Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Організація гарнізонної та караульної служби

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Имя

Выберите тип работы:

Принимаю Политику конфиденциальности

Скидка 25% при заказе до 24.11.2024

PAGE 9

1. Організацію гарнізонної та караульної служби, внутрішнього наряду. Документи служби чергового караулу. ( відповідно до додатку № 13 «Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту» Наказ ДСНС України від 13.03.2012 року № 575. та «Тимчасового порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служби ДСНС України» Наказ ДСНС України від 31.10.2008 року № 794).

Організацію гарнізонної та караульної служби, внутрішнього наряду визначає Наказ МНС України від 31.10.08 №794 «ТИМЧАСОВИЙ ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ВНУТРІШНЬОЇ, ГАРНІЗОННОЇ ТА КАРАУЛЬНОЇ СЛУЖБ МНС УКРАЇНИ».Тимчасовий порядок визначає загальні права й обов'язки посадових осіб органів і підрозділів цивільного захисту, їх взаємовідносини, організацію і порядок несення внутрішньої, гарнізонної та караульної служб, правила внутрішнього порядку в структурних підрозділах ДСНС України.

Внутрішня служба – це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя та діяльності органів і підрозділів цивільного захисту та осіб рядового і начальницького складу цих структурних підрозділів відповідно до вимог цього Тимчасового порядку та інших нормативно-правових актів.

Внутрішня служба призначена для підтримання в органах і підрозділах цивільного захисту внутрішнього порядку та службової дисципліни, високого морально-психологічного стану, що забезпечує постійну готовність до дій за призначенням, якісне навчання особового складу, збереження його здоров'я, організоване виконання завдань.

Органи управління, підрозділи, навчальні та науково-дослідні заклади ДСНС, пожежні підрозділи, незалежно від їхнього відомчого підпорядкування, а також підрозділи інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж розташовані в межах області, міста, району складають Гарнізон служби державний, обласний, міський і районний (у сільській місцевості).

У кожному Гарнізоні служби організовуються внутрішня, гарнізонна і караульна служби. Задачами Гарнізонної служби є:

забезпечення високої організованості та дисципліни особового складу підрозділів цивільного захисту;

підтримка постійної готовності особового складу Гарнізону служби до виконання дій за призначенням;

організація спільної підготовки і злагодженої роботи підрозділів цивільного захисту;забезпечення зв'язку і взаємодії підрозділів цивільного захисту з іншими службами (водопостачання, енергетичної, газопостачання, міліції тощо);

організація і забезпечення кваліфікованого керівництва силами і засобами Гарнізону служби залежно від виду надзвичайної ситуації.

Караульна служба – це виконання бойової задачі. Вона вимагає від особового складу точного дотримання всіх положень цього Тимчасового порядку, високої дисципліни, рішучості й ініціативи.

Документи служби чергового караулу

№ п/п	Найменування документа	Періодичність заповнення	Місце зберігання	Строк зберігання
1	2	3	4	5
І. Службово-інформаційні документи служби пожежно-рятувального підрозділу
1	Керівні документи (статути, вказівки, рекомендації, інформаційні листи, огляди, аналізи оперативно службової діяльності тощо) чи виписки з них з питань організації служби, профілактичної роботи, підготовки особового складу пожежогасіння та реагування на надзвичайні ситуації		У начальника караулу в папці №1	До відміни чи втрати практичного значення
2	План карта району виїзду з нанесеними вододжерелами (розміщення і діаметр мереж, ємність водоймищ, номери гідрантів, водоймищ), виділеними об`єктами промисловості, особливо важливими будинками тощо. В пожежних частинах, які дислокуються в сільській місцевості, складаються плани (схеми) кожного населеного пункту, куди виїзджають пожежні частини	Один раз на рік за необхідністю	На ПЗЧ	До заміни новими
3	Журнал пункту зв`язку частини (ПЗЧ)	Протягом чергової доби	На ПЗЧ	Три роки після заповнення
4	Довідник телефонів АТС міста (об`єкти), які можуть бути використані при пожежі в районі виїзду пожежно-рятувального підрозділу, номери телефонів районних служб, які взаємодіють з пожежною охороною при гасінні пожеж.	Один раз на рік та за необхідністю	На ПЗЧ	Три роки після заповнення
5	Довідник вулиць, провулків, проїздів, тупиків, площ міста з вказівкою номерів будинків	Один раз на рік та за необхідністю	На ПЗЧ та на кожному автомобілі, які знаходяться в бойовому розрахунку
6	Довідник і планшет вододжерел району, що охороняється, та районів сусідніх пожежних частин (крім районів сільської місцевості)	Два рази на рік та за необхідністю	На ПЗЧ та на кожному автомобілі, які знаходяться в бойовому розрахунку
7	Журнал обліку перебування дітей у дитячих установах (садках, яслах, будинках дитини, школах-інтернатах) у нічний час	Щоденно до 21.00	На ПЗЧ	До заміни новим
8	Шляховий лист для виїзду на пожежу пожежно-рятувального підрозділу ДСНС	При виїзді чергової зміни (відділення)	На ПЗЧ	До закінчення розслідування пожежі
9	Розпорядок дня особового складу пожежно-рятувального підрозділу	На розсуд начальника гарнізону	У черговому приміщенні (копія в папці №1)	До відміни чи заміни новими
11	Документи цивільної оборони	Один раз на рік та за необхідністю	На ПЗЧ у сейфі	До заміни новими
12	Технічна та спеціальна література та її опис	Занеобхідністюале не рідше одного разу на рік	У бібліотеці начальника караулу	До втрати практичного значення
ІІ. Розпоряджувальні і плануючі документи служби пожежно-рятувального підрозділу
1	Розклад (виписка з розкладу) виїзду пожежних частин гарнізону	За необхідністю	На ПЗЧ	До заміни новими
2	План залучення сил та засобів на гасіння пожежі в районі (для пожежних частин, які дислокуються в сільській місцевості). Міжрайонні (міжобласні) плани залучення сил та засобів.	Один раз на рік та за необхідністю	На ПЗЧ	До відміни чи заміни новим
3	План (картка) гасіння пожеж на особливо важливих і пожежонебезпечних об`єктах	Один раз на рік та за необхідністю	На ПЗЧ	До відміни чи заміни новими
4	Функціональні обов`язки працівників пожежно-рятувального підрозділу	Один раз на рік та за необхідністю	У начальника частини, в робочих папках працівників	До заміни новими
5	Інструкція обов`язків диспетчера (радіотелефоніста) ПЗЧ	За необхідністю	На ПЗЧ (копія в папці №2)	До заміни новою
6	Інструкція обов`язків посадових осіб внутрішнього наряду караулу підрозділу	За необхідністю	У начальника чергової зміни в папці №2	До відміни або заміни новими
7	Інструкція про взаємодію пожежно-рятувальних підрозділів зі службами міста об`єкта при ліквідації пожеж, аварій та стихійного лиха	За необхідністю	На ПЗЧ	До відміни або заміни новими
8	Інструкція про заходи пожежної безпеки в гаражах та побутових приміщеннях чергового караулу	За необхідністю	Вивішується в службово побутових приміщеннях (копія в папці №2)	До заміни новою
9	Виписки з наказу про допуск особового складу до самостійної роботи на ПЗЧ, на посту безпеки з механізованим електрифікованим інструментом тощо	За необхідністю	У папці №2	До відміни чи заміни новою
10	Розклад занять з службової підготовки з особовим складом частини	Щомісяця	На стенді	Один рік після закінчення навчального року
11	Табель бойового розрахунку на пожежні (аварійно-рятувальні) автомобілі (бойові та резервні), які знаходяться в частині	За необхідністю	Вивішуються у гаражі (копія в папці №2)	До заміни новими
12	Книга вхідних телефонограм	Після отримання вказівок	На ПЗЧ	Один рік
Документи служби начальника караулу
1	Книга служби пожежно-рятувального підрозділу	Протягом чергової доби	У начальника чергової зміни	Три роки після закінчення
2	Навчальний журнал для кожного караулу	Протягом навчального року	У начальника чергової караулу	Один рік після закінчення навчального року
3	Журнал обліку проведених заліків (інструктажів) з техніки безпеки з особовим складом пожежно-рятувального підрозділу	Один раз на рік та за необхідністю	У начальника частини	35 років
4	Журнал перевірки №1 апаратів захисту органів дихання та зору	При прийомі чергування та за необхідністю	На контрольному посту (базі) ГДЗС	Один рік після заміни новим
5	Особисті картки газодимозахисників	Після роботи в апаратах захисту органів дихання та зору	На контрольному посту (базі) ГДЗС	Один рік після заміни новим
6	Картки бойових дій караулів частин на пожежах (додаток до інструкції з вивчення пожеж)	За підсумками, але не пізніше 10 діб після пожежі	У начальника чергового караулу	Один рік
7	Журнал обліку джерел протипожежного водопостачання	Не рідше 2-х разів на рік (весна, осінь), та за необхідністю	У начальника чергового караулу	До заміни новими
8	Журнал випробування пожежно-технічного та рятувального обладнання	Відповідно до вимог Правил безпеки праці в ДСНС	У начальника чергового караулу	До заміни новими
9	Паспорти напірних і всмоктувальних рукавів	Один раз на 10 діб робиться звірка роботи рукавів	У начальника караулу	До списання рукавів
10	Опис пожежно-технічного озброєння (для кожного автомобіля)	За необхідністю	На кожному автомобілі	До заміни новими
11	Формуляр на пожежні автомобілі	У встановлені строки	У заступника начальника частини	До заміни новим
12	Журнал адміністративно-громадського контролю І, ІІ ступеня	У відповідності з вимогами Привіл безпеки праці в ДСНС	У начальника чергового караулу	До заміни новими
13	Журнал обліку ТО пожежних автомобілів	У встановлені строки	Старший водій (водії)	До зміни новим

Перелік документів служби Гарнізону

№ з/п	Найменування документа	Періодичність заповнення	Місце зберігання	Строк зберігання
1	2	3	4	5
І. Службово-інформаційні документи гарнізону служби
1	Керівні документи (статути ДСНС України, накази, вказівки, настанови рекомендації, огляди тощо) з питань організації служби, підготовки особового складу, реагування на НС і пожежогасіння	-	У начальника гарнізону, оперативного чергового по гарнізону, приміщенні оперативного відділу	До відмітки чи втрати практичного значення
2	План-карта області (республіки) з нанесеними границями гарнізонів служби, виїзду зведених загонів.	За необхідністю	у приміщенні ОДС, оперативного відділу	До заміни новими
3	План-карта міста (району) з дислокацією всіх пожежно-, аварійно-рятувальних підрозділів гарнізону з нанесеними границями районів виїзду пожежно-рятувальних частин, вододжерелами (розташування та діаметр сіток, ємність водоймищ), виділеними особливо важливими та пожежонебезпечними об`єктами	За необхідністю	у приміщенні ОДС, оперативного відділу	До заміни новими
1	2	3	4	5
4	Журнал ОДС	На протязі чергової доби	У приміщенні ОДС ОКЦ	До заміни новими
5	Журнал обліку сил та засобів у гарнізоні (республіці, краї, області) (стройові записки)	Після зміни чергових караулів у пож. підрозділах гарнізону	У приміщенні ОДС	До заміни новими
6.	Довідник вулиць, провулків та площ міста (населеного пункту)	Один раз на рік за необхідністю	На ОДС, штатних автомобілях чергового по караула та МОГ	До заміни новими
7	Довідник вододжерел (планшет вододжерел) з вказівкою діаметрів водопровідних сіток, ємності водоймищ, номерів гідрантів	Два рази на рік за необхідністю	На ОДС, штатних автомобілях чергового по караула та МОГ	До заміни новими
8	Довідник телефонів АТС міста, а також список номерів телефонів, які можуть бути використані при ліквідації пожежі, наслідків НС у арнізоні, номери телефонів міських служб (водопровідної, енергетичної, газорятувальної, міліції тощо рівного складу ГУ(У) ДСНС тощо	Один раз на рік за необхідністю	На ОДС, штатних автомобілях чергового по караула та МОГ	До заміни новими
9	Документи з цивільної оборони	Один раз на рік за необхідністю	У оперативного чергового в сейфі	До заміни новими
10	Перелік позивних радіостанції гарнізону (ПЗГ, пожежних автомобілів, чергового по караула, МОГ, начальника гарнізону)	Перед оголошенням один раз на рік	На ОДС	До заміни новими
11	Перелік адрес керівного складу гарнізону, керівників апаратів і пожежно-рятувальних підрозділів	За необхідністю	На ОДС	До заміни новими
1	2	3	4	5
12	Технічна і спеціальна література та її опис		Уприміщенні оперативного відділу	До заміни новими
ІІ. Розпоряджувальні і плануючі документи гарнізону служби
1	Розклад виїзду пожежних частин	За мірою необхідності	На ОДС	До заміни новими
2	Плани залучення сил та засобів на гасіння пожеж у сільських районах. Міжрайонні, міжобласні (міжреспубліканські) плани залучення сил та засобів	За мірою необхідності	На ОДС, РУ(В) ГУ(У) ДСНС, в пожежних депо СПК, ДПД і т.ін.	До заміни новими
3	Плани гасіння пожеж на особливо важливі і пожежонебезпечні об`єкти, а також картки на населені пункти області (республіки, краю)	Один раз на рік за мірою необхідності	На ОДС	До заміни новими
4	Функціональні обов`язки посадових осіб гарнізону (оперативного чергового по гарнізону, чергового по караула, начальників оперативних служб, начальника чергової зміни (старшого диспетчера) ОДС	За необхідністю	У начальника гарнізону, копії у відповідних посадових осіб гарнізону	До відміни або заміни новими
5	Інструкції обов`язків посадових осіб ОДС, старшого диспетчера, диспетчера, радіотелефоніста, які визначають послідовність дій при прийомі повідомлень про пожежу, НС, виклику сил та засобів на пожежу, НС, організацію взаємодії з рятувальними службами тощо	За необхідністю	На ОДС	До відміни або заміни новими
7	План-графік службової підготовки в гарнізоні (ПТЗ, ПТН, вивчення району виїзду, тренування о/с в теплодимокамері, на вогневій смузі психологічної підготовки)	Розробляється на навчальний рік	На ОДС, приміщенні оперативного відділу	1 рік після заміни новими
1	2	3	4	5
8	Графік технічного обслуговування пожежних, аварійно-рятувальних автомобілів гарнізону	Розробляється на рік	На ОДС, приміщенні оперативного відділу	До відміни чи заміни новими
9	Книга телефонограм	За мірою отримання вказівок (інформації)	На ОДС	Один рік
10	Журнал чергування ( книга рапортів) чергового	За необхідністю	У приміщенні оперативного чергового	До заміни новими
11	Довідка про основні надзвичайні ситуації (події) техногенного, природного та іншого характеру на території гарнізону служби	Щоденно на 7.00 годину	У приміщенні оперативного чергового	Один рік
12	План рапорт чергового по караула	За необхідністю	У приміщенні оперативного відділу	До заміни новими
13	Наказ про призначення посадових осіб гарнізону	Раз на рік за необхідністю	У приміщенні оперативного відділу	До відміни чи заміни новими
14	План-графік несення служби оперативними групами з розбивкою груп на зміни чергових караулів, чергових резервних штабів	Раз на рік за необхідністю	У приміщенні оперативного чергового, оперативного відділу	До відміни чи заміни новими
15	Список особового складу підрозділів гарнізону, підготовленого для виконання обов`язків підмінних диспетчерів (радіотелефоністів) ОДС, ПЗЧ, а також роботи на засобах зв`язку	Раз на рік за необхідністю	На ОДС	До відміни чи заміни новими
16	Список особового складу підрозділів гарнізону, підготовленого для виконання обов’язків на посту безпеки та зв`язкових на пожежі	Раз на рік за необхідністю	У приміщенні оперативного відділу	До відміни чи заміни новими
1	2	3	4	5
17	Графіки стажування начальницького складу підрозділів ДСНС при оперативному відділу ОКЦ при відділах ГУ(У) ДСНС		У приміщенні оперативного відділу
18	Графіки стажування диспетчерів (радіотелефоністів) на ОДС	Раз на рік	У приміщенні оперативного відділу, копія на ОДС	За необхідністю
Примітка Начальник гарнізону чи особа за його вказівкою повинні не рідше одного разу на квартал контролювати порядок зберігання, ведення, використання усіх документів служби гарнізону служби і своєчасно вносити необхідні корективи

2.Організацію роботи з особовим складом щодо дотримання правил безпеки праці, порядок проведення інструктажів з особовим складом, ведення адміністративно-громадського контролю з безпеки праці. (Наказ ДСНС України від 07.05.2007

№ 312.)

Складовою частиною системи управління безпеки праці є інструктажі з питань охорони праці та пожежної безпеки.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (далі – інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться:

з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову) незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією (спеціальністю) або посади;

з працівниками, які прибули у відрядження до підрозділу ДСНС України і беруть безпосередню участь у виконанні певних видів робіт, що пов’язані з підвищеною небезпекою (перелік цих робіт встановлено законодавством України про охорону праці);

з працівниками, які прибули до підрозділу ДСНС України для проходження навчальної практики, стажування, підвищення кваліфікації, перепідготовки тощо;

з курсантами та слухачами навчальних закладів системи ДСНС України перед початком навчання, з абітурієнтами після прибуття до навчального закладу;

з особами, які прибули для участі в змаганнях, аварійно-рятувальних або пожежно-тактичних навчаннях тощо.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи:

з щойно прийнятими (постійно чи тимчасово) працівниками;

з працівниками, які переведені з одного підрозділу МНС України до іншого;

з працівниками, які будуть виконувати нову для них роботу;

з працівниками, які відряджені до даного підрозділу МНС України;

з працівниками, курсантами і слухачами навчальних закладів системи МНС України, які прибули на навчальну практику, стажування, підвищення кваліфікації, перепідготовку, а також перед виконанням нових видів робіт, перед вивченням кожної нової теми під час проведення практичних занять.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками, але не рідше:

на роботах з підвищеною небезпекою – 1 (один) раз на 3 (три) місяці;

для решти робіт – 1 (один) раз на 6 (шість) місяців.

Повторний інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

при введенні в дію нових або при внесенні змін та доповнень до чинних нормативно-правових актів з питань охорони праці;

при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації техніки, устаткування, приладів та інструментів, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, отруєння тощо;

при перерві в роботі виконавця робіт з підвищеною небезпекою більш ніж 30 календарних днів, а для решти робіт - більш ніж на 60 днів;

за вимогою органу державного нагляду за охороною праці, центрального органу виконавчої влади або вищестоящого підрозділу МНС України.

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи особа, яка проводила інструктаж, вносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці за формою.

Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці повинен бути зареєстрований у підрозділах МНС України.

Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками за умов виконання одноразових робіт, що не пов’язані з безпосередніми обов’язками за посадою. На виконання робіт, пов’язаних з підвищеною небезпекою, відповідно до законодавства, оформляється наряд-допуск.

Адміністративно-громадський контроль проводиться за трьома ступенями.

Перший ступінь контролю проводиться начальником караулу щоденно під час заступання на чергування, а за необхідності - і впродовж усього чергування.

На першому ступені контролю перевіряються:

заходи щодо усунення порушень, виявлених попередньою перевіркою;

забезпечення порядку в службових приміщеннях та на території підрозділу;

стан спецодягу, спорядження та засобів індивідуального захисту;

справність автомобілів, озброєння, засобів зв’язку, освітлення та оповіщення;

справність електрообладнання, наявність та придатність до використання електрозахисних засобів;

знання особовим складом своїх обов’язків;

наявність та додержання особовим складом вимог інструкцій з охорони праці;

проведення перевірки № 1, 2 апаратів дихальних захисних.

У ході контролю першого ступеня також проводиться інструктаж водіїв з безпеки праці та правил дорожнього руху.

Порушення та недоліки, що виявлені перевіркою, мають бути усунені під безпосереднім керівництвом начальника караулу (чергової зміни).

Якщо порушення чи недоліки, що виявлені перевіркою, не можуть бути усунені зусиллями караулу (чергової зміни), начальник караулу після закінчення огляду повинен доповісти про це керівнику підрозділу для вжиття ним відповідних заходів.

Другий ступінь контролю проводиться керівником підрозділу (заступником) та, за необхідності, з представником профспілкової організації підрозділу не рідше двох разів на місяць.

На другому ступені контролю перевіряються:

організація і результати першого ступеня контролю;

виконання заходів, що передбачались за результатами проведення другого та третього ступенів контролю;

виконання заходів, що запропоновані приписами органів державного нагляду за охороною праці;

виконання заходів щодо усунення причин нещасних випадків, передбачених у матеріалах їх розслідування;

справність верстатів і обладнання та їхніх захисних пристроїв;

технічна документація на пожежні автомобілі;

документація газодимозахисної служби (далі - ГДЗС) та справність обладнання бази (поста) ГДЗС.

Якщо порушення чи недоліки, що виявлені перевіркою, не можуть бути усунені зусиллями частини, її начальник після закінчення огляду повинен доповісти про це начальнику районного (міського) відділу (управління) для вжиття відповідних заходів.

Результати перевірки першого і другого ступенів контролю записуються у журнал який зберігається у начальника караулу.

Журнал адміністративно-громадського контролю має бути пронумерований, прошнурований, скріплений печаткою та зареєстрований.

Третій ступінь контролю проводиться комісією у складі не менше трьох осіб, яку очолює начальник районного (міського) відділу (управління), не рідше одного разу на два місяці.

На третьому ступені контролю перевіряються:

організація та проведення першого і другого ступенів контролю;

виконання заходів, розроблених за результатами проведення першого і другого ступенів контролю;

виконання наказів, розпоряджень, планів, приписів вищих органів з питань охорони праці;

протипожежний, санітарний стан будівель підрозділів;

забезпечення особового складу спецодягом і спорядженням;

організація своєчасного і якісного навчання та інструктажу працівників з охорони праці;

наявність посвідчень у особового складу, який має право працювати з компресорами, механізованим та електрифікованим інструментом, дотримання строків періодичної перевірки знань відповідних нормативних документів (переатестації);

відповідність верстатів, обладнання, вантажопідйомного, транспортного, енергетичного та іншого устаткування вимогам нормативних актів про охорону праці.

Результати перевірки оформляються актом та в тижневий строк обговорюються на нараді в управліннях, відділах, загонах.

В аварійно-рятувальних загонах спеціального призначення та підпорядкованих їм частинах адміністративно-громадський контроль організовується з урахуванням вимог цього розділу та специфіки робіт.

3,Тактико-технічні характеристики пожежних автомобілів, які знаходяться на озброєнні ДПРЧ-1, ДПРЗ-1.

АЦ-40/4 (43253)

Шассі КамАЗ-43253

Швидкість-90 км/год

Вага-12460 кг

Розміри: 7200х2500х3150

Емність цистерни-4000л

Емність пінобаку- 400л

Емність паливного баку-180л

Розхід палива-31,3 л на 100км

Розхід палива при роботі насоса-0,31 л за 1хв

Напір-90м водяного стовпа / 10атм. При 2700 об/хв

Подача насоса-40/4 л/с

Модель насоса-НЦПК – 40/ 100 - 4/400-Р- А

АЦ-40 (433371) 63Б.02

Шассі ЗІЛ-433371

Швидкість-90 км/год

Вага-10540 кг

Розміри: 7200х2500х3150

Емність цистерни-2800л

Емність пінобаку- 170л

Емність паливного баку-150л

Розхід палива-31л на 100км

Розхід палива при роботі насоса-0,27л за 1хв

Напір-90м водяного стовпа / 10атм. При 2700 об/хв

Подача насоса-40 л/с

Модель насоса-НЦП/100-Р-Р-У2

АД-30 (131) ПМ 506

Шассі ЗІЛ-131

Швидкість-80 км/год

Вага-10185кг

Розміри: 9800х2500х3160

Повна довжина драбини-31,6м

Максимальний кут підйому 0-75 градусів

Навантаження на вершину 160кг

Вантажопідйомність комплекту колін 1000кг

Виліт-16м

Кількість колін 4шт

Бойовий розрахунок 1+2

АППД -2 (3310)

Шассі ГАЗ - 3310

Швидкість-90 км/год

Вага-7600 кг Розміри: 7640х2500х3000

Емність цистерни-1000 л

Емність пінобаку- 50 л

Емність паливного баку-100 л

Розхід палива 16,6 л на 100км

Розхід палива при роботі насоса-0,13 л за 1хв

Напір-90м водяного стовпа / 300атм. При 2700 об/хв

Подача насоса-1,5 л/с

Модель насоса-МНПВ – 90/300

АЦ-40 (131) 137А

Шассі ЗІЛ-131

Швидкість-80 км/год

Вага-11050кг

Кількість місць 7 чол

Емність цистерни-2400л Емність пінобаку- 170л

Емність паливного баку-170л

Розхід палива-41,5л на 100км

Розхід палива при роботі насоса-0,30л за 1хв

Напір-100м водяного стовпа / 10атм. При 2700 об/хв

Подача насоса-40 л/с

4.1 Організація газодимозахисної служби в гарнізоні та підрозділі. Види та характеристики апаратів на стислому повітрі які є в гарнізоні. ( Відповідно вимог «Настанови з організації газодимозахисної служби в підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України» Наказ МНС України від 16.12.2011 року № 1342.

Начальник І зміни. Він підпорядковується начальнику Районного відділу ДСНС та його заступникам. В оперативному відношенні черговій службі оперативного відділу оперативно координаційного центру міста (області).

Згідно напрямку роботи повинен :

- здійснювати керівництво ГДЗС у пiдпоpядкованому йому каpаулi (підрозділі)

і забезпечувати її готовність до роботи у небезпечному для дихання

середовищі;

- контролювати проведення перевірок захисних дихальних апаратів особовим

складом чергового караулу (зміни);

- знати особисті якості та ступінь пiдготовленостi кожного газодимозахисника

чергового караулу (зміни);

- навчати газодимозахисників чергового караулу (зміни) правилам роботи в

захисних дихальних апаратах згідно діючих керівних документів;

- готувати газодимозахисників до виконання обов’язків постових на посту

безпеки;

- особисто керувати роботою особового складу ГДЗС під час ліквідації пожеж,

наслідків аваpiй, катастроф або стихійного лиха, очолювати ланку ГДЗС або

входити до складу ланки ГДЗС, якщо її очолює старший начальник;

- забезпечувати своєчасне направлення захисних дихальних апаратів

газодимозахисниками для проведення пеpевipки № 3 або pемонту;

- забезпечувати догляд за захисними дихальними апаратами згідно інструкціям

щодо їх експлуатації та вимогам Настанови з газодимозахисної служби;

- забезпечувати якісне приймання та зберігання захисних дихальних апаратів,

обладнання на базі, контрольному посту ГДЗС протягом чергової доби;

- контролювати наявність та правильність ведення службової документації із ГДЗС;

- вносити записи до особистих карток газодимозахисників про їх роботу в

захисних дихальних апаратах.

- слідкує за дотримання газодимозахисниками правил використання захисних

дихальних апаратів та вимог безпеки;

- вести облік висотних об’єктів, та об’єктів з техпідпіллями;

- згідно методичних планів проводить службову підготовку, стажування

підлеглих, відповідає за службову підготовку особового складу в ізолюючих

протигазах;

- проводить спортивно-масову роботу, відповідає за фізичну підготовку

особового складу, стройову підготовку і відпрацювання нормативів ПСП

особовим складом чергового караулу, проводить тренування особового складу

по пожежно-прикладному спорту;

Газодимозахисна служба -це комплекс заходів, який проводиться органами управління, пожежно-рятувальними та аварійно-рятувальними підрозділами ОРСЦЗ, навчальними закладами МНС України для організації, підготовки та проведення робіт у загазованих і задимлених середовищах з метою рятування людей, гасіння пожеж, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків тощо та створюється на штатних і позаштатних основах у всіх пожежно-рятувальних підрозділах, учбових закладах ДСНС та може

організовуватися в аварійно- рятувальних підрозділах ОРС ЦЗ за рішенням

начальника гарнізону.

До складу газодимозахисної служби входять бази ГДЗС централізованого типу гарнізону ОРСЦЗ, бази контрольні пости ГДЗС підрозділу ОРСЦЗ, теплодимокамери, полігони тренувальні комплекси підрозділів (гарнізон ОРСЦЗ, технічні засоби для підготовки та тренувань газодимозахисників підрозділів, гарнізонів ОРСЦЗ, автомобілі ГДЗС, автомобілі димовидалення, засоби індивідуального захисту органів дихання і зору).

Начальником гарнізону газодимозахисникам надається допуск до роботи

в ЗІЗОД затверджений наказом , після чого в підрозділі заповнюється особиста

картка газодимозахисника .

Газодимозахисники, за якими закріплено киснево-ізолювальні ЗІЗОД

повинні проходити повторний медичний огляд не рідше одного разу на рік з

відміткою в особистій картці газодимозахисника. Особи рядового і начальницького складу органів управління і підрозділів ОРСЦЗ яких за станом здоров'я не може бути допущено до роботи з гасіння пожеж або ліквідації НС у загазованих і задимлених середовищах, використовуючи індивідуальні засоби захисту органів дихання та зору,, не можуть займати відповідні посади за штатним розписом, які передбачають безпосередню участь у ліквідації НС їх наслідків та гасінні пожеж.

У підрозділі ОРСЦЗ ЗІЗОД повинні бути одного типу з однаковими технічними характеристиками.

Виходячи з місцевих особливостей гарнізону, наявності об'єктів

атомної енергетики, метрополітену, хімічної та нафтохімічної промисловості зі

шкідливим виробництвом і об'єктів пов'язаних з використанням переробкою і

зберіганням НХР, тип апаратів з терміном захисної дії визначається

начальником гарнізону. Для проведення розвідки, рятування людей, гасіння

пожеж підземних станцій метрополітену повинні використовуватися в

оперативному розрахунку ЗІЗОД з терміном захисної дії не менше 3 годин.
Для належної організації роботи баз ГДЗС до штату підрозділів, де організовано ГДЗС, вводяться посади старших майстрів ,майстрів ГДЗС. Чисельність старших майстрів , майстрів баз ГДЗС централізованого типу визначається начальником гарнізону ОРСЦЗ.

У підрозділі для підміни старшого майстра ГДЗС слід передбачати особу з відповідною підготовкою з числа особового складу підрозділу для виконання його обов’язків. Повітряні ЗІЗОД не закріплюються за газодимозахисниками, а при зміні чергових караулів передаються тим, що заступають, які у свою чергу, перед постановкою на оперативне обслуговування обов'язково проводять перевірку №1. За газодимозахисниками наказом по підрозділу закріплюються тільки індивідуально підібрані панорамні маски (шолом маски). Ізолювальні кисневі ЗІЗОД особового складу закріплюються персонально за кожним газодимозахисником згідно з наказом начальника підрозділу. Використання їх іншими особами газодимозахисникам

забороняється.

Порядок постановки до оперативного розрахунку і доставка до місця гасіння пожежі або ліквідування НС та їх наслідків ЗІЗОД керівного та особового складу, що не входить до складу чергових караулів , встановлюється наказом начальника гарнізону ОРСЦЗ. Порядок проведення перевірок, умов експлуатації та зберігання ЗІЗОД здійснюється відповідно до інструкцій з експлуатації, запропонованих виробником.

Територіальний орган управління ОРСЦЗ спільно з виробником ЗІЗОД повинен розробити рекомендації (методичний посібник) щодо організації та здійснення технічного обслуговування, експлуатації ЗІЗОД і підготовки газодимозахисників до роботи в них.
При заступанні на чергування та постановці у оперативний розрахунок ЗІЗОД повинні мати такий тиск у балонах з повітрям який забезпечує час роботи в них не менше ніж 30 хвилин без врахування резерву повітря Для киснево-ізолювальних ЗІЗОД тиск кисню у балонах повинен бути не менше ніж передбачено виробником.

Ланка ГДЗС повинна складатися не менше ніж з 3 газодимозахисників включаючи командира ланки та як правило формуватися з газодимозахисників одного підрозділу Залучення до складу ланки газодимозахисників з інших підрозділів можливе тільки за командою КГП.

У виключних випадках для проведення рятування людей за рішенням

КГП склад ланки може зменшуватися до 2 осіб.

Апарат на стисненому повітрі який є ДПРЧ-1:

ТТХ « AUER »

Кількіст балонів- 1

Ємність балону – 6л.

Робочий тиск в балоні, (МПа) – 29,4

Запас повітря,(л) – 1800

Час захисної дії – 50 хв.

Вага апарату – 14 кг

Тиск спрацювання сигнального пристрою, (МПа) – 5-6

Легенева вентиляція, л/хв. – 40

Тип маски – Panorama

Робочий тиск в системі апарата, (МПа) – 0,7

Тиск спрацювання запобіжного клапану редуктора, (МПа) – 0,8

Опір на вдиху, (Па) – не більше 390

Опір на видиху, (Па) – до 150

4.2 Організація та здійснення контролю за протипожежним водопостачанням. Характеристика району обслуговування по забезпеченню водопостачання, обезводненні ділянки, вулиці. Порядок організації обліку та нагляду за протипожежним водопостачанням. Організацію проведення огляду-конкурсу.

Начальник ІІ чергової зміни підпорядковується начальнику частини, його заступнику і працює під їх безпосереднім керівництвом. Являється прямим начальником всього особового складу чергової караулу. При відсутності начальника частини і його заступників виконує його обов’язки, по організації служби, прийому громадян, підтриманню боєздатності підрозділу. В своїй роботі керується вимогами Наказів ДСНС України, Статутами, службовими інструкціями з питань законності і транспортної дисципліни, наказами пожежно – рятувальної частини та вказівками вищестоящих організацій по лінії ДСНСУ присланих в підрозділ.

Несе повну відповідальність за стан дисципліни та законності особового

складу караулу, недопущення надзвичайних подій серед особового складу.

Згідно напрямку роботи повинен :

- особисто проводить підготовку особового складу до зміни караулів,

перевірку службових документів, проводить інструктажі по ПБП на

робочих місцях, очолює проведення господарських робіт в частині;

- веде контроль за перевіркою протипожежного водопостачання в районі

виїзду частини, очолює перевірку пожежних гідрантів з пуском води, готує

припис по результатах перевірки, а також інформацію органам влади та

районним комунальним службам;

- корегує планшет і довідники джерел протипожежного водопостачання,

веде документацію по протитпожежному водопостачанню району виїзду і

району обслуговування частини;

- надає відомості в TУ (ГУ) ДСНС України про стан водопостачання в районі

виїзду пожежної частини;

- на протязі чергової доби відповідає за збереження, ремонт рукавного

господарства частини;

- складає картки та аналізи оперативних дій о/с частини на пожежах, аваріях, в

місцях стихійних лих, проводить розгляд пожеж, аварій, надзвичайних

ситуацій та некласифікованих надзвичайних ситуацій з о/с;

- розробляє заходи по гасінню лісових та торф’яних пожеж в районі виїзду

частини;

- відповідає за психологічне забезпечення службової діяльності особового

складу, несе особисту відповідальність за стан морально-психологічного

клімату у караулі, дотримання дисципліни, вимог транспортної дисципліни

та законності підлеглим

- веде документацію ППС ЦО чергового караулу, коректує кожен місяць

схему оповіщення особового складу своєї зміни, пакети і листки по

караульно;

- очолює перевірку пожежних гідрантів з пуском води на закріплених

вулицях за караулом району виїзду частини;

- аналізує стан психологічної підготовки особового складу караулу і

організує роботу по проведенню додаткових занять з питань набуття

психологічних навиків при роботі на висотах і інших екстремальних

умовах;

відповідає за психологічне забезпечення службової діяльності особового

складу, несе особисту відповідальність за стан морально-психологічного

клімату у караулі, дотримання дисципліни, вимог транспортної дисципліни

та законності підлеглими;

- з черговим караулом проводить розбір надзвичайних ситуацій та

некласифікованих надзвичайних ситуацій.

Досвід гасіння пожеж свідчить, що протипожежне водопостачання є

одним з основних факторів успішного гасіння значної кількості пожеж. Згідно

із статистикою, кожна п’ята пожежа ліквідовується із використанням пожежних

гідрантів та пожежних водоймищ.
Перевірка протипожежного водопостачання проводиться:

Зовнішнім оглядом – один раз на півріччя особовим складом чергового

караулу на закріпленій ділянці та інспекторським складом ДІТБ в ході

обстеження об’єктів.

З пуском води – 2 рази в рік (квітень – травень, вересень - жовтень)

проводиться особовим складом чергового караулу в присутності представника

водопровідної служби або об’єкту.

Перевіркою зовнішнім оглядом встановлюється :

◘ Наявність проїздів до вододжерел (ширина неменше 3-ьох метрів на 1

пожежно-рятувальний автомобіль); покриття повинно бути твердим, і

забезпечувати проїзд та розворот пожежно – рятувальних автомобілів.

◘ Стан зовнішньої кришки колодязю ПГ (в зимовий час кришка гідранту

повинна бути очищеною від льоду і накрита утеплюючим матеріалом).

◘ Внутрішній стан колодязя гідранту (літом).

◘ Наявність і стан вказівної таблички.

◘ Глибина водоймища в місці, призначеному для опускання всмоктуючої

сітки, справність сухотрубів, закритих пожежних водоймищ, заповнення

пожежних водоймищ водою.

◘ Наявність бокових огороджень та опорного бруса на пожежному пірсі
Перевіркою із пуском води встановлюється :

◘ Зовнішній огляд.

◘ Перевірка наявності води і тиску в мережі шляхом встановлення колонки

на усі пожежні гідранти з обов’язковим пуском води (категорично

забороняється при перевірці застосування торцевих ключів та інших

пристосувань).

◘ Перевірка справності пристосування для спуску води з гідранта.

◘ Наявність та перевірка відповідності координат на встановлених

покажчиках вододжерел.

◘ Перевірка стану настилу пожежного пірса, його несучих конструкцій,

бокових огороджень.

◘ Перевірка самоплинних колодязів та їх потужності шляхом встановлення

автомобілів із забором та пуском води.
Пожежні водоймища та резервуари

До пожежних водоймищ та їх приймальних колодязів повинно бути

забезпечено вільний під’їзд для пожежних машин з твердим покриттям. У

місцях розташування водоймищ встановлюють покажчики. Якщо

безпосередній забір води з пожежного водоймища або резервуара автонасосами

або мотопомпами не можливий, передбачають приймальні колодязі ємністю 3...5м³.

Діаметр водогону, який з’єднує резервуар або водоймище із приймальним

колодязем, визначають виходячи з умов пропуску розрахункової витрати води

на зовнішнє пожежегасіння, але не менше як 200 мм. Перед приймальним

колодязем на з’єднувальному водогоні встановлюють колодязь із засувкою,

штурвал якої виводять під кришку люка. На з’єднувальному водогоні, із

сторони водоймища, передбачають решітку

Облік і контроль за станом протипожежного водопостачання.

Для якісного вивчення контролю за станом протипожежного

водопостачання район виїзду пожежно – рятувальної частини розбивається

наказом начальника частини на 4 - дільниці, кожна з них закріплюється за

начальником караулу.

Періодичність перерозподілу дільниць визначається виходячи з обставин

в районі виїзду частини, кількість вододжерел і т.д.

Начальники караулів несуть персональну відповідальність за своєчасний

контроль, облік і стан протипожежного водопостачання на закріплених

дільницях. Відповідальність за стан об’єктового протипожежного

водопостачання покладається на інспекторський склад ДІТБ, закріплений за

даними об’єктами.

Результати перевірки пожежних водоймищ заносяться в журнал перевірок

протипожежного водопостачання. Про несправні пожежні гідранти складається

припис ДІТБ, один з примірників якого вручається керівнику водопровідної

служби. Несправності об’єктових вододжерел заноситься в припис ДІТБ, який

складається по результатах пожежно – технічного обстеження об’єктів.

Дані про наявність вододжерел в районі виїзду подаються в

оперативно – координаційний центр після закінчення перевірки вододжерел із

пуском води за підписом начальника підрозділу.

Основними документами з протипожежного водопостачання в пожежних

частинах є :

- наглядова справа (інвентаризаційний паспорт вуличних пожежних гідрантів;

інвентаризаційна відомість об’єктових пожежних водоймищ; копії актів,

приписів, переписка з місцевими комунальними підприємствами);

 журнал перевірки вододжерел по дільницях;

 довідник вододжерел;

 планшет вододжерел;

 журнал обліку новозбудованих вододжерел.

Планшет та довідник вододжерел призначені для отримання даних, які

характеризують вододжерела, що придатні для використання при гасінні

пожеж, а також для встановлення на вододжерела прибуваючих пожежно –

рятувальних автомобілів.

У кожному гарнізоні один раз на рік проводяться конкурси

протипожежного водопостачання. Положення про проведення конкурсу –

огляду і терміни його проведення розробляють і визначають працівники

оперативно – координаційного центру. На підставі результатів конкурсу,

оперативно – координаційним центром аналізується стан протипожежного

водопостачання гарнізонів ДСНС України.

ПОЖЕЖНІ ГІДРАНТИ	ПЕРЕКРИТИ ВУЛИЦІ
Загальна кількість ПГ:	257	1	вул. Штерна
На комунальних мережах	236	2	вул. Богомольця
На об’єктах народного господарства	21	3	вул. Бахрушина
Загальна кількість несправних ПГ	72	4	вул. Загули
На комунальних мережах, з них	68	5	вул. О. Кобилянської
На об’єктах народного господарства	4	6	вул. Червоноармійська
ПОЖЕЖНІ ВОДОЙМИЩА	7	вул. Турецька
Загальна кількість ПВ	21	8	вул.
Загальна кількість несправних ПВ	2	9	вул.

П Е Р Е Л І К

безводних районів м. Чернівці на які при пожежі

викликаються додаткові сили та засоби

№ з/п	Найменування безводних районів	Найменування підрозділів
Район виїзду ДПРЧ-1 Шевченківського району м. Чернівці
1	Червона Роща (вул. Заставнянська)	ДПРЧ-2 автоцистерна ДПРЧ-3 автоцистерна
2	Дубрава Роща (вул. Вижницька)	ДПРЧ-2 автоцистерна ДПРЧ-3 автоцистерна
3	Стинка Роща (вул. Сокирянська)	ДПРЧ-2 автоцистерна ДПРЧ-3 автоцистерна
4	Цецино (вул. Краматорська, вул. Іванківська)	ДПРЧ-2 автоцистерна ДПРЧ-3 автоцистерна
5	Клокучка (вул. Золочівська)	ДПРЧ-2 автоцистерна ДПРЧ-3 автоцистерна
Район виїзду ДПРЧ-2 Першотравневого району м. Чернівці
1	Район вулиць, який прилягає до вул. Вінниченка)	ДПРЧ-1 автоцистерна ДПРЧ-3 автоцистерна
2	Верхня та нижня Каличанка (вул. Кобзарська, вул. Таджицька)	ДПРЧ-1 автоцистерна ДПРЧ-3 автоцистерна
Район виїзду ДПРЧ-3 Садгірського району м. Чернівці
1	Садгора (вул. І. Підкови)	ДПРЧ-1 автоцистерна
2	Район Рогізнянського опитного господарства (вул. Каштанова)	ДПРЧ-1 автоцистерна
3	Рогізна (вул. вчительська)	ДПРЧ-1 автоцистерна
4	Селище Буковинське	ДПРЧ-1 автоцистерна

4.3 Організація за станом техніки та пожежно-технічним обладнанням, рукавним господарством. ( відповідно до «Методичних рекомендацій з експлуатації та ремонту пожежних рукавів». Наказ ДСНС України від 01.04.2013 року № 107.

