Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 4. Бюджетний устрій і побудова бюджетної системи України
Лекція 5 (2 год.)
ПЛАН
Актуальність. В умовах ринкових відносин бюджетна система є найважливішим економічним регулятором. Актуальність даної теми зумовлена тим, що від того, наскільки правильно побудовано бюджетну систему залежить ефективне функціонування всього народного господарства країни, зовнішніх відносин.
Дидактична мета. Розкрити сутність понять «бюджетна система», «бюджетна класифікація», «зведений бюджет», визначити структуру, етапи становлення та органи управління бюджетною системою України. Охарактеризувати принципи бюджетної системи та бюджетної класифікації.
Виховна мета. Студенти повинні визначити сутність, принципи та елементи бюджетної системи. Усвідомити необхідність здійснення управління бюджетною системою визначити значення, принципи та складові частини бюджетної класифікації.
Внутрі- та міждисциплінарні зв’язки. Тема «Бюджетний устрій і побудова бюджетної системи України» розглядалась раніше під час вивчення дисциплін «Фінанси». Також ця тема послужить основою для виконання практичних завдань з дисципліни.
Фахове спрямування. Вивчення теми «Бюджетний устрій і побудова бюджетної системи України» сприятиме розвиткові логічного мислення студентів та формувати професійні навички фахівців у сфері фінансів.
Бюджет та бюджетна система загалом відноситься до тієї сфери суспільного життя, що безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. В бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні проблеми життя суспільства і людини.
У фаховій літературі можна зустріти інше визначення бюджетної системи:
Бюджетна система – це сукупність окремих її ланок, юридично пов'язаних між собою, яка базується на загальноприйнятних принципах, що відповідають міжнародним стандартам.
Основними елементами бюджетної системи є:
Бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права[2, стаття 2].
Бюджетна система України пройшла такі етапи становлення:
Загальновійськова казна запорізького козацтва, до якої надходили доходи від промислів, скотарства, рибальства, полювання. Видатки здійснювалися на військове спорядження, будівництво монастирів та інше.
1918-1922 роки. Українська Центральна рада протягом 14 місяців, а потім більшовицький уряд намагалися оволодіти бюджетним процесом, але спроби виявилися марними.
1922-1992 роки. Україна виконувала у бюджетному процесі підпорядковану роль. (У ці роки приблизно 25% національного доходу, створеного в Україні, перерозподілялося через бюджет України, а понад 40% національного доходу через союзний бюджет).
1992 рік. Україна вперше склала державний бюджет як незалежна держава (через нього розподілялося більше ніж 60% національного доходу і 70% фінансових ресурсів Української держави. Дефіцит бюджету становив приблизно 3%).
У 1990 році було прийнято закон "Про бюджетну систему Української РСР" (5.12.1990), згідно з яким бюджетна система складається з двох самостійних ланок державного і місцевих бюджетів.
У 1995 році Верховна Рада України прийняла нову редакцію закону "Про бюджетну систему України" (29.06.1995).
У 1996 році Конституцією України було закріплено основні принципи побудови бюджетної системи України, визначені нові принципи побудови міжбюджетних відносин, встановлено право територіальних громад самостійно затверджувати бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролювати їхнє виконання, встановлювати місцеві податки і збори відповідно до законодавства.
У 1997 році прийнято закон "Про місцеве самоврядування" (27.05.1997), який розширив основні положення Конституції щодо організації бюджетної системи та міжбюджетних взаємовідносин в Україні.
21 червня 2001 року було прийнято Бюджетний кодекс України котрий визначав засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
8 липня 2010 року було прийнято новий Бюджетний кодекс України, який вніс у бюджетне законодавство такі зміни:
Нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є: Конституція України; Бюджетний кодекс; Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік; інші закони, що регулюють бюджетні правові відносини; нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та центральних органів влади, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу; рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийняті відповідно до Бюджетного кодексу.
Згідно з Бюджетним кодексом бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів [2. Стаття 5].
Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах).
Зведений бюджет
Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку держави [2. Стаття 6].
Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей, міст Києва та Севастополя.
Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим значення.
Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області.
Зведений бюджет району включає показники районного бюджету, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району. Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. Якщо місту або району у місті адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району у місті включає показники бюджетів цих міст, селищ та сіл.
Показники бюджетів об'єднань територіальних громад, що створюються згідно із законом, включаються до відповідних зведених бюджетів.
Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах [2, стаття 7 ].:
1) принцип єдності бюджетної системи України – єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;
2) принцип збалансованості – повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період;
3) принцип самостійності – Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети;
4) принцип повноти – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
5) принцип обґрунтованості – бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;
6) принцип ефективності та результативності – при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням (далі - гарантовані послуги), при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;
7) принцип субсидіарності – розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача;
8) принцип цільового використання бюджетних коштів – бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями;
9) принцип справедливості і неупередженості – бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;
10) принцип публічності та прозорості – інформування громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету та місцевих бюджетів, а також контролю за виконанням державного бюджету та місцевих бюджетів.
2. Управління бюджетною системою України
Державне управління бюджетом в Україні здійснюється з використанням юридичних законів, а також за допомогою інших нормативних актів і документів.
Бюджетна система України є самостійною, тобто об’єктом управління, що вміщує державний та місцеві бюджети. Відповідно до цих ланок держава утворила органи, які забезпечують процес управління бюджетом, а саме Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба, Державну податкову служба, Державна фінансова інспекція та їхні органи на місцях. За допомогою цих органів держава здійснює реалізацію бюджетної політики. Кожен з органів управління забезпечує керівництво окремим напрямком бюджетної діяльності.
Залежно від ролі, місця, функцій та обсягів діяльності органи державного управління бюджетною системою поділяються на такі групи:
Робота цих органів взаємопов’язана і спрямована на реалізацію засад бюджетної політики України.
Загальне управління бюджетною системою України здійснюється органами державної влади та управління, а саме: Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України. На адміністративно-територіальних рівнях управління забезпечується Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, міськими, районними, сільськими і селищними радами, обласними, міськими, районними державними адміністраціями, виконкомами міських, селищних та сільських рад.
Верховна Рада України, як найвищий законодавчий орган, визначає основні напрямки внутрішньої та зовнішньої бюджетної політики держави, здійснює контроль за використанням коштів державного бюджету за допомогою Рахункової палати, систематично заслуховує звіти уряду про хід виконання державного бюджету, вживає заходи, спрямовані на зміцнення бюджетної системи.
Кабінет Міністрів України, як найвищий орган у системі виконавчої влади, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, розробляє проект Закону про Державний бюджет і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України державного бюджету.
Загальне державне управління бюджетною та податковою діяльністю на місцевому рівні здійснюють органи місцевого самоврядування обласні, районні, сільські, селищні, міські ради, виконкоми сільських, селищних та міських рад. Ці органи затверджують відповідні бюджети, вносять зміни до них, затверджують звіти про їх виконання, управляють майном, що є у комунальній власності, запроваджують місцеві податки і збори відповідно до чинного законодавства.
Держава реалізує свої функції оперативного управління бюджетом через відповідні органи.
Центральним органом державної виконавчої влади, який забезпечує оперативне керівництво державними фінансами в Україні, є Міністерство фінансів України. Через Міністерство фінансів України держава реалізує фінансову політику, здійснює загальне керівництво у сфері державних фінансів, у тому числі їх найважливішою центральною ланкою державним бюджетом.
Міністерство фінансів України реалізує державну фінансову політику, бере участь у розробці балансу фінансових ресурсів, платіжного балансу, організовує роботу, пов’язану із складанням проекту державного бюджету, розглядає проект Правил складання і виконання державного та проект Правил складання і виконання місцевих бюджетів і подає їх на затвердження Кабінету Міністрів України, розглядає пропозиції про удосконалення податкової політики, спрямованої на зміцнення державних фінансів, здійснює контроль за випуском та обігом цінних паперів, готує та подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вступу України до міжнародних фінансових організацій та членства в них, бере участь у розробці умов оплати праці працівників органів виконавчої та судової влади, правоохоронних органів, закладів освіти, охорони здоров’я, культури та інших бюджетних установ.
