ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬ до курсового та дипломного проектування для студентів спеціальностей 6

Работа добавлена на сайт samzan.net:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА  АКАДЕМІЯ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Кафедра архітектури

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

«ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬ»

до курсового та дипломного проектування

(для студентів спеціальностей 6.060102, 7.120101, 7.120102, 7.120103 «Архітектура» та 6.060101, 7.060101 «Промислове та цивільне будівництво»)

Дніпропетровськ  

2009

 Методичні вказівки до курсового та дипломного проектування «Теплова ізоляція будівель»  для студентів спеціальностей 6.060102, 7.120101, 7.120102, 7.120103 «Архітектура» та 6.060101, 7.060101 «Промислове та цивільне будівництво» / Укладачі: Денисенко В.І., Палагіна Л.П. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. – 35 с.

 Методичні вказівки містять загальні положення із забезпечення теплоізоляційних показників конструкцій будівель та рекомендації щодо виконання теплотехнічного розрахунку огороджувальних конструкцій при проектуванні будинків і споруд житлово-громадського призначення при новому будівництві, реконструкції й капітальному ремонті.

Укладачі: к.т.н., доцент  Денисенко В.І., ст.. викладач Палагіна Л.П.

Відповідальний за випуск  к.т.н., доцент  Захаров Ю.І.

Рецензент:  к.т.н., доцент Вітвицький І.Л.

                                                               Затверджено  на  засіданні  кафедри

                                                               архітектури

                                                     Протокол № 21    від  22. 01. 2009 р.

                                                                

                                                               Затверджено на засіданні  методичної

                                                               ради ПДАБА

                                            Протокол № 4 (57) від   28. 09. 2009 р.

ЗМІСТ

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

Загальні положення із забезпечення теплоізоляційних   показників конструкцій будівель і споруд  . . . . . . . . . . . . . . . .  Проектування огороджувальних  конструкцій будинків за теплотехнічними показниками її елементів . . . . . . . . . . . .  Методика теплотехнічного розрахунку . . . . . . . . . . . . . . . . .  Приклади теплотехнічного розрахунку огороджувальних  конструкцій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  Контрольні питання  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Література   . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Додаток 1.  Терміни та визначення понять . . . . . . . . . . . . . . . . . . .   Додаток 2.  Тепловологісний режим приміщень будинків і споруд    в опалювальний період  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Додаток 3.  Розрахункове значення термічного опору повітряного прошарку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Додаток 4.  Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Додаток 5.  Перелік нормативних документів щодо проектування теплової ізоляції будівель  . . . . . . . . . .

5 7 11 12 20 21 22 24 25 26 34

ВСТУП

При проектуванні житлових та громадських будинків та деяких видів споруд в сучасних умовах з метою забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів на обігрівання, забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних параметрів мікроклімату приміщень, довговічності огороджувальних конструкцій під час експлуатації будинків та споруд мають використовуватися різні системи теплової ізоляції конструкцій будинків і споруд.

 Застосовувані на даний час системи зовнішнього утеплення стін будинків можна розділити на:

•  системи утеплення із оштукатурюванням фасадів (зовнішня теплоізоляція «мокрого» типу);
•  системи утеплення із захисно-декоративним екраном «вентильовані фасади»;
•  системи утеплення з облицюванням цеглою або іншими дрібними матеріалами.

Теплотехнічні властивості огороджень повинні забезпечувати нормований температурно-вологісний режим у приміщенні, допустиму величину коливань температури на внутрішній поверхні при температурних змінах зовнішнього повітря.

Виконання теплотехнічного розрахунку енергоефективних огороджувальних конструкцій будинків має за мету забезпечити підвищений теплозахист житлово-цивільних будинків і споруд для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту.

Розрахунок виконується з урахуванням нових, підвищених нормативів опору теплопередачі зовнішніх конструкцій, що обгороджують, відповідно ДБН В.2.6-31:2006 «Конструкції будинків і споруд.  Теплова ізоляція будівель», що встановлюють вимоги до теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій (теплоізоляційної оболонки) будинків і споруд і порядку їх розрахунку з метою забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів на обігрівання, забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних параметрів мікроклімату приміщень, довговічності огороджувальних конструкцій під час експлуатації будинків та споруд.

В даних методичних вказівках розглядаються загальні положення із забезпечення теплоізоляційних показників конструкцій будівель і споруд, питання теплотехнічного розрахунку зовнішніх стін, горищного покриву та покриття  житлового будинку у зимовий період.

Методичні вказівки можуть використовуватися при проектуванні будинків і споруд, що опалюються, при новому будівництві, реконструкції й капітальному ремонті (термомодернізації), при складанні енергетичного паспорта, визначенні витрат паливно-енергетичних ресурсів для опалення будинків розрахунково-аналітичним методом, проведенні енергетичного обстеження будівель та споруд.

1.  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ КОНСТРУКЦІЙ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

При проектуванні нових будинків та реконструкції існуючих шари з теплоізоляційних матеріалів слід розташовувати з зовнішньої сторони огороджувальної конструкції, використовуючи при цьому системи фасадні теплоізоляційно-опоряджувальні. Не рекомендується застосовувати конструктивні рішення з шарами із теплоізоляційних матеріалів з внутрішньої сторони конструкції через можливе надмірне накопичення вологи в теплоізоляційному шарі, що призводить до незадовільного тепловологісного стану конструкції й приміщення в цілому, а також до зниження
теплової надійності оболонки будинку.

При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку з використанням термічно неоднорідних огороджувальних конструкцій для зменшення термічної неоднорідності в площині фасаду будинку необхідно забезпечувати щільне прилягання теплоізоляційних матеріалів до теплопровідних включень – колон, балок, перемичок, внутрішніх перегородок, вентиляційних каналів тощо, і передбачати заходи відповідного контролю. Ненаскрізні теплопровідні включення слід розташовувати ближче до теплої сторони огорож. Наскрізні, головним чином, металеві включення (профілі, стрижні, болти) мають бути ізольовані матеріалами з теплопровідністю не більше 0,35 Вт/(м∙К).

Під час проектування будинків треба передбачати захист внутрішніх поверхонь стін від впливу вологи, зовнішніх – від атмосферних опадів з використанням опоряджувально-захисних шарів покриття (облицювання, штукатурки, фарбування), які вибираються залежно від матеріалу стін, їх конструктивного рішення та умов експлуатації. Огороджувальні конструкції, що контактують з ґрунтом, необхідно захищати від ґрунтової вологи шляхом розміщення в стінах (зовнішніх і внутрішніх) вище вимощення будинку, а також нижче рівня підлоги цокольного чи підвального поверхів горизонтальної гідроізоляції, а в підземній частині стін – вертикальної гідроізоляції.

Зовнішні стінові конструкції, що контактують з ґрунтом, у будинках без підвалу необхідно утеплювати на глибину 0,5 м нижче поверхні ґрунту, у будинках з підвалом – на глибину 1,0 м нижче поверхні ґрунту.

 Принципи проектування стін з повітряними прошарками

Замкнуті повітряні прошарки влаштовують для підвищення теплоізоляційних показників огороджувальних конструкцій. Розмір замкнутого повітряного прошарку за висотою повинен бути не більше висоти поверху й не більше 6 м, розмір за товщиною – не менше ніж 20 мм і не більше ніж 100 мм.

Замкнуті повітряні прошарки рекомендується розташовувати ближче до холодного боку огорожі. Повітряний прошарок у цегляному муруванні при товщині зовнішнього шару мурування в одну цеглину й менше не є замкнутим. Улаштування замкнутих повітряних прошарків у огороджувальних конструкціях приміщень з вологим чи мокрим режимом експлуатації не допускається.

Вентильовані повітряні прошарки створюють для видалення вологи з товщі конструкцій та запобігання волого накопиченню у товщі конструкцій, а також для підвищення теплостійкості конструкцій.

Вентильовані повітряні прошарки мають бути розташовані між зовнішнім захисно-опоряджувальним шаром та теплоізоляцією. Шари конструкції, що розташовані між повітряним прошарком та зовнішньою поверхнею конструкції огорожі, при розрахунку теплопередачі не враховуються.

Поверхню теплоізоляції, що повернена у бік вентильованого прошарку, потрібно захищати повітро- гідрозахисним шаром.

Зовнішній захисно-декоративний шар стіни з вентильованим прошарком повинен мати вентиляційні отвори, площа яких визначається розрахунками за умови забезпечення руху повітря в обсягу, необхідному для видалення вологи з товщі конструкції.

Нижні (верхні) вентиляційні отвори мають сполучатись із цоколями (карнизами), при цьому для нижніх отворів доцільне сполучення функцій вентиляції та відведення води.

У вентильованих покриттях висота повітряного прошарку повинна бути від 40 до 60 мм. Довжина прошарку повинна бути не більше 24 м. Теплова тяга забезпечується при нахилі покрівлі не менше 6 %. На протилежних боках покрівлі мають бути влаштовані отвори для повітря з площею
робочого перерізу не менше ніж 1/500 площі поверхні покрівлі. Зв'язок між внутрішнім повітрям приміщень та повітрям прошарку має бути виключеним.

У всіх температурних зонах слід передбачати розміщення опалювальних приладів, як правило, під віконними прорізами стін з установленням тепловідбивної теплоізоляції між приладами й зовнішньою стіною.

Проміжки у місцях прилягання коробок вікон і балконних дверей до конструкцій зовнішніх стін мають бути заповнені синтетичними матеріалами, що спінюються. Усі стулки вікон і балконних дверей повинні бути укомплектовані ущільнювальними прокладками (не менше двох), виконаними з морозостійких матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше 15 років. Глухі
частини балконних дверей треба утеплювати теплоізоляційними матеріалами.

Віконні коробки в дерев'яних рамах чи рамах з ПВХ профілів незалежно від кількості шарів скла треба розташовувати у віконному прорізі на глибину обрамовуючої "чверті" (не менше ніж 50 мм) від лицьової поверхні фасаду. Віконні блоки треба закріплювати в більш міцному (зовнішньому чи внутрішньому) шарі стіни. Для запобігання зниженню температури внутрішньої поверхні конструктивних елементів вікон з ПВХ профілів, алюмінієвих профілів, а також дерев'яних брусків завтовшки менше ніж 100 мм на поверхні укосів
з боку приміщення слід передбачати встановлення теплоізолюючих елементів з використанням утеплювачів або відбивної ізоляції.

1.  ПРОЕКТУВАННЯ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ БУДИНКІВ ЗА ТЕПЛОТЕХНІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ЇЇ ЕЛЕМЕНТІВ

До огороджувальних конструкцій житлових та громадських будинків відносяться зовнішні стіни, покриття й перекриття неопалюваних горищ, перекриття над проїздами та холодними підвалами, вікна, балконні двері, вітрини, вітражі, світлопрозорі фасади, вхідні двері.

В даній роботі розглядається приклад проектування непрозорих термічно однорідних огороджувальних конструкцій, що складаються з одного або багатьох однорідних шарів.

Основною задачею теплотехнічного розрахунку є визначення необхідних теплозахисних властивостей огороджувальних конструкцій будинків в залежності від призначення будівлі, кліматичних умов (температурної зони) району будівництва, умов експлуатації будинку і в решті, розрахунок необхідної товщини утеплювального шару та визначення товщини як окремих елементів конструкції, так і її конструктивної товщини  в цілому.

Для зовнішніх термічно однорідних огороджувальних конструкцій опалювальних будинків та споруд обов’язкове виконання умов:

                                    RΣ ≥ R q min ,                                    (1)

                                    Δtпр  ≤ Δtcг ,                                    (2)                                     

де: RΣ      – опір теплопередачі непрозорої термічно однорідної огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції,            м2 · К/Вт;

R q min – мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, м2 · К/Вт;

Δtпр     – температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;

Δtcг  – допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С.

Мінімально допустиме значення R q min опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій і дверей житлових і громадських будинків встановлюється згідно таблиці 1 залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається за малюнком 1.

У разі реконструкції будинків, що виконується з метою їх термомодернізації, допускається для непрозорих огороджувальних конструкцій приймати значення R q min згідно з таблицею 1 з коефіцієнтом 0,8.

Таблиця 1

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі

огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків

R q min,  м2∙К/Вт

№ поз.	Вид огороджувальної конструкції	Значення R q min для температурної зони
		І	II	III	IV
1	Зовнішні стіни	2,8	2,5	2,2	2,0
2а*	Покриття й перекриття неопалюваних горищ	4,95	4,5	3,9	3,3
2б		3,3	3,0	2,6	2,2
3	Перекриття над проїздами та холодними підвалами, що межують із холодним повітрям	3,5	3,3	3,0	2,5
4	Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані вище рівня землі	2,8	2,6	2,2	2,0
5а*	Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані нижче рівня землі*	3,75	3,45	3,0	2,7
5б		2,5	2,3	2,0	1,8
6а	Вікна, балконні двері, вітрини, вітражі, світлопрозорі фасади	0,6	0,56	0,5	0,45
6б		0,5	0,5	0,5	0,45
7	Вхідні двері в багатоквартирні житлові будинки та в громадські будинки	0,44	0,41	0,39	0,32
8	Вхідні двері в малоповерхові будинки та в квартири, що розташовані на перших поверхах багатоповерхових будинків	0,6	0,56	0,54	0,45
9	Вхідні двері в квартири, що розташовані вище першого поверху	0,25	0,25	0,25	0,25
* Для будинків садибного типу і будинків до чотирьох поверхів включно.

Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції Δtcг, °С, встановлюється залежно від призначення будинку і виду огороджувальної конструкції згідно з таблицею 2.

Мал.1. Карта-схема температурних зон України.

Таблиця 2

Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції Δtcг, °С

Призначення будинку	Вид огороджувальної конструкції
	Стіни (зовнішні, внутрішні)	Покриття та перекриття горищ	Перекриття над проїздами та підвалами
Житлові будинки, дитячі установи, школи, інтернати	4,0	3,0	2,0
Громадські будинки, крім зазначених вище, адміністративні та побутові, за винятком приміщень з вологим або мокрим режимом експлуатації	5,0	4,0	2,5

Опір теплопередачі для термічно однорідних непрозорих огороджувальних конструкцій, RΣ , м2 · К/Вт, розраховується за формулою

RΣ = , (3)

де αв,αз – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м2 · К), які приймаються згідно з таблицею 3;

Rі        – термічний опір і-го шару конструкції,  м2 · К/Вт, що розраховується за формулою

 ;                                                                       (4)

δi   – товщина i-го шару конструкції, м;

λip  –  теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м · К), що приймають згідно з додатком 4;

n   –  кількість шарів у конструкції за напрямком теплового потоку.

Таблиця 3

Розрахункові значення коефіцієнтів тепловіддачі внутрішньої αв та зовнішньої αз поверхонь огороджувальних конструкцій

Тип конструкції	Коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2 · К)
	αв	αз
Зовнішні стіни, дахи, покриття, перекриття над проїздами плоскі  та з ребрами при відношенні висоти ребра h до відстані між гранями b сусідніх ребер
h/b ≤ 0,3	8,7	23
h/b > 0,3	7,6	23
Перекриття горищ та холодних підвалів	8,7	12
Перекриття над холодними підвалами та технічними поверхами, що розташовані нижче рівня землі	8,7	6
Вікна, балконні двері, вітражі та світлопрозорі фасадні системи	8,0	23
Зенітні ліхтарі	9,9	23

Вибір розрахункових величин коефіцієнтів теплопровідності матеріалів, що входять в конструкцію, визначається згідно з додатком 4, де для кожного матеріалу приведено три значення коефіцієнта теплопровідності: для сухого стану та два для різних умов експлуатації матеріалу в огороджувальних конструкціях.

Умови експлуатації огороджувальних  конструкцій (А і Б) встановлюють згідно тепловологісному режиму експлуатації приміщень будинків і споруд в опалювальний період за додатком 2 (таблиці Д 2.1, Д 2.2, Д 2.3).

Розрахункові значення термічного опору повітряного прошарку приймаються згідно з додатком 3.

1.  МЕТОДИКА ТЕПЛОТЕХНІЧНОГО РОЗРАХУНКУ

При виконанні теплотехнічного розрахунку огороджувальних конструкцій будівель чи споруд (зовнішні стіни, покриття й перекриття і ін.) визначаються наступні параметри:

•  встановлюється температурна зона району будівництва відповідно до карти-схеми температурних зон України (малюнок 1);
  •   визначається мінімально допустиме значення опору теплопередачі        R q min, м2∙К/Вт, в залежності від призначення будівлі і виду            огороджувальної конструкції (таблиця 1);
  •  визначається тепловологісний режим приміщень будівлі в опалювальний період, за яким встановлюються умови експлуатації  матеріалу (А чи Б) в огороджувальних конструкціях (додаток 2);
  •  приймаються значення розрахункових теплофізичних характеристик будівельних матеріалів огороджувальної конструкції, що проектується, у відповідності до умов  її експлуатації (додаток 4);
  •  розраховується за теплотехнічними характеристиками необхідна товщина теплозахисного шару (утеплювача) δу ,м, за формулою 

     δу =(;       (5)

•  приймається  товщина утеплювача згідно виробничим параметрам теплоізоляційних матеріалів і виробів стосовно їх розмірів, чинних ДСТУ або  ГОСТ , але не менше розрахункових значень;
  •  встановлюються остаточні розміри загальної товщини огороджувальної конструкції, що проектується, за наслідками теплотехнічного розрахунку з обліком конструктивних і техніко-економічних чинників, фізико - механічних властивостей і розмірів будівельних матеріалів і виробів, єдиної модульної системи та будівельних норм і правил;
  •  розраховується сумарний опір теплопередачі за формулою 3;
  •  виконується перевірка виконання обов’язкової умови проектування огороджувальних конструкцій за теплотехнічними та санітарно-гігієнічними вимогами за формулами 1, 2.

4. ПРИКЛАДИ ТЕПЛОТЕХНІЧНОГО РОЗРАХУНКУ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ

В даній роботі розглядаються приклади теплотехнічного розрахунку в зимових умовах термічно однорідних зовнішніх багатошарових конструкцій, що складаються з однорідних шарів.

Якщо зовнішня стіна прийнята з цегляного мурування, враховується те, що кладка стіни завжди кратна розмірам половинок цегли, тож приймається товщина огороджувальної оболонки найближчою до відповідних розмірів, що досягається за рахунок улаштування повітряного прошарку або заповнення його конструкційно-теплоізоляційними матеріалами.

 

Приклад 4.1.  Визначити за теплотехнічними умовами товщину зовнішньої стіни 2-во поверхового житлового будинку, виконаної із цегли силікатної.

Вихідні дані:

Район будівництва – м. Дніпропетровськ:

а)  знову споруджуваний житловий будинок;

б) зовнішня стіна – облегшена кладка із цегли силікатної багатошарової конструкції з використанням гнучких зв’язків (табл.4.1).

Таблиця 4.1

Конструкція стіни

Розрахункові характеристики матеріалів

1 шар – кладка цегляна з повнотілої цегли силікатної на цементно-пісчаному розчині:   0=1800 кг/м3;  1    = 250 мм = 0,25м;  1Б = 0,87 Вт/м·К. 2 шар – утеплювач: мінераловатні плити на синтетичному в’яжучому негофрованої структури: 0 =175 кг/м3; у  – ? уБ = 0,072 Вт/м·К. 3 шар – кладка цегляна з повнотілої  лицьової цегли силікатної на цементно-пісчаному розчині:   0=1800 кг/м3; 3   = 120 мм = 0,12 м; 3Б = 0,87 Вт/м·К.

Виконання розрахунку:

За картою-схемою температурних зон України (мал.1) визначаємо, що       м. Дніпропетровськ розташоване в II температурній зоні.

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі зовнішніх стін житлових будинків для ІІ температурної зони становить R q min = 2,5 м2∙К/Вт.

За розрахунковими значеннями температури та вологості внутрішнього повітря житлових будинків (tв = 20°С і φв = 55%) визначаємо вологісний режим приміщень в опалювальний період – нормальний.

Умови експлуатації матеріалу в огороджувальних конструкціях при нормальному вологісному режимі – «Б».

За умовами експлуатації (Б) визначаємо розрахункові характеристики матеріалів (додаток 4). Дані зведені втабл.4.1.

Для здійснення теплотехнічного розрахунку приймаємо значення коефіцієнтів тепловіддачі внутрішньої αв=8,7 та зовнішньої αз=23,0 Вт/(м2 ·К) поверхонь огороджувальної конструкції, що проектується (табл.3).

Розраховуємо за теплотехнічними показниками необхідну товщину теплозахисного шару (утеплювача) δу ,м, за формулою 5

 

Приймаємо товщину утеплювача δу =0,14 м =140 мм.

Розраховуємо сумарний опір теплопередачі за формулою 3

 (м2 ·К) / Вт

Виконуємо перевірку виконання обов’язкової умови проектування огороджувальних конструкцій за теплотехнічними вимогами за формулою 1

RΣ ≥ R q min

2,53  2,5 (м2 ·К) / Вт

Обов’язкова умова виконується.

За розрахованими даними товщина зовнішньої стіни становить:

  = 1 + 3 +у  = 0.25 + 0.12 + 0.14 = 0.51(м) = 510 (мм).

що відповідає найближчому конструктивному розміру товщини стіни 510 мм.

Приклад 4.2.   Виконати  теплотехнічний розрахунок  зовнішньої  стіни  громадської 2-во поверхової будівлі. 

Вихідні дані:

Район будівництва – м. Хмельницький:

а)  знову споруджуваний будинок;

б) зовнішня стіна – облегшена кладка із цегли глиняної звичайної багатошарової конструкції з використанням гнучких зв’язків (табл.4.2).

Таблиця 4.2

Конструкція стіни

Розрахункові характеристики матеріалів

1. Мурування з глиняної звичайної цегли ГОСТ 530-80 на цементно-піщаному розчині М25: 0=1800 кг/м3; δ1 = 0,25+0,12 м;    l1Б = 0,81 Вт/м·К 2. Повітряний прошарок: δ2 = 0,02м;  Rпп = 0,14 м2∙К/Вт 3. Теплоізоляційні плити "Ізовер" з вітрозахисним облицюванням: δ3 = 0,025м; 3Б = 0,042 4. Теплоізоляційні плити "Ізовер": δ4 (δу) = ? м; l2Б = 0,049 Вт/м·К 5. Вапняно-піщана штукатурка: δ5 = 0,02м;l5Б = 0,93 Вт/м∙К 6. Металеві зв’язки з оцинкованої сталі Ø6 А240С через 600мм по довжині стіни та через 4-5 рядів кладки по висоті (в розрахунок не включається)

Виконання розрахунку:

За картою-схемою температурних зон України (мал.1) визначаємо, що       м. Хмельницький розташоване в I температурній зоні.

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі зовнішніх стін громадських будинків для І температурної зони R q min = 2,8 м2∙К/Вт (мал.1).

За розрахунковими значеннями температури та вологості внутрішнього повітря громадських будинків  (tв = 20°С і 50≤φв≤60%) визначаємо вологісний режим приміщень в опалювальний період – нормальний.

Умови експлуатації матеріалу в огороджувальних конструкціях при нормальному вологісному режимі – «Б».

За умовами експлуатації (Б) визначаємо розрахункові характеристики матеріалів (додаток 4). Дані зведені втабл.4.2.

Коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої та зовнішньої поверхонь зовнішньої стіни відповідно мають значення αв=8,7; αз=23,0 Вт/м2·К (табл.3).

Розраховуємо за теплотехнічними показниками необхідну товщину теплозахисного шару (утеплювача) δу ,м, за формулою 5

Приймаємо товщину утеплювача δу =0,08 м =80 мм.

Виконуємо перевірку виконання обов’язкової умови проектування огороджувальних конструкцій за теплотехнічними вимогами, для чого визначаємо сумарний опір теплопередачі зовнішньої стіни за формулою 3:

(м2·К) / Вт,

що відповідає вимозі (1)

RΣ ≥ R q min

3,0 > 2,8 (м2·К) / Вт

Обов’язкова умова виконується.

В даному випадку за розрахованими даними товщина зовнішньої стіни без урахування оздоблювального шару становить:

d = d1+d2+ d3+d4  = (0,12+0,25) + 0,02 + 0,025 + 0,08= 0,495 (м)

Враховуючи, що кладка стіни завжди кратна розмірам половинок цегли, то найближчий розмір товщини стіни буде 510 мм.

Збільшуємо розмір повітряного прошарку, який складе:  

510-120-25-80-250 = 35 (мм)

Так як термічний опір замкнутого повітряного прошарку товщиною від 0,02 м до 0,05м дорівнює Rпп= 0,14 м2 · К/Вт, виконувати перерахунок значення сумарного опору теплопередачі зовнішньої стіни немає потреби.

Остаточні розміри конструкції зовнішньої огороджувальної стіни приведені на мал.4.1.

                             Мал.4.1. Проектна конструкція зовнішньої стіни

Приклад 4.3.  Визначити за теплотехнічними умовами товщину перекриття неопалюваного горища садибного будинку.

Вихідні дані:

Район будівництва – м. Миколаїв (ІІІ температурна зона України).

Конструкція перекриття та розрахункові характеристики матеріалів зведені в таблицю 4.3.

Таблиця 4.3

Конструкція перекриття	Розрахункові характеристики матеріалів
	1. Залізобетонна багатопорожнинна    плита перекриття: 0=2500 кг/м3;    δ1= 0,22м;  1Б = 2,04 Вт/м·К 2. Пароізоляція – (в розрахунок не  включається) 3. Утеплювач – плити  з мінеральної вати на синтетичному в’яжучому      “ PAROC ”: 0=50 кг/м3;    δ3(δу) = ? м; 2 Б= 0, 041 Вт/м·К

Виконання розрахунку:

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі перекриття неопалюваного горища садибного будинку для ІІІ температурної зони України становить R q min = 3,9 м2∙К/Вт (мал.1).

За розрахунковими значеннями температури та вологості внутрішнього повітря житлових будинків (tв = 20°С і φв = 55%) визначаємо вологісний режим приміщень в опалювальний період – нормальний.

Умови експлуатації матеріалу в огороджувальних конструкціях при нормальному вологісному режимі – «Б».

За умовами експлуатації (Б) визначаємо розрахункові характеристики матеріалів (додаток 4). Дані зведені втабл.4.3.

Коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої та зовнішньої поверхонь перекриття горищ відповідно мають значення αв=8,7; αз=12,0 Вт/м2·К (табл.3).

Розраховуємо за теплотехнічними показниками необхідну товщину теплозахисного шару (утеплювача) δу ,м, за формулою 5

 

             

Приймаємо товщину утеплювача δу =0,15 м =150 мм.

Виконуємо перевірку виконання обов’язкової умови проектування огороджувальних конструкцій за теплотехнічними вимогами, для чого визначаємо сумарний опір теплопередачі перекриття за формулою 3:

(м2·К) / Вт,

що відповідає вимозі (1)

RΣ ≥ R q min

 3,96 > 3,9 (м2·К) / Вт

Обов’язкова умова виконується.

За розрахованими даними товщина перекриття неопалюваного горища садибного будинку становить:

δ = 1 + 3   = 0.22 + 0.15 = 0.37 (м) = 370 (мм).

 

Приклад 4.4.  Визначити за теплотехнічними умовами товщину суміщеного покриття адміністративного будинку висотою до 4 поверхів.

Вихідні дані:

Район будівництва – м. Запоріжжя (ІІ температурна зона України).

Конструкція покриття та розрахункові характеристики матеріалів зведені в таблицю 4.4.

Таблиця 4.4

Конструкція покриття

Розрахункові характеристики матеріалів

1. Залізобетонна багато порожнинна    плита перекриття: 0=2500 кг/м3;    δ1= 0,22м;  1Б = 2,04 Вт/м·К 2. Пароізоляція – (в розрахунок не  включається) 3. Утеплювач – плити пінополістирольні; 0=50 кг/м3;    δ3(δу) = ? м; 2 Б= 0, 045 Вт/м·К 4. Цементно-піщана стяжка    δ4=0,03м;  1Б = 0,87 Вт/м·К                                                              5. 3-4-х шаровий рулонний килим із захисним шаром (в розрахунок не  включається)

Виконання розрахунку:

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі покриття адміністративного та громадського будинку висотою до 4 поверхів для ІІ температурної зони України становить R q min = 4,5 м2∙К/Вт (мал.1).

За розрахунковими значеннями температури та вологості внутрішнього повітря адміністративного будинку (tв = 20°С і φв = 55%) визначаємо вологісний режим приміщень в опалювальний період – нормальний.

Умови експлуатації матеріалу в огороджувальних конструкціях при нормальному вологісному режимі – «Б».

За умовами експлуатації (Б) визначаємо розрахункові характеристики матеріалів (додаток 4). Дані зведені втабл.4.4.

Для здійснення теплотехнічного розрахунку приймаємо значення коефіцієнтів тепловіддачі внутрішньої αв=8,7 та зовнішньої αз=23,0 Вт/(м2 ·К) поверхонь огороджувальної конструкції, що проектується (табл.3).

Розраховуємо за теплотехнічними показниками необхідну товщину теплозахисного шару (утеплювача) δу ,м, за формулою 5

 

Приймаємо товщину утеплювача δу =0,20 м =200 мм.

Виконуємо перевірку виконання обов’язкової умови проектування огороджувальних конструкцій за теплотехнічними вимогами, для чого визначаємо сумарний опір теплопередачі покриття за формулою 3:

(м2·К) / Вт,

що відповідає вимозі (1)

RΣ ≥ R q min

 

4,74 > 4,5 (м2·К) / Вт

Обов’язкова умова виконується.

За розрахованими даними товщина суміщеного покриття адміністративного будинку становить:

δ = 1 + 3   = 0.22 + 0.20 = 0.42 (м) =420 (мм).

Приклад 4.5.      Визначити за теплотехнічними умовами товщину покриття  9-ти поверхового житлового будинку з теплим горищем.

Вихідні дані:

Район будівництва – м. Харків:

а)  знову споруджуваний житловий будинок;

б) дах – роздільної конструкції з теплим горищем.

Конструкція покриття та розрахункові характеристики матеріалів зведені в таблицю 4.5.

Таблиця 4.5

Конструкція покриття

Розрахункові характеристики матеріалів

1  шар – ребриста залізобетонна плита покриття: 0=2500 кг/м3;    δ1= 0,05м;  1Б = 2,04 Вт/м·К 2. Пароізоляція – (в розрахунок не  включається) 3. Утеплювач – бетон ніздрюватий: 0=200 кг/м3;    δ3(δу) = ? м; 2 Б= 0,074 Вт/м·К 4. Цементно-піщана стяжка    δ4=0,03м;  1Б = 0,87 Вт/м·К                                                              5. Рулонний килим із захисним шаром (в розрахунок не  включається).

Виконання розрахунку:

За картою-схемою температурних зон України (мал.1) визначаємо, що       м. Харків розташоване в І температурній зоні.

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі покриття будинків більше 4-х поверхів для І температурної зони України R q min = 3,3 м2∙К/Вт.

За розрахунковими значеннями температури та вологості внутрішнього повітря житлових будинків (tв = 20°С і φв = 55%) визначаємо вологісний режим приміщень в опалювальний період – нормальний.

Умови експлуатації матеріалу в огороджувальних конструкціях при нормальному вологісному режимі – «Б».

За умовами експлуатації (Б) визначаємо розрахункові характеристики матеріалів (додаток 4). Дані зведені втабл.4.5.

Коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої та зовнішньої поверхонь відповідно мають значення αв=8,7; αз=23,0 Вт/м2·К (табл.3).

Розраховуємо за теплотехнічними показниками необхідну товщину теплозахисного шару (утеплювача) δу ,м, за формулою 5

 

Приймаємо товщину утеплювача δу =0,25 м =250 мм.

Розраховуємо сумарний опір теплопередачі за формулою 3

(м2 ·К) / Вт

Виконуємо перевірку виконання обов’язкової умови проектування огороджувальних конструкцій за теплотехнічними вимогами за формулою 1

RΣ ≥ R q min

3,59  3,3 (м2 ·К) / Вт

Обов’язкова умова виконується.

За розрахованими даними товщина покриття  9-ти поверхового житлового будинку з теплим горищем становить:

δ. = 1 + 4 +у  = 0.05 + 0.25 + 0.03 = 0.33 (м) = 330 (мм).

5. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.  Що називають теплоізоляційною оболонкою будівлі?
2.  Які параметри визначаються теплотехнічним розрахунком?
3.  Що являє собою сумарний опір теплопередачі огороджувальної конструкції?
4.  Що включає приведений опір теплопередачі конструкції?
5.  Як величина опору теплопередачі огороджувальної конструкції впливає на мікроклімат приміщень?
6.  Що розуміють під розрахунковими умовами експлуатації?
7.  Яким основним вимогам повинен задовольняти теплотехнічний розрахунок?
8.  За якими параметрами визначається тепловологісний режим приміщень будинків і споруд?
9.  Як вологісний стан впливає на якість будівельних матеріалів і виробів?
10.  Які вимоги й умови варто враховувати при встановленні остаточної проектної товщини конструкції, що огороджує, або теплозахисного елемента?

