Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Актуальність. Масаж — це механічний вплив на тканини організму. За допомогою спеціальних прийомів, виконуваних руками або апаратами з лікувально-профілактичною чи гігієнічною метою.
Масаж діє фізіологічно і терапевтично, його елементи наявні в багатьох інших фізіотерапевтичних процедурах. Ультразвукова терапія, наприклад,— це особлива форма вібраційного масажу при дуже високій частоті механічних коливань (понад 20 000 на секунду). Усі види душів, зрошень є своєрідним гідромасажем (особливо душ Шарко, шотландський душ). Під час купання в морі масаж морськими хвилями має неабияке значення. При прийманні газових ванн (вуглекислих, кисневих, азотних і особливо перлинних) здійснюється тактильний і температурний масаж бульбашками газу.
Тривалий час застосування масажу не було науково обґрунтованим, тому він не завжди давав бажані результати. У другій половині XIX ст. почали вивчати в експерименті і в клініці фізіологічну дію масажу.
Новизна: багато лікарів пересвідчились на практиці, що масаж дуже добре допомагає при лікуванні багатьох захворювань, тому являється обовb6язковою частиною комплексного лікування.
Робоча гіпотеза – можна припустити, що застосування масажу при захворюваннях органів дихання сприяє швидшому одужанню.
Предмет дослідження – основні види та методика проведення масажу при захворюваннях органів дихання.
Об`єкт дослідження – процеси, які відбуваються в дихальній системі під час масажу.
Мета дослідження – проаналізувати основні особливості використання масажу при захворюваннях органів дихання.
Завдання дослідження:
1) охарактеризувати основні прийоми класичного масажу, який застосовується при захворюванні органів дихання;
2) розглянути різновиди масажу, які можна застосовувати при лікуванні захворювань органів дихання;
3) апробірувати даний вид масажу.
Практична значимість: Масаж — один з найдавніших фізичних методів вплину на організм, він бере свій початок з народної медицини. Його широко використовували у древньому Китаї Індії, Греції та Римі як лікувальний засіб чи для боротьби з втомою при фізичних вправах.
Розділ 1. Класичний масаж, застосовуваний при плевриті, пневмонії, гострому бронхіті, емфіземі легень 1.1. Прийоми, використовувані при масуванні області спиниНижче приведені прийоми, що використовуються при лікуванні таких захворювань, як гострий бронхіт, пневмонія, емфізема легень, плеврит. Масування проводиться після того, як минає гостра стадія хвороби.
При даних захворюваннях застосовуються поглажування, розтирання, розминання, ударні прийоми, потряхування. Усі вони мають багато різновидів у техніку свого виконання. Найбільш підходящі прийоми для проведення сеансу підбирає масажист.
Поглажування
Будь-який масаж при захворюваннях органів дихання починається з поглажування. Даний прийом допомагає розслабитися і підготуватися до інших, більш інтенсивних і тривалих прийомів. При бронхіті, пневмонії, плевриті й емфіземі масажистом застосовуються різні типи поглажування. Це подовжнє, поперечне, прямолінійне, зиґзаґоподібне, колоподібне, щипцеподібне, хрестоподібне, S-подібне, вилкоподібне, граблеподібне, гребнеподібне поглажування. Кожний з даних прийомів має кілька різновидів в техніці виконання. Так, наприклад, прямолінійне поглажування проводиться подушечками пальців, фалангами пальців, внутрішньою стороною долоні, тильною стороною долоні, ребром долоні, стиснутими в куркуля пальцями.
Прямолінійне поглажування виконується в подовжньому або поперечному напрямку. Спочатку масажується верхня частина спини, ділянки C7-D10 (мал. 1). Потім проводиться масажування грудної області на ділянках D1-D9.
Після масування грудного відділу переходять до шийного відділу (ділянки З4-З6).
