У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

є ю Закінчення що трапляються як винятки взято в дужки як наприклад у родовому відмінку множини- суддів

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 1.2.2025

Відмінювання іменників І відміни

Нижче в таблиці подано буквені відмінкові закінчення іменників І відміни. Якщо в різних іменниках тієї самої групи виступають різні закінчення, вони подаються через кому, як, наприклад, у кличному відмінку однини: доле, доню — -є, -ю. Закінчення, що трапляються як винятки, взято в дужки, як, наприклад, у родовому відмінку множини: суддів — (-ів). Знаком 0 показано нульове закінчення, як, наприклад, у родовому відмінку множини: весен, думок — 0.

Відмінки                Однина                                                   Множина

                Тверда    М'яка          Мішана           Тверда   М'яка        Мішана

                                                     з основою    з основою                                  з основою    з основою

                                                        не на й          на й                                           не на й          на й

н.

р.

0,

(-ІВ)

0,

(-ЄЙ)

0,(-ей),

(-ІВ)

0

д.

-ам

-ам

-ям

-ям

3.

Як у Н. або Р.

0.

-ою

-ею

-ею

-ЄЮ

-ами

-ами

-ями

-ями

М.

Як у Д.

-ах

-ах

-ях

-ях

Кл.

-0

-є, -ю

Як у Н.

 У давальному й місцевому відмінках однини г, к, х, г перед закінченням -і чергуються із з, ц, с, дз: дорога — дорозі, на дорозі; відпустка — відпустці, у відпустці; комаха — комасі, на комасі; ґерлиґа — ґерлидзі, на ґерлидзі.

В орудному відмінку однини всі іменники 1-ї відміни в кінці мають -ю: дорогою, межею, суддею.

У кличному відмінку однини іменники м'якої групи мають звичайно закінчення -є, -є: пісне, земле, душе, Маріє. Лише пестливі назви мають закінчення -ю: бабусю, Марусю, Галю.

У родовому відмінку множини іменники 1-ї відміни мають звичайно нульове закінчення: трава — трав, груша — груш, земля — земель.

Якшо голосні о, є опиняються в закритому складі, то вони нерідко чергуються з і: нога — ніг, корова — корів, підкова — підків, череда — черід, береза — беріз; але: розмова — розмов, загорода — загород, ворона — ворон, оселя — осель, лелека — лелек, мережа — мереж.

Якшо в кінці основи збігаються два приголосні, то між ними може з'являтися вставний о або є: церква — церков, іскра —іскор, сосна — сосон, миска — мисок, сестра — сестер, весна —весен, сім'я — сімей, війна — воєн (але не завжди: вільха —вільх, буква — букв, шахта — шахт, ковдра — ковдр). Причомум'якість кінцевого приголосного основи зберігається: крапля —крапель, постеля — постель, пісня — пісень, сотня — сотень,.гривня — гривень, їдальня — їдалень, вишня — вишень, черешня — черешень, лазня — лазень, бойня — боєнь, робітниця —робітниць; але: буря — бур, зоря — зір.  

Кілька іменників у цьому відмінку мають:

а) закінчення -їв: суддів, гайдамаків, теслів, ніздрів, мамів (і мам), бабів (і баб), губів (і губ), легенів (і легень), старостів (у весільному обряді) і старост (керівників); а також прізвища: Журба — Журбів, Чупринка — Чупринків, Нудьга — Вудьгів, Чайка — Чайків, Майборода — Май-
бородів (і Майбород), Сорока — Сороків (і Сорок);

б) закінчення -ей: мишей, вошей (ці два іменники пере йшли з III відміни, у якій таке закінчення закономірне);  але в словоформах попадей (від попадя), свиней, статей  (без подвоєння т, хоч стаття, статтею і т. д.), породі лей (без подвоєння л, хоч породілля, породіллею і т. ін.)
 бадей (без подвоєння д, хоч баддя, баддею і т. д.), як і в
 словоформах сімей (сім'я), ескадрилей {ескадрилья), ман тилеп {мантилья), дуеней (дуенья), виступає нульове закінчення з кінцевим приголосним основи й та вставним голосним є (у давнину ці іменники мали звукову форму відповідно [попад'йа], [свин'йа], [стат'йа], [по-род'іл'йа], [бад'йа]).

Іменник вівця в родовому відмінку множини має форму овець, іменники дошка, зморшка — дощок, зморщок.

У знахідному відмінку множини:

а) назви істот мають таку саму форму, як і в родовому відмінку: бачу сестер, дочок, учениць, корів, овець, качок, бджіл, комах, але якщо йдеться про назви тварин (не людей), то може вживатися й форма називного відмінка: бачу корови, вівці, бджоли;

б)назви неістот мають таку саму форму, як і в називному відмінку: бачу книжки, дороги, вишні.

В орудному відмінку множини іменники свиня і сльоза, крім типових форм свинями, сльозами, мають ще форми свиньми і слізьми.

Іменник гра в множині має форми з початковим і-: ігри, ігор і т. д.

Іменники людина, дитина, курка, гуска, дівчина вживаються тільки в однині. Для вираження значення множини цих понять використовуються множинні однокореневі форми люди, діти, кури, гуси, дівчата.




1. Реферат- Маркетинговое управление и государственная региональная политика России
2. pllum кора cortex cerebri подкорка промежуточный мозг diencephlon зрительные бугры thlmus
3. Аналіз фінансової сталості та її забеспечення
4. Персидский язык
5. Достоевский ФМ
6. Оренбургский государственный университет Кафедра деталей машин и прикладной механики Ю
7. Экзаменационные вопросы по экологическому праву
8. й аппарат внутрх женс полх органов
9. Психологические особенности коллектива
10. особами міжнародних відносин