Тема 1 Соціальна філософія в системі соціологічного зання Соціологія та соціальна філософія Об'єк
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Тема 1 «Соціальна філософія в системі соціологічного зання»
- Соціологія та соціальна філософія
- Об’єкт та предмет соціальної філософії
- Функції соціальної філософії
1.Соціологія та соціальна філософія
Відмінність соціології та філософії – це передусім відмінність між наукою ( яка намагається нейтралізувати упередженість та оцінки) та так званими «ціннісними формами свідомості» ( які передбачають упередженість, з необхідністю включають уявлення про «добре», « належне», «справедливе» тощо). Відмінність полягає також у тому що і філософія, і соціологія використовують специфічні для кожної форми свідомості пізнавальної особи. Соціологія, зокрема, поряд з іншими, використовує й емпіричні методи пізнання, експериментальні способи дослідження. В арсеналі філософії немає таких засобів осягнення дійсності, знання й установки, що містяться в ній є опосередкованими й спираються на ті дані, які отримані не тільки науковими, але й іншими способами дійсності: художніми, морально-правовими та ін. На сьогодні тісний взаємозв’язок соціології та філософії завжди має місце, і він є необхідним. По-перше, філософія як світогляд ( як те, що встановлює місце людини у світі взагалі, зокрема міркує про проблеми сенсу людського життя й діяльності) збагачується, спираючися на соціологічні уявлення про суспільство та людську діяльність. По-друге, соціологія не може обійтися без філософії, позаяк саме остання забезпечує розуміння сенсу людської діяльності взагалі й соціологічної діяльності зокрема. Філософія дає так звані гуманістичні орієнтири соціологу, визначає напрямки й характер самоконтролю в соціологічній роботі ( що соціолог повинен і чого не повинен робити, чого йому слід прагнути в соціологічній діяльності). Саме філософія дає можливість розглядати соціологічну діяльність не тільки як засіб задоволення певних практичних потреб, але й як спосіб, що забезпечує пошуки духовності й удосконалення людини.
2.Об’єкт та предмет соціальної філософії
Об'єктом соціально-філософського аналізу виступає суспільство - локальне або людство. Суспільство є об'єктом аналізу різних наук : історії, соціології, філософії історії, соціальній філософії та ін. Але кожна з них має свій предмет дослідження, тобто свій аспект у вивченні суспільства, а значить, загальні і специфічні методи соціального пізнання. Предметом соціальної філософії є відношення між товариством людей і громадською людиною. В цьому відношенні суспільство виступає громадським буттям, а людина у формі суспільної свідомості. Останнє означає, що громадська людина - це люди, об'єднані в рід, етнос, народ, цивілізацію і тому подібне, а не індивід. При такому підході суспільство, його пізнання і суспільна свідомість, а також громадська практика придбавають очевидну специфіку в порівнянні з іншими науками і формами світогляду, що вивчають суспільство. Таким чином, соціальна філософія - це складова частина філософії, що вивчає взаємовідношення між суспільством і людиною у формі взаємодії громадського буття і суспільної свідомості.
Предметом соціальної філософії є стосунки між громадською людиною, з одного боку, і соціальними інститутами, громадськими сферами, громадськими формаціями, громадськими цивілізаціями і тому подібне - з іншою. Суттю громадської людини в цьому випадку виступає суспільна свідомість і громадська практика, які здійснюються в перерахованих громадських формах. В зв'язку з цим доречно підкреслити, що соціальна філософія вивчає не громадське буття і суспільну свідомість в їх нарізності, а процес їх функціонування і розвитку в різних громадських формах (інститутах, сферах, формаціях і тому подібне). Тому важливою проблемою соціальної філософії є вивчення суспільства як цілісної природно-соціальної системи, найважливішими елементами якої є громадське буття і суспільна свідомість людини. Передусім, соціальна філософія вивчає громадське буття, яке трактується в різних соціально-філософських системах по-різному. Громадське буття є єдністю об'єктивного (матеріального) і суб'єктивного (ідеального), що утрудняє його розуміння і інтерпретацію. Доводиться конкретизувати методи філософського пізнання : громадський зв'язок і громадський розвиток, громадські протиріччя, громадські закони, співвідношення громадської необхідності і свободи і тому подібне. І справа тут не лише у відповідному прикметнику "громадське", але головним чином у виявленні суті нових соціально-філософських понять. Тому аналіз особливостей громадського пізнання повинен передувати аналізу інших проблем соціальної філософії.
3.Функції соціальної філософії
Онтологічна сторона соціального пізнання (від греч. ontos - буття, суще) сторона соціального пізнання торкається пояснення буття суспільства, закономірностей і тенденцій його функціонування і розвитку. В той же час вона зачіпає і такий суб'єкт соціальної життєдіяльності, як людина, в тій мірі, в якій він включений в систему громадських стосунків. У даному аспекті вказана вище складність соціального життя, а також її динамічність у поєднанні з особовим, елементом соціального пізнання є об'єктивною основою різноманіття точок зору з питання про суть соціального буття людей.
Гносеологічна (від греч. gnosis - знання) сторона соціального пізнання пов'язана з особливостями самого цього пізнання, передусім з питанням про те, чи здатне воно формулювати власні закони і категорії і чи має воно їх взагалі. Іншими словами, йдеться про те, чи може соціальне пізнання претендувати на істину і мати статус науки? До гносеологічної сторони соціального пізнання відноситься також рішення таких проблем :
- яким чином здійснюється пізнання громадських явищ;
- які можливості їх пізнання і які межі пізнання;
- роль громадської практики в соціальному пізнанні і значення в цьому особистого досвіду суб'єкта, що пізнає;
- роль різного роду соціологічних досліджень і соціальних експериментів
Окрім онтологічної і гносеологічної сторін соціального пізнання існує і ціннісна - аксіологіна його сторона (від греч axios - цінний), що відіграє важливу роль в розумінні його специфіки, оскільки будь-яке пізнання, і особливо соціальне, пов'язане з тими або іншими ціннісними зразками, пристрастями і інтересами різних суб'єктів. Ціннісний підхід проявляється вже з самого початку пізнання - з вибору об'єкту дослідження. Цей вибір здійснюється конкретним суб'єктом з його життєвим і пізнавальним досвідом, індивідуальними цілями і завданнями. Крім того, ціннісні передумови і пріоритети багато в чому визначають не лише вибір об'єкту пізнання, але і його форми і методи, а також специфіку тлумачення результатів соціального пізнання.
Предмет і специфіку соціальної філософії не можна розкрити, не порушуючи питання про її функції. Назвемо основні з них:
- світоглядна функція соціальної філософії полягає в тому, що формує у людини загальний погляд на соціальний світ, тобто на існування і розвиток суспільства, певним чином вирішує питання про співвідношення буття людей, матеріальних умов їх життя і їх свідомості, про місце і призначення людини в суспільстві, меті і сенсі його життя та ін.
- теоретична функція соціальної філософії полягає в тому, що дозволяє заглибитись у соціальні процеси та розкривати їх на рівні теорії, тобто системи поглядів про їх суть, зміст і напрям розвитку. На теоретичному рівні може йтися про тенденції, закономірності розвитку громадських явищ і суспільства в цілому.
- з вказаними вище функціями пов'язана методологічна функція соціальної філософії, що полягає в застосуванні її положень при дослідженні окремих явищ і процесів громадського життя, що вивчаються тими або іншими громадськими науками.
- прогностична функція соціальної філософії полягає в тому, що її положення сприяють передбаченню тенденцій розвитку суспільства, його окремих сторін, можливих найближчих і віддалених наслідків діяльності людей. На основі такого передбачення стає можливим будувати прогнози розвитку тих або інших соціальних явищ і усього суспільства.
2. ОЦЕНКА ТОЧНОСТИ ПРЯМЫХ И КОСВЕННЫХ ИЗМЕРЕНИЙ Цель работы обработать данные прямых и косвенных измерен
3. Играющие- несколько самостоятельных групп
4. Изучает лекарственные средства для лечения и профилактики заболеваний Задача фармакологии открытие нов
5. і Шевченка вона назвала Кобзарем Пушкіна сонцем російської поезії Франка Каменярем Горького
6. Моделювання задач масового обслуговування ЕОМ
7. технический прогресс поэтому ее развитию постоянно уделялось значительное внимание
8. История создания концентрационных лагерей Страница 5 1
9. лекарство является производным французского слова DROGUE сухая трава подразумевают любое вещество которое м
10. Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгосп
11. беглоРусский роднойАнглийский хорошо Должность Охранник
12. Лица умственного труда преподаватели студенты врачи и т
13. Пояснительная записка Данный курс по выбору предназначен для формирования знаний студентов в области те
14. Принципы и функции права- понятие и классификация 1
15. Класс Инфузории (Infusori
16. а ветви- законодательную исполнительную и судебную
17. Почему я часто вспоминаю моего любимого дедушку Хасанова Асгата Хасановича который родился 1 мая 1928 го
18. мировоззрение был введен немецким философом Иммануилом Кантом
19. Современные направления развития композитов на основе полимеров
20. 12 2011 zbo~ m~lo b~t rovn~ dod~no dne- 31