Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО
ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ
Тимошенко Олексій Валерійович
УДК 796.32-055.2
РОЗВИТОК ШВИДКОСТІ ТА ТОЧНОСТІ ІГРОВИХ ДІЙ У
ДІВЧАТОК 10 - 14 РОКІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ БАСКЕТБОЛОМ
24.00. 02 - Фізична культура, фізичне
виховання різних груп населення
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з фізичного виховання і спорту
Київ - 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітет України з фізичної культури і спорту.
Науковий керівник:
кандидат біологічних наук, доцент ДУДІН МИКОЛА ПАВЛОВИЧ, Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри медико-біологічних дисциплін.
Офіційні опоненти:
доктор педагогічних наук, професор СЕРГІЄНКО ЛЕОНІД ПРОКОПОВИЧ, Миколаївський гуманітарний інститут Українського державного морського технічного університету, заступник директора;
кандидат педагогічних наук, професор ЛАТИШКЕВИЧ ЛЕОНІД АНТОНОВИЧ, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри спортивних ігор.
Провідна організація - Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, Міністерство освіти України, м. Київ.
Захист відбудеться “21” жовтня 1999 р. в 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (252150, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (252150, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).
Автореферат розісланий “20” вересня 1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор педагогічних наук, професор Л. Я. Іващенко
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У спортивних іграх велике значення має технічна підготовка до складу якої входить велика кількість різноманітних технічних прийомів Латишкевич Л. А, 1987; Портнов Ю. М., 1988; Колос В. М, 1989; Платонов В. М., 1997 та ін..
Ігрова діяльність у баскетболі базується на індивідуальних і групових технічних діях спортсменів, основними з яких є кидки м’яча в кільце, передачі, ведення, перехоплення, підбір мяча тощо. Шерстюк А. А., 1991; Корягін В. Н., 1993; Андрющенко Л. Б., 1994 та ін.. Спроможність одночасно швидко і точно виконувати ці дії - головна умова успішної гри баскетболістів Кожевніков З. Я, 1971; Голомазов С. В., Заціорський В. М., 1979; Сальман Н. Д., 1986; Вуден Д., 1987; Вальтін А. І., 1989; Бондарь А. І., 1989 та ін..
Ігрова ефективність залежить від просторово-часових характеристик ігрових дій, які, в свою чергу, зумовлюються морфофункціональними та психофізіологічними особливостями розвитку організму Бриль М. С., 1980; Двоєглазов В. В., 1989; Богатирьов Т. Д., 1990 та ін.. Відомо, що ця залежність у різних вікових періодах, особливо в предпубертатному та пубертатному, варіює залежно від інтенсивності біологічного дозрівання дівчаток - підлітків. Аналіз процесів росту та біологічного розвитку дівчаток, які займаються баскетболом, ускладнений у зв'язку з тим, що кількість експериментальних досліджень недостатня Горохова М. В., 1985; Курова Н. В., 1990 .
У літературі надто мало робіт, які стосуються морфофункціональної зумовленості розвитку просторово-часових характеристик ігрових дій у дівчаток у підлітковому періоді. Тому дослідження даної проблеми актуальне.
Зв'язок роботи з планами НДР. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи Державного комітету України з фізичної культури та спорту за темою 1.3.1. “Критерії відбору та орієнтації у видах спорту зі складно- координаційною структурою руху у процесі багаторічної підготовки спортсменів” на 1996 - 2000 р.р., (номер держреєстрації № 0196U010523).
Мета та завдання дослідження. Метою даної роботи є визначення вікових особливостей розвитку швидкості та точності ігрових дій в зв'язку з морфофункціональними характеристиками організму дівчаток 10 - 14 років, які займаються баскетболом.
Для досягнення мети в даній роботі поставлені такі завдання:
2. Визначити показники морфофункціонального розвитку організму дівчаток-підлітків, які займаються баскетболом.
2
3. Дослідити взаємозв'язок швидкості і точності рухових можливостей з морфофункціональними характеристиками розвитку організму дівчаток у підлітковому періоді, включаючи специфічні особливості жіночого організму.
4. Визначити критерії оцінки швидкості і точності спеціалізованих дій в зв'язку з морфофункціональними характеристиками розвитку організму та розробити нормативне підгрунтя для відбору, контролю і корекції процесу навчання юних баскетболісток.
Наукова новизна. Підтверджена та уточнена інформація, яка стосується вікових особливостей вияву швидкості і точності ігрових дій баскетболісток 10 - 14 років. Отримані нові дані про динаміку вікових особливостей розвитку морфофункціональних показників організму юних баскетболісток в пре - і пубертатному періодах, про значимість морфофункціональних характеристик організму дівчаток-підлітків і просторово-часових показників ігрових дій для ефективності змагальної діяльності. Вперше складені та обгрунтовані модельні характеристики для відбору, контролю і корекції процесу навчання, розраховані рівняння множинної регресії для визначення рівня підготовленості юних баскетболісток. Новим є використання системи вправ для цілеспрямованого навчання і вдосконалення основних технічних прийомів, загальної та спеціальної підготовленості з урахуванням вікових особливостей їх розвитку і значимості для спортивного результату у дівчаток 10 - 14 років, які займаються баскетболом.
Теоретична значимість. Розкриті вікові закономірності морфофункціональної зумовленості розвитку просторово-часової точності ігрових дій і на підставі точних розрахунків запропонована методика побудови навчально-тренувального процесу у дівчаток 10 - 14 років, які займаються баскетболом. Звідси випливає можливість встановлення принципу морфофункціональної зумовленості розвитку системоутворюючого чинника - просторово-часової точності у функціональних системах провідних ігрових дій юних баскетболісток.
Практична значимість полягає у розробці комплексної системи спеціальних завдань за цілеспрямованим розвитком провідних (у кожному віцї) параметрів і специфічних навичок залежно від вікових особливостей становлення просторово-часових характеристик ігрових дій, динаміки морфофункціональних показників та їх значимості для ефективності змагальної діяльності. Результати досліджень використовувались під час читання курсу лекцій на кафедрі спортивних ігор Переяслав-Хмельницького ДПІ ім. Г. С. Сковороди і впроваджені у практику підготовки юних баскетболісток ДЮСШ Переяслав-Хмельницького. Це підтверджується двома актами впровадження результатів наукових досліджень.
Особистий внесок здобувача. Участь автора у написанні робіт є визначальною, як з точки зору проведення досліджень, так і інтерпретації їхніх результатів. У публікаціях, які виконані спільно з к. б. н., доцентом Дудіним М. П., дисертанту належать результати досліджень та експериментів, а також їх опис та частковий аналіз.
3
Апробація результатів досліджень. За матеріалами досліджень виконана стендова доповідь на міжнародному науковому конгресі у м. Києві, зроблені доповіді на загальноукраїнських науково-практичних конференціях у м.м. Луцьку та Львові, на кафедральних конференціях Національного університету фізичного виховання і спорту України та Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту ім. Г. С. Сковороди.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 робіт. До них належать: 3 статті, методичні рекомендації, матеріали робочої наради з узагальненої теми науково-дослідних робіт, міжнародного наукового конгресу, республіканської науково-практичної конференції.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 169 сторінках, складається з умовних скорочень, вступу, 5 розділів, обговорення результатів дослідження, практичних рекомендацій, висновків, списку літератури та додатку. Робота вміщує 17 таблиць і 18 малюнків. Список літератури складається з 250 джерел, з них 211 вітчизняних і 39 зарубіжних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У першому розділі дисертаційної роботи “Теоретичне підгрунтя підготовки юних баскетболісток” показано, що для ефективності змагальної діяльності у спортивних іграх, зокрема в баскетболі, величезне значення мають швидкість і точність ігрових дій. Але якщо швидкість і точність технічних прийомів у дорослих баскетболістів (чоловіків і жінок) та у юнаків досліджувалися в різний час багатьма авторами Голомазов С. В., 1973; Евсєєва Л. Ф., 1976; Крутіков А. В., 1983; Поплавський Л. Ю., Вальтін А. І., 1989; Мозола Р. С., 1993 та ін., то даних про вікові особливості розвитку вище перерахованих параметрів у дівчаток-підлітків недостатньо Альходжалі Ріхаб, 1990; Лапіза О. М., 1996. А робіт, які стосуються розвитку швидкості і точності ігрових дій в зв'язку з морфофункціональними характеристиками організму дівчаток 10 - 14 років, які займаються баскетболом, в літературі знайти не вдалося. Недооцінка вікової динаміки просторово-часових показників ігрових дій і особливостей розвитку організму дівчаток-баскетболісток на різних етапах навчально-тренувального процесу призводить до одноманітності у застосуванні засобів та методів під час навчання та вдосконалення, що неминуче відбивається на уповільненні зростання спортивної майстерності юних спортсменок.
В другому розділі розкриті задачі та методи досліджень. Методологією є структурно-системний підхід. Інтеграція знань та інформації педагогічного і медично-біологічного характеру.
Задачі вирішувалися за допомогою таких методів дослідження :
4
У третьому розділі цієї роботи “Взаємозв'язки просторово-часових характеристик ігрових дій дівчаток-підлітків, які займаються баскетболом, з морфофункціональними показниками” подані основні результати досліджень.
Так, ефективність змагальної діяльності з віком покращується незначно. Виняток складає 14-річний вік, у якому інтегральний показник ігрової діяльності має достовірне збільшення (р<0,05). Динаміка просторово-часових характеристик ігрових дій з віком змінюється по-різному. Спочатку розвивається швидкість, а після цього відбувається розвиток точності рухів. Поліпшення швидкості виконання технічних прийомів спостерігається з 10 до 12 років, а збільшення точності ігрових дій - у 13 - 14 років. Разом з цим швидкість рухів у 13 років дещо погіршується. Одночасно швидко і точно виконувати технічні прийоми юні баскетболістки можуть з 14 років.
Показано, що функціональні і морфологічні характеристики розвитку організму юних баскетболісток з віком змінюються гетерохронно. Антропометричні показники і біологічний вік мають найбільший приріст у 12 - 14 років (р < 0,05). Встановлено, що функціональні зміни відбуваються більш інтенсивно, ніж морфологічні. Так, характеристики фізіологічного тремору руки, частоти рухів у треппінг-тесті, координації кисті руки, точності відтворення мязових зусиль і часових інтервалів вірогідно покращуються у віці 10 - 12 років (р < 0,05). Виняток складають швидкість переробки інформації та аеробно-анаеробні можливості, які під впливом тренувальних занять досягають найбільшого значення в 14 років. Що стосується сенсомоторних реакцій, то дані показники незначно покращуються протягом всього вікового періоду.
Біологічне дозрівання у більшості дівчаток відбувається до 14 років. Дослідження показали, що середній вік початку менархе дорівнює 13,08 рокам. Ранній початок менструацій має високо значиму кореляцію з аеробними можливостями (r=-0,723), з частотою рухів у треппінг-тесті (r=0,897), з фізіологічним тремором руки та зі швидкостю переробки інформації (r=0,775 і r=-0,692 при р<0,05).
Вік початку менархе не впливає на ефективність змагальної діяльностіі, а також не має високо значимої кореляції з тестовими характеристиками швидкості і точності технічних прийомів.
У результаті досліджень встановлено, що показники, які характеризують швидкість виконання технічних прийомів мають, високо значимий статичний зв'язок з функціональними
5
характеристиками у 10 та 11 років. Так, час ведення мяча високо корелює з частотою рухів у треппінг-тесті (r=-0,765). Час дистанційних кидків має високо значиму кореляцію в 11 років з часом простої реакції на світло (r=0,952), на звук (r=0,933), з часом складної реакції на світло і з частотою рухів в треппінг-тесті (r=0,903 і r=-0,772 при р < 0, 05).
Точність технічних прийомів має найбільшу кількість високо значимих кореляцій з морфофункціональними характеристиками організму у 12 - 14 років. Причому, необхідно відзначити, що у 12 років показники, які характеризують точність виконання технічних прийомів достовірно корелюють лише з функціональними особливостями розвитку організму, у 13 років - тільки з морфологічними характеристиками. Такий взаємозв'язок виявлений у 12 років між точністю передач і фізіологічним тремором руки (r=-0,692), між точністю штрафних кидків і координацією кисті руки (r=0,863). У 13 років точність передач високо корелює з шириною кисті руки, з довжиною стопи та з біологічним віком (r=0.768, r=0,907, r=0,711), точність дистанційних кидків - з довжиною стопи та з біологічним віком (r=0,969, r=0,781 при р<0,01). Що стосується 14-річного віку, то точність технічних прийомів має високо значиму кореляцію як з морфофункціональними особливостями розвитку організму дівчаток, так і з характеристиками швидкості і точності ігрових дій. Так, для точності передач високо значимий взаємозв'язок характерний з довжиною кисті руки, з координацією кисті руки і з точністю відтворення мязового зусилля, яке рівне 1/2 від максимального, з швидкострільністю передач і з точністю штрафних кидків. Влучність дистанційних кидків високо корелює з координацією кисті руки. Коефіціент кореляції спостерігається в межах від 0,771 до 0,967.
Високо значимий статистичний зв'язок параметрів, які характеризують виконання одночасно швидко і точно технічних прийомів, з функціональними характеристиками спостерігається у 11 і 14 років. Такий зв'язок виявлений між показником швидкості і точності кидків у 11 років з часом простої та складної реакції на світло, у 14 років - з точністю відтворення мязового зусилля, яке рівне ј від максимального, та з точністю відтворення часових інтервалів за 20 с (р < 0,01).
Значення просторово-часових показників ігрових дій і морфофункціональних особливостей розвитку організму для спортивного результату з віком варіює (мал. 1). Так, високо значимий взаємозв'язок інтегрального показника ігрових дій спостерігається у 10, 12 - 13 років з веденням мяча в ігровій діяльності, у 11 років - з точністю дистанційних кидків і з показником кидків мяча у кільце. У 14 років інформативними відносно ефективності змагальної діяльності є час ведення мяча, показник швидкості і точності передач, влучність штрафних та дистанційних кидків, а також показник кидків мяча в кільце. Що стосується морфофункціональних особливостей розвитку організму, то високо значимий статистичний зв'язок спортивного результату спостерігається у 10 років з довжиною тулуба, з розмахом рук та з сенсомоторними
6
Мал. 1 Кореляція інтегрального показника ігрової діяльності з просторово-часовими характеристиками ігрових дій і з морфофункціональними особливостями розвитку організму дівчаток-баскетболісток: а) 10 - 11 років; б) 12 - 14 років.
Линії у центрі кола означають достовірні кореляційні звязки за рівня значимості р < 0,05. Цифри 1 - 5 означають рівень значимості у %.
7
реакціями, у 11 років - з довжиною і шириною кисті руки, з аеробними можливостями, з сенсомоторними реакціями та з координаційними здібностями. У 12 років такими характеристиками є рухливість нервових процесів і координація рухів, у 13 років - довжина тулуба і аеробні можливості, а у 14 років - довжина руки, ширина кисті руки та сенсомоторні реакції.
У четвертому розділі дисертації “Критерії оцінки рівня підготовленості юних баскетболісток” визначені інформативні для спортивного результату просторово-часові характеристики ігрових дій і морфофункціональні показники, а також обгрунтовано використання даних параметрів у системі контролю за підготовленістю гравців. Крім того, розроблена система оцінки рівня розвитку морфофункціональних характеристик, просторово-часових показників та ефективності змагальної діяльності дівчаток-баскетболісток 10 - 14 років.
Оцінка просторово-часових характеристик ігрових дій і морфофункціональних особливостей розвитку організму проводилася за спеціальною шкалою оцінок (табл. 1, 2), згідно з якої за середній рівень вияву того або іншого показника бралося середнє його значення. Рівень “вище середнього”і “нижче середнього”визначався за формулою Х+0,5 або Х-0,5, низький або високий - за формулою, відповідно Х+1,5 і Х-1,5. За модельні характеристики слугували результати, які перевищують середній результат групи.
Створена шкала оцінок може використовуватися під час відбору дівчаток 10 - 11 років на відділення баскетболу в ДЮСШ . У 12 - 13 років ця шкала дасть можливість формувати збірні команди з баскетболу для участі у різноманітних змаганнях, а також визначати стартову п'ятірку на гру. Дана система оцінок може стати нормативним підгрунтям для об'єктивного контролю за рівнем розвитку просторово-часових показників ігрових дій під час навчання та вдосконалення юних баскетболісток.
Засобом крок за кроком були розраховані рівняння множинної регресії, де залежна Y (табл. 2) є інтегральним показником ігрової діяльності юних спортсменок, Х1 - Хn - незалежні змінні, k1 - kn - коефіцієнти регресії, a - вільний член, R - коефіцієнт множинної кореляції. За цих розрахунків незалежні змінні у рівнянні регресії розміщені послідовно за значимістю їх впливу на спортивний результат.
Для баскетболісток 10 років.
Y = 0,91 - 1,211 Х1 - 0,045 Х2 + 0,129 Х3 + 0,004 Х4 + 0,014 Х5;
Х1 - час простої реакції на звук; Х2 - реакція на рухомий об'єкт; Х3 - показник ведення мяча; Х4 - розмах рук; Х5 - довжина тулуба; R = 0,812.
8
Таблиця 1
Модельні морфофункціональні характеристики
організму і просторово-часові показники ігрових
дій дівчаток-баскетболісток 10 - 14 років (n=68 )
|
Вік, |
№ |
Показники, |
Б А Л И |
||||
|
ро - ків |
одиниці вимірювання |
1 низький |
нижче серед. |
середній |
4 вище серед. |
високий |
|
|
10 |
Довжина тулуба, см |
< 70,8 |
70,9 - 72,6 |
,7 - 74,1 |
,2 - 75,9 |
> |
|
|
Розмах рук, см |
<126,8 |
,9 - 131,1 |
,2 - 135,2 |
,3 - 139,1 |
,2 > |
||
|
Час простої реакції на звук, с |
< 0,44 |
,43 - 0,32 |
0,31 - 0,21 |
0,2 - 0,09 |
,08 > |
||
|
Реакція на рухом. об'єкт, с |
< 1,08 |
,07 - 0,97 |
,96 - 0,88 |
,87 - 0,77 |
,76 > |
||
|
Показник ведення, ум. од.. |
< 2,16 |
,17 - 2,57 |
2,58 - 2,96 |
2,97 - 3,37 |
,38 > |
||
|
11 |
Довжина кисті, см |
<15,44 |
,45-15,68 |
,69-15,91 |
,92-16,15 |
,16 > |
|
|
Ширина кисті, см |
< 6,94 |
,95 - 7,18 |
,19 - 7,41 |
,42 - 7,65 |
,66 > |
||
|
Аеробні можливості, мл/кг/хв |
< 19,7 |
,8-20,7 |
,8 - 21,6 |
,7 - 22,6 |
,7 > |
||
|
Час простої реакції на світло, с |
< 0,56 |
0,55 - 0,43 |
,42 - 0,32 |
,31 - 0,2 |
,19 > |
||
|
Точність відтворення мязового зусилля, яке рівне 1/4 від макси - мального, кг |
< 4,6 |
,5 - 3,7 |
,6 - 2,8 |
,7 - 1,9 |
,8 > |
||
|
Влучність дистан. кидків, кіл. вл |
< 2,52 |
,53 - 2,84 |
,85 - 3,15 |
,16 - 3,47 |
,48 > |
||
|
Показник кидків, ум. од.. |
< 0,74 |
,75 - 1,05 |
,06 - 1,34 |
,35-1,64 |
,65 > |
||
|
12 |
Частота рухів у треп-пінг-тесті, кіл. уд. |
<162, 5 |
,6-169,5 |
,6-176,4 |
,5-183,4 |
,5 > |
|
|
Координація кисті руки, кіл. вл. |
< 63,2 |
,3 - 66,6 |
,7 - 69,8 |
,9-73,3 |
,4 > |
||
|
Показник ведення, ум. од.. |
< 2,35 |
,36 - 2,65 |
,66 - 2,94 |
,95 - 3,0 |
,1 > |
||
|
13 |
Довжина тулуба, см |
< 78,9 |
- 80,3 |
,4 - 81,6 |
,7 - 83 |
,1 > |
|
|
Аеробні можливості, мл/кг/хв |
<24,7 |
,8 - 26 |
,1 - 27,4 |
,5 - 28,8 |
,9 > |
||
|
Показник ведення, ум. од.. |
< 2,22 |
,23 - 2,64 |
,65 - 3,05 |
,06 - 3,47 |
,48 > |
||
|
14 |
Довжина руки, см |
< 65,7 |
,8-70,6 |
,7-73,7 |
,8-78,6 |
,7 > |
|
|
Ширина кисті, см |
< 7,3 |
,4 - 7,8 |
,9 - 8,1 |
,2 - 8,6 |
,7 > |
||
|
Час простої реакції на світло, с |
< 0,29 |
,289-0,27 |
,269-0,251 |
,25 - 0,231 |
,23 > |
||
|
Час передач, с |
<15, 8 |
,7 - 15,4 |
,3 - 15,1 |
- 14,7 |
,6 > |
||
|
5 |
Показник швидк. і точн. передач, ум. од. |
< 4,8 |
,79 - 4,34 |
,33 - 3,89 |
,88 - 3,43 |
,42 > |
|
|
Влучність штрафних кидків, кіл. вл. |
< 3,8 |
,9 - 4,2 |
,3 - 4,5 |
,6 - 4,9 |
> |
||
|
Влучність дистанц. кидків, кіл. вл. |
< 1,4 |
1,5 - 3,0 |
,1 - 4,5 |
,6 - 6,1 |
,2 > |
||
|
Показник кидків, ум. од.. |
< 1,62 |
,63 - 1,82 |
,83 - 2,01 |
,02 - 2,21 |
,22 > |
9
Для баскетболісток 11 років.
Y = 1,42 + 0,012 Х1+ 0,078 Х2 - 0,083 Х3 + 0,07 Х4 + 0,19 Х5 + 0,011 Х6 - 0,103 Х7;
Х1 - довжина кисті; Х2 - ширина кисті; Х3 - час простої реакції на світло; Х4 - влучність дистанційних кидків; Х5 - показник кидків мяча; Х6 - аеробні можливості; Х7 - точність відтворення мязового зусилля, яке рівне 1/4 від максимального; R=0,902.
Для баскетболісток 12 років.
Y = 1,1 + 0,001 * Х1 + 0,011 Х2 + 0,174 Х3;
Х1 - частота рухів у треппінг-тесті; Х2 - координація кисті руки; Х3 - показник ведення мяча ; R=0,916.
Для баскетболісток 13 років.
Y = 0,37 + 0,008 Х1 + 0,042 Х2 + 0,137 Х3;
Х1 - довжина тулуба; Х2 - аеробні можливості; Х3 - показник ведення мяча; R= 0,835.
Для баскетболісток 14 років.
Y = 1,86 + 0,0104 Х1 - 0,497 Х2 - 0,07 Х3 + 0,086 Х4 + 0,35 Х5 + 0,018 Х6 - 0,102 Х7 + 0,112 Х8 ;
Х1 - довжина руки; Х2 - час простої реакції на світло; Х3 - час передач мяча; Х4 - влучність штрафних кидків; Х5 - показник кидків мяча; Х6 - ширина кисті; Х7 - показник швидкості і точності передач; Х8 - влучність дистанційних кидків; R=0,898.
|
Таблиця 2 |
|||||||
|
Оцінка інтегрального показника ігрової |
|||||||
|
діяльності дівчаток-баскетболісток 10 - 14 років (n=68) |
|||||||
|
ВІК , роки |
Б А Л И |
||||||
|
низький |
2 нижче серед. |
3 середній |
4 вище серед. |
5 високий |
|||
|
10 |
< 2,1 |
2,11-2,35 |
2,36-2,57 |
,58-2,82 |
,83 > |
||
|
11 |
< 2,15 |
,16-2,35 |
,36-2,58 |
,59-2,79 |
,8 > |
||
|
12 |
< 2,39 |
,40-2,46 |
,47-2,53 |
,54-2,60 |
,61 > |
||
|
13 |
< 2,33 |
,34-2,46 |
,47 - 2,57 |
,58-2,70 |
,71 > |
||
|
14 |
< 1,98 |
,99-2,42 |
,43-2,79 |
,8-3,25 |
,26 > |
10
Підставляючи отримані результати у формулу, яка відповідає певному віку, можна кількісно точно визначити рівень підготовленості юних баскетболісток. Наприклад, дівчинка в 11 років, яка має такі показники: довжина кисті Х1 = 15 см, ширина кисті Х2 = 7 см, час простої реакції на світло Х3 = 0,21 с, влучність штрафних кидків Х4 = 2 влуч., показник кидків Х5 = 0,5 ум.од., аеробні можливості Х6 = 19,679 мл/кг/хв, точність відтворення мязового зусилля, яке рівне 1/4 від максимального Х7 = 5 кг - демонструє інтегральний показник ігрової діяльності, який дорівнює 2,46 ум. од.. При зіставленні цього результату з показниками у таблиці 2, які характерні для 11-річного віку, можна твердити про наявність середнього рівня підготовленості цієї баскетболістки на даний час.
У п'ятому розділі дисертаційної роботи “Методика розвитку просторово-часових характеристик ігрових дій дівчаток 10 - 14 років, які займаються баскетболом” представлений педагогічний експеримент.
Під час проведення педагогічного експерименту були утворені експериментальна і контрольна групи. Загальна кількість дівчаток-баскетболісток, які взяли участь у дослідженнях, склала 100 чоловік.
Відмінність у керуванні навчально-тренувальним процесом експериментальної групи від контрольної складалася з урахуванням значимості просторово-часових характеристик ігрових дій юних баскетболісток і морфофункціональних особливостей розвитку організму дівчаток 10 - 14 років для спортивного результату. Також в експериментальній групі після проходження тестування враховувався ступінь розлагодження основних показників рівня розвитку швидкості і точності ігрових дій і морфофункціональних особливостей розвитку організму з модельними, що і визначало характер педагогічного впливу для кожного досліджуваного.
Педагогічний експеримент свідчить про більш успішне виконання технічних прийомів в ігровій діяльності дівчатками-баскетболістками експериментальних груп. Підтвердженням цього є збільшення інтегрального показника ігрової діяльності у 10 років на 0,14 ум. од., у 11 років - на 0,30 ум. од., у 12 років - на 0,36 ум. од., у 13 років - на 0,38 у м. од. і в 14 років - на 0,42 ум. од. (р<0,05).
ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
Формування рухових навиків у дітей, які займаються спортом, відбувається на етапах початкової та попередньої базової підготовки Платонов В.М., 1997. Наукові дослідження в цьому напрямку свідчать, що ігрова ефективність в спортивних іграх залежить від просторово-часових характеристик ігрових дій, які, в свою чергу, зумовлюються морфофункціональними 12особливостями розвитку організму. Ця залежність в різних вікових періодах, особливо у
11
предпубертатному і пубертатному, варіює залежно від інтенсивності біологічного дозрівання підлітків. Дані загальнотеоретичні положення далеко не завжди підтверджені конкретними науковими розробками.
В цій роботі вперше вивчена динаміка вікових особливостей розвитку морфофункціональних показників організму дівчаток-баскетболісток у підлітковому віці. Як показали наші дослідження, дані характеристики юних баскетболісток у різні вікові періоди змінюються нерівномірно. Найбільший приріст антропометричних показників у 12 - 14 років пояснюється тим, що саме в цьому віковому періоді спостерігається пубертатний стрибок у розвитку організму юних баскетболісток.
Інтенсивний приріст аеробно-анаеробних можливостей у 14 років відбувається внаслідок кумулятивного впливу систематичних, специфічних навантажень на організм юної спортсменки. В цьому дослідженні встановлено, що час простої рухової реакції зменшується до 14 років. Ця характеристика має велике значення для ефективності змагальної діяльності, цей факт зумовлений зменшенням у період статевого дозрівання впливу спадкоємності на розвиток простої рухової реакції, що відповідає даним Л. П. Сергієнка 1992 .
Частково з літературними даними, які отримані на юних баскетболістах, узгоджуються наші результати про те, що темпи функціонального дозрівання апарату регуляції рухів підлітків дещо випереджають морфологічне. Так, спроможність юних спортсменок керувати не максимальними мязовими зусиллями розвивається до 12 років, після чого подальше її поліпшення уповільнюється. Така зміна результатів характерна для показників координації кисті руки і точності відтворення часових інтервалів.
У нашій роботі була доповнена та уточнена інформація, яка стосується вияву швидкості передач і кидків мяча у кільце баскетболістками 10 - 14 років. Встановлено, що швидкість виконання ігрових дій розвивається до 12 років. Це пояснюється тим, що у віці з 10 до 12 років відбувається поліпшення рухливості нервових процесів. Як стверджують М. А. Фомін і Ю.М. Вавілов 1991, саме рухливість нервових процесів, швидкість і ефективність реалізації переданого до м'яза нервового імпульсу, а також склад м'язових волокон є фізіологічними передумовами швидкості.
Нами показано, що точність продовжує покращуватися до 14 років. Це пов'язане з тим, що точність рухів визначається ступенем розвитку провідних аналізаторних систем, сукупною діяльністю рухового, зорового і тактильного аналізаторів, які за даними Мадхі Абдельнадер Б. Х. 1989 покращуються до 15 років. Разом з цим рухливість нервових процесів, яка є підгрунтям приросту швидкості, зменшується. У зв'язку з цим, у 13 років дещо погіршуюся швидкісні здібності спортсменок.
12
Динаміка ігрових дій, які вимагають виявлення швидкості і точності одночасно, визначається послідовним розвитком швидкості та точності рухів. Згідно з Л. В. Волковим 1988, діти молодшого віку не можуть одночасно робити аналіз за просторовими і часовими ознаками. Подібний аналіз рухів одночасно з двома задачами може успішно здійснюватися з 13 років. Наші дослідження свідчать, що поєднувати швидкість і точність технічних прийомів, тобто у спеціалізованому їхньому вияві, одночасно дівчатка-баскетболістки можуть з 14 років. Розбіжність цих результатів з літературними даними пояснюється тим, що специфічні просторово-часові характеристики ігрових дій дівчаток, які займаються баскетболом, формуються на базі простих показників точності рухів. Це зумовлює їх більш пізній розвиток.
У літературі надто мало робіт, у яких розглядалися ігрові дії спортсменок з точки зору теорії функціональних систем. Точностні кидкові дії баскетболістки становлять типову функціональну систему з усіма її компонентами: аферентним синтезом, прийняттям рішення, акцептором результату дії, програмою дії, самою дією, її результатом і параметрами результату.
Завдяки аферентному синтезу, який складається з обстановної аферентації, пам'яті, мотивації та пускового сигналу, організм спортсменки з безлічі внутрішніх і зовнішніх подразників відбирає головне і визначає мету поведінки. Важливе значення під час виконання кидкових дій має обстановна аферентація. Обстановка на майданчику (розміщення партнерів у команді, місце знаходження суперниць, розташування кільця супротивника тощо) визначає подальший розвиток діяльності баскетболістки. Наявність у пам'яті різноманітних засобів виконання кидкових дій дає можливість спортсменці легко здійснювати кидки мяча залежно від ситуації, яка склалася на майданчику. Пусковой подразник визначає початок виконання точностної кидкової дії. Так, рух суперниці назустріч спортсменці, яка виконує кидок, вигідне розташування баскетболістки під щитом, голос тренера, який вимагає виконати кидок, тощо змушують спортсменку здійснити кидок мяча у кільце.
Стадія прийняття рішення є розвитком аферентного синтезу. На цій стадії дається відповідь на питання: “Що робити в тій або іншій ситуації”, “Яким чином здійснювати ту чи іншу дію”, “Коли виконати кидок мяча в кільце”. Разом з цим відкривається “зелена вулиця”тим сигналам і тим шляхам розповсюдження збудження, які є для організму найбільш значимими і сприяють успішній реалізації кидкивої дії. Дана стадія забезпечує перехід від етапу аферентного синтезу до наступного - програми дії. Під час програмування дії важливе значення має акцептор результату дії, який є фізіологічним апаратом передбаченням та корекції. Як стверджує П. К. Анохін 1975, він “передбачає”аферентні властивості того результату, який має отримуватись відповідно з прийнятим рішенням і, отже, випереджає хід подій у стосунках
13
між організмом та довкіллям. Також цей апарат дає організму можливість виправити помилки поведінки або довести недосконалі акти поведінки до досконалості. Це найбільш яскраво виявляється в точностних кидках мяча у кільце. Рязом з цим інформація про досягнення необхідного результату надходить різними сенсорними каналами: зовнішніми (зоровим, слуховим і тощо) та внутрішніми (пропріоцептивним, тактильним тощо). Лише після формування акцептора результату дії починається сама дія.
Провідним компонентом функціональної системи є результат дії. Саме результат, який має різні параметри, а не самий процес (дія), є найважливішим показником точностної кидкової дії.
Функціональний стан організму визначає розвиток функціональної системи і окремих її компонентів. Так, здатність швидко переходити зі стану спокою у стан збудження і навпаки ( рухливість нервових процесів ) сприяє швидкому протіканню аферентного синтезу. Зменшення мимовільного коливання тіла і його частин дозволяє уникнути помилок під час виконання точностної дії тощо. Крім цього, в функціональних системах ігрових дій велике значення має фактор енергозабезпечення Дудін М.П., 1985.
На підставі результатів досліджень був проведений педагогічний експеримент, у якому вирішувалася задача підвищення ефективності тренувального процесу юних баскетболісток за рахунок спеціальних засобів і методів тренувального впливу. Їх застосування найбільш оптимально сприяло б розвитку просторово-часових характеристик ігрових дій. Дівчатка, для яких на заняттях застосовувалась спеціальна програма навчання і вдосконалення просторово-часових характеристик ігрових дій, значно переважають своїх одноліток у контрольних групах після завершення експерименту. Підтвердженням цього є підвищення ефективності змагальної діяльності у експериментальній групі в середньому на 12,8 2,7%, у той же час, в контрольній групі - лише на 7,2 1,6%.
Результати цих досліджень, які є спробою подальшого розвитку швидкості і точності ігрових дій юних баскетболісток, узгоджуються з результатами досліджень, які проводились раніше в цьому напрямку з юнаками та висококваліфікованими баскетболістками.
ВИСНОВКИ
1. Результати власних досліджень дозволили встановити, що одним із підходів до рішення проблеми підвищення ефективності змагальної діяльності є вдосконалення просторово-часової точності ігрових дій юних баскетболісток з урахуванням морфофункціональних характеристик організму дівчаток 10 - 14 років.
14
2. Просторово-часові показники з віком змінюються по-різному. Встановлено, що спочатку розвивається швидкість, а після цього відбувається розвиток точності. Зростання швидкості виконання технічних прийомів відбувається з 10 до 12 років (р<0,05). Точність рухів в цьому віці змінюється незначно. Найбільший приріст даних показників спостерігається у 13 - 14 років (р<0,05), разом з цим швидкість виконання ігрових дій зменшується. Водночас швидко і точно виконувати технічні прийоми юні баскетболістки можуть з 14 років. Характеристики змагальної діяльності з віком змінюються незначно. Виняток складає 14-річний вік, коли інтегральний показник ігрової діяльності має достовірне збільшення (р<0,05).
3. Морфологічно дівчатка 10 - 14 років, які займаються баскетболом, у різні вікові періоди розвиваються нерівномірно. Найбільший приріст антропометричних показників спостерігається з 12 до 14 років ( р<0,05). Біологічне дозрівання у більшості дівчаток відбувається до 14 років. Встановлено, що середній вік початку менархе дорівнює 13,08 рокам. Вік початку менструацій не впливає на ефективність змагальної діяльності та не має високо значимої кореляції з просторово-часовими характеристиками ігрових дій.
4. Вікові зміни нервово-мязового апарату інтенсивно проходять в віці 10 - 12 років. Це відмічено за показниками частоти рухів у треппінг-тесті, фізіологічного тремору руки, точності відтворення мязових зусиль, часових інтервалів, а також за характеристиками координації кисті руки. Сенсомоторні реакції, швидкість переробки інформації та енергетичні можливості організму вдосконалюються до 14 років ( р<0,05 ).
16
які займаються баскетболом. Ці результати стали підгрунтям формування педагогічного експерименту.
7. Принципова відмінність запропонованої нами методики побудови експериментальних програм у дівчаток-баскетболісток 10 - 14 років від існуючих на сьогодення методик полягає у використанні морфофункціональних характеристик організму. Розроблена система вправ для цілеспрямованого навчання та вдосконалення основних технічних прийомів грунтується на обліку найбільш значимих для спортивного результату просторово-часових характеристик ігрових дій і морфофункціональних показників у конкретному віці.
За темою дисертації опубліковані такі роботи:
1. Тимошенко А.В. Развитие пространственно-временных характеристик игровых действий у девочек-баскетболисток 10 -14 лет / Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научных трудов под. ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХХПИ, 1999.- № 5. - С. 7 - 12.
2. Тимошенко А.В. Взаимосвязь пространственно-временных показателей игровых действий с морфофункциональными характеристиками организма девочек 10 - 14 лет, занимающихся баскетболом / Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научных трудов под ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХХПИ, 1999.- № 6. - С. 7 - 11.
3. Тимошенко О.В. Особливості навчання ігрових дій дівчаток 10 - 14 років, що займаються баскетболом // Фізичне виховання в школі. - 1999. - № 3. - С. 36 - 40.
4. Тимошенко А.В. Формирование основных игровых действий у девочек 10 - 14 лет, занимающихся баскетболом / Методическое пособие. - Киев, 1998. - 22 с.
5. Тимошенко А.В. Критерии оценки уровня функциональной подготовленности юных баскетболисток // Резервные возможности совершенствования функциональной подготовленности при больших тренировочных нагрузках / Материалы рабочего совещания по обобщенной теме научно-исследовательских работ / Под ред. В.С. Мищенко. Часть 2. - Киев, 1998. - С. 72-78.
6. A. Timoshenko, N. Dudin. Using age dynamics of special motor skills for the development of criteria in selection of young basketball players (girls) / The Modern Olympic Sports. International Scitntific Congress (May 16-19, 1997). - Kyiv : International Financial Agency Ltd, 1997. P. 253-254.
7. Тимошенко О.В. Фізиологічні критеріі відбору юних баскетболісток // Матеріали першої республіканської конференції аспірантів галузі фізичної культури і спорту. - Львів, 1997. - С. 81- 83.
17
Тимошенко О.В. Розвиток швидкості і точності ігрових дій у дівчаток 10 - 14 років , які займаються баскетболом. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. - Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 1999.
У дисертації розкриті питання, які стосуються вікової динаміки швидкості і точності ігрових дій та морфофункціональних особливостей розвитку організму дівчаток-підліток, які займаються баскетболом. Встановлені вікові закономірності морфофункціональної обумовленості розвитку просторово-часових характеристик технічних прийомів юних баскетболісток. Визначене значення швидкості і точності ігрових дій і морфофункціональних характеристик організму дівчаток-баскетболісток 10 - 14 років для ефективності змагальної діяльності. Розроблена спеціальна шкала оцінок, складені модельні характеристики для відбору, контролю та корекції процесу навчання юних баскетболісток. Запропоновані комплекси фізичних вправ і спеціальних завдань для вдосконалення просторово-часових характеристик і функціональних можливостей організму дівчаток 10 - 14 років.
Основні результати роботи впроваджувались у навчальний процес студентів факультету фізичного виховання та у тренувальний процес юних баскетболісток.
Ключові слова : розвиток, швидкість, точність, морфофункціональні особливості, організм, ігрові дії, модельні характеристики, тренувальний процес, навчання.
Тимошенко А.В. Развитие быстроты и точности игровых действий у девочек 10 - 14 лет, занимающихся баскетболом. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 - Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. - Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 1999.
В диссертации рассмотрены вопросы, касающиеся развития быстроты и точности игровых действий юных баскетболисток в связи с морфофункциональными характеристиками организма девочек 10 - 14 лет.
В физическом воспитании комплексное изучение точности и скорости движений, а также определение взаимосвязи их компонентов с морфофункциональными особенностями развития организма позволяет глубоко анализировать структуру и характер выполняемых движений, управлять их развитием, выявлять главные причины ошибок движений и пути их исправления. Если пространственно-временные характеристики технических приемов и морфофункциональные особенности развития организма у взрослых баскетболистов (мужчин и женщин) и у начинающих
18
(юношей) исследовались в разное время многими авторами, то данных о возрастных закономерностях вышеуказанных параметров у девочек-подростков отсутствуют. В связи с этим изучение динамики морфофункциональных особенностей развития организма девочек 10 - 14 лет, определение ее взаимосвязи с пространственно-временными характеристиками игровых действий даст возможность оптимизировать процесс обучения и совершенствования юных баскетболисток.
Полученные результаты исследований показали, что пространственно-временные показатели с возрастом изменяются разновременно. Так, улучшение быстроты выполнения технических приемов наблюдается с 10 до 12 лет, а увеличение точности игровых действий - в 13 - 14 лет. При этом быстрота движений в 13 лет несколько ухудшается. Одновременно быстро и точно выполнять технические приемы юные баскетболистки могут с 14 лет. Характеристики соревновательной деятельности с возрастом изменяются незначительно. Исключение составляет возрастной период 13 - 14 лет, когда когда интегральный показатель игровой деятельности достоверно увеличивается ( р< 0,05 ).
Биологическое созревание у большинства девочек обследуемого контингента наступает к 14 годам. Наибольший прирост антропометрических показателей наблюдается с 12 до 14 лет (при р<0,05). Возрастные изменения нервно-мышечного аппарата интенсивно происходят в возрасте 10 - 12 лет. Это отмечено по показателям частоты движений в теппинг-тесте, физиологическому тремору руки, точности воспроизведения мышечных усилий, временных интервалов, а также по характеристикам координации кисти руки. Сенсомоторные реакции, скорость переработки информации и энергетические возможности организма совершенствуются к 14 годам (р<0,05).
Проанализирована статистическая связь пространственно-временных характеристик технических приемов юных баскетболисток в пре- и пубертатном периодах с морфофункциональными особенностями организма девочек 10 - 14 лет. Так, быстрота игровых действий в 10 - 11 лет высоко коррелирует с частотой движений в теппинг-тесте и с временем двигательной реакции. Точность технических приемов в 12 - 14 лет связана с развитием нервно-мышечного аппарата и морфологическим ростом организма. Способность быстро и точно выполнять технические приемы определяется совершенствованием в 11 лет преимущественно афферентных систем, в 14 лет - преимущественно эфферентных систем.
Кроме того, определены информативные по отношению к спортивному результату характеристики быстроты и точности игровых действий и морфофункциональные показатели. При этом выявлено следующее: эффективность соревновательной деятельности юных баскетболисток в 10 - 13 лет обусловливается в значительной мере особенностями роста и развития организма, в меньшей степени их техническим мастерством. В тоже время, к окончанию
19
пубертатного периода, повышается роль пространственно-временных характеристик игровых действий и уменьшается значение морфофунционального созревания девочек.
На основе полученных результатов исследований разработана специальная шкала оценок, составлены модельные характеристики, а также рассчитаны уравнения множественной регрессии для отбора контроля и коррекции процесса обучения юных баскетболисток. Предложены комплексы физических упражнений и специальные задания для совершенствования пространственно-временных характеристик игровых действий и функциональных возможностей развития организма девочек-подростков. Принципиальное отличие предложенной нами методики построения экспериментальных программ у девочек-баскетболисток 10 - 14 лет от существующих до настоящего времени методик заключается в определении и индивидуальном учете наиболее значимых для спортивного результата пространственно-временных характеристик игровых действий и морфофункциональных показателей в процессе обучения и совершенствования основных игровых приемов.
Основные результаты работы нашли применение в учебном процессе студентов факультета физического воспитания и в тренировочном процессе юных баскетболисток.
Ключевые слова: развитие, быстрота, точность, морфофункциональные особенности, организм, игровые действия, модельные характеристики, тренировочный процесс, обучение.
Timoshenko A.V. Development of rapidity and game actions exactness is for 10 - 14 years old girls playing in the basketball.- Manuscript.
Candidate’s of science in the physical training and sport /specialty 24.00.02 - Physical training, physical education different group of people / thesis is confer a degree. - Ukrainian State University of Physical Training and Sport, Kyiv, 1999.
Dissertation considers issues, which relate to age dynamics of speed and precision of game actions and morpho-function peculiarities of teenage-girls organism growth, who play basketball. There were obtained age regularities of morpho-functional cause of space and time characteristics development of young basketball players technical methods. At the same time there were determined importance of speed and precision of game actions and morpho-function peculiarities of 10 -14 years old basketball players organisms for efficiency of competition activity. Special evaluation scale was developed , model characteristics were worked out for selection, control and correction of young basketball players. Come complex of exercises and special tasks were proposed for improving of space and time characteristics and functional potentialities of 10 - 14 years old girls organisms.
Main results of this work were introduced in teaching process off physical education facility students and training process of young basketball players.
20
Key words: development, speed, precision, morpho-functional peculiarities, organism, game actions, mode characteristics, training process, teaching