Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
24. Призначення, будова довідника «Номенклатура ТМЦ».
Доступ до довідника можна отримати трьома різними способами. По-перше, через головне меню - команда Справочники.../Довідники... з пункту Операции/Операції, якою відкривають діалогове вікно для вибору конкретного довідника. По-друге, також через головне меню - пункт Справочники/Довідники, у спадному меню якого перелічені довідники. По-третє, через панель інструментів, натискаючи на відповідну кнопку. Останній спосіб можливий лише для довідників, що позначені піктограмами в меню (саме їх використовують найчастіше).
Якщо відкрити довідник ТМЦ будь-яким із зазначених способів, то на екрані з'явиться вікно зі списком елементів довідника.
У довіднику ТМЦ (товарно-матеріальних цінностей) зберігається список ТМЦ (товарів, продукції, матеріалів тощо), а також інформація про послуги, що їх надають і отримують. Дані з цього довідника використовують для заповнення різноманітних документів і для провадження аналітичного обліку на рахунках 20, 22, 26, 28 та ін.
Для зручності в роботі довідник має трирівневу структуру, ТМЦ у ньому об'єднані в групи і підгрупи за певними ознаками, що значно полегшує шукання потрібного елемента. В інформаційних полях у нижній частині вікна виводиться інформація про ціну цього елемента з ПДВ та без ПДВ.
Кнопка Открыть партии/Відкрити партії дає змогу переглядати список усіх партій в активному (на якому розміщений курсор) ТМЦ. Список ТМЦ, що є у довіднику (увесь довідник чи окремі його розділи) можна надрукувати за допомогою кнопки Печать/Друкувати. Якщо курсор розміщений на групі, то буде надруковано всю групу разом з підгрупами.
Складові продукції
Цей довідник підпорядкований довіднику ТМЦ. Для кожної ТМЦ, що є продукцією (задано відповідний реквізит), у довіднику Состав продукции/Складові продукції міститься список матеріалів та інших затрат, потрібних для виробництва конкретної ТМЦ. Цей довідник можна відкрити як стандартними способами, так і з довідника ТМЦ натисканням на кнопку Состав продукции/Складові продукції.
Партії ТМЦ
Довідник Партии ТМЦ/Партії ТМЦ також підпорядкований довіднику ТМЦ. Він призначений для зберігання списків партій ТМЦ. Зміст цього довідника залежить від способу ведення обліку. У разі використання методу обліку По партиям/За партіями записи довідника створюються автоматично підчас проведення прибуткових документів (Приходная накладная/Прибуткова накладна, Калькуляция/Калькуляція та ін.). Якщо облік ТМЦ ведуть за середньою ціною, то в довіднику є одна партія Партия но умолчанию/Партія за замовчуванням, і облік провадять за нею.
Одиниці вимірювання
Довідник Единицы измерения/Одиниці вимірювання теж підпорядкований довіднику ТМЦ, його використовують у типовій конфігурації для зберігання інформації про одиниці вимірювання ТМЦ. Щоб відкрити цей довідник, треба попередньо відкрити довідник ТМЦ і вибрати ТМЦ, одиниці вимірювання якої підлягають редагуванню.
34. Прийом роботи з документом. Журнал «Заробітна плата».
Документ у 1C - це електронний аналог відповідного бухгалтерського документа.
Для документів у програмі виділено окремий пункт головного меню Документы/ Документи, кожен підпункт якого складається з двох-трьох документів.
Документ можна відкрити 3 методами:
Заповнити документ можна 3 способами:
Для журналів призначений також окремий пункт головного меню, що містить список усіх доступних у 1С: Бухгалтерія журналів.
Журнал у 1C можна відкрити такими способами: по-перше, застосувати кнопки панелі інструментів, що мають такі ж піктограми, як і журнали в головному меню (так можна звертатися не до всіх журналів); по-друге, можна скористатися командою Журналы документов... /Журнали документів... з пункту Операции/Операції головного меню. У цьому випадку на екрані з'явиться діалогове вікно зі списком доступних журналів. Цей список такий, як і в головному меню, хоча порядок розміщення дещо інший.
