Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
27
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ГОЛУБЕЦЬ ВАРВАРА ВАСИЛІВНА
УДК 378.147:[81’36-521+303.448]
ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ МОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ГРАМАТИЧНО ПРАВИЛЬНОГО
ЯПОНСЬКОГО МОВЛЕННЯ
Спеціальність 13.00.02 - теорія та методика навчання: східні мови
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ - 2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор
Ніколаєва Софія Юріївна,
Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри методики викладання іноземних мов
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент
Нечаєва Людмила Тимофіївна,
Інститут країн Азії та Африки при Московському державному університеті ім. М.Ломоносова, завідувач лабораторією “Східні мови у школі”
кандидат педагогічних наук, доцент
Саєнко Наталія Семенівна,
Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, доцент кафедри основ перекладу англійської мови
Провідна установа Київський національний університет ім. Тараса
Шевченка, кафедра методики навчання іноземних мов і прикладної лінгвістики,
Міністерство освіти і науки України, м.Київ
Захист відбудеться “_18_”_листопада_ 2003 р. о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті за адресою: 03680, м.Київ-150, вул. Велика Васильківська. 73.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету за адресою: 03680, м.Київ-150, вул. Велика Васильківська. 73.
Автореферат розісланий “_17_”_жовтня_2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Бігич О.Б.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
ТẨÂ̈ifl ‰Ó ÔÓ¯ËðÂÌÌfl ‚ËÍ·‰‡ÌÌfl Òıi‰ÌËı ÏÓ‚, ÁÓÍðÂχ flÔÓÌÒ¸ÍÓª, яка ÒÔÓÒÚÂði„‡πÚ¸Òfl Û ‚ˢËı навчальних Á‡Í·‰‡ı ìÍð‡ªÌË, ‚Ëχ„‡π Ôðӂ‰ÂÌÌfl ÏÂÚӉ˘ÌËı ‰ÓÒÎi‰ÊÂ̸, ÒÔðflÏÓ‚‡ÌËı ̇ ÒÚ‚ÓðÂÌÌfl ̇ÛÍÓ‚Ó Ó·„ðÛÌÚÓ‚‡ÌËı ÏÂÚÓ‰i‚ ̇‚˜‡ÌÌfl, flÍi ‚ð‡ıÓ‚Û˛Ú¸ ÒÔˆËÙiÍÛ ˆËı мов порівняно з ÛÍð‡ªÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛. üÍ Ò‚i‰˜ËÚ¸ Ôð‡ÍÚË͇ ̇‚˜‡ÌÌfl Ú‡ ÒÔÓÒÚÂðÂÊÂÌÌfl Á‡ ̇‚˜‡Î¸ÌËÏ ÔðÓˆÂÒÓÏ, ÌÂðÓÁðÓ·ÎÂÌiÒÚ¸ ÏÂÚӉ˘ÌÓª ÒËÒÚÂÏË Á̇˜ÌÓ˛ мірою ÁÏÂ̯Ûπ ÈÓ„Ó ÂÙÂÍÚË‚ÌiсÚ¸ Ú‡ ÛÒÍ·‰Ì˛π ÔðÓˆÂÒ ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Ëı ̇‚˘ÓÍ i ‚Ïi̸, ÌÂÓ·ıi‰ÌËı ‰Îfl Á‰iÈÒÌÂÌÌfl i̯ÓÏÓ‚ÌÓª ÍÓÏÛÌi͇ˆiª.
Методика викладання іноземних ÏÓ‚ нараховує Á̇˜ÌÛ ÍiθÍiÒÚ¸ ÚÂÓðÂÚ˘ÌËı ‰ÓÒÎi‰ÊÂ̸, ÔðËÒ‚fl˜ÂÌËı ̇‚˜‡ÌÌ˛ студентів flÍ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı, Ú‡Í i ðˆÂÔÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ i̯ÓÏÓ‚ÌÓª ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi (Алхазишвили А.А.; Гурвич П.Б.; Елухина Н.В.; Изаренков Д.И.; Матвейченко В.В.; Мельник И.Н.; Минина Н.М.; Пассов Е.И.; Пинская Е.В.; Скалкин В.Л.; Savignon S.J. та ін.). Однак, аудіювання, говоріння, ˜ËÚ‡ÌÌfl Ú‡ ÔËÒ¸ÏÓ будь-якою iÌÓÁÂÏÌÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ÏÓÊÎË‚Â Î˯ Á‡ ÛÏÓ‚Ë ÔÓ‚ÌÓˆiÌÌÓ„Ó ‚ÓÎÓ‰iÌÌfl ÙÓÌÂÚ˘ÌËÏË, ÎÂÍÒ˘ÌËÏË Ú‡ „ð‡Ï‡Ú˘ÌËÏË Á‡ÒÓ·‡ÏË відповідної мови. èðË ˆ¸ÓÏÛ Ì‡‚˜‡ÌÌfl „ð‡Ï‡ÚËÍË, на нашу думку, відіграє вагому роль, ÓÒÍiθÍË Ò‡Ï „ð‡Ï‡ÚË͇ ‰ÓÔÓχ„‡π ÁðÓÁÛÏiÚË ÎÓ„iÍÛ ÏËÒÎÂÌÌfl, ÎÓ„iÍÛ ÓÙÓðÏÎÂÌÌfl ‰ÛÏÍË Û ÏÓ‚ÌÛ ÙÓðÏÛ носіями іноземної мови, ˘Ó ̇·Û‚‡π ÓÒÓ·ÎË‚Ó„Ó Á̇˜ÂÌÌfl, ÍÓÎË ‚Ë‚˜‡˛Ú¸Òfl Òıi‰Ìi ÏÓ‚Ë, ÁÓÍðÂχ flÔÓÌҸ͇ мова.
á̇ıÓ‰ÊÂÌÌfl ÓÔÚËχθÌËı ¯Îflıi‚ i ÒÔÓÒÓ·i‚ ̇‚˜‡ÌÌfl ÒÚÛ‰ÂÌÚi‚ Ú‡ ¯ÍÓÎflði‚ i̯ÓÏÓ‚ÌÓª „ð‡Ï‡ÚËÍË Ú‡ „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ÓÙÓðÏÎÂÌÌfl i̯ÓÏÓ‚ÌÓ„Ó ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl π Ó‰Ìiπ˛ iÁ Íβ˜Ó‚Ëı ÔðÓ·ÎÂÏ ÏÂÚÓ‰ËÍË, виði¯ÂÌÌ˛ flÍÓª ÔðËÒ‚fl˜ÂÌi ðÓ·ÓÚË ·‡„‡Ú¸Óı ‚iÚ˜ËÁÌflÌËı Ú‡ Á‡ðÛ·iÊÌËı ‰ÓÒÎi‰ÌËÍi‚ (ÅÂðÏ‡Ì И.М.; ɇÔÓÌÓ‚‡ С.В.; Горчев А.Ю.; ÉðˈÂÌÍÓ О.І.; Гурвич П.Б., Кудряшов Ю.А.; Іванова Н.Н.; äÛ˜Ë̇ Н.М.; ã‡ÔˉÛÒ Б.А.; å‡ðÛÌ‚˘ Б.М.; Михайлова О.Є.; ë‚Âð‰ÎÓ‚‡ І.О.; ëÍÎflðÂÌÍÓ Н.К.; ñÂÚÎËÌ В.С.; ò‡ÚËÎÓ‚ С.Ф.; Corder S.P.; Krashen S.D.; Rivers U.M.; Temperley M.S.; Ur P.; Isida T.; Keigo kyouiku...; Morita F. Ú‡ iÌ.). Разом з тим, як свідчить проведений нами аналіз наукових джерел, наголошується на необхідності не відокремлювати процес навчання граматики від процесу формування мовленнєвих навичок і вмінь та пропонується поєднувати навчання мовного матеріалу із навчанням іншомовного спілкування. Цілком погоджуючись із таким підходом, ми вбачаємо можливість підвищення ефективності навчання граматичного аспекту продуктивних видів мовленнєвої діяльності японською мовою у застосуванні навчальних тестових завдань.
åÂÚӉ˘̇ ÎiÚÂð‡ÚÛð‡ ̇ð‡ıÓ‚Ûπ ÌËÁÍÛ ðÓ·iÚ, ‡‚ÚÓðË flÍËı ‰ÂڇθÌÓ ‰ÓÒÎi‰ÊÛ‚‡ÎË ÔðÓ·ÎÂÏÛ ÏÓ‚ÌËı ÚÂÒÚi‚ (Аванесов В.С.; ŇÌÍ‚˘ Л.В.; à‚‡ÌÓ‚‡ Е.Ф.; äÏiÚ¸ О.В.; äÓÍÍÓÚ‡ В.А.; åÓÎÓÍӂ˘ О.О.; èÂÚð‡˘ÛÍ О.П.; èÂÚðÂÌÍÓ О.П.; ê‡ÔÓÔÓðÚ И.А., ëÂθ„ Р., ëÓÚÚÂð И.; ë‡ÂÌÍÓ Н.С.; Buchman L.F.; Heaton J.B.; Henning G.; Hughes A.; Kunnan A.J.; Madsen H.S.; Oller J.W.; Valette R.M.; Underhill N.; Weir C.J. Ú‡ iÌ.). Зазначені роботи присвячені можливостям використання тестових завдань як одного з засобів контролю у навчальному процесі. Серед тих функцій, які притаманні тестовим завданням, головне місце відводиться контрольній функції. éÍðiÏ Úого, існують ðÓ·ÓÚË, ‚ flÍËı ‰ÓÒÎi‰ÊÛπÚ¸Òfl ̇‚˜‡Î¸Ì‡ ÙÛÌ͈ifl ÍÓÌÚðÓβ ‚Á‡„‡Îi Ú‡ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ÚÂÒÚÓ‚Ëı Á‡‚‰‡Ì¸ Û Ì‡‚˜‡Î¸ÌiÈ ÙÛÌ͈iª (ÅÓðÓÁÂ̈ Г.К.; ÉÛ‰˚χ А.П.; ÑÂÏˉӂ‡ Е.М.; äð‡‚˜ÂÌÍÓ Т.К.; å‡Í‡ðÂÌÍÓ Н.А.; êflÛÁÓ‚ В.В.; íӂχ Е.Л.; îÓÎÓÏÍË̇ С.К.).
НÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÚÂ, ˘Ó проблема використання тестових завдань у навчальній функції ‚Ë‚˜‡Î‡Ò¸ Û ÏÂÚӉˈi ‚ËÍ·‰‡ÌÌfl іноземних мов, ‚Ó̇ Ì ÏÓÊ ‚‚‡Ê‡ÚËÒfl ‚Ëði¯ÂÌÓ˛, ÓÒÍiθÍË Û ‚͇Á‡ÌËı ðÓ·ÓÚ‡ı Ì розроблено ̇ÛÍÓ‚Ó Ó·„ðÛÌÚÓ‚‡ÌÛ ÒËÒÚÂÏÛ Ì‡‚˜‡Î¸ÌËı ÚÂÒÚÓ‚Ëı завдань для навчання граматичного аспекту продуктивних видів мовленнєвої діяльності японською мовою. Т‡кож Á‡Î˯‡ÎÓÒ¸ Ì‚ËÁ̇˜ÂÌËÏ Ïi҈ ̇‚˜‡Î¸ÌÓ„Ó ÚÂÒÚÛ ‚ ̇‚˜‡Î¸Ìому процесі Ú‡ ÒËÒÚÂÏi ÍÓÌÚðÓβ. éÍðiÏ ÚÓ„Ó, ̇ÏË Ì ‚Ëfl‚ÎÂÌÓ ðÓ·iÚ, ÔðËÒ‚fl˜ÂÌËı ̇‚˜‡ÌÌ˛ „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë flÍ ÒÔˆi‡Î¸ÌÓÒÚi. Çi‰ÒÛÚÌiÒÚ¸ ÏÂÚӉ˘ÌËı ‰ÓÒÎi‰ÊÂ̸, ÔÓ·Û‰Ó‚‡ÌËı ̇ χÚÂði‡Îi flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë, ÒÔˆi‡Î¸ÌËı Ôi‰ðÛ˜ÌËÍi‚ Ú‡ посібників, ÒÔðflÏÓ‚‡ÌËı ̇ ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ̇‚˘ÓÍ Û ÔðÓˆÂÒi Ó‚ÓÎÓ‰iÌÌfl flÔÓÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, Ì„‡ÚË‚ÌÓ ÔÓÁ̇˜‡πÚ¸Òfl ̇ flÍÓÒÚi Ôi‰„ÓÚÓ‚ÍË Í‚‡ÎiÙiÍÓ‚‡ÌËı Ù‡ıi‚ˆi‚.
Отже аÍÚۇθÌiÒÚ¸ ‰ÓÒÎi‰ÊÂÌÌfl ÁÛÏÓ‚ÎÂ̇ Ú‡ÍËÏË Ù‡ÍÚÓð‡ÏË: 1) ÌÂÓ·ıi‰ÌiÒÚ˛ Ôi‰„ÓÚÓ‚ÍË ‚ËÒÓÍÓÍ‚‡ÎiÙiÍÓ‚‡ÌËı Ù‡ıi‚ˆi‚ Á flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë; 2) ̇„‡Î¸ÌÓ˛ ÔÓÚðÂ·о˛ ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌfl ÏÂÚÓ‰i‚ Ú‡ ÔðËÈÓÏi‚ ̇‚˜‡ÌÌfl flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë Û ‚ˢËı навчальних Á‡Í·‰‡ı ìÍð‡ªÌË ‚i‰ÔÓ‚i‰ÌÓ ‰Ó ÒÔˆËÙiÍË цієї мови; 3) ‚i‰ÒÛÚÌiÒÚ˛ ÏÂÚӉ˘ÌËı ‰ÓÒÎi‰ÊÂ̸, ÔðËÒ‚fl˜ÂÌËı ÔðÓ·ÎÂÏ‡Ï Ì‡‚˜‡ÌÌfl ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi яÔÓÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛; 4) Ôð‡ÍÚ˘ÌÓ˛ ÌÂðÓÁðÓ·ÎÂÌiÒÚ˛ ÍÓÌÍðÂÚÌËı ÏÂÚӉ˘ÌËı ÔðËÈÓÏi‚ ‰Îfl ̇‚˜‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó аспекту говоріння та письма японською ÏÓ‚Ó˛ ÒÚÛ‰ÂÌÚi‚ ÏÓ‚ÌËı ÒÔˆi‡Î¸ÌÓÒÚÂÈ.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках плану науково-дослідної роботи кафедри методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету “Методичні основи гуманізації навчання іноземних мов”(протокол № 6 від 29.01.1996 р.).
éÒÌӂ̇ ÏÂÚ‡ ‰ÓÒÎi‰ÊÂÌÌfl ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÂÓðÂÚ˘ÌÓÏÛ Ó·„ðÛÌÚÛ‚‡ÌÌi, Ôð‡ÍÚ˘ÌiÈ ðÓÁðÓ·ˆi та експериментальній перевірці ÏÂÚÓ‰ËÍË Ì‡‚˜‡ÌÌfl ÒÚÛ‰ÂÌÚi‚ ÏÓ‚ÌËı ÒÔˆi‡Î¸ÌÓÒÚÂÈ „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi яÔÓÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ Á ‚ËÍÓðËÒÚ‡ÌÌflÏ Ì‡‚˜‡Î¸ÌËı ÚÂÒÚÓ‚Ëı Á‡‚‰‡Ì¸.
ÑÎfl ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌÓª ÏÂÚË ·ÛÎË вирішені такі Á‡‚‰‡ÌÌfl:
) досліджено ÚÂÓðÂÚ˘Ìi ÔÂð‰ÛÏÓ‚Ë Ì‡‚˜‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi яÔÓÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ̇ ‰ðÛ„ÓÏÛ ÍÛðÒi ‚Ë˘Ó„Ó навчального Á‡Í·‰Û;
2) визначено основні ÚðÛ‰ÌÓ˘i, flÍi ‚ËÌË͇˛Ú¸ Û ÔðÓˆÂÒi ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ̇‚˘ÓÍ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi яÔÓÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ Ú‡ ÒÔð˘ËÌfl˛Ú¸ ÔÓðÛ¯ÂÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓª ÌÓðÏË flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë;
3) ̇ ÓÒÌÓ‚i ‚ËÁ̇˜ÂÌËı ÚðÛ‰ÌÓ˘i‚ запропоноваÌÓ класифікацію граматичних ÒÚðÛÍÚÛð flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë, ˘Ó вивчаються ̇ ‰ðÛ„ÓÏÛ ÍÛðÒi, Ú‡ виявлено „ð‡Ï‡Ú˘Ìi ÍÓÌÒÚðÛ͈iª, flÍi π ÒÍ·‰ÌËÏË ‰Îfl Á‡Ò‚ÓπÌÌfl ÒÚÛ‰ÂÌÚ‡ÏË Ì‡ цьому етапі;
4) ðÓÁðÓ·ÎÂÌÓ ÏÂÚÓ‰ËÍÛ Ì‡‚˜‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi яÔÓÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ іÁ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌflÏ ÍÓÏÔÎÂÍÒÛ Ì‡‚˜‡Î¸ÌËı ÚÂÒÚÓ‚Ëı Á‡‚‰‡Ì¸ Ú‡ ÏÓ‰Âθ ªª Ôð‡ÍÚ˘ÌÓª ð‡ÎiÁ‡ˆiª;
) ÂÍÒÔÂðËÏÂÌڇθÌÓ перевірено ‰ÓˆiθÌiÒÚ¸ Ú‡ ÂÙÂÍÚË‚ÌiÒÚ¸ Á‡ÔðÓÔÓÌÓ‚‡ÌÓª ÏÂÚÓ‰ËÍË Ì‡ Á‡ÌflÚÚflı Á Ôð‡ÍÚËÍË ÛÒÌÓ„Ó Ú‡ ÔËÒÂÏÌÓ„Ó ÏÓ‚ÎÂÌÌfl flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë;
6) складено методичні ðÂÍÓÏẨ‡ˆiª ˘Ó‰Ó ̇‚˜‡ÌÌfl ÒÚÛ‰ÂÌÚi‚ ‰ðÛ„Ó„Ó ÍÛðÒÛ ÏÓ‚ÌËı ÒÔˆi‡Î¸ÌÓÒÚÂÈ „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi яÔÓÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ іÁ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌflÏ ÍÓÏÔÎÂÍÒÛ Ì‡‚˜‡Î¸ÌËı ÚÂÒÚÓ‚Ëı Á‡‚‰‡Ì¸.
é·’πÍÚÓÏ ‰ÓÒÎi‰ÊÂÌÌfl ‚ËÁ̇˜ÂÌÓ навч‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘Ìого аспекту ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi яÔÓÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ÒÚÛ‰ÂÌÚi‚ ‰ðÛ„Ó„Ó ÍÛðÒÛ ÏÓ‚ÌËı ÒÔˆi‡Î¸ÌÓÒÚÂÈ.
èð‰ÏÂÚÓÏ ‰ÓÒÎi‰ÊÂÌÌfl π ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı навичок говоріння та письма япÓÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ÒÚÛ‰ÂÌÚi‚ ‰ðÛ„Ó„Ó ÍÛðÒÛ ÏÓ‚ÌËı ÒÔˆi‡Î¸ÌÓÒÚÂÈ iÁ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌflÏ Ì‡‚˜‡Î¸ÌËı ÚÂÒÚÓ‚Ëı Á‡‚‰‡Ì¸.
ÇËði¯ÂÌÌfl ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌËı Á‡‚‰‡Ì¸ Á‰iÈÒÌÂÌÓ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ Ú‡ÍËı ÏÂÚÓ‰i‚ ‰ÓÒÎi‰ÊÂÌÌfl:
) ‚Ë‚˜ÂÌÌfl Ú‡ ‡Ì‡ÎiÁ ÚÂÓðÂÚ˘ÌËı ‰ÊÂðÂÎ Á ÎiÌ„‚iÒÚËÍË, ÔÒËıÓÎÓ„iª і ÏÂÚÓ‰ËÍË ‚ËÍ·‰‡ÌÌfl iÌÓÁÂÏÌËı ÏÓ‚ ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ ÚÂÏË ‰ÓÒÎi‰ÊÂÌÌfl;
2) ÒÔÓÒÚÂðÂÊÂÌÌfl Á‡ ̇‚˜‡Î¸ÌËÏ ÔðÓˆÂÒÓÏ Á Ôð‡ÍÚËÍË ÛÒÌÓ„Ó Ú‡ ÔËÒÂÏÌÓ„Ó ÏÓ‚ÎÂÌÌfl яÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë, ‡Ì‡ÎiÁ È ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌÌfl ‰ÓÒ‚i‰Û ðÓ·ÓÚË;
) ‡ÌÍÂÚÛ‚‡ÌÌfl ÒÚÛ‰ÂÌÚi‚, flÍi ‚Ë‚˜‡˛Ú¸ flÔÓÌÒ¸ÍÛ ÏÓ‚Û flÍ ÒÔˆi‡Î¸ÌiÒÚ¸, Ú‡ ÓÔËÚÛ‚‡ÌÌfl ‚ËÍ·‰‡˜i‚ flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë, Ó·ðӷ͇ È ‡Ì‡ÎiÁ Ó‰ÂðʇÌËı ‰‡ÌËı;
4) ÎiÌ„‚ÓÏÂÚӉ˘Ìий аналіз і ÁiÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ÓÒÌÓ‚ÌËı ‰iπÒÎi‚ÌËı ÙÓðÏ Ú‡ ÒÚiÈÍËı „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ÍÓÌÒÚðÛ͈iÈ flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë Á ÏÂÚÓ˛ ‚Ëfl‚ÎÂÌÌfl ÒÍ·‰ÌËı ‰Îfl Á‡Ò‚ÓπÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı fl‚ˢ;
5) ÏÓ‰Â₇ÌÌfl ÔðÓˆÂÒÛ Ì‡‚˜‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi яÔÓÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ̇ ‰ðÛ„ÓÏÛ ÍÛðÒi ‚Ë˘Ó„Ó навчального Á‡Í·‰Û;
) ÂÍÒÔÂðËÏÂÌڇθÌ ̇‚˜‡ÌÌfl.
ç‡ÛÍÓ‚‡ ÌÓ‚ËÁ̇ ‰ÓÒÎi‰ÊÂÌÌfl ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ ̸ÓÏÛ ‚ÔÂð¯Â ‚Ëði¯ÛπÚ¸Òfl ÔðÓ·ÎÂχ ̇‚˜‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi яÔÓÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ flÍ ÒÔˆi‡Î¸ÌÓÒÚi Û ‚ˢÓÏÛ навчальному Á‡Í·‰i. ÑiÒÚ‡ÎÓ ÔÓ‰‡Î¸¯ËÈ ðÓÁ‚ËÚÓÍ ÔËÚ‡ÌÌfl Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ÚÂÒÚÓ‚Ëı Á‡‚‰‡Ì¸ як ̇‚˜‡Î¸ÌËı ‚Ôð‡‚, ÁÓÍðÂχ ̇ÛÍÓ‚Ó Ó·„ðÛÌÚÓ‚‡ÌÓ ‰ÓˆiθÌiÒÚ¸ ªı ‚ËÍÓðËÒÚ‡ÌÌfl ‰Îfl ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ̇‚˘ÓÍ говоріння та письма. ÇÔÂð¯Â Ôðӂ‰ÂÌÓ методичну Í·ÒËÙi͇ˆi˛ „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ÒÚðÛÍÚÛð flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë, ÔðËÁ̇˜ÂÌËı ‰Îfl ‚Ë‚˜ÂÌÌfl ÒÚÛ‰ÂÌÚ‡ÏË ‰ðÛ„Ó„Ó ÍÛðÒÛ, Á ÏÂÚÓ˛ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı fl‚ˢ, які є ÒÍ·‰ÌËÏË для засвоєння.
èð‡ÍÚ˘Ì Á̇˜ÂÌÌfl Ó‰ÂðʇÌËı ðÂÁÛθڇÚi‚ ÔÓÎfl„‡π ‚ тому, що ‚ÔÂð¯Â Á‡ÔðÓÔÓÌÓ‚‡ÌÓ Ì‡ÛÍÓ‚Ó Ó·„ðÛÌÚÓ‚‡ÌÛ ÏÂÚÓ‰ËÍÛ Ì‡‚˜‡ÌÌfl студентів мовних спеціальностей граматичного аспекту продуктивних видів мовленнєвої діяльності японською мовою, ðÓÁðÓ·ÎÂÌÛ Ì‡ ÓÒÌÓ‚i Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ̇‚˜‡Î¸ÌËı ÚÂÒÚÓ‚Ëı Á‡‚‰‡Ì¸; ðÓÁðÓ·ÎÂÌÓ ÍÓÏÔÎÂÍÒ навчальних ÚÂÒÚових завдань ‰Îfl ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ̇‚˘ÓÍ говоріння та письма японською ÏÓ‚Ó˛; Á‡ÔðÓÔÓÌÓ‚‡ÌÓ ÏÓ‰Âθ ð‡ÎiÁ‡ˆiª ðÓÁðÓ·ÎÂÌÓª ÏÂÚÓ‰ËÍË Ì‡‚˜‡ÌÌfl ̇ ‰ðÛ„ÓÏÛ ÍÛðÒi ‚Ë˘Ó„Ó навчального Á‡Í·‰Û. ç‡ÛÍÓ‚Ó Ó·„ðÛÌÚÓ‚‡Ì‡ Ú‡ ÂÍÒÔÂðËÏÂÌڇθÌÓ ÔÂð‚iðÂ̇ ÏÂÚÓ‰Ë͇ ÔðË Ô‚ÌiÈ ÏÓ‰ËÙi͇ˆiª ÏÓÊ ·ÛÚË ‚ËÍÓðËÒڇ̇ Û Ôð‡ÍÚˈi ̇‚˜‡ÌÌfl flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë Ì‡ ÒÚ‡ð¯Ëı ÍÛðÒ‡ı ÏÓ‚ÌËı ÒÔˆi‡Î¸ÌÓÒÚÂÈ. åÂÚӉ˘Ìi ðÂÍÓÏẨ‡ˆiª ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË ‚ËÍÓðËÒÚ‡Ìi ‰Îfl ÒÚ‚ÓðÂÌÌfl Ôi‰ðÛ˜ÌËÍi‚ Ú‡ ̇‚˜‡Î¸ÌËı ÔÓÒi·ÌËÍi‚, ÔðËÁ̇˜ÂÌËı ‰Îfl ÒÚÛ‰ÂÌÚi‚ ‚ˢËı навчальних Á‡Í·‰i‚ ìÍð‡ªÌË.
Результати дослідження впроваджено у практику навчання японської мови в Дніпропетровському національному університеті (протокол № 10 засідання кафедри порівняльної філології східних та англомовних країн від 25 червня 2002 року), Київському інституті східної лінгвістики і права (протокол № 3 засідання кафедри східних мов від 27 травня 2002 року) та Харківському державному педагогічному університеті (протокол № 9 засідання кафедри східних мов). В експериментальному навчанні брали участь 43 студенти.
ÄÔðÓ·‡ˆifl ðÂÁÛθڇÚi‚ ‰ËÒÂðÚ‡ˆiª. éÒÌÓ‚Ìi ÔÓÎÓÊÂÌÌfl ‰ËÒÂðÚ‡ˆiÈÌÓ„Ó ‰ÓÒÎi‰ÊÂÌÌfl Û ‚Ë„Îfl‰i ‰ÓÔÓ‚i‰ÂÈ Ú‡ ÔÓ‚i‰ÓÏÎÂ̸ оприлюднено ̇ таких ̇ÛÍÓ‚Ó-Ôð‡ÍÚ˘ÌËı ÍÓÌÙÂðÂ̈iflı: ”û‚iÎÂÈÌiÈ Ì‡ÛÍÓ‚Ó-Ôð‡ÍÚ˘ÌiÈ ÍÓÌÙÂðÂ̈iª” (К.: äÑãì, 1998); ”èÂð¯ÓÏÛ ÛÍð‡ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÒËÏÔÓÁiÛÏi Á ÏÓ‚ÓÁ̇‚ÒÚ‚‡ i ÎiÚÂð‡ÚÛð Íð‡ªÌ ÄÁiÈÒ¸ÍÓ-íËıÓÓ͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ð„iÓÌÛ” (К.: ç‡ìäåÄ, 1998); ̇ 7-iÈ ÏiÊ̇ðÓ‰ÌiÈ ÍÓÌÙÂðÂ̈iª ”åÓ‚‡ i ÍÛθÚÛð‡” (К.: IÌÒÚËÚÛÚ ÏiÊ̇ðÓ‰ÌËı ‚i‰ÌÓÒËÌ äÑì, 1998); ”åÓ‚‡–ÓÒ‚iÚ‡–ÍÛθÚÛð‡: ̇ÛÍÓ‚i Ô‡ð‡‰Ë„ÏË i ÒÛ˜‡ÒÌËÈ Ò‚iÚ” (К.: äÑãì, 2001); ”Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (К.: КНЛУ, 2002); ̇ 10-iÈ ÏiÊ̇ðÓ‰ÌiÈ ÍÓÌÙÂðÂ̈iª ”åÓ‚‡ i ÍÛθÚÛð‡” (К.: IÌÒÚËÚÛÚ ÏiÊ̇ðÓ‰ÌËı ‚i‰ÌÓÒËÌ äÑì, 2001); ̇ ̇ÛÍÓ‚Ó-Ôð‡ÍÚ˘ÌÓÏÛ ÒÂÏi̇ði ”ÄÁiÈÒ¸ÍÓ-Тихоокеанський ð„iÓÌ Û ÒÙÂði ̇ÛÍÓ‚Ëı iÌÚÂðÂÒi‚ ÛÍð‡ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒıÓ‰ÓÁ̇‚ÒÚ‚‡” (К.: ç‡ìäåÄ, 2000).
èÛ·Îi͇ˆiª. Основні положення дисертації викладено в одному навчальному посібнику, трьох статтях у ”Віснику КНЛУ” та двох тезах доповідей на конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 162 сторінки машинописного тексту. Додатки викладено на 65 сторінках. Перелік використаних джерел нараховує 200 найменувань, з яких 144 - українською та російською, 56 - японською та англійською мовами.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Перший розділ “Теоретичні передумови використання тестових завдань для формування граматичних навичок японської мови”присвячено дослідженню можливості та доцільності використання тестових завдань у ролі навчальних вправ.
У підрозділі 1.1 розглядаються особливості процесу усного та писемного спілкування, природа граматичної навички, операції, що її складають, труднощі оволодіння граматичною системою японської мови на другому курсі.
На відміну від початкового ступеня навчання, де вивчаються здебільшого нейтральні граматичні конструкції, на другому курсі студенти вивчають складні граматичні явища, які належать до фамільярного усного мовлення, чи до ввічливого офіційного усного та писемного мовлення. Також вивчаються фамільярний та офіційний варіанти тих граматичних конструкцій, з якими студенти вже ознайомлювались протягом навчання на першому курсі.
Аналіз особливостей процесу спілкування в його усній та письмовій формі, а також умов, необхідних для ефективного його протікання, показує, що, незважаючи на певні особливості, притаманні усному та писемному мовленню, між ними існує дуже тісний взаємозв’язок. У певних ситуаціях спілкування усне мовлення набуває ознак писемного мовлення, а писемне мовлення наближається за своїми характеристиками до усного мовлення. Окрім того, припускається наявність певного мовлення-“еталону”, на основі якого відбувається “поділ”мовлення на усну та письмову форми, що і дозволяє в навчальному процесі поєднувати навчання цих видів мовленнєвої діяльності.
В сучасній психології, а також методиці викладання іноземних мов виділяються три основні групи функцій спілкування: 1) інформаційно-комунікативні функції - обмін інформацією між людьми, пізнання свого співрозмовника; 2) регуляційно-комунікативні функції - взаєморегуляція людьми своєї поведінки, організація спільної діяльності; 3) афективно-комунікативні функції - визначення емоційних сфер людини. У природному спілкуванні ці функції тісно взаємопов’язані і реалізуються за допомогою мовних засобів.
У процесі навчання іноземної мови мовний матеріал як “засіб мовлення”та іншомовне спілкування як “спосіб формування та формулювання думки”(терміни І.О.Зимньої) виступають як самостійні, однак тісно пов’язані об’єкти навчання. Адже неможливо навчати “якоїсь розпливчато неоднорідної”мовленнєвої діяльності, а потрібно сформувати у студентів навички і вміння власної мовленнєвої діяльності іноземною мовою.
Оскільки граматична навичка є одним із видів мовленнєвої навички, її складовою, ми розглядаємо навчання граматичного аспекту продуктивних видів мовленнєвої діяльності японською мовою як формування граматичних навичок говоріння та письма японською мовою.
Граматична навичка є досить складним механізмом, всередині якого виділяються певні операції. У випадку недостатньої стійкості будь-якої із складових операцій граматичної навички виникає порушення механізму її функціонування у мовленнєвій діяльності індивіда. Тому роботу з формування граматичної навички слід розпочинати з етапу формування операцій, що її складають.
Виходячи з аналізу структури граматичної навички та її складових операцій, ми дійшли висновку про необхідність виділення мікрооперацій, які здійснюються під час говоріння і письма та є мікрорівнями для формування граматичної навички. Визначення етапів навчання відповідно до вказаних мікрорівнів уможливлює укладання системи вправ для формування стійких та гнучких граматичних навичок.
З метою виділення факторів, які впливають на формування граматичних навичок японської мови, ми проаналізували навчальний процес на другому курсі мовного вищого навчального закладу, зокрема заняття з практики усного та писемного мовлення. Насамперед, на цьому ступені навчання існує низка об’єктивних труднощів, з якими стикаються студенти в процесі вивчення японської мови та які слід враховувати з метою ефективнішої організації навчального процесу. До цих труднощів ми відносимо 1) значну відмінність між усним та писемним мовленням в японській мові, 2) складність граматичної системи японської мови, 3) наявність у мові яскраво виражених соціально-мовленнєвих традицій, 4) наявну інтерференцію з боку рідної та другої іноземної мови та внутрішньомовну інтерференцію.
У підрозділі 1.2 розглядаються дидактико-психологічні передумови використання тестових завдань для формування граматичних навичок продуктивних видів мовленнєвої діяльності японською мовою.
Проаналізувавши вікові та психологічні особливості студентів (Бігич О.Б.; Берман И.М.; Васильева В.В.; Обучение иностранному языку...), ми зробили висновок про необхідність використання в навчальному процесі на другому курсі мовного вищого навчального закладу таких методів навчання, які змушують студентів свідомо брати активну участь у виконанні навчальних завдань та якомога ширше застосовувати мислительні операції, оскільки у студентському віці наявні прагнення до свідомої діяльності, а також висока працездатність та дисциплінованість при наявності чітко усвідомлюваної мети діяльності.
Розглянувши структуру навчальної діяльності та проаналізувавши її компоненти слідом за І.О.Зимньою, ми підтримуєм твердження щодо вагомої ролі контролю, який переходить у самоконтроль та формує самооцінку студентів і тим самим впливає на мотивацію навчання, формує ставлення до навчальних завдань та визначає якість виконання навчальних дій. У центрі навчальної діяльності знаходяться навчальні дії студентів (вправи), успішне виконання й ефективність яких залежить від впливу таких складових навчальної діяльності як мотивація, навчальні завдання, контроль та самоконтроль. У навчальному процесі існує тісний взаємозв’язок між навчальною вправою та контролем, що уможливлює їх оптимальне поєднання.
Навчальна функція контролю, за О.Л.Товмою, полягає в тому, що отримана за його допомогою інформація визначається конкретними навчальними завданнями, відповідає їм та може бути цілеспрямовано використана для підвищення ефективності їх вирішення. Це забезпечує зворотний зв’язок у навчальному процесі, дозволяючи викладачеві своєчасно приймати рішення щодо ефективності того чи іншого методу навчання, доцільності використання певних навчальних матеріалів та своєчасно коригувати помилки студентів. Установка на контроль забезпечує активне ставлення студентів до предмету засвоєння. Таким чином забезпечується керований характер навчальної діяльності. Це підтверджує тісний взаємозв’язок між контрольною та навчальною функціями контролю у навчальному процесі.
Спираючись на висновок Ю.І.Пассова, що “контроль у навчанні є певною фазою, необхідною для того, щоб перевести учнів на режим самоконтролю”, ми бачимо необхідність поруч із відкритим контролем у навчальному процесі спиратись на опосередкований контроль з боку викладача та самоконтроль з боку студентів. Це вимагає суміщення у вправах навчальної та контрольної функцій таким чином, щоб, спираючись на контроль з боку викладача, не обмежуватись ним, а формувати у студентів механізми самоконтролю.
На нашу думку, тестові завдання є тим видом навчальної діяльності, який оптимально поєднує у собі навчальну та контрольну функції. Згідно із В.А.Цатуровою, тести виконують такі навчальні функції: 1) коригування та вдосконалення контрольованого матеріалу, 2) формування мовленнєвих навичок та вмінь, 3) стимулювання розвитку пам’яті та мислення. Тому слідом за С.К.Фоломкіною ми вводимо поняття “навчальне тестове завдання”. Спираючись на результати порівняльного аналізу контрольних та навчальних тестів, проведений у методиці викладання іноземних мов, ми дійшли висновку про подвійну сутність навчального тестового завдання, яке є одночасно і навчальною вправою, і засобом контролю.
Як показав аналіз особливостей тестових завдань, їх використання у навчальному процесі як засобу навчання є ефективним і виправданим з точки зору дидактики та психології. Чітка регламентованість процедури тестування та наявність еталону дозволяють оптимізувати навчальний процес, а спрямованість на активну розумову діяльність та об’єктивність результатів створюють у студентів позитивне ставлення до іноземної мови.
Аналіз результатів проведеного нами анкетування студентів з метою виявлення факторів, що впливають на їх ставлення до вивчення іноземної мови взагалі, до конкретних видів навчальної діяльності та труднощів, з якими вони стикаються в процесі вивчення японської мови, засвідчив, що інтерес до вивчення мови є досить нестійким і має тенденцію до зменшення в процесі навчання. Спираючись на результати цього анкетування, до чинників, які значною мірою впливають на ставлення студентів до японської мови, ми, насамперед, відносимо контроль у навчальному процесі та ті об’єктивні труднощі, з якими вони стикаються в процесі навчання.
Як свідчать результати опитування викладачів японської мови, на заняттях з практики японської мови тестовий контроль використовується недостатньо систематично, хоча й визнається ефективність його застосування. Отримані нами в ході опитування дані щодо того, які види мовленнєвої діяльності та граматичні явища японської мови є складними для вивчення, надали нам підстави для проведення лінгвозіставного аналізу граматичних структур, що вивчаються на другому курсі, та виділення тих, що вимагають додаткового опрацювання.
Підрозділ 1.3 присвячено дослідженню методичного аспекту проблеми використання тестових завдань для формування граматичних навичок говоріння та письма японською мовою.
Говорячи про подвійну сутність поняття “навчальний тест”як навчальної вправи та засобу контролю, ми тим самим вказуємо на його приналежність також і до системи контролю, зокрема до системи тестового контролю. Тому перед нами постало завдання визначити місце навчальних тестових завдань у цій системі.
Згідно з положеннями комунікативної методики навчання іноземної мови, сформульованими Ю.І.Пассовим, процес навчання є спрощеною моделлю процесу комунікації, що зберігає найсуттєвіші його характеристики та параметри. Разом з тим, навчальний процес має також і свої специфічні ознаки, такі як: 1) наявність і використання прийомів навчання, співвіднесених із характером комунікації та поставленою метою, 2) необхідність дещо іншої співвіднесеності усвідомлення і тренування (інструкцій та мовленнєвих дій), 3) спеціальну цілеспрямовану організацію всього процесу. Відповідно, вивчення окремих аспектів мови (в нашому випадку граматики) підпорядковується меті практичного володіння мовою. В центрі навчального процесу знаходиться студент та його потреби, пов’язані з іншомовним спілкуванням.
Як свідчить аналіз методичної літератури, тенденція до надання навчальному процесу більшої комунікативності спостерігається також у підходах до тестування. Граматичні тести, виконуючи які, студент демонструє лише знання певної граматичної форми чи структури, поступаються місцем комунікативним тестам (Коккота В.А.; Молокович О.О.; Ніколаєва С.Ю.; Петращук О.П.; Петренко О.П.; Bachman L.F.; Kunnan A.J.; Ur P.; Weir C.J.).
При комунікативному підході до тестування, передусім, звертається увага на значення висловлювання, а не на правильність його форми і структури. Цей підхід пов’язаний головним чином із функціонуванням мови в спілкуванні і передбачає здебільшого завдання, які є максимально наближеними до завдань, з якими студенти зустрінуться в реальних життєвих ситуаціях. Зокрема О.П.Петращук, розглядаючи процес комунікативного тестування з позицій інтеракціонального підходу, обгрунтовує взаємозв’язок та взаємодію складових процесу іншомовної комунікації в реальних (позатестових) обставинах і під час виконання тесту (в тестових обставинах), а також компонентів тесту та складових процесу тестування.
Оцінка загального рівня володіння мовою в комунікативному тестуванні проводиться за трьома компонентами: комунікативними функціями, тематикою і точністю. Успішність розв’язання завдань характеризується більшою мірою результативністю самого акту спілкування, ніж формальною мовною правильністю.
Слідом за О.П.Петращук, об’єктом тестування ми розглядаємо комунікативну компетенцію (знання, навички та вміння тестованих в їх мовленнєвих діях), яка є здатністю здійснювати мовленнєву діяльність через реалізацію комунікативної мовленнєвої поведінки на основі фонологічних, лексико-граматичних, соціологічних і країнознавчих знань та навичок відповідно до різноманітних завдань і ситуацій спілкування. Комунікативна компетенція включає лінгвістичну компетенцію, яка є поєднанням організаційних та прагматичних знань. Організаційні знання - це знання правил оперування одиницями мови на фразовому, понадфразовому та текстовому рівнях. Прагматичні знання дозволяють утворювати та інтерпретувати дискурс шляхом співвіднесення значень фраз/речень і текстів з комунікативними намірами учасників спілкування та характеристиками ситуації спілкування.
Аналіз характеристик комунікативних тестів дозволяє стверджувати, що їх використання є доцільним для навчання граматичного аспекту продуктивних видів мовленнєвої діяльності японською мовою, оскільки вони уможливлюють моделювання процесу спілкування в навчальному процесі, надання мотивованості та предметності навчальній діяльності студентів, а також підготовку до реальної комунікації в її усній та письмовій формах.
Визначаючи місце навчальних тестових завдань у системі тестового контролю, ми виходили з позицій системного підходу, згідно з яким формулюються провідна мета, основні та додаткові цілі, а також підцілі тестового контролю, відповідно до яких визначаються види тестового контролю. Навчальні тестові завдання в цій класифікації займають місце окремої підсистеми, оскільки їх завдання визначаються підцілями тестового контролю і не потребують стандартизації. Основною метою навчальних тестових завдань є сприяння актуалізації набутих знань та сформованих навичок і вмінь з метою здійснення іншомовного спілкування.
Другий розділ дисертації “Методика використання тестових завдань для формування граматичних навичок японської мови”присвячено описові розробленої методики.
У підрозділі 2.1 запропоновано класифікацію граматичних структур японської мови, які вивчаються на другому курсі мовного вищого навчального закладу.
Цілеспрямоване опрацювання граматичних явищ передбачає врахування міжмовної взаємодії іноземної і рідної мови в навчальному процесі та проведення лінгво-методичного зіставлення. В нашій роботі ми не мали на меті проведення систематичного зіставлення японської й української мов і обмежились розглядом лише складних дієслівних форм та стійких граматичних конструкцій японської мови, які вивчаються на другому курсі.
Проаналізувавши наукові джерела з лінгвістики японської мови (Алпатов В.М.; Головнин И.В.; Kyoushi to Gakushuusha...; Kyoushiyou...; Saji K.; Mizutani N.; Miyajima T., Nitta Y.), а також враховуючи виділені нами труднощі формування граматичних навичок японської мови, вважаємо можливим класифікувати вказані граматичні структури за такими критеріями: 1) за належністю до усного чи писемного мовлення, 2) за наявністю чи відсутністю аналогічних структур в українській мові, 3) за наявністю синонімічних чи омонімічних структур в системі японської мови. Окрім того, за належністю до усного чи писемного мовлення (критерій 1) граматичні структури доцільно поділяти на такі, що належать лише до усного чи писемного мовлення, а також ті, що належать як до усного, так і до писемного мовлення.
Виходячи з проведеної класифікації, визначено складні для засвоєння граматичні структури, які вимагають додаткового опрацювання. До них віднесено насамперед граматичні структури, які не мають аналогів в українській мові, синонімічні граматичні структури, які мають різну сферу поширення, тобто належать до різних стилів мовлення, наприклад, конструкції обов’язковості, а також омонімічні структури зі службовими словами wake, hazu, tsumori, bakari, kagiru, hokanaranai.
З метою створення експериментального комплексу вправ для формування граматичних навичок продуктивних видів мовленнєвої діяльності японською мовою на основі проведеної класифікації ми обрали засоби вираження в дієсловах соціально-особистісних стосунків, тобто категорію ввічливості. Спираючись на аналіз наукових джерел відповідно до мети нашого дослідження та вимоги типової програми, вважаємо доцільним вивчення на другому курсі тих форм ввічливості, які вживаються в офіційному й нейтральному усному і писемному мовленні та є необхідними для спілкування.
У підрозділі 2.2 обгрунтовано комплекс тестових завдань для формування граматичних навичок японської мови.
Для створення системи вправ, спрямованих на формування навичок граматично правильного японського мовлення, ми насамперед уточнили структуру граматичної навички, яка є складовою комплексних мовленнєвих умінь усного та писемного мовлення, та виділили всередині операцій, які її складають, мікрооперації, згідно з метою нашого дослідження. На нашу думку, вказані мікрооперації можна вважати також мікрорівнями, з яких починається формування граматичної навички. Наведемо структуру граматичної навички.
Граматична навичка –операції –мікрооперації
1.Операція виклику моделі, адекватної мовленнєвому завданню мовця в певній ситуації:
2. Операція оформлення мовленнєвих одиниць, якими заповнюється обрана модель, у відповідності з а) нормами певної мови та б) певним часовим параметром:
3.Операція оцінки правильності оформлення й адекватності використання мовленнєвої одиниці:
Згідно із вказаною структурою граматичної навички та етапами її формування, запропонованими Н.К.Скляренко, ми уклали комплекс навчальних тестових завдань, в якому кожний вид тестових завдань відповідає окремому етапові опрацювання граматичних структур (ГС).
Таблиця 1
Комплекс навчальних тестових завдань
|
Етап опрацювання ГС |
Тип тестово-го завдання |
Вид тестового завдання |
|
І. Автоматизація дій з ГС на фразовому рівні - виклик моделі, адекватної мовленнєвому завданню мовця в певній ситуації:
|
Вибіркові тестові завдання |
|
|
ІІ. Автоматизація дій з ГС на понадфразовому рівні - оформлення мовленнєвих одиниць, якими заповнюється обрана модель:
|
Тестові зав-дання з вільно конструйова-ною однозначною відповіддю |
|
|
ІІІ. Включення ГС у мовлення - оформлення мовленнєвих одиниць, якими заповнюється обрана модель:
|
Тестові зав-дання з вільно конструйова-ною очікуваною відповіддю |
цію
|
Продовження табл. 1
|
чень, речень, зв’язного висловлю-вання. |
узагальнення |
|
|
ІV. Контроль рівня сформованості граматичних навичок - оцінка правильності оформлення й адекватності використання мовленнє-вої одиниці:
|
І. Вибіркові тестові завдання ІІ. Тестові зав-дання з вільно конструйова-ною відповіддю |
|
Відповідно до обгрунтованого нами складу навчальних тестових завдань для формування граматичних навичок продуктивних видів мовленнєвої діяльності ми розробили комплекс навчальних тестових завдань для опрацювання граматичних структур, що реалізують лексико-семантичне поле ввічливості японської мови.
У підрозділі 2.3 описано модель процесу навчання граматичного аспекту продуктивних видів мовленнєвої діяльності японською мовою на другому курсі мовного вищого навчального закладу.
При розробці моделі навчання ми виходили з реальних часових рамок навчального процесу. На другому курсі Київського національного лінгвістичного університету на практику усного та писемного мовлення японської мови відводиться 408 аудиторних годин, що складає 12 аудиторних годин на тиждень. Кожна навчальна тема опрацьовується в ході двотижневого циклу занять, що складає 24 години аудиторного часу.
На нашу думку, формування граматичних навичок говоріння та письма японською мовою доцільно здійснювати в межах спеціально відведених фрагментів аудиторних занять двотижневого циклу.
á„i‰ÌÓ iÁ Á‡ÔðÓÔÓÌÓ‚‡ÌÓ˛ ̇ÏË ÏÓ‰ÂÎβ, ̇‚˜‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi японською ÏÓ‚Ó˛ Á‰iÈÒÌ˛πÚ¸Òfl ‚ ıÓ‰i Úð¸Óı Ôi‰ˆËÍÎi‚ Á‡ÌflÚ¸ ̇ ÒÔˆi‡Î¸ÌÓ ‚i‰‚‰ÂÌËı Ùð‡„ÏÂÌÚ‡ı Á ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ̇‚˘ÓÍ „Ó‚ÓðiÌÌfl Ú‡ ÔËҸχ. èÂð¯ËÈ Ôi‰ˆËÍÎ Á‡ÌflÚ¸ ‚i‰ÔÓ‚i‰‡π ÂÚ‡ÔÓ‚i ‡‚ÚÓχÚËÁ‡ˆiª ‰iÈ Á „ð‡Ï‡Ú˘ÌËÏË ÒÚðÛÍÚÛð‡ÏË Ì‡ Ùð‡ÁÓ‚ÓÏÛ ði‚Ìi i ÓıÓÔβπ ÚðË ‡Û‰ËÚÓðÌËı Á‡ÌflÚÚfl Á Ôð‡ÍÚËÍË ÛÒÌÓ„Ó Ú‡ ÔËÒÂÏÌÓ„Ó ÏÓ‚ÎÂÌÌfl; ‰ðÛ„ËÈ Ôi‰ˆËÍÎ Á‡ÌflÚ¸ –ÂÚ‡ÔÓ‚i ‡‚ÚÓχÚËÁ‡ˆiª ‰iÈ Á „ð‡Ï‡Ú˘ÌËÏË ÒÚðÛÍÚÛð‡ÏË Ì‡ по̇‰Ùð‡ÁÓ‚ÓÏÛ ði‚Ìi, ÓıÓÔβ˛˜Ë ˜ÓÚËðË ‡Û‰ËÚÓðÌËı Á‡ÌflÚÚfl; ÚðÂÚiÈ Ôi‰ˆËÍÎ Á‡ÌflÚ¸ –ÂÚ‡ÔÓ‚i ‚Íβ˜ÂÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ÒÚðÛÍÚÛð Û ÏÓ‚ÎÂÌÌfl, ÓıÓÔβ˛˜Ë ˜ÓÚËðË ‡Û‰ËÚÓðÌËı Á‡ÌflÚÚfl. ç‡ Á‡ÌflÚÚi першого Ôi‰ˆËÍÎÛ Ì‡ Ùð‡„ÏÂÌÚ Á ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ̇‚˘ÓÍ ‚i‰‚Ó‰ËÚ¸Òfl ·ÎËÁ¸ÍÓ 1/4 ̇‚˜‡Î¸ÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ, ̇ Á‡ÌflÚÚflı другого Ú‡ третього Ôідциклів –‰Ó 1/3 ̇‚˜‡Î¸ÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ.
У третьому розділі “Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики”описано методичний експеримент за розробленою методикою.
З метою перевірки ефективності запропонованої методики нами було проведено експериментальне навчання, в якому взяли участь дві групи студентів другого курсу інституту східних мов Київського національного лінгвістичного університету. Загальна кількість учасників становила 21 особу. Експериментальне навчання проходило у звичайних навчальних умовах, тобто експеримент носив природний характер. Основою експерименту було порівняння ефективності навчання за різними методиками в експериментальній та контрольній групах. Варійована умова експерименту полягала в застосуванні комплексу навчальних тестових завдань в експериментальній групі та використанні комплексу вправ на автоматизацію дій з граматичними структурами в контрольній групі.
Організація та проведення експерименту здійснювалось нами згідно з трьома етапами експериментального дослідження: 1) підготовкою експерименту, 2) проведенням експерименту та 3) обробкою одержаних результатів методами математичної статистики.
В ході підготовки до експериментального навчання ми розробили комплекси вправ до таких навчальних тем другого року навчання як “Сфера послуг”та “Навчання в університеті”. Граматичний матеріал до цих тем становила система ввічливості в японській мові. Це зумовило час проведення експерименту - кінець другого семестру.
Власне експеримент складався з таких етапів: 1) передекспериментального зрізу, метою якого було визначення вихідного рівня сформованості навичок граматично правильного японського мовлення; 2) експериментального навчання за розробленою методикою; 3) післяекспериментального зрізу, метою якого було визначення підсумкового рівня сформованості навичок граматично правильного мовлення після експериментального навчання.
Як експериментальна, так і контрольна групи виконували однакову кількість вправ, що базувались на абсолютно ідентичному мовному матеріалі - 20 вправ з теми “Сфера послуг”та 21 вправу з теми “Навчання в університеті”. Вправи розподілялися за етапами навчання таким чином: І етап - 6 (7) вправ, ІІ етап - 9 (8) вправ, ІІІ етап - 5 (6) вправ. При розробці комплексу вправ ми надали комунікативного характеру всім вправам шляхом створення ситуації та постановки комунікативних завдань. Тому вправи, запропоновані на І та ІІ етапах, є умовно-комунікативними, а вправи ІІІ етапу - власне комунікативними. Ми віднесли найбільшу кількість вправ на етап опрацювання граматичних структур на понадфразовому рівні, оскільки вони готують студентів до побудови вже власного висловлювання при виконанні вправ наступного етапу. Разом з тим, на етапі включення граматичних структур у мовлення студенти виконували найменшу кількість вправ. Це пояснюється тим, що власне комунікативні вправи є досить складними для виконання і потребують багато часу.
Вправи І етапу виконувались індивідуально письмово, вправи на розвиток граматичних навичок говоріння ІІ та ІІІ етапу виконувались у парах та трійках з обов’язковою усною презентацією, вправи на розвиток граматичних навичок письма виконувались індивідуально письмово. Вправи ІІ етапу супроводжувались опорами. В експериментальній групі вправи виконувались у режимі самоконтролю та взаємоконтролю, для чого були розроблені картки відповідей; контроль з боку викладача був опосередкованим. У контрольній групі робота проводилась у режимі контролю з боку викладача. Окрім того, оскільки роль вправ в експериментальній групі виконували навчальні тестові завдання, були передбачені бланки для відповідей і так звані “Картки учасників діалогу”для виконання тестових завдань з говоріння, де студенти зазначали ситуацію, в якій відбувався діалог, свою роль, обране ім’я та робили певні нотатки, які допомагали їм при виконанні завдання. Слід також зазначити, що всі вправи і завдання до них були одномовними та подавались лише японською мовою.
Для проведення передекспериментального та післяекспериментального зрізів ми розробили спеціальні комплексні тести, які мали за мету перевірку сформованості граматичної навички як на рівні мікрооперацій, так і на глобальному рівні здатності породження власного висловлювання. Відповідно до цього кожен із тестів складався з двох частин.
Структура комплексного тесту
Тест 1. Завдання множинного вибору
Завдання 1. Заповнення пропусків у реченні (20 пунктів);
Завдання 2. Визначення неправильно вжитої мовної одиниці у реченні (10 пунктів);
Завдання 3. Заповнення пропусків у тексті-діалозі (10 пунктів);
Завдання 4. Заповнення пропусків у письмовому тексті (листі) (10 пунктів).
Тест ІІ. Завдання з вільно конструйованою відповіддю
Завдання 1. Усне висловлювання за запропонованим ситуативним завданням;
Завдання 2. Письмове висловлювання за запропонованим ситуативним завданням.
Вага кожного пункту в тесті І складала 2 бали, максимум становив 100 балів. У тесті ІІ усне та писемне мовлення студентів оцінювалось за п’ятьма критеріями, вага кожного з яких становила 5 балів. Максимальна кількість балів за кожне з завдань - 25 балів, за весь тест - 50 балів. Критеріями оцінки за завдання 1 та 2 виступали 1) змістовність (розкриття теми), 2) комунікативна достатність (досягнення комунікативного наміру), 3) послідовність (використання засобів зв’язку) 4) повнота (побудова повних розгорнутих речень), 5) нормативність (лексична та граматична правильність).
Максимально можлива кількість набраних балів за кожний тест (100 балів за тест І та 50 балів за тест ІІ) приймалась за 100%, і відповідно до цього визначався рівень сформованості граматичних навичок студентів експериментальної і контрольної групи та середні показники по групам.
Як свідчать результати післяекспериментального зрізу, відносний приріст рівня сформованості граматичних навичок говоріння та письма в експериментальній групі становив 9,8%, а у контрольній групі - 1,4%. Середній показник експериментальної групи склав 65,45%, у передекспериментальному зрізі він становив 59,6%. У контрольній групі середній результат залишився майже незмінним і становив 60,85%, порівняно з передекспериментальним зрізом - 60%.
Таблиця 2
Результати експериментального навчання
|
Передексперимен-тальний зріз (%) |
Післяексперимен-тальний зріз (%) |
Відносний приріст рівня сформованості навичок (%) |
|
|
ЕГ |
59,6 |
,45 |
9,8 |
|
КГ |
60 |
,85 |
,4 |
Таким чином, результати експериментального навчання підтвердили більшу ефективність навчальних тестових завдань порівняно з іншими видами вправ при навчанні студентів граматично правильного японського мовлення. Отже, застосування розробленої методики є доцільним для формування граматичних навичок продуктивних видів мовленнєвої діяльності студентів мовних спеціальностей.
ВИСНОВКИ
Ç ðÂÁÛθڇÚi ÚÂÓðÂÚ˘ÌÓ„Ó ‡Ì‡ÎiÁÛ Ú‡ ÂÍÒÔÂðËÏÂÌڇθÌÓ„Ó ‰ÓÒÎi‰ÊÂÌÌfl ÔðÓ·ÎÂÏË Ì‡‚˜‡ÌÌfl студентів „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi японською ÏÓ‚Ó˛ ̇ÏË ·ÛÎË ÁðÓ·ÎÂÌi такi ‚ËÒÌÓ‚ÍË.
1. ÇËıÓ‰fl˜Ë iÁ ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚÂÈ ÛÒÌÓª Ú‡ ÔËÒ¸ÏÓ‚Óª ÙÓðÏ ÏÓ‚ÎÂÌÌfl, ªıÌiı ‚i‰ÏiÌÌÓÒÚÂÈ Ú‡ ÒÔiθÌËı ðËÒ, ‰ÓˆiθÌим є ÔÓπ‰Ì‡ÌÌfl ̇‚˜‡ÌÌfl ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi у процесі навчання японської мови. ëÔËð‡˛˜ËÒ¸ ̇ ‡Ì‡ÎiÁ Ô‡ð‡ÏÂÚði‚ ÒÔiÎÍÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ ÛÏÓ‚, flÍi π ÌÂÓ·ıi‰ÌËÏË ‰Îfl ÈÓ„Ó ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ÔðÓÚi͇ÌÌfl, ÏË ðÓÁ„Îfl‰‡πÏÓ Ì‡‚˜‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi японською ÏÓ‚Ó˛ flÍ ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ̇‚˘ÓÍ говоріння та письма flÔÓÌÒ¸ÍÓю ÏÓ‚ою.
Виходячи з умов, необхідних для ефективного здійснення спілкування, ми ‚ËÁ̇˜ËÎË, ‚ flÍËı ҇Ϡ‚ËÔ‡‰Í‡ı ‚i‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÔÓðÛ¯ÂÌÌfl ÛÏÓ‚ ÒÔiÎÍÛ‚‡ÌÌfl flÔÓÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, ÚÓ·ÚÓ виявили ÚðÛ‰ÌÓ˘i ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ̇‚˘ÓÍ flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë. Çð‡ıÛ‚‡ÌÌfl Á‡Á̇˜ÂÌËı ÚðÛ‰ÌÓ˘i‚ Û ÔðÓˆÂÒi ðÓÁðÓ·ÍË ÏÂÚÓ‰ики ̇‚˜‡ÌÌfl, ˘Ó ÔÂð‰·‡чає ÍÓÏÔÎÂÍÒ Á‡ıÓ‰i‚, ÒÔðflÏÓ‚‡ÌËı ̇ ªı ÔÓ‰Ó·ÌÌfl, ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ, підвищує ÂÙÂÍÚË‚ÌiÒÚ¸ ̇‚˜‡Î¸ÌÓ„Ó ÔðÓˆÂÒÛ.
. Çð‡ıÓ‚Û˛˜Ë ÌÂÓ·ıi‰ÌiÒÚ¸ ÓÔÓðË Ì‡ ‚iÍÓ‚i і ÔÒËıÓÎÓ„i˜Ìi ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚi ÒÚÛ‰ÂÌÚi‚ Û Ì‡‚˜‡Î¸ÌÓÏÛ ÔðÓˆÂÒi Ú‡ ðÓÁ„Îfl‰‡˛˜Ë Ïi҈ ÍÓÌÚðÓβ ‚ ÒÚðÛÍÚÛði ̇‚˜‡Î¸ÌÓª ‰iflθÌÓÒÚi, ÁÓÍðÂχ ÁÏiÒÚ ÈÓ„Ó Ì‡‚˜‡Î¸ÌÓª ÙÛÌ͈iª, ‚‚‡Ê‡πÏÓ, ˘Ó ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ Ôi‰ıÓ‰Û ‰Ó ÔðÓˆÂÒÛ Ì‡‚˜‡ÌÌfl iÌÓÁÂÏÌÓª ÏÓ‚Ë Ì‡È·iθ¯ ÔÓ‚ÌÓ ‚i‰ÔÓ‚i‰‡π ÔðËıÓ‚‡ÌËÈ ÍÓÌÚðÓθ Á ·ÓÍÛ ‚ËÍ·‰‡˜‡ Ú‡ Ò‡ÏÓÍÓÌÚðÓθ Á ·ÓÍÛ Û˜Ìi‚. ШËðше Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ̇‚˜‡Î¸ÌÓ„Ó ÍÓÌÚðÓβ ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÁÓÒÂð‰ËÚË Û‚‡„Û Ì‡ ÁÏiÒÚÓ‚ÌiÈ ÒÚÓðÓÌi ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÌËı Á‡‚‰‡Ì¸ Ú‡ ̇·ÎËÁËÚË ÔðÓˆÂÒ Ì‡‚˜‡ÌÌfl ‰Ó ÔðÓˆÂÒÛ ÒÔiÎÍÛ‚‡ÌÌfl.
ÇËıÓ‰fl˜Ë iÁ ı‡ð‡ÍÚÂðËÒÚËÍ Ú‡ ÙÛÌ͈iÈ, ÔðËڇχÌÌËı ÚÂÒÚÓ‚ËÏ Á‡‚‰‡ÌÌflÏ, Ïи розглядаємо ªı flÍ Ú‡Íi, ˘Ó найповніше ‚i‰ÔÓ‚i‰‡˛Ú¸ ‚͇Á‡ÌËÏ ‚ËÏÓ„‡Ï. ëÔËð‡˛˜ËÒ¸ ̇ ÔÓ‰‚iÈÌÛ ÒÛÚÌiÒÚ¸ ÔÓÌflÚÚfl “̇‚˜‡Î¸Ì ÚÂÒÚове завдання”, ÈÓ„Ó ðÓθ flÍ Ì‡‚˜‡Î¸ÌÓª ‚Ôð‡‚Ë, Ú‡Í i Á‡ÒÓ·Û ÍÓÌÚðÓβ, Á‡ÒÓ·Û Á‚ÓðÓÚÌÓ„Ó Á‚’flÁÍÛ ‚ ̇‚˜‡Î¸ÌÓÏÛ ÔðÓˆÂÒi, ‰ÓˆiθÌËÏ є Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ння навчальних тестових завдань у процесі ̇‚˜‡ÌÌfl студентів „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi японською ÏÓ‚Ó˛.
3. ÇËıÓ‰fl˜Ë Á Ôðӂ‰ÂÌÓª Í·ÒËÙi͇ˆiª „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ÒÚðÛÍÚÛð, Á ÏÂÚÓ˛ ðÓÁðÓ·ÍË ÍÓÏÔÎÂÍÒÛ Ì‡‚˜‡Î¸ÌËı ÚÂÒÚÓ‚Ëı Á‡‚‰‡Ì¸ ‰Îfl ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ̇‚˘ÓÍ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi японською ÏÓ‚Ó˛ ÏË Ó·ð‡ÎË Á‡ÒÓ·Ë ‚Ëð‡ÊÂÌÌfl ‚ ‰iπÒÎÓ‚‡ı ÒÓˆi‡Î¸ÌÓ-ÓÒÓ·ËÒÚiÒÌËı ÒÚÓÒÛÌÍi‚ Ú‡ ÔðÓ‚ÂÎË ÎiÌ„‚iÒÚ˘ÌËÈ ‡Ì‡ÎiÁ цієї „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓª ͇Ú„Óðiª Á ÏÂÚÓ˛ ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚÂÈ, flÍi χ˛Ú¸ ‚ð‡ıÓ‚Û‚‡ÚËÒ¸ ÔðË ªª вивченні.
êÂÁÛθڇÚË цієї Í·ÒËÙi͇ˆiª Ú‡ÍÓÊ ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË ‚ð‡ıÓ‚‡Ìi ÔðË ðÓÁðÓ·ˆi ÍÓÏÔÎÂÍÒi‚ ‚Ôð‡‚ ‰Îfl ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl граматичних навичок ˜ËÚ‡ÌÌfl Ú‡ ‡Û‰i˛‚‡ÌÌfl flÔÓÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛. éÍðiÏ ÚÓ„Ó, Á‡ÔðÓÔÓÌÓ‚‡ÌËÈ Ôi‰ıi‰ ‰Ó ÁiÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ÒÚðÛÍÚÛð Ú‡ ÎiÌ„‚ÓÏÂÚӉ˘ÌËÈ ‡Ì‡ÎiÁ ÓÍðÂÏËı „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı fl‚ˢ ÔðË Ô‚ÌiÈ ÏÓ‰ËÙi͇ˆiª ÏÓÊ ·ÛÚË Á‡ÒÚÓÒÓ‚‡ÌËÈ Û Ôð‡ÍÚˈi ̇‚˜‡ÌÌfl ̇ ÒÚ‡ð¯Ëı ÍÛðÒ‡ı.
. á ÏÂÚÓ˛ ÒÚ‚ÓðÂÌÌfl ÍÓÏÔÎÂÍÒÛ ‚Ôð‡‚, ÒÔðflÏÓ‚‡ÌËı ̇ ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl ̇‚˘ÓÍ „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ Ôð‡‚ËθÌÓ„Ó flÔÓÌÒ¸ÍÓ„Ó ÏÓ‚ÎÂÌÌfl, ÏË ÛÚÓ˜ÌËÎË ÒÚðÛÍÚÛðÛ „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓª ̇‚˘ÍË, ‚ˉiÎË‚¯Ë ‚ÒÂð‰ËÌi ÓÔÂð‡ˆiÈ, flÍi ªª ÒÍ·‰‡˛Ú¸, ÏiÍðÓÓÔÂð‡ˆiª, ˘Ó Á‰iÈÒÌ˛˛Ú¸Òfl ‚ ÔðÓˆÂÒi „Ó‚ÓðiÌÌfl Ú‡ ÔËҸχ. êÓÁ„Îfl‰‡˛˜Ë „ð‡Ï‡Ú˘ÌÛ Ì‡‚˘ÍÛ flÍ Ó·’πÍÚ навчання, вважаємо ‰ÓˆiθÌËÏ ·Û‰Û‚‡ÚË ðÓ·ÓÚÛ Á ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ̇‚˘ÓÍ flÍ Ì‡ ði‚Ìi ÏiÍðÓÓÔÂð‡ˆiÈ Á „ð‡Ï‡Ú˘ÌËÏË ÒÚðÛÍÚÛð‡ÏË, Ú‡Í i ̇ ði‚Ìi ÔÓðÓ‰ÊÂÌÌfl ‚·ÒÌÓ„Ó ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl.
êÓÁ„ÎflÌÛ‚¯Ë ÚËÔË Ú‡ ‚Ë‰Ë ÚÂÒÚÓ‚Ëı Á‡‚‰‡Ì¸ Á ÚÓ˜ÍË ÁÓðÛ ªı Ôðˉ‡ÚÌÓÒÚi ‰Îfl ð‡ÎiÁ‡ˆiª ̇‚˜‡Î¸ÌÓ„Ó тесту, пропонуємо розподілити ‚ËÍÓðËÒÚ‡ÌÌfl навчальних ÚÂÒÚових завдань Á‡ ÂÚ‡Ô‡ÏË ÓÔð‡ˆ˛‚‡ÌÌfl граматичних структур таким ˜ËÌÓÏ: ‰Ó ÂÚ‡Ôу ‡‚ÚÓχÚËÁ‡ˆiª ‰iÈ Á „ð‡Ï‡Ú˘ÌËÏË ÒÚðÛÍÚÛð‡ÏË Ì‡ Ùð‡ÁÓ‚ÓÏÛ ði‚Ìi ÏË ‚i‰ÌÓÒËÏÓ ‚Ë·iðÍÓ‚i ÚÂÒÚÓ‚i Á‡‚‰‡ÌÌfl, ‰Ó ÂÚ‡Ôу ‡‚ÚÓχÚËÁ‡ˆiª ‰iÈ Á „ð‡Ï‡Ú˘ÌËÏË ÒÚðÛÍÚÛð‡ÏË Ì‡ по̇‰Ùð‡ÁÓ‚ÓÏÛ ði‚Ìi –ÚÂÒÚÓ‚i Á‡‚‰‡ÌÌfl Á ‚iθÌÓ ÍÓÌÒÚðÛÈÓ‚‡ÌÓ˛ Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ˛ ‚i‰ÔÓ‚i‰‰˛, ‰Ó ÂÚ‡Ôу ‚Íβ˜ÂÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ÒÚðÛÍÚÛð Û ÏÓ‚ÎÂÌÌfl –ÚÂÒÚÓ‚i Á‡‚‰‡ÌÌfl Á ‚iθÌÓ ÍÓÌÒÚðÛÈÓ‚‡ÌÓ˛ ÏÓÊÎË‚Ó˛ (Ó˜iÍÛ‚‡ÌÓ˛) ‚i‰ÔÓ‚i‰‰˛.
5. á„i‰ÌÓ iÁ Á‡ÔðÓÔÓÌÓ‚‡ÌÓ˛ ̇ÏË ÏÓ‰ÂÎβ, ̇‚˜‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi японською ÏÓ‚ою Á‰iÈÒÌ˛πÚ¸Òfl ‚ ıÓ‰i Úð¸Óı Ôi‰ˆËÍÎi‚ Á‡ÌflÚ¸ ̇ ÒÔˆi‡Î¸ÌÓ ‚i‰‚‰ÂÌËı Ùð‡„ÏÂÌÚ‡ı Á ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ̇‚˘ÓÍ „Ó‚ÓðiÌÌfl Ú‡ ÔËҸχ. èÂð¯ËÈ Ôi‰ˆËÍÎ Á‡ÌflÚ¸ ‚i‰ÔÓ‚i‰‡π ÂÚ‡ÔÓ‚i ‡‚ÚÓχÚËÁ‡ˆiª ‰iÈ Á „ð‡Ï‡Ú˘ÌËÏË ÒÚðÛÍÚÛð‡ÏË Ì‡ Ùð‡ÁÓ‚ÓÏÛ ði‚Ìi й ÓıÓÔβπ ÚðË ‡Û‰ËÚÓðÌËı Á‡ÌflÚÚfl Á Ôð‡ÍÚËÍË ÛÒÌÓ„Ó Ú‡ ÔËÒÂÏÌÓ„Ó ÏÓ‚ÎÂÌÌfl; ‰ðÛ„ËÈ Ôi‰ˆËÍÎ Á‡ÌflÚ¸ –ÂÚ‡ÔÓ‚i ‡‚ÚÓχÚËÁ‡ˆiª ‰iÈ Á „ð‡Ï‡Ú˘ÌËÏË ÒÚðÛÍÚÛð‡ÏË Ì‡ по̇‰Ùð‡ÁÓ‚ÓÏÛ ði‚Ìi, ÓıÓÔβ˛˜Ë ˜ÓÚËðË ‡Û‰ËÚÓðÌËı Á‡ÌflÚÚfl; ÚðÂÚiÈ Ôi‰ˆËÍÎ Á‡ÌflÚ¸ –ÂÚ‡ÔÓ‚i ‚Íβ˜ÂÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ÒÚðÛÍÚÛð Û ÏÓ‚ÎÂÌÌfl, ÓıÓÔβ˛˜Ë ˜ÓÚËðË ‡Û‰ËÚÓðÌËı Á‡ÌflÚÚfl. ç‡ Á‡ÌflÚÚi І Ôi‰ˆËÍÎÛ Ì‡ Ùð‡„ÏÂÌÚ Á ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ̇‚˘ÓÍ ‚i‰‚Ó‰ËÚ¸Òfl ·ÎËÁ¸ÍÓ 1/4 ̇‚˜‡Î¸ÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ, ̇ Á‡ÌflÚÚflı ІІ Ú‡ ІІІ підциклів –‰Ó 1/3 ̇‚˜‡Î¸ÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ.
6. РеÁÛθڇÚË ÂÍÒÔÂðËÏÂÌڇθÌÓ„Ó Ì‡‚˜‡ÌÌfl Ò‚i‰˜‡Ú¸ ÔðÓ ‰ÓˆiθÌiÒÚ¸ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ðÓÁðÓ·ÎÂÌÓª ÏÂÚÓ‰ËÍË ‰Îfl ̇‚˜‡ÌÌfl ÒÚÛ‰ÂÌÚi‚ ‚ˢËı навчальних Á‡Í·‰i‚ „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi японською ÏÓ‚ою. èðË Ô‚ÌiÈ модифікації ця ÏÂÚÓ‰Ë͇ ÏÓÊ ·ÛÚË Ú‡ÍÓÊ ‚ËÍÓðËÒڇ̇ ‚ Ôð‡ÍÚˈi ̇‚˜‡ÌÌfl flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë Ì‡ ÒÚ‡ð¯Ëı ÍÛðÒ‡ı ÏÓ‚ÌËı ÒÔˆi‡Î¸ÌÓÒÚÂÈ. ëÙÓðÏÛθӂ‡Ìi ̇ÏË ÏÂÚӉ˘Ìi ðÂÍÓÏẨ‡ˆiª ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË ‚ËÍÓðËÒÚ‡Ìi ‰Îfl ÒÚ‚ÓðÂÌÌfl Ôi‰ðÛ˜ÌËÍi‚ Ú‡ ̇‚˜‡Î¸ÌËı ÔÓÒi·ÌËÍi‚ Á flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë.
éÒÌÓ‚Ìi ÔÓÎÓÊÂÌÌfl Ú‡ Ôð‡ÍÚ˘Ìi ðÂÁÛθڇÚË ‰ËÒÂðÚ‡ˆiÈÌÓ„Ó ‰ÓÒÎi‰ÊÂÌÌfl ‚i‰Ó·ð‡ÊÂно ‚ Ú‡ÍËı ÔÛ·Îi͇ˆiflı:
1. Навчальний посібник з японської мови до тем ”Сфера послуг” та ”Навчання в університеті”.–К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. –с.
2. äÓÏÔÎÂÍÒ ÚÂÒÚÓ‚Ëı Á‡‚‰‡Ì¸ ‰Îfl ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ̇‚˘ÓÍ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë // ÇiÒÌËÍ КДЛУ. ÑÓÒÎi‰Êення ÏÓÎÓ‰Ëı ‚˜ÂÌËı. ëÂðifl ”艇„Ó„i͇ i ÔÒËıÓÎÓ„ifl” (åÂÚÓ‰Ë͇ ̇‚˜‡ÌÌfl iÌÓÁÂÏÌËı ÏÓ‚).–ä.: äÑãì, 1998.–ÇËÔ. 1.–ë.169–.
. ä·ÒËÙi͇ˆifl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ÒÚðÛÍÚÛð flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë Ì‡ ÒÂð‰̸ÓÏÛ ÒÚÛÔÂÌi ÏÓ‚ÌÓ„Ó ‚Ë˘Ó„Ó Ì‡‚˜‡Î¸ÌÓ„Ó Á‡Í·‰Û // ÇiÒÌËÍ äÑãì. ëÂðifl ”艇„Ó„i͇ Ú‡ ÔÒËıÓÎÓ„ifl”.–ä.: Çˉ‡‚Ì˘ËÈ ˆÂÌÚð äÑãì, 2000.–ÇËÔ.3.–ë.165–.
. ÖÍÒÔÂðËÏÂÌڇθ̇ ÔÂð‚ið͇ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚi ̇‚˜‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ flÔÓÌÒ¸ÍÓ„Ó ÏÓ‚ÎÂÌÌfl Á ‚ËÍÓðËÒÚ‡ÌÌflÏ Ì‡‚˜‡Î¸ÌËı ÚÂÒÚÓ‚Ëı Á‡‚‰‡Ì¸ // ÇiÒÌËÍ КНЛУ. ëÂðifl ”П‰‡„Ó„i͇ Ú‡ психологія”.- ä.: Çˉ‡‚Ì˘ËÈ ˆÂÌÚð КНЛУ, 2001.–ÇËÔ.4.–ë.83–.
