Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
|
ДАТИ |
ПОДІЇ |
|
Січень 1918 |
Загальний страйк |
|
1918.01.06 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Прага. Генеральний сейм чеських імперських і земських депутатів прийняв декларацію, що вимагала самовизначення для чеського і словацького народів Австро-Угорщини. |
|
1918.01.08 |
США. Вашингтон. Звертання президента В.Вільсона до конгресу з програмою мирного врегулювання Світової війни - "14 пунктів", що включала 10-м пунктом надання автономії народам Австро-Угорщини. |
|
1918.01.14 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Вінер-Нейштадт. Почався страйк робочих військових заводів. |
|
1918.01.15 |
Відень. Почався страйк на військових заводах. Основні вимоги страйкуючих: негайне підписання перемир'я з Росією без анексій і контрибуцій, поліпшення постачання продовольством, воля друкованому слову і зборів, демократизація виборчого права і звільнення політв'язнів. |
|
1918.01.16 |
Початок загального страйку (700 тис.чол.) в Австро-Угорщині. |
|
1918.01.18 |
Відень. Створення Рад робочих депутатів. Нарада Голови СМ Австрії з керівниками СДПА В.Адлером, К.Зейцем і К.Реннером про заходи для припинення загального страйку. Досягнуто згоду про припинення страйку в обмін на часткові реформи й обіцянку уряду не висувати в Бресті анексіоністських вимог до Радянської Росії. |
|
1918.01.20 |
Відень. Віденська Рада ухвалила відновити з 21.01.1918 р. роботу на всіх заводах. |
|
1918.01.21 |
Відень. Звертання керівництва СДПА до робітників із закликом припинити страйк і утриматися від демонстрацій. |
|
1918.01.22 |
Відень. Нарада в імператора Карла I за участю міністра-президента Австрії Зейдлером, міністра-президента Угорщини Векерле, міністром закордонних справ Черніним і міністром фінансів Буріаном по питанню сепаратного миру з УНР і наданні автономії Східної Галичини. Звертання керівництва профспілок до робітників із закликом припинити страйки. |
|
1918.01.24 |
РОСІЯ. Петроград. Телеграма нкід Л.Троцького міністру іноземних справ Австро-Угорщини О.Черніну з проханням дістати згоду уряду Австро-Угорщини про його поїздку в м.Відень "для ведення переговорів із представниками австрійського пролетаріату". |
|
1918.01.25 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Припинення загального страйку (16-25.01.1918 р). |
|
1918.01.26 |
РСФСР. Петроград. У НКІД отримане відмовлення уряду Австро-Угорщини на прохання нкід РСФСР Л.Троцкого від 24.01.1918 про візит у м.Відень, мотивований відсутністю в Л. Троцького повноважень для такого роду переговорів. |
|
1918.01 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Норма відпустки хліба на людину - 100 м у день по картках. Демонстрації і страйки в рр.Краків, Перемишль. |
|
Лютий 1918 |
Которське повстання. Наступ на Східному фронті. |
|
1918.02.01 |
Котор. Повстання матросів австро-угорського ВМФ. Почалося на крейсері "Санкт-Георг" на який матроси підняли червоний прапор. До повсталого крейсеру приєдналися екіпажі 42 судів, що знаходилися в Которській бухті (близько 6 тис. матросів - хорватів, словенців, чехів, угорців і ін.), робітники порту. На судах були створені ревкоми. Головні вимоги повсталих - негайний висновок світу на основі пропозицій уряду Радянської России і праві націй на самовизначення. |
|
1918.02.03 |
Котор. Сконцентрувавши війська і перекинувши підвідні човни з вмб Пула, австро-угорське командування (адм.Хорті) придушило повстання на кораблях австро-угорського флоту (1-3.02.1918 г). Близько 800 чоловік було арештовано, керівники повстання Ф.Раш, А.Грабар, М.Брничевич, Е.Шишгорич розстріляні. |
|
1918.02.05 |
НІМЕЧЧИНА. Берлін. Початок германо-австро-угорських переговорів по питанню висновку світу з Росією. Прийнято рішення про висновок сепаратного мирного договору з Центральною Радою УНР. |
|
1918.02.09 |
Брест-Литовськ. Висновок сепаратного військово-економічного договору Центральних держав з Українською Народною Республікою. |
|
1918.02.17 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Меморандум Головкому ген.А.Арца уряду про безперспективність участі австро-угорських військ у поході на Україну. |
|
1918.02.24 |
РСФСР. Південно-Західний фронт. Частини 2А(у) ф-м.Е.Бен-Єрмолі перейшли в наступ з р-на м.Волочиськ на Одеському напрямку. |
