенза, 2003).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 6 статей у наукових фахових виданнях. Отримано один Деклараційний патент України на винахід № 52873А від 15.01.2003 р.
Структура і обсяг роботи. Дисертація написана українською мовою на 135 сторінках комп’ютерного тексту. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків і рекомендацій виробництву, списку використаних 209 літературних джерел. У дисертації міститься 12 рисунків, 29 таблиць та додатки.
Шляхи інтенсифікації вирощування садивного матеріалу деревних рослин. В огляді літератури розглянуто питання удосконалення агротехніки вирощування сіянців і саджанців, передпосівної обробки насіння деревних рослин, застосування мінеральних добрив, мікроелементів й стимуляторів росту. Узагальнено дані стосовно вирощування садивного матеріалу в захищеному ґрунті і з кореневою системою, сформованою в контейнерах, як основних напрямків підвищення якості й виходу садивного матеріалу з одиниці площі у декоративних та лісових розсадниках. Відзначено, що питання передпосівної обробки насіння деревних рослин вивчали Т.С. Устинова (1995), А.Ю. Зародов (1998), С.К. Пентелькін (1999); мінерального живлення –E. Mulder (1960), П.Г. Кальной (1964), D. Fillips (1976), В.К. Панчева (1996), Н.Н. Приходько (1997); застосування регуляторів росту –О.Є. Давидова (1995), І.П. Григорюк (1996), П.Г. Дульнєв (1996), М.М. Ведмідь (2002) та інші.
Програма досліджень. Завданням було дослідити вплив протруйників, стимуляторів росту, мікроелементів, плівкоутворювачів і комплексних препаратів на схожість й енергію проростання насіння сосни звичайної, стимулятора росту триману-1 на схожість і енергію проростання жолудів дуба звичайного та насіння берези повислої; з’ясувати вплив амонійно-карбонатних сполук і їх комплексів на ріст й розвиток однорічних сіянців сосни звичайної, дуба червоного, липи дрібнолистої, а також на ріст саджанців туї західної й самшиту вічнозеленого при їх вирощуванні в умовах плівкової теплиці та в контейнерах; вивчити шляхи підвищення приживлюваності саджанців клена гостролистого, гіркокаштана, липи широколистої та дуба червоного; встановити вплив дефіциту води і мінерального живлення на фізіологічні процеси й покращення умов водного та мінерального живлення саджанців при пересаджуванні шляхом використання плівкоутворюючих полімерних регуляторів росту полістимуліну К і полістимуліну А-6; розробити методику спектральної діагностики стану деревних рослин на ранніх етапах виникнення водного і мінерального дефіциту у ґрунті.
Методика досліджень. Ефективність передпосівної підготовки насіння сосни звичайної, дуба звичайного і берези повислої вивчали у лабораторії Науково-інженерного центру “АКСО” НАН України (м. Київ). Для досліду брали по 30 шт. насінин у 3 повторностях кожного виду в контрольних і дослідних варіантах.
Насіння сосни звичайної обробляли розчинами протруйників: девіденту, вітаваксу, сумі-8, бенлату (фундазолу); стимуляторів росту: триману-1, ДГ-735, Д-8А, ДГ-032, нафтилоцтової і індолилоцтової кислот (НОК і ІОК). Досліджували дію сумішей мікроелементів Со, Мо, Zn, Mn, Cu, Fe, В, а також плівкоутворювачів ПБ-1, ПВА, NаКМЦ, ПВС та комплексних препаратів бенлат + триман-1 + NаКМЦ; вітавакс + триман-1 + NаКМЦ.
Жолуді дуба звичайного замочували у водному розчині стимулятора росту триману-1 і пророщували в піску. Насіння берези повислої після снігування протягом 15 діб обробляли водним розчином стимулятора росту триману-1 і пророщували на зволоженому фільтрувальному папері в чашках Петрі.
Схожість насіння і довжину проростків сосни звичайної визначали через 7 і 14 діб, жолудів дуба –через 3 і 14, насіння берези –через 30 діб.
Досліджували кореневе і позакореневе підживлення сіянців сосни звичайної, дуба червоного й липи дрібнолистої, вплив триману-1, а також мінерального підживлення на ріст й розвиток туї західної та самшиту вічнозеленого.
Для досліджень у кожному із варіантів та контролі відбирали по 40 сіянців та 30 саджанців.
Дослідження пошкодження саджанців клена гостролистого, гіркокаштана звичайного, липи широколистої і дуба червоного в умовах мінерального і водного дефіциту з визначенням у листках вмісту азоту, фосфору і калію проводили за загальноприйнятими методиками. Процес пересаджування рослин імітували шляхом витримування коренів рослин у розчині поліетиленгліколю “Ferack”молекулярною масою 20000.
Вегетаційні досліди по вивченню впливу мінерального живлення на приживлювання саджанців виконували в піщаній культурі. Дослідження механізму пошкодження саджанців посухою проводили у ґрунтовій культурі. Ґрунтову посуху створювали припиненням поливу і доведенням вмісту води в ґрунті до 25% польової вологоємкості (ПВ). Фізіологічні показники (водний дефіцит, вміст хлорофілу, інтенсивність фотосинтезу, дихання та транспірації) у листках деревних рослин визначали за методиками Х.Н. Починка (1976), І.П. Григорюка (1999).
Відбиття світла листками деревних рослин вимірювали за допомогою спектрофотометра СФ-18 з автоматичним розвертанням і реєстрацією в діапазоні видимої області світла 400-740 нм за швидкості розвертання спектра 30 –нм/хв.
Польові дослідження проводили протягом 1998-2002 рр. на лісовому розсаднику Хотівського лісництва Боярської ЛДС та на декоративному розсаднику “Теремки” об'єднання “Київзеленбуд”. Ґрунт Хотівського лісорозсадника –світло-сірий легкосуглинковий, вміст гумусу в орному шарі –,75%, рНсол. –,6 –,0, рухомого фосфору (РО), обмінного калію (КО) і азотних сполук від 48 до 98 мг/кг ґрунту в повітряно-сухому стані. Торфяно-ґрунтова суміш, яка застосовувалась у теплицях і для наповнення контейнерів на декоративному розсаднику „Теремки”, мала вміст (в % на абсолютно-суху речовину) N –2,04, РО –,78; КО –,38. Обмінний КО в мг/100 г ґрунту складав 10,9, pH –,2. Дані експериментів оброблено методами математичної статистики (А.С. Молостов, 1965; Б.А. Доспєхов, 1985).