Основні завдання місцевих фінансових органів спрямованні на складання та виконання місцевих бюджетів, забезпечення контролю за цільовим, раціональним, економним і ефективним використання бюджетних коштів.
Для забезпечення виконання державного бюджету створено Державна казначейська служба України, що є системою органів державної виконавчої влади при Міністерстві фінансів України. Головною метою Державної казначейської служби є вирішення комплексу питань, пов’язаних з виконанням державного бюджету, починаючи з забезпечення контролю за надходженням державних доходів до їхнього проходження через банки з наступним використанням у межах передбачених у бюджеті асигнувань розпорядникам коштів.
З метою організації контролю за правильністю складання і виконання бюджету, зведених фінансових планів галузей народного господарства, а також контролю за фінансовою діяльністю, станом забезпечення і використання матеріальних ресурсів, грошових коштів, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, інших органах державної виконавчої влади, на підприємствах, в установах і організаціях в Україні функціонує Державна фінансова інспекція, яка діє при Міністерстві фінансів України і йому підпорядковується. Головним завданням Державної фінансової інспекції є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їхнім збереженням, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Управління податковою системою України здійснюється Державною податковою службою, яка є центральним органом виконавчої влади в Україні. Основними завданнями органів Державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків до бюджетів; внесення у встановленому порядку пропозицій щодо удосконалення податкового законодавства, формування та ведення державного реєстру фізичних осіб, розміщення законодавства з питань оподаткування серед платників податків.
Податкова міліція складається зі спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів Державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Обов’язковою умовою складання і виконання бюджетів різноманітних рівнів України є регламентація джерел доходів і напрямків використання коштів. Це досягається шляхом групування доходів і видатків бюджетних коштів, тобто об’єднанням доходів за формами і видами, а видатків за їх напрямками і цільовим призначенням. Таке групування доходів і видатків бюджету є бюджетною класифікацією.
Бюджетна класифікація єдине систематизоване згрупування доходів, видатків та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.
Як система фінансових показників при бюджетному плануванні бюджетна класифікація використовується для складання проектів бюджетів різноманітних рівнів, розробки кошторисів доходів і видатків бюджетних установ. Структура бюджетної класифікації забезпечує можливість взаємоув’язки державного плану економічного і соціального розвитку країни і фінансових планів міністерств, відомств з бюджетом.
У процесі виконання бюджету бюджетна класифікація сприяє роботі в кожному фінансовому органі, міністерстві, відомстві, об’єднанні і закладі із забезпечення доходів у бюджет і використання коштів в об’ємах, передбачених в розрізі її підрозділів.
Бюджетна класифікація дозволяє враховувати надходження доходів і використання коштів згідно із затвердженим бюджетним розписом, складати звіти про виконання бюджету, зведені звіти по областях, адміністративно-територіальних одиницях і по державному бюджету в цілому.
Бюджетна класифікація дозволяє здійснювати контроль в процесі виконання бюджету за ходом надходжень в бюджет за видами доходів і групами платників, а також за цільовим фінансуванням і використанням бюджетних коштів строго в межах асигнувань, передбачених в затвердженому бюджеті.
Бюджетна класифікація необхідна для проведення аналізу надходжень доходів по кожному виду і видатків за їх напрямками, для виявлення відхилень від планових показників, для зіставлення кошторисних призначень і видатків по однотипних бюджетних закладах.
Класифікація доходів і видатків бюджету важлива при статистичній обробці бюджетних показників, виявлення їх динаміки і тенденцій розвитку, розробки прогнозів по розвитку бюджетних відносин.
Бюджетна класифікація має як правове, так і організуюче значення. Правове визначається тим, що державний бюджет є для своїх органів державної влади й управління фінансовим планом, затвердженим в законодавчому порядку. Організуюче значення проявляється в тому, що бюджетна класифікація покладає на органи, що виконують бюджет, конкретні обов’язки із забезпечення своєчасного і повного надходження доходів у бюджет і фінансування видатків відповідно до їх цільових призначень.
Бюджетна класифікація не є незмінною. Вона уточнюється в процесі зміни доходів і видатків бюджету. Її уточнення проводиться відповідно до наказів Міністерства фінансів України, що створює єдність користування нею по всій території України.
Доходи і видатки бюджету групують за галузевим і відомчим принципом.
При галузевому групуванні показується галузь народного господарства, яка платить платежі до бюджету або отримує асигнування із бюджету. Тим самим досягається органічний зв’язок бюджету з державним планом економічного і соціального розвитку країни.
При ґрунтуванні за відомчим принципом доходи і видатки встановлюються по міністерствах і відомствах, що дозволяє чітко визначити обов’язки окремих міністерств і відомств перед бюджетом і розміри їх фінансування із бюджету.
4. Складові частини бюджетної класифікації.
Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.
Бюджетна класифікація має такі складові частини:
- класифікація доходів бюджету;
- класифікація видатків бюджету;
- класифікація фінансування бюджету;
- класифікація боргу.
Класифікація доходів бюджету
Доходи бюджету кодуються восьмизначним кодом і класифікуються за такими розділами:
Податковими надходженнями визначаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі. До них належать:
Неподатковими надходженнями визначаються доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної та господарської діяльності, інші неподаткові надходження, власні надходження бюджетних установ..
Доходами від операцій з капіталом визначаються доходи від продажу основного капіталу, державних запасів товарів, землі та нематеріальних активів, податок на фінансові операції та операції з капіталом.
Трансферти це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування інших держав або міжнародних організацій на безплатній та безповоротній основі. Офіційні трансферти поділяються на офіційні трансферти та трансферти від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій.
Класифікація видатків бюджету
Видатки бюджету кодуються чотиризначним кодом і класифікуються за:
Функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації, як розділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення функцій держави Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.
Функції, що виконуються державою, можна поділити на три категорії. До першої категорії видатків належать державні послуги державного призначення. Ці послуги містять у собі діяльність державних органів, не пов’язану з наданням послуг окремим особам чи господарським одиницям. До них належать: державне управління, судова влада, міжнародна діяльність, національна оборона, правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки держави.
До другої категорії видатків належать державні послуги, пов’язані з економічною діяльністю, а саме: промисловість та енергетика, будівництво, сільське господарство, лісове господарство, рибальство і мисливство, транспорт, шляхове господарство, зв’язок, телекомунікації, інші послуги, пов’язані з економічною діяльністю, охорона навколишнього природного середовища.
До третьої категорії видатків належать суспільні й соціальні послуги, які містять в собі видатки на: освіту, охорону здоров’я, соцзахист і соціальне забезпечення житлово-комунальне господарство, культуру та мистецтво, засоби масової інформації, фізичну культуру і спорт.
За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки та капітальні видатки, які носять цільовий характер і згруповані в економічні категорії видатків.
Поточні видатки це видатки за такими категоріями економічної класифікації (2000):
Капітальні видатки це видатки за такими категоріями економічної класифікації:
Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.
Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.
Класифікація фінансування бюджету
Класифікація фінансування бюджету визначає джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету і напрямки витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті перевищення доходів бюджету над його видатками.
Фінансування бюджету надходження та витрати у зв’язку зі зміною обсягу боргу, а також зміною залишку готівкових коштів по бюджету, які використовуються для покриття різниці між доходами і видатками бюджету.
Класифікація фінансування бюджету
Класифікація боргу
Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов’язання держави, Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування.
Класифікація боргу:
Список використаної літератури:
Електронні ресурси: