Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Лекція 3. Державний бюджет України- Доходи та видатки

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-13

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 21.5.2024

Лекція № 3. Державний бюджет України: Доходи та видатки. Бюджетний дефіцит.

План:

1. Державний бюджет як экономічна категорія.

2. Класифікація доходів державного бюджету.

3. Видатки державного  бюджету.

4. Бюджетний дефіцит: причины и види.

1. Державний бюджет як экономічна категорія

Державний бюджет  як  економічна  категорія  відображає реальні економічні відносини між державою та іншими економічними суб'єктами з приводу утворення та використання централізованого фонду грошових ресурсів країни, призначених для виконання функцій держави шляхом розподілу та перерозподілу ВВП.

Специфічними ознаками бюджетних відносин є:

1) перерозподільний характер - бюджет виконує функції перерозподілу ВВП між галузями, регіонами, соціальними верствами населення, а також перерозподіл грошових коштів у часі через використання державних позик;

  1.  всеохоплюючий характер - у ці відносини
    вступають усі юридичні та фізичні особи;

     3) законодавче регулювання, яке здійснюється:

Бюджетним кодексом;

Податковим Законодавством;

іншими  законами,   що  регламентують  надходження доходів і фінансування видатків;

прийняттям Закону про бюджет на відповідний   бюджетний рік.

Основна частина бюджетних відносин виникає у процесі розподілу та перерозподілу вартості ПД.

На стадії первинного розподілу НД у Державному бюджеті концентруються грошові ресурси у вигляді:

частини податку на додану вартість;

відрахувань на соціальне страхування.

На стадії вторинного перерозподілу НД частина доходів підприємств і населення концентруються у Державному бюджеті для подальшого перерозподілу з метою задоволення суспільних потреб.

Форми прояву бюджетних перерозподільчих відносин:

різні види платежів;

податки;

внески.

Історично склалися три моделі централізації фінансових ресурсів країни у бюджеті: американська (25-30% ВВП), західноєвропейська (35-45% ВВП) та скандинавська (50-60% ВВП).

Через бюджет органи державної влади і управління здійснюють:

> контроль за станом виробництва;

вплив на фінансову діяльність місцевих органів влади і управління (шляхом надання дотацій та субвенцій);

контроль за діяльністю виконавчо-розпорядчих органів, що складають і виконують  бюджет.

Бюджет як фінансовий план

Бюджет як річний фінансовий план являє собою кошторис (розпис) доходів та видатків держави, затверджений органами законодавчої і представницької влади у вигляді закону.

Бюджет - це грошове вираження збалансованого кошторису доходів та видатків за певний період.

Фактичний бюджет відображає реальні видатки, доходи та дефіцит за певний період.

Структурний бюджет відображає, якими мають бути видатки, доходи і дефіцит, якщо економіка функціонує за потенційного обсягу виробництва (визначається дією дискреційних програм, що запроваджені законодавче).

Циклічний бюджет показує вплив ділового циклу на бюджет та визначає зміни видатків, доходів і дефіциту, які виникають унаслідок того, що економіка працює не за потенційного обсягу виробництва, а перебуває у стані кризи або зростання (визначається дією автоматичних стабілізаторів).

Циклічний бюджет є різницею між фактичним і структурним бюджетами.

Видатки бюджету визначаються соціально-економічною та фінансовою моделями держави.

Доходи бюджету характеризуються податковою політикою держави.

2. Класифікація доходів державного бюджету.

Державні доходи

Державні доходи - це грошові відносини, які

складаються між державою, юридичними і фізичними особами в процесі вилучення і акумуляції частини вартості ВВП у загальнодержавному фонді

з метою їх подальшого використання, тобто для здійснення державою своїх функцій.

Об'єктом цих відносин є валовий внутрішній продукт.

Склад доходів Державного бюджету визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет на відповідний рік. Починаючи з 2000 року Державний бюджет поділено на дві складові частини: загальний фонд і спеціальний фонд.

До доходів загального фонду Державного бюджету належать ті, що призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не спрямовуються на конкретну мету.

Доходи спеціального фонду Державного бюджету призначені лише для фінансування конкретних заходів (цілей).

У Додатку № 5 наведені дані про загальний і спеціальний фонди доходної частини зведеного, Державного та місцевих бюджетів на 2002 р.

Державні доходи класифікуються за такими ознаками (схема 3.1):

1. За джерелами утворення:

  1.  доходи, отримані від розподілу новоствореної вартості (НД);
  2.  доходи,  що  входять  до  складу  фонду  відшкодування   (частина   амортизаційних відрахувань);
  3.  доходи від реалізації національного багатства.

2. За соціально-економічними ознаками доходи поділяються на:

  1.  доходи від господарської діяльності;
  2.  доходи від використання природних ресурсів;
  3.  доходи від зовнішньоекономічної діяльності;
  4.  доходи від банківської діяльності;
  5.  доходи від реалізації дорогоцінних металів з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;
  6.  державне мито;
  7.  митні платежі;
  8.  збори та інші неподаткові доходи;
  9.  доходи від приватизації;

10) доходи від громадян тощо.

З урахуванням юридичного та економічного аспектів розподілу доходів між ланками бюджетної системи всі вони поділяються на закріплені і регулюючі.

Закріплені доходи - це ті, які за постійно діючими нормативними актами віднесені до бюджетів певного рівня на невизначений у часі строк, у розмірі територіального надходження повністю або у твердо фіксованому розмірі (нормативі).

Закріплені доходи створюють основу доходної

бази кожного бюджету.

Регулюючі доходи - це доходи, передбачені в Законі про Державний бюджет на поточний рік, які перерозподіляються між різними ланками бюджетної системи.

3. За методом залучення коштів:

1) податкові надходження:

а) податки на доходи,  податки  на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості;

б) збори за використання природних ресурсів;

в) внутрішні податки на товари та послуги;

г) податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції;

д) інші податки;

2) неподаткові надходження:

а) доходи від власності і підприємницької діяльності;

б) адміністративні   збори   та   платежі,   доходи від некомерційного та побічного продажу;

в) надходження від штрафів та фінансових санкцій;

г) інші неподаткові надходження;

3) державні цільові Фонди:

а) збір на обов'язкове соціальне  страхування
на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного  страхування України на випадок безробіття;

б) платежі до Фонду соціального захисту інвалідів;

в) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

г) надходження відрахувань та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування;

д) інші фонди;

4) доходи від операцій з капіталом;

Ця група доходів охоплює:

> надходження від продажу основного капіталу (споруди, обладнання, кораблі, літаки, безгосподарне майно, скарби, дорогоцінні метали і каміння);

надходження від продажу з державних запасів товарів (стратегічні матеріали, зерно, надзвичайні і стратегічні запаси);

надходження від продажу землі і нематеріальних активів;

податки на фінансові операції та операції з
капіталом;

5) офіційні трансферти:

Ця група доходів включає в себе безоплатні, безповоротні платежі, отримані від інших органів державного управління, недержавних джерел або міжнародних організацій, а саме: дотації (поточні платежі), субвенції (капітальні платежі), надходження.

Враховуючи постійні зміни законодавчої бази можливі зміни і уточнення в класифікації доходів1 і видатків Державного бюджету, тому потрібно постійно слідкувати за цим.

4. За умовами  формування державні  доходи можуть бути:

  1.  безповоротні - це власні доходи держави і
    доходи, які надходять від інших суб'єктів бюджетних відносин;
  2.  поворотні це державні позики, за користування якими треба платити і вони повинні бути повернені у визначені строки.

5. За рівнем  централізації державні  доходи діляться на:

  1.  централізовані які концентруються в Державному бюджеті та інших цільових фондах грошових коштів держави;
  2.  децентралізовані - які використовуються за місцем їх утворення на державних підприємствах
    і в бюджетних організаціях (прибуток, амортизаційні відрахування).

ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

До основних факторів, що впливають на формування доходів Державного бюджету України належать:

  1.  стан економічної кон'юнктури;
  2.  недосконалість Податкового законодавства;
  3.  інституціоналізація тіньової економіки;
  4.  низька фінансова дисципліна усіх суб'єктів господарювання;
  5.  віртуальний перерозподіл власності;
  6.  наявність значних пільг в оподаткуванні;
  7.  криміналізація економічної діяльності;
  8.  низька конкурентоспроможність продукції;

9) нестабільність національної валюти;
10) інфляційні процеси та інше.

    

3. Видатки державного  бюджету

Державні видатки як економічна категорія - це грошові відносини з приводу розподілу і використання централізованих та децентралізованих фондів грошових ресурсів держави з метою фінансування загальнодержавних потреб соціально-економічного розвитку.

Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. (№ 2542-Ш) у ст. 2 «Визначення основних термінів » дає розмежування понять «видатки бюджету» і «витрати бюджету».

Видатки бюджету - це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Витрати бюджету - видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Державні видатки визначаються соціально-економічною моделлю, функціями та економічним станом держави.

Видаткову частину Державного бюджету теж поділено на дві складові: видатки загального фонду та видатки спеціального фонду.

Видатки спеціального фонду фінансуються за рахунок цільових доходів, визначених під конкретну мету (наприклад, цільові фонди включені у бюджет на відповідний рік).

Видатки загального фонду фінансуються за рахунок доходів загального фонду бюджету і не мають конкретних (закріплених) джерел фінансування. Структуру видатків загального фонду Державного бюджету України за 2001-2002 роки подано у Додатку 3.

Фінансування державних видатків - це плановий, цільовий, безповоротний і безоплатний відпуск грошових коштів для забезпечення виконання загальнодержавних функцій (управління, оборона, безпека тощо), утримання соціально-культурної сфери, забезпечення соціальних гарантій та зобов'язань держави, який здійснюється на основі режиму економії при постійному контролі.

Основними суб'єктами фінансування є державні органи, підприємства, установи та організації державної та комунальної форм власності.

За новою бюджетною класифікацією видаткова частина бюджету має:

функціональну класифікацію видатків;

економічну класифікацію видатків;

відомчу класифікацію видатків;

програмну класифікацію видатків.

Розмежування видатків за економічними ознаками, з точки зору впливу державних видатків на рух сукупного продукту і процес розширеного відтворення, базується на визначенні поточних видатків і капітальних видатків та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністерством фінансів України.

Поточні видатки - це видатки бюджету на фінансування підприємств, установ, організацій і органів, визначені на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення.

Вони включають:

видатки на товари та послуги;

оплату праці працівників бюджетних установ;

нарахування на заробітну плату;

придбання предметів постачання і матеріалів;

витрати на відрядження;

оплату послуг бюджетних установ;

оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

виплату процентів;

трансфертні    платежі    органам    державного управління.

Капітальні видатки (видатки розвитку) - це видатки бюджету на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності держави, а саме:

1) капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення;

2) фінансування   структурної   перебудови   народного господарства;

3) субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

За бюджетною класифікацією до капітальних видатків відносяться:

придбання основного капіталу;

придбання обладнання і предметів довгострокового користування;

капітальне будівництво;

капітальний ремонт;

створення державних запасів і резервів;

придбання землі і нематеріальних активів;

капітальні трансферти;

нерозподілені витрати.

В умовах економічної кризи поточні видатки є першочерговими.

Функціональна структура видатків будується відповідно до основних функцій держави. Функції, що виконуються державою, можна розділити

на чотири групи.

До першої групи видатків відносять державні видатки на послуги загального призначення (розділи 1-6 бюджетної класифікації):

державне управління;

судова влада;

міжнародна діяльність;

фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу;

національна оборона;

правоохоронна    діяльність    та    забезпечення

безпеки держави.

До другої групи видатків можна віднести видатки на суспільні і соціальні послуги (розділи 7-13), що надаються суспільству і безпосередньо громадянам:

освіта;

охорона здоров'я;

соціальний захист та соціальне забезпечення;

житлово-комунальне господарство;

культура та мистецтво;

засоби масової інформації;

фізична культура і спорт.

До третьої групи видатків відносяться видатки, спрямовані на державні послуги, пов'язані з економічною діяльністю, а також видатки на регулювання і підвищення ефективності господарської діяльності (розділи 14-22). У цих розділах відображені завдання держави, пов'язані з економічним розвитком, створенням нових робочих місць, організацією роботи транспорту, охороною навколишнього середовища.

До останньої, четвертої групи видатків, відносяться державні видатки на обслуговування внутрішнього та зовнішнього державного боргу, видатки з цільових фондів, які включені до Державного бюджету відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, видатки з Резервних фондів, видатки на проведення виборів та референдумів (розділи 23-25 бюджетної класифікації).

Прогноз розподілу видатків зведеного бюджету України на 2002p. за функціональною структурою подано у Додатку 4.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.

В умовах економічної кризи доходна частина Державного бюджету може бути не виконана, що призводить до скорочення видаткової частини. На випадок такої ситуації у Законі про Державний бюджет на відповідний рік передбачаються захищені статті, виплати по яких не скорочуються і здійснюються в першочерговому порядку та пропорційно по розпорядниках коштів Державного бюджету.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ

В СУЧАСНИХ УМОВАХ

На формування видатків бюджету в Україні в сучасних умовах впливають:

1. Економічна криза, яка спричиняє:

>  зростання   видатків   на   соціальний   захист населення;

зростання видатків на фінансову підтримку підприємств державного сектору від банкрутств,
а не на інноваційну діяльність;

зростання видатків на підтримку соціальної сфери.

2. Зростання монетизованого державного боргу, який зумовлює:

> зростання видатків на покриття державного боргу;

> витіснення інвестицій із сфери виробництва (ефект «витіснення»).

3. Зростання   немонетизованого   державного боргу спричиняє виділення коштів на покриття заборгованостей,  що виникли у попередні роки
по заробітній платі працівників бюджетних установ, стипендіях та інших соціальних виплатах.

  1.  Дефіцит бюджетів усіх рівнів, який передбачає жорсткий режим економії коштів,  скорочення  видатків  по  всіх  статтях  кошторисів  на утримання апарату управління.
  2.  Залучення зовнішніх ресурсів для покриття бюджетного  дефіциту  призводить  до   зростання платежів по відсотках.

4. Бюджетний дефіцит: причини і види.

Держбюджет як фінансовий план може характеризуватися трьома станами:

збалансований бюджет;

дефіцитний бюджет;

профіцитний бюджет.

При збалансованому бюджеті видатки бюджету дорівнюють доходам.

При дефіцитному бюджеті видатки перевищують постійні доходи бюджету, тобто податки і податкові надходження.

При   профіцитному   бюджеті   доходи   перевищують нормативні видатки бюджету. Профіцит бюджету затверджується виключно з метою погашення основної суми боргу.1

Як правило, дефіцит бюджету не повинен перевищувати видатків розвитку. В разі наявності дефіциту бюджету фінансуються передусім поточні видатки.

Дефіцит бюджету в Україні має свої особливості, зумовлені трансформацією економічної системи і економічною кризою.

Причини дефіциту Державного бюджету в Україні

надмірний розмір державного сектору;

домінуюча політика державного патерналізму;

неефективна структура народного господарства;

непослідовність реформ фінансової системи;

падіння  доходів  в  умовах  кризового  стану економіки;

зменшення приросту національного доходу;

надмірно збільшена видаткова частина бюджету за рахунок дотацій, які надає держава певним   галузям   (енергетика,   вугільна   промисловість та інші);

непослідовна фінансова політика;

інфляція;

  •  зростання внутрішнього і зовнішнього боргу тощо.

Заходи щодо подолання бюджетного дефіциту

перехід   від   всеохоплюючого   фінансування економіки до кредитування;

ліквідація дотацій збитковим підприємствам;

скорочення витрат на управління;

> реформування системи оподаткування, з метою зниження податкового тиску на фізичних і юридичних осіб;

> підвищення ролі місцевих бюджетів тощо.

Види бюджетного дефіциту

За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований.

Відкритий бюджетний дефіцит ~ це офіційно визнаний дефіцит у законі про бюджет на відповідний рік.

Прихований бюджетний дефіцит виникає в результаті завищення обсягів планових доходів та включення у склад доходів джерел покриття бюджетного дефіциту.

За причинами виникнення бюджетний дефіцит

буває вимушеним і свідомим.

Вимушений бюджетний дефіцит є наслідком скорочення обсягів ВВП і відповідно обмеженості фінансових ресурсів країни. Прикладом вимушеного бюджетного дефіциту є циклічний бюджетний дефіцит.

Циклічний дефіцит бюджету є результатом циклічного падіння виробництва (скорочення національного доходу та обсягу виробництва) внаслідок кон'юнктурних коливань, що призводить до дії автоматичні фіскальні стабілізатори (скорочуються податкові надходження через зменшення ставок оподаткування при прогресивній системі оподаткування та збільшуються соціальні трансферти через зниження життєвого рівня населення).

Свідомий бюджетний дефіцит виникає внаслідок дискреційної фіскальної політики, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо Державного бюджету.

Свідомий бюджетний дефіцит виникає за умов, коли для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямовано знижує ставки оподаткування і збільшує державні витрати. Відповідно, в період підйому цілеспрямовано створюється бюджетний надлишок.

За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити.

Активний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП.

Пасивний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних видатків (соціальні трансферти, виплата зарплати у бюджетній сфері та інші).

Джерелами фінансування дефіциту бюджету можуть виступати:

позики  держави  (не інфляційний  шлях  покриття бюджетного дефіциту);

грошово-кредитна емісія (інфляційний шлях
покриття бюджетного дефіциту).
1

Державні позики використовуються за умов:

наявності тимчасово вільних коштів у кредиторів;

довіри кредиторів до держави;

заінтересованості    кредиторів    (за    рахунок
процентної  політики  і  високих  гарантій  повернення боргу).

Грошово-кредитна емісія може застосовуватися лише за умов жорсткого контролю за використанням грошей. Вона виправдана в разі спрямування коштів у інвестиції, що сприяє зростанню ВВП і викликає невисокі темпи інфляції. Використання емісійних коштів на поточні витрати (зарплата, соціальні трансферти та інше) призводить до прискорення інфляції.

У статті 15 Бюджетного кодексу України джерела фінансування дефіциту бюджету визначені таким чином:

1 За ст. 6 Бюджетного кодексу України емісійні кошти Національного банку не можуть бути джерелом фінансування дефіциту Державного бюджету України. Див.; Бюджетний кодекс України // Український інвестиційний журнал.- 2001.- № 4.- С. 8.

Ст. 15-1. Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запозичення.

Ст. 15-2. Запозичення не використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами поточних видатків, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги.




1. Текст 1991OCR spellcheck- Ольга Амелина январь 2006ДЕЙСТВУЮЩИЕ ЛИЦАУ ч и т е л ь лет 5060
2. Электропитающие системы и электрические сети для студентов специальности 140211 ~ Электроснабжение 1
3. от сотворения мира
4. Предотвращение банкротства предприятия
5. Контрольная работа 1
6.  настолько органически единым и неделимым всегда казался этот организм Россия и Казахстан
7. по теме- Приготовление заправочных супов Изделие- Свекольник холодный
8. Тест ldquo;Філософські категоріїrdquo; Задана філософська категорія
9. Экономическая история выделилась из полит экономии в самостоятельную науку во второй половине 19 века под вл
10. И. О. Максименко Юрий Борисович
11. I ГОСУДАРСТВЕННЫЕ ЭЛЕМЕНТНЫЕ СМЕТНЫЕ НОРМЫ НА СТРОИТЕЛЬНЫЕ И СПЕЦИАЛЬНЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ РАБОТЫ ГЭСН112001
12. Борьба патрициев и плебеев в Древнем Риме
13. вариант ответа Религиозные нормы как правила поведения верующих содержатся в таких источниках как- А Фед.
14.  Задачи и основы физического воспитания студентов [3] 2
15. Гороскоп Петра I
16. Реформы образования - сегодня
17. ДОГОВОР ПОДРЯДА- ПОНЯТИЕ ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА МЕСТО В СИСТЕМЕ ДОГОВОРОВ [3] 1
18. Реферат- Реклама в прессе
19. 07.97 N 214 О КОНТРОЛЕ КАЧЕСТВА ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ ИЗГОТОВЛЯЕМЫХ В АПТЕКАХ По состоянию на март 2007 года
20.  Расстройства мочеиспукания и изменение количества потребляемой воды