тема в якій живе національна душа кожного народу його світ його духовність
Работа добавлена на сайт samzan.net:
|
Мова і професія |
|
Без мови нашої, юначе, Й народу нашого нема. (В. Сосюра)
Мова нації — універсальна система, в якій живе національна душа кожного народу, його світ, його духовність. «По ставленню кожної людини до своєї мови можна абсолютно точно судити не тільки про її культурний рівень, але й про її громадську цінність» (К. Паустовський). На повістці дня сьогодні — розширення сфер функціонування української мови. Це засіб не лише спілкування, а й формування нових виробничих відносин. Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності людини має велике значення для всіх. Оскільки мова не тільки обслуговує сферу духовної культури, а й пов'язана з виробництвом, з його галузями і процесами, із соціальними відносинами, вона — елемент соціальної сфери. У сучасному житті по-новому розглядаються питання функціонування мови. Старий поділ на професії «інтелігентні» та «неінтелігентні» зникає. Основний критерій — знання свого фаху, рівень володіння професійною термінологією. Науково-технічний прогрес, перебудова соціально-економічної й політичної системи в країні насичують нашу мову новими поняттями, термінами. Разом з піднесенням рівня фахових знань представників різних професій підвищуються і вимоги до мови. У зв'язку з упровадженням української мови на підприємствах та в установах помітно збагачується словник професійної термінології новою науково-технічною, суспільно-політичною лексикою. Що означає знати мову професії? Це — вільно володіти лексикою свого фаху, нею послуговуватися. Мовні знання — один з основних компонентів професійної підготовки. Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання й діяльності, то правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя. Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в ситуації на виробництві та в безпосередніх ділових контактах. |
Види підготовки до виступу
Одне з найважливіших питань, що виникають при підготовці публічного виступу, — чи обов'язково складати письмовий текст промови. Слід сказати, що це залежить від досвіду оратора (початківцеві писати текст промови обов'язково, експромти може собі дозволити лише досвідчений оратор) і обставин, при яких відбувається виступ. Для мітингу чи політичного клубу характерним є спонтанність; науковий виступ, лекція — заздалегідь підготовлені і обґрунтовані.
Звичайно, писати текст виступу — справа нелегка. Але це має багато переваг. Записану промову можна перевіряти, виправляти. її можна показати колегам, спеціалісту, добиваючись таким чином вдосконалення змісту і форми викладення, а цього не досягнеш, якщо промова тільки в голові. Написаний виступ легше запам'ятовується і довше утримується в пам'яті, ніж неоформлений в кінцевому вигляді матеріал.
Існує 4 типи підготовки до виголошення промови:
— ті, що написані і читаються за конспектом;
— ті, що готують заздалегідь, але не вчать напам'ять;
— ті, що готують заздалегідь і вчать напам'ять;
— імпровізовані (експромти).
У певних випадках «пописаному» говорити просто необхідно, і не завжди тому, що промовець сам не може сказати кілька живих та яскравих слів. Просто ситуація вимагає дуже точного слововживання.
Мова.Види і форми мови.
Мова - обмін інформацією між людьми за допомогою мови
Мова - система знаків і символів відображає цивілізаційний досвід людини
Мова виконує певні функції:
Впливу - здатність людини за допомогою мови спонукати людей до певних дій або відмова від них.
Повідомлення - обмін інформацією (думками) між людьми за допомогою слів, фраз.
Вирази - з одного боку, завдяки мові людина може повніше передавати свої почуття, переживання, відносини, з іншого - виразність мови, її емоційність значно розширюють можливості спілкування.
Позначення - здатність людини за допомогою мови давати предметів і явищ навколишньої дійсності властиві тільки їм назви
У психології в основному розрізняють дві форми мовлення:
1. Зовнішня мова - система використовуваних людиною звукових сигналів, письмових знаків та символів для передачі інформації, процес матеріалізації думки. Зовнішньої мови притаманні: Жаргон - стилістичні особливості (лексичні, фразеологічні) мови вузької соціальної чи професійної групи людей. Інтонація - сукупність елементів мовлення, фонетично організують мова і є засобом вираження різних значень, їх емоційного забарвлення.