ЛІТЕРАТУРА

І. Архітектурно -  будівельна  фізика.  Теплотехніка  огороджуючих  конструкцій будинків. Навч. посібник  / О.В. Сергейчук. - К.: Такі справи, 1999, -156 с.

2. ДБН В.2.6-31:2006  Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель / Мінбуд України-М.: Укрархбудінформ, 2006. - 65 с.

3. Расчет и проектирование ограждающих конструкций зданий. / НИИ строит. физики. – М.: Стройиздат, 1990 - 223 с.

4. СНиП 2.01-01-82. Строительная климатология и геофизика / Госстрой СССР. - М.: Стройиздат. 1983.-136 с.

ДОДАТОК 1

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Теплоізоляційна оболонка будинку - система огороджувальних конструкцій будинку, що забезпечує збереження теплоти для опалення приміщень.

Непрозорі конструкції - ділянки теплоізоляційної оболонки будинку (стіни, покриття, перекриття тощо), до складу яких входить один і більше шарів матеріалів, що не пропускають видиме світло.

Світлопрозорі конструкції - ділянки теплоізоляційної оболонки будинку (вікна, балконні та вхідні двері, вітражі, фасадні системи, вітрини, ліхтарі тощо), що пропускають видиме світло.

Опір теплопередачі - величина, що визначає здатність конструкції чинити опір тепловому потоку, що через неї проходить, та є зворотною до коефіцієнта теплопередачі.

Теплопровідність - кількість теплоти, що передається через одиницю площі (м2) шару матеріалу за одиницю часу (с) при стаціонарному градієнті температур 1 К.

Коефіцієнт теплопередачі - коефіцієнт, що визначає кількість теплоти, що передається через одиницю площі (м2) конструкції за одиницю часу при різниці температур середовищ, що їх розділяє конструкція, яка дорівнює 1 К.

Коефіцієнт теплостійкості - коефіцієнт, що визначає величину зміни температури у матеріалі при гармонійній зміні температури зовнішнього середовища з періодом 24 год.

Коефіцієнт повітропроникності - коефіцієнт, що визначає кількість повітря, що передається через одиницю площі (м2) шару матеріалу за одиницю часу (год) при стаціонарному градієнті перепаду тисків повітря (1 Па/м).

Коефіцієнт тепловіддачі - коефіцієнт, що визначає кількість теплоти, що сприймається чи віддається одиницею площі (м2) конструкції за одиницю часу при різниці температури середовища і температури поверхні конструкції, яка дорівнює 1 К.

Коефіцієнт теплозасвоєння - коефіцієнт, що визначає зміну температури матеріалу в конструкції при гармонійній зміні температури зовнішнього середовища з періодом 24 год.

Основне поле конструкції - масив огороджувальної конструкції, що визначає її опір теплопередачі і не має теплопровідних включень.

Теплопровідне включення - елемент огороджувальної конструкції, розташований в її об'ємі паралельно напрямку теплового потоку, який має термічний опір, менший від термічного опору основного поля більше ніж на 20 %.

Термічна неоднорідність - наявність зон загальною площею більше ніж 2 % від внутрішньої поверхні конструкції з температурами, відмінними від середньозваженої температури основного поля більше ніж на 2 °С.

Термічно однорідна огороджувальна конструкція - одношарова чи багатошарова огороджувальна конструкція, що не має у своєму об'ємі теплопровідних включень.

Термічно неоднорідна огороджувальна конструкція - огороджувальна конструкція окремого приміщення, що має у своєму об'ємі теплопровідні включення, які призводять до термічної неоднорідності.

Багатошарова огороджувальна конструкція - огороджувальна конструкція, що складається за своїм перерізом із шарів матеріалу, теплофізичні характеристики яких відрізняються одна від одного не менше ніж на 20 %.

Приведений опір теплопередачі - середньозважений по площі опір теплопередачі термічно неоднорідної огороджувальної конструкції, в якому враховується двомірне у перерізі конструкції перенесення теплоти і який визначається на підставі розрахунків чи результатів випробувань конструкції.

Лінійний коефіцієнт теплопередачі - коефіцієнт теплопередачі термічно неоднорідної огороджувальної конструкції, що враховує кількість теплоти, яка передається через теплопровідне включення при різниці температур середовищ, розділених конструкцією в 1К, яка приведена до 1 м довжини теплопровідного включення і визначається на підставі розрахунків чи результатів випробувань конструкцій.

Розрахункові умови експлуатації - розрахункові температура і вологість матеріалу, які визначають перенесення тепла і вологи через матеріал при його експлуатації в огороджувальних конструкціях.

Термомодернізація - комплекс ремонтно-будівельних робіт, спрямованих на підвищення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій і забезпечення їх відповідності чинним нормам.

Теплостійкість конструкції - властивість конструкції зберігати відносну стабільність температури при коливаннях теплового потоку.

Замкнутий повітряний прошарок - прошарок, що надійно огороджений від повітря приміщення чи вулиці конструктивними шарами зі спеціальною герметизацією притулів і швів.

Енергетичний паспорт будинку - документ, що містить геометричні, енергетичні й теплотехнічні характеристики будинку, що запроектований або експлуатується, теплоізоляційної оболонки будинку та встановлює їх відповідність вимогам нормативних документів.

Енергетична ефективність будинку - властивість теплоізоляційної оболонки будинку та його інженерного обладнання забезпечувати оптимальні мікрокліматичні умови приміщень при фактичних або розрахункових витратах теплової енергії на опалення будинку.

Відбивна ізоляція - дво- або тришаровий матеріал, до складу якого входить теплоізоляційний шар із теплопровідністю не більше 0,05 Вт/(м · К) з приформованим до його поверхні тонким шаром (шарами) матеріалу з високою відбивною властивістю (коефіцієнт чорноти 0,04-0,05).

ДОДАТОК 2

ТЕПЛОВОЛОГІСНИЙ РЕЖИМ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКІВ І СПОРУД

В ОПАЛЮВАЛЬНИЙ ПЕРІОД

Таблиця Д 2.1

Градація вологісного режиму приміщень

Вологісний режим	Вологість внутрішнього повітря φв , %, за температури tв
	tв ≤ 12 °С	12 < tв ≤ 24 °C	tв > 24 °С
Сухий	φΒ < 60	φΒ < 50	φв <40
Нормальний	60 ≤ φΒ ≤ 75	50 ≤ φ, ≤ 60	40 ≤ φв ≤ 50
Вологий	75<φΒ	60 < φΒ ≤ 75	50 < φΒ ≤ 60
Мокрий	-	75 < φв	60 <φΒ

Таблиця Д 2.2

Розрахункові значення температури й вологості повітря приміщень

Призначення будинків	Розрахункова температура внутрішнього повітря tв, °С	Розрахункове значення відносної вологості φΒ , %
Житлові	20	55
Громадські та адміністративні	20	50-60
Лікувальні й дитячі навчальні заклади	21	50
Дошкільні заклади	22	50

Примітка. При проектуванні огороджувальних конструкцій окремих приміщень розрахункові параметри температури й вологості повітря уточнюються з урахуванням вимог інших чинних нормативних документів. 

Таблиця Д 2.3

Вологісні умови експлуатації матеріалу в огороджувальних конструкціях

Вологісний режим приміщень	Умови експлуатації
Сухий	А
Нормальний	Б
Вологий	Б
Мокрий	Б
Примітка. Матеріали внутрішніх конструкцій будинків із нормальним режимом експлуатації розраховуються для умов експлуатації А.

Таблиця Д 2.4

Розрахункові  температури зовнішнього повітря

(для  оцінки температурного режиму теплопровідних включень огороджувальних

конструкцій, повітропроникності та теплостійкості)

Температурна зона	I	II	III	IV
Розрахункова температура зовнішнього повітря, °С	Мінус 22	Мінус 20	Мінус 18	Мінус 12

ДОДАТОК 3

РОЗРАХУНКОВЕ ЗНАЧЕННЯ термічного опору

повітряного прошарку

Таблиця Д 3.1

Термічний опір замкнутого повітряного прошарку, м2 · К/Вт, залежно від розміщення в конструкції

Товщина повітряного прошарку, м	Розміщення прошарку
	горизонтальне при потоці тепла знизу вгору та вертикальне	горизонтальне при потоці тепла згори донизу
	середня температура повітря у прошарку
	≥0°С	< 0°с	≥0°С	< 0 °с
0,01	0,13	0,15	0,14	0,15
0,02	0,14	0,15	0,15	0,19
0,03	0,14	0,16	0,16	0,21
0,05	0,14	0,17	0,17	0,22
0,1	0,15	0,18	0,18	0,23
0,15	0,15	0,18	0,19	0,24
0,2-0,3	0,15	0,19	0,19	0,24

Таблиця Д 3.2

Термічний опір замкнутого повітряного прошарку, м2· К/Вт,

при встановленні відбивної ізоляції

Кількість прошарків (завтовшки від 3 мм до 10 мм)	Середня     температура повітря прошарку	Тип відбивної ізоляції, товщина спіненого шару, мм
		А (одностороння)*	Б (двостороння)
		3	5	10	3	5	8
1	≥0°С	0,34	0,48	0,84
1	< 0°С	0,3	0,4	0,79
2	≥ 0°С	0,79	1,0	1,3	0,85	1,39	1,49
2	< 0°С	0,64	0,79	1,2	0,82	1,25	1,4
Примітка: * - Встановлення ізоляції відбивним шаром у бік приміщення.

ДОДАТОК 4

РОЗРАХУНКОВІ ТЕПЛОФІЗИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Таблиця Д.4

Значення розрахункових теплофізичних характеристик

№ з/п	Назва матеріалу	Характеристика в сухому стані	Розрахунковий вміст вологи за масою в умовах експлуатації w, %	Розрахункові характеристики в умовах експлуатації
		Густи-на ρ0, кг/м3	питома теплоємність с0 , кДж/ (кг·К)	теплопровідність λ0, Вт/(м·К)		теплопровід-ність λp, Вт/(м·К)
					А	Б	А	Б
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.1. Волокнисті матеріали
1	Плити з мінеральної вати на синтетичному в'яжучому негофрованої структури	75	0,84	0,047	2	5	0,055	0,062
		125	0,84	0,049	2	5	0,060	0,070
		150	0,84	0,044	2	5	0,055	0,066
		175	0,84	0,046	2	5	0,058	0,072
		200	0,84	0,049	2	5	0,064	0,081
2	Плити з мінеральної вати на синтетичному в'яжучому гофрованої структури	175	0,84	0,051	2	5	0,065	0,079
		200	0,84	0,053	2	5	0,071	0,087
3	Плити мінераловатні гофрованої структури	70	0,84	0,042	2	5	0,050	0,055
		100	0,84	0,043	2	5	0,053	0,060
		170	0,84	0,045	2	5	0,059	0,070
4	Плити з мінеральної вати на синтетичному   в'яжучому  (вміст в'яжучого за масою від 6,5 % до 8,0 %)	150	0,84	0,044	2	5	0,054	0,064
		170	0,84	0,045	2	5	0,055	0,065
		180	0,84	0,046	2	5	0,056	0,066
5	Плити з мінеральної вати на синтетичному   в'яжучому  (вміст в'яжучого за масою від 4,0 % до 5,0 %)	20	0,84	0,044	0,5	1,0	0,048	0,049
		30	0,84	0,043	0,5	1,0	0,046	0,047
		50	0,84	0,042	0,5	1,0	0,045	0,046
		80	0,84	0,041	0,5	1,0	0,044	0,045
		110	0,84	0,042	0,5	1,0	0,045	0,047
		190	0,84	0,043	0,5	1,0	0,047	0,052
6	Плити негорючі теплоізоляційні базальто-волокнисті	40	0,84	0,045	2	5	0,053	0,059
		90	0,84	0,041	2	5	0,050	0,054