ВПЛИВ ПРОТРУЙНИКІВ, СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ, МІКРОЕЛЕМЕНТІВ, ПЛІВКОУТВОРЮВАЧІВ І КОМПЛЕКСНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ЇХ ОСНОВІ НА СХОЖІСТЬ ТА ЕНЕРГІЮ ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН
Вплив протруйників на схожість і енергію проростання насіння сосни звичайної. Встановлено, що високу ефективність та найменший негативний вплив на насіння виявляли протруйники девідент (5 г/кг) і бенлат (5 –г/кг). Вітавакс і сумі-8 у всіх варіантах помітно пригнічували схожості насіння і коренеутворення у сходів.
Вплив стимуляторів росту на схожість і енергію проростання насіння сосни звичайної. Стимулятори росту триман-1 і ДГ-735 при їх витратах 10 г/т насіння більш ефективні, ніж НОК та ІОК у концентраціях 0,05-0,1% водного розчину. Триман-1 (10 г/т) забезпечує 100% схожість насіння при температурах від +16ºС до +26С, а ДГ-735 сприяє підвищенню схожості насіння порівняно з контролем на 15 –% і збільшенню енергії його проростання на 16%. Препарати Д-8А і ДГ-032 не впливали суттєво на посівні показники насіння.
Вплив мікроелементів на схожість і енергію проростання насіння сосни звичайної. Встановлено, що найефективніше на схожість і енергію проростання насіння впливає суміш Со, Мо, Мg, Сu, Fe та В у співвідношенні 0,1 : 0,1 : 1,0 : 1,0 : 1,0 : 1,0 та витраті 12,5 і 25 мг/л водного розчину.
Вплив плівкоутворювачів на схожість і енергію проростання насіння сосни звичайної. Найменшу пригнічуючу дію на схожість і енергію проростання насіння виявив плівкоутворювач ПВА в концентрації 2,5% водного розчину.
Вплив комплексних препаратів на схожість і енергію проростання насіння сосни звичайної. Нашими експериментами встановлено, що системні протруйники затримують проростання насіння і на початкових фазах розвитку пригнічують ростові процеси у рослин. Включення до їх складу триману-1 (10 г/т насіння) частково послаблює гальмуючий ефект протруйників. Для подальшого посилення ростових процесів потрібно у суміш додавати комплекс мікроелементів Со, Мg, Сu, Fe, Zn і B у співвідношенні 0,1 : 1,0 : 1,0 : 1,0 : 1,0 : 1,0 та кількості 25 мг/л.
Вплив стимулятора росту триману-1 на схожість і енергію проростання жолудів дуба звичайного. Встановлено, що замочування жолудів у водному розчині триману-1 протягом 24 год (100 мг/л водного розчину) на 3 і 14 добу пророщування збільшує довжину проростів на 37% і 22 % порівняно з контролем.
Вплив стимулятора росту триману-1 на схожість і енергію проростання насіння берези повислої. Пророщування стратифікованого насіння берези при температурі 21С через 30 діб після його обробки водним розчином стимулятора росту триману-1 (25 мг/л) збільшує його схожість порівняно з контролем на 14%, а енергію проростання –на 77%. Схожість не стратифікованого насіння на 10% нижча, ніж стратифікованого.
ПОКРАЩЕННЯ УМОВ РОСТУ І РОЗВИТКУ СІЯНЦІВ, ЖИВЦІВ І САДЖАНЦІВ У РОЗСАДНИКАХ
Використання вуглеамонійних солей, стимулятора росту триману-1 та комплексних мінеральних добрив при вирощуванні деревних рослин.
Сосна звичайна. Встановлено, що обробка насіння сосни звичайної стимулятором росту триманом-1 і кореневе підживлення вуглеамонійними солями та їх комплексами ефективніше впливає на біометричні показники однорічних сіянців, ніж підживлення аміачною селітрою. При внесенні в міжряддя в сипкому стані ВАС у нормі 20 г/м і комплексних добрив ВІДАКСів (20 г/м2) загальна маса сіянців у повітряно-сухому стані збільшується порівняно з контролем ввідповідно у 1,1 і 1,9 рази, маса кореневої системи –в 2,3 і 1,5, висота сіянців –в 1,8 і 1,9 рази (рис. 1).
Дуб червоний. Після обробки триманом-1 жолудів і кореневого підживлення однорічних сіянців дуба червоного ВІДАКСом-Н (з гуматом натрію) у сипкому стані (20 г/м) загальна маса сіянців та маса коренів у повітряно-сухому стані перевищувала контроль у 2,1 рази, висота сіянців була більшою в 1,2 рази.
Рис. 1. Вплив передпосівної обробки насіння сосни звичайної стимулятором росту рослин триманом-1 та підживлення азотними добривами на біометричні показники однорічних сіянців: 1 –контроль; 2 –карбамід у сипкому стані (7 г/м); 3 –ВАС у сипкому стан (20 г/м); 4 –ВІДАКС-Н у сипкому стані (20 г/м); 5 –полив 0,25%-ним водним розчином аміачної селітри; 6 –полив 0,1%-ним водним розчином карбаміду; 7 –полив 0,5 %-ним водним розчином ВАС; 8 –полив водним розчином триману-1 (25 мг/л).
Таким же чином на дію триману-1 та підживлення азотними добривами реагував і дуб червоний.
Липа дрібнолиста. При вирощуванні сіянців липи найефективнішими виявили обробку насіння триманом-1 та внесення в міжряддя суміші ВАС і аміачної селітри (10 г/м + 10 г/м), при цьому загальна маса сіянців у повітряно-сухому стані і маса кореневої системи порівняно з контролем збільшувалась в 3,6 рази, висота дослідних сіянців була в 2,6 рази більшою, ніж у контролі (рис. 2).
Рис. 2. Вплив обробки насіння липи дрібнолистої стимулятором росту триманом-1 та добрив на біометричні показники однорічних сіянців: 1 –контроль; 2 –аміачна селітра (10 г/м); 3 –карбамід (7 г/м); 4 –вуглеамонійні солі (ВАС –г/м); 5 –суміш карбаміду (3,7 г/м) і ВАС (10 г/м); 6 –ВІДАКС-Н, 20 г/м; 7 –суміш карбаміду (3,7 г/м) і ВІДАКС-Н (10 г/м); 8 –суміш карбаміду (3,7 г/м), ВІДАКС-Н (10 г/м) і цеоліту (10 г/м); 9 –суміш ВАС (10 г/м) і аміачної селітри (10 г/м).
Використання стимулятора росту триману-1 при вирощуванні декоративних рослин із живців самшиту вічнозеленого і туї західної. 4-годинне замочування живців самшиту і туї у водному розчині триману-1 у концентрації 20 мг/л, стимулює ріст кореневої системи і надземної частини дослідних рослин. Так, довжина і маса кореневої системи та надземної частини дворічних рослин самшиту, оброблених триманом-1, у повітряно-сухому стані перевищувала відповідні показники рослин, оброблених індолілоцтовою кислотою (100 мг/л) на 33,1%, 47,4 і 28,8% та показники контролю –на 50,0%, 268,5 і 190,1% (табл. 1).
Таблиця 1
Біометричні показники дворічних рослин самшиту вічнозеленого, вирощених
із живців (травень 2000 р. - лютий 2002 р.) в декоративному розсаднику
“Теремки” об’єднання “Київзеленбуд”
|
Варіант |
Назва препарату |
Концен-трація препарату на 1 л води, мг |
Біометричні показники рослин |
|
довжина , см |
маса в повітряно-сухому стані, г |
|
надземної частини |
кореневої системи |
рослин |
надземної частини |
кореневої системи |
рослин |
|||
|
1 |
Контроль (вода) |
- |
,0 |
,6 |
,6 |
,62 |
,54 |
,16 |
|
Замочування живців протягом 2 год |
||||||||
|
2 |
ІОК |
50 |
,9 |
,9 |
,8 |
1,90 |
,75 |
,65 |
|
3 |
ІОК |
100 |
,9 |
,8 |
,7 |
,03 |
,11 |
,14 |
|
4 |
ІОК |
150 |
14,4 |
,9 |
,3 |
,14 |
,78 |
,92 |
|
5 |
Триман-1 |
10 |
,1 |
,3 |
,4 |
,54 |
,40 |
,94 |
|
6 |
Триман-1 |
20 |
,8 |
.8 |
,6 |
,19 |
,39 |
.58 |
|
7 |
Триман-1 |
40 |
.8 |
,6 |
,4 |
,19 |
,90 |
,09 |
|
Замочування живців протягом 4 год |
||||||||
|
8 |
ІОК |
50 |
,1 |
,1 |
,2 |
3,62 |
,59 |
,21 |
|
9 |
ІОК |
100 |
,2 |
,2 |
,4 |
,65 |
,35 |
,00 |
|
10 |
ІОК |
150 |
,1 |
,4 |
,5 |
,44 |
,90 |
,34 |
|
11 |
Триман-1 |
,9 |
,7 |
,6 |
,20 |
,05 |
,25 |
|
|
12 |
Триман-1 |
20 |
,9 |
,9 |
.8 |
,70 |
,99 |
,69 |
|
13 |
Триман-1 |
40 |
,0 |
.4 |
.4 |
,41 |
,68 |
,09 |
|
НІР |
- |
,82 |
,20 |
,51 |
,90 |
,36 |
,63 |
При 2-годинному замочуванні живців туї західної у водному розчині триману-1 (20 мг/л) їхня довжина і маса кореневої системи та надземної частини у повітряно-сухому стані перевищувала контроль відповідно на 28,5%, 99,6 і 161,5% і була більшою, ніж при їх 4-годинній обробці ІОК (150 мг/л) –на 3,7%, 85,0 і 89,2% (табл. 2).
Таблиця 2
Біометричні показники дворічних рослин туї західної, вирощених із живців
(травень 2000 р. - лютий 2002 р.) у декоративному розсаднику
“Теремки” об’єднання “Київзеленбуд”
|
Варіант |
Назва препарату |
Концен-трація препарату на 1 л води, мг |
Біометричні показники рослин |
|
довжина , см |
маса в повітряно-сухому стані, г |
|
надземної частини |
кореневої системи |
рос-лин |
надземної частини |
кореневої системи |
рослин |
|||
|
1 |
Контроль (вода) |
- |
,5 |
,6 |
,1 |
,48 |
,29 |
.77 |
|
Замочування живців протягом 2 год |
||||||||
|
2 |
ІОК |
50 |
,2 |
,8 |
,0 |
14,44 |
,68 |
,12 |
|
3 |
ІОК |
100 |
,6 |
,6 |
,2 |
,73 |
,07 |
,80 |
|
4 |
ІОК |
150 |
,0 |
,3 |
,3 |
,53 |
,78 |
,31 |
|
5 |
Триман-1 |
10 |
,5 |
,8 |
,3 |
.88 |
,68 |
.56 |
|
6 |
Триман-1 |
20 |
,0 |
,6 |
,6 |
,79 |
,57 |
,36 |
|
7 |
Триман-1 |
40 |
,7 |
.9 |
,6 |
,03 |
,55 |
,58 |
|
Замочування живців протягом 4 год |
||||||||
|
8 |
ІОК |
50 |
,7 |
,6 |
,3 |
14,94 |
,14 |
,08 |
|
9 |
ІОК |
100 |
,3 |
,3 |
,6 |
,8 |
,67 |
,47 |
|
10 |
ІОК |
150 |
,4 |
,7 |
,1 |
,10 |
,47 |
,57 |
|
11 |
Триман-1 |
10 |
,9 |
,0 |
,9 |
,53 |
,75 |
.28 |
|
12 |
Триман-1 |
20 |
.7 |
,2 |
.9 |
,11 |
,22 |
.33 |
|
13 |
Триман-1 |
40 |
,7 |
,3 |
,0 |
,05 |
,39 |
,44 |
|
НІР |
- |
,55 |
,70 |
,12 |
,39 |
,55 |
.47 |
Дослідження трирічних саджанців самшиту вічнозеленого і туї західної показали, що весняна обробка триманом-1 (250мг, 20 мг/л) торф’яно-ґрунтової суміші у контейнерах, повторна літня обробка триманом-1 і підживлення міндобривами та мікроелементами (500 мл поживної суміші на рослину) збільшують у рослин самшиту вічнозеленого порівняно з контролем висоту на 13%, загальну масу рослин, масу коренів та масу надземної частини в повітряно-сухому стані відповідно –на 92%, 60 і 112%; у туї західної –на 0,5%, 56, 49 і 59% (табл. 3).
Біометричні показники трирічних саджанців самшиту вічнозеленого
і туї західної, вирощених у поліетиленових контейнерах (декоративний
розсадник “Теремки” об’єднання “Київзеленбуд”)
|
Варіант |
Надземна частина |
діаметр кореневої шийки саджанців, мм |
Коренева система |
загальна маса саджанців у повітряно-сухому стані, г |
|
висота, см |
бічні гілки |
маса в повітряно-сухому стані, г |
довжина головного кореня, см |
кількість бічних корінців діаметром понад 1 мм, шт. |
маса коренів у повітряно-сухому стані, г |
||||
|
кількість, шт. |
довжина, см |
||||||||
Самшит вічнозелений |
|||||||||
|
Полив водою –контроль |
21,2 ±2,0 |
,8 ±0,3 |
,0±1,1 |
.0 ±0,3 |
,8 ±0,4 |
,7±1,8 |
,5 ±0,8 |
,5 ±0,8 |
,5 ±0,4 |
|
Полив–триман-1+МЕ(0,25 л, 22.05.02); триман-1 + МЕ + міндобрива (0,5 л, 17.06.02) |
23,9 ±2,5 |
,6 ±0,2 |
,1±1,3 |
,5 ±0,7 |
,3 ±0,7 |
,9±1,9 |
,4 ±0,9 |
,0 ±0,4 |
,5±0,9 |
|
% до контролю |
113 |
||||||||
Туя західна |
|||||||||
|
Полив водою –контроль |
43,4 ±3,8 |
,6 ± 0,03 |
,0±1,5 |
,1±1,8 |
,4 ±0,2 |
,1±5,1 |
,6 ±0,1 |
,7 ±0,7 |
,8±2,9 |
|
Полив–триман-1 + МЕ (0,25 л, 22.05.02); триман-1 + МЕ + міндобрива (0,5л, 17.06.02) |
43,6 ±4,1 |
,9 ± 0,06 |
,3±2,8 |
,6±2,7 |
,8 ±0,2 |
,8±4,2 |
,0 ±0,2 |
,0 ±0,8 |
,6±3,1 |
|
% до контролю |
100,5 |
Примітка: МЕ –суміш мікроелементів: MgSO –,7 мг/л; CuSO –,6 мг/л;
MnSO –,3 мг/л і ZnSO –,3 мг/л; міндобрива: сечовина –г/л;
КНРО –,3 г/л.
ПІДВИЩЕННЯ ПРИЖИВЛЮВАНОСТІ САДЖАНЦІВ ПРИ ПЕРЕСАДЖУВАННІ, ПОЛІПШЕННЯ І ДІАГНОСТИКА УМОВ ЇХ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ
Вплив дефіциту води на фізіологічні процеси та заходи щодо покращення водного режиму саджанців при пересаджуванні. Нашими дослідженнями встановлено, що при пересаджуванні саджанців клена гостролистого, гіркокаштана звичайного, липи широколистої і дуба червоного вміст води в коренях знижується від 5% (дуб червоний) до 21% (клен гостролистий), а водний дефіцит зростає в 2 (дуб червоний) - 5 (липа широколиста) разів. Інтенсивність транспірації при цьому зменшується в 2 (липа широколиста) –,6 (дуб червоний) рази (табл. 4).
Фізіологічні параметри водного режиму різних видів деревних
рослин після пересаджування
|
Варіант |
Вміст води в коренях, % від сирої маси |
Водний дефіцит, % |
Інтенсивність транспірації, г/дм поверхні надземної частини рослин за добу |
Клен гостролистий |
|||
До пересаджування |
71±4 |
±1 |
,26±0,08 |
|
Пересаджування |
50±2 |
±2 |
,11±0,03 |
Гіркокаштан звичайний |
|||
До пересаджування |
73±5 |
±1 |
,21±0,08 |
|
Пересаджування |
54±2 |
±1 |
,05±0,02 |
Липа широколиста |
|||
До пересаджування |
78±2 |
±1 |
,63±0,08 |
|
Пересаджування |
61±3 |
±3 |
,32±0,08 |
Дуб червоний |
|||
До пересаджування |
67±3 |
±2+ |
,84±0,09 |
|
Пересаджування |
62±4 |
±2 |
,18±0,07 |
Обробка коренів деревних рослин при пересаджуванні плівкоутворюючими полімерними регуляторами росту полістимуліном К і полістимуліном А-6 (50% на 50%, 10-4М) сприяє зменшенню водного дефіциту у коренях клена гостролистого на 43%, у гіркокаштана звичайного –на 52, липи широколистої –на 45 і у дуба червоного на 59% порівняно з контролем (табл. 5).
