Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МАКАРЧУК Оксана Леонідівна
УДК 631.4: 17.2.477:924.85
ЗМІНИ ГУМУСНОГО СТАНУ І БІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ЛУЧНО-ЧОРНОЗЕМНОГО ГРУНТУ ПІД ВПЛИВОМ ГРУНТОЗАХИСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ АНДРУШІВСЬКОГО ПРИРОДНО-СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО РАЙОНУ
06.01.03 –агрогрунтознавство і агрофізика
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Київ - 2000
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор,
академік УЕАН
Шикула Микола Кіндратович,
Національний аграрний університет,
професор кафедри грунтознавства
та охорони грунтів
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник,
Стрельченко Володимир Петрович,
Українська агроекологічна академія,
в.о. професора кафедри грунтознавства
і землеробства
кандидат сільськогосподарських наук,
Тараріко Юрій Олександрович,
Інститут агроекології та біотехнології УААН,
завідувач лабораторії моделювання агроекосистем
Провідна установа: Інститут землеробства УААН,
лабораторія захисту грунтів від ерозії,
смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київської обл.
Захист відбудеться 22 червня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ - 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ- 41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10, читальний зал.
Автореферат розісланий 20 травня 2000 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. На теперішній час розроблено ряд грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які дають змогу отримувати стабільні врожаї, зменшують витрати металу, праці, пального і засобів на виконання технологічних операцій з обробітку грунту, але для ефективного впровадження в певному регіоні необхідне їх досконале вивчення на напрямок грунтотворення в агроценозі.
Заслуговує уваги вивчення трансформації органічної речовини грунту під впливом сільськогосподарського використання, дослідження характеру впливу різних систем обробітку та удобрення на вміст і склад гумусу, біологічної активності, інтенсивності та направленості процесів їх перетворення. Необхідно розробити технології вирощування культур, які забезпечать оптимальний перебіг процесів мінералізації і гуміфікації рослинних решток та органічних добрив, що є вагомим фактором впливу на гумусний стан і дає змогу ведення землеробства з розширеним відтворенням родючості грунту.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згідно державної науково-технічної програми 1549 "Використання вуглеамонійних солей у сільському господарстві України" завдання "Використання вуглеамонійних добрив у грунтозахисному землеробстві", і є складовою частиною програми Кабінету Міністрів України 0196 U 001966 –"Розробити грунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур з розширеним відтворенням родючості грунту".
Мета та завдання досліджень полягали у вивченні впливу грунтозахисних технологій на особливості гуміфікації і фактори, які регулюють швидкість та характер даного процесу і показники гумусного стану лучно-чорноземного грунту, визначенні агрономічної та економічної ефективності технологій в ланці інтенсивної зернобурякової сівозміни цукрові буряки –горох –озима пшениця.
Відповідно до мети вирішувались такі завдання:
- визначити вплив грунтозахисних технологій, які базуються на мінімальному обробітку на швидкість та характер гуміфікації;
- вивчити кількісні та якісні зміни групово-фракційного складу лучно-чорноземного грунту за різних систем обробітку;
- встановити зв'язки між факторами гуміфікації та показниками гумусного стану;
- встановити дози добрив, які забезпечують максимальний врожай і окупність одиниці поживних речовин;
- вивчити гумусний стан –як критерій оцінки грунтозахисної і агрономічної ефективності технології вирощування культур;
- розробити практичні рекомендації застосування грунтозахисних технологій вирощування цукрових буряків та озимої пшениці в умовах Андрушівського природно-сільськогосподарського району Житомирської області (Північного Лісостепу України).
Наукова новизна полягає у встановленні особливостей гуміфікації і показників гумусного стану лучно-чорноземного грунту в умовах грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які базуються на мінімальному обробітку. Дана оцінка процесів гумусоутворення під впливом різних технологій. Встановлено вплив грунтозахисних технологій на ферменти, які беруть участь у перетворенні гумусових речовин, кореневих та пожнивних решток, а також штамів мікроорганізмів, які приймають участь в гуміфікації та мінералізації. Технології з мінімальним обробітком мають перевагу у порівнянні з технологіями на оранці на інтенсивність і характер процесів перетворення рослинних решток та органічних добрив, сприяють стабілізації гумусного стану і підвищують врожайність вирощуваних культур.
Практичне значення одержаних результатів полягає у вдосконаленні грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які базуються на мінімальному обробітку грунту.
Особистий внесок здобувача. Автор брав безпосередню участь у розробці програми і методики та проведенні польових досліджень, збиранні літературних матеріалів, виконанні лабораторних аналізів, статистичній обробці результатів. Доля автора в теоретичному обгрунтуванні і аналізі одержаної наукової інформації та її узагальнені, в розробці наукових положень та висновків з досліджень становить 85 %.
Апробація роботи. Результати досліджень доповідались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Національного аграрного університету (Київ, 1998-99 та 1999-2000р.р.), науково-практична конференція "Проблеми розвитку агропромислового комплексу України" (Київ, КДУ, 2000 р.).
Публікація результатів досліджень. За результатами досліджень опубліковано 8 наукових праць.
Структура і об'єм роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, 6 розділів, висновків і рекомендацій виробництву. Викладена на 158 сторінках машинописного тексту, 34 таблиці, 17 рисунків. Список використаної літератури включає 204 найменувань, з них 21 іноземних.
Основний зміст роботи
Об'єкт, умови і методика проведення досліджень. Дослідження проводились у 1996-1998 р.р. в стаціонарному досліді Національного аграрного університету, який закладено у 1995 р. на надзаплавній терасі р. Унава у КСП "Сокільча" Попільнянського району Житомирської області (Андрушівський природно-сільськогосподарський район Правобережного Лісостепу України). За крутизною та експозицією схилів ця територія типова для рельєфу широкохвилястої рівнини.
Грунт дослідної ділянки лучно-чорноземний вилугований малогумусний грубопилувато-легкосуглинковий на лесовидному суглинку, який підстелається давньоалювіальними відкладами. Він містить в середньому 15 % мулу і близько 28 % піску, решта часток –пилуваті (з них: грубого пилу - 46,9, середнього - 6,9, дрібного - 2,8 %). Вміст гумусу в орному шарі становив 3,90,03, а в підорному 3,20,04 %. Реакція грунтового розчину слабко кисла. В орному шарі рН (НО) = 6,0, гідролітична кислотність –,32, сума увібраних катіонів - 23,1 мг-екв/100 г грунту, а ступінь насиченості основами - 94,5 %. Щільність оптимальна для більшості культур і становить 1,12 г/см, , та дещо збільшується у нижньому перехідному горизонті (1,31 г/см) і. Загальна пористість 60,3, а в перехідному горизонті зменшується до 44,9 %. Забезпеченість азотом сполук, які легкогідролізуться (за Тюриним і Кононовою) - висока, рухомими фосфатами та обмінним калієм (за Чириковим )- середня.
Стаціонарний дослід має два варіанти систем обробітку грунту і тринадцять фонів удобрення, з яких вивчали п'ять, де використовувалась аміачна селітра. Досліджувались варіанти технологій:
На фоні обробітку грунту вивчались такі п'ять систем удобрення:
Досліджувались: озима пшениця –сорт Поліська 93; горох –сорт Аграрій; цукрові буряки –сорт Слов'янський 94. Середньомісячна температура повітря у 1996 р. становила 6,4, 1997 р. –,9, 1998 р. –,6 °С, а середньобагаторічний показник дорівнює 6,5 °С. За температурою повітря найхолоднішим був січень у 1996 і 1997 р.р. (-10,9 і –,8), а у 1998 р. –грудень (-6,2 °С). Найбільш теплим був у: 1996 р. –серпень з температурою 18,4; 1997 р. –липень +18,3; 1998 р. –червень - +19 °С.
За роки проведення досліджень різниця між сумарним показником опадів була невеликою, але вона перевищувала середньобагаторічну норму (549 мм) на 15-23 %. Щодо розподілу кількості опадів по місяцях. то в роки досліджень спостерігалось їх коливання в значних межах у порівнянні з середньобагаторічними даними.
В зразках грунту визначали: вміст гумусу за Тюриним в модифікації Симакова, детриту - з оцтовим ангідридом та центрифугуванням при 1500 об/хв, груповий склад гумусу за В.В.Пономарьовою та Т.А. Плотніковою, рухомі гумусові речовини у витяжці 0,1 н NаОН, водорозчинну органічну речовину за І.В.Тюриним, активність поліфенолоксидази та пероксидази за К.А.Козловим, інтенсивність продукування вуглекислоти грунтом за Штатновим. Чисельність мікроорганізмів різних еколого-трофічних груп визначали методом висівання грунтової суспензії на щільні поживні середовища: кількість целюлозоруйнуючих мікроорганізмів рахувалось на середовищі Гетчинсона з клітковиною, синтезуючих полісахариди –на середовищі Мартіна, синтезуючих меланіни –на середовищі Чапека при рН = 5,0, розкладаючих гумати –на середовищі з гуматом натрію, педотрофів –на грунтовому агарі. Молекулярно-масові характеристики гумінових кислот за методом С.К.Воцелко, масу коренів та кількість рослинних решток за методикою Станкова. Статистичний обробіток даних методом дисперсного аналізу.
Результати досліджень.
Застосування мінімального обробітку збільшило кількість коренів в шарі 0-20 см на варіанті з гноєм на фоні NPK на 4,95 ц (17,4 %), соломою 8 т/га + N на 4,8 ц/га (20,2 %) у порівнянні з оранкою. Мінеральна система удобрення збільшує масу коренів на 5,16-5,57 ц/га; органо-мінеральна з використанням гною –на 12,1-16,6, а органо-мінеральна з використанням соломи –на 7,31-9,15 ц/га. Вплив обробітку спостерігається на фоні органо-мінеральної системи удобрення. Без внесення добрив і на фоні мінеральної системи удобрення різниця за масою коренів не суттєва.
Мінімальний обробіток збільшував насиченість грунту коренями в шарі 0-20 см на неудобреному фоні на 17,3 % і відповідно на фонах NPK на 21,4; NPK + гній 40 т/га на 23,2; NPK + солома 8т/га + N на 8,2 %.
Êðàùèé ðîçâèòîê êîðåíåâî¿ ñèñòåìè ïðè ì³í³ìàëüíîìó îáðîá³òêó çàáåçïå÷óº íàðîñòàííÿ ñóõî¿ ðå÷îâèíè íàäçåìíî¿ ÷àñòèíè ðîñëèí.  ïåð³îä öâ³ò³ííÿ ïðè ì³í³ìàëüíîìó îáðîá³òêó ñóõî¿ ðå÷îâèíè íàêîïè÷óâàëîñü íà 3,5-3,9 ö/ãà á³ëüøå, í³æ íà îðàíö³. Íà óäîáðåíîìó ôîí³ ïåðåâàãà ñòàíîâèòü 7,7-12,3 ö/ãà, àáî 16-25 %. Çàñòîñóâàííÿ ì³í³ìàëüíîãî îáðîá³òêó ãðóíòó ï³äâèùóº íàäõîäæåííÿ ïîæíèâíèõ ðåøòîê íà 4,5-10,5 % ó ïîð³âíÿíí³ ç îðàíêîþ.
Âèêîðèñòàííÿ äîáðèâ ï³äâèùóâàëî íàäõîäæåííÿ ïîæíèâíèõ ðåøòîê â ãðóíò. ̳íåðàëüíà ñèñòåìà óäîáðåííÿ íà 28,9-37,7 %, îðãàíî-ì³íåðàëüíà ç ãíîºì –,5-44,9; ç ñîëîìîþ òà êîìïåíñàö³ºþ àçîòó –,3-52,9; ç ãíîºì òà ñîëîìîþ –,8-73,2 % ïîð³âíÿíî ç âàð³àíòîì áåç äîáðèâ.
Âèêîðèñòàííÿ ì³í³ìàëüíîãî îáðîá³òêó ãðóíòó çá³ëüøèëî ïðîäóêóâàííÿ ÑÎ ç ïîâåðõí³ ãðóíòó äî 12 % ó ïîð³âíÿíí³ ç îðàíêîþ. Ïåðåâàãà ì³í³ìàëüíîãî îáðîá³òêó íàä îðàíêîþ ñïîñòåð³ãàëàñü âë³òêó ³ âîñåíè. Öå îáóìîâëåíî á³ëüø øâèäêèì ïðîãð³âàííÿì ãðóíòó ïðè îðàíö³.  ñåðåäíüîìó çà 1996-1998 ð.ð. ïðîäóêóâàííÿ ÑÎ ãðóíòîì çá³ëüøèëîñü â³ä âíåñåííÿ äîáðèâ: íà 9-50 ïðè îðàíö³ òà íà 12-67 % çà ì³í³ìàëüíîãî îáðîá³òêó. Áåç âíåñåííÿ äîáðèâ òà íà âàð³àíò³ ç ì³íåðàëüíîþ ñèñòåìîþ óäîáðåííÿ ð³çíèöÿ ì³æ îðàíêîþ òà ì³í³ìàëüíèì îáðîá³òêîì íå ñïîñòåð³ãàëîñü.
Органо-мінеральна система удобрення з гноєм за полицевого обробітку знижувала чисельність целюлозоруйнуючих мікроорганізмів на 29,9 і підвищувала на мінімальному на 24,6 % порівняно з контролем; органо-мінеральна система удобрення з гноєм та соломою підвищувала їх чисельність на 43,9-85,0 %. Мінімальний обробіток без добрив знижував кількість мікроорганізмів порівняно з оранкою на 14,9 %, а на фоні органо-мінеральної системи удобрення з гноєм навпаки підвищував їх кількість порівняно з оранкою на 51,1 % (табл.1).
Кількість мікроорганізмів, які синтезують меланіни була вищою на 7,3-21,0 % при оранці. Добрива не підвищували кількість мікроорганізмів, за виключенням варіанту NPK + гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N, де спостерігався високий вміст меланінових грибів.
×èñåëüí³ñòü ì³êðîîðãàí³çì³â, ÿê³ ñèíòåçóþòü ïîë³ñàõàðèäè, ïðè îðãàíî-ì³íåðàëüí³é ñèñòåì³ óäîáðåííÿ çíèæóâàëàñü. ʳëüê³ñòü ì³êðîîðãàí³çì³â, ÿê³ óòâîðþþòü ñëèç íà âèùå îçíà÷åíèõ âàð³àíòàõ áóëà íà 20,4-33,4 % íèæ÷îþ, í³æ íà âàð³àíò³ áåç äîáðèâ, ùî ìîæíà ïîÿñíèòè çâóæåííÿì ñï³ââ³äíîøåííÿ Ñ : N â ãðóíò³, ÿêå âåäå äî çì³íè ìåòàáîë³çìó ì³êðîîðãàí³çì³â â á³ê ñèíòåçó á³îìàñè òà ïðèãí³÷åííÿ ïðîäóêóâàííÿ ïîë³ñàõàðèä³â.
×èñåëüí³ñòü ïåäîòðîôíèõ ì³êðîîðãàí³çì³â çì³íþâàëàñü â çàëåæíîñò³ â³ä îáðîá³òêó ãðóíòó, ñèñòåìè óäîáðåííÿ òà ïîãîäíèõ óìîâ ðîêó. ¯õ ê³ëüê³ñòü íà âàð³àíò³ áåç äîáðèâ òà NÐÊ + ãí³é 12 ò/ãà áóëà á³ëüøîþ çà ì³í³ìàëüíîãî îáðîá³òêó. Öå çàáåçïå÷óâàëî âèñîêèé ð³âåíü åôåêòèâíî¿ ðîäþ÷îñò³. Íà âàð³àíò³ NÐÊ + ãí³é 12 ò/ãà + ñîëîìà 2,4 ò/ãà + Ná³ëüøà ê³ëüê³ñòü ïåäîòðîô³â áóëà ïðè çàñòîñóâàíí³ îðàíêè íà 16,1 %. Äîáðèâà ï³äâèùóâàëè ê³ëüê³ñòü ì³êðîîðãàí³çì³â: NÐÊ + ãí³é íà 79,1-80,9; NÐÊ + ãí³é 12 ò/ãà + ñîëîìà 2,4 ò/ãà + N íà 4,3-60,7 %.
Таблиця 1- Вплив технологій вирощування сільськогосподарських культур на чисельність мікроорганізмів у лучно-чорноземному грунті, 1996-1998 р.р.
|
Обробіток грунту |
Чисельність целюлозоруйнуючих мікроорганізмів, тис./1 г грунту |
Мікроорганізми, які беруть участь у синтезі гумусових речовин |
Мікроорганізми, які беруть участь у розкладі гумусових речовин |
||
|
полісахаридсинтезуючі, млн./1 г грунту |
меланінсинетзуючі, тис./1 г грунту |
педотрофні, млн./1 г грунту |
розклад гуматів, тис./1 г грунту |
||
|
Без добрив (контроль) |
|||||
|
Оранка |
6,7 |
4,9 |
,9 |
8,9 |
,0 |
|
Мінімальний |
5,7 |
,9 |
,1 |
11,5 |
,6 |
|
NPK + гній 12 т/га |
|||||
|
Оранка |
4,7 |
3,1 |
,9 |
16,1 |
,7 |
|
Мінімальний |
7,1 |
,9 |
,2 |
20,6 |
,2 |
|
NPK + гній 12 т + солома 2,4 т/га + N |
|||||
|
Оранка |
12,4 |
3,9 |
,7 |
14,3 |
,8 |
|
Мінімальний |
8,2 |
,7 |
,0 |
12,0 |
,2 |
В грунті спостерігалась незначна кількість мікроорганізмів, які здійснюють деструкцію ядерної частини гумусу. Вплив різних способів обробітку грунту на кількість мікроорганізмів, які розкладують гумати був неістотним. Органо-мінеральна система удобрення підвищувала кількість означених мікроорганізмів на 33,6-52,8 % порівняно з варіантом без добрив. Різниця між варіантом без добрив та NРК + гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + Nстановила 7,3-15,1 %.
В шарі 0-30 см відмічено підвищення сумарної біологічної активності (СБА) влітку при оранці на 18,2-34,1 та на 20,5-37,0 –при застосуванні мінімального обробітку; восени має місце зниження відповідно на 3,6-8,5 та 3,9-8,0 % (табл. 2). Застосування мінімального обробітку призводить до підвищення на 26,0-36,3 % целюлозолітичної активності грунту у порівнянні з оранкою.
За мінімального обробітку створюється диференціація орного шару за СБА: підвищення у верхньому та зниження у нижньому прошарку горизонту, який обробляється, що викликано заробкою добрив та пожнивних решток у верхній шар грунту.
