Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Опорний конспект лекцій з курсу «Організація транспортних подорожей туристів» для студентів 3 курсу всіх форм навчання спеціальності «Туризм» (Укл. А.В. Замкова – Одеса: ОДЕУ, ротапринт, 2008 р. – 125 с.)
УКЛАДАЧІ: А.В. Замкова, ст. викладач
РЕЦЕНЗЕНТИ: О.П. Хромов, канд. екон. наук, доцент (зовнішній рецензент)
Н.М. Кузнєцова, канд. екон. наук, доцент С.Г. Нездоймінов, ст. викладач
КОРЕКТОР: А.А. Ковальова
3
Вступ
Транспорт є важливим елементом туристичної індустрії, а транспортне
обслуговування туристів можливо вважати як найбільш складний в технічному відношенні блок туру.
На етапі становлення ринкових відносин в Україні, при відсутності єдиної транспортної туристичної системи фактично перевізник встановлює ціни на туристичні послуги.
У зв'язку з цим, необхідні знання особливостей організації транспортного перевізного процесу, а також ознайомлення студентів з можливостями різних видів транспорту.
Тому курс "Організація транспортних подорожей туристів" є профілюючою дисципліною для студентів, які навчаються за фахом "Туризм". Курс передбачає вивчення загальних основ організації перевезень туристів різними видами транспорту, характеру транспортних засобів.
Важливим моментом при вивченні курсу є розгляд існуючих положень про правила перевезення пасажирів та багажу на міжнародних і внутрішніх маршрутах, системи тарифів, пільг і знижок, порядок пред'явлення і задоволення претензій, захист інтересів туристів при порушенні правил перевезення, розгляд договірних відносин між туристичними фірмами і транспортними організаціями.
На сьогодні, коли транспорт представлений фірмами, які відрізняються не тільки за різними формами власності, але й за можливостями надання ними транспортних послуг, вивчення курсу „Організація транспортних подорожей" дає можливість правильно орієнтуватися при виборі перевізника.
Метою цієї дисципліни є визначення можливостей транспорту, призначеного для перевезення туристів, а також підвищення якості транспортного обслуговування туристів. Завданням дисципліни є:
дослідження сучасного стану ринку транспортних послуг;
вибір найбільш ефективних транспортних засобів для проведення туристичних подорожей.
3
Метою опорного конспекту лекції є визначення можливості транспорту;
дослідження сучасного ринку транспортних послуг; вибір найбільш ефективних транспортних засобів для проведення туристичних подорожей.
Опорний конспект лекцій складається з двох випусків. Перший випуск дає можливість студентам ознайомитись з
характеристикою авіаційного та залізничного транспорту.
Другий випуск - містить аналіз ринку автотранспортних послуг, а також перевезення туристів водним транспортом.
При написанні ОКЛ були використані матеріали спеціальних підручників і навчальних посібників, періодичні видання, нормативні документи, офіційні сайті.
Тема 1. Роль і значення транспорту в організації перевезень туристів
План
1.1. Особливості транспорту як галузі і перспективи його розвитку. 1.2. Економічні аспекти впливу туризму на розвиток транспорту.
1.3. Взаємодія транспортних організацій з турфирмами при створенні турпродукта.
1.4. Характеристики рівня транспортного сервізу.
Література: 2, 3, 6, 7, 10, 12, 20, 21, 24.
1.1 Особливості транспорту як галузі та перспективи його розвитку
Рівень розвитку транспортної системи держави одна з найважливіших
ознак її технологічного прогресу і цивілізованості. Потреба у високо розвинуті транспортній системі ще більш посилюється при інтеграції в європейську і світову економіку, транспортна система стає базисом для ефективного
4
входження України в світову спільноту і заняття в ньому місця, що відповідає
рівню високорозвинутої держави.
Об'єктивні умови трансформаційних процесів у розвитку України обумовлюють її націленість на входження у світову економічну систему і, перш за все, на економічну інтеграцію з провідними західноєвропейськими державами. Цей процес, безумовно, призведе до зростання товарообмінних операцій між країнами, що співробітничають. Крім того, геостратегічне положення України дозволяє їй бути вигідним мостом для транзитних перевезень товарів і пасажирів між державами Європи, Азії і Близького Сходу. Однією з визначальних систем, що забезпечують вантажні та пасажирські перевезення на території України, є транспортна система, до якої в ринкових умовах пред'являються високі вимоги відносно якості, регулярності та надійності транспортних зв'язків, збереження вантажів і безпеки перевезення пасажирів, термінів і вартості доставки. Відповідно до цього стан транспортних комунікацій України повинен відповідати вимогам європейської інтеграції.
Транспорт має ряд особливостей істотно відрізняючих його від інших галузей матеріального виробництва.
1. Транспорт – це загальна необхідна умова всякого процесу виробництва.
2. Продукцією транспорту є процес переміщення вантажів і пасажирів у часі та просторі.
Транспорт не створює нового продукту у формі якої – або речі або предмету, але зміна місця знаходження товарів або людей в результаті транспортування додає продукції транспорту матеріальний характер. Нематеріальна форма транспортної продукції відбивається і на її споживанні: процес споживання продукції на транспорті співпадає в часі і просторі з процесом її виробництва, тобто корисний ефект транспорту можна відчути лише під час руху транспортних засобів. Це створює особливий підхід до
5
резервів транспорту. Під резервами транспорту слід розуміти резерви
рухомого складу, провізної і пропускної спроможності.
3. Не створюючи матеріалізованої продукції, транспорт створює додаткову вартість товару, тому що при переміщенні витрачаються засоби праці та праця працівників транспорту
Транспорт є сукупністю перевізних засобів, шляхів сполучення, засобів управління і зв'язку, а також різних технічних пристроїв, механізмів і споруд, що забезпечують їх роботу.
Перевізні засоби включають пересувний склад різних видів транспорту – автомобілі, локомотиви, вагони, судна, літаки, вертольоти і т.д.
Шляхи сполучення - автомобільні дороги, залізничні та водні колії, повітряні лінії, монорельсові та канатні дороги, спеціально обладнані для руху рухомого складу і переміщення вантажів і пасажирів.
Споруди – гаражі, стоянки, автобази, депо, станції технічного обслуговування, ремонтні майстерні, пасажирські станції, вокзали, аеропорти, пристані.
Транспортна мережа – сукупність шляхів сполучення всіх видів транспорту. Транспортну мережу прийнято розділяти на мережу магістральних ліній і низову мережу.
Мережа магістральних ліній складається зі шляхів сполучення великої протяжності, дозволяючих забезпечити прискорену доставку великих об'ємів вантажів і пасажирів на великі відстані.
Низова транспортна мережа створює можливість організувати регулярні перевезення вантажів і пасажирів при транспортному обслуговуванні населення і підприємств.
Транспортна система – галузь п \ х, до складу якої входять:
Транспортна мережа всіх видів транспорту загального і незагального користування
Рухомі транспортні засоби Трудові ресурси транспорту
6
Система управління всіма видами транспорту на державному,
регіональному і муніципальному рівнях.
Транспортний комплекс – сукупність декількох галузей п/х, призначених для задоволення потреб у перевезенні вантажів і пасажирів. У нього входять власне транспорт, що забезпечує процес переміщення, і «транспортна промисловість». (транспортне машинобудування, транспортне будівництво, матеріальне технічне забезпечення перевізного процесу), установи і організації з підготовки кадрів для транспорту, проведенню проектних і науково-дослідних робіт, ремонтні підприємства.
Транспортна інфраструктура – складає основу транспортного комплексу і є реальною транспортною мережею, використовуваною для здійснення перевезень вантажів і пасажирів, а також організаційною структурою для забезпечення ефективного використовування транспортних засобів і постійних пристроїв. (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Науково – технічні чинники, що впливають на технико – економічні показники роботи транспорту
Види Науково-технічні транспорту чинники
1 2 Допустимі терміни експлуатації. Реєстри, здійснюючі ретельний контроль. Профілактика
технічних засобів і їх ремонт Авіаційний Удосконалення і розробка
транспорт конструкцій високої надійності і ресурсів
Технико-експлу-атаційні характеристики
3
1. Забезпечення безпеки польоту
2.Технічний стан повітряного судна
Розробка повітряних суден сучасніших модифікацій
3.Підвищення якості послуг
Професіоналізм льотного складу
4.Високий рівень комфорту
7
1 2 1.Вдосконалення
комплексу інженерних споруд
3
1.Забезпечує регулярність та безпеку руху
2. Упровадження сучасних систем управління транспортом
2. Створює умову для обслуговування пасса-жирів на вищому рівні
Залізничний 3.Створення нового рухомого транспорт складу
3. Дозволяє збільшити швидкість пересування
4. Підвищення професійного рівня і культури обслуговування
працівниками залізничного транспорту
Технічний стан автотранспортних засобів, дотримання ГОСТІВ
*габарити не перевищують розмірів, що встановлені міжнародними стандартами
4. Підвищується рівень комфорту
1. Можливість виконання міжнародних перевезень
Автотранспорт
*показники навантаження 2. Забезпечення безпеки руху на вісь
*наявність аварійних люків
*підвищені вимоги до санітарного стану салону Професійний рівень водіїв
3 Підвищення рівня обслуговування
Стандарт обслуговування
Обов'язкова сертифікація морських
транспортних суден Вдосконалення конструкції суден
1.Відповідність вимогам реєстра
2.Підвищення рівня безпеки
Водний транспорт
Рівень технічного забезпечення.
Оновлення флоту новими, сучасними судами
3. Збільшення швидкості руху суден
4. Сприяє підвищенню комфортности
пасажирських перевезень. 5.Підвищення конкурентоспроможності за рахунок зміни основних техніко-експлуатаційних показників.
8
Одним з видів послуг, що надаються туристам, є транспортне
обслуговування. При розгляді питань туризму дуже важливо визначити його взаємодію з індустрією транспорту. Витрати на транспорт складають велику частину від вартості туристичного пакета. Чим комфортабельніший і швидкісніший вид транспорту використовується, тим вища вартість подорожі. Для перевезення пасажирів у розпорядженні туристичних організацій є різні види транспорту.
Стандартна міжнародна класифікація засобів транспорту розроблена на основі пропозицій ООН, приведена в Рекомендаціях за статистикою туризму (ВТО, 1994 р.). Ці класифікації складаються з двох рівнів – категорії (вид транспорту) і розрядів, що визначають транспортний засіб.(см.табл.1.2).
Таблиця 1.2 Категорії і розряди транспортних засобів.
Категорії
Повітряний транспорт
Водний транспорт
Сухопутний транспорт
Розряди Рейси за розкладом Рейси поза розкладом
Інші повітряні перевезення
Пасажирські лінії і пороми Круїзи
Інші
Залізничний транспорт.
Міжміські та міські автобуси та інший суспільний транспорт.
Приватні автомашини місткістю до 8 чол. Прокат автомашин
Інші засоби сухопутного транспорту
Успіхи туристичного бізнесу і розвинена транспортна інфраструктура складають одну з найважливіших передумов розвитку будь-якого туристичного центру.
9
З другого боку попит на перевезення в туризмі стимулював швидкий
розвиток індустрії транспорту. Істотну роль у цьому зіграли також науково – технічні досягнення в транспортній галузі. (див. таблицю 1.1).
Транспорт у даний час можна розглядати не тільки як самостійну галузь, але і також слід зазначити його тісну взаємодію з туристичними організаціями, тобто подальшу інтеграцію транспорту з туристичними фірмами.
Транспортні комплекси представляють у даний час як окремі види послуг, так і самостійно розроблені тури. Особливо характерне таке положення для авіаційних компаній, яке все частіше створюють дочірні авіачартерні туроператорськіє фірми. («Трансаеротур», «Аквавіта Люфтганза Ситі центр», а/к Таврія та інші)
У даний час судноплавні компанії також пропонують свої послуги в організації круїзів («Укрферрітур», «Інтеркруїз», «Національна українська Дунайська судноплавна компанія») .Кроме того, турфірми створюються на базі крупних автотранспортних підприємств.
1.2. Економічні аспекти впливу туризму на розвиток транспорту
Визнана роль туризму як стимулятора економічного розвитку країни виявляється і по відношенню до такої важливої галузі виробництва, як транспорт. Ця роль особливо зросла в період після Другої світової війни, коли відбулися значні кількісні і якісні зміни в об'ємі, динаміці і структурі туристського потоку як у національному, так і в міжнародному масштабі.
По-перше, спостерігається високий темп зростання кількості туристських подорожей, як у міжнародному масштабі, так і в рамках окремих країн. Так, в 1950 р. в світі було здійснено 25.3 млн. зарубіжних туристських подорожей, в 1975г. їх число зросло до 213 млн., тобто збільшилося в 8 разів.
У Європі за цей же період число туристських подорожей зросло з 16.9 млн. до 152 млн. або в 9 разів.
10
По-друге, кількість туристських подорожей росте вищими темпами, ніж
число подорожей з нетуристичною метою. Сказане особливо характерне для країн з розвиненим внутрішнім і міжнародним туризмом.
По-третє, постійно збільшується частка подорожей в загальній тривалості туристських поїздок. Це пов'язано із зростаючим прагненням людей до збільшення об'єму вражень, до активного споживання різних туристських благ за відносно короткий період часу. У науковій літературі виділяють як самостійний вид туризму – міграційний, транспортний туризм.
Транспортні витрати в туристських подорожах за деякими даними складають близько 1\4 загальних витрат туриста, а в деяких випадках (при міжконтинентальних подорожах) майже половину цих витрат.
Таким чином, високі темпи зростання числа туристських подорожей, їх значна частка в загальному об'ємі пасажиропотоку, що поєднується із збільшенням рухливості туристів, робить певний вплив на розвиток транспорту. Для задоволення потреб туристів, що постійно ростуть, транспорт вимушений постійно пристосовуватися до нових вимог, що виражається в
такому:
кількісному розвитку матеріально-технічної бази всіх видів транспорту;
якісному вдосконаленні рухомого складу і стаціонарних транспортно-технічних споруд.
Кількісний розвиток матеріально-технічної бази транспорту, зводиться головним чином до такого:
зростання загальної потужності транспорту за рахунок збільшення пасажиромісткості транспортних засобів (морські судна до 3тыс. пасажирів, лайнери – 350 – 400 чоловік, двоповерхові автобуси і т.д;
збільшення числа транспортних засобів на всіх видах транспорту; поліпшення якості та збільшення пропускної спроможності
стаціонарних транспортно-технічних споруд. У цьому напрямі особливе
11
значення має як будівництво нових шляхів, так і реконструкція і модернізація
вже існуючих.
Якісне вдосконалення матеріально-технічної бази транспорту, визначається, перш за все, зростаючими вимогами туристів до комфорту, безпеки, швидкості, зручностей під час подорожі. Специфіка туристського споживання визначає велике значення якісним критеріям (показникам) при виборі того або іншого транспортного засобу. В цьому відношенні транспортні підприємства докладають значні зусилля, використовуючи самі останні досягнення сучасної науки і техніки. Неухильно скорочуються тривалість поїздки, з тим щоб більше часу залишалося для задоволення безпосередніх туристських потреб. Це здійснено в декількох напрямах:
- збільшується технічна швидкість транспортних засобів,
- скорочується час подорожі за рахунок встановлення прямих транспортних зв'язків на основних напрямах туристських потоків;
- підвищується рівень комфорту на транспортних засобах.
Зміни, що відбуваються, в розвитку туризму відбиваються як на організації подорожей, так і на системі транспортного обслуговування.
Масовий характер туристських потоків зумовлює появу нових потреб, нового відношення туристів до мотивів, цілей і переваг в організації туристських подорожей. В результаті цього, разом з класичним з'являються нові види туризму, які піднімають туристський попит на якісно новий рівень, що вимагає від транспорту задоволення нових потреб в його послугах. От чому транспортні організації разом з кількісним і якісним удосконаленням своїй МТБ винні в своїй діяльності враховувати нові вимоги і організаційні зміни, що включають:
1. Відособлення самостійних транспортних підприємств, діяльність яких у цілому ( або в переважаючому ступені) полягає в здійсненні перевезень туристів.
12
2. Здійснення інтеграції транспортних і туристських підприємств.
Створення спеціалізованої ланки в рамках туристичних підприємств, з метою забезпечення транспортного обслуговування туристів.
3. Встановлення міцних взаємодій і здійснення тісних контактів між транспортними і туристичними підприємствами.
4. Проведення реорганізації і перебудови діяльності транспортних підприємств залежно від кон'юктури міжнародного туристичного ринку або сезонних коливань у туризмі. Наприклад, транспортні засоби переміщають з лінійних у чартерні.
Розвиток туризму викликає появу якісно нових форм транспортного обслуговування, які пов'язані із задоволенням виключно туристських потреб. Таким, наприклад, є надання легкової машини на прокат.
Прагнення сучасного туриста до максимального використовування часу під час відпочинку, призначеного для задоволення потреб у ночівлі, харчуванні, лікуванні, спорті і т.д. визначає посилення значення зручних транспортних зв'язків як чинника вибору того або іншого засобу для подорожей. Саме тому, більша увага стала приділятися поліпшенню координації руху між різними видами транспорту. Розклади складаються з урахуванням графіків руху різних транспортних засобів так, щоб вони відправлялися і прибували в зручний час для туристів. При тривалих зупинках транспортні підприємства вдаються до різних варіантів організації приємного проведення часу туристами.
Викладені вище особливості в організації транспортної діяльності та системи транспортного обслуговування в світі, доводять один безперечний факт – вплив, з одного боку, обумовлений об'єктивною необхідністю задоволення потреб в подорожах все більшого числа людей. З другого боку, економічні інтереси транспортних підприємств обумовлюють застосування все більш ефективних і привабливих форм для стимулювання зростання туристських потоків, частка яких у загальному об'ємі пасажиропотоку, як було відмічено, безперервно підвищується. Дослідження і прогнози показують, що туризм і в майбутньому розвиватиметься неослабними темпами. Це викликає
13
необхідність все більш тісної взаємодії між туристськими і транспортними
підприємствами з метою оптимізації транспортної діяльності відповідно до нових тенденцій в розвитку туризму і потребами людей, що постійно зростають.
1.3 Взаємодія транспортних організацій з турфірмами при створенні турпродукта
Останніми роками туризм став одним з найприбутковіших видів бізнесу в
світі. На початку 90-х років частка туризму вже склала більше 10% світової торгівлі товарами і послугами. Міжнародний туризм входить до числа 3-х найбільших експортних галузей, поступаючись нафтовидобувній промисловості та автомобілебудуванню, питома вага яких у світовому експорті 11% і 8.6% відповідно. У 1991 р. сумарний дохід країн світу від міжнародного туризму склав 7% від загального об'єму світового експорту і 3% від світового експорту послуг.
Комерційна спрямованість туристських фірм приводить до появи туристського і сервісного бізнесу.
Туризм сьогодні – це сфера народногосподарського комплексу, яка в багатьох країнах світу перетворилася на галузь, що бурхливо розвивається.
У даний час індустрія туризму є однією з форм міжнародної торгівлі послугами, що найдинамічніше розвиваються.
У останні 20 років середньорічні темпи зростання числа прібитій іноземних туристів у світі склали 5.1%, валютних надходжень – 14%. Згідно з даними Всесвітньої туристичної організації, в 1995 р. у світі було зареєстровано 576 млн. туристів, що прибули надходження від міжнародного туризму досягли 372 млрд. доларів (без урахування надходжень від міжнародного транспорту). У цілому, об'єми валютних надходжень від туризму за період з 1950 до 1995 рік виросли в 144 рази. За прогнозами експертів ВТО бурхливий розвиток туризму продовжуватиметься і далі. Очікується, що при збереженні темпів зростання,
14
що склалися, число міжнародних подорожей до 2005 р. досягне 900 млн.
чоловік, а до 2010 – збільшиться і складе 937 млн. чол. а надходження від туризму зростуть до 1.1трл. дол., а до 2020 р. – відповідно 1602 млн. і 2.0 трл. поділ.
Транспортні послуги – один з основних видів обслуговування в туризмі. Послуги перевезення та інші транспортні послуги присутні в різних складових туристичного продукту. Перш за все, це перевезення з місця відправлення в місце призначення і трансфер, перевезення туриста до об'єкта призначення (наприклад, від аеропорту до готелю ), транспортні послуги на місці, наприклад, екскурсійні.
Слід вказати істотний характер і значуще місце послуги у складі туристського продукту, не надання перевезення або надання послуги ненадійного рівня і складу може позбавити туристський продукт його основних властивостей і в крайньому випадку, припинити його відносно даного споживача або групи споживачів.
Якщо з вини організаторів не здійснюватиметься плановий етап перевезення туриста назад, то тур відбувся з неповним наданням послуг, і споживач одержує право вимогати відшкодування збитків.
Надання транспортних послуг і транспортних засобів може бути: а) включене до складу туру (путівки, ваучери), (б) зарезервовано організатором туризму і надано туристу за платню на місці, (в) турист може самостійно купити послуги на місці перебування. Але в цьому випадку туроператор або турагенство залишиться без комісійних.
Туристська поїздка має в своїй основі мотивацію, яка є одним з найважливіших чинників щодо ухвалення рішення про подорож і вибору туристського продукту та його складових елементів.
Мотивація вибору туристської подорожі (час, тривалість, напрям, вигляд, витрати, характер діяльності) – найважливіша характеристика, що впливає на поведінкові ініціативи туриста при плануванні їм відпочинку, виборі і завершенні туру.
15
Мотиви певною мірою зумовлюють поведінку людини як покупець
турпродукта, впливаючи на вибір практично всіх його становлячих елементів. При виборі транспорту споживач (турист) виходить з таких мотивів:
Мета подорожі
Напрям і розташування пункту призначення Час і швидкість доставки
Безпека Сезонність Комфортність поїздки Платоспроможність
Вік і здатність переносити фізичні навантаження.
Популярність або затребуваність різних видів транспорту для туристських перевезень залежить від географічного положення і кліматичних умов країни, її економічного розвитку, національних традицій, соціального положення і життєвого рівня та інших чинників.
У кожного виду транспорту є свої переваги і недоліки, обумовлені історичним розвитком, технічними, економічними і екологічними характеристиками, але всі види транспортних систем переслідують одну головну мету – якнайповніше задоволення потреб мандрівників при реалізації послуг щодо перевезення.
У зв'язку з цим має сенс говорити про транспортне обслуговування туристів як про сукупність цілого ряду послуг, призначених для перевезення туристів і їх багажу з одного пункту в другий з достатньою швидкістю і максимальним рівнем комфорту.
Транспортне обслуговування базується на правовій основі, закріпленій в законодавчих документах, розроблених:
1. Різними міжнародними транспортними організаціями, (Додаток 1)
2. Національним законодавством країн
3. Внутрішніми правилами самих перевізників.
16
Особливої уваги вимагають різні сторони транспортного обслуговування
при виконанні міжнародних перевезень.
На жаль, у даний час на туристському ринку склалася не дуже сприятлива ситуація. Перевізники на ринку транспортних подорожей самі визначають ціни на туристські послуги.
Ще одним негативним чинником є те, що не завжди на законодавчому рівні врегульовані в достатній мірі взаємовідношення туроператора з транспортними компаніями, а норми міжнародного туристського транспортного права, на жаль, вступають у суперечність з національними нормативно – правовими системами. До того ж туристи і фахівці туристичних організацій (а часто і транспортних фірм) мало знайомі з найважливішими міжнародними конвенціями по повітряних, морських, річкових, залізничних, автомобільних видах перевезень.
До 1991 р. (у колишньому СРСР) існувала єдина транспортна система туризму, що включає автомобільний, річковий, морський, залізничний і авіаційний транспорт і забезпечувала потреби як внутрішнього, так і міжнародного туризму. Перевезення туристів здійснювалися:
пасажирським транспортом загального користування, спеціалізованим туристським транспортом, власними транспортними засобами.
У першому випадку – перевезення здійснювали транспортні організації, що знаходяться поза системи туризму, але надаючи свої послуги як учасники туристичного процесу.
Другий спосіб перевезення туристів найбільшою мірою наближає транспорт до туристичної діяльності.
У науковій літературі по туризму навіть затвердився термін «туристський транспорт». При цьому деякі фахівці, розглядаючи взаємостосунки туризму і транспорту, відводять туристському транспорту самостійне місце в системі
17
пасажирського транспорту у зв'язку з тією роллю, яку він грає в туристичному
процесі.
Під туристським транспортом мається на увазі спеціалізований і самостійно відособлений вид пасажирського транспорту, призначений тільки для обслуговування туристів при їх подорожах або перебуванні поза постійним місцем проживання. В даному випадку перевезення здійснюють підприємства спеціалізованого автотранспорту, чартерні авіакомпанії, туристські фірми, що володіють власним транспортом.
У третьому випадку суб'єктом і об'єктом транспортної послуги є сам турист, він же бере на себе турботу про організацію поїздки.
Ринкові відносини і антимонопольне законодавство сприяли децентралізації транспортної системи. Різке зниження попиту на транспортні послуги в туризмі призвело до перепрофілювання деяких транспортних підприємств, а у ряді випадків – до їх банкрутства.
У даний час не існує єдиної транспортної системи, обслуговуючої туризм, а потреба в перевезеннях регулюється попитом по кожному виду транспорту.
Статистика використовування транспортних засобів при турподорожі визначається такими чинниками:
рейтингом їх популярності;
ступенем розвитку транспортної системи; туристсько – рекреаційними ресурсами; видом подорожей;
протяжністю маршруту; національними традиціями;
демографічною структурою населення та іншими чинниками. Конкурентна боротьба за клієнта як між окремими транспортними
структурами, так і між перевізниками всередині кожного виду транспорту дала могутній імпульс процесу вдосконалення сервісу для пасажирів.
Науково – технічний прогрес у суспільстві призвів до виникнення транспортних засобів, здатних швидко доставити пасажира в будь-яку точку
18
земної кулі, а також до впровадження нових технологій в область
транспортного обслуговування. Це відображається в створенні глобальних систем бронювання і сучасних способів продажу квитків, у виникненні і розвитку чартерних програм перевізників, розробці різних інформаційних систем, використовування електронних пристроїв контролю технічних і технологічних режимів перевезень, у підвищенні їх безпеки.
Дуже важливим питанням при здійсненні перевезень є безпека, яка має на увазі дотримання правил експлуатації рухомого складу, професійну і злагоджену роботу різних служб, що забезпечують рух транспортних засобів, використовування екологічно чистих видів транспорту.
Важливим напрямом у області транспортного обслуговування є тісна співпраця різних транспортних систем. Це сприяє створенню мультимобільних вокзалів, узгодженню розкладів, гармонізації транспортних послуг і їх комплексному наданню пасажирам.
1.4. Характеристика рівня транспортного сервізу
Пасажирські перевезення можуть здійснюватися з різною метою:
науковими, діловими, виробничими, з метою подорожі та ін.
Транспортне обслуговування туристів і екскурсантів займає певну частку у всьому об'ємі пасажирських перевезень. Тому особливо важливо враховувати при організації транспортного обслуговування в індустрії туризму показник якості даного обслуговування.
Якість обслуговування пасажирів залежить: o від організації транспортного процесу;
o конструктивних особливостей і технічного стану рухомого складу і шляху, що використовуються;
o розвиток маршрутної мережі;
o надійність і своєчасність поїздки – один з основних критеріїв оцінки якісного обслуговування пасажирів.
19
Рух пасажирського транспорту за розкладом без порушення регулярності
створює умову гарантованої поїздки населення в часі. Це збільшує попит на перевезення і сприяє підвищенню ефективності роботи транспорту.
Рейковий пасажирський транспорт володіє такими важливими перевагами економічного і екологічного характеру і високими показниками безпеки, що без жодного сумніву він збереже свою конкурентоспроможність.
До пасажирських перевезень можна застосувати поняття простого, складного та інтегральної якості.
1. Проста якість пасажирських перевезень характеризується однією істотною натуральною властивістю їх споживної вартості, а саме: швидкістю (часом) переміщення пасажирів;
рівнем комфорту при обслуговуванні їх у дорозі, на вокзалах і станціях
2. Складна якість характеризується всіма основними натуральними властивостями (тобто показниками) їх споживної вартості:
безпекою;
швидкістю (часом переміщення); рівнем сервізу і т.д.
3. Інтегральна якість пасажирських перевезень характеризується не тільки переліченими вище показниками їх споживної вартості, але і показниками витрат (експлуатаційних, капітальних або приведених) на їх здійснення.
Для кількісної оцінки якості перевезень пасажирів доцільно сукупність його характеристик розбити на 4 окремі категорії якості пасажирських перевезень, а саме:
1) безпека або число ДТП;
2) рівень організації руху транспортних засобів у часі (частота, ритмічність, регулярність, точність руху, а також залежність руху від зовнішніх умов);
20
3) витрати часу на поїздку з урахуванням очікування або швидкість
пересування пасажирів;
4) зручність користування транспортом – сукупність представлених пасажирам зручностей в дорозі, тобто комфортабельність.
Вирішення задачі підвищення якості перевезень пасажирів вимагає синтезу оцінок у рамках окремих категорій якості перевезень, а потім зведення їх до загального показника якості. Приватні показники якості транспортного обслуговування пасажирів визначаються на основі синтезу даних офіційної статистики, розрахунків і результатів обслуговування пасажирів.
У результаті дослідження проведеного з пасажирами дальнього проходження, було виявлено 100 видів претензій (27):
з технічного і санітарного стану вагонів 44.7% організація житла 29.7% комфортабельність 24.0% організація компостування квитків 1.0% інше 0.64%
Обслуговування на залізничній станції (27):
Недолік місць у залі очікування 23.4% незадовільна організація протиживання 21.3% нестача послуг, що надаються 13.7% відсутність або нестача місць в камерах схову 13.2% незадовільна робота інформаційної служби 7.9% грубість посадовців 7.4% інші 13.1%
До стратегічних пріоритетів політики розвитку залізничного транспорту на найближчий період відноситься оновлення основних виробничих фондів, насамперед, рухомого складу, технічного переоснащення, підвищення технічного рівня та якості будівництва і ремонту залізниць із запровадженням сучасних технологій транспорту, інтегрування транспортної системи України в Європейську та світові транспортні системи.
21
Контрольні запитання до теми 1. Що таке транспортний комплекс?
2. Що розуміється під терміном-транспортна система? 3.Що є характерним для транспорту як галузі?
4. Яким чином науково-технічні чинники впливають на економічні показники роботи транспорту?
5. Як впливає розвиток туризму на вдосконалення матеріально-технічної бази транспорту?
6. Яким чином здійснюється якісне вдосконалення матеріально - технічної бази транспорту?
7. Які чинники впливають на вибір різних видів транспорту туристичними фірмами?
8. Що впливає на вибір транспортних засобів при організації подорожі? 9. Від чого залежить якість обслуговування туристів?
10. Як можна охарактеризувати такі поняття- проста; складна та інтегральна якість обслуговування туристів?
22
Тема 2. Авіаційний транспорт і його роль в обслуговуванні
туристів
План
2.1 Особливості авіаційного транспорту і організація перевезень пасажирів.
2.2. Правове забезпечення перевезень повітряним транспортом.
2.3 Характеристика матеріально – технічної бази авіаційного транспорту. Література:1,3,4,9-13,15,18,25,26
2.1 Особливості авіаційного транспорту і організація перевезень пасажирів Повітряний транспорт у туристських перевезеннях
У теперішній час повітряний транспорт є найбільш затребуваним при організації туристичних подорожей з цілого ряду причин:
По-перше, авіація - найшвидший і зручніший вид транспорту при перевезеннях на дальні відстані.
По-друге, сервіс на авіарейсах у даний час здійснюється на високому рівні.
По-третє, авіаційні компанії напрямом через міжнародні мережі бронювання і резервування виплачують туристським агентствам комісійні на кожне заброньоване в літаку місце, мотивуючи їх тим самим вибирати авіаперевізника.
Зараз у світі налічується більше 1300 авіакомпаній, в країнах СНД в даний час діють близько 500 авіакомпаній і авіапідприємств. У середньому в рік на авіарейсах перевозиться близько 1.5 млрд. чоловік. Міжнародні повітряні сполучення забезпечують зараз більше 470 перевізників, 250 з них, здійснюють міжнародні регулярні авіарейси.
У обслуговуванні міжнародних повітряних сполучень беруть участь більш 1тыс. аеропортів світу, близько 650 з них, обслуговують міжнародні регулярні авіаперевезення.
23
Найбільшими авіакомпаніями світу за кількістю перевезень вважаються:
американські «Delta Air lines”, “Pan American”, “United”. французька “ Air France”. Німецька “Lufthansa”. Британська “British Airways” і ін. Крупною авіакомпанією вважається російський “Аєрофлот”.
Проте, систему міжнародного повітряного транспорту складають не тільки міжнародні авіаперевізники і аеропорти, але і держави, зв'язані міжнародними повітряними лініями, що забезпечують ці сполучення, а також міжнародні організації у області повітряного транспорту, що вживають заходи щодо забезпечення його ефективного функціонування і безпеки.
Мережа міжнародних перевезень у даний час охоплює всі географічні регіони і більше 150 держав світу.
Повітряний транспорт є одним з основних, масових засобів пасажирського сполучення. Він займає провідне місце в сумарному пасажирообороті всіх видів транспорту в міжміському і міжнародному сполученні.
Повітряний транспорт має такі техніко-економічні особливості:
1. Висока швидкість повідомлення (1000 і більше км у годину). Це дозволяє робити безпересадочні перельоти великої дальності (до 10000 км.)
2. Всюдиходність і можливість швидкої організації сполучення по найкоротших відстаннях, що особливо важливо в районах, де відсутні інші шляхи сполучення.
3. Менші, в порівнянні з іншими видами транспорту, капіталовкладення в постійні споруди (аеропорти злітні майданчики та ін.)
4. Гнучка тарифна політика, система знижок. 5. Висока якість обслуговування і комфорт. 6. Доступна система бронювання.
7. Висока витрата палива.
8. Залежність від метеорологічних умов.
9. Порівняльно висока собівартість перевезень.
24
На коротких відстанях (до 500 км.) залізниця і автомобільний транспорт
мають явну перевагу перед повітряною за рахунок значно меншого часу на наземне обслуговування.
Проте, при зростанні відстані перевезень пасажири віддають перевагу повітряному транспорту:
При відстані від 1000-1500 км. – 2.5 – 5%, від 1500 –2000 км. 15-20%,
від 2000-3000км.- 20-30%, понад 3000 – 50 – 100%.
Важлива особливість повітряного транспорту полягає у тому, що він забезпечує сполучення між будь-якими пунктами.
Для польоту літаків за певним маршрутом виділяють повітряні смуги приблизно по 30 км. Шлях, за яким здійснюється політ, називається повітряною трасою, а її проекція на землю – наземною трасою повітряної лінії. Повітряна лінія – це постійний маршрут регулярних польотів літаків
між наземними пунктами, забезпечений наземним устаткуванням для обслуговування польоту.
Сукупність всіх повітряних ліній і пристроїв, призначених для забезпечення регулярних польотів цивільної авіації складає мережу повітряних шляхів сполучення.
На відміну від інших шляхів сполучення, повітряний транспорт вимагає приблизно в 10 – 20 разів менше капвкладень на освоєння нових ліній. Основні витрати пов'язані з будівництвом аеропортів, причому споруда одного аеропорту дозволяє відкрити не одну, а декілька нових авіаліній з іншими аеропортами.
У минулому авіалінії класифікувалися як: -місцеві,
-регіональні, -національні, -міжнародні.
25
У даний час авіалінії класифікують також за річним оборотом.
Найкрупніші перевізники мають оборот, що перевищує 1млрд.у.о. -національні перевізники від 100млн. – 1млрд. у.о. -регіональні перевізники від 10млн. – 100млн.у.о.
-середні перевізники менше 10 млн. у.о.
Повітряне перевезення – транспортування пасажирів і їх багажу, вантажів і пошти на повітряних судах відповідно до Правил повітряних перевезень (національних і міжнародних) і договору перевезення.
Повітряний перевізник - авіакомпанія, підприємство, здійснюючі пасажирські або вантажні перевезення.
Як правило, в більшості країн функціонують три основні типи авіакомпаній, що виконують регулярні польоти за розкладом:
1. Крупні (Міжнародні авіалінії України, Аеросвіт та ін.) - це крупні національні компанії, що здійснюють рейси по всій країні і за межами.
2. Регіональні – здійснюють у межах окремих регіонів однієї країни(“Таврія," “Південні авіалінії ”)
3. Місцеві - (“Аэростар”,“Крымские авиалинии” та ін.) невеликі авіакомпанії, що здійснюють рейси на короткі відстані з невеликих приміських аеродромів.
1) «Міжнародні авіалінії України” (МАУ) – провідна компанія на ринку міжнародних перевезень України. МАУ була заснована у 1992 р. Авіакомпанія є одним з перших спільних підприємств і Україні із залученням іноземного капіталу.
МАУ були першою авіакомпанією в СНД, що стала полноправним членом JATA та першою у колишньому Радянському Союзі, що почала експлуатувати сучасні літаки західного виробництва.
У порівнянні з іншими авіакомпаніями, МАУ пропонує найбільшу кількість прямих рейсів з України до Європи, виконуючи 300 регулярних рейсів щонеділі. Потік пасажирів постійно збільшується на 25% щорічно. МАУ співробітничає з багатьма провідними авіакомпаніями світу, уклавши більше
26
126 інтерлайн – угод. Завдяки такому партнерству МАУ пропонує 3000
напрямків зі зручними стиковками і за кращою ціною.
2) Авіакомпанія ,,Аеросвіт,, була створена в 1994 г . у формі закритого акціонерного суспільства. На сьогоднішній день 62% акцій ЗААО авіакомпанії належить українським власникам-Фонду держмайна України
(22,4%), компанії, Генавіаїнвест,.(близько 25%), Укрінфоконсалт, (9,8%) і Бюро
(4,8%). Частка нідерландської компанії Gilward Investments B.V. складає (38%)
акцій. Потім відбулося злиття компанії, «Аеросвіт» з авіакомпанією
«Українські авіалінії».
Авіакомпанія «Аеросвіт», «Українські авіалінії» - найбільші українські мереживі перевізники. Обслуговують найбільшу серед національних авіакомпаній власну мережу з 57 повітряних маршрутов- 11 внутрішніх і 46 міжнародних, включаючи 5 далекомагістральних напрямків. У розпорядженні компанії є парк сучасних, комфортабельних повітряних суден.
3) ТОВ (UM – Air) –,,Українсько – середземноморські авіалінії,, - одна з перспективних авіакомпаній України, що розвивається , надає послуги з регулярних, чартерних, внутрішніх і міжнародних перевезень.
UM Air є однією з провідних авіакомпаній України, створена в 1998 р. (15.09.1999 р. одержаний сертифікат експлуатанта). Географія польотів компанії на даний момент включає чартерні та регулярні рейси до: Лівану, Ірану, Єгипту, Туреччини, Сірії, Йорданії, Німеччини, Грузії, Азербайджану, Росії, Білорусії, Казахстану, Узбекистану, Ужгороду, Чернівців, Сімферополю, Харківа, Одеси.
Авіакомпанії мають повітряні судна (у власності або оренді), льотний склад і бортперсонал, і здійснюють їх експлуатацію, як праведніє польотів, так і наземне обслуговування власних суден і пасажирів.
Наземне обслуговування повітряних суден здійснюється службами аеропортів за замовленням перевізника (перевізників).
27
Аеропорт приймає і обслуговує повітряні судна різних авіакомпаній,
здійснює технічне забезпечення, постачання і обслуговування повітряних суден. Включаючи технічну профілактику і ремонт. Наземні служби здійснюють контроль, регулювання і супровід польотів у повітряному просторі.
Польоти в цілях перевезення пасажирів здійснюються за твердим розкладом (річним або сезонним) – регулярні перевезення або по замовлених рейсах – чартерні перевезення.
Регулярні рейси можуть проводитись по встановлених напрямках з частотою, обумовленою постійним завантаженням пасажирськими потоками щоденно, зокрема декілька разів у день.
Виділяють декілька типів авіарейсів: щоденний авіарейс;
щотижневий рейс; додатковий рейс;
спеціальні, замовлені рейси; комерційні рейси.
Відносно часу доби розрізняють денні рейси або нічні.
Денні рейси звичайно проводяться на коротких трасах між парами міст або туристськими центрами.
Нічні рейси плануються і виконуються з різною метою, наприклад, для зручності туристів і скорочення витрат денного часу на перевезення, розвантаження денної регулярної програми. Іноді на нічні рейси встановлюються знижені тарифи. Нічні рейси використовуються на протяжних дальніх маршрутах, наприклад, на трансокеанських польотах.
Прямі та стикувальні маршрути. Прямий політ або прямий рейс – переліт між двома пунктами з однією або декількома посадками, але без зміни літака, завжди указуються в транспортних умовах туру. Проте, посадка з технічних причин не може служити підставою для претензій туристів. Для великої кількості напрямків (особливо дальніх) пасажирам доводиться здійснювати пересадку на рейси іншої авіакомпанії і
28
продовжувати політ. Формування маршруту за замовленням клієнтів –
турбота агентств з продажу квитків.
Приєднаний, стикувальний, суміжний, узгоджений рейс - рейси раціонального планування часу перевезення і зручності пасажирів при пересаджуванні з одного маршруту на другий. Особливо плануються човникові рейси, які спеціально чекають міжнародного рейса для оперативної доставки пасажирів до місць призначення.
Узгоджені авіамаршрути (стикувальні рейси) – це елемент туру (подорожі), передбачаючий пересадку туристів з одного літака на другий, наприклад, іншої авіалінії, з місцевої на міжнародну.
Компанії зацікавлені в максимальному скороченні втрат часу пасажирів на пересадки, тому при організації стикувальних рейсів вводяться спеціальні (фірмові) швидкісні автобусні рейси і навіть швидкісні потяги для трансферу на інший аеродром. Якщо часовий розрив достатньо великий (більше доби), то авіакомпанії надають пасажиру на цей період очікування стикувального рейса відмінний туристський сервіс (трансфер, розміщення, харчування, екскурсії), що часто входить у вартість перельоту.
Спеціальні фірми займаються питаннями узгодження маршрутів авіаліній.
Більшість авіакомпаній світу надає послуги з перевезення туристів у режимі:
Рейсових перевезень Чартерних повідомлень
Обслуговування бізнес - і конгрес-турів за системою бізнес-офісу; Індивідуальне обслуговування туристів.
При виборі конкретного авіаперевізника слід враховувати вид перевезень (індивідуальний, груповий, бізнес-тур і т.д.)
Наявність туристів на день початку і закінчення туру
Наявність вільних місць на даний маршрут у необхідному класі Надання авіакомпанією пільгових тарифів
29
Основними критеріями при виборі авіаційних перевезень є: Швидкість доставлення до мети поїздки
Комфортабельність польоту Тарифи і пільги
Надійність і репутація авіакомпанії та ін.
2.2. Правове забезпечення перевезень повітряним транспортом
Регулювання перевезень повітряним транспортом здійснюється
відповідно до міжнародного законодавства (якщо перевезення носить міжнародний характер).
Повітряний транспорт регулюється трьома способами:
1. Національне регулювання – ліцензування авіаперевізників, що працюють як на внутрішніх, так і на міжнародних маршрутах.
2. Міжурядове регулювання – коли регулярні повітряні маршрути грунтуються на угодах між урядами відповідних країн.
3. Міжнародне регулювання – коли тарифи на регулярні повітряні маршрути встановлюються (для членів авіаліній) на основі взаємних договорів, на основі міжнародних угод.
Пул – договір
Одним з видів міжнародного регулювання авіаперевезень є плани створення пулу, що сполучає авіакомпанії, діючі на визначених маршрутах. Договір сполучає компанії, діючі на певних міжнародних маршрутах з метою оптимізації розкладу польотів літаків, зменшення напряму і регулювання пасажиропотоків у піковий час і періоди, а також у цілях збільшення прибутку на цих маршрутах та його подальшого розподілу між авіакомпаніями.
Міжнародне регулювання авіаперевезень здійснюється також на основі міжнародних угод, підписаних між країнами за багато років (див. Додаток...). 1.Варшавська конвенція 1929 р. була першою загальною угодою між авіакомпаніями, що стосується питань забезпечення відповідальності
30
авіакомпаній за безпеку пасажирів у разі їх смерті, поранень або втрати багажу
під час перевезення. (Монреальським протоколом надалі було визначено, що максимальна відповідальність періодично переглядатиметься через інфляційні процеси. На сьогодні відповідальність авіакомпанії перед пасажиром складає максимально 2 тис. дол. США). Ця угода є основою для страхування пасажирів, пошти і багажу на міжнародних авіаперевезеннях.
2. Конвенція Чикаго по цивільній авіації 1944 р. в дискусії щодо ухвалення в якій брали участь 8 країн, містить угоду зі стандартизації міграційних процедур повітряного сервісу між країнами. Ці принципи були прийняті для забезпечення основи для двосторонніх угод між країнами. В угоді було обумовлено не регулювати чартерні перевезення, дозволяючи країнам застосовувати індивідуальне регулювання і умови, з якими вони приймають і обслуговують чартерні рейси.
3. Бермудська угода 1946 р. – англо – американська по трансатлантичних рейсах – регулювала двосторонні угоди за цими маршрутами. У 1977 р. Бермудська угода була переглянута (і ратифікована в 1986г.). Нова угода розширила фактичне навантаження на маршрути через Атлантику, обмежена двома британськими і двома американськими перевізниками.
Оскільки повітряний транспорт з кожним днем займає все більш міцні позиції в загальносвітовій транспортній системі, вже давно виникла необхідність у його загальносвітовій координації і регулюванні. Цими питаннями займаються міжнародні авіаційні організації. Розглянемо найвпливовіші та відомі з них. (Додаткова інформація представлена в додатку).
Міжнародна організація цивільної авіації (International Civil Aviation Organization) – ICAO – одна з первих найсолідніших і авторитетніших світових структур. Членами ICAO є 18 держав. ICAO працює в тісному контакті з іншими організаціями, такими, як United Nations Community/ World Meteorological Organization, International Union of Electrical Communications, World Post Union, World Health Organization, International Sea Organization.
31
Утворилися 7 грудня 1944 р. в Чикаго підписанням 52 країнами Конвенції з
міжнародної цивільної авіації.
ICAO стала спеціалізованим агентством ООН у рамках Комітету з економіки і соціальних питань.
Міжнародна асоціація повітряного транспорту (International Association of Air Transportation) – IATA - створена для координації дій світових авіакомпаній, направлених на забезпечення безпеки і підвищення ефективності повітряних перевезень у всіх регіонах земної кулі. Заснована в 1919г. і перетворена в 1945г. IATA є професійною асоціацією авіаційних компаній, що здійснюють міжнародні рейси. Головна функція, виконувана Асоціацією, це впорядкування міжнародного комерційного авіаційного повідомлення, введення єдиних для всіх членів правил і процедур та встановлення узгоджених тарифів на пасажирські перевезення на міжнародних маршрутах.
Сьогодні IATA виконує такі функції:
Технічні: узгодження і регулювання технічних аспектів і вимог при організації міжнародних польотів, результати метеослужб, систем зв'язку, організації харчування і медичного обслуговування.
Юридичні: міжурядові угоди, конвенції, генеральні умови перевезень, агентські угоди, навігація і ін.
Координація загальної політики перевезень на урядовому рівні. Фінансовий сервіс: аналіз фінансової діяльності регулювання
взаєморозрахунків.
Організація перевезень: узгодження загальних процедур обслуговування пасажирів і багажу, контроль і огляд багажу.
Агентська робота: акредитація агентств з продажу квитків, навчання фахівців.
Інформаційні: видання бюлетенів, правил, нормативної документація.
32
Стандартизація процедур: спрощення і стандартизація митних
процедур
Безпека: система безпеки польотів, охорони, безпеки пасажирів і багажу.
Асоціація виконує консалтингові роботи, підготовку і перепідготовку персоналу, як льотного бортперсонала, персоналу наземних служб, так і персоналу транспортних і туристських агентств.
Туристські агентства беруть участь у діяльності IATA через її спеціальне відділення - International Travel Agents Network (IATAN) Міжнародну організацію агентів авіакомпаній, а також через міжнародні організації цивільних аеропортів.
У рамках організації туристських подорожей існує декілька форм взаємодії туристських фірм і авіакомпаній:
Бронювання місць і викуп авіаквитків через агентства авіакомпаній.
Бронювання місць і викуп авіаквитків через системи бронювання.
Договір з авіакомпанією на квоту місць на регулярних авіалініях.
Агентська угода і робота в ролі агентства з продажу авіаквитків для своїх туристів.
Організація чартерних авіарейсів під туристські перевезення. Щоб правильно вибрати найзручніший і вигідніший вид туристських
перевезень, а також грамотно укласти контракт на авіаперевезення туристів, необхідно знати всі особливості, переваги і недоліки того або іншого виду взаємодії з авіакомпанією.
Турист може скористатися послугами авіакомпанії, замовивши у неї квиток за вибраним маршрутом, або через посередника – турагентство, бюро подорожей і екскурсії та ін., де ця послуга сформована в пакеті у вигляді туру.
33
У останньому випадку всі претензії з даної послуги, як правило, пред'являються
- посереднику, з яким укладено прямий договір на придбання путівки.
Окрім регулювання міжнародного авіаційного повідомлення, до сфери діяльності IATA увійшли аспекти регулювання бронювання послуг перевізників, включаючи системи автоматизованого бронювання і методи взаємних розрахунків між компаніями, у випадках, коли в перевезенні беруть участь не один, а декілька перевізників.
Таким чином, в Асоціацію входять не тільки перевізники, але й інші компанії, у тому числі і туристські агентства.
Регулювання повітряних перевезень у внутрішньому сполученні України здійснюється відповідно до Повітряного Кодексу України, який включає 17 розділів (див. Додаток).
У перших розділах: «Загальні положення”, “Авіаційні правила України”, “Використання повітряного простору України” розглянута сфера дії Повітряного Кодексу, державне регулювання діяльності цивільної авіації, сфера дії авіаційних правив та порядок використання повітряного простору України.
Розділ 4 – “Повітряні судна”. Наводиться існуюча класифікація повітряних суден, їх реєстрація та допуск до експлуатації, бортова документація повітряного судна та інше.
Розділ 5,6 – присвячені вимогам щодо авіаційного персоналу та екіпажу повітряного судна.
Розділ 7 “Аеродромі і аеропорті”. – У цьому розділі приділена увага питанням будівництва, реконструкції та експлуатації аеродромів і аеропортів, їх сертифікації та допуску до діяльності.
Розділ 8 “Повітряні траси і місцеві повітряні лінії” - розглянуто питання сертифікації та допуску повітряних трас до експлуатації.
Розділ 9, 10 «Польоти повітряних судів» і «Міжнародні польоти повітряних судів» - розглянуто питання допуску до польоту повітряного судна; підготовки екіпажу; забезпечення польотів повітряного судна; вимоги до документації, що знаходиться на його борту; польоту повітряного судна над
34
населеними пунктами. Розглянуті також норми і правила здійснення
міжнародних польотів, переліт державного кордону.
Розділ 11 “Повітряні перевезення” - присвячено виконанню повітряних перевезень, додержуванню правил та нормативам, що підвищують якість обслуговування пасажирів, організації чартерних повітряних перевезень. У розділі розглянуто також інформаційно-рекламне забезпечення повітряних перевезень.
Розділ 12 – “Авіаційні роботи і порядок їх виконання”. Цей розділ дає характеристику авіаційним роботам, виконуваним з використанням польотів повітряних суден для різних цілей. На виконання авіаційних робіт потрібно обов'язкове укладення договору, що передбачає відповідні вимоги до них і розміри оплати. Тарифи на їх виконання також встановлюються на основі договору.
У розділі «Пошукові та аварійно-рятувальні роботи”, “Розслідування авіаційних подій” розглядаються питання, пов'язані з випадками, коли повітряне судно терпить біду. Повідомлення і розслідування авіаційної події. Забезпечення безпеки польотів повітряних суден. Оснащення повітряних суден і підготовка екіпажу на випадок аварії.
У Повітряному Кодексі України передбачається відповідальність перевізника перед пасажирами повітряного судна і вантажовідправника в порядку, встановленому законодавством, міжнародними договорами, а також договором повітряного перевезення пасажира, вантажу або пошти. Перевізник, пасажир, вантажоодержувач і вантажовідправник несуть відповідальність за порушення митних, валютних, санітарних, карантинних і інших правил відповідно до законодавства.
2.3. Характеристика матеріально – технічної бази авіаційного транспорту.
До складу авіаційного транспорту входять підприємства повітряного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів,
35
сільськогосподарські роботи, а також аеропорти, аеродроми, аерослужби,
транспортні засоби, системи управління повітряним рухом, навчальні заклади, ремонтні заводи цивільної авіації та інші підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.
До технічних засобів повітряного транспорту відносяться: аеропорти, аеровокзали, аеродроми,
літаковий парк (флот),
засоби управління повітряним транспортом, технічні бази і ремонтні заводи.
Аеропорт – це комплекс, що включає у свій склад аеродром, аеровокзал,
наземні споруди технічного обслуговування повітряних судів, а також необхідне устаткування, авіаційний персонал .
Аеропорти підрозділяються на внутрішні і міжнародні.
Аеропорт внутрішній – призначений для обслуговування рейсів повітряних суден у межах території однієї держави.
Міжнародний аеропорт – призначений для прийому і відправки
повітряних суден, що виконують міжнародні повітряні перевезення, в якому здійснюється митний, прикордонний, санітарно – карантинний та інший контроль. У світі налічується близько 1000 міжнародних аеропортів, 30 найбільших аеропортів відправляють більше 10 млн. пасажирів у рік.
У таблиці 1.3. наведені основні види послуг, що виконуються авіаційним комплексом.
36
Послуги, що виконуються авіаційним комплексом
Таблиця 1.3.
АЕРОПОРТ
Комплекс будівель і споруд, призначених для прийому і відправки повітряних суден і обслуговування повітряних перевезень
1.Обслуговування пасажирських перевезень, вантажів і пошти 2.Забезпечення польотів повітряних іноземних і національних авіакомпаній 3.Забезпечення регулярності та безпеки польотів
4.Метеоспостереження
5.Забезпечення роботи засобів зв'язку і мережевої сигналізації 6.Здійснення технічного обслуговування повітряних суден і їх заправка
7.Оперативне приготування і подача компакт-диск харчування на кожен політ
37
АЕРОДРОМ АЕРОВОКЗАЛ
Земельна або водна ділянка з 1.Розміщуються зали прибуття, комплексом інженерних споруд і реєстрації та відправки будівель, спеціально виділена і пасажирів і багажу
обладнана для зльоту і посадки,
рулювання, стоянки і 2.Зали очікування для різних обслуговування повітряних класів обслуговування – суден. авіатермінали
Головні споруди – злітно-
посадочна смуга (ВПП); в 3.Касові зали
сучасних аеропортах досягає
довжини декілька кілометрів. 4.Спеціальні зали для Саме ВПП визначають зустрічаючих
пропускну спроможність
аеродрому. ВПП оборудуєтся 5.Камери схову багажу
світовими і електронними
засобами навігації та 6.Администрация
забезпечення польотів
7.Ресторани, бари
8.Страхові компанії
9.Магазини
Довжина злітної смуги – важливий показник у технічних характеристиках аеропорту. Від цього показника залежить пропускна спроможність аеродрому. Злітна смуга у сучасних аеропортах досягає декілька (до4-х) км у довжину, що необхідно для посадки крупних авіалайнерів. Додатково є паралельні смуги з
38
твердим покриттям для рулювання і проходження їх до початку злітної смуги і
після прибуття до терміналу. У аеропорту Heathrow (Лондон, Великобританія) періодичність зльоту і посадки важких пасажирських лайнерів складає менше хвилини на кожній з чотирьох смуг. Щонайдовша в Європі злітно-посадочна смуга 4,4 км., побудована у Мадридському аеропорту Barajas ( Іспанія. ) За технічними даними смуга дозволяє піднімати або приймати до 25 літаків у годину.
Аеровокзал із залами прибуття, реєстрації і відправки пасажирів і багажу, залами очікування для різних класів обслуговування – air terminal. Це складний комплекс технічних та інших служб, що забезпечують діяльність аеропорту. У міжнародних портах там же розміщуються митні, санітарні та прикордонні служби, касові зали, адміністрація, страхові компанії, магазини duty free, ресторани, бари, камери схову багажу. Конструкція будівель забезпечує парковку одночасно великої кількості авіалайнерів і проходження пасажирів по спеціальних переходах безпосередньо до літака. Передбачаються спеціальні зали для зустрічаючих (meeting point). Всі публічні приміщення аеропорту і терміналів оснащені єдиною службою аудіо і відеоінформації.
За характером потоку пасажирів аеровокзали діляться на: міжнародні
внутрішні місцеві
Залежно від умов експлуатації, пропускної спроможності та з метою уніфікації технологічних процесів аеровокзали діляться на:
1. Малі - з пропускною спроможністю – 50 + 400 пасажирів у год. 2. Середні – з пропускною спроможністю – 400+ 800 пасажирів у год. 3. Великі - з пропускною спроможністю - 800+ 1500 пасажирів у год.
У Україні діє 36 аеропортів, з яких 11 мають самостійний юридичний статус, 17 аеропортів мають відкриті пункти пропуску через державний кордон, що дозволяє виконувати міжнародні рейси. 11 аеропортів мають дозволи на польоти тільки в країни СНД, 8 аеропортів - тільки в межах України.
39
Згідно з розробленими заходами щодо оздоровлення авіаційної галузі 7
стратегічно важливих аеропортів, а саме: Бориспіль, Жуляни, Сімферополь, Донецьк, Одеса, Львів, Дніпропетровськ, були об'єднанні у державну компанію ,,Аеропорти України,,. На частку цих аеропортів доводиться 80 % всіх пасажирських перевезень.
Наймогутнішим у даний час є аеропорт Бориспіль, який приймає регулярні рейси 38 іноземних і 32 українських авіакомпаній, обслуговує за добу близько 10 тисяч пасажирів на виліт і приліт (влітку ця цифра збільшується до 15 тисяч).За 2005 рік обслужено 3 млн.933тыс. пасажирів. Аеропорт надає понад 50 видів різних послуг.
Для забезпечення належного рівня якості послуг побудовані зал для обслуговування пасажирів бізнес – класу, термінал, С для обслуговування VIP пасажирів, здійснена реконструкція двох готелів, упроваджуються новітні зразки спецтехніки для обслуговування пасажирів, багажу, вантажів літака.
У 2002 році в аеропорту Бориспіль було введено і сертифіковано систему управління якістю згідно зі стандартом ISO 9001: 2000.
У 2004 році аеропорт Бориспіль упровадив систему екологічного менеджменту згідно з міжнародним стандартом серії ISO 14001: 1996.
Парк повітряного транспорту включає: літаки, повітряні кулі, дирижаблі, планери, дельтаплани, пароплани, вертольоти.
Літаки цивільного повітряного флоту за призначенням підрозділяються на 6 категорій (авіація загального призначення) див. Класифікацію повітряного флоту табл. 2.3.4
40
Класифікації повітряного флоту
Таблиця 2.3.4.
І За призначенням: - пасажирські а) - вантажні
- навчальні - спортивні
- спеціалізовані (застосовуються для обслуговування різних галузей)
IІ За призначенням: б)
-повітряні таксі, що оперують як
чартери
- літаки, що належать підприємствам і фірмам
-спеціальні літаки для аерофотографії, пожежні, медичні та т.д.
- приватні літаки для бізнесу і подорожей
-спортивні літаки.
III За типом - поршневі, двигунів - турбінні,
- турбореактивні
За числом Сухопутні, гідролітаки, амфібії IV двигунів,
їх розміщенням, за типом шасі
V Залежно від - магістральних ліній дальності польоту і - місцевих ліній місткості літака
41
До літаків магістральних ліній відносяться: ТУ-154, ТУ-134; ТУ-124;
МУЛ-18; МУЛ-62. Боїнг 737; 747 і ін. Аеробус – А-300
Літаки місцевих ліній – Як-40; АН-24 і ін.
У період становлення України, як суверенної держави, використовувана авіатехніка була застарілою як фізично, так і морально. Значна частина експлуатованих машин має довгий строк використання (25-30 років), а засоби на придбання нових повітряних суден невеликими авіакомпаніями обмежені.
Ситуація посилюється ще і тим, що більшість машин вітчизняного виробництва, призначених для масових перевезень туристів (ТУ-134, ТУ-154Б, МУЛ-62, МУЛ-86), в даний час не відповідає світовим і європейським нормам за рівнем шуму і за деякими вимогами, що пред'являються до безпеки польотів.
До основних літаків, що не зустрічають заборону з боку євроконтролю, відносяться МУЛ-96, ТУ-204 і ТУ-214. Літак МУЛ-96 розрахований на 300 пасажирів, має дальність польоту 7500 км. Це порівняно нове широкофюзеляжноє повітряне судно – сертифікація серійного варіанту відбулася в 1992 р. МУЛ-96 єдиний російський літак, обладнаний відео системою. На основі МУЛ-96 створений авіалайнер для VIP-обслуговування.
Літак середньої місткості (190-214 чол.) - одне з останніх досягнень вітчизняних виробників. Лайнер був створений для експлуатації на маршрутах малої і середньої протяжності (до 7000км) За своїми льотно-технічними і екологічними показниками він не поступається зарубіжним літакам, таким, як А-320 і В-757, при цьому вартість нижча за вартість названих майже в 3 рази.
По пасажиромісткості повітряні судна підрозділяються так: великі, середні, помірні та малі. У таблиці 2.3.5 наведена класифікація флоту залежно від можливого завантаження лайнера.
42
Пасажиромісткість повітряних суден
Табл. 2.3.5.
Магістральні Великі Регіональні
240 –300 70
160 – 200 середня 50 120 – 160 помірна 50 80 – 120 мала 30
На виставці в Ле-бурже в 2003 році були представлені нові моделі українських виробників, а саме Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.
АН-140-ЭТО один з кращих світових зразків регіональних літаків, призначений для пасажирів і вантажопасажирських перевезень, може експлуатуватися на коротких, навіть слабо підготовлених злітно-посадочних смугах у широкому діапазоні висот аеродромів і кліматичних умов, у простих і складних метеоумовах, вдень і вночі. При цьому він володіє високим рівнем надійності, паливною ефективністю, ресурсом, комфортом для пасажирів.
Не менш унікальною моделлю є АН-74 ТК-200. Саме з його демонстрацією на авіасалоні в Ле-бурже в 1997 році почалося знайомство авіаційного світу з українською авіакомпанією. З того часу модель вдосконалена, уніфікована, стала конвертованою. Зараз це вантажопасажирський літак, що має підвищений ринковий попит. АН-74 ТК-200 в VIP-варіанті дає можливість власнику влаштувати на борту салон, що містить стіл з індивідуальним освітленням, сейф, супутниковий зв'язок, телефон, факс, комплекс оргтехніки, аудио-видео апаратури. Комфорт VIP-стандарту доповнюється туалетною кімнатою, душем, кухнею, місцем для відпочинку. Літак, що складається з 3-х салонів, забезпечує високий рівень комфорту в салонах першого класу і супроводжуючих осіб у поєднанні з об'ємним вантажним відсіком, що дозволяє перевозити автомобіль представницького класу.
43
Ще одна модель типу АН-74-НОВЫЙ АН-74 К-300 освоєний у
виробництві авіазаводом, максимально відповідає зростаючим вимогам авіакомпаній і пасажирів щодо екологічності та безпеки екплуатациії, щодо комфорту на борту, що був до недавнього часу тільки в трансконтинентальних лайнерах. Літак може перевозити 52 пасажири з крейсерською швидкістю 725 км у годину. З максимальним запасом палива він може подолати без посадки 5200 км на висоті до 10100 м. 9 вересня 2002 року ця машина одержала сертифікат типа АРМАК і точно також, як АН-140, може без жодних обмежень літати в країнах Європи і миру.
У сучасному світі існує декілька крупних авіабудівних підприємств, які виробляють цивільні літаки для авіаперевезень. Найкрупнішими з них є американська компанія «Boеing» і європейський консорціум «Airbus Industry»
Усі машини сімейства «Boeing» відрізняються надійністю, комфортними умовами, відповідають екологічною вимогою. Міжнародної організації УСАО, а також надають експлуатантам максимум гнучкості при їх використовуванні. Найпопулярнішою з представлених моделей є літак В-737, що є в авіапарку більшості міжнародних перевізників. Літаки В-737 обладнані зручними кріслами. У салоні літака можуть бути встановлені персональні відеомонітори, навушники, розетки для ноутбуків. Повітряні лайнери В-757 і В-767 відносяться до далекомагістральних машин, здатних скоювати трансатлантичні перельоти. Остання розробка типа «Boeing» В-777 визнаний найбезпечнішим і технічно оснащеним у світі – практично весь політ може виконуватися ними в автоматичному режимі.
Європейський концерн Airbus представив найбільший в світі пасажирський літак А-380. Його творці (учасники проекту європейці – Франція, Великобританія, Німеччина і Іспанія) припускають абсолютно інший рівень комфорту, що змінює традиційні уявлення про авіаперевезення. Це вже не просто швидке переміщення в просторі, а швидкий круїз. На борту двопалубного лайнера – магазини, спальні каюти і навіть казино. На 2-х палубах А-380 можуть летіти 840 пасажирів, якщо зробити тільки салон
44
економ-класу, і 550, якщо зробити три класи обслуговування. При
пасажиромісткості – 840 чоловік лайнер по завантаженню на 40% перевищує «Boeing» - 747.
У ряді випадків для перевезення туристів використовуються повітряні судна бізнес – класу. Вони є невеликими, спеціально обладнаними комфортабельними літаками, призначеними, головним чином, для обслуговування важливих персон (банкірів, комерсантів, естрадних і спортивних «зірок» і т.д.). При цьому салон літака, може мати вид ділового офісу або кімнати відпочинку, в ньому можуть бути передбачені приміщення для проведення конференцій, занять спортом, ванна та душові кабіни.
Авіатехніку такого типу випускають багато авіабудівних компаній, зокрема «Boeing». Однією з останніх розробок у цій області став діловий літак BBS – «Boeing Bisnes set» Він був створений в 1998 році на основі В-737. Салон літака є багатокімнатною квартирою площею 75 м2, в якій є апартаменти для переговорів і конференцій, обладнані супутниковим зв'язком і комп'ютерами, спальні, тренажерний зал з сауною і душем, кімнати для відпочинку екіпажа і охорони.
За рубежем послуги з перевезень на повітряних судах бізнес – класу реалізуються з використанням невеликих турбореактивних літаків («Large Sets», « Midsize Sets», «Small Sets» і ін.).
Класифікація даного виду літаків наведена нижче в таблиці 2.3.6.
45
Класифікація літаків
Типа Бізнес-джет.
Таблиці 2.3.6. Large Jexts Дальність польоту без посадки – 4900
миль Салон-люкс на 10-18 пас.
Повний набір оргтехніки, комп'ютерного устаткування, зв'язку, харчування – повний сервіс.
Midsire Jexts
Small Jexts
Turboprogs
Дальність польоту без посадки – 2900 миль
Салон-люкс на 8-9 пас.
Комп'ютер, факс, зв'язок, харчування – буфет.
Дальність польоту без посадки – 2900 миль
Салон-люкс на 6 пас.
Комп'ютер, факс, зв'язок, харчування – буфет.
Невеликий турбогвинтовий літак дальність польоту без посадки – 1900 миль
Салон-люкс на 5-8 пас. Зв'язок, харчування – буфет.
Спеціальні літаки з турбореактивними двигунами, обладнані для перевезення VIP-бізнесменів, державних діячів, музикантів і т.д.
У таблиці 2.3.7 наведені повітряні судна, які використовуються авіакомпаніями в Одеському аєропорту.
46
Таблиця 2.3.7
Техніко-експлуатаційна характеристика повітряного флоту
Тип літака Пасажир Швидкіс Дальність Висота Витрати
о ть Польоту Польоту палива ємкість Км/год км км
(чол.)
Т/км 1 годину
АН-140 52
АН-74ТК- 52-60
537 2340-3700 7800 - 0,6
750 3000-5000 10100 - 0,6
300
L-410 15-19 350-386 480-780 4200 -
МУЛ-86 350 870 3300 9000- - 11,3 11000
МУЛ-96 М 311-318 850-870 12000 9000- 22,3 6,8 335-342 12000
370-386
ТУ-154 БИ 169 850-950 2780-3250 До 12000 - 5,5 160
150
ТУ-134 А 76+68+84 800
АН-24 48 450
МУЛ-62 М 174 830
1890 11000 - 2,8
600 6000 - 0,92
7800 10000- - 7,485
168 12000 140
Як-42 Д 100-120
Boeing 767- 232 300 ER
750 1850 7600 3,14
850 8000-10800 11000 5,0
47
Контрольні питання до теми
1. Чому в даний час авіаційний транспорт є найбільш затребуваним при організації туристських подорожей?
2. Які ознаки, властиві авіатранспорту, є найпривабливішими для туристів?
3. Які Вам відомі класифікації повітряних ліній?
4. Яким чином підрозділяються основні типи авіакомпанії? 5. Які Вам відомі типи авіарейсів?
6. Яким чином здійснюється регулювання перевезень повітряним транспортом?
7. Які Вам відомі міжнародні угоди, що регулюють авіаційну діяльність? 8. Що відноситься до технічних засобів повітряного транспорту?
9. Як підрозділяються аеровокзали залежно від величини пасажиропотоку і пропускної спроможності?
10. За якими ознаками класифікується повітряний флот? 11. Які типи повітряних лайнерів Вам відомі?
Тема 3. Умови перевезення пасажирів і багажу повітряним
транспортом
План 3.1. Договір повітряного перевезення.
3.2. Правила перевезення пасажирів і багажу 3.3. Тарифи і цінова політика
Література:1,3,4,9-13,15,18,25,26
3.1 Договір повітряного перевезення
Повітряне перевезення здійснюється на основі укладення договору перевезення пасажира, вантажу або пошти з перевізником. Згідно з договором
48
повітряного перевезення пасажира перевізник зобов'язується перевезти
пасажира повітряного судна в пункт призначення з наданням йому місця на повітряному судні, що здійснює рейс, указаний у квитку, а у разі повітряного перевезення пасажиром багажу також доставити багаж у пункт призначення і видати пасажиру.
Терміни доставки пасажира і багажу визначаються правилами повітряних перевезень. При цьому пасажир зобов'язаний сплатити перевезення і провезення багажу об’ємом понад встановлену норму.
Кожний договір повітряного перевезення затверджується проїзним документом, який видається перевізником або його агентами.
Квиток є доказом оплати перевезення в розмірі, вказаному у формулярі. Він містить коротку інформацію про правила і правила обміну (повернення, ануляції). Квиток містить всю інформацію, необхідну і достатню для здійснення взаєморозрахунків між перевізниками в рамках одного маршруту.
У даний час у світі використовується декілька типів авіаційних квитків: -копируючий автоматичний квиток (Transitional Automated Ticket – TAT),
-автоматичний купонний квиток з посадочним талоном (Automated Ticket Boording Pass),
-квиток для ручної виписки (Manual Yssued Ticket), -нейтральні бланки IATA,
-електронний квиток (Electronic Ticket).
З 15 серпня 2005 року авіакомпанія «Аеросвіт – Українські авіалінії» надає нову послугу – оформлення електронного квитка.
Запуск технології e-ticket став результатом 7-місячної роботи групи фахівців «Аеросвіта», у ході якої авіакомпанія обійшлася власними силами, не привертаючи зарубіжних консультантов.
Таким чином, компанія «Аеросвіт» стала першою з авіаперевізників пострадянських країн, що успішно впровадила послугу оформлення електронних квитків. Компанія «Аеросвіт» стала першою авіакомпанією на території СНД, що відкрили Інтернет - продаж авіаквитків на своєму Веб-сайті.
49
Переваги технології e-ticket полягають у тому, що пасажири, що віддали
перевагу електроннїй версії квитка, будуть позбавлені від незручностей, зв'язаних з використанням паперових проїзних документів. Перехід на використовування електронного квитка дозволить їм не тільки сплатити, але і оформити квиток, не виходячи з будинку або офісу. Також це дає можливість спростити реєстрацію, не побоюватися втрати квитка, оскільки в аеропорту пасажиру буде достатньо пред'явити лише документ, що засвідчує його особу.
Для авіакомпанії застосування електронних квитків значно скоротить витрати і час на управління паперовими потоками (оформлення квитків, реєстрацію, звітність), підвищить контрольованість процесу продажу перевезень.
Найпоширенішим у даний час є автоматичний квиток (TAT). Квиток, що копіюється, звичайно оформляється в барвисту фірмову обкладинку з емблемами і товарними знаками автоперевізника і декількома сторінками тексту з виписками із загальних правил перевезення пасажирів і багажу.
Авіаційний квиток є іменним і містить усі необхідні атрибути (посадочний талон для польоту, пакетні купони і пасажирський купон). У квитку може бути вказано декілька осіб (наприклад, членів сім'ї ), крім того, квитки можуть бути груповими (як правило, для туристів). Квитки різних авіакомпаній можуть бути оформлені по-різному, але на всіх квитках вказані такі атрибути:
- прізвище пасажира, -маршрут,
- клас,
-номер рейса і код авіакомпанії, -дата і час вильоту,
-срок придатності квитка, -статус.
Маршрут польоту вказується залежно від того, чи робить літак посадки, чи міняє в дорозі N рейса і др.
50
Якщо в дорозі літак робить посадки, але при цьому не змінюється ні
літак, ні номер рейса, то в квитку в графі «маршрут» указується тільки початковий і кінцевий пункти. У разі зміни в дорозі номера рейса указується додатково пункт пересадки.
Клас авіакомпанії в квитку вказується буквеними символами: Перший клас – (F),
Бізнес клас - (С), Економічний - (Y), Туристський - (Т).
Класи бронювання залежать від класу обслуговування і вартості авіаквитка. У таблиці 3.1.1 наведений перелік існуючих класів обслуговування авіакомпаній. У додатку 2 детальніше наведені варіанти можливих класів обслуговування пасажирів на борту літака.
Номер рейса і код авіакомпанії указуються відповідними символами наприклад-LH-124 “Lufthansa”, Німеччина.
У додатку 3 наведені загальноприйняті скорочення назв відомих міжнародних авіакомпаній.
Час вильоту завжди вказується місцевий. У деяких авіакомпаніях указується і час прильоту.
Дати ставляться в графі « туди» і « назад». У разі придбання квитка з відкритою датою «назад» вона не вказується, а на зворотному польотному купоні ставиться «0pen”- “відкрито”.
Термін придатності квитка встановлюється залежно від типу квитка, але не більш один рік з дати його видачі або у ряді випадків з дати початку поїздки. Термін дії (придатності) квитка вказується у відповідній графі.
Статус на квитку вказується символами:
OK – якщо заброньоване місце на даному рейсі.
RQ – місце запрошується, і пасажир відлітає за наявності вільних місць.
51
Таблиця 3.1.1
Класи обслуговування на борту повітряного судна
Існуючі варіанти обслуговування пасажирів
Код класу Перший клас Код Економ-клас класу
А First class discounted B із знижкою
F First class H
P First class premium До
Coach economy discounted-со знижкою Coach economy discounted-со знижкою Thrift
Бізнес клас L Thrift discounted-со знижкою
З Business class
J Business class premium-поліпшений
M Coach economy discounted-со знижкою
T Coach economy
discounted-со
знижкою
V Coach economy premium-поліпшений
W Thrift discounted-со знижкою
У Coach economy
S Standart class – стандартний клас
52
Порядок оформлення авіаквитків
1. Вартість квитка. Всього (TOTAL). Повна вартість квитка (тариф+ збори аеропортів). У випадку, якщо квиток виписаний за конфіденційним тарифом, то в цій графі сума може бути не вказана (замінюється на значок «ТТ» або «FORTFAIT».
2. Збори аеропортів. Збір\TAX\FEE\CHARGE/
rrsid4796424 FORTFAIT 3. Тариф.
4. Маршрут польоту.
5. Індикатор «стоповер» x/о.Если у даному пункті відбувається зупинка за маршрутом більш, ніж на 24 години («стоповер»), то це поле порожнє або «О». Якщо ж даний пункт є пунктом транзиту, то навпроти, в даному пункті стоїть «x»
6. Ім'я пасажира. NAME OF PASSENGER, а також стать (Mr – містер, Mss\Mrs – міс або місіс).
7. Передавальні надпис\обмеження.
ENDORSEMENTS\RESTRICTION. У цій графі вказуються різні обмеження на перевезення за даним квитком.
«SU|KL ONLY» - квиток дійсний на рейсах «Аерофлот» (SU) і «KLM» (KL).
«RES CHA USD 50» - зміни бронювання з штрафом 50 доларів.
«ONE INBOUND REB FREE» - одна зміна зворотної дати – безкоштовна.
8. Перевізник /CARRIER\. Двобуквений код авіакомпанії перевізника. Коди нормуються ІАТА. (Міжнародна Асоціація авіаперевізників) і можуть бути як достатньо очевидними:
SU – AEROFLOТ
LH - LUFTHANSA AF – AIRFRANCE
BA – BRITISH AIRWAY
53
Так і не дуже:
АУ – FINNAIR UN – TRANSAERO AZ – ALITALIA9.
9. Рейс \FLIGHT\. Номер рейса
10. Клас бронювання /CLASS\ R – «надзвуковий» (на рейсах Concorde)
angfe1049
F, P, А - перший клас
J, З, D, I, Z – бізнес клас
W, S, У, B, U, До, L – економ. клас M, N, Q, T, V, X –
11. Дата \DATE\; дві цифри дати і три букви місяця.
(JAN, FEB, MAR, APR, MAY, JUN, JUL, AVG, OCT, NOV, DEC). 12. Час вильоту \TIME\. Завжди місцевий час пункту вильоту. букви13. Статус бронювання \STATUS\ - з підтвердженим статусом: букви “ОК” (місце підтверджене)
“RO” (запит місця на реєстрацію) “NS” ( для дітей до 2-х років)
14. Пункт відправлення \ призначення. ORIGIN \ DESTINATION. Трьохбуквене позначення пункту і через слеш, пункт прильоту по всьому маршруту.
15. Для відміток авіакомпанії \AIRLINE DATA\. Буквено-цифровий номер бронювання (PNR CODE).
16. Після валідатора «Штамп» агентства. -назва агентства; -коротка адреса;
-унікальный номер агентства (у Росії номери ІАТА акредитованих агентств повинні починатися на 922);
-буквено – цифровий відзив агентства, що виписало квиток; -дата виписки квитка.
54
17. Норма безкоштовного провезення багажу. Для «вагової» системи 20,23,30
або 40 кг.(різні класи обслуговування) для системи «місць» - «РС».
18. Недійсний до, недійсний після. NOT VALID BEFORE\NOT VALID AFTER. Дата, раніше якої і пізніше за яку відповідно не можна летіти за даним польотним купоном. Для більшості «жорстких» пільгових тарифів обидві дати співпадають. Якщо графи порожні, даний квиток дійсний як мінімум рік.
1. deftab708AZ – ALITALIA9.
19. Вид тарифу \FARE BASIS\. Буквено-цифрове позначення тарифу. 20. Форма оплати /FORM OF PAYMENT\;
CASH – готівка
INVOICE (INV) – безготівкова оплата СС – кредитна карта.
21. Розрахунок тарифу \FARE CALCULLATION\. У даній графі наведений докладний розрахунок тарифу по всьому квитку.
Розрахунок складається з: -3-х буквених кодів міст
-2-х символьних кодів перевізників
-тарифних компонентів в (NUC – нейтральних одиниць розрахунку ).
Тут же розшифровується збірна такса (збори аеропортів), якщо всі збори не поміщаються у гр.2.
Може знаходитися службова інформація:
курси перерахунку нейтральних одиниць, валют, різні обмежувальні написи, які не помістилися в гр.7.
22. Додатковий квиток/CONJUCTIONS TICKETS\. Якщо маршрут включає велику кількість перельотів, указується номер додаткового квитка. Декілька бланків при виконанні польотів слід зберігати до кінця маршруту.
23. Виданий в обмін на \ ISSUED IN EXCHANGE FOR \. Якщо квиток виписаний в обмін на інший, в цьому випадку агент перераховує вартість квитка за новим маршрутом. Якщо новий квиток дорожчий, то вам доведеться доплатити, якщо дешевше, то агент випише різницю, яку можна одержати.
55
Термін придатності квитка встановлюється залежно від типу квитка, але не
більш одного року з дати його видачі або у ряді випадків з дати початку поїздки. Термін дії (придатності) квитка вказується у відповідній графі.
Статус на квитку вказується символами:
OK – якщо заброньоване місце на даному рейсі;
RQ – місце запрошується, і пасажир відлітає за наявності вільних місць. Розглянемо порядок оформлення авіаквитків.
У Додатку 4 наведений авіаційний квиток авіакомпанії «Аерофлот». За даними квитка розглянемо по пунктах інформацію, відмічену на проїзному документі.
3.2. Правила перевезення пасажирів і багажу. Термін придатності авіаквитка.
За нормальним тарифом:
1. Дійсний для перевезення протягом одного року з дати вильоту по першому купону.
2. Якщо квиток виданий з відкритою датою, то він годний в перебігу року з дати видачі.
3. Якщо не один з польотних купонів не використаний, то він дійсний протягом року з моменту видачі.
За спеціальним тарифом
1. Дійсний для перевезення в терміни, встановлені правилами застосування даного тарифу.
2. Термін дії авіаквитка може бути продовжений до найближчого рейса перевізника, на якому є вільне місце, відповідне класу обслуговування, вказаному в квитку.
Продовження терміну придатності квитка без доплати виробляється якщо: 1. Перевізник відмінив рейс на якому заброньовано місце пасажиру.
2. Перевізник відмінив зупинку повітряного судна за розкладом, який для пасажира є пунктом відправлення, призначення або зупинки.
56
3. Перевізник не виконав рейс відповідно до розкладу.
4. Перевізник не надав пасажиру заброньоване місце.
5. Перевізник не надав клас обслуговування, вказаний в квитку. 6. Перевізник неправильно оформив квиток.
7. Пасажир не зміг завершити політ протягом терміну дії квитка по хворобі або хворобі членів сім'ї. На підставі наданого документа термін дії квитка може бути продовжений до 3 місяців,
8. За проханням пасажира термін дії квитка, сплаченого за спеціальним тарифом, може бути продовжений до року. Проте, в цьому випадку пасажир повинен заплатити за квиток за нормальним тарифом туди й назад.
Загублений і недійсний квиток.
Якщо турист втратив квиток до вильоту:
То йому необхідно звернутися в агентство, що виписало квиток. Якщо втрата квитка відбулася в пункті призначення:
То туристу слід заявити про це у представництво перевізника, на рейс якого був виписаний квиток.
У разі втрати або пошкодження квитка:
перевізник за проханням пасажира може видати йому дублікат замість загубленого або зіпсованого документа зі стягуванням штрафу. Додатково потрібна інформація про час і місце покупки квитка.
При втраті або псуванні квитка, виданого іншими перевізниками:
дублікат може бути оформлений тільки після отримання письмового дозволу цього перевізника. Слід пям'ятати, що повернення грошей за дублікатом не здійснюється.
Перевізник може визнати квиток за недійсний, якщо: квиток був оголошений загубленим (або вкраденим), виявився фальшивим,
був придбаний в організації або у особи, що не представляє перевізника і не є його агентом,
57
неправильно оформлений.
Проте, у всіх випадках перевізником складається акт про вилучення проїзного документа з вказівкою причин його недійсності.
Квиток не підлягає передачі та використовуванню його іншою особою.
Особа, що пред'явила квиток на ім'я іншого, не має права на перевезення або повернення суми по невикористаному квитку або його частині.
Пасажир зобов'язаний зберегти пасажирський квиток і всі невикористані польотні купони протягом всього перевезення.
Багаж – це особисті речі пасажира, що перевозяться на повітряному судні за узгодженням з перевізником.
До зареєстрованого багажу відноситься багаж зданий пасажиром під відповідальність перевізника, і який перевозиться в багажному відділенні повітряного судна.
Під незареєстрованим багажем розуміється багаж пасажира, який перевозиться в салоні літака.
Норма безкоштовного перевозу багажу для - першого класу - 40 кг - бізнес-класу - 30кг - економ. класу - 20кг.
Безкоштовне провезення багажу в межах встановленої норми залежить також від типу повітряного судна.
Надлишок багажу перевозиться за додаткову платню відповідно до правил. Пасажир за додаткову платню може декларувати вартість провезеного багажу, що перевищує обмеження.
Деякі перевізники використовують систему безкоштовного перевезення багажу залежно від кількості багажних місць (Piece concept).
Після прибуття в пункт призначення пасажир пред'являє багажну ідентифікаційну бірку і квитанцію та одержує свій багаж.
У разі втрати бірки або квитанції перевізник видає багаж при пред'явленні прав на нього і сплати додаткових витрат з його ідентифікації.
58
Якщо при отриманні багажу пасажир не знайшов його або знайшов
зіпсованим, то аеропорт складає акт про зіпсованість або втрату багажу.
У акті перераховуються всі недоробки, завіряється у присутності 2-х свідків (авіаперевізника і власника багажу), один екземпляр акту залишається у пасажира, інший, разом з претензією прямує до комісії перевізника. Претензія повинна бути направлена не пізніше 7 днів з дня отримання багажу, а при внутрішньому перевезенні – протягом 6 місяців.
У разі втрати багажу за проханням пасажира складається акт відповідної форми, і авіакомпанія здійснює дії щодо розшуку багажу. Розшук багажу на міжнародних лініях ведеться за допомогою автоматизованої системи «World Tracer», введеної в 1993 р. У базу даних системи постійно поступають відомості про загублені та знайдені речі. Система виробляє порівняння речей по певних параметрів і при позитивному результаті визначає їх приналежність тому або іншому пасажиру.
Пасажир, що хоче пред'явити претензію з приводу затримки багажу повинен направити її в претензійну службу перевізника не пізніше, ніж через 21 день з дня втрати багажу і не пізніше, ніж через 6 місяців при внутрішніх перевезеннях.
Багаж вважається загубленим, якщо він не знайдений після 21 дня з моменту його планового прибуття.
Прибулий в аеропорт багаж зберігається безкоштовно протягом 2 днів, включаючи день прибуття..
Незатребуваний багаж зберігається в аеропорту в перебігу місяця при міжнародних перевезеннях, і в течії 6 місяців – при внутрішніх перевезеннях.
Після проходження вказаних термінів багаж реалізується перевізником в установленому порядку.
Ті ж правила діють і відносно до речей і предметів, забутих пасажирами в салоні літака.
При міжнародних перевезеннях відповідно до Варшавської конвенції відповідальність за втрату, пошкодження або затримку багажу складає:
59
20дол. за 1кг. зареєстрованого багажу
400 дол. за 1 кг незареєстрованого багажу.
Відповідно до Монреальської конвенції, відповідальність перевізника за втрату або псування багажу збільшується з 20 дол. до 50 дол. за 1 кг .
При внутрішніх перевезеннях згідно з Кодексом відповідальність авіаперевізника за багаж установлюється в таких розмірах:
1) 1.за втрату, недостачу або псування багажу з оголошеною 2) цінністю – у розмірі оголошеної цінності.
3) 2.за втрату, недостачу або псування багажу без оголошеної цінності – у розмірі його вартості.
3.3. Тариф і цінова політика
Тариф - це затверджена в установленому порядку сума, що стягується авіаперевізниками за перевезення пасажира, відповідно до класу обслуговування, від пункту відправлення до пункту призначення за певним маршрутом. Величина тарифу залежить від відстані між пунктами перельоту, наявності зупинок за маршрутом (stopover), а також від того здійснюється переліт в один кінець або в обидва.
У міжнародній практиці повітряних перевезень існують окремі групи тарифів, які визначаються порядком їх розробки і умовами застосування. Розрізняють декілька видів тарифів:
Опубліковані тарифи IATA.
Опубліковані тарифи авіакомпаній. Конфіденційні тарифи авіакомпаній. Спеціальні пропозиції.
Опубліковані тарифи IATA – встановлюються Міжнародною Асоціацією авіаперевізників, які повинні захищати комерційні інтереси учасників, що входять до неї. Опубліковані тарифи є базисними, не залежать від авіакомпаній, приводяться у всіх міжнародних системах бронювання і друкуються у всіх
60
тарифних довідниках. Опубліковані тарифи IATA використовуються при
розрахунках складних маршрутів, де беруть участь декілька перевізників. Опубліковані тарифи авіакомпаній – є тарифами, розробленими конкретним авіаперевізником на конкретному напрямку. Вони встановлюються за узгодженням з IATA, тому трохи відрізняються від них. Дані види тарифів застосовують при розрахунку повітряних маршрутів з участю декількох перевізників. У перевезенні, де беруть участь авіакомпанії різних країн, при розрахунку тарифів використовують штучно введену нейтральну розрахункову одиницю NUC (Neutral Units of Coustenction), яка дозволяє нейтралізувати вплив курсів різних держав по відношенню один до одного.
Конфіденційні тарифи авіакомпаній є комерційною таємницею авіакомпанії, ніде не публікуються і не доступні в міжнародних системах бронювання. Пропонуються вони на простих маршрутах, виконуваних одним перевізником. Ці тарифи дешевші в порівнянні з опублікованими і залежать від попиту і конкуренції на даному напрямку.
Особливістю даних тарифів є виконання місцевих спеціальних умов їх застосування, а також можливість придбання квитків за ними тільки в місці, де починається перевезення.
Спеціальні види тарифів (рекламні тарифи). Їх основною метою є бажання авіакомпаній привернути пасажирів на нові рейси, зберегти конкурентоспроможність на старому напрямку, заповнити ненавантажені рейси в несезон. Дані види тарифів розробляються як вітчизняними, так і іноземними авіакомпаніями (на внутрішніх і на міжнародних лініях). Рекламні акції здійснюються перевізниками і вигідні як перевізникам, так і пасажирам. Проте, мають явний недолік – непередбачуваність їх проведення. Проте, пасажир, зацікавлений в придбанні квитка за мінімальною ціною, може знайти інформацію, що стосується спецпропозицій авіаперевізників, на інтернет – сайтах цих авіакомпаній або в їх рекламних проспектах.
Усі наведені види тарифів за умов застосування підрозділяються на типи: нормальні (базові), спеціальні, пільгові.
61
Нормальні тарифи – це повні найдорожчі тарифи. Базові тарифи
змінюються залежно від сезону. Пасажир, що придбав квиток за нормальним тарифом, може змінити дату вильоту, повернути квиток назад у касу навіть після вильоту літака, зробити декілька зупинок за маршрутом, міняти маршрут і т.д. (див. рис.). Квитки, куплені за базовими тарифами, підлягають обміну і поверненню практично без обмежень. Від базового тарифу для різних категорій пільг встановлюються знижки.
Спеціальні тарифи – це все тарифи, опубліковані в офіційних довідниках перевізників і на екранах систем бронювання.
Спеціальні тарифи – це найдешевші типи тарифів, проте, їх дешевизна припускає досить велику кількість обмежень при їх застосуванні. Правило, яке використовують при цьому перевізники, відображає таку закономірність – чим дешевше тариф, тим жорсткіше умови його застосування.
Спеціальні тарифи можна розділити на основні чотири групи : 1. Екскурсійні тарифи (Excursion fares).
2. Молодіжні тарифи.
3. Групові тарифи (Group travel fares).
4. Тарифи інклюзив - тур (IT fares \ Package holiday fares).
Існуючі обмеження характерні для спеціальних тарифів що наведеніна рис.1.2. Екскурсійні тарифи є найпопулярнішими, вони розраховані на туристів і
мають обмеження щодо мінімальних і максимальних термінів перебування за рубежем, обов'язковий політ в обидва кінці, скорочений термін придатності квитка.
Екскурсійні тарифи діляться на 3 основні категорії: 1.Спеціальний екскурсійний тариф АРЕХ (УАР) з обмеженнями за
часом продажу і спеціальний екскурсійний тариф SUPER APEX (VAB) з обмеженнями за часом продажу і за умов застосування. 2.Спеціальний екскурсійний тариф РЕХ(УРХ0 з жорсткими обмеженнями щодо умов застосування.
3. Екскурсійні тарифи
62
першого класу (F)
Нормальні тарифи бізнес класу (С)
Економ - класу (V) Рис.1. Нормальні тарифи
Спеціальні тарифи (найдорожчі тарифи)
1. Нормальні тарифи допускають переліт в обидва кінці
2. Не використовують ніяких обмежень на термін дії квитка.
3. Дозволяють бронювати квитки за 365 днів до вильоту з фіксованою або відкритою датою.
4. Можна змінити дату вильоту, повернути білет назад у касу навіть після вильоту літака.
5. Зробити декілька зупинок за маршрутом, міняти маршрут. 6. Купувати квитки в одну сторону без застосування пільг.
Екскурсійні
Спеціальні тарифи Молодіжні
Групові
Інклюзив – тур
Рис.2. Спеціальні тарифи
Спеціальні тарифи (найдешевші тарифи)
1. Використовують велику кількість обмежень при їх застосуванні.
2. Мають мінімальний і максимальний терміни перебування за межею.
63
3. Не допускають зупинки в дорозі проходження або потребує доплату за
таку можливість.
4. Квитки практично неможливо здати. Повернення квитків у термінових випадках із сплатою великих штрафів. Не можна бронювати, як правило, квитки повинні бути сплачені та викуплені відразу.
5. Більшість спеціальних тарифів продається тільки “туди і назад”, оплачується одночасно.
3.Экскурсійний тариф YEE «туди і назад»
Існують 4 різновиди тарифу АРЕХ: АР1М – тариф до одного місяця. АР2М – тариф до 2 -х місяців. АР3М – тариф до 3-х місяців.
SUPER – APEX – найдешевший тариф, але з найбільшими обмеженнями.
Тариф РЕХ – це найдорожчий різновид екскурсійного тарифу, що передбачає:
- заборону попереднього бронювання
- бронювання і придбання квитка з його повною оплатою
- здійснюється зразу ж за наявності вільного місця на потрібний рейс, - гроші за невикористаний квиток не повертаються.
Існують основні два різновиди тарифу РЕХ: 1.РХ – 6М тариф РЕХ на 6 місяців.
2.РХ – 3М тариф РЕХ на 3 місяці.
Для всіх екскурсійних тарифів існують такі загальні правила: - обов’язковий політ в обидва кінці;
- срок дії квитка скорочений і для різних країнваріюєтьсявід1до6місяців; - максимальний термін перебування в країні регламентується для
різних маршрутів і складає тиждень, 10 днів, 14 і більше днів.
64
Основні положення при застосуванні екскурсійних тарифів наведені в
табл.3.3.1
Таблиця 3.3.1
Характеристика основних видів екскурсійних тарифів
N Вид п/п тарифу
Термін перебування за рубежем
Бронювання і продаж квитків
Зміна Примітка дати вильоту і
повернення грошей
АРЕХ
АР 1 М Включаючи неділю
1
АР 3 М Включаючи неділю
2
1 міс. У один день (протягом. 24 год.) і не пізніше певноготерміну
3 міс. У один день (у теч. 24 ч.) і не пізніше певного терміну 7,14, 28 днів залежно від напряму
У разі відмови від польоту до початку подорожі
У разі відмови від польоту до початку подорожі
З утриманням штрафів
(у межах даного тарифу) З
утриманням штрафів (в межах даного тарифу)
3
SUPER- На різних маршрутах ці тарифи встановлюються індивідуально і **APEX ніяких єдиних правил немає
PEX
PX – 6 Включаю чи неділю
1
6 міс. У один день (у теч. 24 ч.) заборона передуватиме. бронювання
Дата вильоту фіксуєтьс я «туди і назад» і не може бути змінена
Бронювання і продаж квитка в один день
PX – 3 Включаю чи
2 неділю
3 міс. У один день (протягом. 24 год.) заборона передавати бронювання
Дата вильоту фіксується «туди і назад» і не може бути змінена
*-Дата вильоту «туди і назад» фіксується при продажу
**-Найбільш дешевий тариф, але з найбільшими обмеженнями для пасажира
65
Молодіжні тарифи (PZZ,YLXZZ) широко використовуються на
практиці туристськими компаніями, що спеціалізуються на плануванні та продажу подорожей для молоді та студентів.
Слід зазначити, що молодіжні тарифи на авіаквитки діють тільки для власників карток ISIC (International Student Indentity Card) або FIYTO (Fediration of International Youth Travel Organization), а також GO-25, які випускаються Міжнародною Студентською Туристичною Конфедерацією. Міжнародне студентське посвідчення ISYC є формою студентського квитка, затвердженої ЮНЕСКО. За цим посвідченням турист може у всьому світі одержати знижки при придбанні авіа і залізничних квитків, автоквитків при міжнародних перевезеннях, знижки при розміщенні в готелях та інших способах розміщення, а також на відвідування музеїв, виставок, спортивних заходів.
Якщо ж особа не відноситься до молоді, що вчиться, але йому ще немає 26 років, то вона може оформити собі Міжнародну молодіжну туристичну карту GO – 25, яка дає її власнику ті ж права, що і студентська карта.
Оформити міжнародні картки ISYC*, ITYC, GO –25 можна в міжнародному студентському агентстві STAR (Student Travel Agency). В порівнянні з тарифами РЕХ і АРЕХ квитки по картках ISYC і FIYTO можна придбати без обмеження у будь-який час ( здача квитка після вильоту літака зі штрафом до 25 дол. США)
Основні умови молодіжного тарифу - білет дійсний протягом одного року;
- бронювання можна здійснювати за 365 днів, а викупити за тиждень; - можливість змінити дати відправлення;
- можливість поміняти квиток у будь-якому молодіжному агентстві за рубежом. Максимальні штрафні санкції – 25 USD;
- білет можна купити і в одну сторону, вартість квитка в одну сторону складає звичайно 50% від повної вартості тарифу «туди і назад»;
66
- практичні зі всіма молодіжними авіаквитками авіалінії дозволяють
зупинки за шляхом проходження без стягування доплат у відмінності від звичайних тарифів;
- надається можливість купити квиток з прильотом в одне місто і з вильотом з іншого, навіть, коли він знаходиться на території іншої держави. У такому разі вартість квитка складатиметься із суми вартості прольоту в одну сторону в кожне з вибраних міст;
- можливість комбінування маршрутів;
- відсутність правила «вихідного дня» і нижча вартість у порівнянні зі звичними квитками.
Дисконтні програми розробляються для залучення авіакомпаніями постійних клієнтів. Значення цих програм у тому, що споживачі послуг одержують різні пільги, подарунки і заохочення, якщо вони постійно користуються послугами даної авіакомпанії.
Головний принцип усіх бонусних програм однаковий – за певну кількість миль, що налітав пасажир одержує «заохочувальні бали», якими надалі може «розплатитися» за послуги авіакомпанії або її партнерів, а також одержати певні привілеї.
Кожна авіакомпанія пропонує свої варіанти бонусних програм. У більшості випадків накопичення балів лімітується певним тимчасовим терміном (1 – 2 роки, до 5 років, у деяких випадках без обмежень)
Головною умовою в перерахунку балів є відстань польоту і класність обслуговування.
Деякі авіакомпанії нараховують бали не тільки на польоти за повним тарифом, але і на польоти за пільговими тарифами. Правда, система нарахування балів у даному випадку буде абсолютно інша – 60% від кількості балів за повним тарифом.
Кожна авіакомпанія пропонує свої варіанти заохочувальних програм за нараховані бали – поліпшений клас обслуговування, безкоштовний переліт,
67
видача дисконтних карт різної вартості, різні подарунки і сувеніри, культурна і
розважальна програма, туристські путівки та ін.
Як правило, всі дисконтні програми передбачають певні рівні членства – звичний і привілейований («срібний», «золотий», «платиновий»). Причому, перехід клієнта з одного рівня на другий вищий, залежить від збільшення кількості набраних балів. Клієнт привілейованого рівня може скористатися даними йому перевагами не тільки у польоті, але і на етапі передпольотного (зокрема, реєстрація, обслуговування у VIP – залах і т.д.) і післяпольотного обслуговування (бронювання в готелі, трансфер, оренда автомобіля, надання засобів зв'язку та ін.). Ряд авіакомпаній практикує розробку не тільки індивідуальних бонусних програм, але і орієнтуються на розробку заохочувальних програм для крупних фірм, співробітники яких часто користуються послугами таких компаній. Крім того, деякі авіакомпанії практикують розробку програм заохочення для працівників туристських агентств, що продають квитки на рейси даних авіакомпаній. Туристичні агентства одержують призові бали за кожен проданий ними квиток.
Останнім часом авіакомпанії стали практикувати висновок партнерських угод з іншими підприємствами щодо обслуговування туристів – готелями, фірмами з прокату автомобілів і т.д. Таким чином, заохочувальні бали можна заробити і користуючись послугами даних партнерів авіакомпаній.
Авіакомпанія «Аеросвит» пропонує програму «Меридіан» для пасажирів, що часто літають. Учасники програми можуть скористатися різними перевагами і бонусами. Програма передбачає:
- безкоштовні квитки;
- поліпшений клас обслуговування;
- особливі привілеї для власників Срібної і Золотої карт.
Нижче наведено приклад, як можна заробити безкоштовний квиток в Аеросвіті за програмою «Меридіан» за 5 днів.
Авіапереліт туди й назад з авіакомпанією Аеросвит 13 800 миль
68
Київ - Бангкок - Київ у економічному класі
5 ночей в готелі - партнері «Меридіан» 5000 миль Оренда автомобіля на 5 днів з компанією – партнером 1500 миль «Меридіан»
5 вечерь у ресторані - партнері «Меридіан»
Ви сплатили все за допомогою Вашої кредитної карти
700 миль
725 миль
Meridian -MasterCard
Сумарно Ви набрали 227255 миль
20 000 миль, це достатньо для нагородного квитка в декілька напрямках по
Європі!
Контрольні запитання до теми
1. Який встановлений термін придатності авіаквитка, якщо він придбаний за нормальним тарифом?
2. Які є обмеження по термінах придатності, якщо авіаквиток куплений за спеціальним тарифом?
3. Чи можливо продовження терміну придатності заброньованого квитка, якщо перевізник відмінив рейс?
4. У яких випадках може бути продовжений термін придатності авіаквитка без доплати?
5. Як слід поступити туристу при втраті квитка для вильоту?
6. Що необхідно зробити туристу, якщо втратавідбуласяупунктіпризначення? 7. У яких випадках перевізник може визнати квиток за недійсний?
8. Які встановлені норми безкоштовного провезення багажу?
9. Які документи необхідно пред'явити перевізнику для отримання багажу? 10. Після закінчення якого терміну багаж вважається загубленим?
11. Який встановлений термін безкоштовного зберігання багажу? 12. Від яких чинників залежить величина тарифу?
13. Які види тарифів відомі вам?
14. Які види тарифів відносяться до спеціальних?
69
15. Що є характерним для екскурсійних тарифів?
16. Які необхідні документи для придбання авіаквитків за молодіжними тарифами?
17. Які умови враховуються авіакомпаніями при розробці дисконтних програм?
Тема 4. Організація чартерних перевезень туристів План
4.1 Чартерні авіаперевезення. Види чартерів.
4.2 Основні види витрат при виконанні чартерних перевезень.
4.3 Висновок договірних відносин на перевезення туристів чартерними рейсами.
Литература:1,3,4,9-13,15,18,25,26
4.1 Чартерні перевезення. Види чартерів.
У організації масових туристських подорожей широко використовуються перевезення туристів на умовах авіачартеру. Найбільш вигідні такі перевезення у разі розробки серійних туристичних маршрутів.
Чартер – це комерційний рейс, спеціально зафрахтований для перевезення мандрівників за визначеним маршрутом у певний період часу.
Чартерні рейси виникли як результат співпраці авіакомпаній і турфірм. Перші прагнули якимсь чином використовувати простоюючі літаки, інші хотіли одержати певні пільги, з тим, щоб ціна турпакета скоротилася за рахунок транспортних витрат.
Характерними особливостями чартерних перевезень є такі: даних рейсів немає в розкладі регулярних польотів,
маршрут чартерного рейса визначається туристською організацією, чартерні рейси є дешевшими в порівнянні з регулярними.
Чартерний рейс організовується авіакомпаніями, що виконують регулярні перевезення, але є і авіакомпанії, що спеціалізуються лише на чартері. Чартер здійснюється звично на умовах замовлення і оплати літака в цілому. За
70
комерційне завантаження авіалайнера несе відповідальність замовник
(фрахтувальник ). При наборі пасажирів і ваги багажу, а також на недогружених перегонах, авіакомпанія має право перевозити інших пасажирів.
Авіакомпанія виробляє всю предпольотну підготовку маршруту, узгодження формальностей і дозволів, що відносяться до польоту, оформлення віз для екіпажу та ін.
Чартерне перевезення пасажирів і їх багажу здійснюється відповідно до Правил повітряних перевезень. Авіакомпанія може переносити або відмінити рейс за метеоумовами. Для забезпечення безпеки польотів, можуть бути зроблені проміжна посадка, зупинка, зміна маршруту або припинений політ. Проте, авіакомпанія несе відповідальність за спізнення вильоту і прибуття рейсу в місце призначення.
При затримці вильоту більш ніж на одну годину з вини авіакомпанії, замовнику виплачується неустойка в розмірі до 20% вартості однієї льотної години.
Проте, якщо затримка рейса відбувається з вини замовника – то останній оплачує штрафні санкції і витрати щодо забезпечення пасажирів, екіпажу за простій судна і аеродромні витрати.
Чартерні авіарейси звичайно організовуються у випадках, коли планові рейси авіакомпаній не справляються з навантаженням (у сезон) або коли в даний пункт немає прямих рейсів, а також для виконання туристських програм щодо доставки глядачів на популярні змагання і т.д.
Замовником чартеру туристська фірма або група фірм. Співоренда (фрахт) чартерного рейса літака здійснюється декількома туроператорами. Проте, перевізники вважають за краще мати справу з одним замовником, який фрахтує літак цілком і несе ризик продажу квитків, тобто завантаження літака. Авіакомпаніям оренда повітряних суден вигідна, оскільки він одержує платню заздалегідь за весь чартер незалежно від завантаження. Туроператор, виступаючий від декількох замовників, називається консалідатором. Саме цей оператор здійснює діяльність щодо організації сумісного використовування
71
декількома турфірмами одного чартерного рейса, організація продажу різних
турів, співпадаючих за датою відправлення, через агентів і оптовиків у конкретній місцевості. Консолідатор здійснює всі фінансові розрахунки з партнерами і від їх особи з авіакомпанією.
Консолідатором може бути корпоративний клієнт, що замовляє перевезення для особистих цілей, транспортне агентство, виступаюче як посередник щодо надання послуг з перевезень, крупний туроператор.
У світовій практиці розрізняють ряд комерційних різновидів чартеру. Про деякі види чартеру і його особливості, в тому числі і залежність від умов використовування повітряних суден можна побачити за даними таблиці 4.1.
У світовій практиці розрізняють ряд комерційних різновидів чартерів:
1. Закритий чартер – перевезення оплачується організацією, що купує чартер для своїх співробітників звично за маршрутом, що не входить в регулярні повітряні лінії. Пасажири перевезення не оплачують. Чартери такого типа займають незначну частку в об'ємі чартерних перевезень.
2. ЕФІНІТІ чартер – це цільове перевезення групи пасажирів, об'єднаних за професійною ознакою: члени любительських, спортивних і спеціальних клубів, союзів ветеранів, професійних асоціацій. Замовником чартеру є відповідна організація.
3. Інклюзів – тур – чартер. Це чартерне перевезення туристів. Вартість чартеру оплачується туристською фірмою. Чартерний тариф перевезення оплачується туристом в пакеті у вартістю туру. Цей тариф нижче, ніж тариф «інклюзив – тур» при регулярних перевезеннях.
4. Блок – чартер. Замовник купує частину комерційної місткості літака – блок місць (30 – 40мест) на регулярному рейсі. Замовник платить за блок у цілому незалежно від фактичного використовування, тобто зайнятості крісел у даному блоці. Блок – чартерні перевезення вигідні авіакомпаніям тільки в період попиту, оскільки блок місць продається за ціною, значно меншою, ніж його вартість за нормальними тарифами.
72
Не цільовий комерційний чартер ( нон – ефініті). Група пасажирів у цьому
випадку формується без жодних обмежувальних ознак. Тур фірма – замовник чартеру повністю оплачує вартість чартеру з урахуванням мінімальної кількості пасажирів, рівного 40 – 50 чоловік.
5. Сплінт – чартер. Це змішане перевезення за якими на різних ділянках маршруту пасажири перевозяться регулярними і чартерними рейсами. На сплінт – чартері дозволяється комбінувати різні групи пасажирів, що з різною метою і навіть у різні кінцеві пункти маршруту.
Чартери розрізняються також за умов використовування літаків.
6. Разовий чартер: «туди» або «туди і назад». Коли замовник замовляє чартер на певні дати вильоту, а в проміжку між чартерними рейсами авіакомпанія використовує цей літак на свій розсуд.
7. Тайм – чартер, коли літак фрахтується на певний тимчасовий період, протягом якого знаходиться в повному розпорядженні замовника, незалежно від його використовування для перевезень. Тайм – чартер вигідний авіакомпанії, яка одержує гарантовану платню за фрахт, і зручний замовнику, якщо останній потребує масових перевезень на певний період.
8. Чартерний ланцюг. Це вид чартеру, за яким фрахтований літак прибуває до пункту початку чартерних перевезень і з цього пункту здійснює чартерні рейси в один або декілька пунктів призначення за схемою «туди – назад». Після закінчення чартерних перевезень літак використовується за розсудом авіакомпанії. Перегін літака до пункту початку чартерних перевезень і з цього пункту замовником не оплачується: ці польоти для авіакомпанії є пустими прогонами або завантажуються нею на свій розсуд. При чартерних перевезеннях укладається контракт - договір чартеру (фрахтування повітряних судів), який і є правовим документом.
9. VIP-чартер - це рейс, на якому Ви є єдиним власником конкретного повітряного судна на узгоджений термін. Ви маєте право коректувати час і дату вильоту, маршрут та інші дані.
73
Забезпечується високий клас харчування і сервісу на борту літака. Харчування
підбирається згідно з побажанням пасажира. Використовуються страви провідних ресторанів, кухні всіх країн світу, можливе дієтичне і пісне харчування.
Припускає прискорене проходження зон паспортного і митного контролю через VIP-зали - комфортабельні, затишні зали, розташовані всередині терміналу аеропорту, де пасажир може чекати вильоту або провести час після прильоту, користуючись послугами кафе, ресторанів, duty-free, не змішуючись з пасажирами інших рейсів. VIP-чартер передбачає організацію проїзду індивідуального транспорту безпосередньо до трапа літака і ряд інших послуг.
У таблиці 4.1 наведена коротка характеристика основних видів чартерів.
Характеристика чартерних рейсів
Таблиця 4.1 Вид чартеру Замовник Пасажир Маршрут Частка в
чартеру повітряного перевезення об'єму, %
судна
Закритий організація, тільки не входить в
повністю
що сплатила
співробітник склад
и організації регулярних
переліт повітряних
ліній
Цільовий турфірми і паломники, входить в склад 15-17%
спеціалізовані
організації, що
частково
спортсмени, регулярних
учасники повітряних
конференцій і ліній
74
Інклюзив-тур турфірми, туристи*) входить до 25-31 %
що організували складу
і повністю регулярних що сплатили повітряних
переліт ліній: можливий
Блок-чартер турфірми, туристи*) входить в склад до 45 % придбаваючі 20- регулярних 30 місць на орту повітряних
регулярного ліній рейса за
договором про
Сплінт- турфірми в і пасажири. входить в склад 3-5 %
чартер змішаних і транзитні регулярних
о
ян
р
у
р
о
п
іт
в
е
д
у
а
н
с
р
т
о
г
у
т
«
»
и
д
з
а
р
о
й
и
в
перевезеннях -
чартерними і
туристи на повітряних
різних ліній
регулярньіми ділянках
рейсами перельоту
Нецільовий транспортні група на регулярних і до 10 % організації- пасажирів нерегулярних
консолідатори незалежно від повітряних мети лініях
Види чартерів залежно від умов використовування повітряних судів
Таблиця 4.1.1
Вид Замовник
чартеру чатуроператор
Маршрут Пасажири
перевезення туристи, що доставляються
до дестинації країну мешкання
75
«назад» туристи, що доставляються
до «туди-назад» туристи, що доставляються
в дестинації і назад
тайм-- туроператор (на
чартер певний період
після прибуття в
аеропорт призначення
туристи, що доставляються
з одного пункту авіатуру в
часу) літак залишається на інший для перебування в весь час перебування кожному від 1 до 7 днів.
туристів
чартер туроператор (на ний період масових
ланцюг перевезень)
регулярні польоти протягом 3-5 міс. за
схемою «туди й назад»
туристи, що прямують в дестінацию і повертаються
назад; після доставки
1—2 рази на тиждень, 1
раз - у 10 або 14 днів
першої групи судно
здійснює порожній переліт
за останньою групою,
4.2 Основні види витрат при виконанні чартерних перевезень Розглянемо основні види витрат при організації чартерних перевезень.
1. Сухий лізинг (вартість льотної години певного типу літака). 2. Витрата палива за час польоту.
3. Послуги ВДСА (виробниче диспетчерської служби авіакомпанії).
4. Державні збори за проведення сертифікації, реєстрації і видачу дозволів на виконання авіаційної діяльності.
5. Збір за подачу заявки.
6. Збори за проліт території. 7. Аеронавігаційний збір.
8. Витрати аеропортів:
збір за зліт і посадку, за стоянку літака,
охорона літака,
76
оплата роботи інженерного складу,
вантажний – розвантажувальні роботи, підвезення пасажирів,
оплата за зміст екіпажу, накладні витрати та ін.
9. Відрахування департаменту Авіаційного транспорту України для фінансування витрат з авіаційної діяльності.
10.Відрахування за використовування комерційних прав на посадку в аеропортах.
11.Внесок за страхування літака, екіпажу, пасажирів і третіх осіб на землі. Одним з видів витрат при організації чартерного рейса є собівартість однієї льотної години.
Розглянемо основні статті витрат:
1. Вартість палива на 1 льотну годину. 2. Амортизація
3. Ремонт 4. Зарплата
5. Відрахування
6. Витрати аеропортів, зокрема податок на землю
Наступним видом витрат є платні послуги ПДСА з обслуговування міжнародних чартерних рейсів.
Калькуляція платних послуг включає витрати по за однією заявкою одну країну, а саме:
1. Фонд зарплати (0,5 чол/днів)
2. Відрахування на соціальне страхування (52% від ФЗП) 3. Оренда і утримання приміщень ПДСА.
4. Телефонний – телеграфний зв'язок, зокрема зв'язок SITA. 5. Амортизація основних і оборотних коштів.
6. Придбання спецобладнання.
7. Придбання документації інтуриста.
77
8. Транспортні витрати.
9. Інші витрати. 10.Рентабельність до 10%
Для компенсації витрат, пов'язаних із забезпеченням міжнародних чартерних рейсів і нерейсових перевезень по СНД, встановлена платня за кожну країну за маршрутом польоту.
Розміри та способи підрахування аеропортовських зборів за переліт території наведені у “Керівництві зборів за використання аеропортами та аеронавігаційними засобами”, що випускається Міжнародною Організацією Цивільна і Авіації (UKAO). Основою для підрахування даних зборів є максимальна сертифікована взлітна вага повітряного судна.
Виключно на основі максимальної сертифікованої взлітної ваги літака підраховується розмір збору за взліт – посадку.