Таблиця 5
Водний дефіцит у кореневих системах деревних рослин при пересадженні
після обробки їх різними концентраціями полістимуліну К і
полістимуліну А-6 (%)
|
Варіант |
Клен гостролистий |
Гіркокаштан звичайний |
Липа Широколиста |
Дуб червоний |
|
водний дефіцит |
% до конт-ролю |
водний дефіцит |
% до конт-ролю |
водний дефіцит |
% до конт-ролю |
водний дефіцит |
% до конт-ролю |
|
|
Контроль (без обробки) |
14,31,1 |
,62,0 |
,71,9 |
,80,9 |
||||
|
Полістимулін К, 10-5 М |
13,90,8 |
97 |
,21,9 |
,32,4 |
,70,9 |
|||
|
Полістимулін К, 10-4 М |
9,20,9 |
,51,2 |
,21,7 |
,80,4 |
||||
|
Полістимулін К, 10-3 М |
8,10,7 |
,60,8 |
,61,1 |
,30,3 |
||||
|
Полістимулін А-6, 10-5 М |
15,11,1 |
,32,0 |
,21,8 |
,00,9 |
||||
|
Полістимулін А-6, 10-4 М |
12,71,2 |
,21,3 |
,50,7 |
,11,2 |
||||
|
Полістимулін А-6, 10-3 М |
13,50,9 |
,41,2 |
,21,3 |
,40,5 |
||||
|
Полістимулін К, 10-4 М + Полістимулін А-6, 10-4 М |
8,21,0 |
,01,1 |
,90,9 |
,30,5 |
Вплив мінерального живлення на фізіологічні процеси деревних рослин та заходи щодо їх покращення при пересаджуванні. Виявлено, що недостатня кількість основних мінеральних елементів живлення (N,5P,5K,5) або їх надлишок (NPK) негативно впливають на фізіологічні процеси пересаджених саджанців (табл. 6).
Таблиця 6
Вплив кореневого підживлення мінеральними добривами на транспірацію та
накопичення сухої речовини саджанцями через 30 діб після пересаджування
|
Варіант |
Умови мінерального живлення |
Витрата води на транспірацію |
Кількість сухої речовини |
Транспіраційний коефіцієнт |
|||
|
г на посудину |
% від контро- лю |
г на посудину |
% від контро- лю |
% від контро- лю |
|||
|
Клен гостролистий |
|||||||
|
1 |
Контроль (NPK) |
37584 3117 |
,0 6 |
37 |
|||
|
2 |
N,5P,5K, |
29733 2782 |
,4 4 |
68 |
|||
|
3 |
NPK |
41480 4283 |
,0 11 |
32 |
|||
|
4 |
NPK |
50463 4925 |
,0 8 |
56 |
|||
|
Дуб червоний |
|||||||
|
1 |
Контроль (NPK) |
23950 2619 |
7 |
35 |
|||
|
2 |
N,5P,5K,5 |
25120 1428 |
3 |
83 |
|||
|
3 |
NPK |
35991 4227 |
9 |
41 |
|||
|
4 |
NPK |
27871 2094 |
6 |
46 |
Примітка: NPK –N –мг/кг; P –мг/кг; K –мг/кг піску.
Встановлено, що збільшенню інтенсивності фотосинтезу саджанців після пересаджування сприяє мінеральне живлення NPK та застосування суміші полістимуліну К і полістимуліну А-6 (50% на 50%, у концентрації 10-4М) (табл. 7).
Таблиця 7
Вплив мінерального живлення на інтенсивність фотосинтезу саджанців
деревних рослин через 30 діб після пересаджування, мг СО/дм год
|
Варіант |
Клен гостролистий |
Гіркокаштан звичайний |
Дуб червоний |
Липа широколиста |
|
інтен-сивність фото-синтезу |
% до кон-тро-лю |
інтен-сивність фото-синтезу |
% до кон-тро-лю |
інтен-сивність фото-синтезу |
% до кон-тролю |
інтен-сивність фото-синтезу |
% до кон-тро-лю |
|
|
Контроль (NPK) |
4,150,26 |
,090,09 |
,180,08 |
,840,12 |
||||
|
N,5P,5K,5 |
2,040,18 |
,970,12 |
,360,25 |
,980,09 |
||||
|
NPK |
5,120,17 |
,440,13 |
,820,06 |
,380,14 |
||||
|
NPK |
3,870,23 |
,120,16 |
,110.11 |
,130,23 |
||||
|
NPK+ по-лістимулін К і А-6 |
5,940,26 |
,860,12 |
,230,24 |
,150,18 |
Спектральна діагностика стану деревних рослин за умов мінерального дефіциту у ґрунті.
Дефіцит елементів мінерального живлення у ґрунті викликає зміну забарвлення листків у деревних рослин. Його можна встановити за зміною спектральних коефіцієнтів відбиття (СКВ) світла у видимому діапазоні при довжинах хвиль 560, 680, 720 і 750 нм за запропонованою нами формулою:
СКВ (560) + СКВ (680)
L= ----------------------------------.
СКВ (750) –СКВ (720)
Величина L більше 2,0 сигналізує про стресову ситуацію у саджанців із-за дефіциту ґрунтового мінерального живлення. Залежність між L і вмістом N, P й K у листках дуба червоного та клена гостролистого показана на рис. 3. Для розрахунку вмісту N,P,K у % на масу сухої речовини в листках саджанців деревних рослин пропонуються формули: N = - 0,25L + 5,09; Р = - 0,12L + 1,47; K = - 2,22L + 20,71.
Рис. 3. Залежність між L і вмістом N, Р і К в листках дуба червоного (x) та клена гостролистого (), % на суху масу речовини.
Спектральна діагностика стану деревних рослин за умов водного дефіциту. Посухи призводять до зів’янення, скручування, пожовтіння і засихання листків рослин, що викликає зміни у їх спектральних властивостях. Найінформативнішими для діагностики стану рослин за умов посухи виявилися діапазони світла 500 –та 650 –нм.
Рис. 4. Залежність L від вмісту води (%), водного дефіциту (%), вмісту хлорофілу (мг/г сухої маси речовини) в листках дуба червоного (x) і клена гостролистого (●).
