Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство освіти і науки України
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка
Затверджено кафедрою
«___»____________200__р.
Завідувач кафедри
_______________________
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС КУРСУ
«Естетика»
(за вимогами кредитно-модульної системи)
Навчально-методичний комплекс розробив (розробили) Лавриненко С.О.
УДК
ББК
Навчально-методичний комплекс курсу. – Назва ВНЗ. - 200__. - __ с.
Розробники: (вказати авторів, їх науковий ступінь та посади).
Рецензенти: (профільна кафедра іншого ВНЗ та два рецензенти: з установи, в якій ви-кладається навчальний курс, та з іншого ВНЗ або НДІ).
Затверджено методичною радою (назва ВНЗ, факультету)
Протокол № ___від _______________________200__ р.
СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
« Естетика»
|
Найменування показників |
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчальної дисципліни |
|
денна форма навчання |
||
|
Кількість кредитів – 1 |
Галузь знань: 03.01 соціально-політичні науки |
Нормативна (за вибором) |
|
Напрям підготовки: 6.030104 Політологія |
||
|
Модулів – 1 |
Спеціальність (професійне спрямування): _______________ додаткова спеціальність/ спеціалізація |
Рік підготовки: 2-й |
|
Змістових модулів – 2 |
||
|
Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________ (назва) |
Семестр: 3-й |
|
|
Загальна кількість годин – 72 |
||
|
Лекції 18 год. |
||
|
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 18 самостійної роботи студента – 54 |
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр |
|
|
Практичні, семінарські 0 год. |
||
|
Лабораторні 0 год. |
||
|
Самостійна робота 54 год. |
||
|
Індивідуальні завдання: 0 год. |
||
|
Вид контролю: залік |
2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ
Метою вивчення даного курсу є формування наукового рівня свідомості, що забезпечує загально-естетичні засади формування духовного світу особистості, розширює та поглиблює її культурне світобачення, відкриває світ найвищих загальнолюдських духовних цінностей.
Завдання:
Вступні зауваження.
В умовах оновлення соціально-економічного, науково-технічного, духовного життя держави зростають вимоги до фахової підготовки вчителів. Сьогодні потрібні спеціалісти, які поєднують у собі глибокі фундаментальні фахові і загальнокультурні знання, практичну підготовку до активного входження в соціальне життя, готовність і здатність до самовдосконалення як на професійному, так і на особистісному рівні. Актуальним є завдання, поставлене перед вищою школою, підготувати високопрофесійних фахівців з умінням ставитися до життя як до пошукового середовища, в якому можна реалізувати свій творчий потенціал відповідно до найвищих етичних і естетичних вимірів сучасної цивілізації.
Виходячи з цього, вивчення курсу „Естетика” надасть студентам можливість визначити природу, сутність і специфіку чуттєвого пізнання людиною дійсності, виявити основні закономірності розвитку естетичного в різні історичні періоди, розширити і поглибити власне культурне світобачення, відкрити світ найвищих загальнолюдських духовних цінностей. Змістовне викладення матеріалу відбувається відповідно до програми з філософії та вимог Міністерства освіти і науки України в напрямку Болонського процесу.
Організовуючи навчальний процес в умовах кредитно-модульної системи навчання, ми орієнтуємося на таку організацію даного процесу, в якій студент не пасивний споживач готового знання, а активний співучасник пізнавально-виховного процесу.
Метою вивчення даного курсу є формування наукового рівня свідомості, що забезпечує загально-естетичні і моральні засади формування духовного світу особистості, розширює та поглиблює її культурне світобачення, відкриває світ найвищих загальнолюдських духовних цінностей.
Завдання вивчення курсу «Еcтетика»
засобами естетики як навчальної дисциплін сприяти формуванню високої культури особистості, розуміння і поваги до загальнолюдських та національних цінностей;закласти засади розуміння ролі і місця вчителя в системі культурно-етичних відносин.
3. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ
Структура навчальної дисципліни
|
Назви змістових модулів і тем |
Кількість годин |
|||||
|
усього |
у тому числі |
|||||
|
л |
п |
лаб. |
інд. |
с.р. |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
Модуль 1 |
||||||
|
Змістовий модуль 1. Теоретичні аспекти естетики |
||||||
|
Тема 1. Загальна характеристика естетики як науки |
6 |
3 |
3 |
|||
|
Тема 2. Основні етапи розвитку естетичної думки |
9 |
9 |
||||
|
Тема 3. Структура естетичної свідомості |
6 |
3 |
3 |
|||
|
Тема 4. Естетична діяльність та її форми |
9 |
9 |
||||
|
Тема 5. Основні естетичні категорії |
6 |
3 |
3 |
|||
|
Разом за змістовим модулем 1: |
36 |
9 |
27 |
|||
|
Змістовий модуль 2. Естетична природа мистецтва |
||||||
|
Тема 6. Естетика як метатеорія мистецтва |
6 |
3 |
3 |
|||
|
Тема 7. Художньо-образна система мистецтва |
9 |
9 |
||||
|
Тема 8 Історичні закономірності художнього розвитку |
6 |
3 |
3 |
|||
|
Тема 9. Естетика XX ст.: мистецька практика |
6 |
3 |
3 |
|||
|
Тема 10 Естетичний потенціал художньої творчості |
9 |
9 |
||||
|
Разом за змістовим модулем 2: |
36 |
9 |
27 |
|||
|
Усього годин: |
72 |
18 |
54 |
завдання для самостійної роботи
8. Самостійна робота
|
№ з/п |
Назва теми |
Кількість годин |
|
Змістовий модуль 1. Теоретичні аспекти естетики |
27 |
|
|
1. |
Загальна характеристика естетики як науки |
3 |
|
2. |
Основні етапи розвитку естетичної думки |
9 |
|
3. |
Структура естетичної свідомості |
3 |
|
4. |
Естетична діяльність та її форми |
9 |
|
5. |
Основні естетичні категорії |
3 |
|
Змістовий модуль 2. Естетична природа мистецтва |
27 |
|
|
6. |
Естетика як метатеорія мистецтва |
3 |
|
7. |
Художньо-образна система мистецтва |
9 |
|
8. |
Історичні закономірності художнього розвитку |
3 |
|
9. |
Естетика XX ст.: мистецька практика |
3 |
|
10. |
Естетичний потенціал художньої творчості |
9 |
|
РАЗОМ: |
54 год. |
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
Розглядаючи специфіку естетики, важливо зрозуміти, що перш за все вона є суто філософською дисципліною. Основні ідеї естетики формувалися, розвивалися та продовжують своє становлення в царині філософії; значний внесок в її розвиток також додають мистецтвознавчі дослідження.
Особливу увагу слід звернути на вплив естетики на духовний світ людини. Естетичне знання розширює духовне видноколо особистості, розвиває культуру естетичного мислення, стимулює власний духовний пошук, формування чуттєвої культури особистості.
Естетичне знання – це систематизоване знання, за яким стоїть вся художня практика та весь естетичний досвід людства. Історія розвитку предмета естетики показує, як історично змінювались, зростали, удосконалювались естетична практика та досвід людства і як усе це закріплювалось у принципах, законах та категоріях естетики.
Опрацьовуючи питання теми „Структура естетичної свідомості” слід мати на увазі, що естетична свідомість суспільства, як і окремого індивіда, формується тільки у процесі естетичної практики у різних її видах. Чим багатша естетична практика суспільства чи особи, тим багатша й складніша їх естетична свідомість. Цим пояснюється складність і багаторівневість структури естетичної свідомості.
Починаючи вивчення теми „Естетична природа та специфіка мистецтва”, важливо звернути увагу на особливості саме естетичного аналізу мистецтва, його відмінність від мистецтвознавчого. Дослідника-естетика, наприклад, менш за все цікавить питання де, коли, ким був створений той чи інший твір мистецтва. Ці питання – поле дослідження мистецтвознавця, а естетик має відповісти на питання що таке мистецтво і твір мистецтва взагалі, тобто в чому полягає його сутність, природа, яке місце воно посідає в системі духовної культури. Досліджуючи найбільш загальні закономірності художньої діяльності, естетика в жодному випадку не виключає необхідності таких галузей знання, як мистецтвознавство та художня критика, які входять у сферу вирішення практичних питань мистецтва. Складаючи методологічну основу мистецтвознавчих дисциплін, естетика поповнює аналіз мистецтва конкретним змістом, удосконалює свій пізнавальний апарат, робить певні висновки та узагальнення, які повертаються у сферу мистецтвознавчих дисциплін і виконують там функцію певних методологічних вимог, настанов принципів.
Цілісна модель мистецтва як естетичного явища передбачає опрацювання та осмислення всіх його основних понять, серед яких важливе місце посідає феномен стилю. Поняття „стиль” безпосередньо пов’язувалось з особистим началом, передбачав індивідуальну форму вираження у мистецтві. Воно ототожнюється із добою Відродження. Сьогодні поняття „стиль” належить до найбільш дискусійних, що передусім пов’язано із складністю його інтерпретації. Враховуючи етимологію, історію виникнення і розвитку поняття, можна зробити висновок, що художній стиль – це система художньо-образних засобів і прийомів, що належать конкретному митцеві. Опановуючи дану тему, студент повинен чітко розмежовувати такі поняття: художня епоха, художній напрям, художній стиль.
Проблема функцій мистецтва належить до фундаментальних теоретичних питань естетики. Її основу зумовлює історичний чинник, адже функції мистецтва виникають і складаються впродовж усього розвитку цивілізації у зв’язку з формуванням нових потреб і особливостей поведінки людини. Питанням функціональності естетична наука займалася ще з часів античності, зокрема у теоретичних розробках Аристотеля цій проблемі було приділено значну увагу. Давньогрецькій філософ чітко виділив три основні функції мистецтва: пізнавальну, виховну та емоційного впливу. Сучасна естетична наука розширила арістотелівську модель і виділяє такі функції: соціальну, пізнавальну, сугестивну, виховну, компенсаційну, комунікативну, передбачення.
Опрацьовуючи тему „ Видова специфіка мистецтва”, обов’язково потрібно розпочати із питання „ Генезис мистецтва і формування його видової структури”. Проблема виникнення мистецтва в історії естетичної науки належить до найдискусійніших. У сучасній теорії мистецтва існує принаймні 20 точок зору щодо походження зазначеної форми суспільної свідомості. Перші свідчення про його виникнення пов’язані з добою верхнього палеоліту. У зазначений період формується перша модель видової специфіки мистецтва, яка містить муральний малюнок, що об’єднував доісторичний живопис і скульптуру та танець. Теоретичне осмислення видової структури мистецтва розпочалося практично паралельно з його розвитком. Сьогодні простежуються три напрями дослідження видової специфіки мистецтва: принцип „розгалуження”, принцип „прерогативи”, принцип „синтезу”.
Розглядаючи видову специфіку мистецтва, слід наголосити, що це реальні форми художньо-творчої діяльності, які різняться передусім засобами матеріального втілення художнього змісту. Причиною розподілу мистецтва на види є багатоаспектність типів практики людини у сфері художнього опанування світу. Фундаментом класичної мистецько-видової структури є: архітектура, скульптура, живопис, музика, хореографія, театр, кінематограф.
До питання естетичного виховання у тій чи іншій формі науковці зверталися впродовж усієї історії розвитку цивілізації. Актуальним воно є і у наш час. Проаналізувати специфічні особливості його інтерпретації можливо, зосередивши увагу на п’яти основних етапах – античність, середньовіччя, Відродження, Новий час, друга половина ХІХ – ХХ століття.
