Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Вступ
Розділ I. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ БЕЗРОБІТТЯ ЯК СОЦІАЛЬНОГО ЯВИЩА
Висновок до I розділу
Розділ II. Теорія і практика роботи соціального педагога з безробітною молоддю
1.1 Завдання соціально – педагогічної профілактики у вирішенні проблеми безробіття серед молоді
Висновок до II розділу
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Актуальність теми дослідження
Становище молоді в суспільстві є одним з важливих показників рівня його розвитку, так як в зовнішності молоді проглядаються риси майбутньої соціальної дійсності.
На сучасному етапі розвитку суспільства спостерігається загострення проблем зайнятості.
Економічна криза, яку нині переживає Україна, негативно впливає на ринок праці, спостерігається катастрофічне збільшення кількості безробітних.
Політичні, економічні та соціальні реформи повністю змінили стан ринку праці в Україні. З одного боку, для людей відкрилися нові можливості для самореалізації, з іншого — з'явилися нові про
блеми, перш за все пов'язані з різким скороченням попиту на робочу силу, виникненням безробіття.
На сьогоднішній день, в умовах економічної і політичної нестабільності, процес соціальної адаптації, питання трудової зайнятості та професійної затребуваності молодих людей є актуальною проблемою, оскільки зруйновано цілісну систему роботи з молодим поколінням різних категорій. Молодь є однією з найбільш уразливих груп населення. В даний час соціально значимі цілі праці девальвовані, а моральні норми, адекватні завданням розвитку суспільства, не сформувалися. Це веде до відчуження юнаків і дівчат від праці і в перспективі містить зародок соціальної нестабільності. Серед офіційно зареєстрованих безробітних молоді люди складають більше 1/3. Кожен п'ятий молодий безробітний шукає роботу більше 8 місяців. Все це знаходиться в суперечності з очікуваннями активного економічного участі молоді у підйомі виробництва. Адже саме молодь є ту вікову категорію, яка є найбільш перспективною в плані здійснення прогресивної соціальної ролі.
Соціальний стан молоді призвело суспільство до усвідомлення необхідності дослідження проблеми безробіття та її рішення, так як завтрашній день у руках сьогоднішньої молоді.
Аналіз наукової літератури дозволяє зробити висновок, що питання безробіття вивчали такі автори як Бочарова В.Г., Перепелиця М.Л., Скуратівський В.А., Палій О.М., Капська А.Й., Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д., Хлебік С.Р, Александрова О.Н., Боголюбова, Васильєва Н.
Але науковці мало уваги приділяли такій проблемі, як профілактика безробіття, саме це і зумовило вибір теми дослідження, а саме «Профілактика безробіття в процесі профорієнтаційної роботи».
Мета дослідження – дослідити явище безробіття серед молоді як соціально-педагогічну проблему, визначити фактори, які спричиняють це явище та шляхи його подолання.
Об'єктом – безробітня молодь.
Предмет – безробіття серед молоді як соціально – педагогічна проблема.
Основні завдання:
- вивчення та аналіз наукової літератури з проблеми дослідження;
- дослідити сутність безробіття як соціального явища;
- визначити фактори, що сприяють виникненню безробіття серед молоді;
- зясувати шляхи подолання безробіття молоді;
- уточнення найбільш ефективних методів соціально – педагогічної роботи з організації профілактики безробіття серед молоді.
Методи дослідження - порівняння, аналіз, узагальнення, вивчення праць фахівців у галузі соціальної роботи, психології, педагогіки, досвіду роботи фахівців у даній сфері.
Робота містить: вступ, 2 розділи, висновки до них, загальні висновки, список використаної літератури, додатки.
Розділ I. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ БЕЗРОБІТТЯ ЯК СОЦІАЛЬНОГО ЯВИЩА
1.1 Визначення та характеристики безробіття
Перехід України до ринкових відносин спричинив за собою специфічні проблеми соціально-трудової сфери. Дефіцит робочої сили змінився дефіцитом робочих місць, що призвело до безробіття. Явище безробіття невід'ємно пов'язане з ринком праці.
Ринок праці - важлива і багатопланова сфера економічного і соціально політичного життя суспільства. На ринку праці отримує оцінку вартість робочої сили визначаються умови її найму, в тому числі і розмір заробітної плати, умов праці, можливість отримання освіти, професійного зростання, гарантія зайнятості.