Розмір зборів за стоянку в аеропортах залежить від максимальної сертифікованої взлітної, але й від площі стоянки, яку займає літак (що розраховується як добуток довжини літака на розмах його крила), а також від тривалості стоянки. Перші шість годин стоянки – безкоштовні.
Розмір зборів за використання аеронавігаційних засобів базується, як на максимальній сертифікованій взльотній вазі літака, так і на відстані перельоту, а також на обох показниках одночасно.
Збори за використання аеронавігаційними засобами поділяються на: - стандартний збір ( збір за переліт території),
- секторний збір.
У різних країнах прийняті різні системи вимірювання даних зборів. У основу підрахування даних зборів може бути покладена відстань перельоту над певною країною. Так, збір за переліт над територією СНД визначається як добуток відстані перельоту, виражений в сотнях кілометрів, на ставку зборів за 100 кілометрів.
Широко поширена система підрахування зборів за вікорістання аеронавігаційних засобів, основана одночасно на максимальній сертифікованій
78
взльотній вазі та на відстані перельоту над територією країни. Найбільш
крупною системою такого підрахування є система зборів євроконтролю, до неї входять:
Австрія Мальта Бельгія Португалія
Греція Великобританія Ірландія Туреччина Іспанія Греція Нідерланди Франція Люксембург Швейцарія
Відповідно до цієї системи збори за використання аеронавігаційних засобів підраховуються за формулою:
Y=t* d* w\50 Y=
Де Y –розмір збору за використання аеронавігаційних засобів; t – ставка за одиницю (ставка Євроконтролю);
d - показник відстані ( найкоротша лінія між двома точками земної кулі) зменшене на 20 км та виражене в сотнях км. Загальний залишок у км після зменшення на 20 ділимо на 100; отримана величина у вигляді цілого числа використовується у формулі
W – максимальна сертифікована злітна вага повітряного судна.
Розмір зборів за взліт-посадку
Аеропорт Рас-Ель-Хайма Ставка збору за ззліт-посадку для повітряних судів вагою:
До 5000 кг – 1.1у.о. 5000 – 50000 кг – 1.4у.о.
79
більш 50000 кг – 1.65 у.о.
За кожні 500кг злітної ваги
Аеропорт Дубаї
Ставка збору за взліт – посадку для повітряних суден вагою: До 4500 кг – 1.2 у.о.
4500 – 45000 кг – 1.4 у.о.
більш 45000 кг – 1.57 у.о. за кожні 450 кг
Розмір зборів за стоянку Аеропорт Рас-Ель-Хайма
Перші 6 годин стоянки безкоштовні, далі оплата залежить від займаної літаком площі стоянки ( що розраховується, як добуток довжини літака на розмах його крила) за 50 м кв встановлено платню – 0.82 у.о. за 1 кв.м за кожну добу або її частину, а за кожні додаткові 10 кв.м. чи їх частину 0.17 у.о. за 1 кв.м. за кожну добу або її частину.
Аеропорт Дубаї
Перші 6 годин стоянки безкоштовні, далі оплата залежить від займаної літаком площі стоянки. За 45.5 кв м встановлена платня за 1 кв м 0.75 у.о. за кожну добу чи її частину ,а за кожні 9.3 кв м чи їх частину 0.15 у.о. за кожну добу або її частину.
Аеропорт Софія
За основу тут береться максимальна сертифікована злітна вага літака. Збір за стоянку обчислюється, виходячи зі ставки 20 у.о. за 1 тонну злітної ваги в добу чи її частину.
80
4.3 Висновок договірних відносин на перевезення туристів
чартерними рейсами
Реалізація чартерного перевезення починається з укладення договору. Договір чартерного перевезення є основним правовим документом, регулюючим даний вид перевезення. Договори на чартерні рейси укладають на рік, квартал, місяць, сезон, виходячи з інтересів замовника і можливостей авіапідприємства. Договір на чартер повинен бути укладений письмово в 2-х примірниках, що мають однакову юридичну силу . Один примірник поступає до замовника, а другий – залишається у орендодавця. Підставою для виконання чартерних рейсів (планових чи за разовими заявками) є заявка (гарантійний лист) підприємства замовника, надана авіапідприємству за 15 днів до виконання рейсу. У заявці вказується : найменування замовника, дата виконання рейса, зобов'язання щодо виконання Правил перевезення пасажирів, багажу та інша інформація, яка буде необхідна.
При організації чартерних авіаперевезень замовник з авіакомпанією визначає маршрут, з ним домовляється про обов'язки сторін, вартість рейса. Потім укладає спеціальний чартерний договір, в якому вказується:
1. Вид (марка) літака.
2. Число місць до продажу. 3. Вартість оренди літака.
4. Маршрут з вказівкою аеропортів вильоту і прибуття. 5. Термін дії договору (сезон, рік або ін.).
6. Регулярність здійснення авіарейсів.
7. Можливість і граничні терміни зняття (відміни) авіарейсу та відповідні санкції.
8. Визначається мінімальне комерційне завантаження.
Згідно з угодою чартерного перевезення одна сторона (перевізник) зобов'язується надати іншій стороні (замовнику) за платню одне або декілька повітряних суден на один або декілька рейсів для перевезення пасажирів, багажу, грузів і пошти.
81
Договір на чартерну перевозку відноситься до договорів оренди
транспортного засобу з екіпажем. Такий договір передбачає покладення ряду зобов'язань на обидві сторони. Перевізник зобов'язаний підтримувати в належному стані зданий в оренду транспортний засіб, здійснювати ремонт. Склад екіпажу і його кваліфікація повинні відповідати обов'язковим для сторін правилам і умовам договору.
Так, перевізник зобов'язаний своєчасно, відповідно до графіка, прикладеного до договору, надати літак певної місткості, що забезпечує виконання обумовленого чартерного перевезення.
Виконання формальностей, пов'язаних з виконанням польотів, бере на себе перевізник. До них відносяться такі імміграційні, митні, карантинні, прикордонні питання, а також отримання дозволу авіаційних властей щодо виконання чартерного перевезення.
Обов'язки орендаря (заказника) передбачають покладання на нього витрат, що виникають у зв’язку з комерційною експлуатацією транспортного засобу, зокрема, витрат на оплату палива та інших необхідних матеріальних ресурсів, а також оплату зборів. В обов'язку замовника також входить забезпечення своєчасної доставки пасажирів і багажу в аеропорт відправлення.
Замовник має право без згоди перевізника здавати транспортний засіб в оренду, він також без згоди перевізника має право укласти від свого імені договір на перевезення з третіми особами, але у випадку, якщо вони не суперечать цілям використовування авіалайнера. У зв’язку з цим часто в ролі ініціатора чартерної програми виступає не один ,а декілька туроператорів. При цьому вони наперед обумовлюють між собою умови організації польотів. Нормальні відносини з авіакомпаніями при оренді повітряного судна передбачає його оплату згідно з контрактом з обов'язковим підведенням балансу після кожного польоту.
Аеропорт має на це право у таких випадках: відсутність авіапалива або скорочення його лімітів, невиконання замовником обов’язків по мінімальному
82
комерційному завантаженню повітряного судна, залучення літака на виконання
урядових завдань.
Підприємство – замовник має право відмовитися від чартерного рейса у випадках:
- затримання авіапідприємством виконання рейса на якийсь час більше 5 годин: - заміни типу повітряного судна, якщо в разі заміни не забезпечуватиметься об'єм і якість перевезень, передбачені за договором виконання замовленого рейсу. У договорі вказується повна вартість чартеру, як правило, вартість нетто, тобто ціна для перевізника.
Комісійні, аеропорти та інші збори оплачуються замовником окремо. Особливість чартерів така, що один повний рейс виконується без
туристів: на останньому рейсі літак забирає останніх туристів, але не привозить нових, оскільки він уже за ними не повернеться ( тобто на 10 туристських заїздів доводиться 11 авіарейсів). Тут діє формула N+1. Таким чином, найбільше число польотів за період дії авіачартерної програми знижує витрати на «випадковий» рейс, а значить і знижує перевізний тариф.
Слід помітити, що в сезон реально можна організувати 2 заїзди( при щотижневих польотах). Проте, чартер можна пускати і з частотою 2 рази на тиждень – тоді кількість польотів за сезон зростає до 4. Це значно знижує тариф, але недоступно щодо завантаження абсолютної більшості туристських фірм. Цим і пояснюється виникнення на ринку туристських перевезень “проміжних” підприємців – фірм-оптовиків (wholesalers), що зосереджуються у своїх руках крупні чартери і розподіляють їх надалі серед дрібних фірм у вигляді блок – чартерів (тобто по 1 місцю). Продаж блоків місць на свій чартер-тур, оператор – оптовик, як правило, проводить за трьома відпрацьованими варіантами: жорсткий, м'який і комбінований блоки місць.
М'який блок, при якому замовник не має ніякої фінансової відповідальності і має право наперед в обумовлені терміни повністю або частково відмовитися від своїх місць, більш зручний для турагента. Проте, якщо відмова відбудеться пізніше встановленого терміну, то замовнику
83
належить виплатити штраф. Звичайно м'які блоки застосовуються достатньо
рідко, оскільки вони не завжди вигідні утримувачу чартеру (авіакомпанія або туроператор –wholesaler)/
Жорсткий блок - передбачає строгі договірні зобов'язання по термінах продажу і оплаті. Замовник вносить передоплату, розмір якої включає суму вартості двох парних рейсів. Тарифи при реалізації жорсткого блоку при цьому бувають приблизно на 5 – 1 % нижче, ніж при реалізації м'якого. До того ж при договорі на жорсткий блок оператор і агент фіксують ціну на весь період дії чартеру, що дає хорошу можливість реалізаторам варіювати ціни у «високий» період сезону і в кінці його.
Найбільш поширений продаж місць на чартерні рейси так званим комбінованим способом, поєднуючому в собі елементи двох вищезазначених варіантів. Загальне число місць, що входять у реалізований блок, ділиться в певній пропорції на дві частини: одна з яких реалізується за «жорстокою» системою, а інша – за «м'якою».
Часто в ролі ініціатора чартерної програми виступає не один, а декілька туроператорів. При цьому вони наперед обумовлюють між собою умови організації польотів.
Нормальні відносини з авіакомпаніями при оренді повітряного судна передбачають його оплату згідно з контрактом з обов'язковим підведенням балансу після кожного польоту.
Чартерні рейси не повинні суперечити вимогам Варшавської міжнародної конвенції про обов'язки перевізника перед пасажиром.
Підписуючи договір про організацію чартеру, авіакомпанія майже завжди ставить туроператора в жорсткі умови. Перш за все, від фірми потрібна передоплата. Який би ні був її розмір, авіакомпанія завжди наполягає, щоб наперед були сплачені перший і останній рейси чартерного циклу. Таким чином, вона страхує себе і раніше завезених туристів від можливих неплатежів. Оплата рейсів обмовляється наперед і виробляється, як правило, за 7–10 днів до початку польоту. У разі невчасної оплати, згідно з угодою, компанія має право
84
виставити замовнику штрафні санкції або перервати з ним наявні договірні
відносини.
Крім того, невиконання замовником зобов'язань щодо мінімального завантаження теж може призвести до припинення договірних відносин. Обидві сторони, авіапідприємство і замовник мають право розірвати договір.
Контрольні питання до теми 1. Що є характерним для чартерних рейсів?
2. Яким документом регламентуються чартерні перевезення?
3. У яких випадках авіакомпанія виплачує замовнику неустойку? 4. Чи можлива відміна чартерного рейсу і в яких випадках
5. Які права має пасажир при відміні чартерного рейсу?
6. Які функції в організації чартерних рейсів виконує консолідатор ? 7. Які Вам відомі різновиди чартеру?
9. Чому Спліт – чартер вважається змішаним перевезенням?
10. Як організовується доставка пасажирів,если рейс здійснюється за принципом чартерного ланцюга?
11. Які види чартеров виділяються у зв'язку з умовами використовування літаків?
12. Які види витрат слід враховувати при виконанні чартерних перевезень? 13. На який термін можна укласти договір на чартерне перевезення?
14. Що є підставою для виконання чартерних рейсів?
15. У яких випадках може бути розірвано договір на чартерне перевезення?
Тема 5. Техніко-економічні особливості залізничного транспорту і його роль в обслуговуванні туристів
План лекції
5.1 Сучасний стан і перспективи розвитку залізничного транспорту України.
85
5.2 Характеристика технічних засобів і пристроїв, призначених для
обслуговування пасажирів. Класифікація вокзалів. Види потягів і вагонів. Композиція складів пасажирських потягів.
5.3 Організація роботи вокзалів (станцій) щодо пасажирських перевезень.
Література: 1,2,5,9,10,13,16,20,24,28.
5.1 Сучасний стан і перспективи розвитку залізничного транспорту України
Залізниці є базовою галуззю економіки України і взаємодію із
залізницями 7 сусідніх країн через 56 пунктів перетину кордону і з 13 основними морськими портами Чорних і Азовських морів і річки Дунай. Геополітичне положення України визначає в даний час ключову роль саме залізничного транспорту в підйомі економіки України.
Вигідне географічне положення України на стику Центральної і Східної Європи сприятиме перетворенню залізничного транспорту, який набуває міжнародне значення.
Територією України проходять три залізничних міжнародних пан' європейських транспортних коридорів ( МТК ) - №№ 3,5,9 і п'ять коридорів ОСЗ - №№ 3,5,7, 8,10.
Через українські порти Ізмаїл і Рені здійснюється взаємодія з пан'європейським коридором №7, який проходить по Дунаю. Розвиваються перевезення по МТК ТРАСЕКА (Європа -Кавказ - Азія ).
Питання розвитку транзиту займають виняткове місце в європейській транспортній політиці. Тому розвиток міжнародних транспортних коридорів
в Україні віднесений до найголовніших напрямів інтеграції українських залізниць у міжнародну транспортну систему. Пасажирський транспорт у зв'язку з інтеграцією України в європейську єдину залізничну систему останніми роками якісно міняється, щоб відповідати європейському рівню послуг, що надаються.
86
Залізнична мережа України одна з найбільших в Європі. Загальна
експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування складає 22,5 тис. км. Це технічно оснащені, володіючи високою пропускною спроможністю магістралі. Третя частина з них двоколійні, 40% електрифіковані, більше 60% обладнані засобами автоматичного регулювання руху потягів.
Мережа українських залізниць функціонує як єдиний виробничо-технологічний комплекс, управління яким здійснюється Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницей) підвідомчої Міністерству транспорту України.
Залізничні перевезення регулюються законодавством України:
«Законом про транспорт», «Законом про залізничний транспорт», «Статутом залізних доріг»,а також іншими законами і нормативно-правовими актами, регулюючими діяльність залізниць.
До складу залізничного транспорту входить шість доріг, дивися таблицю 5.1
Залізниці України
Таблиця 5.1
Найменування Регіони, що входять до складу залізниці Центр дороги управління
дороги
Одеська, 4,2тис.км.
Південна, 3,6тис.км.
Одеська, Миколаївська, Херсонська, Одеса Кіровоградська, Черкаська області
Харківська, Полтавська, частина Чернігівської, Харків Сумської Луганської областей
Донецька,2,9 тис.км. Придніпровська 3,2 тис. км. Південно-західна 4,7 тис.км. Львівська4,5 тис.км.
Значна частина Донецької і Луганської областей Донецьк
Дніпропетровська, Запорізька і Кримська області Дніпропет-рівськ
Хмельницька, Вінницька, Житомирська, Київ Київська, Чернігівська і частково Сумська області
Львівська, Івано-франківська, Тернопільська, Львів Чернівецька, Закарпатська, Волинська, Рівненська
області
87
Залізничний транспорт характеризується високою регулярністю роботи,
забезпечує велику провізну здатність, має в своєму розпорядженні достатньо високі швидкості доставки пасажирів, володіє високою маневреністю у використовуванні рухомого складу. Порівняно низькі тарифи служать передумовою для використовування залізничного транспорту в масовому туризмі.
До позитивних чинників, що характеризують залізничний транспорт, можна віднести :
- надійність; - безпека;
- зручності(визначені).
Залізничні перевезення реалізуються звичайно у внутрішньому і міжнародному сполучені. На території України вони здійснюються в прямому, місцевому і приміських сполученнях.
Залізничний туризм почав розвиватися з 40-х років XIX століття. У Радянському Союзі турпоїздки на залізничному транспорті одержали свій розвиток у кінці 50-х років.
Зі всіх видів транспорту, використовуваних у туризмі, найпопулярнішим був залізничний.
У 1960 році вперше створюються турбази на колесах. Було сформовано 4 потяги, взяло участь 1650 чоловік. У 1967 році було сформовано 650 спеціальних потягів, у 1982 році більше 3500 потягів. До 1985 року було організовано 5000 маршрутів, взяло участь 27 ммільйонів чоловік.
Але заразом в Україні немає попіту на такі тривалі подорожі з різних причин: - по-перше, із-за умов, які ставить перевізник при оренді рухомого
складу;
- по-друге, вартість перевезень маршрутами дуже велика ( інакше кажучи, оренда потягу).
З початку 90-х років залізничні перевезення в Україні здійснювались графіковими поїздами.
88
З 1991 року залізничний туризм втратив свій масовий характер. Проте
багатий досвід, накопичений за радянських часів, може стати основою для відродження цього виду відпочинку і його розвитку на абсолютно новому якісному рівні.
В Україні, де на частку залізниць доводиться більше 40 % пасажирських перевезень, розвиток залізничного туризму представляє особливий інтерес. Це підтверджує і результати досліджень, які говорять про те, що більшість респондентів позитивно відноситься до розвитку залізничного туризму.
Наявність густої мережі залізниць в Україні дозволяє організовувати різноманітні за географічним розташуванням, формою та змістом змісту маршрути залізничних турів. У внутрішньому туризмі це короткочасні (годинні тури ) тривалістю від трьох до десяти годин, які здійснюють на електропоїздах, одноденні, двох- і триденні і багатоденні тури від п'яти днів.
Після 2000 року ситуація на залізничному транспорті значно покращала, в Україні почала діяти програма розвитку залізничного транспорту. За рахунок державних та іноземних кредитів була відремонтована велика частина вагонів і вокзальних приміщень, побудовано 5 нових вокзалів європейського рівня, серед яких і Київський вокзал, він став одним з кращих у Європі.
Згідно з дослідженням, проведеним у період з 2003 по 2004 рік включно було відмічено, що на території України пасажири віддають перевагу залізничному транспорту, а в порівнянні з 1999 - 2000 роками цей показник зріс на 33% ( звіт наданий на Інтернет - сайті Укрзалізниці ) .Более того, слід зазначити, що велику частину з пасажирів знов складають туристи або просто люди, що їдуть на відпочинок. Їх частка зросла в порівнянні з 1998 - 1999 роками на 70%. За результатами соціологічного дослідження, проведеному в Києві, Харкові і Дніпропетровську, залізничний транспорт в Україні є самим «туристичним», оскільки поєднує в собі основні вимоги наших туристів -комфорт і доступну ціну. Окрім цього, постійним для залізничного транспорту лишається екологічність і безпека.
89
З 2002 року починає діяти програма «Столичний експрес», що дає
можливість протягом одного світлового дня доїхати з крупних міст України (Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Сімферополь, Львів, Хмельницький) до Києва і назад. На думку авторів,, ця програма повинна сприяти розвитку екскурсійно-пізнавального туризму. У Києві вже діють екскурсійні автобусні маршрути, що відправляються від вокзалу після прибуття потягів «Столичний експрес» і повертаються до моменту їх відправлення із столиці.
5.2. Характеристика технічних засобів і пристроїв, призначених для
обслуговування пасажирів. Класифікація вокзалів. Види потягів і вагонів. Композиція складу пасажирських потягів.
Для виконання пасажирських перевезень залізниці мають в своєму
розпорядженні технічні засоби, що включають пересувний склад, різну техніку пасажирського господарства, пасажирські станції і вокзали.
Вокзали - це пасажирські будівлі, призначені для обслуговування пасажирів. Приміщення вокзалів діляться на:
операційні (вестибюль, довідкове бюро, касова зала, приміщення для прийому і видачі багажу);
приміщення очікування і культурно-побутового обслуговування (зали очікування, ресторани, буфети і кімнати відпочинку);
адміністративно-службові приміщення.
Залежно від можливої кількості обслуговуваних пасажирів вокзали
діляться на :
малі - (25 - 200 пасажирів у добу);
середні - (201 - 700 пасажирів у добу); великі (701 - 1000 пасажирів у добу);
особливо великі (понад 1700 пас. у добу).
90
Класність вокзалу визначається за бальною системою.
До позакласних відносять ті, які мають більше 48 балів.
1 клас - 27-48 балів;
2 клас - 14-27 балів;
3 клас - 4 - 1 4 балів.
Кількість балів встановлюється залежно від об'єму роботи і площі
вокзальних приміщень. За 100 відправлень у добу в прямому і місцевому повідомленнях, включаючи транзит, дається 1 бал. У приміських повідомленнях - 0,05 бали. За 100 м2 площі вокзальних приміщень 0,2 бали.
Пасажирські потяги залежно від швидкості руху діляться на швидкісні, швидкі та пасажирські, залежно від відстані проходження на дальні, місцеві, приміські. Дальними вважаються потяги, що курсують на відстані більше 700 км., місцевими –на відстань від 150 до 700 км., а приміськими – до 150 км.
Швидкісні, швидкі та пасажирські потяги діляться на такі категорії: -
ті що курсують круглий рік і ті, що призначаються тільки на літній період. Нумерація потягів встановлена для графіка руху:
Швидкі пасажирські цілорічного сполучення – 1-99 Швидкі пасажирські літні – 101-149
Пасажирські дальні цілорічного обігу – 170-299 Пасажирські дальні літні – 301 – 399 Пасажирські місцеві – 601-699
Туристсько-екскурсійні – 801-889
На залізниці велике поширення набули фірмові потяги, які відрізняються вищим рівнем обслуговування пасажирів (табл. 5.2).
91
ФІРМОВІ ПОТЯГИ
Одеська залізниця Таблиця 5.2
№ Маршрут Фірмовий Категорія Коефіцієнт потяги потяг фірменості
1 106/105
2 23/24
3 60/59
4 64/63
5 352/351
6 108/107
7 696/695
8 650/649
9 121/122
10 174/173
11 298/297
Одеса-Київ «Чорноморець»
Одеса-Москва «Одеса»
Одеса-Харків «Чайка»
Одеса- «Скіфія» Дніпропетровськ
Одеса-Чернівці «Чорномор»
Одеса-Ужгород «Хаджибей»
Одеса-Київ «Біла акація»
Одеса-Сімферополь «Таврія»
Миколаїв-Київ «Миколаїв»
Одеса-Вінниця «Південний експрес»
Черкаси-Львів «Тясмін»
1-го кл. 1,5
фірмовий Міжнародний
2-го кл. 1.2.
2-го кл. 1.2.
2-го кл. 1.2.
2-го кл. 1.2.
2-го кл. 1.2.
2-го кл. 1.2.
2-го кл. 1.2.
2-го кл. 1.2.
2-го кл. 1.2.
У країнах Європи раніше була прийнята така класифікація потягів: TD – міжконтинентальний експрес;
IC – міжнародний експрес; ICL- швидкісний суперекспрес; TEE – фірмовий експрес;
ЄС – швидкісний експрес; E - швидкий поїзд ;
RSB - приміський потяг .
