Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Міністерство освіти і науки України
Кіровоградський машинобудівний коледж
Кіровоградського національного технічного університету
Звіт
з лабораторних робіт
з предмету «Фізика»
Студент _____ курсу, групи_______
Спеціальність
_____________________________________________________________
______________________________________________________________
(прізвище, імя, по-батькові)
Прийняв викладач: _____________
Кіровоград 2013
Перелік лабораторних робіт
№ |
Назва лабораторної роботи |
Дата виконання |
Дата захисту |
Оцінка |
Підпис викладача |
Сторінка звіту |
1 |
Вимірювання прискорення тіла при рівноприскореному русі. |
|||||
2 |
Вимірювання сил. |
|||||
3 |
Дослідження рівноваги тіла під дією кількох сил. |
|||||
4 |
Перевірка закону Бойля-Маріотта |
|||||
5 |
Визначення відносної вологості повітря. |
|||||
6 |
Визначення питомого опору провідників. |
|||||
7 |
Визначення електрорушійної сили та внутрішнього опору джерела електричної енергії. |
|||||
8 |
Вивчення явища електромагнітної індукції. |
|||||
9 |
Вимірювання прискорення вільного падіння за допомогою маятника |
|||||
10 |
Визначення абсолютного показника заломлення скла |
|||||
11 |
Визначення довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної решітки |
Лабораторна робота №1
Вимірювання прискорення тіла при рівноприскореному русі
Мета роботи: виміряти прискорення, з яким кулька скочується похилим жолобом.
Обладнання та матеріали: жолоб, штатив з муфтами і лапкою, кулька, металевий циліндр (гиря), секундомір, вимірювальна стрічка.
Хід роботи
1. Закріпіть жолоб у штативі в похилому положенні під невеликим кутом до горизонту. Біля нижнього кінця жолоба покладіть металевий циліндр або гирю.
2. Пустивши кульку з верхнього кінця жолоба, увімкніть секундомір і зафіксуйте час до зіткнення кульки з циліндром. Результати вимірювань занесіть у таблицю.
3. За допомогою вимірювальної стрічки визначте шлях, який пройшла кулька. Не змінюючи нахилу жолоба, повторіть дослід 5 разів. Результати вимірювань занесіть у таблицю.
4. Змінюючи кут нахилу жолоба до горизонту, повторіть попередній дослід, занотувавши отримані результати в таблиці.
5. Оскільки при рівноприскореному русі без початкової швидкості
то
За цією формулою визначити прискорення вільного падіння для кожного досліду.
6. Обчислити середнє значення прискорення за формулою:
7. Обчислити абсолютну похибку вимірювання:
8. Обчислити середнє значення абсолютної похибки:
9. Обчислити відносну похибку обчислення:
10. Дані обчислень та вимірювань занести в таблицю:
№ п/п |
l,м |
t, c |
a, м/с2 |
aсер, м/с2 |
∆а, м/с2 |
∆асер, м/с2 |
ε, % |
1 |
|||||||
2 |
|||||||
3 |
|||||||
4 |
|||||||
5 |
11. Записати висновок у вигляді: а = (асер ± ∆асер) м/с2 при ε = ___%
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Висновки:_______________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Підпис студента:________________________
Підпис викладача:________________________
Контрольні запитання
Лабораторна робота №2
Вимірювання сил
Мета робот: навчитися вимірювати сили, що діють на взаємодіючі тіла.
Обладнання та матеріали: динамометр, штатив з лапкою і муфтою, деревяний брусок, набір важків, посудина з водою.
Хід роботи
1. Візьміть деревяний брусок виміряйте за допомогою динамометра силу тяжіння, яка на нього діє. З а формулами:
Обчисліть масу бруска. Запишіть результати у таблицю.
2. Покладіть на стіл деревяну лінійку. Рухайте рівномірно по ній брусок, виміряйте силу, з якою ви тягнете брусок. Запишіть результати у таблицю.
3. Навантажте брусок, повторіть дослід.
4. Закріпіть деревяну лінійку у лапці штатива, утворивши похилу площину. Виконайте дослід з бруском, рухаючи його по похилій площині вгору.
5. Повторіть п.4, навантаживши брусок.
6. 7. Повторіть п.4, 5, але рухайте брусок по похилій площині вниз.
8. Підвісьте до динамометра металевий важок і опустіть його у посудину з водою. Прослідкуйте, як зміняться покази динамометра від початку до повного занурення циліндра. У таблицю внесіть покази при повному зануренні важка.
m, кг |
F, Н |
F±∆F |
|
1 |
|||
2 |
|||
3 |
|||
4 |
|||
5 |
|||
6 |
|||
7 |
|||
8 |
Дані всіх вимірювань і обчислень внесіть до таблиці. Зробіть висновки.
За абсолютну похибку ми беремо половину ціни поділки динамометра.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Висновки:_______________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Підпис студента:________________________
Підпис викладача:________________________
Контрольні запитання
1. Що у фізиці розуміють під словом «сила»?
2. Сила це величина векторна чи скалярна?
3. Якими приладами вимірюють сили?
4. Яку силу називають рівнодійною?
5. Тіло кинуте вертикально вгору, рухається з прискоренням. Яка сила надає тілу прискорення? Яке тіло діє на нього з цією силою? Куди напрямлені сила прискоренні руху тіла?
Лабораторна робота №3
Дослідження рівноваги тіла під дією декількох сил
Мета роботи: дослідити умови рівноваги тіла.
Обладнання та матеріали: штатив з муфтою, важіль, набір тягарців, динамометр, лінійка
Хід роботи
1. Закріплюємо важіль на штативі і зрівноважуємо його у горизонтальному положенні за допомогою розміщених на його кінцях пересувних гайок (див.рис).
2. У довільному місці лівого плеча важеля підвішуємо один тягарець.
3. Прикріплюємо до другого плеча у довільному місці важеля динамометр і визначаємо силу, яку слід прикласти до важеля, щоб він був у рівновазі. Покази динамометра заносимо до таблиці.
4. Лінійкою вимірюємо плечі прикладених до важеля сил.
5. Обчислимо значення моментів сил М1 та М2.
М1 = m . g . d1, М2 = F . d2
6. Для кожного досліду обчисліть відношення моментів сил:
7. Обчисліть відносну похибку вимірювання:
8. Дослід повторіть 5 разів з різними довжинами плеч та масою важків.
9. Результати вимірювань та обчислень занесіть до таблиці та зробіть висновок про похибки експериментальної перевірки правила моментів.
№ п/п |
d1, м |
d2, м |
m, кг |
F, Н |
M1, Н |
M2, Н |
ε, % |
|
1 |
||||||||
2 |
||||||||
3 |
||||||||
4 |
||||||||
5 |
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Висновки:_______________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Підпис студента:________________________
Підпис викладача:________________________
Контрольні запитання
Лабораторна робота №4
Перевірка закону Бойля-Маріотта
Мета роботи: Дослідити, як змінюється обєм однієї й тієї самої маси газу (при сталій температурі)при зміні тиску і встановити співвідношення між цими величинами.
Обладнання та матеріали: Висока скляна посудина з водою,скляна трубка,закрита з одного кінця,метрова лінійка з міліметровими поділками.
Теоретичні відомості: якщо у воду, налити у високу скляну посудину, опустити відкритим кінцем трубку, то повітря в ній перебуватиме під тиском.
мм. рт. ст.. (1)
де Н атмосферний тиск, визначають по барометру; h різниця рівнів води в широкій посудині і в трубці.
h = h1 l (2)
V = S (L l) (3)
L довжина трубки; S площа поперечного перерізу;
l висота водяного стовпа у трубці.
Підставляючи знайдені значення P і V формул 1 і 3 у формулу:
Враховуючи, що площа поперечного перерізу буде скрізь однакова, користуємося наступною, спрощеною формулою:
(4)
Зі зміною глибини занурення трубки змінюватиметься обєм і тиск повітря в трубці.
Хід роботи
1. Скласти прилад, поданий на малюнку.
2. Виміряти довжину трубки L за допомогою лінійки.
3. Занурюючи та піднімаючи трубку, виміряти висоту стовпа l у трубці і різницю водяних стовпців h1 в трубці і посудині три рази для різних глибин занурення.
4. Визначити за формулою (4) добуток тиску на обєм окремо для кожного досліду PV.
5. Знайти середнє значення добутку тиску на обєм:
PVсер =
6. Знайти абсолютну похибку для кожного вимірювання:
∆PVi = |PVсер PVi|
7. Обчислити середнє значення абсолютної похибки:
∆PVсер =
8. Обчислити відносну похибку вимірювання:
9. Результати вимірювань та обчислень занести у таблицю. Зробити висновки.
Н, мм |
L, мм |
l, мм |
h, мм |
PV |
PVcep |
∆PV |
∆PVcep |
ε,% |
|
1 |
|||||||||
2 |
|||||||||
3 |
|||||||||
4 |
|||||||||
5 |
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Висновки:_______________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Підпис студента:________________________
Підпис викладача:________________________
Контрольні запитання
Лабораторна робота №5.
Визначення відносної вологості повітр.
Мета роботи: Навчитися визначати відносну вологість повітря різними способами.
Обладнання та матеріали: психрометр.
Хід роботи
Виконання роботи з психрометром
1. Склянку з водою піднести до термометра і зволожити марлю, а другий кінець опустити в склянку.
2. Записати показ сухого термометра tc oC, через 3-5 хвилин записати показ вологого термометра tв oC.
3. Обчислити різницю температур сухого і вологого термометра: t = | tв tc|
4. За таблицею визначити відносну вологість повітря φ.
5. Проводимо ці самі дії, визначаючи вологість повітря на вулиці.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Знаходження вологості повітря за методом Мендєлєєва
Запишемо рівняння Мендєлєєва-Клапейрона:
(1)
Відношення замінимо на ρ. Отримаємо:
(2)
Звідси виражаємо ρ:
(3)
За формулою (3) обчислюємо вологість повітря в аудиторії.
Р атмосферний тиск, визначаємо за барометром і переводимо в Па.
1 мм рт. ст.. = 133,3 Па;
μ молярна маса повітря, μ = 0,029 кг/моль;
R універсальна газова стала, R = 8,31 Дж/(моль.К);
Т температура повітря в К, визначається за термометром
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Висновки:_______________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Підпис студента:________________________
Підпис викладача:________________________
Контрольні запитання
Лабораторна робота №6
Визначення питомого опору провідників
Мета роботи: визначити питомий опір дротини ,закріпити навички користування амперметром, вольтметром і реохордом.
Обладнання та матеріали: реохорд, вольтметр постійного струму на 6В, амперметр постійного струму на 2А, ключ, реостат з кованим контактом на 6-8 Ом, з'єднувальні провідники, масштабна лінійка.
Теоретичні відомості
Як показує дослід, опір провідника R при незмінній температурі для даного металу пропорційний довжині провідника і обернено пропорційний площі поперечного перерізу.
Величина ρ залежить від матеріалу провідника і називається питомим опором матеріалу. В техніці за питомий опір береться такий опір, що чисельно дорівнює опорові провідника завдовжки 1 метр з площею поперечного перерізу 1мм2. 3а законом Ома для ділянки кола площа поперечного перерізу визначається за формулою: , де d діаметр дроту.
Підставимо значення S у попередню формулу:
Звідси:
Хід роботи
№ п/п |
U, В |
I, А |
l, м |
d, мм |
ρ, |
ρcep, |
∆ ρ, |
∆ ρcep, |
ε, % |
1 |
|||||||||
2 |
|||||||||
3 |
|||||||||
4 |
|||||||||
5 |
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Висновки:_______________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Підпис студента:________________________
Підпис викладача:________________________
Контрольні запитання
Лабораторна робота № 7
Визначення електрорушійної сили та внутрішнього опору джерела електричної енергії
Мета роботи: закріпити вміння складати електричне коло, вимірювати силу струму, напругу, регулювати силу струму в колі реостатом; навчитися вимірювати ЕРС і внутрішній опір джерела струму; ознайомитись із залежністю напруги від струму для даного джерела.
Обладнання: досліджуване джерело струму; амперметр; вольтметр; з'єднувальні провідники.
Теоретичні відомості
Електрорушійна сила (ЕРС), що діє в колі вимірюється роботою, виконаною при переміщенні одиничного позитивного заряду по замкненому колу.
Кожне джерело струму чинить деякий опір r, який називається внутрішнім опором джерела. ЕРС та внутрішній опір залежить від типу джерела струму і з часом змінюється.
В цій роботі визначення ЕРС і внутрішнього опору джерела ґрунтується на законі Ома для повного кола:
(1)
де І сила струму в полі, яка визначається амперметром. З формули (1) знаходимо:
ε = IR + Ir
де IR =U спад напруги на зовнішній ділянці кола, що вимірюється вольтметром при замкненому вимикачі К. Отже:
ε = U + Ir (2)
Зробивши два вимірювання напруги і сили струму при зміні зовнішнього опору кола за допомогою реостата одержуємо систему рівнянь:
(3)
Звідки:
(4)
Формула (4) є робочою для визначення внутрішнього опору джерела струму. Для обчислення ЕРС у другу формулу системи (3) підставляємо рівняння (4) і отримуємо:
(5)
Абсолютна похибка знаходиться так:
∆ε = εдж ε (6)
Відносна похибка вимірювання буде:
Хід роботи
1. Скласти електричне коло за схемою (рис.1), розімкнути вимикач. Записати показ вольтметра. Це значення напруги дорівнює εдж.
2. Замкнути вимикач К і увімкнути реостат на повний опір. Записати показ амперметра та вольтметра.
3. Зменшити опір кола реостатом R (пересуваючи повзунок вліво) і знову записати покази на приладах.
4. Дослід повторити ще 4 рази, зменшувати опір зовнішньої частини кола реостата R.
5. За отриманими даними побудувати графік залежності напруги на зовнішній опір та від струму в колі.
U = f(I)
6. Результати вимірювань та обчислень занести в таблицю.
№ |
εдж, В |
U1, B |
I1, A |
U2, B |
I2, A |
r, Ом |
R, Ом |
ε, В |
∆ε, В |
δ,% |
1 |
||||||||||
2 |
||||||||||
3 |
||||||||||
4 |
||||||||||
5 |
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Висновки:_______________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Підпис студента:________________________
Підпис викладача:________________________
Контрольні запитання
Лабораторна робота №8
Вивчення явища електромагнітної індукції
Мета роботи: вивчити явище магнітної індукції; дослідити заїсть індукційного струму від опору
Обладнання та матеріали: дві котушки з осердями; два підковоподібні магніти; міліамперметр лабораторний; джерело постійного струму на 5 6 В, реостат на 30 Ом; вимикач, реостат на 10 Ом, котушка з великою кількістю витків і замкнутим осердям, зєднувальні провідники.
Хід роботи
1. Підключити котушку з великою кількістю витків до міліамперметра. Швидко вставити магніт у котушку, спостерігаючи за показаннями міліамперметра. Залишити магніт у котушці і спостерігати за стрілкою приладу. Швидко вийняти магніт з котушки, спостерігаючи за показаннями міліамперметра. Повторити досліди, рухаючи котушку відносно нерухомого магніту. Зробити висновки.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
2. Повільно вставити в котушку або вийняти з неї один, а потім два магніти, складені однойменними полюсами. Повторити дослід, збільшивши швидкість руху магнітів. Зясувати, в яких випадках сила індукційного струму більша.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
3. До міліамперметра послідовно приєднати ще й реостат і приблизно з однаковою швидкістю вставляти в котушку (або виймати з неї) два магніти: спочатку коли реостат виведено з кола (R = 0), а потім, коли введено повністю (R = 30 Ом). Побудувати графік залежності індукційного струму від опору. Зробити висновки.
№ |
I, mA |
R, Ом |
1 |
||
2 |
||
3 |
||
4 |
||
5 |
||
6 |
||
7 |
||
8 |
||
9 |
||
10 |
4. Швидко вставити магніт у котушку, підєднану до раніше складеного кола. За відхиленням стрілки визначити напрям індукційного струму і вектора індукції магнітного поля індукційного струму. Визначити напрям магнітного поля індукційного струму під час віддалення магнітів. Переконатися, що в обох випадках правило Ленца виконується.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
5. Котушку з великою кількістю витків увімкнути послідовно лише до міліамперметра. Другу котушку увімкнути послідовно з реостатом, вимикачем і джерелом струму. Надіти обидві котушки на спільне осердя. Вимикачем замкнути коло, спостерігаючи при цьому за показаннями міліамперметра. Потім швидко збільшити опір кола, зменшити і розімкнути коло. Весь час спостерігати за показаннями міліамперметра. Зясувати в яких випадках індукується струм.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
6. Використовуючи те ж саме коло, повністю вивести реостат, замкнути коло, за допомогою реостата швидко збільшити і зменшити опір кола. Відмітити максимальне відхилення стрілки міліамперметра під час замикання кола, під час швидкого і повільного зменшення опору кола. Зробити висновок про значення ЕРС індукції в цих дослідах.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Підпис студента:________________________
Підпис викладача:________________________
Контрольні запитання
Лабораторна робота №9
Вимірювання прискорення вільного падіння за допомогою маятника
Мета роботи: визначити прискорення сили тяжіння в даному місці Землі за допомогою маятника.
Обладнання: штатив з муфтою і кільцем; кулька з отвором; нитка; секундомір; вимірювальна лінійка з міліметровими поділками.
Теоретичні відомості
Якщо маятник вивести з рівноваги, виникає сила, яка намагається повернути його в попереднє стійке положення рівноваги D (рис. 1). Ця сила F є рівнодійною двох сил: натягу нитки Т і ваги Р, напрямлених під кутом одна до одної.
Під дією сили F маятник повертається до положення рівноваги, проходить його внаслідок інерції і переходить на другий бік. Далі цей процес повторюється.
Найбільше зміщення маятника від положення рівноваги називається амплітудою коливання. Час повного коливання маятника називається періодом коливання. Теорія дає таку формулу для періоду коливання:
(1)
де Т період коливання, l довжина маятника, g прискорення вільного падіння. З формули (1) можна визначити g:
(2)
Довжину маятника можна виміряти безпосередньо
Тоді
(3)
Хід роботи
1. Зберіть установку як показано на рис. 2.
2. Визначте довжину нитки маятника l1 за допомогою довгої лінійки, а радіус кулі R за допомогою штангенциркуля.
3. Обчисліть, чому дорівнює довжина маятника: l = l1 + R
4. Відхиляємо маятник на невеликий кут (5 8 см від положення рівноваги), і відпускаємо його. Якщо коливання відбуваються в одній площині, то, пропустивши декілька коливань, увімкніть секундомір, до того ж саме тоді, коли маятник проходить положення рівноваги. При цьому нитка і око мають бути на одній прямій, перпендикулярній до площини коливання маятника.
5. Відрахувавши N = 20 коливань, зупиніть секундомір і визначте час, протягом якого спостерігалися коливання.
6. Змініть довжину нитки і повторіть дослід чотири рази.
7. За формулою (3) обчисліть прискорення вільного падіння.
8. Обчисліть середнє значення прискорення вільного падіння:
9. Обчисліть абсолютну похибку кожного обчислення:
10. Обчисліть середнє значення абсолютної похибки:
№ п/п |
l1, м |
R, м |
l, м |
t, с |
g, м/с2 |
gcep, м/с2 |
∆g, м/с2 |
∆gcep, м/с2 |
ε, % |
1 |
|||||||||
2 |
|||||||||
3 |
|||||||||
4 |
|||||||||
5 |
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Висновки:_______________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Підпис студента:________________________
Підпис викладача:________________________
Контрольні запитання
Лабораторна робота №10
Визначення показника заломлення скла
Мета роботи: ознайомитися з одним із способів визначення показника заломлення.
Обладнання: пластинка з паралельними гранями; транспортир; два кольорові олівці або ручки.
Хід роботи
1. На аркуші паперу провести різними кольорами дві паралельні розміщені на відстані 8 мм.
2. На прямій широкою гранню положити скляну пластину і повертати її до накладання в пластинці цих прямих... очі повинні знаходитись на рівні аркуша.
3. Обвести контур пластини.
4. Накреслити хід заломленого променя в пластинці провести меншу діагональ утвореного паралелограма.
5. Провести перпендикуляр до межі АВ через точку О.
6. Дослід повторити для прямих розміщених на відстані 10 мм та 12мм. Транспортиром виміряти кути падіння і кути заломлення.
7. За табл. значень синусів визначити: синуси виміряних кутів.
8. Обчислити показник заломлення за формулою:
9. Знайти середнє значення показника заломлення:
10. Обчислити абсолютну похибку для кожного вимірювання:
∆ni = |ncep ni|
11. Обчислити середнє значення абсолютної похибки:
12. Обчислити відносну похибку вимірювання:
13. Всі виміряні та обчислені дані занести в таблицю:
№ п/п |
α |
β |
sin α |
sin β |
n |
ncep |
∆n |
∆ncep |
ε, % |
1 |
|||||||||
2 |
|||||||||
3 |
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Висновки:_______________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Підпис студента:________________________
Підпис викладача:________________________
Контрольні запитання
Лабораторна робота №11
Визначення довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної решітки
Мета роботи: експериментально визначити довжину світлової хвилі.
Обладнання: прилад для визначення довжини світлової хвилі; дифракційна решітка; лампа розжарення з прямою ниткою розжарення
Хід роботи
1. Зібрати установку.
2. Дивлячись на дифракційну решітку, направити прилад на лампу так, щоб через вікно екрана приладу було видно нитку лампи.
3. Екран приладу встановити на відстані 20 см від дифракційної решітки,отримати на ньому чітке зображення спектрів.
4. Визначити відстань від нульової поділки шкали екрану до середини фіолетової, червоної та зеленої смуги.
5. Дослід повторити на відстані 25, 30, 35 і 40 см.
6. Визначити довжину хвилі фіолетових, зелених та червоних променів для спектрів 1 порядку.
7. Визначити середнє значення для кожної хвилі.
8. Результати вимірювань і обчислень записати в табл.
№ |
n |
d,мм |
b, мм |
aч, мм |
aз, мм |
aф, мм |
λч,мм |
λз, мм |
λф, мм |
1 |
|||||||||
2 |
|||||||||
3 |
|||||||||
4 |
|||||||||
5 |
|||||||||
Середнє значення довжин хвиль |
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Висновки:_______________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Підпис студента:________________________
Підпис викладача:________________________
Контрольні запитання