Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
34
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність і ступінь дослідження проблеми. Вища освіта, рівень розвитку якої в Україні обумовлює її подальше вдосконалення, виступає важливою галуззю соціально-економічних, духовних і культурних перетворень, що відбуваються в останні роки. У контексті цих змін визначене завдання вищої школи –виховати нове покоління активних і творчих особистостей, які мають змогу нестандартно підходити до вирішення проблем у практичній діяльності, а також запропонувати для цього нові й оригінальні рішення. Випускник педагогічного ВНЗ повинен бути конкурентноздатним, цілком відповідати запитам суспільства, яке останнім часом висуває підвищені вимоги до професійної підготовки вчителя, зокрема й до його творчих якостей.
Соціальне замовлення суспільства націлює вищу школу на виховання потенційного вчителя-творця –новатора й дослідника, який володіє прийомами творчої діяльності. Прагнення майбутнього вчителя до креативності ґрунтується на високому рівні розвитку в нього системи психічних пізнавальних процесів, унаслідок чого суттєвим і актуальним є формування в майбутніх учителів творчої уяви, що вважається не тільки базисом усякого творчого процесу, але ще й значним психологічним компонентом педагогічної діяльності.
Проблема творчої уяви знайшла відображення в роботах вітчизняних і зарубіжних педагогів і психологів: Л.Виготського, А.Петровського, І.Розет, А.Дудецького, М.Беркінбліт, В.Роменця, Л.Шрагіної, Л.Коршунової, Т.Рібо та ін. Про формування творчої уяви писали Р.Жубріянова, О.Дяченко, С.Гавріна, А.Нестеренко, В.Кудрявцев, О.Речицька та ін. Проведені дослідження в основному були спрямовані на вивчення механізмів побудови образу чи виявлення його характерних якостей і найчастіше обмежувалися дошкільним і шкільним віком дітей. В Україні питанню формування творчої уяви присвячені дисертаційні роботи Я.Чеботової, О.Борейка, Т.Чурпіти. У цих працях репрезентовані деякі підходи до вирішення зазначеної проблеми. Щоправда, в усіх згаданих розвідках також розглядається дошкільний і шкільний вік дітей, тому залишилося фактично відкритим питання формування творчої уяви майбутніх учителів у процесі професійної підготовки. Отже, проблема становлення творчої уяви студентів ВНЗ, особливо педагогічних, і в наш час привертає увагу вчених. Разом з тим відомо, що творча уява характеризує не тільки рівень розвитку особистості майбутнього вчителя, але і його творчий потенціал. Тому формування творчої уяви майбутніх учителів повинне виступати важливою складовою частиною всього процесу підготовки фахівців у педагогічному вищому навчальному закладі.
Однак це завдання впродовж багатьох років залишається не до кінця вирішеним у теорії й практиці вищої освіти. Багато студентів не мають необхідного рівня сформованості творчої уяви, унаслідок чого не можуть повноцінно створювати й реалізовувати програми поведінки, коли проблемна ситуація не визначена, а також чітко передбачати динаміку навчально-виховного процесу, грамотно будувати варіанти дій та продуктивно їх здійснювати, проектувати й прогнозувати розвиток особистості учня з урахуванням його індивідуальних здібностей і особливостей. Крім того, майбутнім учителям важливо не тільки мати високий рівень сформованості творчої уяви, але ще й знати, як керувати її розвитком у своїх учнів під час розкриття їхніх творчих якостей.
Слабко виражена здатність створення чітких і стійких образів творчої уяви й оперування ними в нестандартних умовах, невміння гнучко й легко переключатися з одних образів на інші, комбінувати їх і динамічно використовувати не дозволяє повноцінно, всебічно й гармонійно розвиватися особистості студента педагогічного ВНЗ, націленого на творче засвоєння й застосування знань, умінь і навичок у межах майбутньої педагогічної діяльності.
Крім того, дотепер недостатньо виявлені можливості багатьох навчальних дисциплін, зокрема математичних, для формування творчої уяви контингенту студентів вищої школи. Відомо, що математика як загальна дисципліна не тільки відіграє важливу роль у розвитку особистості майбутнього вчителя, але й має у своєму розпорядженні достатній набір засобів для формування креативності студентів у процесі професійної підготовки.
Виходячи з актуальності проблеми, з огляду на її недостатню розробленість, визначаємо тему дисертаційної роботи: “Формування творчої уяви майбутніх учителів у процесі розв'язання нестандартних математичних задач”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, затверджена вченою радою університету (протокол № 4 від 30.11.2001 р.) і координаційною радою психолого-педагогічних досліджень АПН України (протокол № 3 від 27.03.2002 р.).
Об'єкт дослідження –процес формування творчої уяви майбутніх учителів.
Предмет дослідження –педагогічні умови застосування системи нестандартних математичних задач для формування творчої уяви майбутніх учителів.
Мета дослідження –теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування творчої уяви майбутніх учителів через систему нестандартних математичних задач.
Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що формування творчої уяви майбутніх учителів буде відбуватися більш ефективно, якщо в процес навчання включити роботу із системою нестандартних математичних задач творчого характеру. При цьому необхідно виконати такі педагогічні умови:
Відповідно до мети й гіпотези дослідження в роботі поставлені такі завдання:
Методологічною основою дослідження були загальнотеоре- тичні й методологічні принципи наукового пізнання; системний підхід як різноманітний і багаторівневий спосіб вивчення людини як багатознакової складної системи й методологічний спосіб пізнання педагогічних фактів, явищ і процесів; діяльнісний і особистісний підходи до розгляду психолого-педагогічних явищ; положення про взаємозв'язок і взаємозумовленість педагогічних явищ і процесів; концепція поетапного формування інтелектуальних умінь і навичок.
Теоретичні основи дослідження. Вихідними теоретичними засадами нашого дослідження стали положення вітчизняної і зарубіжної педагогіки й психології про проблему творчої уяви (Л.Виготський, А.Петровський, В.Роменець, А.Дудецький, Л.Коршунова, Т.Рібо, В.Кудрявцев та ін.), про формування творчої уяви в процесі навчання (Є.Кабанова-Меллер, А.Цукар, О.Борейко, І.Якиманська та ін.), про роль креативності в навчанні (В.Дружинін, Е.Торранс, Дж.Гілфорд, Ф.Рейсмен та ін.), про професійну підготовку майбутніх учителів (А.Алексюк, С.Архангельський, О.Абдулліна, І.Зязюн, Н.Кузьміна, В.Сластьонін, В.Бондар, І.Підласий та ін.), про роль математики в розвитку особистості (К.Хабібуллін, В.Шадріков, А.Мордкович, В.Монахов та ін.), про розвиток творчого досвіду учнівської молоді (В.Андреєв, І.Лейтес, І.Лернер та ін.), про теорію розвиваючого та проблемного навчання (В.Давидов, Д.Ельконін, І.Лернер, О.Матюшкін, М.Махмутов, Л.Фрідман, В.Загвязинський та ін.), а також концептуальні положення, закріплені Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Державними національними програмами “Освіта”, “Вчитель”, Національною доктриною розвитку освіти України.
У дисертаційній роботі використаний комплекс методів дослідження для вирішення визначених завдань, досягнення мети й перевірки гіпотези дослідження:
Результати педагогічного експерименту оброблялися за допомогою методів математичної статистики, аналізувалися графічно з метою виявлення зміни рівня сформованості творчої уяви, установлення наукової вірогідності й значущості отриманих результатів.
Наукова новизна й теоретичне значення дослідження.
Практичне значення дослідження полягає в упровадженні в навчальний процес розробленої системи нестандартних математичних задач (СНЗ), спрямованої на формування творчої уяви майбутніх учителів. Студенти працювали над СНЗ при вивченні курсів „Вища математика”, „Основи початкового курсу математики”. Підготовлено педагогічні рекомендацій до роботи з нестандартними задачами для формування творчої уяви. Результати дослідження можуть бути використані при вивченні природничо-математичних дисциплін у вищій школі, у системі післядипломної підготовки вчителів.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 1/1194 від 05.05.03 р.), Донецького національного університету (довідка про впровадження № 910/01-26/6.6.0 від 12.05.03 р.), Старобільського факультету ЛДПУ (довідка про впровадження № 312 від 14.05.03 р.), Ровеньківського факультету ЛДПУ (довідка про впровадження № 371 від 13.05.03 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати проведеного дослідження обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Університет і регіон” (Луганськ, 2002 р.), на Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Молодь і майбутнє України” (Донецьк, 2003 р.), “Соціальні, економічні, політичні й психологічні наслідки глобалізації в сучасному суспільстві” (Донецьк, 2003 р.), “Тенденції розвитку технологій педагогічного менеджменту у вищій школі” (Луганськ, 2003 р.), “Сучасні технології в науці та освіти” (Кривий Ріг, 2003 р.),“Тенденції та сучасні психолого-педагогічні проблеми підготовки фахівців у вищій школі” (Луганськ, 2002 р.), на науково-методичних конференціях викладачів і студентів Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, на засіданнях кафедри педагогіки ЛДПУ імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основні результати роботи відображені в 10 одноособових публікаціях автора (2 статті у журналах, 4 –у збірниках наукових праць, 4 –у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій), з них 3 –у наукових фахових виданнях.
Структура й обсяг дисертації. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел (250 найменувань), 4 додатків на 22 сторінках, 21 таблиці, 18 малюнків. Основний текст дисертації налічує 181 сторінку. Повний текст дисертації –сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність; загальні методологічні й теоретичні підходи до розробки проблеми формування творчої уяви майбутніх учителів; визначаються об’єкт, предмет, гіпотеза, мета, завдання, методи дослідження; розкривається наукова новизна, практичне значення дисертаційної роботи; висвітлюється апробація й упровадження результатів дослідження.
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження” розкритий стан досліджуваної проблеми; конкретизований понятійний апарат, як-от: “творча уява”, “нестандартна математична задача”, “система задач”; інтерпретовані, узагальнені й проаналізовані результати реальної практики формування творчої уяви майбутніх учителів.
Аналіз проблеми формування творчої уяви студентів педагогічних ВНЗ у межах методологічного аспекту, в історичному ракурсі психолого-педагогічної, філософської літератури дає підставу стверджувати: хоч інтерес суспільства до процесу творчості зростає, питання про роль, місце й функції творчої уяви як важливого складового компонента креативного процесу ще чекає остаточного вирішення. Причиною цього є різноманіття й різноаспектність трактувань поняття уяви, їхня діалектична складність через специфіку прояву уяви у творчому процесі, полярні роз'яснення природи й сутності уяви в різних психолого-педагогічних концепціях.
Творча уява майбутніх учителів є істотним психологічним компонентом педагогічної діяльності, значною мірою визначає ефективність навчання та виховання. Її результатом стають студентські проекти, гіпотези, наукові прогнози. Творча уява дозволяє повноцінно передбачати результати педагогічних заходів, прогнозувати рівень і перспективи їхньої взаємодії, сприяє правильному розумінню особистості учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей і здібностей. Творча уява виступає важливою педагогічною умовою становлення майбутніх фахівців, що визначає певні педагогічні вимоги до специфіки професійної підготовки вчителів. Вміння створювати й змінювати образи є неодмінною рисою інтелектуального розвитку студентів.
В основу дослідження покладені визначення творчої уяви, репрезентовані в роботах Л.Виготського, Л.Коршунової, Є.Рогова, В.Сластьоніна та ін.; погляди М.Беркінбліта, Ю.Гільбуха, А.Дудецького, В.Кудрявцева та ін. на виділення прийомів уяви, які виконують різні функції при створенні образів; ідеї О.Борейка, М.Меєровича, А.Цукара, Л.Шрагіної та ін. про специфіку формування уяви в навчальній діяльності; думки Е.Торранса, Ф.Вульфа, Ф.Рейсмана, Л.Виготського, В.Роменця та ін. про те, що уява виступає необхідним елементом усякої творчої діяльності.
Проаналізовано співвідношення й значеннєве навантаження термінів “уява” і “фантазія”, розглянуто зв'язок уяви з інтуїцією й емоцією, подано класифікацію уяви. Відзначено етапи створення образів творчої уяви, які мають аналітико-синтетичний характер. Розглянуто основні прийоми уяви, можливості їхнього використання в навчальній діяльності. Так, прийом комбінування застосовується при вивченні нових тем через конспекти-схеми (за В.Шаталовим). Тут об'єднані такі елементи, як конспектування, що є важливим аспектом навчальної діяльності у ВНЗ, і моделювання. Аглютинацію в конструктивній діяльності педагога, наприклад, можна використовувати при виготовленні засобів навчання –наочного приладдя. За допомогою акцентування в науці створюються різного роду моделі, ідеальні об'єкти (“абсолютно тверде тіло”, “ідеальний газ” та ін.). Гіперболізація знаходить своє застосування в народній педагогіці (у прислів'ях, приказках, іграх, заснованих на образному матеріалі), схематизація та типізація використовуються в умовах проблемно-евристичної спрямованості навчання, особливо при вивченні математичних дисциплін у ВНЗ (наприклад, у диференціальному й інтегральному численні, у лінійній і векторній алгебрі та ін.).
Існуючий досвід практичної роботи педагогічних ВНЗ дозволяє стверджувати, що процес формування креативних якостей майбутніх учителів взагалі та творчої уяви зокрема протікає з більш успішно, коли завдання залучення студентів до творчої діяльності спеціально порушується й цілеспрямовано вирішується на основі широкого використання можливостей професійної підготовки. Але невідповідність між рівнем психолого-педагогічної освіти майбутніх учителів і реальними вимогами суспільства у вихованні вчителя-творця обумовлюють необхідність модернізації традиційних підходів і шляхів організації та змісту навчально-пізнавальної діяльності у ВНЗ, спонукають до розробки педагогічних умов, які ведуть до формування творчої уяви, посилення органічної єдності навчання й творчості.
На основі вивчення загальних підходів до проблеми формування уяви виділено основні чинники, які визначають рівень її розвитку: вікові особливості, характер і специфіка навчання. Відзначено, що головний принцип формування уяви –це включення студентів у спеціально організовану навчально-пізнавальну діяльність. Вона може бути реалізована в процесі роботи з проблемними ситуаціями, нестандартними задачами творчого характеру, особливо математичними, для розв’язання яких непридатні відомі схеми й алгоритми. Ще Ф.Клейн, Д.Пойа та ін. відзначали високу значущість уяви в математиці, а С.Ковалевська говорила про те, що математика не є сухою й безплідною, а вимагає великої фантазії. Крім того, саме математичні моделі й методи останнім часом активно використо- вуються в історії, лінгвістиці, літературознавстві, психології та ін. Оволодіння конкретними математичними ідеями, які застосовуються в практичній діяльності, є засобом пізнання дійсності. У зв'язку з цим розглянуті поняття “задача”, “нестандартна математична задача”, функції й класифікації задач, прийоми розв’язань нестандартних математичних задач, їх можливості для формування творчої уяви. Зазначено, що задача більшою мірою цікавить дослідника не у вузько методичному значенні, а в широкому психолого-педагогічному. Розвиток творчої уяви, пов'язаний з процесом її розв’язання, розглядається як основний й очікуваний, а не побічний чи рівнобіжний результат навчання.
Робота з нестандартними задачами спонукає перетворювати одні образи в інші, засвоювати прийоми їхнього виникнення, робити переосмислення й аналіз умови для реалізації нових образів. З'являється можливість створювати образи на основі визначених даних задачі, видозмінювати їх у процесі розв’язання, одержувати оригінальні продукти уяви, відмінні від вихідних. У процесі розв’язання нестандартних задач виділяються основні напрямки розвитку образів: перехід від одиничних, предметно-конкретних образів до абстрактних, умовно-схематичних і назад; можливість фіксації в образі теоретичних зв'язків і залежностей (просторових, структурних, функціональних, тимчасових); динаміка образу, що виявляється в його рухливості, багатоаспектності; оволодіння різними способами створення образу й оперування ними.
Поява чітких і стійких образів відбувається в процесі розв’язання нестандартних задач і часто вимагає кількаразового перетворення тих, що вже раніше виникали. Характер перетворень образів уяви, їхній порядок, склад і спрямованість залежать від конкретної організації навчання. Для формування геометричних образів важливо забезпечити дві лінії розвитку: перехід від тривимірного простору до двовимірного й навпаки; взаємодія різних видів продуктів уяви: топологічних, проективних, метричних. При роботі з алгебраїчним матеріалом створюються образи двоякого характеру: умовно-символічні, що відбивають специфіку відносин і операцій, їх послідовність, а також графічні, не однакові за обсягом, формою та змістом.
Нестандартні математичні задачі створюють сприятливі умови для формування уяви майбутніх учителів, стимулюють самостійність і спритність, ведуть до творчості. Для роботи з нестандартними задачами необхідні особливі знання про процес розв’язання. Для успішної реалізації намічених цілей звернена увага на облік математичних і творчих здібностей студентів та їх зв’язок з творчою уявою, загальним інтелектом і навченістю. Відзначено існування стійкої кореляції між розвитком творчої уяви й успішністю в навчанні.
Результатом теоретичного вивчення проблеми формування творчої уяви майбутніх учителів є формулювання вихідної концепції дослідження:
Для аналізу реальної практики формування творчої уяви майбутніх учителів була реалізована програма констатуючого експерименту, у якому брали участь студенти Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, Донецького національного університету, Старобільського й Ровеньківського факультетів ЛДПУ (усього 393 випробуваних) спеціальностей “Математика та інформатика”, “Математика та економіка”, “Англійська мова та інформатика”, “Інформатика”, “Професійне навчання”, “Початкове навчання та іноземна мова”, “Початкове навчання та українська мова і література”. У результаті констатуючого експерименту виділено найбільш значущі критерії, що визначають сформованість творчої уяви майбутніх учителів: оригінальність уяви, швидкість уяви, просторова уява, оперування просторовими образами, критичність уяви, гнучкість уяви, довільність уяви, цілісність образу. Установлена кореляційна залежність між умінням студентів розв’язувати нестандартні задачі та критеріями творчої уяви. Експеримент показав, що рівень творчої уяви студентів ВНЗ явно недостатній для можливого гармонійного розвитку особистості, націленої на творче засвоєння й застосування знань, умінь і навичок при розв’язанні нестандартних задач. Виділено чотири рівні розвитку вмінь по роботі з нестандартними математичними задачами (низький, середній, високий і перспективний), указано характерні риси кожного рівня. Виявлено відповідності між переважаючим характером діяльності при розв’язанні нестандартних математичних задач і переважаючим рівнем розвитку критеріїв, що визначають сформованість творчої уяви майбутніх учителів.
У другому розділі “Розробка системи нестандартних математичних задач для формування творчої уяви студентів педагогічних ВНЗ” подані обґрунтування й зміст системи нестандартних математичних задач і педагогічних умов її застосування для формування творчої уяви, описаний процес упровадження системи задач в практику навчання, відображені результати педагогічного експерименту, проведений їхній аналіз.
Для формування творчої уяви майбутніх учителів в умовах професійної підготовки розглянуто роботу із системою нестандартних математичних задач творчого характеру, що обумовлена реальною взаємодією інтелектуальних, емоційних і вольових процесів. Розробка системи нестандартних задач містить у собі три складових компоненти: змістовний, процесуальний і результативний. Вона ґрунтується на ряді дидактичних принципів, що дозволяють продуктивно зробити побудову системи для формування творчої уяви майбутніх учителів. Серед найбільш значимих принципів висуваємо такі: принцип наростання складності; принцип деталізації; принцип диференційованого підходу; принцип посильності розв’язання; принцип естетичної привабливості; принцип продуктивності характеру діяльності; принцип можливості використання прийомів творчої уяви.
Для побудови системи нестандартних задач виділено спеціальні ознаки віднесення задач до нестандартних. З огляду на них розроблено типологію задач, застосовувану в навчанні для формування творчої уяви студентів педагогічних ВНЗ. Для розробки системи нестандартних задач сформульовано основні прийоми й ознаки творчої уяви, задіяні в процесі розв’язання нестандартних задач різних типів, унаслідок чого зазначена послідовність уведення нестандартних задач у процес навчання обумовлена характером відносин між задачами з урахуванням дидактичних принципів побудови системи –задачі визначені; задачі невизначені, у яких є брак умови для розв’язання; задачі перевизначені, що мають надлишок умови; задачі, розв’язання яких призводить до нових серій задач; задачі з несформульованими питаннями (задачі з відстроченими питаннями, задачі з відкритими питаннями); задачі на основі інверсії; задачі з парадоксальними формулюваннями й неоднозначною відповіддю; задачі, складені студентами самостійно за схемою, кресленнями або за питаннями; задачі з практичним змістом, на визначення причинно-наслідкових зв'язків, на комбінування систем і їх складових; тупикові задачі (у яких немає розв’язання); задачі-жарти, парадокси, на логіку, на кмітливість (уміння в математиці бачити загальне в частковому, подібність у різному) та ін. Аналіз реальної практики проведення занять у ВНЗ дозволив розкрити зв'язок між застосовуваними діями під час розв’язання нестандартних задач та прийомами й ознаками творчої уяви.
Удосконалено педагогічну технологію формування творчої уяви студентів, яка передбачає впровадження системи нестандартних задач у практику навчання ВНЗ, що містить у собі три етапи: ознайомлювальний (вступний), основний та індивідуальний. Вказано на пріоритетний характер навчальної діяльності на кожному з етапів, розкрито педагогічні умови формування творчої уяви майбутніх учителів з урахуванням методичного й психологічного чинників. Упровадження СНЗ у процес навчання передбачало використання як стандартних, так і нестандартних задач. При цьому важливо не тільки озброїти студентів зразками, алгоритмами, правилами й нормами навчальної діяльності, але також показати, що креативність не піддається надмірній алгоритмізації і схильності до типових дій.
До формуючого експерименту були залучені студенти першого та другого років навчання. Вибір молодших курсів для експерименту був здійснений не випадково, а внаслідок необхідності прилучення майбутніх учителів до активної творчої діяльності вже з перших етапів їхньої професійної підготовки. В експериментальних групах (усього 164 випробуваних) проводилася цілеспрямована робота щодо формування творчої уяви. Ми прагнули до того, щоб усі учасники навчального процесу реально усвідомлювали важливість застосування нестандартних задач у навчанні, включалися в спільну діалогову роботу над пошуком їхніх рішень. Спеціальна організація навчального процесу націлювала на потребу особистості в мобілізації власних сил, породжувала прагнення домагатися успіху, що виключає пасивну репродуктивну діяльність. У контрольних групах (усього 162 випробуваних) заняття проводилися традиційно. Завдання формування творчої уяви в цих студентів спеціально не ставилося.
На початку й наприкінці експерименту був проведений зріз з метою виявлення рівня розвитку критеріїв, що визначають сформованість творчої уяви. При цьому групи порівнювалися за середнім значенням кожного з критеріїв і за загальним рівнем їхнього розвитку (див. табл.1).
Таблиця 1
Рівні розвитку критеріїв у відсотках по відношенню до загальної кількості в експериментальній і контрольній групах
до і після експерименту
|
Критерії |
До експерименту |
Після експерименту |
|
Н2 |
НС |
С |
СВ |
В |
KF |
Н |
НС |
С |
СВ |
В |
KF |
|
|
Експериментальна група |
||||||||||||
|
1 |
4 |
- |
2,02 |
- |
2,23 |
|||||||
|
2 |
- |
24 |
2,43 |
- |
2,54 |
|||||||
|
3 |
5 |
49 |
7 |
1,99 |
- |
2,17 |
||||||
|
4 |
20 |
- |
1,74 |
14 |
1,86 |
|||||||
|
5 |
4 |
- |
1,87 |
- |
2,10 |
|||||||
|
6 |
3 |
- |
2,15 |
- |
2,30 |
|||||||
|
7 |
- |
10 |
2,32 |
- |
2,41 |
|||||||
|
8 |
4 |
48 |
16 |
2,20 |
- |
2,29 |
||||||
Контрольна група |
||||||||||||
|
1 |
5 |
2,06 |
4 |
- |
1,97 |
|||||||
|
2 |
- |
2,39 |
- |
2,43 |
||||||||
|
3 |
3 |
1,94 |
5 |
1,88 |
||||||||
|
4 |
12 |
- |
1,70 |
- |
1,73 |
|||||||
|
5 |
4 |
52 |
- |
1,95 |
8 |
- |
2,07 |
|||||
|
6 |
4 |
2,18 |
- |
2,26 |
||||||||
|
7 |
- |
2,30 |
- |
35 |
2,33 |
|||||||
|
8 |
8 |
2,16 |
4 |
2,22 |
Як показують результати кінцевого зрізу, в обох групах рівні розвитку досліджуваних критеріїв помітно змінилися. В експериментальній групі значно, порівняно з контрольною, зросли показники таких критеріїв: критерію 1 –оригінальність уяви (з 2,02 до 2,23), критерію 2 –швидкість уяви (з 2,43 до 2,54), критерію 3 –складність уяви (з 1,99 до 2,17), критерію 7 –довільність уяви (з 2,32 до 2,51). По закінченні роботи 25 відсотків критеріїв в експериментальній групі стало відповідати високому рівню розвитку й не залишилося критеріїв, що входять у діапазон низького рівня. Крім того, коефіцієнт кореляції для всіх критеріїв в експериментальній групі виявився вищим, ніж у контрольній. Таким чином, отримані дані наочно свідчать про ефективність побудови занять на основі СНЗ, а також показують значущість процесу роботи з нестандартними задачами для формування творчої уяви студентів ВНЗ.
Проведене дослідження дозволяє сформулювати такі теоретичні й практичні висновки.
Творчу уяву студентів педагогічних ВНЗ ми розглядаємо як значиму інтегративну професійну якість фахівців. Під творчою уявою майбутніх учителів розуміється різновид уяви, у процесі якої самостійно створюються нові оригінальні ідеї, образи й способи побудови реальності, що не існують у дійсності та втілюються в конкретні оригінальні продукти діяльності у навчально-виховному процесі.
Удосконалено поняття нестандартної математичної задачі, виділені ознаки, що дозволяють віднести розв'язувану задачу до не-стандартної. Розроблено типологію нестандартних задач, впроваджену в навчання для формування творчої уяви. Розкрито зв'язок між діями, що застосовуються в процесі розв’язання, і прийомами й ознаками творчої уяви. Розв’язання нестандартних задач є основою творчої діяльності студентів, участь яких у цьому процесі показує їхню готовність до вирішення проблем і продуктивного перетворення дійсності. Творча уява активізується при зіткненні з питаннями, парадоксами і конфліктами, схованими в нестандартних задачах.
Зазначені педагогічні умови формування творчої уяви майбутніх учителів засобами математики мають універсальний характер і можуть бути поширені на інші дисципліни природничо-математичного циклу.
Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях автора:
Прошкін В.В. Формування творчої уяви майбутніх учителів у процесі розв'язання нестандартних математичних задач. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. –Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Луганськ, 2003.
У дисертації досліджується процес формування творчої уяви майбутніх учителів як необхідний елемент професійної підготовки фахівців. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній і філософській літературі, у практичній діяльності педагогічних ВНЗ. Обґрунтовано можливість, визначено педагогічні умови формування творчої уяви. Виділені найбільш вагомі критерії й прийоми досліджуваного процесу. Уточнено поняття нестандартної математичної задачі. Визначено залежність між виконуваними діями в процесі розв’язання нестандартних математичних задач та прийомами й ознаками творчої уяви. Підготовлено педагогічні рекомендації, якими варто керуватися при роботі з нестандартними задачами для формування творчої уяви майбутніх учителів.
Ключові слова: професійна підготовка вчителя, творча уява, нестандартна математична задача, система задач.
Прошкин В.В. Формирование творческого воображения будущих учителей в процессе решения нестандартных математических задач. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 –теория и методика профессионального образования. –Луганский государственный педагогический университет имени Тараса Шевченко, Луганск, 2003.
В диссертации исследуется процесс формирования творческого воображения будущих учителей как необходимый элемент профессиональной подготовки специалистов. Проведен содержательный анализ проблемы в рамках методологического аспекта и в историческом ракурсе психолого-педагогической, философской литературы. Проанализирована педагогическая сущность творческого воображения как основа и условие продуктивной учебной и научной деятельности студентов педагогических вузов. Рассмотрены классификации, приемы, функции воображения, отмечены этапы создания образов.
Выделены факторы, определяющие уровень развития творческого воображения будущих учителей. Отмечено, что главный принцип формирования воображения –это включение обучаемого в специально организованную учебно-познавательную деятельность. Она может быть реализована в процессе работы с нестандартными задачами творческого характера. Показано, что к нестандартной задаче мы обращаемся не в узко методическом, а в широком психолого-педагогическом смысле. Формирование творческого воображения, связанное с процессом решения, обозначаем в качестве основного и ожидаемого результата обучения.
Выделены наиболее значимые критерии, определяющие уровень сформированности творческого воображения будущих учителей. Указаны уровни развития умений по работе с нестандартными математическими задачами (низкий, средний, высокий и перспективный).
Выделены три базисных компонента разработки системы нестандартных математических задач для формирования творческого воображения будущих учителей: содержательный, процессуальный и результативный. Эти компоненты раскрывают свойства компонентов системы, их связи, отношения, структуру системы и др. Отмечены дидактические принципы, позволяющие осуществить построение системы нестандартных задач для формирования творческого воображения будущих учителей наиболее продуктивно. Разработаны признаки соотнесения задач к нестандартным. Указана типология задач, используемых в обучении для формирования творческого воображения. Раскрыта связь между действиями, применяемыми при решении нестандартных задач, с приемами и признаками творческого воображения. Вследствие чего указана последовательность введения нестандартных задач в процесс обучения, обусловленная характером отношений между ними на основании принципов и требований построения системы. Разработана педагогическая технология формирования творческого воображения в процессе внедрения системы нестандартных задач в практику вузовского обучения. Выделены педагогические рекомендации по работе с нестандартными задачами для формирования творческого воображения.
Полученные в ходе педагогического эксперимента данные отчетливо свидетельствует о эффективности и значимости процесса работы с нестандартными математическими задачами для формирования творческого воображения студентов вузов.
Ключевые слова: профессиональная подготовка учителя, творческое воображение, нестандартная математическая задача, система задач.
Proshkin V.V. The forming of creative imagination of future teachers in the process of solving nonstandard mathematical tasks. - Manuscript.
The thesis for obtaining a scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences on the speciality 13.00.04 - theory and methods of professional education. - Lugansk State Pedagogical University named after Taras Shevchenko. - Lugansk, 2003.
The thesis researches the process of the forming of creative imagination as a necessary element of future teacher’s professional training. Pedagogical, psychological and philosophic works on the problem were studied and carefully analyzed as well as practical teaching experience accumulated by various pedagogical universities. The possibility of forming students’creative imagination was grounded and its conditions and devices were defined. The most important criterions and categories of creative imagination were selected and evaluated as factors greatly influencing its forming. The gradation into several levels of students’ skills dealing with the solution of nonstandard mathematical task was grounded and developed and the most meaningful distinguishing features of each level were studied and described. Their correspondence with the most important criterions of creative imagination was analyzed and estimated. The actions taken in the process of nonstandard task solving were found to be depending on the criterions and categories of creative imagination. Pedagogical recommendations that can give the opportunity to develop and form the creative imagination of future teachers were successfully worked out.
Key words: teacher's professional training, creative imagination, nonstandard mathematical task, the system of tasks.
2 Н – низький, НС – низький і середній, С – середній, СВ – середній і високий, В – високий рівень розвитку, KF – коефіцієнт, що характеризує відсоткове відношення випробуваних за рівнями розвитку кожного критерію