Безробіття - це соціально-економічне явище, при якому частина робочої сили (економічно активного населення) не зайнята у виробництві товарів і послуг. Безробітні поряд із зайнятими формують робочу силу країни. Згідно з визначенням К.Х. Брайкера, безробіття - це явище в економіці, при якому частина економічно активного населення, яка бажає працювати, не може застосувати свою робочу силу [4, с.23-24].
Безробітні у визначенні Міжнародної організації праці (МОП) — особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам:
- не мали роботи (прибуткового заняття);
- активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню;
- готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.
А нашій країні безробітними вважаються працездатні громадяни, що не мають роботи і заробітку (трудового доходу), що проживають на території України, зареєстровані в органах служби зайнятості за місцем проживання з метою пошуку підходящої роботи, які шукають її і готові приступити до неї [9, с.19, 31, 45].
Безробітними не можуть бути визнані:
- Громадяни віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи і організації або скороченням чисельності;
- Громадяни, які вперше шукають роботу і не мають професії, в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує професійної підготовки;
- Особи, які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації у службі зайнятості як осіб, які шукають роботу;
- Особи, які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку [5, с.43-47].
Таким чином, в реальному економічному житті безробіття виступає як перевищення робочої сили над попитом на неї. 11
Тривалість безробіття - це показник, що характеризує середню тривалість пошуку роботи серед осіб, які мають статус безробітного на кінець аналізованого періоду. Безробіття розрі зняється по тривалості: тимчасова (до 4-х місяців) і хронічна (понад рік).
Насьогодні вчені виділяють наступні причини безробіття:
1. Структурне порушення економіки - починаеться впровадження нових технологій та обладнання, що призводить до зменшення зайвої робочої сили на підприємствах;
2. Економічний спад чи криза, які змушують роботодавців знижувати потребу в усіх ресурсах, зокрема і трудових;
3. Політика уряду та профспілок у сфері оплати праці: підвищення мінімальної заробітної платні збільшує витрати виробництва та цим знижує попит на робочую силу;
4. Сезонні модифікації у рівні виробництвіа та в окремих галузях економіки;
5. Зміни у демографічній структурі населення, зокрема зростання чисельності населення працездатного віку збільшує попит на працю, і тому зростає можливість безробіття.
Причини виникнення безробіття дозволяють виділити типи безробіття: природне та вимушене.
Природне безробіття набуває форми добровільного, фрикційного, інституціонального, структурного.
- Фрикційне безробіття пов'язане з пошуками чи очікуваннями роботи. Воно означає неповороткість
ринку праці: система розповсюдження інформації про претендентів на робочі місця і вакансії є недосконалою, а географічне переміщення робітників не може відбуватися моментально.
- Структурне безробіття пов'язане зі змінами у структурі попиту на працю по галузях, регіонах і необхідністю певного часу для встановлення між структурою робочої сили, певними якостями працівників і вільними місцями з певними професійними вимогами. У ході технологічних перетворень попит на одні професії зменшується або скорочується, на інші збільшується, змінюється географічний розподіл робочих місць. [10, с. 46-49].
- Добровільне безробіття виникає тоді, коли працівник звільнюється з роботи за власним бажанням у зв'язку з незадоволеністю рівнем оплати праці, умовами роботи, тощо. 13
- Інституціональне безробіття — складова частина фрикційного безробіття. Це безробіття, яке породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці. Воно пов’язане з тим, що іноді надмірні соціальні виплати, запровадження гарантованого мінімуму заробітної плати, недосконалість податкової системи тощо призводять до того, що деяка частина працездатного населення не поспішає працевлаштовуватись, збільшуючи тим самим загальну кількість безробітних.
Вимушене безробіття – це безробіття, коли людина в працездатному віці не працює з незалежних від неї причин, вона може і хоче працювати, має достатню кваліфікацію, шукає роботу але не може знайти її, бо немає вільних робочих місць.
Розвиток ринкової економіки супроводжується виникненням і розширенням масштабів хронічного безробіття. Це пов'язано з тим, що інвестиції у створення нових робочих місць відстають від темпів зростання чисельності найманих працівників. Безробіття стає масовим і постійним, вражаючи насамперед найменш розвинуті регіони. Серед безробітних переважають жінки, спеціалісти з вищою освітою. Щодо вікового складу домінує молодь.
У цілому рівень безробіття складається з комплексу рішень, які приймаються і тими, хто пропонує свою працю, і тими, хто пред'являє попит на нього. Очевидно, що всі вони враховують і можливі вигоди, і очікувані витрати в результаті прийняття тих чи інших рішень. Як витрати згоди на роботу, так і витрати відмови від неї для різних людей дуже різні в залежності від таких факторів, як стать, вік, стаж, кваліфікація, приналежність до тих чи інших професійно-посадових груп, джерела доходу, не пов'язані з основною роботою.
Якщо людина втрачає роботу, їй необхідно протягом 7 днів із дня звільнення звернутись до Державної служби зайнятості в тому районі, де людина проживає, і зареєструватись як такою, що шукає роботу. Це слід зробити обов'язково, інакше буде втрачено право на призначення допомоги по безробіттю. Протягом семи днів із дня реєстрації служба зайнятості повинна запропонувати підходящу роботу. Велике значення має причина, через яку людина втрачає роботу. Якщо людина була звільнена з роботи у зв'язку зі 15
змінами в організації виробництва і праці, то їй надаються особливі гарантії, якщо з інших причин, — то така людина реєструється в службі зайнятості на загальних підставах.
Разом з тим, зростає чисельність незареєстрованих безробітних, які не вважають за необхідне звертатися до служби зайнятості і часом знаходять альтернативні джерела існування. Це свідчить про зростання видів діяльності, що не враховуються державною статистикою, і вимагає посилення контролю з боку органів управління. Аналіз показує наявність деякого контингенту безробітних, які не мають кваліфікації, або втратили її в силу тривалого безробіття, При несприятливому збігу обставин і недостатньої активності служби зайнятості, багато хто з них може поповнити маргінальні прошарки суспільства. Відносно цих осіб необхідні розробка і реалізація програми, яка містить цілеспрямовані та систематичні заходи для їх соціальної реабілітації. 18
1.2. Проблеми безробіття серед молоді
Особливо важливою є проблема молодіжного безробіття. Закінчення навчального закладу, особливо за контрактом, несе за собою невизначеність з місцем роботи за фахом, або взагалі її відсутність. Роботодавці часто висувають умови, які не може задовольнити молодь. Це пояснюється тим, що потрібні досвідчені працівники, а досвіду роботи у молоді, яка нещодавно закінчила навчальний заклад, ще не має. Саме це і зумовлює значне безробіття молоді віком 15-24 роки.
Безробіттям породжується ризик - неправильно обраної професії. Проблема у тому, що знижується активність суб'єктів системи професійної освіти, у зв'язку з втратою соціального замовлення на випускників. Найважче безробіття вдаряє по літнім (їх уже ніхто не хоче брати на роботу через низьку продуктивность і погане здоров'я) і наймолодшим (їх ще ніхто не хоче брати на роботу через низьку кваліфікацію й відсутність досвіду). Молодіжне безробіття охоплює віковий період від 16 до 30 років. Це можуть бути підлітки, які отримали неповну середню освіту і молоді люди з дипломами про закінчення ВНЗ.
Безробіття активно досліджується в різних напрямках. Одне з них пов'язано з вивченням його психологічних і ціннісних компонентів. Наявні в літературі дані дозволяють говорити про особливу структуру свідомості, яка забезпечує подолання безробітними життєвих труднощів. Вчені вже звернули увагу на зміну поведінки після втрати роботи, яку супроводжують зміна самооцінки, переструктурування референтності [7, с.67-69].
У цілому фахівці звертають увагу на різноманіття способів реагування людей на незайнятість: одні справляються з важкою життєвою ситуацією краще, інші гірше, а деякі навіть знаходять задоволення в альтернативних життєвих стилях.
У сучасних умовах молодь, яка закінчила навчальні заклади все частіше відчуває себе зайвою на ринку праці. Брак вільних робочих місць, відсутність роботи за спеціальністю, низька територіальна мобільність як наслідок нерозвиненості соціальної інфраструктури призводять до невпевненості молоді в завтрашньому дні
8