Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1. Географічне положення.
Сумська область розташована на північному сході України охоплює частини Середньоруської височини і Придніпровської низовини. На півночі і сході протягом 498 км її межі збігаються з українсько-російським кордоном, де область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації. На півдні, сході та заході Сумщина межує із Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного центра до столиці України м. Києва 350 км.Сумська область розташована у північно-східній частині Лівобережної України. Річки Сумської області належать до басейну Дніпра і здебільшого є його лівими притоками.
2. Фіз-геогр. районування.
Область розташована в межах двох фізико-географічних зон – Мішаних лісів(Полісся) та Лісостепу. Невелику частину півночі області займає зона Мішаних лісів,що представлена Поліською провінцією областтю Новгород-Сіверського Полісся. Решту території займає лісостепова зона, в якій центральна частина області належить до Лівобережно-Дніпровської лісистостепової провінції області Північно-Полтавського підвищення, а південна - Середньорузькій лісостеповій провінції області Сумсько схолово-височинній.
В ландшафтній структурі область представлена:
Мішанолісові ландшафти типів:
недреновано перезволожені та заболочені;
поліські алювіально-зандрові та терасні
2. Лісостепові типів:
височинні в поєднанні з лучно-степовими низовинними;
лісостепові височинні розчленовані
лісостепові борові
лучно-степові заболочені та засолені
3. Заплавні лічно-лісові та болотні
3.1. Заселеність
Населення — 1164,6 тис. мешканців, у тому ч. 783 978 (66,7%) міського і 380 641 сільського станом на 1 жовтня 2010 року. Густота населення - 48.4 осіб/км². В області налічується 15 міст (з них 7 – обласного підпорядкування: Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Глухів, Ромни, Лебедин), 20 селищ міського типу, 1,5 тис. сільських населених пунктів. Більша частина населення – 65% – проживає в містах, причому частка міських жителів постійно зростає. Сумщина – багатонаціональний регіон. Тут, у злагоді і добросусідстві, мешкають представники більш ніж 50 національностей. Найчисельніші – українці – 86% та росіяни – 13%. Питома вага чоловіків у загальній чисельності населення складає 46%, жінок – 54%.
3.2. навантаження
Одним із яскраво виражених прикладів високого рівня сільськогосподарської освоєності й розораності території є Сумська область. Більша частина Сумської області знаходиться в лісостеповій зоні, яка є сприятливою для розвитку сільськогосподарського виробництва. Проте, надмірне антропогенне навантаження на земельні ресурси Сумській області, привело до порушення оптимальних, екологічно обґрунтованих співвідношень земельних угідь.
3.3. площинне
У Сумській області з загальної площі 2383,2 тис. га доля ріллі складає 51,8% (1234,2 тис. га) та 72,5% від площі сільськогосподарських угідь. Сіножаті, багаторічні насадження і пасовища займають лише 27,5% сільськогосподарських угідь.
Загальна площа лісів лісового фонду області складає 448,5 тис. га, в тому числі покрито лісом 387 тис. га. лісами і чагарниками зайнято 19% території. У північних районах переважають мішані ліси (сосна, дуб, береза), у центральних районах — острівні ліси (липа, клен, ясен), зустрічаються дубові гаї. За винятком ділянки цілинного степу «Михайлівська цілина» (входить до Українського степового заповідника), усі степові простори розорані.
3.4. Головною особливістю промисловості Сумщини, на відміну від багатьох інших регіонів, є спрямованість підприємств на випуск кінцевого продукту у сполученні з пропорційним розвитком основних галузей. Основні промислові об"єкти:
Найпотужнішим підприємством, яке спеціалізується з розроблення та виготовлення технологічного устаткування для нафтогазового комплексу, атомної енергетики є ВАТ «СНВО ім. М.В. Фрунзе» , експортується більше ніж у 40 країн світу.
BAT «HacocоЕнеproMaш» є провідним підприємством з виробництва насосного обладнання для атомної і теплової енергетики, магістральних нафтопроводів, меліорації, водопостачання, сільського господарства, легкої та харчової промисловості. Майже 70% виробленої продукції постачається на експорт.
BAT «SELMI» володіє унікальним науково-технічним і виробничим потенціалом з розробки та виробництва приладів для наукових досліджень. Підприємство серійно виготовляє просвічуючі та растрові електронні мікроскопи, прилади препарування для електронних мікроскопів, ізотопні і хімічні мас-спектрометри, іонні мікрозонди-мікроаналізатори, атомно-абсорбційні спектрофотометри. газові хроматографії.
ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» Традиційна продукція — гільзи всіх типорозмірів до двигунів автомобілів, тракторів, комбайнів тощо. Репутація виробника якісної продукції дозволила встановити стабільні торговельні зв’язки із замовниками Німеччини. Італії, Франції, Польщі, Чехії, Іспанії, Болгарії, Великобританії. Єгипту, Алжиру.
ДП «Авіакон» — унікальне за своїми виробничими і технологічними можливостями підприємство, яке здійснює відновлювальні ремонти будь-якої складності, переобладнання та модернізацію гелікоптерів серії «Мі» всіх типів та модифікацій.
ВАТ «Сумихімпром” — одне з найбільших підприємств хімічної індустрії як області, так і України.
Шосткинський казенний завод «Імпульс» — єдине підприємство в Україні і одне з не багатьох у світі виробництв з виготовлення у замкнутому циклі спеціальних засобів ініціювання вибухів: детонатори, капсулі-детонатори, детонуючі шнури
Провідним підприємством легкої промисловості є Роменське об’єднання «Талан”, що випускає спецвзуггя та спецодяг для підприємств нафтогазовидобувної і хімічної промисловості, чорної і кольорової металургії, машинобудування і металообробки, транспорту й енергетики, будівництва і сільського господарства, силових міністерств і відомств.
ВАТ «Сумський хлібокомбінат» — одне з головних підприємств області — постачальників хлібобулочних і кондитерських виробів до торговельних підприємств міста та області.
ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат» — сучасне високомеханізоване підприємство, яке щодня випікає понад 20 тонн широкого асортименту хлібобулочних та кондитерських виробів.
ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат» уже більш як чверть століття успішно працює на ринку України. За асортиментом та якістю продукції торговельної марки «Шостка» підприємство невпинно наближається до європейського рівня, тому нинішній асортимент
Регіон має розвинену транспортну систему. Його перетинає міждержавна автомагістраль Київ-Москва. Головні залізничні магістралі – Київ-Москва, Київ-Харків, Дніпропетровськ-Санкт-Петербург. Великі залізничні вузли – Конотоп, Ворожба, Смородино. Експлуатаційна довжина залізничних колій становить 920 км, автомобільних доріг – близько 7,3 тис. км. Суми мають регіональний аеропорт.
Через територію Сумщини проходять магістральні газопроводи: Уренгой – Помари – Ужгород, Єлець – Курськ – Суми – Диканька, Курськ – Суми – Київ, Суми – Конотоп, Бєльськ-Суми, Київ-Брянськ та нафтопроводи: магістральний Мічурінськ – Кременчук, республіканського значення – Мала Павлівка – Охтирка.
4.1.В останні роки проблему забруднення повітря в Сумській області визначають не тільки викиди стаціонарних джерел, а більшою мірою викиди від автотранспорту. Серед населених пунктів Сумської області, як і раніше, найбільшого антропогенного навантаження зазнала атмосфера міст Суми - 9,433 тис. т, Шостка - 0,372 тис. т, Конотоп - 0,322 тис. т., Охтирка - 0, 292 тис. т.
Основними забруднювачами атмосфери в області є підприємства добувної та переробної галузей, діяльність трубопровідного транспорту з транспортування газу, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води .
Основними забруднювачами водних об'єктів в області є підприємства комунального господарства, які підпорядковані органам місцевої виконавчої влади, та підприємство ВАТ «Сумихімпром», яке підпорядковане Міністерству промислової політики України. Альтернативні види енергії в Сумській області:відновлювана енергетика (енергетична галузь, що спеціалізується на отриманні та використанні енергії відновлюваних джерел енергії), сонячна енергетика, батарея сонячна (Сучасне, високоефективне, екологічно чисте джерело живлення для радіоапаратури), вітрові електростанції, енергія припливів та відпливів.
4.2.На території області розташовано 294 родовища по 21 виду корисних копалин. Серед них найбільш важливе значення має паливно-енергетична сировина – нафта, природний газ, конденсат, торф, частка яких перевищує половину усіх ресурсів мінерально-сировинної бази. Область досить багата також на неметалеві корисні копалини: фосфорити, кам'яну та калійну солі, сірку, кварцити, крейду, гіпс, вапняки, мергель, скляні піски, вогнетривкі та тугоплавкі глини, мінеральні фарби (в основному вохра), будівельні піски і камінь.
Всі корисні копалини області належать до категорії нерудних: нафта, газ, торф, крейда, кам’яна і калійна сіль. гіпс, вапняк, мергель. скляні піски, вогнетривкі і тугоплавкі глини, мінеральні фарби (в основному охра), будівельні піски та камінь.
Станом на 01.01.95 року у користуванні сільськогосподарських підприємств знаходилось 73,5% (1752,0 тис. га), у користуванні громадян 9,67% (230,5 тис. га). Вже в 2000 році частки склали відповідно 72,19% (1720,7 тис га) та 10,23% (243,9 тис. га), а в 2008 році – 34,25% (816,2 тис. га) та 28,07% (669,0 тис. га). За досліджуваний період відбулося збільшення земель природоохоронного призначення, що є позитивним моментом у покращенні екологічної стабільності області. Так, у 2008 році вони становили7,9 тис. га, що на 6,6 тис. га більше від рівня 1995 року.
У складі орних земель Сумської області чорноземи та темно-сірі опідзолені ґрунти, які є найбільш родючими у світі, становлять 69,5%. 4 Маючи у своєму потенціалі ґрунти такої родючості Сумська область може і повинна зайняти лідируючі позиції у виробництві рослинної та тваринної продукції. Нажаль, переважно екстенсивний напрям використання земельних ресурсів, їх безплатність для всіх землекористувачів, відсутність надійного господаря і дбайливого власника землі привели до гострої еколого-економічної кризи у землекористуванні Сумської області.
5.Природно-заповідний фонд області налічує 182 заповідні території та об'єкти, на загальній площі понад 156,2 тис. га, у тому числі заповідник, національно-природний парк, заказники, пам'ятники природи, дендрологічний парк, парки-пам'ятники, заповідні урочища, які займають 6,5% території області.
Сьогодні Сумська область входить у десятку найбільш екологічно благополучних регіонів України.
Позитивним моментом зміни структури земельного фонду області є збільшення лісів та лісовкритих площ (на 01.01.2008 р. вона становила 19,2% (456, тис. га), що на 0,4% більше від показника на 30.01.2000 р.). Здебільшого такі зміни відбуваються за рахунок заліснення малопродуктивних земель, частка яких у структурі земель сільськогосподарського призначення є досить значною. Отже можна говорити про покращення екологічної ситуації за рахунок підвищення асиміляційної здатності навколишнього середовища, що є актуальним питанням в умовах надмірного антропогенного навантаження
6.Отже, поліпшити екологічну ситуацію можливо за рахунок збільшення у структурі земель частки екологічно стійких угідь (лісів, природних сіножатей і пасовищ, водойм), тому що вони сприятливо впливають на екологічний стан прилеглої земельної території. Відповідно, головною умовою раціонального використання і охорони земельних ресурсів є організація землеустрою на основі ландшафтного підходу. Саме цей підхід дозволяє сформувати оптимальні земельні відносини, які сприятимуть підвищенню стійкості навколишнього природного середовища.
http://www.rada.com.ua/ukr/RegionsPotential/Sumy/
2.СУЧАСНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Бухарова В.О., Ілляшенко О.Ю.
3. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ Гордієнко В.П
1. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи
розвитку: Інформаційно-аналітичний збірник [Текст] / За ред. П.Т.
Саблука та ін.- К.: ІАЕ, 2003. – С. 106.
2. Сохнич А.Я., Тібілова Л.М. Ландшафтно-екологічні аспекти управління
земельними ресурсами [Текст] // Економіка АПК. – 2006. - №5. – С. 27-28.
3. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України
[Текст] / Ред. М.В. Зубець. – К.: Логос, 2004. – С. 88-91