Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про загальну середню освіту
Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади
функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти, що
сприяє вільному розвитку людської особистості, формує цінності
правового демократичного суспільства в Україні.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Законодавство України про загальну середню освіту
Законодавство України про загальну середню освіту базується
на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається з Закону
України "Про освіту" ( 1060-12 ), цього Закону, інших
нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода
на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 2. Основні завдання законодавства України про загальну
середню освіту
Основними завданнями законодавства України про загальну
середню освіту є:
забезпечення права громадян на доступність і безоплатність
здобуття повної загальної середньої освіти;
забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку
загальної середньої освіти;
забезпечення нормативно-правової бази щодо обов'язковості
повної загальної середньої освіти;
визначення структури та змісту загальної середньої освіти;
визначення органів управління системою загальної середньої
освіти та їх повноважень;
визначення прав та обов'язків учасників навчально-виховного
процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства
про загальну середню освіту.
Стаття 3. Загальна середня освіта
Загальна середня освіта - цілеспрямований процес оволодіння
систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство,
культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної
діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і
фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і
трудової діяльності.
Загальна середня освіта є обов'язковою основною складовою
безперервної освіти.
Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного
розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які грунтуються
на загальнолюдських цінностях та принципах науковості,
полікультурності, світського характеру освіти, системності,
інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах
гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між
націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства,
держави.
Стаття 4. Система загальної середньої освіти
Систему загальної середньої освіти становлять:
загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм
власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної
допомоги та соціальної реабілітації, навчально-виробничі
комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та
органи управління системою загальної середньої освіти, а також
професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів
акредитації, що надають повну загальну середню освіту.
Стаття 5. Завдання загальної середньої освіти
Завданнями загальної середньої освіти є:
виховання громадянина України;
формування особистості учня (вихованця), розвиток його
здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
виконання вимог Державного стандарту загальної середньої
освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і
трудової діяльності;
виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України,
державних символів України, прав і свобод людини і громадянина,
почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої
дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина;
реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування
політичних і світоглядних переконань;
виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних
традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов
меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу
та інших народів і націй; { Абзац сьомий статті 5 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 5029-VI ( 5029-17 ) від 03.07.2012 }
виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я
інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування
гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і
зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців).
Стаття 6. Здобуття повної загальної середньої освіти
1. Громадянам України незалежно від раси, кольору шкіри,
політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та
соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних
або інших ознак забезпечується доступність і безоплатність
здобуття повної загальної середньої освіти у державних і
комунальних навчальних закладах.
2. Громадяни України мають право на здобуття повної загальної
середньої освіти у приватних навчальних закладах.
3. Здобуття повної загальної середньої освіти у навчальних
закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності має
відповідати вимогам Державного стандарту загальної середньої
освіти.
4. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в
Україні на законних підставах, здобувають повну загальну середню
освіту у порядку, встановленому для громадян України.
5. Відповідальність за здобуття повної загальної середньої
освіти дітьми покладається на їх батьків, а дітьми, позбавленими
батьківського піклування, - на осіб, які їх замінюють, або
навчальні заклади, де вони виховуються.
Стаття 7. Мова навчання і виховання у загальноосвітніх
навчальних закладах
Мова навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних
закладах визначається статтею 20 Закону України "Про засади
державної мовної політики" ( 5029-17 ).
{ Стаття 7 в редакції Закону N 5029-VI ( 5029-17 ) від
03.07.2012 }
Розділ II. ЗАГАЛЬНООСВІТНІ ТА ІНШІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ
СИСТЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Стаття 8. Загальноосвітній навчальний заклад
1. Загальноосвітній навчальний заклад - навчальний заклад, що
забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту.
Загальноосвітній навчальний заклад, заснований на приватній
формі власності, здійснює свою діяльність за наявності ліцензії,
виданої в установленому законодавством України порядку.
2. Загальноосвітній навчальний заклад, що здійснює
інноваційну діяльність, може мати статус експериментального.
Статус експериментального не змінює підпорядкування, тип і форму
власності загальноосвітнього навчального закладу. Положення про
експериментальний загальноосвітній навчальний заклад
затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері освіти.
Стаття 9. Типи загальноосвітніх та інших навчальних закладів
системи загальної середньої освіти
1. Відповідно до освітнього рівня, який забезпечується
загальноосвітнім навчальним закладом (I ступінь - початкова школа,
що забезпечує початкову загальну освіту, II ступінь - основна
школа, що забезпечує базову загальну середню освіту, III ступінь -
старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту, як
правило, з профільним спрямуванням навчання), та особливостей
учнівського контингенту існують різні типи загальноосвітніх
навчальних закладів. Школи кожного з трьох ступенів можуть
функціонувати разом або самостійно.
До загальноосвітніх навчальних закладів належать:
школа I-III ступенів;
спеціалізована школа (школа-інтернат) I-III ступенів з
поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;
гімназія (гімназія-інтернат) - навчальний заклад II-III
ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до
профілю;
колегіум (колегіум-інтернат) - навчальний заклад II-III
ступенів філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного
профілю;
ліцей (ліцей-інтернат) - навчальний заклад III ступеня з
профільним навчанням та допрофесійною підготовкою (може надавати
освітні послуги II ступеня, починаючи з 8 класу);
школа-інтернат I-III ступенів - навчальний заклад з частковим
або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують
соціальної допомоги;
спеціальна школа (школа-інтернат) I-III ступенів - навчальний
заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або)
розумового розвитку;
санаторна школа (школа-інтернат) I-III ступенів - навчальний
заклад з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого
лікування;
школа соціальної реабілітації - навчальний заклад для дітей,
які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для
хлопців і дівчат);
вечірня (змінна) школа II-III ступенів - навчальний заклад
для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною
формою навчання;
навчально-реабілітаційний центр - навчальний заклад для дітей
з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами
розвитку.
{ Частина перша статті 9 в редакції Закону N 2442-VI ( 2442-17 )
від 06.07.2010 }
2. Інші навчальні заклади системи загальної середньої освіти:
позашкільний навчально-виховний заклад - навчальний заклад
для виховання дітей та задоволення їх потреб у додатковій освіті
за інтересами (науковими, технічними, художньо-естетичними,
спортивними тощо);
міжшкільний навчально-виробничий комбінат - навчальний заклад
для забезпечення потреб учнів загальноосвітніх навчальних закладів
у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці;
професійно-технічний навчальний заклад - навчальний заклад
для забезпечення потреб громадян у професійно-технічній і повній
загальній середній освіті;
вищий навчальний заклад I-II рівнів акредитації - навчальний
заклад для задоволення потреб громадян за
освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста і
бакалавра з одночасним завершенням здобуття повної загальної
середньої освіти.
3. Загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати у
своєму складі класи (групи) з вечірньою (заочною), дистанційною
формою навчання, класи (групи) з поглибленим вивченням окремих
предметів, спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з
особливими освітніми потребами. { Абзац перший частини третьої
статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2442-VI
( 2442-17 ) від 06.07.2010 }
Загальноосвітні навчальні заклади незалежно від
підпорядкування, типів і форм власності можуть мати у своєму
складі інтернати з частковим або повним утриманням учнів
(вихованців) за рахунок власника.
Загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати
навчально-виховні комплекси у складі навчальних закладів різних
типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і
професійних запитів громадян, а також навчально-виховні об'єднання
з дошкільними та позашкільними навчальними закладами для
задоволення освітніх і культурно-освітніх потреб.
Загальноосвітні навчальні заклади для задоволення
допрофесійних, професійних запитів та культурно-освітніх потреб
громадян можуть входити до складу освітніх округів, спілок, інших
об'єднань, у тому числі за участі навчальних закладів системи
дошкільної, загальної середньої, позашкільної,
професійно-технічної та вищої освіти різних типів і рівнів
акредитації, закладів культури, фізичної культури та спорту,
підприємств і громадських організацій. Положення про освітній
округ затверджується Кабінетом Міністрів України ( 777-2010-п ).
{ Частину третю статті 9 доповнено абзацом четвертим згідно із
Законом N 2442-VI ( 2442-17 ) від 06.07.2010 }
4. Перелік спеціальних загальноосвітніх шкіл
(шкіл-інтернатів) визначається центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти
за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
5. Положення про загальноосвітні навчальні заклади
( 964-2000-п, 778-2010-п ) затверджуються Кабінетом Міністрів
України.
Загальноосвітній навчальний заклад на основі Положення про
загальноосвітні навчальні заклади розробляє статут, який
затверджується власником (для державних та комунальних
загальноосвітніх навчальних закладів - відповідним органом
управління освітою) та реєструється місцевим органом виконавчої
влади або органом місцевого самоврядування.
Стаття 10. Статус загальноосвітнього навчального закладу
1. Загальноосвітній навчальний заклад є юридичною особою. За
своїми організаційно-правовими формами загальноосвітні навчальні
заклади можуть бути державної, комунальної та приватної форм
власності.
2. Статус державного має загальноосвітній навчальний заклад,
заснований на державній формі власності.
3. Статус комунального має загальноосвітній навчальний
заклад, заснований на комунальній формі власності.
4. Статус приватного має загальноосвітній навчальний заклад,
заснований на приватній формі власності.
Стаття 11. Створення, реорганізація та ліквідація
загальноосвітнього навчального закладу
1. Державні та комунальні загальноосвітні навчальні заклади
створюються відповідно центральними, місцевими органами виконавчої
влади або органами місцевого самоврядування з урахуванням
соціально-економічних, національних, культурно-освітніх і мовних
потреб за наявності необхідної кількості учнів (вихованців)
відповідно до встановлених нормативів наповнюваності класів,
необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази,
педагогічних кадрів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України.
2. Рішення про створення комунальних загальноосвітніх
навчальних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених
батьківського піклування, спеціальних загальноосвітніх шкіл
(шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та
(або) розумового розвитку, приймаються Радою міністрів Автономної
Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими
державними адміністраціями за погодженням з центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері освіти.
3. Рішення про створення гімназій, ліцеїв, колегіумів,
спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), заснованих на комунальній
формі власності, приймаються за поданням відповідних органів
управління освітою Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
обласними, Київською та Севастопольською міськими державними
адміністраціями.
4. Рішення про створення загальноосвітнього навчального
закладу, заснованого на приватній формі власності, приймається
засновником (власником) у порядку, встановленому законодавством
України.
5. Рішення про створення шкіл соціальної реабілітації, їх
підпорядкованість і джерела фінансування приймається Кабінетом
Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
6. Реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних
закладів проводяться у порядку, встановленому законодавством
України.
Реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних
закладів у сільській місцевості, заснованих на комунальній формі
власності, допускаються лише за згодою територіальних громад.
Розділ III. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У
ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Стаття 12. Термін навчання
1. Термін навчання для здобуття повної загальної середньої
освіти у загальноосвітніх навчальних закладах I-III ступенів
становить 11 років: { Абзац перший частини першої статті 12 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2442-VI ( 2442-17 ) від
06.07.2010 }
у загальноосвітніх навчальних закладах I ступеня - 4 роки;
у загальноосвітніх навчальних закладах II ступеня - 5 років;
у загальноосвітніх навчальних закладах III ступеня - 2 роки.
{ Абзац четвертий частини першої статті 12 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2442-VI ( 2442-17 ) від 06.07.2010 }
2. Термін навчання у загальноосвітніх навчальних закладах для
дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового
розвитку ( 585-2003-п ), встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
3. У професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-II
рівнів акредитації термін здобуття повної загальної середньої
освіти встановлюється центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
Стаття 13. Форми навчання
Навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних
закладах здійснюється за груповою та індивідуальною формами
навчання, положення про які затверджує центральний орган
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері освіти.
Бажаючим надається право і створюються умови для прискореного
закінчення школи, складання іспитів екстерном.
Стаття 14. Наповнюваність класів загальноосвітніх навчальних
закладів
1. Наповнюваність класів загальноосвітніх навчальних закладів
не повинна перевищувати 30 учнів.
2. У загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих у
селах, селищах, кількість учнів у класах визначається
демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п'яти
осіб. При меншій кількості учнів у класі заняття проводяться за
індивідуальною формою навчання.
3. Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих
предметів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері освіти за
погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної фінансової політики.
{ Частина третя статті 14 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
4. Для спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів)
кількість учнів у класі визначається центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері освіти за погодженням із центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони
здоров'я і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної фінансової політики.
{ Частина четверта статті 14 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
5. Кількість учнів у групах продовженого дня та вихованців у
групах загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів
визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері освіти за погодженням з
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної фінансової політики.
{ Частина п'ята статті 14 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 15. Навчальні плани та навантаження учнів
1. Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних
закладів (далі - Базовий навчальний план) визначає структуру та
зміст загальної середньої освіти через інваріантну і варіативну
складові, які встановлюють погодинне та змістове співвідношення
між освітніми галузями (циклами навчальних предметів), гранично
допустиме навчальне навантаження учнів та загальнорічну кількість
навчальних годин. Інваріантна складова змісту загальної середньої
освіти формується на державному рівні, є єдиною для всіх закладів
загальної середньої освіти, визначається через освітні галузі
Базового навчального плану. Варіативна складова змісту загальної
середньої освіти формується загальноосвітнім навчальним закладом з
урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх
запитів учнів (вихованців). Базовий навчальний план для
загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від
підпорядкування, типів і форм власності затверджується Кабінетом
Міністрів України.
2. На основі Базового навчального плану центральний орган
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері освіти затверджує типові навчальні плани для
загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від
підпорядкування, типів і форм власності. У типових навчальних
планах освітні галузі реалізуються в навчальні предмети та курси
інваріантної та варіативної складових змісту загальної середньої
освіти.
Типові навчальні плани встановлюють сумарне гранично
допустиме навчальне навантаження учнів
3. На основі типових навчальних планів загальноосвітнім
навчальним закладом складається робочий навчальний план з
конкретизацією варіативної складової і визначенням профілю
навчання.
Робочі навчальні плани державних і комунальних
загальноосвітніх навчальних закладів затверджуються відповідним
органом управління освітою. Робочі навчальні плани приватних
загальноосвітніх навчальних закладів погоджуються з відповідними
органами управління освітою.
Робочі навчальні плани професійно-технічних і вищих
навчальних закладів I-II рівнів акредитації, в частині здобуття
повної загальної середньої освіти, розробляються на основі типових
навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів та
погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері освіти.
Експериментальні робочі навчальні плани складаються, з
урахуванням типових навчальних планів, загальноосвітніми
навчальними закладами, що мають статус експериментальних.
Запровадження експериментальних робочих навчальних планів,
нових освітніх програм, педагогічних новацій і технологій можливе
лише за рішенням центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
Стаття 16. Навчальний рік та режим роботи загальноосвітнього
навчального закладу
1. Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах
незалежно від підпорядкування, типів і форм власності
розпочинається у День знань - 1 вересня і закінчується не пізніше
1 липня наступного року.
3. Структура навчального року (за чвертями, півріччями,
семестрами) та тривалість навчального тижня встановлюються
загальноосвітнім навчальним закладом у межах часу, передбаченого
робочим навчальним планом, за погодженням з відповідним органом
управління освітою.
4. Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу
визначається ним на основі нормативно-правових актів та за
погодженням з відповідним органом державної
санітарно-епідеміологічної служби.
5. Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах
становить: у перших класах - 35 хвилин, у других - четвертих
класах - 40 хвилин, у п'ятих - одинадцятих класах - 45 хвилин.
Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідними
органами управління освітою та органами державної
санітарно-епідеміологічної служби.
Різниця в часі навчальних годин перших - четвертих класів
обов'язково обліковується і компенсується проведенням додаткових,
індивідуальних занять та консультацій з учнями.
6. Тривалість канікул у загальноосвітніх навчальних закладах
протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.
Стаття 17. Виховний процес у загальноосвітніх навчальних
закладах
1. Виховання учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних
закладах здійснюється в процесі урочної, позаурочної та
позашкільної роботи з ними.
Цілі виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах
визначаються на основі принципів, закладених у Конституції
України, законах та інших нормативно-правових актах України.
2. У загальноосвітніх навчальних закладах забороняється
утворення і діяльність організаційних структур політичних партій,
а також релігійних організацій і воєнізованих формувань.
3. Примусове залучення учнів (вихованців) загальноосвітніх
навчальних закладів до вступу в будь-які об'єднання громадян,
релігійні організації і воєнізовані формування забороняється.
Стаття 18. Зарахування учнів
1. Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого
самоврядування закріплюють за загальноосвітніми навчальними
закладами відповідні території обслуговування і до початку
навчального року обліковують учнів, які мають їх відвідувати.
2. Зарахування учнів до загальноосвітнього навчального
закладу проводиться наказом директора, що видається на підставі
заяви, за наявності медичної довідки встановленого зразка і
відповідного документа про освіту (крім учнів першого класу).
3. Зарахування учнів до гімназій, ліцеїв, колегіумів,
спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) проводиться у порядку,
встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері освіти.
4. Зарахування учнів до загальноосвітньої санаторної школи
(школи-інтернату) проводиться у порядку, встановленому центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері освіти та центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері охорони
здоров'я.
5. Направлення учнів (вихованців) до шкіл соціальної
реабілітації та дострокове звільнення їх із цих навчальних
закладів здійснюються за рішенням суду.
6. Зарахування та добір дітей для навчання у спеціальних
загальноосвітніх школах (школах-інтернатах), їх переведення з
одного типу таких навчальних закладів до іншого проводиться за
висновком відповідних психолого-медико-педагогічних консультацій у
порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
7. Забороняється перевіряти рівень знань під час зарахування
дітей до загальноосвітнього навчального закладу, крім гімназій,
ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів).
Розділ IV. УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В
ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Стаття 19. Учасники навчально-виховного процесу
Учасниками навчально-виховного процесу в загальноосвітніх
навчальних закладах є:
учні (вихованці);
керівники;
педагогічні працівники, психологи, бібліотекарі;
інші спеціалісти;
батьки або особи, які їх замінюють.
Стаття 20. Учень (вихованець)
1. Учень (вихованець) - особа, яка навчається і виховується в
одному із загальноосвітніх навчальних закладів. Зарахування учнів
до загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється, як правило,
з 6 років.
2. Статус учнів (вихованців) як учасників навчально-виховного
процесу у загальноосвітніх навчальних закладах, їх права та
обов'язки визначаються цим Законом та іншими нормативно-правовими
актами.
Стаття 21. Соціальний захист учнів (вихованців)
1. Учням (вихованцям) загальноосвітніх навчальних закладів
може подаватися додатково соціальна і матеріальна допомога за
рахунок коштів центральних органів виконавчої влади та місцевих
бюджетів, коштів юридичних і фізичних осіб України та громадян,
які проживають за її межами, а також коштів фонду
загальнообов'язкового навчання та за рахунок інших надходжень.
Учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів
незалежно від підпорядкування, типів і форм власності мають право
на пільговий проїзд міським та приміським пасажирським транспортом
у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів у
сільській місцевості забезпечуються транспортом до місця навчання
і додому безоплатно.
2. Діти з вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату
забезпечуються засобами індивідуальної корекції в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
3. Вихованці шкіл-інтернатів усіх типів з числа дітей-сиріт
та дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на
повному державному утриманні. Діти-сироти та діти, позбавлені
батьківського піклування, які навчаються в інших загальноосвітніх
навчальних закладах, забезпечуються харчуванням, одягом та іншими
послугами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Утримання вихованців, які потребують корекції фізичного та (або)
розумового розвитку, у спеціальних загальноосвітніх школах
(школах-інтернатах) здійснюється за рахунок держави.
4. Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування,
діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового
розвитку, працевлаштовуються або продовжують навчання згідно з
одержаною освітою у порядку, встановленому законодавством України.
Стаття 22. Охорона та зміцнення здоров'я учнів (вихованців)
1. Загальноосвітній навчальний заклад забезпечує безпечні та
нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного
розвитку та зміцнення здоров'я, формує гігієнічні навички та
засади здорового способу життя учнів (вихованців).
2. Учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів
незалежно від підпорядкування, типів і форм власності
забезпечуються медичним обслуговуванням, що здійснюється медичними
працівниками, які входять до штату цих закладів або відповідних
закладів охорони здоров'я, у порядку ( 1318-2009-п ),
встановленому Кабінетом Міністрів України.
Заклади охорони здоров'я разом з органами управління освітою
та органами охорони здоров'я щорічно забезпечують безоплатний
медичний огляд учнів (вихованців), моніторинг і корекцію стану
здоров'я, проведення лікувально-профілактичних заходів у
загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від
підпорядкування, типів і форм власності.
3. Відповідальність за організацію харчування учнів
(вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від
підпорядкування, типів і форм власності додержання в них вимог
санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм
покладається на засновників (власників), керівників цих навчальних
закладів. Норми та порядок організації харчування учнів
(вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах встановлюються
Кабінетом Міністрів України.
4. Контроль за охороною здоров'я та якістю харчування учнів
(вихованців) покладається на органи охорони здоров'я.
Стаття 23. Заохочення учнів (вихованців)
Для учнів (вихованців) встановлюються різні види морального
стимулювання та матеріального заохочення, передбачені центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері освіти, іншими органами виконавчої влади та
органами місцевого самоврядування, статутом загальноосвітнього
навчального закладу.
Стаття 24. Педагогічні працівники
1. Педагогічним працівником повинна бути особа з високими
моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту,
належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну
діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи,
фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати
професійні обов'язки в навчальних закладах системи загальної
середньої освіти. Перелік посад педагогічних працівників системи
загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
2. Посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу
незалежно від підпорядкування, типу і форми власності може займати
особа, яка є громадянином України, має вищу педагогічну освіту на
рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менше
трьох років, успішно пройшла атестацію керівних кадрів освіти у
порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
Стаття 25. Педагогічне навантаження
1. Педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього
навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми
власності - час, призначений для здійснення навчально-виховного
процесу.
Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин
протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, а також
інші види педагогічної діяльності в такому співвідношенні до
тарифної ставки:
Розміри та порядок встановлення доплат за інші види
педагогічної діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України.
Педагогічне навантаження вихователя загальноосвітнього
навчального закладу становить 30 годин, вихователя
загальноосвітньої спеціальної школи (школи-інтернату) - 25 годин
на тиждень, що становить тарифну ставку.
Розміри тарифних ставок інших педагогічних працівників
загальноосвітніх навчальних закладів встановлюються Кабінетом
Міністрів України.
Розподіл педагогічного навантаження у загальноосвітньому
навчальному закладі здійснюється його керівником і затверджується
відповідним органом управління освітою.
2. Педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього
навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми
власності обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною
першою цієї статті, встановлюється тільки за його згодою.
Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального
року допускається у разі зміни кількості годин з окремих
предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за
письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням
законодавства України про працю.
Стаття 26. Трудові відносини в системі загальної середньої
освіти
1. Трудові відносини в системі загальної середньої освіти
регулюються законодавством України про працю, Законом України "Про
освіту" ( 1060-12 ), цим Законом та іншими нормативно-правовими
актами.
2. Призначення на посаду та звільнення з посади керівника
державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу
здійснює відповідний орган управління освітою. Призначення на
посаду та звільнення з посади заступників керівника та інших
педагогічних працівників державного та комунального
загально-освітнього навчального закладу здійснюється відповідним
органом управління освітою за поданням керівника
загальноосвітнього навчального закладу. Призначення на посаду та
звільнення з посади інших працівників державного та комунального
загальноосвітнього навчального закладу здійснює його керівник.
Призначення на посаду та звільнення з посади керівника і
заступників керівника приватного загальноосвітнього навчального
закладу здійснює його власник за погодженням з відповідним органом
управління освітою. Призначення на посаду та звільнення з посади
педагогічних та інших працівників приватного загальноосвітнього
навчального закладу здійснює його власник.
3. Відволікання педагогічних працівників від виконання
професійних обов'язків на виконання робіт, не передбачених
трудовим договором, без згоди педагогічного працівника не
допускається. Відмова педагогічного працівника від виконання
робіт, не передбачених трудовим договором, не може бути підставою
для його звільнення з посади, крім випадків, встановлених
законодавством.
4. Педагогічному працівнику - призовнику, який має вищу
педагогічну освіту і основним місцем роботи якого є
загальноосвітній навчальний заклад, надається відстрочка від
призову на строкову військову службу на весь період його роботи за
спеціальністю.
Стаття 27. Атестація педагогічних працівників
1. Атестація педагогічних працівників загальноосвітніх
навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм
власності є обов'язковою і здійснюється, як правило, один раз на
п'ять років відповідно до Типового положення про атестацію
педагогічних працівників ( z0176-93 ), затвердженого центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері освіти.
2. За результатами атестації педагогічних працівників
загальноосвітніх навчальних закладів визначається відповідність
педагогічного працівника займаній посаді, присвоюється
кваліфікаційна категорія (спеціаліст, спеціаліст другої категорії,
спеціаліст першої категорії і спеціаліст вищої категорії) та може
бути присвоєно педагогічне звання (старший учитель,
учитель-методист, вихователь-методист,
педагог-організатор-методист тощо). Положення про кваліфікаційні
категорії та педагогічні звання затверджуються центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері освіти.
Стаття 28. Права та обов'язки педагогічних працівників
системи загальної середньої освіти
Права та обов'язки педагогічних працівників системи загальної
середньої освіти визначаються Конституцією України ( 254к/96-ВР ),
Законом України "Про освіту", Кодексом законів про працю України
( 322-08 ), цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 29. Права та обов'язки батьків або осіб, які їх
замінюють
1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
вибирати навчальні заклади та форми навчання для
неповнолітніх дітей;
приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності
загальноосвітнього навчального закладу;
обирати і бути обраними до органів громадського
самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів;
звертатися до відповідних органів управління освітою з питань
навчання і виховання дітей;
захищати законні інтереси дітей.
2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:
забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної
середньої освіти за будь-якою формою навчання;
постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей,
створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття
доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, старших за
віком, державної, регіональних мов або мов меншин і рідної мови,
до народних традицій і звичаїв; { Абзац четвертий частини другої
статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5029-VI
( 5029-17 ) від 03.07.2012 }
виховувати повагу до національних, історичних, культурних
цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до
історико-культурного надбання та навколишнього природного
середовища, любов до України.
3. У разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч
висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації
відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної
загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини
проводиться за індивідуальною формою.
Розділ V. ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Стаття 30. Поняття Державного стандарту загальної середньої
освіти
1. Державний стандарт загальної середньої освіти - зведення
норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості
учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної
загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні.
2. Додержання вимог Державного стандарту загальної середньої
освіти є обов'язковим для загальноосвітніх навчальних закладів, а
також професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II
рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм
власності.
Стаття 31. Розроблення та затвердження Державного стандарту
загальної середньої освіти
1. Державний стандарт загальної середньої освіти
розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері освіти разом з Національною
академією наук України та Національною академією педагогічних наук
України. Державний стандарт загальної середньої освіти
( 24-2004-п, 462-2011-п, 607-2013-п ) затверджується Кабінетом
Міністрів України і переглядається не рідше одного разу на 10
років.
Зміна змісту і обсягу Державного стандарту загальної
середньої освіти іншими органами виконавчої влади не допускається.
2. Навчально-методичне забезпечення реалізації Державного
стандарту загальної середньої освіти здійснюється центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
освіти.
Стаття 32. Структура Державного стандарту загальної середньої
освіти
Структуру Державного стандарту загальної середньої освіти
складають:
Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів;
загальна характеристика інваріантної та варіативної складових
змісту загальної середньої освіти;
державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
(вихованців).
Стаття 33. Додержання Державного стандарту загальної
середньої освіти
Обов'язком загальноосвітнього навчального закладу щодо
додержання Державного стандарту загальної середньої освіти є:
виконання інваріантної складової змісту загальної середньої
освіти;
визначення предметної спрямованості варіативної складової
змісту загальної середньої освіти, її змістовного наповнення і
форм реалізації на кожному ступені загальної середньої освіти за
погодженням з відповідними органами управління освітою;
вибір і використання освітніх програм, навчальних курсів,
посібників до варіативної складової змісту загальної середньої
освіти у порядку, встановленому центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
Стаття 34. Атестація та оцінювання знань учнів (вихованців)
1. Контроль за відповідністю освітнього рівня учнів
(вихованців), які закінчили загальноосвітній навчальний заклад I,
II і III ступенів, вимогам Державного стандарту загальної
середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової
атестації. Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової
атестації визначаються і затверджуються центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері освіти.
2. Поточне та підсумкове оцінювання знань учнів та вибір їх
форм, змісту та способу здійснює загальноосвітній навчальний
заклад.
3. Переведення учнів (вихованців) до наступного класу
загальноосвітнього навчального закладу здійснюється у порядку,
встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері освіти.
4. Переведення учнів (вихованців) до іншого
загальноосвітнього навчального закладу здійснюється за наявності
особових справ учнів (вихованців) встановленого центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері освіти зразка.
5. Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів II і III
ступенів видається відповідний документ про освіту. Зразки
документів про загальну середню освіту затверджує Кабінет
Міністрів України. Виготовлення документів про загальну середню
освіту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Розділ VI. УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Стаття 35. Органи управління системою загальної середньої
освіти
Управління системою загальної середньої освіти здійснюється
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері освіти, іншими центральними органами
виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, зазначені
у частині другій статті 9 цього Закону, органом виконавчої влади
Автономної Республіки Крим у сфері освіти, обласними, Київською та
Севастопольською міською, районними, районними у містах Києві та
Севастополі державними адміністраціями, а також органами місцевого
самоврядування.
Стаття 36. Основні завдання органів управління системою
загальної середньої освіти
Основними завданнями органів управління системою загальної
середньої освіти є:
створення умов для здобуття громадянами повної загальної
середньої освіти;
прогнозування розвитку загальної середньої освіти, мережі
загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до освітніх потреб
громадян;
атестація навчальних закладів системи загальної середньої
освіти, оприлюднення результатів атестації через засоби масової
інформації;
ліцензування загальноосвітніх навчальних закладів, заснованих
на приватній формі власності;
контроль за додержанням Державного стандарту загальної
середньої освіти, навчально-методичне керівництво та державне
інспектування загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від
підпорядкування, типів і форм власності;
забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров'я та
захисту прав педагогічних працівників, психологів, бібліотекарів,
інших спеціалістів, які беруть участь у навчально-виховному
процесі, учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів;
сприяння розвитку самоврядування у загальноосвітніх
навчальних закладах;
комплектування системи загальної середньої освіти
педагогічними працівниками, в тому числі керівними кадрами.
Стаття 37. Повноваження органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування в системі загальної
середньої освіти
1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері освіти:
здійснює в межах своїх повноважень нормативно-правове
регулювання відносин у системі загальної середньої освіти;
розробляє та подає на затвердження Кабінету Міністрів України
нормативи матеріально-технічного та фінансового забезпечення
загальноосвітніх навчальних закладів згідно з Державним стандартом
загальної середньої освіти;
визначає перспективи розвитку системи загальної середньої
освіти; визначає загальну стратегію моніторингу якості загальної
середньої освіти та забезпечує його проведення;
розробляє, впроваджує Державний стандарт загальної середньої
освіти;
визначає порядок атестації педагогічних працівників
загальноосвітніх навчальних закладів;
приймає рішення щодо організації інноваційної діяльності в
системі загальної середньої освіти, координує та контролює її
проведення;
затверджує типові переліки обов’язкового навчального та
іншого обладнання (в тому числі корекційного),
навчально-методичних та навчально-наочних посібників, підручників,
художньої та іншої літератури;
здійснює міжнародне співробітництво у встановленому
законодавством порядку;
здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені
на нього актами Президента України.
Акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері освіти, прийняті у межах
його повноважень, є обов’язковими для інших центральних органів
виконавчої влади, яким підпорядковані загальноосвітні навчальні
заклади, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у
сфері освіти, місцевих органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування, загальноосвітніх навчальних закладів
незалежно від типів і форм власності.
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері освіти:
контролює додержання Державного стандарту загальної середньої
освіти;
контролює діяльність органів управління освітою та навчальних
закладів системи загальної середньої освіти;
організовує нормативне, програмне, науково-методичне та
інформаційне забезпечення системи загальної середньої освіти;
організовує підготовку та підвищення кваліфікації
педагогічних працівників, в тому числі керівних кадрів, у системі
загальної середньої освіти;
забезпечує підготовку і видання підручників, посібників,
методичної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів,
схвалює їх видання, організовує замовлення через відповідні
місцеві органи управління освітою;
забезпечує соціальний захист, охорону життя, здоров’я та
захист прав педагогічних працівників, спеціалістів, які беруть
участь у навчально-виховному процесі, учнів (вихованців)
загальноосвітніх навчальних закладів;
заохочує педагогічних працівників;
організовує забезпечення педагогічних працівників
підручниками, посібниками та методичною літературою;
забезпечує проведення зовнішнього незалежного оцінювання
навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи
загальної середньої освіти, які виявили бажання вступати до вищих
навчальних закладів;
здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені
на нього актами Президента України.
3. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи
виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в галузі
загальної середньої освіти в межах їх компетенції:
забезпечують реалізацію державної політики у сфері загальної
середньої освіти на відповідній території;
контролюють додержання вимог законів та інших
нормативно-правових актів у галузі освіти, обов'язкове виконання
Державного стандарту загальної середньої освіти всіма навчальними
закладами системи загальної середньої освіти, розташованими на їх
території;
беруть участь у розробленні та реалізації варіативної
складової змісту загальної середньої освіти;
створюють умови для одержання громадянами повної загальної
середньої освіти;
у разі ліквідації в установленому законодавством порядку
загальноосвітнього навчального закладу, заснованого на комунальній
формі власності, вживають заходів щодо влаштування учнів
(вихованців) до інших загальноосвітніх навчальних закладів;
організовують нормативне, програмне, матеріальне,
науково-методичне забезпечення, перепідготовку, підвищення
кваліфікації, атестацію педагогічних працівників;
здійснюють добір, призначення на посаду та звільнення з
посади педагогічних працівників, у тому числі керівних кадрів,
державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів;
забезпечують педагогічних працівників підручниками,
посібниками, методичною літературою;
проводять атестацію навчальних закладів системи загальної
середньої освіти, розташованих на їх територіях, оприлюднюють
результати атестації;
сприяють проведенню інноваційної діяльності в системі
загальної середньої освіти;
забезпечують соціальний захист педагогічних працівників,
спеціалістів, які беруть участь в навчально-виховному процесі,
учнів (вихованців);
здійснюють інші повноваження відповідно до Конституції
України ( 254к/96-ВР ), Конституції Автономної Республіки Крим
( 350-14 ), законів України "Про місцеве самоврядування в
Україні" ( 280/97-ВР ), "Про освіту" ( 1060-12 ) та положень про
них.
Стаття 38. Повноваження загальноосвітнього навчального
закладу
Загальноосвітній навчальний заклад:
реалізує положення Конституції України, Закону України "Про
освіту", цього Закону, інших нормативно-правових актів у галузі
освіти;
задовольняє потреби громадян відповідної території в здобутті
повної загальної середньої освіти;
забезпечує єдність навчання і виховання;
розробляє та реалізує варіативну складову змісту загальної
середньої освіти;
створює науково-методичну і матеріально-технічну бази для
організації та здійснення навчально-виховного процесу;
забезпечує відповідність рівня загальної середньої освіти
Державному стандарту загальної середньої освіти;
охороняє життя і здоров'я учнів (вихованців), педагогічних та
інших працівників загальноосвітнього навчального закладу;
формує в учнів (вихованців) засади здорового способу життя,
гігієнічні навички;
забезпечує добір і розстановку кадрів (крім педагогічних
працівників державного і комунального загальноосвітнього
навчального закладу);
встановлює відповідно до законодавства України прямі зв'язки
з навчальними закладами зарубіжних країн, міжнародними
організаціями тощо;
додержується фінансової дисципліни, зберігає
матеріально-технічну базу;
видає документи про освіту встановленого зразка;
здійснює інші повноваження відповідно до статуту
загальноосвітнього навчального закладу.
Стаття 39. Управління та громадське самоврядування
загальноосвітнього навчального закладу
1. Керівництво загальноосвітнім навчальним закладом здійснює
директор.
Колегіальним органом управління загальноосвітнім навчальним
закладом є педагогічна рада, повноваження якої визначаються
Положенням про загальноосвітні навчальні заклади.
2. Органом громадського самоврядування загальноосвітнього
навчального закладу є загальні збори (конференція) колективу
загальноосвітнього навчального закладу.
3. У загальноосвітніх навчальних закладах можуть
функціонувати методичні об'єднання, що охоплюють учасників
навчально-виховного процесу та спеціалістів певного професійного
спрямування.
Стаття 40. Державний контроль за діяльністю загальноосвітніх
навчальних закладів
1. Державний контроль за діяльністю загальноосвітніх
навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм
власності здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної
державної політики в сфері загальної середньої освіти.
2. Державний нагляд (контроль) у галузі загальної середньої
освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері освіти, та місцевими органами
управління освітою.
Повноваження центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері освіти, визначаються Законом
України "Про освіту" ( 1060-12 ).
3. Основною формою державного контролю за діяльністю
загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності є
державна атестація закладу, яка проводиться не рідше одного разу
на 10 років у порядку, встановленому центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері освіти. Результати державної атестації оприлюднюються.
Позачергова атестація проводиться, як виняток, лише за
рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері освіти за поданням органу
громадського самоврядування загальноосвітнього навчального закладу
або відповідного органу управління освітою.
Розділ VII. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ
СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Стаття 41. Завдання науково-методичного забезпечення системи
загальної середньої освіти
Завданнями науково-методичного забезпечення системи загальної
середньої освіти є:
координація діяльності інститутів післядипломної педагогічної
освіти, методичних кабінетів та методичних об'єднань педагогічних
працівників;
розроблення і видання навчальних програм,
навчально-методичних та навчально-наочних посібників;
організація підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації педагогічних працівників, у тому числі керівних
кадрів, системи загальної середньої освіти;
вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів загальноосвітніх
навчальних закладів, вироблення відповідних рекомендацій;
організація співпраці з вищими навчальними закладами всіх
рівнів акредитації для підвищення ефективності
навчально-методичного забезпечення;
висвітлення в засобах масової інформації досягнень
педагогічної науки та педагогічного досвіду.
Стаття 42. Здійснення науково-методичного забезпечення
системи загальної середньої освіти
Науково-методичне забезпечення системи загальної середньої
освіти здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері освіти, підпорядковані йому
науково-методичні установи та вищі навчальні заклади, а також
Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти
Національної академії педагогічних наук України, Кримський
республіканський, обласні, Київський і Севастопольський міські
інститути післядипломної педагогічної освіти, районні (міські)
методичні кабінети, науково-дослідні установи Академії
педагогічних наук України та Національної академії наук України.
Розділ VIII. ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ,
МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Стаття 43. Фінансово-господарська діяльність
загальноосвітніх навчальних закладів
1. Фінансово-господарська діяльність загальноосвітніх
навчальних закладів здійснюється відповідно до цього Закону,
законів України "Про освіту" ( 1060-12 ), "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), Бюджетного кодексу
України ( 2542-14 ) та інших нормативно-правових актів.
2. Утримання та розвиток матеріально-технічної бази
загальноосвітніх навчальних закладів фінансуються за рахунок
коштів засновників (власників) цих закладів.
{ Стаття 43 із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI
( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно
з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від
22.05.2008; в редакції Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 }
Стаття 44. Матеріально-технічна база загальноосвітніх
навчальних закладів
1. Матеріально-технічна база загальноосвітніх навчальних
закладів включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання,
транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно
загальноосвітніх навчальних закладів належить їм на правах,
визначених законодавством України.
2. Вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх
навчальних закладів визначаються відповідними будівельними і
санітарно-гігієнічними нормами і правилами, а також типовими
переліками обов'язкового навчального та іншого обладнання (в тому
числі корекційного), навчально-методичних та навчально-наочних
посібників, підручників, художньої та іншої літератури.
Стаття 45. Штатні розписи загальноосвітніх навчальних
закладів
1. Штатні розписи державних і комунальних загальноосвітніх
навчальних закладів незалежно від підпорядкування і типів
встановлюються відповідним органом управління освітою на підставі
Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів,
затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері освіти.
2. Штатні розписи приватних загальноосвітніх навчальних
закладів встановлюються засновником (власником).
Розділ IX. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 46. Міжнародне співробітництво у системі загальної
середньої освіти
Органи управління системою загальної середньої освіти,
установи і навчальні заклади системи загальної середньої освіти
мають право укладати угоди про співробітництво, встановлювати
прямі зв'язки з органами управління освітою та навчальними
закладами зарубіжних країн, міжнародними організаціями, фондами у
встановленому законодавством порядку.
Держава сприяє міжнародному співробітництву у системі
загальної середньої освіти.
Розділ X. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про
загальну середню освіту
1. Посадові особи і громадяни, винні у порушенні
законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність
у порядку, встановленому законами України.
2. Шкода, заподіяна учнями (вихованцями) загальноосвітньому
навчальному закладу, відшкодовується відповідно до законодавства
України.
3. Злісне ухилення батьків від виконання обов'язків щодо
здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої
освіти може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав.
Розділ XI. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 48. Набрання чинності цим Законом
1. Закон України "Про загальну середню освіту" набирає
чинності з дня його опублікування, крім:
частини першої статті 12 щодо терміну навчання для здобуття
повної загальної середньої освіти у загальноосвітніх навчальних
закладах I-III ступенів, яка набирає чинності з 1 вересня 2001
року і поширюється на учнів, які почнуть навчатися в першому класі
2001 року і в наступні роки;
частини першої статті 14 щодо наповнюваності класів
загальноосвітніх навчальних закладів учнями, яка набирає чинності
з 1 вересня 1999 року і поширюється на класи, що будуть створені,
починаючи з 1 вересня 1999 року;
частини другої статті 15 щодо навчального навантаження учнів,
абзаців першого - восьмого частини першої статті 25 щодо
педагогічного навантаження вчителя загальноосвітнього навчального
закладу, частини другої статті 43 щодо виплати педагогічним
працівникам, спеціалістам та обслуговуючому персоналу державних і
комунальних загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від
підпорядкування і типів заробітної плати та інших виплат,
передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ),
які набирають чинності з 1 вересня 2001 року;
частини п'ятої статті 16 щодо тривалості уроків у
загальноосвітніх навчальних закладах, яка набирає чинності з
1 вересня 1999 року.
Частина перша статті 24 щодо обов'язковості відповідної
педагогічної освіти для педагогічного працівника поширюється на
осіб, які будуть призначатися на посади педагогічних працівників у
навчальних закладах системи загальної середньої освіти, з дня
набрання чинності цим Законом.
2. До приведення законів України, інших нормативно-правових
актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в
частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України протягом року з дня прийняття
цього Закону:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України
пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають з
цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції
нормативно-правових актів, що випливають з цього Закону;
забезпечити перегляд і скасування центральними органами
виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому
Закону.
4. Друге речення частини першої статті 17 Закону України "Про
загальний військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 )
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 27, ст. 385;
1993 р., N 49, ст. 457; 1997 р., N 29, ст. 193) викласти в такій
редакції:
"Така відстрочка надається також призовникам - педагогічним
працівникам з вищою педагогічною освітою, основним місцем роботи
яких є загальноосвітні навчальні заклади, на весь період їх роботи
за спеціальністю".
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 13 травня 1999 року
N 651-XIV