Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ОПИСАНИЕ ЗАПОВЕДНИКА АСКАНИЯ-НОВА
Биосферный заповедник Аскания-Нова - старейший заповедный комплекс Украины. Основан в кон. XIX в. Фридрихом Фальц-Фейном как частный заповедник "Чапли" на 500 десятинах земли. Здесь сохранен в первозданном виде крупный участок девственной ковыльно-типчаковой степи - Большой Чапельский под, где свободно содержатся стада диких животных. В условиях, приближенных к естественным, можно увидеть 250 видов млекопитающих и птиц со всех континентов. В частности, здесь была спасена от исчезновения лошадь Пржевальского. Гордостью заповедника считается африканская антилопа канна, которую удалось приручить. Особо красива степь во время цветения ковыля в конце весны. В комплекс входит зоопарк (1886 г.) с секциями килегрудых птиц, страусов и копытных, а также дендрологический парк с искусственными озерами (1885 г.), за арычную систему орошения которого Фальц-Фейн получил золотую медаль на выставке в Париже. На территории собрано 14 половецких каменных изваяний (XI-XII вв.). Восстановлена усадьба Фальц-Фейна. По предварительному заказу организуют экскурсии с фото-сафари в загоны Большого Чапельского на микроавтобусах или в конных экипажах (с мая по сентябрь, только в сухую погоду).
ОПИСАНИЕ ЗАПОВЕДНИКА "БИОСФЕРНЫЙ ЗАПОВЕДНИК АСКАНИЯ-НОВА"
Биосферный заповедник Аскания-Нова - это уникальный уголок природы: здесь расположен единственный в Европе участок степи, которого никогда не касался плуг (однажды раскопанная степь не восстанавливается никогда). Заповедник Аскания-Нова отнесён к « 100 великим заповедникам и паркам» мира одноимённой книгой, изданной в Москве издательством «Вече» в 2002 году (автор-составитель Н. А. Юдина). Музей под открытым небом: здесь сохранились одинокие древние курганы, каменные скифские бабы, созданные древними ваятелями. Заповедник занимает площадь 11 тыс. га.; примыкает к лесопарку с искусственными прудами и каналами, где обитает множество зверей и птиц. В Асканийской степи произрастает более 400 видов трав и цветов, преобладают злаки.
В конце апреля зацветают тюльпаны, затем ирисы, астрагалы, гиацинты, лютики. В мае – гвоздики, ромашки. Летом степь, закутанная в серебристую дымку ковыля, переливается волнами от малейшего дуновения ветерка. У нор сусликов разрастаются куртины серовато- сизой полыни. Асканийский парк площадью около 200 га. Существенно отличается от дикой степной зоны. Он разбит согласно строгому плану. В парке около 150 видов и форм деревьев и кустарников. Остролистный клён, крымская сосна, пирамидальный и колонновидный дубы, можжевельник, вяз, ель, ясень, белая акация, у воды - плакучие ивы. Центр композиции парка - живописный пруд.
На территории заповедника можно встретить представителей более 60 видов пернатых, В целинной степи гнездятся 16 видов, множество бывает на пролёте. В парке около 40 видов, на водоёмах около 30 видов птиц. Весной слышны голоса лебедей – кликунов. Белые и чёрные лебеди, фламинго, журавли, дрофы, стрепеты, серые куропатки, больше всего различных видов жаворонков. Степной орёл – редкий гость, чаще можно видеть степного луня низко летящего над землёй. В вольерах – страусы африканские, эму, нанду, дрофы, фазаны, павлины, степные орлы, венценосные журавли, попугаи. В своеобразном зоопарке заповедника содержится уникальная коллекция животных. Зебры, южно-американские верблюды, индийские и африканские антилопы, олени. В степи пасутся ламы, шотландские пони, дикие лошади – тарпаны (лошадь Прживальского), американские бизоны, кафрские буйволы; Сайгаки – древнейшие копытные, ровесники мамонтов. В воде сайгаки нуждаются только во время сильной засухи. Мелких зверьков много: мыши, хомячки, есть и тушканчики. Хищники- хорьки, лисы, ласки, встречаются и горностаи.
Подробнее:http://www.stejka.com/rus/xersonskaja/askanija_nova/park/biosfernyy_zapovednik_askanijanova/
ЭТО СОСТОЯНИЕ НО ОНО НА УКР.ЯЗЫКЕ
Цілинний степ „Асканія-Нова” – єдина в Європі ділянка типчаково-ковилового степу, якого ніколи не торкався плуг, - має велику наукову, культурно-пізнавальну та практичну цінність...
Фрідріх Фальц-Фейн у 1898 році в своєму родовому маєтку за власною ініциативою першим у світі вилучив з господарського використання ділянку своїх угідь, яка стала праядром теперішнього найбільшого в Європі (11054 га) заповідного типчаково-ковилового степу.
Заповідний степ складається з трьох масивів: Північний, Південний, Великий Чапельський під, а також перелогів, де з 1966 року вивчаються процеси відновлення природної рослинності.
Суха мова статистики відмічає зростання тут 478 видів вищих рослин. Але вона не може передати різноманіття всіх проявів, букету запахів, притаманних лише дикому степу. Наукове означення його досить просте і коротке: посушливий, кострицево-ковиловий. Та степ постійно змінює своє забарвлення. Загляньте сюди наприкінці квітня і побачите, як на сірому фоні минулорічної трави яскравими різнобарвними вогниками горять квіти тюльпанів, ніжною блакиттю манять півники. Розстелить ковила українська свої перисті остюки – і степ вже хвилюється наче море. Зацвіте льон австрійський – і земля ніби вкриється легким серпанком. Пройде ще трохи часу – і степ вже нагадує килим.
Переважають багаторічні трави (51 %). До “Червоної книги України” занесено 13 видів вищих рослин: карагана скіфська, зіркоплідник частуховидний, ковили українська, Лессінга та волосиста, тюльпани Шренка і скіфський, волошка Талієва, цибулі Регеля та скіфська, рябчик шаховий, зозулинець рідкоквітковий, дворядник крейдяний; 3 види грибів, 4 - лишайників. Шість видів квіткових асканійської автохтонної флори занесені до міжнародних червоних списків.
варинний світ заповідного степу, в основному, зберіг свою аборигенну фауну, за винятком крупних видів ссавців та птахів. Тут зустрічаються типові мешканці степового ландшафту: малий ховрашок, степовий байбак, тушканчик великий, заєць-русак, мишовидні гризуни, а також середні та дрібні хижаки: звичайна лисиця, степовий тхір, ласка.
У густому травостої мешкають не менше 1155 видів членистоногих, 7 видів земноводних і плазунів, 18 видів ссавців, в різні пори року зустрічається більше 270 видів птахів, з яких 107 видів залишаються на гніздування.
Великий Чапельський під (4х6 км) - унікальна депресія, для якої характерно періодичне заповнення талою водою. В найглибшій частині зростають гідрофіти, у тому числі найрідкісніший вид в Україні - зіркоплідник частуховидний. На цій ділянці найвищий показник видової насиченості квіткових - 368 видів. Флора поду налічує також значну кількість ендеміків - 53 види, з них 7 зустрічаються лише тут, а 8 видів занесені до “Червоної книги України”.
На території Великого Чапельського поду в умовах, наближених до природних, утримуються табуни диких копитних з різних континентів. Тут протягом усього року напіввільно мешкають бізони, сайгаки, лань європейська, коні Пржевальського, туркменські кулани, благородні олені, кафрські буйволи. Влітку сюди випускають худобу ватусі, стадо антилоп канна, гну та нільгау, зебр та вихідців з далекої Індії – гаялів. Ближче до осені в центрі поду збирається велика кількість перелітних птахів: різні види качок, багатотисячні зграї журавлів, сірих гусей, куликів.
Великою популярністю користується екскурсія на мікроавтобусі чи в кінному екіпажі маршрутом, прокладеним територією Великого Чапельського поду. Екологічна стежка заповідного степу проходить територією ділянки “Стара” (площа 520 га), де представлені майже всі характерні типи рослинності та грунтів, чітко простежується екологічний ряд.
Завдяки цілині зберігається реліктовий фауністичний комплекс. Тут надійне місце помешкання видів, котрі стали рідкісними або опинилися на грані зникнення та потрапили на сторінки "Червоної книги України" (6 видів комах, 3-плазунів, 6-птахів, 5-ссавців).