Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 18
Змістовий модуль №2 «Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів травлення»
Тема № 5. «Захворювання тонкої кишки: целіакія та інші ентеропатії»
Актуальність
Розпоповсюдженість целіакії від 12 до 203, в середньому 90-100 на 100000 населення. Хворіють діти та дорослі, пік захворювання приходиться на вік 20-40 років. Серед хворих 70% складають жінки. У віці 50 років та старше хвороба виникає рідко. Перебіг хвороби у людей похилого віку відрізняється схильністю до злоякісного перебігу.
Навчальні цілі:
Що повинен знати студент?
Що студент повинен вміти?
виділяти основні клінічні та фізикальні синдроми целіакії та інших ентеропатій;
інтерпритувати результати біохімічних та імуноферментних досліджень;
інтерпритувати дані біопсії кишечника;
інтерпритувати дані інструментальних методів дослідження кишечника;
оцінити відповідіність конкретного пацієнта критеріям успішної терапії;
провести диференційний діагноз;
призначати схему лікування хворим на целіакію та інші ентеропатії;
Перелік практичних навичок, які студент повинен засвоїти
обстеження живота;
огляд живота;
поверхнева пальпація живота;
глибока методична ковзна пальпація органів черевної порожнини за Образцовим-Стражеском;
огляд шкіри та слизових оболонок;
фізикальні дані обстеження печінки.
Зміст теми:
Целіакія (глютенова ентеропатія, глютенова хвороба, целіакія-спру, ідиопатична стеаторея, нетропічна спру) являє собою захворювання тонкої кишки, що характеризується атрофією її слизової оболонки, викликаною генетично обумовленою непереносимістю білка клейковини злакових – глютена. Целіакія успадковується за аутосомно-домінатним типом з неповною пенетрантностю.
Патогенез
Глютен – це проламин, концентрація якого найбільш висока в пшениці, ячмені і житі. Глиадин - токсична фракція глютена. Повний гідроліз глиадинів до окремих амінокислот знімає токсичний ефект. Однак гідроліз пепсином і панкреатичними пептидазами не усуває токсичну дію глиадинов. В останні роки відзначено, що близько 95% хворих целіакією є носіями НLА DQ2 гетеродимерів, які присутні у людей, що мають HLADR5, 7 і 17. Установлено, що в молекулі глидиану є ділянка, відповідальна за його токсичну дію. Саме за рахунок цієї ділянки молекули глиадину відбувається його розпізнавання як імунологічно активного компоненту Т-лімфоцитами, що мають генетичні особливості у виді гетеродиметра Б. Активація цих Т-лімфоцитів супроводжується індукцією клітинних імунних реакцій з реалізацією цитокинів, що мають цитотоксичні властивості і викликають атрофію ворсинок. Атрофії кишкових ворсинок можуть також сприяти інтраепітеліальні лімфоцити, щільність яких при целіакії значно збільшується і які також роблять як прямий, так і опосередкований цитокинами цитотоксичний ефект.
Уявлення про целіакію як про рідке захворювання застаріло. Введення в медичну практику скринінгових серологічних методів діагностики показало, що її поширеність може складати від 1:100 до 1: 300. Підвищенню частоти целіакії могло також сприяти те, що в Західній Європі й Америці за останні роки стали використовувати в їжу сорти пшениці з дуже високим змістом клейковини.
Клініка
Існує два піки маніфестації захворювання:
перший - у ранньому дитячому віці;
другий - на третьому-четвертому десятилітті життя.
Розрізняють три клінічних типи целіакії:
класичну (зустрічається у менш половини хворих), субклінічну (частіше спостерігається - з незначно вираженими, транзиторными і внекишечными проявами) і німу (виявляють при скринингу).
Найбільш типові клінічні ознаки при важкому перебігу захворювання обумовлені глибокими порушеннями процесів травлення в тонкій кишці: діарея, поліфекалія, стеаторея, метеоризм, анорексія, утрата маси тіла аж до кахексії, слабість. Випорожнення часті, рідкі, рясні, пінисті, із залишками неперетравленої їжі.
