Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 1: Загальні засади організації податкової системи
1.Суть та принципи системи оподаткування
Податки – це обов’язковий платіж фізичних та юридичних осіб до бюджету відповідно до чинного законодавства.
Система оподаткування в Україні – це сукупність податків та зборів встановлених на основі чинного законодавства до державного та місцевого бюджетів на основі правових норм, що регулюють розмір, форми та терміни стягнення податків, зборів та обов’язкових платежів.
Податки в Україні є основним видом доходу державного бюджету.
Податковий Кодекс України (ПКУ) визначає основні принципи побудови системи оподаткування в Україні:
1) Загальність оподаткування – кожна особа зобов’язана сплачувати податки, збори та обов’язкові платежі відповідно до норм чинного законодавства.
2) Рівність всіх платників перед законом або недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – тобто забезпечення однакового підходу до усіх платників податку, незалежно від їх расової, соціальної, національної та релігійної приналежності.
3)Презумпція правомірності рішень платника податку, якщо норма закону допускає неоднозначне трактування того чи іншого пункту закону.
4) Фіскальна достатність – встановлення податків та зборів з урахуванням необхідного досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями.
5)Соціальна справедливість – встановлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платника.
6) Економічність оподаткування – встановлення податку та зборів обсяг надходжень яких значно перевищує витрати на їх адміністрування(використання)
7) Нейтральність оподаткування – встановлення податків та зборів в такий спосіб, щоб це не впливало на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника.
8) Стабільність – зміна будь-яких податків може вноситися не пізніше ніж за 6 місяців до початку нового податкового періоду та не можуть бути змінені протягом бюджетного року.
9)Рівномірність зручність сплати – встановлення строків сплати податків та зборів виходячи з необхідності забезпечення своєчасності надходжень до бюджету та зручності їх сплати платниками.
10) Єдиний підхід до становлення податків та зборів.
2.Ф-ції податків
До функцій податків можна віднести такі:
- фіскальна - ця функція є визначальною для податків і полягає в тому, що податки виконують своє головне призначення - наповнення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства, фіскальна функція є важливою у характеристиці сутності податкової системи, вона визначає її суспільне призначення.
- регулююча - через неї здійснюється регулювання державою виробництва та споживання, у першу чергу шляхом справляння непрямих податків, що є податками на споживання;
- розподільча - її завданням є наповнення доходної частини бюджетної системи країни з метою подальшого розподілу отриманих коштів для здійснення завдань і функцій держави та муніципальних органів;
- стимулююча - ця функція визначає орієнтири для розвитку та розгортання виробничої діяльності. Шляхом запровадження пільг окремим категоріям платників податків або пільгових режимів на певних територіях держава стимулює розвиток певних галузей національної економіки або здійснює політику підтримки певних верств населення;
- контролююча - за її допомогою держава регламентує фінансово-господарську діяльність підприємств та організацій, отримання доходів громадянами, використання ними свого майна та коштів, додержання фінансової дисципліни тощо.
3. Завдання,права,обов*язки міністерства доходів і зборів
Головними завданнями міністерства доходів і зборів є:
1)Здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правомірністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджету податків, зборів та обов’язкових платежів.
2)Прийняття рішень щодо накладання фінансових санкцій та стягнення штрафів з правопорушникіа нормативного законодавства, а також забезпечення їх стягнення, захист інтересів держави в судових органах, у правах щодо сплати податків, зборів та обов’язкових платежів.
3)Прийняття нормативних та методичних заходів з питань оподаткування обліку та звітності.
Права міністерства доходів і зборів:
1)Здійснювати на підприємствах,установах та організаціях незалежно від форм власності перевірку грошових коштів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів,декларацій, незалежно від способу подання інформації, які пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів до бюджету.
2)Безкоштовно отримувати від фінансових установ інформацію про відкриті та закриті рахунки та наявність коштів на них.
3)Обстежувати складські, торгівельні та інші приміщення, що використовуються для отримання доходу.
4)Зупиняти операції,які пов’язані з різними видами розрахунків.
5)Вилучати документи, які пов’язані з приховуванням або несплатою податків та зборів.
6)Застосовувати фінансові санкції.
Органи міністерства доходів і зборів зобов’язані:
1)Дотримуватися Конституції України
2)Сумлінно виконувати покладені на них функції
3)Забезпечувати ефективну роботу
4)Не порушувати норми та права фізичних та юридичних осіб
5)Коректно та уважно ставитися до платників податку
6)Не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом
7)Подавати звіт про виконану роботу
4. Ф-ції міністерства доходів і зборів
1)Організація роботи,яка пов’язана зі здійсненням контролю за дотриманням норм законодавству,ходо сплати податків та зборів, валютних операцій, законності розрахунків зі споживачами при використані контрольно-касових операцій
2)Проведення всебічних перевірок фактів приховування та не сплати податків та платежів.
3)Розробка податкових, інструктивних та методичних посібників про застосування законодавчих актів.
4)Розробка форм, звітів, декларацій та інших документів які пов’язані зі сплатою податків та зборів.
5)Роз’яснення через засоби масової інформації,порядок застосування законодавчих актів.
6)Здійснення процесу підготовки та перепідготовки кадрів.
7)Організація роботи щодо створення інформаційних систем та автоматизації зовнішніх засобів.
8)Подання правоохоронним органам інформацію про факт правопорушення
9)Подання МІНФІНУ( міністерству фінансів) звітів
10)Надання фінансовим особам індефікаційних номерів.