За допомогою спектрального коефіцієнта відбиття світла листками деревних рослин (L) в умовах посухи можна за формулами вирахувати в них: вміст води (%) = - 1,54L + 12, водний дефіцит (%) = - 25L + 34,75 і вміст хлорофілу (мг/г сухої маси)= - 3,23L + 15,87.
Вважаємо, що спектральна діагностика стану деревних рослин є простим і доступним методом, який рекомендується для застосування в практиці зеленого будівництва.
ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
У результаті дослідження підготовки насіння деревних видів до посіву, вивчення впливу стимулятора росту триману-1, вуглеамонійних солей, їх комплексів, полістимуліну-К і полістимуліну А-6, умов ґрунтового мінерального та водного живлення на ріст і розвиток сіянців і саджанців деревних рослин отримано наступні висновки:
1. Використання стимулятора росту ауксинової і цитокінінової дії триману-1 спричиняє послаблення гальмуючого ефекту протруйників та підвищення схожості насіння деревних видів рослин. Для активізації ростових процесів сходів деревних рослин запропоновано використовувати суміш мікроелементів Со (0,5), Мg (4,9), Cu (4,9), Fe (4,9), Zn (4,9) і В (4,9), що становить 25 мг/л водного розчину.
. Передпосівна обробка триманом-1насіння сосни звичайної (10 г/т), дуба звичайного (100 мг/л розчину), берези повислої (25 мг/л розчину) підвищує його схожість у сосни на 37% і дуба на 5 (через 14 діб), берези на 9% (через 30 діб).
. Підживлення вуглеамонійними солями і їх комплексами в сипкому стані з внесенням у міжряддя на глибину 5 –см з наступним пригортанням збільшує порівняно з контролем висоту й масу рослин в повітряно-сухому стані та масу кореневої системи: сіянців сосни звичайної при внесенні ВІДАКСу-Н (20 г/м) на 84%, 96 і 46%, дуба червоного –на 21%, 107 і 107%, сіянців липи дрібнолистої при внесенні суміші ВАС і аміачної селітри (10 г/м + 10 г/м) –на 162%, 260 і 148%.
. Замочування живців у водному розчині триману-1 (20 мг/л) протягом 4 год сприяє збільшенню після укорінення приросту у висоту самшиту вічнозеленого на 53%, загальної маси дворічних рослин у повітряно-сухому стані –на 210 та маси кореневої системи –на 268% порівняно з контролем. У туї західної після замочування живців у водному розчині триману-1 (20 мг) протягом 2 год, зафіксовано збільшення біометричних показників на 38%, 149 і 100%.
. Обробка навесні дворічних саджанців при висаджуванні в контейнери триманом-1 (20 мг/л або 250 мл на рослину), а також повторна обробка й підживлення в ІІ декаді червня триманом-1, мікроелементами та добривами (500 мл на рослину) забезпечують зростання висоти трирічних саджанців самшиту вічнозеленого на 13%, загальної маси в повітряно-сухому стані на 92 та маси кореневої системи на 60%. Аналогічні показники у туї західної збільшуються на 0,5%, 56 і 49%.
. Пересаджування рослин викликає порівняно з контролем зменшення вмісту води в коренях, зростання водного дефіциту і зменшення інтенсивності транспірації надземної частини у клена гостролистого (на 21%, 8 і 136%), гіркокаштана звичайного (на 19%, 6 і 320%), липи широколистої (на 17%, 12 і 97%) та дуба червоного (на 5%, 4 і 367%).
. Обробка кореневих систем деревних саджанців при пересаджуванні розчинами полістимуліну К і полістимуліну А-6 з пролонгованою цитокініновою й ауксиновою активністю (10-4М) сприяє зменшенню водного дефіциту у коренях порівняно з контролем у дуба червоного на 59%, липи широколистої –, клена гостролистого –та гіркокаштана –на 52%.
. Оптимальний рівень мінерального живлення саджанців (NРK) і застосування полімерних регуляторів росту полістимуліну К й полістимуліну А-6 ініціює збільшення інтенсивності фотосинтезу в пересаджених саджанців порівняно з контролем, зокрема у клена гостролистого та гіркокаштана звичайного –на 43%, дуба червоного –, липи широколистої –на 27%.
9. Визначення дефіциту азоту, фосфору, калію і води в ґрунті на ранніх етапах виникнення посухи та мінерального голодування рослин запропоновано проводити за розробленою методикою листової діагностики з використанням спектральних коефіцієнтів відбиття світла листям.
. Наукові-методичні розробки по вирощуванню і використанню садивного матеріалу дозволяють значно покращити його якість й підвищити ступінь приживлюваності в декоративних, міських та приміських насадженнях.
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
.Яворовський П.П., Дульнєв П.Г. Вплив протруйників, регуляторів росту та мікроелементів на схожість та енергію проростання сосни звичайної (Pinus silvestris L.) // Науковий вісник Національного аграрного університету. Лісівництво. –. –Вип. 46.- С.127-132 (автором особисто проведені лабораторні дослідження та їх статистична обробка).
.Дульнєв П.Г., Калініченко О.А., Яворовський П.П. Елементи технології вирощування сіянців сосни звичайної з використанням комплексного мінерального добрива на основі вуглеамонійних солей і стимулятора росту “Триман –” // Агроекологічний журнал. - 2002. - № 4.- С.34-37 ( автором особисто закладено дослідні об’єкти, встановлено залежності між біометричними показниками сіянців та видами і нормами внесення міндобрив).
.Григорюк І.П., Яворовський П.П., Ткачов В.І., Калініченко О.А. Полімерні регулятори росту для захисту саджанців деревних порід від водного дефіциту // Захист рослин. - 2002.- № 9.- С.16-17 (автором особисто досліджена роль полімерних регуляторів росту при пересаджуванні).
.Яворовський П.П., Дульнєв П.Г., Григорюк І.П. Дія комплексних препаратів, які містять протруйники, стимулятори росту і мікроелементи, на схожість насіння та ріст коренів сосни звичайної (Pinus silvestris L. // Захист рослин. –.- № 10 –С.17 (автором особисто проведені дослідження ефективності комплексних препаратів на схожість і ріст коренів сосни звичайної).