Журнал Зарплата/Зарплатня дуже подібний до верхньої частини журналу операцій; і не дивно, оскільки в таблиці журналу відображені заголовки документів.
В цьому журналі відображаються такі документи як Нарахування ЗП та Виплата ЗП.
Кожен з цих документів у журналі відкривають кількома способами: двічі клацають на рядку його заголовка мишкою; розміщують курсор на рядку документа і натискають на Enter; розміщують курсор на рядку і натискають на кнопку Изменить (открыть)/3мінити (відкрити) на панелі інструментів; розміщують курсор на документі і виконують команду Открыть/Відкрити з пункту Действия/Дії головного меню; розміщують курсор мишки на рядку документа, натискають на нраву клавішу мишки і вибирають з контекстного меню, що з'явилось, пункт Открыть/Відкрити.
Панель інструментів містить такі кнопки:
Кнопка Новая строка/Новий рядок дає змогу ввести новий документ у журнал.
Кнопка Открыть операцию/Відкрити операцію відкриває операцію, породжену активним документом.
Кнопка Проводки/Проведення відкриває вікно, що містить проведення, згенеровані активним документом. Оскільки проведення формуються автоматично, то часто може виникнути потреба переглянути проведення, сформовані конкретним документом.
За допомогою кнопки Перейти в журнал операций/Перейти до журналу операцій відкривають вікно журналу операцій, причому курсор розміщений на операції, згенерованій активним документом.
Кнопкою Перейти в журнал проводок/Перейти до журналу проведень відкривають вікно журналу проведень, причому курсор розміщений на проведенні, що належить активному документу.
Кнопка Ввести на основание/Ввести на підставі має важливе значення під час роботи з документами. Різноманітні бухгалтерські документи часто містять одні й ті ж табличні дані, а також дані в заголовній частині. Дії, виконання яких забезпечує кнопка Ввести на оснований/Ввести на підставі або однойменна команда меню, дають змогу уникнути рутинного повторного введення одних і тих же даних. Ця дія стосується активного документа, тобто введення нового документа на підставі документа, на якому розміщений курсор у журналі. У разі застосування цієї дії відкривається діалогове вікно вибору виду документа, який вводиться на підставі активного зі списку можливих варіантів. На підставі певних документів можна ввести декілька різновидів підпорядкованих документів, інші ж документи не дають змоги ввести жодного.
39. Вхідні документи та коди облікових номенклатур з автоматизації обліку основних засобів.
Облік основних засобів (ОЗ) і нематеріальних активів (НМА) здійснюється протягом усього життєвого циклу, від надходження на підприємство і до моменту їх ліквідації чи реалізації.
Типовими формами первинної документації, якими оформлюють операції з обліку основних засобів, є такі уніфіковані форми документів:
ОЗ-1 — акт приймання-передавання основних засобів (для внутрішнього переміщення);
ОЗ-2 — акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів;
ОЗ-3 — акт на списання основних засобів;
ОЗ-4 — акт на списання автотранспортних засобів;
ОЗ-5 — акт про установлення, пуск та демонтаж будівельної машини;
ОЗ-6 — інвентарна картка обліку основних засобів;
ОЗ-7 — опис інвентарних карток з обліку основних засобів;
ОЗ-8 — картка обліку руху основних засобів;
ОЗ-9 — інвентарний список основних засобів;
ОЗ-14, ОЗ-15, ОЗ-16 — розрахунок амортизації основних засобів.
Із первинних документів формується вхідна інформація під час автоматизованого розв’язання задач з обліку основних засобів та необоротних матеріальних активів.
Дані первинних документів визначають склад і структуру вхідних масивів, до яких належать:
Умовно-постійна інформація комплексу задач з автоматизації обліку основних засобів є такою:
Одним з основних елементів інформаційного забезпечення є система кодування інформації. Під кодуванням розуміється процес позначення номенклатур за певними правилами вихідної множини об’єктів або повідомлень набором символів алфавітного коду.
Відповідно, автоматизація обробки інформації обліку основних засобів за умови його взаємозв’язку з іншими ділянками вимагає створення системи кодів облікових номенклатур, до основних з яких належать: коди синтетичних рахунків, субрахунків і об’єктів аналітичного обліку, видів операцій, осіб, котрі відповідають за збереження основних засобів, інвентарних номерів, рахунків та об’єктів аналітичного обліку, норм амортизаційних відрахувань, устаткувань, транспортних засобів.
43. Розрахунок і відображення вихідної інформації з автоматизації обліку матеріальних цінностей.
Розв’язання задач обліку та контролю за надходженням матеріальних цінностей на склади підприємства передбачає групування даних для визначення сум оприбуткованих матеріалів, виявлення відхилення фактичної собівартості від облікової вартості, а також формування інформації, необхідної для контролю за надходженням з виробництва відходів тощо. Під час сумісної обробки масиву даних про надходження, вибуття, внутрішнє переміщення матеріальних цінностей (MVXB203), масиву бухгалтерських проводок (MSVB 702), довідника кодів організацій-постачальників (MPS 202), довідника-календаря (MPS 101) та довідника структурних підрозділів (MPS 102) одержують такі вихідні документи:
Розв'язання задачі обліку та контролю наявності і руху матеріальних цінностей на складах і в експлуатації (код ZB 202) передбачає ведення кількісно-сортового обліку руху матеріалів, який необхідний для правильного планування матеріально-технічного постачання, виявлення залишків матеріалів, контролю за їх збереженням.
Вихідна інформація по цій задачі формується у вигляді таких документів:
При розв’язанні задач обліку та контролю вибуття матеріальних цінностей зі складів підприємства на сторону одержують такі вихідні документи:
При розв’язанні задач обліку та контролю наявності і руху МШП одержують такі вихідні документи:
У результаті розв’язання задачі обліку переоцінки виробничих запасів формується відомість переоцінки матеріальних цінностей.
Задача відображення операцій з матеріальними цінностями в облікових реєстрах формує результуючу оборотну відомість по рахунку 20 «Виробничі запаси», що призначена для аналітичного обліку виробничих запасів, контролю за їх наявністю, надходженням, вибуттям і залишками на кінець звітного періоду.
49. Автоматизація обліку операцій з банківськими рахунками (загальна характеристика, задачі обліку).
Під час автоматизації задач обліку операцій з банківськими рахунками реалізується великий комплекс задач з переробки інформації.
Початковою і кінцевою ланкою кругообігу засобів, який включає придбання сировини і матеріалів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, отримання виручки виступають грошові кошти, які є найбільш ліквідним активом.
У затвердженому Міністерством фінансів України П(С)БО №4 «Звіт про рух грошових коштів» під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунку у банках, депозити до запитання.
Основними завданнями обліку готівкових і безготівкових розрахунків на підприємстві є:
При автоматизації цієї ділянки обліку найдоцільнішим є таке групування задач:
57. Розрахунок і відображення вихідної інформації з автоматизації обліку розрахунків з постачальниками покупцями (документ «угода»).
Типова конфігурація дає змогу вести аналітичний облік взаєморозрахунків з постачальниками і покупцями в розрізі угод. Для введення в програму даних про угоди, укладені організацією з контрагентами, використовують документ Договор/Угода.
Реквізити діалогового вікна документа Договор/Угода розділені на декілька груп. У верхній частині вікна, з обох боків від поля введення дати угоди є дещо дивне - два поля для введення номера угоди. Річ у тому, що реквізит Договор №/Угода № - це номер документа Договор/Угода, який автоматично пропонує програма (номер угоди для внутрішнього користування - відображення в журналі документів). А значення реквізиту Номер договора/Номер угоди може мати інше значення, яке відображає номер справжньої паперової угоди, укладеної організацією з контрагентом.