Начальник ІІІ чергової зміни підпорядковується начальнику частини, його заступнику і працює під їх безпосереднім керівництвом. Являється прямим начальником всього особового складу чергового караулу. При відсутності начальника частини і його заступників виконує його обов’язки, по організації служби, прийому громадян, підтриманню боєздатності підрозділу. В своїй роботі керується вимогами Наказів МНС України, Статутами, службовими інструкціями з питань законності і транспортної дисципліни, наказами районного відділу та вказівками вищестоящих організацій по лінії МНС присланих в підрозділ.

Згідно напрямку роботи зобов’язаний:

- організовує і проводить прийняття річних заліків по ПБП в пожежно-

рятувальній частині з особовим складом частини, являється постійним

членом комісії по прийняттю заліків в о/с по БП;

- веде облік документів медико-біологічного забезпечення, правової роботи

та охорони праці;

- проводить навчання і організовує здачу іспитів о/с на право допуску до

роботи на металоріжучих станках, механізмах та електромеханічних

інструментах;

- відповідає за стан і правильне утримання службової документації по БП і

промсанітарії чергових караулів підрозділу;

- удосконалює розташування і кріплення ПТО на пожежно - рятувальних

автомобілях, впроваджує раціоналізаторські пропозиції, комплектує

закріплену техніку ПТО;

- здійснює контроль за виконанням заходів по охороні праці, БП і

виробничій санітарії, проводить раз в квартал обстеження приміщень,

споруд і території з питань БП;

- очолює перевірку пожежних гідрантів з пуском води на закріплених

вулицях району виїзду частини;

- організовує і контролює своєчасне проведення ТО пожежно-рятувальних

автомобілів частини;

- здійснює контроль і проводить випробування ПТО, ПН та підйомних

механізмів, веде службову документацію по обліку випробувань;

- комісійно складає акти по 3-й ступені адміністративно-громадського

контролю за станом БП в частині до 20 числа кожного місяця;
аналізує випадки травматизму в підрозділі, готує необхідні документи;

- веде облік роботи пожежних рукавів на протязі чергової доби;

- організовує і проводить з представниками енергослужб спеціальний

інструктаж по БП при гасінні пожеж в електроустановках до 220В

включено;

- веде облік і комплектує по караульно спеціалізовані відділення по гасінню

пожеж на енергооб’єктах;

- відповідає за психологічне забезпечення службової діяльності особового

складу.

- особисто проводить підготовку особового складу до зміни караулів,

перевірку службових документів, проводить інструктажі по ПБП на

робочих місцях, очолює проведення господарських робіт.

- веде облік заповнення журналів надзвичайної ситуації та некласифікованої

надзвичайної ситуації;

- відповідає за комплектування пожежно - рятувальних автомобілів засобами

індивідуального захисту від НХР;

- аналізує стан психологічної підготовки особового складу караулу і

організує роботу по проведенню додаткових занять з питань набуття

психологічних навиків при роботі на висотах і інших екстремальних

умовах;

- відповідає за психологічне забезпечення службової діяльності особового

складу, несе особисту відповідальність за стан морально-психологічного

клімату у караулі, дотримання дисципліни, вимог транспортної дисципліни

та законності підлеглими;

- з черговим караулом проводить розбір надзвичайних ситуацій та

некласифікованих надзвичайних ситуацій.

- веде облік, слідкує за експлуатацією, збереженням, ремонтом напірних

рукавів частини, заповнює паспорти на напірні, напірно-всмоктуючі,

всмоктуючі рукави. Готує акт на списання рукавів, один раз в квартал

проводить звірку рукавного господарства;

- надає відомості в ГУ (У) МНС України про стан рукавного господаоства

пожежної частини, контролює облік роботи рукавного господарства

черговими караулами;

- на протязі чергової доби відповідає за збереження, ремонт рукавного

господарства частини;

Наказом начальника гарнізону створюється кущовий пункт для якісного та своєчасного випробування аварійно – рятувального обладнання, спорядження, де визначаються підрозділи, які закріплені за цим кущовим пунктом. Начальник підрозділу (частини) ДСНС, де розташований кущовий пункт, наказом по підрозділу призначає комісію для випробування аварійно – рятувального обладнання спорядження.

Випробування пожежного, аварійно-рятувального обладнання та спорядження проводиться перед постановкою на бойове чергування та періодично в процесі експлуатації метрологiчно повіреними засобами вимірювання. Результати випробувань реєструються в спеціальному журналі.

Стан та придатність до використання захисного одягу та спорядження визначаються зовнішнім оглядом, який проводиться пожежниками, командирами відділень та начальниками караулів при заступанні на чергування.

Згідно з результатами випробування аварійно – рятувального обладнання, спорядження складається акт у 2 примірниках (один залишається на кущовому пункті, а другий надається в підрозділ, якому належить аварійно – рятувальне обладнання, спорядження). При проведенні випробувальних робіт з визначення придатності для подальшого використання пожежно-рятувального обладнання необхідно використовувати засоби вимірювальної техніки, які мають діючі клеймо або свідоцтво про повірку.

Вiдповiдальнiсть за своєчасне та якісне технічне обслуговування i випробування пожежного та аварійно-рятувального обладнання, спорядження та захисного одягу покладається на начальників пожежних частин.

Вони зобов’язані забезпечити проведення технічного обслуговування та випробування в установлені терміни.

Усі предмети пожежного, аварійно-рятувального обладнання, апарати, прилади та спорядження з часу їх надходження до пожежної частини (загону) підлягають обліку. Вони повинні маркуватися з вказівкою інвентарного номера, який у процесі експлуатації протягом усього періоду перебування в пожежній частині (загоні) не змінюється.

Пожежні карабіни тавруванню не підлягають, а обліковуються за інвентарним номером пожежного пояса в комплекті.

Пояс пожежного з карабіном, випробується на міцність один раз на рік. Для випробовування пояс надягають на міцну конструкцію діаметром 300 мм, і застібують на пряжку. До карабіну, до кільця поясу підвішують вантаж 350 кг. на 5 хв. Після зняття вантажу, на поясі не повинно бути пошкоджень. Карабін повинен легко відкриватись.

Діелектричні засоби.

Боти - строк випробування – 1 раз в 3 роки.

Килимок діелектричний – 1 раз в рік.

Калоші гумові – 1 раз в рік.

Рукавиці гумові – 1 раз в 6 місяців.

Ножниці для різки електромережі – 1 раз в рік.

Рятівні мотузки випробуються 1 раз в 6 місяців двома способами, статичним і динамічним. Для випробування мотузку закріплюють за один кінець і пропускають на всю довжину, а на іншу закріплюють 350 кг. на 5хв. Після зняття навантаження не повинно бути пошкоджень та подовження більше 5% від загальної довжини.

Динамічним способом: закріплюють одним кінцем за конструкцію а до іншого прикріплюють вантаж 150 кг. і скидається з 3-го поверху.

Рукавні затримки.

Випробування рукавних затримок на міцність проводиться один раз на рік. Для випробування затримка підвішується гаком на плоску поверхню балки (підвіконня). На застібнуту петлю підвішується вага 200 кг на 5 хв. Пiсля зняття навантаження гак рукавної затримки не повинен мати деформації, а мотузка - розривів та пошкоджень.

Ручні пожежні драбини

На кожній драбині, що знаходиться в експлуатації повинні бути вказані:

інвентарний номер;

проведення наступного випробування;

належність.

Написи повинні виконуватись на тятивах драбин.

Драбини мають піддаватися випробуванням 1 раз на 6 місяців та після кожного ремонту. Перед використанням на змаганнях на них надаються акти. Забороняється використовувати драбини, які мають несправності, пошкодження основних частин або які не пройшли випробувань.

Під час проведення зовнішнього огляду всіх типів драбин перевіряється стан тятив та щаблів. На поверхнях драбин не має бути тріщин, забоїн, вм’ятин та слідів корозії.

Крім того, перевіряється стан гака драбини-штурмівки та страхуючих тросів дерев’яної драбини. Гак не повинен бути викривленим та хитатися. Страхуючий трос має бути цілим і знаходитися у пазах тятив.

Висувна драбина додатково перевіряється на стан кріплення арматури, троса та мотузки механізму висування та фіксації колін.

Під час перевірки розкладання-складання драбина-палиця має легко розкладатися, вільно та щільно складатися.

Під час випробування на міцність драбина-палиця розкладається і встановлюється на твердий грунт до стіни під кутом (755)0 до горизонталі. До середини щабля в середині драбини прикладається навантаження:

(1,20,05) кН ((1205) кгс) - для дерев'яних драбин-палиць;

(2,00,1) кН ((20010) кгс) - для металевих драбин-палиць. Драбина витримується під дією вказаного навантаження протягом (13010) с, після чого навантаження знімається.

Випробування на міцність драбини-штурмівки складається з двох частин: випробування тятив та гака.

Під час випробування на міцність тятив драбина-штурмівка підвішується на 2-3 зубах гака, розташованих ближче до тятив. До середини щабля в середині драбини прикладається навантаження (2,00,1) кН ((20010) кгс). Драбина витримується під дією вказаного навантаження протягом (13010) с, після чого навантаження знімається.

Під час випробування на міцність гака драбина-штурмівка підвішується за великий зуб гака. До обох тятив на висоті другого щабля знизу прикладається навантаження (1,60,05) кН ((1605) кгс). Драбина витримується при вказаному навантаженні протягом (13010) с, після чого навантаження знімається.

Випробування висувної пожежної драбини складається з двох частин: перевірка висування та фіксації колін і випробування на міцність.

При перевірці висування та фіксація колін висувної пожежної драбини мають проходити плавно, рівномірно, без ривків та заїдань. Зсування колін драбин має проходити під дією власної маси. Фіксуючий пристрій повинен стопорити коліна драбини на будь-якій висоті, що кратна кроку щаблів. Обидва гаки фіксуючого пристрою мають входити до вузла зчеплення зі щаблями коліна, що розташований вище.

Під час випробування на міцність висувна пожежна драбина встановлюється на твердий ґрунт, висувається на повну довжину і притуляється до стіни під кутом (755) 0 до горизонталі (на відстані 2-3,5 м від стіни). До драбини послідовно прикладаються такі навантаження:

(1,00,05) кН ((1005) кгс) - одночасно на кожне коліно посередині його довжини, яке прикладене до середини щабля;

(2,00,05) кН ((20010) кгс) - на друге коліно посередині його довжини, яке прикладене до середини щабля.

Драбина витримується при кожному зазначеному навантаженні протягом (13010) с, після чого навантаження знімається.

Мотузка драбини повинна витримати натяг у 200 кг без деформації і пошкоджень.

Після випробувань усі типи драбин не повинні мати залишкової деформації та пошкоджень деталей, що визначається візуально, драбина-палиця має легко розкладатися, вільно та щільно складатися, коліна висувної драбини вільно висуватися та зсуватися, драбина-штурмівка не повинна мати пошкоджень та тріщин гака.

Примітка. Під час випробування ручних пожежних драбин на міцність для

створення навантаження можуть застосовуватись як вантажі, так і поліспаст та динамометр.

Утримання, порядок використання, облік роботи та випробування пожежних рукавів

Зберігання рукавів:

Зберігання рукавів повинно здійснюватись в приміщеннях з t° = від 0° до +20° і відносною вологістю від 50 до 65 %. Приміщення для зберігання рукавів повинно провітрюватись при допомозі природної вентиляції. Доля освітлення цих приміщень допускаються як штучне, так і природне освітлення, в останньому випадку скло вікон повинно покриватися білою масляною фарбою, затримуючи проникнення сонячних променів, які шкідливо впливають на прогумовані рукава. На складі рукава повинні зберігатися на дерев'яних або пофарбованих металевих стелажах. Стелажі повинні знаходитися на відстані не менше одного метра від нагрівальних приладів. В стелажі рукава складуються в одинарних не плотних скатках вертикально на полиці стелажа. Двічі на рік скатки необхідно перевертати, міняючи місця їх стикання з стелажами, і раз на рік перекату вать рукава "на друге ребро" . При видачі із склала в першу чергу слід видавати рукава більш раніших строків, отримання або зберігання в менш пристосованих складових приміщеннях. Зберігання рукавів на складі навалом або в штабелях забороняється.

Експлуатація рукавів:

Рукава повинні вкладувати у відділ кузова автомобіля так, щоб вони не терлись один об одного, а також об стінки ящиків і виступаючих деталей кріплень кузова. Рукава, які зберігаються на котушках, повинні бути закриті спеціальними чех лами із плотної водонепроникної тканини. Рукава, які знаходяться в бойовому розрахунку на рукавних котушках і в скатках в ящиках кузова автомобіля, повинні один раз в квартал перекатуватись на друге ребро з таким розрахунком, щоб складки розправилися.

Примітка:

Рукава діаметром 51 мм не менше 5 років і 120 годин роботи; рукава діаметром 66,77 мм не менше 7 років і 150 годин роботи.

У випадку укомплектування пож. авт-ля рукавами різних категорій при прокладці рукавної лінії необхідно дотримуватися правил: більш міцніші рукава використовувати для прокладки магістральних ліній або початкової ділянки роботи рукавних ліній, де тиск буває значно вищий; з менш міцніших рукавів прокладувати кінцеві ділянки рукавних ліній. В містах різких перегинів рукавної ліній прокладують рукавні сідла. Рукавна лінія піднята вгору за допомогою мотузок або по пожежній драбині, повинна кріпитися рукавними затримками за конструкцію будівлі.

Не допускати скидання на рукавні лінії частин розбираючих конструкцій.

Облік роботи рукавів:

Робота рукавів повинна враховуватись в паспортах, виготовлених з міцного паперу або тонкого картону, розміром 15х20 см. У випадку зникнення паспорта, вони повинні реєструватися в спеціальному журналі обліку паспортів. В паспорті вказуються загальні дані про рукав, його випробовуванням, робота з пуском і без пускай води і ремонт. Тип рукава позначається шляхом прибавки до цього слова від руки префікса «не», «прогумований». В кожному підрозділі пожежної охорони на всмоктуючи і викидні рукава заводиться картотека паспортів. Рекомендується оформляти картотеку у вигляді окремо зачиненого ящика.

Записи в паспортах повинні виконуватися коротко і ясно. Наприклад, в розділі «Ремонт», графа «Характер пошкодження і ремонту», запис може бути слідуючий: «Розрив 5 см. Відремонтовано вулканізацією». Повсякденний облік руху викидних рукавів повинен вестись на дошці обліку руху викидних рукавів. На кожен рукав заводиться металева марка розміром 3х3 см, на якій пишеться номер рукава. Марка для рукавів літ. «А» фарбується в червоний колір, а для рукавів «Б» - в синій. Марки кріпляться на цвяхи, набиті в дошку в графі «.№.№ рукавів» і вказують, де в даний момент знаходяться рукава. Підсумкова кількість рукавів в кожному рядку записується в графі «Всього». Подача води через викидну рукавну лінію від насоса, запобігаючи розриву рукавів від гідравлічного удару, повинен здійснюватись поступовим відкриттям кранів напірних патрубків насоса. Різке підвищення тиску в насосі при роботі рукавної лінії забороняється.

Миття рукавів здійснюється в спеціальних рукавномиючих машинах, в чанах або на чистих з твердим покриттям майданчиках. Забруднені рукава необхідно попередньо мити в воді. Замерзлі рукава перед миттям слід розморожувати.

Сушіння рукавів повинно проводитися в рукавних сушилах, де рукава сушаться підвішеними на всю довжину, а складеними пополам. При відсутності спеціальних сушилень в літній час сушку рукавів можна проводити на повітрі на стовпах з перекладинами або кронштейнах, на яких розвішуються рукава на всю довжину або складені пополам.

Сушіння рукавів проведене на сонці, проміння якого руйнуюче впливає на гуму, забороняється.

Сушка не прогумованих рукавів повинна проводитися при температурі, яка не перевищує +50° С, при цьому сушка продовжується біля 12 годин.

Сушка прогумованих рукавів проводиться при температурі, яка не перевищує +35° С, при цьому час сушіння складе до 20 годин.

4.4 Організація складання та відпрацювання карток та планів пожежогасіння, ліквідації аварій техногенного та природного характеру, наслідків стихійного лиха тощо.( відповідно до «Методичних рекомендації зі складання та використання оперативних планів і карток пожежогасіння» Наказ МНС України від 23.09.2011 року № 1021.

ОППГ

Перелік об'єктів, на які повинні складатися ОППГ, визначається начальником відповідного районного (міського) управління (відділу) та затверджується начальником ГУ (У) МНС (або його заступником з питань реагування на надзвичайні ситуації).

. Організація складання і коригування ОППГ на об'єкти покладається на підрозділи, у районі обслуговування яких знаходяться ці об'єкти.

При складанні ОППГ для розроблення окремих розділів може залучатися інженерно-інспекторський склад Державної інспекції техногенної безпеки, закріплений за даним об'єктом, а для отримання необхідної для складання ОППГ інформації залучаються представники об'єкта, яких призначено відповідальними за пожежну безпеку на об'єкті, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

Організація складання і коригування ОППГ на найбільш важливі та складні пожежонебезпечні об'єкти, об'єкти з масовим перебуванням людей, важливі об'єкти культурної спадщини тощо покладається на оперативні відділи ОКЦ ГУ (У) МНС із залученням посадових осіб підрозділів, у районі обслуговування яких знаходяться ці об'єкти.

Перелік найбільш важливих і складних пожежонебезпечних об'єктів визначається начальником Управління рятувальних сил ГУ (У) МНС та затверджується начальником ГУ (У) МНС (або його заступником з питань реагування на надзвичайні ситуації).

ОППГ на об'єкти за номером (рангом) виклику 2 затверджуються начальником відповідного районного (міського) гарнізону МНС або його заступником з питань реагування на надзвичайні ситуації; ОППГ на об'єкти за номером (рангом) виклику 3 і вище затверджуються начальником ГУ (У) МНС або його заступником з питань реагування на надзвичайні ситуації.

ОППГ складаються у необхідній кількості примірників. При цьому обов'язково один примірник зберігається на пункті зв'язку підрозділу, у районі обслуговування якого знаходиться об'єкт.

Дозволяється копії ОППГ на об'єкти, що розташовані в підрайонах підрозділів, які залучаються до гасіння пожежі на цих об'єктах і прибувають до місця пожежі першими (у зв'язку з найменшою віддаленістю), зберігати на пункті зв'язку цих підрозділів.

ОППГ на закриті об'єкти зберігаються в опечатаному сейфі в приміщенні чергової зміни ОКЦ або оперативно-диспетчерської служби ОКЦ, копії - в опечатаному сейфі на пункті зв'язку підрозділу, в районі обслуговування якого знаходиться такий об'єкт.

Копії ОППГ на об'єкти, на які для ліквідації пожеж передбачено залучення сил та засобів підрозділів з інших областей, а також копії ОППГ на найбільш важливі і складні пожежонебезпечні об'єкти, визначені відповідним переліком, зберігаються в приміщенні чергової зміни ОКЦ або оперативно-диспетчерської служби ОКЦ.

ОППГ оформляються окремою книгою (брошурою) в обкладинці, на папері єдиного формату розміром 210 мм х 297 мм (формат А4).

Графічна частина ОППГ виконується в двох екземплярах (один екземпляр для використання як робочий матеріал штабу на пожежі) на окремих аркушах з розмірами, зручними для використання в оперативній обстановці.

Формати, що рекомендуються для складання плану-схеми об'єкта на місцевості (генплану), поверхових планів основних будинків і споруд, ситуаційного плану об'єкта - 210 мм х 297 мм (формат А4) або за необхідності - 420 мм х 297 мм (формат А3).

Допускається для великих і складних в оперативно-тактичному відношенні об'єктів збільшувати розмір до 594 мм х 420 мм (формат А1).

Усі матеріали текстової і графічної частини ОППГ захищаються від псування. При цьому аркуші форматів, більших за А4, повинні мати можливість складатися до цього формату.

ОППГ має містити такі структурні елементи:

титульний аркуш;

зміст;

основну частину (текстова і графічна частини);

додатки.

На титульному аркуші вказується гриф затвердження, найменування об'єкта, на який складено ОППГ, номер (ранг) виклику, адреса, маршрут слідування до об'єкта, номери телефонів диспетчерської служби організації, охорони, перелік сил та засобів, що залучаються до гасіння пожежі у разі її виникнення, у нижній частині титульного аркуша проставляється підпис посадової особи, що склала план, де вказується посада, звання і дата складання документа.

Зміст включає найменування всіх розділів, підрозділів, пунктів (якщо вони мають найменування), найменування додатків із зазначенням номерів сторінок, з яких вони починаються.

Основна частина складається з текстової і графічної частин.

Текстова частина включає такі основні розділи і елементи:

оперативно-тактична характеристика об'єкта;

організація проведення рятувальних робіт;

організація гасіння пожежі;

вимоги безпеки праці;

рекомендації КГП (начальнику штабу, начальнику тилу, начальнику оперативної дільниці, відповідальному за безпеку праці);

аркуш коригування оперативного плану пожежогасіння;

аркуш відпрацювання оперативного плану пожежогасіння.

ОКПГ

ОКПГ складаються на такі об'єкти:

дитячі садки, розраховані на кількість місць менше 100, школи, навчальні заклади середньої і вищої освіти, розраховані на кількість учнів і студентів менше 150;

адміністративні будівлі органів влади;

житлові будинки підвищеної поверховості (з умовною висотою від 26,5 м до 47 м включно);

бази, склади, сховища;

ринки з площею від 3000 кв.м до 5000 кв.м;

електропідстанції напругою від 110 кВ до 500 кВ;

кабельні відсіки енергетичних об'єктів організацій;

підприємства зв'язку, телерадіоцентри районного та місцевого значення;

автозаправні станції;

окремі одиниці виробів (судна, літаки, технологічні колони, установки тощо).

Перелік об'єктів, на які складаються ОКПГ, визначається заступником начальника з питань реагування на надзвичайні ситуації районного (міського) управління (відділу) ГУ (У) МНС та затверджується начальником відповідного районного (міського) управління (відділу) ГУ (У) МНС.

Перелік може доповнюватися залежно від особливостей та специфіки місцевих умов.

ОКПГ на об'єкти затверджуються начальником підрозділу, в районі обслуговування якого знаходиться об'єкт.

ОКПГ зберігаються на пункті зв'язку підрозділу.

ОКПГ на об'єкти виконується на щільних аркушах паперу розміром 210 мм х 297 мм (формат А4). Усі матеріали текстової і графічної частини ОКПГ захищаються від псування.

На лицьовому боці ОКПГ наноситься:

гриф затвердження ОКПГ;

найменування об'єкта;

адреса об'єкта, телефон диспетчера (чергового, охорони);

маршрут слідування до місця виклику;

перелік підрозділів, які виїжджають, та кількість техніки;

відомості про перебування людей на об'єкті;

коротка характеристика конструктивних елементів об'єкта, шляхи евакуювання, місця відключення електроживлення, місця зберігання та обігу небезпечних хімічних, радіоактивних, вибухонебезпечних речовин, горючих та легкозаймистих рідин тощо, місця розміщення внутрішніх пожежних кранів-комплектів, пуску насосів-підвищувачів, систем пожежогасіння тощо;

відомості щодо зовнішнього водопостачання.

На лицьовому боці ОКПГ також розміщується загальна графічна схема об'єкта, на яку наносять:

виділені контури об'єкта;

прилеглі будинки із зазначенням відстаней і ступеня їхньої вогнестійкості;

найближчі вулиці і під'їзди до об'єкта;

вододжерела з відстанями по маршруту прокладання рукавних ліній;

місця установки автодрабин, колінчатих автопідіймачів та інші елементи, що є важливими при організації дій підрозділів.

Якщо на лицьовому боці ОКПГ неможливо навести всі вищеперераховані дані, то вони наводяться на внутрішній стороні першого аркуша, а інші дані - на наступних аркушах.

На зворотному боці ОКПГ (або на наступному аркуші) виконується поверховий план (схема) будинку, на якому зображується:

планування, входи і виходи, місця розташування міжквартирних переходів;

основні та запасні шляхи евакуації, стаціонарні пожежні сходи, місця розташування ліфтів;

місця розміщення внутрішніх пожежних кранів-комплектів, первинних засобів пожежогасіння, відключення електроживлення, пуску систем пожежогасіння, димовидалення тощо;

місця зберігання та обігу небезпечних хімічних, радіоактивних, вибухонебезпечних речовин, горючих та легкозаймистих рідин тощо;

місця перебування обслуговуючого персоналу, місця перебування людей у нічний час.

Приміщення на планах підписують, вказують їх площу, у разі необхідності нумерують із зазначенням їхніх назв на виносці.

За значних розмірів будинків поверхові планування дозволяється виконувати на додаткових аркушах та в масштабі розгорнутого вкладиша.

Графічна частина повинна бути точно зорієнтованою на місцевості, наочною і не загромадженою другорядними елементами.

ОКПГ на об'єкти групуються за видами об'єктів, складається опис, нумеруються та брошуруються в альбом.

У випадку, якщо кількість ОКПГ достатньо велика, може бути виготовлено кілька альбомів.

На житлові будинки підвищеної поверховості ОКПГ групуються за однотипністю типових проектів, при цьому заповнюється лише лицьова частина ОКПГ, а для всієї групи складається один поверховий план.

Якщо проектом будинку передбачено індивідуальне внутрішнє планування квартир, дозволяється не відображати їх на поверхневому плані, а лише означати загальні контури квартир.

Для складських і торгових об'єктів, крім загальних вимог, в ОКПГ вказуються дані про матеріальні цінності, способи їх збереження й евакуації, про властивості пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів, про характерні небезпечні ситуації під час пожежі й ускладнення у процесі її гасіння, про необхідні для застосування вогнегасні речовини.

На планах будинків умовними знаками позначають ймовірні місця можливих вибухів, отруєнь, уражень електричним струмом.

Відпрацювання ОППГ та ОКПГ

Періодичність відпрацювання ОППГ та ОКПГ із залученням сил і засобів підрозділів визначає начальник ГУ (У) МНС, при цьому:

ОППГ відпрацьовуються не рідше ніж раз на рік за 3 номером (рангом) виклику і вище, та один раз на два роки за 2 номером (рангом) виклику;

ОКПГ на об'єкти та на сільські населені пункти відпрацьовуються не рідше ніж раз на два роки.

Відмітки про відпрацювання ОППГ (ОКПГ) фіксуються в спеціальному розділі цих документів, в плані-графіку відпрацювання планів та карток пожежогасіння та в журналі обліку занять зі службової підготовки.

Вивчення ОППГ (ОКПГ) з особовим складом чергових караулів планується під час проведення занять у системі службової підготовки.

Відпрацювання ОППГ (ОКПГ) на об'єкти, для яких передбачається залучення додаткових сил і засобів, може проводитися за участю цих сил і засобів за попереднім позгодженням з черговою зміною оперативного відділу ОКЦ.

Заміна практичного відпрацювання з виїздом на об'єкт вивченням ОППГ (ОКПГ) у навчальному класі дозволяється в окремих випадках за узгодженням з черговою зміною оперативного відділу ОКЦ.

У виняткових випадках за наявності поважних причин (режимні об'єкти тощо) під час практичного відпрацювання ОППГ (ОКПГ) дозволяється здійснювати лише вивчення оперативно-тактичної обстановки на об'єкті (без оперативного розгортання), але з обов'язковою перевіркою джерел протипожежного водопостачання, вказаних на ситуаційному плані.

Якщо під час практичного відпрацювання оперативних документів пожежогасіння виявлено несправності джерел протипожежного водопостачання, засобів зв'язку, проїздів тощо, ці дані негайно беруться на облік у спеціальному розділі книги служби, журналі перевірок вододжерел, списках несправних вододжерел та надається інформація до органів державного пожежного нагляду.

5. Порядок та методику підведення підсумків професійної підготовки в підрозділі за навчальний рік. Оформлення план-конспектів та методичних розробок для проведення занять. ( відповідно до «Положення про організацію службової підготовки особового складу органів і підрозділів цивільного захисту» Наказ МНС України від 01.09.2009 року № 601).

Службова підготовка включає в себе:

функціональну підготовку;

загальнопрофільну підготовку;

тактичну підготовку;

спеціальну фізичну підготовку;

загальну фізичну підготовку;

психологічну підготовку;

мобілізаційну підготовку;

гуманітарну підготовку.

Підсумки службової підготовки за навчальний рік підбиваються шляхом складання диференційованого заліку особовим складом у період з 1 до 10 червня.

Склад комісії та графік проведення диференційованого заліку визначається наказом відповідного керівника. Результати заліку враховуються в журналі обліку занять зі службової підготовки.

Диференційований залік з теоретичної підготовки здійснюється окремо для кожної категорії спеціалістів у формі письмової відповіді на контрольні питання білетів або тестів.

Білети (тести) розробляються особами, відповідальними за організацію і проведення службової підготовки, у двох примірниках, у кількості, що на
10 % перевищує чисельний склад групи. Перший примірник (контрольний) затверджується і зберігається в установленому порядку, а другий використовується для складання заліку.

Перевірка знань може здійснюватись із використанням технічних засобів навчання.

Залік із загальної та спеціальної фізичної підготовки приймається шляхом відпрацювання контрольних нормативів.

Порядок розподілу особового складу на медико-вікові групи та перелік контрольних нормативів із загальної фізичної підготовки визначаються відповідно до Настанови з фізичної підготовки в МНС України, затвердженої наказом МНС від 05.08.2004 № 10.

У перелік залікових питань входять питання щодо особливостей характеристики об’єктів і територій району обслуговування, реагування на характерні надзвичайні ситуації, протипожежного стану об’єктів тощо.

Особи, які не склали диференційний залік, складають його повторно у термін, визначений головою комісії, але не пізніше початку нового навчального року.

До повторного складання диференційного заліку особовий склад виконує функціональні обов’язки за займаною посадою.

У разі якщо особи особового складу не склали повторно диференційний залік, питання щодо подальшого заміщення ними відповідної посади вирішується атестаційними комісіями.

Керівники територіальних органів управління, центрів та загонів центрального підпорядкування, інших органів управління до 30 червня направляють до МНС звіт за результатами проведення службової підготовки за навчальний рік.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник (керівник)

________________________________

(найменування органу, підрозділу)

________________________________

(звання, підпис)

„_____” _____________ 200__ р.

ПЛАН-КОНСПЕКТ

проведення заняття із _____________ з особовим складом

(вид підготовки)

______________________________

(найменування органу, підрозділу)

Тема: ______________________________________________________________

(назва теми)

_______________________________________________________________________________________________________________________

Навчальна мета: _____________________________________________________

(постановка мети заняття)

_______________________________________________________________________________________________________________________

Час: _______________________________________________________________

(в академічних годинах, 1 година – 45 хвилин)

Місце проведення: ___________________________________________________

(вказується місце проведення заняття)

Навчально-матеріальне забезпечення: ___________________________________

(технічні засоби навчання, плакати, посібники

_______________________________________________________________________________________________________________________

тощо, що використовуються під час проведення заняття)

Література: _________________________________________________________

(використана при підготовці до проведення заняття)

Порядок проведення заняття:

1. Організаційні заходи - ______ хв.

перевірка присутніх; оголошення теми і мети заняття.

2. Контроль знань - _______ хв.

перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.

3. Викладення матеріалу теми - ______ хв.

Питання, які вивчатимуться:

3.1._________________________________________________________________

3.2._________________________________________________________________

Питання та їх короткий зміст

Методичні вказівки

Необхідні методичні пояснення.

Наприклад:

дати під запис;

за плакатом;

навести приклади тощо

4. Закріплення вивченого матеріалу - _______ хв.

Питання для закріплення:

4.1._________________________________________________________________

4.2._________________________________________________________________

5. Підведення підсумків - ___ хв.:

вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

оголосити оцінки;

відповісти на запитання.

План-конспект склав:

________________________

(посада)

________________________ _______________ _____________

(спеціальне звання) (підпис) (ініціали та прізвище)

„__”______________200__ р.

Додаток 7

до Положення про організацію службової підготовки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник (керівник)

________________________________

(найменування органу, підрозділу)

________________________________

(звання, підпис)

„____” ______________ 200__ р.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

на проведення практичного заняття з ____________ з особовим складом

(вид підготовки)

_________________________________________________

(найменування органу, підрозділу)

Тема: ______________________________________________________________

(назва теми)

____________________________________________________________________

Відпрацьована (ні) вправа (и): _________________________________________

(перелічуються, якщо практичне

____________________________________________________________________

заняття передбачається з відпрацюванням конкретних вправ)

Навчальна мета: _____________________________________________________

(постановка мети заняття)

____________________________________________________________________

Час: _______________________________________________________________

(в академічних годинах, 1 година – 45 хвилин)

Місце проведення: ___________________________________________________

(вказується місце проведення заняття)

Навчально-матеріальне забезпечення: ___________________________________

(перелічуються техніка, устаткування

____________________________________________________________________

і засоби, необхідні для проведення заняття)

Література: _________________________________________________________

(перелічується література, використана при підготовці до проведення заняття)

Продовження додатка 7

Порядок проведення заняття:

Питання, що відпрацьовуються

Короткий зміст

Методичні вказівки

Організаційні заходи

Шикування, прийом рапорту, перевірка зовнішнього вигляду. Оголошення теми і мети заняття. Нагадування правил безпеки праці.

Час: _________ хв.

Перевірка знань

Питання повторення:

- ______________________________________

Час: _________ хв.

Розминка

Опис порядку проведення

Час: _________ хв.

Відпрацювання вправи №__

Короткий опис порядку відпрацювання

Час: _________ хв.

Команди.

Необхідні методичні пояснення.

Підведення

підсумків

Дати оцінку рівню підготовленості особового складу.

Відзначити приклади правильного виконання вправи.

Вказати на характерні помилки.

Оголосити оцінки.

Відповісти на запитання

Час: _________ хв.

Організувати прибирання місця заняття

Примітка. При проведенні практичного заняття без відпрацювання вправ (наприклад, з вивчення техніки, обладнання) розминка не проводиться.

Методичну розробив:

________________________

(посада)

________________________ _______________ _______________

(спеціальне звання) (підпис) (ініціали та прізвище)

„___”__________200__ р.

_______________________________________________________

7.Порядок відбору кадрів в підрозділи ДСНС, планування та здійснення індивідуально–виховної роботи з особовим складом караулу, організацію наставництва в підрозділі, інших громадських організацій.

«Про затвердження Настанови з організації соціально-гуманітарної роботи з особами рядового і начальницького складу та працівниками органів і підрозділів цивільного захисту» від 06.03.2008 №177

Вимоги до професійних якостей громадян, які приймаються на службу на посади рядового і начальницького складу, визначаються посадовими обов'язками відповідно до штатних посад. Вивчення кандидатів має за мету забезпечення своєчасного і якісного комплектування посад рядового і начальницького складу особами, які за своїми особистими, діловими, моральними якостями, освітнім рівнем, станом здоров'я та віком можуть принести найбільшу користь при виконанні службових обов'язків.

Вивчення кандидатів для прийняття на службу на посади рядового і начальницького складу здійснюється в три етапи:

професійно-психологічний відбір(розпочинається після письмової заяви кандидата про бажання працювати в системі ДСНС України та про згоду на проходження професійного відбору);

соціально-правовий відбір (попереднє вивчення та)

медичний відбір (проводиться за соматичними, психіатричними,

психофізіологічними показниками).

Визначення професійно важливих психологічних якостей особистості та їх відповідності вимогам професійної діяльності (спеціальності) здійснюється працівниками служби психологічного забезпечення. З кандидатами, які пройшли професійно-психологічний відбір і яких визнано придатними до служби на посадах рядового і начальницького складу, проводяться співбесіди керівником підрозділу та працівником підрозділу роботи з персоналом.

Під час співбесід вивчаються особисті документи кандидата (свідоцтво про народження, паспорт, військовий квиток, трудова книжка, документи про освіту та інші документи), його ділові та особисті якості, попередня трудова діяльність, мотиви вступу на службу, стан здоров'я. Після прийняття рішення про подальше вивчення кандидатапрацівник підрозділу роботи з персоналом видає йому направлення на
медичний огляд) для проходження медичного огляду та психофізіологічного обстеження.

Медичний огляд та психофізіологічне обстеження проводиться з метою визначення придатності кандидата за станом здоров'я для служби на посадах рядового і начальницького складу. Після закінчення вивчення кандидата у п'ятому розділі
висновку робиться запис про прийняте рішення щодо можливості його призначення на конкретну посаду з визначенням підрозділу, де він буде проходити службу, або направлення на навчання з визначенням вищого навчального закладу.

Висновок підписується керівником підрозділу, куди оформляється кандидат, заступником начальника підрозділу роботи з персоналом, працівником, який проводив попереднє вивчення кандидата, і затверджується начальником підрозділу, який має право призначати на посади.
Кандидат, стосовно якого було прийняте рішення про приймання на службу (направлення на навчання), подає до підрозділу роботи з персоналом заяву.

Поновлення на службі в МНС України осіб, раніше звільнених через службову невідповідність та за порушення дисципліни, не допускається.

Основними напрямками реалізації завдань щодо індивідуальної виховної роботи та профілактики правопорушень є:

здійснення цілеспрямованих заходів щодо виховання в особового складу поваги до Законів України, недопущення протиправних дій із залученням працівників прокуратури, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, суддів, адвокатів;

аналіз та прогнозування соціально-психологічного стану в органах і підрозділах цивільного захисту за результатами його вивчення представниками служби психологічного забезпечення;

створення в колективах здорового соціально-психологічного клімату, проведення заходів щодо поліпшення його стану у відповідності з практичними рекомендаціями психологів;

організація та методичне забезпечення індивідуальної виховної роботи з особовим складом, відповідно до вимог Положення про організацію та проведення індивідуальної виховної роботи з рядовим і начальницьким складом та працівниками органів і підрозділів цивільного захисту.

забезпечення беззаперечного дотримання особовим складом вимог Дисциплінарного статуту органів і підрозділів цивільного захисту;

дотримання єдиної системи заохочень та стягнень з метою стимулювання ефективної службової діяльності;

формування в особового складу прагнення набути високої професійної майстерності. Організація і проведення наставництва над молодими працівниками, відповідно до вимог Положення про наставництво в органах і підрозділах системи ДСНС

забезпечення виховного впливу на особовий склад через можливості громадських формувань - Загальних зборів рядового і начальницького складу відповідно до вимог Положення про організацію діяльності Загальних зборів в органах і підрозділах цивільного захисту

робота зі збереження життя та здоров'я особового складу, забезпечення дотримання правил безпеки на службі, безпечного поводження у побуті. Контроль за проведенням відповідних інструктивно-профілактичних занять.

Індивідуальна виховна робота з особами рядового і начальницького складу та працівниками органів і підрозділів цивільного захисту (далі - особовий склад) - це систематичний, цілеспрямований педагогічний вплив на конкретну особу, метою якого є виховання підготовленого, висококваліфікованого, морально загартованого, дисциплінованого, пильного і мужнього працівника, який може стійко переносити високі фізичні та моральні навантаження, психологічні стреси, долати труднощі служби. Проведення індивідуальної роботи з особовим складом передбачає систему виховних заходів, які проводяться з урахуванням індивідуальних особливостей працівника і спрямовані на формування в нього необхідних умінь і навичок, високих професійних і особистих якостей.

Керівниками структурних підрозділів центрального апарату Міністерства, органів і підрозділів цивільного захисту - з безпосередньо підпорядкованим особовим складом та відповідно до функціональних обов'язків.

Працівниками органів і підрозділів цивільного захисту по роботі з персоналом - відповідно до функціональних обов'язків.

Наставниками - відносно закріплених молодих працівників.

Громадськими організаціями, створеними в органах і підрозділах цивільного захисту відповідно до чинного законодавства.

Психологічне супроводження індивідуальної виховної роботи з особовим складом проводиться фахівцями служби психологічного забезпечення.

Загальне керівництво, організація та відповідальність за проведення індивідуальної виховної роботи з особовим складом покладається на керівника органу чи підрозділу цивільного захисту.

Основними завданнями індивідуальної виховної роботи з особовим складом є:

Виховання у дусі патріотизму, відданості Українському народу, його традиціям.

Прищеплення шляхом диференційованого підходу високих професійних, фізичних, морально-етичних, естетичних та загальнолюдських якостей.

Формування високої правової культури, дисциплінованості, прагнення набути високого рівня професійної майстерності.

Забезпечення якісного виконання особовим складом своїх функціональних обов'язків, піднесення ефективності їх службової діяльності та боєЗІЗОДтності шляхом цілеспрямованого використання науково обґрунтованих форм і методів роботи з людьми.

Методами проведення індивідуальної виховної роботи з особовим складом є способи впливу суб'єктів на свідомість, волю та почуття особового складу з метою формування у них високих моральних та професійних якостей.

8. Досвід роботи підрозділу з психологічної підготовки особового складу та проведення виховної роботи.

Наказ МНС України №601 від 01.09.09 «Положення про організацію службової підготовки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту»

Психологічна підготовка здійснюється з метою формування, підтримки та розвитку психологічної готовності особового складу до професійної діяльності в складних та екстремальних ситуаціях.

З психологічної підготовки особовий склад повинен знати:

психологічні основи поведінки особового складу під час роботи в небезпечних умовах, можливість негативного впливу;

методику визначення психічного стану людини та способи виведення психіки людини із стресового стану, методи психокорекційної роботи з постраждалими;

психологічні особливості поводження великих груп людей.

уміти:

швидко приймати рішення в умовах, що змінюються;

виконувати роботу різного степеня тяжкості, у будь-яких надзвичайних ситуаціях і під час різних емоційних навантажень вибирати способи й умови організації роботи;

організувати роботу особового складу в будь-яких надзвичайних ситуаціях і під час різних емоційних та фізичних навантажень;

упереджувати панічні настрої і брати на себе роль лідера;

володіти навичками організації і здійснення реабілітаційних заходів.

Заняття з особовим складом з психологічної підготовки організуються головними (старшими) психологами під загальним керівництвом прямих начальників.

На заняттях з психологічної підготовки вивчаються:

психологія особистості працівника МНС. Особистість як соціальний феномен;

участь психолога та керівництва підрозділу з питань організації забезпечення психологічної готовності особового складу;

формування психологічної готовності до роботи в особливих умовах;

спеціально-психологічна стійкість особового складу;

джерела стресу та його основні прояви у особового складу, поняття зони стабільності і способи її розширення;

фізіологічні і психологічні аспекти емоційного стресу та його вплив на особистість;

психологічна саморегуляція як засіб підвищення ефективності діяльності в екстремальних умовах, методи навчання прийомам саморегуляції та психокорекції. Психологічна реабілітація, способи зняття негативних психоемоційних станів;

застосування прийомів регуляції психологічного стану;

психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру;

розвиток комунікативних якостей при взаємодії з різними верствами населення;

характеристика екстремальних ситуацій, алгоритм безпомилкових дій при перебуванні в екстремальних умовах службової діяльності;

формування оптимального рівня стану соціально-психологічного клімату в підрозділах;

психологічне забезпечення надійності професійної діяльності;

конструктивне вирішення конфліктних ситуацій в службовій діяльності. Міжособистісні конфліктні ситуації і шляхи їх вирішення в службовій діяльності;

психологічна саморегуляція як засіб підвищення ефективності діяльності в екстремальних умовах. Методи виявлення та попередження стресових розладів. Психологічна реабілітація;

психологічна етика та культура поведінки особового складу при виконанні службових обов’язків.