Тема 2: Види податків та зборів
1. Поняття та ф-ції податків
У фінансовій термінології визначають наступні види платежів держави:
1)Плата – відповідає на запитання за що і передбачає певну еквівалентність відносин платника з державою(плата за воду, за ресурси)
2)Відрахування – відповідає на запитання на що та від чого та передбачає цільове призначення платників. Відрахування може бути повним коли кошти використовуються за цільовим призначенням в повному обсязі та частковим, встановлено згідно з економічним змістом платежів.
3)Податок – відповідає на запитання для чого і стягується для забезпечення виконання функцій державою
2. Елементи системи оподаткування
1)Суб’єкт – та фізична чи юридична особа, яка є платником податку
2)Об’єкт – доход з якого сплачується податок та що саме оподатковується
3)Одиниця оподаткування – одиниця фізичного чи грошового виміру об’єкта оподаткування
4)Джерело сплати податків – це дохід, який безпосередньо пов'язаний з об’єктом оподаткування
5)Податкова ставка – це законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування. Є два підходи до встановлення податкової ставки:
-єдина податкова ставка для всіх платників
-декілька видів ставок
6) Податкова квота – це частка податку у доході платника. За будовою податкова ставка поділяється на:
1)тверда – встановлюється в грошовому виразі на одиницю оподаткування
2)відносна – застосовується у період економічної нестабільності та інфляції
3)процентна – встановлюється у відсотковому виражені тільки до об’єкта оподаткування, який має грошове вираження
3. Класифікація податків
1)за формою оподаткування податки поділяються на:
А)прямі – податки, які встановлюються безпосередньо щодо платника та їх розмір залежить від масштабів об’єкта оподаткування(ЕСВ,ПДФО)
Б)непрямі податки – податки які встановлюються в цінах товарів, робіт, послуг та їх розмір не залежить від доходу окремого платника(ПДВ,акциз)
2)за економічним змістом:
А)ПДФО
Б)Податок на споживання – сплачується не при отримані доходу а при його використані
В)Податок на рухоме та нерухоме майно
3)залежно від рівня державних структур:
А)загальнодержавні податки та збори – встановлюються державою та їх стягнення є обов’язковим незалежно від того до якого бюджету вони надходять(державний і місцевий бюджет)
Б)місцеві податки та збори – стягуються тільки до місцевого бюджету
4)за способом стягнення:
А)розкладні податки – встановлюються спочатку в загальній сумі відповідно до потреб держави в доходах
Б)окладні – встановлюються спочатку ставки податку для платників які потім складатимуть доходну частину бюджету.
4. Система прямого оподаткування
Види прямого оподаткування:
1)особисті податки – встановлюються безпосередньо щодо конкретного платника податку,а саме:
-подушний(по особистісний) – встановлюється для фізичної особи незалежно від доходів чи майна
-ПДФО
-Майновий податок щодо рухомого та нерухомого майна
-Податок на спадщину та дарування – має разовий характер та стягується при передані права власності від однієї особи іншій.
2)реальні податки – тобто оподаткування майна за зовнішніми ознаками,а саме:
-земельний податок – при стягнені якого майже не існує можливостей ухилень від сплати, розмір податку пропорційно залежить від розміру ділянки.
-Домовий – встановлюється безпосередньо щодо житлових будинків, торгівельних та промислових приміщень на підставі оцінки за зовнішніми ознаками.
Існують дві системи стягнення податків:
1)Щедулярна – стягнення податків відбувається окремо з кожного виду доходу
2)Глобальна - стягнення відбувається із сукупного доходу.
5. Види непрямих податків
Види непрямого оподаткування:
1)Мито – є підвидом зовнішнього оподаткування та стягується з товарів, транспортних засобів та інших предметів які переміщуються через митний кордон України
2)Внутрішню торгівлю характеризують акцизи та фіскальна монополія.
Акциз – це непрямі податки які встановлюються у вигляді надбавки до ринкової ціни товару.
Акцизи характерні для системи ринкового ціноутворення при цьому держава встановлює надбавку до ціни.
Надбавки до ціни бувають:
1)Фіксованих акцизів – встановлюються в грошовому виражені на одиницю оподаткування не залежно від ціни реалізації, якості та сорту товару.
2)Пропорційні акцизи – встановлюються у відсотках до обсягів реалізації та поділяються на:
a)Специфічні акцизи – встановлюються на окремий вид товару(тютюнові,лікерогорільчані вироби, вироби з дорогоцінних металів)
b)Універсальні акцизи – встановлюються до усього обсягу реалізації(ПДВ)
Фіскальна монополія – полягає в тому, що держава встановлює ту ціну яка забезпечує їй певні надходження залежно від характеру торгівельної діяльності.
Тема 3: Держ. та місц. податки та зб.
1.Платники податків та їх зобов*язання
Платниками податків є фізичні і юридичні особи та їх філії, відділення та інші відокремленні підрозділи, які не мають статусу юридичної особи та які утримують і сплачують податки. Платники податків зобов’язані:
1)Стати на облік в контролюючих органах;
2)Сплачувати у встановлені терміни належні суми податків та зборів;
3)Вести бухгалтерський облік, складати звітність та забезпечувати її зберігання у встановлені терміни;
4)Подавати до податкових контролюючих органів декларації, бухгалтерські звітності та інші документи, які пов’язані з обчисленням податків та зборів;
5)Повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження або зміну місця проживання фізичної особи;
6)Повідомлення контролюючих органів про ліквідацію або реорганізацію підприємства протягом 3 робочих днів з дня прийняття рішення;
7)Допускати контролюючі органи під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень територій, які використовуються платником податку для отримання доходу.
2. Види податків та зборів
1)Податок на прибуток;
2)ПДФО (податок фізичних осіб);
3)ПДВ;
4)Акцизний податок;
5)Збір за першу реєстрацію транспортного засобу;
6)Екологічний податок;
7)Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного азу та аміаку;
8)Рентна плата за нафту, природній газ та газові конденсати, що видобуваються в Україні;
9)Плата за користування надрами;
10)Плата за землю;
11)Збір за користування радіочастотним ресурсом України;
12)Збір за спеціальне використання води;
13)Збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
14)Хімічний збір;
15)Фіксований сільськогосподарський податок;
16)Мито;
17)Збір у вигляді надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії виробленої кваліфікованими когенераційними установками;
18)Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу н природній газ для споживачів усіх форм власності.
Місцеві податки:
1)Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки;
2)Єдиний податок;
Місцеві збори:
1)Збір за паркування транспортних засобів;
2)Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
3)Туристичний збір.
Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки
Платники – фізичні і юридичні особи в тому числі не резиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості. Об’єктом оподаткування є об’єкти житлової нерухомості. Не є об’єктом оподаткування:
1)Об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави та територіальних громадах;
2)Об’єкти житлової нерухомості, які знаходяться у зонах відчуження;
3)Будинки сімейного типу;
4)Садовий або дачний будинок але не більше одного об’єкта на одного платника;
5)Об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям (3 і більше дітей) але не більше одного об’єкта на одну сім’ю.
6)Гуртожитки.
Базою оподаткування є житлова площа нерухомості. Ставка податку встановлюється сільською, селищною та міською радою за 1 метр квадратний житлової площі в таких розмірах:
1)Для квартир житлова площа яких не перевищує 240 метрів квадратних та житлові будинки житлова площа яких не перевищує 500 метрів квадратних ставка податку не може перевищувати 1% розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня податкового року;
2)Для квартир житлова площа яких перевищує 240 метрів квадратних та житлові будинки житлова площа яких перевищує 500 метрів квадратних ставка податку не може перевищувати 2,7% розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня податкового року;
Пільги при оподаткуванні платником на нерухоме майно встановлені тільки для фізичних осіб і встановлені:
1)Для квартир 120 метрів квадратних;
2) Для житлових будинків 250 метрів квадратних.
Збір за місця для паркування транспортних засобів
Платниками є юридичні особи їх філії, відділення та відокремлені підрозділи, а також фізичні особи підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради організовують та впроваджують діяльність із забезпеченням паркування транспортних засобів на спеціально відведених майданчиках та автостоянках.
Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради відведені для забезпечення паркування транспортній засобів на автомобільних дорогах, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки паркінгів, які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Базою оподаткування є площа земельної ділянки, яка відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок та паркінгів. Ставка збору встановлюється за кожен день впровадження діяльності у гривнях за 1 метр квадратний ділянки у розмірах від 0,03% до 0,15% мінімальної заробітної плати на 1 січня податкового року.
Збір за впровадження деяких видів підприємницької діяльності
Платники збору є суб’єкти підприємницької діяльності юридичні і фізичні особи підприємці, які отримують торгові патенти для провадження підприємницької діяльності, а саме:
1)Торгівельна діяльність у пунктах продажу товарів;
2)Діяльність з наданням платних побутових послуг з переліком, який визначений Кабінетом Міністрів України( КМУ);
3)Торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземними валютами;
4)Діяльність у сфері розваг, крім платних державних грошових лотерей.
Не є платниками збору:
1)Аптеки, які перебувають у державній та комунальній власності;
2)Фізичні особи – підприємці, які здійснюють продаж культур, які виросли у власному підсобному господарстві;
3)Суб’єкти діяльності утворені громадськими організаціями інвалідів тощо.
Ставка збору запровадження торгівельної діяльності (кім торгівлі нафтопродуктами) та діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких розмірах:
1)Для міста Київ та обласних центрів від 0,08% до 0,4% розміру мінімальної заробітної плати;
2)Для міста Севастополь, міст обласного та районних центрів від 0,04% до 0,2% розмірів мінімальної заробітної плати;
3)Для інших населених пунктів до 0,1% розмірів мінімальної заробітної плати;
Ставка збору за торгівлю нафтою та нафтопродуктами встановлюється від 0,08% до 0,4% розміру мінімальної заробітної плати.
Ставка збору за торгівлю валютними цінностями становить 1,02% розміру мінімальної заробітної плати.
Ставка збору за здійснення діяльності у сфері розваг за квартал становить:
1)При використанні доріжок ля боулінгу – один розмір мінімальної заробітної плати;
2)При використанні столів для більярду – один розмір мінімальної заробітної плати;
3)При наданні послуг платних ігрових послуг - один розмір мінімальної заробітної плати.
Ставка збору за провадження торгівельної діяльності при використанні пільгових торгівельних патентів ставка 0,05% розміру мінімальної заробітної плати.
Туристичний збір
Платники – громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на адміністративно територіальній одиниці на якій згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради встановлено туристичний збір.
Не є платниками збору:
1)Особи, які постійно там проживають;
2 Особи, які прибули у відрядження;
3)Інваліди, діти інвалідів та особи, які їх супроводжують.
4)Ветерани війни;
5)Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
6)Особи, які прибули на лікування до санаторіїв за путівками або курсівками.
Ставка збору становить від 0,5% до 1% бази справляння збору.
Базою справляння збору є загальна вартість збору без ПДВ.
Тема 4: ПДВ
1.Платники податку
Платниками ПДВ є:
1)Будь яка особа яка проводить господарську діяльність і реєструється як платник податку
2)Особи, які перемішують товар через митний кордон України в обсягах що підлягають оподаткуванню
3)Особи, які ведуть господарську діяльність за договором про спільну дільність без створення юридичної ОСОБИСТЕ особи, які реалізують конфісковане майно, знахідки, скарби та майно яке немає власника
4)Особи, які надають послуги пов’язані з транзитом пасажирів та вантажу.
У разу якщо загальна сума від здійснення постачання товарів, послуг сукупно перевищує 300 тис. грн. (без ПДВ) за останні 12 місяців то вона має зареєструватися як платник податку за своїм місцем знаходження.
2. Визн. об*єкта оподаткування
Об’єктом оподаткування є:
1)Постачання товарів в митному режимі імпорту та експорту
2)Передача об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоодержувача
3)Постачання послуг з перевезення пасажирів та багажу залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіатранспортом
4)Постачання товарів на митні території України.
Не є об’єктом оподаткування ПДВ:
1)Випуск та реалізація цінних паперів
2)Передача майна в оренду (лізинг), крім фінансового лізингу
3)Передача майна у збереження іншій юридичній особі
4)Надання послуг зі страхування, співстрахування та перестрахування
5)Надання послуг із загальнообов’язкового державно-соціального страхування, недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів
6)Обіг валютних цінностей, банківських металів, банкнот та інших монет НБУ
7)Надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, оформлення депозитних та кредитних операцій
8)Виплата пенсій, стипендій, з/пл., субсидій та дотацій
9)Надання позашкільним навчальним закладам послуг у сфері позашкільної освіти.
3. Операції, які звільняються від оподаткування ПДВ
Операції які звільняються від оподаткування:
1)Постачання продуктів дитячого харчування та товарів дитячого асортиментна для немовлят за переліком, який затверджений КМУ
2)Надання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, в тому числі навчання аспірантів та докторантів.
3)Надання технічних та інших засобів реабілітації, постачання товарів спеціального призначення.
4)Надання послуг з доставки пенсій, страхових виплат, грошової допомоги
5)Надання послуг з охорони здоров’я спеціалізованими закладами, які мають відповідну ліцензію.
6)Надання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям інвалідам, в тому числі реалізація путівок на санаторно-курортне лікування.
7)Надання послуг з утримання дітей в дошкільних навчальних закладах та школах-інтернатах, а також утримання осіб похилого віку у спеціалізованих закладах
8)Надання послуг із харчування дітей в навчальних закладах та закладах охорони здоров’я (для усіх осіб)
9)Постачання релігійних послуг та товарів релігійними організаціями
10)Надання ритуальних послуг та послуг з поховання
11)Постачання товарів та фінансової допомоги благодійним організаціям
12)Реєстрація послуг в державних закладах з реєстрації актів громадського стану.
13)Оплата дослідницько-конструкторських робіт
14)Передача товарів та майна вищим навчальним закладам 3-4 рівня акредитації
15)Постачання періодичних видань, навчальних посібників, зошитів, підручників вітчизняного виробництва.
16)Надання міжнародної технічної допомоги.
4. Розміри ставок податку
Розміри ставок ПДВ:
1) Станом на 2013 рік – 20% З 1 січня 2014 року – 17%
2) 0%
3) без ПДВ
Тимчасово до 1 січня 2019 року звільняється від сплати ПДВ операції з постачання техніки, обладнання, устаткування які використовують для реконструкції існуючих та будівництва нових підприємств з виробництва біопалива.
Тимчасово до 1 січня 2016 року суб’єкти літакобудування звільняються від сплати ПДВ а також постачання результатів з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт які використовують в літакобудівній промисловості.
Тимчасово до 1 січня 2015 року звільняється від сплати ПДВ операції з виконання робіт та надання послуг які здійснюють видавничу діяльність поєднуючи з виробництвом паперу та картону.
5.Операції, які оподатковуються за нульовою ставкою
1)Постачання послуг з заправки та забезпечення морських суден, що використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів та багажу морським транспортом, що проводить за межами територіальних вод України, морських суден які використовуються для надання рятувальних послуг на нейтральних територіях та на територіях вод інших країн, що входять до складу військово-морських систем України.
2)Для заправки та забезпечення повітряних суден які використовуються для навігаційної діяльності перевезення пасажирів та багажу за плату а також входять до складу повітряних сил України
3)Для заправки та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв та супутників Землі
4)Для заправки та забезпечення наземного війсьвокого транспорту
5)Надання послуг з обслуговування повітряних сил, що виконують міжнародні рейси.
6. Податковий кредит та податкове зобов*язання
Податкове зобов'язання — зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені податковим законодавством України. Податкове зобов’язання виникає, змінюється та припиняється при наявності підстав, визначених податковим законодавством. Загальними підставами виникнення є наявність у платника податків об’єкта податку та сплив податкового періоду, по закінченні якого сума податку має бути обчислена та сплачена.
Податковий кредит — сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом. Відповідно до Податкового Кодексу України фізичні особи мають право на відшкодування податкового кредиту за витрати, понесені на такі цілі:
1.Оплату відсотків по іпотечному кредиту (протягом 10 послідовних календарних років)
2.Оплату навчання
3.Оплату накопичувального страхування життя
4.Оплату лікування
Податко́ва накладна́ — документ, який платник податку на додану вартість в Україні зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу. Податкова накладна підписується уповноваженою платником особою та скріплюється печаткою. Податковий кодекс України в розділі «Податок на додану вартість» містить окрему статтю «201. Податкова накладна
Тема 5: Акцизний податок
1.Суть та платники акцизного податку
Акцизний податок – це вид непрямого податку, оскільки він включається в ціну товару і сплачується кінцевим споживачем, а не виробником.
Основною цілю введення акцизного податку є поповнення дохідної частини бюджету за рахунок оподаткування високорентабельних товарів.
Платниками акцизного податку є:
1)Особи, які встановлюють підакцизні товари на митній території України;
2)Особи, які ввозять підакцизні товари на митну територію України;
3)Особи, які реалізують конфісковані підакцизні товари.
2. Об*єкт оподаткування акцизним податком
Об’єктом оподаткування є операції з:
1)Реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів;
2)Реалізації підакцизних товарів з метою власного споживання;
3)Ввезення підакцизних товарів на територію України;
4)Реалізація конфіскованих підакцизних товарів.
Не є об’єктом оподаткування акцизного податку:
1)Вивезення підакцизних товарів за межі території України;
2)Ввезення раніше експортованих підакцизних товарів у яких виявлено недоліки, що перешкоджають їх реалізації.
Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування:
1)Ввезення на території України підакцизні товари, які використовуються дипломатичними представниками інших держав;
2)Безоплатна передача для зниження підакцизних товарів, які конфіскуються згідно з рішенням суду;
3)Реалізація підакцизних товарів, які використовують як сировина для інших товарів;
4)Ввезення фізичними особами підакцизних товарів на територію України в областях, що не перевищують норми без митного оформлення.
5)Реалізація вітчизняних підакцизних товарів в магазинах без митної торгівлі;
6)Ввезення підакцизних товарів, які для використання при проведенні досліджень чи випробувань.
3. Підакцизні товари та ставки податку
До підакцизних товарів належить:
1)Спирт етиловий, інші етилові дистилятори, пиво та інші алкогольні напої;
2)Тютюнові вироби та промислові замінники тютюну;
3)Нафтопродукти та газ;
4)Легкові автомобілі, причепи, напівфабрикати тощо;
Акцизний податок обчислюється за такими ставками:
1)Пиво із солоду – 0,87 гривень за 1 літр;
2)Вина виноградні натуральні – 0,01 гривень за 1 літр;
3)Вина натуральні з додаванням спирту – 2,51гривень за 1 літр;
4)Вина ігристі газові – 3,65 гривень за 1 літр;
5)Вермути та інші вина з додаванням рослин та ароматизованих екстрактів – 2,51 гривень за 1 літр;
6)Інші зброджені напої та їх суміш з безалкогольними напоями – 49,49 гривень за 1 літр 100% спирту;
7)Спирт етиловий з концентрацією спирту до 100% - 49,49 гривень за 1 літр 100% спирту;
8)Тютюнова сировина – 217,60 гривень за 1 кг;
9)Сигарети без фільтру – 72,70 гривень за 1000 штук;
10)Сигарети з фільтром – 162,60 гривень за 1000 штук;
11)Жувальний та нюхальний тютюн – 217,60 гривень за 1 кг;
12)Бензин спеціальний – 198 євро за 1тис.кг;
13)Газ – 182 євро за 1тис.кг;
14)Легкові автомобілі та інші моторні транспортні засоби з робочим об’ємом циліндрів двигуна не більше як 1тис.см3:
a)Нові – 0,05 євро за 1 см3;
b)Використовуються не більше 5 років – 1 євро за 1см3;
c)Більше 5 років – 1,25 євро за 1 см3;
15)Авто з робочим об’ємом двигуна від 1000 до 1500 см3:
a)Нові – 0,03 євро за 1 см3;
b)Використовуються не більше 5 років – 1,25 євро за 1см3;
c)Більше 5 років – 1,5 євро за 1 см3;
16)Авто з робочим об’ємом циліндра від 1500 до 3000 см3:
a)Нові – 0,15 – 0,6 євро за 1 см3;
b)Використовуються не більше 5 років – 2,5 євро за 1см3;
c)Більше 5 років –3,25 євро за 1 см3;
4. Порядок обчислення акцизного податку
1) У фіксованому виразі на одиницю оподаткування
2) У % до оборотів з реалізації товарів
Для обчислення акцизного податку по вітчизняних товарах, ставки яких визн. У % необх. визначити оподатков. оборот
Оподатковуваний оборот=Собівартість+прибуток / (100 -ставка акц. податку(у%) * 100
По імпортних товарах, придбаних за іноземну валюту оподатков. оборот визн. як сума митної вартості товару та сплаченого мита.
Формула визначення акцизного податку
Акц. податок= оподатковув. оборот * ставку податку / 100
Тема 6:Податок на прибуток п-в
1.Платники податку та об*єкт оподаткування
Платниками податку є:
Резиденти - суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
Нерезиденти - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з-джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.
Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку,що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади. Вони зобов'язані вести окремий облік своєї діяльності та мати банківський рахунок.
Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.
Платниками податку на прибуток, одержаний від основної діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці, Національний банк України та інші установи
Об'єкт оподаткування.
Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на:
-суму валових витрат платника податку;
-суму амортизаційних відрахувань.
2.Доходи п-ва
Дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за ЇЇ межами.
Дохід включає:
1. Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів (крім операцій з їх первинного випуску (розміщення) та операцій з їх кінцевого погашення.
2.Доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.
3.Доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди).
4.Доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.
5.Доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій:
-сум безповоротної фінансової допомоги, сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів;
-сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів суми коштів страхового резерву, використаних не за призначенням; Ч
-вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;
-сум штрафів та/або неустойки чи пені, одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного суду;
-сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду (арбітражного суду).
Не включаються до складу доходу
1.Суми акцизного збору, податку на додану вартість, отримані (нараховані) підприємством у складі ціни продажу продукції (робіт, послуг), за винятком випадків, коли таке підприємство-отримувач не є платником податку на додану вартість.
2.Суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою майна.
3.Суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду.
4.Суми коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), що повертаються або мають бути повернені з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу валових витрат
5.Суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права.
6. Суми доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування від надання державних послуг.
7. Суми доходів, накопичуваних на пенсійних рахунках.
8. Кошти спільного інвестування інвестиційних фондів та інвестиційних компаній.
9.Суми одержаного платником податку емісійного доходу.
10.Номінальна вартість взятих на облік, але неоплачених (непогашених) цінних паперів.
11.Доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, дивіденди.
13.Кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги.
14.Кошти, що надаються платнику податку з Державного інноваційного фонду на зворотній основі при здійсненні інноваційних проектів.
15. Інші надходження, прямо визначені нормами цього Закону.
3.Витрати п-ва
Витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються і виготовляються.
До складу витрат включаються:
1.Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
2.Суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) до Державного бюджету України.
3.Суми коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких працює за основним місцем роботи не менше 75 відсотків таких осіб, цим об'єднанням для проведення їх благодійної діяльності, але не більше 10 відсотків оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду.
4.Суми коштів, внесені до страхових резервів.
5.Суми внесених (нарахованих) податків, зборів.
6.Суми витрат, що не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або псуванням документів.
Не включаються до склад витрат витрати на:
1. Потреби, не пов'язані з веденням основної діяльності, а саме:
- організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям;
-придбання лотерей, участь в азартних іграх;
-фінансування особистих потреб фізичних осіб.
2.Придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів.
3.Сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбалися платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб.
4.Сплата вартості торгових патентів, яка враховується у зменшення податкових зобов'язань.
5.Сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору.
6.Утримання органів управління.
7.Виплату емісійного доходу на користь емітента корпоративних прав.
8.Виплату дивідендів.
9.Виплату винагород або інших видів заохочень.
10.Суми збитків, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні.
11.Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.
13.Витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування.
14.Витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням основної діяльності на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт.
15. Витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності платника податку
16. Витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.
17. Будь-які витрати платника податку, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення.
18.Будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів.
19.Витрати на відрядження фізичних осіб у межах фактичних витрат особи.
20.До валових витрат відносяться витрати платника податку на утримання та експлуатацію таких об'єктів соціальної інфраструктури:
- дитячих ясел або садків;
-закладів середньої та середньої професійно-технічної освіти та закладів підвищення кваліфікації працівників такого платника податку;
-дитячих, музичних та художніх шкіл, шкіл мистецтв у разі, якщо вони не надають платних послуг та не займаються іншою комерційною діяльністю;
-закладів охорони здоров'я, пунктів безоплатного медичного обстеження, профілактики та допомоги працівникам;
-спортивних залів і площадок;
-приміщень, що використовуються платником податку для організації харчування працівників такого платника податку;
-дитячих таборів відпочинку за умови, що вони не здаються в оренду, не використовуються для надання платних послуг або іншої комерційної діяльності.
4. Амортизація необоротних активів
Під амортизацією основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на суму яких зменшується сума скоригованого прибутку у межах норм амортизаційних відрахувань.
Амортизації підлягають:
-витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;
-витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;
-витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;
-витрати на капітальне поліпшення землі, не пов’язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;
-капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету,
у вигляді цільового фінансування на придбання об’єкта інвестування;
-сума переоцінки вартості основних засобів;
-вартість безоплатно отриманих об’єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об’єктів.
Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:
-ліквідацію основних засобів;
-придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тисяч гривень театрально-видовищними підприємствами – платниками податку;
-витрати на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.
Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:
-витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;
-витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;
витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів;
-вартість гудвілу;
-витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів. Термін "невиробничі основні засоби" означає необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.
5. Ставка податку, порядок та терміни сплати
1.Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою:
з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно 19 відсотків;
з 1 січня 2014 року 16 відсотків.
2.Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняються від оподаткування:
- прибуток виробників біопалива, отриманий від продажу біопалива;
- прибуток підприємств, отриманий ними від діяльності з одночасного виробництва електричної і теплової енергії та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива;
- прибуток підприємств, отриманий ними від господарської діяльності з видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ, що здійснюється відповідно до Закону України "Про газ (метан) вугільних родовищ".
3.Тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня
2011 року звільняються від оподаткування:
а) прибуток суб’єкта господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг у готелях категорій "п’ять зірок", "чотири зірки" і "три зірки", у тому числі новозбудованих чи реконструйованих або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація існуючих будівель і споруд;
б) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств легкої промисловості, крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині.
Порядок нарахування та терміни сплати податку
1.Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають слаті.
2.Платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: 1-й квартал, 1-2-й квартал, 1-3-й квартали та 1-4-й квартали.
3.Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Лекція 7: Фіксований с/г податок (ФСП)
1. Платники ФСП
Платниками податку можуть бути сільськогосподарські товаровиробники у яких частка с/г товаровиробництва за попередній період дорівнює або перевищує 75 % від загального доходу. Якщо с/г товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, виділення то норма частки с/г товаровиробництва підлягає відносно усіх осіб окремо, які поєднують/г товаровиробники, які щойно новоутворенні можуть бути платниками податку з наступного року тільки за результатами даних попереднього року.
Не можуть бути платниками ФСП:
2. Об’єкт, база та ставка податку.
Об’єктом оподаткування ФСП для с/г товаровиробників є площа с/г угідь (ріллі, сіножати, пасовища та багаторічні насадження) та площа земель водного фонду ( внутрішніх водойомів, озер, ставків та водосховищ), що знаходяться у власності с/г товаровиробника або перебуває в оренді. Базою оподаткування податком для с/г товаровиробників є нормативна грошова оцінка за кожен гектар с/г угідь, яка визначена відповідно до законодавства України.
Платники ФСП не є платниками наступних податків та зборів:
Розмір ставок податку з одного гектару залежить від категорії земель, їх розташування та встановлюється у відсотках до бази оподаткування а саме:
Перелік територій, які знаходяться на гірських зонах та поліських територіях визначає КМУ.
3. Податковий період, порядок нарахування та строки сплати податку.
Базовим податковим періодом є календарний рік ( з 1 січня по 31 грудня податкового року).
Податковим періодом для новоутворених підприємств для визначення доходу за попередній рік є дата реєстрації даного с/г товаровиробника по 31 грудня того ж року.
Податковий період для с/г товаровиробників, що ліквідуються є період з початку року до фактичного припинення функціонування підприємства. с/г товаровиробники самостійно визначають розмір ФСП станом на 1 січня до 1 лютого поточного року і подають податкову декларацію за поточний рік до органу ДПС за місцем знаходження.
Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів у частині третиниодатку визначеної за кварталом, а саме
1 квартал – 10%
2 квартал – 10%
3 квартал – 50%
4 квартал – 30%
Підприємства, які утворені шляхом злиття і вперше сплачують податок також провівши розрахунки починаючи з місяця їх злиття.
Якщо протягом податкового періоду у платника податку змінилася площа с/г угідь він зобов’язаний:
Платник податку перераховує суму податку на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.
Лекція 8: Податок з доходів фізичних осіб (ПДФО)
1. Платники податку та сукупний оподаткований дохід
Платники податку:
Об’єктом оподаткування є загально місячний оподаткований доход та іноземні доходи ,які отримані за межами території України.
Загально місячний оподаткований дохід – це сума коштів які нараховуються платнику податку протягом календарного місяця.
Загально річний оподаткований дохід – це сума загально місячних оподаткованих доходів які отримані протягом звітного року в тому числі іноземні доходи.
Склад загально місячного оподаткованого доходу:
2. Ставки ПДФО
Ставка ПДФО становить 15% бази оподаткування щодо доходів, які виплачуються платнику податку за трудовим договором та договором цивільно-правового характеру, щодо виграшів.
У разі, якщо загальна сума нарахованого доходу платнику податку перевищує 10-кратний розмір мінімальної з/пл. станом на 1 січня податкового року, то ставка податку становить 17% на суму перевищення. Ставка податку становить 5% щодо бази оподаткування відносно доходу нараховується як:
Ставка податку становить 10% бази оподаткування щодо доходу у формі з/пл. працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових металів, марганцеві руди та уранові руди, та працівники, які визначені списком №1, які зайняті на підземних роботах та роботах з особливо шкідливими умовами праці, який затверджено КМУ.
3. Податкова соціальна пільга та її види.
Податкова соціальна пільга(ПСП) – це ставка на яку платник податку має право зменшити загально місячний оподаткований дохід.
Розміри ПСП:
1) Розмір, який дорівнює 100% розміру прожиткового мінімумам для працездатної особи, встановленого розміру станом на 1 січня податкового року.
2) Розмір, який дорівнює 150% для таких платників податку які є:
2.1) одинокою матір’ю(батьком), вдовою(вдівцем), опікуном або піклувальником у прорахунках на кожну дитину віком до 18 років.
2.2) утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.
2.3)особою,яку віднесено до 1 або 2 категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи
2.4) учням, студентам, аспірантам
2.5) інвалідам 1 та 2 групи в тому числі інвалідам дитинства
2.6) особою, якій присуджено довічну стипендію, як громадянину що зазнав переслідування за правоохоронну діяльність,в тому числі журналістам
2.7) учасникам бойових дій на території інших держав у період після ДСВ
3) Розмірів який дорівнює 200% для платника податку який є:
3.1) учасником ДСВ в точу числі на території інших держав на яких поширюється закон України «Про статус ветерана війни, гарантії їх соціального захисту»
3.2) героям України, героям Радянського Союзу, героям Соціалістичної праці або повним кавалерам Ордена Слави та особою яку нагороджено чотирма і більше медалями «За відвагу»
3.3)колишнім в’язням концтаборів та інших місць примусового утримання під час ДСВ.
3.4) особи, які були насильно вивезені з території колишнього СРСР під час ДСВ
3.5) особи, які перебували на блокадній території колишнього Ленінграду у період з 1941-1944 роки
Податкова ПСП застосовується лише у випадку коли загальний дохід не перевищує розміру мінімального прожиткового мінімуму помноженого на коефіцієнт 1,4 та округливши до найближчих 10 грн.
Утримання ПДФО:
1) із застосуванням ПСП:
ПДФО = (всього нараховано – ЄСВ – ПСП) * ставку податку
2) без застосування ПСП:
ПДФО = (всього нараховано – ЄСВ) * ставку податку.
Тема 9: Спрощена система оподаткування
Групи спрощенців:
Платники ЄП звільняються від сплати наступних податків та зборів:
Склад доходів:
До складу доходу III групи, яка є платником ПДВ та ЄП, а також IV та VI групи за звітний період включається сума кредитної заборгованості за якої минув строк позивної давності.
Не включається до складу доходу:
Податкові періоди:
Податковий період починається з 1 числа місяця і закінчується останнім календарним днем місяця, який включається до податкового періоду.
Платники I – II групи здійснюють сплату ЄП авансовим платежем не пізніше 20 числа поточного місяця.
Платники III – VI групи сплачують ЄП протягом 10 календарних днів після граничного строку надання податкової декларації за квартал.
1. Платники податку, об’єкт, база оподаткування. Ставки податку
Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Об’єктами оподаткування є:
1. Земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
2. Земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування є:
1. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
2. Площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:
1. Для ріллі, сіножатей та пасовищ 0,1.
2. Для багаторічних насаджень 0,03.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок.
У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок податку, застосовуються такі коефіцієнти:
- на південному узбережжі Автономної Республіки
Крим 3;
- на південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим 2,5;
- на західному узбережжі Автономної Республіки Крим 2,2;
- на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей 2;
- у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей 2,3, крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до категорії гірських;
- на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях 1,5.
Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку.
Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у п’ятикратному розмірі податку.
Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у розмірі із застосуванням таких коефіцієнтів:
- міжнародного значення 7,5;
- загальнодержавного значення 3,75;
- місцевого значення 1,5.
Ставка податку за один гектар несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Ставка податку за земельні ділянки, надані садівницьким товариствам, у тому числі зайняті садовими та/або дачними будинками фізичних осіб, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Ставка податку за земельні ділянки, передані у власність або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (крім сільськогосподарських угідь та лісових земель), нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
2. Пільги щодо сплати податку для фізичних та юридичних осіб
Від сплати податку для фізичних осіб звільняються:
- інваліди першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах не більш як 0,25 гектара, в селищах не більш як 0,15 гектара, в містах не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку для юридичних осіб звільняються:
- заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва;
- дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
- дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій;
- релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків;
- санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
- громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці;
- дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
- підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
- на період дії фіксованого сільськогосподарського податку власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку;
- новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах протягом п’яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність.
3. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню
Не сплачується податок за:
- сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;
- землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
- земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;
- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;
б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;
- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
- земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.
4. Податковий період та порядок обчислення податку
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Тема 11: Плата за ресурси та послуги
1. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу
Платник збору – юридична або фізична особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів.
Об’єкти оподаткування збором:
1. транспортні засоби, які є об’єктами оподаткування збором:
1.1 колісні транспортні засоби, крім:
- транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями збройних сил України.
- транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовим формуваннями головного органу в системі центральних органів виконавчої влади
- транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за підрозділами служби цивільного захисту, які повністю утримуються за рахунок бюджету
- транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління транспортних засобів, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані
- транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління транспортних засобів швидкої медичної допомоги
- транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління транспортних засобів, машин і механізмів для с/г робіт
- транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління транспортних засобів, причепів, мопедів, велосипедів
1.2 судна зареєстровані в Держаному судовому реєстрі України або у Судновій книзі України
1.3 літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України(крім літаків і вертольотів Збройних сил України)
База оподаткування:
збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортного засобу.
2. Екологічний податок
Платники податку – суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не проводять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, господарські та інші організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які здійснюють:
Об’єктом та базою оподаткування є:
3. Плата за користування надрами
Плата за користування надрами – це загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:
Об’єкт оподаткування:
1. обсяг корисної копалини(мінімум сировини) видобутої з надр на території України
2. обсяг корисної копалини(мінімум сировини) видобутої з відходів гірничодобувного виробництва
3. обсяг погашених корисних копалин
База оподаткування – є вартість обсягів видобутих у податковий звітний період корисних копалин ( мінімум сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини( мінімум сировини).
Розрахункова вартість одиниці видобутої корисної копалини розраховується за формулою:
Цр = Вмп + (Вмп*Крмпе)/ Vмп
Тема 12: Збори до фондів державного соціального страхування
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VІ
Єдиний соціальний внесок – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Платниками податку є:
2) працівники - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють:
3) фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно;
4) фізичні особи - підприємці, в т.ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;
5) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською,
нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями;
6) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств;
7) особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді;
8) працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі;
9) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу;
10) батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
11) особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
12) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
13) особи, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
14) один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу відповідно до законодавства.
Платник єдиного внеску має право:
Платник єдиного внеску зобов'язаний:
Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загально-обов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Єдиний внесок не входить до системи оподаткування.
Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Єдиний внесок для платників встановлюється у відсотках до бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Класiв професiйного ризику виробництва наведено 67.
Ставка внеску становить вiд 36,76% для першого класу до 49,7% для 67 класу професiйного ризику виробництва.