Особливу увагу слід приділити специфіці інтерпретації естетичного виховання в Україні. Можна припустити, що практика естетичного виховання започаткована ще легендарними братами-просвітителями ІХ ст. Кирилом і Мефодієм. Фактично кожний історичний період в історії України так чи інакше пов’язаний з проблемою естетичного виховання, але логічним підсумком цього процесу стає створення Києво-Могилянської академії, що органічно поєднувала просвітницьку діяльність з естетичним удосконаленням особистості і являла собою яскраву модель зв’язку педагогіки та естетики.
Розвиток процесу естетичного виховання стимулює феномен культури – історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у темах і формах організації її життя й діяльності людей, а також у створюваних нею матеріальних і духовних цінностях. Загальнотеоретичні визначення терміна „культура” відкривають можливість звернутися до проблеми української національної культури, розглянути її специфічні особливості. У зв’язку з цим необхідно зосередитися на феномені давньослов’янської міфології, що стимулювала розвиток національної культури і мистецтва України. Водночас треба враховувати чинник входження давньослов’янської міфології до структури індоєвропейської міфологічної системи, що зумовив „відкритість” української культури, її органічне існування у межах загальноєвропейського культурного простору.
МЕТОДИ НАВЧАННЯ: Лекції, семінарські заняття, контрольні роботи, виконання текстових завдань.
МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Оцінювання активності і знань студентів під час семінарських занять, написання контрольних робіт, виконання підсумкових завдань до основного модуля, знання основних термінів.
Методи навчання
Основні форми навчального процесу при вивченні дисципліни «Етика»:
Види навчальної роботи студентів:
У процесі вивчення дисципліни «Етика» застосовуються наступні методи навчання:
За типом пізнавальної діяльності:
За основними етапами процесу:
За системним підходом:
За джерелами знань:
За рівнем самостійної розумової діяльності:
Методи контролю
Оцінювання якості знань студентів, в умовах організації навчального процесу за кредитно-модульною системою здійснюється шляхом поточного, модульного, підсумкового (семестрового) контролю за 100-бальною шкалою оцінювання, за шкалою EСTS та національною шкалою оцінювання.
ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ
Поточний контроль – це оцінювання навчальних досягнень студента (рівень теоретичних знань та практичні навички з тем, включених до змістових модулів) під час проведення аудиторних занять, організації самостійної роботи, на консультаціях (під час відпрацювання пропущених занять чи за бажання підвищити попереднє оцінювання) та активності студента на занятті.
Поточний контроль реалізується у формі опитування, виступів на семінарських заняттях, експрес-контролю, контролю засвоєння навчального матеріалу, запланованого на самостійне опрацювання студентом тощо.
Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю:
- виступ з основного питання;
- усна доповідь;
- доповнення, запитання до того, хто відповідає, рецензія на виступ;
- участь у дискусіях, інтерактивних формах організації заняття.
- аналіз джерельної та монографічної літератури;
- письмові завдання (тестові, контрольні, творчі роботи, реферати тощо);
- самостійне опрацювання тем;
- підготовка тез, конспектів навчальних або наукових текстів;
- систематичність роботи на семінарських заняттях, активність під час обговорення питань.
Критеріями оцінки є:
усні відповіді:
виконання письмових завдань:
Максимальний бал за виступ з питань семінарського заняття – 5 балів:
1 б. ставиться студентові, який робить вдале доповнення, виправляє неточності, однак при цьому індивідуально не виступає з окремих питань;
1 б. ставиться студентові, який підготував значний за обсягом та змістом конспект до семінару;
1 б. одержує студент, який старанно працював упродовж заняття, виконував вправи, залучався до колективних обговорень тощо.
Якщо студент жодного разу не відповідав на семінарських заняттях, матиме за відповідний поточний контроль 0 балів.
За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі – роботі конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, були учасниками олімпіад, конкурсів тощо можуть нараховуватися додаткові бали: до 5 балів.
Студент, який не з’являвся на заняття (з поважних причин, підтверджених документально), а отже, не мав поточних оцінок, має право повторно пройти поточний контроль під час консультацій. На консультаціях студент може відпрацювати пропущені семінарські заняття, захистити реферати, а також ліквідувати заборгованості з інших видів навчальної роботи.
МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
Модульний контроль проводиться на останньому занятті модуля. Тривалість виконання модульних контрольних завдань не повинна перевищувати двох академічних годин.
Форми проведення модульних контролів під час вивчення дисципліни «Філософія політики»:
- комплексна письмова модульна контрольна робота;
- комплексне тестування.
До модульних контрольних робіт допускаються всі студенти незалежно від результатів поточного контролю.
Дві МКР передбачено за результатами вивчення тем модуля 1 і модуля 2. Для проведення модульного контролю розроблено модульні контрольні завдання двох варіантів. Варіанти завдань для модульного контролю є рівнозначні за трудомісткістю.
За виконання завдань модульного контролю студент отримує контрольну модульну оцінку (кількість балів), яка враховується в процесі розрахунків модульної оцінки:
У процесі виконання контрольних завдань студент може користуватися лише тими допоміжними матеріалами, які визначені викладачем. Студентові забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами та користуватися матеріалами, крім дозволених. За умови порушення студентом установле них правил виконання модульного контролю викладач позбавляє можливості продовжувати виконання контрольних завдань, не перевіряє роботу, робить на ній відповідний запис і оцінює нулем балів. Результати контрольного заходу студента, який не з’явився на нього, також оцінюються нулем балів незалежно від причини.
Результати перевірки МКР доводяться до відома студентів не пізніше ніж через два робочі дні після їх виконання.
Перескладання МКР допускається в терміни, визначені викладачем, під час поточних консультацій.
Студент, який не з’явився на модульний контроль (незалежно від причини), має право один раз повторно пройти модульний контроль у визначені викладачем терміни під час поточних консультацій.
Підсумкова кількість балів за модуль (модульна оцінка) визначається за вибором викладача як:
- сума балів за усіма поточними формами контролю, передбаченими робочою навчальною програмою дисципліни (поточна модульна оцінка = модульна оцінка);
- сума балів за всіма формами контролю плюс оцінка підсумкової модульної контрольної роботи (тестів) (поточна модульна оцінка + контрольна модульна оцінка = модульна оцінка).
Розподіл балів, які отримують студенти
Дисципліна «Естетика»
|
Сума |
||||||||||||||
|
Змістовий модуль № 1 |
МОДУЛЬНА 1 |
Змістовий модуль № 2 |
МОДУЛЬНА 2 |
Підсумкова семестрова |
||||||||||
|
Т1 |
Т2 |
Т3 |
Т4 |
Т5 |
Тест. контроль |
Т6 |
Т7 |
Т8 |
Т9 |
Т10 |
Тест. контроль |
|||
|
8 |
2 |
8 |
2 |
8 |
22 |
50 |
8 |
2 |
8 |
8 |
2 |
22 |
50 |
100 |
Шкала оцінювання: національна та ECTS
|
Сума балів за всі види навчальної діяльності |
Оцінка ECTS |
Оцінка за національною шкалою |
|
|
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики |
для заліку |
||
|
90 – 100 |
А |
відмінно |
зараховано |
|
82-89 |
В |
добре |
|
|
74-81 |
С |
||
|
64-73 |
D |
задовільно |
|
|
60-63 |
Е |
||
|
35-59 |
FX |
незадовільно з можливістю повторного складання |
не зараховано з можливістю повторного складання |
|
0-34 |
F |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
13. Методичне забезпечення
1. Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Естетика».
ЛІТЕРАТУРА
Інформаційні ресурси
|
www.nbuv.gov.ua |
Національна бібліотека України ім. І.І. Вернадського |
|
www.britannica.com |
Он-лайн енциклопедія «Британіка» |
|
www.uk.wikipedia.org |
Україномовна версія он-лайн енциклопедія «Вікіпедія» |