Гідротермічні умови змінювали мікробіологічну активність грунту, ріст і розвиток коренів вищих рослин та трансформацію рослинних решток, а через них активність окисно-відновних ферментів. В шарі 0-15 см на оранці в
Таблиця 2 - Вплив технологій на окисно-відновні ферменти та целюлозолітичну активність, 1996-1998 р.р.
|
Шар грунту, см |
Різноглибинна оранка |
Мінімальний обробіток |
|
СБА, % пошкодженої льняної тканини |
активність поліфенолоксидази, мл 0,01 н І |
активність пероксидази, мл 0,01 н І |
коефіцієнт накопичення гумусу, % |
СБА, % пошкодженої льняної тканини |
активність поліфенолоксидази, мл 0,01 н І |
активність пероксидази, мл 0,01 н І |
коефіцієнт накопичення гумусу, % |
|
Без добрив (контроль) |
|
0-15 |
,4 |
,7 |
,5 |
28,7 |
,5 |
,9 |
,9 |
34,7 |
|
15-30 |
28,8 |
,6 |
,6 |
29,7 |
,6 |
,4 |
,4 |
29,7 |
|
NPK |
|
0-15 |
,0 |
,8 |
,6 |
33,7 |
32,0 |
,9 |
,2 |
37,0 |
|
15-30 |
31,8 |
,8 |
,8 |
37,0 |
,5 |
,9 |
,4 |
33,3 |
|
NPK + гній 12 т/га* |
|
0-15 |
,2 |
,3 |
,2 |
44,3 |
40,5 |
,1 |
,0 |
49,3 |
|
15-30 |
39,5 |
,6 |
,8 |
49,3 |
,8 |
,9 |
,2 |
52,0 |
|
NPK + солома 2,4 т/га* + N** |
|
0-15 |
,8 |
,5 |
,6 |
46,0 |
41,8 |
,1 |
,8 |
51,3 |
|
15-30 |
40,9 |
,8 |
,1 |
45,0 |
,2 |
,1 |
,9 |
51,7 |
|
NPK + гній 12 т/га* + солома 2,4 т/га* + N** |
|
0-15 |
,3 |
,6 |
,1 |
58,7 |
48,6 |
,1 |
,1 |
69,0 |
|
15-30 |
46,7 |
,2 |
,3 |
60,7 |
,9 |
,6 |
,0 |
60,7 |
* - сівозмінної площі; ** - компенсація азоту.
травні активність поліфенолоксидази становила 2,3-20 і 6,7-27 мл 0,01 н I2 - на мінімальному обробітку; підвищувалась в липні до 3,9-28 та 9,6-30 відповідно; знижувалась в серпні до 3,6 та 2,3-9,5 і підвищувалась у вересні на 1,6-2,8 та 2,4-3,2 мл 0,01 н I2. Добрива підвищували її активність в шарі 0-30 см: при мінеральній системі удобрення в 1,44-1,48; органо-мінеральній з гноєм у 2,69-2,91; органо-мінеральній з соломою 2,59-2,96; органо-мінеральній з гноєм та соломою у 3,44-3,77 рази.
Ðîçì³ùåííÿ ïîæíèâíèõ ðåøòîê, îðãàí³÷íèõ òà ì³íåðàëüíèõ äîáðèâ çà ð³çíèõ ñèñòåì îáðîá³òêó âèêëèêàëî àêòèâ³çàö³þ ð³çíèõ ïðîøàðê³â ãðóíòó: ïîëèöåâèé îáðîá³òîê –-30, ì³í³ìàëüíèé –-15 ñì. Íà êîíòðîë³ çà ì³í³ìàëüíîãî îáðîá³òêó àêòèâí³ñòü ïîë³ôåíîëîêñèäàçè â øàð³ 0-15 ñì á³ëüøà íà 24,0; ì³íåðàëüí³é ñèñòåì³ óäîáðåííÿ –,8; îðãàíî-ì³íåðàëüí³é ç ãíîºì –,1; îðãàíî-ì³íåðàëüí³é ç ãíîºì òà ñîëîìîþ –,8 % ïîð³âíÿíî ç âàð³àíòàìè îðàíêè.
В шарі 0-30 см активність поліфенолоксидази за мінімального обробітку порівняно з оранкою була вища на контролі на 16,9; N60P60K60 - на 6,7; N60P60K60 + гній 12 т –на 10,9; N60P60K60 + солома 2,4 т + N24 –на 11,8; N60P60K60 + гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 –на 5,5 %.
Спостерігалась така динаміка активності пероксидази: мінімальна кількість –навесні, підвищення в липні на оранці -5,7-18,8 і 4,4-14,3 мл –на мінімальному обробітку; зниження до вересня на 2,5-10,1 і 1,8-10,3 мл 0,01 н І відповідно. При мінеральній системі удобрення підвищувалась активність пероксидази порівняно з контролем на 24,6-26,2, органо-мінеральна з гноєм на 71,0-83,0, з соломою –на 65,0-82,4, з гноєм та соломою –на 70,2-86,4 %.
Ïðè çàñòîñóâàíí³ ì³í³ìàëüíîãî îáðîá³òêó ï³äâèùóâàâñÿ êîåô³ö³ºíò íàêîïè÷åííÿ ãóìóñó ïîð³âíÿíî ç îðàíêîþ íà 5,0-22,6 %. Áåç âíåñåííÿ îðãàí³÷íèõ äîáðèâ öåé ïîêàçíèê ëèøàºòüñÿ íèçüêèì. Äîáðèâà éîãî ï³äâèùóþòü ïîð³âíÿíî ç êîíòðîëåì: NÐÊ - íà 7,1-33,1; NÐÊ + ãí³é 12 ò/ãà –,4-77,1; NÐÊ + ñîëîìà 2,4 ò/ãà + N–,4-78,9; NÐÊ + ãí³é 12 ò/ãà + ñîëîìà 2,4 ò/ãà + N–íà100-125 %.
Á³îëîã³÷íà àêòèâí³ñòü, òðàíñôîðìàö³ÿ ðîñëèííèõ ðåøòîê, âì³ñò òà ñêëàä îðãàí³÷íî¿ ðå÷îâèíè çàëåæèòü â³ä áàãàòüîõ ãðóíòîâèõ ôàêòîð³â, îäèí ç ÿêèõ –îêèñíî-â³äíîâí³ óìîâè. Îêèñíî-â³äíîâíèé ïîòåíö³àë ï³äâèùóâàâñÿ âë³òêó íà 20-90 â³äíîñíî âåñíè ³ çíèæóâàâñÿ íà 30-170 ì âîñåíè. Ðåàêö³ÿ ãðóíòîâîãî ñåðåäîâèùà ìàëà îáåðíåíó äèíàì³êó äî ïîêàçíèê³â ÎÂÏ: çíèæåííÿ âë³òêó òà ï³äâèùåííÿ âîñåíè. Ãðóíòîçàõèñí³ òåõíîëî㳿 ï³äâèùóâàëè ÎÂÏ 0-15 ñì øàðó ãðóíòó ïîð³âíÿíî ç òðàäèö³éíèìè íà 2,1-7,8 % òà çíèæóâàëè àêòèâíó êèñëîòí³ñòü, îäíàê çìåíøåííÿ íå ïåðåâèùóº 5 %
На неудобрених варіантах відбулось зниження вмісту гумусу з 3,85-3,86 % до 3,78-3,81 %. Мінеральні добрива сприяли стабілізації вмісту гумусу. При сумісному внесенні гною і мінеральних добрив його вміст підвищився в орному шарі на 0,07 %. Імовірний приріст вмісту гумусу в шарі грунту 0-15 см отриманий на варіанті NКР + гній + солома за мінімального обробітку на 0,19 %, в прошарку 15-30 см перевага була за оранкою –,18 % порівняно з вихідним його вмістом. В шарі 0-15 см більший вміст за мінімального обробітку, 15-30 см –при оранці. Така диференціація відмічена на варіантах з внесенням органічних добрив на фоні мінеральних. Різниця між варіантами з різним обробітком грунту в шарі 0-15 см на варіанті NКР + гній + солома була суттєвою і становила 0,08, в прошарку 15-30 см –,06 %. В прошарку 30-45 см зміни не відмічені.
Спостерігалась така сезонна динаміка: на початку вегетації –найвищий вміст гумусу, потім, по мірі росту і розвитку рослин, він знижується в кінці теплого періоду року і після розкладу рослинних решток спостерігається часткове його відновлення.
²íòåíñèâí³ñòü êîëèâàíü â çàëåæíîñò³ â³ä êóëüòóðè çíèæóâàëàñü â òàêîìó ïîðÿäêó: öóêðîâ³ áóðÿêè, îçèìà ïøåíèöÿ, ãîðîõ ³ ï³äâèùóâàëàñü ïðè çàñòîñóâàíí³ ì³í³ìàëüíîãî îáðîá³òêó. Ïðè çàñòîñóâàíí³ îñòàííüîãî á³ëüøà àìïë³òóäà êîëèâàíü áóëà ó âåðõíüîìó 0-15 ñì øàð³ ãðóíòó, ïîð³âíÿíî ç îðàíêîþ, äå ð³çíèöÿ ìåíø êîíòðàñòíà.
Ñïîñòåð³ãàëàñü ñåçîííà äèíàì³êà âîäîðîç÷èííèõ îðãàí³÷íèõ ðå÷îâèí: íàéìåíøà ¿õ ê³ëüê³ñòü âèÿâëåíà íà ïî÷àòêó âåãåòàö³¿, â êâ³òí³ íà îðàíö³ âì³ñò â øàð³ 0-30 ñì ñêëàäàâ 143-246, íà ì³í³ìàëüíîìó îáðîá³òêó - 165-253 ìã íà 100 ã ãðóíòó.  ïåð³îä ³íòåíñèâíîãî ðîñòó êîðåí³â, â ÷åðâí³ - íàéá³ëüøó ê³ëüê³ñòü îçíà÷åíèõ ðå÷îâèí. ϳäâèùåííÿ â øàð³ 0-15 ñì ñêëàëî íà îðàíö³ 23,7-108 ³ 23,8-71,9 % íà ì³í³ìàëüíîìó îáðîá³òêó.  ëèñòîïàä³ ¿õ ê³ëüê³ñòü ïîâ³ëüíî çìåíøóºòüñÿ, ñêëàäàþ÷è íà îðàíö³ 175-327 ³ íà ì³í³ìàëüíîìó îáðîá³òêó 245-384 ìã íà 100 ã ãðóíòó. Çíèæåííÿ â ëèñòîïàä³ â³äïîâ³äíî ñòàíîâèòü 4,7-52,0 ³ 9,8-29,8 ìã íà 100 ã ãðóíòó.
Íàéá³ëüøà ê³ëüê³ñòü ðóõîìèõ ãóìóñîâèõ ðå÷îâèí ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ïðè çàñòîñóâàíí³ òåõíîëî㳿, ÿêà áàçóºòüñÿ íà îðàíö³ (òàáë. 3). Ñïîñòåð³ãàëàñü íàñòóïíà ñåçîííà äèíàì³êà ãóìóñîâèõ ðå÷îâèí ó âèòÿæö³ 0,1 í NàÎÍ â øàð³ 0-15 ñì: ìàêñèìàëüíå çíà÷åííÿ â êâ³òí³, çíèæåííÿ äî ÷åðâíÿ ñêëàäຠíà îðàíö³ 101-155 ³ 122-173 íà ì³í³ìàëüíîìó îáðîá³òêó òà ï³äâèùåííÿ ó âåðåñí³ â³äïîâ³äíî íà 19-45 ³ 13-40 ìã/100 ã ãðóíòó.  øàð³ 15-30 ñì ñïîñòåð³ãàºòüñÿ òàêà æ ñåçîííà äèíàì³êà, àëå êîëèâàííÿ äåùî íèæ÷³.
Çà ì³í³ìàëüíîãî îáðîá³òêó â øàð³ ãðóíòó 0-15 ñì çíèæåííÿ ðóõîìèõ ãóìóñîâèõ ðå÷îâèí íà ïðîòÿç³ âåãåòàö³éíîãî ïåð³îäó á³ëüøå íà 11,6-20,7 % ïîð³âíÿíî ç îðàíêîþ. Öå ï³äâèùóº ð³âåíü åôåêòèâíî¿ ðîäþ÷îñò³ íà ì³í³ìàëüíîìó îáðîá³òêó. Òàêà ñåçîííà äèíàì³êà ðóõîìèõ ãóìóñîâèõ ðå÷îâèí º ïîõ³äíîþ â³ä ã³äðîòåðì³÷íèõ óìîâ, ÿê³ âïëèâàþòü íà ãðóíòîâó á³îòó, à ÷åðåç íå¿ íà ïðîöåñè ñèíòåçó òà ì³íåðàë³çàö³¿ ãóìóñîâèõ ðå÷îâèí, ð³ñò òà ðîçâèòîê ðîñëèí.
Äîáðèâà ï³äâèùèëè âì³ñò ðóõîìèõ ãóìóñîâèõ ðå÷îâèí â øàð³ ãðóíòó 0-30 ñì: ì³íåðàëüíà ñèñòåìà óäîáðåííÿ –íà 16,4-31,6; îðãàíî-ì³íåðàëüíà ç ãíîºì –,6-55,5; îðãàíî-ì³íåðàëüíà ç ñîëîìîþ –,3-56,7; îðãàíî-ì³íåðàëüíà ç ãíîºì òà ñîëîìîþ –íà 55,5-83,0 %. Òîáòî, ïðè âíåñåíí³ äîáðèâ â ãðóíò ïîòðàïëÿº á³ëüøå åíåðãåòè÷íîãî ìàòåð³àëó äëÿ ì³êðîîðãàí³çì³â.
Кількість детриту за мінімального обробітку в шарі грунту 0-15 см була більшою на 27-45 % порівняно з оранкою. Проте в шарі 0-30 см лише на варіанті NРК + гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N збільшення вмісту детриту при мінімальному обробітку було імовірним. На решті варіантів застосування мінімального обробітку та систем удобрення на вміст детриту не мало суттєвого впливу.
Добрива підвищували вміст детриту на: 20 (NPK + гній), 30 (NPK + солома), 55 % (NPK + гній + солома) при застосуванні оранки та відповідно на 24; 43; 81 % на мінімальному обробітку порівняно з контролем.
Òàáëèöÿ 3 –Âïëèâ òåõíîëîã³é âèðîùóâàííÿ íà ãóìóñíèé ñòàí ëó÷íî-÷îðíîçåìíîãî âèëóãóâàíîãî ãðóíòó
|
Îáðîá³òîê ãðóíòó |
Øàð ãðóíòó, ñì |
Âì³ñò ãóìóñó, % â³ä ìàñè ãðóíòó |
Ðóõîì³ ãóìóñîâ³ ðå÷îâèíè, ìã/100 ã ãðóíòó |
Âîäîðîç÷èííà îðãàí³÷íà ðå÷îâèíà, ìã/100 ã ãðóíòó |
Çàëèøîê, ùî íå ã³äðîë³çóºòüñÿ, % |
|
Áåç äîáðèâ (êîíòðîëü) |
|||||
|
Îðàíêà |
0-15 -30 |
,82 ,73 |
159 183 |
202 |
,7 ,9 |
|
̳í³ìàëüíèé |
0-15 -30 |
,84 ,77 |
177 149 |
249 |
,8 ,3 |
|
NPK |
|||||
|
Îðàíêà |
0-15 -30 |
,91 ,82 |
213 238 |
208 |
25,4 ,5 |
|
̳í³ìàëüíèé |
0-15 -30 |
,94 ,85 |
234 205 |
248 |
24,9 ,4 |
|
NPK + ãí³é 12 ò/ãà* |
|||||
|
Îðàíêà |
0-15 -30 |
,94 ,90 |
278 278 |
215 |
22,8 ,4 |
|
̳í³ìàëüíèé |
0-15 -30 |
,99 ,85 |
267 243 |
275 |
22,8 ,4 |
|
NPK + ñîëîìà 2,4 ò/ãà* + N** |
|||||
|
Îðàíêà |
0-15 -30 |
,89 ,88 |
257 280 |
302 |
25,0 ,1 |
|
̳í³ìàëüíèé |
0-15 -30 |
,94 ,86 |
264 240 |
326 |
25,2 ,3 |
|
NPK + ãí³é 12 ò/ãà* + ñîëîìà 2,4 ò/ãà* + N** |
|||||
|
Îðàíêà |
0-15 -30 |
4,00 ,99 |
375 |
20,9 ,7 |
|
|
̳í³ìàëüíèé |
0-15 -30 |
4,08 ,93 |
452 |
22,4 ,4 |
* - ñ³âîçì³ííî¿ ïëîù³; ** - êîìïåíñàö³ÿ àçîòó.
Âì³ñò ôóëüâîêèñëîò çà ì³í³ìàëüíîãî îáðîá³òêó áóâ á³ëüøèì ïîð³âíÿíî ç îðàíêîþ íà 5,2 %. Äîáðèâà ï³äâèùóâàëè ðîç÷èíí³ ðå÷îâèíè â ñêëàä³ ãóìóñó: íà êîíòðîë³ öåé ïîêàçíèê ñêëàäຠ71,2- 72,1, ïðè âèêîðèñòàíí³ NPK –,5- 75,1, NPK + ãí³é –,2-78,1, NPK + ñîëîìà + N –,7-75,9, NPK + ãí³é + ñîëîìà + N –,6-79,1. Çà òàêèõ óìîâ ñóìà ðîç÷èííèõ ðå÷îâèí ïðè îðàíö³ áóëà á³ëüøîþ â øàð³ 15-30, à ïðè ì³í³ìàëüíîìó îáðîá³òêó â øàð³ 0-15 ñì. Âì³ñò ãóì³íîâèõ êèñëîò, ïîâ'ÿçàíèõ ç ãëèíèñòèìè ôðàêö³ÿìè òà ñò³éêèìè RÎ (ÃÊ-3) ï³äâèùóâàâñÿ ïðè âèêîðèñòàíí³ äîáðèâ íà 20 (NPK), 19-34 (NPK + ãí³é), 14 (NPK + ñîëîìà), 27 % (NPK + ãí³é + ñîëîìà) ïîð³âíÿíî ç âàð³àíòîì áåç äîáðèâ. Âèêîðèñòàííÿ ì³í³ìàëüíîãî îáðîá³òêó ï³äâèùóâàëî âì³ñò ö³º¿ ôðàêö³¿ â øàð³ ãðóíòó 0-15 ñì íà 7,7 ïðè âíåñåíí³ ãíîþ íà ôîí³ ì³íåðàëüíèõ äîáðèâ òà íà 20,2 % ïðè âíåñåíí³ ãíîþ òà ñîëîìè íà ôîí³ NPK ïîð³âíÿíî ç îðàíêîþ.
Використання мінімального обробітку призвело до змін молекулярно-масових характеристик порівняно з оранкою, що проявилось у підвищенні середньовагових молекулярних мас (М) і співвідношенні окремих фракцій. За мінімального обробітку без добрив М була в 1,8 (1997 р.) та в 1,9 разів (1998 р.) вищою ніж при оранці. Підвищився вміст високомолекулярних асоціатів М = 110 та 500 тис. д. на 80 і 185 у 1997 р. та 195 % - 1998 р. відповідно. Середньовагові молекулярні маси були вищими при застосуванні мінімального обробітку на 1666 –д. порівняно з оранкою.
̳í³ìàëüíèé îáðîá³òîê ãðóíòó ñòâîðþâàâ ³íøó äèôåðåíö³àö³þ îðíîãî øàðó çà ñòóïåíåì ãóì³ô³êàö³¿. Á³ëüøà ¿¿ ñòóï³íü â³äì³÷àëàñü ó âåðõíüîìó 0-15 ñì øàð³ –,2-49,2 %. Ïðè îðàíö³ íàâïàêè, á³ëüøèé âì³ñò â íèæíüîìó ïðîøàðêó ãðóíòó. ̳í³ìàëüíèé îáðîá³òîê çâóæóâàâ ñï³ââ³äíîøåííÿ ÑÃÊ:ÑÔÊ, çìåíøóþ÷è âì³ñò ãóì³íîâèõ êèñëîò, çâ'ÿçàíèõ ç êàëüö³ºì íà âàð³àíòàõ ç âíåñåííÿì îðãàí³÷íèõ äîáðèâ, ³ ï³äâèùóþ÷è âì³ñò ì³öíî çâ'ÿçàíèõ êèñëîò íà 6,2-27,4 % ïîð³âíÿíî ç îðàíêîþ.
Íåðîç÷èííèé çàëèøîê áóâ íèçüêèé ³ âì³ñò éîãî êîëèâàâñÿ â ìåæàõ 21-29 %. Íà êîíòðîë³ öåé ïîêàçíèê áóâ íàéâèùèì, à íà âàð³àíò³ ç âèêîðèñòàííÿì ãíîþ òà ñîëîìè íà ôîí³ ì³íåðàëüíèõ äîáðèâ –íàéíèæ÷èì –-22 %.
 îðíîìó øàð³ çà ì³í³ìàëüíîãî îáðîá³òêó ñïîñòåð³ãàëîñü ôîðìóâàííÿ á³ëüøî¿ ê³ëüêîñò³ íåðîç÷èííîãî çàëèøêó. Òîìó ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ùî ãóìóñ çà ì³í³ìàëüíîãî îáðîá³òêó á³ëüø ïàñèâíèé, ùî îñîáëèâî ïîì³òíî â ïðîøàðêó 15-30 ñì, ³ õàðàêòåðíî äëÿ ãðóíò³â ö³ëèííèõ àíàëîã³â.
Регресійний аналіз даних показав, що існує залежність між рухомими гумусовими сполуками та водорозчинною органічною речовиною (r = -0,91 0,12), рухомими гумусовими речовинами та інтенсивністю продукування вуглекислого газу грунтом (r = -0,880,22), між активністю поліфенолоксидази та вмістом гумусу (r = 0,780,11).
У запропонованій моделі вміст гумусу корелює з кількістю кореневих решток (R = 0,99). Рівняння регресії має вигляд: у = 1,11+0,02Х –на оранці; у = 1,73+0,12Х –на мінімальному обробітку.
Зв'язок між урожайністю озимої пшениці, кількістю педотрофних мікроорганізмів, які утилізують водорозчинну органічну речовину та пожнивними рештками становить: R = 0,95. Рівняння регресії має вигляд: у = 2,99-0,52Х+6,21Х - при оранці і у = 12,1-0,8Х+1,34Х –за мінімального обробітку Залежність між врожайністю цукрових буряків та вмістом поліфенолоксидази і водорозчинних органічних речовин на мінімальному обробітку була такою: у = 223+5,48 Х + 190 Х; і на полицевій оранці - у = 248 + 4,29 Х + 192Х
̳í³ìàëüíèé îáðîá³òîê ï³äâèùóâàâ âðîæàéí³ñòü çåðíà îçèìî¿ ïøåíèö³ íà 1,3-3,5 ö/ãà ³ á³ëüøèé íà 3,7-9,8 % ïðèð³ñò â³ä âèêîðèñòàííÿ äîáðèâ, ïîð³âíÿíî ç îðàíêîþ (òàáë. 4)
Таблиця 4 –Урожайність культур на стаціонарному досліді НАУ в КСП "Сокільча", 1996-1998 р.р.
|
Äîáðèâà íà 1 ãà ñ³âîçì³ííî¿ ïëîù³ |
Îçèìà ïøåíèöÿ, ö/ãà |
Öóêðîâ³ áóðÿêè, ö/ãà |
|
ñåðåäíº |
ñåðåäíº |
|||||||
|
Îðàíêà: |
||||||||
|
íà 20-22 ñì |
íà 28-30 ñì |
|||||||
|
Без добрив (контроль) |
24,2 |
,4 |
,5 |
,4 |
||||
|
NPK |
37,6 |
,8 |
,4 |
,6 |
||||
|
NPK+ гній 12 т/га |
39,3 |
,6 |
,1 |
,7 |
||||
|
NPK+ солома 2,4 т/га + N |
38,2 |
,7 |
,4 |
,8 |
||||
|
NPK +гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N |
44,3 |
,0 |
,6 |
,0 |
||||
|
̳í³ìàëüíèé îáðîá³òîê íà 10-12 ñì |
||||||||
|
Без добрив (контроль) |
24,7 |
,7 |
,8 |
,7 |
||||
|
NPK |
42,2 |
,0 |
,7 |
,3 |
||||
|
NPK+ гній 12 т/га |
42,9 |
,6 |
,7 |
,1 |
||||
|
NPK+ солома 2,4 т/га + N |
39,6 |
,1 |
,6 |
,8 |
||||
|
NPK +гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N |
47,3 |
,6 |
,7 |
,5 |
ͲÐ,5 ö/ãà îáðîá³òîê ,4 ,2 ,6 ,6 ,4 ,7
óäîáðåííÿ ,6 ,9 ,5 ,4 ,6 ,4
Підвищення врожайності за мінімального обробітку склало на варіанті NPK –на 36,9; NPK+ гній 40 т –,7; солома 8 т + N –,6; NPK+ гній 40 т/га + солома 8 т/га другий рік післядії –,5 % порівняно з варіантом без добрив. При оранці підвищення відповідно склало 33,6; 48,5; 45,3; 67,9 %.