. íðÛ‰ÌÓ˘i Û ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌi ·‡ÁÓ‚Ëı „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ̇‚˘ÓÍ Û ÔðÓˆÂÒi ̇‚˜‡ÌÌfl ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi (flÔÓÌҸ͇ ÏÓ‚‡) // å‡ÚÂði‡ÎË ÔÂð¯Ó„Ó ÛÍð‡ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒËÏÔÓÁiÛÏÛ Á ÏÓ‚ÓÁ̇‚ÒÚ‚‡ i ÎiÚÂð‡ÚÛð Íð‡ªÌ АÁiÈÒ¸ÍÓ-ТËıÓÓ͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ð„iÓÌÛ: á·. ̇ÛÍ. Ôð‡ˆ¸.–ä.: ç‡ìäåÄ, 1999.–ë.102–.
. ÇËÍÓðËÒÚ‡ÌÌfl ÚÂÒÚÓ‚Ëı Á‡‚‰‡Ì¸ ‰Îfl ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ̇‚˘ÓÍ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë // åÓ‚‡ i ÍÛθÚÛð‡. ëÂðifl ”îiÎÓÎÓ„ifl”. èðÓ·ÎÂÏË „ÛχÌiÁ‡ˆiª ̇‚˜‡ÌÌfl i ÍÛθÚÛðÓÎÓ„i˜ÌËÈ Ôi‰ıi‰ ‰Ó ‚ËÍ·‰‡ÌÌfl ÏÓ‚Ë i ÍÛθÚÛðË.–ä.: Çˉ‡‚Ì˘ËÈ ДiÏ ÑÏËÚð‡ ÅÛð‡„Ó, 2000.–ÇËÔ.1.–íÓÏ V.–ë.34–.
АНОТАЦІЯ
Голубець В.В. Використання тестових завдань для навчання студентів мовних спеціальностей граматично правильного японського мовлення.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання: східні мови.- Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2003.
Дисертацію присвячено ÚÂÓðÂÚ˘ÌÓÏÛ Ó·„ðÛÌÚÛ‚‡ÌÌю Ú‡ Ôð‡ÍÚ˘ÌiÈ ðÓÁðÓ·ˆi ÏÂÚÓ‰ËÍË Ì‡‚˜‡ÌÌfl ÒÚÛ‰ÂÌÚi‚ ÏÓ‚ÌËı ÒÔˆi‡Î¸ÌÓÒÚÂÈ „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi яÔÓÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ Á ‚ËÍÓðËÒÚ‡ÌÌflÏ Ì‡‚˜‡Î¸ÌËı ÚÂÒÚÓ‚Ëı Á‡‚‰‡Ì¸.
У дисертації досліджено осÌÓ‚Ìi ÚÂÓðÂÚ˘Ìi ÔÂð‰ÛÏÓ‚Ë Ì‡‚˜‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi яÔÓÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ̇ ‰ðÛ„ÓÏÛ ÍÛðÒi ‚Ë˘Ó„Ó навчального Á‡Í·‰Û: визначено основні ÚðÛ‰ÌÓ˘i, flÍi ‚ËÌË͇˛Ú¸ Û ÔðÓˆÂÒi ÙÓðÏÛ‚‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌËı ̇‚˘ÓÍ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi яÔÓÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ Ú‡ ÒÔð˘ËÌfl˛Ú¸ ÔÓðÛ¯ÂÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓª ÌÓðÏË ÒËÒÚÂÏË flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë; ̇ ÓÒÌÓ‚i ‚ËÁ̇˜ÂÌËı ÚðÛ‰ÌÓ˘i‚ Ôðӂ‰ÂÌÓ класифікацію граматичних ÒÚðÛÍÚÛð flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë, ˘Ó вивчаються ̇ ‰ðÛ„ÓÏÛ ÍÛðÒi, та виявлено граматичні ÍÓÌÒÚðÛ͈iª, flÍi π ÒÍ·‰ÌËÏË ‰Îfl Á‡Ò‚ÓπÌÌfl ‚ ÛÍð‡ªÌÓÏÓ‚ÌiÈ ‡Û‰ËÚÓðії; теоретично обгрунтовано можливість та доцільність використання тестових завдань у ролі навчальних вправ; рÓÁðÓ·ÎÂÌÓ ÏÂÚÓ‰ËÍÛ Ì‡‚˜‡ÌÌfl „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi яÔÓÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ іÁ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌflÏ ÍÓÏÔÎÂÍÒÛ Ì‡‚˜‡Î¸ÌËı ÚÂÒÚÓ‚Ëı Á‡‚‰‡Ì¸ Ú‡ ÏÓ‰Âθ ªª Ôð‡ÍÚ˘ÌÓª ð‡ÎiÁ‡ˆiª; сÍ·‰ÂÌÓ ÏÂÚӉ˘Ìi ðÂÍÓÏẨ‡ˆiª ˘Ó‰Ó ̇‚˜‡ÌÌfl ÒÚÛ‰ÂÌÚi‚ ‰ðÛ„Ó„Ó ÍÛðÒÛ ÏÓ‚ÌËı ÒÔˆi‡Î¸ÌÓÒÚÂÈ „ð‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ ÔðÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ‚ˉi‚ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Óª ‰iflθÌÓÒÚi яÔÓÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ іÁ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌflÏ ÍÓÏÔÎÂÍÒÛ Ì‡‚˜‡Î¸ÌËı ÚÂÒÚÓ‚Ëı Á‡‚‰‡Ì¸.
Ефективність запропонованої методики обгрунтовано теоретично та перевірена експериментально. Основні результати дослідження знайшли практичне застосування у мовних вищих навчальних закладах України.
Ключові слова: труднощі формування граматичних навичок японської мови, лінгво-методична класифікація граматичних структур японської мови, навчальна функція контролю, навчальні тестові завдання.
АННОТАЦИЯ
Голубец В.В. Использование тестовых заданий для обучения студентов языковых специальностей грамматически правильной японской речи.- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения: восточные языки.- Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2003.
Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и практической разработке методики обучения студентов языковых специальностей грамматическому аспекту продуктивных видов речевой деятельности на японском языке с использованием обучающих тестовых заданий.
Научная новизна и практическое значение исследования заключается в том, что в нем впервые решается проблема обучения грамматическому аспекту продуктивных видов речевой деятельности на японском языке как специальности в высшем учебном заведении. Нашел дальнейшее развитие вопрос использования тестовых заданий как упражнений, в том числе научно обоснована целесообразность их использования для формирования грамматических навыков говорения и письма. Впервые проведена классификация грамматических структур японского языка, предназначеных для изучения студентами второго курса, с целью выявления грамматических явлений, которые составляют трудности в обучении. Предложена научно обоснованная методика обучения, разработанная на основе использования обучающих тестовых заданий. Разработан комплекс обучающих тестовых заданий для формирования грамматических навыков говорения и письма на японском языке, а также предложена модель реализации разработанной методики обучения на втором курсе высшего учебного заведения.
В диссертации проанализированы теоретические предпосылки использования тестовых заданий для формирования грамматических навыков продуктивных видов речевой деятельности на японском языке. Рассмотрены особенности процесса устного и письменного общения, природа и структура грамматического навыка. С целью выявления факторов, которые влияют на процесс формирования грамматического навыка, проанализированы особенности учебного процесса на втором курсе языкового вуза и выделены следующие объективные трудности, с которыми сталкиваются студенты при изучении языка: 1) значительное различие устной и письменной речи в японском языке; 2) сложность грамматического строя японского языка; 3) существование в языке ярко выраженных социально-речевых традиций; 4) существование в языке итерференции со стороны родного и второго иностранного языка, а также внутриязыковой интерференции.
Учитывая необходимость опираться на возрастные и психологические особенности студентов в учебном процессе, а также рассматривая место контроля в структуре учебной деятельности, а именно содержание его обучающей функции, сделан вывод о наибольшем соответствии современным подходам к обучению иностранному языку скрытого контроля со стороны преподавателя и самоконтроля со стороны студентов.
Опираясь на двойственную суть понятия “учебный тест”, его роль как упражнения и средства контроля, средства обратной связи в учебном процессе, обосновывается целесообразность использования обучающих тестовых заданий для обучения грамматическому аспекту продуктивных видов речевой деятельности на японском языке.
На основе выделенных трудностей формирования грамматических навыков продуктивных видов речевой деятельности на японском языке осуществлена классификация грамматических структур японского языка, которые изучаются на втором курсе, уточнена структура грамматического навыка, внутри составляющих его операций выделены микрооперации, осуществляющиеся в процессе говорения и письма. Теоретически обоснован и практически разработан комплекс обучающих тестовых заданий для формирования грамматических навыков говорения и письма на японском языке, согласно которому на этапе автоматизации действий с грамматическими структурами (ГС) на фразовом уровне целесообразно выполнять выборочные тестовые задания, на этапе автоматизации действий с ГС на сверхфразовом уровне - тестовые задания со свободно конструируемым однозначным ответом, а на этапе введения ГС в речь - тестовые задания со свободно конструируемым возможным (ожидаемым) ответом.
В соответствии с разработанной методикой, обучение граматическому аспекту продуктивных видов речевой деятельности на японском языке осуществляется в ходе трех подциклов занятий на специально отведенных фрагментах по формированию грамматических навыков говорения и письма. Первый подцикл занятий соответствует этапу автоматизации действий с ГС на фразовом уровне и охватывает три аудиторных занятия по практике устной и письменной речи; второй подцикл занятий - этапу автоматизации действий с ГС на сверхфразовом уровне и охватывает четыре аудиторных занятия; третий подцикл занятий - этапу введения ГС в речь и охватывает четыре аудиторных занятия. На занятии І подцикла на фрагмент по формированию грамматических навыков отводится около 1/4 учебного времени, на занятиях ІІ и ІІІ подциклов - до 1/3 учебного времени.
Эффективность предлагаемой методики обоснована теоретически и подтверждена в ходе эксперимента. Основные результаты исследования нашли практическое внедрение в процесс обучения японскому языку в языковых вузах Украины.
Ключевые слова: трудности формирования грамматических навыков японского языка, лингво-методическая классификация грамматических структур японского языка, обучающая функция контроля, обучающие тестовые задания.
RESUME
Golubets V.V. Using Teaching Tests For Teaching Language Department Students Grammatically Correct Japanese Speech.- Manuscript.
Thesis for a candidate degree by speciality 13.00.02 - Theory and Methodology: Oriental Languages.- Kiev National Linguistic University, Kyiv, 2003.
The dissertation deals with theoretical basis and practical creation of methodology of teaching language department students grammar aspect of written and oral performance in Japanese with the usage of teaching tests.
The dissertation focuses on the research of theoretical background of teaching grammar aspect of speaking and writing in Japanese within the second year of study in high educational establishments: it gives the describtion of the main difficulties in building students’ grammar skills of speaking and writing in Japanese, which cause uncorrect and inappropreate language use; on the basis of the described difficulties it gives the classification of Japanese grammar structures specified for the second year of study and predicts those, difficult for Ukrainian learners; gives the theoretical basis to the possibility and appropreateness of using tests as exercises; developes methodology of teaching grammar aspect of speaking and writing in Japanese with the usage of teaching tests complex and the model of its practical realization; develops method guides for teaching second year language department students grammar aspect of written and oral performance in Japanese with the usage of teaching tests complex.
The effectiveness of the developed methodology was based theoretically and studied experementally. The main results of the research were applied at language departments of high educational establishments in Ukraine.
Key words: difficulties in building grammar skills of Japanese language; linguistic metodological classification of Japanese grammar structures; teaching function of assessment; teaching tests.