Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Вищі мозкові функції та їх порушення
Головний мозок - найдосконаліший витвір природи та найменше вивчений орган людини. Він сприймає інформацію, обробляє її та приймає рішення. Кора головного мозку - еволюційно наймолодше та найскладніше за будовою та функцією його утворення, що виникло як апарат адаптації до мінливих умов зовнішнього середовища.
Морфологічна будова кори великого мозку
Головний мозок побудований із мультиполярних нервових клітин – нейронів, синапсів між ними. Кора великого мозку – це сіра речовина поверхні великих півкуль. У корі міститься близько 70% усіх нейронів ЦНС.
Цитоархітектоніка кори великого мозку
Значення робіт В.О.Беца ( 1974 р.) та К.Бродмана (1903) .
Мієлоархітектоніка кори:
- нова (neocortex)
- давня (paleocortex)
- стародавня (arhicortex)
Типи кіркової діяльності ( в основі лежать процеси збудження і гальмування в ЦНС):
1 - перша сигнальна система (пов’язана з діяльністю окремих аналізаторів і забезпечує найпростіші форми пізнання)
2 -друга сигнальна система ( пов’язана з функцією всіх аналізаторів. Цей рівень кіркової діяльності безпосередньо стосується мовної функції).
3 - третій тип кіркової діяльності забезпечує цілеспрямованість дій, можливість їх перспективного планування, що функціонально пов’язано з лобовими частками мозку.
Локалізація функцій у корі великого мозку
- концепція локалізаційного психоморфологізму (френологія Галля)
- концепція еквіпотенціальності (рівнозначності) кори різних ділянок мозку (Ф.Мажанді та М.Флуранс, 1825).
- концепція локалізаціонізму ( вчення про вузьку локалізацію функцій у корі великого мозку)
- концепція динамічної локалізації функцій
- концепція функціональних систем вищих мозкових функцій ( розроблена П.К.Анохіним , 1955 )
- концепція комплементарної (відповідної) спеціалізації півкуль.
Типи кіркових полів:
- первинні аферентні проекційні поля ( відповідають архітектонічним ділянкам, де локалізуються кіркові відділи аналізаторів).
- вторинні аферентні проекційні поля ( разом з первинними складають ядро аналізатора. Тут відбувається вищий аналіз і синтез, детальна обробка інформації, усвідомлення її ).
- третинні аферентні проекційні поля (асоціативні зони, розташовані в місцях перекриття окремих аналізаторів і формують відповідні відчуттів, здійснюють складні аналітико синтетичні психічні функції )
Вищі мозкові функції:
мова, гнозис, праксис, память, мислення, свідомість та інші розумові функції.
Мова та її розлади.
Основні види мови:
- імпресивна (забезпечує розуміння усної та письмової мови)
- експресивна (забезпечує процес висловлювання думок у вигляді активної мови або самостійного мовлення)
Порушення мови (афазії):
- моторна афазія (експресивна) -це порушення процесу мовлення:
- сенсорна афазія (імпресивна) – порушення розуміння мови взагалі, як чужої, так і своєї.
- амнестична афазія (хворий забуває імена, назви предметів, але їх призначення знає)
- семантична афазія (характеризується порушенням розуміння граматичних взаємозв’язків між словами у реченні)
- тотальна афазія (характеризується втратою імпресивною та експресивної мови у всіх її проявах).
Інші кіркові порушення.
Алексія – розлад читання, зумовлений порушенням розуміння.
Аграфія - втрата здатності правильно писати за умови збереження рухової функції верхньої кінцівки.
Акалькулія – порушення здатності виконувати арифметичні дії.
Апраксія – це втрата здатності виконувати цілеспрямовані рухові навики, набуті в процесі індивідуального досвіду, за умови відсутності парезів або розладів координації рухів
Види апраксій:
Агнозія – порушення пізнавання знайомих предметів за властивими їх ознаками
Види агнозій:
- зорова
- слухова
- тактильно-кінестетична
- смакова
- нюхова
Синдроми ураження півкуль мозку.
Права півкуля:
- автотопагнозія
- псевдополімелія
- анозогнозія
- паракінези (автоматизована жестикуляція)
Ліва півкуля:
Симптоми ураження різних часток головного мозку
Лобова частка:
• центральні парези чи паралічі на протилежному боці за монотипом;
• напади джексонівської (кіркової) епілепсії в разі подразнення передцентральної звивини;
• парез погляду в протилежний бік;
• оперкулярні напади (подразнення нижньої лобової звивини);
• гіпокінезія або акінезія моторної та психічної сфери;
• екстрапірамідні порушення;
• хватальні феномени (рефлекс Янішевського-Бехтєрєва);
• рефлекси орального автоматизму;
• кіркова (лобова) атаксія, головним чином атаксія тулуба, розлади ходи та стояння (астазія-абазія);
• порушення психіки;
• моторна афазія;
• ізольована аграфія в разі ураження заднього відділу середньої лобової звивини лівої півкулі.
Тім’яна частка:
Скронева частка:
▪ слухові галюцинації в разі подразнення кіркових проекційних зон;
▪ слухова агнозія виникає у разі двобічного ураження скроневих часток;
▪ напади вестибулярно-кіркового запаморочення;
▪ атактичні розлади, можливі прояви астазії-абазії;
▪ верхньоквадрантна геміанопсія;
▪ зорові галюцинації з феноменом deja-vu (вже баченого) і jame-vu (ніколи не баченого) виникають у разі подразнення правої скроневої частки;
▪ порушення орієнтації в навколишньому світі при медіобазальних процесах;
▪ сенсорна афазія, амнестична афазія;
▪ порушення пам’яті;
▪ варіанти скроневої епілепсії в пазі ірітації кори медіобазальних утворів.
Потилична частка:
– нижня квадрантна геміанопсія (ураження клину), верхня квадрантна геміанопсія – пошкодження язикової звивини; - скотоми;
- геміанопсія – руйнування кори в ділянках острогової (шпорної) борозни, клину, язикової звивини;
- зорова агнозія;
- алексія;
- подразнення кори: фотопсії, метаморфопсії.
Лімбічний відділ півкуль великого мозку:
Мозолисте тіло:
- порушення психіки (лобова психіка) та лобно-кальозний синдром за наявності вогнищ у передніх відділах (genu corporis callosi);
- апрактичні розлади, хватальні рефлекси, порушення пам’яті;
- порушення схеми тіла в разі ушкодження зв’зків між тім’яними частками;
- апраксії в лівій руці;
- амнестичні розлади;
- псевдоремінісценції, синдроми вже баченого при ураженні волокон, що з’єднують скроневі частки мозку;
- оптичні агнозії при вогнищах у задніх відділах мозолистого тіла;
- нерідко псевдобульбарні розлади.