Мінімальний обробіток підвищував врожайність коренеплодів цукрових буряків на варіанті NPK + гній 40 т/га та NPK + гній + солома на 4,5-5,4 % порівняно з оранкою (див. табл. 4). Різниця між 1996-1998 р.р. складала до 74,9 %. Органо-мінеральна система удобрення підвищувала врожайність порівняно з контролем на оранці на 13,7 (NPK); 40,1 (NPK + гній 40 т/га; 35,3 (NPK + солома 8 т/га + N); 53,5 % (NPK + гній + солома + N) та відповідно 16,2; 46,5; 40,1; 61,8 % на мінімальному обробітку.
Економічний аналіз показав, що грунтозахисні технології підвищували рівень рентабельності та знижували собівартость продукції порівняно з традиційною технологією, що особливо проявлялось на фоні добрив.
ВИСНОВКИ
Перелік праць, виданих за темою дисертації
Макарчук О.Л. "Зміни гумусного стану і біологічної активності лучно-чорноземного грунту під впливом грунтозахисних технологій в умовах Андрушівського природно-сільськогосподарського району" - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.03 –агрогрунтознавство і агрофізика. Дисертація присвячена вивченню впливу грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які базуються на мінімальному обробітку грунту, на показники гумусного стану та біологічну активність лучно-чорноземного вилугуваного грунту.
Мінімальний обробіток підвищує біологічну активність, прискорює процес гуміфікації в лучно-чорноземному грунті, що проявляється у підвищенні целюлозолітичної та ферментативної активності в 0-15 см шарі, збільшенні кореневої маси, кількості мікроорганізмів, які синтезують гумати. Використання мінімального обробітку сприяє стабілізації гумусного стану, покращенню якісних та молекулярно-масових характеристик гумусових речовин, гумус стає більш пасивним, що особливо помітно в прошарку 15-30 см, і характерно для грунтів цілинних аналогів. Грунтозахисні технології, які базуються на мінімальному обробітку, вже в перші роки впровадження забезпечують приріст врожайності зерна озимої пшениці і зменшують собівартість її вирощування, а також не знижують рівень рентабельності цукрових буряків. Тому, в господарствах Андрушівського природно-сільськогосподарського району рекомендується при вирощуванні озимої пшениці і цукрових буряків застосовувати грунтозахисні технології.
Ключові слова: обробіток грунту, ферментативна активність, показники гумусного стану, грунтові мікроорганізми, молекулярні маси гумусових кислот, урожайність.
Макарчук О.Л. "Изменения гумусного состояния и биологической активности лугово-черноземной почвы под влиянием почвозащитных технологий в условиях Андрушевского природно-сельскохозяйственного района" - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.03 - агропочвоведение и агрофизика. Диссертация посвящена изучению влияния почвозащитных технологий выращивания сельскохозяйственных культур, которые базируются на минимальной обработке почвы, на показатели гумусного состояния и биологической активности лугово-черноземной выщелоченной почвы. Исследования проводились на базе стационарного полевого опыта в КСП "Сокильча" Попельнянского района Житомирской области. Почвенный покров территории сельскохозяйственного предприятия типичный для района проведения исследований.
Ìèíèìàëüíàÿ îáðàáîòêà íà ôîíå îðãàíî-ìèíåðàëüíîé ñèñòåìû óäîáðåíèÿ ïîâûøàåò àêòèâíîñòü ïîëèôåíîëîêñèäàçû (äî 17), êîýôôèöèåíò íàêîïëåíèÿ ãóìóñà (äî 23), êîëè÷åñòâî êîðíåé îçèìîé ïøåíèöû (íà 21), íàñûùåííîñòü èìè ïî÷âû (íà 21), ñîäåðæàíèå ðàñòèòåëüíûõ îñòàòêîâ (äî 10) è ñíèæàåò àêòèâíîñòü ïåðîêñèäàçû (íà 6,4 %). Ñèñòåìû îáðàáîòêè íå îäíîçíà÷íî âëèÿëè íà ìèêðîôëîðó ïî÷âû: âñïàøêà îáóñëàâëèâàëà ðàçâèòèå ìåëàíèíñèíòåçèðóùèõ ìèêðîîðãàíèçìîâ; à ìèíèìàëüíàÿ –ïîëèñàõàðèäñèíòåçèðóþùèõ è ïåäîòðîôíûõ.
Использование минимальной обработки способствует стабилизации гумусного состояния, улучшению качественных и молекулярно-массовых характеристик гумусовых веществ, гумус становится более пассивным, что характерно для почв целинных аналогов. Выявлена связь между активностью полифенолоксидазы и водорастворимым органическим веществом (r = 0,87), водорастворимым органическим веществом и щелочнорастворимыми гумусовыми веществами (r = -0,91), подвижными гумусовыми веществами и коэффициентом накопления гумуса (r = 0,78), содержанием общего гумуса и количеством корневых остатков (R = 0,99).
Почвозащитные технологии, которые базируются на минимальной обработке, уже в первые годы внедрения обеспечивают прирост урожайности зерна озимой пшеницы и уменьшают себестоимость ее выращивания, а также не понижают уровень рентабельности сахарной свеклы. Поэтому, в хозяйствах Андрушевского природно-сельскохозяйственного района рекомендуется при выращивании озимой пшеницы и сахарной свеклы применять почвозащитные технологии.
Êëþ÷åâûå ñëîâà: îáðàáîòêà ïî÷âû, ôåðìåíòàòèâíàÿ àêòèâíîñòü, ïîêàçàòåëè ãóìóñíîãî ñîñòîÿíèÿ, ïî÷âåííûå ìèêðîîðãàíèçìû, ìîëåêóëÿðíûå ìàññû ãóìóñîâûõ êèñëîò, óðîæàéíîñòü.
Makarchuk O.L. "Changing in soil organic matter and biological activity of the meadow-chernozemic soil under the influence of conservation crop production systems of Andrushevsky natural-agricultural region" - A manuscript.
A dissertation for a Candidate of Agricultural Sciences degree in speciality 06.01.03 – agricultural soil science and agricultural physics. A thesis discovered the effects of conservation crop production systems based on minimum tillage, on biological processes and content of humus compounds in a leached meadow-chernozemic soil. Thesis is devoted to studying of influence of conservation crop production system, based on minimum soil tillage on soil indices and biological activities of the leached meadow-chernozemic soil. Minimum tillage increases the biological activity and accelerates a process of humification in 0-15 cm layer of soil that reveals itself in raising the activity of tzelulozolytical bacteria's and enzymes raising a root mass, amount microorganisms, which synthesize humaty.
Keywords: soil tillage, enzime's activity, soil organic matter indices, soil microorganisms, molecular masses of humic acids, crop yields.