Зовнішня мова включає такі види:
-Усну (діалогічну і монологічну)
Усна мова - це спілкування між людьми за допомогою проголошення слів вголос, з одного боку, і сприйняття їх людьми на слух - з іншого.
Діалог - попеременний обміні знаковою інформацією двох і більше суб'єктів. Монолог - вид мовлення, що має одного суб'єкта і представляє собою складне синтаксичне ціле, в структурному відношенні зовсім не пов'язаний з промовою співрозмовника.
-Письмову - графічно оформлена мова, організована на основі буквених зображень. Вона звернена до широкого кола читачів, позбавлена ситуативності й припускає поглиблені навички звукобуквенного аналізу, вміння логічно та граматично правильно передавати свої думки, аналізувати написане й удосконалювати форму вираження.
2. Внутрішня мова (мова "про себе") - це мова, позбавлена звукового оформлення і протікає з використанням мовних значень, але поза комунікативної функції; внутрішнє промовляння. Внутрішня мова - це мова, що не виконує функції спілкування, а лише обслуговує процес мислення конкретної людини. Вона відрізняється за своєю структурою згорнутість, відсутністю другорядних членів речення. Внутрішня мова може характеризуватися предикативностью - характеристика внутрішнього мовлення, що виражається у відсутності в ній слів, що представляють суб'єкт (підмет), і присутності тільки слів, що відносяться до предикату (сказуемому).
Види мови (за Виготському):
1) Зовнішня (вербальна і невербальна)
2) Егоцентрична (письмова і усна)
3) Внутрішня (монологічна і діалогічна)
Види мови (за Піаже):
1) Аутична (аналог внутрішнього мовлення)
2) Егоцентрична
3) Зовнішня
Закони риторики
Концептуальний закон Це базовий закон риторики, який становить перший крок мовленнєвого циклу — винайдення задуму, ідеї (створення концепції). За своєю суттю цей закон передбачає пошук істини шляхом всебічного аналізу предмета. Повноцінна, нормальна мисленнєво-мовленнєва діяльність людини починається з оволодіння нею концептуальним законом. Задум (концепцію) можна порівняти з образом людини на гірській вершині, з якої їй вдається побачити й осмислити те, що вона не спроможна зрозуміти, будучи «внизу» (на своїй галявині), бо не здатна охопити цю «галявину» (предмет, проблему) цілісно. Як же навчитися грамотно створювати задум-концепцію? Концепція (в риториці) — це система знань про предмет, виражена у стислій, короткій формі. Вона — першооснова мисленнєво-мовленнєвої діяльності. Процес розробки концепції складається з такої послідовності дій: Своє бачення суб’єктом предмета (теми). Аналіз теми (предмета), тобто вибір проблем для вивчення. Прилучення до цінностей людського досвіду щодо вивчення обраної проблеми. Пропускання чужого досвіду крізь призму свого бачення і навпаки (чуже + своє) і формування позицій. Д. Карнегі писав: «При підготовці декотрих тем дуже рекомендується дещо прочитати, з’ясувати, що робили й говорили інші з того самого питання. Але не починайте читати раніше, ніж Ви не вичерпали власних думок. …Справжня підготовка полягає в тому, щоб видобути щось із себе, підібрати й скомпонувати власні думки й оформити власні переконання. Не робіть властивої майже всім помилки — не робіть спроби торкатися у невеликій промові надто великого кола питань! Візьміть один чи два аспекти теми й спробуйте висвітлити їх ґрунтовно». Закон моделювання аудиторії Передбачає системне вивчення аудиторії, тобто тих, на кого розраховується викладення концепції. Важливий момент — оцінка лекційної ситуації з позиції оратора й аудиторії. Кожен з них прогнозує ситуацію, спираючись на свій досвід. Тому ораторові слід знати існування своїх і чужих «зон небезпеки», вміти їх попередити, делікатно поводитися. Аудиторія створюється не одразу і не швидко. Досвідчений оратор прагне тримати в полі зору свою аудиторію, особливо її небезпечні зони (острівки шуму, відволікання тощо). Для цього автор готує набір цікавих фактів, гумористичних історій, змінює тональність розмови, виключає або адаптує складний матеріал. При незбіганні оцінок з боку аудиторії та оратора слід зберегти здатність до вирівнювання психологічного клімату. Значимість закону моделювання аудиторії полягає не лише в тому, що на його основі можна створити цілісний психологічний портрет аудиторії, але і в тому, що цей закон відкриває можливість подальшої роботи з цим портретом (допомогти аудиторії оволодіти найбільш глибоким рівнем розуміння проблеми, створити умови для актуалізації В людини и позитивних якостей, зняти морально-дисциплінарний мотив і викликати емоційно-естетичний та пізнавальний мотиви, перевести байдужість, конфліктне ставлення у русло конструктивних стосунків). Закон моделювання аудиторії дозволяє побудувати наступний крок «запуску» концепції — виробити стратегію її реалізації. Стратегічний закон Стратегія (програма дій) становить собою варіант реалізації концепції та характеризується такими ознаками: динамічність, гнучкість, варіативність. З яких компонентів складається стратегія? Визначення цільової установки; вичленування з концепції запитань, розрахованих на певну аудиторію та їх аналіз; формулювання тези (системи коротких відповідей суб’єкта на поставлені запитання). Свої міркування на заключному етапі роботи з формування стратегії суб’єкт повинен побудувати у вигляді тези. Тезу ми розглядаємо як головну думку або згусток думок (стисле, лаконічне вираження роздумів суб’єкта з приводу обраних запитань), що розгортається суб’єктом у ході спілкування з аудиторією. Наявність тези дозволяє уникнути беззмістовного викладу концепції. М. М. Сперанський стверджує: «…Кожне поняття, кожне слово, кожна (думка) буква повинні йти до свого кінця, інакше вони будуть введені без причини, вони будуть зайвими, а все зайве є нестерпним». Тактичний закон Цей закон передбачає систему дій щодо підготовки ефективної реалізації стратегій. До складових цього закону належать аргументація і активізація мислення та почуттєво-емоційної діяльності аудиторії. Аргументація — це засіб впливу одного суб’єкта на погляди та поведінку іншого. В основі лежить логічне обґрунтування тези шляхом доказу, переконання. Активізація передбачає таку послідовність дій: зацікавити аудиторію; викликати аудиторію на роздуми; вивести аудиторію на рівень обговорення. Логіко-психологічний та психологічні прийоми на етапі обговорення повинні підкріплюватися аудіовізуальними прийомами (схеми, малюнки, графіки, відеофрагменти тощо). Тактичний закон дозволяє суб’єкту знайти ефективні засоби впливу на аудиторію, завдяки чому здійснюється реалізація цільової установки. Розглянуті чотири закони риторики (концептуальний, закон моделювання аудиторії, стратегічний, тактичний) спрямовані на розвиток інтелектуального центру, таких якостей, як самостійність, самокритичність, глибина, ерудиція, гнучкість, відкритість мислення. Знання й застосування цих законів сприяє розвиткові ефективного мислення. Отже, риторика перш за все вчить людину грамотно мислити. «Перш ніж випустити слова з нижньої частини голови, пропусти їх спочатку через верхню частину» (Цицерон). Мовленнєвий закон Мовленевий закон передбачає вираження думки в дійовій словесній формі (ДСФ). ДСФ — система комунікативних якостей мовлення: правильність, виразність, ясність, точність, ємність, багатство, образність, стислість, доцільність. Розвитку правильності мовлення сприяють тренінги (власні вправи), робота з різними словниками та спеціальною літературою, написання листів, слухання та аналіз взірцево правильного мовлення, про що писали Ф. Прокопович і Ломоносов. Виразність — якість, що впливає на емоції та почуття аудиторії. Засоби виразності: художня образність, фонетичні засоби (інтонація, тембр голосу, дикція, темп мовлення), приказки, прислів’я, цитати, афоризми. Закон ефективної комунікації Контакт — це спілкування без перешкод, тобто вищий рівень спілкування. З метою збереження контакту, становлення ного необхідні такі дії: корегування підготовчого етапу під час спілкування; управління поведінкою аудиторії; управління власною поведінкою. У ході спілкування можна спостерігати таке психологічне явище, як «ораторський шок» (неприродна поведінка з боку мовця чи слухачів), для якого характерні знервованість, напруженість, скутість думки, мовлення і поведінки. В чому причини «ораторського шоку»? У самому мовцеві (недостатня підготовленість його до спілкування, неволодіння прийомами збереження контакту). У поведінці аудиторії (нетактовність, некоректність — грубі репліки, запитання тощо). У зовнішньому середовищі (шум предметів, які падають, ходіння, присутність чужих людей, які критично оцінюють дії мовця або антипатичні йому й под.). Знання цих причин допоможе ораторові зняти деякі з них ще до моменту спілкування і передбачити різні варіанти їх розв’язання.
Системно-аналітичний закон Цей закон передбачає аналіз якості та ефективності продукту мисленнєво- мовленнєвої риторичної діяльності. Аналіз якості здійснюється на всіх етапах мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності: підготовчому, виконавському, наслідковому (докомунікативному, комунікативному, по сткомунікативному).
Аналіз ефективності (результативності) ступеня реалізації цільової установки проводиться на наслідковому етапі діяльності. Системно-аналітичний закон базується на двох етапах критичної діяльності: на самоаналізі і аналізові інших. Самоаналіз є надзвичайно сильним джерелом розвитку особистості, бо дає можливість суб’єкту пізнати себе, виявити свої слабкі й сильні сторони. Причому, етап самоаналізу виробляє в людини етичну звичку — шукати причину чогось перш за все у собі, а не в інших: «Спершу слід відкрити себе, потім виправлятися… Тому скільки можеш, сам себе виводь на чисту воду, шукай проти себе звинувачення! Спочатку виступай обвинувачем, потім — суддею і тільки під кінець — захисником. Іноді варто самому собі бути кривдником! Ти обурюєшся тим, що є на світі невдячні люди. Спитай у совісті своєї, чи знайшли тебе вдячним ті, хто надавав тобі послуги» (Сенека). Після того, як суб’єкт оволодів механізмом самоаналізу, він здатний повноцінно аналізувати інших. Отже, системно-аналітичний закон розвиває в людини такі якості, як самокритичність і відкритість мислення, мовне чуття, шанобливість, тактовність у ставленні до інших людей. Хоча системно- аналітичний закон завершує риторичну формулу, однак він не робить її замкненою, застиглою, бо сам по собі символізує вічний процес удосконалення всього існуючого на Землі.
2. на тему Откуда берутся различные страхи и как с ними бороться
3. Проектирование, создание и управление базой данных «Переплетная мастерская» в пакете MS Access
4. Владоград Эконом
5. на тему- Расчет электронного логического автомата Выполнил
6. Концепция трансакционных затрат, природа внутренней и внешней интеграции фирмы- Рональд Коуз и его последователи
7. тема інтегрованих знань про історію теорію і практику архівної справи
8. Chrysler в тот момент когда предприятие находилось в кризисном положении
9. Становление и развитие социальной педагогики за рубежом
10. тематичних дисциплін Протокол від 2012 р3
11. Рекреационное использование заповедников и заказников России
12. говорить сбивчиво неясно из чего следует что волхвы выполняли роль прорицателей и лекарей главным средс
13. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Од.html
14. Определить маржинальный доход на единицу продукции если известно что предприятие выпускает 50 единиц товар
15. ВВ Аксючиц Биография
16. .10400 2.320400 3
17. Онтология- учение о бытии Истоки и смысл онтологической проблематики В современной европейской философ
18. ЛЕКЦІЯ 11 Фізична культура та спорт в Україні у ХІХХХ ст
19. на тему- Костюм
20. отсутствие какоголибо подтверждающего доказательства этому человеку предъявлено обвинение которое вле