Тема- КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ Сутність КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА Конституційне право Украї

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Тема: КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Сутність КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА

Конституційне право України – це галузь права, норми якої визначають і регулюють політичні та інші найважливіші суспільні відносини в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя і діяльності суспільства і держави.

Основне джерело Конституційного права України є Конституція України від 28 червня 1996 року.

Суб’єкти конституційно-правових відносин:

1) народ, нація, національні меншини,

2) держава, органи державної влади ;

3) політичні партії, громадські організації та блоки;

4) громадяни України, іноземці, особи без громадянства, жителі, біженці;

5) підприємства, установи, організації;

6) міжнародні органи й організації;

7) засоби масової інформації (ЗМІ) тощо.

Об’єкти конституційного права:

конституційний лад України; суверенітет;
влада (демократія), влада народу,
державний устрій;
життя і здоров'я людини;
права і свободи людини і громадянина;
територія, державний кордон, громадянство, мова,
економіка, господарювання;
природні ресурси: земля, її надра.

ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ.

Громадянство- це правовий зв'язок між фізичною особою і відповідною державою, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках. В Україні існує єдине громадянство.

В Україні існує єдине громадянство.

Джерело: Законом «Про громадянство України».

Підстави набуття громадянства України є: 1) народження; 2) територіальне походження; 3) прийняття до громадянства (проживати 5 р. на території України, мати постійне місце проживання та роботи, володіти укр.мовою); 4) поновлення у громадянстві; 5) усиновлення; 6) встановлення над дитиною опіки чи піклування; 7) встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) перебування у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) встановлення

батьківства тощо.

КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ ТА ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ.

ПРАВА ЛЮДИНИ - це певні можливості людини, необхідні для її існування та розвитку, мають бути загальними та рівними для всіх.

ОБОВ’ЯЗОК – це визначена законом міра обов’язкової поведінки особи, недотримання якої зумовлює правові наслідки.

Види прав:

Особисті – можливості людини, необхідні для її фізичного існування та задоволення життєвих потреб.
Соціально-економічні – права у сфері економічних, соціальних, майнових відносин, духовних здобутків, які забезпечують людині гідний рівень життя.
Політичні – можливості особи брати участь у державному і громадському житті шляхом участі у здійсненні державної влади і громадського самоврядування.

Особисті права людини і громадянина	Соціально-економічні права	Політичні права	Обов’язки людини і громадянина
Ст.27 Право на життя	Ст.41 Право на приватну власність	Ст. 15 Право на свободу політичної діяльності	Ст. 53 Здобуття повної загальної середньої освіти
Ст. 28 Право на повагу гідності	Ст. 42 Право на підприємницьку діяльність	Ст.34 Право вільно висловлювати свої погляди, використовувати інформацію	Ст. 65 Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів, відбуття військової служби
Ст.29 Право на свободу і особисту недоторканість	Ст. 43 Право на працю	Ст. 36 Право об’єднуватися в політичні партії	Ст. 66 Не завдавати шкоди природі та культурній спадщині, відшкодовувати збитки у разі завдання шкоди
Ст.30 Право на недоторканість житла	Ст. 44 Право на страйк	Ст.38 Право брати участь в управлінні суспільством і державою	Ст. 67 Сплата податків та зборів в порядку і розмірах, встановлених законом, щорічне подання декларацій про свій майновий стан у податкові органи за місцем проживання
Ст.31 Право на таємне листування, телефонні розмови	Ст. 45 Право на відпочинок	Ст. 39 Право проводити збори, мітинги, походи	Ст. 68 Неухильне додержання Конституції та законів України
Ст.32 Право на невтручання в особисте і сімейне життя	Ст. 46 Право на соціальний захист	Ст.40 Право на письмові звернен-ня до органів державної влади	Ст. 68 Непосягання на права, свободи, честь та гідність інших людей
Ст.33 Право на пересування	Ст. 47 право на житло
Ст.34 Право на свободу думки та слова	Ст. 48 Право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї
Ст.35 Право на свободу віросповідання	Ст. 49 Право на охорону здоров”я
Ст. 59 Право на правову допомогу	Ст..50 Право на безпечне для життя та здоров’я довкілля
Ст. 60 Право на невиконання явно злочинних розпоряджень	Ст. 53 Право на освіту
Ст.61 Право на не притягнення до юр.відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення
Ст.62 Презумпція невинності
Ст.63 Право не нести відповідальність за відмову давати показання щодо себе, членів сім’ї

ВИБОРЧЕ ПРАВО.

Під виборами слід розуміти форму безпосередньої демократії, зміст якої полягає в формуванні представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом голосування громадян України.

До загальних принципів виборчого права відносяться: вільного, загального, рівного, прямого виборчого права, а також таємного голосування при здійсненні виборчого права.

Стадії організації та проведення виборів:

• призначення або проголошення виборів;

• формування територіальних виборчих одиниць — виборчих округів та виборчих дільниць;

• формування виборчих комісій;

• передвиборна агітація;

• голосування;

• підрахунок голосів;

• встановлення результатів голосування та їх оприлюднення;

• припинення діяльності виборчих комісій.

Іноді проводиться й додаткова стадія виборів – повторне голосування.

ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ РЕФЕРЕНДУМІВ.

Під референдумом слід розуміти як пріоритетну форму безпосередньої демократії, зміст якої полягає в прийнятті або затвердженні громадянами України Конституції, законів та інших найважливіших рішень загальнодержавного та місцевого значення шляхом голосування.

Стадії організації та проведення Референдумів:

Підготовча стадія: ініціювання всеукраїнського референдуму; інформування громадян про його ініціювання; агітація «за» або «проти» винесення визначеного питання на всеукраїнський референдум; всенародні або парламентські обговорення (факультативний етап).

Основна стадія: призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму; організація всеукраїнського референдуму та підготовка його проведення; агітація «за» або «проти» проекту рішення, що виноситься на всеукраїнський референдум; голосування; встановлення результатів всеукраїнського референдуму; визначення та оприлюднення рішень всеукраїнського референдуму; проведення повторного всеукраїнського референдуму (факультативна стадія).

Завершальна стадія: виконання рішень всеукраїнського референдуму; юридична відповідальність за невиконання рішень всеукраїнського референдуму.

Види референдумів

Місцеві Всеукраїнські

Позитивні риси	Негативні риси
1. Рішення спирається безпосередньо на волю народу, тому має високий авторитет	1. Організаційно-технічні складності в проведенні референдуму
2. Стабільність рішень, тому що їх зміна можлива лише шляхом проведення нового референдуму	2. Високі витрати на проведення. Недостатній рівень правової культури населення, можливість у зв'язку з цим маніпулювати його думкою

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ.

Державний орган - це структурно організований колектив державних службовців або конкретна службова особа, які наділені відповідними владними повноваженнями і засобами, необхідними для їх реалізації.

Органи законодавчої влади - це державні органи, діяльність тих насамперед спрямована на висловлення державної волі шляхом прийняття законів.

Органи виконавчої влади - це державні органи, що організовують і здійснюють виконавчо-розпорядчу діяльність держави, тобто втілюють у життя волю держави, закріплену в правових актах.

Органи судової влади - це система державних органів, які здійснюють правосуддя тобто розв'язують суперечності, що виникають у процесі правовідносин у суспільстві.

Правоохоронні органи - це система державних органів і громадських організацій, які покликані забезпечувати існуючий правопорядок та вживати належних заходів щодо правопорушників.

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ - ГЛАВА ДЕРЖАВИ.

Президент України є главою держави і виступає від її імені.

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.

Президент України:

1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

4) приймає рішення про визнання іноземних держав;

5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;

8) припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися тощо.

Повноваження Президента України припиняються достроково у разі:

1) відставки;

2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

3) усунення з поста в порядку імпічменту;

4) смерті.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ЯК ЄДИНИЙ ОРГАН ЗАКОНОДАВЧОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ.

Склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі:

1) складення повноважень за його особистою заявою;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;

5) смерті.

До повноважень Верховної Ради України належить:

1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених Конституцією;

2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених Конституцією;

3) прийняття законів;

4) затвердження Державного бюджету України та контроль за його виконанням;

5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля тощо.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ - УРЯД УКРАЇНИ.

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України.

До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри.

Відставка Прем'єр-міністра України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України:

1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

4) розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;

5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону;

6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;

7) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади тощо.

СУДОВА ВЛАДА В УКРАЇНІ.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Основними засадами судочинства є:

1) законність;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) забезпечення доведеності вини;

4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами тощо.

Судова система

Суди загальної юрисдикції Конституційний Суд

Місцеві суди
- Апеляційні суди
- Верховний суд
- Спеціалізовані суди

На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Повноваження судді припиняються, у разі:

1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено; 2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років; 3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; 4) порушення суддею вимог щодо несумісності; 5) порушення суддею присяги; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 7) припинення його громадянства; 8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; 9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.

Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою.

Суддя Конституційного Суду України призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк.

Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.

Суддя не може займатися підприємницькою діяльністю, і може займатися науковою, творчою та викладацькою діяльністю.

Взаємодія трьох гілок влади та глави держави (самостійно намалювати схему взаємозв’язку).

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Джерело: Конституція України та ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Територіальною основою місцевого самоврядування в Україні є село (сільрада), селище, місто.

Система місцевого самоврядування включає:

територіальну громаду;
сільську, селищну, міську раду;
сільського, селищного, міського голову;
виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
органи самоорганізації населення.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.

Депутатом може бути громадянин України, який досяг 18 років, проживає на території України останні 5 років, не має судимості, володіє українською мовою, має право голосу.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ

Перелік правоохоронних органів міститься в ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23 грудня 1993 року, згідно з яким правоохоронні органи - органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Прокуратура України є державним правоохоронним органом, на який покладено здійснення нагляду за додержанням та правильним застосуванням законів держави.

Функції прокуратури:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян тощо.

На посади прокурорів можуть бути призначені: громадяни України; які мають вищу юридичну освіту; які мають необхідні ділові і моральні якості; пройшли стажування в органах прокуратури строком до одного року; досягли встановленого законом віку та мають необхідний стаж роботи (не молодше 30 років і наявності стажу роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше 7 років для призначення на посади прокурорів областей і прирівняних до них прокурорів, не молодше 25 років і наявності стажу роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше 3-х років для призначення на посади прокурорів районів і прирівняних до них прокурорів).

Органи внутрішніх справ

Загальне керівництво органами внутрішніх справ здійснює Міністерство внутрішніх справ України (МВС).

За функціональною ознакою до вказаних органів відносяться:

o міліція;

o органи внутрішніх справ на транспорті;

o внутрішні війська МВС України;

o органи по боротьбі з організованою злочинністю;

o навчальні заклади МВС України;

o інші підрозділи, установи, організації.

Правовий статус міліції визначений Законом "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року. Міліція України - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Основними завданнями міліції є:

1) забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;

2) запобігання правопорушенням та їх припинення;

3) охорона і забезпечення громадського порядку;

4) виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

5) забезпечення безпеки дорожнього руху;

6) захист власності від злочинних посягань;

7) виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;

8) участь у поданні соціальної і правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Правове положення Служби безпеки України (СБУ) визначене Законом України "Про службу безпеки України" від 25 березня 1992 року.

СБУ - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Він підпорядкований Президенту України і підконтрольний Верховній Раді України.

На СБУ покладається захист: - державного суверенітету; - конституційного ладу; - економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України; - законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.

До завдань СБУ також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури. (Джерело: ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).

Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов’язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні тощо.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

1. Титан
2. Отчет по практике- Деятельность индивидуального предприятия, оказывающего различного вида юридические услуги
3. Расшифруйте анаграммы лингвистических терминов- ивербаубрата формагрома дорожкапанизуве филатав
4. ЦДОДД Краснодар Внеклассная и самостоятельная работа учащихся повышает интерес к изучению школьной д
5. Вешние воды Источник- http---ldebrn
6. 96 МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ ПРИБОРЫ САНИТАРНОТЕХНИЧЕСКИЕ ЧУГУННЫЕ ЭМАЛИРОВАННЫЕ Технические услов
7. Связь больших чисел с константами физики и космотологии
8. Лабораторная работа 5
9. лекция Цель курса истории науки и техники как междисциплинарной науки заключается в том чтобы осветить и
10. реферату- Практика з банківської справиРозділ- Банківська справа Практика з банківської справи Місцем пр
11. Вопервых в разнообразных источниках финансировании науки и образования государственные частные самофи
12. тема органов осуществляющих от имени Российской Федерации надзор за соблюдением Конституции Российской Фед
13. тема организация и формы государственного управления
14. отлично учиться мечталиЧтобы порадовать ВасЧтобы порадовать Вас
15. 784 с OCR- Ихтик г
16. экономическая сущность и функции финансов
17. Учет расчета с бюджетом по налогам и сборам
18. Стратегия модернизации как в прошлом так и теперь базировалась на необходимости перехода России от общест
19. Утверждаю
20. Тема 8. Управління інвестиціями 1.html

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе