Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
72. поняттта та види санкцій що застосовуються органами фінансового контролю.
Фінансові санкції – це засоби державного примусу, передбачені фінансово-правововими нормами, що покладають на правопорушників додаткові обтягнення у вигляді впливу на їх фінансовий стан.
Фінансово-правові санкції, залежно від способу охорони бюджетних правовідносин, поділяються на:
- правовідновлювальні, реалізація яких спрямована на усунення шкоди, заподіяної протиправними діяннями фінансовим інтересам держави, примусове виконання невиконаних фінансових обов’язків, а також на відновлення порушених фіскальних (бюджетних) прав держави. Правовідновлювальною фінансовою санкцією є пеня, функція якої полягає у компенсування державі чи місцевому утворенню ту шкоду, а точніше збитки, які вони несуть у зв’язку з несвоєчасною сплатою до відповідних бюджетів податків та інших обов’язкових платежів, несвоєчасним поверненням бюджетних коштів тощо. Пеня як фінансово-правова санкція є додатковим фінансовим обтяженням для правопорушника і відрізняється від пені як цивільно-правової санкції. Пеня як фінансова санція не може встановлюватися угодою сторін, перераховується виключно у доход держави чи місцевого утворення, її стягнення здійснюється у безспірному порядку уповноваженими державними ораганами;
- каральні (штрафні), реалізація яких спрямована на попередження фінансового правопорушення, а також на виправлення і перевиховання порушників фінансового законодавства. Вони встановлюються за фінансові правопорушення з метою покарання правопорушника, а також попередження нових правопорушень. Штраф як фінансово-правова санкція відрізняється від адміністративного штрафу і цивільно-правового штрафу. Штраф як фінансово-правова санкція на відміну від адміністративного не може бути замінений іншим стягненням, уповноважений орган на власний розсуд не може звільнити від накладення фінансового штрафу, виключається можливість стягнення і оскарження штрафу в порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення і , досить часто, накладається разом зі стягненням недоїмки по податках та пені. На відміну від цивільно-правового штрафу він накладається за фінансові правопорушення, сплачується платником податків, отримувачем бюджетних кредитів за рахунок прибутку і не може встановлюватися угодою сторін.
До порушників фінансового законодавства застосовуються й інші заходи державного примусу, що застосовуються компетентними органами у сфері фінансової діяльності держави та місцевих утворень і які визначаються як попереджувальні заходи (мета - попередження можливих неправомірних дій суб’єктів фінансових правовідносин) та притинаючі заходи (мета – припинення протиправних дій та створення умов для притягнення правопорушника до фінансової чи іншої відповідальності).
Останнім часом в юридичній літературі виділяють такі різновиди фінансово-правових санкцій як податкові санкції та бюджетно-правові санкції.
Так, главою 18 БК України передбачені заходи, що застосовуються до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів:
- призупинення бюджетних асигнувань (ст. 117 БК України);
- зупинення операцій з бюджетними коштами (п. 2 ч. 1 ст. 118 БК України);
- зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням (ч. 1 ст. 119 БК України);
- обов'язкове повернення коштів, отриманих у вигляді субвенції до відповідного бюджету (ч. 2 ст. 119 БК України);
- призупинення дії рішення про місцевий бюджет протягом місяця з дня його прийняття з одночасним зверненням до суду (ст. 122 БК України).
73. Порядок застосування фінансових санкцій визначений Бюджетним кодексом України. Статтею 116 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.Відповідно до статей 117 та 119 116 Бюджетного кодексу України за допущені правопорушення до об'єктів контролю можуть застосовуватись такі фінансові санкції:1) призупинення бюджетних асигнувань; 2) зупинення операцій на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства України; 3) зменшення асигнувань у разі нецільового використання бюджетних коштів; 4) повернення коштів у разі нецільового використання коштів субвенції. Призупинення бюджетних асигнувань Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Державна контрольно-ревізійна служба України, місцеві фінансові органи, голови виконавчих органів міських міст районного значення, селищних та сільських рад, головні розпорядники бюджетних коштів у межах своїх повноважень можуть призупиняти бюджетні асигнування у разі: 1) несвоєчасного і неповного подання звітності про виконання бюджету; 2) невиконання вимог щодо бухгалтерського обліку, складання звітності та внутрішнього фінансового контролю за бюджетними коштами і недотримання порядку перерахування цих коштів; 3) подання недостовірних звітів та інформації про виконання бюджету; 4) порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов'язань; 5) нецільового використання бюджетних коштів.
74. За загальним правилом, адміністративно-правові санкції спрямовані на охорону та забезпечення належного дотримання правових норм. Натомість адміністративні стягнення мають місце лише після порушення, недотримання встановлених правил поведінки, фактично забезпечуючи захист вже порушеної правової норми. З огляду на це, вбачається, що головною метою застосування адміністративних стягнень, поряд з профілактичним впливом та попередженням майбутніх правопорушень, є покарання правопорушника.
Адміністративні стягнення є складовим елементом змісту інституту адміністративної відповідальності. Адміністративна відповідальність - це правовий механізм застосування адміністративно-юрисдикційними органами до особи, що вчинила адміністративний проступок, покарання (адміністративного стягнення), передбаченого санкцією правової норми, що порушена, або норми, що забезпечує її захист, з метою покарання суб’єкта неправомірної поведінки, її попередження, а також профілактичного впливу на правопорушника. Особливостями адміністративних стягнень є:
- застосування до фізичних осіб та посадовців, винних у фінансовихм правопорушеннях; - адміністративні санкції не тягнуть за собою судимості; - застосування у відношенні до найменш значних фінансових правопорушень (проступків), які за своїм характером відповідно до закону не тягнуть кримінальної відповідальності; - відсутність тяжких правових наслідків. З усіх видів стягнень, передбачених кодексом України про адміністративні правопорушення, фінансовим органом надано право використовувати лише адміністративні штрафи. Розмір їх визначається в межах, встановлених за скоєння відповідних правопорушень в сумах, або кратних певному показнику (неоподаткованому мінімуму доходів, мінімальному розміру заробітної плати), або в національній грошовій одиниці (гривнях).
75. Бюджетним кодексом України прямо не визначено порядок застосування до порушників бюджетного законодавства заходів фінансово-правової відповідальності, однак, з аналізу його норм та норм підзаконних актів можна зробити висновок про її існування.
Відповідальність за порушення бюджетного законодавства полягає в застосуванні до правопорушників заходів примусу, що передбачені як Бюджетним кодексом України, так і іншими нормативними актами.
Згідно зі ст. 116 бюджетного кодексу України, бюджетним правопорушенням є: недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звіту про виконання бюджету. Глава 18 Бюджетного кодексу України «Відповідальність за бюджетні правопорушення» встановлює, що особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність, згідно із законами України. Безумовно, таке закріплення видів відповідальності є важливим кроком до попередження вчинення правопорушень у бюджетній сфері. Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства може застосовуватися учасниками бюджетного процесу, уповноваженими цим Кодексом на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Рішення про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, визначених пунктами 2-5 та 7 частини першої статті 117 цього Кодексу, приймається Міністерством фінансів України, органами Державної казначейської служби України, органами Державної фінансової інспекції України, місцевими фінансовими органами, головними розпорядниками бюджетних коштів у межах встановлених їм повноважень на підставі протоколу про порушення бюджетного законодавства або акта ревізії та доданих до них матеріалів. Не допускається застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, за раніше виявлені і усунені порушення бюджетного законодавства. Інформація про результати здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства оприлюднюється органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, якщо інше не передбачено законом.
76. На сьогоднішній день дуже актуально постало питання застосування фінансових санкцій як засобу, який стимулює забезпечення усунення бюджетних правопорушень.
Практичний досвід застосування фінансових санкцій службою області вказує на наявність проблемних питань, які виникають у ході здійснення цієї роботи.
На \практиці постають питання, відповіді на які не визначені мережею нормативних актів, що регулюють застосування фінансових санкцій.
Надане Бюджетним кодексом України поняття бюджетного правопорушення нечітко визначає його види. Детально не врегульоване питання визначення суб’єктів бюджетних правопорушень, а порядок накладання санкцій та їх оскарження за правопорушення у бюджетній сфері регулюється несистематизованою кількістю нормативних актів, що ускладнює їх використання. Було б доцільно ініціювати перед уповноваженими органами внесення змін до законодавства щодо можливості повторного застосування всіх видів фінансових санкцій (не тільки при нецільовому використанні бюджетних коштів), у випадках не усунення бюджетного порушення після закінчення терміну дії фінансової санкції, адже фінансові санкції застосовуються також з метою забезпечення усунення виявлених бюджетних правопорушень. Проблемними є застосування фінансових санкцій до об’єкітв контролю – одержувачів бюджетних коштів по тимчасово відкритих рахунках в органах Державного казначейства, тому що, як правило, проведення ревізії таких об’єктів уже відсутні рахунки в органах Державного казначейства, що унеможливлює застосування фінансової санкції зупинення операцій із бюджетними коштами. аконодавство України про профілактику правопорушень складається з Конституції України, цього Закону та інших законодавчих актів України, що регулюють діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також участь підприємств, установ, організацій, громадян та їх організацій у профілактиці правопорушень.
Усі заходи щодо профілактики правопорушень здійснюються відповідно до Конституції та законів України.
77. Відповідно до головних цілей юридичної відповідальності санкції за правопорушення поділяються на два основних види: штрафні (каральні), головне завдання яких полягає у покаранні правопорушника, та правовідновлювальні, спрямовані на усунення безпосередньо завданої правопорушенням шкоди. Згідно із змістом цих санкцій юридична відповідальність поділяється на штрафну (каральну) і пра-вовідновлювальну (компенсаційну).
Штрафна (каральна) відповідальність застосовується за злочини і адміністративні або дисциплінарні проступки. Її призначення — вплив на свідомість правопорушника через застосування щодо нього певних обмежень з метою загальної і особистої превенції (попередження) правопорушень. Своєрідним наслідком застосування штрафної, каральної санкції є “стан покараності” (судимість — у кримінальному праві, наявність стягнення — у трудовому й адміністративному), що тягне деякі правообмеження і ще суворішу відповідальність при рецидиві.
Правовідновлювальна відповідальність реалізується головним чином у цивільно-правовій сфері. Її призначення полягає у відновленні незаконно порушених прав, примусовому виконанні невиконаних обов’язків та усуненні протиправних станів.
На відміну від каральної відповідальності, яка реалізується лише у встановленому законом порядку на підставі правозастосовчого акта, виданого уповноваженим органом, правовідновлювальна відповідальність може реалізовуватись і без втручання державних органів в добровільному порядку шляхом відшкодування завданих збитків, відновлення порушених прав, виконання обов’язків, припинення протиправних станів. Правовідновлювальна відповідальність виникає з моменту правопорушення і завершується відновленням (у встановлених законом межах) порушеного права.
78. Здійснення державного фінансового контролю забезпечує
центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом
України на реалізацію державної політики у сфері державного
фінансового контролю (далі - орган державного фінансового
контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності
керується Конституцією України, іншими законодавчими
актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Фінансовий контроль ґрунтується на таких принципах, як законність, об'єктивність, поєднання державних і приватних інтересів. Розвиток суспільства обумовив динамічні інтеграційні процеси у сфері фінансового контролю, у тому числі шляхом створення різних міжнародних організацій, що працюють над розробкою єдиних вимог до фінансового контролю. Необхідність проведення всебічного фінансового контролю, у тому числі органами державної влади й місцевого самоврядування, та додержання законності у розподілі, використанні та мобілізації фінансових ресурсів закріплено у нормах Конституції України.