.Яворовський П.П., Калініченко О.А. Ефективність дії стимулятора росту “Триман –” на ріст укорінених живців туї західної (Tluja occidentalis L.) і самшиту вічнозеленого (Buxus sеmpervirens L) // Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету (Збірник науково-технічних праць).- Випуск 12.4. –.- С.268 –(автором особисто досліджена дія стимулятора росту на ріст укорінених живців самшиту і туї).
.Яворовський П.П. Динаміка розвитку лісів і шляхи вдосконалення ландшафтно-екологічного лісівництва в лісопаркових господарствах Києва // Науковий вісник Національного аграрного університету. Лісівництво. –.- Вип.54.- С.152-158 (автором проаналізована динаміка розвитку лісів у лісопаркових господарствах Києва за 40-річний період).
.Яворовський П.П. Використання нових агрохімікатів у садівництві та лісовому господарстві // Вуглеамонійні солі, комплексні добрива на їх основі та регулятор росту і розвитку рослин триман-1 для сільськогосподарського виробництва та лісорозведення. Рекомендації для використання / НАН України; Українська академія аграрних наук. –К.: ВПП “Компас”, 2002. –С.37-40 (автором підготовлені рекомендації щодо застосування вуглеамонійних солей, комплексних добрив на їх основі і триману-1 в лісовому господарстві).
8.Моргун В.В., Григорюк І.П., Ткачов В.І., Яворовський П.П. Застосування полімерних регуляторів росту і добрив для підвищення життєздатності саджанців деревних рослин (наукові основи і рекомендації).- К.: Наук. світ, 2001.- 42 с (автором особисто проведені дослідження впливу ґрунтової посухи і умов мінерального живлення на приживлюваність саджанців).
9.Григорюк І.П., Моргун В.В., Яворовський П.П., Ткачов В.І. Наукове обґрунтування і удосконалення агротехніки вирощування декоративних деревних насаджень за умов водного і мінерального дефіциту (Методичні рекомендації).- К.: Наук. світ, 2002 –с (автором особисто досліджено вміст азоту, фосфору і калію в листках саджанців за різних умов мінерального живлення, а також параметри водного режиму листків під час посухи).
. Деклараційний патент на винахід № 52873А, Україна, ККВ Со7Д213/89, А01№43/40, А01№59/00. Спосіб вирощування лісових культур. П.Г. Дульнєв, О.Є. Давидова, В.В. Сірик, В.П. Власишин, М.М. Сторчак, К.К. Мельник, М.Д. Максименко, К.Ю. Деревяненко, Г.В. Шлончак, Г.А. Шлончак, Г.М. Колісниченко, П.П. Яворовський. - Опубл. 15.01.2003, Бюл. №1 (автором проведено вирощування, кореневе підживлення і обробку насіння сіянців лісових культур біологічно активними речовинами).
11.Javorovsky P.P., Grygoryuk I.P., Tkachev V.I. The role of photosynthetic seedlings processes in development of tree seedeings tolerance to deficit of nutrition // Inter. Conf. “Photosynthesis and Crop Production” 7-11 (October, 2002, Kyiv, Ukraine). Programme and Abstracts. –Kyiv, 2002. –P. 110-111 (автором особисто підготовлені матеріали про процеси фотосинтезу у саджанців при дефіцитах їх живлення).
12.Михальський Н.Ф., Яворовський П.П. Основы технологии выращивания декоративных древесных насаждений в условиях водного и минерального дефицитов // Тез. доп. VІІІ конф. молодих вчених “Сучасні напрямки у фізіології та генетиці рослин”(Київ, 23-25 жовтня 2002 р.). –К.: Логос, 2002.- С. 49 (автором особисто опрацьована технологія вирощування саджанців в умовах нестачі води, азоту, фосфору і калію).
.Яворовский П.П., Григорюк И.А., Михальский Н.Ф., Машковская С.П. Реакция саженцев конского каштана обыкновенного (Aesculus hippocastanum L.) на водный процесс и способы ее регуляции // Тезисы докл. V създа об-ва физиологов растений России и Междунар. конф. “Физиология растений –основа фитобиотехнологии”(Пенза, 15-21 сентября 2003 г.).- Пенза: 2003.- С. 168 (автором особисто підготовлені матеріали стосовно вивчення реакції саджанців каштана звичайного на водний стрес).
Яворовський П.П. Удосконалення агротехніки вирощування садивного матеріалу декоративних рослин. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 –лісові культури і фітомеліорація. Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, Київ, 2004.
Дисертація присвячена удосконаленню агротехніки вирощування садивного матеріалу для створення декоративних насаджень на території сельбищної частини міст та для міських і приміських лісів.
Показано, що обробка насіння регулятором росту триманом-1 і кореневе підживлення сіянців комплексними мінеральними добривами (ВІДАКС-Н), а також вуглеамонійними солями, сприяє збільшенню лінійних розмірів та маси деревних рослин. Застосування протруйників дивіденду і бенлату, стимулятора росту триману-1, суміші мікроелементів, а також комплексного препарату, який містить триман-1, бенлат й мікроелементи, індукує підвищення схожості та енергії проростання насіння сосни звичайної. З’ясовано, що однорічні сіянці сосни звичайної і дуба звичайного, які вирощені з насіння, обробленого триманом-1 та підживлені добривами ВІДАКС-Н, мають високі біометричні показники. Підживлення рослин сумішшю вуглеамонійних солей і аміачною селітрою зумовлює інтенсивний ріст сіянців липи дрібнолистої. Виявлена висока ефективність застосування регулятора росту триману-1 при вирощуванні саджанців деревних рослин у контейнерах.
Встановлено, що підсихання кореневої системи при пересаджуванні гальмує процеси поглинання води та знижує транспірацію листками деревних рослин. Екзогенна обробка саджанців полімерними регуляторами росту полістимуліном К і полістимуліном А-6 стабілізує водний режим, захищає кореневу систему від висихання, зменшує інтенсивність транспірації та непродуктивного дихання.