При подовжньому поглажуванні рука масажиста робить рух пряме, пропрасовуючи м'яза спини і визначаючи болючі ділянки. Їх варто запам'ятати, тому що на цих ділянках необхідно при змінювати менш інтенсивні рухи, щоб уникнути сильних болючих відчуттів. Крім цього, нажим у даній області може спровокувати тривалий приступ кашлю, що також небажано.
Рис. 1. Схема масажування спини
Дані поглажування проводяться фахівцем зверху вниз або знизу нагору, тобто від шийного відділу уздовж хребетного стовпа до середини спини, потім руху йдуть у зворотному напрямку. Поглажування подушечками чотирьох пальців проводиться таким чином, щоб вони були не притиснуті друг до друга, а ледве розведені в сторони. Великий палець у поглажуванні не бере участь (він відставлений убік або притиснутий до вказівного пальця). Поглажування великим пальцем також використовується і проводиться на невеликій ділянці, а потім масажист зміщає його на іншу ділянку. При цьому чотири пальці протистоять великому і відіграють роль опори. Подібний рух найкраще виконувати знизу нагору, а при русі зверху униз використовувати для масування чотири пальці.
Крім масування подушечками пальців, прийом виконується долонею і пальцями (мал. 2). Масажист проводить поглажування, налягаючи всією долонею і просуваючи її по всій ділянці. Краще не переривати руху, а дійшовши до потрібної точки, не відриваючи долоні від поверхні спини, повернутися у вихідне положення. При проведенні прямолінійного поглажування долонями масажист з'єднує пальці разом і трохи піднімає їх. Поглажування основою кисті повинно бути не поверхневим, а глибоким. У цьому випадку масування ділянки більш інтенсивне.
При прямолінійному подовжньому поглажуванні масажист просуває руку або руки в трьох напрямках. У першому випадку руху виконуються зверху униз від ділянки С7 до середини спини, потім у зворотному напрямку до вихідної точки. В другому випадку погладжують по діагоналі від середини спини до пахвових западин. У третьому прийом виконується долонями, що встановлені на ділянці не подовжньо, а поперечно. Кисті рук розгорнутий друг до друга, а великі пальці дивляться вниз. На даній ділянці поглажування проводиться паралельно. Долоні масажиста рухаються зверху вниз, доходять до середини спини (ділянка D10) і повертаються у вихідне положення.
Рис.2. Масажування долонею і пальцями
Після подовжнього масування ділянки можна проводити рухи в поперечному напрямку. Дуже часто масажисти застосовують подовжнє і поперечне поглажування комбіновано, чергуючи їх і виконуючи прийом то в одному, то в іншому напрямку. У поперечному напрямку прийом виконується найчастіше долонею і пальцями. Крім цього, масажист може провести поперечне поглажування подушечками або фалангами чотирьох пальців, долонями рук або підставою кисті.
При поперечному поглажуванні подушечками пальців рука (або руки) рухаються по ділянці праворуч ліворуч, потім ліворуч праворуч. Руки можуть пересуватися в одному напрямку, наприклад до правого боку, або в різних (одна рука до правого, інша до лівого боку). Права рука робить поглажування праворуч ліворуч, ліва рука робить те ж саме, але ліворуч праворуч. Руки рухаються одночасно назустріч одна одній, а коли досягають точки дотику, повертаються у вихідне положення.
Крім прямолінійного, застосовуються різні види інших поглажувань. Усі вони допомагають краще впливати на організм. Зиґзаґоподібне поглажування має різні техніки виконання, але найбільше часто масажисти проводять даний прийом подушечками чотирьох пальців. Дане поглажування можна виконувати як однієї, так і двома руками. Проводиться воно у швидкому темпі, кисть руки при цьому плавно повертається і змінює напрямок. Рухом кисті зверху вниз на ділянці виробляються зиґзаґи. У повільному темпі зиґзаґоподібне поглажування проводиться одною рукою з обтяженням.
Щипцеподібне поглажування виконується двома (вказівними і великим) або трьома (великими, середніми і вказівним) пальцями. При виконанні прийому ділянка шкіри захоплюється цими пальцями і ледве стискується.
S-подібне поглажування також виконується в подовжньому і поперечному напрямках. Його можна робити подушечками двох пальців (вказівними і середнього), що складені разом, або подушечками великих пальців. При цьому на ділянці пальці виконують s-подібний рух.
Хрестоподібне поглажування виконується кінцевими фалангами пальців, долонями або основами долонь. Для виконання даного прийому масажист вибирає потрібну ділянку (не дуже великий) і починає рух по діагоналі. При цьому права рука рухається праворуч ліворуч, а ліва рука - ліворуч праворуч. Руки не зіштовхуються, а кисть лівої руки проходить під кистю правої руки. Зручніше за все даний прийом виконувати кінцевими фалангами двох або чотирьох пальців. Обтяження масажист проводить за своїм розсудом.
Вилкоподібне поглажування виконується кінцевими фалангами вказівного і середнього пальців, що широко розведені в сторони й утворять букву V. Дане поглажування найкраще проводити одною рукою, рухаючись в подовжньому прямолінійному напрямку знизу нагору, а потім зверху вниз. Подібне поглажування виконується і двома руками.
Колоподібне поглажування масажист проводить небагато розставленими в сторони пальцями рук. Поглажування виконується подушечками чотирьох пальців, а великий палець при цьому відіграє роль опори. Колоподібне поглажування проводиться звичайно у швидкому і середньому темпі. Якщо прийом виконується долонею, то темп масування може бути середнім, якщо погладжують великим пальцем, то темп краще вибрати повільний. У цьому випадку поглажування буде не поверхневим, а більш глибоким.
Граблеподібне поглажування (мал. 3) виконується подушечками чотирьох пальців, сильно розведеними в сторони. Прийом проводиться найчастіше обома руками, рідше однієї.
Гребнеподібне поглажування виконується фалангами зігнутих пальців. Вони можуть бути щільно притиснутими або ледве розведені в сторони. Кисть руки дещо піднята. Гребнепордібне поглажування можна проводити в прямолінійному подовжньому або поперечному напрямку. Масаж іноді виконується з обтяженням.
Рис. 3. Гребнеподібне поглажування
Дані прийоми добре допоможуть розслабитися і підготувати тіло до наступних, більш інтенсивних прийомів. Варто пам'ятати, що масування особливе обережно варто виконувати в зоні легень: прийоми не повинні завдавати болю, викликати різких приступів кашлю. Якщо подібне відбулося, то потрібно перервати сеанс на кілька хвилин. У тому випадку, якщо приступи кашлю і болі не відновилися, можна продовжувати масування. У противному випадку сеанс краще перенести на інший час.
Розтирання
Розтирання найкраще застосовувати відразу після поглажування, тому що цей прийом створює більш сильний вплив на шкіру, збільшуючи її еластичність, а також на м'язи і тканини. Розтирання підсилює лімфо- і кровообіг, рух міжтканинної рідини. Напруженість м'язів при цьому стає менше, знижується нервова збудливість. Розтирання є перехідним прийомом між підготовчим поглажуванням і основним розминанням.
При плевриті, бронхіті, пневмонії й емфіземі легень застосовуються наступні види розтирання: поперечне, подовжнє, прямолінійне, зиґзаґоподібне, спіралевидне, колоподібне, S-подібне, щипцеподібне, вилкоподібне, граблеоподібне, гребнеподібне, пиляння, штрихування. Кожний з цих прийомів розділяється на кілька підвидів і має різні техніки виконання.
Розминання
Розминання є одним з основних прийомів, використовуваних у масажі. На нього приділяється найбільша кількість часу. Прийом має кілька видів, що розрізняються по техніці виконання. При лікуванні легеневих захворювань проводяться наступні види розминання: ординарний, подвійний ординарний, подвійний кільцевий, подвійний кільцевий комбінований, колоподібне і подвійний гриф. Крім цього, використовують накочування, розтягання, натиснення, зрушування, проминання. Прийоми виконуються кінцевими фалангами чотирьох пальців, кінцевими фалангами великих пальців, підставою долоні і пальцями, стиснутими в куркуля.