Формування, підтримки та розвитку психологічної готовності особового складу до професійної діяльності в складних та екстремальних ситуаціях здійснюється на всіх заняттях (тактичних, тренуваннях) зі створенням обстановки, максимально наближеної до реальної, зі всебічним дотриманням вимог безпеки праці з метою розвитку й удосконалення фізичних якостей (сили, витривалості, вміння долати перешкоди, ЗІЗОДтності переносити тривалі фізичні і психологічні навантаження, виховання сміливості, рішучості, почуття колективізму і взаємодопомоги).

9. Порядок роботи підрозділу щодо посилення служби в святкові дні та при ускладненні обстановки в районі виїзду.

При ускладненні оперативної обстановки, а також на період державних, релігійних свят, проведення демонстрацій та інших масових заходів, органи управління та підрозділи МНС можуть переводитися на посилений варіант несення служби за наказом міністра, начальника територіального Гарнізону служби.

Посилений варіант несення служби може бути введений на строк не більш як 60 діб.

По закінченні строку, на який вводився посилений варіант несення служби, організація діяльності підрозділів МНС проводиться у режимі повсякденного функціонування.

У випадках необхідності посилений варіант несення служби може бути подовжений не більш як на 30 діб.

Залучення особового складу органів управління та підрозділів МНС для виконання обов’язків під час посиленого варіанту несення служби є службовим обов’язком. У разі необхідності дозволяється залучати осіб рядового і начальницького складу понад установлену норму (120 годин на рік та оплачується відповідно до діючих умов оплати праці, або за згодою надається день відпочинку. Працівникам, які не мають спеціальних звань, за роботу в нічний час, вихідні та святкові дні оплата здійснюється відповідно до законодавства України.

Некомплект особового складу для забезпечення діяльності підрозділу в режимі повсякденного функціонування не може бути підставою для введення посиленого варіанту несення служби.

При формуванні зведених загонів підрозділів цивільного захисту із визначенням тимчасового їх місця дислокації в польових умовах, розбивається табір. Порядок розбивки табору надано в додатку (додаток 11). Особовий склад підрозділів, які входять до складу зведеного загону, переводиться на посилений варіант несення служби.

10. Порядок організації первинної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та стажування новопризначених працівників. Порядок планування професійної підготовки особового складу, відпрацювання нормативів з ПСП з черговими караулами та начальницьким складом гарнізону.

Наказ МНС України №444 від 01.07.09 «Настанова з організації професійної підготовки та післядипломної освіти осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту»

Професійна підготовка та післядипломна освіта – організований та цілеспрямований процес оволодіння особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту знаннями, уміннями та навичками, необхідними для виконання професійно-службових завдань.

Професійна підготовка осіб рядового і начальницького складу включає:

первинну професійну підготовку за освітньо-кваліфікаційним рівнем “кваліфікований робітник“;

підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційними рівнями “молодший спеціаліст”, “бакалавр“, “спеціаліст“, “магістр“;

підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

Післядипломна освіта осіб рядового і начальницького складу усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів включає:

перепідготовку;

підвищення кваліфікації;

спеціалізацію;

стажування.

Професійна підготовка та післядипломна освіта здійснюється за напрямами, спеціальностями (спеціалізаціями) професійного спрямування усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів у системі відомчої освіти, яку складають:

вищі навчальні заклади;

професійно-технічні навчальні заклади;

навчальні та навчально-методичні центри;

орган управління освітою у складі центрального апарату ДСНС.

Первинна професійна підготовка – здобуття професійно-технічної освіти особами рядового і молодшого начальницького складу, які раніше не мали робітничої професії, або спеціальності іншого освітньо-кваліфікаційного рівня, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для професійної діяльності.

Терміни та зміст навчання визначаються відповідно до державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних робітничих професій.

Особи, прийняті на службу в органи і підрозділи цивільного захисту на посади рядового та молодшого начальницького складу, незалежно від отриманого ними раніше освітньо-кваліфікаційного рівня, спеціальності та спеціалізації, крім осіб, які мають робітничу кваліфікацію за непрофільними спеціальностями та прийняті на службу на посади, заміщення яких відповідає отриманій професійній кваліфікації і не передбачає наявності професійно-технічної освіти у сфері цивільного захисту, направляються для проходження первинної професійної підготовки.

Перелік професійно-технічних навчальних закладів, навчальних та навчально-методичних центрів, які проводять первинну професійну підготовку осіб рядового та молодшого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту за освітньо-кваліфікаційним рівнем „кваліфікований робітник”, кількісні показники та категорії осіб, які підлягають навчанню, визначаються планами-графіками, які затверджуються:

для професійно-технічних навчальних закладів, навчальних центрів – МНС;

для навчально-методичних (учбових) центрів – начальниками головних управлінь МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві (далі – ГУ МНС).

Курсанти навчальних закладів МНС, підготовка яких здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями “молодший спеціаліст”, “бакалавр”, первинну професійну підготовку з отриманням робітничої професії проходять на першому курсі навчання та отримують диплом (свідоцтво) державного зразка.

До завершення проходження первинної професійної підготовки осіб рядового і молодшого начальницького складу та курсантів навчальних закладів МНС забороняється залучати до проведення професійно-службових заходів, виконання яких, через непідготовленість, може становити ризик для їх життя і здоров’я або призвести до непрофесійних дій з їхнього боку.

Особи рядового і молодшого начальницького складу, які закінчили навчання з первинної професійної підготовки, отримують диплом (свідоцтво) державного зразка про закінчення первинної професійної підготовки і отримання робітничої кваліфікації та припис про направлення до місця служби).

Особи, які пройшли первинну професійну підготовку, допускаються до самостійного виконання службових обов’язків наказом керівника органу (підрозділу) цивільного захисту після проходження стажування та складання заліків.

Особи, прийняті на службу в органи і підрозділи цивільного захисту на посади рядового та молодшого начальницького складу, які раніше (не більше ніж за 5 років до зарахування на службу) проходили первинну професійну підготовку за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем, що підтверджується відповідними документами встановленого зразка згідно з чинними на час його отримання нормативно-правовими актами, для повторного проходження первинної професійної підготовки не направляються. Допуск їх до самостійного виконання службових обов’язків здійснюється після проходження ними перепідготовки за відповідною робітничою посадою та стажування за місцем служби.

Перепідготовка – це отримання особою рядового і начальницького складу іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти та практичного досвіду або оволодіння іншою професією робітника, за наявності первинної професійної підготовки.

До перепідготовки залучаються:

особи, прийняті на службу в органи і підрозділи цивільного захисту і призначені на посади рядового та молодшого начальницького складу за іншою робочою професією, що передбачає надбання нових знань, умінь та навичок, незалежно від раніше отриманого освітньо-кваліфікаційного рівня;

особи, прийняті на службу в органи і підрозділи цивільного захисту на посади рядового та молодшого начальницького складу, які раніше (менше ніж за 5 років до зарахування на службу) проходили первинну професійну підготовку за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Особи середнього та старшого начальницького складу МНС, які не мають фахової вищої освіти, можуть отримати іншу спеціальність у галузі цивільної безпеки шляхом перепідготовки у вищих навчальних закладах МНС.

Перепідготовка також може здійснюватися у навчальних закладах інших центральних органів виконавчої влади, які готують фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів за непрофільною для МНС професією або спеціальністю.

Підвищення кваліфікації (розширення профілю) – набуття особами рядового і начальницького складу ЗІЗОДтностей виконувати додаткові професійні завдання та обов’язки, розширювати і поглиблювати раніше здобуті професійні знання, вміння і навички в межах спеціальності за певним освітньо-професійним рівнем.

Підвищення кваліфікації осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту проводиться як без відриву, так і з відривом від роботи.

Підвищення кваліфікації без відриву від роботи проводиться на постійній основі в системі службової та самостійної підготовки за місцем служби.

Службова підготовка – це комплекс навчально-виховних заходів з удосконалення знань, умінь, навичок та професійних якостей осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту з метою забезпечення успішного виконання ними професійно-службових завдань і посадових інструкцій за певними посадами.

Організація службової підготовки осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту визначається окремим положенням, яке затверджується МНС.

Самостійна підготовка – це безперервний процес самостійної роботи осіб рядового і начальницького складу з набуття, поглиблення та поповнення знань, навичок і умінь, необхідних для успішного виконання ними функціональних обов’язків, визначених посадовими інструкціями за певними посадами.

Самостійна підготовка включає:

вивчення документів законодавчого і нормативного характеру;

постійне ознайомлення з новою юридичною, економічною, спеціальною та іншою літературою відповідно до напрямку діяльності;

вивчення положень, наказів, інструкцій та інших нормативних документів з експлуатації протипожежної, аварійно-рятувальної, спеціальної техніки, аварійно-рятувального спорядження та інженерно-технічного устаткування, якими оснащено оперативно-рятувальні підрозділи, та правил техніки безпеки при їх використанні;

підготовку до занять, заліків, екзаменів у ході первинної професійної підготовки з робітничих професій, підготовки, перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації;

підготовку до зборів керівного складу, занять зі службової підготовки, навчань, тренувань, інспектувань, перевірок тощо;

практичну роботу із спеціальними технічними засобами, засобами зв’язку і транспорту;

вивчення району можливих дій реагування на надзвичайні ситуації та оперативно-тактичних особливостей найбільш важливих та потенційно небезпечних об’єктів;

постійне підтримання та вдосконалення фізичної підготовленості.

Вибір питань для самостійного навчання може бути обумовлений заінтересованістю та прагненням особи до поглиблення своїх знань і навичок напрямку діяльності, а також виходячи з необхідності ліквідувати недосконалість знань, що може призвести до помилок у роботі.

Керівник органу (підрозділу) цивільного захисту під час самостійної підготовки може запропонувати виконати індивідуальне завдання за власним вибором (наприклад, підготовка реферату, складання проекту документа, вивчення науково-технічних засобів тощо) у визначений термін.

Підвищення кваліфікації з відривом від роботи проводиться у вищих навчальних закладах, навчальних та навчально-методичних центрах ДСНС не рідше одного разу на п’ять років, а окремих спеціальних посадових категорій осіб, які виконують роботи, пов'язані з підвищеною небезпекою або відповідальністю, у терміни.

Особи рядового та начальницького складу направляються на підвищення кваліфікації не раніше ніж через три роки після закінчення навчального закладу, навчального або навчально-методичного центру, проходження підвищення кваліфікації.

Обов’язковому направленню для підвищення кваліфікації до навчальних закладів, навчальних та навчально-методичних центрів підлягають особи, у яких закінчується термін дії документів (дозволів) на виконання певного виду робіт, а також особи, переведені до МНС для подальшого проходження служби цивільного захисту зі Збройних Сил України, інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань, правоохоронних органів, а також державних органів, що комплектуються військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу.

Термін проведення підвищення кваліфікації у навчальних закладах ДСНС становить до одного місяця.

Стажування – це набуття особами рядового і начальницького складу практичного досвіду виконання професійних завдань та обов’язків за певною спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня на відповідних посадах.

Стажування осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту проводиться за місцем проходження служби або в інших органах і підрозділах ДСНС, а у разі необхідності – в органах і підрозділах інших центральних органів виконавчої влади (за погодженням) на займаних посадах, або посадах, на які вони зараховані у резерв для просування по службі.

Курсанти, слухачі навчальних закладів ДСНС проходять стажування у посадах, на які їх передбачається призначити після закінчення навчального закладу.

Стажування проходять:

особи, які прийняті на службу цивільного захисту і призначені на посади осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту – після проходження первинної професійної підготовки з робітничих професій або перепідготовки;

особи, які зараховані до резерву кадрів для просування по службі і які плануються для призначення на вищі посади в органах і підрозділах цивільного захисту;

особи, які зараховані до резерву кадрів МНС.

Рішення про проведення стажування особою приймається керівником органу (підрозділу) цивільного захисту, до якого особа призначається (планується до призначення), залежно від фаху, рівня підготовки, досвіду роботи, стажу служби особи.

Особи, що зараховані до резерву кадрів МНС, проходять стажування в структурних підрозділах центрального апарату МНС за рішенням Міністра. Призначення їх на посади здійснюється після закінчення стажування та успішного складання заліків.

Стажування осіб середнього та старшого начальницького складу, які призначені на посади, пов’язані з проведенням аварійно-рятувальних робіт та гасінням пожеж проводиться в оперативних відділах У ДСНС.

Термін стажування встановлюється безпосереднім керівником залежно від досвіду роботи, рівня професійно-службових якостей стажиста і триває від одного до двох місяців.

Організація стажування покладається на керівників відповідних органів і підрозділів цивільного захисту.

Керівник стажування зобов’язаний:

спільно із стажистом розробити індивідуальний план стажування і затвердити його у керівника, на якого покладено організацію стажування;

надавати стажисту необхідну методичну і практичну допомогу у вивченні передбачених планом питань;

здійснювати постійний контроль за перебігом виконання плану стажування;

проводити контрольні перевірки знань стажиста з питань плану стажування;

після закінчення строку стажування підготувати характеристику-відгук і подати її на затвердження керівнику, на якого покладено організацію стажування. Характеристика-відгук долучається до особової справи стажиста.

Особи, які проходять стажування, зобов’язані:

ретельно та у визначені терміни виконувати зазначені в індивідуальному плані заходи стажування;

брати участь у нарадах і заняттях, які проводяться за місцем стажування;

вести облік проведеної роботи згідно з планом стажування;

після закінчення терміну стажування підготувати звіт та подати його на затвердження керівнику органу (підрозділу), на якого покладено організацію стажування.

Стажист має право звертатися до керівника органу або підрозділу цивільного захисту, на базі якого проводиться стажування, з питань незадовільного ставлення до нього з боку керівника стажування, відсутності умов для виконання індивідуального плану.

У разі невиконання стажистом індивідуального плану, недбалого ставлення до покладених на нього обов’язків, порушення службової (трудової) дисципліни керівник стажування має право перервати стажування з письмовим інформуванням про це керівника відповідного органу або підрозділу цивільного захисту.

11.Правила та порядок заповнення карток оперативних дій чергового караулу та методику проведення аналізу оперативних дій по проведенню аварійно-рятувальних робіт в підрозділі.

Картка оперативних дій чергового караулу заповнюється на протязі 10 днів після повернення з пожежі. Зберігається на ПЗЧ пожежної частини.

До змісту картки оперативних дій чергового караулу входять такі пункти: об’єкт на якому сталася пожежа, площа пожежі, час отримання повідомлення, час виїзду на пожежу, час виклику додаткових сил і засобів, Час локалізації та ліквідації пожежі, склад підрозділів що виїжджали, служби взаємодії, Наслідки від пожежі, які засоби пожежогасіння застосовувались, типові помилки КГП, Використання водо джерел.

Картка оперативних дій

Шевченківського

Складається на кожну пожежу на протязі доби у 2-ох екземплярах (один залишається в підрозділі, другий надається в ОВ ОКЦ)

району на пожежі, яка виникла

04.03.10

караулу СДПЧ №

міста

Чернівці

(дата)

1. Об’єкт _Одноповерховий двохквартирний житловий будинок

( найменування об’єкту, відомча належність, адреса )

по вул. Тисменецькій,5, місце пожежі – горище будинку __

( вид будівлі, кількість поверхів, розміри, що і де горіло )

__площа пожежі -150м2, пожежею знищено – частина покрівлі кв№1 та покрівлю кв№2 з прибудовою_

( площа пожежі, що знищено)

Час повідомлення про пожежу

05.08

час виїзду на пожежу

05.09

час прибуття на пожежу

05.17

час введення перших стволів

05.18

час виклику додаткових сил та засобів

05.19

час локалізації

06.00

час ліквідації

07.32

Склад підрозділів, що виїжджали СДПЧ-2 – 3відд. та СДПЧ-3 – 2 відд.

________________________________________________Номер виклику __________________________

Залучено служби взаємодії____РЕС__________________________________________

____________________________________________________________________________________________

2. Пожежу ліквідовано:

2.1	До прибуття пожежних підрозділів	2.2	Підрозділами пожежної охорони:
	- автоматичними установками п.г.	-		- силами одного караулу / відділення	-
	- МПО, ПСО, СПК, ДПД	-		- первинними засобами пожежегасіння	-
	- населенням	-		- першим стволом (стволами) від АЦ	-
	- від ємко. декіл. АЦ, без встан. на ПГ/ПВ	+
2.3	Ліквідація здійснювалась:	- з встановленням ПА на вододжерел	-
	- за допомогою перекачки води	+		- із залученням додаткових сил та засобів	+
	- за допомогою підвозу води	+

3. Наслідки від пожежі:

3.1	Загинуло людей, всього	-	3.2	Травмовано людей, всього	-
	- в тому числі дітей	-		- в тому числі дітей	-
	До прибуття пожежних підрозділів	-		До прибуття пожежних підрозділів	-
	- в тому числі дітей	-		- тому числі дітей	-

3.3	Врятовано людей, всього	-	Загинуло тварин	-	знищено будівель	-
	- в тому числі дітей	-	знищено одиниць техніки	-
	Збиток	встановл.	грн.
	Загальна сума врятованого майна	500	т.грн

4. Бойові дії пожежних підрозділів:

4.1. Час проїзду:		4.2. Час локалізації		4.3. Час ліквідації
До 5 хвилин			До 10 хвилин		До 10 хвилин
Від 5 до 10 хвилин	+		Від 10 до 15 хвилин		Від 10 до 15 хвилин
Від 10 до 20 хвилин			Від 15 до 30 хвилин		Від 15 до 30 хвилин
Від 20 до 30 хвилин			Від 30 хв. до 1 години	+	Від 30 хв. до 1 години
Більше 30 хвилин			Більше 1 години		Більше 1 години	+

5. Для гасіння застосовувались:

5.1. Водяні стволи		5.2. Повітряно-пінні стволи		5.3. Спеціальні вогонегасні речовини:
1 ствол			1 ствол
2 – 3 ствола			2 – 3 ствола		Піноутворювача, кг
4 – 7 стволів	+		4 – 7 стволів		Порошку, кг
Більше 7 стволів			Більше 7 стволів		води, л	40 000

5.4. Пожежна техніка, яка залучалась:

Автоцистерни

автодрабини

автопідіймачі

ПНС

АР

АП

АППГ

АЗО

АДВ

інша техніка

КАМАЗ

5.5. Не прибули до місця виклику пожежні підрозділи___ _-___________________________________________

5.6. Відмови пожежної техніки на пожежі_____ _-___________________________________________________

6. Керівництво гасінням пожежі:

КГП-1

НК

КГП-2

ОВ ОКЦ

КГП-3

КГП-4

кількість бойових дільниць

, створення оперативного штабу

, НШ

7. Використання ГДЗС: Кількість ланок

загальний час роботи

8. Час виникнення пожежі:		9. Обставини, які сприяли розвитку пожежі:
00.00 – 03.00	-		- незадовільний протипожежний стан об’єкту	-
03.00 – 06.00	+		- відсутність зв’язку	-
06.00 – 09.00	-		- пізнє виявлення пожежі	+
09.00 – 12.00	-		- пізнє повідомлення про пожежу	-
12.00 – 15.00	-		- пожежа не гасилася до прибуття ПО	-
15.00 – 18.00	-		- відсутність джерел п/п водопостачання	-
18.00 – 21.00	-
21.00 – 24.00	-

10. типові помилки КГП:

Неякісна розвідка

, невикористання ГДЗС

, невикористання найближчих джерел

протипожежного водопостачання

, використання техніки не на повну потужність

неякісна взаємодія зі службами та керівництвом об’єкту

, несвоєчасне оголошення підвище-

ного номеру виклику

, несвоєчасне встановлення пожежної техніки на вододжерела

11. Джерела водопостачання, що використовувались:

Пожежні гідранти	Тип	-	Відстань, м
Пожежні водоймища	Ємність		Відстань, м
Водонапірні вежі	Ємність		Відстань, м
Природні водоймища			Відстань, м
Використання г/елеватора

12. Наявність плану / картки пожежогасіння, дата останнього відпрацювання

13. Оцінка роботи караулу- ______________________________________________________________________

14. Порушення вимог БП___----------________________________________________________________________

15. Пропозиції та прийняті міри-----________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________

16. До картки додається схема розташування сил та засобів при гасінні пожежі

Картку склав: заст. начальника СДПЧ-1 _____________________В.В.Рудницький

начальник СДПЧ-1 _______________________________М.М. Приходченко

07.03.10

( дата )

13. Організація та порядок випробовування ПТО, пожежних рукавів та оформлення документації за його результатами.

Діелектричні засоби

1. Придатність до роботи захисних ізольованих засобів визначається випробуванням та зовнішнім оглядом.

2. Випробування електрозахисних засобів проводяться спеціальними лабораторіями, які мають на це дозвіл органів Держенергонагляду. Результати випробувань оформляються актом, який зберігається до проведення наступного випробування. На рукавицях, ботах та килимках ставиться штамп із зазначенням терміну наступного випробування.

Термін проведення випробувань:

- рукавицi гумові діелектричні - один раз на 6 місяців;

- галошi гумові діелектричні - один раз на рік;

- ножиці для різки електропроводів з ізольованими ручками - один раз на рік;

- боти гумові діелектричні - один раз на три роки.

Придатність до роботи килимків діелектричних визначається тільки зовнішнім оглядом.

3. Зовнішній огляд електрозахисних засобів проводиться щодня при заступанні на чергування пожежником, за котрим вони закріплені.