У групі реквізитів Контрагент, окрім вибору контрагента з відповідного довідника, треба також вибрати валюту угоди, ввести її курс на дату укладання і зазначити ставку ПДВ у реквізиті Вид НДС/Вид ПДВ. Значення реквізиту Вид торговли/Вид торгівлі заповнюється автоматично згідно зі значенням, заданим у довіднику Контрагенти/Контрагенти для конкретного клієнта (у разі потреби це значення можна змінити).
Група реквізитів Параметры договора/Параметри угоди містить інформацію про дату початку і дату закінчення угоди, а також про загальну суму поставок за цією угодою.
Група Налоговый учет/Податковий облік має реквізит Вид вал. доходов/расходов/Вид вал. прибутків/видатків, значення якого вибирають із запропонованого списку. Якщо ж увімкнути прапорець По договору выписываются итоговые налоговые накладные за месяц/За угодою виписують підсумкові податкові накладні за місяць, то це дасть змогу наприкінці місяця сформувати податкову накладну на загальну суму обігів зa місяць у межах конкретної угоди.
Документ Договор/Угода не формує бухгалтерських проведень.
На підставі угоди можна вводити низку документів: рахунки-фактури, вхідні рахунки, прибуткові накладні, видаткові накладні, податкові накладні, а також сформувати запис книги продажу.
Для відображення цих документів призначений журнал Договора/ Угоди. У нижній частині вікна журналу розміщена кнопка Подчиненные документы/Підпорядковані документи, за допомогою якої можна отримати інформацію про документи, введені на підставі цієї угоди (угоди, на якій перебуває курсор у журналі). Натискання на цю кнопку відкриває вікно повного журналу, що містить документи, відібрані за критерієм відповідності цій угоді.
Для перегляду рухів коштів за угодою можна скористатися звітом Карточка субконто/Картка субконто. У діалоговому вікні налаштування параметрів звіту треба задати Вид субконто 1/Вид субконто 1 -Контрагенты/Контрагента, а для значення реквізиту Субконто 1/Суб-конто 1 вибрати контрагента, рух за угодою з яким вас цікавить.
58. Поняття автоматизації обліку витрат на виробництво (мета обліку, статті витрат, взаємозв’язок з іншими задачами обліку).
Основними завданнями автоматизації обліку витрат на виробництво є:
Облік витрат на виробництво — зведена ділянка обліку відносно інших ділянок. Він базується майже на всіх документах первинного та зведеного обліку діяльності підприємства, і його документація повинна забезпечувати розподіл витрат за економічними елементами, місцями виникнення, статтями та об’єктами калькуляції.
Вхідна інформація обліку витрат на виробництво — це сформована на машинних носіях інформація, що є результатом розв’язання задач з обліку основних засобів, запасів, заробітної плати, фінансово-розрахункових операцій, обліку готової продукції, її відвантаження й реалізації.
Автоматизоване оброблення даних з обліку витрат на виробництво, як правило, виконується після автоматизації інших ділянок обліку, і передбачає групування витрат за аналітичними й синтетичними рахунками, що забезпечується формуванням відповідних регістрів або виконанням розрахунків по окремих елементах витрат: відомостей розподілу нарахованої заробітної плати та витрат матеріалів за шифрами аналітичного обліку й синтетичними рахунками; розрахунків сум на соціальне страхування, резервів відпускних тощо.
За послідовністю виконання всі задачі обліку витрат на виробництво розподіляють на окремі комплекси:
59. Розрахунок і відображення вихідної інформації з автоматизації обліку втрат на виробництво.
Завершальний етап обліку витрат на виробництво — зведений облік або узагальнення витрат за статтями калькуляції, елементами, цехами та видами виробів (замовлень), видами послуг. Узагальнення витрат виконується в певній послідовності на основі зведених даних, отриманих у результаті оброблення первинних документів.
У результаті розв’язування задач з обліку витрат на виробництво використовуються такі дані:
Із управлінської інформаційної системи підприємства надходять:
Вихідна інформація така: