Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ДИПЛОМНА РОБОТА
Актуальність теми пов’язана з тим, що організація внутрішнього аудиту
є важливим аспектом діяльності підприємств. Адже створення служби
внутрішнього аудиту та правильна організація її роботи є досить новими
питаннями та мають багато особливостей у визначенні ролі та ефективності
від його впровадження на підприємстві. При належній організації внутрішній
аудит сприяє підвищенню відповідальності керівників структурних
підрозділів і матеріально8відповідних осіб підприємства чи фірми за
виконання ними своїх обов’язків, запобіганню негативних явищ при
здійсненні господарських операцій, пов’язаних з рухом майна, і зобов’язань
економічного суб’єкта.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та
практичних питань інформаційного і організаційно8методичного
забезпечення внутрішнього аудиту на досліджуваному підприємстві.
Об’єктом дослідження виступають процеси створення, освоєння і
вживання методів і процедур, необхідних для формування, реалізації і
функціонування внутрішнього аудиту.
Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних основ, методики
та організації внутрішнього аудиту на підприємстві і розробка рекомендацій
щодо його впровадження.
Методи дослідження: загальнонауковий діалектичний метод, метод
індукції, дедукції. При вивченні теорії та діючої практики внутрішнього
аудиту на підприємствах використані прийоми оцінки, зіставлення,
порівняння, групування, класифікації, а також математичний, аналітичний,
статистичний методи дослідження.
За результатами дослідження сформульовані висновки:
8 на сьогодні немає єдиної думки щодо визначення терміну
«внутрішній аудит»; 8 наявність внутрішнього аудиту на підприємстві значно підвищує
ефективність її діяльності в цілому і викликає довіру до
підприємства як з боку зовнішніх аудиторів, так і з боку інвесторів;
8 здійснення внутрішнього аудиту на підприємстві 8 це основна
ділянка функціонування системи внутрішнього контролю, яка
полягає в перевірці діяльності певного структурного підрозділу та
винайденні шляхів її удосконалення;
8 застосування внутрішнього аудиту на вітчизняних підприємствах
взагалі є досить обмеженим, правове та методологічне забезпечення
внутрішнього аудиту лише формується, а завдання, які вирішуються
внутрішніми аудиторами, визначаються нині винятково
нормативними вимогами, що висуваються до аудиту фінансової
звітності;
8 запропонована служба внутрішнього аудиту дозволяє більш точно
відображати інформацію про лісопродукцію, правильно приймати
рішення та ефективно здійснювати управління лісоресурсами;
8 з метою вдосконалення контролю запропоновано методику
проведення внутрішнього аудиту лісопродукції;
8 соціальний аудит може виступати дієвим інструментом соціального
управління, що дозволяє виявити ступінь соціальної відповідальності
підприємств та виявити причини виникнення соціальних проблем,
проаналізувати чинники соціальних ризиків і виробити пропозиції по
зниженню їх дії.
Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності
Державного підприємства «Середино – Будське лісове господарство».
Ключові слова: аудит, внутрішній аудит, організація внутрішнього
аудиту, служба внутрішнього аудиту, соціальна відповідальність аудиту
лісопродукції. ЗМІСТ
ВСТУП..........................................................................................................………8
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ
ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
1.1 Розвиток внутрішнього аудиту в ринкових умовах ...........……..12
1.2 Внутрішній аудит в системі менеджменту підприємства………21
1.3 Організація внутрішнього аудиту на підприємстві............……..27
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ НА ДП
«СЕРЕДИНО – БУДСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»
2.1 Організаційно8економічна характеристика підприємства...……36
2.2 Стан внутрішнього контролю на підприємстві ................………46
2.3 Облік лісопродукції на підприємстві.................................………51
2.4 Порядок проведення інвентаризації лісопродукції на
підприємстві……………………………………………………….58
РОЗДІЛ 3. ВПРОВАДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ НА ДП
«СЕРЕДИНО – БУДСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»
3.1Особливості та організаційні заходи при створенні служби
внутрішнього аудиту на підприємстві ...............................………68
3.2 Методика проведення внутрішнього аудиту на підприємстві.…75
3.3 Соціальна відповідальність внутрішнього аудиту
на підприємстві ……………………………………………………88
ВИСНОВКИ...............................................................................................………96
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................……..101
ДОДАТКИ..................................................................................................……..109 ВСТУП
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ НА
ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ «СЕРЕДИНО – БУДСЬКЕ ЛІСОВЕ
ГОСПОДАРСТВО»
2.2 Особливості організації контролю на підприємстві
На ДП «Середино – Будське лісове господарство» здійснюється
зовнішній та внутрішній контроль. Що стосується першого, то згідно з п. 2
ст. 8 Закону України «Про аудиторську діяльність» фінансово8господарська
діяльність таких підприємств не підлягає обов’язковому аудиту [42], та у
зв’язку з тим, що підприємство має загальнодержавну форму власності, на
ньому проводиться державний фінансовий контроль органами Державної
податкової, контрольно8ревізійної служб та іншими. Підприємство підлягає
зовнішньому контролю органами контрольно8ревізійного управління,
оскільки користується коштами Державного бюджету і, виходячи зі ст. 2.
Закону України «Про Державну контрольно8ревізійну службу», підлягає
контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням і
станом та за достовірність бухгалтерського обліку і звітності [44]. Проте, для
проведення незалежного аудиту по найбільш проблемним ділянкам обліку та
для надання аудиторського висновку ДП «Середино – Будське лісове
господарство» може залучати спеціалістів аудиторської фірми.
Взагалі, внутрішній контроль є важливим інструментом управління,
оскільки дозволяє надавати керівництву інформацію, зібрану на основі
аналізу та оцінки, а також надавати рекомендації, поради та інформацію про
об'єкти, які перевіряються, допомагає реально оцінити багато сторін
діяльності, визначає напрямки майбутнього розвитку, сприяє прийняттю
правильних управлінських рішень.
Організація контролю на досліджуваному підприємстві відповідно до
Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»
покладена на керівника підприємства. На підставі затвердженого плану та відповідно до посадових інструкцій працівники, зайняті управлінням,
здійснюють систематичний поточний і оперативний контроль за діяльності
підрозділів господарюючого суб’єкта. За результатами контрольних
перевірок керівництво Держлісгоспу приймає рішення щодо усунення
причин, що негативно впливають на діяльність господарюючого суб’єкта.
Бухгалтерський облік відіграє особливо важливу роль на кожному
підприємстві як основний елемент контролю і як джерело контрольної
інформації. Для закріплення виробничої дисципліни, виявлення центрів
відповідальності за ті чи інші події у виробництві, забезпечення достовірної
інформації, доцільності, правильності, законності господарських операцій,
повноти і своєчасності відображення їх в обліку, виявлення відхилень, що
виникають в процесі діяльності, необхідно здійснювати бухгалтерський
контроль.
Бухгалтерський контроль на досліджуваному підприємстві, будучи
невід’ємною частиною бухгалтерського обліку, містить наступні складові:
контроль дотримання облікової політики; оцінка ступеню надійності наданих
керівництву доказів; перевірка дотримання правильності облікових
процедур; перевірка точності записів; контроль збереження активів;
попередження помилок і зловживань; визначення ефективності окремих
операцій.
В цілому система бухгалтерського контролю повинна бути досить
надійною і відповідати ряду вимог. Вимоги до системи бухгалтерського
обліку наведено в додатку М.
Внутрішній контроль за часом проведення поділяється на попередній,
поточний і наступний.
Попередній контроль на ДП «Середино – Будське лісове
господарство»здійснюється до початку операції або процесу виробництва і
застосовується, зокрема, для підтвердження доцільності (законності)
господарської операції (або управлінського рішення) до моменту його
реалізації. Бухгалтерією здійснюється попередній контроль при розробці заходів
зі своєчасного складання річної звітності, обстеження умов зберігання
запасів та грошових коштів, стану контрольно8пропускної системи тощо.
Поточний контроль проводиться в процесі здійснення господарських
операцій для виявлення недоліків у прийнятті рішень з метою застосування
оперативних заходів щодо усунення негативних факторів.
Сутність поточного контролю полягає у відслідковуванні, встановленні
відхилень, порушень та інших причин в ході здійснення операцій.
Оперативною формою контролю економічних процесів є використання
системи первинної бухгалтерської документації – нарядів, вимог, накладних.
Кожен з таких документів до здійснення відповідної господарської операції
підписується колом посадових осіб, які таким чином здійснюють поточний
контроль.
Важливим видом поточного контролю є оперативна реєстрація фактів у
відповідних книгах, картках, відомостях, куди відповідні працівники
щоденно вносять основні результати роботи з початку місяця за кожну добу.
Матеріали, які щоденно поновлюються, є важливим джерелом поточного
контролю за ходом виробництва керівниками і спеціалістами підприємства.
Перелік питань поточного контролю визначає головний бухгалтер на
підприємстві з урахуванням виробничих та господарських особливостей
контрольованого об’єкта підприємства.
Функції поточного контролю здійснюється шляхом: перевірки та
аналізу облікових регістрів, звітів виробничих підрозділів, а при потребі
складання аналітичних таблиць і групувальних відомостей; організація
контролю за правильністю оформлення первинних облікових документів,
аналізу відображення показників; перевірка окремих ділянок
контрольованого об’єкта за розробленим планом, яку проводять працівники,
відповідальні за проведення контролю; спостереження і вивчення окремих
виробничих процесів і господарських операцій.
Важливою ділянкою внутрішнього контролю є перевірка правильності
відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку
(кореспонденції рахунків), записів операцій в облікових регістрах, дотримання правил групування виправдовуючих документів, їх зберігання і
користування ними, відповідності показників облікових регістрів формам
звітності.
В ході систематичного контролю виявляються порушення оформлення
первинних документів, графіків передачі та їх обробки. Працівник
бухгалтерії, закріплений за певним об’єктом, доповідає про них головному
бухгалтеру і контролює їх усунення. За результатами перевірок, аналізу та
досліджень можуть складатись акти або довідки, якщо встановлене
порушення, помилки і відхилення, та існує потреба у прийнятті
управлінських рішень.
Таким чином, поточний контроль є ефективним засобом управління
підприємством, дає змогу своєчасно запобігати безгосподарному витрачанню
коштів.
Наступний контроль на досліджуваному підприємстві проводиться
після того, як відбулися ті господарські операції або події, які
контролюються. Тому інформація для такого контролю, з одного боку дещо
обмежена в порівнянні з поточним контролем, а з іншого боку, носить більш
узагальнений характер, що є не менш важливим в управлінні виробництвом.
Такий контроль охоплює перевірку правильності і законності
проведених господарських операцій на підприємстві, виявляє порушення і
зловживання, а також дає можливість розробити заходи щодо усунення
недоліків та їх попередження в майбутньому.
Основним змістом наступного контролю є перевірка дотримання
господарського та фінансового законодавства, достовірності ведення обліку
та складання звітності, господарської доцільності та законності здійснених
управлінських рішень [7].
Внутрішній контроль включає в себе внутрішній аудит, але на
досліджуваному підприємстві він відсутній, що є, на нашу думку, недоліком
в роботі підприємства.
Що стосується внутрішнього аудиту, то він є одним із видів
внутрішньогосподарського контролю суб'єктів підприємницької діяльності.
Впровадження і правильна організація системи внутрішнього аудиту на досліджуваному підприємстві багато в чому сприятиме забезпеченню
ефективності діяльності суб'єктів підприємницької діяльності. Завдання
внутрішнього аудиту 8 допомогти відповідним працівникам підприємства
виконувати свої обов'язки максимально кваліфіковано й ефективно.
Основне призначення служби внутрішнього аудиту – здійснювати
поточний контроль фінансово 8 господарської діяльності підприємства, тобто
вчасно виявляти відхилення, які перешкоджають законному і ефективному
використанню ресурсів підприємства (майнових, грошових тощо) та
запобігати їх виникненню. Зокрема, до завдань служби внутрішнього аудиту
повинні належати повноваження щодо: контролю за організацією та
функціонуванням системи бухгалтерського обліку; експертизи фінансової та
операційної діяльності; контролю за відповідністю даних бухгалтерського
обліку фактичній наявності активів, їх належним збереженням; підготовки
оглядів діяльності підприємства та розроблення рекомендацій щодо
підвищення її ефективності.
Отже, для успішної роботи внутрішнього контролю підприємства
повинні правильно визначатись методи і джерела отримання інформації
щодо діяльності підприємства; повинен встановлюватись порядок
використання отриманої інформації; необхідно визначати чинники, що
впливають на фінансово8господарську діяльність підприємства.
2.3 Документальне забезпечення наявності та руху лісопродукції
Однією з важливих умов належного проведення внутрішнього аудиту є
правильна організація обліку лісопродукції, своєчасне, якісне та достовірне
складання первинної документації по заготівлі, зберіганню, реалізації і
використанню на власні потреби лісопродукції на всіх стадіях виробництва і
місцях зберігання.
Перелік спеціалізованих форм по первинному обліку лісопродукції на
досліджуваному підприємстві наведено в додатку Н.
Облік лісопродукції в Держлісгоспі починається з приймання її
безпосередньо на місцях виконання робіт. Приймаючи від робітників заготовлені протягом дня хлисти і ділову деревину, відповідальні за
приймання особи повинні заміряти кожен хлист і сортимент, по відповідних
таблицях визначити їх об’єм в щільних кубічних метрах, зробити
маркування фарбою (на торці хлиста – діаметр; на верхньому зрізі
сортименту – сорт, діаметр) і провести клеймування. Приймання
заготовлених дров і хмизу проводиться в складочних кубометрах. В
щоденниках приймання виконаних робіт вказуються складочні кубометри, а
в зведених документах і звітах вони переводяться в щільні кубометри згідно
коефіцієнтів, вказаних в Інструкції з обліку лісопродукції № 205.
Відповідальна за приймання особа складає у двох примірниках
Щоденник приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції (форма
ЛГ 8 4). При бригадному методі роботи записи в щоденнику ведуться на
бригадира, а при індивідуальному – на кожного робітника. Перший
примірник щоденника видається бригадиру (робітнику), а другий
залишається в особи, яка прийняла лісопродукцію. Матеріально –
відповідальна особа на підставі щоденників заповнює графу «Обсяг роботи
виконано» в двох примірниках Наряд – акта на виконання робіт (форма ЛГ 8
1), який заповнюється після закінчення заготівлі лісопродукції на ділянці.
Особа, на яку складений щоденник, повинна перевірити правильність
записаного в наряд – акті об’єму робіт і підписати його. Після цього наряд –
акт на виконання робіт разом з першим примірником щоденника здається в
лісництво або цех.
Бухгалтерія лісництва після перевірки і затвердження наряд – актів на
виконання робіт лісничим проводить нарахування заробітної плати
робітникам. Перші примірники наряд – акта і щоденника приймання робіт
разом з місячним звітом здаються в бухгалтерію Держлісгоспу, а другий
примірник наряд 8 акта зберігається в лісництві разом з копіями
розрахунково – платіжних відомостей.
Другий примірник щоденника здається матеріально – відповідальною
особою в бухгалтерію лісництва разом з Рапортом про рух лісопродукції
(форма ЛГ 8 6). Аналогічно заповнюється документація на підвозку (трельовку)
лісопродукції, тільки в щоденнику приймання робіт і в наряд – акті на
виконання робіт вказується «підвозка (трельовка)» лісопродукції.
Вказаний порядок оформлення первинних документів і приймання
лісопродукції застосовується на всіх видах рубок, після чого дозволяється її
відпуск (реалізація).
При заготівлі осмолу в лісництвах підприємства відповідальна особа
складає Акт на заготівлю осмолу та списання вибухових матеріалів (форма
ЛГ 8 7) в двох примірниках. Один примірник цього акту разом зі звітом про
рух лісопродукції здається підприємству (Держлісгоспу), а другий лишається
в справах лісництва.
Вивезення лісопродукції на кінцеві склади досліджуваного
підприємства (куди вивозиться лісопродукція з лісу) проводиться на підставі
Товарно8транспортної накладної (типова форма № 1 – ТН), яка виписується
на кожну поїздку автомобіля чи іншого виду транспорту. В товарно8
транспортних накладних при вивезенні ділової деревини вказується порода,
сортимент, сорт, довжина, діаметр у верхньому відрізі, кількість штук і об’єм
в щільних кубометрах. При вивезенні хлистів вказується порода, кількість
штук, довжина та об’єм в щільних кубічних метрах, а при вивезенні дров –
порода і кількість складочних кубометрів. На зворотній стороні накладної
проводиться поштучний перелік по кубатурі кожного відправленого хлиста
чи сортименту.
Товарно8транспортна накладна виписується в чотирьох примірниках.
Перший примірник залишається у відправника, другий на кінцевому складі,
третій та четвертий передається водію (якщо транспорт найманий) або
залишається в бухгалтерії підприємства (якщо транспорт власний). Третій
примірник додається до подорожнього листа і є підставою для обліку
транспортної роботи та нарахування заробітної плати водію, а четвертий
додається до звіту про рух лісопродукції.
Матеріально – відповідальні особи, що відправили лісопродукцію в
установлені підприємством строки, повинні звірити відправлену (одержану)
на кінцевий склад лісопродукцію, скласти Реєстр товарно8транспортних накладних (форма ЛГ – 9). Реєстр товарно8транспортних накладних
складається в трьох примірниках, перший із яких лишається в одержувача
лісопродукції, другий видається відправнику, а третій разом зі звітом
здається в бухгалтерію підприємства.
Приймання лісопродукції на кінцевому складі підприємства
проводиться завідуючим складом, майстром, або іншою матеріально –
відповідальною особою від кожного водія на підставі Товарно8транспортної
накладної. Працівник складу звіряє записи в накладній з фактично
привезеною лісопродукцією. При відсутності відхилень (розбіжностей)
працівник складу робить запис про одержання лісопродукції на всіх
примірниках товарно8транспортної накладної.
При встановлені відхилень між відправленою та доставленою на склад
продукцією працівник складу підприємства на всіх примірниках товарно8
транспортної накладної складає специфікацію фактично привезеної
лісопродукції і повідомляє про відхилення відправника лісопродукції.
З метою перевірки правильності визначення відправником об’єму
хлистів, працівник проводить приймання їх по обміру в натурі по кожній
відправленій партії. При значних відхиленнях хлисти розвантажуються на
окрему площадку, запрошують відправника і в його присутності проводиться
обмір хлистів. На кожний такий випадок складається акт, в якому вказується
об’єм, відправлений з лісу, і допущені відхилення після обміру. Копія акта
негайно направляється керівнику підприємства для прийняття відповідних
заходів.
В кінці робочого дня працівник складу записує всі товарно8транспортні
накладні в Журнал надходження лісопродукції від вивозки (форма ЛГ 8 10).
До витрат лісопродукції на власні потреби Держлісгоспу відносяться
такі основні види виробничої і господарської діяльності підприємств:
капітальне будівництво, капітальний поточний ремонт основних засобів;
будівництво і поточний ремонт лісовозних та лісогосподарських доріг,
тимчасових споруд та будинків для обслуговування лісосічних робіт і
підсочки лісу; опалення та інші виробничі і господарські потреби. Списання лісопродукції на опалення та інші виробничі й господарські
потреби проводиться по фактичній виробничій собівартості.
Документальне оформлення використання лісопродукції на власні
потреби проводиться на підставі наступних форм: Наряд на відпуск
лісопродукції (форма ЛГ 8 20); Наряд – акт на виконання робіт (форма ЛГ –
1); Товарно8транспортна накладна (форма № 18 ТН); інші документи, в яких
повинні відображатися порода, сорт, діаметр, довжина і об’єм.
Для відпуску лісопродукції на реалізацію підприємство виписує
покупцю Наряд на відпуск лісопродукції (форма ЛГ 8 20), в якому вказується
місце реалізації, строк вивозки, порода, сорт та кількість лісопродукції.
(Хмиз реалізується без нарядів).
Покупець розписується про отримання наряду в Журналі реєстрації
нарядів на відпуск лісопродукції (форма ЛГ 8 21) і з’являється в лісництво
для виписки рахунка на оплату.
Після оплати рахунка лісництво, при наявності транспорту і
довіреності у покупця, виписує Товарно8транспортну накладну, в якій
вказується місце відвантаження, порода, сорт, група діаметрів, кількість, ціна
та сума відпущеної лісопродукції.
Товарно8транспортну накладну виписують у чотирьох примірниках:
перший (з підписами про отриману продукцію) залишається у
вантажовідправника (лісництво чи інші підрозділи держлісгоспу) і є
підставою для списання лісопродукції; другий, третій і четвертий
примірники, завірені підписами і печаткою вантажовідправника, передають
водію. Другий примірник водій здає вантажоодержувачу, він є підставою для
оприбуткування товарно8матеріальних цінностей. Третій і четвертий
примірники водій передає перевізнику.
Для відвантаження лісопродукції залізницею держлісгосп на початку
місяця зобов’язаний надіслати кінцевому складу наряд на відвантаження
лісопродукції залізницею і план перевозок. Зазначена в наряді лісопродукція
відвантажується після попередньої оплати.
На підставі повагонного переліку складається Специфікація – накладна
на відправлення лісопродукції залізницею (водним шляхом) (форма ЛГ – 22). Вона складається окремо на кожен вагон з обов’язковим заповненням всіх
даних форми від заголовку до підпису відправника лісопродукції.
Специфікація – накладна складається в п’яти примірниках, з яких перший,
третій і четвертий разом з квитанцією залізничної накладної здаються
підприємству, а п’ятий лишається в справах кінцевого складу.
При відправленні лісопродукції на експорт відповідальні працівники
кінцевого складу складають такі документи: при відправленні залізничним
транспортом: рахунок – фактура на оплату продукції, залізнична накладна,
специфікація на відправлену продукцію. До відвантажувальних документів
додається фітосанітарний сертифікат та, після огляду продукції
працівниками митної служби, заповнюється вантажно8митна декларація; на
відправку продукції на експорт автомобільним транспортом складаються
документи, аналогічні відправці залізницею, крім залізничної накладної.
Тепер детальніше розглянемо облік руху лісопродукції в бухгалтерії
ДП «Середино – Будське лісове господарство».
Після затвердження і прийняття місячних звітів про рух лісопродукції
від лісництв та цехів бухгалтерія підприємства зводить ці звіти в додатку до
журналів – ордерів №№ 5, 581 про рух лісопродукції в лісі і на проміжних
складах (трелях) окремо від рубок, пов’язаних з веденням лісового
господарства, інших рубок і окремо від рубок головного користування, а в
додатку № 1 до журналів – ордерів №№ 5, 582 – випуск готової продукції.
Лісопродукція, що знаходиться на лісосіках і проміжних складах, та
нерозкряжовані хлисти на кінцевих складах відносяться до незавершеного
виробництва і обліковується на субрахунку 232 «Лісогосподарське
виробництво». При прийнятті на підприємстві технології організації робіт,
коли лісопродукція вивозиться з лісосік і проміжних складів в двір
споживача або реалізується на сторону, то її слід відносити до готової
продукції. Щомісячно вивезена лісопродукція на кінцеві склади списується з
субрахунку 232 на субрахунок 233, а звідси після додаткових витрат по
вивезенню, розкряжуванню списується на рахунок 26 «Готова продукція» по
фактичній собівартості. Зведені дані по звітах про рух лісопродукції по лісництвах і цехах
служать підставою для обліку лісопродукції в грошовому виразі.
Продукція лісопиляння та переробки деревини на досліджуваному
підприємстві обліковується на субрахунку 234 «Інше виробництво» в
журналі – ордері № 582 по собівартості, а звідти оприбутковується на
рахунок 26 «Готова продукція».
Кількісний облік готової продукції ведеться в додатку № 1 до журналу
– ордеру № 582 «Відомість випуску готової продукції».
Сировина, використана на лісопиляння і переробку деревини,
списується по фактичній собівартості за минулий місяць.
При реалізації готової продукції списується її собівартість (фактична) з
кредиту рахунка 26 «Готова продукція» в дебет субрахунку 901
«Собівартість реалізованої готової продукції».
Фактична собівартість реалізованої в лісі і на проміжних складах
лісопродукції списується з кредиту субрахунку 232 (по собівартості щільного
кубометра) в дебет субрахунку 901 «Собівартість реалізованої готової
продукції».
Списання лісопродукції, що знаходиться на всіх стадіях виробництва,
на власні потреби Держлісгоспу проводиться по фактичній собівартості
щільного кубометра з кредиту рахунків 232, 26 в дебет рахунка 20
«Виробничі запаси», а звідти на рахунки витрат (23, 15, 39, 91, 92, 93, 94).
Оприбуткування надлишків лісопродукції в лісі і на промскладах та
хлистів на кінцевих складах проводиться по фактичній собівартості
аналогічної продукції з кредиту субрахунку 719 «Інші доходи від операційної
діяльності» в дебет рахунка 23 «Виробництво»
Оприбуткування надлишків готової продукції проводиться по
фактичній собівартості аналогічної продукції з кредиту рахунка 71 в дебет
рахунка 26.
Аналогічно проводиться списання нестач лісопродукції в лісі та на
промскладах з кредиту рахунка 23 в дебет субрахунку 947 «Нестачі і втрати
від псування цінностей» . Облік лісопродукції, вилученої у лісопорушників, в результаті її
незаконної заготівлі та лісопродукції, виявленої в результаті самовільних
рубок, ведеться у відповідності до Порядку обліку, зберігання, оцінки
конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і
розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 25 серпня 1998 р. № 1340.
Зазначена лісопродукція до її реалізації обліковується на
позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні».
Кошти, одержані від реалізації вилученої лісопродукції,
перераховуються до Державного бюджету (за мінусом витрат підприємства,
понесених на її транспортування та зберігання).
Отже, існуюче документальне забезпечення наявності та руху
лісопродукції на досліджуваному підприємстві організованому на належному
рівні, але це не передбачає ефективного використання майна та ресурсів
підприємства, їх збереження. Правильно оформленні первинні документи
засвідчують здійснення операцій з лісопродукцією, що дає змогу
внутрішньому аудиту її контролювати та здійснювати перевірки на
відповідному рівні.
2.4 Порядок проведення інвентаризації лісопродукції на підприємстві
Інвентаризація – це перевірка фактичної наявності господарських
засобів і їх відповідності даним бухгалтерського обліку. Інвентаризація
дозволяє шляхом перевірки майна і грошових коштів (активів) виявити їх
фактичний стан. Вона стверджує дані бухгалтерського обліку, виявляє
необліковані цінності або допущені збитки, розкрадання, нестачі. Тому за
допомогою інвентаризації контролюється збереження майна на підприємстві,
перевіряється повнота і достовірність облікованих даних.
Основні завдання інвентаризації на досліджуваному підприємстві
наступні: забезпечення контролю за наявністю і станом майна, його рухом, використанням матеріальних, фінансових, нематеріальних, природних та
енергоресурсів згідно з затвердженими нормами, планами тощо; виявлення
майна, що втратило свою якість, зіпсованого, невикористаного і непотрібного
у господарстві, а також того, що знаходиться поза обліком; виявлення
використаних понаднормово та невикористаних запасів; перевірка
дотримання правил і умов збереження майна; виявлення і усунення фактів
безгосподарності та безвідповідальності, виявлення резервів матеріальних
ресурсів, застосування заходів щодо їх використання; визначення розмірів
природного убутку та інших витрат; контроль за станом обліку і звітності
матеріально 8 відповідальних осіб; перевірка дотримання діючих положень
про матеріальну відповідальність; запобігання негативним явищам в
діяльності підприємства; аналіз причин, під дією яких виявлено такі
відхилення; створення умов, які роблять неможливими повторення таких
недоліків.
Кількість запланованих інвентаризацій може не співпадати з фактично
проведеними. Існують такі випадки, коли передбачити інвентаризацію
неможливо, а згідно з чинним законодавством її проведення є обов’язковою:
при передачі майна Державного підприємства в оренду; при приватизації
майна Державного підприємства; при перетворенні Державного
підприємства на акціонерне товариство; перед складанням річної фінансової
звітності; при встановлення фактів крадіжок і зловживань, псування активів;
на вимогу судово8слідчих органів; у випадку стихійного лиха; при ліквідації
підприємства.
Інвентаризація на ДП «Середино – Будське лісове господарство»
проводиться за наказом керівника постійно діючою комісією. У разі, коли
через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути
забезпечене однією комісією, для безпосереднього її здійснення розпорядчим
документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні
комісії. Обов'язки постійно діючих та робочих інвентаризаційних комісій
досить докладно виписані в Інструкції № 69 та Методичних рекомендаціях з
інвентаризації. За належної організації роботи інвентаризаційних комісій, вони
зможуть повноцінно виконувати свої обов’язки та функції, які покладені на
них нормативними документами. А саме згідно з Інструкцією № 69 постійно
діючі інвентаризаційні комісії:
Крім того, успішність проведення інвентаризації багато в чому
залежить не від математичних здібностей членів інвентаризаційної комісії
або винахідливості матеріально відповідальної особи, а саме від правильної
організації та техніки здійснення інвентаризації. В теперішніх умовах
господарювання не можна нехтувати таким поняттям, як збереження майна
власника та безпека діяльності підприємства.
Після встановлення результатів інвентаризації інвентаризаційна комісія
бере у матеріально відповідальних осіб пояснення щодо причин виникнення
надлишків та нестач, розробляє пропозиції стосовно заліку надлишків і
нестач внаслідок пересортиці, розраховує величину природного убутку та
розмір збитків, завданих винними особами.
Інвентаризація лісопродукції проводиться у відповідності до ст. 10
Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»,
п. 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419, Інструкції з
інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно8
матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків,
затвердженої наказом Мінфіну України від 11.08.1994 р. № 69, зі змінами
даної Інструкції.
Інвентаризація лісопродукції на досліджуваному підприємстві
проводиться щорічно за наказом керівника підприємства станом на 1
листопада. Наказ наведено в додатку П.
Фактична наявність лісопродукції встановлюється інвентаризаційними
комісіями безпосередньо на місцях зберігання (в лісі, на кінцевих складах, в
цехах та ін.) шляхом перерахунку, обміру та визначення їх об’ємів.
Матеріально8відповідальні особи до початку інвентаризації повинні
здати в бухгалтерію Держлісгоспу всі первинні документи по
оприбуткуванню і списанню лісопродукції та виробів з неї. Необхідно провести звірку даних бухгалтерського обліку з даними обліку матеріально8
відповідальних осіб.
До початку інвентаризації у матеріально8відповідальних осіб беруться
розписки про те, що всі документи по оприбуткуванню і списанню
лісопродукції на день інвентаризації здані в бухгалтерію.
При інвентаризації підлягає переліку вся наявна лісопродукція (власна,
давальницька). На кожну з них складається окрема відомість.
Дані переліку і обміру лісопродукції записуються комісією у Відомість
переліку наявності лісопродукції (форма № Інв82), яку підписують члени
комісії та матеріально – відповідальні особи про те, що перелік лісопродукції
проведений в їх присутності і претензій до комісії вони не мають (або
мають), а також про те, що вказана у відомості лісопродукція прийнята на їх
відповідальне зберігання.
Інвентаризаційні комісії встановлюють кількість лісопродукції, яка
втратила якість або зовсім стала непридатною для використання і реалізації.
Встановлені комісією втрати по кожному вищезгаданому випадку
оформлюються окремими актами, в яких вказуються конкретні причини
заподіяної шкоди і винуватці в допущеній безгосподарності для визначення
їх відповідальності. Беруться пояснення від винуватців.
Лісопродукція, яка втрачена внаслідок стихійного лиха, оформлюється
актом з участю компетентних осіб.
Наслідки інвентаризації по кожній матеріально8відповідальній особі на
підставі відомостей переліку відображаються в Інвентаризаційному описі
лісопродукції (форма № Інв81), в якому також заносяться залишки
лісопродукції по даних обліку. В додатку Р наведена форма № Інв81
«Інвентаризаційний опис лісопродукції».
Інвентаризаційний опис складається в двох примірниках, з яких
перший з матеріалами інвентаризації подається підприємству, а другий з
копіями матеріалів залишається в лісництві, цеху чи іншому структурному
підрозділі. На підставі Інвентаризаційного опису лісопродукції складається
Порівняльна відомість результатів інвентаризації лісопродукції (форма №
Інв83), де виводиться кінцевий результат інвентаризації.
По всіх відхиленнях даних наявної лісопродукції від облікових даних
матеріально8відповідальні особи дають письмове пояснення про причини їх
утворення. Приклад письмового пояснення наведено в додатку С.
На підставі пояснень матеріально8відповідальних осіб, порівняльних
відомостей та інших матеріалів інвентаризації комісія підприємства
встановлює характер виявлених різниць, причин надлишків і нестач і
визначає порядок їх врегулювання, причини, від яких виникли втрати
продукції та її якості, а також коло осіб, діями яких була заподіяна шкода,
для притягнення їх до відповідальності.
При виявленні нестач лісопродукції на підприємстві інвентаризаційна
комісія повинна встановити чи не являються вони наслідком пересортиці,
приписками об’ємів заготівлі, підвозки, вивозки, лісопиляння та переробки
деревини. В разі приписок об’ємів відповідно зменшується об’єм робіт за
поточний рік і одночасно відноситься на винних осіб незаконно виплачена
заробітна плата за невиконані роботи.
Акти інвентаризаційної комісії направляються в правоохоронні органи
для притягнення винних осіб до відповідальності.
Зведена порівняльна відомість в цілому по лісництву заповнюється в 2
8 х примірниках, з яких перший здається підприємству, а другий залишається
в справах лісництва.
На підставі порівняльних відомостей лісництв (цехів) нестачі
лісопродукції (якщо на час установлення нестачі винуватців не встановлено)
підприємства списують з кредиту субрахунку 232 та рахунка 26 в дебет
субрахунку 947 по фактичній собівартості. Одночасно нестачі та втрати
лісопродукції відображають на позабалансовому субрахунку 072
«Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
На позабалансовому рахунку 07 враховуються суми нестач і втрат
матеріальних цінностей,по яких не виявлені винні особи, або очікується
рішення по їх відшкодуванню. При віднесенні витрат на рахунки винних осіб, або прийняття рішення про їх списання, на ці суми зменшується
залишок на субрахунку 072.
Нестачі та втрати, списані на винних осіб, відображаються в дебет
субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» з кредиту
субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» та зменшується
позабалансовий рахунок 07.
Розмір збитків, що відносяться на винну особу, визначається
відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі,
знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116.
При погашенні заборгованості винними особами списання проводиться
з кредиту субрахунку 375 в дебет рахунків 301, 311, 661.
Із сум, стягнутих з винних осіб, здійснюється відшкодування збитків,
завданих підприємству, а залишок коштів перераховується до Державного
бюджету України.
При цьому сума, що підлягає сплаті до бюджету, відображається по
дебету субрахунку 716 і кредиту 642 (на суму відшкодування) і 641 (на суму
ПДВ).
Виявлені надлишки лісопродукції на досліджуваному підприємстві
підлягають оприбуткуванню з кредиту субрахунку 719 «Інші доходи від
операційної діяльності» по фактичній собівартості аналогічної лісопродукції
та виробів з неї.
По рішенню керівника підприємства може бути проведена
пересортиця, тобто покриття нестач надлишками аналогічної продукції або
більш вартісною продукцією.
Всі результати інвентаризації вносяться до протоколу засідання
центральної комісії, створеної на підприємстві. В протоколі наводяться
детальні дані про осіб, винних в нестачах або втратах лісопродукції, і
вказуються заходи, які необхідно застосовувати до винуватців.
Протоколи засідання інвентаризаційної комісії затверджуються
керівником Держлісгоспу. На підставі матеріалів інвентаризації проводять записи в Книгах обліку
лісопродукції (форма ЛГ811) і відповідно у звітах і рапортах про рух
лісопродукції у матеріально8відповідальних осіб.
Отже, на досліджуваному підприємстві інвентаризація проводиться на
належному рівні. Однак недоліком є те, що всі облікові роботи як перед
інвентаризацією, так і під час її, не чітко розмежовані, тобто не існує певної
послідовності в організації і проведенні. Виділення етапів інвентаризації
сприятиме чіткому розподілу робіт, послідовному їх виконанню та
зменшенню часу на проведення інвентаризації лісопродукції. РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ
3.1 Організаційні заходи створення служби внутрішнього аудиту на
підприємстві
З розвитком економіки зростають вимоги до економічного контролю,
зокрема і до аудиторського. Від служб внутрішнього аудиту чекають нових
шляхів в удосконаленні результатів діяльності підприємства, вирішенні
економічних завдань, виборі нових ефективніших варіантів діяльності
підприємства та прогнозуванні його майбутнього розвитку [40].
На сьогодні ДП «Середино – Будське лісове господарство» досягло
такого рівня розвитку, при якому виникає необхідність створення підрозділу
із декількох штатних аудиторів – служби внутрішнього аудиту.
Крім того, основною проблемою розвитку лісового господарства, яка
гальмує економічний розвиток лісопромислового виробництва та
ефективного використання лісів, є недостатня точність оцінки лісоресурсного
потенціалу, слабкий контроль за використанням лісів і недостатній об’єм
лісогосподарських заходів, обумовлений низьким технічним рівнем і
дефіцитом кадрового складу.
У загальних рисах процес організації служби внутрішнього аудиту
складається з таких етапів:
8 виявлення та чітке визначення кола питань, для вирішення яких
створюється служба внутрішнього аудиту, побудова системи цілей її
створення згідно з політикою підприємства;
8 визначення основних функцій, виконання яких необхідне для
досягнення поставлених цілей;
8 розробка схем взаємовідносин, визначення обов’язків, прав та
відповідальності для служби внутрішнього аудиту, документальне
закріплення їх у посадових інструкціях та положеннях про службу;
8 інтеграція з іншими ланками структури управління підприємством. Взаємозв’язок служби внутрішнього аудиту з іншими підрозділами
підприємства наведено в додатку Т [34].
Створення на ДП «Середино – Будське лісове господарство» служби
внутрішнього аудиту дасть змогу вирішити наступні питання:
8 забезпечення стабільного управління лісами, збереження і
підвищення їх ресурсно – екологічного потенціалу;
8 організація контролю за нормами лісовідновлення, лісоохорони та
лісовлаштування;
8 організація та координація впровадження технологій по
лісовідновленню, лісоохороні та лісовлаштуванню;
8 контроль за протипожежною і санітарною системою охорони лісу;
8 забезпечення контролю за білетами на рубку лісу;
8 контроль за якістю робіт лісовлаштування;
8 консультування користувачів лісу по питанням лісокористування,
лісовлаштування, лісовідновлення, догляду й охорони;
8 запобігання незаконної вирубки лісу;
8 мінімізація втрат, пов’язаних з лісозаготівлею, а також запобігання
шкоди іншим лісовим ресурсам;
8 організація контролю за територіями заповідних фондів;
8 задоволення потреб внутрішнього ринка у високоякісній і
конкурентоспроможній лісопродукції вітчизняного виробництва;
8 зниження частки імпортованої лісопродукції на внутрішньому ринку;
8 забезпечення екологічної безпеки і стабільного задоволення
суспільних потреб у ресурсах і послугах лісу;
8 організація раціонального, багатоцільового, безперервного та
невичерпного використання лісів.
Для даного підприємства ми пропонуємо лінійний тип структури
апарату внутрішнього аудиту, при якій внутрішні аудитори безпосередньо
підпорядковуються керівнику підприємства; та централізовану форму
організації, оскільки підприємство невелике, то в даній службі немає
необхідності створення внутрішніх підрозділів [34].Також ми пропонуємо наступний склад і структуру служби
внутрішнього аудиту на підприємстві:
1. Керівник служби (сертифікований аудитор, що передбачено
Положенням про службу внутрішнього аудиту). Складає план8графік
перевірок всіх підрозділів, визначає склад групи для перевірки,
контролює підготовку до перевірки і документальне оформлення
результатів дій, здійснює аналіз фінансово8господарської діяльності,
проводить консультації з окремих питань, контролює виконання
наказів і розпоряджень керівника головного підприємства з
господарських питань, складає загальний звіт про виконану службою
внутрішнього аудиту роботу.
2. Спеціаліст із розрахунків. Проводить аналіз фінансових потоків між
підрозділами та головним підприємством, надає консультації з
фінансових питань, бере участь у складанні загального плану і
програми внутрішнього аудиту, у поточному контролі за фінансовою
діяльністю підрозділів, складанням звітів про результати
внутрішнього аудиту.
3. Спеціаліст із документальних перевірок. Складає план8графік
перевірок підрозділів, комплектує виїзну групу, організовує і
здійснює поточний контроль роботи з підрозділами, складає
загальний план і програму внутрішнього аудиту, доводить до відома
керівника служби про основні результати аудиту, які можуть
вплинути на зміст і висновки звіту про внутрішній аудит, бере участь
у підготовці, безпосередньо здійснює і документально оформлює
результати аудиторських дій, складає звіт за результатами
внутрішнього аудиту, організовує і контролює роботу учасників
виїзної групи внутрішніх аудиторів, проводить консультації,
перевірку виконання наказів і розпоряджень керівника підприємства
з фінансово8господарських питань.
Внутрішні аудитори мають досить широкі повноваження, передбачені
внутрішніми нормативними актами. Вони проводять інвентаризацію майна та
зобов’язань, зустрічні перевірки, вимірювання обсягів виконаних робіт тощо. Статут служби формується відповідним наказом про створення певних
організаційних заходів, які наведено на рисунку 3.1.
Організаційні заходи при створенні на підприємстві служби внутрішнього аудиту
Наказ (розпорядження, постанова) керівника підприємства про створення
служби
Розробка положення з організації на підприємстві служби
Розробка та затвердження посадових інструкцій (службових обов'язків)
працівників (характеристика професійних та етичних вимог)
Створення планів та робочих документів служби внутрішнього аудиту
підприємства
Затвердження положення про службу керівником підприємства (особою, яка
має повноваження щодо прийняття господарських рішень на підприємстві)
Збір та створення власної інформаційної бази для роботи служби 8 «банку
даних» 8 норм, правил, технологічних карт, стандартів перевірки тощо
Підбір та призначення конкретної особи або осіб для роботи у службі 8
керівника відділу, головного (старшого) аудитора, аудиторів, асистентів аудитора,
ревізорів, контролерів, юристів, програмістів тощо
Рисунок 3.1 – Організаційні заходи щодо створення служби
внутрішнього аудиту
З урахуванням особливостей нашого законодавства під час розробки
внутрішніх документів, що регламентуватимуть діяльність служби
внутрішнього аудиту, серед функцій доцільно передбачати щонайменше такі:
8 поточний моніторинг;
8 здійснення аудиторських перевірок, експрес – перевірок,
контрольних оглядів тощо;
8 оцінка ефективності діючих систем внутрішнього контролю, робота
щодо їх удосконалення;
8 розробка та впровадження внутрішніх регламентів (положень,
правил, процедур); 8 контроль виконання вимог регламентів;
8 консультування працівників;
8 участь у підборі облікового персоналу (розробка професійних тестів,
проведення співбесід та тестування бухгалтерів), організації заходів
щодо підвищення його кваліфікації;
8 участь у проведенні інвентаризації та інших контрольних процедур
тощо.
Приклад Положення про службу внутрішнього аудиту наведено в
додатку У [34].
Нами визначено наступні вимоги щодо організації внутрішнього
аудиту:
8 забезпечення перевірки у мінімальних обсягах інформаційними
матеріалами, що об'єктивно відображають стан справ. Даний аспект
організації процесу внутрішнього аудиту, на наш погляд, покликаний
для забезпечення зручної роботи як служби внутрішнього аудиту, так
і працівників підрозділу, який перевіряється;
8 організація перевірок у відповідності до принципів організації
внутрішнього аудиту. При організації процесу внутрішнього аудиту
на підприємстві слід дотримуватись принципів, які забезпечать
правильність та послідовність проведеної перевірки;
8 здійснення внутрішньоаудиторських перевірок відповідно до річного
плану аудиторських перевірок та завдань керівника із забезпеченням
законності дій внутрішніх аудиторів. Оскільки основним
користувачем результатів діяльності служби внутрішнього аудиту є
управлінський персонал, то цілком логічно, що її робота покликана
виконувати завдання управлінського персоналу з дотриманням
нормативно8правових актів України та внутрішніх розпорядчих
документів;
8 забезпечення працівників служби внутрішнього аудиту чинними
нормативними документами для забезпечення нормальної роботи
служби. Для ефективного здійснення внутрішньоаудиторських
перевірок управлінському персоналу підприємства необхідно забезпечити внутрішніх аудиторів необхідними нормативно8
правовими актами та довідковою літературою з предмету
дослідження;
8 забезпечення надання достовірної інформації, необхідної для
здійснення перевірки. На нашу думку, в межах підприємства
необхідно видати розпорядчий документ, який визначатиме
відповідальність керівника структурного підрозділу, який підлягає
перевірці, про надання недостовірної інформації щодо об’єкту
перевірки;
8 забезпечення збереженості комерційної таємниці підприємства
шляхом накладення на внутрішнього аудитора відповідальності за
розголошення комерційної таємниці підприємства. Перед
проведенням перевірки службою внутрішнього аудиту та можливості
використання комерційної таємниці підприємства в ході перевірки,
слід укладати договір з працівником про нерозголошення
комерційної таємниці підприємства [55].
Результати внутрішнього аудиту подаються керівництву підприємства,
яке, своєю чергою, за участю трудового колективу, розробляє заходи з
усунення та запобігання повторенню у майбутньому вад у господарській
діяльності підприємства, а також здійснює організацію контролю за їх
виконанням [67].
Ефективність функціонування служби внутрішнього аудиту у значній
мірі залежить від наукової організації праці (НОП). Правильне визначення
НОП дозволяє аудиторам економити рух, найповніше завантажувати свій час
та інше. Це впливає позитивно на виконання службових обов’язків [34].
Заходи раціональної (наукової) організації праці на підприємстві
наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Заходи раціональної організації праці на підприємстві
Групи заходів Зміст заходів
Організаційні 8 удосконалення технології облікового процесу;
8 розроблення організаційних регламентів;
8 вибір системи збору та обробки інформації та типу
структури служби внутрішнього аудиту; 8 визначення принципу поділу та кооперування праці;
8 розроблення графіків облікових робіт;
8 нормування праці та організаційна побудова служби
внутрішнього аудиту;
8 розробка раціональної організаційної структури
управління, удосконалення складу структурних
підрозділів;
8 розвиток організаційно – правового забезпечення
обліку та аудиту.
Санітарно –
гігієнічні та
ергономічні
8 організація робочого місця аудитора згідно вимогам
Державних санітарних правил і норм роботи ЕОМ;
8 встановлення норм показників мікроклімату:
температуру, вологість приміщення та вентиляцію.
8 забезпечення звукоізолювання приміщень;
8 зручність меблів;
8 кольорова гамма робочого місця. Продовження таблиці 3.1
Технічні 8 застосування комп’ютерної техніки на всіх ланках
облікового процесу та постійне її оновлення;
8 вибір бухгалтерських програм та постійне їх
удосконалення.
Соціально –
психологічні
8 забезпечення нормального соціально – психологічного
мікроклімату у колективі;
8 розроблення системи матеріального заохочення за
високопрофесійне виконання покладених обов’язків;
8 урівноваження колективних та індивідуальних
мотиваційних чинників;
8 надання керівнику служби внутрішнього аудиту
реальної можливості формувати й використовувати
систему стимулів і заохочень щодо його підлеглих.
Отже, внутрішній аудит допомагає виявленню негативних явищ та
проблемних питань у господарській діяльності підприємства, встановлює
причини їх виникнення та допомагає їх усунути, а також запобігає їх
повторенню. Виконання своїх обов’язків внутрішніми аудиторами дозволяє
керівництву підприємства мати впевненість, що його діяльність відповідає
прийнятій обліковій політиці та вимогам законодавства. Поряд з тим
внутрішній аудит забезпечує зворотній зв’язок з різними сферами діяльності
та підрозділами підприємства.
3.2 Методика проведення внутрішнього аудиту
Проведення внутрішнього аудиту на підприємстві відбувається в
певній послідовності, яка дозволяє чітко розподілити час внутрішніх
аудиторів і ефективно виконати поставлені завдання, та сприяє зменшенню
ймовірності виникнення помилок, що, у свою чергу, дає можливість
внутрішньому аудитору скласти достовірний висновок та запропонувати
відповідні заходи щодо усунення недоліків.
Етапи проведення внутрішнього аудиту на підприємстві наведено на
рисунку 3.2.
Необхідність аудиту, підготовка
розпорядження
Розробка плану
аудиту, відправлення
повідомлення (за 10 днів
до аудиту)
Керівник групи
План аудиту
Розробка
контрольного листа
питань
Аудитори
Перелік контрольних питань
Керівник групи
Попереднє
засідання
Обстеження об’єкта
аудиту
Аудитори
Документи, що засвідчують
проведення аудиту
Засідання робочої
групи та заключне
засідання
Керівник групи
Спостереження аудиту,
протокол засідання
Рисунок 3.2 – Карта процесу внутрішнього аудиту
Оформлення звіту про аудит
(керівник групи) Взагалі процес проведення аудиту можна поділити на дві частини:
організаційне та технічне забезпечення процесу.
Організаційне забезпечення внутрішнього аудиту полягає у видачі
наказу про проведення внутрішнього аудиту. Дана стадія процесу організації
внутрішнього аудиту включає основні моменти:
8 визначення об’єкту перевірки (об’єкт перевірки повинен бути
регламентований річним планом проведення перевірок, за
виключенням позапланових перевірок);
8 визначення суб’єктів перевірки (формування аудиторської групи, яка
буде проводити перевірку, із врахуванням особливостей та
спеціалізації підрозділу);
8 визначення методів перевірки: даний аспект визначається в
залежності від підрозділу, який перевіряється;
8 визначення строків проведення перевірки.
Технічне забезпечення полягає у наданні службі внутрішнього аудиту
всіх необхідних засобів для здійснення перевірки, наприклад: канцелярське
приладдя (папір, ручки, олівці, коректори тощо), довідкові матеріали (нова
база законодавства, примірники стандартів та інших регламентуючих
внутрішньоаудиторську діяльність документів), комп’ютерне обладнання
(комп’ютер, принтер, сканер, ксерокс). Даний вид забезпечення непрямо
впливає на діяльність служби, проте забезпечує зручну діяльність внутрішніх
аудиторів та підрозділу, який підлягає перевірці [55].
Процес внутрішнього аудиту містить етапи, одним із яких є
планування. Планування – це важливий етап роботи внутрішнього аудитора.
Аудитор повинен планувати свою роботу так, щоб правильно і своєчасно
завершити аудиторську перевірку. Метою планування аудиту є концентрація
уваги аудитора на найважливіших його напрямках, виявленні проблем, які
слід перевірити найбільш детально.
План може супроводжуватися необхідними коментарями щодо
організації перевірки і координації роботи персоналу підприємства та
аудиторів. Коментарі містять мету аудиту, опис основних методів і прийомів,
які використовуватимуться аудиторами (опитування, інвентаризація, спостереження, запити, вибіркова перевірка, тестування, документальна
перевірка тощо). На основі плану складається аудиторська програма, де
встановлюються роботи, робочі документи та виконавці аудиторських
процедур.
Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій формі
програму аудиторської перевірки. Програма аудиту 8 це документ, що
містить: завдання аудиту для конкретного об'єкта; процедури, необхідні для
виконання поставлених завдань; обсяги і терміни їх виконання.
Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було
використовувати її в якості інструкції для виконавців аудиту, які беруть
участь у перевірці. Програма повинна також служити засобом контролю за
роботою виконавців аудиту.
План аудиторської перевірки повинен розробляти аудитор,
відповідальний за проведення перевірки, а затверджує його керівник служби
внутрішнього аудиту [34].
Після затвердження плану здійснюється перевірка внутрішніми
аудиторами тих питань, які зазначені в програмі аудиту.
У процесі проведення внутрішнього аудиту лісопродукції аудитор
зобов'язаний виконати наступне.
По – перше, перевірити наявність первинних облікових документів. До
таких документів треба віднести: Журнал надходження лісопродукції від
вивозки, Книга обліку лісопродукції, Рапорт про рух лісопродукції,
Щоденник приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції, Журнал
виконаних лісогосподарських робіт, Наряд – акт на переробку деревини,
Наряд на відпуск лісопродукції, Журнал реєстрації нарядів на відпуск
лісопродукції, Специфікація – накладна на відправлення лісопродукції
залізницею (водним шляхом), Журнал реалізації (відпуску) лісопродукції,
Реєстр використаної на власні потреби лісопродукції тощо. Тобто перевірці
підлягають всі ті первинні документи, які підтверджують надходження, рух
та вибуття лісопродукції.
По – друге, визначити наявність планових величин лісогосподарських
заходів (рубки догляду за лісом; санітарні рубки; лісовідновлювальні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні
властивості; рубки, пов’язані з реконструкцією молодняків і похідних
деревостанів; рубки лісів головного користування тощо) на відповідний
період (квартал, півріччя, рік) по всім лісництвам і в цілому по підприємству.
Це надзвичайно важливо для цілей управління лісовим господарством
на підприємстві, оскільки таким шляхом забезпечується охорона, захист,
відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх
корисних властивостей; дотримуються правила і норми використання лісових
ресурсів; ведеться лісове господарство на основі матеріалів
лісовпорядкування, здійснюється використання лісових ресурсів способами,
які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а
також створюються сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
ведеться первинний облік лісів; забезпечується охорона типових та
унікальних природних комплексів і об'єктів.
По – третє, виявити наявність та правильність синтетичного та
аналітичного обліку лісопродукції.
Перевірити, чи ведеться облік руху лісопродукції від лісництв та цехів
в додатку до журналів – ордерів №№ 5, 581 про рух лісопродукції в лісі і на
проміжних складах (трелях) окремо від рубок, пов’язаних з веденням
лісового господарства, інших рубок і окремо від рубок головного
користування, а в додатку № 1 до журналів – ордерів №№ 5, 582 – випуск
готової продукції; облік незавершеного виробництва на субрахунку 232
«Лісогосподарське виробництво», вивезеної лісопродукції на кінцеві склади,
яка списується з субрахунку 232 на субрахунок 233 та продукції лісопиляння
та переробки деревини на рахунку 234 «Інше виробництво»; правильність
відображення лісопродукції на рахунку 26 «Готова продукція» (по фактичній
собівартості); правильність одночасного відображення при реалізації готової
продукції по кредиту рахунка 26 «Готова продукція» та дебету рахунка 90
«Собівартість реалізації»; облік лишків лісопродукції в лісі і на складах на
субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» та нестач на
субрахунку 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей»; облік лісопродукції, вилученої у лісопорушників, на позабалансовому рахунку 02
«Активи на відповідальному зберіганні».
По – четверте, проведення інвентаризації для виявлення фактичного
стану лісопродукції.
Ми пропонуємо існуючу на даному підприємстві інвентаризацію
удосконалити, виділивши наступні чотири етапи:
Організаційно 8 підготовчий етап. На цьому етапі керівник
підприємства видає розпорядчий документ на здійснення інвентаризації, що
регламентує її об’єкти, строки проведення, склад інвентаризаційної комісії
тощо.
Наступною процедурою, яка реалізується на організаційно 8
підготовчому етапі, є проведення інструктажу членів інвентаризаційних
комісій, що передбачає ознайомлення з:
8 розпорядчим документом на проведення інвентаризації, її метою та
завданнями;
8 загальною методикою проведення інвентаризації;
8 порядком документального оформлення результатів інвентаризації;
8 об’єктами інвентаризації та особливостями їх перевірки;
8 правами, обов’язками та відповідальністю кожного члена
інвентаризаційної комісії тощо.
У процесі здійснення інвентаризації необхідно також виконати
комплекс підготовчих заходів, спрямованих на забезпечення
раціональності, оперативності та об'єктивності інвентаризації, а саме:
8 огляд місця проведення інвентаризації з метою визначення її
послідовності, перевірки порядку зберігання матеріальних
активів;
8 складання матеріально відповідальними особами звіту про останні
операції та виведення залишків по матеріальних активах.
Інвентаризаційна комісія для недопущення оформлення після
початку інвентаризації заднім числом фіктивних документів
перевіряє й візує останній звіт, прибуткові та видаткові документи
про рух матеріальних активів; 8 отримання від матеріально 8 відповідальних осіб розписки, де
підтверджується, що до початку проведення інвентаризації всі
прибуткові й видаткові документи передані до бухгалтерії, а
матеріальні активи, які надійшли на їх відповідальне зберігання,
оприбутковані, а ті, що вибули, списані у видаток;
8 перевірку наявності належним чином укладених договорів про
повну матеріальну відповідальність із посадовими особами, на
відповідальному зберіганні яких перебувають об'єкти
інвентаризації;
8 перевірку ваговимірювальних приладів у випадку інвентаризації
об'єктів, кількість яких визначається зважуванням;
8 опломбування місць зберігання матеріальних активів, що мають
окремі виходи та входи;
8 підготовку об'єктів до інвентаризації, що полягає в їх розміщенні
в порядку, зручному для перевірки (за найменуваннями, сортами,
видами, розмірами);
8 підготовку бланків первинних документів для належного
документального оформлення результатів інвентаризації.
Наступний етап – технологічно 8 документальний. На цьому етапі
інвентаризації провадять комплекс послідовних дій, пов'язаних із
безпосередньою перевіркою наявності та стану матеріальних активів,
правильністю їх визнання, формуванням інформаційної бази для перевірки
облікових оцінок та визначенням підстав для їх подальшого перегляду. Крім
того, перевіряють дотримання умов і порядку зберігання активів, правил
утримання тощо.
На цьому етапі використовують весь комплекс технічних прийомів
інвентаризації таких, як органолептичних, розрахунково8аналітичних,
документальних. Конкретний їх набір залежить від техніки здійснення
перевірки окремих об'єктів.
Одержані за допомогою інвентаризаційних прийомів дані про фактичну
наявність, стан та оцінку активів заносять у спеціальні первинні документи 8
інвентаризаційні описи або акти інвентаризації (залежно від виду об'єктів, що інвентаризуються), які підписують всі члени інвентаризаційної комісії та
матеріально 8 відповідальні особи. В кінці опису (акту) матеріально
відповідальні особи дають розписку, що всі матеріальні активи перевірено в
їх присутності, претензій до інвентаризаційної комісії немає, а наведені в
описі (акті) активи прийняті ними на відповідальне зберігання.
Наприкінці технологічно 8 документального етапу належно оформлені
описи (акти) передають до бухгалтерії підприємства винятково через членів
інвентаризаційної комісії за переліком під розписку, де зазначають кількість
переданих документів.
На початку порівняльно8аналітичного етапу проведення інвентаризації
працівники бухгалтерії проставляють облікові дані про матеріальні активи в
інвентаризаційні описи (акти), і порівнюють їх з фактичними, встановленими
під час перевірки. Далі з метою виявлення результатів інвентаризації
бухгалтерія складає порівняльні відомості, в яких фіксують розбіжності між
даними інвентаризаційних описів (актів) і даними обліку. Причому в
порівняльних відомостях вказують лише ті об'єкти інвентаризації, де
виявлено розбіжності.
При визначенні попередніх результатів інвентаризації може бути
встановлено:
8 відповідність фактичних і облікових даних;
8 нестачу 8 фактичні залишки менші від облікових;
8 надлишки 8 фактичні залишки більші облікових.
Після встановлення результатів інвентаризації на порівняльно8
аналітичному етапі інвентаризаційна комісія бере у матеріально
відповідальних осіб пояснення щодо причин виникнення надлишків та
нестач, розробляє пропозиції стосовно заліку надлишків і нестач внаслідок
пересортиці, розраховує величину природного убутку та розмір збитків,
завданих винними особами.
За наслідками проведеної інвентаризації інвентаризаційна комісія
складає протокол, в якому подає виявлені результати інвентаризації, причини
виникнення інвентаризаційних різниць, пропозиції щодо їх регулювання та
запобігання в майбутньому. На результативному підсумковому) етапі (інвентаризації визначають її
кінцеві результати. Відповідно до п. 11.12 Інструкції № 69 протокол
інвентаризаційної комісії у п'ятиденний строк розглядає і затверджує
керівник підприємства. При цьому всі прийняті рішення набувають
юридичної сили і стають обов'язковими для виконання усіма працівниками
підприємства.
На завершення процесу інвентаризації взагалі та її результативного
етапу зокрема затверджені результати інвентаризації відображують у
бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому вона закінчена,
але не пізніше грудня звітного року.
Етапи інвентаризації та перелік робіт наведено в додатку Ф [64].
Під час здійснення внутрішнього аудиту аудитор веде робочу
документацію. Робоча документація 8 це записи, за допомогою яких аудитор
фіксує проведені процедури перевірки, тести, отриману інформацію і
відповідні висновки, які здійснюються під час проведення аудиторської
перевірки. У робочу документацію включається інформація, яка, на думку
аудитора, є важливою для того, щоб правильно виконати аудиторську
перевірку і яка повинна підтвердити його висновки та пропозиції.
До робочих документів аудитора пред'являються такі вимоги:
8 вони мають містити досить повну і детальну інформацію, щоб
інший аудитор, який не брав участі в цій перевірці, міг скласти чітке
уявлення про виконану роботу і підтвердити висновки цієї перевірки;
8 документи повинні бути складені в ході перевірки (складання їх
після завершення перевірки і підготовки аудиторського висновку не
забороняється);
8 складаючи робочі документи, аудитор повинен враховувати не
тільки інформацію, яка відноситься до звітного періоду, що
перевіряється, але й дані попереднього періоду (наприклад, сальдо
по рахунках на кінець періоду, який передував звітному), а також
зведення, отримані після складання бухгалтерської звітності, про
події, що здійснилися після завершення звітного періоду, які можуть
істотно вилинути на діяльність чи фінансовий стан підприємства; 8 документи повинні відображати найбільш істотні моменти, по яких
аудитору необхідно висловлювати думку, охоплювати найбільш
важливі напрямки перевірки та завдання, поставлені і вирішені
аудитором;
8 містити інформацію, необхідну чи корисну при наступних
аудиторських перевірках;
8 відображати стан і оцінку системи внутрішнього контролю на
підприємстві та ступінь довіри до нього;
8 документи повинні бути складені чітко, розбірливо;
8 використані скорочення чи умовні позначки повинні бути пояснені
на початку папки робочих документів;
8 необхідно обов'язково вказувати місце та дату складання
документа, прізвище аудитора і його підпис, номер документа,
порядковий номер сторінки в робочій документації;
8 повинні бути наведені джерела інформації і дані про походження
доданих документів, що фіксують господарсько8фінансову діяльність
підприємства, а також про виконані аудиторські процедури.
За умови встановлення суттєвих відхилень від вимог нормативних
документів аудиторові потрібно відобразити порушення у своїх робочих
документах; врахувати вплив встановлених порушень на надійність
аудиторських доказів та планування аудиту; повідомити у письмовій формі
керівництво підприємства та наполягати на повідомленні користувачів
фінансової звітності про виявлені порушення. У письмовій інформації
вказуються помилки та викривлення, що впливають на достовірність
фінансової звітності; оцінка кількісного відхилення звітних та податкових
показників; які із встановлених зауважень є суттєвими, а які 8 ні; посилання
на нормативні акти та конкретні розділи нормативних актів (параграфи,
статті, пункти тощо), за якими встановлені порушення.
Підсумкові документи внутрішнього аудиту, як правило повинні мати
три частини. Вступна частина включає:
8 номер звіту; 8 назва підрозділу, підприємства, що перевіряється;
8 найменування населеного пункту, на території якого здійснювалася
перевірка;
8 дата складання звіту;
8 термін проведення перевірки відповідно до загального плану
(плану8графіка) проведення внутрішнього аудиту – дати початку і
закінчення перевірки;
8 підстава проведення аудиту та мета (питання) перевірки; об'єкти
перевірки;
8 період діяльності підприємства (структурного підрозділу), за який
проведена перевірка;
8 посади, прізвища, імена і по батькові осіб, що проводили і брали
участь у перевірці;
8 посади, прізвища, імена і по батькові керівництва підрозділу, що
перевіряється;
8 інші необхідні відомості.
Аналітична частина звіту містить систематизований виклад та
обґрунтування аудиторського підходу до проведення аудиту, встановлення
аудиторського ризику, обґрунтування вибору об'єктів перевірки. У даній
частині документа наводиться підтвердження фактів порушень та недоліків у
роботі, здійснених посадовими особами та виявлених у ході перевірки, або на
те, що порушень не було встановлено, розкриття пов'язаних з цими фактами
обставин, що мають значення для ухвалення правильного рішення за
результатами перевірки. Висвітлюються також досягнення підприємства,
позитивні результати діяльності.
За формою подання матеріалу спочатку висвітлюються суттєві
зауваження, що мають змістовний характер для підрозділів та підприємства,
а потім розкриваються зауваження за формою.
Підсумкова частина звіту містить загальний висновок аудитора про
стан бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю і звітності щодо об'єкта
перевірки, а також пропозиції щодо усунення виявлених порушень. При
складанні звіту внутрішнього аудитора викладаються найбільш суттєві порушення, що значно спотворюють звітність, робиться загальний висновок
про ступінь достовірності звітності з вказівкою порушень, що знижують її
достовірність або ставлять під сумнів. Думка внутрішнього аудитора повинна
бути підкріплена посиланнями на чинні законодавчі акти з розгорнутою
аргументацією причин, що вплинули на висловлення ним такої думки. У
документі повинно міститись посилання на документи підрозділу з
визначенням розміру збитків, зловживань та порушень законодавства.
Звіт підписується керівником служби внутрішнього аудиту.
Додатками до аудиторського висновку можуть бути копії документів,
розрахунки, обґрунтування у вигляді таблиць, схем, графіків, діаграм тощо.
Внутрішні аудитори здійснюють контроль за усуненням «слабких»
сторін та своєчасним проведенням заходів, рекомендованих на підставі
перевірки. Такий контроль стосується кожної аудиторської перевірки, а
відповідальність за контроль покладається на голову аудиторської групи,
який повинен виконувати свої обов'язки, доки не буде представлений доказ,
що заходів було вжито, а недоліки було усунуто.
Узагальнення результатів внутрішнього аудиту включає комплекс
методичних прийомів групування і систематизації його результатів,
необхідних для прийняття рішень щодо усунення виявлених недоліків у
діяльності підприємства.
Проведені перевірки групуються і систематизуються у журналі служби
внутрішнього аудиту [34].
Зразкова форма Журналу аудитора наведено в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – Зразкова форма Журналу аудитора
Дата Об’єкт Перелік питань Фактичний стан Коментарі та
пропозиції
Примітки
1.01.10 Облік лісо
продукції
на складах
8 правильність
оприбуткування
лісопродукції;
8 правильність
оформлення
вибуття
лісопродукції;
8 стан зберігання
лісопродукції.
Стан зберігання
лісопродукції
відповідає всім
правилам. Рух
лісопродукції
оформлено згідно
вимог.
8 8 1.05.10 Стан лісів
у
лісництвах
8 норма вирубки;
8 план санітарної
рубки;
8 виконання
норми
насаджень.
Здійснюється
лише санітарна
вирубка та
вирубка ділянок
головного
користування.
Припинити
вирубку лісу
і виконати
план по
насадженню.
На
усунення
недоліків
дано
місяць.
Таким чином, в сучасних умовах господарювання необхідність
внутрішнього аудиту лісопродукції є економічно обґрунтованою. Перевірені
на практиці методи його роботи дають змогу не лише удосконалити системи
управління лісоресурсами, а й вживати потрібні заходи для наведення
порядку в документообігу в цілому та значно покращити фінансову
дисципліну на підприємстві. Розуміння керівництвом, співробітниками
підприємств необхідності та доцільності здійснення внутрішнього аудиту та
інших процедур, які входять до завдань та в компетенцію аудиторської
служби підприємства, є важливою передумовою успішного управління
підприємствами в сучасних умовах господарювання.
3.3 Соціальна відповідальність внутрішнього аудиту на підприємстві
На сучасні умови життя людей та господарювання суб’єктів
підприємницької діяльності впливають фактори як економічного середовища,
так і природного. У таких умовах розширюється коло завдань і функцій
внутрішнього аудиту, виникає потреба у спрямуванні уваги не тільки на
господарські процеси всередині підприємства, а й на зовнішнє середовище, а
саме: враховувати не лише інтереси власників, як відбувається у більшості
випадків, а й людські й соціальні аспекти ділової активності на працівників,
споживачів і громади даної території, а також вносити певний позитивний
внесок у вирішення соціальних проблем в цілому. Тому існує таке поняття,
як соціальна відповідальність внутрішнього аудиту, завданням якої є
забезпечення отримання максимального прибутку підприємством при
максимальному врахуванню інтересів суспільства в цілому. Більш
узагальнено представлено в додатку Х на розробленій нами схемі. Не викликає сумніву загальнодержавна важливість збереження лісових
масивів, охорони навколишнього середовища шляхом:
8 визначення обсягів вирубки головних ділянок та їх поновлення;
8 розробки ефективних програм відновлення лісових масивів;
8 насадження райнованих культур;
8 запобігання незаконної вирубки лісу;
8 охорони заповідних фондів.
Очевидно, що чим вище рівень розвитку суспільства, тим більш суворі
ці критерії. Сподіваємось, що під впливом зовнішніх чинників підприємства
будуть вимушені ставати інформаційно прозорими і соціально
відповідальними. Внаслідок впровадження принципів соціальної
відповідальності у соціально та економічно розвинених країнах відбувається
зростання продажів і поліпшення позиції на ринку; збільшення
продуктивності праці; зростання вартості підприємства за рахунок
підвищення оцінки її репутації; полегшення доступу до інвестицій;
ослаблення контролю з боку державних органів та значно поліпшуються
фінансові показники тих підприємств, які закладають соціальну
відповідальність у свою місію \59\.
Підприємство повинно планувати свою економічну діяльність у
взаємозв’язку із соціальною. Нами представлені напрямки такого планування
на рисунку 3.3.
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ
Лісозаготівельна діяльність
підприємства
Соціальна діяльність
технічне переоснащення і
модернізація лісозаготівельних та
лісопереробних підприємств;
розвиток системного підходу
до лісоексплуатації ;
підготовка та проведення
сертифікації лісгоспів, що
підвищення кваліфікації
співробітників в області управління
лісовим господарством;
інформування про досягнуте і
перспективах впровадження
принципів лісокористування серед
усіх учасників; Рисунок 3.3 – Направлення політики стабільного лісокористування
Проблемними питаннями для внутрішнього аудиту є облік та оцінка
(таксація) лісів, яка проводиться один раз на 10 років. Основним методом
таксації під час лісовпорядкування до тепер залишається окомірний із
притаманними цьому методу суб'єктивними оцінками та систематичними
похибками, що залежать від кваліфікації та набутого виробничого досвіду
таксаторів, причому величина цих похибок, як і достовірність отриманої
лісотаксаційної інформації, залишається невизначеною.
При цьому під точністю традиційного методу обліку лісового фонду
розуміють підсумкову точність визначення площ і загальних запасів
деревостанів, яка в основному зумовлюється:
8 точністю обліку (визначення) площ під час лісоінвентаризації;
8 точністю обліку запасів деревини під час лісоінвентаризації;
8 точністю визначення віку під час інвентаризації та відповідно
точністю в розподілі деревостанів за віковими групами;
8 точністю обліку внесення поточних змін у матеріали
лісовпорядкування (зміни запасів за період між лісовпорядкуванням
та датою обліку лісового фонду, площі та запаси вирубаних
деревостанів, площі лісопоновлення і площі переведення лісових
культур у вкриту лісом площу, зміни у віковому розподілі
деревостанів і т. ін.) або їх оновлення шляхом коректування площ та
запасів у лісовому фонді на певну дату обліку).
Оскільки облік площ у лісовпорядкуванні базується на матеріалах
аерофотозйомки, а межі між таксаційними ділянками та їх сукупностями не
завжди є чіткими, дешифруються неоднаково різними виконавцями, то
точність обліку площ залишається невизначеною. Класифікація деревостанів
за віком також виконується окомірним способом, тому і їх точність є
невизначеною.
постачають сировину;
вивчення проблем лісових
територій, виділення та збереження
лісів високої природоохоронної
цінності;
забезпечення участі
представників державної лісової
служби у затвердженні лісосік, які
підлягають рубки головного
користування. З цього маємо висновок, що і сукупний ефект впливу всіх похибок на
підсумкові дані традиційного обліку лісового фонду не визначається. Це і є
основним недоліком окомірної інвентаризації лісів, усунути який, на нашу
думку, можна лише її заміною на математико8статистичну [59].
В Україні вже здійснено експериментальні інвентаризації лісових
масивів з використанням математико8статистичних методів для окремих
територій [9].
Отже, застосування цих методів є необхідним для поточного
достовірного оновлення облікової інформації про лісові ресурси, необхідної
для щорічного планування [59].
Крім того, висока вартісна ефективність статистичних методів
лісоінвентаризації призвела до того, що в більшості країн світу з розвиненим
лісовим господарством ці методи протягом ХХ ст. поступово витіснили
«традиційні» методи лісоінвентаризації, які засновані на повному
окомірному обстеженні лісів [9].
Характерною особливістю лісоінвентаризації є її періодичність. В
ринкових умовах господарювання, коли інформація стає головним ресурсом,
періодичність проведення інвентаризацій є недостатньою. Перспективним
напрямком розширення інформаційної ємності облікових даних підприємства
є застосування перманентної (постійної) інвентаризації [38].
Запропонована нами система внутрішнього аудиту забезпечить
безперервність процесів, що дасть змогу отримувати облікові дані про стан
лісів у будь 8 який момент часу і приймати рішення на основі точної
інформації; обсяги виконаних лісогосподарських заходів та їхня якість;
обсяги лісокористування; своєчасне виявлення місць, де необхідне виконання
тих чи інших лісогосподарських заходів; визначення їхніх обсягів тощо. Це
сприятиме розробці більш якісних прогнозів та укрупненню планів розвитку
і розміщення лісового господарства, а також для опрацювання рекомендацій
щодо управління лісоресурсами [59].
Контроль за правильним вибором доцільних і можливих
лісогосподарських заходів для вирішення лісівничих завдань повинен
входити в обов’язки внутрішнього аудиту. Тип лісу і категорія лісової ділянки є основними показниками, які
визначають види й параметри заходів з ведення лісового господарства.
Насамперед тип лісу визначає породний склад і структуру корінного (чи
цільового) деревостану, який може бути вирощений у певних умовах. Надалі
категорія лісової ділянки визначає ті обмеження, які є необхідними для
виконання лісом максимальною мірою тих функцій, які передбачені
законодавством для лісів цієї категорії, тобто для вирощування деревостанів
із необхідними параметрами [66] .
Рівні лісозаготівлі можна значно збільшити після проведення перевірки
і внесення змін до класифікації типів лісів і цілей ведення лісового
господарства, щоб: краще визначити стратегічний розподіл і території, на
яких розташована мережа лісових заповідних зон, управління якими можна
поліпшити для природоохоронних цілей; краще управляти іншими
категоріями лісів для економічних, екологічних і соціальних цілей. Досвід
інших європейських країн показав, що існує можливість включення
природоохоронних цілей в управління продуктивними лісами, зберігаючи
таким чином цінні природні середовища, біорізноманіття та екологічні
вигоди і разом з тим поліпшуючи загальну економічну цінність даного
ресурсу. В Україні сталий обсяг лісозаготівель можна значно збільшити,
відкоригувавши технічні нормативи, які дозволять наступне: збільшити
обсяги лісозаготівель відповідно до фактичних темпів приросту лісів;
покращити стан лісів, де зараз заборонена рубка головного користування чи
рубка лісовідновлення; привести норматив віку дерев, які підлягають
вирубці, у відповідність до найкращих європейських нормативів; зменшити
обсяги «санітарної рубки» з відповідним збільшенням обсягів рубок
головного користування, відновлення і догляду; за рахунок покращення
мережі лісових доріг надати доступ до продуктивних лісонасаджень, які
зараз недоступні для проведення лісозаготівель. Щоб запровадити ці
вдосконалення, потрібно переглянути нинішні технічні нормативи, які
використовуються при плануванні ведення лісового господарства. У той же
час згадані вдосконалення можна запровадити як свідоцтво початку сталого
ведення лісового господарства, що ставатиме все більш важливою умовою забезпечення доступу до експортних ринків більш високоякісних товарів.
Перегляд технічних нормативів рубки лісу і планування ведення лісового
господарства можна провести у контексті розроблення національного
стандарту сталого ведення лісового господарства. Такий перегляд має
базуватися на об’єктивній оцінці економічної, екологічної та соціальної
цінності лісів і використовувати досвід інших європейських країн.
Важливою складовою реалізації функцій внутрішнього аудиту для
підвищення ефективності багатоцільового лісового господарства на основі
відповідних неперервних вибіркових лісоінвентаризацій є необхідність
забезпечення отримання більш повної інформації не лише про деревні, але й
про всі поновлювані ресурси лісу (харчові, корм для худоби, лікарські
рослини, дику фауну). Крім того, в умовах інтенсивного лісового
господарства від таких лісоінвентаризацій вимагається отримання також
даних характеристики ґрунтів, матеріалів для контролю навколишнього
середовища та охорони природи, для захисту лісу, рекреації, отримання
повної екологічної характеристики для оптимізації рішень із багатоцільового
лісокористування на перспективу у динаміці без шкоди довкіллю та
порушення екологічної рівноваги. Усе це вимагає, на нашу думку, розвитку
системи первісної та результативної інформації, її нагромадження,
використання під час вирішення задач лісового господарства з
удосконаленням відповідних методів вирішення різних організаційно8
технічних питань [59].
Крім того, загальними правилами при проведенні лісогосподарських
заходів у рекреаційно8оздоровчих лісах для внутрішнього аудиту повинно
бути наступне:
8 усі заходи повинні мати за мету формування комфортних для
рекреантів лісових екосистем чи ландшафтів;
8 заходи мають підтримувати стале функціонування лісових
екосистем;
8 для попередження руйнування лісових екосистем на узліссі лісових
масивів мають залишатися дерева корінних порід у смузі завширшки 5 – 10 метрів, а якщо корінні породи відсутні, то залишають дерева
порід, які тут ростуть;
8 для збереження і збагачення біорізноманіття при проведенні
лісогосподарських заходів у рекреаційно8оздоровчих лісах доцільно
залишати декоративні дерева та їх композиції, а також цінні для
збереження біорізноманіття дерева, але якщо ці дерева не є
джерелами збудників хвороб чи шкідливих комах;
8 при формуванні інфраструктури не дозволяється влаштування
штучних споруд на території лісових ділянок, які є місцем
проживання, живлення чи міграції цінних видів фауни [66].
Із зростанням інтенсивності природокористування збільшується і
ступінь антропогенного впливу на навколишнє середовище. Помітного
впливу зазнають також і ліси як джерело деревини, різного роду побічних
продуктів і корисностей. Для врахування кількісних та якісних змін у лісових
екосистемах, чисельного вираження міри їх стійкості до різних збурюючих
факторів ми пропонуємо включити у завдання внутрішнього аудиту
створення мережі заповідних об'єктів та організацію екологічного
моніторингу як системи постійних спостережень, контролю та отримання
прогнозів щодо зміни довкілля [59].
Моніторинг – це постійне спостереження за будь8яким процесом або
системою, з метою виявлення їх відповідності очікуваному результату. В
процесі моніторингу підприємство досліджується в повному обсязі і, у
випадку необхідності, проводяться корегуючи дії на досліджуваний об’єкт.
При цьому система моніторингу повинна видавати блок інформації про
об’єкт, що спостерігається з такою деталізацією, яка визначається точністю
первинного вимірювання або отримання інформації [38].
До природно8заповідних лісів належать лісові ділянки
природоохоронного, наукового, історико8культурного призначення, що
виконують природоохоронну й естетичну функції, є об’єктами науково8
дослідних робіт на довгострокову перспективу, сприяють забезпеченню
охорони унікальних і особливо цінних природних комплексів та історико8
культурних об’єктів. До лісів природоохоронного, наукового, історико8культурного призначення належать також унікальні за породним складом,
продуктивністю й генетичними властивостями лісові ділянки, що мають
велике наукове значення.
Загальні правила при проведенні лісогосподарських заходів у
природно8заповідних лісах наступні:
8 усі заходи повинні мати на меті формування природних лісових
екосистем чи ландшафтів (при проведенні лісогосподарських заходів
слід брати до уваги напрямки природних змін кожного деревостану);
8 заходи мають підтримувати стале функціонування лісових екосистем
(постійне вкриття лісом, природний склад порід, збереження інших
екосистем);
8 для збереження і збагачення біорізноманіття при проведенні
природоохоронних заходів у лісах доцільно залишати старі дерева,
сухі стоячі або лежачі стовбури, а також декоративні дерева, які
мають нестандартний вигляд, у кількості до 6 шт./га, але не у складі
біогруп, і якщо ці дерева не є джерелами збудників хвороб чи
шкідливих комах (залишення старих дерев у біогрупах ускладнює
природне відновлення на цій території);
8 для попередження руйнування лісових екосистем на узліссі лісових
масивів мають залишатися дерева корінних порід у смузі шириною 5
– 10 метрів;
8 при формуванні інфраструктури не дозволяється влаштування
штучних споруд на території лісових ділянок, які є місцем
проживання, живлення чи міграції цінних видів фауни;
8 при масовому пошкодженні лісів комахами чи дикими тваринами
мають бути застосовані індивідуальні заходи в кожному
конкретному випадку, які в обов’язковому порядку мають бути
узгоджені з відповідними державними органами та з науковцями
[66].
Особливо важливим питанням для внутрішнього аудиту є запобігання
незаконної вирубки лісів, оскільки незаконні лісоруби загалом вирубують
дуже багато дерев поблизу доріг і вилучають лише стовбури кращої якості, не турбуючись про завдану ними шкоду довкіллю. Перш ніж складати план
дій для вирішення цієї проблеми, потрібно глибше зрозуміти ступінь,
характер та вплив незаконних вирубок на ліси і довкілля. Тому вирішення,
на нашу думку, повинно бути на загальнодержавному рівні. Ми пропонуємо
наступні дії по боротьбі з незаконною рубкою лісів:
8 вивчення базових умов, які сприяють поширенню незаконної
діяльності, і складання «карти ландшафта» зацікавлених осіб;
8 підтримка різних систем добровільної лісової сертифікації та
впровадження відповідної національної системи;
8 контроль маршрутів перевезення деревини;
8 створення єдиної бази обліку і контроля заготівлі та переміщення
лісових ресурсів, включаючи маркіровку лісу;
8 створення єдиної електронної бази лісорубних білетів за регіонами;
8 посилення контролю за експортом деревини, забезпечення його
законності та прозрачності;
8 введення кримінальної відповідальності за контрабанду
лісоматеріалів.
Отже, соціальний аудит може виступати дієвим інструментом
соціального управління, що дозволяє виявити ступінь соціальної
відповідальності підприємств, органів управління на державному,
галузевому, регіональному, корпоративному і особистому рівнях. А також
дозволяє виявити причини виникнення соціальних проблем, проаналізувати
чинники соціальних ризиків і виробити пропозиції по зниженню їх дії,
визначити, наскільки професіонально і якісно політичні, соціальні та
суспільні інститути виконують ті або інші соціальні програми,
виправдовують очікування населення. ВИСНОВКИ
Організація внутрішнього аудиту 8 це основна ділянка функціонування
системи внутрішнього контролю, яка полягає в перевірці діяльності певного
структурного підрозділу та винайденні шляхів її удосконалення. Якісне
здійснення внутрішнього аудиту залежить передусім від вдалої організації
його процесу, який слід покласти на керівника підприємства та відповідний
підрозділ, при взаємодії яких стає можливим створити необхідне внутрішнє
нормативне забезпечення та організувати внутрішній аудит, який би
внаслідок ефективної діяльності приносив би максимальну користь
підприємству.
Враховуючи економічну ситуацію, що склалася в країні, можна
сказати, що для внутрішнього аудиту на сьогоднішній день склалися
сприятливі умови, щоб продемонструвати свої широкі можливості та довести
свою необхідність як для керівництва, так і для управлінського персоналу.
Завдяки внутрішньому аудиту у власників та менеджерів може з'явитися
вагомий інструмент підвищення ефективності управління підприємствами,
хоча структурна побудова такого важеля ще потребує подальшого
дослідження. Наявність внутрішнього аудиту в компанії значно підвищує
ефективність її діяльності в цілому і викликає довіру до підприємства як з
боку зовнішніх аудиторів, так і з боку інвесторів.
Основними принципами організації внутрішнього аудиту є принцип
спеціалізації і кооперування, пропорційності, безперервності та ритмічності,
які забезпечують швидку та якісну перевірку внутрішніми аудиторами.
Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для
проведення внутрішнього аудиту, забезпечити своєчасне надання всіма
підрозділами, службами та працівниками інформації, необхідної для
проведення внутрішнього аудиту. Для цього на підприємстві необхідно
розробляти внутрішні нормативні документи, які регулюють роботу служби
внутрішнього аудиту, зокрема, Положення про службу внутрішнього аудиту,
посадові інструкції виконавців, графік документообігу тощо. Служба внутрішнього аудиту на ДП «Середино – Будське лісове
господарство» відсутня, що є певним недоліком для ефективної діяльності
підприємства.
Розглядаючи існуючий стан внутрішнього контролю лісоресурсів, нами
було виявлено ряд недоліків. З метою його удосконалення було
запропоновано створити службу внутрішнього аудиту, яка буде складатися з
трьох працівників 8 економістів. Нами рекомендована детальна послідовність
організаційних заходів щодо створення служби. Для даного підприємства ми
пропонуємо лінійний тип структури апарату внутрішнього аудиту, при якій
внутрішні аудитори безпосередньо підпорядковуються керівнику
підприємства Керівник, у свою чергу, підпорядковується директору
підприємства, що має забезпечити незалежність дій аудитора, включаючи
доступ до будь – якої інформації, і прийняття адекватних заходів для
виконання його рекомендацій, також висунути ряд вимог до аудиторів, задля
чого власне створюється служба.
Для регламентації завдань, функцій, прав та відповідальності служби
як структурного підрозділу запропоновано проект Положення про службу
внутрішнього аудиту.
Основними умовами для продуктивності праці внутрішніх аудиторів є
не тільки чітко розписані їх обов’язки, порядок проведення перевірок і
розроблені внутрішні регламенти, а й технічні умови для здійснення роботи,
правильно обладнане робоче місце, психологічний клімат в колективі,
система матеріального заохочення тощо. Тому нами запропоновано
впровадити на підприємстві заходи раціональної організації праці, які
сприятимуть покращенню роботи працівників, що буде впливати на
ефективність діяльності в цілому.
Для чіткого розподілу часу внутрішніх аудиторів і якісного виконання
поставлених завдань нами запропоновано певну послідовність (етапи)
проведення внутрішнього аудиту, що сприятиме зменшенню ймовірності
виникнення помилок та дасть можливість внутрішньому аудитору скласти
достовірний висновок та запропонувати відповідні заходи щодо усунення
недоліків. Для перевірки фактичного стану лісоресурсів на підприємстві
проводиться інвентаризація, яка, на нашу думку, має певні недоліки. Тому
для впорядкування всіх дій як для підготовки проведення інвентаризації, так і
під час її, ми вважаємо доцільним виділити чотири етапи: організаційно –
підготовчий; технологічно – документальний; порівняльно8аналітичний;
результативний (підсумковий) етап.
Для групування і систематизації проведених перевірок ми
рекомендуємо вести Журнал служби внутрішнього аудиту, де повинна
зазначатись дата проведення перевірки, що саме перевіряли, виявлений
фактичний стан і, якщо були виявлені недоліки, зазначені пропозиції по
вдосконаленню проблемних питань. Тому нами запропонована форма такого
Журналу для внутрішніх аудиторів.
Також вважаємо, що доцільно виділити такий напрямок внутрішнього
аудиту як його соціальна відповідальність, завданням якої є забезпечення
отримання максимального прибутку підприємством при максимальному
врахуванню інтересів суспільства в цілому. Крім того, соціальний аудит
може виступати дієвим інструментом соціального управління, що дозволяє
виявити ступінь соціальної відповідальності підприємств та виявити причини
виникнення соціальних проблем, проаналізувати чинники соціальних ризиків
і виробити пропозиції по зниженню їх дії, визначити, наскільки
професіонально і якісно виконуються ті або інші соціальні програми,
виправдовують очікування населення. Тому підприємство повинно
планувати свою економічну діяльність у взаємозв’язку із соціальною за
запропонованими нами напрямками такого планування.
Крім того, залишається проблемним питанням для підприємств
лісового господарства облік та оцінка (таксація) лісів, основним методом якої
під час лісовпорядкування до тепер залишається окомірний із притаманними
цьому методу суб'єктивними оцінками та систематичними похибками, що
залежать від кваліфікації та набутого виробничого досвіду таксаторів,
причому величина цих похибок, як і достовірність отриманої лісотаксаційної
інформації, залишається невизначеною. Недоліком також є те, що облік площ у лісовпорядкуванні базується на
матеріалах аерофотозйомки, а межі між таксаційними ділянками та їх
сукупностями не завжди є чіткими, дешифруються неоднаково різними
виконавцями, то точність обліку площ залишається невизначеною.
Класифікація деревостанів за віком також виконується окомірним способом,
тому і їх точність є невизначеною.
Тому для усунення цих недоліків ми пропонуємо існуючу окомірну
інвентаризацію замінити на математико – статистичну. Методи
запропонованої інвентаризації є необхідними для поточного достовірного
оновлення облікової інформації про лісові ресурси, необхідної для щорічного
планування.
Оскільки характерною особливістю лісоінвентаризації є її
періодичність, то в ринкових умовах господарювання, коли інформація стає
головним ресурсом, періодичність проведення інвентаризацій, на нашу
думку, є недостатньою. Перспективним напрямком розширення
інформаційної ємкості облікових даних підприємства, на нашу думку, є
застосування перманентної (постійної) інвентаризації, це, у свою чергу дасть
змогу отримувати облікові дані про стан лісів у будь 8 який момент часу і
приймати рішення на основі точної інформації; обсяги виконаних
лісогосподарських заходів та їхня якість; обсяги лісокористування; своєчасне
виявлення місць, де необхідне виконання тих чи інших лісогосподарських
заходів; визначення їхніх обсягів тощо. Це сприятиме розробці більш якісних
прогнозів та укрупненню планів розвитку і розміщення лісового
господарства, а також для опрацювання рекомендацій щодо управління
лісоресурсами.
Також для забезпечення отримання більш повної інформації не лише
про деревні, але й про всі поновлювані ресурси лісу: харчові, корм для
худоби, лікарські рослини, дику фауну; про дані характеристики ґрунтів,
матеріалів для контролю навколишнього середовища та охорони природи,
для захисту лісу, рекреації, отримання повної екологічної характеристики для
оптимізації рішень із багатоцільового лісокористування на перспективу у
динаміці без шкоди довкіллю та порушення екологічної рівноваги ми пропонуємо створення системи первісної та результативної інформації, її
нагромадження, використання під час вирішення задач лісового господарства
з удосконаленням відповідних методів вирішення різних організаційно8
технічних питань.
Для врахування кількісних та якісних змін у лісових екосистемах,
чисельного вираження міри їх стійкості до різних збурюючих факторів ми
пропонуємо включити у завдання внутрішнього аудиту створення мережі
заповідних об'єктів та організацію екологічного моніторингу як системи
постійних спостережень, контролю та отримання прогнозів щодо зміни
довкілля.
Особливо важливим питанням для внутрішнього аудиту є запобігання
незаконної вирубки лісів, але її вирішення, на нашу думку, повинно бути на
загальнодержавному рівні. Тому ми запропонували дії по боротьбі з
незаконною рубкою лісів, що дасть змогу вирішити цю проблему.
Таким чином, запропоноване нами методичне та організаційне
забезпечення внутрішнього аудиту дозволить підприємству покращити
ефективність роботи, соціальну відповідальність та забезпечить надання ним
повної й достовірної інформації як для прийняття управлінських рішень
керівництвом, так і для всіх зацікавлених осіб. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ангеліна, І. А. Удосконалення розвитку внутрішнього контролю
на підприємстві в Україні [Електронний ресурс] / І. А. Ангеліна, О. А.
Чуріліна. – Економікс. – 2008. – № 33. – С. 1 8 2. – Режим доступу: www.
rusnauka.com. . – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
2. Атабаєва, А. А. Класифікаційна модель внутрішнього
економічного контролю підприємства як основа формування його змісту
[Електронний ресурс] / НБУ ім. Вернадського. – Праці Одеського
політехнічного університету. – 2009. – № 1 (31). – С. 208 – 211 – Режим
доступу: www.nbuv.gov.ua. . – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
3. Богомолов, А. М. Внутренний аудит: словарь – справочник
[Текст]: навчальний посібник / А. М. Богомолов. – М. : Приор, 2002. – 560 с.
– ISBN 5 8 7990 8 0771 8 9.
4. Бондар, В. П. Особливості зовнішнього та внутрішнього аудиту в
системі економічного контролю [Текст] / В. П. Бондар // Формування
ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 4. – С. 73 8 77.
5. Бурцев, В. В. Организация внутреннего аудита [Текст] / В. В.
Бурцев // Финансовый менеджмент. – 2005. – № 6. – C.88 8 99.
6. Бурцев, В. В. Принципы внутреннего аудита в страховой
компании [Текст] / В. Бурцев // Финансовый менеджмент. – 2008. – № 3. – С.
92 8 106.
7. Бутинець, Ф. Ф. Організація бухгалтерського обліку [Текст]:
навчальний посібник / Ф. Ф. Бутинець. – Житомир: Рута, 2002. – 591 с. –
ISBN 966 8 8059 8 10 8 7.
8. Верхоглядова, Н. І. Розвиток внутрішнього аудиту [Електронний
ресурс] / Н. І. Верхоглядова, І. В. Олініченко / НБУ ім. Вернадського. –
Економіка і регіон. – 2009. № 1. – С. 136 8 139. – доступу: www.nbuv.gov.ua. .
– Назва з домашньої сторінки Інтернету.
9. Вицега, Р. Р. Національні інвентаризації лісів певних країн Європи
та їхній досвід для здійснення експериментальної інвентаризації лісів на території України [Електронний ресурс] / НБУ ім. Вернадського. – Науковий
вісник НЛТУ України. – 2009. – № 19.5. – С. 7 8 18. – доступу:
www.nbuv.gov.ua. . – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
10. Вовчук, Т. І. Біологічні активи лісового господарства
[Електронний ресурс] / НБУ ім. Вернадського. – Науковий вісник НЛТУ
України. – 2006. – № 16.2. – С. 24 8 27. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua. . –
Назва з домашньої сторінки Інтернету.
11. Волошин, Д. Методологические основы внутреннего аудита
эффективности системы управленческого учета на предприятии [Текст] / Д.
Волошин // Проблемы теории и практики управления. – 2008. – № 1. – C.49 8
58.
12. Гаркавін, Р. Інвентаризація біологічних активів \Текст\ / Р.
Гаркавін // Дебет – Кредит. – 2007. – № 16. – С. 1 8 4.
13. Гончар, В. П. Застосування внутрішнього аудиту в системі
управління українських підприємств [Електронний ресурс] / НБУ ім.
Вернадського. – Збірник наукових праць. – 2007. – № 4(16). – С. 82 8 90. –
Режим доступу: www.nbuv.gov.ua. . – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
14. Гончарук, Я. А. Аудит [Текст] : навчальний посібник / Я. А.
Гончарук, В. С. Рудницький. – 3 – те вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2007.
– 443 с. – ISBN 966 8 346 8 207 8 8.
15. Грачева, М. В. Внутренний контроль и аудит в секторе
государственного управления: опыт развитых стран [Текст] / М. В. Грачева //
Финансы. – 2007. – № 3. – C.63 8 67.
16. Діденко, С. В. Організація зовнішнього і внутрішнього аудиту
відповідно до принципів корпоративного управління [Електронний ресурс] /
НБУ ім. Вернадського. – Економіка і регіон. – 2008. – № 4. – С. 152 8 154. –
Режим доступу: www.nbuv.gov.ua. . – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
17. Дорош, Н. І. Аудит: теорія і практика [Текст]: навчальний
посібник / Н. І. Дорош. – К. : Знання, 2006. – 495 с. – ISBN 966 8 346 8 192 8 6.
18. Дрозд, І. К. Удосконалення внутрішнього контролю на
підприємствах [Текст] / І. Дрозд // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – № 11. – С. 83 8 88.
19. Дубова, Д. Повышение эффективности управления
предприятием: внутренний контроль и контрольные процедуры [Текст] / Д.
Дубова // Проблемы теории и практики управления. – 2007. – № 4. – C.60 8
69.
20. Ермішова, С. В. Внутрішній аудит в системі державного
фінансового контролю [Електронний ресурс] / НБУ ім. Вернадського. –
Економіка і організація управління. – 2008. – № 3. – С. 149 8 158 . – Режим
доступу: www.nbuv.gov.ua. . – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
21. Івахненков, С. В. Використання аналітичних процедур для
підвищення ефективності аудиту [Електронний ресурс] / С. В. Івахненков, Т.
В. Іськович / НБУ ім. Вернадського. Магістеріум. – 2005. – № 18. – С. 35 8 40.
– Режим доступу: www.nbuv.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
22. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних
активів, товарно – матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та
розрахунків [Текст]: наказ Мінфіну України від 11.08.1994 р. № 69. –
доступу: http://zakon.rada.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
23. Інструкція з обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і
деревообробки на підприємствах Державного комітету лісового господарства
України [Текст]: наказ Держкомлісгоспу України від 19.12.2003 р. № 205. –
Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки
Інтернету.
24. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського
обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій [Текст]: наказ Мінфіну України від 30.10.1999 р. № 291 //
Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. – № 1. – С. 6 8 24.
25. Карпунь, І. Н. Аудит в системі антикризового управління
підприємством [Електронний ресурс] / НБУ ім. Вернадського. – Науковий
вісник НЛТУ України. – 2009. – № 19.3. – С. 179 8 186. – Режим доступу:
www.nbuv.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки Інтернету. 26. Костюченко, В. Внутрішній аудит у системі управління
холдингом [Текст] / В. Костюченко // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. –
№ 2. – C.19 8 26.
27. Кузьмін, Д. М. Роль інвентаризації у збереженні майна власника
\Текст] / Д. М. Кузьмін // Вісник Житомирського технічного університету.
– 2009. – № 1 (47). – C. 61 8 64.
28. Кузьмін, Д. М. Суб’єкти інвентаризації та порядок їх формування
[Електронний ресурс] / НБУ ім. Вернадського. – Проблеми теорії та
методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. – 2009. – № 1 (13). –
С. 1 8 8. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки
Інтернету.
29. Кулаковська, Л. П. Організація і методика аудиту [Текст]:
навчальний посібник / Л. П. Кулаковська, Ю. В. Піча. – 2 – ге вид. – К. :
Каравела, 2005. – 560 с. – ISBN 966 8 96076 8 3 8 9.
30. Методичні рекомендацій з інвентаризації основних засобів,
нематеріальних активів, товарно8матеріальних цінностей, грошових коштів,
розрахунків та незавершеного виробництва сільськогосподарських
підприємств [Текст]: лист Міністерства аграрної політики України від
04.12.2003 р. № 37 – 27 – 12/14023. – Режим доступу: http:
//zakon.rada.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
31. Михалевич, С. Організація внутрішньогосподарського контролю
використання виробничих запасів на швейних підприємствах [Текст] / С.
Михалевич // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – № 5. – С. 43 8 47.
32. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: www.minfin.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки
Інтернету.
33. Назарова, К. О. Стандартизація внутрішнього аудиту та її правове
забезпечення на підприємствах торгівлі [Електронний ресурс] / НБУ ім.
Вернадського. – Вісник Чернігівського університету. – 2008. – № 153. – С. 22
8 28. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки
Інтернету. 34. Немченко, В. В. Практичний курс внутрішнього аудиту [Текст]:
навчальний посібник / В. В. Немченко, В. П. Хомутенко, А. В. Хомутенко. –
К. : ЦУЛ, 2008. – 240 с. – ISBN 978 8 966 8 364 8 607 8 7.
35. Озернова, М. Организация внутреннего контроля и аудита в
розничном бизнесе [Текст] / М.Озернова // Финансовая консультация. – 2008.
– № 1. – C.19 8 23.
36. Пантелеєв, В. П. Основи координації внутрішньогосподарського
контролю підприємств [Електронний ресурс] / НБУ ім. Вернадського. –
Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. – № 1. – С. 220 8
223. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки
Інтернету.
37. Пантелеєв, В.П. Методологічні засади внутрішньогосподарського
контролю [Текст] / В. П. Пантелеєв // Актуальні проблеми економіки. – 2008.
– № 4. – C.243 8 250.
38. Петіна, Л. В. Шляхи удосконалення внутрішньогосподарської
звітності та перманентної інвентаризації в прийнятті управлінських рішень на
підприємствах АПК [Електронний ресурс] / НБУ ім. Вернадського. – Бізнес. –
2009. – № 2. – С. 1 8 5. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua. – Назва з
домашньої сторінки Інтернету.
39. Петренко, С. Н. Методика накопления контрольной информации
об эффективности функционирования системы внутреннего контроля бизнес
– процессов [Електронний ресурс] / НБУ ім. Вернадського. – Економіка і
регіон. – 2008. – № 4. – С. 143 8 158. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua. –
Назва з домашньої сторінки Інтернету.
40. Пецкович, М. Д. Внутрішній аудит на машинобудівних
підприємствах: організація та доцільність здійснення [Електронний ресурс] /
НБУ ім. Вернадського. – Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – № 19.5. –
С. 218 8 224. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua. – Назва з домашньої
сторінки Інтернету.
41. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua. – Назва з домашньої
сторінки Інтернету. 42. Про аудиторську діяльність в Україні [Електронний ресурс]:
Закон України від 19.01.07. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua. –
Назва з домашньої сторінки Інтернету.
43. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні
[Електронний ресурс]: Закон України від 16.07.99 № 996 – 14. – Режим
доступу: http://zakon.rada.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
44. Про державну контрольно – ревізійну службу [Електронний
ресурс]: Закон України від 26.01.93 № 2940 – ХІІ. – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
45. Про порядок визначення розміру збитків від розкрадання,
нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей [Електронний ресурс]:
Закон України від 22.01.96 № 116. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
– Назва з домашньої сторінки Інтернету.
46. Пшенична, А. Ж. Аудит [Текст] : навчальний посібник / А. Ж.
Пшенична. – К. : ЦУЛ, 2008. – 320 с. – ISBN 160 8 023 8 766 8 7.
47. Редько, О. Ю. Перспективи розвитку національного аудиту в
Україні [Електронний ресурс] / НБУ ім. Вернадського. – Вісник
Східноукраїнського національного університету. – 2008. – № 10. – С. 1 8 5. –
Режим доступу: www.nbuv.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
48. Романенко, О. Организация внутреннего аудита финансовых
ресурсов в холдинговой компании [Текст] / О. Романенко // Финансовая
консультация. – 2007. – № 6. – C.4 8 9.
49. Ротар, М. Організація внутрішнього аудиту на підприємстві
[Електронний ресурс] / М. Ротар. – Режим доступу: www.conf – cv.at.ua. –
Назва з домашньої сторінки Інтернету.
50. Садовська, І. Організація внутрішньогосподарського контролю
виробничих відходів у системі управління швейним виробництвом [Текст] / І.
Садовська, С. Михалевич // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – № 6. – C.
51 8 54.
51. Сардачук, І. І. Питання організації внутрішнього аудиту в системі
менеджменту підприємства [Електронний ресурс] / НБУ ім. Вернадського. – Збірник наукових праць. – 2007. – № 4(16). – С.116 8 125. – Режим доступу:
www.nbuv.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
52. Ситнов, А. А. Современный взгляд на сущность и предметную
область внутреннего аудита [Текст] / А. А. Ситнов // Финансовый
менеджмент. – 2005. – № 2. – C. 99 8 113.
53. Суворова, С. Управленческий аудит в системе управления
хозяйственной деятельностью организации [Текст] / С. Суворова, А.
Ковалёва // Проблемы теории и практики. – 2007. – № 3. – C. 39 8 47.
54. Сухарева, Л. О. Внутренний аудит в системе финансового
контроля [Текст] / Л. О. Сухарева // Бухгалтерский учет и аудит. – 2003. – №
3. – C. 54 8 59.
55. Філозоп, О. В. Організація процесу внутрішнього аудиту на
підприємстві [Електронний ресурс] / НБУ ім. Вернадського. – Проблеми
теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. – 2009. – №
1 (13). – С. 1 8 6. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua. – Назва з домашньої
сторінки Інтернету.
56. Фірсова, С. М. Особливості внутрішнього контролю
використання необоротних активів підприємства [Електронний ресурс] / НБУ
ім. Вернадського. – Вісник Східноукраїнського національного університету.
– 2008. – № 10. – С. 1 8 5. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua. – Назва з
домашньої сторінки Інтернету.
57. Фоміна, Т. В. Тести внутрішнього контролю: прикладний аспект
[Текст] / Т. В. Фоміна, О. Б. Пугаченко // Формування ринкових відносин в
Україні. – 2006. – № 5. – С. 22 8 27.
58. Цурик, Є. І. Необхідність проведення інвентаризації лісів
України математико – статистичним методом [Електронний ресурс] / НБУ ім.
Вернадського. – Наукові праці Лісівничої академії наук України. – 2003 – №
2. – С. 43 8 48. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua. – Назва з домашньої
сторінки Інтернету.
59. Чернодубова, Е. В. Інформаційне забезпечення управління
операційною діяльністю підприємства [Електронний ресурс] / Е. В.
Чернодубова, Н. В. Темнікова / НБУ ім. Вернадського. – Вісник Східноукраїнського національного університету. – 2008. – № 10. – С. 1 8 4. –
Режим доступу: www.nbuv.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
60. Чугунов, І. Я. Державний внутрішній фінансовий контроль:
стратегія розвитку [Електронний ресурс] / І. Я. Чугунов, В. М. Федосов / НБУ
ім. Вернадського. – Фінанси України. – 2009. – № 4. – С. 3 8 12. – Режим
доступу: www.nbuv.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
61. Чудовець, В. В. Проблеми визначення об’єктів інвентаризації на
сільськогосподарських підприємствах [Електронний ресурс] / НБУ ім.
Вернадського. – Облік і фінанси АПК. – 2009. – № 3. – С. 1 8 10. – Режим
доступу: www.nbuv.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
62. Чудовець, В. В. Удосконалення документального забезпечення
інвентаризації розрахунків [Електронний ресурс] / НБУ ім. Вернадського. –
Збірник наукових праць. – 2008. – № 5(2). – С. 1 8 8. – Режим доступу:
www.nbuv.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
63. Чудовець, В. Науково – практичний підхід до визначення
етапів проведення інвентаризації [Текст] / В. Чудовець // Бухгалтерський
облік і аудит. – 2007. – № 8. – C. 12819.
64. Чумакова, І. Ю. Аудит ефективності: зарубіжний досвід та
українські реалії [Текст] / І. Ю. Чумакова // Бухгалтерський облік і аудит. –
2009. – № 1. – С. 55 8 63.
65. Шпарик, Ю. С. Підходи до регламентації ведення лісового
господарства за категоріями лісів і типами лісу [Електронний ресурс] / НБУ
ім. Вернадського. – Лісівництво і агролісомеліорація. – 2009. – № 115. – С.
135 8 144. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки
Інтернету.
66. Шухман, М. Е. Ризик – орієнтований підхід до планування робіт з
внутрішнього аудиту корпорацій [Електронний ресурс] / НБУ ім.
Вернадського. – Вісник Донецького національного університету економіки та
торгівлі. – 2008. – № 4. – С. 1 8 7. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua. – Назва
з домашньої сторінки Інтернету. Додаток А
Таблиця А.1 – Тлумачення внутрішнього аудиту
№ з/п Джерело Визначення поняття «внутрішній аудит»
1 МСА 610 «Розгляд
роботи
внутрішнього
аудиту»
Термін «внутрішній аудит» означає оцінювальну
діяльність служби, створеної суб’єктом
господарювання. До функцій внутрішнього аудиту
входять, зокрема, перевірка, оцінювання та моніторинг
відповідності й функціонування систем бухгалтерського
обліку та внутрішнього контролю. Внутрішній аудит є
підрозділом суб’єкта господарювання. Незалежно від
ступеня самостійності та об'єктивності внутрішнього
аудиту він не може досягнути такого ступеня
незалежності, якого вимагають від зовнішнього
аудитора при висловленні ним думки щодо фінансових
звітів. Зовнішній аудитор несе особливу
відповідальність за висловлену аудиторську думку, і ця
відповідальність не зменшується при будь – якому
використанні внутрішнього аудиту. Всі судження, що
стосуються аудиту фінансових звітів, формуються
зовнішнім аудитором.
2 Норматив №24
«Врахування
роботи
спеціалістів
внутрішнього
аудиту»,
затверджений
рішенням АІІУ від
18.12.98 р.№73
Термін «внутрішній аудит» означає діяльність
внутрішньої аудиторської служби (або служби
внутрішніх ревізорів) підприємства, яку, незалежно від
назві, можна розглядати як окремий вид аудиторських
послуг, що надаються незалежним аудитором
підприємству. Основні функції служби внутрішнього
аудиту, як правило, складаються з процедур
дослідження окремих операцій підприємства, оцінки
цих операцій і контролю відповідності відображення їх
в бухгалтерському обліку, а також контролю за
функціями внутрішньої системи контролю
підприємства. Внутрішній аудит – це складова частина
організаційної структури підприємства. І тому,
незалежно від рівня автономності і об'єктивності, він не
може досягнути того самого рівня незалежності, що й
зовнішній аудит, при висловленні незалежної думки
щодо фінансової звітності підприємства. Навіть за
умови нормального функціонування внутрішнього
аудиту відповідальність зовнішнього аудитора не може
бути зменшена, зовнішній аудитор персонально
відповідає за наданий аудиторський висновок.
3 Положення про
організацію
внутрішнього
аудиту в
комерційних
банках України.
Внутрішній аудит банку – це незалежна оцінка системи
внутрішнього контролю, встановленого у комерційному
банку. Головна увага внутрішнього аудиту зосереджена
на аналізі інформаційної системи, включаючи систему
бухгалтерського обліку і супутніх видів контролю,
вивченні фінансової та операційної інформації.
4 Адамс Р. Основы
аудита. – М:
Аудит, ЮНИТИ,
1995
Контроль, який здійснюється шляхом перевірки та
оцінки адекватності і ефективності інших видів
контролю.
Продовження додатку А
Продовження таблиці А.1
з/п Джерело Визначення поняття «внутрішній аудит»
5 Положення про
організацію
бухгалтерського
обліку та звітності
в банках України,
затверджене
постановою
Правління НБУ від
30.12.98 р. №566
Внутрішній аудит – це незалежний підрозділ, який не бере участі
у виконанні операцій, а періодично здійснює перевірки та
оцінює:
– адекватність і ефективність заходів та системи внутрішнього
контролю;
– управління ризиками і кредитним та інвестиційним
портфелем;
– повноту, своєчасність і достовірність фінансової та іншої
звітності;
– дотримання принципів і внутрішніх процедур обліку;
– відповідність регулятивним вимогам.
6 Розпорядження
КМУ «Про
схвалення
Концепції розвитку
державного
внутрішнього
фінансового
контролю» від
24.05.2005р. №158р
Внутрішній аудит – форма контролю, що забезпечує
функціонально незалежну оцінку діяльності органів державного
сектора та дає впевненість Кабінету Міністрів України, Мінфіну,
іншим заінтересованим центральним органам виконавчої влади,
керівництву органів державного сектора в тому, що система
державного управління функціонує у спосіб, який максимально
знижує ризик шахрайства, допущення помилок чи
нерентабельності. Метою внутрішнього аудиту є надання
рекомендацій з удосконалення діяльності органу державного
сектора, підвищення ефективності процесів управління, що
сприяє досягненню мети органом державного сектора. До
завдань внутрішнього аудиту належить також забезпечення
ефективного внутрішнього контролю стосовно понесених витрат.
Здатність надання незалежних та об'єктивних рекомендацій є
основною відмінністю внутрішнього аудиту від інших форм
контролю.
7 Методичні
рекомендації щодо
проведення
внутрішнього
аудиту фінансових
установ від
27.09.2005р. №4660
Внутрішній аудит – незалежна експертна діяльність служби
внутрішнього аудиту фінансової установи, яка полягає в
проведенні перевірок та здійсненні оцінки, як правило, таких
елементів:
– системи внутрішнього контролю фінансової установи;
– фінансової та господарської інформації;
– економічності та продуктивності фінансової установи;
– дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх
вимог.
8 Андреев В. Д.
Практический
аудит (справочное
пособие). – М:
Экономика, 1994.
Може розглядатись як невід'ємна частина загальної системи
управлінського контролю. роль внутрішнього аудиту була
розширена шляхом включення до неї оцінки якості інформації,
яка генерується управлінською інформаційною системою та
складає основу для ухвалення рішень, а також оцінки корисності
застосовуваної методики аналізу інформації (с.23).
9 Белуха М. Т. Курс
аудиту. – К: Вища
школа, 1998.
Внутрішній аудит проводиться власником залежно від
необхідності управління маркетингом з метою визначення
платоспроможності та уникнення банкрутства (с.74).
Продовження додатку А
Продовження таблиці А.1 №
з/п
Джерело Визначення поняття «внутрішній аудит»
10 Принципи
корпоративного
управління від
11.12.2003 р. №571
Служба внутрішнього аудиту – постійно діючий структурний
підрозділ товариства, який здійснює функції поточного контролю
за його фінансово – господарською діяльністю. Назва умовна.
Товариства необмежені у використанні інших назв цього
структурного підрозділу (наприклад, контрольно8ревізійна
служба) (п.5.1.)
11 Андреев В. Д.
Внутренний аудит:
Учебное пособие.
– М.: Финансы и
статистика, 2003
Система контролю, яка організована на суб'єкті господарювання в
інтересах його власників (або керівництва) та яка регламентована
внутрішніми документами. Внутрішній аудит являє собою
незалежну компетентну оцінку фінансово – господарської та
управлінської діяльності, що здійснюється в самій організації,
заснована на системному науково – обґрунтованому процесі
об'єктивному зборі, аналізі і оцінці свідчень про економічні
заходи та події з метою встановлення критеріїв ефективності
роботи, прогнозу майбутнього розвитку, розробки рекомендацій
та порад (с.30)
12 Бутинець Ф. Ф.
Аудит: Підручник
для студентів
спеціальності
«Облік і аудит»
вищих навчальних
закладів. –
Житомир: ПП
«Рута», 2002
Організована на підприємстві, діюча в інтересах його керівництва
та (або) власників і регламентована внутрішніми нормативними
актами система контролю за дотриманням встановленого порядку
ведення бухгалтерського обліку, складання та подання надійності
функціонування всієї системи внутрішнього контролю (с.188).
13 Бурцев В. В.
Организация
системы
внутреннего
контроля
коммерческой
организации. – М.:
Экзамен, 2000.
Організована внутрішніми документами організації діяльність з
контролю ланок управління та різних аспектів функціонування
організацій, яка здійснюється представниками спеціального
контрольного органу в межах допомоги органам управління
організації (загальним зборам учасників господарського
товариства, спілки або членів виробничого кооперативу,
наглядовій раді, раді директорів, виконавчому органу (с.212).
14 Бычкова С. М.
Основы аудита.
М.:
«Бухгалтерский
учет», 2000
Спосіб незалежної оцінки ефективності діяльності організації і
органів її управління (с. 191).
15 Пантелєєв В. П.,
Внутрішній аудит,
К.: Держ. академія
статистики обліку
та аудиту Держ.
Комітету
статистики
України. – 2006.
Внутрішній аудит – це діяльність, яка організована в межах
суб'єкта господарювання і яку виконує окремий підрозділ
підприємства або окрема посадова особа. Головна увага
внутрішнього аудиту зосереджена на аналізі інформаційної
системи, включаючи систему бухгалтерського обліку і супутніх
видів контролю, вивченні фінансової та операційної інформації,
дослідженні економічності й ефективності в цілому. Додаток Б
Таблиця Б.1 – Порівняльна характеристика внутрішнього та зовнішнього
аудиту
Критерій, за
яким
здійснюється
порівняння
Зовнішній аудит Внутрішній аудит
Регламентація
діяльності
Регламентований на
рівні закону
Регламентується внутрішніми положеннями
підприємства
Залежність від
підприємства
Незалежний Підконтрольний власнику
Обов'язковість
контролю
Обов'язковий лише у
випадках, передбачених
ст.10 Закону «Про
аудиторську діяльність»
Внутрішній контроль обов'язковий для всіх
підприємств з метою забезпечення
збереження власності
Мета організації
контролю
Підтвердження
достовірності фінансової
звітності
Захист інтересів власників щодо
збереження власності, економного та
ефективного використання ресурсів.
Отримання надійної та повної інформації
для прийняття ефективних управлінських
рішень.
Виконання фун8
кцій управління
Не виконує Виконує
Користувачі ін8
формації
Зовнішні користувачі Власники, менеджери
Свобода вибору
завдань
Заснований на
загальноприйнятих нормах,
стандартах діяльності,
регламентований та
певною мірою
централізований
Створюється виходячи із цілей і завдань
управління підприємством. Держава
регламентує лише основні напрямки
внутрішнього контролю (проведення
інвентаризацій, організація документообігу
тощо)
Об'єкти
вивчення
Розділи та ділянки
бухгалтерського обліку
Цикли діяльності підприємства (закупівель,
продаж, інвестицій тощо).
Періодичність
контролю
Як правило, не частіше
одного разу на рік
Здійснюється безперервно
Ступінь
надійності
інформації
Інформація оцінюється у
всіх суттєвих аспектах
Приблизні, оперативні оцінки
Прив'язка до
часу
Наступний контроль, після
здійснення
господарської операції
Поєднання методів попереднього,
поточного та наступного видів контролю,
супровід діяльності.
Право вибору
робіт аудитором
Право вибирати клієнта,
погоджуватись на
перевірку чи ні.
Обов'язковість виконання доручень та
розпоряджень власників, менеджерів.
Ступінь відкри8
тості інформації
Відкритість інформації Конфіденційність
Продовження додатку Б Продовження таблиці Б.1
Критерій, за
яким
здійснюється
порівняння
Зовнішній аудит Внутрішній аудит
Право на здійс8
нення діяльності
Для здійснення
аудиторської діяльності
необхідний сертифікат
Сертифікат аудитора України не
потрібен
Регулярність
роботи
Залежність від клієнтів,
властива певна сезонність
Постійний характер роботи
Відповідальність Згідно з умовами договору
– перед клієнтом, за
порушення порядку заняття
аудиторського діяльністю –
позбавлення сертифіката,
виключення із Реєстру
Несуть відповідальність перед
власниками, менеджерами за якість і
своєчасність виконання покладених
обов'язків і за дотримання повноважень
Громадські
інтерес
Допомога у забезпеченні
повноти та ефективності
фінансових звітів.
Забезпечення упевненості надійної
системи внутрішнього контролю, що
підвищує достовірність зовнішньої
фінансової інформації їх роботодавцям
Суб'єкти та
характер
діяльності
Здійснюється як
підприємницька діяльність
Здійснюється працівниками спеціальної
служби підприємства.
Визначення кола
питань
Передбачено законами
України, МСА, рішеннями
ДКЦПФР України або
визначається замовнику у
договорі. Домінує аудит
фінансової звітності.
Визначається адміністрацією
підприємства (власником), на якому
створено службу внутрішнього аудиту,
або відповідно до плану роботи служби.
Внутрішній аудит виконує функцію
контролю.
Методи аудиту Методи проведення аудиту, робочі документи аудитора мають багато
спільного. Існують розбіжності на рівні деталей, в ступені точності та
періодах проведення перевірок. У внутрішньому аудиті переважає
експертиза, оцінка, моніторинг
Підсумкові
документи з
аудиту
Аудиторський звіт та
аудиторський висновок
надається замовнику та
всім зацікавленим особам.
Форма аудиторського
висновку регламентована
МСА
Аудиторський висновок, звіт про
проведений аудит, акт перевірки та
пропозиції щодо усунення встановлених
зауважень, службова довідка,
рекомендації, консультації, прогноз
надаються органу, що призначив
перевірку
Звітність про
діяльність
аудиторського
підрозділу
Аудиторський висновок
надається замовнику
аудиту та всім зацікав8
леним особам.
Звіт про діяльність служби
внутрішнього аудиту надається органу,
якому підпорядкована така служба мації про ефективність внутрішнього аудиту Таблиця В.1 – Методика формування контрольної інфор
бізнес – процесів
Об'єкти
контролю
Джерела
інформації
Способи і прийоми
перевірки
Процедури контролю Результат перевірки
Перевірка
відповідності
організаційної
структури
підприємства
розмірам і
складності
бізнес –
процесів.
Організаційна
структура
підприємства,
бізнес –
процесів;
внутрішня і
зовнішня
звітність; бізнес
– план.
Зіставлення,
тестування,
опитування
Здійснення контрольних дій в наступній
послідовності:
вивчення ключових областей в розподілі –
; повноважень і обов'язків (лінійні і штабні зв’язки)
співвідношення повноважень різних посад залежно –
від цілей менеджерів різних рівнів управління, а
також відповідного підпорядкування;
зіставлення фактичної організаційної структури –
документальним даним, відбитим у внутрішній
звітності, бізнес – плані підприємства.
Підтверджує (не)
відповідність існуючої
організаційної структури
підприємства розмірам і
складнощі бізнес – процесів
Визначає перелік чинників
такої невідповідності.
Перевірка
правильності
розподілу
повноважень.
Посадові
інструкції,
Положення про
структурні
підрозділи,
технологічні
графіки робіт,
графіки до8
кументообігу.
Опитування,
спостереження,
зіставлення,
тестування
Вивчення повноважень і розподіл обов’язків –
по операційних видах діяльності.
Вивчення ієрархічності повноважень. –
Перевірка відповідності об'єму прав об'єму –
обов’язків.
Опитування і спостереження за діяльністю –
менеджерів за фактичним виконанням функцій і
зіставлення з регламентними документами.
Перевірка обґрунтованості формування руху –
документів (графік документообігу) в частині під8
твердження санкціонування операцій і реалізації
процедур контролю.
Дозволяє перевірити
правильність і повноту
делегування функцій
менеджерам різних рівнів
управління в залежності від
структури і складу витрат, а
також центрів їх
виникнення.
еревірка П
показників
звітності і
регістрів обліку.
Звітність,
Головна книга,
Журнали –
ордери.
Взаємний контроль,
зіставлення,
тестування
Зіставлення інформації за основними показниками
діяльності, відбитою у звітності з даними Головної
книги і Журналів – ордерів
еревірка П
синтетичного і
аналітичного
обліку.
Відомості
аналітичного
обліку, картки
обліку
Перерахунок,
зіставлення, звірка
Перевірка відповідності залишків по рахунках
синтетичного обліку залишкам за даними аналітичного
обліку на початок і кінець періоду, що перевіряється.
Дозволяє впевнитись в тому,
що система бухгалтерського
обліку достовірно
відображає фінансово –
господарську діяльність
підприємства, підтверджує
фінансову звітність. Продовження таблиці В.1
Об'єкти
контролю
Джерела
інформації
Способи і прийоми
перевірки
Процедури контролю Результат перевірки
Перевірка якості
оформлення
первинних
документів,
правомірності
формування
витрат;
Вимоги, лімітно
– забірної карти,
накладні,
Журнали –
ордери,
відомості
Взаємний контроль,
звірка, логічний
контроль, тестування
Зіставлення зареєстрованих документів, з
документами, обробленими в бухгалтерії. Зіставлення
сум і дат,відображених в первинних документах з
фактично досконалими витратами і документами, які
їх підтверджують.
Перевірка
обґрунтованості
віднесення
витрат до місць
їх формування.
Картки
аналітичного
обліку, зведені
відомості,
договори, акти,
накладні.
Зіставлення,
взаємний контроль,
фактичний контроль.
Перевірка наявності виправдних документів під кожен
запис в бухгалтерському обліку. Фактичний контроль
в частині здійснення витрат в місцях їх формування
Перевірка
правильності
відображення
послуг
допоміжних
виробництв.
Документи
внутрішньої
звітності,
Журнали –
ордери,
відомості
Перевірка на
відповідність і по
суті
Перевірка відповідності порядку визнання витрат
положенням облікової політики. Перевірка
віддзеркалення в обліковій політиці і дотримання на
практиці методу розподілу загальновиробничих і
загальногосподарських витрат
Дозволяє встановити:
8 основні групи і типи
здійснюваних операцій;
8 способи ініціації таких
операцій;
8 основні регістри бухгал8
терського обліку і
фінансової звітності, від
моменту ініціювання
важливих операцій до
моменту їх включення у
фінансову звітність.
Оцінка
інвентари8
заційної роботи
Інвентаризацій8
ний опис,
звіряльні
відомості, плани
проведення
інвентаризації.
Перерахунок,
опитування,
тестування
Перевірка правильності проведення, оформлення і
віддзеркалення в обліку результатів інвентаризації.
Перевірка дотримання термінів проведення
інвентаризацій. Перевірка складу інвентаризаційної
комісії.
Дозволяє побачити і
оцінити ризики, слабкі
сторони діяльності
підприємства і дати
рекомендації, щодо
підвищення її ефективності.
Дотримання
графіків
складання
внутрішньої
звітності
Накази,
внутрішня
звітність,
посадові
інструкції.
Тестування,
зіставлення
Перевірка правильності формування і віддзеркалення в
в документах внутрішньої звітності основних показникі
роботи підприємства.
Зіставлення дат фактичного надання внутрішньої
звітності з термінами, встановленими в графіках.
Дозволяє оцінити якість
інформації, сформованої
управлінською системою.
Оцінка
професіоналізму
і компетентності
менеджерів.
Плани
підвищення
кваліфікації
спеціалістів.
Тестування,
опитування
Перевірка основних елементів освіти: базова освіта,
практичний досвід, спеціальна професіональна освіта
Дозволяє впевнитись в
наявності професіонального
досвіду і навиків в
здійсненні контролю. Продовження таблиці В.1
Об'єкти
контролю
Джерела
інформації
Способи і прийоми
перевірки
Процедури контролю Результат перевірки
Оцінка
функціонування
інформаційних
потоків в розрізі
бізнес –
процесів
Графіки доку8
ментообігу,
посадові
інструкції,
схеми руху
інформаційних
потоків.
Тестування,
зіставлення,
опитування
Оцінка функціонування інформаційних потоків
здійснюється за допомогою реалізації контрольних
процедур: перевірка відображення в обліку всіх
здійснюваних операцій; перевірка міри деталізації
операцій, яка дозволяє здійснювати класифікацію
операцій для цілей фінансової звітності
8
Перевірка
правильності
застосування
контрольних
процедур.
Внутрішня і
зовнішня
звітність,
бюджети, бізнес
– план
Тестування,
зіставлення, способи
документального і
фактичного
контролю
Перевірка політики і процедур контролю передбачає
наступне: перевірка результатів діяльності
(зіставлення з бюджетом, звітними періодами;
ня зіставлення зовнішніх і внутрішніх даних; зіставлен
ті результатів по видах діяльності і др.); оцінка якос
обробки інформації (засоби контролю в системі
інформаційних технологій і засоби контролю за
роботою прикладних програм в системі інформаційних
технологій); оцінка організації фактичного контролю
(збереження активів, санкціонування доступу до
активів, зіставлення результатів інвентаризації,
запобігання крадіжкам, присвоєння власності і ін.);
перевірка правильності розподілу обов'язків
оль (узгодження операцій, їх дозвіл і здійснення, контр
документів).
Дозволяють впевнитися в
наявності політики і
процедур, які допомагають
забезпечити виконання
вказівок управлінського
персоналу, зокрема
реалізації заходів по
здоланню ризиків, які
перешкоджають
досягненню поставлених
цілей.
Оцінка якості
процедур
контролю за
результатами їх
реалізації.
Відомості
поточного
контролю і
контрольних
перевірок,
внутрішня
звітність, акти
результатів
внутрішніх і
зовнішніх
перевірок.
Тестування,
опитування,
зіставлення, логічний
аналіз.
Передбачає: оцінку структури процедур контролю;
оцінку своєчасності реалізації і функціонування
процедур контролю; оцінка формування і реалізації
заходів, що коректують.
Дозволяє перевірити міру
забезпечення подальшої
ефективності в реалізації
засобів контролю Додаток Г
Таблиця Г.1 – Зв’язок служби внутрішнього аудиту з іншими підрозділами та
службам підприємствами
Підрозділ
підприємства
Форма зв'язку підрозділу та служби підприємства зі службою
внутрішнього аудиту
Адміністрація Служба внутрішнього аудиту отримує від адміністрації
розпорядження, накази, плани для виконання, а надає результати
перевірок, експертиз, аналізу, оцінки діяльності, рекомендації,
обґрунтування заходів
Виробничі
підрозділи
Служба внутрішнього аудиту проводить контроль виробничих
звітів, нарядів, накладних на відпуск сировини у виробництво,
відповідність фактичного виходу продукції нормам та нормативам,
обґрунтованість застосування норм природного убутку та інших
норм та нормативів, обґрунтованість віднесення витрат на
виробництво продукції, проводить оцінку виробничої діяльності,
дотримання технологічної дисципліни, своєчасність та правильність
відображення операцій з виробництва у первинних документах та
звітності, інформує про зміни норм, нормативів
Матеріальний
склад
Служба внутрішнього аудиту контролює рух запасів, обґрунтова8
ність та своєчасність їх оприбуткування та списання, наявність та
правильність ведення карток складського обліку, матеріальних
звітів, товарно8транспортних накладних, рахунків – фактур, вимог,
наявність договорів про матеріальну відповідальність, правильність
зберігання цінностей, працездатність та точність роботи вагового та
вимірювального обладнання, консультує з питань правильного
складання та оформлення первинних документів, перевіряє
правильність відображення операцій на складі обліку та звітності,
інформує про зміни в обліку та звітності
Плановий відділ Служба внутрішнього аудиту перевіряє правильність складання
планів (бюджетів), дотримання визначеної бюджетної політики,
наявність та застосування норм, нормативів і цін, звітів про
виконання планових завдань з виробничої, фінансової, комерційної
діяльності, штатного розпису, колективного договору, інформує про
допущені відхилення в частині оформлення первинної документації,
виконання графіка подання звітності структурними підрозділами
Бухгалтерія Служба внутрішнього аудиту перевіряє документи, що
підтверджують надійність системи обліку та звітності, послідовність
дотримання вимог облікової політики підприємства, правильність
розрахунків з дебіторами, кредиторами, працівниками, власниками,
за договорами оренди, надає матеріали перевірок інвентаризацій,
аналізу, бере участь у інвентаризаціях, інформує про зміни у
господарському законодавстві . Перевіряє документи з визначення
руху матеріальних цінностей, калькулювання собівартості,
правильність встановлення та розподілу загальногосподарських тв.
Загально – виробних витрат. Проводить аналіз діяльності внутрішніх
підрозділів підприємства. 112
Додаток Д
Таблиця Д.1 – Основні об'єкти внутрішнього аудиту
№
з/п
Об'єкти внутрішнього аудиту
1 Стан і ведення бухгалтерського обліку
2 Фінансова звітність
3 Стан необігових і обігових активів
4 Забезпеченість підприємства власними обіговими коштами
5 Фінансова стійкість підприємства
6 Система управління на підприємстві
7 Робота економічних і технічних служб підприємства
8 Правильність визначення доходу, що підлягає оподаткуванню
9 Планування, нормування
10 Внутрішній контроль
11 Виробничо8господарська діяльність
12 Достовірність кошторисної документації
13 Стан розрахункових операцій
14 Рівень професійної освіти
15
Дотримання українського законодавства підрозділами
підприємства
16 Система оподаткування на підприємстві 113
Додаток Е
Таблиця Е.1 – Принципи організації внутрішнього аудиту
Принципи Значення принципу
Спеціалізації і
кооперування
Спеціалізація і кооперування передбачають розподіл праці секторів груп
контролерів, окремих виконавців і співвиконавців контрольно8
аудиторських процедур.
Дані принципи взаємопов'язані між собою тому, що при організації
внутрішнього аудиту необхідно враховувати спеціалізацію кожного з
учасників перевірки, а принцип кооперації необхідний для того, щоб
забезпечити співпрацю в групі, яка здійснює перевірку.
Пропорційності Полягає у додержанні правильного співвідношення інформаційного
забезпечення контрольно8аудиторських підрозділів бухгалтерією,
фінансовим відділом і обчислювальними центрами з метою
забезпечення пропорційності надходження економічної інформації для
використання контролерами при перевірці операцій.
Цей принцип забезпечує надходження до аудиторської групи лише тієї
інформації, яка необхідна для виконання певного завдання, що вимагає
постановку конкретних питань СВА до представників підрозділу, який
підлягає перевірці, які стосуються лише певної перевірки. Це забезпечує
уникнення обробки зайвого масиву інформації, що значно спрощує
проведення перевірки.
Паралельності Одночасне паралельне виконання контрольно8аудиторських процедур
для перевірки різних за змістом господарських операцій. Дотримання
даного принципу забезпечує підвищення професійності СВА, оскільки
дає змогу проконтролювати ті операції, відносно яких не ставилося
завдання. Отже, дотримання даного принципу службою внутрішнього
аудиту підвищує ефективність діяльності всього підприємства.
Прямоточності Дає змогу раціонально організовувати потоки між учасниками
контрольно8аудиторського процесу.
Раціонально організовані потоки інформації необхідні для ефективного
здійснення внутрішнього аудиту та забезпечення безперервної роботи
підрозділу, який перевіряється.
Безперервності Відображення підприємницької діяльності у бухгалтерському обліку
зумовлює потребу організації безперервного контролю.
Даний принцип обумовлює необхідність здійснення внутрішнього
аудиту з початку діяльності підприємства для забезпечення ефективної
його діяльності.
Ритмічності Забезпечується рівномірним виконанням контрольних процедур, що
передбачає правильну організацію роботи всіх виконавців. Цей принцип
полягає у здійсненні перевірок через певні проміжки часу. Вважається,
що найефективнішим буде здійснювати перевірки в підрозділах тоді,
коли на них можливе здійснення найбільшої кількості зловживань, а
саме: відділ бухгалтерії слід перевіряти, перевіряючи окремі статті
звітності в період, коли слід подавати звітність; відділ кадрів – під час
нарахування заробітної плати. Дуже важливою є взаємна перевірка,
оскільки це дасть змогу звірити інформацію, подану підрозділом, який
підлягає перевірці. 114
Додаток Ж
ЕТАПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ НА
ПІДПРИЄМСТВІ
Організаційне забезпечення (наказ на проведення внутрішнього
аудиту певного структурного підрозділу)
Структурний підрозділ 1
Структурний підрозділ 2
Структурний підрозділ 3
Об’єкт перевірки
Структурний підрозділ n
Суб’єкт перевірки
Аудиторська група –
працівники СВА, які є
спеціалістами з даного
питання
Фактична перевірка
Метод перевірки
Документальна перевірка
Строки перевірки Відповідно до річного
плану перевірок
Технічне забезпечення
Канцелярське приладдя
Довідкові матеріали
Комп’ютерне обладнання
Рисунок Ж.1 – Етапи організації внутрішнього аудиту на підприємстві 115
Додаток К
Формування середньострокового плану
внутрішнього аудиту
Формування річного плану роботи органу
контролю, вибір теми і об’єктів контролю
Планування внутрішнього
аудиту
Розгляд звернень різних підрозділів і
керівництва
Формування плану попереднього
вивчення об’єкта, планування,
контрольного заходу
Підготовка перевірки: розробка програми
перевірки та інших документів, необхідних
для початку перевірки
Реалізація контрольних
заходів в межах проведення
внутрішнього аудиту
Здійснення перевірки: збір фактичних
даних, формування доказів, проведення
необхідних аналітичних процедур
Оформлення результатів перевірки:
формування акта, підписання у
перевіряючій стороні, підготовка
висновків та рекомендацій. Формування
звіту про результати
Затвердження і надання звіту про результати
контрольних заходів
Контроль за виконанням рекомендацій,
зроблених за результатами перевірки
Підведення підсумків
контрольної діяльності в
межах внутрішнього
аудиту за певний період
Підведення річних підсумків внутрішнього
аудиту
Визначення ефективності контролю
Підведення середньострокових підсумків
внутрішнього аудиту
Рисунок К.1 – Основні етапи організації контрольних заходів
внутрішнього аудиту на підприємстві 116
Додаток Л
СЛУЖБА ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ
Керівник відділу
Бухгалтер – аудитор
Експерт – аналітик
Експерти (за напрямами діяльності)
Експерт інформаційних систем
Експерт з юридичних питань
Рисунок Л.1 – Об’єднана організаційна структура 117
Продовження додатка Л
СЛУЖБА ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ
Керівник служби
Аналітичний відділ Консультативний відділ
Старший спеціаліст
(аудитор)
Старший спеціаліст
(аудитор)
Аудитор Аудитор
Обліковий відділ Відділ відповідності та
контролю
Старший спеціаліст
(аудитор)
Старший спеціаліст
(аудитор)
Спеціаліст (аудитор) Спеціаліст (аудитор)
Аудитор Аудитор
Рисунок Л.2 – Командний варіант організації служби внутрішнього
аудиту 118
Додаток М
СИСТЕМА БУХГАЛТЕРСЬКОГО КОНТРОЛЮ ПОВИННА
ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ
Реальність операцій, що
відображені в обліку
Недопущення відображення
фіктивних або неіснуючих
операцій
Відповідне санкціонування
(погодження) операцій, що
відображені
Недопущення зловживань,
порушень, відхилень
Повноту відображення в обліку
здійснених операцій
Недопущення пропусків в
облікових записах
Правильність оцінки здійснених
господарських операцій
Недопущення помилок при
підрахунку сум господарських
операцій на різних етапах
облікового процесу
Правильність класифікації
об’єктів в обліку з метою їх
відображення на відповідних
рахунках
Недопущення викривлення
інформації про групи об’єктів в
звітності
Своєчасність відображення
здійснених господарських
операцій
Недопущення неправильних
записів та сум внаслідок
несвоєчасного відображення
операцій
Правильність сумування та
узагальнення господарських
операцій в регістрах
аналітичного обліку
Недопущення помилок в
аналітичному обліку внаслідок
попереднього (до відображення в
регістрах аналітичного обліку)
узагальнення здійснених
операцій
Рисунок М.1 – Вимоги до системи бухгалтерського контролю 119
Додаток Н
Таблиця Н.1 – Перелік спеціалізованих форм по первинному обліку
лісопродукції
№ форми Найменування форми
ЛГ – 1 Наряд – акт на виконання робіт
ЛГ – 2 Журнал виконаних лісогосподарських робіт
ЛГ – 3 Журнал інших виконаних робіт
ЛГ – 4 Щоденник приймання робіт по заготівлі (вивезенню)
лісопродукції
ЛГ – 5 Щоденник приймання робіт по розкряжуванню деревних
хлистів
ЛГ – 6 Рапорт про рух лісопродукції
ЛГ – 7 Акт на заготівлю осмолу та списання вибухових матеріалів
ЛГ – 8 Акт приймання робіт по підсочці лісу
ЛГ – 9 Реєстр товарно – транспортних накладних
ЛГ – 10 Журнал надходження лісопродукції від вивозки
ЛГ – 11 Книга обліку лісопродукції
ЛГ – 12 Щоденник надходження сировини в цех переробки
ЛГ – 13 Акт приймання давальницької сировини на розпилювання
ЛГ – 14 Книга обліку давальницької деревини
ЛГ – 15 Наряд – акт на переробку деревини
ЛГ – 16 Змінний рапорт
ЛГ – 17 Журнал показників по розпилюванню деревини та роботи
лісопродукції лісосопильних рам
ЛГ – 18 Відомість обліку виготовленої продукції переробки деревини і
витрат сировини
ЛГ – 19 Акт на зміну якості продукції
ЛГ – 20 Наряд на відпуск лісопродукції
ЛГ – 21 Журнал реєстрації нарядів на відпуск лісопродукції
ЛГ – 22 Специфікація – накладна на відправлення лісопродукції
залізницею (водним шляхом)
ЛГ –23 Журнал реалізації (відпуску) лісопродукції
ЛГ – 24 Реєстр використаної на власні потреби лісопродукції
Інвентаризація
Інв – 1 Інвентаризаційний опис лісопродукції
Інв – 2 Відомість переліку наявності лісопродукції
Інв – 3 Порівняльна відомість результатів інвентаризації лісопродукції 120
Додаток С
Директору С8Будського ЛГ
Кузюра М. М.
від лісника обходу № 2
Білісин М. Н.
Зн.8Новгородського лісництва
Пояснювальна
Виявлена при проведенні інвентаризації настача з’явилась у зв’язку з
неправильним відпуском лісопродукції.
Нестачу прошу утримати з моєї заробітної плати. 121
Додаток Т
Таблиця Т.1 – Взаємозв’язок служби внутрішнього аудиту з іншими
підрозділами підприємства
Підрозділ
підприємства
Форма підрозділу
Дирекція Аудитор отримує від керівництва підприємства для
виконання наказу, розпорядження, вказівки, плани тощо, а
надає результати перевірок, аналізу, оцінки діяльності,
рекомендації, висновки тощо.
Матеріальний
склад
Аудитор контролює рух запасів, обґрунтованість і
своєчасність їх оприбуткування та списання, наявність
карток складського обліку, матеріальних звітів, товарно8
транспортних накладних, рахунків – фактур,вимог,
правильність зберігання, справжність вагового та
вимірювального обладнання; консультує з питань
раціонального складання та оформлення первинних
документів; інформує про зміни в обліку та звітності.
Виробничі
цехи
Аудитор контролює виробничі, накладні на відпуск
сировини у виробництво, відповідність фактичного виходу
продукції плановим нормативам, обґрунтованість
застосування норм природного убутку; перевіряє
обґрунтованість віднесення витрат на виробництво
продукції, заповнення журналів технічного огляду та якості;
проводить оцінку виробничої діяльності підприємства,
дотримання технічної дисципліни, своєчасності та
правильності відображення виробничих операцій у
первинних документах.
Планово –
економічний
відділ
Аудитор перевіряє наявність діючих норм і нормативів,
звітів про виконання планових завдань з виробничої,
фінансової і комерційної діяльності, планових відпускних
цін на продукцію, що виготовляється, штатного розкладу;
інформує про допущені відхилення в частині оформлення
первинної документації; консультує з питань внесення змін і
доповнень до Положення про оплату праці та фонд
споживання, складання розрахунку цін.
Відділ
бухгалтерської
служби
Аудитор перевіряє документи, що підтверджують
достовірність бухгалтерської, фінансової та статистичної
звітності, обґрунтованість розрахунків з бюджетом,
дебіторами, кредиторами тощо; надає матеріали перевірок
інвентаризації, аналізу; інформує про зміни в податковому
законодавстві, законодавстві з бух обліку та звітності. 122
Додаток У
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВІДДІЛ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ
Проект
1.Загальні положення
2.Структура відділу
3.Завдання
4.Функції
5.Права
6.Взаємовідносини (службові зв'язки)
7.Взаємодія з керівництвом
8.Відповідальність
9.Заключні положення
1. Загальні положення
1.1. Відділ внутрішнього аудиту є самостійним структурним
підрозділом.
Відділ створюється і ліквідовується за наказом керівника підприємства.
Безпосереднє керівництво відділом здійснює начальник відділу, котрий
призначається наказом керівника підприємства.
На посаду керівника відділу призначається сертифікований аудитор,
який має вищу економічну освіту, досвід бухгалтерської роботи не менше 5
років або досвід роботи у аудиті не менше 3 років. Керівник відділу
внутрішнього аудиту призначається і звільняється з посади, що обіймає,
керівником підприємства.
1.2. Відділ внутрішнього аудиту створюється з метою забезпечення
ефективної діяльності апарату управління, із захисту законних майнових
інтересів підприємства, удосконалення системи бухгалтерського та
податкового обліку і сприяння підвищенню ефективності роботи
підприємства, зміцненню його фінансового стану.
У своїй практичній роботі відділ внутрішнього аудиту керується
чинним законодавством України, рішеннями, наказами, розпорядженнями
керівника, цим Положенням.
2. Структура відділу
2.1. Склад відділу внутрішнього аудиту включає керівника відділу і
аудиторів. Чисельний склад відділу затверджується керівником підприємства
за пропозицією керівника відділу. Обов'язки працівників відділу
регламентуються посадовими інструкціями, які розробляються керівником 123
відділу внутрішнього аудиту та коригуються у разі зміни функцій або об’єму
і затверджуються керівником підприємства.
3. Завдання
3.1. Надання керівнику підприємства на вимогу висновків (звітів):
8 про стан активів, виробничо8господарську та фінансову дисципліну;
8 про оцінку якості інформації, що видається управлінською
інформаційною системою;
8 про оцінку економічної безпеки систем бухгалтерського обліку і
системи внутрішнього контролю;
8 про дотримання внутрішніх правил і процедур.
3.2. Підготовка консультацій і інформаційне забезпечення:
8 розробка методичних вказівок, рекомендацій, інструкцій з
бухгалтерського обліку, оподаткування, аудиту;
8 інформаційне обслуговування і консультування з питань
бухгалтерського обліку, оподаткування і правового регулювання
підприємницької діяльності;
8 проведення семінарів, підвищення кваліфікації, навчання персоналу,
надання допомоги кадровій службі у підборі і тестуванні
бухгалтерського персоналу;
8 рекомендації з комп’ютеризації бухгалтерського та податкового
обліку, складання звітності, розрахунків з оподаткування, аудиту
тощо.
4. Функції
До функцій працівників відділу внутрішнього аудиту належить:
4.1. Проведення аудиторської перевірки бухгалтерського обліку та
фінансової звітності:
8 правильності складання і оформлення первинних документів,
облікових регістрів за ділянками обліку, включаючи експертизу
засобів, що використовуються для ідентифікації, оцінки, класифікації
такої інформації і складання на її основі звітності, а також вивчення
окремих статей звітності і операцій, залишків за бухгалтерськими
рахунками;
8 достовірності обліку витрат на виробництво, повноти відображення
доходу від реалізації, доходів від позареалізаційних операцій,
точності визначення розміру прибутків, правильності розподілу
прибутків і оформлення розрахунків.
4.2. Здійснення тематичних перевірок:
8 дотримання законодавства, нормативних актів, установчих
документів, системи внутрішніх регламентів і процедур контролю 124
(наказів, розпоряджень, інструкцій, розподілу повноважень і
відповідальності між співробітниками тощо);
8 правильності складання і точності виконання умов господарських
договорів;
8 перевірка наявності, стану, правильності оцінки активів,
ефективності використання всіх видів ресурсів, дотримання
розрахункової дисципліни, повноти і своєчасності внесення
податкових платежів;
8 оцінка програмного забезпечення, що використовується
підприємством;
8 оцінка ефективності механізму внутрішнього контролю, вивчення і
оцінка контрольних перевірок у структурних підрозділах.
4.3. Розробка пропозицій:
8 з поліпшення організації бухгалтерського обліку;
8 з формування облікової політики;
8 підвищення системи внутрішнього контролю;
8 посилення матеріальної відповідальності посадових осіб;
8 з забезпечення збереження ресурсів;
8 з попередження зловживань;
8 з матеріального стимулювання працівників, дисциплінарних та
фінансових стягнень.
4.4. Проведення за дорученням керівництва перевірок ефективності
використання матеріальних, фінансових та трудових ресурсів:
8 перевірка системи внутрішнього контролю і розробка пропозицій з
поліпшення організації системи внутрішнього контролю,
бухгалтерського обліку, розрахунків, зміни.
4.5. Консультування і інформаційне обслуговування адміністрації і
співробітників з питань бухгалтерського обліку, оподаткування.
4.6. Участь у підготовці матеріалів для зовнішнього аудиту,
податкових перевірок і перевірок інших контролюючих органів.
5. Права
Відділ внутрішнього аудиту має право на:
5.1. Перевірку бухгалтерських облікових регістрів і первинних
документів, цінних паперів, планів і інших документів з фінансово –
господарської діяльності підприємства;
5.2. Ознайомлення з наказами, розпорядженнями, рішеннями
керівництва;
5.3. Перевірка наявності, стану і збереження товарно8матеріальних
цінностей у матеріально – відповідальних осіб;
5.4. Отримання необхідних для аудиторської перевірки документів,
довідок, розрахунків, усних та письмових пояснень з питань, що виникають у
ході перевірок; 125
5.4. Надання рекомендацій з матеріального стимулювання і фінансових
та дисциплінарних стягнень.
6. Взаємовідносини (службові зв'язки)
6.1. Відділ внутрішнього аудиту отримує від підрозділів у міру
потреби:
6.1.1. Від Бухгалтерії:
8 первинні документи, діючі нормативи і інші відомості, необхідні для
проведення перевірок, експертиз, аналізу лісопродукції;
8 проміжну та річну фінансову звітність, облікові регістри та іншу
облікову інформацію щодо лісопродукції;
8 звіти про роботу, що проведена відповідним підрозділом за
результатами аудиторської перевірки.
6.1.4. Від відділу кадрів:
8 накази, штатні розписи, документи з кадрової роботи.
6.1.5. Від інших підрозділів:
8 необхідні для проведення аудиту матеріали.
6.2. Відділ внутрішнього аудиту видає бухгалтерії, відділу кадрів і
іншим підрозділам:
8 акти перевірок, висновки, пропозиції і рекомендації з питань обліку і
контролю лісопродукції.
7. Взаємодія з керівництвом
7.1. Керівництво визначає вимоги до кваліфікації і професійного
досвіду співробітників відділу і надає рекомендації з підбору співробітників
відділу.
7.2. Керівництво має право давати накази на відклик співробітників з
посади, що займається.
7.4. Відділ внутрішнього аудиту отримує від керівництва:
8 затверджені плани робіт відділу внутрішнього аудиту, у тому числі:
8 річні плани (з розбивкою за кварталами) в строк до 20 грудня на
наступний рік, квартальні, в строк до 20 числа до початку кварталу;
8 доручення, завдання (у міру виникнення);
8 інші документальні матеріали.
7.5. Відділ внутрішнього аудиту складає та надає:
8 звіти про пророблену роботу за рік;
8 звіти про пророблену робота за квартал;
8 інші звіти, довідки;
8 інші документальні матеріали.
8. Відповідальність. 126
8.1. Відповідальність за якість і своєчасність виконання функцій
відділом несе керівник відділу.
8.2. На начальника відділу покладається особиста відповідальність за:
8 дотримання чинного законодавства в процесі керівництва відділом;
8 складання, затвердження і представлення достовірної інформації про
діяльність відділу;
8 своєчасне і якісне виконання наказів керівництва.
8.3. Відповідальність інших працівників відділу встановлюється
відповідними інструкціями.
9. Заключні положення.
9.1. До цього Положення можуть вноситися доповнення та
зміни за згодою з керівництвом, що затверджуються наказом
(розпорядженням) керівника.
9.2. Строк дії цього Положення не обмежений.
ПОГОДЖЕНО
Начальник відділу внутрішнього аудита
Керівник
Начальник відділу кадрів 127
Додаток Ф
Етапи проведення інвентаризації
Організаційно –
підготовчий
– планування інвентаризаційної роботи за затвердження плану –
графіку інвентаризації;
– створення постійно – діючої інвентаризаційної комісії;
– створення за потреби робочих інвентаризаційних комісій;
– видача розпорядчого документу на проведення інвентаризації;
– інструктаж членів інвентаризаційної комісії;
– огляд місця проведення інвентаризації;
– виведення залишків активів, отримання та перевірка останнього звіту
про їх рух та візування прибуткових і видаткових документів;
– отримання розписки від матеріально – відповідальної особи;
– перевірка наявності договорів про повну матеріальну
відповідальність;
– перевірка ваговимірювального господарства;
– опломбування місць зберігання, що мають окремі входи і виходи;
– підготовка об’єктів інвентаризації до перевірки;
– підготовка бланків первинних документів для оформлення
результатів інвентаризації.
Технологічно –
документальний
– перевірка фактичної наявності і стану об’єктів інвентаризації;
– перевірка правильності визнання та оцінки об’єктів інвентаризації;
– документування результатів інвентаризації в інвентаризаційних
описах і актах інвентаризації.
Порівняльно8
аналітичний
– порівняння фактичних і облікових даних;
– складання порівняльних відомостей по виявлених інвентаризаційних
різницях;
– отримання пояснень від матеріально – відповідальних осіб щодо
надлишків і нестач;
– залік надлишків і нестач внаслідок пересортиці;
– розрахунок норм природного убутку;
– розрахунок розміру збитків від шкоди, завданої винними особами;
– оформлення протоколу інвентаризаційної комісії;
Результативний
(підсумковий)
– визначення кінцевих результатів інвентаризації;
– затвердження протоколу інвентаризаційної комісії керівником,
власником або іншим суб’єктом інвентаризації;
– відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку.
Рисунок Ф.1 – Етапи проведення інвентаризації матеріальних активів 7
Додаток Х
вого дальності внутрішнього аудиту на підприємствах лісо Рисунок Х.1– Механізм реалізації соціальної відпові
господарства
Інститути державного регулювання
Природне
середовище
Соціум:
ділові
партнери;
працівники
підприємства;
споживачі;
громади.
Економіка країни
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ
Раціональне використання
лісових ресурсів
Забезпечена прийнятного
рівня ризиків
Задоволення потреб
зацікавлених осіб
Зростання стабільного
доходу від використання лісу
Зростання ринкової
вартості підприємства
Конкурентоспроможність
підприємства і стабільність його розвитку