лекція рослин Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських н
Работа добавлена на сайт samzan.net:
ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
НЕДІЛЬСЬКА УЛЯНА ІВАНІВНА
УДК: 635.21:631.527
ІНТРОГРЕСІЯ ФАКТОРІВ СТІЙКОСТІ ПРОТИ СУХОЇ
ФУЗАРІОЗНОЇ ГНИЛІ ДИКИХ, КУЛЬТУРНИХ ВИДІВ У ВИХІДНИЙ
МАТЕРІАЛ КАРТОПЛІ
06.01.05 –селекція рослин
Автореферат
на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Київ –
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті картоплярства УААН впродовж 2002-2005 рр.
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор
ПОДГАЄЦЬКИЙ Анатолій Адамович,
Інститут картоплярства УААН,
завідувач лабораторії вихідного матеріалу
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,
член-кореспондент УААН
КРАВЧЕНКО Владислав Андрійович,
Науково-дослідний і навчальний центр закритого
грунту “Пуща водиця”, директор
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
ЗАВІРЮХА Петро Данилович,
Львівський державний аграрний університет,
доцент кафедри генетики, селекції і захисту рослин
Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет,
кафедра селекції і насінництва, Міністерство аграрної
політики України (м. Біла Церква)
Захист відбудеться “ 30 “ травня 2006 року о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.360.01 при Інституті цукрових буряків УААН
за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна 25, корпус 1.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН 03141, м. Київ, вул. Клінічна 25, корпус 2.
Автореферат розісланий “ 22 “квітня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат сільськогосподарських наук Сторожик Л.І.
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Однією з найбільш поширених хвороб картоплі, особливо при зберіганні, є суха фузаріозна гниль. За шкодочинністю вона не поступається тим, що розвиваються в період вегетації, можливо, за виключенням фітофторозу. Як і для багатьох інших, найбільш економічно вигідним, санітарно і гігієнічно безпечним та екологічно виправданим способом захисту культури від хвороби є створення й широке впровадження у виробництво стійких сортів. Проте, за даними багатьох дослідників, виду S.tuberosum не властивий високий прояв ознаки та ефективний контроль її. А тому створення сортів, резистентних проти сухої фузаріозної гнилі, можливе лише за участю диких, культурних видів картоплі, які характеризуються наявністю ефективних генів контролю ознаки. Проте через міжвидову несхрещуваність та з інших причин використання цього методу до останнього часу не дало змоги створити вихідний селекційний матеріал, сорти картоплі хоча б з відносно високою стійкістю проти хвороби. А тому дослідження в цьому напрямку є актуальними.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Тема дисертації входила в план науково-дослідної роботи лабораторії вихідного матеріалу Інституту картоплярства УААН НТП “Картоплярство”: “Створити джерела, донори і вихідний матеріал для селекції та сорти картоплі різних груп стиглості і господарського призначення, з високою урожайністю, груповою стійкістю проти хвороб, високими якісними показниками, придатністю для механізованого вирощування” (2000 –рр.). Номер державної реєстрації 0101U004746.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження –виділити види, перспективні для пошуку джерел стійкості проти сухої фузаріозної гнилі, провести гомозиготизацію цінних алелей контролю ознаки та інтрогресувати їх у вихідний передселекційний та вихідний селекційний матеріал.
Для досягнення поставленої мети передбачалось вирішити такі завдання:
- відпрацювати окремі аспекти оцінки стійкості бульб проти хвороби при використанні штучного зараження;
- на підставі даних інфікування бульб зразків диких, культурних видів виділити форми з високим фенотиповим вираженням резистентності проти хвороби, окреслити ареали для пошуку видів, перспективних у цьому відношенні ;
- з використанням гомозиготизації ефективних генів контролю ознаки (інцухтування, близькородинні схрещування) встановити генетичний потенціал матеріалу та створити джерела ознаки;
- оцінити за фенотиповим проявом та ефективністю генетичного контролю стійкості проти хвороби створені раніше й отримані нами первинні міжвидові гібриди, виділити перспективні для подальших досліджень;
- одержати вторинні міжвидові гібриди, визначити у них фенотипове вираження резистентності проти сухої фузаріозної гнилі та виділити форми для практичного використання;
- визначити стійкість проти хвороби раніше створених і нових міжвидових гібридів з участю S.tuberosum та прояв у них інших господарських ознак, виділити бек роси, перспективні для селекції;
- встановити прояв стійкості проти сухої фузаріозної гнилі, інших ознак серед потомства від бекросування створених форм.
Об’єкт дослідження –дикі, культурні види картоплі, первинні, вторинні міжвидові гібриди, їхні бекроси, потомство від насичуючих схрещувань.
Предмет дослідження –стійкість проти сухої фузаріозної гнилі складових генофонду картоплі, в тому числі створених нами, ягодоутворення від схрещування, врожайність та інші господарські ознаки потомства бекросів.
Методи дослідження: польові, лабораторні, статистичні. Застосовували як загальнонаукові, так і специфічні в дослідженні з картоплею. З використанням польових методів визначали результативність схрещування, прояв господарсько-цінних ознак серед бекросів міжвидових гібридів та їхнього потомства. Лабораторні методи застосовували при визначенні якісних показників та стійкості проти сухої фузаріозної гнилі. Отримані дані обробляли статистичними методами.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше, з використанням штучного зараження бульб співродичів культурних сортів, виділені види, перспективні для пошуку джерел стійкості проти сухої фузаріозної гнилі, встановлений їхнійгенетичний потенціал за ознакою, проведена гомозиготизація цінних алелей, на підставі чого створені джерела ознаки.
Встановлене фенотипове вираження резистентності проти хвороби у первинних, вторинних міжвидових гібридів та їхня генетична цінність для подальшого використання. Доведена можливість інтрогресії ефективних генів контролю стійкості проти сухої фузаріозної гнилі від диких видів до первинних, вторинних міжвидових гібридів, включаючи одноразове схрещування з сортами, без зниження фенотипового прояву ознаки та їхньої генетичної цінності.
Створені та виділені бекроси багатовидових гібридів, які поєднують високу резистентність проти хвороби, що свідчить про вдалу інтрогресію у них ефективних генів контролю ознаки від диких, культурних видів з аналогічним проявом окремих або комплексу інших господарсько-цінних ознак.
Виявлена висока стійкість проти сухої фузаріозної гнилі, інші господарські ознаки серед потомства від бекросування резистентних проти хвороби міжвидових гібридів, що дозволило визначити їхню генетичну цінність для практичної селекції.
Практичне значення одержаних результатів. Виділені два зразки культурного виду S.andigenum з крайньою високою стійкістю проти сухої фузаріозної гнилі та 15 з високою, що, враховуючи значну додатну кореляцію резистентності між батьківськими формами і потомством виду, дозволяє стверджувати про перспективність виділених зразків з високим фенотиповим проявом ознаки для практичного селекційного використання. Створено три джерела стійкості проти хвороби, які можуть бути модельними об’єктами для генетичних, фітопаталогічних досліджень та при отриманні первинних міжвидових гібридів. Серед одержаного матеріалу виділено 15 бекросів складних міжвидових гібридів з високою резис-
3
тентністю проти сухої фузаріозної гнилі та комплексом інших господарських ознак, які передані для практичного використання при створенні сортів картоплі в лабораторії селекції Інституту картоплярства та Поліської дослідної станції. Виділені за стійкістю проти хвороби та іншими ознаками кращі батьківські форми - бекроси міжвидових гібридів (7 шт.) та апробовані комбінації (7 шт.) –передані та рекомендовані для селекційного використання. Доопрацьована методика оцінки стійкості проти сухої фузаріозної гнилі з використанням штучного зараження бульб дозволяє отримувати більш достовірні дані.
Особистий внесок здобувача. За темою дисертаційної роботи автором опрацьована наукова література, проведений патентний пошук, що дозволило розробити програму досліджень, визначити методи її реалізації. Самостійно виконані польові та лабораторні дослідження, узагальнені отримані дані, які оброблені з використанням статистичних методів. Сформульовані наукові положення, що виносяться на захист, висновки і рекомендації для селекційної практики.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлено та обговорено на наукових нарадах відділу селекції, засіданнях методичної комісії, Вченої ради Інституту картоплярства (2002 –рр.), Міжнародній конференції молодих вчених “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений”, Харьков, 2003 г., Международной научно –практической конференции молодых ученых “Адаптивное растениеводство: проблемы и решения”, Минск, 2004 г.
Публікації. Основні положення дисертації викладені в семи друкованих наукових працях, в тому числі - три у фахових виданнях.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 239 сторінках машинописного тексту (комп’ютерний варіант) і включає 59 таблиць 13 рисунків. Робота складається із вступу, восьми розділів, висновків, рекомендацій для селекційної практики, списку використаної літератури, який нараховує 240 джерел, у тому числі 98 латиницею, додатків де розміщено 9 таблиць, довідки про впровадження.
ЗМІСТ РОБОТИ
Теоретичні основи та практичні результати створення вихідного селекційного матеріалу, стійкого проти сухої фузаріозної гнилі
(огляд наукової літератури)
На підставі аналізу результатів досліджень численних вчених викладені біологічні особливості збудників сухої фузаріозної гнилі, поширеність, шкодочинність хвороби. Зазначається, що, залежно від умов регіону, в популяції гриба представництво і частота видів різна, і це необхідно враховувати при оцінці створених гібридів, сортів. Результати співставлення даних різних авторів стосовно стійкості однакових сортів свідчать про відмінність отриманих результатів, іноді значну. Це наводить на думку, що, крім специфічності зовнішнього комплексу, на неоднорідність даних також впливає особливість методів оцінки резистентності.
4
Наведена характеристика складових генофонду картоплі за стійкістю проти сухої фузаріозної гнилі. Більшість авторів висловлює думку про відсутність сортів навіть з відносно високою резистентністю проти хвороби, що обумовлює необхідність залучення в селекційну практику їхніх співродичів з ефективним генетичним контролем ознаки. Лише в поодиноких наукових установах виконуються дослідження з створення вихідного селекційного матеріалу, стійкого проти хвороби, що недостатньо для виведення резистентних сортів.
Умови, матеріал та методи дослідження
Дисертаційна робота виконана протягом 2002 –рр. в Інституті картоплярства УААН, землі якого розміщені в зоні Південного Полісся України. Грунти дослідного поля дерново-середньопідзолисті, з нестабільним колоїдним комплексом, мало забезпечені кальцієм, магнієм та іншими лужними елементами. Агрохімічний склад грунту такий: вміст гумусу (за Тюріним) –,32 –,68 %, рухомих форм фосфору (за Кірсановим) –,5 –,3 мг/100 г грунту, калію (за Масовою) –,0 –,9, pН сольової витяжки 4,9 –,2, гідролітична кислотність –,2 –,3 мг. екв/100 г грунту, сума насиченості основами –,3 –,8%.
Клімат зони помірно –континентальний. Тривалість безморозного періоду 150 –діб, що дозволяє вирощувати сорти картоплі різної групи стиглості. Період вегетації 2002, 2003, 2005 рр. характеризуються підвищеною температурою повітря. І навпаки, в 2004 р. вона була нижчою порівняно з середніми багаторічними даними. В 2002 і особливо 2003, 2004 рр. кількість опадів менша, ніж за ряд років.
Вихідним матеріалом при проведенні дослідження використані дикі види і культурний S.andigenum Juz. et Buk., первинні, вторинні міжвидові гібриди, їхні бекроси, частково створені в лабораторії вихідного матеріалу інституту, але в основному отримані нами. Стандартами були сорти з найвищим проявом ознаки. Значною мірою вони використані для бекросування міжвидових гібридів.
Дикі види, первинні, вторинні (без участі S.tuberosum L) гібриди висаджували, використовуючи горщикову культуру, бекроси однорядковими ділянками по 11 бульб. Спостереження, обліки здійснювали згідно прийнятих методик (Букасов С.М. та інші, 1976). Стійкість проти сухої фузаріозної гнилі визначали з використанням штучного зараження за методикою, відпрацьованою в Інституті картоплярства, де балу 9 відповідала відсутність симптомів хвороби (крайня висока стійкість), а 1 –ураження 75% бульб (Подгаєцький А.А., Гриценко К.П., 1995). Експериментальні дані обробляли, використовуючи методи дисперсійного і кореляційного аналізу (Рокицький П.Ф., 1973; Доспєхов Б.А., 1985).
Інтенсивність розвитку сухої фузаріозної гнилі залежно від строків інфікування бульб та здатність гриба розмножуватись на різних сортах.
Оптимальний строк визначення стійкості бульб проти сухої фузаріозної гнилі. Встановлено, що серед факторів, які впливають на результативність оцінки резистентності бульб проти хвороби, найбільший вплив мають біологічні особли-
5
вості оцінюваного матеріалу; дещо менший, хоча і відносно значний, строки виконання досліджень (рис.). За максимальним проявом хвороби оптимальним строком інфікування для трьох бекросів і сорту Omega є початок - середина березня, що підтверджується результатом статистичної обробки даних.
Здатність гриба розмножуватись на різних сортах. Підрахунки конідій в полях зору мікроскопа при 120х в суспензії гриба з 2 мг. наважки спороносної тканини інфікованих бульб дозволили встановити: серед 14 сортів найбільше спор утворюються на таких: Поляна, Слов’янка, Повінь, Серпанок, Світанок київський. Перші два за проявом ознаки істотно відрізняються від інших. Водночас, враховуючи високе значення коефіцієнту варіації сортів Серпанок, Світанок київський (у останнього 28,6%), вони є менш придатними для розмноження інфекції. Виконання досліджень в оптимальні строки обумовило максимальний вплив на отримані результати біологічних особливостей сортів (81%) і мінімальний (1%) зовнішнього комплексу, який все - таки дещо відмінний за роками.
Виділення зразків диких видів і культурного S.andigenum з високим фенотиповим проявом стійкості проти сухої фузаріозної гнилі.
Резистентність зразків диких видів проти хвороби. Враховуючи ареали видів, які характеризуються балами резистентності 7 –, виділені два регіони: Аргентина і Мексика, де особливо перспективний пошук зразків з високим фенотиповим проявом ознаки (табл.1).
Кращими у цьому відношенні є види: S.catarthrum, S.chacoense, S.verrucosum, S.simplicifolium і особливо за часткою матеріалу без симптомів хвороби: S.jamesii, S.vernei, S.polytrichom. Встановлений поліморфізм видів за проявом стійкості проти сухої фузаріозної гнилі. Водночас у окремих видів, наприклад, S.chacoense, це явище поширене в незначній мірі.
Прояв серед зразків виду S.andigenum стійкості проти сухої фузаріозної гнилі та інших господарських ознак. Незважаючи на дещо нижчу цінність виду S.andigenum за резистентністю проти хвороби порівняно з дикими видами (середній прояв ознаки у нього склав 5,9 бала), у нього виділені зразки з високим (7 –балів) фенотиповим вираженням властивості, а у таких з них, як К –, К –
6
16386 навіть при штучному інфікуванні бульб симптомів хвороби не виявлено. Водночас, виду властивий значний поліморфізм прояву інших господарських ознак. Окремі його зразки (К –, К –, К –) не поступаються за
Таблиця 1
Стійкість диких видів картоплі проти сухої фузаріозної гнилі (2002-2004 рр.)
|
Вид, стандарт |
Оцінено,шт |
Середня стійкість потомків, бал |
Кількість потомків (%) з балами стійкості |
Всього стійких, % |
|||
|
зразків |
їхніх потоків |
,0-7,9 |
8,0-8,9 |
9,0 |
|||
|
S.pinnatisectum |
9 |
6,8 |
,4 |
,8 |
,9 |
,1 |
|
|
S.jamesii |
6 |
,8 |
,0 |
,7 |
,3 |
,0 |
|
|
S.catarthrum |
3 |
,4 |
,9 |
,6 |
,0 |
,5 |
|
|
S.chacoense |
7 |
,3 |
,8 |
,0 |
,0 |
,8 |
|
|
S.verrucosum |
2 |
,6 |
,6 |
,3 |
0,0 |
88,9 |
|
|
S.vernei |
3 |
,5 |
,3 |
,3 |
,4 |
||
|
S.simplicifolium |
1 |
,0 |
,0 |
,0 |
,0 |
,0 |
|
|
S.boergeri |
4 |
,4 |
,7 |
,7 |
,7 |
,1 |
|
|
S.polytrichon |
1 |
,2 |
,7 |
,3 |
,7 |
,7 |
|
|
Omega (стандарт) |
,5 |
НІР 2,7
врожайністю сорту Світанок київський і значно перевищують сорти Незабудка, Omega. Крім високої резистентності проти хвороби, деякі форми виду мають вищий, ніж сорти –стандарти, вміст крохмалю, характеризуються багатобульбовістю (до 19 шт/кущ) і меншою мірою значною масою товарної бульби.
Визначення генетичного потенціалу видів за стійкістю проти сухої фузаріозної гнилі, створення джерел ознаки.
Гомозиготизація цінних алелів контролю резистентності проти хвороби. Враховуючи поліморфізм видів, проведений аналіз І з метою виявити зразки, перспективні для подальших досліджень. Встановлена відмінність контролю стійкості проти сухої фузаріозної гнилі навіть поміж потомства від самозапилення сіянців одного зразка. Наприклад, серед потомства семи сіянців зразка УК 63-6, виду S.pinnatisectum не виявлено жодного з однаковим розподілом І, а відмінність за середнім проявом ознаки склала 1,6 бала. Водночас, виділений сіянець УК 63-6с33, у якого 14,3% потомків від самозапилення не мали симптомів хвороби навіть після штучного інфікування. Аналогічне відноситься до видів S.jamesii,S.chacoense, S.catarthrum, S.boergeri, S.vernei.
Дані резистентності проти хвороби І різних за стійкістю зразків виду S.andigenum свідчать про значну (2,6 бала) відмінність у них середнього прояву ознаки та розподілу матеріалу за класами резистентності. Проте серед потомства
7
від самозапилення трьох зразків виділені сіянці без симптомів хвороби. Встановлена висока позитивна залежність (r = + 0,82) між фенотиповим проявом ознаки у вихідних форм і потомства, що свідчить про можливість попереднього добору зразків виду за резистентністю материнської форми.
Подальша гомозиготизація цінних алеллів контролю ознаки (І) свідчить про можливість виділення потомків без ураження навіть при відносно низькій середній стійкості матеріалу (табл.2)
Таблиця 2
Стійкість І зразків диких видів картоплі проти сухої фузаріозної гнилі
(2004-2005 рр.)
|
Назва виду |
Зразок |
Оцінено потомків, шт |
Стійкість,бал |
Кількість потомків (%) з балами стійкості |
|
♀ |
F |
1,0-2,9 |
,0-4,9 |
,0-6,9 |
7,0-7,9 |
8,0-8,0 |
,0 |
|||
|
S.catarthrum |
57с39с11 |
116 |
8,3 |
5,6 |
6,0 |
15,5 |
27,6 |
25,0 |
,8 |
6,1 |
|
S.catarthrum |
57с39с16 |
50 |
8,3 |
6,9 |
2,0 |
,0 |
,0 |
,0 |
,0 |
6,0 |
|
S.catarthrum |
57с5с5 |
53 |
7,7 |
6,3 |
13,2 |
13,2 |
,5 |
,5 |
,8 |
3,8 |
|
S.verrucocum |
25с25с15 |
49 |
8,1 |
6,4 |
12,2 |
12,2 |
,3 |
,7 |
,3 |
8,3 |
|
S.simpliсifolium |
9с14с2 |
58 |
7,3 |
6,7 |
3,4 |
,9 |
,5 |
,5 |
,2 |
3,5 |
|
S.simpliсifolium |
9с14с8 |
58 |
7,1 |
6,7 |
5,2 |
,0 |
,9 |
,5 |
,0 |
3,4 |
|
S.boergeri |
56с8с13 |
50 |
7,1 |
6,9 |
4,0 |
,0 |
,0 |
,0 |
,0 |
4,0 |
|
S.boergeri |
56с8с6 |
52 |
9,0 |
6,1 |
1,9 |
,0 |
,6 |
,2 |
,7 |
9,6 |
|
S.vernei |
51с29с10 |
53 |
8,8 |
5,9 |
7,6 |
,6 |
,0 |
,9 |
,6 |
11,3 |
|
S.pinnatisectum |
6с19с11 |
47 |
8,0 |
6,5 |
2,1 |
,2 |
,4 |
,9 |
,0 |
6,4 |
|
S.polуtrichom |
63 |
6,8 |
6,0 |
11,1 |
,5 |
,6 |
,6 |
,9 |
6,3 |
|
|
Стандарт Omega |
5,5 |
НІР 0,7
Використання для створення джерел ознаки близькородинних схрещувань. Дані аналізу потомства від схрещування зразків одного або близьких видів за резистентністю проти хвороби свідчать про перспективність методу для виділення потомків з високою (8) і навіть крайньою високою (близько 9 балів) резистентністю проти сухої фузаріозної гнилі.
Стійкість первинних міжвидових гібридів проти сухої фузаріозної гнилі.
Незважаючи на те, що у міжвидові схрещування залучали батьківські форми, які, в основному, мають відносно високу резистентність проти хвороби, отримали повний спектр розщеплення потомства за ознакою. В шести комбінаціях (29% від їхньої загальної кількості) виявлені сіянці із стійкістю 1,0-2,9 бала - дуже низький прояв ознаки. Вісім популяцій характеризуються наявністю гібридів з низьким вираженням властивості (3,0-4,9 бала). У більшості їх (52 %) модальним
8
класом є 7,0-7,9 бала, що вище, ніж у кращого сорту –стандарту Omega (5,5 бала). Позитивним є вищеплення потомків з високою стійкістю, що має місце в 11 комбінаціях. Максимальним проявом гетерозисного ефекту є наявність потомків без ознак ураження навіть при штучному інфікуванні бульб, хоча це виявлено лише в двох популяціях: S.chacoense x S.simplicifolium і S.chacoense x S.bukasovii. Тобто, на даному етапі створення вихідного селекційного матеріалу в результаті аддитивної дії полігенів вдається отримати імунні форми проти хвороби. У більшості комбінацій (15-ти) резистентність потомства нижча, ніж середнє батьків, максимально на 1,4 бала. Від’ємний ступінь домінування також мала більша половина комбінацій (55 %), хоча лише у трьох він був нижче –. Завдяки рекомбінації генів контролю ознаки при отриманні первинних міжвидових за рідкими винятком (п’ять схем схрещування) максимальний прояв властивості у потомства був вищий, ніж у кращого з батьків. Аналогічне відноситься до частоти трансгресії. В окремих популяціях: S.chacoense x S.simplicifolium, S.chacoense x S.bukasovii, S.pinnatisectum x S.berthaultii вона перевищила 40 % і це при максимальній резистентності батьків 7,3 –,6 бала.
Створення вторинних міжвидових гібридів, їхня характеристика за стійкістю проти сухої фузаріозної гнилі
Одержання вторинних міжвидових гібридів. Схрещування за участю лише диких видів здійснене в 32 комбінаціях, в результаті чого запилено 480 бутонів і отримано 25 ягід. Вдалими виявились 11 комбінацій схрещування, але у двох зав’язались лише партенокарпічні ягоди. За участю материнських форм –первинних міжвидових гібридів S.jamesii x S.chacoense, S.pіnnatisectum x S.chacoense вдалими виявились усі схрещування. За ягодоутворенням, наявністю партенокарпічних ягід схрещування гібридів з сортами не відрізняються від одержання первинних гібридів. Водночас, на даному етапі гібридизації відмічається краща обнасіненість ягід: з 26 комбінацій 10 насінин в ягоді або близько цього мають лише дві.
Резистентність вторинних міжвидових гібридів проти хвороби. За стійкістю проти сухої фузаріозної гнилі оцінено 149 гібридів, створених у попередні роки. В трьох комбінаціях з участю материнською формою гібридів комбінацій S.chacoense x S.catarthrum середня резистентність склала 6,9 - 7,4 бала, що значно вище, ніж у кращого сорту - стандарту Omega (5,5 бала). Крім цього, у двох виділені потомки з високим проявом ознаки (до 8,9 бала). В десяти популяціях, де материнським компонентом схрещування є гібрид S.stoloniferum x S.stoloniferum, середня стійкість потомків склала 6,0 –,6 бала, а в трьох з них виділені гібриди з високим проявом ознаки.
Оцінено за резистентністю проти хвороби 257 гібридів від схрещування 2002 р. Хоча частка стійких потомків (7 балів і вище) в комбінаціях складає 42,9 –,8 %, їхньою особливістю є наявність гібридів з дуже низькою резистентністю у всіх популяціях, коли у вище згаданого матеріалу таке виявлене лише у однієї. Водночас, серед комбінацій, одержаних нами, за винятком однієї з семи вищеп
9
люються потомки без симптомів хвороби (3,6 –,7 %). Викладене свідчить, що на цьому етапі створення вихідного матеріалу крайній високий рівень стійкості окремих потомків аналогічний диким видам, первинним міжвидовим гібридам.
Схрещування вторинних міжвидових гібридів з сортами значно не відбилося негативно на стійкості отриманого матеріалу проти сухої фузаріозної гнилі. У всіх випадках середньо популяційний прояв ознаки вищий, ніж у сорту Omega (табл. 3). І хоча у десяти комбінацій з 14 - ти вищепились потомки з дуже низькою резистентністю, в стількох же виділені гібриди без симптомів хвороби. У зв’язку з відносно низькою стійкістю запилювачів (особливо сорту Невська) відхилення прояву ознаки у батьків порівняно з F у шести популяцій має додатне значення. Аналогічне відноситься до ступеня домінування. Наявність потомків без симптомів ураження обумовило додатний (іноді значний) ступінь трансгресії. Присутність ефективних генів контролю ознаки у материнських компонентів схрещування сприяла вищепленню значної частки трансгресивних форм, максимальна частота яких склала 55,7 %. Викладене свідчить про вдалу інтрогресію цінних алелей диких видів у вихідний передселекційний матеріал.
Таблиця 3
Стійкість проти сухої фузаріозної гнилі батьківських форм, потомства і характеристика прояву ознаки у гібридів, одержаних з участю сортів (2004,2005 рр.)
|
№ попу ляції |
Походження |
Стійкість, бал |
Відхилення стійкості F від батьків |
Ступінь доміну вання |
Трансгресія, % |
||||
|
♀ |
♂ |
х |
F |
ступінь |
частота |
||||
|
В3.9 |
В4с4хOmega |
7,4 |
,5 |
6,5 |
,2 |
-0,3 |
-0,3 |
,6 |
34,5 |
|
В3.10 |
В4с9хНевська |
7,6 |
,3 |
4,9 |
,7 |
+0,8 |
+0,3 |
,5 |
,3 |
|
В3.11 |
В5с6хOmega |
7,3 |
,5 |
6,4 |
,2 |
-0,2 |
-0,2 |
,3 |
,8 |
|
В3.12 |
В5с6хНевська |
7,3 |
,3 |
4,8 |
,1 |
+1,3 |
+0,5 |
,3 |
,4 |
|
В3.13 |
В5с23хOmega |
7,6 |
,5 |
6,6 |
,4 |
-0,2 |
-0,1 |
,4 |
,0 |
|
В3.14 |
В5с23хНевська |
7,6 |
,3 |
4,9 |
,7 |
+0,8 |
+0,3 |
,3 |
,7 |
|
В3.16 |
В5с37хНевська |
7,1 |
,3 |
4,7 |
,0 |
+1,3 |
,5 |
,8 |
,1 |
|
В3.17 |
В9с6 хOmega |
7,5 |
,5 |
6,5 |
,4 |
-0,1 |
-0,1 |
,0 |
,0 |
|
В3.18 |
В9с7 хOmega |
6,9 |
,5 |
6,2 |
,6 |
+0,4 |
,6 |
,4 |
,7 |
|
В3.19 |
В9с26 хOmega |
6,3 |
,5 |
5,9 |
,0 |
+0,1 |
+0,3 |
,9 |
,8 |
|
В3.20 |
В9с29 хOmega |
8,5 |
,5 |
7,0 |
,4 |
-0,6 |
-0,4 |
,9 |
,0 |
|
В3.22 |
В14с14 Omega |
7,5 |
,5 |
6,5 |
,0 |
-0,5 |
-0,5 |
,0 |
,7 |
|
В3.23 |
В20с33 хOmega |
7,2 |
,5 |
6,4 |
,8 |
-0,6 |
-0,8 |
,1 |
,9 |
|
В3.24 |
В20с33хНевськ |
7,2 |
,3 |
4,8 |
,8 |
-1,0 |
-0,4 |
20,8 |
,0 |
|
Стандарт Omega |
,5 |
10
Бекросування вторинних міжвидових гібридів і характеристика отриманого матеріалу.
Результативність схрещування вторинних міжвидових гібридів. Встановлена вища результативність схрещування за типом насичуючих, ніж при одержанні передселекційного матеріалу, хоча при цьому зберігається ефект присутності у компоненту схрещування генів диких видів, що проявилось у зав’язуванні 6,9 % партенокарпічних ягід. Встановлений вплив на успіх гібридизації особливостей материнських форм –бекросів багатовидових гібридів, запилювачів та їхньої взаємодії.
Стійкість бекросів проти сухої фузаріозної гнилі та прояв у них інших господарських ознак. Дані оцінки стійкості проти сухої фузаріозної гнилі раніше створеного матеріалу свідчать про високий прояв у них ознаки (табл. 4). Макси-
мальне середнє значення має міжвидовий гібрид 83.2300ф21 –,7 бала, що у 1,6 разу вище, ніж у кращого із стандартів сорту Omega. Ще п’ять бекросів (16 % від їхньої загальної кількості) характеризуються високою резистентністю проти хвороби. Деякі з них в 2005 р. не мали симптомів хвороби. Вважаємо, високий адаптивний потенціал матеріалу за ознакою обумовив незначне варіювання прояву її за роками. Наприклад, у п’яти бекросів коефіцієнт варіації знаходиться в межах 3%, що більше, ніж у 2 разу менше порівняно з сортами Omega, Ольвія. Отримані дані свідчать про певну цінність окремих материнських форм за ефективністю контролю ознаки. П’ять потомків комбінації 90.35 характеризуються високою резистентністю проти хвороби. Аналогічне стосується чотиривидового гібрида 81.1546с103 і шестивидового 81.459с15 (повторюваністю по три разу). Якщо врахувати, що в останніх двох різні запилювачі, то, вважаємо, можна стверджувати про ефективний генетичний контроль у них резистентності проти хвороби.
Відібрані за комплексом господарських ознак потомки від схрещування резистентного матеріалу в цілому характеризуються високим проявом провідної властивості: відсутні форми з дуже низькою стійкістю проти хвороби, невелика частка (15,1 %) з балами 3,0 –,9, наявність 75,9 % гібридів з вираженням властивості вищим, ніж у сорту Omega (5,5 бала). Лише в однієї популяції середній бал резистентності потомків менший, ніж у кращого стандарту, а частка тих, у яких є високий прояв ознаки, склала 29 %. Враховуючи, що відбори потомства проведені за комплексом господарських ознак, 56 бекросів (18,4 % від їхньої загальної кількості) переважають за врожайністю кращий із стандартів сорт Луговська, 51,8 % мають вищу врожайність пробного (раннього) копання, ніж сорт Незабудка. Відібраний матеріал характеризується багатобульбовістю (до 22 шт/кущ), значною масою товарної бульби (до 118 г), високим умістом крохмалю (більше 20 %), товарністю врожаю. Виділені кращі бекроси, рекомендовані для практичного селекційного використання.
Стійкість проти сухої фузаріозної гнилі та прояв інших господарських ознак серед потомства бекросів. Широка генетична основа створених гібридів –материнських компонентів схрещування обумовила вищеплення серед їхнього потомства форм з відносно високим проявом ознаки, хоча самі бекроси характеризуються лише трохи вищою резистентністю проти хвороби, ніж середня (6,3
11
бала). Водночас середнє вираження стійкості серед потомства відносно низьке (4,0 –,2 бала), що нижче ніж у сорту Omega. Це обумовило від’ємне значення
Таблиця 4.
Стійкість бекросів складних міжвидових гібридів проти хвороби(2002 –рр.)
|
Номер згідно каталогу ІК |
Походження |
Роки |
Середнє |
V, % |
|||
|
2002 |
2003 |
2005 |
|||||
|
81.386с65 |
.277/3 х 55/102 |
7,0 |
,0 |
,7 |
,7 |
,2 |
,6 |
|
83.10/107 |
75.130/31 х 80.24с6 |
5,0 |
,7 |
,0 |
,0 |
,9 |
,9 |
|
83.433с15 |
-2с18 х Гітте |
7,3 |
,7 |
,3 |
,0 |
,0 |
,8 |
|
83.2300ф21 |
80.38с5хПоліська рожева |
8,7 |
,3 |
,7 |
,0 |
,7 |
,4 |
|
84.209с15 |
.386с28 х Гітте |
6,0 |
,3 |
,0 |
,0 |
,4 |
,8 |
|
85.299с4 |
.70.486/112 х 81.645с1 |
8,0 |
,7 |
,0 |
,0 |
,2 |
,3 |
|
85.511с12 |
.397с21 х Грета |
7,0 |
,3 |
8,7 |
,0 |
,8 |
,3 |
|
86.197с14 |
.459с47 х Гітте |
6,3 |
,0 |
,3 |
,0 |
,9 |
,8 |
|
86.382с2 |
.1183с1 х Гітте |
7,0 |
,3 |
,0 |
,0 |
,7 |
,5 |
|
86.415с1 |
81.1546с103хПриєк.рання |
6,0 |
,7 |
,3 |
,0 |
,8 |
,2 |
|
86.795с56 |
.759с13 х Львів’янка |
7,3 |
,7 |
,3 |
,4 |
,4 |
,7 |
|
88.110с26 |
81.1546с103 х Мавка |
7,7 |
,7 |
,8 |
,0 |
,8 |
,6 |
|
88.110с57 |
Те саме |
7,0 |
,3 |
,0 |
,0 |
,1 |
,8 |
|
88.531с1 |
.2321с72 х Гітте |
7,3 |
,3 |
,0 |
,3 |
,8 |
,4 |
|
88.762с5 |
.423с5 х Агуті |
7,7 |
,0 |
,0 |
,3 |
,8 |
,7 |
|
89.202с79 |
81.490с34 х Поліська рож. |
7,7 |
,3 |
,0 |
,3 |
,1 |
,7 |
|
89.715с88 |
85.1591с7 х Либбела |
7,3 |
,3 |
,0 |
,7 |
,3 |
,1 |
|
89.721с23 |
.1591с7 х Білоруська-3 |
7,6 |
,7 |
,0 |
,0 |
,6 |
,6 |
|
90.35с131 |
.47с65 х Гранола |
6,3 |
,0 |
,0 |
,7 |
,3 |
,3 |
|
90.35с154 |
Те саме |
0,0 |
,3 |
,0 |
,3 |
,9 |
,2 |
|
90.35с297 |
“-“ |
7,7 |
,0 |
,7 |
,0 |
,6 |
,3 |
|
90.35с394 |
“-“ |
8,2 |
,3 |
,7 |
,7 |
,2 |
,0 |
|
90.35с448 |
“-“ |
8,0 |
,7 |
,7 |
,3 |
,7 |
,2 |
|
90.663/29 |
80.24с14 х Воловецька |
7,6 |
,0 |
,7 |
,0 |
,6 |
,8 |
|
90.672с130 |
.386с65 х Гранола |
6,7 |
,3 |
,0 |
,7 |
,7 |
,5 |
|
90.675/2 |
85.568с9 х Немішаївська |
7,2 |
,3 |
,2 |
,0 |
,2 |
,8 |
|
90.676/98 |
81.459с15 х Воловецька |
6,3 |
,7 |
,7 |
,0 |
,2 |
,7 |
|
90.676/210 |
Те саме |
6,0 |
,0 |
,7 |
,3 |
,0 |
,0 |
|
90.679/8 |
81.459с15 х Гітте |
7,3 |
,0 |
,7 |
,7 |
,2 |
,6 |
|
90.713/17 |
86.367с159х Воловецька |
8,0 |
,7 |
,7 |
,4 |
,4 |
,5 |
|
91.318-6 |
88.799с4 х Мавка |
7,7 |
,3 |
,0 |
7,3 |
7,3 |
,5 |
|
92.396с27 |
.791с4 х Воловецька |
6,3 |
,3 |
,7 |
,0 |
,3 |
,1 |
|
Стандарт |
Ольвія |
- |
,7 |
,0 |
,0 |
,2 |
,7 |
|
Стандарт |
Gamma |
- |
,0 |
,0 |
,0 |
,0 |
,0 |
|
Стандарт |
Omega |
- |
,4 |
,5 |
,5 |
,5 |
,0 |
12
ступеня домінування. В протилежність цьому ступінь трансгресії, за винятком од-
нієї комбінації, додатний і сягає 25,4 %. Аналогічне відноситься до частоти трансгресії, максимальне значення якої 20,0 %.
Крім певного потенціалу, за стійкістю проти сухої фузаріозної гнилі в роки проведення досліджень значна частка оціненого потомства має вищу, ніж у кращого стандарту: врожайність (39,3-50,4 % форм), вміст крохмалю (до 4,2 %), середню масу товарної бульби (4,9 - 29,6 %), кількість бульб під кущем ( 21,9-
,9 %). За середнім значенням перерахованих ознак кращими є популяції 81.459с18 х Воловецька, 89.202с79 х Львів’янка).
В іншому блоці схрещувань, де материнськими формами використані бекроси більш стійкі проти сухої фузаріозної гнилі (6,3 –,7 бала), це обумовило відсутність (за винятком чотирьох популяцій з 13) потомків з дуже низькою резистентністю проти хвороби і навіть з низькою (3,0 –,9 бала) –три. Водночас, крім однієї комбінації, виділені гібриди з проявом ознаки 7,0 –,9 бала з частотою до 64,8 %, а також 8,0 –,9 бала (за винятком чотирьох популяцій). Середня резисте-
нтність потомства також висока (табл. 5), але у чотирьох випадках нижча, ніж середнє батьків. Аналогічне відноситься до ступеня домінування. Крім двох комбінацій, стійкість материнських форм у яких 8,7 і 8,3 бала, ступінь трансгресії додатний і сягає 22,2 %. Це ж стосується частоти трансгресії, тільки максимальне значення її –,4 %. Кращими комбінаціями за стійкістю проти сухої фузаріозної гнилі є 90.675/2 х, 01.56Г30 х, 01.37Г46 х, а 01.19Г113 х Omega, 85.299с4 х Світанок київський.
Крім резистентності проти хвороби, численні отримані гібриди перевищують кращий із стандартів за: врожайністю (11,1 –,8 % бекросів за роками), кількістю бульб під кущем (16,7 –,7), середньою масою товарної бульби (до 58,1 %), вмістом крохмалю (до 6,2 %). Виділені 34 гібрида з комплексом господарських ознак, які рекомендовані для подальшого селекційного опрацювання.
Економічна ефективність вирощування бекросів міжвидових гібридів за комплексом ознак і стійких проти хвороби. Порівняно з кращим стандартом вирощування гібридів дає додатковий прибуток, як мінімум, 9385 грн/га, а з урахуванням їхньої високої стійкості проти сухої фузаріозної гнилі (коефіцієнт 1,27) - до 11909 грн/га.
Висновки
- В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової задачі, що виявляється в обґрунтуванні перспективності використання диких видів і культурного S.andigenum для виділення й створення джерел стійкості проти сухої фузаріозної гнилі, наявності у окремих зразків ефективних факторів контролю ознак, інтрогресії їх у вихідний селекційний матеріал, який крім високої резистентності проти хвороби характеризується значним проявом інших господарсько-цінних ознак.
- На підставі даних статистичного аналізу встановлений вплив на результат визначення стійкості проти сухої фузаріозної гнилі біологічних особливостей матеріалу із часткою 54 % та строків виконання дослідження –%. Оптимальними
Таблиця 5
Стійкість проти сухої фузаріозної гнилі батьківських форм і потомства від їх бекросування (2004, 2005 рр.)
|
N комбі нації |
Походження |
Оціне но потомків, шт |
Стійкість проти сухої фузаріозної гнилі, бал |
Відхилення батьків від потомства |
Ступінь домінування |
Трансгресія, % |
||||
|
♀ |
♂ |
х |
F |
ступінь |
частота |
|||||
|
25 |
83.2300ф21 х Omega |
11 |
,7 |
,5 |
,1 |
,0 |
+2,1 |
-1,3 |
-18,4 |
,0 |
|
26 |
90.35с131 х Omega |
48 |
,3 |
,5 |
,9 |
,4 |
-0,5 |
,3 |
,2 |
,4 |
|
27 |
90.675/2 х Omega |
17 |
,2 |
,5 |
,4 |
,0 |
-0,6 |
,8 |
,1 |
,8 |
|
28 |
01.3Г9 х Omega |
13 |
,0 |
,5 |
,3 |
,4 |
-0,1 |
,1 |
,3 |
,4 |
|
29 |
01.3Г23 х Omega |
26 |
,2 |
,5 |
,4 |
,3 |
+0,1 |
-0,1 |
,5 |
,2 |
|
30 |
01.56Г30 х Omega |
20 |
,1 |
,5 |
,3 |
,6 |
-0,2 |
,4 |
,1 |
,0 |
|
31 |
01.37Г46 х Omega |
72 |
,9 |
,5 |
,7 |
,5 |
+0,2 |
-0,2 |
,6 |
,3 |
|
32 |
01.1Г22 х Omega |
15 |
,1 |
,5 |
,3 |
,9 |
+0,4 |
-0,5 |
,9 |
,7 |
|
33 |
01.19Г113 х Omega |
15 |
,3 |
,5 |
,4 |
,0 |
-0,6 |
,7 |
,9 |
,7 |
|
34 |
91.318-6 х Доброчин |
87 |
,3 |
,7 |
,5 |
,8 |
-0,3 |
,2 |
,7 |
,9 |
|
35 |
85.299с4 х Світанок |
86 |
,2 |
,3 |
,3 |
,7 |
-0,4 |
,2 |
,2 |
,2 |
|
36 |
85.299с4 х Берегиня |
98 |
,2 |
,0 |
,6 |
,0 |
-0,4 |
,2 |
-2,4 |
,0 |
|
37 |
91.318-6 х Горлиця |
19 |
,3 |
,0 |
,7 |
,1 |
-0,4 |
,3 |
,7 |
10,5 |
|
Omega (стандарт) |
,5 |
|||||||||
|
НІР 0,5 |
13
14
серед останніх є початок –середина березня. Поміж 14 сортів істотно краще розмноження гриба відбувається на таких з них: Поляна, Слов’янка. Водночас, у більшості сортів встановлено високий коефіцієнт варіювання ознаки за роками (до 45,1 %). Виконання досліджень в оптимальні строки обумовило максимальний вплив на отримані результати біологічних особливостей сортів (81%).
- Виділені дикі види: S.catarthrum, S.chacoense, S.verrucosum, S.simplicifolium і особливо –S.jamesii, S.vernei, S.polytrichon з високою часткою потомства (до 100 %), стійкого проти сухої фузаріозної гнилі. Серед їхніх зразків і особливо культурного S.andigenum встановлений значний поліморфізм в прояві ознаки. Резистентні форми останнього поєднують цю властивість з високою врожайністю (К-15646, К-5279, К-17602), значним умістом крохмалю (19 % і вище), багатобульбовістю (до 19 шт/кущ) і в меншій мірі середньою масою товарної бульби.
- Встановлена відмінність стійкості проти сухої фузаріозної гнилі навіть серед потомства від самозапилення сіянців одного зразка. Наприклад, у виду S.pinnatisectum різниця прояву ознаки серед сіянців склала 1,6 бала, хоча серед цього матеріалу можна виділити форми з крайньою високою резистентністю проти хвороби (9 балів). Аналогічне відноситься до видів: S.jamesii, S.chacoense, S.catarthrum, S.boergeri, S.vernei, а також культурного S.andigenum. У останнього встановлена висока позитивна залежність (r=+0,82) між фенотиповим проявом ознаки у вихідних форм і потомства. Доведено, що гомозиготизація цінних алелів відбувається ще і у I. При створенні джерел ознаки доцільно також використовувати близько родинні схрещування.
- Доведена можливість виділення первинних міжвидових гібридів з відносно високою, високою і навіть крайньою високою стійкістю,що свідчить про вдалу інтрогресію ефективних генів контролю ознаки в цей матеріал. В більшої половини комбінацій модальним класом є 7,0 –,8 бала. Виділені дві популяції з участю зразків виду S.chacoense (♀) і запилювачами S.simplicifolium, S.bukasovii, у яких 5,9 –,1 % потомків не мають симптомів ураження. За рідким винятком потенціл оціненого матеріалу за стійкістю проти хвороби значний (ступінь домінування до 20,6 %), хоча стійкість кращого за ознакою з батьків складає 7,3 –,6 балів. Частота трансгресії у трьох комбінаціях більше 40 %.
- Незважаючи на збільшення частки вторинних міжвидових гібридів з дуже низькою і низькою резистентністю проти хвороби, порівняно з первинними, доведена можливість вищеплення серед цього матеріалу потомків без симптомів хвороби в п’яти комбінацій із семи, що також свідчить про вдалу інтрогресію цінних генів контролю в ці форми. Лише у однієї популяції –(S.chacoense x S.simplicifolium) x S.sparsipillum ступінь трансгресії має від’ємне значення, а максимальна частота її сягає 37,9 %, хоча стійкість материнських форм знаходиться в межах 7,0 –,0 бала. Аналогічне відноситься до потомків від одноразового схрещування з сортами (Omega, Невська).
- Порівняно з міжвидовими схрещуваннями встановлена вища результативність у виконаних за типом насичуючих. Водночас, навіть на цьому етапі залучення в селекційну практику співродичів сортів спостерігається ефект присутності в материнських форм генів диких видів, що проявилось у зав’язуванні 6,9 %
15
партенокарпічних ягід. Доведений вплив на успіх гібридизації особливостей материнських форм (кращими є 01.35Г45,01.35Г72, 90.35с131, 86.415с1), запилювачів (сорти Воловецька, Оксамит) та їх взаємодії.
- Серед раніше створених бекросів виявлені з високою резистентністю проти сухої фузаріозної гнилі (до 8,7 бала у гібриду 83.2300ф21, що у 1,6 разу вище, ніж у сорту Omega). Встановлена ефективність генетичного контролю ознаки у компонентів схрещування. Наприклад повторюваність гібридів комбінації 90.35 склала п’ять разів. Виділені бекроси: 85.299с4, 85.511с12, 90.35с131, 90.35с297, 90.663/29,91.318-6 та інші, які крім провідної ознаки характеризуються наявністю комплексу інших, а саме: вищою, ніж у сортів –стандартів урожайністю, середньою масою товарної бульби, кількістю їх під кущем, умістом крохмалю, що свідчить не лише про успішну інтрогресію ефективних генів контролю резистентності проти хвороби у ці форми, але й можливість поєднання високої стійкості з іншими господарськими ознаками.
9. Відібрані за комплексом ознак потомки від схрещування бекросів, стійких проти сухої фузаріозної гнилі, характеризуються високою часткою резистентного матеріалу (75,9 % з вищим проявом ознаки, ніж у кращого стандарту сорту Omega), високою врожайністю при ранньому збиранні (51,8 % переважають сорт Незабудка), значною середньою масою товарної бульби (до 118 г), високим умістом крохмалю (до 20 %), багатобульбовістю (до 22 шт/кущ).
10.Доведено, що при використанні компонентів схрещування, стійких проти сухої фузаріозної гнилі, серед потомства в більшості комбінацій відсутні гібриди з дуже низькою резистентністю і незначна частка з низькою (3,0 –,9 бала), а кількість стійкого матеріалу сягає 70,6 %. Крім цього, численні гібриди перевищують кращі сорти-стандарти за: врожайністю (11,1 –,8 % бекросів за роками), кількістю бульб під кущем (16,7 –,7%), середньою масою товарної бульби (до 58,1 %), умістом крохмалю (до 6,2 %).
Рекомендації для селекційної практики
- Оптимальним строком для проведення досліджень з оцінки стійкості проти сухої фузаріозної гнилі при використанням штучного зараження є початок –середина березня. Найкраще розмноження інфекції відбувається на таких сортах: Поляна, Слов’янка. Ці вдосконалення методики рекомендуються для практичного використання з метою отримання більш долстовірних даних.
- Виділені бекроси за комплексом стійкості проти вірусних хвороб, альтернаріозу, сухої фузаріозної гнилі: 83.2300ф21, 89.721с23, 90.663/29, а також з високим проявом інших господарських ознак: 85.299с4, 85.511с12, 86.197с14, 88.110с26, 88.110с57, 89.202с79, 90.35с131, 90.35с297, 90.35с448, 90.663/29, 90.676/2, 91.918-6, 92.396с27, 01.26Г140, 35Г108, 01.36Г46, 01.37Г49, 01.37Г120, 01.37Г58, 01.62Г6, 01.64Г1, 01.67Г1 рекомендується для залучення в селекційні схеми схрещувань.
- Апробовані комбінації схрещування з високим середнім проявом комплексу господарських ознак і значною частотою добору за ними, а саме: 81.459с18 х Во
16
ловецька, 89.202с79 х Львів’янка, 90.31с131 х Omega, 90.675/2 х Omega, 01.3Г23 х Omega, 01.37Г46 х Omega, 91.318-6 х Доброчин, 85.299с4 х Світанок київський та їх материнські форми рекомендується використовувати в практичній селекції.
Список робіт, опублікованих за темою дисертації
- Недільська У.І. Стійкість диких видів та первинних міжвидових гібридів картоплі проти сухої фузаріозної гнилі // Картоплярство. К.: Аграрна наука, 2004. –Вип. 33. –С.126-131.
- Подгаєцький А.А., Недільська У.І., Чечітко І.П. Створення перспективного вихідного селекційного матеріалу картоплі, стійкого проти сухої фузаріозної гнилі // Вісник Сумського державного аграрного університету. Сер. Агрономія і біологія. –. –Вип.- 1(8). - С.23-26 (Особистий внесок здобувача 60%. Отримані дані, проведений їх аналіз, зформовані висновки).
- Подгаецкий А.А., Недельская У.И. Выделение образцов диких и культурного вида S. аndigenum с высоким фенотипическим проявлением устойчивости против сухой фузариозной гнили картофеля // Овочівництво і баштанництво. Харків, 2005.- Вип.51.- С.84-93 (Особистий внесок здобувача 70 %. Проведені дослідження, узагальнені результати).
- Недільська У.І., Подгаєцький А.А. Виділення та створення джерел стійкості проти сухої фузаріозної гнилі // Сб. тезисов ІІ междунар. конф. молод. ученых: “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений”. –Харьков, 2003. - С.286-287 (Особистий внесок здобувача 70 %. Проведені дослідження, узагальненні результати).
- Недільська У.І., Подгаєцький А.А. Стійкість проти сухої фузаріозної гнилі міжвидових гібридів картоплі // Тез. міжнар. наук. симпоз. “Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур”.- Харків, 2004. –С.136-138. (Особистий внесок здобувача 70 % Проведені дослідження, узагальнені результати).
- Недельская У.И. Подгаецкий А.А. Поиск источников устойчивости к сухой фузариозной гнили // Мат. междунар. науч. практ. конф. молодых ученых “Адаптивное растениеводство: проблемы и решения”. - Минск, 2004. –С.54-56. (Особистий внесок здобувача 70 % Отримані дані, проведенний їх аналіз, сформовані висновки)
- Подгаецкий А.А., Чечетко И.П., Недельская У.И. Создание межвидовых гибридов картофеля, устойчивых к сухой фузариозной гнили // Матер. междунар. науч.- практ. конф., посвященной 100-летию со дня рожд. акад. Н.А. Дорожкина "Актуальные проблемы защиты картофеля, плодовых и овощных культур от болезней, вредителей и сорняков". –Минск, 2005. –С.342-347 (Особистий внесок здобувача 70 %. Проведенні дослідження, узагальненні результати).
17
Анотації
Недільська У.І. Інтрогресія факторів контролю стійкості проти сухої фузаріозної гнилі диких, культурних видів картоплі у вихідний селекційний матеріал.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 –селекція рослин. –Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2006.
Викладено результати експериментів зі створення вихідного селекційного матеріалу, який характеризується високим проявом стійкості проти сухої фузаріозної гнилі та інших господарських ознак. Відпрацьовані елементи методики оцінки резистентності зразків картоплі проти хвороби з використанням штучного зараження бульб. Оптимальним строком проведення його є початок березня. Істотно кращими для накопичення інокулюму є сорти Поляна, Повінь, Слов’янка.
Визначені дикі види з високим фенотиповим проявом стійкості проти сухої фузаріозної гнилі, а саме: S.catarthrum, S.chacoense, S.verrucosum, S.simplicifolium і особливо –S.jamesii, S.vernei, S.polytrichon, а також культурний - S.andigenum. Встановлений поліморфізм видів стосовно прояву ознаки, а тому для створення джерел ознаки рекомендовані гомозиготизація цінних алелів та близькородинні схрещування.
Доведена можливість інтрогресії ефективних генів контролю провідної ознаки співродичів сортів у первинні, вторинні міжвидові гібриди, а також у матеріал від одноразового схрещування отриманих форм з сортами.
Серед раніше отриманих бекросів виділені з високою резистентністю проти хвороби –до 8,7 бала, що у 1,6 разу перевищує вираження ознаки у кращого сорту-стандарту. Встановлена ефективність генетичного контролю ознаки в цього матеріалу. Численні бекроси поєднують високу стійкість проти сухої фузаріозної гнилі з аналогічним проявом інших господарських ознак.
Відібрані за комплексом господарських ознак потомки від схрещування бекросів, стійких проти хвороби, характеризуються не тільки високим проявом провідної ознаки (75,9% мають вищу стійкість, ніж кращий сорт-стандарт), але й інших господарсько-цінних: більше половини опрацьованого матеріалу (51,8%) має вищу врожайність при ранньому збиранні, ніж ранній сорт Незабудка, середня маса товарної бульби сягає 118 г, уміст крохмалю до 20%. Кількість бульб під кущем –до 22 шт. Виділені бекроси, перспективні для використання в практичній селекції.
Ключові слова: картопля, суха фузаріозна гниль, дикі, культурні види, гомозиготизація, первинні, вторинні гібриди, інтрогресія, джерела, господарські ознаки, схрещування.
Недельская У.И. Интрогрессия факторов контроля устойчивости к сухой фузариозной гнили диких, культурных видов картофеля в исходный селекционный материал. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 –селекция растений. –Институт сахарной свеклы УААН, Киев, 2006.
18
Изложены результаты экспериментов по созданию исходного селекционного материала с высокой устойчивостью к сухой фузариозной гнили и другими хозяйственно-ценными признаками.
Для проведения оценки резистентности образцов картофеля против патогена с использованием искусственного заражения клубней на более высоком уровне предложены усовершенствования методики выполнения исследований: установлено оптимальные сроки инокуляции (начало марта), установлена способность гриба к продуцированию спор в зависимости от биологических особенностей сортов.
Выделены образцы диких видов: S.catarthrum, S.chacoense, S.verrucosum, S.simplicifolium и особенно –S.jamesii, S.vernei, S.polytrichon, также культурного S.andigenum с высокой иногда крайней высокой устойчивостью к сухой фузариозной гнили. Последний, кроме этого, характеризуется относительно высокой урожайностью, повышенным содержанием крахмала, многоклубневостью. Установлен полиморфизм проявления признака почти у всех видов. Учитывая это, для создания источников устойчивости к патогену рекомендованы гомозиготизация ценных аллелей и близкородственные скрещивания.
Доказана возможность интрогрессии эффективных генов контроля признака сородичей сортов в первичные межвидовые гибриды. В некоторых комбинациях выделены потомки без симптомов болезни. Аналогичное относится ко вторичным межвидовым гибридам. Среди них в пяти комбинациях из семи выделены потомки с крайней высокой устойчивостью к болезни. Это же наблюдается и среди материала от однократного скрещивания с сортами.
По сравнению с результативностью межвидовой гибридизации установлено лучшее ягодообразование, осемененность их при насыщающих скрещиваниях, хотя и на этом этапе образуются партенокарпические ягоды (6,9%).
Среди ранее полученных беккроссов выделены с высокой устойчивостью к сухой фузариозной гнили - до 8,7 балла, что у 1,6 раза выше, чем у лучшего сорта-стандарта - Omega. Установлена эффективность генетического контроля признака среди этого материала. Выделены гибриды, которые, кроме высокой резистентности к патогену, обладают высоким проявление других хозяйственных признаков, что свидетельствует не только об успешной интрогрессии ценных аллелей сородичей сортов, но и возможности сочетания этого признака с другими.
Отобранные по комплексу признаков потомки от скрещивания беккроссов, устойчивых против сухой фузариозной гнили, характеризуются значительной частотой резистентного материала (75,9% с более высокой устойчивостью, чем у лучшего стандарта –,5 балла). Более половины испытанного материала (51,8%) превышает ранний сорт Незабудка по урожайности при ранней уборке. Средняя масса товарного клубней у некоторых гибридов достигает 118 г, содержание крахмала –до 20%, количество клубней под кустом –до 22 шт.
Установлено, что при использовании для скрещивания гибридов, устойчивых против сухой фузариозной гнили, среди потомства практически не выщепляются потомки с очень низкой резистентностью (1-2,9 балла) и даже с низкой (3,0-4,9), а количество устойчивого материала достигает 70,6%. Кроме этого создан
19
ный материал превышает лучшие сорта-стандарты по урожайности (11,1-68,8% беккроссов по годам), количеством клубней под кустом (16,7-72,7%), средней массой товарного клубня (до 58,1%), содержанием крахмала (до 6,2%).
Выделены беккроссы, перспективные для использования в практической селекции в качестве родительских форм, а также 34 гибрида для дальнейшей селекционной работы.
Ключевые слова: картофель, сухая фузариозная гниль, дикие, культурные виды, гомозиготизация, первичные, вторичные гибриды, интрогрессия, источники, хозяйственные признаки, скрещивание.
Nedilska U.I. Introgression of factors of resistance control against dry rot of wild, cntivated species of potato to mitial breeding material. –A manuscript.
A Jhesis for conferring a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on the speciality 06.01.05 –plant breeding – the Institute for Sugar Beet of UAAS, Kyiv, 2006.
The thesis presents results of experiments with the development of initial breebing material which is characterized with a high degree of resistance against dry Fusarium rot and of other agronomic characters. Elements of methods of evaluation of resistance of potato samples against, the disease with the use of artiifial inoculation of tubers were worhed out. Optimal tim for inoculation is the beginning of March. The varieties Polyana, Povin, Slovyanka are considerably better for inoculume accumulation.
Wild potato species with a high phenotypic manifestation of resistance against dry rot were determined, viz: S.catarthrum, S.chacoense, S.verrucosum, S.simplicifolium, and especially S.jamesii, S.vernei, S.polytrichom, and also a cultivated variety –S.andigenum. Polymorphism of species concerning manifestation of the character was established and hence, for the creation of the trait sources, homozy –gotizathon of valuable allel and congruent crossings were recommended.
Possibility of introgression of effective genes of the control of the leading trait of wild and cultivated specil into primary, secondary species hybrids and also into material of single crossing of the forns obtained with varieties was proved.
Among backcrosses wohich were obtained earlier, the backcrosses were found with high resistance against the disease – up to 8,7 points which was 1,6 times higher fhan the index found in the best standard variety. Efficiency of the genetic control of the character in this material was established. A number of backcrosses combined high resistance against dry rot with similar high manifestation of other agronomic characters.
Offsprings of crossings of the disease resistant backcrosses, selected for the complex of agronomic characters, are characterized not only by a high degree of the beabing trait (75,9 % are more resistant than the best standart variety) but alse by other agronomic valuable characters – more than a halt of the material analyzed (51,8 %) had higher yields with early harvesting than the early variety Nezabudka, with the average mass of marketable tubers amaunting to 118 g and starch content –up to 20%. The
20
number of tubers per potato plant amounts to 20 pieces. The selected baskcrosses are promising for the use in practical breeding practice.
Key words: potato, dry rot, weld, cultivated species, homozygotization, primary,secondary hybrids, introgression, sources, agronomic characters, crossings
2. тема источников гражданского права
3. Тема Чрезвычайных ситуациях мирного и военного времени
4. Золотое сечение
5. отражающих лишь промежуточные состояния лежащие между обеими этими крайностями
6. Доклад- Оффшорный бизнес
7. ] ж Этапы разработки и представления Объект.html
8. статьях Н.Г. Чернышевского и П
9. НА ДНЕ Пьеса МГорького
10. Отчет по преддипломной практике ООО Астон
11. .5089.84.001.26.002.7 ОПТИМІЗАЦІЯ ОСТЕОСИНТЕЗУ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ НАКІСТКОВИМИ МІНІПЛАСТИНАМИ клін
12. Экзистенциальный и рефлексивный типы функционирования ментального пространства культуры
13. Об информации об исполнении решений Конституционного Суда Российской Федерации
14. Содержание организации технической подготовки производства
15. Статья- Основные значения слова общество
16. Тюменская государственная медицинская академия Министерства здравоохранения Российской Федерации Г
17. Реферат- Розвиток соціальної географії в СРСР.html
18. Крапивница - аллергическое заболевание
19. Операционные системы
20. Курсовой по механике