|
1918.02.27 |
Південно-Західний фронт. Частини 2 і 7А(у) перейшли в настання на Проскурівсько-Жмеринському напрямку. |
|
Березень-квітень 1918 |
Похід на Україну |
|
1918.03.03 |
Брест-Литовськ. 17.50. Підписаний мирний договір РСФСР із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною УНР. Війська 2А(у) ф-м.Є.Бен-Єрмоли взяли мм.Вінниця і Жмеринка. |
|
1918.03.05 |
РУМУНІЯ. Бухарест. Договір про висновок прелімінарного світу Румунії з Німеччиною і Австро-Угорщиною. |
|
1918.03.07 |
УНР. Південний фронт. Радянські частини 3А П.Лазарєва розбили війська 2А(у) ф-м.Е.Бен-Єрмоли під ст.Бірзула, австрійці втратили 90 убитими і 600 чол. пораненими. |
|
1918.03.14 |
УНР. Війська 52 ак(н) і 2А(у) ф-м.Є.Бен-Єрмоли взяли м.Одеса. |
|
1918.03.20 |
Херсон. Збройне повстання проти германо-австрійських окупантів. |
|
1918.03.22-26 |
Миколаїв. Частини 2А(у) ф-м.Є.Бен-Єрмоли після 5-денних боїв придушили повстання в місті. |
|
1918.03.29 |
НІМЕЧЧИНА. Берлін. Германо-австро-угорська угода про розділ сфер впливу на Україні. У зону впливу Австро-Угорщини включені Волинська, Подільська, Херсонська й Екатеринославської губернії, з умовами присутності німецьких військ у мм.Миколаїв і Маріуполь. |
|
1918.04.05 |
УНР. Частини 11пд(у) після запеклих боїв (20.03-5.04.1918) узяли м.Херсон. |
|
1918.04.08-10 |
ІТАЛІЯ. Рим. Конференція представників чехословацьких, румунських, югославских і польских територій, що входять до складу Австро-Угорщини. |
|
1918.04.20 |
УНР. Австро-німецькі війська взяли м.Маріуполь. |
|
1918.04.23 |
Київ. Укладений "Господарський договір між Українською Народною Республікою і Німеччиною і Австро-Угорщиною". |
|
1918.04.24 |
Київ. Командуючому німецької ГР.А "Київ" ген.-ф.М.Єйхгорн і посли Німеччини і Австро-Угорщини прийняли рішення про заміну Центральної Ради урядом "гетьмана" П.Скоропадського. |
|
Травень-вересень 1918 |
Назрівання кризи в тилу і на фронті. |
|
1918.05.01 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Масові першотравневі демонстрації. |
|
1918.05.06 |
АЛБАНІЯ. Італійські війська перейшли в наступ проти австро-угорських військ і незначно просунулися всередину оборони супротивника. |
|
1918.05.07 |
РУМУНІЯ. Бухарест. Підписано мирний договір Румунії з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією. |
|
1918.05.16 |
УКРАЇНА. Одеса. 2А(у) ген.А.Крауса перейменована в Східну А(у). |
|
1918.05.19 |
Катеринослав. Німецькими військами за революційну агітацію розстріляно 18 австрійських солдатів. |
|
1918.05.20 |
Канежський партизанський загін П.Данилова (700 чіл) знищив австрійський каральний загін у с.Веселівка (Єлисаветградський повіт). |
|
1918.05 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Повстання гарнізону м.Румбурк (Північна Чехія). |
|
1918.06.02 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Будапешт. Циркуляр МВС Угорщини, що відзначив, що России військовополонені поголовно беруть участь "у пропаганді і здійсненні ідей більшовизму". |
|
1918.06.11 |
ІТАЛІЯ. Італійські війська зірвали спробу австрійського наступу в Туннельному коридорі. |
|
1918.06.15 |
ІТАЛІЯ. 3.00. Після короткої артпідготовки частини 11 і 5А(у) перейшли в настання в напрямку мм.Скіо,Чізмон і Тревзо (ПЬЯВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 15-23.06.1918. |
|
1918.06.17 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Голодний бунт. |
|
1918.06.18 |
Загальний страйк в Австрії в зв'язку з черговим зниженням добової хлібної норми. |
|
1918.06.20 |
ІТАЛІЯ. Війська 6А(бр-фр), 4А(ит), 10А(бр-ит) і 3А(ит) зупинили австро-угорське настання на р.Пьява. За 5 днів боїв війська 5А(у) поглибилися в оборону союзників усього на 6км. |
|
1918.06.22 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Санкт-Пельтен. Конференція робочих Рад Нижньої Австрії. |
|
1918.06.23 |
ІТАЛІЯ. Частини 5А(у) відійшли на позиції, займані ними перед настанням 15.06.1918 р. За 8 днів Пьявської операції (15-23.06.1918 р.) австрійці втратили убитими близько 130 тис.чол. |
|
1918.06.24 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Будапешт. Створення робітника Ради. |
|
1918.06 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Відставка уряду Зейдлера. Новий кабінет сформував Гуссарек. |
|
1918.07.16 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Львів. Галицьке намісництво зробило висновок: "розпад монархії особливо сильно прогресує протягом останніх трьох місяців". |
|
1918.07.19 |
УКРАЇНА. Одеса. Наказ командування австрійських окупаційних військ про заборону страйків і будь-яких робочих збір під погрозою воєнно-польових судів. |
|
1918.07.20 |
УКРАЇНА. Подільська губернія. Австрійський каральний загін артилерійським вогнем зруйнував 110 будинків у с.Лісниче Ольгопольського повіту за невиконання наказу про здачу зброї. |
|
1918.07 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Прага. Реорганізовано Національний комітет. У його склад увійшли представники всіх чеських політичних партій (голова - лідер Національно-демократичної партії К.Крамарж), що заявили, що їх метою є підготовка до створенню суверенної чехословацької держави. |
|
1918.08.01 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Число дезертирів з австро-угорської армії досягло 100 тис. |
|
1918.08.14 |
БЕЛЬГІЯ. Спа. Засідання Коронної ради Німеччини під головуванням кайзера Вільгельма II разом з імператором Австро-Угорщини Карлом, міністр іноземних справ Бурианом і нач.Генштабу Австро-Угорщини ген.А.Арц фон Штрауссенбургом. Прийнято рішення почати переговори про світ з Антантою через королеву Нідерландів Вільгельміну. |
|
1918.08.20 |
УКРАЇНА. Могилів-Подільський. Повстання 20пп австро-угорських військ у зв'язку з одержанням наказу про відправлення полку на Італійський фронт. Подавлено каральними австрійськими частинами після 12-годинного бою, частина повсталих солдатів бігло до партизанів. |
|
1918.08 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Створено Народну раду Словенії. |
|
1918.09.14 |
Відень. Звертання мид гр.Буриана до урядів усіх країн із пропозицією скликати в нейтральній державі конференцію для обговорення питання про світ. |
|
1918.09.17 |
УКРАЇНА. Київ. Відбулася підпільна об'єднана губернська і міська конференція КП(б)У, що прийняла рішення про створення ревкомів і агітації серед німецько-австрійських окупаційних військ. |
|
1918.09.20 |
ФРАНЦІЯ. Париж. ВВСА відкинув мирні пропозиції міністр іноземних справ Австро-Угорщини гр.Буріана від 14.09.1918 р. |
|
1918.09.21 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Снятин. Резолюція селянського віча, підписання відомим українським письменником В.Стефаником про приєднання Східної Галичини і Буковини після закінчення війни до України. |
|
1918.09 |
УКРАЇНА. Одеса. Повстання австрійського полку, що відправляється на Балканський фронт. |
|
Жовтень 1918 |
Військова поразка Австро-Угорщини. Початок революції. |
|
1918.10.01 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Число дезертирів з австро-угорської армії досягло 250 тис., з них у Хорватії в партизанських загонах "зелених" оперують 50 тис.чол. |
|
1918.10.05 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Уряд Гуссарека приєдналося до німецьких мирних пропозицій, направивши послання президенту США В.Вільсону через МЗС Швейцарії. |
|
1918.10.06 |
Загріб. Утворення Народного віча (голова - лідер СНП А.Корошец), що проголосив себе представницьким органом усіх південних слов'ян Австро-Угорщини. |
|
1918.10.12 |
Прага. Збори уповноважених робочих і профспілкових організацій Праги з ініціативи Соціалістичної ради прийняло рішення почати 14.10.1918 р. загальний страйк у знак протесту проти вивозу австрійською владою з чеських земель продовольства і транспортного устаткування. Для керівництва страйком був створений Комітет дії. За пропозицією представників лівих соціал-демократів, що ввійшли в Комітет, (Б.Шмераль) і національних соціалістів (Л.Ландова-Штихова) у проект резолюцій мітингів і демонстрацій була внесена вимога створення незалежної Чехословацької республіки. |
|
1918.10.14 |
Прага. Загальний політичний страйк у Чехії і Моравії проти вивозу в Австрію вугілля і продовольства. Найбільш значні демонстрації відбулися в рр.Пісек, Млада-Болеслав, Брандіс на Лабі, Кралупи. У Чехії страйк був подавлений у перший же день, у Моравії, у рр.Брно й Острава страйк продовжується. |
|
1918.10.16 |