Сучасна класифікація пасажирських потягів у Європі така: експрес- інтерситі ;
EN - нічний експрес євронайт ;
D - традиційний швидкісний потяг ;
92
E - «напівшвидкий поїзд ейлцуг ;
ER - міжнародний потяг місцевих повідомлень, єврорегіонал ; SPR - спринтер ;
R - регіональний потяг місцевого сполучення; RE - регіональний експрес ;
RB - звичний місцевий потяг -регіоналбан;
S - поїзд внутрішньоміського і ближнього приміського сполучення, V- входить до єдиної транспортної системи з метро, шнельбан.
усі потяги, призначені для перевезення пасажирів, формуються з різних типів вагонів. Вагонний парк України дуже різноманітний. Класифікувати вагони можна за місткістю, за країною виробника, за типом і габаритами. Основною є класифікація за типом вагонів.
Вагони відкритого типу:
з місцями для сидіння 68-74 пас;
плацкартні вагони, загального варіанта - 81 пас. плацкартні вагони в спальному варіанті - 54 пас.
Усі вагони відкритого типу - жорсткі.
Вагони закритого типу (купейні) діляться на: жорсткі;
м'які;
змішаного типу МІКС; вагони типу РІЦ.
Жорсткі купейні вагони розраховані на 36 місць. 9 купе по 4 місця
93
1 купе - 2 місця для провідників.
М'який купейний вагон - 32 місця. 8 купе по 4 місця.
Вагони змішаного типу - 36 місць 5 купе по 4 м'які місця
4 купе по 4 жорсткі місця М'який вагон СВ - 18 місць
9 купе по 2 місця
У міжнародному варіанті розміщується:
10 чол. (10 купе по 1 місцю «СИНГЛ») 20 чол. (10 купе по 2 місця)
30 чол (10 купе по 3 місця) туристичний варіант.
Міжнародними правилами пасажирських перевезень вводилася така класифікація вагонів і категорій місць (табл. 5.3 і табл. 5.4)
Категорія вагонів
Таблиця 5.3 Категорія вагона Позначення вагона Характеристика умов
розміщення
спальний WLB
спальний WLA
спальний WLAS
Місця для сидіння B
Жорсткі вагони 2 класу зі спальними місцями
М'які вагони 1 класу зі спальними місцями, на 4 і 2 місця в купе
М'які вагони 1 класу зі спальними місцями і купе на 1 місце
Вагони з місцями для сидіння 2 класу
94
Міжнародна класифікація Категорія місця
Таблиця 5.4
Позначення місця Характеристика умов розміщення
М'який вагон 1 класу: спальні місця в SINGL одномісному купе
М'який вагон 1 класу: спальні місця в DOUBLE двомісному купе
М'який вагон 1 класу: спальні місця в Т4 чотиримісному купе
Жорсткий вагон 1 класу: спальні місця в Т3 тримісному купе
Жорсткий вагон 2 класу: спальні місця в Т2 чотиримісному купе
Жорсткий вагон 2 класу: спальні місця Відкрите купе відкритого типу (без купе ).
Усі вагони мають п'ятизначний номер, який розміщений під кодом залізниці на баковій стороні вагона:
0 – м'який (СВ,РИЦ )
1 – купейний жорсткий 2 – плацкартний
3 – міжобласний 4 – поштовий
5 – багажний 6 – ресторан
7 – поштово-багажний.
Порядок розташування у складі пасажирського потягу вагонів різного роду називається композицією або схемою складу потягу. Схема складу потягу
95
повинна, з одного боку, відповідати запитам пасажирів, а з іншого –
забезпечувати ефективне використовування пасажирських вагонів. Композиція складу залежить від категорії потягу (швидкий, пасажирський), часу курсування (вдень або вночі), і відстані проходження (приміські, місцеві, міжнародні). Нижче наведена композиція складу пасажирських потягів залежно від категорії потягу.
1. Пасажирський потяг
(пошти, багажн. заг. заг. заг. пл. пл. пл. пл. пл. ваг./рест. куп. м’ягк. куп. куп. куп. куп)
17 вагонів: 3 заг; 5 плацк; 5 купейн; 1 м’ягк.; 1 пошт; 1 багаж; 1 ваг./рест.
2. Швидкий потяг.
(пошт. пл. пл. пл. куп. куп. куп. куп. куп. ваг./рест. куп. м’ягк. куп куп. м’ягк. куп. пл)
17 вагонів: 4 пл; 8 куп; 2 мк; 1 пошти; 1 ваг./рест.
3. Фірмовий потяг.
(куп. пл. пл. пл. пл. пл. пл. куп. куп. пл. ваг./рест. куп. м’ягк. куп. куп. куп. куп.)
17 вагонів: 7 пл; 8 куп; 1 м’ягк; 1 ваг./рест.
У складі туристсько-екскурсійного потягу сполучення повинне бути не менше 12 вагонів і не більше 16 вагонів ( в т.ч. вагон- ресторан).
Для перевезення туристів у місцевому сполученні склад повинен мати не менше 10 вагонів.
Для перевезення туристів в приміському повідомленні — не менше 6 вагонів.
Для туристсько-екскурсійного потягу дальнього сполучення прийнята єдина для всіх схема формування составів:
96
- при включенні до складу 3-х вагонів-ресторанів їх ставлять під №№ 4;
8; 12;
- при включенні до складу 2-х вагонів-ресторанів їх ставлять під №№ 6 і 10;
- при включенні до складу 1-го вагону-ресторану його ставлять під № 8.
У практиці організації пасажирських перевезень до складу потягу включаються такі вагони:
1 – 2 – м'які;
5 – 8 – купейні;
7 - 8 – плацкартні або із загальними місцями; вагон – ресторан;
багажний; поштовий вагон.
У складі туристсько-екскурсійного потягу прямого словосполучення повинне бути не менше 12 і не більше 16 вагонів (зокрема воган-ресторан).
Для перевезення туристів у місцевому сполученні склад потягу повинен мати не менше 10 вагонів.
Для перевезення туристів у приміському сполученні не менше 6 вагонів. Для туристсько-екскурсійного потягу дальнього сполучення прийнята
єдина для всіх схема формування составів, а саме:
- при включенні до складу 3-х вагонів-ресторанів їх ставлять під № 4,8,12; - при включенні до складу 2-х вагонів-ресторанів їх ставлять під № 6,10; - при включенні до складу 1-го вагона-ресторану його ставлять під № 8.
5.3 Організація роботи вокзалів (станцій) щодо пасажирських перевезень
Довідково-інформаційна служба залізниці обслуговує велику кількість пасажирів у тому числі та туристів. Величезне значення має чинник правильної інформації пасажирів про розклад, вартість квитків, правила проїзду,
97
інформація про прибуття і відправлення потягів. При управліннях доріг
організовується інформаційно-довідкові служби в т.ч. комп'ютерні системи для бронювання і продажу квитків на потяги місцевого і дальнього сполучення. Кожен вокзал обладнаний інформаційними засобами, вказують на розташування платформ, прибуття і відправлення потягів, розташування вагонів у составах, шляху проходження пасажирів по станції, станційним переходам, розташування технічних і сервісних служб. Широко використовуються покажчики, інформаційні написи, банери, постери. Безперешкодно пасажири можуть познайомитися з правилами перевезення, інструкціями, графіками руху, вартістю проїзду. На вокзалах продаються розклади руху рейсових потягів, туристські схеми міста, місцевості, на яких указані основні транспортні шляхи, розташування портів, вокзалів, готелів, музеїв, магазинів, з коротким переліком місцевих служб.
При організації крупних симпозіумів, конгресів, з'їздів, на які зрачна частина учасників прибуває поїздами, на вокзалах оперативно встановлюються додаткові засоби інформації з вітаннями, гаслами, покажчиками місця збору (зустрічі) і реєстрації, проходу до наземних транспортних засобів, трансферу в місця призначення. У вагонах потягів за ходом руху для пасажирів здійснюється оперативна радіоінформація про планові та непланові зупинки, про зміни в графіку руху, наступну зупинку, послуги. У вагонах є бортові розклади руху за маршрутом з переліком станцій, де потяг здійснює зупинки, час прибуття, стоянки і відправлення.
Розклад невід'ємний атрибут всіх транспортних організацій. Управління доріг публікують розклади завчасно, на наступний сезон у засобах масової інформації, в турвиданнях, передають їх у транспортні агенства, вводять у відомчі та загальнодоступні комп'ютерні мережі, наприклад, у мережу Інтернет. Для приміських потягів випускаються оперативні розклади. Існують спеціальні професійні видання, в яких можна знайти розклади потягів дальнього і місцевого проходження по всьому маршруту. Видавничий концерн світового
98
гіганта туріндустрії «Томас Кук» регулярно публікує такі розклади у вигляді
довідників, друкарських виданнях і на СD-дисках.
5.3.1 Бронювання і продаж квитків
Бронювання і продаж квитків здійснюється в трансагенствах, турагенствах, у спеціальних квиткових касах або агентствах залізниці, на вокзалах і станціях. Продаж квитків на потяги дальнього сполучення і на міжнародні лінії здійснюється за допомогою автоматизованих систем бронювання. Автоматизовані системи бронювання - AMADEUS, GALILEO, SABRE мають можливості та підсистеми для бронювання на міжнародні маршрути на швидкісні лінії. Бронювання можливе в мережі ІНТЕРНЕТ.
Система «ЕКСПРЕС» у даний час стає не стільки системою продажу квитків, скільки системою управління всіма технологічними процесами залізничних пасажирських перевезень. Вона дає такі можливості:
- здійснювати автоматизований продаж квитків у всіх видах сполучень (внутрішньому, приміському, міжнародному);
- надавати довідково - інформаційні послуги пасажирам;
- управляти багажними і вантажнобагажними перевезеннями;
- реалізовувати сервісне обслуговування пасажирів у прямому, змішаному сполученні;
з використанням інших видів транспорту (автомобільного, річкового, морського, повітряного );
- вести фінансовий облік з пасажирських перевезень, включаючи взаєморозрахунки між різною інфраструктурою, між інфраструктурою і перевізниками;
- управляти перевезеннями в цілому по всій мережі та окремо по кожній дорозі.
Важливою відмітною особливістю системи «ЕКСПРЕС -3» є те, що продаж квитків по ходу проходження потягу в прямому сполученні здійснюється з
99
нумерацією місць, оскільки вона дозволяє в режимі реального часу одержувати
інформацію про динаміку зміни завантаженості потягів за маршрутом руху. Крім того, нова система дозволяє управляти приміськими перевезеннями на основі повного обліку пасажиропотоків.
Упровадження АСУ «ЕКСПРЕС - 3» відбувається поетапно, щоб не порушувати обслуговування пасажирів, здійснюване в даний час через систему «ЕКСПРЕС - 2». У міру впровадження нової системи на всій залізничній мережі одночасно працюватимуть обидві системи.
5.3.2 Порядок виконання операцій при роботі системи « ЕКСПРЕС - 2» такий:
- касир уважно слухає пасажира, при необхідності пропонує інші варіанти
поїздки ( 9 сек.);
- набирає на клавіатурі інформацію, використовує всі можливості багатоваріантного замовлення(17сек.);
- чекає відповідь, одержавши його на екрані терміналу, повідомляє пасажиру результат виконання замовлення (5 сек.);
- натискує кнопку на клавіатурі, друкуючий пристрій виготовляє квиток, касир перевіряє його ( 12 сек.);
- повідомляє пасажиру дату виїзду, номер потяга, вагона і місця, вартість квитка і здійснює розрахунок з пасажиром (12 сек.). Таким чином, загальний час обслуговування пасажира складає 55 секунд.
5.3.3 Повернення квитка здійснюється за 107 секунд
Передбачаються такі операції:
- перевірка придатності квитка до повернення, заповнення бланка повернення (35сек.);
- введення даних квитка в машину (40сек.);
100
- очікування відповіді від машини (2сек.);
- друк на бланку повернення і підготовку грошей для повернення пасажиру (10сек.) ;
- повернення платежів, перекреслювання квитка, поставлення штампа, запис числа;
- підклеювання квитка до бланка повернення (20сек.). Норматив обслуговування - 20 хвилин на кожного пасажира.
5.3.4 Організація роботи камер схову і багажних приміщень
Залежно від маси, габариту і призначення розрізняють ручну поклажу, багаж і вантажний багаж.
Ручною поклажею вважаються особисто переносні предмети і речі, незалежно від їх роду і виду упаковки, які за своїми розмірами без труднощів розміщуються у вагонах на місцях, передбачених для розміщення ручної поклажі.
Багажем називаються речі, що належать особисто пасажиру і які приймаються до перевезення в багажному вагоні за пред’явленим квитком.
До вантажного багажу відносяться дрібні вантажні відправки, що приймаються до перевезення в багажних вагонах або поштово-багажних потягах від установ, організацій, підприємств і окремих осіб без пред'явлення квитка за оплату згідно з тарифом вантажного багажу.
На вокзалах установлюють камери схову ручної поклажі декількох видів:
1.Стаціонарні, де обслуговують пасажирів комірники. 2. Стаціонарні автоматичні.
3. Пересувні.
101
На крупних і великих вокзалах камери схову можуть бути також спеціалізовані
до відправлення від'їжджаючих пасажирів і по прибуттю (для пасажирів, що прибувають). Технологія роботи багажних приміщень є складовою частиною хнологичеського процесу рабти вокзкала і повинна бути пов'язана з розкладом відправлення і прибуття потягів
У приміщеннях для зберігання багажу і багажних кас виконуються наступні операції:
1. Прийом багажу і обробка його по відправленню і прибутті.
2. Перевантаження транзитного багажу і вантажів пасажирською швидкістю. 3. Розрахунки за перевезення.
Обробка багажу при відправленні передбачає: 1. Огляд багажу і його зважування.
2. Вписування в ярлик № квитка, станції призначення, кількості місць і маси, і вручення ярлика пасажиру.
3. Запис у книгу прийому і відомість, що здають.
4. Маркірування, транспортування багажу і вивантаження його в багажний вагон.
Оформлення перевезення багажу здійснюється в багажній касі. Складені на багаж документи видаються пасажиру і прийомоздавальнику. Не допускаються до перевезення багажем речі та предмети (окрім неподільних), маса одного місця яких перевищує 80 кг.
Вивантаження багажу починається з перевірки оформлення прибулих з багажу документів. Пасажир одержує багаж, пред'явивши касиру багажну квитанцію. Після звірення її із записом у дорожній відомості, касир бере платню за зберігання багажу.
102
5.3.5 Відповідальність залізниці за терміни доставки і збереження
багажу, і грузобагажу.
Своєчасна доставка багажу і грузобагаж за призначенням є основною вимогою і обов'язковою умовою організації багажних перевезень.
Термін доставки багажу визначається часом проходження потягу, з яким був відправлений багаж.
Якщо багаж слідує з перевантаженням у дорозі, то термін доставки визначається часом проходження узгоджених потягів з додаванням одних діб на кожне перевантаження.
Терміни доставки грузобагажу визначаються часом проходження поштово - багажних або пасажирських потягів із додаванням 2-х діб на кожне перевантаження (3-х діб на перевантаження у вузлах, де перевезення грузобагажу між станціями вузла здійснюється автотранспортом).
Тема 6 Умови перевезення пасажирів і багажу
План
6.1. Проїзні документи пасажирів і туристів, порядок їх оформлення.
6.2. Правила перевезення пасажирів і багажу, встановлені на залізничному транспорті.
6.3. Організація туристичних поїздок на залізничному транспорті.
Література: 1; 2; 5; 9; 10; 13; 16; 20; 24; 28.
6.1. Проїзні документи пасажирів і туристів, порядок їх оформлення Транспортні послуги, що надаються перевізниками на залізницях, є
предметом договору, який ускладнює між ними і пасажирами або вантажовідправниками, і оформляється перевізними документами. Згідно Статутом залізничного транспорту, згідно з договорами перевезення,
103
перевізник зобов'язується перевезти в пункт призначення пасажирів з наданням
їм місць з потягу, перевезти їх багаж, а також грузобагаж відправників, видати багаж, грузобагаж уповноваженим обсягом щодо на отримання багажу, грузобагажу. При цьому пасажири повинні оплатити свій проїзд відповідно до встановлених тарифів, а при здачі багажу або грузобагажу — його провезення.
Укладення договору на перевезення пасажира підтверджується квитком, здача пасажиром багажу — багажною квитанцією, здача вантажовідправником грузобагажу — грузобагажною квитанцією.
Договір перевезення пасажира вважається укладеним з моменту видачі йому проїзного документа (квитка). За видом і способом оформлення проїзні документи бувають: картонні, котушкові, бланкові ручної виписки і бланкові, оформлені через автоматизовану систему резервування «экс-пресс-2».
Картонні квитки є проїзними документами, оформленими на міцному папері (картоні), з обох боків покритими фоновою захисною сіткою, яка може мати різний колір і рисунок. За допомогою голчатих компостерів на такі квитки наносяться номер потягу і дата відправлення. Номери вагона і місця вписуються касиром. Кожен квиток видається одній особі. Картонні квитки друкуються, як правило, для залізничних сполучень зі стійким потоком пасажирів або, навпаки, на ділянках у прямому сполученні, де невеликий поток пасажирів.
Котушкові квитки продаються провідниками у приміських пасажирських потягах на ділянках, де відсутні квиткові каси. Вони друкуються на безперервній паперовій стрічці та бувають різного кольору — з чорною і зеленою сіткою. Квиток з чорною сіткою вважається основним — він видається кожному пасажиру; квиток із зеленою сіткою видається додатково до основного залежно від сумарної вартості проїзду.
Бланкові квитки оформляються на потяги дальнього проходження. Вони бувають ручної виписки або оформлені через автоматизовану систему бронювання квитків «Експрес-2».
104
Бланкові квитки ручної виписки оформляються на станціях, де невеликий
поток пасажирів, де відсутні термінали автоматичної виписки залізничних квитків. Вони друкуються на кольоровому папері і складаються з трьох частин. Ліва частина проїзного документа є корінцем, що залишається в касі, права — безпосередньо квитком. У ній указуються станція відправлення і призначення, ціна квитка і плацкарти, загальна вартість проїзду, страхові та комісійні збори, номери потягу, вагона, місця, дата і час рейсу. У середній частині наведено перелік категорій вагонів і набір громових сум, необхідних для стягування вартості проїзду.
Останнім часом бланкові квитки ручного оформлення використовують не часто, оскільки основна маса проїзних документентів на потяги дальнього проходження видається через автоматизовану систему «Експрес-2». Проте вони можуть бути видані пасажирам у випадку технологічних перерв у роботі системи. При цьому касир, зв'язуючись по телефону з диспетчерським терміналом автоматизованої системи, одержує інформацію про наявність місць в необхідному нампрямку.
Бланкові проїзні документи автоматизованої системи «Експрес-2» оформляються через спеціальні білетопечатаюшие автоматичні пристрої для квитків практично на всіх залізницях. Даний проїзний документ – це бланк на кольоровому папері, що має декілька ступенів захисту, на якому друкується визначена інформація.
Оформлення квитків на залізниці
З середини 70-х років оформлення квитків стало здійснюватися за допомогою впровадженої системи «ЕКСПРЕС-2»
У 1-у рядку квитка вказано:
1. Шифр потягу; № потягу
2. Дата відправлення (число і місяць) 3. Час відправлення
105
4. №вагона,типвагону,якийпозначаєтьсятак:
С - міжобласний з сидячими місцями; З - загальний;
П - плацкартний; К - купейний;
М - м'який (купе на 4 місця) Л - СВ (купе на 2 місця)
5.Вартість квитка 6.Вартість плацкарти
7.Кількість осіб, що їдуть за даним квитком 8.Вид квитка (повний або пільговий)
У 2-му рядку вказані:
1. Станція відправлення
2. Станція призначення
3. Коди станцій за системою «Експрес-2»
Одеса - Головна - 2208001 Одеса - Львів - 2218000
У 3-му рядку вказані:
1. Надруковані номери місць 3-х значним числом.
2. Буквенепозначеннядороги,доякоїналежитьпотяг.
У 4-му рядку вказані:
1. Номер і шифр бланка 2. Вид комісійного збору
106
3. Датапродажуквитка
4. Часпродажуквитка 5. Касовийномер
У 5-му рядку розшифровується загальна вартість квитка: тарифна вартість +
КСБ (комісійний збір) + страховка, в т.ч. ПДВ (сума). Прибуття: вказаний час, страх. Від н/с 500 необк.дох. Страхова компанія, її адреса, телефон.
Більш складне оформлення мають квитки за рубіж. Документом на право проїзду в міжнародному сполучені є пасажирський квиток, установлений згідно з угодою щодо міжнародному пасажирського сполучення і знак МС., Проїзний документ повинен містити такі основні дані:
1. Найменування станції відправлення і призначення 2. № квитка
3. Шлях проходження 4. Клас вагона
5. Вартість проїзду
6. Термін придатності квитка 7. Дата видачі квитка.
Квиток може бути використаний для проїзду за вказаним у ньому напрямку у всіх потягах, що передбачені у розкладах і мають місця у вагонах, відповідно до цих квитків.
Квитки мають вид купонних книжок, які складаються з обкладинки і квитка-купона. Обкладинка купонної книжки і квиток-купон без обкладинки не дає право на проїзд.
Для проїзду організованих груп пасажирів може бути видана одна купонна книжка з бланковим квитком-купоном. Кожному пасажиру, учаснику такої групи, безкоштовно видається окремий контрольний купон, дійсний для
107
проїзду тільки за наявності купонної книжки, виданої на проїзд групі
пасажирів.
Для проїзду у спальних вагонах кожен пасажир повинен мати, окрім проїзного квитка, плацкарту на заняття відповідного місця. Плацкарта повинна містити:
1. Знак МС.
2. № плацкарти і квитка. 3. Шлях проходження.
4. Дату, час відправлення, № потягу, вагона і місця. 5. Клас вагона і категорію місця.
6. Кількість осіб.
7. Вартість плацкарти.
Допускається видача плацкарт без вказаного в них номера потягу, вагона, місця і часу відправлення. Термін придатності такої плацкарти повинен відповідати терміну придатності квитка. Плацкарта при проходженні в спальному вагоні залишається у провідника вагона, а обкладинка купонної книжки у пасажира.
Продаж проїзних документів здійснюється туристичними агентствами на підставі договору, укладеного з «Укрзалізницею» або відповідною дорогою.
При продажі проїзних документів варто керуватися: 1. Маршрутними покажчиками
2. Розкладом
3. Перелік потягів і вагонів, на які система залізниць здійснює резервування місць
4. Правилами резервування 5. Тарифними вказівками
6. Відповідними наказами і вказівками «Укрзалізниці».
108
Продаж проїзних квитків (документів) здійснюється готівковою, а
також за безготівковим розрахунком. На проїзні документи виписують замовлення на бланках, в яких заповнюються графи:
Прізвище туриста Прізвище керівника групи Громадянство Найменування організації Чисельність осіб
Дата від'їзду Маршрут
№ потягу Загальна сума Комісійний збір Вид оплати
№№ виданих проїзних документів.
Указується дата виписки замовлення. При оплаті замовлення через касу, на замовленні ставиться штамп про оплату.
На всі виписані замовлення складається реєстр (відомість), в якому заповнюються такі графи:
1. № замовлень;
2. №№ виданих проїзних документів; 3. Сума за видані проїзні документи; 4. Умови розрахунків.
Комісійний збір, указаний у квитку, залежить від розміру послуг, що надаються.
1. При анулюванні зарезервованих місць менше ніж за 24 години до відправлення потягу, сплачується збір за кожне місце.
2. При зміненні раніше зробленої заявки щодо зменшення кількості місць, внесена раніше платня за резервування не повертається.
109
3. Щодо у бік збільшення, місць то стягується платня за додаткові місця.
4. При зміненні дати, пункту посадки збір за резервування стягається як за нову заявку. Стягнута платня не повертається, окрім тих випадків, коли поїздка не відбулася з вини залізниці.
МС квитки. Термін придатності: «туди» - до 2-х місяців
« назад» - до 4-х місяців з дня їх видачі.
У випадку хвороби, нещасного випадку та інших поважних причин пасажиру надається право (за умови надання адміністрації залізниці відповідних документів) на продовження термінів придатності квитків.
Внутрішні проїзні документи виписуються пасажирам, що здійснюють поїздку усередині країни або за рубіж, якщо маршрут, за яким слідують пасажири, не включений до міжнародної угоди.
Вартість проїзду обчислюється за тарифну відстань маршруту, яка є в покажчику пасажирських маршрутів. За відсутності в покажчику маршруту, відстань визначається за схемою залізниць, а вартість обчислюється з переломом тарифу по ділянках.
На проїзд з пересадками повинен оформлятися квиток по всьому маршруту проходження (на проїзд в одному напрямі) за тарифом загального вагону пасажирського потягу і по пунктах пересадок повинні виписуватися доплатні квитанції за відповідну категорію вагона і вид потягу.
Правила перевезення пасажирів, установлені на залізничному транспорті. 1. При спізненні пасажира на потяг начальник станції зобов'язаний
відновити дійсність квитка, згідно з тарифними вказівками № 5иу випадку : а) якщо пасажир спізнився на потяг протягом 3-х годин;
б) із-за хвороби або нещасного випадку потягом 3-х діб з моменту відправлення потягу пасажир повинен звернутися до відділення турфірми, оформляє квиток, дійсність квитка повинна бути відновлена керівником відділення турфірми.
110
При оформленні виїзду пасажира за проїзними документами з відміткою
«дійсність квитка відновлена» з пасажира стягається вартість спального місця за додатковою квитанцією.
2. У разі спізнення туристів до пересадки на узгоджені потяги з не залежної, від них причини плацкарта не втрачає своєї дійсності за наявності підтверджуючої телеграми або відповідного підтвердження транспортної організації.
3. Протягом терміну дійсності проїзних документів пасажир може робити зупинки за маршрутом проходження без відхилення від основного маршруту. Відмітку про зупинку за маршрутом робити не треба. Після перерви поїздки повинна бути сплачена вартість плацкарти для подальшого проходження за доплатною квитанцією, за тарифом яка виписується до квитка, що пред'являється пасажиром..
4. Якщо пасажир бажає змінити шлях проходження до початку поїздки, йому повертається вартість квитка відповідно до встановленого порядку. Для нової поїздки пасажир повинен купити новий квиток.
5. Транзитний пасажир має право змінити в дорозі проходження вказаний у квитку маршрут до відправлення потягу, не змінюючи станції призначення, пред'явивши для цього завчасно документи, але не пізніше, ніж за 30 хвилин до відправлення потягу.
а) змінення напрямку допускається тільки один раз і за умови наявності в покажчику пасажирських маршрутів.
б) коли відстань маршруту, вказаного у квитку (від станції зміни маршруту) більша, ніж 100 км., пасажир оплачує різницю відстані за загальним тарифом як за нову поїздку. Коли менша ніж 100 км., то зміна напрямку здійснюється без доплати шляхом підпису на оборотній стороні квитка, завіреного штемпелем станції;
в) у випадку відхилення від маршруту, вказаного у квитку, всі проїзні документи вважаються недійсними в пункті пересадки. Пасажир у цьому випадку повинен придбати новий квиток до станції виходу на свій маршрут;
111
г) в окремих випадках здійснюється доплата згідно з категорією
вагона, в якому здійснюється проїзд.
6. Якщо квитки залишилися у проводжаючих, то проводжаючі не пізніше ніж через 3 години з моменту відправки потягу повинні здати документи начальнику станції або вокзалу.
За рахунок проводжаючих дати телеграму бригадиру потягу або начальнику станції по місце проходження потягу, де за час стоянки повинні видати нові проїзні документи. У телеграмі
повинно бути вказано:
прізвище, ім’я, по батькові. № потягу, вагона, місця Станція призначення
№ проїзних документів.
Нові проїзні документи видаються безкоштовно.
7. Якщо внаслідок спізнення потягу, а також його відміни на всьому шляху або його частині, пасажир бажає продовжити поїздку, залізниця зобов'язана, по можливості, відправити пасажира і його багаж, не стягаючи доплати. У разі потреби начальник станції зобов'язаний засвідчити на квитку, що потяг спізнився або не був поданий, продовжений термін придатності квитка на час затримки пасажира з вини залізниці і що квиток дійсний для іншої поїздки у вагоні вищої категорії.
При цьому дійсність плацкарти не пропадає і доплата не стягується.
6.3. Організація туристичних поїздок на залізничному транспорті
Туристська подорож може бути здійснена як звичними поїздами, згідно з
графіком так і спеціалізованими туристськими поїздами.
Перевезення туристів на спеціалізованих туристських потягах, включаючи дальні відстані, здійснюється без пересадок у режимі спеціального
112
графіка. Як правило, рух потягу здійснюється вночі, а вдень проводяться
заплановані.
Перевезення туристів на залізничному транспорті здійснюється за трьома основними групами маршрутів:
· групові маршрути;
· туристсько-екскурсійні потяги; · потяги «Здоров'я».
Групові подорожі реалізуються, як правило, до місця відпочинку і назад за маршрутом, що заздалегідь заплановано. На маршруті руху приймаючі бюро організовують обслуговування туристів (харчування, екскурсії, мешкання, трансфер та ін.).
Туристсько-екскурсійні потяги є повним комплексом обслуговування в потягу (мешкання, харчування, дозвілля і ін.) за винятком екскурсійного обслуговування.
Групові подорожі і туристсько-екскурсійні потяги здійснюються як за радіальними, так і за кільцевими маршрутами.
Потяги здоров'я - це одноденні маршрути з оздоровчою або спортивною метою. У ряді випадків такі маршрути можуть бути 2-3 денними. До числа таких маршрутів відносяться і культурно-освітні, наприклад, вивіз жителів сільських місцевостей в міста для відвідування театрів, кіно, виставок, ярмарків і т.д.
Призначення туристсько-екскурсійних далекого прямування здійснюється наказом (вказівкою) начальника залізниці відправлення за заявками організацій і туристсько-екскурсійних бюро.
Туристські потяги місцевого і приміського повідомлень призначаються начальником Пасажирського управління дороги.
Туристи розміщуються по 2-4 особи в купе. Окремі купе надаються: директору маршруту, штабу турпоїзда, лікарю.
113
У кожному вагоні повинна бути програма обслуговування туристів,
прізвище , ім’я, по батькові директора потягу, провідників, інструкторів, лікаря і т.д.
На кожен пасажирський туристський вагон далекого прямування призначаються два провідники. Готовність до відправлення туристського потягу (за 6 годин до відправлення) перевіряється комісією у складі представника пасажирської служби відділення дороги, санітарного лікаря, представника фірми - організатора подорожі або орендаря потягу, представника служби вагонів-ресторанів. Готовність до приймання потягу оформляється актом.
У орендну платню входить оплата всіх вагонів, що входять включених до потягу, постільної білизни з розрахунку одного комплекту на туриста на 7 днів, вартість проїзду за встановленими тарифами, вартість недогруженого (нульового) пробігу, вартість відстою потягу на спеціально обладнаних шляхах, вартість 3-4 разового харчування та інших витрат.
До суми чистої орендної платні додається сума встановленої (оголошеної) норми прибутку.
У разі відмови орендаря від оренди після підписання договору за 20 днів до його відправлення, він сплачує неустойку в процентному відношенні від суми оренди. Аналогічну неустойку оплачує дорога при відмові у послугах за договором.
У штаті туристсько-екскурсійного потягу далекого прямування, окрім обслуговуючих бригад потягів передбачається: директор турпоїзда (керівник маршруту), інструктор-методист по туризму.
Директор турпоїзда призначається з висококваліфікованих туристських працівників. Він відповідає за роботу підлеглого йому персоналу, виконання плану-графіка маршруту і екскурсійної роботи.
Він бере участь у комісії з перевірки готовності потягу до рейса, веде облік і звітність, проводить вступну і завершальну бесіди з туристами,
114
відповідає нарівні з бригадиром (начальником) потягу за якість послуг, що
надаються, відповідно до договору.
Він має право видаляти з потягу туристів, що систематично порушують правила внутрішнього розпорядку.
Інструктор-методист складає плани культурно-масової і туристсько-екскурсійної роботи і відповідає за організацію дозвілля.
На спеціальних пунктах відстою туристських потягів повинні бути такі види облаштування:
освітлення всієї території;
радіофікація, електронний навісний годинник; телефони;
майданчик для стоянки автобусів;
туалети, умивальники, кімнати відпочинку туристів, побутові кімнати;
пристрої для заправки вагонів водою, паливом, зарядки акумуляторних батарей;
пристрої для збору і видалення сміття.
Такі пункти передбачають харчування туристів або у вагонах-ресторанах туристського потягу, або автономно - в міських пунктах харчування.
У складі потягу вагони-ресторани, вагон конференц-зал, вагон-відеосалон, вагон-душова та ін. Пасажиромісткість такого потягу 500 осіб. Харчування туристів на потягах маршруту «Здоров'я» (вихідного дня) виробляється також через буфети потягів або за допомогою виїзної торгівлі.
Обов'язки персоналу потягу «Здоров'я» аналогічні вищеописаним. У вагонах туристських потягів і туркабінете повинні бути також правила для туристів, дошка оголошень оперативної інформації, розклад руху за маршрутом, план туристсько-екскурсійних заходів, графік харчування, меню, розпорядок дня туристів.
Чим довгочасна залізнична туристська подорож, тим вона утомна. Найприйнятнішою для туриста вважається подорож протягом до двох діб. Тривалі подорожі плануються, як правило, у висококомфортабельних потягах.
115
При цьому стрес потягу знижується за рахунок цікавої культурної програми,
короткочасних зупинок у зелених і екологічно чистих зонах (у лісі, біля озера, в горах, на березі моря та ін.).
На сьогоднішній день найвідомішими туристськими залізничними операторами є дві фірми: туроператор по залізниці «Джерело» і туристсько-екскурсійний департамент Південної залізниці.
В Україні, де на частку залізниць доводиться більше 40% пасажирських перевезень,
розвиток залізничного туризму, безумовно, повинен представляти особливий інтерес.
Це підтверджують і результати досліджень, які говорять про те, що більшість респондентів позитивно відносяться до визнають залізничного туризму. При цьому найпопулярнішими видами вони рахують відпочинок, культурно-пізнавальний і пляжний туризм, до яких залізничний транспорт має безпосереднє відношення.
Значний інтерес для респондентів представляють нетривалі залізничні туристські маршрути на 2-3 дні. Це можуть бути поїздки вихідного дня, тематичні екскурсії. Одноденні маршрути також дуже популярні. Для задоволення потреб цієї категорії опитаних слід відновити рух таких потягів, як «Здоров'я», «Лижник».
у даний час в Україні почали відроджувати залізничний туризм . Перший туристичний потяг, сформований на Південній залізниці (ЮЖД), вже зробив подорож за маршрутом Ромни-Полтава-Севастополь-Ромни .
У перспективі в структурі «ЮЖД» планується створити компанію, яка надаватиме повний комплекс послуг з організації залізничних подорожей на спеціалізованому рухомому складі. Це позбавить клієнтів від необхідності укладення договорів з декількома організаціями з питань, що стосуються оренди вагонів, розробки маршруту проходження, надання харчування та інших послуг. Рішенням всіх цих проблем за дорученням замовника займатимуться співробітники компанії. Таким чином, компанія об'єднує в собі функції
116
туроператора, що створює нові маршрути і нові турпродукти, і функції по
співпраці з управліннями залізниць щодо подання спеціальних потягів, призначених для перевезень туристів. Крім того, планується створення власного парку туристсько-екскурсійних потягів, а також реалізація сумісних міжнародних проектів щодо розробки рухомого складу нового покоління для використовування в цілях туризму.
Створення єдиного органу управління туристськими перевезеннями, у компетенції якого повинні бути всі питання їх організації, що дозволить якісно змінити рівень залізничних туристських перевезень.
Контрольні запитання до теми
1 . Які види проїзних квитків можуть бути оформлені при перевезенні пасажирів Ж/Д транспортом?
2. Суть є автоматизованої системи «Експрес-2»?
3. Які функції виконує автоматизована система «Експрес - 2»?
4. Які проїзні квитки оформляються через систему «Експрес - 2»?
5. Наведіть характеристику наявної інформації в проїзному бланковому квитку системи «Експрес - 2»?
6. Охарактеризувати порядок оформлення проїзних документів при перевезенні туристів у міжнародному сполученні?
7. Що впливає на величину комісійного збору вказаного в проїзному квитку? 8. Які встановлені терміни дії проїзного квитка при міжнародному перевезенні пасажирів?
9. Які нормативні документи регламентують відносини пасажира з перевізником?
10. У яких випадках дія проїзного квитка може бути відновлена?
11. Чи можливо змінити маршрут поїздки транзитному пасажиру. У яких випадках це можливо?
12. Які існують особливості в оплаті транзитним пасажиром, якщо їм був змінений маршрут?
117
13. У яких випадках можна безкоштовно відновити проїзні документи, але при
цьому скористатися знанням Правил перевезення пасажирів і багажу? 14. Які види послуг можуть бути надані при перевезенні туристів Ж/Д транспортом.
15. Який існує порядок призначення туристсько-екскурсійних потягів дальнього, місцевого і приміських призначень.
Література
1. Закон України «Про транспорт».
2. Закон України «Про залізничний транспорт» 3. Повітряний кодекс України.
4. Аржаманов Б.В.,Мамонова М.А. Автотранспортний маркетинг. Навчальний посібник – М.МИГА,1990
5. Александрова А.Ю, Міжнародний туризм. Підручник М. Аспект Прес, 2002 6. Александрова А.Ю. Економіка і територіальна організація міжнародного туризму. Навчальний посібник, 1996.
7. Артемьев С.П. Міжнародні перевезення автомобільним транспортом. М: Транспорт, 1990
8. Біржаков М.Б. Автобусні тури/Туристські фірми. Вып.14 – Спб, 1997. 9. Біржаков М.Б. Індустрія туризму: перевезення. СПб 2003
10. Будко І.І. Транспортне обслуговування туризму.
11. Волкова Л.П. Організація перевезень на повітряному транспорті. М.1998. 12. Волкова Л.П., Вороніцина Г.С. Технологія перевезень на повітряному транспорті М. 1998
13. Громов Н.Н., Персианов В.А. і ін. Менеджмент на транспорті М: 2003.
14. Гудков В.А. Міротін Л.Б. Технологія, організація і управління пасажирськими автомобільними перевезеннями М. 2003
15. Герасименко В.Г. Основи туристського бізнесу – Одеса, Черноморье, 1997. 16. Гуляєв В.Г. Туристські перевезення М: Фінанси та статистика,1998
17. Гуляєв В.Г. Організація туристської діяльності.М.Ноидж,1996.
118
18. Гуляєв В.Г. Організація туристських перевезень. М. 2003
19. Ільїна Е.І. Менеджмент транспортних послуг – М.РМАТ, 1997 20. Ільїна Е.І. Організація і проведення автоподорожей М. 1987 21. Ільїна Е.І. Організація залізничних подорожей М.2003
22. Голубков Е.П. Основы маркетингу. Учебник – М: Издательство «Финпресс»,1999
23. Куськов А.С., Одінцова Т.І., Панукаліна О.В. Менеджмент транспортних послуг. Загальні основи курсу. Автомобільний і автобусний туризм. Навчальний посібник. Саратов, 2003.
24. Куськов А.С. та ін. Менеджмент транспортних послуг. Залізничні та повітряні перевезення. Річкові та морські круїзи. Навчальний посібник. Саратов, 2003
25. Ільїна Е.І. Транспортні перевезення в туристському бізнесі. Навчальний посібник. Саратов, 2003
26. Квартальнов В.А. Туризм – М: Фінанси і статистика, 2001 27. Осипова О.Я. Транспортне обслуговування туристів. М,2004
28. Папірін Г.А. Економіка туризму – М. Фінанси і статистика, 1999.
29. Папірін Г.А. Міжнародні економічні відносини. Економіка туризму, М,2000 30. Сенін В.С. Організація міжнародного туризму. М. 2003.
119
Додатки
120
Передмова.
Тема 1. Роль і значення транспорту в організації перевезень туристів. 1.1. Особливості транспорту як галузі і перспективи його розвитку. 1.2. Економічні аспекти впливу туризму на розвиток транспорту.
1.3. Транспортні послуги - як один із становлячих елементів турпродукції. 1.4. Характеристика рівня транспортного сервісу.
Тема 2. Авиационный транспорт і його роль в обслуговуванні туристів. 2.1. Особливості авіаційного транспорту і організація перевезень туристів. 2.2. Правове забезпечення перевезень повітряним транспортом. 2.3.Характеристика матеріальне - технічної бази авіаційного транспорту.
Тема 3. Умови перевезення пасажирів і багажу повітряним транспортом. 3.1. Договір повітряного перевезення.
3.2.Правила перевезення пасажирів і багажу. 3.3.Тарифы і цінова політика.
Тема 4.Организация чартерних перевезень туристів. 4.1.Чартерные авіаперевезень. Види чартеров.
4.2. Основні види витрат при виконанні чартерних перевезень. 4.3. Висновок договірних відносин на перевезення туристів.
Тема 5.Технико - економічні особливості залізничного транспорту і його роль в транспортному обслуговуванні туристів.
5.1. Сучасний стан і перспективи розвитку залізничного транспорту України. 5.2. Характеристика технічних засобів і пристроїв, призначених для
обслуговування пасажирів. Класифікація вокзалів. Види потягів і вагонів. Композиція складів пасажирських потягів.
5.3. Організація роботи вокзалів ( станцій ) по пасажирських перевезеннях. Тема 6. Умови перевезення пасажирів і багажу .
6.1. Проїзні документи пасажирів і туристів, порядок їх оформлення.
6.2. Правила перевезення пасажирів і багажу, встановлені на залізничному транспорті.
6.3. Організація туристських поїздок на залізничному транспорті.
Список рекомендованої літератури……………………………………. Додаток 1. Науково - технічні чинники, що надають дію на показники роботи
різних видів транспорту.
Додаток 2. Міжнародні організації, регулюючі діяльність автоторанспорта. Додаток 3. Скорочення назв авіакомпаній, прийняті при міжнародних
перевезеннях.
Додаток 4. Порядок оформлення авіаквитків.
121
Додаток 1 Міжнародні організації, що регулюють діяльність авіатранспорту
№п/п Найменування організації 1. ICAO (International Civil
Aviation Organization) членами якої є 187 країн світу Конвенція по міжнародній цивільній авіації.
33-а Асамблея ICAO
Рік створення Чікаго 1944 р.
Вересень-жовтень 2001 р. Монреаль
Основні задачі, виконувані організацією Розробка уніфікованих правил навігаційних систем для літаків Координація діяльності льотних служб, безпека повітряного
простору, в т.ч. видача ліцензій на регулярні перевезення Технічна допомога країнам-учасникам організації Розробка глобальної стратегії підвищення безпеки польотів і
авіаційної безпеки в міжнародній авіації (у зв'язку з трагічними подіями 11 вересня в США)
На Асамблеї вирішено З 2004 р. 1.Розширити універсальну програму перевірок організації контролю за забезпеченням безпеки польотів
2.Створити Міжнародний механізм фінансування в цілях безпеки польотів
3. Укріпити програму технічної співпраці ICAO
4. Розробити принципи міжнародного механізму в області авіаційного страхування від військових ризиків
2. Міжнародна асоціація повітряного транспорту (International Association of Air Transportation) -IATA.
Заснована в 1919 р.
Перетворена в 1945
Створена для координації дій світових авіакомпаній на забезпечення безпеки і підвищення ефективності повітряних перевезень у всіх регіонах світу.
Є професійною асоціацією авіакомпаній, що здійснюють міжнародні рейси.
Головна функція введення єдиних для всіх членів правил щодо встановлення узгоджених тарифів на пасажирські перевезення на міжнародних маршрутах.
Регулювання міжнародного авіаційного сполучення, бронювання послуг перевізників, методи взаємних розрахунків між компаніями. Регіональні міжурядові організації, що займаються питаннями розвитку цивільної авіації
122
1 2
3. Європейська конференція цивільної авіації
3 4
Метою всіх цих об'єднань є вирішення задач, пов'язаних з підвищенням безпеки польотів у своїх регіонах.
4. Європейська організація з безпеки аеронавігації-Євроконтроль.
5. Африканська комісія цивільної авіації, об'єднує 32 держави Африки.
6. Рада цивільної авіації арабських держав, об’єднує 20 країн.
7. Латиноамериканська комісія цивільної авіації, до складу якої входять 19 країн Південної і центральної Америки, а також Карибського басейну.
123
Додаток 2
Класи обслуговування на борту повітряного судна
4 first class discounted - перший клас із знижкою;
У coach economy discounted - економічний клас із знижкою;
З business class - бізнес-клас:
D business class discounted - бізнес-клас із знижкою;
Е shuttle service (no reservation allowed-seat at check-in) - човниковий рейс
(бронювання не виробляється - місце підтверджується при реєстрації);
F first class - перший клас
G conditional reservation - встановлені обмеження в бронюванні І coach economy
discounted - економічний клас із знижкою
J business class premium - бізнес-клас поліпшений
До thrift - економічний клас
L thrift discounted - економічний клас із знижкою
VI coach economy discounted - економічний клас із знижкою
Р first class premium - перший клас поліпшений
Q coach economy discounted - економічний клас із знижкою
R supersonic - надзвуковий літак
S standart class - стандартний клас
Т coach economy discounted - економічний клас із знижкою
U shuttle service (no reservation needed-seat guaranteed) - човниковий рейс (бронювання не потрібне - місце гарантується)
V coach economy premium - економічний клас поліпшений W thrift discounted - економічний клас із знижкою
У coach economy - економічний клас
У найбільшій авіакомпанії Air France (Франція) клас авіакомпанії відрізняється від загальноприйнятого: Espace - 180 (відповідає першому класу); Espace - 127 (відповідає бізнес-класу); Economical (економічний клас).
124
Додаток 3
Скорочені назви міжнародних авіакомпаній, прийняті на міжнародних перевезеннях
AA AMERICAN AIRLINES АС AIR CANADA
AF AIR FRANCE АУ FINNAIR
BA BRITISH AIRLINES CA CHINA AIRLINES CU CUBA NA
DL DELTA AIRLINES IB IBERIA
JD JAPAN AIRLINES
LH LUFTHANSA GERMAN AIRLINES LOT POLISH AIRLINTS
MA MALE MAY
SU AEROFLOT RUSSIAN INTERNATIONAL AIRLINES TK TURKISH AIRLINES
UN TRANSAERO
AU AIR UKRAINE
Додаток 4 Квиток авіакомпанії «Аерофлот»
125