і. Робочий час характеристика робочих днів по тривалості надтермінові роботи
Работа добавлена на сайт samzan.net:
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ
- Основні законодавчі акти про охорону праці.
- Робочий час, характеристика робочих днів по тривалості, надтермінові роботи.
Час відпочинку (обідня перерва, вихідні і святкові дні, відпустка). Робота у вихідні і святкові дні. Порядок надання відпустки.
- Охорона праці жінок. Охорона праці жінок у зв’язку із материнством.
Охорона праці підлітків і неповнолітніх (прийом на роботу, тривалість робочого часу, пільги).
- Органи державного і суспільного нагляду і контролю за законодавством по охороні праці, їх обов’язки і права.
- Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- Організація роботи по безпеці праці, обов’язки керівника та інженерно-технічних працівників по охороні праці. Основні обов’язки служби техніки безпеки.
- Інструктаж по техніці безпеки, його види, проведення і оформлення.
- Планування заходів по охороні праці, витрати коштів на охорну праці.
- Виробничий травматизм: класифікація нещасних випадків, їх характеристика. Порядок розслідування нещасних випадків.
- Вимоги охорони праці до розташування та обладнання і технологічних процесів.
- Технічні засоби безпеки (огорожі, запобіжні пристрої, блокуючи системи та ін..).
- Вимоги до пускових приладів (кнопочних і важільних).
- Вимоги безпеки при експлуатації судин, що працюють під тиском.
- Вимоги безпеки при експлуатації вантажопідйомних машин і механізмів.
- Безпека праців газовому господарстві підприємств характеристика газів, трубопроводів, використання газів в теплових агрегатах).
- Вимоги техніки безпеки до розташування підприємств, утриманню їх території, вимоги до виробничих приміщень.
- Особливості дії електроструму на людину, фактори, які впливають на ступінь ураження електричним струмом, захисне заземлення, перша допомога при уражені електрострумом.
- Санітарнор-побутові приміщення (гардеробні, душові та ін..), нормативи на їх будівництво.
- Метеоумови на виробництві (І, W, V). Захист від високих температур.
- Виробничий пил, джерела утворення, вплив на людину, захист від пилу.
- Виробнича вентиляція, їх класифікація, основні характеристики вентиляції.
- Виробничий шум, класифікація звукових коливань, їх дія на людину, нормування шуму. Захист від шуму.
- Вібрація, її дія на людину, захист від загальної і місцевої вібрації. Правила роботи з віброінструментами.
- Природне і штучне освітлення, основні характеристики світильників.
- Основні поняття процесу горіння речовини, причини пожеж, характеристика речовин по горінню, протипожежний водопровід..
- Засоби гасіння пожеж, їх вибір, основні вимоги і характеристики вогнегасників.
- Пожежний зв’язок і сигналізація, рятувальні роботи при пожежах.
- Організація пожежної охорони.
- Основні законодавчі акти про охорону праці.
Законодавчими актами, що визначають основні положення з питань охорони праці, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти. До загальних законів, що визначають основні положення про охорону праці, належать: Конституція України, Закони України "Про охорону праці", "Про охорону здоров'я", "Про пожежну безпеку", "Про використання ядерної енергії та радіаційний захист", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Кодекс законів про працю України (КЗпП). Спеціальними законодавчими актами в галузі охорони праці є нормативно-правові акти з охорони праці, Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці, Будівельні норми та правила, Санітарні норми, Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів та інші нормативно-правові акти, якими регламентуються загальнообов'язкові правила (норми).
Аналіз організації охорони праці в господарській діяльності України кінця 80-х - початку 90-х років минулого століття свідчить, що система управління цією важливою сферою трудових відносин, форми й методи роботи не відповідали тим процесам, які почали набирати сили у напрямі реформування економіки та всієї системи державного та господарського управління. Методи адміністративно-командного впливу на посадових осіб та працівників за порушення вимог охорони праці вже не діяли, а інших важелів впливу не було. Трудова, виконавська, технологічна дисципліни істотно знижувалися. Невизначеність обов'язків та повноважень з охорони праці новоутворюваних структур у процесі роздержавлення, приватизації та поступової відмови від галузевого принципу управління господарською діяльністю ще більше ускладнювала стан справ. Негативний вплив справляла і відсутність законодавчо закріплених обов'язків з охорони праці для органів державної виконавчої влади різного рівня - від уряду до державних адміністрацій областей, районів, міст та інших територіальних формувань. Тому прийняття Закону України "Про охорону праці" в 1992 р. було об'єктивно зумовлене ситуацією, що склалася на той час у суспільстві.
Специфічною особливістю українського Закону, що регламентує правову основу охорони праці, є високий рівень прав і гарантій працівників. Уперше в історії держави працівнику було надано право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я, або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища. Розширено права працівників у соціальних гарантіях відшкодування збитків у випадку ушкодження їх здоров'я на виробництві. Передбачається нова система фінансування охорони праці, формування системи страхування від нещасних випадків і профзахворювань, посилюється централізація планування. Договірне регулювання з питань охорони праці поставлено на високий рівень. Передбачається значна участь громадських інституцій у цьому процесі.
З позицій законодавчої регламентації прав і гарантій працівників у сфері охорони праці та їх забезпечення Закон України "Про охорону праці" та нормативно-правові акти щодо його реалізації одержали високу оцінку експертів Міжнародної організації праці.
До позитивних аспектів Закону України "Про охорону праці", безперечно, належить закріплення за державою функції нагляду за охороною праці. Колишній СРСР був єдиною у світі країною, де ця суто державна функція була покладена на громадську організацію в особі профспілок.
В умовах роздержавлення, приватизації, утворення великої кількості суб'єктів підприємницької діяльності з різними формами недержавної власності роль держави у вирішенні завдань охорони праці суттєво зростає. Держава виступає гарантом створення безпечних та нешкідливих умов праці для працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності. Для реалізації цих принципів було створено Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів України, Держгірпромнагляд та його територіальні органи, Фонд соціального страхування від нещасних випадків, Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, навчально-методичні центри. Розроблені та реалізуються загальнодержавна, галузеві, регіональні програми покращення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища. В обласних та районних державних адміністраціях діють відповідні ради з безпечної життєдіяльності, а в центральних та міських органах виконавчої влади функціонують підрозділи, що займаються питаннями охорони праці. Виходить щомісячний журнал "Охорона праці". Великими накладами видаються нормативно-правові акти, наочні посібники, навчальна, довідкова та інша література з охорони праці. При Держгірпромнагляді створюються комп'ютерні мережі, опрацьовуються та впроваджуються автоматизовані інформаційні системи з найважливіших питань охорони праці.
2. Робочий час, характеристика робочих днів по тривалості, надтермінові роботи. добуття Україною незалежності та розвиток інституту приватної власності
активізували проблеми законодавчого забезпечення граничних норм
тривалості робочого часу. Справа в тому, що працівники окремих
підприємств готові були працювати по 10-12 годин на добу, за умови, що
їх заробітна плата буде збільшуватися. Але в цьому випадку необхідно
було нагальне втручання держави, яка на законодавчому рівні закріпила
норму про те, що максимальна тривалість робочого часу не може
перевищувати 40 годин на тиждень. Ця норма спрямована не на обмеження
права на працю окремих працівників, вона захищає їх від свавілля
роботодавця, дає можливість адекватно оцінювати та оплачувати роботу
працівників.
Як би добре не працював працівник, як би сильно не любив він свою
роботу, але людський організм потребує перепочинку. Це право також
закріплено в Конституції України, ст. 45 якої зазначає, що кожен, хто
працює, має право на відпочинок, яке забезпечується наданням днів
щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки,
встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і
виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Всі ці правила
конкретизовані і розширені в межах чинного законодавства України,
зокрема, в Кодексі законів про працю України, в Законі України „Про
відпустки”, в підзаконних нормативних актах тощо.
Робочий час — це встановлений законодавством відрізок календарного часу,
протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового
розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати
Частина перша ст. 50 КЗпП України встановлює максимальну тривалість
робочого часу. Вона складає 40 годин на тиждень. Ця норма не може бути
збільшена ні колективними, ні трудовими договорами.
Робочий час поділяється на види. Зокрема, відповідно до чинного
трудового законодавства України розрізняють нормальний, скорочений і
неповний робочий час. Так, відповідно до ст. 50 КЗпП України нормальна
тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на
тиждень
Робочий тиждень — це тривалість робочого часу протягом
календарного тижня. Звичайно на практиці застосовуються два види
робочого тижня: 5-денний з двома вихідними днями і 6-денний з одним
вихідним днем. Рішення про введення 5- або 6-денного робочого тижня
приймається власником спільно з профспілковим органом з урахуванням
специфіки роботи, думки трудового колективу і за узгодженням з місцевою
радою. 40-годинна гранична норма робочого часу повинна дотримуватися при
5 і 6-денному робочому тижні. При 6-денному робочому тижні тривалість
робочого дня напередодні вихідного дня не може перевищувати 5 годин (ст.
53 КЗпП України), а напередодні святкових і неробочих днів —
скорочується на одну годину.
Скорочений робочий час встановлений у законодавстві, зокрема, у КЗпП
України, а також в інших нормативно-правових актах. Так, згідно із ст.
51 КЗпП України для працівників, праця яких відбувається на роботах зі
шкідливими умовами праці, встановлюється скорочена тривалість робочого
часу — від 24 до 36 годин на тиждень. Перелік таких робіт і тривалість
робочого часу при їх виконанні передбачені Списком виробництв, цехів,
професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на
додаткову відпустку і скорочений робочий день (Затверджений постановою
Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 25 жовтня 1974 р.), порядок застосування
Списку регулює інструкція, затверджена постановою Державного комітету
праці СРСР і ВЦРПС 21.11.75 р. Вказаний список обов’язковий для всіх
підприємств, установ, де є види робіт, професії і посади, вказані в
ньому.
Право на скорочений робочий день виникає, якщо працівник виконує роботи
у шкідливих умовах праці не менше за половину робочого дня. Особливості
та умови роботи працівників визначаються за результатами атестації
робочих місць, яка проводиться в терміни, встановлені колективним
договором, але не рідше одного разу на 5 років. Разом з тим, працівник
не позбавлений права вимагати проведення атестації його робочого місця
на предмет наявності шкідливих умов праці, які дають право на скорочений
робочий тиждень відповідно до зазначеного вище Переліку. Цю вимогу
працівник вправі пред’явити в орган по розгляду трудових спорів (якщо не
вдалося досягти домовленості з власником). За працівником слід визнати і
право оспорити результати атестації. Встановлення за результатами
атестації факту наявності шкідливих умов праці, що дають право на
скорочений робочий тиждень відповідно до Переліку, означає, що працівник
одержав із дня належного оформлення результатів атестації право на
скорочений робочий тиждень, хоча відповідна робота і не включена до
колективного договору як така, що дає право на скорочений робочий
тиждень Трудове право України. За ред. Болотіної Н.Б., Чанишевої Г.І. –
Київ, „Знання”, 2000. – с.277.. Водночас, надання будь-яких компенсацій
за минулий час (до оформлення результатів атестації, що підтверджують
право на скорочений робочий тиждень) у зв’язку з тим, що працівникові не
був скорочений робочий час, неможливо. Лише з дня оформлення результатів
атестації, якщо фактично робочий тиждень не був скорочений, працівник
може зажадати оплати праці з урахуванням переробітку.
Скорочений робочий час встановлюється працівникові лише в ті дні, коли
він фактично був зайнятий у шкідливих умовах не менше половини робочого
часу, встановленого для відповідного виробництва, цеху, професії, посади
із шкідливими умовами праці.
корочена тривалість робочого часу передбачена для неповнолітніх
працівників з метою охорони їх здоров’я. Так, для працівників віком від
16 до 18 років встановлений 36-годинний робочий тиждень, віком від 15 до
16 років — 24-годинний робочий тиждень (ст. 51 КЗпП України). Для учнів
віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул, — не більш 24
годин на тиждень, а якщо учні працюють протягом навчального року у
вільний від занять час, то тривалість їх робочого часу на повинна
перевищувати половини тієї норми, яка встановлена для осіб відповідного
віку, тобто для учнів віком від 14 до 16 років — не більше 12 годин на
тиждень, а віком від 16 до 18 років — 18 годин на тиждень. Ці норми
спрямовані також не лише на охорону здоров’я школярів, але й забороняють
роботодавцям залучати неповнолітніх до роботи, ігноруючи вимоги
навчального процесу.
Скорочується тривалість робочого часу напередодні святкових днів на 1
годину як при 6-денному, так і при 5-денно-му робочому тижні (ст. 53
КЗпП України). Це положення не поширюється на працівників, яким
встановлений скорочений робочий час на інших підставах (ст. 51 КЗпП
України).
Встановлення скороченого робочого часу не впливає на розмір заробітної
плати Незважаючи на те, що нічна зміна коротша на одну годину, робота, яка
виконується в нічний час, оплачується в підвищеному розмірі, який
встановлюється Генеральною, галузевою, регіональною угодами і
колективним договором. Причому, такий розмір не повинен бути меншим за
20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.
3. Конституція України (ст. 24) на вищому законодавчому рівні закріпила рівність прав жінки і чоловіка. Разом з тим, трудове законодавство, враховуючи фізіологічні особливості організму жінки, інтереси охорони материнства і дитинства, встановлює спеціальні норми, що стосуються охорони праці та здоров'я жінок.
Відповідно до ст. 174 КЗпП забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт з санітарного та побутового обслуговування).
Забороняється також залучати жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує чинні для жінок норми. Міністерство охорони здоров'я України 10 грудня 1993 р. видало наказ №241, яким встановлені граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками:
- підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) - 10 кг;
- підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни - 7 кг.
Сумарна маса вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні - 350 кг; з підлоги - 175 кг.
Залучення жінок до робіт у нічний час (з 22.00 до 6.00) не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це зумовлено необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід (ст. 175 КЗпП).
У законодавчих актах про охорону праці приділяється значна увага наданню пільг вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до трьох років. Таких жінок забороняється залучати до роботи у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні, а також направляти у відрядження (ст. 176 КЗпП). Крім цього, жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятися у відрядження без їх згоди (ст. 177 КЗпП). Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижують норми виробітку, норми обслуговування, або їх переводять на іншу роботу, яка є легшою і унеможливлює вплив несприятливих виробничих чинників, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою (ст. 178 КЗпП).
Відповідно до Закону України "Про відпустки" (ст. 17) на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 календарних днів (70 днів до і 56 днів після пологів). Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та додаткова неоплачувана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею шести років. Час цих відпусток зараховується як у загальний, так і в безперервний стаж роботи і в стаж за спеціальністю (ст. 181 КЗпП).
Час відпочинку (обідня перерва, вихідні і святкові дні, відпустка). Робота у вихідні і святкові дні. Порядок надання відпустк
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.
{ Стаття 50 із змінами, внесеними згідно із Законами N від 20.03.91, N від 17.11.93 }
-
Подробнее:http://kodeksy.com.ua/kodeks_zakoniv_pro_pratsyu_ukraini/statja-50.htmи.
Напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.
Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
{ Стаття 53 із змінами, внесеними згідно із Законами N від 20.03.91, N від 17.11.93 }
Подробнее:http://kodeksy.com.ua/kodeks_zakoniv_pro_pratsyu_ukraini/statja-53.htm
За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
{ Стаття 56 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N від 30.10.87; Законом N від 20.03.91 }
Подробнее:http://kodeksy.com.ua/kodeks_zakoniv_pro_pratsyu_ukraini/statja-56.htm
2. Рефлбук К- Ваклер
3. Завещательное распоряжение на вклад которое оформляется в том банке где открыты депозиты и другие счета з
4. Проблема личности в работах ВС Мерлина
5. эта некрасивость уступившая впоследствии силе выражения почти исчезнувшая когда гениальность преобразил
6. ся непрерывным процессом изменения некоторой величины спидометр и дискретная характеризуется последоват.html
7. Состав и классификация затрат по созданию и хранению запаса материалов
8. Азии и 121 бывшего Союза
9. ВОЛЖСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ имени В
10. Лабораторная работа 3 Тема- Изучение однофазного счетчика электрической энергии
11. Помощник младшего медицинского персонала При себе иметь МЕДИЦИНСКУЮ КНИЖКУ форму дневника
12. Творчество Эзопа
13. . Эффективность этих устройств связана с резким увеличением плотности от 5 до 100 раз и скорости от 10 до 100 раз
14. Брянская государственная инженернотехнологическая академия Кафедра Радиационная экология и без
15. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Харків ~ 2001 Д
16. Билеты по биологии для 10-11 классов
17. Преступления против здоровья населения и общественной нравственности В Конституции провозглашаются ва
18. Trining Оля Totl body Лена.html
19. Реферат- Аварии
20. Реферат- Ценообразование в телевизионной рекламе- Эфирная математика