Розроблено технологію приготування плівкоутворюючих сумішей для підвищення приживлюваності саджанців деревних порід. Наведено результати візуальної і спектральної оцінки стану й ступеня пошкодження деревних рослин за дії водного і мінерального дефіциту. Запропоновано спосіб вирощування сіянців лісових культур, який дозволяє значно покращити якість і приживлюваність садивного матеріалу.
Ключові слова: деревні рослини, насіння, сіянці, саджанці, стимулятори росту, вуглеамонійні солі, комплексні хімічні препарати, водний і мінеральний дефіцит.
Яворовский П.П. Усовершенствование агротехники выращивания посадочного материала декоративных древесных растений. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.01 –лесные культуры и фитомелиорация. Национальный аграрный университет Кабинета Министров Украины, Киев, 2004.
Диссертация посвящена усовершенствованию агротехники выращивания посадочного материала декоративных древесных растений, пригодных для создания зеленых насаждений на территории селитебной части городов, городских и пригородных лесов.
Показано, что обработка семян регулятором роста триманом-1 и корневая подкормка сеянцев комплексными минеральными удобрениями (ВИДАКС-Н), а также углеаммонийными солями, обусловливает увеличение линейных размеров и массы древесных растений. Применение протравливателей дивиденда и бенлата, стимулятора роста тримана-1, смеси микроэлементов, а также комплексного препарата, который содержит триман-1, бенлат и микроэлементы, индуцирует повышение всхожести и энергии прорастания семян сосны обыкновенной. Обнаружено, что однолетние сеянцы сосны обыкновенной и дуба обыкновенного, которые выращены из семян, обработанных триманом-1 и подкормленых удобрениями ВИДАКС-Н, отличались наивысшими биометрическими показателями. Подкормка смесью углеаммонийных солей и аммиачной селитрой способствовала наиболее интенсивному росту сеянцев липы мелколистной. Выявлена высокая эффективность применения регулятора роста тримана-1 при выращивании саженцев древесных растений в контейнерах. Стимулирующее действие комплексного минерального удобрения, созданного на основе углеаммонийных солей и регулятора роста тримана-1, на ростовые процессы надземной части и корневой системы сеянцев свидетельствует об эффективности его использования при выращивании посадочного материала сосны обыкновенной и некоторых других древесных видов растений. Установлены нормы, формы и сроки применения этих агрохимикатов. Внесение в смесь стимулятора роста тримана-1 с ауксиновой и цитокининовой активностью частично ослабляло ингибирующий эффект протравителей и повышало всхожесть семян сосны обыкновенной.
Выяснено, что подсыхание корневой системы при пересадке вызывает торможение поступления воды и повышение интенсивности транспирации и водного дефицита листьев древесных растений. Экзогенная обработка саженцев полимерными регуляторами роста полистимулином К и полистимулином А-6 с прологнированным цитокининовым и ауксиновым воздействием стабилизирует водный режим, защищает корневую систему от высыхания, повышает интенсивность фотосинтеза, уменьшает интенсивность транспирации и непродуктивного дыхания при пересадке растений на постоянное место выращивания.
На основании проведенных исследований разработано технологию приготовления пленкообразующих смесей для повышения степени приживаемости саженцев древесных пород. Приведены результаты визуальной и спектральной оценки состояния и степени повреждения древесных растений при действии водного и минерального дефицита. Предложены формулы для расчета содержания азота, фосфора, калия, воды, водного дефицита и хлорофилла в листьях растений с целью спектральной диагностики их состояния в оптимальных и стрессовых условиях выращивания. Предложен способ выращивания сеянцев лесных культур путем обработки семян регулятором роста триманом-1 с последующей корневой подкоркой азотными удобрениями (аммиачной селитрой, карбамидом, углеаммонийной солью) или производными углеаммнонийных солей (ВИДАКС-И, ВИДАКС-Н, ВИДАКС-Ц), который имеет патентную защищенность.
Ключевые слова: древесные растения, семена, сеянцы, саженцы, стимуляторы роста, углеаммонийные соли, комплексные химические препараты, водный и минеральный дефицит.
P.P. Yavorovsky. The improvement of agro methods in cultivating the planting material of decorated trees. –Manuscript.
The Ph.D. (Agricultural Sciences) dissertation, 06.03.01 specialty –forest cultures and phytomelioration. The National Agrarian University, the Cabinet of Ministers of Ukraine, Kyiv, 2004.
The dissertation is devoted to the improvement of agro methods in growing the planting materials of decorated woody plants, intended for greening the suburban territories of the cities, urban and suburban forests.
It is shown, that the treatment by plant growing regulation triman-1 and root additional fertilizing by complex mineral fertilizers (VIDAKS-N) as well as by carbon-ammonium salts, contributes to increasing the line sizes and mass of woody plants. The application of dividend and benlat, growth stimulator triman-1, microelement mixtures, as well as a complex preparation containing triman-1,benlat and microelements, induces the increase in pine-tree germinating. It has been found, that one-year-old pine-tree and oak-tree seedlings, grown from the seeds, treated by triman-1 and with fertilizers (VIDAKS-N) are characterized by the highest biometrical indices. Adding the mixtures of carbon-ammonium salts and ammonium nitro favored to the most intensive growth of linden. A high efficiency of growth regulators triman-1 has been established when growing the adult trees in the containers.
It has been found that getting dry of the root system when replanting, causes both inhibiting the process of water absorption, and decrease in leaf transpiration of woody plants. Seedlings exogenous treatment by polymeric growth regulators polystimulin K and polystimulin A-6 stabilizes water regimen, defends the root system from getting dry, decreases the transpiration intensity and unproductive respiration.
The technology of preparing film forming mixtures for increasing the getting accustomed of seedlings of woody plants, has been developed. The results of visual and spectrum estimating the state and the level of the woody plant damage due to of water and mineral deficit are presented.
For the first time the method for growing the seedlings of forest cultures, that makes it possible to improve essentially the quality of seedling material, is offered.
Key words: woody plants, seeds, seedlings, growth regulators, carbon-ammonium salts, complex chemical preparation, water and mineral deficit.