Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Назва реферату: Види документів
Розділ: Діловодство
Види документів
Інструкція
Інструкція — правовий акт, ство рюваний органами управління для встановлення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, тех нологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності установ, підприємств, окремих їх підрозділів та служб, а та кож посадових осіб або громадян. Вона належить до кате горії організаційних документів, що видаються міністер ствами, установами, є нормативним актом, регламентуючим різні питання.
Існують інструкції посадові, з техніки безпеки, експлуа тації різного устаткування та ін. Кожна з них має бути за тверджена вищестоящими органами або керівниками ор ганізацій. Інструкції затверджуються керівником або його ж наказом (із зазначенням номера і дати видання).
Інструкція, крім грифа про затвердження, має такі рек візити, як найменування її виду, коротке формулювання змісту (заголовок), текст; посада і прізвище особи, від повідальної за її складання, її підпис, дата, номер (індекс) за класифікатором. Текст викладають у логічній послідовності, групують за розділами, до яких іноді дають підзаголовки, розбивають на параграфи (позначають арабськими цифра ми). Найзручніше застосовувати наскрізну нумерацію. В інструкції вживають слова: повинен, зобов'язаний, необхідно, не припускається, слід. Розділи об'ємних інструкцій познача ють римськими цифрами, а пункти — арабськими.
Текст цього документа повинен бути коротким, точним, зрозумілим, оскільки інструкція призначена для постійного користування. Його викладають від другої особи (напри клад: Перш ніж приступити до роботи, ви зобов'язані пе ревірити справність устаткування) або від третьої (Для успішного виконання своїх обов'язків друкарка повинна вивчи ти облік, обробку і проходження вхідної кореспонденції), рідше — у безособовій формі (Рухаючись по дорозі, слід звертати увагу на оточуючу обстановку, своєчасно вживати заходів для запобігання зіткненню із зустрічним транспортом).
Положення
Положення — це правовий акт, що встановлює основні правила орга нізаційної діяльності підприємств та установ, а також їх структурних підрозділів. Положення скла дають переважно при створенні нових підприємств або ус танов.
Ці документи можуть бути як типовими, так і індивіду альними.
Індивідуальні положення для окремих установ, ор ганізацій, підприємств розробляються на основі типових і затверджуються керівниками підприємств, організацій, ус танов.
Розглядувані правові акти розробляються висококва ліфікованими спеціалістами. Цьому передує велика робота по вивченню різних аспектів діяльності підприємства або його структурних підрозділів.
Положення може мати такі реквізити: герб, наймену вання виду документа, назву установи, дату, місце видання, заголовок, гриф затвердження, текст.
Текст звичайно складається з таких розділів: 1. Загальні положення. 2. Власність і кошти підприємства. 3. Виробни чо-господарська діяльність. 4. Права та обов'язки підпри ємства або його підрозділів. 5. Структура управління. 6. Реор ганізація і ліквідація установи, організація підприємства.
У першому розділі вказують цілі, що послужили під ставою для створення підприємства, установи, організації або їх структурних підрозділів, головні завдання, функ ціональні зв'язки з іншими організаціями, підрозділами і т.п.
У другому — вказуються основні та обігові кошти, по рядок придбання власності, амортизаційні відрахування та їх призначення, прибуток, відрахування на преміювання робітників та службовців, житловий фонд, службові при міщення, порядок розпоряджання надлишками невикористаних обігових коштів.
В останніх розділах регламентується виробничо-госпо дарська діяльність підприємства, визначаються завдання за якістю вироблюваної продукції.
У залежності від специфіки діяльності можуть відобра жати хід капітального будівництва, винахідництва і раціо налізації; стан матеріально-технічного забезпечення; трудо вий режим; порядок розподілу житлової площі; організація соціального страхування; оплата кредитів та ін.
Положеннями також визначається правовий статус тим часово створюваних комісій, груп, бюро і т.п.
Постанова
Постанова — це правовий акт, що приймається вищими і деякими цен тральними органами колегіального управління для розв'язання найваж ливіших і принципових завдань, що стоять перед даними органами, і встановлення стабільних норм, правил поведінки. Постанови видають Кабінети міністрів республік на ос нові законів у порядку їх виконання. У деяких випадках особ ливо важливі постанови приймають Верховна Рада, проф коми та ін.
Текст постанови, як правило, складається з двох час тин — констатуючої та ухвалюючої. Перша містить вступ, оцінку стану і, при необхідності, підстави для видання або посилання на правовий акт вищестоящого органу. В ухвалюючій частині наводиться перелік запропонованих заходів, визначаються виконавець (виконавці) та термін виконання.
Проекти постанов нерідко готують багато установ чи відомств. Постанови узгоджують з установами, інтересів яких вони торкаються, і представляють для візування керівникам. Якщо виникають розбіжності, до проекту постанови до дається довідка з викладом їх суті.
Проект документа разом з супроводжуючим листом і довідками про погодження (і розбіжностях, якщо вони є), підписаними керівниками установ, які складають проект, направляють в орган, котрий відповідає за його видання.