Відень. Маніфест Карла I "До моїх вірних австрійських народів" про надання національної автономії чеському, польскому, українському й іншому народам Австро-Угорщини, що передбачає створення "Федерації самостійних держав". |
|
1918.10.17 |
Відень. На засіданні рейхсрату чеські депутати відкинули проект автономії Чехії і зажадали повної незалежності для Чехії і Словаччини. |
|
1918.10.18 |
Львів. Створено Українську Національну раду. |
|
1918.10.19 |
Львів. Прокламація Української Національної Ради з закликом до підготовки проголошення незалежної української держави на території Східної Галичини. |
|
1918.10.21 |
Відень. Депутати Австрійського парламенту оголосили себе Тимчасовими Національними зборами Австрії. |
|
1918.10.24 |
Львів. Доповідь начальника львівської поліції наміснику Галичини: "уряд уже не довго збереже свій авторитет", у зв'язку з чим необхідно бути готовим "до можливих неприємних наслідків". |
|
1918.10.25 |
ІТАЛІЯ. Перейшли в настання війська 12, 8 і 10А союзників. (ОПЕРАЦІЯ "ВИТТОРИО-ВЕНЕТО" (25.10-3.11.1918 г). Під вогнем супротивника в ряді місць форсована р.Пьяве. Угорські дивізії 6А(у) залишили фронт і рушили в Угорщину "для захисту країни з боку Сербії". |
|
1918.10.27 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Відставка уряду Гуссарека. Новий кабінет сформував Ламмаш. Звертання міністра іноземних справ гр.Буріана до урядів країн Антанти з проханням негайно почати переговори про висновок сепаратного світу. |
|
1918.10.28 |
ІТАЛІЯ. 30 чеських і хорватських дивізій 6А(у) відмовилися продовжувати боротьбу. |
|
1918.10.29 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Рішення уряду Ламмаша укласти світ з Антантою на будь-яких умовах. |
|
1918.10.30 |
Відень. Загальний страйк. Демонстрація робітників і солдатів. Падіння кабінету Ламмаша. Сформовано новий уряд СДПА на чолі з канцлером К.Реннером, мид став В.Адлер. Створення Рад РД. |
|
1918.10.31 |
ІТАЛІЯ. Вілла-Джусті. Прибуття для ведення переговорів про перемир'я австро-угорської делегації на чолі з ген.Вебером. |
|
1918.10 |
УКРАЇНА. Харків, Одеса. Демонстрації німецьких і австрійських солдатів під червоними прапорами. |
|
Листопад-грудень1918 |
Перемога революції. Розвал "клаптевої держави". |
|
1918.11.01 |
СЕРБІЯ. Частини сербської 1А звільнили столицю країни - м.Белград, і форсувавши р.Сава вступили на територію Австро-Угорщини. |
|
1918.11.02 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень, Будапешт. Продовжуються вуличні безладдя. |
|
1918.11.03 |
ІТАЛІЯ. Вілла-Джусті. Австро-Угорська делегація підписала умови перемир'я з Антантою: |
|
1918.11.04 |
УКРАЇНА. Балта. Повстання австрійського гарнізону, повсталими обеззброєні й арештовані офіцери. |
|
1918.11.05 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Будапешт. Парламент Угорщини оголосив про скинення імператора Карла I з угорського престолу. |
|
1918.11.06 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Краків. Проголошено Польская Республика. |
|
1918.11.07 |
УКРАЇНА. Жмеринка. Повстання в частинах 25ак австро-угорської Східний А ген.А.Крауса. |
|
1918.11.11 |
УКРАЇНА. Вінниця. Наказ командуючому Східної А(у) ген.А.Крауса про евакуацію австро-угорських частин з України. |
|
1918.11.12 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Загальний страйк. Демонстрація в будинку парламенту. Національні збори проголосили Австрію республікою, як складової частини Німецької республіки. Довершено розпад Австро-Угорщини. |
|
1918.11.13 |
Колишній імператор Австро-Угорщини Карл I склав із себе повноваження короля Угорщини, офіційно не відрікаючись від угорського престолу. |
|
1918.11 |
Відень. Сформування "Народної армії" Австрії (фольксвер). |
|
1918.12.01 |
СЕРБІЯ. Белград. Делегація Народного віча ГСХС вручила вірнопідданський адрес принцу-регенту Сербії Александру Карагеоргиевичу с побажанням про приєднання до Сербії югославянських земель колишньої Австро-Угорщини. |
|
1918.12.04 |
Белград. Проголошено створення Королівства сербів, хорватів і словенців (КСХС),у складі Сербії, Чорногорії і колишніх територій Австро-Угорщини: Хорватії, Боснії, Герцеговини, Далмації, Баната, Бачки зі столицею в м.Белград, на чолі з принцом-регентом Александром. |
Примітки:
(у) - австро-угорська, наприклад 2А(у) - Друга австро-угорська армія, 11пд(у) - Одинадцята австро-угорська піхотна дивізія.
ХОРТИ (Horthy) Надьбаньяі Xорті (Nagybanyai Horthy) Міклош (18.6.1868, Кендереш, - 9.2.1957, Єшторіл, біля Лісабона), фашистський диктатор Угорщини в 1920-44, контр-адмірал (1918). Закінчив Військово-морську академію у Фіуме (Риека). У 1909-1914 флігель-ад'ютант імператора Франца Йосипа. Під час 1-й світової війни в 1914-1914 командував крейсером, з 1918 головнокомандуючий австро-угорським флотом. У 1918 за допомогою німецьких подлодок і австро-угорських військ жорстоко придушив антивоеннное повстання матросів військово-морської бази австро-угорського флоту в Которе (Каттарпро, Далмація). У 1919 воений міністр угорського контрреволюційного уряду в Сегеде, а потім головнокомандуючий Національної армії, що за вимогою держав Антанти була спрямована проти Угорської радянської республіки (ВСР). Після падіння ВСР був обраний у парламент і провозглашёп регентом (1920), здійснював білий терор, установив в Угорщині фашистську диктатуру, тісно зв'язав Угорщину з фашистською Німеччиною. У 1941 р. увергнув країну у війну проти СРСР на стороні гітлерівської Германии. 19 березня 1944 за згодою Xорти німецько-фашистські війська окупували Угорщину. 15 жовтня 1944 віддав владу іншому фашистському диктатору - Ф.Салаши і виїхав у Германию. Був інтернований у Баварії. Після війни йому удалося уникнути суду міжнародного трибуналу. З 1949 жил у Португалії.
ВІЛЬГЕЛЬМ II Гогенцоллерн (Wilhelm) (27.1.1859, Потсдам, - 4.6.1941, пров. Утрехт, Нідерланди), німецький імператор і король Пруссії (1888—1918). Виражав інтереси агресивно набудованих кіл німецької буржуазії і юнкерства, які прагнули насильницького переділу світу у свою користь, і був одним з ініціаторів гонки озброєнь, будівництва могутнього військово-морського флоту, експансії Німеччини в Китаї, на Балканах, на Близькій Схід, в Африці, чим у значній мірі сприяв загостренню протиріч, які привели до 1-ої світової війни. У 1914 - 18 виступав за найбільш варварські методи ведення війни, що суперечать установленим нормам міжнародного права. Під час листопадової революції 1918 біг у Нідерланди. 28 листопада 1918 р. відрікся від престолу. По Версальскому мирному договору 1919 (ст. 227) Вільгельм II підлягав суду Міжнародного трибуналу як винуватець війни і військовий злочинець. Але уряд Нідерландів відмовилося його видати, а прусський ландтаг у 1926 повернув Вільгельмові землі, що належали йому раніше, палаци, цінні папери і коштовності. Знаходячись в еміграції, опублікував ряд книг з метою виправдання агресивної політики кайзерівської Німеччини. Вітав встановлення в Німеччині фашистської диктатури і початок 2-ої світової війни.
ОЛЕКСАНДР I Карагеоргійович (17.12.1888 - 9.10.1934), король Югославії в 1921-34. Під час Балканских войн 1912-13 командував 1-й сербською армією, у 1-ій світовій війні головнокомандуючий сербської армії. У 1914-21 принц-регент, а з 17 серпня 1921 король Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 - Югославія). 6 січня 1929 зробив державний переворот, що установив монархічну диктатуру. В зовнішній політиці орієнтувався на Францію. Убитий у Марселеві разом із французьким міністром закордонних справ Ж.Барту хорватськими і македонськими терористами, зв'язаними з фашистською Німеччиною і Італією.
Використана література