Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
85)Атмосфера є зовнішньою газовою оболонкою Землі,що сягає від її поверхні в космічний простір приблизно на 3000 км і ділиться на тропосферу, стратосферу,мезосферу,термосферу та екзосферу. Вона оточує Землю іобертається разом з нею під дією сили тяжіння.До складу атмосфери входять азот-78 %,кисень- 21 %,аргон,гелій,криптон, та деякі інші постійні компоненти. Серед змінних складових атмосфери – водяна пара,озон, вуглекислий газ, які мають велике значення для атмосферних процесів. Основна маса водяної пари зосереджена в нижніх шарах атмосфери (від 0,1-0,2 у полярних широтах ,до 3-х %- в екватеріальних), з висотою її кількість значно зменшується – на 90 % на висоті близько 5 км. Атмосфера є не лише життєдайним «буфером» між космосом і поверхнею нашої планети ,носієм тепла та вологи,через неї відбувається також фотосинтез і обмін енергії - головні процеси біосфери. Важливою зміною складовоє атмосфери є також вуглекислий газ,вміст якого в атмосфері з розвитком виробництва зростає. Атмосфера регулює теплообмін Землі з космічним простором ,впливає на її радіаційний та водний баланси. Одним з найважливіших факторів, що визначаюсь стан атмосфери, є її взаємодія з океаном. Процеси газообміну і теплообміну між ними суттєво впливають на клімат Землі.
84)Наш геніальний співвітчизник - перший президент Академії наук України Володимир Іванович Вернадський був у числі перших, хто сприймав Землю як єдиний живий організм, в якому зовсім різні, на перший погляд, процеси у трьох зовнішніх сферах Землі - літосфері, гідросфері й атмосфері - тісно пов’язані між собою. Вчений дав таке визначення біосфери : «Біосфера являє собою оболонку життя - область існування живої речовини». Природні об’єкти, які вже зазнали впливу людської діяльності, він відносить до «ноосфери» тобто до «сфери розуму» і передбачає , що ноосфера буде швидко розширюватись, охоплюючи все більшу частину Землі - від глибоких її надр до найвищих шарів атмосфери. Вернадскький писав: «Людство,взяте в цілому, стає могутньою геологічною силою. Й перед ним, перед його думкою та працею, постає питання про перебудову біосфери в інтересах вільно мислячого людства як єдиного цілого». Він вважав,що ноосфера - це такий стан біосфери, в якому мають виявитися розум і спрямована ним праця людини як нова, небувала на планеті, геологічна сила. Очевидно, що ноосфера в просторі значною мірою перекривається з біосферою , але не тотожна їй. Темпи розвитку ноосфери незрівнянно вищі від темпів змін біосфери. На його думку,зародки життя заносяться з космосу на всі планети, які виникають у Всесвіті ,а далі, за сприятливих умов , різні форми можуть еволюціонувати, урізноманітнюватись і вдосконалюватись – залежно від конкретних умов даної планети, посилаючи в свою чергу зародки життя у космос на усі інші планети Всесвіту.
81)Кругообіг азоту.
Газоподібний азот виникає в результаті реакції окислення аміаку, який утворюється при виверженні вулканів та розкладені біологічних відходів : 4 NH3 + 3 O2 ? 2 N2 + 6 H2O.
Кругообіг азоту – один з самих складних. Незважючи на те, що азот складає біля 80% атмосферного повітря, в більшості випадків він не може бути безпосередньо використаний рослинами, так як вони не засвоюють газоподібний азот. Втручання живих істот у кругообіг азоту підпорядковане суворій иєрархії: лише певні категорії організмів можуть виявляти вплив на окремі фази цього циклу. Газоподібний азот безупинно надходить до атмосфери в результаті роботи деяких бактерій, тоді як інші бактерії – фіксатори (разом з синьо-зеленими водоростями) постійно поглинають його, преобразуючи в нітрати. Неорганічним шляхом нітрати утворюються й в атмосфері в результаті електричних розрядів під час гроз. Найбільш активні споживачі азоту – бактерії на кореневій системі рослин сімейства бобових. Кожному виду цих рослин притаманні свої особливі бактерії, що перетворюють азот в нітрати. В процесі біологічного циклу нітрат – іони (NO3-) та іони амонію (NH4+), поглинаємі рослинами з грунтової вологи, перетворюються у білки, нуклеїнові кислоти і так далі. Потім утворяться відходи у вигляді загиблих організмів, що є об'єктами життєдіяльності інших бактерій та грибів, перетворюючих їх в аміак. Так виникає новий цикл кругообіга. Існують організми, здатні перетворювати аміак у нітріти, нітрати і в газоподібний азот.Біологічна активність організмів доповнюється промисловими засобами отримання азотомістящих органічних та неорганічних речовин, багато з яких застосовуються в якості добрив для підвищення продуктивності та росту рослин
82) Фосфор необхідний живим організмам у досить великій кількості, що відповідає приблизно 0,1 необхідної кількості азоту, оскільки він представляє собою один з головних компонентів нуклеїнових кислот, клітинних мембран, систем перенесення енергія, кісткової тканини та дентину. Фосфор має важливе значення ще й з ряду інших причин. Вважають, що нестача фосфору обмежує продуктивність рослин в багатьох водних місцезростань і що надходження фосфору в річки і озера зі стічними водами і з поверхневим стоком з удобрює полів стимулює підвищення продуктивності водних місцезростань до небажаного рівня. Крім того, вивчення кругообігу фосфору полегшується тим, що екологи можуть без праці вимірювати його концентрації в екосистемі і стежити за його переміщенням, використовуючи один з його ізотопів як радіоактивної мітки.
