Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
2
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка
Кафедра ЗТД і МТН
Роль технічних засобів навчання для створення навчального середовища
Виконала:
студентка 41-ї групи
факультету філології
та журналістики
Ткаченко Ольга
Перевірив викладач
Колтко Ю.В
Кіровоград – 2012
Зміст
Вступ
1. Класифікація технічних засобів навчання
2. Технічні засоби навчання та умови їх використання
3. Обґрунтування необхідності впровадження в учбовий процес технічних засобів навчання
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
На сучасному етапі розвитку суспільства обсяг та складність інформаційних потоків досить велика і з кожним роком збільшується. Тому традиційна система навчання у вищих закладах потребує постійного удосконалення на основі сучасних досягнень науки та техніки, що пов'язано з покращенням методики організації та проведення навчального процесу. Важливим напрямом інтенсифікації навчально-пізнавального процесу є використання технічних засобів навчання (ТЗН), в тому числі комп'ютерної техніки.
Використання технічних засобів навчання надає навчально-методичній роботі зі студентами більш насичений, динамічний, творчий та інтенсивний характер. Сучасна освіта базується в основному на вербальному способі передачі знань, де переважає сприймання усної інформації.
Вирішення проблеми підвищення інтенсифікації навчально-виховної діяльності здійснюється за двома основними напрямами:
Використання аудіовізуальних засобів навчання може виступати важливим напрямом досягнення позитивних практичних результатів, як в першому, так і в другому випадках.
Доцільність використання ТЗН зумовлено об'єктивними законами фізіології вищої нервової діяльності та заснованої на них психології особистого сприйняття. Дані фізіології та психології свідчать, що в процесі засвоєння знань переважають органи відчуття. Особливо велику роль у формуванні і розвитку мислення належить візуальному та слуховому аналізаторові.
Так, 90% всіх відомостей про навколишню дійсність людина отримує за допомогою зору, 9% - за допомогою слуху та 1% - за допомогою інших органів відчуття. Ці дані ще раз підкреслюють, що додаткове завантаження візуального і слухового аналізаторів за допомогою технічних засобів навчання дає значну можливість засвоєння більшого обсягу інформації.
В умовах стрімкого зростання інформаційних потоків і збільшення дефіциту навчального часу аудіовізуальні засоби дозволяють за один і той же термін часу викласти і засвоїти значно більший обсяг навчальних знань. При цьому якість інформації, що засвоюється студентами, підвищується за рахунок її наочності, виділення в графіках, діаграмах, схемах, слайдах, відеороликах, головних структурних елементах процесів і явищ.
Використання ТЗН у викладанні навчальних дисциплін дозволяє збільшити обсяг інформації, яку необхідно запам'ятати, приблизно на 35% і підняти ефективність занять на 20%. Крім того, це дозволяє значно інтенсифікувати пізнавальну діяльність студентів, дає можливість доповнити навчальний процес додатковою інформацією.
Використання технічних засобів є важливим і під час навчання і у молодшій школі. Удосконалення учбово-матеріальної бази загальноосвітньої школи - одна з головних умов підвищення рівня навчально-виховного процесу. Навчальне устаткування стало невід'ємною частиною уроку, так робота з ним для учнів - це джерело нових знань, і засіб для засвоєння, узагальнення, повторення вивченого матеріалу. Щоб підвищити рівень засвоєння матеріалу на уроках необхідно використовувати різноманітні засоби наочності. Вони, як показала практика, істотно підвищують ефективність навчання.
Ефективному використанню засобів навчання сприяє кабінетна система. Позитивне: сприяє швидкому "входженню" учнів у предмет, який вивчається на уроці; кращі можливості для використання наочності, технічних засобів навчання і створює умови для цікавої організації позаурочної роботи з предмета і позакласної виховної роботи з учнями.
1. Класифікація технічних засобів навчання
У процесі науково-технічного прогресу освіта отримала нові можливості, розширився арсенал ТЗН, що в свою чергу викликало очевидну низку інновацій та зростанням вимог до фахового рівня педагогів. Всі ці явища належним чином впливають на методику, методологію та організацію навчально-виховного процесу в цілому.
Перед тим, як говорити про значення та важливість використання технічних засобів у навчальному процесі, дуже важливо їх класифікувати.
Технічні засоби навчання класифікуються за трьома основними ознаками: за призначенням; за функціями, які вони виконують; за способами впливу на учнів.
За призначенням
За цією ознакою вони діляться на дві групи: перша - ТЗН широкого призначення; друга - ТЗН спеціального призначення. Розглянемо кожну з цих груп.
Перша група: ТЗН широкого призначення використовуються в усіх формах навчальних і позанавчальних занять, на всіх рівнях освіти, у всіх класах, для всіх учнів, при вивченні всіх навчальних дисциплін з навчальною, виховною, розвиваючою і контролюючою метою.
До них відносяться: телебачення, кіно, звукозапис та його відтворення, відеозапис та його відтворення, радіо, візуальні статичні засоби, технічні засоби контролю.
Друга група: ТЗН спеціального призначення. До цієї групи відносяться комп’ютери, мікрокалькулятори, копіювальні апарати, демонстраційні стенди, діючі прилади і пристрої, макети, які подають різноманітну інформацію спеціального призначення.
За функціями, які виконують "ТЗН" , їх можна поділити на дві групи: перша - "ОТ і ТЗН передачі інформації" ; друга - "ОТ і ТЗН контролю знань" .
Перша група: "ОТ і ТЗН передачі інформації"
До них відносяться:
– телебачення;
– кіно;
– відтворення звукозапису;
– відтворення відеозапису;
– радіо;
– комп’ютери;
– мікрокалькулятори;
– візуальні статичні засоби;
– копіювальні матеріали.
Друга група: ТЗН контролю знань
До них відносяться такі:
– комп’ютери;
– мікрокалькулятори;
– автоматизовані машини і класи;
– контролюючі машини.
За способами впливу на учнів
За цією ознакою ТЗН діляться на три групи: перша - візуальні (зорові); друга - аудитивні (звукові); третя - аудіовізуальні (звукозорові).
За формою передачі інформації ТЗН поділяються на:
В останній час набув поширення такий вид технічних засобів, як навчальне телебачення, котре за допомогою сучасної телевізійної техніки та телевізійних внутрішніх мереж і необхідного методичного забезпечення (відеороліки, кінофільми) набуло широкого використання у вищих закладах. Телевізійна техніка може використовуватися у навчальних аудиторіях, обладнаних телевізорами, DVD-програвачами.
Використання технічних засобів навчання підвищує ефективність навчального процесу, посилює засвоюваність навчального матеріалу, а їх розробка та визначення напрямів застосування є важливою складовою методичної роботи у ВНЗ усіх рівнів акредитації.
2. Технічні засоби навчання та умови їх використання
Технічні засоби навчання включають:
Комплексне використання аудіовізуальних засобів навчання на уроках повинно відповідати таким вимогам:
При підготовці і проведенні уроку з використанням технічних засобів навчання необхідно:
Практикують такі поєднання аудіовізуальних засобів:
а) статичні екранні і звукові посібники;
б) динамічні і статичні екранні; в)динамічні екранні і звукові;
г) динамічні і статичні, екранні, звукові.
Ефективному використанню засобів навчання сприяє кабінетна система.
Позитивне: сприяє швидкому "входженню" учнів у предмет, який вивчається на уроці; кращі можливості для використання наочності, технічних засобів навчання і створює умови для цікавої організації позаурочної роботи з предмета і позакласної виховної роботи з учнями.
Негативне: труднощі у складанні розкладу занять; важко підтримувати санітарний стан у класі; спричинює до зайвих рухів на коридорах.
3. Обґрунтування необхідності впровадження в учбовий процес технічних засобів навчання
В законі України “Про освіту” зазначено, що метою освіти в нашій державі є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності нашого суспільства. Звідси випливає одне з основних завдань школи: поліпшення якості навчання, виховання і розвитку учнівської молоді.
Щоб досягти цього слід постійно вдосконалювати зміст освіти, методи, форми і засоби навчання. Серед них важливе місце належить технічним засобам навчання.
"ТЗН" володіють великою інформативністю і достовірністю. За їх допомогою учні мають можливість бачити “невидиме”, чути “нечуване”, проникати в процеси мікро- і макросвіту.
ТЗН поліпшують і збагачують унаочнення, сприяють інтенсифікації навчально-виховного процесу, підвищують продуктивність педагогічної праці вчителя.
Серед нововведень в педагогіку найпоширенішими стали технічні засоби навчання. В наш час процес навчання дедалі більше залежить від його технічного оснащення.
Про значення ТЗН в навчально-виховному процесі свідчать такі факти. Для розпізнавання раніше невідомого предмету людині потрібна така кількість часу:
– при словесному описі - 2,8 сек.;
– на чорно-білому фото - 1,2 сек.;
– на кольоровому фото - 0,9 сек.;
– засобами кіно і телебачення - 0,7 сек.;
– при показі в натурі - 0,4 сек.
Учні пізнають навколишній світ за допомогою всіх органів почуттів. Проте, основними каналами отримання інформації є зорові аналізатори. Система “вухо-мозок” пропускає за секунду 50 одиниць інформації, а система “око-мозок” - 500.
Тому невипадково, що 90 відсотків всієї інформації учні отримують за допомогою зору, а 10 відсотків за допомогою слуху. “Краще один раз побачити, ніж 100 разів почути” - так говорить досить актуальне прислів’я.
За останні роки в школах з’явились та інтенсивно розвиваються копіювальна і відеотехніка, музичні центри, нові покоління діапроекторів і графопроекторів. Ефективне використання їх в загальноосвітній школі сприятиме успішному вирішенню поставлених перед нами завдань.
Упровадження технічних засобів навчання (ТЗН) в навчальний процес, що багатьма дослідниками визначається як технологічна революція в освіті, почалося з розробки перших програм аудіовізуального навчання в 30-х роках у США.
У вітчизняній школі ці засоби з'являються в 40-х роках. Із середини 50-х років намічається технологічний підхід до їх використання, теоретичною базою якого стає ідея пpoгpaмованого навчання. Розробляються аудіовізуальні засоби спеціально призначені для навчальних цілей: засоби зворотного зв'язку, електронні класи, лінгафонні кабінети, тренажери тощо.
У 70-ті роки підсилюється теоретична розробка використання ТЗН в навчальному процесі й з'являються такі новітні засоби: відеомагнітофони, карусельний кадропроектор, поліекран, електронна дошка тощо.
У 80-ті роки стали створюватися дисплейні класи, збільшилася кількість і якість педагогічних програмних засобів, з'явилися системи інтерактивного відео задля освітніх цілей. У 90-ті роки в освітніх установах використовується мультимедійна апаратура й створюється VRML – мова моделювання віртуальної реальності.
Мультимедіа розуміється як сучасна комп'ютерна технологія, що дозволяє об'єднати в комп'ютерній системі текст, звук, відео зображення, графічні зображення й анімацію. Використання віртуальної реальності (інтегративної технології утворення, за допомогою сукупності програмних засобів і різноманітних технічних пристроїв, ілюзії реальності того, що відбувається в комп'ютерному середовищі й активній участі в ній користувача) у педагогічному процесі породжує ефект присутності, а це робить можливим змінити всю систему навчання й виховання. Виникає можливість багато інформаційних матеріалів передавати тому, кого навчають, через його безпосереднє зіткнення з досліджуваними об'єктами і явищами, моделювати виховні ситуації, у яких вихованцеві треба буде приймати якісь рішення та діяти відповідно до обставин. Звідси стає очевидним, що дидактичні можливості ТЗН зростають в міру розвитку їх техніко-технологічного та програмно-методичного рівня .
Технічні засоби навчання є невід'ємним компонентом практично будь-якої сучасної методичної системи. Їх упровадження, на думку Г.М. Коджаспірової і К.В. Петрова, сприяє:
Технічні засоби навчанні (ТЗН)- сукупність технічних пристроїв з дидактичним забезпеченням, що застосовуються у навчально-виховному процесі для пред'явлення й обробки інформації з метою її оптимізації. ТЗН поєднують два поняття: технічні пристрої (апаратура) і дидактичні засоби навчання (носії інформації), які за допомогою цих пристроїв відтворюються.
Класифікувати технічні засоби навчання складно через різноманітність їх складу, функціональних можливостей, способів подання інформації. У науці відсутня єдина класифікація засобів навчання, тому різні педагоги пропонують свої варіанти. Проведений аналіз авторських класифікацій ТЗН дозволяє нам виявити такі групи об'єктів, які найбільш оптимальні для організації навчального процесу: візуальні, аудіальні. аудіовізуальні. Ці групи ТЗН, у свою чергу, можна розділити на знаково-графічні, демонстраційні, лабораторні, мультимедійні.
Знаковографічні ТЗН застосовуються для передачі інформації про зовнішній вигляд об'єктів вивчення, про їхні конструктивні особливості з поясненнями в текстово-графічній формі, а також у формі відстеження (наочні стенди, візуальна й аудіовізуальна апаратура).
Демонстраційні ТЗН дозволяють продемонструвати роботу (функціонування) пристрою, тобто вони виконані у вигляді діючих технічних об'єктів, що сприяють більшій наочності для спостереження за технічними процесами (діючі моделі тощо.). Особливістю лабораторних ТЗН є те, що вони дозволяють учням самостійно проводити лабораторні експерименти з використанням різних вимірювальних приладів (лабораторні стенди).
Мультимедійні ТЗН дозволяють задіяти максимальну кількість каналів сприйняття інформації за рахунок передачі інформації в мультимедійній формі за допомогою комп'ютерів і оргтехніки, тим самим істотно підвищити ефективність навчання.
За даними ЮНЕСКО - коли людина слухає, вона запам'ятовує 15% вербальної інформації, коли дивиться - 25% зорової інформації, коли бачить і слухає - 65% отриманої інформації. Отже, необхідність застосування ТЗН, котрі в якості аудіовізуальних засобів можуть впливати на різні органи почуття, безсумнівна. Вона зумовлена й значним ускладненням об'єктів навчання - неможливо продемонструвати складний технічний пристрій, мікросхему або технологічний процес тільки вербальними засобами та за допомогою крейди й дошки. ТЗН дозволяють вийти за рамки навчальної аудиторії; зробити видимим те, що неможливо побачити неозброєним оком, імітувати будь-які ситуації. Багато сучасних технічних засобів аж до персональних комп'ютерів стали або стають звичними в повсякденному побуті багатьох людей.
Застосування ТЗН інтенсифікує передачу інформації, значно розширює ілюстративний матеріал, створює проблемні ситуації й організує пошукову діяльність учнів, підсилює емоційність навчання, формує навчальну мотивацію тих, кого навчають, індивідуалізує й диференціює навчальний процес. З використанням ТЗН відкривається безліч нових можливостей проведення позаурочної роботи та дозвілля дітей. Упровадження нових інформаційних технологій у навчально-виховний процес приводить до корінної зміни характеру діяльності педагога - вона в значній мірі наближається до професійної діяльності дослідника, програміста, організатора, консультанта.
Технічні засоби навчання підвищують ефективність і продуктивність навчально-виховного процесу тільки в тому випадку, якщо вони методично грамотно застосовуються, тобто вчитель, вихователь добре собі уявляють і розуміють психологічні основи їхнього застосування.
Неправильне використання ТЗН виникає, насамперед, через незнання або зневагу психологічними особливостями їхнього застосування. Г.М. Коджаспірова та К.В. Петров виділяють такі типові педагогічні помилки, що знижують ефективність застосування ТЗН:
а) недостатня методична підготовленість учителя;
б) неправильне визначення дидактичної ролі й місця аудіовізуальних засобів на уроках, невідповідність їх виразних можливостей дидактичної значимості;
в) безплановість, випадковість їх застосування;
г) перевантаженість уроку демонстрацією (прослуховуванням), перетворення його в зорово-звукову, літературно-музичну композицію.
На такому уроці, по суті, відсутня навчально-виховна робота вчителя, порушуються елементарні дидактичні вимоги, переважає пасивне сприйняття навчальної інформації учнями, нераціонально витрачається навчальний час.
Ефективність використання ТЗН Г.М. Коджаспірова та К.В. Петров визначають трьома взаємозалежними аспектами її забезпечення: технічним, методичним та організаційним. «Технічне забезпечення являє собою адаптацію, удосконалення і розробку ТЗН ,що використовуються задля передачі інформації учням, зворотного зв'язку від учнів до викладача, контролю знань, організації самостійних занять, обробки та документування інформації. Але навіть надсучасні ТЗН не забезпечать необхідного ефекту, якщо вони будуть використовуватися невміло, без необхідної методичної підготовки й розробки дидактичних матеріалів, з порушенням ергономічних і психолого-педагогічних вимог, з необґрунтованим розширенням галузей їх застосування, тобто методично неграмотно. Організаційне забезпечення ТЗН в освітніх установах має велике значення - їх обслуговування й підтримка в робочому стані, модернізація й своєчасна заміна встаткування».
Разом з тим сучасний рівень розвитку інформаційних технологій припускає зсув акценту з вивчення вчителем аналогових ТЗН на вивчення цифрових (цифрових аудіовізуальних і комп'ютерних) засобів навчання. Оскільки «сучасний комп'ютер у сполученні з мультимедійною проекційною апаратурою в принципі може замінити практично майже всі традиційні ТЗН.»
Однак «за будь-якого ступеня технізації навчального процесу провідна й вирішальна роль належить викладачеві, а ТЗН, навіть у найсучасніших варіантах, завжди будуть лише його помічником. Найвищий рівень технізації навчально-виховного процесу не замінить позитивного впливу особистості викладача на навчання й виховання особистісних якостей учнів» (Г.М. Коджаспірова, К.В. Петров).
Про це ж пише й Г.І. Хозяїнов - «незважаючи на широку область застосування й розмаїтість функцій, які виконують ТЗН, вони не можуть замінити викладача. Він завжди буде центральною фігурою педагогічного процесу. ТЗН не підмінюють, а розширюють його можливості. Вони - один із засобів навчання, педагогічний інструмент у руках викладача, яким він муситьуміти користуватися, спираючись на вихідні положення, що лежать в основі їх застосування». Автор визначає такі особливості використання ТЗН:
а) застосування ТЗН має бути мотивованим та методично обґрунтованим. Використанням будь якого ТЗН можна вважати доцільним лише тоді, коли не може бути досягнута однакова педагогічна ефективність за допомогою інших, більш доступних засобів навчання;
б) у кожному конкретному випадку маєбути визначена мета застосування: - мета застосування може бути як загального характеру (інформаційно-пізнавальна або психолого-педагогічна), так і дидактична (найближчі дидактичні цілі навчання); функціональна визначеність вимагає чіткого виявлення функцій, що можуть виконувати ТЗН в тому або іншому випадку;
в) ТЗН маютьорганічно вписуватися в систему побудови навчального заняття, тому необхідно врахувати їх вплив на його структуру, методику викладання навчального матеріалу тощо.; варто чітко визначити їх місце на занятті, продумати можливість органічного включення в діяльність як викладача, так і учнів;
г) епізодичне використання ТЗН, як правило, не дає потрібного результату, тому має бути розроблена цілісна система їхнього застосування.
Таким чином, технічні засоби навчанні є невід'ємним і значним компонентом сучасної методичної системи й, відповідно, є одним із найважливіших елементів навчально-педагогічного процесу.
У ході дослідження було розроблено систему впровадження технічних засобів навчання та комп’ютерних технологій у навчальний процес в середній школі. що передбачає реалізацію таких етапів:
1. Виявлення у викладача бажання та здатності до застосування технічних засобів навчання та комп’ютерних технологій у навчальний процес в середній школі.
2. Вивчення вчителем як аналогових, так і цифрових (цифрових аудіовізуальних і комп'ютерних) засобів навчання. При цьому необхідно не тільки знайомити педагога з ТЗН та методикою їх використання на заняттях, але й активно давати різноманітні практичні завдання за їхнім застосуванням. Інакше кажучи, навчання учителів методиці використання ТЗН має бути розширене і виходити за рамки існуючого спеціалізованого курсу, реалізуватися в рамках вивчення інших напрямків їхньої підготовки та перепідготовки вчителя.
3. Побудова системи навчання викладачів та вчителів оволодінню не тільки цифровою технікою, але й комп'ютерними програмами і технологіями створення навчальних комп'ютерних (мультимедійних) продуктів.
4. Конкретизація змісту освіти щодо спрямованості на формування високих інтелектуальних та морально-вольових якостей учнів, способу його передачі змісту та організації його засвоєння .
5. Застосування методів і засобів формування, самоконтролю та самооцінки набуття учнями знань, умінь.
6. Аналіз отриманих результатів (у випадку негативних результатів - пошук способів їхнього усунення).
7. Подальший розвиток підготовки та перепідготовки вчителя щодо застосування технічних засобів навчання та комп’ютерних технологій у навчальному процесі, їх вдосконалення.
Багато вчителів не обтяжують себе у використанні наочних і технічних засобів. Деякі з них просто бояться їх використовувати або не знають, як вони працюють. Тому вчителі вирішують взагалі з ними не зв'язуватися. У цих випадках дитина погано засвоює матеріал, втрачає інтерес до предмета, і не розвиваються багато властивостей особистості або розвиваються, але на недостатньому рівні для наступного навчання в школі.
Але існує проблема, коли вчителя занадто захоплюються у використанні наочності. При цьому у дітей загальмовується розвиток абстрактного мислення. Також переобтяження засобами навчання відволікає дітей від пізнання головного в темі, розсіює їхню увагу. Велику кількість засобів можна використати лише тоді, коли явище потрібно розкрити з різних сторін, тому тут виправдане використання безлічі засобів наочності.
У процесі навчання наочні й технічні засоби дуже важливі, тому що під час використання вони забезпечують спільну діяльність різних аналізаторів. Інформація в мозок надходить по різних каналах, тому ефективність навчання істотно підвищується. Ті діти, яких навчали без застосування наочних і технічних засобів у середній школі відстають від тих, хто не був обділений у їхньому застосуванні.
У системі "вчитель-учні" за допомогою ТЗН, як правило, подається навчальна інформація для пояснення об'єктів, явищ і процесів, що вивчаються, загальні та специфічні методи, прийоми пізнання об'єктивної дійсності. Крім того, інформація для керівництва роботою учнів, активізації і спрямування пізнавальної діяльності. Наявність різної за дидактичним призначенням інформації дає підстави вважати, що ТЗН можуть виконувати дві загальні інформаційні функції. А саме, перша - "інформаційно-пізнавальна", завдяки якій учні одержують частину або повний обсяг інформації про зміст навчального матеріалу одного чи декількох уроків, друга - "інформаційно-керівна", завдяки якій учні одержують інформацію, що активізує і спрямовує їх пізнавальну діяльність учнів.
Висновки
Таким чином, впровадження та застосування технічних засобів навчання і комп’ютерних технологій в навчальний процес в середній школі-важлива дидактична умова формування особистісних якостей учнів. Це дозволяє вчителю отримати ефективний інструмент педагогічної праці, що підсилює реалізацію її функцій, дозволяє підготувати учнів до майбутнього навчання у вищих навчальних закладах, сформувати в учнів високі морально-вольові та ділові якості. А кожному учню, шляхом активізації інтересу до навчання, одержати необхідну підготовку до моменту випуску зі школи.
Отже, виконання зазначених завдань сприятиме вдосконаленню навчально-виховного процесу в середніх навчальних закладах , якісної організації навчального процесу та формування в учнів високих морально-вольових та особистісних якостей.
Соціально-економічні зміни, які відбуваються в Україні, ставлять перед освітою нові завдання щодо відродження інтелектуального потенціалу народу, піднесення вітчизняної науки на світовий рівень. Одним із напрямів реалізації поставлених завдань є забезпечення розвитку освіти на базі нових концепцій, впровадження сучасних інформаційних технологій у навчальний процес.
В наш час зросла кількість епі-, кадро-, кіно- і графопроекторів, різноманітних контролюючих і навчаючих машин і комплексів. У багатьох закладах освіти використовуються відеозаписи, аудиторні системи кольорового телебачення, сучасна комп’ютерна техніка.
Однак все це вимагає значних матеріальних затрат, а ефективність застосування ТЗН підвищується ще недостатньо. Причиною цього є, насамперед, відсутність сучасних методик використання нових інформаційних технологій навчання.
Список використаної літератури
1. Величко С.П., Царенко О.М Практикум з технічних засобів навчання. – Кіровоград: РВГ ІЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 1999. – 120 с.
2. Гороль П.К., Гуревич Р.С., Коношевський Л.Л., Шестопалюк О.В. Сучасні інформаційні засоби навчання: Навчальний посібник. – К.: «Освіта України», 2007. – 536 с.
3. Гороль П.К, Гуревич Р.С., Коношевський Л.Л. Технічні засоби навчання: Питання і відповіді. – Вінниця, 2003. – 138 с.
4. Гороль П.К., Коношевський Л.Л., Вороліс М.Г. Методика використання технічних засобів навчання в загальноосвітній школі: Навчально-методичний посібник. – Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2000. – 243 с.
5. Коджаспирова Г.М., Петров К.В. Технические средства обучения и методика их использования: Учеб. пособие. – М.: Академия, 2002. – 256с.
6. Технічні засоби навчання. Модернізована програма і методичні вказівки по вивченню дисципліни / А. Й. Якимов. – Харків, 2000. – 37с.
7. Коджаспирова Г.М., Петров К.В. Технические средства обучения и методика их использования. Учебное пособие для студентов высших заведений. — М.: “Академия”, 2001.
8.http://www.plib.ru/pedagogika/sravnitelnaya_pedagogika/sravnitelnaya_pedagogika17.html
9. http://kukh.ho.ua/kurs/TZN_O/LIT/juk.htm