Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Загальна частина
1. Що означає термін „охорона праці”:
А – система правових заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я, працездатності людини у процесі трудової діяльності;
B – система соціально-економічних та організаційно-технічних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я, працездатності людини у процесі трудової діяльності;
С – система санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я, працездатності людини у процесі трудової діяльності;
D – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я, працездатності людини у процесі трудової діяльності;
2. На що спрямована державна політика України в галузі охорони праці:
А – на створення умов по досягненню максимальної продуктивності праці;
B – на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням;
С – на створення безпечних та здорових умов праці;
D – на створення безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам і профзахворюванням з ціллю досягнення максимальної продуктивності праці.
3. На яких з наведених нижче основних принципах базується державна політика України в галузі охорони праці:
A – пріоритет життя і здоров’я працюючих перед результатами виробничої діяльності;
B – повної відповідальності роботодавця за створення безпечних та нешкідливих умов праці;
C – соціального захисту працівників, які потерпіли від нещасних випадків та профзахворювань на виробництві;
D – комплексного розв’язання завдань з охорони праці;
4. Чому вдосконалення методів забезпечення безпеки праці розглядається як один з резервів підвищення ефективності виробництва:
A – травматизм визначає істотну частину непродуктивних втрат робочого часу;
B – зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань має гуманістичне спрямування;
C – зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань має чітко виражений економічний аспект;
D – безпека праці – один з факторів, який забезпечує високу продуктивність праці.
5. Які, з наведених нижче, проблеми визначають високий рівень травматизму в будівництві:
A – виконання робіт без проектів виконання робіт;
B – низький організаційний рівень підприємств;
C – масове залучення до будівництва некваліфікованих працівників;
D – щорічне зростання обсягів будівельно-монтажних робіт.
6. Забезпечення проблеми безпеки праці комплексне. Воно включає такі елементи:
A – людина;
B – машина;
C – екологічна безпека;
D – умови праці.
7. Що, з наведеного нижче, включає в себе поняття „умови праці”:
A – сукупність факторів виробничого середовища;
B – сукупність факторів трудового процесу;
C – сукупність факторів навколишнього середовища;
D – сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків.
8. По яким, з наведених нижче, критеріям проводиться сертифікація машин:
A – безпека;
B – екологічність;
C – взаємо сполученість;
D – зваємозаміняємість.
9. Які, з наведених нижче, взаємосполученості визначають якість машин:
A – інформаційна;
B – енергетична;
C – просторово-антропометрична;
D – біофізична та техніко-естетична.
10. Що визначає інформаційна взаємосполученість:
A – рівень керованості машини;
B – динамічний образ стану машини;
C – динамічний образ поведінки людини;
D – надійне керування машиною.
11. Що визначає енергетична взаємо сполученість:
A – визначеність навантаження на кінцівки людини;
B – надійне та упевнене керування машиною;
C – рівень керованості машини;
D – динамічний образ стану машини.
12. Які проблеми, з наведених нижче, вирішуються за допомогою просторово-антропометричної взаємосполученості:
A – вибір об’єму та форм відсіку управління;
B – забезпечення зони досягаємості для кінцівок оператора;
C – забезпечення раціональної пози оператора;
D – забезпечення раціонального пульту управління.
13. Моторне поле виробничого місця працівника включає наступні зони:
A – оптимальної досяжності;
B – легкої досяжності;
C – помірної досяжності;
D – досяжності.
14. Який, з наведених нижче, мотивів до виробничої діяльності стоїть у людини не першому місці:
A – безпеки;
B – зручності;
C – вигоди;
D – задоволення.
15. Реалізація яких факторів дозволяє забезпечити формування свідомого позитивного відношення до питань охорони праці у працівників:
A – наявність необхідних знань;
B – наявність відповідальності за порушення норм і правил охорони праці;
C – наявність системи контролю за реалізацією отриманих знань на практиці;
D – наявність системи стимулювання за досягнуті результати.
16. Які виробничі стресори відносяться до числа основних:
A – інтенсивність роботи та її одноманітність;
B – тиск фактору часу;
C – ізольованість робочих місць, недостатня рухова активність з високим ступенем готовності до дії;
D – вплив факторів виробничого середовища.
17. Якими індивідуальними характеристиками визначається поведінка людини:
A – типом нервової системи, станом здоров’я;
B – характером і темпераментом4
C – вихованням, освітою, досвідом роботи;
D – відношенням до охорони праці.
18. В чому полягає сумність охорони праці при проектуванні виробничих процесів:
A – у визначенні небезпечних та шкідливих факторів;
B – у прогнозуванні моментів прояву зазначених факторів;
C – у визначенні методів та засобів захисту працюючих;
D – у проектуванні необхідних профілактичних заходів.
19. В чому полягає сутність охорони праці при забезпеченні безпеки праці на практиці:
A – у визначенні небезпечних та шкідливих факторів;
B – у прогнозуванні моментів прояву зазначених факторів;
C – у локалізації або усуненні виявлених факторів;
D – у визначенні методів і засобів захисту працюючих та стимулюванні безпечного виконання робіт.
20. Чим визначається дійсний стан безпеки праці у виробничих системах:
A – частотою виникнення небезпечних ситуацій;
B – їх повторюваність і тяжкість;
C – тривалість існування небезпечних ситуацій;
кількість небезпечних факторів та людей, що знаходяться під їх впливом;
D – надійність захисних засобів.
21. Під впливом яких чинників формується на робочих місцях травматизм як явище:
A – несприятливих факторів виробничого середовища;
B – психофізіологічних та соціальних навантажень;
C – суб’єктивних факторів та існуючого відношення робочих та керівників виробництва до питань з охорони праці;
D – існуючих методів та засобів захисту працюючих.
22. Які, з наведених нижче, наук утворюють структуру наук про безпеку праці:
A – природознавчі науки;
B – інженерні науки та науки про суспільство;
C – гуманітарні науки та науки про людину;
D – науки про захист навколишнього середовища.
__________________________
1. Категорія робіт – це розмежування робіт:
A – за тяжкістю праці;
B – за напруженістю праці;
C – за ступенем професійної небезпеки;
D – за ступенем професійної шкідливості.
2. Напруженість праці – це характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження:
A – на центральну нервову систему та опорно-руховий апарат працівника;
B – на центральну нервову систему працівника;
C – на органи чуттів та емоційну сферу працівника;
D – на функціональні системи організму працівника.
3. Важкість (тяжкість) праці – це характеристика трудової діяльності людини, яка визначає:
A – ступінь залучення до роботи;
B – відображає фізіологічні витрати;
C – відображає навантаження на органи чуттів працівника;
D - відображає навантаження на емоційну сферу працівника.
4. Важкість праці - це така характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на:
A - центральну нервову систему та опорно-руховий апарат працівника;
B - органи чуттів і функціональні системи організму працівника;
C - опорно-руховий апарат і функціональні системи організму працівника;
D - органи чуттів та емоційну сферу працівника.
5. Комплекс заходів та засобів, спрямованих на запобігання або зменшення дії на працівників шкідливих виробничих факторів, називають:
A - виробнича безпека;
B - виробнича санітарія;
C - охорона праці;
D - безпека праці.
6. 3а порушення вимог законодавства про охорону праці інспектор державного органу нагляду за охороною праці має право притягати до:
A - дисциплінарної відповідальності;
B - матеріальної відповідальності;
C - кримінальної відповідальності;
D - адміністративної відповідальності.
7. За порушення вимог законодавства про охорону праці роботодавець (адміністрація підприємства) має право притягати до:
A - дисциплінарної відповідальності;
B - адміністративної відповідальності;
C - матеріальної відповідальності;
D - кримінальної відповідальності.
8. Страхування працівника від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відбувається:
A - під час прийому на будь-яку роботу;
B - під час прийому на роботу зі шкідливими або небезпечними умовами праці;
C - після подання працівником заяви про бажання застрахувати своє життя і здоров'я;
D - після атестації робочого місця і виявлення на ньому хоча б одного небезпечного або шкідливого виробничого чинника.
9. В якому році прийнятий Закон України „Про охорону праці”:
A – в 1990 р.;
B – в 1991 р.;
C – в 1992 р.;
D – в 1996 р.
10. В якому році прийнятий Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про охорону праці”:
A – в 1996 р.;
B – в 2001 р.;
C – в 2002 р.;
D – в 2006 р.
11. З якої дати набрав чинності Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про охорону праці” в цілому:
A – з дня його опублікування;
B –з 1 квітня 2001 р.;
C – з 1 листопада 2002 р.;
D – з 1 січня 2003 р.
12. Чинним Законом України «Про охорону праці» не передбачено такий вид пільги чи компенсації за роботу в шкідливих або небезпечних умовах:
A - лікувально-профілактичне харчування;
B - оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення;
C - скорочення тривалості робочого часу;
D - санаторно-курортне лікування.
13. Підставою для видачі працівнику безкоштовно спеціального одягу, спеціального взуття або іншого засобу індивідуального захисту є:
A - відповідні типові галузеві норми;
B - рішення профспілкового комітету працівників підприємства;
C - рішення профспілкової організації працівників галузі;
D - рішення адміністрації підприємства, узгоджене з трудовим колективом.
14. Гранична маса вантажів під час постійного підіймання і переміщення їх жінкою-робітницею протягом робочої зміни становить:
A - 5 кг;
B - 7 кг;
C - 10 кг;
D - 12 кг.
15. Гранична маса вантажів під час постійного підіймання і переміщення їх жінкою-робітницею до 2 разів на годину становить:
A - 5 кг;
B- 7 кг;
C - 10 кг;
D - 12 кг.
16. Гранична маса вантажів під час постійного підіймання і переміщення їх чоловіками протягом робочої зміни становить:
A - 5 кг;
B - 10 кг;
C - 15 кг;
D - 20 кг.
17. Гранична маса вантажів під час постійного підіймання і переміщення їх чоловіками до 2 разів на годину становить:
A - 10 кг;
B - 20 кг;
C - 30 кг;
D - 50 кг.
18. Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом зміни з підлоги для жінок становить:
A – 175 кг;
B – 250 кг;
C – 350 кг;
D – 500 кг.
19. Сумарна вантажів, що переміщуються протягом зміни з робочої поверхні для жінок становить:
A – 175 кг;
B – 250 кг;
C – 350 кг;
D – 500 кг.
20. Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом зміни з підлоги для чоловіків становить:
A – 175 кг;
B – 350 кг;
C – 435 кг;
D – 870 кг.
21. Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом зміни з робочої поверхні для чоловіків становить:
A – 175 кг;
B – 350 кг;
C – 435 кг;
D – 870 кг.
22. У разі гибелі працівника або ушкодження його здоров'я на виробництві відповідні відшкодування здійснює:
A - Пенсійний фонд;
B - роботодавець;
C - Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві;
D - загальнодержавні органи соціального страхування.
23. Роботу міністерств, відомств, місцевих держадміністрацій, суб'єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища координує:
A - Кабінет Міністрів;
B - Держгірпромнагляд;
24. Громадський контроль за станом охорони праці на підприємстві здійснюють:
A - інспектори Держгірпромнагляду;
B - експерти ФССНВ;
C - уповноважені профспілками або трудовим колективом особи;
D - уповноважені місцевими держадміністраціями особи.
25. Роботодавець повинен створити службу охорони праці як окрему структуру на підприємстві за такої кількості працівників:
A - за будь-якої кількості;
B - 10 і більше осіб;
C - 20 і більше осіб;
D - 50 і більше осіб.
26. В обов'язки служби охорони праці не входить функція:
A - створення на робочих місцях, у структурних підрозділах умов праці відповідно до вимог охорони праці;
B - оперативно-методичного керівництва роботою з охорони праці;
C - організації роботи підрозділів і всього підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці;
D - контролю за дотриманням чинного законодавства з охорони праці;
27. Рішення про створення на підприємстві комісії з питань охорони праці приймає:
A - профспілкова організація підприємства;
B - трудовий колектив підприємства;
C - адміністрація підприємства;
D - Держгірпромнагляд;
28. Під час прийняття на роботу від працівника не вимагається проходження попереднього медичного огляду у разі:
A - прийняття на важкі роботи;
B - прийняття на роботи із шкідливими чи небезпечними умовами праці;
C - прийняття на роботи, де є потреба у професійному доборі;
D - прийняття на роботи, які вимагають спеціальної підготовки;
29. Інструктаж з охорони праці, що проводить з працівниками спеціаліст з охорони праці, називається:
A - вступний;
B - первинний;
C - повторний;
D - цільовий.
30. У разі зміни технологічного процесу, заміни або організації устаткування, що впливає на стан охорони праці з працівниками проводиться:
A - первинний інструктаж;
B - повторний інструктаж;
C - позаплановий інструктаж;
D - цільовий інструктаж.
31. До складу комісії з розслідування нещасного випадку, яку створює роботодавець, не входить:
A - керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок;
B - керівник (спеціаліст) служби охорони праці;
C - керівник структурного підрозділу, в якому стався нещасний випадок;
D - представник профорганізації, членом якої є потерпілий.
32. Комісія з розслідування нещасного випадку, створена Роботодавцем, зобов'язана провести розслідування і скласти відповідні акти протягом:
A - однієї зміни;
B - однієї доби;
C - трьох діб;
D - десяти діб.
33. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводить комісія, яку очолює:
A - експерт ФССНВ;
B - керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства;
C - представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий;
D - посадова особа Держгірпромнагляду.
34. Розслідування випадків виявлення професійного захворювання організовує:
A - відповідна установа державної СЕС;
B - роботодавець;
C - профорганізація, членом якої є хворий;
D - відповідний робочий орган ФССНВ.
35. Коефіцієнт частоти нещасних випадків характеризує:
A - кількість нещасних випадків, що припадає на 1000 працівників;
B - кількість людино-днів непрацездатності на 1000 працівників;
C - кількість нещасних випадків, що припадає на 1 000 000 відпрацьованих людино-годин;
D - середню втрату працездатності в днях на одного потерпілого.
36. Коефіцієнт важкості нещасних випадків характеризує:
A – кількість нещасних випадків, що припадає на 1000 працівників;
B – кількість людино-днів непрацездатності на 1000 працівників;
C – кількість нещасних випадків, що припадає на 1 000 000 відпрацьованих людино-годин;
D – середню втрату працездатності в днях на одного потерпілого.
37. Загальний показник травматизму (коефіцієнт виробничих втрат) характеризує:
A - кількість нещасних випадків, що припадає на 1000 працівників;
B - кількість людино-днів непрацездатності на 1000 працівників;
C - кількість нещасних випадків, що припадає на 1 000 000 відпрацьованих людино-годин;
D - середню втрату працездатності в днях на одного потерпілого.
38. Умови праці, за яких фактори виробничого середовища не перевищують встановлених нормативів, але можуть викликати зміни функціонального стану організму, що відновлюються до початку наступної зміни, називають:
A - оптимальними;
B - допустимими;
C - шкідливими;
D - небезпечними.
39. Заходи, спрямовані на покращення умов праці та її безпеку, спричиняють економічний ефект:
A - завжди;
B - в деяких випадках;
C - ніколи.
40. Внутрішнє стимулювання охорони праці здійснюється:
A - державою шляхом надання податкових пільг;
B - роботодавцем через СУОП;
C - системою соціального страхування від нещасних випадів на виробництві та професійних захворювань;
D - запровадженням умов для інвестування, які враховують охорону праці.
41. Система зовнішнього стимулювання передбачає:
A - диференціацію внесків на державне соціальне страхування;
B - винагороди працівникам за винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці;
C - преміювання робітників бригад, дільниць, цехів за тривалу роботу без травм і аварій;
D - зниження розміру премії або позбавлення премії тих працівників, що порушують вимоги охорони праці.
42. Показник ефективності витрат підприємства на заходи з охорони праці визначається:
A - зменшенням витрат на пільги і компенсації за незадовільні умови праці;
B - зменшенням відшкодувань потерпілим унаслідок травм на виробництві І професійних захворювань;
C - зменшенням суми штрафів та інших примусових відшкодувань, пов'язаних з аваріями і нещасними випадками на виробництві;
D - відношенням величини річної економії від поліпшення умов і безпеки праці до суми вкладень у заходи з охорони праці.
43. Фінансування заходів з охорони праці повинно бути:
A - не менше 3% річного бюджету системи страхування;
B - не менше 0,5% від суми реалізованої продукції;
C - не менше 0,5% річного бюджету системи страхування;
D - не менше 0,2% від фонду оплати праці підприємств, що утримуються за рахунок бюджету.
__________________________
1. Основу трудової діяльності людини становлять процеси:
A - фізіологічні і психічні;
B - механічні і психічні;
C - біохімічні і психічні;
D - фізичні і динамічні.
2. Сферою дії виробничої санітарії є:
A - вивчення виробничих небезпечних факторів;
B - запобігання дії на працівників небезпечних виробничих факторів;
C - запобігання впливу на працівників шкідливих виробничих факторів;
D - запобігання виникненню у працівників перевтоми.
3. Площа і об'єм виробничого приміщення, що припадають на одного працівника, для більшості виробничих процесів повинні бути:
A - не менше 4 м2 і 14 м3;
B - не менше 4,5 м2 і 15 м3;
C - не менше 5 м2 і 16 м3;
D - не менше 6,0 м2 і 20 м3.
4. Площа і об'єм виробничого приміщення, що припадають на одного працівника, для експлуатації персональних електронно обчислювальних машин:
A - не менше 4 м2 і 14 м3;
B - не менше 4,5 м2 і 15 м3;
C - не менше 5 м2 і 16 м3;
D - не менше 6,0 м2 і 20 м3.
5. У виробничих приміщеннях нормуються такі параметри мікрокліматичних умов:
A - температура і швидкість руху повітря, атмосферний тиск і освітлення;
B - температура і вологість повітря, інтенсивність теплового випромінювання та атмосферний тиск;
C - вологість і швидкість руху повітря, атмосферний тиск та інтенсивність теплового випромінювання;
D - температура, вологість і швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання та температура поверхні обладнання.
6. Механічна вентиляція виробничих приміщень за місцем дії буває:
A - припливною і місцевою;
B - витяжною і загальнообмінною;
C - загальнообмінною і місцевою;
D - загальнообмінною і комбінованою;
7. ЕМВ радіочастотного діапазону зумовлює в організмі людини такі зміни:
A - функціональні і морфологічні;
B - морфологічні і теплові;
C - механічні і теплові;
D - функціональні і механічні.
8. Найефективнішим і найекономічнішим методом захисту від інфрачервоного випромінювання є:
A - захист відстанню;
B - теплова ізоляція;
C - усунення джерел тепловиділень;
D - захист часом.
9. Найбільш раціональним методом захисту від ультрафіолетового випромінювання є:
A - екранування джерел випромінювання;
B - захист відстанню;
C - екранування робочих місць;
D - захист часом.
10. Найбільш поширений засіб захисту від іонізуючого випроміненювання є:
A - захист часом;
B - організаційні заходи;
C - застосування 313;
D – екранування.
11. Дія шкідливих чинників на користувачів ПЕОМ характеризується:
A - порушеннями зорових функцій;
B - захворюваннями м'язів, сухожиль та нервових закінчень;
C - впливом ЕМП широкого спектра;
D - функціональними порушеннями, пов'язаними зі скелетом людини.
12. Для користувачів ПЕОМ слід передбачати такі особливості режимів роботи:
A - додаткові перерви під час роботи;
B - скорочений робочий день;
C - подовжена обідня перерва;
D - особливостей немає.
13. Простір біля виробничого обладнання, у якому постійно діють чи періодично утворюються небезпечні та/чи шкідливі виробничі фактори, називають:
A - робочою зоною;
B - постійним робочим місцем;
C - небезпечною зоною;
D - непостійним робочим місцем.
14. Посудини, які працюють під тиском, з метою попередження підвищення тиску повинні оснащуватись такими пристроями:
A - запірною і запірно-регулювальною апаратурою;
B - пристроями для продувки і видалення конденсату;
C - манометрами із триходовими кранами;
D - запобіжними клапанами чи мембранами.
15. Гідравлічні випробування посудин, що працюють під тиском, включають такі операції:
A - заповнення посудини рідиною і витримку протягом випробного часу;
B - заповнення посудини рідиною, встановлення пробного тиску і зовнішній огляд поверхні;
C - заповнення посудини рідиною, витримку протягом випробного часу і зовнішній огляд поверхні;
D - заповнення посудини рідиною, встановлення пробного тиску, витримку протягом випробного часу, зняття пробного тиску і зовнішній огляд поверхні.
16. Статичне випробування вантажопідіймальних кранів виконується вантажем, що перевищує вантажопідіймальність на:
A - 20%;
B - 35%;
C - 30%;
D - 25%.
17. Динамічне випробування вантажопідіймальних кранів виконується вантажем, що перевищує вантажопідіймальність на:
A - 20%;
B - 35%;
C - 30%;
D - 25%.
18. Верхолазні роботи виконуються на висоті від рівня землі чи перекриття:
A - понад 5 м;
B - понад 1,3 м;
C - понад 3 м;
D - понад 4 м.
Пожежна безпека
1. Одночасна наявність таких чинників необхідна для виникнення процесу горіння:
A - горюча речовина, окисник, каталізатор;
B - горюча речовина, окисник, джерело запалювання;
C - горюча речовина, каталізатор, джерело запалювання;
D - окисник, каталізатор, джерело запалювання.
2. Горіння металів належить до класу:
A - А;
B - В;
C - С;
D - D
3. За сукупністю властивостей, які характеризують схильність до виникнення й поширення горіння, особливостей горіння і здатності піддаватися гасінню, матеріали і речовини поділяються на:
A - негорючі, важкогорючі та легкогорючі;
B - легкогорючі, горючі та важкогорючі;
C - негорючі, важкогорючі та горючі;
D - негорючі, горючі та легкогорючі.
4. Приміщення, в яких знаходяться горючі рідини або тверді горючі чи важкогорючі речовини, відносять до категорії;
A - А;
B - Б;
C - В;
D - Г.
5. Простір у приміщенні, в якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали і не може накопичуватися чи виділятися горючий пил, відноситься до пожежонебезпечної зони класу:
A - П-І;
B - П-ІІ;
C - П-ІІа;
D - П-Ш.
6. Найвищу температуру полум'я під час горіння має:
A - ацетилен;
B - бензин;
C - деревина;
D – сірка.
7. Попередити утворення горючого середовища можна за рахунок:
A - використання інструменту, під час роботи якого не виникає іскор;
B - використання негорючих та важкогорючих матеріалів замість горючих;
C - виключення можливості появи іскрового розряду в горючому середовищі;
D - використання електроустаткування, що відповідає за своїм виконанням пожежонебезпечним та вибухонебезпечним зонам.
8. Будівлі, до несучих конструкцій і огорож яких не ставлять вимог щодо меж вогнестійкості, відносять до конструкцій зі ступенем вогнестійкості:
A - III;
B - Шб;
C - ІУа;
D - У.
9. Двері на шляху евакуації повинні:
A - бути розсувними;
B - відкриватися за напрямком виходу з приміщення;
C - відкриватися проти напрямку виходу з приміщення;
D - мати ширину не менше 0,8 м.
10. Пристрій для формування сигналу про пожежу називають:
A - вогнегасник;
B - дренчер;
C - спринклер;
D - пожежний сповіщувач.
11. Під час гасіння вогнища піною реалізується принцип:
A - охолодження;
B - ізоляції;
C - розведення горючого середовища;
D - хімічного гальмування.
Електробезпека
A – електричного струму;
B – електричної дуги;
C – електромагнітного поля;
D – статичної електрики.
A – електричного струму;
B – електричної дуги;
C – електричного поля;
D – статичної електрики.
A – конструкцією електроустановок;
B – технічними засобами та способами захисту;
C – організаційними засобами;
D – технічними заходами.
A – в нагріванні тканин;
B – в нагріванні кровоносних судин;
C – в нагріванні органів людського організму;
D – в функціональних розладах організму.
A – в розкладі органічних речовин;
B – в порушені біохімічних процесів в тканинах і органах людини;
C – в розкладі крові;
D – в порушенні фізико-хімічного складу органічної рідини організму людини.
A – в збуджуванні живих тканин організму;
B – в подразненні живих тканин організму;
C – в порушенні та підриві життєдіяльності організму – підриві біохімічних процесів;
D - в порушенні внутрішніх біоелектричних процесів.
A – в розшаруванні, розривах та інших ушкодженнях тканин організму;
B - в розшаруванні, розривах та інших ушкодженнях стінок кровоносних судин;
C - в розшаруванні, розривах та інших ушкодженнях тканин легенів;
D – в порушенні цілісності тканин організму в результаті перегріву тканинної рідини і крові.
A – електроопіки;
B – електричні знаки (мітки);
C – електрофтальмія;
D – електрошок.
A – металізація шкіри;
B – механічні ушкодження;
C – електричний удар;
D – дугові опіки.
A – електричний удар;
B – елетроофтальмія;
C – електрошок;
D – механічні ушкодження.
A – величина струму, що проходить через тіло людини;
B – величина напруги, під яку людина попадає;
C – величина опору тіла людини;
D – частота струму.
A – величина струму, що проходить через тіло людини;
B – величина напруги, під яку людина попадає;
C – величина опору тіла людини;
D – частота струму.
A – відчутний струм;
B – невідпускаючий струм;
C – фібриляційний струм;
D – постійний струм.
A - 0,63-1,50 мА при f = 50 Гц;
B – 5,0 – 7,0 мА для постійного струму;
C – 10,0 – 15,0 мА при f = 50 Гц;
D – 50,0-100,0 при f = 50 Гц.
A – 0,63 мА f = 50 Гц;
B – 15,0 мА при f = 50 Гц;
C – 50, 0 мА при f = 50 Гц;
D – 100,0 мА при f = 50 Гц.
A – 0,63 мА при f = 50 Гц;
B – 15,00 мА при f = 50 Гц;
C – 50,0 мА при f = 50 Гц;
D – 100,0 мА при f = 50 Гц.
A – м’язові тканини;
B – кров;
C – кістки;
D – шкіра.
A – 200 Ом;
B – 400 Ом;
C – 800 Ом;
D – 1000 Ом.
A – ушкодження рогового шару;
B – порушення її цілісності;
C – збільшення потовиділення;
D – забруднення.
A – шлях струму через тіло людини;
B – індивідуальні особливості і стан організму;
C – час дії струму;
D – раптовість і непередбачуваність дії струму.
A – температура повітря в приміщенні;
B – вологість повітря;
C – атмосферний тиск;
D – забруднення повітря хімічно активними речовинами.
A – рука – рука;
B – нога – нога;
C – ліва рука – ноги;
D – голова – руки.
A – підвищена температура (більше 35 С);
B – відносна вологість більше 75 %;
C – відносна вологість 100 %;
D – струмопровідний пил, підлога.
A – наявність сирості (100 % відносна вологість);
B – можливість одночасного доторкання людини до металевих частин електроустановок та еквівалента землі;
C - наявність хімічно активного середовища;
D – наявність двох і більше чинників умов праці з підвищеною небезпекою.
A – відсутні чинники підвищеної небезпеки;
B – відсутні чинники особливої небезпеки;
C – при наявності в приміщенні всього одного із чинників підвищеної небезпеки;
D – при наявності в приміщенні всього одного із чинників особливої небезпеки.
A – двох і більше чинників підвищеної небезпеки;
B – одного чинника особливої небезпеки;
C – не менше двох чинників особливої небезпеки;
D – хімічно активного середовища.
A – до 2 хв.;
B – до 4 хв.;
C – до 6 хв.;
D – до 1 год.
A – збудження;
B – гальмування;
C – судомні скорочення м’язів;
D – виснаження.
A – захисне заземлення;
B –занулення;
C – вирівнювання потенціалів;
D – затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами.
A – використання малих напруг;
B – захисне розділення електромереж;
C – оформлення робіт нарядом-допуском;
D – забезпечення недоступності струмопровідних частин.
A – оформлення робіт нарядом-допуском;
B – оформлення робіт розпорядженням;
C – оформлення робіт, щ виконуються в порядку поточної експлуатації;
D – захисне розділення електромереж.
A – призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт;
B – проведення підготовки робочих місць до виконання робіт;
C – організація нагляду під час виконання робіт;
D – оформлення перерв в роботі та її закінчення.
A – в забезпеченні величини струму, що проходить через людину, меншим ніж пороговий невідпускаючий;
B – в створенні ланцюга заземлюючого пристрою з величиною опору, що забезпечує величину струму, що проходить через людину, відпускаючим;
C – в зменшенні величини фазової напруги до напруги заземлення (Uз = Rз • Iз = з);
D – в забезпеченні неможливості включення людини в мережу замикання на землю.
A – внутрішньо магістраль (контур) заземлення;
B – з’єднуючі провідники;
C - магістраль заземлення;
D – контур заземлення.
A – обсадні труби;
B – металеві електроди, що закладені в ґрунт;
C – арматура залізобетонних конструкцій, металеві конструкції, що мають надійний контакт з землею;
D – оболонки кабелів, прокладені в землі трубопроводи (невибухонебезпечних газів і речовин).
A – призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт;
проведення підготовки робочих місць до виконання робіт;
B – організація нагляду під час виконання робіт;
C – оформлення перерв в роботі та її закінчення;
D – проведення підготовки робочих місць до виконання робіт.
A – в забезпеченні величини струму, що проходить через людину, меншим ніж пороговий невідпускаючий;
B – в створенні ланцюга заземлюючого пристрою з величиною опору, що забезпечує величину струму, що проходить через людину, відпускаючим;
C – в зменшенні величини фазової напруги до напруги заземлення (Uз=Rз•Iз=з);
D – в забезпеченні неможливості включення людини в мережу замикання на землю.
A - 2 Ом;
B - 4 Ом;
C - 8 Ом;
D - 10 Ом.
A - зменшенні напруги дотику;
B - відключенні пошкодженої ЕУ;
C - вирівнюванні потенціалів;
D - створенні ізольованої зони.
A – вертикально забиті в ґрунт металеві стріжні, труби;
B - вертикально забита в ґрунт кутова сталь;
C - вертикально забита в ґрунт смугова сталь;
D – обсадні труби.
A – на 0,5-0,6 м;
B – на 0,7-0,8 м;
C – на 0,9-1,0 м;
D – на 1,1-1,2 м.
A – на довжину електрода;
B – на довжину електрода плюс 0,1 м;
C – на довжину електрода плюс 0,5 м;
D – на довжину електрода плюс 0,7 м.
A – в забезпеченні ланцюга максимального струму короткого замикання фази на корпус;
B – в забезпеченні захисту людини від короткого замикання з використанням обладнання захисного відключення;
C – в зменшенні величини фазової наруги;
D – в забезпеченні неможливості включення людини в електромережу.
A – в перетворенні замикання на корпус в однофазне коротке замикання;
B – в створенні максимальних струмів короткого замикання в мережі електроживлення;
C – в перетворенні замикання фази на корпус в однофазне коротке замикання з ціллю виклику струму, що здатний забезпечити спрацювання автоматичного відключення електроустановки від джерел живлення;
D – в створенні електричної мережі, що здатна забезпечити спрацювання засобів захисту від дії електроструму;
A – 220 В;
B – 380 В;
C – 1 000 В;
D – 6 000 В.
A – вирівнюванні потенціалів;
B –створенні ізольованої зони;
C – зменшенні напруги дотику;
D – відключенні пошкодженої електроустановки.
A – у відключенні електроустановки (ЕУ) при пошкодженні ізоляції фазного дроту;
B – у відключенні ЕУ при зміні (зниженні) величини опору ізоляції фази відносно землі;
C – у відключенні ЕУ при замиканні на землю фазного дроту;
D – у відключенні ЕУ при пошкодженні ізоляції і переході напруги на неструмопровідні елементи.
A – за рахунок навмисного підвищення потенціалу опорної поверхні, на якій може стояти людина, до рівня потенціалу струмопровідних частин, яких вона може торкатися;
B – за рахунок зменшення перепаду потенціалів по поверхні землі чи підлоги приміщень в зоні можливого розтікання струму;
C – за рахунок зменшення напруги дотику (Uдот.);
D- за рахунок зменшення напруги кроку (Uкр.).
A – в зменшенні протяжності електромережі;
B – в зменшенні активної проводимості електромережі;
C – в збільшенні розгалуженості електромережі;
D – в зменшенні напруги дотику (Uдот.).
A – 220 В і менше;
B – 127 В і менше;
C – 110 В і менше;
D -42 В і менше.
A – застосуванням захисних огороджень;
B – застосуванням закритих комутаційних апаратів;
C – обмеженням доступу сторонніх осіб в електротехнічні приміщення;
D – розміщенням струмопровідних частин на висоті, неосяжній для навмисного доторкання до них.
A – на висоті 2,5 м;
B – на висоті 3,5 м;
C – на висоті 5,0 м;
D – на висоті 6,0 м.
A – на висоті 2,5 м;
B – на висоті 3,5 м;
C – на висоті 5,0 м;
D – на висоті 6,0 м.
A – на висоті 2,5 м;
B – на висоті 3,5 м;
C – на висоті 5,0 м;
D – на висоті 6,0 м.
A – кожні 3 місцяці;
B – кожні 6 місцяців;
C – один раз на рік;
D – один раз на три роки.
A – ізолювальні штани, кліщі;
B – електровимірювальні кліщі;
C – покажчики напруги;
D – діелектричні рукавички.
A – діелектричне взуття, килими;
B – діелектричні рукавички;
C – ізолювальні накладки, ковпаки;
D – переносні заземлення.
A – діелектричні рукавички;
B – ізолювальні підставки, накладки, ковпаки;
C – сигналізатори напруги;
D – плакати і знаки безпеки.
Вібрація
A – зниження вібрації в джерелі її виникнення;
B – дистанційне керування обладнання;
C – своєчасний ремонт та обслуговування обладнання;
D – зниження вібрації на шляху розповсюдження.
A – зниження вібрації в джерелі її виникнення;
B – дистанційне керування обладнання;
C – своєчасний ремонт та обслуговування обладнання;
D – зниження вібрації на шляху розповсюдження.
A – медичні огляди;
B – встановлення спеціальних режимів праці та відпочинку;
C – заборона залучення до вібраційних робіт осіб молодше 18 років;
D – лікувальні процедури.
A – зниження вібрації в джерелі її виникнення;
B – медичні огляди;
C – заборона залучення до вібраційних робіт осіб молодше 18 років;
D – зниження вібрації на шляху розповсюдження.
A– дистанційне керування обладнанням;
B – регламентація режимів праці та відпочинку;
C – використання спецвзуття;
D – проведення лікувальних процедур.
A - людині, споруді, через опорні поверхні тіла;
B - лише на ланку працівників, що працюють з віброобладнанням;
C - на стан здоров’я окремого робітника і стаж його роботи;
D - на загальний трудовий колектив цеху.
A - через ноги чи опорну площину людини;
B – через руки працюючих;
C - на стан здоров’я працюючого;
D - на нервову систему організму працюючого.
A - амплітуда коливань - А, м;
B - частота коливань - f, Гц;
C - розмах коливань – R, м;
D - період коливань, - Т,с.
A - лише за частотою коливань – f, Гц;
B - лише за амплітудою коливань – А, м;
C - лише за віброприскоренням коливань – а, м/с2;
D - лише за віброшвидкістю коливань – V, м/с.
A - віброшвидкість коливань – V, м/с;
B - логарифмічний рівень віброшвидкості – LV, дБ;
C - віброприскорення коливань – а, м/с2;
D - логарифмічний рівень віброприскорення – La, дБ.
A - 15 – 50 Гц;
B - 200 – 1000 Гц;
C - 6 – 9 Гц;
D - 1 – 5 Гц.
A - розлад системи травлення організму;
B - розлад системи кровообігу організму;
C - загальне захворювання організму в цілому;
D - розлад функцій нервової системи та серцево-судинної діяльності організму.
A - систему технічних, технологічних і організаційних рішень і заходів щодо створення вібраційних машин і механізмів з низькою вібраційною активністю;
B - систему проектних і технологічних рішень виробничих процесів і елементів виробничого середовища, які зменшують вібраційне навантаження на оператора;
C - систему організації праці і профілактичних заходів на підприємствах, які зменшують небажану дію вібрації на людину-оператора;
D - систему контролю і нагляду за дотриманням норм і правил при роботі з вібраційним устаткуванням.
A - аеродинамічних, гідравлічних, механічних, електричних;
B - що виникають при обертанні чи переміщенні під час розбалансування механізму;
C - що виникають при обертанні і ковзанні;
D - що виникають при обертанні невиважених мас відносно центру обертання (дебалансні устрої машин).
A - постійну;
B - непостійну;
C - імпульсну (тимчасову);
D - сталу (безперервну).
A - будь-яка, при роботі з вібраційними пристроями, машинами і механізмами;
B - будь-яка, при знаходженні у виробничому приміщенні, де працюють вібраційні пристрої, машини та механізми;
C - при якій вібраційне навантаження на оператора знаходиться у межах оптимальних значень;
D - пов’язана з умовами праці, при якій вібраційне навантаження на оператора перевищує гранично допустиме значення.
A - частоті коливань, f,Гц;
B - амплітуді коливань – А, м;
C - віброприскоренню – а, м/с2 (або логарифмічному рівню віброприскорення – La, дБ);
D - віброшвидкості – V, м/с (або логарифмічному рівню віброшвидкості – LV, дБ).
A - межа больового відчуття фактору;
B - межа початкового відчуття фактору;
C - межа початку дії терміну „вібронебезпечна професія”;
D - межа початку дії „вібраційної хвороби”.
A - 1 („безпека”);
B - 2 („межа зменшення продуктивності праці”);
C - 3а („межа зменшення продуктивності праці”);
D - 3b („комфорт”).
A - 1 („безпека”);
B - 3b („комфорт”);
C - 3а („межа зменшення продуктивності праці”);
D - 2 („межа зменшення продуктивності праці”).
A - середньоквадратичне значення віброприскорення – а, м/с2;
B - середньоквадратичне значення відброшвидкості – V, м/с;
C - амплітуду віброзміщення – А, м;
D - частоту коливань – f, Гц.
A - 106 дБ;
B - 100 дБ;
C - 118 дБ;
D - 103 дБ.
A - 86 дБ;
B - 101 дБ;
C - 83 дБ;
D - 95 дБ.
A - 132 дБ;
B - 121 дБ;
C - 108 дБ;
D - 130 дБ.
A - активної віброізоляції;
B - пасивної віброізоляції;
C - віброгасіння;
D - вібродемпфування.
A - періодичний контроль вібраційних параметрів;
B - заборону знаходження працюючих у місцях з підвищеним рівнем вібрації;
C - душ Шарко;
D - ультрафіолетова інсоляція.
A - 1 („безпека”);
B - 2 („межа зменшення продуктивності праці”);
C - 3а („межа зменшення продуктивності праці”);
D - 3b („комфорт”).
A - 1 („безпека”);
B - 2 („межа зменшення продуктивності праці”);
C - 3а („межа зменшення продуктивності праці”);
D - 3b („комфорт”).
A - 127 дБ;
B - 112 дБ;
C - 115 дБ;
D - 109 дБ.
Шум
A – електричні коливання повітря;
B – механічні коливання повітря;
C – магнітні коливання повітря;
D –електромагнітні коливання повітря.
A – Гц;
B – дБ;
C – Па;
D – Вт/см2.
A – Гц;
B – дБ;
C – Па;
D – Вт/см2.
A – Гц;
B – дБ;
C – Па;
D – Вт/см2.
A – Гц;
B – дБ;
C – Па;
D – Вт/см2.
A – Гц;
B – дБ;
C – Па;
D – Вт/см2.
A – 16-300;
B – 16-1000;
C – 22,5-11200;
D – 16-20000.
A – сукупність енергетичних характеристик сприйняття шуму слуховим апаратом в 9 октавних смугах;
B – граничний рівень звукового тиску;
C – граничний рівень інтенсивності;
D – гучність (сила) звуку.
A - граничних спектрів та еквівалентного рівня;
B - еквівалентного та максимального рівнів;
C - граничних спектрів і рівнів звуку;
D - рівня звуку та еквівалентного рівня.
A – сукупність енергетичних характеристик сприйняття шуму слуховим апаратом в 9 октавних смугах;
B – граничний рівень звукового тиску;
C – граничний рівень інтенсивності;
D – гучність (силу) звуку.
A – частота;
B – інтенсивність;
C – звуковий тиск;
D – граничний спектр.
A – частота;
B – інтенсивність;
C – звуковий тиск;
D – граничний спектр.
A – частота;
B – інтенсивність;
C – звуковий тиск;
D – граничний спектр.
A – 67Гц;
B – 63 Гц;
C – 57 Гц;
D – 53 Гц.
A - 2•10-6;
B - 2•10-5;
C - 2•10-4;
D - 2•10-3.
A - 2•10;
B - 2•102;
C - 2•103;
D - 2•104.
A – 10-14;
B - 10-12;
C – 10-10;
D – 10-5.
A - 10;
B - 102;
C - 103;
D – 105.
A – 130 дБ;
B – 120 дБ;
C – 110 дБ;
D – 100 дБ.
A – 100 дБ;
B – 120 дБ;
C – 140 дБ;
D – 160 дБ.
A – ГС-80;
B – ГС-75;
C – ГС-70;
D – ГС-65.
A – звукоізоляція;
B – звукопоглинання;
C – зниження рівня шуму в джерелі виникнення;
D – засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).
A – 15 Гц;
B – 1000 Гц;
C – 5000 Гц;
D – 25000 Гц.
A – 15 Гц;
B – 1000 Гц;
C – 5000 Гц;
D – 25000 Гц.
A – 15 Гц;
B – 1000 Гц;
C – 5000 Гц;
D – 25000 Гц.
A – 50 дБ;
B – 60 дБ;
C – 70 дБ;
D – 80 дБ.
A – 50 дБ;
B – 60 дБ;
C – 70 дБ;
D – 80 дБ.
A – 50 дБ;
B – 60 дБ;
C – 70 дБ;
D – 80 дБ.
A – 80 дБ;
B – 10дБ;
C – 40 дБ;
D – 20 дБ.
A – 80 дБ;
B – 10дБ;
C – 40 дБ;
D – 20 дБ.
A – 80 дБ;
B – 10дБ;
C – 40 дБ;
D – 20 дБ.
A – 80 дБ;
B – 10дБ;
C – 40 дБ;
D – 20 дБ.
A – 10 разів;
B – 100 разів;
C – 1000 разів;
D – 2 рази.
A – 10 разів;
B – 100 разів;
C – 1000 разів;
D – 2,5 рази.
A – 100 разів;
B – 1000 разів;
C – 10000 разів;
D – 3 рази.
A – 70 дБ;
B – 80 дБ;
C – 90 дБ;
D – 100 дБ.
A – 70 дБ;
B – 80 дБ;
C – 90 дБ;
D – 100 дБ.
A – 90 дБ;
B – 100 дБ;
C – 110 дБ;
D – 120 дБ.
A – 0,15;
B – 0,25;
C – 0,35;
D – 0,45.
37. Матеріал, який сприйняв звукову хвилю, має коефіцієнт поглинання = 0,15 і коефіцієнт проходження τ = 0,35. Визначте коефіцієнт відбиття цього матеріалу:
A – 0,50;
B – 0,40;
C – 0,30;
D – 0,20.
38. Матеріал, який сприйняв звукову хвилю, має коефіцієнт відбиття β = 0,50 і коефіцієнт проходження τ = 0,35. Визначте коефіцієнт поглинання цього матеріалу:
A – 0,15;
B – 0,25;
C – 0,35;
D – 0,45.
39. Постійний шум – це шум, рівень якого за повний робочий день змінюється:
A – не більше ніж на 5 дБА;
B – не більше ніж на 7 дБА;
C – більше ніж на 5 дБА;
D – більше ніж на 7 дБА.
40. Непостійний шум – це шум, рівень якого за повний робочи1 день змінюється:
A – не більше ніж на 5 дБА;
B – не більше ніж на 7 дБА;
C – більше ніж на 5 дБА;
D – більше ніж на 7 дБА.
41. Якими характеристиками визначається переривчастий шум:
A – шум змінюється ступінчасто на 50 дБА і більше;
B – шум складається з одного або кількох звукових сигналів;
C – довжина інтервалів становить 1 с і більше;
D – довжина інтервалів становить менше 1 с.
42. Якими характеристиками визначається імпульсний шум:
A – шум змінюється ступінчасто на 5 дБА і більше;
B – шум складається з одного або кількох звукових сигналів, кожен з яких відрізняється не менше ніж на 7 дБ;
C – довжина інтервалів становить 1 с і більше;
D – шум складається з одного або декількох звукових сигналів, кожен з яких довжиною менше 1 с.