Розминання більш ефективно, ніж багато інших прийомів, через те, що пальці рук роблять більш сильний вплив на шкіру, м'язи і тканини. Рука масажиста захоплює масажовану ділянку, відтягує її, стискає і розгортає.
Рис. 4. Подвійне ординарне розминання
Рис. 5. Колоподібне розминання
Рис. 6. Розминання основою долоні
Рис. 7. Розтягування
Ударні прийоми
Ударні прийоми також можна використовувати при гострому бронхіті, плевриті, пневмонії й емфіземі легень. Вони виконуються на верхній зоні спини, на ділянках C7-D10.
Ударні прийоми викликають скорочення м'язових волокон, що проходять по всій довжині м'яза. Завдяки цьому збільшується приплив крові до масованої ділянки і підвищується тонус м'язів. До проведення ударних прийомів м'яза необхідно добре розслабити.
Ударні прийоми бувають різних видів. При легеневих захворюваннях використовують в основному поплескування, рублення, поколачування і пунктування.
Масажист виконує поплескування долонями рук. Прийом можна робити однієї або двома руками. В останньому випадку поплескування проводиться поперемінно або синхронно. Рублення виконується ребром долоні, пальці при цьому випрямлені, розведені і розслаблені. Удар наноситься ребром долоні і мізинцем, інші пальці в момент удару стуляються, а потім знову розводяться. Якщо не розводити пальці в сторони, а виконувати прийом стиснутими пальцями, то удар буде сильним і болісним. Цього варто уникати. Рублення найчастіше виробляється одною рукою в поперечному напрямку. Найкраще рухатися по верхній частині спини ліворуч праворуч, наносячи рубаючі удари.
Поколачування має кілька видів виконання, і усі вони застосовуються при масажі у випадку захворювання органів дихання. Прийом можна виконувати ліктьовим краєм кулака і тильною стороною зігнутих пальців так, щоб подушечки вказівного і середнього пальця торкалися долоні. Даний прийом також сприяє кращому вентилюванню легень.
Пунктування проводиться кінцевими фалангами пальців. Кисть руки при цьому як би нависає над масованою ділянкою. Прийом виконується у швидкому темпі легкими дотиками до масованої ділянки. Рухи здійснюються однієї або двома руками. Прийом дуже легкий, не викликає ніяких болючих відчуттів. Їм можна завершити серію ударних прийомів і переходити до наступного виду масування.
Вібрація
Вібрація являє собою масажний прийом, при якому вплив на масовану ділянка відбувається у вигляді коливань, що передаються з різною швидкістю й амплітудою. У вібрації багато загального з ударними прийомами, але є деякі специфічні відмінності.
Розрізняють переривчасту і непереривчасту вібрацію. Кожний з цих видів має кілька підвидів. Так, переривчаста вібрація (рис. ) буває пунктирною, палочковою і точковою. До непереривчастої вібрації (рис. ) відноситься струшування, струс і підштовхування. Непереривчаста вібрація виконується долонею або пальцями і з захопленням тканин.
Даний прийом потрібно проводити у швидкому темпі, рухаючи в поперечному або подовжньому напрямку.
Рис. 8. Переривчаста вібрація
Рис. 9. Не переривчаста вібрація
Рухи
Рухи за формою виконання розрізняють активні, пасивні і з опором. Руху мають багато різновидів. При плевриті, пневмонії, гострому бронхіті, емфіземі легень застосовують в основному зсув і вижимання.
Зсув нагадує поглажування, але при виконанні даного прийому відбувається більш сильний вплив на масажну ділянку через більшу швидкість переміщення рук масажиста і більш енергійного виконання. Даний прийом створює вплив не тільки на шкіру, але і на підшкірну клітковину, сполучну тканину і поверхневий шар м'язів. При виконанні цього прийому швидше відбувається кровопостачання хворих ділянок.
1.2 Прийоми, використовувані при масуванні грудної областіДля масажу грудної області використовуються практично ті ж самі прийоми, що і для верхньої частини спини. У результаті в цій області поліпшується кровопотік у грудних м'язах, збільшується крово- і лімфоутворення, напруга м'язів стає менше або зникає зовсім. Нерідко при виконанні прийомів починає відходити мокротиння. Варто заздалегідь подбати про цьому і приготувати спеціальний посуд для неї. Після звільнення бронхів масаж можна продовжити.
Варто пам'ятати про те, що масування потрібно робити акуратно, тому що близько знаходиться область серця і різкі інтенсивні рухи можуть спровокувати болючі відчуття в області грудини, викликати приступ кашлю.
При плевриті, пневмонії, гострому бронхіті й емфіземі легень для масування області грудей застосовуються поглажування, розтирання, розминання й ударні прийоми. Масування починають з поглажування, а потім переходять до більш інтенсивних прийомів.
1.3 Прийоми, використовувані при масуванні шийного відділуПри захворюваннях органів подиху, крім спинної області і грудного відділу, масуванню піддається і шийний відділ. Це зв'язано з тим, що мокротиння, піднімаючи з грудної області, може затримуватися в гортані. Для звільнення від неї і застосовується масаж шийного відділу. Масаж м'язів шиї допоможе зменшити біль у гортані і бічних поверхнях шиї, що виникає при кашлі або ковтанні, а також поліпшить крово- і лімфообігу, знімає напругу.
Коли хвороба знаходиться в гострій стадії, масаж застосовувати не слід, але як тільки ця стадія минає, масування шийного відділу допоможе якнайшвидшому лікуванню.
Масаж шиї варто проводити по обидва боки, починаючи з бічних ділянок, потім переходити до масажування задньої частини шиї і тільки після цього до передньої. Якщо під час масування виникне різкий біль або приступ кашлю, то масаж варто перервати. Після проходження приступу кашлю й відходження мокротиння масаж можна продовжити. Але якщо болючі відчуття не припинилися або відновилися, те масування краще відкласти на 1-2 дні.
При масуванні шийного відділу застосовуються поглажування, розтирання, розминання, ударні прийоми, потряхування. Виконання прийомів у цій області має деяку особливість. Найбільше легко масажувати задню частину шиї, тому що тут можна використовувати інтенсивні прийоми, проводити масаж з натиском або обтяженням. При масуванні бічних поверхонь натиск повинний бути незначним, а обтяження застосовується дуже рідко. Воно зовсім неприпустимо при масажі передньої частини шиї, де розташована гортань. Для масування цієї ділянки підходять тільки легкі прийоми, виконувати які випливає обережно й акуратно. В області щитовидної залози масування виключається зовсім.
1.4 Класичний масаж, застосовуваний при хронічному бронхіті і бронхіальній астміДля профілактики і лікування хронічного бронхіту і бронхіальної астми застосовуються різноманітні прийоми масажування. Вони схожі з тими, що виконуються при масажі у випадку інших захворювань органів дихання, але мають визначену специфіку. Головна відмінність у тому, що масаж проводиться не тоді, коли гостра стадія хвороби минала, а між приступами. Як тільки приступ проходить, можна небагато почекати (хворий повинний відпочити) і починати масажування. Це зв'язано з тим, що активний вплив на шкіру, м'язи, внутрішні органи допоможе хворому звільнитися від слизуватих пробок, що закупорюють бронхи. Тому при проведенні масажу варто заздалегідь подбати про спеціальний посуд, у якій хворий може робити відхаркування. При виконанні самих прийомів практично в кожнім випадку застосовується натиск, тиск, а самі прийоми виконуються з обтяженням. Це також зв'язано з тим, що більш інтенсивний і сильний вплив допоможе звільнити бронхи і легені. Але не слід забувати про те, що масаж може викликати сильні болючі відчуття. Якщо вони мають місце, то масаж варто перервати. Це також стосується появи запаморочення, нудоти, блювоти.
Розділ 2. Використання різних видів масажу 2.1. Сегментарно-рефлекторний масажУсе тіло людини можна умовно розділити на сегменти. Масування окремих сегментів дає гарний ефект при лікуванні багатьох легеневих захворювань.
Варто знати про те, що сегментарно-рефлекторний масаж виконується тільки на визначених, найбільш хворобливих ділянках тіла. Він проводиться при плевриті, пневмонії, гострому бронхіті, емфіземі легень, легеневої дистонії, коли гостра стадія хвороби минала, а при хронічному бронхіті і бронхіальній астмі між приступами.
Сегментарно-рефлекторний масаж є різновидом класичного, тому багато прийомів дуже схожі.
Масування потрібно починати так само, як і в класичному масажі, з поглажування. Спочатку масажист вибирає потрібний сегмент, що буде масажуватися. Потім розташовує руки таким чином, щоб вони знаходилися нижче тієї зони, де маються які-небудь порушення. Після цього проводиться відповідний прийом.
Рис.
Площинне поглажування - один з найпоширеніших прийомів. Масажист розташовує рук паралельно друг до друга по обох сторони від хребетного стовпа (рис. 44, а). Прийом виконується то однієї, те іншою рукою, тобто поперемінно.
Кожна рука виконує поглажування спочатку поверхневе, потім більш глибоке, з натиском. При хронічному бронхіті і бронхіальній астмі прийом виробляється з обтяженням. Його можна здійснити двома способами. У першому випадку кисть лівої руки міститься на кисть правої руки подовжньо, тобто пальці лівої і правої руки збігаються, а в другому випадку - поперек, тобто внутрішня сторона долоні лівої руки міститься на зап'ястя правої руки. У такий спосіб масажуються нижні сегменти на верхній стороні спини і груди.
Крім площинного поглажування, застосовується прийом пилки. Для його виконання масажист розташовує руки по обидві сторони від хребетного стовпа. При прямолінійному поглажуванні великі пальці сильно відводять назад, а інші чотири пальці випрямляють. При правильному виконанні прийому утвориться валик зі шкіри, що переміщається уперед у міру руху рук (мал. 44, б). У подовжньому напрямку прийом проводиться знизу нагору. Для більшого впливу руки масажиста не сковзають по шкірі, а рухаються разом з нею.
Вилкоподібне поглажування можна проводити як однієї, так і двома руками. Прийом здійснюється широко розставленими вказівним і середнім пальцями. Найчастіше масажисти виконують прийом з обтяженням. Якщо проводити поглажування двома руками, то їх розміщають по обох сторони хребетного стовпа. Рухи проводяться подовжньо і прямолінійно, подушечки пальців масажують ділянки знизу нагору уздовж хребетного стовпа. Вилкоподібне масування іноді проводять у вигляді штрихування. Для цього кисті рук розводять далеко в сторони і ставлять під кутом. Рухи виробляються знизу нагору зі зсувом шкіри. Нерідко масажисти виконують даний прийом з обтяженням.
При колоподібному вилкоподібному масуванні кисті рук містяться по обох сторони хребетного стовпа і роблять кругові рухи убік мізинця (мал. 45). Великі пальці при цьому відіграють роль опори.
Рухи виконуються знизу нагору і припиняються біля потиличної зони. Після цього руки повертаються у вихідну точку. Нерідко даний прийом виконується з обтяженням.
Розтирання при сегментарному масажі має кілька різновидів виконання: зиґзаґоподібне, спиралеподібне, колоподібне, S-подібне. Усі види розтирань виконуються як однієї, так і двома руками. При масуванні одною рукою майже завжди використовується обтяження.
Рис.
Після розтирання можна проводити розминання. Найчастіше масажисти починають серію розминаннь з натиснень. Вони проводяться подушечками великих пальців, що роблять рух уздовж хребетного стовпа. Натиснення проводяться декількома способами: ординарно правою або лівою рукою, двома руками, з обтяженням. Прийом виконується подушечками великих пальців або пальцями, стиснутими в куркуля.
При масуванні шийного відділу найкраще застосовувати подвійне кільцеве щипцеподібне розминання. При його виконанні особлива увага приділяється правильному захопленню шиї. Великий і вказівний палець захоплюють ділянки шкіри і починають руху. Їх можна робити зверху вниз - від потиличної області до основи шиї, і знизу нагору - від міжлопаткового проміжку до верхньої частини потиличної області.
Після виконання даного прийому можна переходити до масування лопаток. Масування виробляється чотирма пальцями, великий палець у цьому не приймає участі. Потім прийом виконується великим пальцем, яким розминають потрібні зони.
Ділянка під лопатками масажується вказівним і середнім пальцями, щільно притиснутими один на одного. Для виконання прийому масажист ставить ліву руку на плече, а правої починає розминання зони нижнього краю лопатки. При цьому м'язи і шкіра будуть зміщатися до плеча.
Після розминання масажист переходить до розтягання. Хворий повинен лежати на спині, масажист ставить кисті рук по обидві сторони його грудної клітки. Він командує хворому: "Вдих" - і при цьому робить рух, що розсовує, на області грудної клітки. При команді "Видихнув" він здавлює грудну клітку. Цей прийом допомагає активізації дихання. При виконанні даного прийому в хворого може виникнути різкий приступ кашлю і почати відходити мокротиння. Після відкашлювання хворої повинний зробити кілька глибоких вдихів, після чого можна продовжувати масування.
Завершується сегментарно-рефлекторний масаж легким швидким поглажуванням масажних зон.
2.2 Інтенсивний масажІнтенсивний масаж асиметричних зон має двох різновидів виконання. Даний вид масування застосовується при хронічному бронхіті і бронхіальній астмі і не використовується при гострих запаленнях. Варто пам'ятати про те, що він протипоказаний при серцево-легеневій недостатності і гіпертонії.
При інтенсивному масажі виділяються чотири зони, що піддаються впливу. Дві знаходяться на груди, і дві - на спині. У першому випадку масажуються нижні частини легень. При цьому застосовуються поглажування, розтирання, розминання і переривчаста вібрація. Потім цими ж прийомами масажують ліву сторону грудей, поперекову область, частину спини від поперекової зони до лівої лопатки і ліву лопатку.
В другому випадку масажист застосовує прийоми для масування нижньої частки лівої легені і верхньої частки правої легені. Перший і другий варіанти застосовуються поперемінно через кожні два дні. Курс лікування - 6-8 днів. Кожен сеанс триває 30-40 хвилин.
2.3 Перкусійний масажПеркусійний масаж виконується за допомогою постукування. Він допомагає відновити нормальний дихальний процес і поліпшує вентиляцію в бронхах і легенях. Даний вид масажу виконується на спині і грудях. Для цього масажист поміщає долоню лівої руки на масажовану ділянка, а правою рукою наносить удари. Вони повинні бути ритмічними і виконуватися в середньому темпі (50-60 ударів у хвилину). Спочатку варто провести масування грудної області, а потім спинний. Руху йдуть у подовжньому напрямку прямолінійно від нижньої реберної дуги до підключичної області, від нижнього краю лопаток по лопатках до верхньої зони. Всі удари проводяться на симетричних ділянках.
