Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

тема правових заходів та засобів спрямованих на збереження життя здоров'я працездатності людини у процесі

Работа добавлена на сайт samzan.net:


Загальна частина

1. Що означає термін „охорона праці”:

А – система правових заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я, працездатності людини у процесі трудової діяльності;

B – система соціально-економічних та організаційно-технічних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я, працездатності людини у процесі трудової діяльності;

С – система санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я, працездатності людини у процесі трудової діяльності;

D – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я, працездатності людини у процесі трудової діяльності;

2. На що спрямована державна політика України в галузі охорони праці:

А – на створення умов по досягненню максимальної продуктивності праці;

B – на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням;

С – на створення безпечних та здорових умов праці;

D – на створення безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам і профзахворюванням з ціллю досягнення максимальної продуктивності праці.

3. На яких з наведених нижче основних принципах базується державна політика України в галузі охорони праці:

A – пріоритет життя і здоров’я працюючих перед результатами виробничої діяльності;

B – повної відповідальності роботодавця за створення безпечних та нешкідливих умов праці;

C – соціального захисту працівників, які потерпіли від нещасних випадків та профзахворювань на виробництві;

D – комплексного розв’язання завдань з охорони праці;

4. Чому вдосконалення методів забезпечення безпеки праці розглядається як один з резервів підвищення ефективності виробництва:

A – травматизм визначає істотну частину непродуктивних втрат робочого часу;

B – зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань має гуманістичне спрямування;

C – зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань має чітко виражений економічний аспект;

D – безпека праці – один з факторів, який забезпечує високу продуктивність праці.

5. Які, з наведених нижче, проблеми визначають високий рівень травматизму в будівництві:

A – виконання робіт без проектів виконання робіт;

B – низький організаційний рівень підприємств;

C – масове залучення до будівництва некваліфікованих працівників;

D – щорічне зростання обсягів будівельно-монтажних робіт.

6. Забезпечення проблеми безпеки праці комплексне. Воно включає такі елементи:

A – людина;

B – машина;

C – екологічна безпека;

D – умови праці.

7. Що, з наведеного нижче, включає в себе поняття „умови праці”:

A – сукупність факторів виробничого середовища;

B – сукупність факторів трудового процесу;

C – сукупність факторів навколишнього середовища;

D – сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків.

8. По яким, з наведених нижче, критеріям проводиться сертифікація машин:

A – безпека;

B – екологічність;

C – взаємо сполученість;

D – зваємозаміняємість.

9. Які, з наведених нижче, взаємосполученості визначають якість машин:

A – інформаційна;

B – енергетична;

C – просторово-антропометрична;

D – біофізична та техніко-естетична.

10. Що визначає інформаційна взаємосполученість:

A – рівень керованості машини;

B – динамічний образ стану машини;

C – динамічний образ поведінки людини;

D – надійне керування машиною.

11. Що визначає енергетична взаємо сполученість:

A – визначеність навантаження на кінцівки людини;

B – надійне та упевнене керування машиною;

C – рівень керованості машини;

D – динамічний образ стану машини.

12. Які проблеми, з наведених нижче, вирішуються за допомогою просторово-антропометричної взаємосполученості:

A – вибір об’єму та форм відсіку управління;

B – забезпечення зони досягаємості для кінцівок оператора;

C – забезпечення раціональної пози оператора;

D – забезпечення раціонального пульту управління.

13. Моторне поле виробничого місця працівника включає наступні зони:

A – оптимальної досяжності;

B – легкої досяжності;

C – помірної досяжності;

D – досяжності.

14. Який, з наведених нижче, мотивів до виробничої діяльності стоїть у людини не першому місці:

A – безпеки;

B – зручності;

C – вигоди;

D – задоволення.

15. Реалізація яких факторів дозволяє забезпечити формування свідомого позитивного відношення до питань охорони праці у працівників:

A – наявність необхідних знань;

B – наявність відповідальності за порушення норм і правил охорони праці;

C – наявність системи контролю за реалізацією отриманих знань на практиці;

D – наявність системи стимулювання за досягнуті результати.

16. Які виробничі стресори відносяться до числа основних:

A – інтенсивність роботи та її одноманітність;

B – тиск фактору часу;

C – ізольованість робочих місць, недостатня рухова активність з високим ступенем готовності до дії;

D – вплив факторів виробничого середовища.

17. Якими індивідуальними характеристиками визначається поведінка людини:

A – типом нервової системи, станом здоров’я;

B – характером і темпераментом4

C – вихованням, освітою, досвідом роботи;

D – відношенням до охорони праці.

18. В чому полягає сумність охорони праці при проектуванні виробничих процесів:

A – у визначенні небезпечних та шкідливих факторів;

B – у прогнозуванні моментів прояву зазначених факторів;

C – у визначенні методів та засобів захисту працюючих;

D – у проектуванні необхідних профілактичних заходів.

19. В чому полягає сутність охорони праці при забезпеченні безпеки праці на практиці:

A – у визначенні небезпечних та шкідливих факторів;

B – у прогнозуванні моментів прояву зазначених факторів;

C – у локалізації або усуненні виявлених факторів;

D – у визначенні методів і засобів захисту працюючих та стимулюванні безпечного виконання робіт.

20. Чим визначається дійсний стан безпеки праці у виробничих системах:

A – частотою виникнення небезпечних ситуацій;

B – їх повторюваність і тяжкість;

C – тривалість існування небезпечних ситуацій;

кількість небезпечних факторів та людей, що знаходяться під їх впливом;

D – надійність захисних засобів.

21. Під впливом яких чинників формується на робочих місцях травматизм як явище:

A – несприятливих факторів виробничого середовища;

B – психофізіологічних та соціальних навантажень;

C – суб’єктивних факторів та існуючого відношення робочих та керівників виробництва до питань з охорони праці;

D – існуючих методів та засобів захисту працюючих.

22. Які, з наведених нижче, наук утворюють структуру наук про безпеку праці:

A – природознавчі науки;

B – інженерні науки та науки про суспільство;

C – гуманітарні науки та науки про людину;

D – науки про захист навколишнього середовища.


__________________________

1. Категорія робіт – це розмежування робіт:

A – за тяжкістю праці;

B – за напруженістю праці;

C – за ступенем професійної небезпеки;

D – за ступенем професійної шкідливості.

2. Напруженість праці – це характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження:

A – на центральну нервову систему та опорно-руховий апарат працівника;

B – на центральну нервову систему працівника;

C – на органи чуттів та емоційну сферу працівника;

D – на функціональні системи організму працівника.

3. Важкість (тяжкість) праці – це характеристика трудової діяльності людини, яка визначає:

A – ступінь залучення до роботи;

B – відображає фізіологічні витрати;

C – відображає навантаження на органи чуттів працівника;

D - відображає навантаження на емоційну сферу працівника.

4. Важкість праці - це така характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на:

A -  центральну нервову систему та опорно-руховий апарат працівника;

B -  органи чуттів і функціональні системи організму працівника;

C -  опорно-руховий апарат і функціональні системи організму працівника;

D -  органи чуттів та емоційну сферу працівника.

5. Комплекс заходів та засобів, спрямованих на запобігання або зменшення дії на працівників шкідливих виробничих факторів, називають:

A -  виробнича безпека;

B -  виробнича санітарія;

C -  охорона праці;

D -  безпека праці.

6. 3а порушення вимог законодавства про охорону праці інспектор державного органу нагляду за охороною праці має право притягати до:

A -  дисциплінарної відповідальності;

B -  матеріальної відповідальності;

C -  кримінальної відповідальності;

D -  адміністративної відповідальності.

7. За порушення вимог законодавства про охорону праці роботодавець (адміністрація підприємства) має право притягати до:

A -  дисциплінарної відповідальності;

B -  адміністративної відповідальності;

C -  матеріальної відповідальності;

D -  кримінальної відповідальності.

8. Страхування працівника від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відбувається:

A -  під час прийому на будь-яку роботу;

B -  під час прийому на роботу зі шкідливими або небезпечними умовами праці;

C -  після подання працівником заяви про бажання застрахувати своє життя і здоров'я;

D -  після атестації робочого місця і виявлення на ньому хоча б одного небезпечного або шкідливого виробничого чинника.

9. В якому році прийнятий Закон України „Про охорону праці”:

A – в 1990 р.;

B – в 1991 р.;

C – в 1992 р.;

D – в 1996 р.

10. В якому році прийнятий Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про охорону праці”:

A – в 1996 р.;

B – в 2001 р.;

C – в 2002 р.;

D – в 2006 р.

11. З якої дати набрав чинності Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про охорону праці” в цілому:

A – з дня його опублікування;

B –з 1 квітня 2001 р.;

C – з 1 листопада 2002 р.;

D – з 1 січня 2003 р.

12. Чинним Законом України «Про охорону праці» не передбачено такий вид пільги чи компенсації за роботу в шкідливих або небезпечних умовах:

A -  лікувально-профілактичне харчування;

B -  оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення;

C -  скорочення тривалості робочого часу;

D -  санаторно-курортне лікування.

13. Підставою для видачі працівнику безкоштовно спеціального одягу, спеціального взуття або іншого засобу індивідуального захисту є:

A -  відповідні типові галузеві норми;

B -  рішення профспілкового комітету працівників підприємства;

C -  рішення профспілкової організації працівників галузі;

D -  рішення адміністрації підприємства, узгоджене з трудовим колективом.

14. Гранична маса вантажів під час постійного підіймання і переміщення їх жінкою-робітницею протягом робочої зміни становить:

A -  5 кг;

B -  7 кг;

C -  10 кг;

D -  12 кг.

15. Гранична маса вантажів під час постійного підіймання і переміщення їх жінкою-робітницею до 2 разів на годину становить:

A - 5 кг;

B- 7 кг;

C - 10 кг;

D - 12 кг.

16. Гранична маса вантажів під час постійного підіймання і переміщення їх чоловіками протягом робочої зміни становить:

A - 5 кг;

B - 10 кг;

C - 15 кг;

D - 20 кг.

17. Гранична маса вантажів під час постійного підіймання і переміщення їх чоловіками до 2 разів на годину становить:

A - 10 кг;

B - 20 кг;

C - 30 кг;

D - 50 кг.

18. Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом зміни з підлоги для жінок становить:

A – 175 кг;

B – 250 кг;

C – 350 кг;

D – 500 кг.

19. Сумарна вантажів, що переміщуються протягом зміни з робочої поверхні для жінок становить:

A – 175 кг;

B – 250 кг;

C – 350 кг;

D – 500 кг.

20. Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом зміни з підлоги для чоловіків становить:

A – 175 кг;

B – 350 кг;

C – 435 кг;

D – 870 кг.

21. Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом зміни з робочої поверхні для чоловіків становить:

A – 175 кг;

B – 350 кг;

C – 435 кг;

D – 870 кг.

22. У разі гибелі працівника або ушкодження його здоров'я на виробництві відповідні відшкодування здійснює:

A -  Пенсійний фонд;

B -  роботодавець;

C -  Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві;

D - загальнодержавні органи соціального страхування.

23. Роботу міністерств, відомств, місцевих держадміністрацій, суб'єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища координує:

A -  Кабінет Міністрів;

B -  Держгірпромнагляд;

24. Громадський контроль за станом охорони праці на підприємстві здійснюють:

A -  інспектори Держгірпромнагляду;

B -  експерти ФССНВ;

C -  уповноважені профспілками або трудовим колективом особи;

D -  уповноважені місцевими держадміністраціями особи.

25. Роботодавець повинен створити службу охорони праці як окрему структуру на підприємстві за такої кількості працівників:

A -  за будь-якої кількості;

B -  10 і більше осіб;

C -  20 і більше осіб;

D -  50 і більше осіб.

26. В обов'язки служби охорони праці не входить функція:

A -  створення на робочих місцях, у структурних підрозділах умов праці відповідно до вимог охорони праці;

B -  оперативно-методичного керівництва роботою з охорони праці;

C -  організації роботи підрозділів і всього підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці;

D -  контролю за дотриманням чинного законодавства з охорони праці;

27. Рішення про створення на підприємстві комісії з питань охорони праці приймає:

A -  профспілкова організація підприємства;

B -  трудовий колектив підприємства;

C -  адміністрація підприємства;

D - Держгірпромнагляд;

28. Під час прийняття на роботу від працівника не вимагається проходження попереднього медичного огляду у разі:

A -  прийняття на важкі роботи;

B -  прийняття на роботи із шкідливими чи небезпечними умовами праці;

C -  прийняття на роботи, де є потреба у професійному доборі;

D -  прийняття на роботи, які вимагають спеціальної підготовки;

29. Інструктаж з охорони праці, що проводить з працівниками спеціаліст з охорони праці, називається:

A -  вступний;

B -  первинний;

C -  повторний;

D - цільовий.

30. У разі зміни технологічного процесу, заміни або організації устаткування, що впливає на стан охорони праці з працівниками проводиться:

A -  первинний інструктаж;

B -  повторний інструктаж;

C -  позаплановий інструктаж;

D - цільовий інструктаж.

31. До складу комісії з розслідування нещасного випадку, яку створює роботодавець, не входить:

A -  керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок;

B -  керівник (спеціаліст) служби охорони праці;

C -  керівник структурного підрозділу, в якому стався нещасний випадок;

D - представник профорганізації, членом якої є потерпілий.

32. Комісія з розслідування нещасного випадку, створена Роботодавцем, зобов'язана провести розслідування і скласти відповідні акти протягом:

A -  однієї зміни;

B  -  однієї доби;

C - трьох діб;

D - десяти діб.

33. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводить комісія, яку очолює:

A -  експерт ФССНВ;

B -  керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства;

C -  представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий;

D - посадова особа Держгірпромнагляду.

34. Розслідування випадків виявлення професійного захворювання організовує:

A -  відповідна установа державної СЕС;

B -  роботодавець;

C -  профорганізація, членом якої є хворий;

D - відповідний робочий орган ФССНВ.

35. Коефіцієнт частоти нещасних випадків характеризує:

A - кількість нещасних випадків, що припадає на 1000 працівників;

B - кількість людино-днів непрацездатності на 1000 працівників;

C - кількість нещасних випадків, що припадає на 1 000 000 відпрацьованих людино-годин;

D - середню втрату працездатності в днях на одного потерпілого.

36. Коефіцієнт важкості нещасних випадків характеризує:

A – кількість нещасних випадків, що припадає на 1000 працівників;

B – кількість людино-днів непрацездатності на 1000 працівників;

C – кількість нещасних випадків, що припадає на 1 000 000 відпрацьованих людино-годин;

D – середню втрату працездатності в днях на одного потерпілого.

37. Загальний показник травматизму (коефіцієнт виробничих втрат) характеризує:

A - кількість нещасних випадків, що припадає на 1000 працівників;

B - кількість людино-днів непрацездатності на 1000 працівників;

C - кількість нещасних випадків, що припадає на 1 000 000 відпрацьованих людино-годин;

D - середню втрату працездатності в днях на одного потерпілого.

38. Умови праці, за яких фактори виробничого середовища не перевищують встановлених нормативів, але можуть викликати зміни функціонального стану організму, що відновлюються до початку наступної зміни, називають:

A -  оптимальними;

B -  допустимими;

C -  шкідливими;

D -  небезпечними.

39. Заходи, спрямовані на покращення умов праці та її безпеку, спричиняють економічний ефект:

A -  завжди;

B -  в деяких випадках;

C -  ніколи.

40. Внутрішнє стимулювання охорони праці здійснюється:

A -  державою шляхом надання податкових пільг;

B -  роботодавцем через СУОП;

C -  системою соціального страхування від нещасних випадів на виробництві та професійних захворювань;

D -  запровадженням умов для інвестування, які враховують охорону праці.

41. Система зовнішнього стимулювання передбачає:

A -  диференціацію внесків на державне соціальне страхування;

B -  винагороди працівникам за винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці;

C -  преміювання робітників бригад, дільниць, цехів за тривалу роботу без травм і аварій;

D -  зниження розміру премії або позбавлення премії тих працівників, що порушують вимоги охорони праці.

42. Показник ефективності витрат підприємства на заходи з охорони праці визначається:

A -  зменшенням витрат на пільги і компенсації за незадовільні умови праці;

B -  зменшенням відшкодувань потерпілим унаслідок травм на виробництві І професійних захворювань;

C -  зменшенням суми штрафів та інших примусових відшкодувань, пов'язаних з аваріями і нещасними випадками на виробництві;

D -  відношенням величини річної економії від поліпшення умов і безпеки праці до суми вкладень у заходи з охорони праці.

43. Фінансування заходів з охорони праці повинно бути:

A - не менше 3% річного бюджету системи страхування;

B - не менше 0,5% від суми реалізованої продукції;

C - не менше 0,5% річного бюджету системи страхування;

D - не менше 0,2% від фонду оплати праці підприємств, що утримуються за рахунок бюджету.

__________________________

1. Основу трудової діяльності людини становлять процеси:

A -  фізіологічні і психічні;

B -  механічні і психічні;

C -  біохімічні і психічні;

D -  фізичні і динамічні.

2. Сферою дії виробничої санітарії є:

A -  вивчення виробничих небезпечних факторів;

B -  запобігання дії на працівників небезпечних виробничих факторів;

C -  запобігання впливу на працівників шкідливих виробничих факторів;

D -  запобігання виникненню у працівників перевтоми.

3. Площа і об'єм виробничого приміщення, що припадають на одного працівника, для більшості виробничих процесів повинні бути:

A -  не менше 4 м2 і 14 м3;

B -  не менше 4,5 м2 і 15 м3;

C -  не менше 5 м2 і 16 м3;

D -  не менше 6,0 м2 і 20 м3.

4. Площа і об'єм виробничого приміщення, що припадають на одного працівника, для експлуатації персональних електронно обчислювальних машин:

A -  не менше 4 м2 і 14 м3;

B -  не менше 4,5 м2 і 15 м3;

C -  не менше 5 м2 і 16 м3;

D -  не менше 6,0 м2 і 20 м3.

5. У виробничих приміщеннях нормуються такі параметри мікрокліматичних умов:

A -  температура і швидкість руху повітря, атмосферний тиск і освітлення;

B -  температура і вологість повітря, інтенсивність теплового випромінювання та атмосферний тиск;

C -  вологість і швидкість руху повітря, атмосферний тиск та інтенсивність теплового випромінювання;

D -  температура, вологість і швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання та температура поверхні обладнання.

6. Механічна вентиляція виробничих приміщень за місцем дії буває:

A -  припливною і місцевою;

B -  витяжною і загальнообмінною;

C -  загальнообмінною і місцевою;

D - загальнообмінною і комбінованою;

7. ЕМВ радіочастотного діапазону зумовлює в організмі людини такі зміни:

A - функціональні і морфологічні;

B - морфологічні і теплові;

C - механічні і теплові;

D - функціональні і механічні.

8. Найефективнішим і найекономічнішим методом захисту від інфрачервоного випромінювання є:

A - захист відстанню;

B - теплова ізоляція;

C - усунення джерел тепловиділень;

D - захист часом.

9. Найбільш раціональним методом захисту від ультрафіолетового випромінювання є:

A - екранування джерел випромінювання;

B - захист відстанню;

C - екранування робочих місць;

D - захист часом.

10. Найбільш поширений засіб захисту від іонізуючого випроміненювання є:

A - захист часом;

B - організаційні заходи;

C - застосування 313;

D – екранування.

11. Дія шкідливих чинників на користувачів ПЕОМ характеризується:

A - порушеннями зорових функцій;

B - захворюваннями м'язів, сухожиль та нервових закінчень;

C - впливом ЕМП широкого спектра;

D - функціональними порушеннями, пов'язаними зі скелетом людини.

12. Для користувачів ПЕОМ слід передбачати такі особливості режимів роботи:

A - додаткові перерви під час роботи;

B - скорочений робочий день;

C - подовжена обідня перерва;

D - особливостей немає.

13. Простір біля виробничого обладнання, у якому постійно діють чи періодично утворюються небезпечні та/чи шкідливі виробничі фактори, називають:

A - робочою зоною;

B - постійним робочим місцем;

C - небезпечною зоною;

D - непостійним робочим місцем.

14. Посудини, які працюють під тиском, з метою попередження підвищення тиску повинні оснащуватись такими пристроями:

A - запірною і запірно-регулювальною апаратурою;

B - пристроями для продувки і видалення конденсату;

C - манометрами із триходовими кранами;

D - запобіжними клапанами чи мембранами.

15. Гідравлічні випробування посудин, що працюють під тиском, включають такі операції:

A - заповнення посудини рідиною і витримку протягом випробного часу;

B - заповнення посудини рідиною, встановлення пробного тиску і зовнішній огляд поверхні;

C - заповнення посудини рідиною, витримку протягом випробного часу і зовнішній огляд поверхні;

D - заповнення посудини рідиною, встановлення пробного тиску, витримку протягом випробного часу, зняття пробного тиску і зовнішній огляд поверхні.

16. Статичне випробування вантажопідіймальних кранів виконується вантажем, що перевищує вантажопідіймальність на:

A - 20%;

B - 35%;

C - 30%;

D - 25%.

17. Динамічне випробування вантажопідіймальних кранів виконується вантажем, що перевищує вантажопідіймальність на:

A - 20%;

B - 35%;

C - 30%;

D - 25%.

18. Верхолазні роботи виконуються на висоті від рівня землі чи перекриття:

A - понад 5 м;

B - понад 1,3 м;

C - понад 3 м;

D - понад 4 м.


Пожежна безпека

1. Одночасна наявність таких чинників необхідна для виникнення процесу горіння:

A - горюча речовина, окисник, каталізатор;

B - горюча речовина, окисник, джерело запалювання;

C - горюча речовина, каталізатор, джерело запалювання;

D - окисник, каталізатор, джерело запалювання.

2. Горіння металів належить до класу:

A -  А;

B -  В;

C -     С;

D -     D

3. За сукупністю властивостей, які характеризують схильність до виникнення й поширення горіння, особливостей горіння і здатності піддаватися гасінню, матеріали і речовини поділяються на:

A -  негорючі, важкогорючі та легкогорючі;

B -  легкогорючі, горючі та важкогорючі;

C -  негорючі, важкогорючі та горючі;

D -  негорючі, горючі та легкогорючі.

4. Приміщення, в яких знаходяться горючі рідини або тверді горючі чи важкогорючі речовини, відносять до категорії;

A - А;

B - Б;

C - В;

D - Г.

5. Простір у приміщенні, в якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали і не може накопичуватися чи виділятися горючий пил, відноситься до пожежонебезпечної зони класу:

A - П-І;

B - П-ІІ;

C - П-ІІа;

D - П-Ш.

6. Найвищу температуру полум'я під час горіння має:

A - ацетилен;

B - бензин;

C - деревина;

D – сірка.

7. Попередити утворення горючого середовища можна за рахунок:

A -  використання інструменту, під час роботи якого не виникає іскор;

B -  використання негорючих та важкогорючих матеріалів замість горючих;

C -  виключення можливості появи іскрового розряду в горючому середовищі;

D - використання електроустаткування, що відповідає за своїм виконанням пожежонебезпечним та вибухонебезпечним зонам.

8. Будівлі, до несучих конструкцій і огорож яких не ставлять вимог щодо меж вогнестійкості, відносять до конструкцій зі ступенем вогнестійкості:

A - III;

B - Шб;

C - ІУа;

D - У.

9. Двері на шляху евакуації повинні:

A - бути розсувними;

B - відкриватися за напрямком виходу з приміщення;

C - відкриватися проти напрямку виходу з приміщення;

D - мати ширину не менше 0,8 м.

10. Пристрій для формування сигналу про пожежу називають:

A - вогнегасник;

B - дренчер;

C - спринклер;

D - пожежний сповіщувач.

11. Під час гасіння вогнища піною реалізується принцип:

A - охолодження;

B - ізоляції;

C - розведення горючого середовища;

D - хімічного гальмування.

Електробезпека

  1.  Що визначає термін „електробезпека” – система організаційних і технічних заходів та засобів, що забезпечує захист людей від шкідливої і небезпечної дії ...:

A – електричного струму;

B – електричної дуги;

C – електромагнітного поля;

D – статичної електрики.

  1.  Електротравма – це травма, спричинена дією на організм людини:

A – електричного струму;

B – електричної дуги;

C – електричного поля;

D – статичної електрики.

  1.  Яким чином повинна забезпечуватись електробезпека:

A – конструкцією електроустановок;

B – технічними засобами та способами захисту;

C – організаційними засобами;

D – технічними заходами.

  1.  В чому полягає термічна дія електроструму на організм людини:

A – в нагріванні тканин;

B – в нагріванні кровоносних судин;

C – в нагріванні органів людського організму;

D – в функціональних розладах організму.

  1.  В чому полягає електролітична дія електроструму на організм людини:

A – в розкладі органічних речовин;

B – в порушені біохімічних процесів в тканинах і органах людини;

C – в розкладі крові;

D – в порушенні фізико-хімічного складу органічної рідини організму людини.

  1.  В чому полягає біологічна дія електроструму на організм людини:

A – в збуджуванні живих тканин організму;

B – в подразненні живих тканин організму;

C – в порушенні та підриві життєдіяльності організму – підриві біохімічних процесів;

D - в порушенні внутрішніх біоелектричних процесів.

  1.  В чому полягає механічна (динамічна) дія електроструму на організм людини:

A – в розшаруванні, розривах та інших ушкодженнях тканин організму;

B - в розшаруванні, розривах та інших ушкодженнях стінок кровоносних судин;

C - в розшаруванні, розривах та інших ушкодженнях тканин легенів;

D – в порушенні цілісності тканин організму в результаті перегріву тканинної рідини і крові.

  1.  Які, з наведених нижче травм, відносяться до місцевих електротравм:

A – електроопіки;

B – електричні знаки (мітки);

C – електрофтальмія;

D – електрошок.

  1.  Які, з наведених нижче травм, відносяться до місцевих електротравм:

A – металізація шкіри;

B – механічні ушкодження;

C – електричний удар;

D – дугові опіки.

  1.  Які, з наведених нижче травм, відносяться до загальних електричних травм:

A – електричний удар;

B – елетроофтальмія;

C – електрошок;

D – механічні ушкодження.

  1.  Які фактори впливають на тяжкість ураження електричним струмом:

A – величина струму, що проходить через тіло людини;

B – величина напруги, під яку людина попадає;

C – величина опору тіла людини;

D – частота струму.

  1.  Який фактор найбільшою мірою впливає на тяжкість ураження електричним струмом:

A – величина струму, що проходить через тіло людини;

B – величина напруги, під яку людина попадає;

C – величина опору тіла людини;

D – частота струму.

  1.  Які види електроструму виділяють за характером дії струму на організм:

A – відчутний струм;

B – невідпускаючий струм;

C – фібриляційний струм;

D – постійний струм.

  1.  Які показники визначають пороговий „відчутний” струм:

A - 0,63-1,50 мА при f = 50 Гц;

B – 5,0 – 7,0 мА для постійного струму;

C – 10,0 – 15,0 мА при f = 50 Гц;

D – 50,0-100,0 при f = 50 Гц.

  1.  Які показники визначають пороговий „невідпускючий” струм:

A – 0,63 мА f = 50 Гц;

B – 15,0 мА при f = 50 Гц;

C – 50, 0 мА при f = 50 Гц;

D – 100,0 мА при f = 50 Гц.

  1.  Які показники визначають пороговий „фібриляційний” струм:

A – 0,63 мА при f = 50 Гц;

B – 15,00 мА при f = 50 Гц;

C – 50,0 мА при f = 50 Гц;

D – 100,0 мА при f = 50 Гц.

  1.  Який фактор визначає, в основному, питомий опір людини в цілому:

A – м’язові тканини;

B – кров;

C – кістки;

D – шкіра.

  1.  Яка розрахункова величина опору тіла людини:

A – 200 Ом;

B – 400 Ом;

C – 800 Ом;

D – 1000 Ом.

  1.  В яких випадках, з наведених нижче, опір шкіри людини різко знижується:

A – ушкодження рогового шару;

B – порушення її цілісності;

C – збільшення потовиділення;

D – забруднення.

  1.  Які, з наведених нижче, фактори неелектричного характеру впливають на тяжкість ураження електричним струмом:

A – шлях струму через тіло людини;

B – індивідуальні особливості і стан організму;

C – час дії струму;

D – раптовість і непередбачуваність дії струму.

  1.  Які, з наведених нижче, фактори виробничого середовища впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом:

A – температура повітря в приміщенні;

B – вологість повітря;

C – атмосферний тиск;

D – забруднення повітря хімічно активними речовинами.

  1.  Який, з наведених нижче, шлях струму в тілі людини є найбільш впливовим:

A – рука – рука;

B – нога – нога;

C – ліва рука – ноги;

D – голова – руки.

  1.  Які, з наведених нижче, чинників визначають умови праці з підвищеною небезпекою згідно класифікації умов праці по ступеню електробезпеки:

A – підвищена температура (більше 35 С);

B – відносна вологість більше 75 %;

C – відносна вологість 100 %;

D – струмопровідний пил, підлога.

  1.  Які, з наведених нижче, чинників визначають особливо небезпечні умови праці згідно класифікації умов праці по ступнею електробезпеки:

A – наявність сирості (100 % відносна вологість);

B – можливість одночасного доторкання людини до металевих частин електроустановок та еквівалента землі;

C - наявність хімічно активного середовища;

D – наявність двох і більше чинників умов праці з підвищеною небезпекою.

  1.  В якому випадку приміщення відноситься до категорії без підвищеної безпеки:

A – відсутні чинники підвищеної небезпеки;

B – відсутні чинники особливої небезпеки;

C – при наявності в приміщенні всього одного із чинників підвищеної небезпеки;

D – при наявності в приміщенні всього одного із чинників особливої небезпеки.

  1.  Приміщення вважаються особливо небезпечними при наявності:

A – двох і більше чинників підвищеної небезпеки;

B – одного чинника особливої небезпеки;

C – не менше двох чинників особливої небезпеки;

D – хімічно активного середовища.

  1.  Яка тривалість „клінічної смерті”:

A – до 2 хв.;

B – до 4 хв.;

C – до 6 хв.;

D – до 1 год.

  1.  Назвіть стадії електрошоку:

A – збудження;

B – гальмування;

C – судомні скорочення м’язів;

D – виснаження.

  1.  Що з наведеного нижче відноситься до технічних засобів та заходів захисту від дії електроструму:

A – захисне заземлення;

B –занулення;

C – вирівнювання потенціалів;

D – затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами.

  1.  Що з наведеного нижче відноситься до технічних засобів та заходів захисту від дії електроструму:

A – використання малих напруг;

B – захисне розділення електромереж;

C – оформлення робіт нарядом-допуском;

D – забезпечення недоступності струмопровідних частин.

  1.  Що з наведеного нижче відноситься до організаційних заходів, що забезпечують захист працівників від дії електроструму:

A – оформлення робіт нарядом-допуском;

B – оформлення робіт розпорядженням;

C – оформлення робіт, щ виконуються в порядку поточної експлуатації;

D – захисне розділення електромереж.

  1.  Що з наведеного нижче відноситься до організаційних заходів, що забезпечують захист працівників від дії електроструму:

A – призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт;

B – проведення підготовки робочих місць до виконання робіт;

C – організація нагляду під час виконання робіт;

D – оформлення перерв в роботі та її закінчення.

  1.  В чому полягає фізичне уявлення захисту людини від дії електроструму при використанні захисного заземлення:

A – в забезпеченні величини струму, що проходить через людину, меншим ніж пороговий невідпускаючий;

B – в створенні ланцюга заземлюючого пристрою з величиною опору, що забезпечує величину струму, що проходить через людину, відпускаючим;

C – в зменшенні величини фазової напруги до напруги заземлення (Uз = Rз • Iз = з);

D – в забезпеченні неможливості включення людини в мережу замикання на землю.

  1.  Які конструктивні елементи (в загальному випадку) включає заземлення:

A – внутрішньо магістраль (контур) заземлення;

B – з’єднуючі провідники;

C - магістраль заземлення;

D – контур заземлення.

  1.  Що, з наведеного нижче, відноситься до природних заземлювачів:

A – обсадні труби;

B – металеві електроди, що закладені в ґрунт;

C – арматура залізобетонних конструкцій, металеві конструкції, що мають надійний контакт з землею;

D – оболонки кабелів, прокладені в землі трубопроводи (невибухонебезпечних газів і речовин).

  1.  Що з наведеного нижче відноситься до організаційних заходів, що забезпечують захист працівників від дії електроструму:

A – призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт;

проведення підготовки робочих місць до виконання робіт;

B – організація нагляду під час виконання робіт;

C – оформлення перерв в роботі та її закінчення;

D – проведення підготовки робочих місць до виконання робіт.

  1.  В чому полягає фізичне уявлення захисту людини від дії електроструму при використанні захисного заземлення:

A – в забезпеченні величини струму, що проходить через людину, меншим ніж пороговий невідпускаючий;

B – в створенні ланцюга заземлюючого пристрою з величиною опору, що забезпечує величину струму, що проходить через людину, відпускаючим;

C – в зменшенні величини фазової напруги до напруги заземлення (Uз=Rз•Iз=з);

D – в забезпеченні неможливості включення людини в мережу замикання на землю.

  1.  Допустимий опір захисного заземлення електроустановки напругою 380/220 В за сумарної потужності трансформаторів понад 100 кВА такий:

A - 2 Ом;

B - 4 Ом;

C - 8 Ом;

D - 10 Ом.

  1.   Захисна дія захисного заземлення в електроустановки з ізольованою нейтраллю полягає у:

A - зменшенні напруги дотику;

B - відключенні пошкодженої ЕУ;

C - вирівнюванні потенціалів;

D - створенні ізольованої зони.

  1.  Що з наведеного нижче відноситься до штучних заземлювачів:

A – вертикально забиті в ґрунт металеві стріжні, труби;

B - вертикально забита в ґрунт кутова сталь;

C - вертикально забита в ґрунт смугова сталь;

D – обсадні труби.

  1.  На яку глибину повинен бути заглиблений в ґрунт верх електроду постійного заземлюючого пристрою:

A – на 0,5-0,6 м;

B – на 0,7-0,8 м;

C – на 0,9-1,0 м;

D – на 1,1-1,2 м.

  1.  На яку глибину повинен бути заглиблений в ґрунт низ електроду тимчасового заземлюючого пристрою:

A – на довжину електрода;

B – на довжину електрода плюс 0,1 м;

C – на довжину електрода плюс 0,5 м;

D – на довжину електрода плюс 0,7 м.

  1.  В чому полягає фізичне уявлення захисту людини від дії електроструму при використанні занулення:

A – в забезпеченні ланцюга максимального струму короткого замикання фази на корпус;

B – в забезпеченні захисту людини від короткого замикання з використанням обладнання захисного відключення;

C – в зменшенні величини фазової наруги;

D – в забезпеченні неможливості включення людини в електромережу.

  1.  В чому полягає принцип дії занулення:

A – в перетворенні замикання на корпус в однофазне коротке замикання;

B – в створенні максимальних струмів короткого замикання в мережі електроживлення;

C – в перетворенні замикання фази на корпус в однофазне коротке замикання з ціллю виклику струму, що здатний забезпечити спрацювання автоматичного відключення електроустановки від джерел живлення;

D – в створенні електричної мережі, що здатна забезпечити спрацювання засобів захисту від дії електроструму;

  1.  Чому дорівнює величина максимальної напруги мережі живлення при застосуванні занулення:

A – 220 В;

B – 380 В;

C – 1 000 В;

D – 6 000 В.

  1.  Захисна дія занулення в електроустановках (ЕУ) полягає у:

A – вирівнюванні потенціалів;

B –створенні ізольованої зони;

C – зменшенні напруги дотику;

D – відключенні пошкодженої електроустановки.

  1.  В чому полягає призначення захисного відключення:

A – у відключенні електроустановки (ЕУ) при пошкодженні ізоляції фазного дроту;

B – у відключенні ЕУ при зміні (зниженні) величини опору ізоляції фази відносно землі;

C – у відключенні ЕУ при замиканні на землю фазного дроту;

D – у відключенні ЕУ при пошкодженні ізоляції і переході напруги на неструмопровідні елементи.

  1.  За рахунок чого досягається вирівнювання потенціалів;

A – за рахунок навмисного підвищення потенціалу опорної поверхні, на якій може стояти людина, до рівня потенціалу струмопровідних частин, яких вона може торкатися;

B – за рахунок зменшення перепаду потенціалів по поверхні землі чи підлоги приміщень в зоні можливого розтікання струму;

C – за рахунок зменшення напруги дотику (Uдот.);

D- за рахунок зменшення напруги кроку (Uкр.).

  1.  В чому полягає принцип дії захисного розділення електричних мереж:

A – в зменшенні протяжності електромережі;

B – в зменшенні активної проводимості електромережі;

C – в збільшенні розгалуженості електромережі;

D – в зменшенні напруги дотику (Uдот.).

  1.  Які напруги електромереж відносяться до категорії „малих напруг” в мережах змінного струму:

A – 220 В і менше;

B – 127 В і менше;

C – 110 В і менше;

D -42 В і менше.

  1.  Яким чином забезпечується недоступність струмопровідних частин:

A – застосуванням захисних огороджень;

B – застосуванням закритих комутаційних апаратів;

C – обмеженням доступу сторонніх осіб в електротехнічні приміщення;

D – розміщенням струмопровідних частин на висоті, неосяжній для навмисного доторкання до них.

  1.  На якій висоті необхідно розміщувати ЛЕП – лінії електропередач на будівельних майданчиках над робочими місцями:

A – на висоті 2,5 м;

B – на висоті 3,5 м;

C – на висоті 5,0 м;

D – на висоті 6,0 м.

  1.  На якій висоті необхідно розміщувати ЛЕП – лінії електропередач на будівельних майданчиках над ходами:

A – на висоті 2,5 м;

B – на висоті 3,5 м;

C – на висоті 5,0 м;

D – на висоті 6,0 м.

  1.  На якій висоті необхідно розміщувати ЛЕП – лінії електропередач на будівельних майданчиках над проїздами:

A – на висоті 2,5 м;

B – на висоті 3,5 м;

C – на висоті 5,0 м;

D – на висоті 6,0 м.

  1.  Як часто проводяться чергові перевірки знань працівників, що обслуговують електроустановки:

A – кожні 3 місцяці;

B – кожні 6 місцяців;

C – один раз на рік;

D – один раз на три роки.

  1.  Що, з наведеного нижче, відноситься до основних електрозахисних засобів для роботи в електроустановках напругою до 1 000 В включно:

A – ізолювальні штани, кліщі;

B – електровимірювальні кліщі;

C – покажчики напруги;

D – діелектричні рукавички.

  1.  Що, з наведеного нижче, відноситься до додаткових електрозахисних засобів для роботи в електроустановках напругою до 1 000 В включно:

A – діелектричне взуття, килими;

B – діелектричні рукавички;

C – ізолювальні накладки, ковпаки;

D – переносні заземлення.

  1.  Що, з наведеного нижче, відноситься до додаткових електрозахисних засобів для роботи в електроустановках напругою понад 1 000 В:

A – діелектричні рукавички;

B – ізолювальні підставки, накладки, ковпаки;

C – сигналізатори напруги;

D – плакати і знаки безпеки.

Вібрація

  1.  До технічних заходів захисту від вібрації відносяться:

A – зниження вібрації в джерелі її виникнення;

B – дистанційне керування обладнання;

C – своєчасний ремонт та обслуговування обладнання;

D – зниження вібрації на шляху розповсюдження.

  1.  До організаційних заходів захисту від вібрації відносяться:

A – зниження вібрації в джерелі її виникнення;

B – дистанційне керування обладнання;

C – своєчасний ремонт та обслуговування обладнання;

D – зниження вібрації на шляху розповсюдження.

  1.  До лікувально-профілактичних заходів від вібрації відносяться:

A – медичні огляди;

B – встановлення спеціальних режимів праці та відпочинку;

C – заборона залучення до вібраційних робіт осіб молодше 18 років;

D – лікувальні процедури.

  1.  До засобів колективного захисту працівників від дії вібрації відносяться:

A – зниження вібрації в джерелі її виникнення;

B – медичні огляди;

C – заборона залучення до вібраційних робіт осіб молодше 18 років;

D – зниження вібрації на шляху розповсюдження.

  1.  До засобів індивідуального захисту працівників від дії вібрації відносяться:

     A– дистанційне керування обладнанням;

B – регламентація режимів праці та відпочинку;

C – використання спецвзуття;

D – проведення лікувальних процедур.

  1.  Термін „загальна вібрація” визначає вібрацію, яка передається:

A - людині, споруді, через опорні поверхні тіла;

B - лише на ланку працівників, що працюють з віброобладнанням;

C - на стан здоров’я окремого робітника і стаж його роботи;

D - на загальний трудовий колектив цеху.

  1.  Термін „локальна вібрація” визначає вібрацію, яка передається:

A - через ноги чи опорну площину людини;

B – через руки працюючих;

C - на стан здоров’я працюючого;

D - на нервову систему організму працюючого.

  1.  До основних фізичних параметрів, що характеризують вібрацію відносяться лише:

A - амплітуда коливань - А, м;

B - частота коливань - f, Гц;

C - розмах коливань – R, м;

D - період коливань, - Т,с.

  1.  За яким показником нормується дія вібрації на організм людини:

A - лише за частотою коливань – f, Гц;

B - лише за амплітудою коливань – А, м;

C - лише за віброприскоренням коливань – а, м/с2;

D - лише за віброшвидкістю коливань – V, м/с.

  1.  Нормативним показником дії вібрації на людину є:

A - віброшвидкість коливань – V, м/с;

B - логарифмічний рівень віброшвидкості – LV, дБ;

C - віброприскорення коливань – а, м/с2;

D - логарифмічний рівень віброприскорення – La, дБ.

  1.  Найбільш шкідливу дію на організм людини чинить вібрація, що знаходиться в межах частот:

A - 15 – 50 Гц;

B - 200 – 1000 Гц;

C - 6 – 9 Гц;

D - 1 – 5 Гц.

  1.  Терміном „вібраційна хвороба” визначаються:

A - розлад системи травлення організму;

B - розлад системи кровообігу організму;

C - загальне захворювання організму в цілому;

D - розлад функцій нервової системи та серцево-судинної діяльності організму.

  1.  Термін „вібраційна безпека” визначає:

A - систему технічних, технологічних і організаційних рішень і заходів щодо створення вібраційних машин і механізмів з низькою вібраційною активністю;

B - систему проектних і технологічних рішень виробничих процесів і елементів виробничого середовища, які зменшують вібраційне навантаження на оператора;

C - систему організації праці і профілактичних заходів на підприємствах, які зменшують небажану дію вібрації на людину-оператора;

D - систему контролю і нагляду за дотриманням норм і правил при роботі з вібраційним устаткуванням.

  1.  Вібрації виникають внаслідок дії сил:

A - аеродинамічних, гідравлічних, механічних, електричних;

B - що виникають при обертанні чи переміщенні під час розбалансування механізму;

C - що виникають при обертанні і ковзанні;

D - що виникають при обертанні невиважених мас відносно центру обертання (дебалансні устрої машин).

  1.  За часовою характеристикою дію вібрації на людину поділяють на:

A - постійну;

B - непостійну;

C - імпульсну (тимчасову);

D - сталу (безперервну).

  1.  Відповідно до вимог ГОСТ, яка з професій визначається терміном „вібронебезпечна”:

A - будь-яка, при роботі з вібраційними пристроями, машинами і механізмами;

B - будь-яка, при знаходженні у виробничому приміщенні, де працюють вібраційні пристрої, машини та механізми;

C - при якій вібраційне навантаження на оператора знаходиться у межах оптимальних значень;

D - пов’язана з умовами праці, при якій вібраційне навантаження на оператора перевищує гранично допустиме значення.

  1.  Якому параметру вібрації слід віддавати перевагу при санітарно-гігієнічній оцінці вібраційного навантаження на оператора згідно вимог ГОСТ:

A - частоті коливань, f,Гц;

B - амплітуді коливань – А, м;

C - віброприскоренню – а, м/с2 (або логарифмічному рівню віброприскорення – La, дБ);

D - віброшвидкості – V, м/с (або логарифмічному рівню віброшвидкості – LV, дБ).

  1.  Що означає термін „порогове значення” віброшвидкості – V0 або віброприскорення – а0:

A - межа больового відчуття фактору;

B - межа початкового відчуття фактору;

C - межа початку дії терміну „вібронебезпечна професія”;

D - межа початку дії „вібраційної хвороби”.

  1.  Яка категорія вібрації згідно вимог ГОСТ 12.1.012-90 визначає „технологічну” вібрацію:

A - 1 („безпека”);

B - 2 („межа зменшення продуктивності праці”);

C - 3а („межа зменшення продуктивності праці”);

D - 3b („комфорт”).

  1.  Яка категорія вібрації згідно вимог ГОСТ 12.1.012-90 визначає транспортну вібрацію:

A - 1 („безпека”);

B - 3b („комфорт”);

C - 3а („межа зменшення продуктивності праці”);

D - 2 („межа зменшення продуктивності праці”).

  1.  Який параметр використовують з метою оцінки дії технологічної вібрації на робочі місця виробничих приміщень в розрахунках будівельних конструкцій під час проектування:

A - середньоквадратичне значення віброприскорення – а, м/с2;

B - середньоквадратичне значення відброшвидкості – V, м/с;

C - амплітуду віброзміщення – А, м;

D - частоту коливань – f, Гц.

  1.  Працівник знаходиться під дією технологічної вібрації з частотою коливань 50 Гц. Яка санітарна норма вібраційного навантаження на оператора згідно вимог ГОСТ 12.1.012-90:

A - 106 дБ;

B - 100 дБ;

C - 118 дБ;

D - 103 дБ.

  1.  Який припустимий рівень вібрації має бути на робочому місці студента в аудиторії згідно вимог ГОСТ 12.1.012-90, якщо середньогеометрична частота коливань дорівнює 5 Гц:

A - 86 дБ;

B - 101 дБ;

C - 83 дБ;

D - 95 дБ.

  1.  Який припустимий рівень вертикальної вібрації має бути на робочому місці оператора бульдозера, якщо середньогеометрична частота коливань двигуна машини дорівнює 20 Гц:

A - 132 дБ;

B - 121 дБ;

C - 108 дБ;

D - 130 дБ.

  1.  Захист працюючих від дії вібрації забезпечується якими методами:

A - активної віброізоляції;

B - пасивної віброізоляції;

C - віброгасіння;

D - вібродемпфування.

  1.  Які з перелічених організаційно-профілактичних заходів передбачають під час роботи з вібраційним устаткуванням:

A - періодичний контроль вібраційних параметрів;

B - заборону знаходження працюючих у місцях з підвищеним рівнем вібрації;

C - душ Шарко;

D - ультрафіолетова інсоляція.

  1.  Яка категорія вібрації згідно вимог ГОСТ 12.1.012-90 визначає транспортно-технологічну вібрацію:

A - 1 („безпека”);

B - 2 („межа зменшення продуктивності праці”);

C - 3а („межа зменшення продуктивності праці”);

D - 3b („комфорт”).

  1.  Яка категорія вібрації згідно вимог ГОСТ 12.1.012-90 визначає вібрацію на робочих місцях працівників розумової праці:

A - 1 („безпека”);

B - 2 („межа зменшення продуктивності праці”);

C - 3а („межа зменшення продуктивності праці”);

D - 3b („комфорт”).

  1.  Який рівень вертикальної вібрації має бути на робочому місці оператора бетоноукладача згідно вимог ГОСТ 12.1.012-90, якщо частота коливань збуджувача на бункері дорівнює 50 Гц:

A - 127 дБ;

B - 112 дБ;

C - 115 дБ;

D - 109 дБ.

Шум

  1.  Яка природа шуму, що відбувається в повітряному середовищі:

A – електричні коливання повітря;

B – механічні коливання повітря;

C – магнітні коливання повітря;

D –електромагнітні коливання повітря.

  1.  В яких одиницях вимірюється частота шуму:

A – Гц;

B – дБ;

C – Па;

D – Вт/см2.

  1.  В яких одиницях вимірюється рівень звукового тиску шуму:

A – Гц;

B – дБ;

C – Па;

D – Вт/см2.

  1.  В яких одиницях вимірюється звуковий тиск шуму:

A – Гц;

B – дБ;

C – Па;

D – Вт/см2.

  1.  В яких одиницях вимірюється сила (інтенсивність) шуму:

A – Гц;

B – дБ;

C – Па;

D – Вт/см2.

  1.  В яких одиницях вимірюється рівень сили (інтенсивності) шуму:

A – Гц;

B – дБ;

C – Па;

D – Вт/см2.

  1.  Який діапазон частот охоплює граничний спектр (Гц):

A – 16-300;

B – 16-1000;

C – 22,5-11200;

D – 16-20000.

  1.  Що характеризує „граничний спектр” шуму:

A – сукупність енергетичних характеристик сприйняття шуму слуховим апаратом в 9 октавних смугах;

B – граничний рівень звукового тиску;

C – граничний рівень інтенсивності;

D – гучність (сила) звуку.

  1.  Існують такі методи санітарно-гігієнічних нормувань постійних шумів:

A - граничних спектрів та еквівалентного рівня;

B - еквівалентного та максимального рівнів;

C - граничних спектрів і рівнів звуку;

D - рівня звуку та еквівалентного рівня.

  1.  Що характеризує „граничний спектр” шуму:

A – сукупність енергетичних характеристик сприйняття шуму слуховим апаратом в 9 октавних смугах;

B – граничний рівень звукового тиску;

C – граничний рівень інтенсивності;

D – гучність (силу) звуку.

  1.  Яка характеристика шуму в суб’єктивному сприйнятті людини визначається як висота звуку:

A – частота;

B – інтенсивність;

C – звуковий тиск;

D – граничний спектр.

  1.  Яка характеристика шуму в суб’єктивному сприйнятті людини визначається як голосність звуку:

A – частота;

B – інтенсивність;

C – звуковий тиск;

D – граничний спектр.

  1.  Яка характеристика шуму в суб’єктивному сприйнятті людини визначається як тембр звуку:

A – частота;

B – інтенсивність;

C – звуковий тиск;

D – граничний спектр.

  1.  Визначте величину середньогеометричної частоти октавної смуги (Гц), граничні параметри якої складають 45 Гц і 90 Гц:

A – 67Гц;

B – 63 Гц;

C – 57 Гц;

D – 53 Гц.

  1.  Чому дорівнює поріг чутності звукового тиску (Па):

A - 2•10-6;

B - 2•10-5;

C - 2•10-4;

D - 2•10-3.

  1.  Чому дорівнює поріг больового відчуття звукового тиску (Па):

A - 2•10;

B - 2•102;

C - 2•103;

D - 2•104.

  1.  Чому дорівнює поріг чутності інтенсивності звуку (Вт/м2):

A – 10-14;

B - 10-12;

C – 10-10;

D – 10-5.

  1.  Чому дорівнює поріг больового відчуття інтенсивності звуку (Вт/м2):

A - 10;

B - 102;

C - 103;

D – 105.

  1.  Чому дорівнює поріг больового відчуття (дБ) відповідно до кривих рівної гучності:

A – 130 дБ;

B – 120 дБ;

C – 110 дБ;

D – 100 дБ.

  1.  Чому дорівнює динамічний діапазон чутних звуків:

A – 100 дБ;

B – 120 дБ;

C – 140 дБ;

D – 160 дБ.

  1.  Який граничний спектр (ГС) покладений в основу нормування шуму на робочих місцх промислових підприємств:

A – ГС-80;

B – ГС-75;

C – ГС-70;

D – ГС-65.

  1.  Які методи захисту від шуму Вам відомі:

A – звукоізоляція;

B – звукопоглинання;

C – зниження рівня шуму в джерелі виникнення;

D – засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

  1.  При яких частотних характеристиках шуму, з наведених нижче, вони сприймаються слуховим апаратом людини:

A – 15 Гц;

B – 1000 Гц;

C – 5000 Гц;

D – 25000 Гц.

  1.  Які з названих частотних характеристик шуму відносяться до інфразвуку:

A – 15 Гц;

B – 1000 Гц;

C – 5000 Гц;

D – 25000 Гц.

  1.  Які з названих частотних характеристик шуму відносяться до ультразвуку:

A – 15 Гц;

B – 1000 Гц;

C – 5000 Гц;

D – 25000 Гц.

  1.  Визначте рівень інтенсивності звуку, якщо інтенсивність звуку дорівнює 10-5 Вт/м2:

A – 50 дБ;

B – 60 дБ;

C – 70 дБ;

D – 80 дБ.

  1.  Визначте рівень інтенсивності звуку, якщо інтенсивність звуку дорівнює 10-6 Вт/м2:

A – 50 дБ;

B – 60 дБ;

C – 70 дБ;

D – 80 дБ.

  1.  Визначте рівень інтенсивності звуку, якщо інтенсивність звуку дорівнює 10-7 Вт/м2:

A – 50 дБ;

B – 60 дБ;

C – 70 дБ;

D – 80 дБ.

  1.  Визначте рівень звукового тиску шуму, якщо звуковий тиск дорівнює 2•10-1 Па:

A – 80 дБ;

B – 10дБ;

C – 40 дБ;

D – 20 дБ.

  1.  Визначте рівень звукового тиску шуму, якщо звуковий тиск дорівнює 2•10-4 Па:

A – 80 дБ;

B – 10дБ;

C – 40 дБ;

D – 20 дБ.

  1.  Визначте рівень звукового тиску шуму, якщо звуковий тиск дорівнює 2•10-3 Па:

A – 80 дБ;

B – 10дБ;

C – 40 дБ;

D – 20 дБ.

  1.  Визначте рівень звукового тиску шуму, якщо звуковий тиск дорівнює 2•10-4 Па:

A – 80 дБ;

B – 10дБ;

C – 40 дБ;

D – 20 дБ.

  1.  У скільки разів звуковий тиск (Па) рівня звукового тиску  80 дБ перевищує звуковий тиск рівня шуму 40 дБ:

A – 10 разів;

B – 100 разів;

C – 1000 разів;

D – 2 рази.

  1.  У скільки разів звуковий тиск (Па) рівня звукового тиску 100 дБ перевищує звуковий тиск рівня шуму 40 дБ:

A – 10 разів;

B – 100 разів;

C – 1000 разів;

D – 2,5 рази.

  1.  У скільки разів звуковий тиск (Па) рівня звукового тиску шуму 120 дБ перевищує звуковий тиск рівня шуму 40 дБ:

A – 100 разів;

B – 1000 разів;

C – 10000 разів;

D – 3 рази.

  1.  У виробничому приміщенні встановлено 10 станків. Рівень шуму кожного з них дорівнює 60 дБ. Визначте сумарний рівень шуму в приміщенні (дБ):

A – 70 дБ;

B – 80 дБ;

C – 90 дБ;

D – 100 дБ.

  1.  В цеху встановлено 100 станків. Рівень цеху кожного з них дорівнює 60 дБ. Визначте сумарний рівень шуму (дБ) в цеху:

A – 70 дБ;

B – 80 дБ;

C – 90 дБ;

D – 100 дБ.

  1.  На стадіоні присутні 100000 чоловік. Рівень шуму кожного вболівальника досягає 70 дБ. Визначте сумарний рівень шуму (дБ) на стадіоні з розрахунку на те, що всі вболівальники закричали одночасно:

A – 90 дБ;

B – 100 дБ;

C – 110 дБ;

D – 120 дБ.

  1.  Матеріал, який сприйняв звукову хвилю, має коефіцієнт поглинання  = 0,15 і коефіцієнт відбиття β = 0,50. Визначте коефіцієнт проходження τ цього матеріалу:

A – 0,15;

B – 0,25;

C – 0,35;

D – 0,45.

37. Матеріал, який сприйняв звукову хвилю, має коефіцієнт поглинання  = 0,15 і коефіцієнт проходження τ = 0,35. Визначте коефіцієнт відбиття цього матеріалу:

A – 0,50;

B – 0,40;

C – 0,30;

D – 0,20.

38. Матеріал, який сприйняв звукову хвилю, має коефіцієнт відбиття β = 0,50 і коефіцієнт проходження τ = 0,35. Визначте коефіцієнт поглинання цього матеріалу:

A – 0,15;

B – 0,25;

C – 0,35;

D – 0,45.

39. Постійний шум – це шум, рівень якого за повний робочий день змінюється:

A – не більше ніж на 5 дБА;

B – не більше ніж на 7 дБА;

C – більше ніж на 5 дБА;

D – більше ніж на 7 дБА.

40. Непостійний шум – це шум, рівень якого за повний робочи1 день змінюється:

A – не більше ніж на 5 дБА;

B – не більше ніж на 7 дБА;

C – більше ніж на 5 дБА;

D – більше ніж на 7 дБА.

41. Якими характеристиками визначається переривчастий шум:

A – шум змінюється ступінчасто на 50 дБА і більше;

B – шум складається з одного або кількох звукових сигналів;

C – довжина інтервалів становить 1 с і більше;

D – довжина інтервалів становить менше 1 с.

42. Якими характеристиками визначається імпульсний шум:

A – шум змінюється ступінчасто на 5 дБА і більше;

B – шум складається з одного або кількох звукових сигналів, кожен з яких відрізняється не менше ніж на 7 дБ;

C – довжина інтервалів становить 1 с і більше;

D – шум складається з одного або декількох звукових сигналів, кожен з яких довжиною менше 1 с.




1. Основы безопасности жизнедеятельности по специальностям 030501
2. Статья- Психографика- факторы, влияющие на поведение потребителей
3. Тема 711 Познавательные психические процессы Семинар 8
4. Астана медицина университеті А~ Та~ырыбы- ~аза~стан экономикасыны~ тарихы Дайын
5. Ижевская государственная сельскохозяйственная академия Иванова Ивана Ивановича завершившего обуче
6. Украина в период перестройки и независимости. Первые президенты
7. Тема- Turbo Pscl Решение задач Цель работы- выработать практические навыки использования системы программиров
8. вишайа матир мадхупате сакрит ратим удвахатад аддха гангеваугхам уданвати О Господь К
9.  Приготовить рабочее место для определения кислотности методом титрования по Михаэлису
10. на тему- ТЕНЕВАЯ ЭКОНОМИКА ПРИ ПЕРЕХОДЕ К РЫНКУ- ОЦЕНКА МАСШТАБОВ ПРИЧИНЫ РАЗРАСТАНИЯ СОЦИАЛЬНОЭКОНО
11.  Історичні умови
12. Основные принципы бухгалтерского учета в западных страна
13. Охрана труда 2
14. психологическим особенностям личности относятся темперамент характер способности
15. Шестое чувствоrdquo; YOG DNCE FITNESS www
16. Реферат- Меры экономического стимулирования рационального природопользования и охраны окружающей среды
17. Белинвестбанк [2
18. Синдром дисфагии
19. Айцы БССР і іхны лёс Нарыс
20. Курсовая работа- Пошив женского пальто

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе