Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Билет 10
1.Поширення мікроорганізмів у природі. Роль води, повітря, грунту, в передаванні інфекційних хвороб.
У природі мікроорганізми заселяють практично будь-яке середовище і поширені набагато ширше, ніж інші живі істоти. Здебільшого знаходяться у воді, грунті, повітрі, і в менших кількостях на рослинах і в організмах тварин, а також у верхньому шарі грунту, що руйнують органічні речовини.
До інфекційних хвороб, які передаються через воду, насамперед належать гострі кишкові інфекції (холера, черевний тиф, паратифи, бактеріальна й амебна дизентерія, гострий ентерит інфекційного характеру). Збудники названих хвороб передаються фекально-оральним шляхом, заражують воду, потрапляючи в неї з випорожненнями людей і з побутовими стічними водами населених пунктів. Особливо небезпечні щодо цього стічні води інфекційних лікарень.
До мікробів, які утворюють спори і живуть у ґрунті роками, належать збудники ботулізму, правця, газової гангрени та сибірки. Патогенні мікроби потрапляють у ґрунт переважно з фекаліями, сечею, сміттям, трупами, гноєм, стічними водами тощо. Основна маса мікроорганізмів міститься на глибині від 1 до 10 см. Кількість сапрофітів досягає сотень тисяч і мільйонів мікробів у 1 г ґрунту. Зі збільшенням глибини кількість мікробів різко зменшується. Спори бактерій сибірки живуть у ґрунті протягом десяти років. Худоба заражається через поїдання трави, забрудненої спорами. Спостерігалися випадки зараження людей, які ходили босоніж по зараженому ґрунті. Патогенні мікроорганізми, які не утворюють спор, не мають у ґрунті умов для розмноження і переважно гинуть у ньому через декілька днів або тижнів.
Через повітря передаються стафілококи, стафілокок, менінгокок, коклюш, туберкульоз, дифтерія, бруцельоз, збудник чуми. Повітря м/о потрапляють від хворого чи носія.
2. Ешеріхії, біологічні властивості. Роль в організмі людини, епідеміологія, патогенез. Методи лабораторної діагностики.
Морфологія. Розрізняють умовно-патогенні та патогенні ешеріхії. Перші є представниками нормальної мікрофлори товстого кишечника. Вони беруть участь у: перетравлюванні їжі (клітковини); виробляють вітаміни В1, В2, В6, К, РР; синтезують амінокислоти та білки; є антагоністами патогенних мікроорганізмів. Розмір Е. соlі 1 – 1,5 × 2 – 6 мкм, рухливі, грамнегативні. Але ешеріхії можуть спричинити ендогенні інфекції: перитоніт, ендометрит, цистит, пієліт, холецистит, сепсис. епідеміологія: 1.ЕРЕС (ЕПЕК) – ентеропатогенні Е соlі – спричиняють сальмонельозоподібні діарейні захворювання у дітей до 1 року. 2.ЕІЕС (ЕІЕК) ентероінзавизні Е соlі – спричиняють дизентерійноподібні діарейні захворювання у дітей після року і дорослих. 3.ЕТЕС (ЕТЕК) – ентеротоксиконгенні Е соlі – спричиняють холероподібні діарейні захворювання у дітей після року і дорослих. 4.ЕНЕС (ЕГЕК) ентерогеморагічні Е соlі – ушкоджують ендотелій дрібних кровоносних судин. Резистентність: У грунті, воді зберігаються 2 – 3 місяці. В молоці і інших харчових продуктах можуть навіть і розмножуватись. Е соlі чутливі до високої температури, при 100С гинуть протягом 1 хв., 60С – 15 хв. 0,2% дезактин вбиває їх протягом 20 – 30 хв. Особливо чутливі до діамантового зеленого. Фактори патогенності: адгезія і колонізація – фімбрії, ендотоксини. Джерело інфекції – інфіковані люди та тварини (ВРХ, свині, ягнята).Механізм передачі – фекально-оральний та контактно-побутовий.
Матеріали для дослідження фекалії, блювотні маси, сеча, кров, секційний матеріал у померлих, об'єкт навколишнього середовища (вода, продукти харчування, змиви з іграшок, посуду та рук персоналу). Патогенез: Ешерихії проникають через рот,минаючи шлунковий бар'єр,і, залежно від типової приналежності,надають свою патогенн удію. Мають здатність впроваджуватися в клітину епітелію товстої кишки. Проникнення ешеріхій в слизову оболонку призводить до розвитку запальної реакції і утворення ерозій кишкової стінки. Пошкодження епітелію сприяє збільшенню усмоктування в кров ендотоксинів. У хворих у випорожненнях з'являються слиз, кров і поліморфноядерні лейкоцити. Методи лабораторної діагностики бактеріологічний , культуральний, морфологічний, текторіальний.
3. Характеризувати ріст м/о на живильних середовищах. Ріст – збільшення біомаси клітинного матеріалу . Ростуть м/о дуже швидко( кишкові палички – 20 хв.збудники туберкульозу 18- 20 год). При збільшенні біомаси клітини вдвічі починається розмноження, яке відбувається переважно простим поділом. Поділ коків може відбуватися в різних площинах , а паличкоподібних – тільки в одній. Слід пам’ятати що існують форми бактерій які не розмножуються і тому не утворюють колоній на щільних живильних середовищах.