Кругообіг фосфору - приклад досить простого за структурою осадового циклу. Фосфор циркулює, поступово переходячи з органічних сполук у фосфати, які знову можуть використовуватися рослинами. Рослини асимілюють фосфор у вигляді фосфат-іона (PO43-) безпосередньо з грунту або води; у тварин міститься в їжі надлишковий органічний фосфор виводиться з організму з сечею у вигляді фосфатів; деякі групи бактерій аналогічним чином перетворюють міститься в детрит органічний фосфор у фосфат.
Незважаючи на відносну простоту кругообігу фосфору, на доступність цього елементу для рослин впливає багато факторів середовища. При великій кількості розчиненого кисню фосфор легко утворює нерозчинні сполуки, які осідають, тим самим вилучаючи фосфор з фонду доступних біогенних елементів. При тривалому збереженні таких умов накопичується осадовий фосфор і в кінцевому рахунку утворюються фосфатні породи, звідки фосфор повертається в активні фонди екосистеми дуже повільно. Кислотність також впливає на доступність фосфору для рослин; фосфати натрію і кальцію щодо погано розчинні у воді. У лужному середовищі фосфат-іони (PO43-) легко з'єднуються з натрієм або кальцієм, утворюючи нерозчинні з'єднання. Але в кислому середовищі фосфат перетворюється в добре розчинну фосфорну кислоту.
84) Кругообіг сірки
Традиційні моделі кругообігу сірки свідчать, що близько 50% сірки з'являється в атмосфері за рахунок її біологічних перетворень наземними і водними екосистемами. Вважається, що внаслідок мікробіологічних процесів у цих природних екосистемах сірка вивітрюється у вигляді сірковВідомо, що мікроорганізми продукують сірководень в основному двома шляхами: відновленням сульфатів і розкладом органічної речовини. Desulfovibrio і близькі їй бактерії – відновлювачі сульфатів – частково заселяють болота та погано дреновані землі. Вони й використовують сульфати як кінцевий акцептор (приймач) електронів. Друга група мікроорганізмів надзвичайно численна і різноманітна, включає аероби, анаероби, термофіли, психрофіли та гриби-актиноміцети, бактерії, які розкладають органічні сполуки і вивільнюють сірководень.
Рослини поглинають сірку у вигляді розчину сульфатів, включаючи її в білки. Подальший розклад тварин і рослин і виділення тварин призводить до вивільнення сірчистого газу і повернення сульфатів у ґрунт або воду. У кругообігу сірки головну роль, як зазначено вище, відіграють два види спеціалізованих бактерій, один із яких перетворює певну частину сірководню в сульфати, а інший вивільнює сірководень із сульфатів.
На біогеоценози, особливо лісові, все більше впливає промислове забруднене повітря. Як свідчать спостереження за ростом сосен, які ростуть неподалік Новояворівського сірчаного комбінату поблизу Львова, на початку виплавлення сірки його викиди (в основному SO2) навіть сприяли швидшому росту молодих дерев, а згодом – через 10-15 років – з'явились ознаки сповільнення росту і дефоліації крон.
Дослідники звернули увагу, що SО2 впливає на рослини, зокрема на процес фотосинтезу, більше, ніж будь-який інший забруднювач повітря. Історія цих досліджень сягає 1937 p., коли було повідомлено, що короткотривала фумігація високими концентраціями SО2 зумовлює серйозне зменшення швидкості фотосинтезу люцерни. В процесі зменшення швидкості фотосинтезу люцерни пороговою виявилася доза 655 мкг/м куб. Польські екологи Т.Латинський і Г.Юрковська повідомляють, що ознаки отруєння рослин сіркою спостерігаються при вмісті SО2 в повітрі 0,5 мг/м куб.одню.