Основний механізм діареї при целіакі зв'язаний з посиленням кишкової секреції через підвищення вмісту простагландинів, що може порозуміватися, з одного боку, підвищеним синтезом простагландинів мононуклеарами, які інфільтрують слизувату оболонку тонкої кишки, і з іншого боку - зниженням їхньої інактивації внаслідок атрофічних змін слизуватої оболонки. Діарея спричиняє втрату електролітів і дегідратацію.
У зв'язку з порушенням засвоєння живильних речовин розвиваються полігіповітаміноз, гипоонкотичні набряки. Виснаження запасів кальцію і магнію може викликати парестезії, м'язові судороги і навіть тетанію. Мальабсорбція супроводжується остеопорозом, невмотивованими переломами, різними неврологічними захворюваннями. До внекишечних проявів целіакії відноситься герпетиформний дерматит. При важкому перебігу захворювання, коли в патологічний процес утягується вся тонка кишка, може розвитися несумісний з життям синдром тотального порушення усмоктування.
Клінічні форми целіакії (за Dierkx R. Et al., 1995):
1. Активна клінічна форма (типова). Симптоматика вар’їрує від вкрай важкого синдрому мальабсорбції з виснаженням та безбілковоми набряками до помірно вираженого порушення всмоктування або атипових прояв (анорексія, артралгія, стоматит, випадіння волосся, затримка розвитку у дітей та ін.).
2. Субклінічна форма. Практично відсутні типові симптоми мальабсорбції при наявності морфологічних змін слизової оболонки. Іноді єдиним симптомом целіаії може бути мікро- або макроцитарна анемія.
3. Латентна форма. Буває в тому випадку, коли у пацієнта, який не знаходиться на аглутеновій дієті, біоптат тонкої кишки нормальний. Слизова оболонка, однак, була плоскою і відновилась після призначення глутенової дієти.
4. Потенціальна форма. Слизова оболонка тонкої кишки норальна, однак, після навантаження глутеном целіакія розвивається.
Клінічні прояви целіакції
|
Типові клінічні синдроми та симптоми |
Клінічні симптоми та синдроми, які зустрічаються рідко |
|
Перші прояви захвоювання у віці до 10 років (86%). |
Перші прояви захворюваня у віці старше 10 років (14%) |
|
Діарея денна та нічна (91%), поліфекалія, стеаторея (80%) |
Чергування проносів та закрепів (4%), діарейні кризи з ознаками дегідротації на тлі нормального випорожнення (5%) |
|
Синдром порушенного всмоктування І-ІІ-ІІІ ст. важкості (90%) |
Синдром ексудативної ентеропатії (10%) |
|
Анорексія (40%) |
Геморагічний синдром (5%) |
|
Метеоризм (75%) |
Напади динамічної кишечної непрохідності через атонію гладеньких м'язів стінки кишки (5%) |
|
Болі в животі (70%) |
Ентерогенна остеопатія: остеопороз, остеомаляція (5%) |
|
Анемія залізодефіцитна у дітей (70%), В12-фолієводефіцтна у похилих (50%) |
Дефіцит імуноглобуліну А (1%), лейкоцитоз (1%), прискорення ШОЕ (1%) |
Критерії діагностики (Європейське товариство гастроентерологів та спеціалістів щодо харчування, 1969):
-стійка непереносимість глутена,
- в активну фазу захворювання розвивається гіперрегенераторний тип атрофії слизової оболонки тонкої кишки;
- на тлі аглютенової дієти слизова оболонка тонкої кишки відновлюється;
- повторне введення глютена в харчування знов призводить до розвитку атрфії слизової оболонки тонкої кишки.
Також відноситься:
Серологічні дослідження при целіакії
|
Антитіла |
Чутливість |
Специфічність |
|
Ig-A – ARA (антиретикулінові антитіла, ретікулін – білок ретікулярних волокон за складом близький до колагену) |
28-97% |
10% |
|
IgA – AGA (антигліадинові антитіла) |
65-100% |
81-100% |
|
IgA – EmA (антиендомізіальні антитіла; ендомізій – сполучна тканина, яка розташована між м’язовими волокнами) |
70-90% |
100% |
Морфологічні зміни слизової оболонки тонкої кишки (дистальні відділи дванадцятипалої кишки) при целіакії:
Ранніми морфологічними ознаками целіакії є збільшення числа міжепітеліальних лімфоцитів та наявністю в сироватці крові антигліадинових антитіл.
Диференційний діагноз:
Ускладнення
При тривалому перебігу і без лікування целиакія приводить до безплідності у жінок, ранньої менопаузи, фертильності, до погроз викиднів, у т.ч. і повторних.
До неврологічних ускладнень відносяться: церебральна дегенерація, полінейропатія, міопатія, церебральна кальцифікація. Важкий синдром мальабсорбції спричиняє розвиток остеопороза, патологічних переломів. Небезпечним ускладненням є виразковий еюніт із кровотечами та перфорацією. Целіакія підвищує ризик розвитку таких неоплазм, як лімфоми (злоякісний гістиоцитоз кишечнику, неходжкінські лімфоми, Т-клетинна лімфома) і аденокарцинома кишечнику, особливо у осіб, що не дотримують дієту.
Лікування
Аглютенова дієта є засобом базисної терапії целіакії.
Основні принципи цієї дієти такі:
- виключення продуктів, що містять глютен (пшениці, жита, ячменя та вівса), а також продуктів, що підсилюють бродильні та гнильні процеси;
-повноцінність раціону з підвищеним вмістом білка і солей кальцію;
-обмеження механічних і хімічних подразників слизової оболонки кишечнику.
Поряд з аглютеновою дієтою коригують білково-вітамінну недостатність і інші порушення, зв'язані з мальабсорбцією.
При анемії призначають препарати фолієвої кислоти та заліза.
У важких випадках можливо використання преднізолону по 20-30 мг з поступовим зниженням дози.
При вираженому синдромі мальабсорбції – інфузійна замісна та коригуюча терапія, поліферментні засоби.
Синдром недостатності дисахарідаз (лактози, мальтози, ізомальтози, сахарози, тригалози та ін.) - зниження активності або відсутність однієї чи декількох дисахарідаз уродженного або набутого характеру, яке приводить до порушення перетравлення та всмоктування дисахаридів. Найчастіше зустрічається лактозна недостатність.
У європейській расі зустрічається в 5-15%, частіше на тлі захворювань кишечника – хронічного ентериту, хвороби Крона, неспецифічого виразкового коліту, прийому антибактеріальних та пероральних контрацептивних засобів та ін.
Клініка: біль в животі спастичного характеру, виражений метеоризм, діарея (водянисті проноси через 0,5 – 3 години після вживання непереносимого дисахариду), поліфекалія.
Діагностика. Клінічні симптоми з'являються після вживання молока або інших дисахаридів.
Копрологічне дослідження – кисле випорожнення – рН менше 6,0.
Тест толерантності до лактози – після вживання 50 г молочного цукру невелике підвищення рівня глюкози в крові (менше 3,0 ммоль/л), а також наявність метеоризма, тенезмів, діареї.
Дихальний тест - після прийому лактози збільшується вміст водню, що видихають.
Морфологічне дослідження – в біоптаті тонкої кишки гістохімічним методом підтверджують низьку активність або відсутність лактази.
Лікування. Безмолочна дієта.
При наявності синдрома мальабсорбції проводять замісну та коригуючу терапію.
Синдром мальабсорбції – синдром, який включає діарею, втрату маси тіла, білкову недостаність та ознаки гіповітамінозу, що виникають внаслідок порушення процесів харчування та всмоктування в кишечнику.
Етіологія та патогенез.
1. Порушення перетравлення їжі внаслідок недостатності харчових ферментів та дефіциту жовчних солей.
2. Порушення перетравлення харчів внаслідок мікробної колонізації тонкої кишки.
3. Порушення всмоктування харчових інгридієнтів внаслідок зменшення всмоктувальної поверхні або морфологічних та функціональних змін абсорбтивного епітелію тонкої кишки.
4. Ушкодження специфічних транспортних механізмів при ушкодженні лімфатичної системи та/або кровеносних судин кишечника, які дренують.
5. Зміни метаболізму жовчних кислот внаслід мікробної колонізації тонкої кишки або порушень внутрішньопечінкової циркуляції жовчних кислот.
6. Порушення рухівної функції шлунково-кишкового тракту (застой вмісту, зміна діяльності сфінктерів, прискорений пасаж).
Клінічні симптоми
|
Орган, система |
Симптом або ознака |
Патофізіологічна основа |
|
Травні шляхи |
Діарея Стеаторея Метеоризм Абдомінальний біль, анорексія, нудота |
Порушення абсорбції або збільшення секреції води Порушення порожнинного гідролізу жирів Бактеріальна ферментація вуглеводів, що не абсорбовані Накопичення в просвіті кишки харчових речовин, які не всмокталися, газів, порушення моторики |
|
Жовчовивідні шляхи |
ЖКХ |
Порушнення ентеро-гепатичної циркуляції жовчних кислот |
|
Метаболічні порушення |
Білково-енергетична недостатність Порушення водно-електролітного обміну Ознаки гіповітамінозу |
Мальдигестія, мальабсорбція, мальассиміляція Внутрішньо- та поза клітинний дефіцит води та електолітів Зменшення ассиміляції жиророзчинних вітамінів внаслідок порушення утворення змішаних міцел |
|
Система кровеутворення |
Анемія Геморагічні симптоми |
Порушення всмоктування заліза, вітаміну В12, фолієвої кислоти Порушення всмоктування вітаміну К з гіпотромбінемією |
|
Кістково-м’язова система |
Біль в кістках, парестезії. остеопороз |
Порушення всмоктування кальцію, магнію, вітаміну Д |
|
Нирки |
МКХ |
Оксалатурія |
|
Ендокринні органи |
Гіпоталамо-гіпофізар-на недостатність, гіпофункція щитопо-дібної залози, кори наднирників та статевих залоз |
Порушення всмоктування основних нутрієнтів. |
Фізікальні дані
Недостатність харчування – зниження маси тіла. За ступенем зниження маси тіла при повноцінному харчуванні виділяють: І ст. (легка форма) – до 5 кг; ІІ ст. (середня) – до 10 кг; ІІІ ст (важка) – прогресуюче схуднення.
При огляді живота – здуття, метеоризм; пальпація живота – локальна резистентність та гіперестезія зліва та вище пупка; гурчання та шум плескоту; перкусія – темпаніт над роздутими газами петлями тонкої кишки.
Клініко-лабораторні критерії діагностики недостатності харчування:
|
Показник |
Стандартний |
Ступінь недостатності харчування |
||
|
Легкий |
Середній |
Важкий |
||
|
Альбумін, г/л |
>35 |
35-30 |
30-25 |
<25 |
|
Трансферин, г/л |
>2,0 |
2,0-1,8 |
1,8-1,6 |
<1,6 |
|
Лімфоцити, 109/л |
>1800 |
1800-1500 |
1500-900 |
<900 |
|
Шкіряна реакція на антигени, мм |
<15 |
15-10 |
10-5 |
<5 |
Порушення жирового обміну – зменшення підшкірно-жирової клітковини, стеаторея, зміна ліпідного спектру сироватки (гіпохолестеринемія, гіпофосфатемія, зниження триглицеридів).
Порушення вуглеводного обміну – схильність до зниження рівня глюкози, полога глікемічна крива після навантаження вуглеводами.
Порушення водно-електролітного обміну – дегідротація (спрага, сухість шкіри та слизових оболонок, олігурія), гіпонатріемія (анорексія, нудота, м’язова слабкість, судоми, апатія, зниження АТ, олігурія), гіпокаліемія (сонливість, тахіаритмія, зрівнювання зубця Т на ЕКГ), гіпокальціемія (парестезії рук та ніг, болі в м'язах, позитивні симптоми Хвостека та Труссо).
Принципи лікування
1. Базісна дієта – підвищений вміст тваринного білка (130-135 г), деяких вітамінів та мінеральних речовин, нормальний вміст жиру та вуглеводів. Виключаються речовини, що містять грубу клітковину.
2. Еліментна дієта – суміші, що сбалансовані за хімічним складом та добре розчиняються, без баласних речовин, з лемінацією непереносимих речовин, які вмістять середьоланцюгові тригліцериди (Нутрізан, Ізокал, Філотакт, Оволакт).
3. Синтетичні дієти – суміші, які складаються з амінокислот, ненасичених жирних кислот, неантигенних полімерів глюкози з низькою осмолярністю (Енпіт, Інпитан, Оволакт)
4. Медикаментозна терапія:
- інфузіонна терапія, яка спрямована на компенсацію білкової недостатності (сольові розчини, розчин аміокислот, альбумін, плазма свіжезаморожена; корекція водно-електролітних порушень – сольові розчини, глюкоза, аспаркам, панангін, глюконат кальцію; корекція гіповітамінозу та анемії – препарати заліза, вітаміни гр. В, аскорбінова кислота, нікотинова кислота, Есенціале);
- корекція гемостазу - плазма свіжезаморожена, дицинон, вікасол та ін.;
- імуностимулююча терапія – тактивін, тимоген, імунал;
- покращення процесів травлення та всмоктування – поліферментні препарати, курируваня вираженого метеоризму (еспумізан, метеоспазміл);
- нормалізація моторики – спазмолітики або прокінетики.
У випадку мальабсорбції при розвитку якої переважає посилена моторика призначають лоперамід (імодіум). Гарний антидіарейний ефект дає сандостатин.
- ентеросорбенти – поліфекан, смекта, ентеросгель, секвестранти жовчних кислот (холестирамін).
Контроль початкового рівня знань
«Захворювання тонкої кишки: целіакія та інші ентеропатії»
А. Зниженням маси тіла
В. Зменшенням підшкірно-жирової клітковини, стеатореєю
С. Кишечною диспепсією
Д. Порушнням усмоктування вітамінів та мінералів
Е. Гіповітамінозом
А. Порушення всмоктування їжі
В. Порушення перетравлення їжі
С. Анемія, лейкопенія
Д. Блювота та нудота
Е. Гіповітаміноз
А. Ферменти
В. Спазмолітики, прокінетики
С. М-холінолітики
Д. Анаболічні стероїди
Е. Антациди
А. Бокаловидні
В. Ендокриноцити
С. G-клітини
Д. Ентероцити
Е. Межепітеліальні лімфоцити
А. Шлунково-дуоденальної
В. Селезіночної
С. Верхнєбрижеєчної
Д. Нижньобрижеєчної
Е. Верхньопрямокишечної
А. Всмоктування вітамінів
В. Продукція кишечних гормнів
С. Формування випорожнення
Д. Захисна функція
Е. Прожнинне, мембранне та внутрішньоклітинне травлення
А. Харчові волокна
В. Препарати сени
С. Препарати крушини
Д. Гуталакс
Е. Форлакс
А. Прокінетичний ефект
В. Гепатопротекторний ефект
С. Обезболюючий ефект
Д. Седативний ефект
Е. Все вище перераховане
А. Но-шпа
В. Мезим-форте
С. Ентеросгель
Д. Смекта
Е. Пробіотики
А. Безбольові проноси
В. Прогресування симптомів
С. Стеаторея
Д. Хронічні закрепи
Е. Непереносимість глютену
Контроль кінцевого рівня знань
«Захворювання тонкої кишки: целіакія та інші ентеропатії»
А. Діарея
В. Лімфома тонкої кишки
С. Негранулеманозний ентерит
Д. Колагенова спру
Е. Нейропатія
А. Імунологічні реакції
В. Накопичення токсичних речовин
С. Інфекційні агенти
Д. Вагітність
Е. Все вище перераховане
А. Біль в животі, що зменшується після дефекації
В. Непереносимість лактози
С. Видалення слизу з випорожненнями
Д. Дисбактеріоз
Е. Збільшення маси тіла
А. Вазоспастичні реакції
В. Відчуття «грудки» при ковтанні
С. Розлади сечовипускання
Д. Непереносимість молока
Е. Сексуальна дисфункція
А. Дієта
В. Препарати 5-АСК
С. Антациди
Д. Препарати вісмуту
Е. Метронідазол
А. Клінічний аналіз крові
В. Біохімічні дослідження крові
С. Серологічні дослідження крові
Д. Бактеріологічне дослідження випорожнення
Е. Маркери вірусів у сироватці крові.
А. Водно-електролітний
В. Жировий
С. Вуглеводний
Д. білковий
Е. Всі вище перераховані
А.Гастректомію
В. Цироз печінки
С. Резекцію підшлункової залози
Д.Хворобу Крона
Е.Дивертікульозі
А. Більше 6,0
В. Менше 6,0
С.Більше 7,0
Д. 10,0
Е. 10,0-20,0
А. Безмолочна
В. Безбілкова
С. З великим вмістом жирів
Д. Обмеження простих вуглеводів
Е. Все перераховане
Ситуаційні задачі
«Захворювання тонкої кишки: целіакія та інші ентеропатії»
1. Хворий, 55 років, скаржиться на здуття і гурчання в животі, підвищене відходження газів, рідкі випорожнення пінестого характера, з кислим запахом, що з'являються після вживання страв на молоці. Яка причина даного симптомокомплексу найбільш імовірна?
А. Лактозна недостатність
В. Глютенова недостатність
С. Недостатнісь жовчних кислот
D. Дискінезія кишечника
Е. Синдрм мальабсорбції
А. Копроцитограма у динаміці
В. Пальцеве дослідження прямої кишки
C. Ректороманоскопія
D. Колоноскопія
Е. Морфологічне дослідження тонкої кишки
А. Імодіум
В. Панзинорм
С. Есенціале
D. Лінекс
Е. Мотіліум
4. Хвора, 48 років, скаржиться на періодичний біль у лівій половині живота, нудоту після вживання борошняних виробів, часті рідкі випорожнення. Схудла на 5 кг протягом 2 місяців. Об'єктивно: хвора зниженого харчування, живіт м'який, гуркоче. Випорожнення 3-4 рази на добу, з домішками нейтрального жиру. Яка патологія найбільш імовірно зумовлює таку картину?
А. Глютенова ентеропатія
В. Хронічний панкреатит.
С. Хронічний гепатит
D. Хронічний ентероколіт
Е. Автоімунний гастрит
5. Хворий 62 років, протягом 32 років страждає на хронічний панкреатит. Визначає періодичні болі у лівому підребер’ї, у зв’язку з чим був змушений дотримувати строгої дієти з обмеженням жирних, смажених, гострих, копчених страв. В останні 1,5 місяців відзначає приєднання здуття живота, частішання випорожнень до 2- 3 разів у добу. Випорожнення рясні, смердючі, з блискучою поверхнею, із залишками неперетравленої їжі, схуднення на 8 кг. Який синдром переважає в клініці захворюваня?
А. Астено-невротичний
В. Ендокринної недостатністі підшлункової залози
С. Синдромо мальабсорбції
Д. Синдромом подразненого кишечнику
Е. Боловий синдром
6. Хвора, 41 року, з целіакією за останні 2 місяці схудла на 7 кг. Який ступінь недостатності харчування у хворої?
А. Перший
В. Другий
С. Третій
D. Четвертий
Е. П’ятий
7. Хворий, 14 років, скарги на пронос, слабкісь, зниження маси тіла, Стан погіршуєтья після вживання великої кількості борошняних виробів. Ці явища спостерігається з раннього дитинства. Об-но: стан задовільний, зниженої вгодованості. Відстає в фізичному розвитку. Причиною захворювання в даному випадку варто вважати:
А. Глютенову ентеропатію
В. Глистяну інвазію
С. Мальдигестію
Д. Дисбактеріоз кишечнику
Е.Дефіцит лактази
8. Хворий, 14 років, скарги на пронос, слабкісь, зниження маси тіла. Стан погіршуєтья після вживання великої кількості борошняних виробів. Ці явища спостерігається з раннього дитинства. Об-но: стан задовільний, зниженої вгодованості. Відстає в фізичному розвитку. Для встановлення діагозу необхідно визначити:
А. IgМ
В. IgA
С. IgG
Д. IgЕ, IgМ
Е. IgA – AGA, IgA – EmA
9. У дівчини 17 років встановлена целіакія. Хвора відмовляється від запропонованої (аглютенової) дієти. До яких ускладнень це може призвести?
А. Фертільність.
В. Безпліддя
С. Остеопороз
D. Погроза ранніх викідів
Е. Всіх перерахлваних
10. Хвора, 51 року, що страждає на целіакію, на протязі 6 місяців скаржиться на судоми та болі в кісткв, парестезі. З чим пов’язані дані скарги?
А. З розвитком анемії
В. З порушенням водно-електролітного обміну
С. З розвитком остеопорозу
D. З порушенням вуглеводного обміну
Е. З порушенням білкового обміну
ВІРНІ ВІДПОВІДІ
«Захворювання тонкої кишки: целіакія та інші ентеропатії»
Початковий рівень знань
|
1. А |
6. С |
|
2. А |
7. Е |
|
3. В |
8. А |
|
4. С |
9. Е |
|
5. С |
10. Д |
Кінцевий рівень знань
|
1. В |
6. С |
|
2. Е |
7. Е |
|
3. Е |
8. А |
|
4. Д |
9. В |
|
5. А |
10. А |
Ситуаційні завдання
|
1. А |
5. С |
9. Е |
|
2. Е |
6. В |
10. С |
|
3. Д |
7. А |
|
|
4. А |
8. Е |
Контрольні питання.
Практичні завдання.
1. Провести курацію хворих з целіакії та ентеропатій
2. Дати інтерпритацію отриманим лабораторним методам дослідження.
3. Дати інтерпритацію отриманим інструментальним методам дослідження
4. Провести диференційний діагноз целіакії та ентеропатій
5. Назвати ускладнення целіакії та ентеропатій
6. Виписати рецепти щодо терапії целіакії та ентеропатій.
Протокол клінічного розбору хворого (єдина форма)
П.І.П пацієнта______________________________________________________________
Вік________________ професія________________________________________________
Скарги хворого_____________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
Anamnesis morbi
Вважає себе хворим з ________________, коли вперше з'явились ____________________
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Останнє загострення з__________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
Anamnesis morbi
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
Результати фізікального обстеження хворого:
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Попередній діагноз:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
План обстеження:
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Результати додаткових методів дослідження:
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Обгрунтування клінічного діагнозу:
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Клінічний діагноз:
Основне захворювання_____________________________________________________________________________________________________________________________________________
Супутнє захворюівання _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Ускладнення _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Лікування:
1. Режим__________
2. Дієта___________
3.________________
4.________________
5…….
Матеріали, які необхідні для самопідготовки