Продовження таблиці Д4

1	2	3	4	5	6	7	8	9
7	Плити з мінеральної вати на синтетичному  в'яжучому  (вміст в'яжучого за масою від 3,5 % до 4,2 %)	30	0,84	0,040	0,5	1,0	0,044	0,045
		50	0,84	0,039	0,5	1,0	0,041	0,042
		70	0,84	0,037	0,5	1,0	0,039	0,040
		110	0,84	0,038	0,5	1,0	0,043	0,044
		140	0,84	0,039	0,5	1,0	0,044	0,045
		180	0,84	0,040	0,5	1,0	0,047	0,048
		220	0,84	0,041	0,5	1,0	0,048	0,050
8	Мати прошивні із мінеральної вати теплоізоляційні	75	0,84	0,048	2	5	0,060	0,064
		125	0,84	0,050	2	5	0,064	0,070
9	Мати мінераловатні прошивні будівельні	70	0,84	0,041	2	5	0,049	0,054
		95	0,84	0,043	2	5	0,053	0,059
10	Мати прошивні теплоізоляційні	50	0,84	0,038	2	5	0,045	0,048
11	Плити зі скляного штапельного волокна, одержаного вертикальним роздувом	30	0,84	0,047	2	5	0,061	0,065
		75	0,84	0,047	2	5	0,062	0,067
		160	0,84	0,052	2	5	0,064	0,070
		190	0,84	0,057	2	5	0,070	0,073
12	Плити зі скляного штапельного волокна, одержаного центрифугально-фільєрно-дуттьовим способом (ЦФДС) (вміст в'яжучого за масою, від 3,5 % до 4,0 %)	15	0,84	0,040	1	4	0,050	0,051
		55	0,84	0,038	1	4	0,045	0,048
		140	0,84	0,040	1	4	0,049	0,051
13	Плити зі скляного штапельного волокна, одержаного ЦФДС  (вміст в'яжучого за масою від 4,0 % до 4,5 %)	20	0,84	0,039	1	3	0,043	0,047
		80	0,84	0,037	1	4	0,042	0,049
14	Мати зі скляного штапельного волокна, одержаного ЦФДС (вміст в'яжучого за масою від 3,5 % до 4,0 %)	10	0,84	0,043	1	4	0,050	0,053
15	Мати зі скляного штапельного волокна, одержаного ЦФДС (вміст в'яжучого за масою від 4,0 % до 4,5 %)	10	0,84	0,046	1	3	0,051	0,054
		15	0,84	0,043	1	3	0,047	0,052
16	Мати зі скляного штапельного волокна, одержаного вертикальним роздувом	25	0,84	0,047	2	5	0,061	0,065
		35	0,84	0,047	2	5	0,060	0,064
		40	0,84	0,047	2	5	0,061	0,065
17	Вироби теплоізоляційні скловолокнисті	45	0,84	0,037	2	5	0,044	0,046
18 Продовження таблиці Д4 Продовження таблиці Д4 1 2 3 4 5 6 7 8 9	Вата мінеральна	80	0,84	0,045	2	5	0,060	0,064
		100	0,84	0,050	2	5	0,064	0,070
Продовження таблиці Д4
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.2.  Полімерні матеріали
19	Плити пінополістирольні	15	1,34	0,040	2	10	0,045	0,055
		25	1,34	0,038	2	10	0,043	0,053
		35	1,34	0,037	2	10	0,041	0,050
		50	1,34	0,034	2	10	0,040	0,045
20	Плити пінополістирольні екструзійні	50	1,34	0,033	2	10	0,038	0,043
		80	1,34	0,035	2	10	0,041	0,049
21	Плити пінополістирольні екструзійні	20	1,34	0,037	2	10	0,039	0,041
		25	1,34	0,036	2	10	0,038	0,040
		30	1,34	0,035	2	10	0,037	0,039
22	Плити пінополістирольні екструзійні	39	1,45	0,034	1	2	0,037	0,037
23	Блоки пінополістирольні	20	1,45	0,038	2	10	0,044	0,045
		30	1,45	0,035	2	10	0,041	0,043
24	Вироби з жорсткого пінополіуретану	40	1,47	0,029	2	5	0,040	0,040
		60	1,47	0,035	2	5	0,041	0,041
		80	1,47	0,041	2	5	0,050	0,050
25	Плити з резольно- формальдегідного  пінопласту	40	1,68	0,038	5	20	0,041	0,060
		50	1,68	0,041	5	20	0,050	0,064
		100	1,68	0,047	5	20	0,052	0,076
26	Вироби зі спіненої карбамідно-формальдегідної смоли	15	1,68	0,047	7	30	0,058	0,064
		25	1,68	0,043	7	30	0,063	0,074
		30	1,68	0,041	7	30	0,070	0,085
27	Вироби зі спіненого пінополіетилену	30	1,34	0,043	2	5	0,044	0,047
		50	1,34	0,039	2	5	0,042	0,045
28	Вироби зі спіненого хіміч. зшитого пінополіетилену	30	1,34	0,038	2	5	0,042	0,043
1.3. Вироби з природної органічної та неорганічної сировини
29	Вироби перлітофосфогельові	200	1,05	0,064	3	12	0,070	0,090
		300	1,05	0,076	3	12	0,080	0,120
30	Блоки полістиролбетонні стінові	200	1,06	0,065	4	8	0,070	0,080
		300	1,06	0,085	4	8	0,090	0,110
		600	1,06	0,145	4	8	0,175	0,200
31	Вироби теплоізоляційні перлітоцементні та перлітогіпсові	300	0,84	0,075	10	15	0,098	0,108
		450	0,84	0,086	10	15	0,118	0,202
32	Вироби перлітобетонітові теплоізоляційні	250	0,84	0,072	10	15	0,083	0,091
		300	0,84	0,082	10	15	0,098	0,110
		400	0,84	0,110	10	15	0,140	0,160
33	Блоки перлітобетонні стінові	500	0,84	0,084	10	15	0,110	0,130
		600	0,84	0,090	10	15	0,120	0,140
		650	0,84	0,093	10	15	0,130	0,150
Продовження таблиці Д4
1	2	3	4	5	6	7	8	9
34	Вироби цементополістирольні	250	0,84	0,066	4	8	0,09	0,1
		300	0,84	0,076	4	8	0,10	0,11
		400	0,84	0,096	4	8	0,12	0,15
		500	0,84	0,116	4	8	0,14	0,19
		550	0,84	0,126	4	8	0,15	0,21
35	Піноскло	160	0,84	0,059	0,5	1	0,060	0,061
36	Блоки кремнезитоцементні	300	0,84	0,073	3	6	0,08	0,086
		400	0,84	0,083	3	6	0,09	0,096
		500	0,84	0,093	3	6	0,10	0,11
37	Вироби з арболіту на портландцементі	300	2,30	0,07	10	15	0,11	0,14
		400	2,30	0,08	10	15	0,13	0,16
		600	2,30	0,12	10	15	0,18	0,23
		800	2,30	0,16	10	15	0,24	0,3
38	Плити теплоізоляційні очеретяні	200	2,30	0,06	10	15	0,07	0,09
		300	2,30	0,07	10	15	0,09	0,14
39	Вироби перлітобітумні теплоізоляційні	300	1,68	0,087	1	2	0,09	0,099
		400	1,68	0,111	1	2	0,12	0,13
40	Плити деревноволокнисті та деревностружкові	200	2,30	0,06	10	12	0,07	0,08
		400	2,30	0,08	10	12	0,11	0,13
		600	2,30	0,11	10	12	0,13	0,16
		800	2,30	0,13	10	12	0,19	0,23
		1000	2,30	0,15	10	12	0,23	0,29
1.4.  Бетони теплоізоляційні
41	Бетони ніздрюваті	200	0,84	0,065	4	6	0,069	0,074
		300	0,84	0,08	4	6	0,09	0,10
		400	0,84	0,10	4	6	0,11	0,13
		500	0,84	0,12	4	6	0,15	0,16
42	Вермикулітобетон	400	0,84	0,09	8	13	0,11	0,13
		600	0,84	0,14	8	13	0,16	0,17
		800	0,84	0,21	8	13	0,23	0,26
1.5. Матеріали теплоізоляційні засипні
43	Щебінь перлітовий	300	0,84	0,112	1	2	0,115	0,12
44	Гравій шлаковий	300	0,84	0,112	1	3	0,12	0,13
45	Щебінь шлаковий	350	0,84	0,162	1	3	0,17	0,19
46	Щебінь вермикулітовий	250	0,84	0,112	2	3	0,13	0,15
47	Гравій керамзитовий	200	0,84	0,099	2	3	0,11	0,12
		300	0,84	0,14	2	3	0,12	0,13
		400	0,84	0,12	2	3	0,13	0,14
		600	0,84	0,14	2	3	0,17	0,2
		800	0,84	0,18	2	3	0,21	0,23
48	Щебінь шлакопемзовий	400	0,84	0,17	2	3	0,21	0,23
49	Пісок вермикулітовий	100	0,84	0,064	1	3	0,076	0,08
		200	0,84	0,076	1	3	0,09	0,11
50	Пісок для будівельних робіт	1600	0,84	0,35	1	2	0,47	0,58
Продовження таблиці Д4
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.6. Розчини теплоізоляційні
51	Розчини цементно-перлітові	600	0,84	0,14	10	15	0,19	0,23
		800	0,84	0,16	7	12	0,21	0,26
		1000	0,84	0,21	7	12	0,26	0,30
52	Розчини гіпсоперлітові	400	0,84	0,09	6	10	0,13	0,15
		500	0,84	0,12	6	10	0,15	0,19
53	Розчини цементно- кремнезитові	200	0,84	0,063	4	8	0,072	0,08
		300	0,84	0,073	4	8	0,082	0,09
54	Розчини цементно-шлакові	1200	0,84	0,35	2	4	0,47	0,58
		1400	0,84	0,41	2	4	0,52	0,64
55	Розчини цементно- пінополістирольні	600	0,84	0,10	4	10	0,12	0,17
2 КОНСТРУКЦІИНО-ТЕПЛОІЗОЛЯЦІИНІ МАТЕРІАЛИ
2.1. Бетони ніздрюваті
56	Бетони ніздрюваті	500	0,84	0,12	4	6	0,15	0,16
		600	0,84	0,13	4	6	0,16	0,18
		700	0,84	0,18	6	8	0,24	0,27
		800	0,84	0,21	6	8	0,27	0,30
		900	0,84	0,24	6	8	0,33	0,36
		1000	0,84	0,29	8	12	0,38	0,44
		1100	0,84	0,34	10	15	0,45	0,51
		1200	0,84	0,38	10	15	0,49	0,55
57	Газо- та пінозолобетон	1000	0,84	0,23	15	22	0,44	0,5
		1200	0,84	0,29	15	22	0,52	0,58
2.2. Бетони легкі
58	Керамзитобетон на керамзитовому піску	500	0,84	0,14	5	10	0,17	0,23
		600	0,84	0,16	5	10	0,20	0,26
		800	0,84	0,21	5	10	0,24	0,31
		1000	0,84	0,27	5	10	0,33	0,41
		1200	0,84	0,36	5	10	0,44	0,52
		1400	0,84	0,47	5	10	0,56	0,65
		1600	0,84	0,58	5	10	0,67	0,79
		1800	0,84	0,66	5	10	0,80	0,92
59	Керамзитобетон на кварцовому піску з поризацією	800	0,84	0,23	4	8	0,29	0,35
		1000	0,84	0,33	4	8	0,41	0,47
		1200	0,84	0,41	4	8	0,52	0,58
60	Керамзитобетон на перлітовому піску	800	0,84	0,22	9	13	0,29	0,35
		1000	0,84	0,28	9	13	0,35	0,41
61	Керамзитошлакобетон	1000	0,84	0,25	4	8	0,33	0,41
Продовження таблиці Д4
1	2	3	4	5	6	7	8	9
62	Перлітобетон	600	0,84	0,12	10	15	0,19	0,23
		800	0,84	0,16	10	15	0,27	0,33
		1000	0,84	0,22	10	15	0,33	0,38
		1200	0,84	0,29	10	15	0,44	0,5
63	Шлакопемзобетон	1000	0,84	0,23	5	8	0,31	0,37
		1200	0,84	0,29	5	8	0,37	0,44
		1400	0,84	0,35	5	8	0,44	0,52
		1600	0,84	0,41	5	8	0,52	0,63
64	Бетон на доменних гранульованих шлаках	1200	0,84	0,35	5	8	0,47	0,52
		1400	0,84	0,41	5	8	0,52	0,58
		1600	0,84	0,47	5	8	0,58	0,64
65	Бетон на зольному гравії	1000	0,84	0,24	5	8	0,30	0,35
		1200	0,84	0,35	5	8	0,41	0,47
		1400	0,84	0,47	5	8	0,52	0,58
2.3. Вироби гіпсові
66	Плити з гіпсу	1000	0,84	0,23	4	6	0,29	0,35
		1200	0,84	0,35	4	6	0,41	0,47
67	Листи гіпсокартонні	800	0,84	0,15	4	6	0,19	0,21
2.4. Вироби бетонні
68	Блоки кремнезитоцементні	700	0,84	0,2	4	8	0,21	0,23
		800	0,84	0,21	4	8	0,22	0,24
		1000	0,84	0,23	4	8	0,23	0,27
		1200	0,84	0,25	4	8	0,27	0,29
2.5. Деревина та вироби з неї
69	Сосна та ялина поперек волокон	500	2,3	0,09	15	20	0,14	0,18
70	Сосна та ялина уздовж волокон	500	2,3	0,18	15	20	0,29	0,35
71	Дуб поперек волокон	700	2,3	0,10	10	15	0,18	0,23
72	Дуб уздовж волокон	700	2,3	0,23	10	15	0,35	0,41
73	Фанера клеєна	600	2,3	0,12	10	13	0,15	0,18
74	Картон облицювальний	1000	2,3	0,18	5	10	0,21	0,23
75	Картон будівельний багатошаровий	650	2,3	0,13	6	12	0,15	0,18
2.6. Цегляна кладка з порожнистої цегли
76	Керамічної порожнистої густиною 1400 кг/м3 (брутто) на ц/п розчині	1600	0,88	0,47	1	2	0,58	0,64
77	Керамічної порожнистої густиною 1300 кг/м3 (брутто) на ц/п розчині	1400	0,88	0,41	1	2	0,52	0,58
78	Керамічної порожнистої густиною 1000 кг/м3 (брутто) на ц/п розчині	1200	0,88	0,35	1	2	0,47	0,52
Продовження таблиці Д4
1	2	3	4	5	6	7	8	9
2.7. Кладка з виробів бетонних
79	3 блоків керамзитошлакобетонних на цементно-піщаному розчині густиною 800 кг/м3 (брутто) густиною 850 кг/м3 (брутто)	1350	0,88	0,34	1	2	0,46	0,51
		1400	0,88	0,31	1	2	0,37	0,43
80	3 блоків кремнезитоцементних на вапняному розчині із сіопорового та кварцового піску	400	0,88	0,085	3	6	0,09	0,092
3.  МАТЕРІАЛИ КОНСТРУКЦІЙНІ
3.1. Бетони конструкційні
81	Залізобетон	2500	0,84	1,69	2	3	1,92	2,04
82	Бетон на гравії або щебені з природного каменю	2400	0,84	1,51	2	3	1,74	1,86
3.2. Розчини будівельні
83	Розчин цементно-піщаний	1600	0,84	0,47	2	4	0,70	0,81
84	Розчин складний (пісок, вапно, цемент)	1700	0,84	0,52	2	4	0,70	0,87
85	Розчин вапняно-піщаний	1800	0,84	0,58	2	4	0,76	0,93
3.3. Облицювання природним каменем та керамічною плиткою
86	Плити та вироби з природного каменю: - граніт, гнейс та базальт	2800	0,88	3,49	0	0	3,49	3,49
87	- мармур	2800	0,88	2,91	0	0	2,91	2,91
88	- вапняк	1600	0,88	0,58	2	3	0,73	0,81
		1800	0,88	0,70	2	3	0,93	1,05
		2000	0,88	0,93	2	3	1,16	1,28
89	-туф	1000	0,88	0,21	3	5	0,24	0,29
		1200	0,88	0,27	3	5	0,35	0,41
		1400	0,88	0,33	3	5	0,43	0,52
		1600	0,88	0,41	3	5	0,52	0,64
		1800	0,88	0,56	3	5	0,7	0,81
		2000	0,88	0,76	3	5	0,93	1,05
90	Плити керамічні для підлоги	2000	0,88	0,89	3	5	0,96	1,1
3.4. Кладка цегляна з повнотілої цегли
91	Глиняної звичайної на цементно-піщаному розчині	1800	0,88	0,56	1	2	0,70	0,81
92	Глиняної звичайної на цементно-шлаковому розчині	1700	0,88	0,52	1,5	3	0,64	0,76
Закінчення таблиці Д4
1	2	3	4	5	6	7	8	9
93	Глиняної звичайної на цементно-перлітовому розчині	1600	0,88	0,47	2	4	0,58	0,70
94	Силікатної на цементно-піщаному розчині	1800	0,88	0,70	2	4	0,76	0,87
95	Трепельної на цементно-піщаному розчині	1000	0,88	0,29	2	4	0,41	0,47
		1200	0,88	0,35	2	4	0,47	0,52
96	Шлакової на цементно-піщаному розчині	1500	0,88	0,52	1,5	3	0,64	0,70
3.5. Матеріали покрівельні, гідроізоляційні та покриття полімерні для підлог
97	Листи азбестоцементні	1600	0,84	0,23	2	3	0,35	0,41
		1800	0,84	0,35	2	3	0,47	0,52
98	Матеріали бітумні, бітумно-полімерні покрівельні та гідроізоляційні	1000	1,68	0,17	0	0	0,17	0,17
		1200	1,68	0,22	0	0	0,22	0,22
		1400	1,68	0,27	0	0	0,27	0,27
99	Асфальтобетон	2100	1,68	1,05	0	0	1,05	1,05
100	Руберойд, пергамін	600	1,68	0,17	0	0	0,17	0,17
101	Лінолеум полівінілхлоридний на теплоізоляційній підоснові	1600	1,47	0,33	0	0	0,33	0,33
		1800	1,47	0,38	0	0	0,38	0,38
102	Лінолеум полівінілхлоридний на тканинній основі	1400	1,47	0,23	0	0	0,23	0,23
		1600	1,47	0,29	0	0	0,29	0,29
103	Лінолеум полівінілхлоридний багатошаровий та одношаровий без підоснови	800	1,47	0,17	0	0	0,17	0,17
		1200	1,47	0,21	0	0	0,21	0,21
3.6. Метали та скло
104	Сталь арматурна	7850	0,482	58	0	0	58	58
105	Чавун	7200	0,482	50	0	0	50	50
106	Алюміній	2600	0,84	221	0	0	221	221
107	Латунь, мідь	8500	0,42	407	0	0	407	407
108	Скло віконне	2500	0,84	0,76	0	0	0,76	0,76

ДОДАТОК 5 ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОВОЇ ІЗОЛЯЦІЇ БУДІВЕЛЬ
ДБН В.1.1 -7-2002		Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва
ДБН В.1.4-0.01-97		СРББ. Основні положення
ДБН В.1.4-0.02-97		СРББ. Типові документи
ДБН В.1.4-1.01-97		СРББ. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні
ДБН В.1.4-2.01-97		СРББ. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва
ДБН В.2.2-9-9-1999		Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення
ДБН В.2.2-15-2005		Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення
ДБН В.2.5-24-2003		Електрична кабельна система опалення
ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99)		Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні. Методи визначення опору теплопередачі
ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.1-99)		Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні.   Методи визначення повітро- та водопроникності
ДСТУ Б В.2.7-38-95 (ГОСТ 17177-94)		Матеріали і вироби будівельні теплоізоляційні. Методи    випробувань
ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99)		Матеріали і вироби будівельні.  Метод визначення   теплопровідності і термічного опору при стаціонарному   тепловому режимі
ГОСТ 23250-78		Материалы строительные. Метод определения удельной теплоемкости (Будівельні матеріали. Метод визначення    питомої теплоємності)
		Закінчення додатка 5
ГОСТ 24816-81		Материалы строительные. Метод определения сорбционной влажности (Матеріали будівельні. Метод визначення сорбційної вологості)
ГОСТ 25609-83		Материалы полимерные рулонные и плиточные для полов. Метод определения показателя теплоусвоения (Матеріали полімерні рулонні і плиточні для підлог. Метод визначення показника теплозасвоєння)
ГОСТ 25891-83		Здания и сооружения. Методы определения сопротивления воздухопроницанию ограждающих конструкций (Будівлі та споруди. Методи визначення опору повітропроникності огороджувальних конструкцій
ГОСТ 26253-84		Здания и сооружения. Метод определения теплоустойчивости ограждающих конструкций (Будівлі та споруди. Метод визначення теплостійкості огороджувальних конструкцій)
ГОСТ 26254-84		Здания и сооружения. Метод определения сопротивления теплопередаче ограждающих конструкций (Будівлі та споруди. Метод визначення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій
СНиП 2.01.01-82		Строительная климатология и геофизика (Будівельна кліматологія та геофізика)
СНиП 2.04.05-91		Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кондиціонування)
СанПіН 6027 А091		Санитарные правила и нормы по применению полимерных материалов в строительстве (Санітарні правила і норми із застосування полімерних матеріалів у будівництві)
ДСП 201-97		Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)
ДГН 6.6.1.-6.5.001-98		Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)