Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Статистичне вивчення природного
відтворення населення Чернівецького регіону
Вступ
Актуальність. Населення є запорукою існування будь-якої країни і її основним багатством. Демографічна криза, яка має сьогодні місце в Україні, спричинена соціально-економічними чинниками, зумовленими в свою чергу трансформаційними процесами в економіці держави. Для виходу з існуючої демографічної кризи вкрай необхідні швидкі та зважені управлінські рішення, які ґрунтувались б на детальному аналізі широкого спектру показників, що відображають демографічну ситуацію. Статистичне вивчення природного відтворення населення дає можливість глибоко проаналізувати дану проблему і на основі потужного інструментарію встановити визначальні фактори, що зумовлюють зниження народжуваності та зростання смертності, а також виявити тенденції на майбутнє з урахуванням різних умов соціально-економічного розвитку країни.
Об’єктом дослідження є демовідтворювальні процеси регіону. Зокрема, процес природного відтворення населення.
Предмет дослідження –дослідження природного відтворення населення регіону та його прогнозування.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний, комплексний підхід до статистичного аналізу природного відтворення населення. У процесі виконання роботи були використані такі методи: статистичне спостереження, групування, метод узагальнюючих статистичних характеристик, відносних показників і індексний аналіз
Інформаційною базою дослідження послужили офіційні статистичні матеріали Головного відділу статистики Чернівецької області.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, ступінь її наукової розробки, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження.
„Теоретично-методологічні засади статистичного вивчення відтворення населення” Відтворення населення у вузькому розумінні - це природне відтворення поколінь, чисельності населення і його статево-вікової структури. Саме ці елементи відтворення є необхідною передумовою репродукції соціально-економічних властивостей. Але необхідно зауважити, що нормальний перебіг природного відтворення в свою чергу, можливий лише в соціально здоровому суспільстві. Отже, взаємозв’язок соціально-економічного стану і природного відтворення населення суттєвий, і про що свідчить в статистичне дослідження.
Систематизувавши витлумачення природного відтворення населення, вважаємо, що природне відтворення являє собою процес зміни чисельності та статево-вікового складу населення внаслідок зміни його кількості шляхом народжуваності і смертності та впливу функціонування інституту сім’ї і соціально-економічного становища у суспільстві.
“Статистичний аналіз та оцінка відтворення населення регіону” проведено дослідження динаміки чисельності та якісного складу населення Чернівецької області, проаналізовано основні чинники природного відтворення населення: народжуваність, смертність, шлюбність та розлучуваність; визначено фактори, що впливають на них та формують загальні тенденції розвитку.
За останні 15 років встановлено, що спостерігається тенденція до зростання смертності і зниження рівня народжуваності. Варто відзначити, що у 1989-1994 роках спостерігалось природне відтворення населення, а починаючи з 1995 року природний приріст змінився на убуток. У 2003 році на 1000 чоловік народилось 10, а померло 13,7 чоловік, що становить природній убуток 3,7‰. Дана ситуація пояснюється демографічною кризою, що зумовлена складною політичною і економічною ситуацією в Україні.
Дослідження інтенсивності природного відтворення населення за місцем проживання показало, що в динаміці у міській місцевості показник природного приросту є вищим. Так у 1989 році приріст становив 5,6‰, а в 2003 році – убуток -2,4‰, тоді як у сільській місцевості, цей показник був відповідно 3,1‰ та -4,6‰. Ситуація пояснюється тим, що в селах, порівняно з містами, рівень народжуваності вищий на 21,6%, а рівень смертності – на 36,6%, що сприяє формуванню вищого природного убутку.
Вища інтенсивність природного убутку населення в сільській місцевості пояснюється досить високою часткою людей похилого віку в селах
Динаміка вікової структури населення Чернівецької області за місцем проживання:
в селах більша частка "дітей", порівняно з містами на 3,6 п.п. і становить 20,9%, але і вища частка "прабатьків" на 5,1 п.п. (31,6%), а частка "батьків" є досить низькою – 47,5%, тоді як у містах – 56,2%.
Вища частка населення у віці 15-49 років у містах пов’язана з міграцією населення, оскільки для сучасного суспільства характерним явищем є урбанізація. Аналіз міграційних процесів в регіоні засвідчив, що міське населення відзначається вищою інтенсивністю міграційних процесів, ніж сільське. У 2003 році коефіцієнт прибуття в містах є вищим в 2,4 рази, а вибуття лише в 1,8 рази. За рахунок цього коефіцієнт механічного приросту у містах становив 1,8‰, тоді як у селах спостерігався механічний убуток 1,7‰.
Динаміка коефіцієнтів міграції населення у Чернівецькій області, ‰
Поряд з місцевістю проживання на інтенсивність природного відтворення населення впливає і територіально-географічне положення регіону. У районах, що межують з Румунією – Сторожинецький, Герцаївський і Путильський спостерігається природній приріст населення. Найвищий він є у Путильському районі – 3,6‰, що пояснюється високою народжуваністю, яка в середньому по району становить 14,7 ‰, а в міській місцевості 21,5‰. Дану ситуацію ми пояснюємо кращим економічним становищем жителів цих прикордонних районів.
Друга група районів (Вижнницький, Заставнівський, Глибоцький, Кіцманський) мають низький убуток до 6‰, що пояснюється їх сусідством з Івано-Франківською та Тернопільською областями, які мають досить глибокі релігійні традиції. Райони, що межують з Хмельницькою областю та республікою Молдова – Новоселицький, Хотинський, Кельменецький, Сокирянський мають найвищий природний убуток і не відзначаються досить значним економічним добробутом чи релігійністю населення.
Основними складовими, що формують природне відтворення населення, є народжуваність та смертність. Інтенсивність народжуваності свідчить, що в динаміці рівень народжуваності знизився з 14,6‰ в 1989 році до 9,8‰ у 2003 році. При цьому у 2003 році народжуваність у сільській місцевості була вищою і становила 10,7‰, а у міській лише 8,6‰. Коефіцієнт плідності в динаміці знизився в 1,6 рази і становив 38 народжених дітей в розрахунку на 1000 жінок дітородного віку. Коефіцієнт плідності сільських жінок становить 45‰, а міських лише 30 ‰.
В останні роки щорічно підвищується смертність населення в Чернівецькій області. Зростання загального коефіцієнту смертності значною мірою обумовлено процесом старіння населення - збільшенням частки осіб старше працездатного віку - яка у 2003 році по регіону становила 29,6%. Але старіння населення не єдина причина. Суттєво зросла смертність населення у працездатному віці, особливо серед чоловіків. У 2003 році серед усіх померлих чоловіки у працездатному віці складали 11,7%, а жінки – 2,8%. У структурі смертності серед причин смертності превалюють екзогенні причини.
В середньому по області протягом 1989-2003 років чисельність померлих зросла на 2,74%. Аналіз структурних зрушень рівня смертності показав, що в 2003 році, в порівнянні з 1989 загальний коефіцієнт смертності по Чернівецькій області зріс на 26,3%. Разом з тим, на зміну загального коефіцієнта смертності істотний вплив мала зміна структури населення – на 22,3% викликана зростанням питомої ваги населення старших вікових груп. В абсолютному виражені смертність населення в динаміці збільшилась на 2,74 ‰, зміна структури населення зумовила збільшення на 2,33‰ (85%), а зростання коефіцієнтів смертності – лише на 0,41 ‰ або на 15%. Тобто основною причинною зростання інтенсивності смертності є старіння населення.