У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема 1. Теоретичні основи функціонування митнотарифної системи країни План Поняття та о

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 28.12.2024

МС:  Тема 1. Теоретичні основи функціонування митно-тарифної системи країни

План           

  1.  Поняття та особливості функціонування системи митно-тарифних відносин.
  2.  Поняття, становлення та основні функції митної системи країни.
  3.  Митна політика як складова ЗЕД держави.  

           (с/р – МП - поняття, підходи, цілі, напрями, завдання, принципи.

            Літер.: Гребельник. Основи митної справи)

  1.  Поняття та особливості функціонування системи митно-тарифних відносин (МТВ)

Функціонування всієї сукупності митно-тарифних відносин  пов'язано з формуванням та розвитком митної системи, використання якої в якості інструменту зовнішньоекономічної політики держави диктується внутрішніми потребами кожної країни у забезпеченні національних економічних інтересів.

МТВ - це сукупність економічних, організаційно-правових та психоетичних взаємовідносин у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які базуються на законодавчо закріплених принципах і напрямах митної політики країн-учасниць міжнародних економічних відносин.

Міжнародні митні відносини — це сукупність суспільних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств під час переміщення їх через митний кордон. Основою функціонування митних відносин є переміщення факторів виробництва за територіальні межі окремої країни. Призначенням митних відносин є обслуговування міжнародних економічних відносин.

Міжнародні тарифні відносини— це сукупність економічно-суспільних відносин, які опосередковують рух товарів (предметів) у сфері міжнародних економічних відносин і виступають в якості регулятора зовнішньоторговельної політики країни.

Види МТВ:

- організація митної служби країни;

- переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів;

- регулювання митних режимів;

- нарахування і сплата митних платежів;

- системи митного оформлення;

- проведення митного контролю за товарами і транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон;

- проведення дотримання валютного контролю;

- регулювання системи взаємовідносин, що виникають при порушенні митного законодавства;

- реалізація заходів, що сприяють участі країни у міжнародному правовому співробітництві та регулюванні митної справи в рамках інтеграційних угруповань;

Об’єкти митно-тарифних відносин:

- всі види ЗЕД при здійсненні яких відбувається процес переміщення через митний кордон товарів, капіталу, робочої сили;

- експорт та імпорт послуг;

- науково-технічна та науково виробнича кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності

- кредитні та розрахункові операції між суб’єктами ЗЕД;

- спільна підприємницька діяльність;

- міжнародні орендні операції;

- організація та проведення міжнародних виставок, ярмарок;

- різні форми зустрічної торгівлі.

Суб’єкти МТВ:

- країни;

- групи країн (інтеграційні об’єднання);

- міжнародні організації;

- ТНК;

- юридичні особи (підприємства, організації зареєстровані в якості суб’єкта господарювання);

- фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства).

Система митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності функціонує на п'яти рівнях:

мікрорівень— рівень суб'єктів господарювання як юридичних, так і фізичних осіб: підприємства, фірми, організації, які експортують чи імпортують товари, предмети, послуги;

мезорівень — рівень різного виду національних галузевих і регіональних об'єднань. Це насамперед міністерства і відомства, які безпосередньо здійснюють регулювання зовнішньоекономічних відносин (Міністерство економіки, Національний банк України, Анти монопольний комітет України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, Торгово-промислова палата), а також міністерства та відомства, які відіграють досить активну роль, особливо, що стосується питань тарифного регулювання експорту чи імпорту (АПК, Міністерство промислової політики та ін.);

макрорівень— рівень держави. Основними суб'єктами даного рівня є уряд країни та парламент;

метарівень — становлення митно-тарифних пріоритетів у процесі міжнародної регіональної інтеграції. Особливо це стосується співпраці митних органів на стадії створення і розвитку митних союзів;

мегарівень— рівень міжнародних об'єднань, організацій. Це насамперед Світова організація торгівлі (СОТ), Міжнародна торгова палата, Міжнародний валютний фонд, Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Всесвітня митна організація.

  1.  Поняття, становлення та основні функції митної системи країни

З метою регулювання економічних процесів у сфері зовнішньоекономічних зв'язків кожна держава створює власну митну систему. Основу митної системи становлять митні органи, які несуть відповідальність за забезпеченість охорони економічного суверенітету країни і додержання норм як національного, так і міжнародного права, контроль за нарахуванням і сплатою мита, податків, різного виду зборів, а також здійснення митного контролю під час переміщення вантажів, валюти, товарів, майна через митний кордон.

Функції митних органів:

- фіскальна функція реалізується в тому, що митниця фактично виконує функції податкової служби, нараховує та справляє в зоні своєї діяльності митні платежі, утримання яких відповідно до законодавства покладено на митні органи (мито, митні збори, акциз, податок на додану вартість за імпорту товарів), і несе відповідальність за своєчасність перерахувань отриманих коштів до державного бюджету.

- регулятивна - виявляється у виконанні митницею ролі економічного та адміністративного інструменту зовнішньоекономічної політики держави, яка полягає у створенні обмежень або стимулів щодо виходу на національний ринок чи експорту товарів на зовнішній ринок.

- правова функція реалізується в таких напрямах: вживання спільно з іншими правоохоронними органами заходи, які націлені на попередження незаконного вивезення за межі території предметів, які є національним, історичним і культурним багатством країни; забезпечення контролю за доставкою митних вантажів в інші митні органи, а у випадках їх зникнення проводиться розшук; проведення слідства у справах контрабанди.

- контролююча у сфері митних відносин – здійснюється стосовно дотримання суб’єктами ЗЕД встановленого порядку переміщення товарів і ін. предметів через митний кордон, здійснюється перевірка відомостей Вантажної Митної Декларації, контролюється діяльність митних брокерів, митних ліцензійних складів, магазинів безмитної торгівлі.

- контролююча у сфері валютних відносин – реалізується через дотримання валютної безпеки, що є однією із складових - Контролююча у сфері валютних відносин – реалізується через дотримання валютної безпеки, що є однією із складових економічної безпеки країни. На Державну Митну Службу України покладено функції валютного контролю, а на митницю функцію агента валютного контролю. Також існує митно-банківський контроль за строками повернення в Україну валютної виручки від експортних контрактів та імпортної частини бартерних угод.

- статистична функція полягає у збиранні та обробленні митної статистики зовнішньоторговельних операцій, на підставі якої готуються загальні статистичні матеріали. Митна статистика – основне інформаційне джерело, що характеризує стан у сфері зовнішньоекономічних зв’язків і виступає головним інформаційним забезпеченням при прийнятті управлінських рішень в даній галузі.

- законодавча функція реалізується в тому, що митні органи ухвалюють нормативно-правові акти з питань безпосереднього здійснення митної справи, організації та регулювання митного контролю, боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил, які грунтуються на чинному законодавстві, призначені до виконання в межах компетенції митних органів і є обов'язковими для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

  1.  Митна політика як складова ЗЕД держави  (с/р)

Згідно Митного Кодексу України: Митна політика – система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення свої економічних інтересів та безпеки, за допомогою митно-тарифних і нетарифних заходів регулювання зовнішньої  торгівлі.

Підходи:

- Владно-правовий – (вплив влади на МЕВ) – це система правил регулювання ЗЕД, передусім адміністративно-владного характеру, що впорядковується і регулюється нормативно-законодавчою базою.

- Організаційно-інституціональний – митна політика формується через систему державних інститутів, в яких вона розробляється, визначається і реалізовується, на Державну митну службу України покладена функція розробки і реалізації митної політики.

- Економічний – впровадження економічної політики, що ґрунтується на оптимальні моделі відносин з світовою системою господарювання.

- Психоетичний – митна політика розглядається як своєрідна характеристика психологічних відносин, що складаються в процесі її розробки і прийняття. Основне призначення митної політики – поєднання загальнодержавних, колективних, індивідуальних економічних інтересів через митно-тарифні відносини.

В сучасній економіці митна політика – це площина продуманих конфлікто-консенсусних кроків, компромісів, угод, поступок, натисків і бар’єрів.

Цілі МП:

- забезпечення ефективного використання інструментів митного контролю і регулювання товарообміну на митній території України;

- участь у реалізації торгово-політичних завдань щодо захисту внутрішнього ринку України;

- стимулювання розвитку національної економіки;

- сприяння проведенню структурної перебудови та ін. завдань економічної політики.

Напрями МТП:

- система митного оподаткування – економічні важелі регулювання;

- система митного контролю – винятково адміністративні інструменти здійснення МП;

- система митного оформлення - винятково адміністративні інструменти здійснення МП.

Завдання МТП:

- створення оптимальних умов для конкуренції між національними та іноземними виробниками;

- забезпечення найбільш ефективного використання інструментів митного контролю і регулювання товарообміну на митній території;

- участь у реалізації торгово-політичних завдань щодо захисту ринку України;

- стимулювання розвитку економіки;

- сприяння здійсненню структурної перебудови і реалізації інших завдань економічної політики;

- забезпечення належного рівня надходження до державного бюджету України.

Важливим методологічним аспектом дослідження митно-тарифної політики є формулювання її основних засад. Прийняття ефективних рішень у сфері митно-тарифних відносин неможливе без визначення концептуальних положень, тобто загальних принципів митно-тарифної політики.

Принципи мають об'єктивний характер і відбивають певні закономірності функціонування даної системи. Отже, митні принципи — це загальні закономірності, у рамках яких реалізуються зв'язки між різними об'єктами і суб'єктами митної політики, що виявляються при реалізації практичних завдань функціонування митної системи.

Основними принципами митно-тарифної політики є:

єдність митно-тарифної політики як складової зовнішньоекономічної політики України;

єдність митної території;

принцип законності й відповідальності;

захист державою прав та інтересів учасників зовнішньоекономічної діяльності.

Принцип єдності митно-тарифної політики як складової зовнішньоекономічної політики реалізується в поєднанні інтересів різних суб'єктів регулювання (держави, учасників зовнішньоекономічної діяльності, фізичних осіб як головних споживачів обмінних процесів товарів і послуг). Існуючий принцип єдності в рамках системи державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності в основному означає наявність загальної нормативно-законодавчої бази; єдність прийняття рішень у сфері зовнішньоторговельних і митних відносин з ключових напрямів розвитку зовнішньоекономічних зв'язків.

Суть єдності митної і зовнішньоекономічної політики виявляється в прийнятті спільних захисних заходів у зовнішній торгівлі, у спільній розробці методологічного забезпечення, в участі в роботі міжнародних торговельних і економічних організацій, у проведенні науково-практичних конференцій, у підготовці публікацій і т.ін. Водночас має бути чітке розділення функцій, прав і відповідальності при реалізації зовнішньоекономічної стратегії, при виконанні конкретних, специфічних і практичних цілей та завдань у регулюванні зовнішньоекономічних відносин, наявність відповідних інститутів і органів управління, відомчої інфраструктури і под.

Єдність митного простору України у вигляді зовнішніх і внутрішніх територій і кордонів є одним з основоположних принципів митної політики України. Крім даного митного простору, митна територія України включає також штучні острови, що знаходяться в морській винятковій економічній зоні України, установки і споруди, над якими Україна володіє винятковою юрисдикцією відносно митної справи.

На території України можуть створюватися вільні митні зони і вільні склади, території яких розглядаються як такі, що знаходяться поза митною територією України, за винятком випадків, визначених законодавством України та міжнародними законодавчими актами. Митний кордон можна визначити як кордон території, на якому діє єдине митне законодавство і ведеться єдиний статистичний облік зовнішньої торгівлі.

Єдині митні території і кордони в митній політиці передбачають єдине організаційне, економічне і правове їх наповнення у часі і в просторі. Створення інституціональної системи в митній справі на базі єдиних транспортних, фінансових, інформаційних і товарних потоків значно змінює статус митниці XXI ст. Митниця стане могутнім інформаційно-електронним безконтактним органом, який застосовує комп'ютерні і супутникові пристрої зв'язку.

Згідно з цим принципом, митні органи повинні володіти технологіями, заснованими на комплексній достатності і оптимальності в щогодинному вирішенні питань митної справи в будь-якій точці митного простору України.

Принцип законності й відповідальності. Даний принцип передбачає, що всі основні правила, пов'язані з переміщеннями через митний простір і, передусім, через митні кордони, повинні базуватися на законах України і міжнародних угодах. Це стосується як товарів, послуг та інтелектуальної власності, так і фізичних осіб, які перетинають митні кордони України.

Законність повинна базуватися на законодавчій діяльності митних органів з використанням як українських, так і міжнародних правових актів, договорів та інших документів. У Митному кодексі України зазначається, що «якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, які містяться у цьому Кодексі та інших актах законодавства України про митну справу, то застосовуються правила міжнародного договору». Забезпечення сумісності національного та міжнародного законодавства можливе тільки за умови уніфікації даного виду правових відносин у сфері митно-тарифного регулювання. Розширення прозорості, гласності, загальнодоступності та врахування громадської думки — це показники нового підходу і сучасного стану інформаційно-правової характеристики митної політики.

Митні органи несуть відповідальність за збитки або шкоду, заподіяні особам та їхньому майну внаслідок своїх неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб та інших працівників митних органів при виконанні ними службових або трудових обов'язків.

Таким чином, митні органи є не тільки правоохоронними за своєю суттю, але й правовідповідальними з позицій загального законодавства. У XXI ст. роль і значущість правоохоронних функцій зростуть, оскільки у світовій спільноті домінуватимуть проблеми безпеки, в тому числі і в митній справі.

Принцип захисту економічних інтересів держави і учасників зовнішньоекономічної діяльності. За умов формування ринкової моделі господарювання пріоритетів набувають економічні заходи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Це пов'язано з тим, що ринкові відносини передбачають свободу економічної діяльності (утому числі й у сфері зовнішньоекономічних відносин). Конституційні основи нашої держави, забезпечуючи економічну свободу, водночас регламентують за допомогою митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і заходів економічної політики діяльність економічних суб'єктів. Політичне осмислення і вияв політичної волі — це одна з найважливіших якостей, якими повинні володіти політики, які здійснюють захист економічних інтересів, яка полягає в практичному усвідомленні того, що на даний час здійснено, які для цього потрібні економічні рішення, який економічний результат очікується отримати.




1. Разговор о правильном питании 2 класс Составила учитель начальных классов Гладкова Александра Пе.
2. Тепловой баланс котла по упрощенной методике теплотехнических расчетов
3. 1 Пять крупнейших телесетей 2 Кабельное и спутниковое телевидение 3 Бизнес на телевидении 4 Программиров
4. Клин один из древнейших городов России
5. А если я их не люблю щеголял своей оригинальностью один учитель
6. БЕКТЯШКИНСКАЯ СОШ ПРОГРАММА КУРСА ХИМИИ ДЛЯ 9 КЛАССА ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧРЕ
7. Есть все основания полагать что за последние четыре годы некогда относительно монолитное образование обор
8. религиозном отношении делала бы возможной жизнь управляемую чистыми нормами разума
9. Правило соединения двух дисков в геометрически неизменяемую систему
10. четкое распрние фций обязтей прав и отвти в области ОТ; 2
11. Стаття 9 Європейської конвенції гарантує свободу думки совісті і віросповідання
12. Вариант 1 1; 2 ; 3; 4 ; 5 ;6 Вариант 2 1; 2 ; 3; 4 ; 5 ;6
13. Лабораторная работа 2 Тема- Способы подключения к интернету.
14. Тиккун в США резюмировал эти чувства в редакционной статье под название
15. Методика расчета ключевых финансовых показателей
16. Энгельса Публикуемая здесь рукопись критика проекта программы вместе с сопроводительным письмом к Брак
17. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
18.  20года
19. Виды и условия действительности сделок
20. Кадмий