а походила зі знатної родини
Работа добавлена на сайт samzan.net:
ГЕНРІК СЕНКЕВИЧ
(1846 – 1916)
Сенкевич Генрік (Sienkiewicz)
Польський романіст Генрік Адам Олександр Пій Сенкевич народився 7 травня 1846 р. в польському містечку Окжейска, що нині знаходиться на території Литви, у литовсько-польській родині, що одержала дворянство в 1775 р. Його батько, Йозеф Сенкевич, що брав участь у польському повстанні 1831 р., був власником декількох невеликих маєтків. Його мати, Степанія (уроджена Чецишовська), походила зі знатної родини.
Дитячі роки письменника пройшли в сільській місцевості, однак, коли він досяг шкільного віку, економічні потрясіння змусили його родину, у якій були ще старший брат і чотири сестри, продати маєток і переїхати у Варшаву, де Генрік зацікавився польською історією і літературою і почав писати прозу і вірші.
У цілому учень досить посередній, він процвітав у польській мові і літературі. Особливо велике враження зробили на нього романи Вальтера Скотта й Олександра Дюма, під впливом яких юнак написав роман «Жертвопринесення» ("Ofiara"), рукопис якого не зберігся.
Пробувши недовгий час домашнім вчителем у маєтку однієї знатної польської родини, Сенкевич поступив у 1866 р. у Варшавський університет. Спочатку він вивчав право і медицину, а потім, помінявши спеціальність, історію і літературу.
У 60-і роки XIX в. у Польщі проходили масові політичні виступи. Повстання 1863 р. проти царського самодержавства закінчилося поразкою польських патріотів, і царський уряд підсилив політику русифікації польської культури (викладання у Варшавському університеті повинно було вестися винятково російською мовою), а також економічної залежності Польщі від Росії. Польська інтелігенція у відповідь на це організувала нелегальний національно-патріотичний рух, що ставив своєю метою протидіяти політиці русифікації. Новий, впливовий напрямок у польській літературі відстоювало пріоритет реалістичних добутків на сучасні теми, а не героїчних романів, що прославляють польську історію. Хоча всі ці події не зробили безпосереднього впливу на Сенкевич, без них усі спроби письменника розбудити в читачі національна самосвідомість були б неможливі.
У 1871 р., украй зубожівши, Сенкевич змушений був піти з університету, не здавши іспити і не одержавши диплома. У наступному році виходить написаний у студентські роки роман Сенкевич «Дарма» ("Namarne"), що, незважаючи на недоліки, одержав позитивне відкликання Юзефа Ігнація Крашевського, що веде польського письменника того часу. У цей же час Сенкевич стає журналістом, пише статті відразу для декількох польських періодичних видань, їде представником цих газет у Відень і Париж, а також в Остенд. ДО 1875 р. журналістський талант Сенкевич стає загальновизнаним у колах польської інтелігенції. У наступному році він здійснює поїздку по США з метою відвідин польської громади в Каліфорнії, де польські емігранти, не піддаючи репресіям, могли б вільно жити і працювати, варшавська «Газета Польська» ("Gazeta Polska") погодилася оплатити письменнику дорогу в обмін на серію статей про Сполучені Штати. Сенкевич проводить у Каліфорнії більше року, і, хоча створити польську колонію не вдаються, його американські репортажі, що публікувалися в польській печатці з 1876 по 1878 р., а потім видані окремою книгою «Листа з дороги» ("Listy z podrozy do Ameryki"), мали великий успіх.
Повернувши в Європу в 1878 р., Сенкевич подорожує по Франції й Італії, виступає з лекціями, пише репортажі і навіяні враженнями про Америку новели, що друкувалися у варшавських періодичних виданнях і майстра, що усталили його репутацію, психологічного нарису. В Італії в 1879 р. він познайомився з Марією Шеткевич, полькою, що через два роки стала його дружиною. Після повернення наприкінці 1879 р. у Варшаву Сенкевич стає редактором нової щоденної газети і починає приділяти увагу більш масштабним белетристичним добуткам.
У 1884 р. виходить роман Сенкевич «Вогнем і мечем» ("Ogniem i mieczem"), у якому показана боротьба Польщі з повсталої в XVII в. Україною. Хоча радикали і критикували письменника за захоплення далеким минулим, більшість читачів високо оцінило цей добуток за колоритність і правдоподібність і ставило СЕНКЕВИЧ в один ряд із кращими письменниками Польщі. Романи «Потоп» ("Potop", 1886) і «Пан Володиєвський» ("Pan Wolodyjowski", 1888) разом з романом «Вогнем і мечем» склали трилогію, усталивши авторитет письменника – майстра історичного роману. Для відтворення атмосфери епохи Сенкевич усебічно вивчав джерела по історії XVII в., консультувався з істориками, виїжджав на місця, де розверталися описувані їм події. У 1897 р. англійський критик Едмунд Госсе відзначив, що від цієї трилогії «у цілому залишається враження... книги скоріше сильної і масштабної, чим витонченої і проникливої. Трилогія пронизана щемливим почуттям меланхолії... У цій грандіозній чудовій речі є стриманість, є почуття, яке варто відрізняти від чутливості».
У 1882 р. у Марії Сенкевич народився син, Генрік Йозеф, а через рік – дочка Ядвіга. Після народження другої дитини здоров'я Марії погіршилося, і в 1885 р. вона померла від туберкульозу.
В ці роки Сенкевич багато подорожував. У 1891 р. він робить поїздку в Єгипет, у Центральну Африку. Однак дія його наступних книг «Без догмата» ("Bez dogmatu", 1891), «Родина Поланецьких» ("Rodzina Polanieckich", 1895) відбувається в Польщі кінця століття, і написані вони в психологічному ключі ранніх новел. Наприкінці 1894 р. СЕНКЕВИЧ женився на шанувальниці його таланта, юної Марії Романовської, однак шлюб незабаром розпався.
Незабаром після цієї події Сенкевич задумує два широкомасштабних історичних романи: «Камо грядеши» ("Quo Vadis", 1896) – про гоніння на християн у часи імператора Нерона, і «Хрестоносці» ("Krzysacy", 1900) епопею з історії боротьби поляків з Тевтонським орденом на рубежі XIV – XV ст. (у США цей роман переведений за назвою «Тевтонські лицарі»). Працюючи над романом «Камо грядеши». Сенкевич , як завжди, скрупульозно збирає матеріал, відвідує ті райони Італії, що стали ареною знаменитих історичних подій. У результаті, як писав у 1924 р. критик Роман Дібоськи, роман відрізняється «грандіозною історичною панорамою, багатством фарб і подробиць, творчою енергією, що дала життя численним римлянам і християнам». ДО 1916 м, року смерті СЕНКЕВИЧ, «Камо грядеши», один з найпопулярніших романів свого часу, був розпроданий тільки в США в кількості 1,5 млн. екземплярів По книзі було знято відразу два фільми французький і італійський. Роман був захоплено зустрінутий польською і закордонною критикою, про нього говорив глава римської католицької церкви папа Лев XIII.
У себе на батьківщині Сенкевич був настільки популярний, що в 1900 р. у зв'язку з 50-річчям письменника по підписці йому була зібрана достатня сума грошей для придбання невеликого маєтку Облегурек неподалік від Кельце. З нагоди ювілею письменника проводився ряд заходів, друкувалися численні хвалебні статті, причому не тільки в Польщі, але й у Росії. Незабаром після цього Сенкевич женився на Марії Бабській, своїй кузині, а в 1905 р. завершив роман «На полі слави» ("Na polu chwaly") продовження своєї першої історичної трилогії.
У 1905 р. Сенкевич був визнаний гідним Нобелівської премії по літературі «за видатні заслуги в області епосу». Член Шведської академії, назвав Сенкевича одним з «рідкісних геніїв, що втілюють у собі дух нації... Творчість Сенкевича неосяжно й у той же час ретельно продумана. Що ж стосується його епічного стилю, то він відрізняється художньою досконалістю». У відповідному слові Сенкевич відзначив, що «кожна нація представлена своїми поетами і письменниками... Отже, Нобелівська премія – висока честь не тільки для автора, але і для народу, сином якого він є. Не раз говорилося, що Польща мертва, змучена, поневолена, але сьогодні ми одержали доказ її життєздатності і тріумфу».
На початку першої світової війни Сенкевич залишає Облегурек і переїжджає в нейтральну Швейцарію, де працює, незважаючи на сильний склероз, у польському Червоному Хресті.
Він помер у Веве 15 листопада 1916 р., а через вісім років його тіло було перевезено в Польщу.
При житті Сенкевич одержував високі оцінки критиків різних країн. У книзі «Нариси про сучасних романістів» ("Essays on Modern Novelists", 1910) американський критик Вільям Лайонз Фелпс назвав його «одним з найбільших сучасних майстрів реалістичного роману...» Й. хоча в даний час за межами Польщі широко відомий хіба що роман Сенкевич «Камо грядеши», письменник усе рівно є класиком польської літератури. «Місце Сенкевича в історії польської словесності непозитне, писав у 1968 р. польський дослідник Мечислав Гергелевич, він не відкрив нових засобів вираження, однак мистецьки сполучив традиційні прийоми, якими володів віртуозно».
Джерело інформації:
- Лауреати Нобелівської премії: Енциклопедія: Пер. с англ.– М.: Прогрес, 1992.
- Літературний журнал „Всесвіт”. – 1992. - №4.
2. Основные функции денег Деньги проявляют себя через свои функции
3. Александровская средняя школа Лямбирского муниципального района Республики Мордовия
4. Лекция Причины возникновения игры неизвестны
5. Український національний рух на початку ХХ століття
6. ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА 1 Исследование термоэлемента по дисциплине- Нетрадиционные источники энерги
7. тематизации нормативных актов в целях их ясности понятности и эффективности
8. Бактериология
9. заповідного фонду; право власності Українського народу; суб~єкти права власності; загальне природокористув
10. Государственная деятельность МС Горбачева
11. Исследование деятельности Тобольского филиала ОАО
12. Тема Полупроводниковый диод
13. 2 Учет начисления заработной платы на предприятии6 1
14. 5 биологическая 4 физическая 2 химическая 3 механическая 1 Последовательность явлений по
15. Более того известен целый ряд пауэрлифтеров которые вообще отказались от занятий становой тягой на трени
16. Открытия и изобретения начала века
17. Климатология
18. Реферат з педагогіки ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНIЗАЦIЇ І РЕАЛIЗАЦIЇ САМОСТIЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТIВ ТЕХНIЧНИХ В
19. европейскими державами Германия и Австро Венгрия все больше охлаждались
20. Медицина шифр і назва напряму підготовки спеціальність 7.html