Варто пам'ятати, що перед проведенням перкусійних прийомів необхідно підготувати зони масування. Для цього проводяться розтирання. Після нанесення 2-3 ударів масажист проводить стискання грудної клітки. Кисті рук масажиста розташовуються при цьому в нижньобоковому відділі, ближче до діафрагми. Під час вдиху руки масажиста сковзають по міжреберних м'язах до хребта, а під час видиху - убік грудини. При проведенні прийому варто тримати чіткий ритм, тому масажист подає хворому команди "Вдих" і "Видихнув".
Для досягнення кращого ефекту при виконанні перкусійного масажу попередньо проводиться класичний масаж, особлива увага приділяється при цьому прийомам розминання і вібрації. На перкусійний масаж приділяється 10-15 хвилин. Проводиться він протягом 7-10 днів, а при бронхіальній астмі - 10-15 днів. При цьому перші 5 днів перкусійний масаж проводиться 2-3 рази в добу, а в наступні дні - по 1 разу. Найчастіше такий масаж призначають зранку; найкращий варіант, коли його проводять відразу після сну, щоб допомогти хворому звільнитися від мокротиння, що зібралася в дихальних шляхах за ніч.
ВисновкиПри лікуванні захворювань органів дихання використовуються різні види масажу: класичний, інтенсивний, сегментарно-рефлекторний, перкусійний. Кожний з них переслідує певні цілі.
Усе тіло людини можна умовно розділити на сегменти. Масування окремих сегментів дає гарний ефект при лікуванні багатьох легеневих захворювань. Інтенсивний масаж асиметричних зон має двох різновидів виконання. Даний вид масування застосовується при хронічному бронхіті і бронхіальній астмі і не використовується при гострих запаленнях. Перкусійний масаж виконується за допомогою постукування. Він допомагає відновити нормальний дихальний процес і поліпшує вентиляцію в бронхах і легенях.
Список використаної літератури1) Асатиани Г. К. Техника гинекологического массажа. Тбилиси, 1957.
2) Белая Н. А. Руководство по лечебному массажу. М. - Медицина, 1974.
3) Бенидиктов И. И. Гинекологический массаж. Ташкент, Медицина, 1972.
4) Бірюков А.А. Массжа в борьбе с недугами. – М.: Советский спорт, 1991. 78 с.
5) Вербов А. Ф. Основы лечебного массажа. М., Медицина, 1966.
6) Глезер О., Далихо В. А. Сегментарный массаж. Пер. с нем. М., Медицина, 1965.
7) Иваницкий М. Ф. Анатомия человека. - М., Физкультура и спорт, 1956.
8) Крамаренко В. К. Гигиенический, спортивный и лечебный массаж. - Киев, Держ-медвидав, 1953.
9) Куничев Л. А. Лечебный массаж. - М., Медицина, 1976.
10) Куничев Л. А. Массаж в лечебных учреждениях. - М., Воениздат, 1978.
11) Мошков В. И. Лечебная физическая культура на курортах и в санаториях. - М., Медицина, 1968.
12) Обросов А. Н. Физические факторы, применяемые с лечебно-профилактическом целью, и действие их на организм человека. Справочник для врачей по физиотерапии. - М., Медицина, 1976.
13) Оржешковський В.В. Лечебный массаж. – К.: Здоровья, 1978. – 176 с.
14) Саркизов-Серазини И. М. Спортивный массаж. - М., Физкультура и спорт, 1963.
15) Справочник по косметике / Под ред. М. А. Розентула. - М., Медицина, 1964.
16) Спортивный массаж. Учебник для институтов физкультуры / Под ред. В. А. Макарова. - М., Физкультура и спорт, 1975.
17) Физиотерапевтический справочник / Под ред. И. Н. Сосина. - Киев, Здоров'я, 1973.
18) Чабаненко С.Н. Массаж при заболеваниях органов дыхания. – М.: Виче, 2004. – 176 с.
19) Щарфис П. Г., Данилов Ю. Е. Основные принципы лечения больных на курортах СССР. - М., Медицина, 1975.
20) Щербак А. П. Основные труды по физиотерапии. Севастополь — Ленинград, 1936.