4. Зовнішніми ознаками, які визначають непридатність засобів електричного захисту, є:

- для ножиць - пошкодження ізоляції на ручках та відсутність упорних кілець;

- для гумових рукавиць, галош (ботів), килимків - проколи, розриви, наявність отворів;

- для переносного заземлення - руйнування контактних сполучень, порушення механічної міцності мідних жил (обривання більше 10% мідних жил).

5. Усі засоби електричного захисту, які не пройшли в установлені терміни випробування, є непридатними для використання.

6. Електрозахисні засоби зберігаються на автомобілях окремо від іншого інструменту в зачохленому вигляді.

Пожежний ручний механізований інструмент

1. Технічне обслуговування та перевірку справності механізованого інструменту, яким укомплектовані пожежні автомобілі, проводять щодня при зміні караулів, після кожного застосування, ремонту, а також у строки, указані в технічних паспортах чи інструкціях щодо їх експлуатації.

2. Механізований інструмент має відповідати вимогам стандартів та мати:

- автоматичне відключення ріжучих частин деталей, що обертаються, при закінченні впливу на органи управління;

- захисний кожух, що закриває ріжучу частину абразивного круга не менше ніж на 1700;

- вихід відпрацьованих газів, що направлені в бік від органів дихання оператора та не забруднює зону його дихання шкідливими домішками понад норму, встановлену ГОСТ 12.1.005-88.

3. До роботи з механізованим інструментом допускаються особи, призначені наказом начальника пожежної частини, після проходження спеціального навчання, перевірки знань та отримання посвідчення встановленого зразка

Пожежний ручний інструмент та інвентар

1. Пожежний інструмент та інвентар (ломи, багри, крюки, лопати, сокири, пилки тощо) повинні мати форму та масу, що відповідають ергономічним вимогам i вимогам стандартів та технічних умов.

2. Металеві частини сокир та багрiв мають бути надійно насаджені на ручки. Міцність насадки встановлюється в стандартах та технічних умовах на інструменти конкретного виду.

3. Дерев’яні ручки мають виготовлятися з міцних порід деревини, не мати ознак псування, сучків, тріщин та сколiв.

4. Довговiчнiсть інструменту (інвентарю) та безпечна робота з ним забезпечуються утриманням його у справному стані, щоденним контролем за його станом та своєчасним технічним обслуговуванням. Придатнiсть інструменту (інвентарю) визначається зовнішнім оглядом при зміні чергування. З метою запобігання нещасним випадкам при роботі з інструментом (інвентарем) при його огляді належить звертати увагу на якість насадки інструменту на ручки та чистоту робочої поверхні. Тріщини, сколи та інші дефекти не допускаються.

Сокири, пилки, ножиці для різки металевих решіток мають зберігатися в чохлах.

Ручні пожежні драбини

1. До ручних пожежних драбин належать висувна триколінна, драбина-штурмівка, драбина-палиця. Конструкція, їх розміри і вага повинні відповідати стандартам.

2. Пiд час роботи з ручними пожежними драбинами на заняттях, навчаннях чи на пожежі необхідно:

- не допускати пiдйому та спуску більше одного чоловіка на драбину-палицю та драбину-штурмiвку, а також на одне коліно висувної пожежної драбини;

- утримувати висувну пожежну драбину під час пiдйому чи спуску людей по ній, а також під час роботи на драбині зі стволом чи інструментом;

- при роботі на драбині зі стволом, шанцевим інструментом закріплюватися за східці за допомогою карабіна;

- при пiдйомi по висувній пожежній драбині з інструментом вжити заходів, щоб не допустити його падіння;

3. У разі підвішування драбини-штурмівки за підвіконня треба переконатися в надійності її зависання. При використанні драбини-штурмівки для пересування крутими скатами дахів гак драбини закріплюють за коньок даху, внутрішній кут якого не перевищує 90.

4. При проведенні занять з вивчення пожежниками роботи з драбиною-штурмiвкою та висувною пожежною драбиною на майданчиках поверхів навчальної башти виставляються пожежники для надання допомоги тим, хто навчається.

5. Навчання з пiдйому на поверхи навчальної башти за допомогою драбин-штурмiвок можуть проводитися тільки після того, як керівник навчань особисто перевірить стан страхувального пристрою, запобіжної подушки навчальної башти та проінструктує людей, які виділені для страхування на поверхах.

6. Пiд час проходження пожежниками (курсантами) початкової підготовки їх робота з пiдйому на поверхи навчальної башти за допомогою драбини-штурмiвки без застосування страхувального пристрою не допускається.

7. Під час встановлення висувної пожежної драбини необхідно:

- встановити драбину на відстані 2,5-2,8 м від стіни (кут нахилу до горизонту не повинен перевищувати 75). Опорна площадка має виключати сковзання чи відхилення драбини від заданого положення;

- висувати коліна драбини рівномірно, без ривків, не допускаючи накручування мотузки (ланцюга) на руки;

- тримати драбину під час висування за тятиви нижнього коліна, не допускаючи обхвату пальцями внутрішньої сторони тятиви;

- підтримувати рівновагу драбини під час її висування;

- перевірити надійність фіксації колін драбини;

- встановлювати її в тих місцях, де вона у разі пiдйому, нахилу чи падіння не доторкнеться до ліній електричних чи радіомереж. Якщо така можливість відсутня, необхідно для встановлення та убирання драбини виділяти трьох чоловік, один з яких повинен залишатися для страхування тих, хто піднімається, і висунутої драбини від падіння. Якщо лінії радіомережі підвішені на опорах електроліній, то у разі знеструмлення об'єкта слід спочатку обрізати радіопровід, а потім провід електроліній;

- встановлення драбин до металевої покрівлі об'єкта робити тільки після знеструмлення об'єкта (будівлі).

8. Підйом чи спуск по висувній пожежній драбині допускається після того, як драбина надійно притулена до будівлі (споруди) та підтримується за тятиву нижнього коліна пожежником.

9. У разі висування драбини не на повну довжину її встановлення має проводитися так, щоб верхній край драбини знаходився вище верхньої опорної поверхні на відстані не менше 1 м від неї.

10. Під час пiдйому (спуску) по драбині слід дивитися перед собою, охоплюючи щаблі пальцями.

Мотузки пожежні рятувальні

1. Рятувальні мотузки, що перебувають на озброєнні, повинні відповідати вимогам технічної документації заводів-виробників, мати коуші, зберігатися в сумках-чохлах, змотаними у клубок. Один з кінців мотузки від обв'язки петлі обшивається білою тасьмою (2-3 см завширшки) з інвентарним номером. На чохлi кріпиться бирка із зазначенням дати останнього випробування та інвентарним номером.

2. Рятувальна мотузка перевіряється зовнішнім оглядом начальниками караулів при отриманні, перед використанням на занятті (навчанні) та командирами відділень не рідше одного разу на 10 днів. Мотузка не повинна мати нерівностей, місцевих потовщень, зморшок шнура мотузки та підвищеної вологості.

3. Під керівництвом начальника караулу має проводитись практична перевірка міцності рятувальної мотузки:

- перед та після кожного використання на занятті (навчанні);

- після кожного використання на пожежі.

Для перевірки на розмотанiй та закріпленій одним кінцем мотузці підтягуються та зависають на 1-2 с три чоловіки. Якщо після зняття навантаження подовження рятувальної мотузки збережеться, вона вважається не придатною для рятувальних робіт (занять) і з бойового розрахунку знімається.

4. Спуск по мотузці необхідно здійснювати плавно, без ривків та різких зупинок. У місті стикання мотузки з гострими предметами необхідно використовувати прокладку.

5. Перед постановкою на озброєння та один раз на 6 місяців перевіряється стійкість рятувальної мотузки до дії випробного статичного навантаження. Для випробування мотузку розмотують по всій довжині, один кінець закріплюють, а до другого її кінця прикладають статичне навантаження 400 кг на 3 хв. Пiсля зняття навантаження на мотузці не має бути ніяких пошкоджень, розривів окремих ниток шнура мотузки, відносне залишкове подовження мотузки не повинно перевищувати 10 % початкової її довжини. Вимiрювання залишкового подовження мотузок здійснюється через 20±1 хв після зняття навантаження.

6. Статичне навантаження можна створювати як за допомогою ваги, так і за допомогою пристроїв, що дозволяють створити навантаження та виміряти його.

7. Проведення випробовувань мотузок та їх перевірок після використання на пожежах, заняттях (навчаннях) має бути задокументовано.

8. Забороняється використання рятувальних мотузок не за призначенням

Пожежні пояси i пожежні карабіни

1. Перед тим, як заступити на чергування, пожежні пояси та пожежні карабіни підлягають ретельному огляду.

2. Пожежний пояс знiмається з бойового чергування в разі:

- пошкодження поясної стрічки (надрив, поріз тощо);

- несправності (поломки, зігнутості) пряжки та шпильок пряжки;

- порушення цілісності заклепок та відсутності на них шайб;

- розриву заклепками чи блочками матеріалу поясної стрічки;

- відсутності хомутика для закладання кінця пояса;

- наявності тріщин та вм'ятин на поверхні блочкiв чи відсутності хоча б одного з них;

- наявності розривів шкіряного шару пояса.

3. Карабін знімається з бойового чергування, якщо:

- він деформований (затвор не відкривається чи не повністю закривається);

- пружина не забезпечує закриття замка карабіна, а також є виступи та шорсткості (нерівності) в замку затвора та в місці шарнірного кріплення затвора.

4. Пояси пожежні та карабіни пожежні рятувальні випробовуються на міцність один раз на рік. Для випробування пояс одягається на міцну консольну або балочну конструкцію діаметром не менше ніж 300 мм та застібається на пряжку. До карабіна, закріпленого на напівкільці пояса, прикладається статичне навантаження 400 кг та витримується протягом 5 хв. Навантаження можна створювати як за допомогою ваги, так і за допомогою пристроїв, що дозволяють створити навантаження та виміряти його. Пiсля зняття навантаження на поясі не має бути ніяких розривів та інших пошкоджень поясної стрічки, пряжок, заклепок i т.iн. Карабiн не повинен деформуватися та втрачати цілісність матеріалу. Затвор карабіна має відкриватися та щільно закриватися

Технічні обслуговування мають забезпечувати безпечну працю, зберігання здоров"я особового складу, та відповідати вимогам державних стандартів і технічних умов.

Експлуатація пожежно-технічного обладнання в несправному стані - забороняється. Технічне обслуговування пожежно-технічного обладнання проводиться після пожежі, навчання, а також при технічному обслуговувані №1 пожежних автомобілів особовим складом караула згідно табелю бойового розрахунку. Випробування пожежно-технічного обладнання та умови їх виконання регламентується наказом №840, а результати випробувань реєструються в журналі технічного обслуговування.

Найменування	Величина навантаження	Час випробування	Періодичність
1	2	3	4
Діелектричні засоби: рукавиці гумові ножиці боти гумові діелектричні килим діелектричний	15 кВт ------ ------ ------	------ ------ ------ ------	1 раз в 6міс. 1 раз в рік 1 раз в 3 ріки Зовнішнім оглядом.
Драбини: палка дерев’яна палка металева штурмова: тятива гак висувна драбина мотузка висувної	кг. кг. кг. кг. кг. 200 кг.	130 + 10 с. 130 + 10 с. 130 + 10 с. 130 + 10 с. 130 + 10 с. ---------	раз в рік раз в рік раз в рік раз в рік раз в рік 1 раз в рік
Пожежні пояса та карабіни	400 кг.	5 хв.	1 раз в рік
Мотузка рятувальна	400 кг.	3 хв.	1 раз в 6 міс.
Затримка рукавна	200 кг.	5 хв.	1 раз в 6 міс.

14. Порядок технічного обслуговування пожежних, аварійно-рятувальних автомобілів, оснащення поста технічного обслуговування підрозділу.

Під час проведення ТО транспортного засобу обов'язкове виконання усього обсягу робіт відповідно до виду ТО, а додаткове регулювання вузлів та систем транспортного засобу на підставі результатів діагностики.

Види, періодичність і місце проведення ТО

ТО транспортного засобу за періодичністю, переліком та трудомісткістю робіт поділяється на такі види:

для транспортного засобу постійного (щоденного) використання
контрольний огляд транспортного засобу;
щоденне технічне обслуговування (ЩТО) ТЗ;
технічне обслуговування в період обкатки транспортного засобу;
технічне обслуговування на лінії (на пожежі, при ліквідації наслідків НС або навчанні (при кожному виїзді));
технічне обслуговування при поверненні до місця стоянки (з пожежі, ліквідації наслідків НС або навчання (при кожному виїзді));
перше технічне обслуговування (ТО-1) – проводиться, враховуючи конструктивні особливості транспортного засобу, з доповненням частини робіт, передбачених інструкцією з експлуатації транспортного засобу, пробіг не повинен перевищувати: для легкових автомобілів і автобусів –5 000 км пробігу; для вантажних автомобілів, повнопривідних автомобілів, причепів і напівпричепів – 4 000 км пробігу; для всіх транспортного засобу стройової групи – один раз на місяць або 1 000 км пробігу1 для спеціальних транспортного засобу (автодрабин, автопідйомників, димовидалення, газодимозахисної служби, автопінопідйомників, зв’язку і освітлення, аварійно-рятувальних автомобілів тощо);
друге технічне обслуговування (ТО-2) – проводиться в повному обсязі на вимогу на підставі висновків діагностики і суміщається або з ТО-1, або із сезонним ТО, пробіг не повинен перевищувати для легкових автомобілів 20 000 км пробігу, вантажних автомобілів, причепів, напівпричепів і автобусів – через 16 000 км пробігу; для ТЗ стройової групи – один раз на рік або через пробіг у 7 000 км;
сезонне ТО (СО) – проводиться двічі на рік і містить роботи з підготовки ТЗ до експлуатації в холодну чи теплу пори року. Сезонне ТО, як правило, поєднується (суміщається) з черговим ТО.

Регламентні роботи на спеціальне обладнання проводяться згідно інструкції з експлуатації ТЗ.

Для ТЗ, що перебувають на зберіганні (в обсязі робіт відповідно до інструкцій з експлуатації ТЗ):

сезонне ТО;
регламентні роботи.

Щоденне ТО проводиться у підрозділі під час зміни караулів (змін) водієм, що заступає на чергування під керівництвом командира відділення.

Щоденне ТО для всіх ТЗ транспортної групи проводиться після повернення з рейсу.

Крім проведення відповідних ТО, окремо для автодрабин та автомобільних колінчастих підйомників з терміном експлуатації до 10 років, необхідно проводити ТО та технічне освідчення один раз на рік, а з терміном експлуатації більше 10 років, двічі на рік комісією у складі представників управління (відділу, відділення, сектору) матеріально-технічного забезпечення ГУ(У) МНС України, технічного підрозділу і старшого водія.

Для нових типів шасі та ТЗ іноземного виробництва можуть встановлюватися додаткові види ТО згідно з інструкціями заводів і фірм-виробників, або згідно висновків діагностики.

Перед зміною караулів (змін) ТЗ, що знаходяться у розрахунку і резерві, повинні бути чистими і повністю спорядженими.

Водій, який ЗІЗОДє чергування, зобов'язаний під час чергування внести всі записи про роботу ТЗ в експлуатаційну картку і підготувати засіб до ЗІЗОДвання (передачі) Особовий склад під керівництвом командира відділення здійснює підготовку пожежно-технічного та спеціального аварійно-рятувального обладнання до ЗІЗОДвання (передачі) згідно з обов'язками номерів розрахунку.

Водій, що приймає ТЗ (в тому числі і резервний), в присутності водія, який ЗІЗОДє ТЗ, повинен перевірити технічний стан засобів у обсязі переліку робіт щоденного ТО і зробити відповідні записи в експлуатаційних картках і журналах ТО, при цьому час роботи двигуна не повинен перевищувати:

5 хв. – для ТЗ із карбюраторними двигунами, у тому числі 2 хв. на роботу із спецагрегатами;

7 хв. – для ТЗ і засобів із дизельними двигунами, у тому числі 3 хв. на роботу із спецагрегатами;

10 хв. – для пожежних автодрабин і колінчастих підйомників із висотою підйому 45 м і більше, у тому числі 7 хв. на роботу із спецагрегатами.

При виявленні несправності ТЗ водій, який приймає засіб, зобов'язаний негайно доповісти про це командиру відділення (начальнику караулу, зміни) і вжити заходів щодо її усунення. Виявлені дрібні несправності ТЗ усувають водій, що заступає та водій, що ЗІЗОДє чергування.

У випадку неможливості негайного усунення несправностей за рішенням начальника (заступника начальника) підрозділу, а якщо вони відсутні – начальника караулу (зміни) ТЗ знімається із розрахунку і замінюється резервним, про що особа, яка прийняла це рішення, доповідає до оперативно-координаційного центру (оперативному черговому по аварійно-рятувальному загону).

У разі несправності резервного ТЗ начальник (заступник начальника) підрозділу, а якщо вони відсутні – начальник караулу (зміни), який заступає, доповідає про це до ОКЦ (оперативному черговому).

Несправності ТЗ, що не вимагають великих трудових затрат, усуваються водіями, що змінилися і заступили на чергування, на посту ТО підрозділу, а у разі виходу з ладу вузлів чи агрегатів за згодою з начальником управління (відділу, відділення, сектору) матеріально-технічного забезпечення такий ТЗ направляється до технічного підрозділу, а засоби, що перебувають на балансі об'єктів, направляються для усунення несправностей до автогосподарств або ремонтних підприємств цих об'єктів.

Про усунення несправностей старший водій (водій) робить запис у журналі обліку ТО.

Після прийняття ТЗ водій повністю відповідає за його технічний стан, а також вживає заходів для усунення несправностей, які виявлені під час чергування, з обов’язковим внесенням записів у журнал обліку ТО.

Відповідальність за утримання пожежно-технічного та спеціального аварійно-рятувального обладнання ТЗ справними та в належному вигляді покладається на командирів відділень, за якими вони закріплені.

Під час зміни караулу (чергової зміни) пожежно-технічне, спеціальне та аварійно-рятувальне обладнання і оснащення ТЗ приймається командиром відділення, який заступає на чергування, і особовим складом розрахунку у відповідності до табельної належності. У разі некомплекту або несправності окремих видів обладнання і оснащення командир відділення доповідає про це начальнику караулу (зміни) і вживає невідкладних заходів для його поповнення або заміни технічно справним.

Догляд за ТЗ та його обладнанням здійснюється щоденно особовим складом розрахунку чергових караулів (змін) у встановлений розпорядком дня час. Справність пожежно-технічного, спеціального та аварійно-рятувального обладнання, призначеного для роботи на висотах і рятування людей, перевіряється особисто командиром відділення під час заступання на чергування.

Загальне керівництво ТО пожежно-технічного, спеціального та аварійно-рятувального обладнання покладається на начальника караулу (зміни).

Пожежно-технічне, спеціальне та аварійно-рятувальне обладнання, що вивозиться на ТЗ повинно бути надійно закріпленими.

Не допускається виконувати реконструкцію ТЗ при відсутності відповідної нормативно-технічної документації.

Для покращення ефективності використання допускається змінювати місце закріплення та розміщення обладнання та оснащення, а також доукомплектування за умови погодження з Департаментом матеріально-технічного забезпечення та СБДР МНС України.

Особовий склад, що заступає на чергування та водії доповідають командиру відділення про справність ТЗ і його обладнання.

Командир відділення зобов'язаний доповісти начальнику караулу (зміни) про готовність ТЗ до виконання оперативних завдань.

ТО ТЗ в період обкатки проводиться водіями, які закріплені за цим ТЗ, під керівництвом старшого водія на посту ТО підрозділу згідно з інструкцією заводу-виробника в обсязі робіт, передбачених ТО-2.

ТО-1 проводиться на посту ТО підрозділу водіями, які закріплені за ТЗ, у службовий і вільний від чергування час під керівництвом старшого водія (техніка, механіка, бригадира) в обсязі встановленого переліку основних операцій ТО-1.

15. Організацію роботи ГДЗС, порядок обліку роботи в ізолюючих протигазах, проведення перевірок № 1, 2, ведення документації по ГДЗС, порядок проведення огляду-конкурсу стану ГДЗС.

Бази ГДЗС, як правило, розташовуються на першому поверсі. Приміщення бази ГДЗС мають відокремлюватись від інших приміщень вогнестійкими стінами чи мати окремий вхід ззовні.

Розмір приміщень бази ГДЗС рекомендується визначати залежно від установочних розмірів обладнання та зон (робочих місць) обслуговування. Ширина проходів між технологічним та допоміжним обладнанням, відстань до нагрівальних та опалювальних приладів в приміщеннях бази ГДЗС повинна бути не менше 1 м. Відстань від компресорних установок до стін та іншого обладнання яке знаходиться в приміщенні компресорної, повинна виходити з технічних характеристик закачних установок.

Температура повітря у приміщеннях бази повинна бути в межах від +5С до 25С при відносній вологості повітря не більше 65 %. Приміщення бази ГДЗС та шафи із ЗІЗОД повинні зачинятись, ключі повинні зберігатись на пункті зв’язку пожежної частини. Усі приміщення бази ГДЗС повинні утримуватись в чистоті. Зберігати в них сторонні речі та палити забороняється.

В залежності від виду ЗІЗОД, база ГДЗС повинна мати такі відокремлені спецiалiзованi приміщення:

для зберігання та перевірки ЗІЗОД;
для ремонту ЗІЗОД;
для миття та сушіння ЗІЗОД;
для наповнення кисневих балонів;
для наповнення повітряних балонів;
для зберігання хімічного вапняного поглинача та спорядження регенеративних патронів;
для зберігання кисневих (повітряних) балонів.

На базах ГДЗС можуть влаштовуватись приміщення для гідравлічного випробування повітряних (кисневих) балонів.

Обладнання бази ГДЗС повинно передбачати умови для відновлення експлуатаційних характеристик і випробування ЗІЗОД. .

Під час організації діяльності бази ГДЗС, яка передбачає одночасне обслуговування ізолювальних регенеративних респіраторів та повітряних дихальних апаратів, вона повинна мати окремі приміщення для їх обслуговування. Миття та сушіння ізолювальних регенеративних респіраторів та повітряних балонів допускається проводити на одному обладнанні.

Приміщення для зберігання та перевірки ЗІЗОД обладнують стелажами або шафами для зберігання перевірених ЗІЗОД, споряджених повітряних і кисневих балонів, регенеративних патронів, які розташовують на відстані не менше 1 м від опалювальних і нагрівальних приладів.

Для перевірки ЗІЗОД робочі місця повинні бути обладнані пневматичною системою нагнітання і створення розрідження повітря.

У приміщенні повинно зберігатись не менше 50 % повітряних (кисневих) балонів та регенеративних патронів від загальної кількості ЗІЗОД, що обслуговуються базою ГДЗС, які повинні бути постійно заповненими (спорядженими).

У приміщенні майстерні для ремонту ЗІЗОД розміщуються робочі столи, обладнання й інструмент та ремонтні експлуатаційні матеріали, запасні частини, які необхідні для ремонту і проведення перевірки № 3.

Приміщення для миття і сушіння обладнують спеціальними шафами для сушіння ЗІЗОД, ваннами та іншим необхідним обладнанням.

До приміщення для миття та сушіння ЗІЗОД повинна бути підведена холодна та гаряча вода.

За умови відсутності достатньої кількості обладнання та приміщень, миття та сушіння ЗІЗОД, як виняток, дозволяється влаштовувати у приміщенні для зберігання та перевірки ЗІЗОД.

Робочі місця в приміщенні по спорядженню регенеративних патронів забезпечуються обладнанням, технічними засобами і пристроями, призначеними для спорядження регенеративних патронів.

Регенеративні патрони зберігаються окремо на полицях з написами: “Порожні”, “Споряджені”, “До ремонту”.

У металевих барабанах повинно зберігатися не менше місячного запасу хімічного вапняного поглинача, який пройшов вхідний контроль на якість продукції.

У приміщенні наповнення повітряних (кисневих) балонів розміщуються робочі й резервні компресори. Встановлюються окремі стелажі для зберігання наповнених і порожніх повітряних (кисневих) балонів з надписами “Наповнені”, “Порожні”.

Вхід до приміщення для наповнення повітряних (кисневих) балонів дозволяється тільки особам, які мають допуск до роботи з компресорним обладнанням. Перед входом до приміщення повинна бути вивішена табличка з написом “Стороннім вхід заборонено!”.

На видному місці повинні бути розташовані плакати з технологічними схемами наповнення балонів, правилами роботи з компресорним обладнанням та інструкціями з правил безпеки праці.

Захаращувати проходи, проводити роботи, що не пов'язані з наповненням балонів, та палити в приміщеннях пунктів наповнення балонів забороняється.

Приміщення для наповнення балонів влаштовуються з дозволу органів державного нагляду за охороною праці.

Приміщення для наповнення кисневих балонів обладнують витяжною вентиляцію, всмоктувальний канал якої повинен розміщуватися на висоті 50 см від рівня підлоги. Підлогу виконують з матеріалу, що не вбирає і не адсорбує мастила і шкідливий пар.

Приміщення для наповнення кисневих балонів має розміщуватись біля зовнішніх стін будівлі, з урахуванням розміщення зовні спеціальних металевих шаф для зберігання транспортних балонів з киснем, що не дають можливості попадання на балони сонячного випромінювання та атмосферних опадів. Транспортні балони встановлюються вертикально на дерев’яних брусках і закріплюються хомутами до стіни, що виключає можливість їх падіння.

Приміщення для наповнення повітряних балонів обладнується примусовою вентиляцією.

Тpанспоpтнi балони з повітрям можуть бути встановлені в приміщенні на відстані не ближче 1,5 м від опалювальних і нагрівальних приладів.

Елементи підлоги приміщення, якщо забирання повітря проводиться безпосередньо з них, повинні виконуватись з матеpiалiв, що не вбирають і не адсорбують мастила та шкідливого пару.

Під час забирання повітря ззовні приміщення, всмоктувальний повітропровід виноситься до небезпечної зони, що виключає попадання токсичних газів через повітропровід в компресорну установку.

Для очищення повiтpя від мастил, води, аерозолів, окису вуглецю та інших шкідливих домішок, слід використовувати фільтри очищення і осушування повітря, передбачені технічною документацією щодо експлуатації конкретного типу компресора.

Забирання повітря повітряним компресором, який має фільтри очищення і осушування повітря, проводиться із приміщення, при цьому всмоктувальний канал повинен розміщуватися на висоті не нижче 50 см від рівня підлоги.

Під час експлуатації фільтрів очищення повiтpя слід суворо дотримуватись вимог інструкції заводу-виробника. Термін роботи фільтра, відповідно до умов його використання, не повинен перевищувати значень, вказаних в його технічній документації. Час роботи фільтра та кількість наповнених балонів повинні реєструватись у відповідному журналі .

Експлуатація та технічне обслуговування компресорних установок повинні здійснюватися згідно технічної документації заводу-виробника.

У приміщенні для випробування повітряних (кисневих) балонів встановлюється спеціальний стенд для проведення гідравлічних випробувань балонів, ванна для проведення перевірки герметичності балонів, розміщується обладнання, інструмент і матеріали, необхідні для проведення випробувань.

Виробничі приміщення для випробування балонів повинні бути забезпечені технічними засобами, що забезпечують можливість проведення якісної їх перевірки та випробування.

Балони, призначені для випробування, випробувані або забраковані, повинні зберігатись окремо на спеціально влаштованих стелажах з написами: “На випробування”, “Випробувані”, “Брак”.

На видному місці мають бути розміщені технологічна схема випробування, правила випробування та інструкція з правил безпеки праці під час випробування балонів.

Випробування та заповнення балонів повинні проводитись особами, призначеними наказом начальника ГУ(У)МНС України, які пройшли відповідні навчання за спеціальною програмою, узгодженою з органами державного нагляду за охороною праці, та склали відповідні іспити. Особи, які працюють із компресорним обладнанням та обладнанням по випробуванню балонів, один pаз на 3 pоки повинні складати іспити в навчальному центрі (пункті) ГУ(У)МНС України із залученням спецiалiстiв органів державного нагляду за охороною праці.

Монтаж компресорного, випробувального та електричного обладнання приміщень випробування та наповнення балонів, навчально-тренувальних комплексів та приміщень баз і контрольних постів ГДЗС повинні виконуватись організаціями, які мають дозвіл на виконання таких робіт.

Використання приміщень баз (контрольних постів) ГДЗС, стан яких не відповідає вимогам безпеки праці в Державній пожежній охороні та положенням цієї Настанови, експлуатація захисних дихальних апаратів, компресорного та випробувального обладнання, технічний стан яких не забезпечує безпеку газодимозахисників забороняється.

Робота баз (контрольних постів) ГДЗС, стан яких не відповідає вимогам державних нормативних актів про охорону праці, оголошених в системі МНС України, Правил безпеки праці в Державній пожежній охороні, цієї Настанови повинна бути призупинена до усунення недоліків.

З метою забезпечення ефективної роботи ГДЗС під час ліквідації затяжних пожеж (аварій) в гарнізонах пожежної охорони на шасі автомобілів або причепів можуть обладнуватися пересувні бази ГДЗС, на яких проводять спорядження повітряних (кисневих) балонів, регенеративних патронів, пеpевipку та дрібний ремонт ЗІЗОД.

Усі засоби вимірювальної техніки бази ГДЗС повинні бути перевірені в установленому порядку. Перевірка засобів вимірювальної техніки повинна проводитись організаціями, які мають право на виконання таких робіт.

Використання засобів вимірювальної техніки не допускається, якщо:

на засобах вимірювальної техніки відсутні пломби або тавра з відміткою про їх перевірку;
пройшов встановлений термін перевірки;
під час відключення, покажчик (стрілка) засобів вимірювальної техніки не повертається до нульового значення шкали на величину, що перевищує половину допустимої похибки для конкретного приладу;
розбите скло або є інші пошкодження, які можуть впливати на правильність показань. Контрольний пост ГДЗС.

Обладнання контрольного поста ГДЗС повинно забезпечувати умови для зберігання, чищення, дезінфекції, проведення перевірок (№ 1, № 2 для ізольованих регенеративних респіраторів) захисних дихальних апаратів.

В залежності від виду ЗІЗОД контрольний пост ГДЗС повинен мати такі приміщення:

пункт миття та сушіння ЗІЗОД (масок);
стелажі (шафи) для окремого зберігання ЗІЗОД, масок, резервних повітряних (кисневих) балонів, регенеративних патронів;
робочі столи та прилади для проведення пеpевipок ЗІЗОД;
стенди та плакати з порядком проведення розрахунків параметрів роботи в ЗІЗОД, описом їх будови, правилами роботи в них та заходами безпеки під час роботи;
спеціальні ящики з відсіками (комірками) для перевезення ЗІЗОД, повітряних (кисневих) балонів та регенеративних патронів на базу ГДЗС.

На контрольному посту ГДЗС забезпечується зберігання:

ЗІЗОД (масок), закріплених за вільним від несення служби особовим складом;
постійно споряджених резервних ізолювальних регенеративних респіраторів, із розрахунку два респіратори на ланку ГДЗС чергового караулу;
100 % запасу повітряних дихальних апаратів, повітряних (кисневих) балонів та споряджених регенеративних патронів ізолювальних регенеративних респіраторів, залежно від найбільшої кількості газодимозахисників чергового караулу (зміни), крім гарнізонів які обслуговуються базами ГДЗС централізованого типу.

На стелажах виконуються відповідні написи для регенеративних патронів: “Споряджені”, “Порожні”, “До ремонту”, для балонів: “Наповнені”, “Порожні”.

Компресорне обладнання на контрольних постах ГДЗС розміщувати забороняється.

Ключі від приміщення контрольного поста ГДЗС повинні зберігатись на пункті зв`язку пожежної частини.

Примітка. Допускається поєднувати контрольний пост ГДЗС з приміщенням для зберігання та перевірки ЗІЗОД та сполучати контрольні пости ГДЗС підрозділів, які знаходяться на одній території або в одній будівлі.

Штаби пожежогасіння, управління (відділи) пожежної охорони, при розміщенні в одній будівлі з пожежною частиною, використовують для проведення перевірок ЗІЗОД контрольний пост ГДЗС цієї ж частини.

Правила роботи в апаратах

Під час заступання на чеpгування, тиск в балонах апаpатів стиснутого повiтpя повинен бути - не менше 180 атм.

Під час pоботи в непpидатному для дихання сеpедовищi ланка ГДЗС повинна складатись не менше, нiж з 3-х чоловiк, включаючи командиpа ланки. У виняткових випадках, під час пpоведення pобiт з рятування людей, за piшенням керівника гасіння пожежі (КГП), або начальника бойової дільниці (БД) склад ланки може бути зменшений до двох чоловiк.

Ланка повинна складатись, як пpавило, з газодимозахисникiв, якi несуть службу в одному вiддiленнi або каpаулi. У виняткових випадках, за piшенням КГП або начальника БД, можуть бути оpганiзованi збipнi ланки.

Hадягання апаpату i пpиведення його до бойового положення здiйснюється під час пpямування або по пpибуттi до мiсця пожежi, аваpiї за командою командира ланки "Апаpати - вдіти!".

Пеpед кожним включенням в апаpати особовий склад ланки (вiддiлення) за командою командиpа "Апаpати - пеpевipити!" здiйснює бойову пеpевipку в сувоpiй вiдповiдностi до вимог технічного опису та iнстpукцiї до кожного виду апаpата.

Бойова пеpевipка апаpатiв повинна здiйснюватись в сувоpiй послiдовностi i займати не бiльше однiєї хвилини.

Пpо спpавнiсть апаpату i готовнiсть до включення кожен газодимозахисник зобов'язаний доповiсти командиpу ланки, напpиклад: "Петpов до включення готовий, тиск 190 , резерв 30".

Командиp ланки особисто пеpевipяє показники манометpiв апаpатiв газодимозахисникiв, запам'ятовує найменший тиск повiтpя в балонi i повiдомляє його постовому на посту безпеки.

Забоpоняється включатися в апаpат без пpоведення його бойової пеpевipки або у разі виявлення під час пеpевipки неспpавностей.

Включення особового складу в повiтpянi iзолюючi апаpати здiйснюється за командою командиpа ланки "В апаpати - включитись!".

Включення в апаpати здiйснюється на чистому повiтpi i, як пpавило, на посту безпеки.

Для забезпечення pоботи ланки газодимозахисної служби в непpидатному для дихання сеpедовищi необхiдно мати:

засоби зв'язку (пеpемовний пpистpiй, пеpеносну pадiо-станцiю, шляховий шпагат або pятувальну мотузку );
засоби освiтлення (гpуповий лiхтаp на ланку та iндивiдуальний лiхтаp для кожного газодимозахисника);
засоби стpахування - зв'язка;
pукавну лiнiю з пожежним стволом;
шанцевий iнстpумент для вiдчинення двеpей i розтину констpукцiй (лом).

Час pоботи ланки в непpидатному для дихання сеpедовищi визначається за найменшим показником тиску повiтpя в балонi або за найменшим часом захисної дiї.

Ланка (вiддiлення) ГДЗС, що прямує до загазованого середовища, повина мати засоби зв'язку, за допомогою яких через кожнi 5 хвилин пiдтримувати зв'язок з постовим на посту безпеки (ПБ).

Вiдповiдальнiсть за зв'язок покладається на командира ланки (вiддiлення) ГДЗС.

Особовий склад ланки (вiддiлення) ГДЗС, що направляється в розвiдку, повинен чiтко знати:

головне завдання розвiдки;
можливi напрямки поширення пожежi (аварiї);
приблизну кiлькiсть людей, яким загрожує небезпека, та можливi мiсця їх перебування;
мiсце перебування КПП, ПБ.

Перша ланка (вiддiлення) ГДЗС, що прибула до мiсця пожежi, (аварії) повинна провести розвiдку з метою виявлення людей в непридатному для дихання середовищi.

У разi виявлення в непридатному для дихання середовищі людей, особовий склад ланки (вiддiлення) ГДЗС повинен надати їм першу допомогу (включити в саморятiвний протигаз, респiратор або апарат штучної вентиляцiї легенiв) та вивести (винести) на чисте повiтря.

В першу чергу з непридатного для дихання середовища повиннi бути евакуйованi потерпiлi з ознаками життя.

Пiсля передачi евакуйованих резервнiй ланцi (вiддiленню) ГДЗС, газодимозахисники повиннi продовжити виконання поставленого перед ними завдання.

Евакуйованим потерпiлим, що знепритомнiли, необхiдно надати першу медичну допомогу i передати їх медичному персоналу.

У разi враження потерпiлого електричним струмом його необхiдно попередньо звiльнити вiд дiї струму та надати необхiдну медичну допомогу.

Під час виконання робіт в приміщеннях, заповнених вибухонебезпечними парами або газами, особовий склад ГДЗС повинен бути взутий в гумові чоботи, не допускати користування вимикачами ліхтарів, використовувати для простукування засоби, що не утворюють іскр ( дерев'яна палиця та інше). Під час прямування і в процесі робіт ланка ГДЗС повинна дотримуватись всіх заходів, щоб запобігти вибуху.

Ланка під час pятування людей, pозвiдки, гасiння пожеж i лiквiдацiї аваpiй дiє вiдповiдно до вимог Бойового статуту пожежної охоpони i з уpахуванням обставин, що виникають.

16. Організацію зв’язку в гарнізоні, технічні засоби зв’язку, документи пункту зв’язку підрозділу, роботу електронної пошти, пожежного спостереження.

Організація роботи ПЗЧ

ПЗЧ створюється при кожній пожежній частині і здійснює такі функції:

- прийом повідомлень про пожежі, що надходять безпосередньо від робітників об’єктів і від громадян;

- прийом наказів про виїзд на пожежі, що надходять від диспетчера ОДС;

- прийом сповіщень про пожежі, що надходять від сусідніх частин;

- висилку бойових розрахунків частини на гасіння пожеж ліквідації наслідків аварій і стихійних лих;

- підтримка зв’язку з пожежними автомобілями частини, що виїхали на пожежу;

- інформування ЦААСЗ, а також посадових осіб і організацій про пожежі.

ПЗЧ обладнується - комутатором із підключенням до нього сполучних ліній міський (об’єктивної) телефонної станції для прийому сповіщень про пожежі і здійснення службового зв’язку, прямих сполучних ліній із найбільше важливими об’єктами, що знаходяться в районі виїзду пожежної частини, а також прямої сполучною лінією з ОДС;

- радіостанціями для зв’язку з пожежними автомобілями

- установкою тривожної сигналізації й інший апаратурою, а також часами й іншими необхідними приналежностями.

На ПЗЧ можуть бути встановлені приймальні апарати електричної пожежної сигналізації.

Дисципліна зв'язку - це чітке і точне виконання особовим складом пожежної охорони встановленого порядку ведення обміну інформації.

Допуск до роботи на засобах зв'язку отримують особи, які пройшли спеціальну підготовку.

Дисципліна зв'язку одержується:

- високими морально-політичними якостями особового складу;

- незаперечним виконанням вимог, викладених в документах, регламентуючих експлуатацію засобів зв'язку;

- знанням і чітким виконанням особовим складом правил встановлення зв'язку, ведення переговорів і реєстрацій;

- встановлення дійсного контролю за використанням по прямому призначенню засобів зв'язку і веденням переговорів.

Перевірка зв'язку проводиться в цілях підтримання технічних засобів в постійній готовності до дій і контролю несення служби черговим оператором.

До порушень дисципліни ведення зв'язку відносяться:

передача інформації, не підлягаючої розголошенню;
переговори особистого характеру;
передача позивних більше число разів, чим передбачено дійсною Настановою;
переговори з абонентами, які не передають свої позивні;
розголошення позивних і частот робочих каналів.

Правила ведення всіх видів зв'язку:

1. Обмін інформацією передбачає передачу і приймання телефонограм, радіограм, телеграм, графічних і текстових зображень, сигналів команд.

2. По змісту сповіщення розділяються на оперативні і службові.

3. Обмін сповіщеннями повинен бути коротким.

4. Встановлення зв'язку здійснюється по формі:

"Лавина! Я, Сокіл! Відповідайте", "Сокіл, Я, Лавина! На прийомі!"

5. Передача сповіщень повинна вестись чітко і зрозуміло.

Всі радіостанції зобов'язані працювати на відведених їм частотах. Робота на інших частотних каналах, крім випадку проникнення в радіозв'язок взаємодіючих служб, забороняється.

В пожежній частині є такі засоби зв'язку:

"Віола", "Пальма", телефонний апарат.

Експлуатація засобів зв'язку гарнізону пожежної охорони - це комплекс організаційно-технічних заходів, забезпечуючих функціонування засобів зв'язку у відповідності з вимогами експлуатаційно-технічної документації.

Експлуатація засобів зв'язку включає застосування засобів зв'язку технічну експлуатацію.

Застосування засобів зв'язку передбачає:

підготовку до роботи в заданому режимі;
встановлення зв'язку;
передачу інформації;
контроль за станом зв'язку і режиму роботи обладнання;
оперативне переключення;
ведення технічної документації.

Технічна документація включає:

введення засобів зв'язку в технічну експлуатацію;
- технічне обслуговування, ремонт, планування експлуатації і облік засобів зв'язку;
- контроль за технічним станом;
- статистичний облік і аналіз відказів;
- матеріально-технічне забезпечення;
- рекламаційну роботу і технічне обслуговування;
- категорування і списання.

За організацію технічної експлуатації засобів зв'язку і забезпечення їх постійної готовності до роботи несе відповідальність начальник служб зв'язку гарнізонів і підрозділів пожежної охорони.

Особи, які винні в використанні засобів зв'язку не прямому призначенню, розукомплектації, виводу із ладу обладнання, повинні нести відповідальність.

ПЗЧ обладнане :

стаціонарний телефон ;
стаціонарна радіостанція KENWOOD ;
переносними радіостанціями KENWOOD ;

ПЕРЕЛІК

службової документації ДПРЧ-1 У ДСНС України у Чернівецькій області

яка повинна зберігатись на пульту зв’язку частини

Книга служби
Журнал ПСО
Журнал стройових записок
Журнал обліку виїздів
Апаратний журнал пункту зв’язку частини
Журнал реєстрації перевірок №1 захисних дихальних апаратів
Журнал адміністративно – громадського контролю
Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці
Журнал радіаційного та хімічного спостереження
Журнал щозмінного передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв
Журнал телефонограм
Журнал з масовим перебуванням людей
Журнал відкриття службових приміщень
Журнал обліку особистого прийому громадян
Журнал реєстрації міжміських та мобільних переговорів
Журнал обліку електроенергії
Журнал обліку виїздів
Журнал обліку занять зі службової підготовки
Журнал обліку занять із загальної та спеціальної фізичної підготовки
Експлуатаційні картки та журнали обліку ТО і поточних ремонтів автомобілів

17.Порядок організації обліку та нагляду за протипожежним водопостачанням. Організацію проведення огляду-конкурсуна краще утримання протипожежного водопостачання в районі виїзду

ІНСТРУКЦІЯ

З ОБЛІКУ, НАГЛЯДУ ТА УТРИМАННЯ ДЖЕРЕЛ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ

1 Загальні положення

1.1 Інструкція з обліку, нагляду та утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання (далі – Інструкція) є обов'язковою для виконання всіма центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

1.2 Ця Інструкція встановлює вимоги щодо обліку, нагляду та утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання (пожежні гідранти, природні та пожежні штучні водоймищі, градирні, водонапірні вежі) населених пунктів та об’єктів.

1.3 Вимоги цієї Інструкції також поширюються на об’єкти Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної пенітенціарної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, об’єкти лісового фонду, об’єкти метрополітену, залізничного, авіаційного, морського, річкового та повітряного транспорту, в частині надання інформації до територіальних підрозділів МНС України відомостей про стан джерел зовнішнього протипожежного водопостачання відповідно до додатка 1.

1.4 Відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжилкомунгоспу від 27.06.2008 № 190 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 7.10.2008 за № 936/15627 відповідальними за утримання та облік пожежних гідрантів, встановлених на водопровідній мережі населених пунктів, є суб’єкти господарювання, що виробляють або створюють послуги з централізованого водопостачання (далі-виробник послуг з централізованого водопостачання), а на відомчих водопровідних мережах та на території об’єктів - їх власники або орендарі (згідно з договором).

Утримання пожежних гідрантів (далі – ПГ), встановлених на мережах зовнішнього протипожежного водопроводу, включає в себе: забезпечення вільного доступу, своєчасний ремонт і технічне обслуговування; утеплення, відігрів замерзлих гідрантів, відкачку води із колодязів, очищення від сміття, а також снігу та льоду ляди колодязів у зимовий період, фарбування кришки люків колодязів в червоний колір; забезпечення покажчиками згідно з НАПБ А.01.001, ДСТУ ISO 6309 та ГОСТ 12.4.026, а також ведення відповідної документації.

1.5 Відповідальними за утримання та облік природних і пожежних штучних водоймищ в тому числі пірсів, прийомних колодязів, а також градирень, водонапірних веж, під’їздів до протипожежних водопровідних джерел є:

на об’єкті – його власник (орендар, як що інше не передбачено у договорі);

у населених пунктах – місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування або балансоутримувач (орендар) водопровідного джерела.

Утримання природних та пожежних штучних водоймищ включає в себе: забезпечення вільних під’їздів з твердим покриттям (очищення від снігу та льоду у зимовий період), справного стану пірсів, прийомних колодязів,утеплення у зимовий період ополонок розміром не менше 0,6 х 0,6 м, захист водоймищ (резервуара) та обладнання їх від замерзання води (у зимовий період), забезпечення покажчиками згідно з НАПБ А.01.001, ДСТУ ISO 6309 та ГОСТ 12.4.026, а також ведення відповідної документації.

Утримання пожежних штучних водоймищ, крім зазначеного, включає в себе забезпечення необхідного об’єму (рівня) води, який не допускається використовувати для виробничих та інших господарських потреб.

Утримання водонапірних веж включає в себе забезпечення вільних під’їздів та справність пристроїв для відбору води пожежною технікою будь-якої пори року, а також забезпечення покажчиками.

1.6 Відповідальність за проведення перевірок технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, в тому числі випробувань ПГ на водовіддачу в населених пунктах покладається на пожежно-рятувальні та аварійно-рятувальні підрозділи МНС України (далі – підрозділи МНС України), а за ті ПГ, що знаходяться на відомчих водопровідних межах та на території об’єктів – на відповідальних працівників цих об’єктів, визначених наказом керівника.

1.7 Відповідальними за облік джерел зовнішнього протипожежного водопостачання населених пунктів покладається на підрозділи МНС України, а на відомчих водопровідних мережах та на об’єктах – на відповідальних працівників цих об’єктів, визначених наказом, та на підрозділи МНС України.

1.8 При проведенні всіх видів робіт, які пов’язані з відключенням водопровідних дільниць виробник послуги з централізованого водопостачання зобов’язаний перед початком робіт повинен інформувати підрозділи МНС України, про адресу, за якою проводиться відключення дільниці, її межу, час початку та закінчення ремонтних або інших регламентних робіт.

1.9 У разі виникнення пожеж, надзвичайних ситуацій, диспетчери виробника послуги з централізованого водопостачання, при надходженні повідомлення від підрозділів МНС України, зобов’язані терміново підняти тиск у водомережах, а при необхідності залучити аварійні бригади виробника послуги з централізованого водопостачання до місця пожежі або надзвичайної ситуації.

1.10 Використовувати воду в будь-яких інших цілях з водних об’єктів, спеціально призначених для протипожежних потреб забороняється, відповідно до Водного Кодексу України.

2. Облік та нагляд за джерелами протипожежного водопостачання

2.1 Начальники підрозділів МНС України є відповідальними за облік джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, який в себе включає:

- ведення постійного обліку наявних зовнішніх протипожежних водопровідних джерел в районі оперативного обслуговування, в тому числі тупикових, безводних дільниць і тих дільниць, водовіддача яких нижче вимог нормативних документів. Розроблення заходів щодо гасіння пожеж на даних дільницях з урахуванням залучення пристосованої для гасіння пожеж техніки підприємств, установ і організацій різних форм власності у разі необхідності;

- ведення обліку несправних джерел зовнішнього протипожежного водопостачання;

- надання в Управління оперативного реагування (далі – УОР) та в оперативно – координаційний центр Головного територіального управління (Територіального управління) Міністерства надзвичайних ситуацій України (далі – ОКЦ ГТУ (ТУ) МНС України) даних про стан та зміни в зовнішньому протипожежному водопостачанні;

- внесення відповідних змін в карти районів оперативного обслуговування, довідники, планшети джерел зовнішнього протипожежного водопостачання та журнали їх перевірок нових джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, одразу після взяття на облік, а також до оперативних планів та карток пожежогасіння об’єктів та сільських населених пунктів відповідно до Методичних рекомендацій зі складання і використання оперативних планів і карток пожежогасіння, затверджених наказом МНС України від 23.09.2011 № 1021;

- вивчення місць розташування та практичне відпрацювання з особовим складом підрозділів МНС України, під час проведення занять з тактичної підготовки порядку використання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання в районі оперативного обслуговування, їх характеристику;

- ініціювання спільно з територіальними підрозділами Держтехногенбезпеки України заслуховування з проблемних питань відповідальних за утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання щодо його стану на засіданнях органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

- організацію проведення інвентаризації джерел зовнішнього протипожежного водопостачання;

- участь у складі комісій з прийому на облік та зняття з обліку джерел зовнішнього протипожежного водопостачання.

2.2 Для обліку джерел зовнішнього протипожежного водопостачання наказом начальника відповідного підрозділу МНС України район оперативного обслуговування підрозділу поділяється на чотири дільниці і закріплюється за начальниками караулів (змін) підрозділів МНС України.

Періодичність перерозподілів дільниць між караулами (змінами) підрозділів МНС України визначається виходячи з кількості зовнішніх протипожежних водопровідних джерел, які розміщені в районі оперативного обслуговування підрозділу МНС України.

2.3 Начальники другого караулу (другої зміни) підрозділів МНС України є відповідальними за своєчасне складання та коригування облікової документації джерел зовнішнього протипожежного водопостачання в районі оперативного обслуговування підрозділу.

2.4 Облік джерел зовнішнього протипожежного водопостачання здійснюється шляхом запису в журналі обліку перевірок (додаток 2).

2.5 Про виявлені несправності ПГ представники підрозділів МНС у трьох годинний термін направляють повідомлення (телефонограму) виробнику послуги з централізованого водопостачання, вказавши при цьому наступні дані: адресу несправного ПГ, характер несправності, прізвище того хто передав інформацію, дату повідомлення та складають акт (додаток 3) один з екземплярів якого надсилається виробнику послуги з централізованого водопостачання для усунення несправності.

При виявленні несправності ПГ на об’єкті або на відомчих водопровідних мережах складається акт (додаток 3) не пізніше 2 діб з дати виявлення. Один з екземплярів якого надсилається до власника (орендаря) об’єкту для усунення несправності.

При виявленні порушень щодо утримання природних та пожежних штучних водоймищ в тому числі пірсів, прийомних колодязів, а також градирень, водонапірних веж, під’їздів до протипожежних водопровідних джерел складається акт (додаток 3) один з екземплярів якого надсилається до відповідальних осіб, зазначених у пункті 1.4 цієї Інструкції для усунення порушення.

Копії актів направляють до відома у відповідні територіальні підрозділи Держтехногенбезпеки, в зоні обслуговування яких знаходяться об’єкти.

2.6 Інформацію підготовки на основі актів (додаток 3) про несправність джерел зовнішнього протипожежного водопостачання в районі оперативного обслуговування підрозділи МНС України надають в УОР або в ОКЦ ГТУ (ТУ) МНС України одразу по закінченню перевірок.

2.7 Відомість про стан джерел зовнішнього протипожежного водопостачання (додаток 4) щорічно до 5 січня надається в ОКЦ ГТУ (ТУ) МНС України для проведення аналізу.

2.8 УОР або ОКЦ ГТУ (ТУ) МНС України щорічно до 10 січня аналізує стан джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, який в себе включає:

- кількість наявних, прийнятих в експлуатацію, знятих з експлуатації та відремонтованих джерел зовнішнього протипожежного водопостачання в порівнянні з минулим роком у відсоткових показниках;

- кількість несправних джерел зовнішнього протипожежного водопостачання в порівнянні з минулим роком у відсоткових показниках та характер несправностей;

- кількість покажчиків джерел зовнішнього протипожежного водопостачання в порівнянні з минулим роком у відсоткових показниках і кількість покажчиків, які необхідно встановити;

- кількість перевірок в тому числі випробовувань водопровідних мереж на водовіддачу і їх результати;

- перелік безводних, тупикових дільниць і тих дільниць водовіддача на яких нижче рівня вимог нормативних документів з практичними заходами щодо забезпечення організації своєчасної і необхідної подачі води для гасіння пожеж.

Аналіз протипожежного водопостачання включається одним із розділів в аналіз оперативних дій особового складу підрозділів МНС України. Копія цього розділу направляється до територіальних підрозділів Держтехногенбезпеки України.

2.9 За результатами узагальнення інформації зазначеної у пункті 2.6 УОР або ОКЦ ГТУ (ТУ) МНС України готує довідку про несправні джерела зовнішнього протипожежного водопостачання та подає її у травні та жовтні поточного року до регіональних та місцевих комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій при держадміністраціях (далі – комісія TЕ та НС) і виконавчих органів місцевого самоврядування для прийняття рішення щодо усунення несправностей відповідно до Типового положення про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 № 927.

Рішення комісії TЕ та НС у межах її повноважень є обов’язковими для виконання суб’єктами господарювання, органами або балансоутримувачами, які є відповідальними за утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання. Контроль за виконанням рішення цієї комісії покладається на її секретаря.

2.10 Комісія TЕ та НС (у разі необхідності) звертається до Державної інспекції техногенної безпеки України (далі – Держтехногенбезпеки України) або її структурних підрозділів з клопотанням щодо організації проведення позапланових перевірок суб’єктів господарювання, які порушують вимоги щодо утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання.

2.11 Нагляд за зовнішнім протипожежним водопостачанням здійснюється місцевими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування відповідно до Водного Кодексу України та Держтехногенбезпеки України відповідно до Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України, затвердженого наказом МНС України від 25.05.2012 № 863 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.06.2012 за № 1054/21336.

2.12 За результатами перевірок суб’єктів господарювання, органів або балансоутримувачів, які порушають вимоги щодо утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, підрозділи Держтехногенбезпеки України надають не пізніше ніж у 10 денний термін до відома підрозділам МНС України, в районі оперативного обслуговування яких знаходяться ці протипожежні джерела, копії матеріалів (акти, приписи тощо) про усунення виявлених порушень щодо їх утримання»

2.13 Основними документами з обліку джерел зовнішнього протипожежного водопостачання в підрозділах МНС України є:

- наглядова справа, яка містить:

а) інвентаризаційний паспорт вуличних ПГ ( додаток 5).

б) інвентаризаційну відомість об’єктових джерел зовнішнього протипожежного водопостачання (додаток 6);

в) копії актів виявлених несправностей джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, приписів Держтехногенбезпеки України, листування з виробником послуг з централізованого водопостачання та органами влади тощо;

г) перелік: безводних дільниць, тупикових дільниць і тих дільниць водовіддача на яких нижче рівня вимог нормативних документів;

д) акти прийому на облік (додаток 6) та зняття з обліку (додаток 7 ) джерел зовнішнього протипожежного водопостачання;

- журнал обліку перевірок джерел зовнішнього протипожежного водопостачання (ПГ, водоймищ та водонапірних пристроїв) по дільницям (додаток 1);

- довідники джерел зовнішнього протипожежного водопостачання (для кожного пожежно-рятувального автомобіля та пункту зв’язку – наказ відповідного підрозділу щодо закріплення вуличного протипожежного водопостачання по дільницям за черговими караулами);

- планшети джерел зовнішнього протипожежного водопостачання (для кожного основного пожежно-рятувального автомобіля);

Контроль за складанням та коригуванням цієї облікової документації в підрозділах МНС України та надання відповідної методичної допомоги покладається на відповідальну особу УОР або ОКЦ ГТУ (ТУ) МНС України.

2.14 У кожному підрозділі МНС України має створюватись електронна база даних облікової документації, що відноситься до наглядової справи щодо джерел зовнішнього протипожежного водопостачання у районі оперативного обслуговування.

2.15 Інвентаризація джерел зовнішнього протипожежного водопостачання проводиться по мірі необхідності, але не рідше одного разу на три роки.

2.16 Для проведення інвентаризації джерел зовнішнього протипожежного водопостачання населеного пункту або об’єкту спільним наказом призначається комісія, у складі:

- для населеного пункту – представник підрозділу МНС України, представник виробника послуги з централізованого водопостачання;

- для об’єкта - представник підрозділу МНС України, представник підрозділу Держтехногенбезпеки України, відповідальний за протипожежне водопостачання об’єкта.

Спільний наказ складає підрозділ МНС та погоджує його з усіма сторонами, які визначені для населеного пункту та для об’єкту відповідно.

2.17 Після проведення інвентаризації всі вуличні ПГ записуються в інвентаризаційний паспорт (додаток 5), який складається в двох екземплярах (1-й зберігається в наглядовій справі підрозділу МНС України, 2-й – у виробника послуги з централізованого водопостачання, копія – в УОР або в ОКЦ ГТУ (ТУ) МНС України.

2.18 Всі об’єктові джерела зовнішнього протипожежного водопостачання в районі оперативного обслуговування МНС України записуються в інвентаризаційну відомість (додаток 6), яка складається в двох екземплярах (1-й зберігається в наглядовій справі підрозділу МНС України, 2-й – у власника (орендаря) об’єкта, 1-копія – в підрозділі Держтехногенбезпеки України, 2-копія – в УОР або ОКЦ ГТУ (ТУ) МНС України.

2.19 Результати інвентаризації підрозділи МНС України подають в УОР або ОКЦ ГТУ (ТУ) МНС України для узагальнення та направлення для розгляду у відповідні комісії ТЕ та НС.

3 Перевірка технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання

3.1 Перевірка технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання проводиться два рази на рік (квітень-травень, вересень - жовтень) комісією у складі: представника чергових караулів (змін) підрозділів МНС України на закріпленій за караулом (зміною) ділянці з залученням представника виробника послуги з централізованого водопостачання (для ПГ), представника органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або балансоутримувача (орендатора) (для інших джерел протипожежного водопостачання) та включає в себе:

3.1.1 Зовнішній огляд, яким встановлюється:

- наявність та стан під’їздів до протипожежного водопровідного джерела ;

- наявність та стан покажчика джерела зовнішнього протипожежного водопостачання згідно з НАПБ А.01.001, ДСТУ ISO 6309 та ГОСТ 12.4.026 та відповідність координат, наведених на покажчику, існуючому розміщенню протипожежних водопровідних джерел.

Крім того, під час зовнішнього огляду встановлюється:

- для ПГ:

а) стан зовнішньої кришки колодязя стояка ПГ, наявність утеплення колодязя (під час перевірки у вересні-жовтні);

б) стан стояка ПГ;

в) відсутність води в колодязі;

- для природних та штучних пожежних водоймищ:

а) наявність води у штучному водоймищі в необхідній кількості в місці призначеному для опускання всмоктувальної лінії протипожежної техніки, а також наявність води у приймальних колодязях (у разі їх наявності);

б) стан настилу пожежного пірса, наявність бокових відгороджень та упорного бордюру пожежного пірса;

- для водонапірних веж:

а) перевірка наявності засобів для забору води пожежно-рятувальною технікою;

- для градирень:

а) наявність місця забору води пожежно-рятувальною технікою.

3.1.2 Перевірка з пуском (забором) води проводиться один раз на рік у квітні-травні під час якої:

- для ПГ:

а) перевірка наявності води та розрахункового тиску в водопровідній мережі шляхом встановлення почергово пожежної колонки на кожний ПГ з пуском води;

б) перевірка справності обладнання (пожежної колонки, запірної арматури та штоку гідранта, стан зливного отвору стояка ПГ, а також кришки гідранта) для пуску води з ПГ;

в) перевірка водопровідної мережі на водовіддачу здійснюється шляхом встановлення пожежно-рятувальних автомобілів на ПГ та подачею води з пожежних стволів у кількості необхідній для забезпечення розрахункової витрати води до місця умовної пожежі під час проведення пожежно-тактичних навчань (занять) підрозділів МНС України зі складанням акта (додаток 9). У разі невідповідності водопровідної мережі вимогам проектної документації, затвердженій в установчому порядку, копія акта направляється до УОР або ОКЦ ГТУ (ТУ) МНС України для включення в довідку, зазначену в пункті 2.7;

- для водоймищ, градирень та водонапірних веж:

а) перевірка можливості забору та подачі води пожежно-рятувальним автомобілем у визначеному місці.

По закінченню перевірки технічного стану ПГ, водоймищ, градирень та водонапірних веж заповнюється представником підрозділу МНС журнал (додаток 2), а у разі виявлення несправностей складається акт (додаток 3) в двох екземплярах:

- один зберігається в наглядовій справі підрозділу МНС України;

- другий – у виробника послуги з централізованого водопостачання або у відповідального за утримання зовнішніх протипожежних водопровідних джерел;

- копія – в УОР або ОКЦ ГТУ (ТУ) МНС України.

3.2 Керівники об’єктів незалежно від форм власності зобов’язані не рідше двох разів на рік (квітень-травень, вересень - жовтень) проводити відповідно до пункту 3.1.1 та 3.1.2 перевірку об’єктових джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, яке розміщено на відомчих водопровідних мережах та на їх території з залученням за їх письмовим зверненням підрозділів МНС України при перевірці – з пуском (забором) води з наступним заповненням журналу перевірки джерел зовнішнього протипожежного водопостачання (додаток 2), а у разі виявлення несправностей складанням відповідних актів (додаток 3). Акти складаються у двох екземплярах:

- один зберігається у наглядової справі підрозділу МНС України;

- другий – у відповідального представника об’єкта;

- копії актів у разі виявлених несправностей джерела зовнішнього протипожежного водопостачання до територіального підрозділу Держтехногенбезпеки України та УОР або ОКЦ ГТУ (ТУ) МНС України.

3.3 При виїзді чергового караулу підрозділу МНС України на об’єкти для відпрацювання документів оперативного реагування, тактико – спеціальних навчань, планово – перевірочних занять в обов’язковому порядку проводиться перевірка технічного стану прилеглих джерел зовнішнього протипожежних водопостачання з пуском (забором) води та відміткою в журналі обліку перевірок (додаток 2).

3.4 При проведенні робіт щодо перевірки джерел зовнішнього протипожежного водопостачання особовий склад підрозділів МНС України повинен виконувати вимоги Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України, затверджених наказом МНС України від 07.05.2007 № 312, а для відповідальних за утримання зовнішніх протипожежних водопровідних джерел на об’єктах та представників виробника послуги з централізованого водопостачання необхідно під час проведення робіт керуватись відомчими правилами безпеки праці.

1. ЗАТВЕРДЖУЮ Перший проректор ДонНМУ д
2. Фамилия имя отчество 2
3. Политическая власть
4. Тема II ИНТЕРПОЛИРОВАНИЕ ФУНКЦИЙ Постановка задачи интерполирования Интерполирование ~ одна из зад
5. Математические игры как средство развития познавательного интереса учащихся
6. ВВЕДЕНИЕ Образование играет важную роль в жизни человеческого общества поскольку развитие государства
7. Сущность подготовки менеджеров в Японии
8. Лекция 14 141 Файлы Внешний файл совокупность однотипных данных записей на внешних устройствах
9. Образование как социальный институт Образование это профессионально организованный процесс приоб
10. Проект монтажных работ 4
11. Тема 16 ЭЛЕМЕНТЫ ОПЕРАЦИОННОГО ИСЧИСЛЕНИЯ Лекция 1.html
12. на тему- Познание его возможности и границы
13. Российская многопартийность- генезис и становление
14. Евгений Онегин Зима
15. Лекция 1 24
16. Тема- История развития оптики как составная часть научного познания окружающего мира Исполни
17. На тему- Прибыль предприятия и источники ее образования г
18. Структурализм и функционализм в социологии- работы ТПарсонса и РМертона
19. Центр стандартизации управления проектами 02 декабря 2011 года ГОСТ Р 548712011 НАЦИОНАЛЬНЫЙ СТАНДАРТ РОССИЙ.html
20. комунікаційні технології дають суб~єкту можливість не тільки діяти у віртуальному просторі але і взаємодія

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе

Організація гарнізонної та караульної служби

Поможем написать учебную работу

Выберите тип работы:

ІІ. Розпоряджувальні і плануючі документи служби пожежно-рятувального підрозділу

Документи служби начальника караулу

Перелік документів служби Гарнізону

ІІ. Розпоряджувальні і плануючі документи гарнізону служби

Шевченківського

Чернівці

З ОБЛІКУ, НАГЛЯДУ ТА УТРИМАННЯ ДЖЕРЕЛ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